ПРОФТЕХОСВІТА  БУЛА  І  ЗАЛИШАЄТЬСЯ  ПРІОРИТЕТНИМ 

НАПРЯМОМ  У  РОБОТІ ПАРЛАМЕНТСЬКОГО  КОМІТЕТУ

З  ПИТАНЬ  НАУКИ  І  ОСВІТИ

         На початку 2011 року Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти у порядку контролю розглянув на своєму засіданні питання про виконання Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, іншими центральними та регіональними органами виконавчої влади, Національною академією педагогічних  наук України рішення від 11 березня 2010 року щодо реалізації чинного законодавства в сфері професійно-технічної освіти.

         Слід зазначити, що за останні два роки це вже четверте засідання, на якому обговорено проблеми підготовки кадрів закладами профтехосвіти, не враховуючи тих, що присвячувались розгляду законопроектів, пов’язаних з законодавчим врегулюванням підготовки кваліфікованих робітників. Крім того Комітет за цей час неодноразово звертався до Кабінету Міністрів України з різними пропозиціями та рекомендаціями, спрямованими на покращання функціонування цієї освітньої системи в нових соціально-економічних умовах.

         Це свідчить про те, що професійно-технічна освіта була і залишається пріоритетним напрямком в роботі парламентського Комітету з питань науки і освіти.

         Окрім народних депутатів – членів Комітету з питань науки і освіти та працівників секретаріату в засіданні взяли участь перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Суліма Є.М., заступник Міністра Куліков П.М., директор Департаменту професійно-технчної освіти МОН Супрун В.В., директор Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Єресько О.В.,  Академік-секретар Відділення професійної освіти і  освіти  дорослих Національної академії педагогічних наук України Ничкало Н.Г., а також заступник Міністра соціальної політики України Коломієць В.М., директор Департаменту фінансів освіти, науки та культури Міністерства фінансів України Вашека Г.В., заступник Голови ЦК профспілки працівників освіти і науки України Романюк С.М.

         Заслухавши інформацію директора Департаменту професійно-технічної освіти В’ячеслава Супруна , Академіка-секретаря Відділення професійної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України Неллі Ничкало та проаналізувавши матеріали на 270 аркушах міністерств освіти і науки, праці та соціальної політики, фінансів, юстиції, внутрішніх справ, обласних державних адміністрацій, НАПН України, народні депутати Самойлик К.С., Луцький М.Г., Курило В.С.  відзначили ряд позитивних тенденцій в діяльності органів виконавчої влади різних рівнів та наукових установ, з чим погодились всі учасники засідання.

         Зокрема, на виконання рішення Комітету від 11 березня 2010 року центральними та регіональними органами виконавчої влади, науковими установами проведено 38 організаційно-управлінських заходів, затверджені відповідні плани роботи та програми.

         Наголошувалось на тому, що у прийнятому рішенні та подальшій своїй роботі Комітет послідовно орієнтував і продовжує орієнтувати Уряд, центральні та регіональні органи виконавчої влади, наукові установи на вирішення проблем професійно-технічної освіти, на її модернізацію з урахуванням потреб ринкової економіки та реального ринку праці.        

          Інформаційні довідки, що надійшли до Комітету з різних органів державної виконавчої влади та наукових установ, свідчать про позитивні зрушення в реагуванні на рекомендації Комітету та прийняття конкретних рішень щодо їх виконання.   

         За поданням Міністерства освіти і науки України прийнято ряд постанов та розпоряджень Кабінетом Міністрів України, зокрема щодо затвердження Концепції Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки; Порядку надання робочих місць для проходження учнями професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики; Порядку працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів, підготовка яких проводилася за державним замовленням, а також щодо видання підручників, розроблення Національної рамки кваліфікацій тощо.

         Актуальні проблеми профтехосвіти розглянуті обласними державними адміністраціями, затверджені регіональні програми її розвитку. Достатньо зацікавлену увагу та результативну роботу в цьому напрямку демонструють Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, Вінницька, Дніпропетровська, Луганська, Львівська обласні державні адміністрації.

         Посилена увага Президії Національної академії педагогічних наук України до вирішення питань науково-методичного забезпечення системи ПТО та наукового супроводу її модернізації. Відбулися якісні структурні зміни в інститутах академії наук, зокрема в Інституті професійно-технічної освіти, Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих, Донецькому інституті післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників, Львівському науково-практичному центрі професійно-технічної освіти. В наукових установах створені нові центри та експериментальні майданчики за перспективними напрямками розвитку профтехосвіти.

         Разом з тим є питання, що потребують подальшої уваги і контролю збоку Комітету з питань науки і освіти.

         Перше. Кабінетом Міністрів України не відновлена дія призупинених урядових рішень щодо фінансування заходів, спрямованих на модернізацію закладів та установ професійно-технічної освіти, зокрема щодо створення навчально-практичних центрів із впровадження інноваційних технологій.

         Це при тому, що матеріально-технічна база професійно-технічних навчальних закладів, особливо машинобудівного, аграрного, поліграфічного профілів, транспорту, зв’язку на 96-98 відсотків фізично та морально застаріла і непридатна для використання в сучасному навчальному процесі.

         Комітет вітає рішення Уряду щодо затвердження Концепції Державної цільової програми розвитку профтехосвіти на найближчі п’ять років, але це поки що лише концепція. Головним завданням залишається прийняття самої Програми з відповідним фінансовим забезпеченням. Це і буде свідченням переходу від разових заходів, які не призводять до бажаних кінцевих результатів, до формування нової цілісної державної політики в професійно-технічній освіті України. Сподіваємось, що і політики, і урядовці зрозуміють, нарешті, що у випускниках ПТНЗ, професійна підготовка яких здійснюється на обладнанні і техніці позавчорашнього дня, та ще й без відповідного науково-методичного забезпечення, не зацікавлені роботодавці, і перспективи у молодих людей щодо працевлаштування за професією мізерні, як мізерні і можливості відродження вітчизняної економіки.

         Друге. Не підготовлено нової методики науково обґрунтованого  прогнозування розвитку ринку праці з урахуванням програм розвитку галузей економіки та не запропоновано нового адекватного механізму визначення потреб у підготовці кваліфікованих робітників за державним замовленням.

         Необхідно також переглядати зміст поняття “державне замовлення”, яке в Україні у більшості своїй розуміється як підготовка кадрів за державні кошти, що значною мірою провокує утворення такого дисбалансу на ринку освітніх послуг, який не відповідає потребам ринку праці і вимогам економіки. За даними Держкомстату у 2009/2010 навчальному році в середньому по Україні з розрахунку на 10 тисяч населення у ВНЗ I-IV рівнів акредитації навчалось близько 570 студентів. У той же час в навчальних закладах профтехосвіти – всього 92 учні. Тобто, на одного з професійно-технічною освітою припадало майже шість з вищою освітою. В деяких регіонах цей показник можна вважати катастрофічним для розвитку їхньої економіки. Приміром, в Харкові на 1 учня ПТНЗ припадало 15 студентів ВНЗ, а в Києві на 1 учня ПТНЗ – 30 студентів ВНЗ. При цьому ні ринок праці, ні рівень технологій не вимагав таких пропорцій у підготовці кадрів. Більше того, сфера виробництва відчуває дефіцит саме у висококваліфікованих робітниках.

         Третє. Не визначені концептуальні засади розбудови фінансово-економічної діяльності професійно-технічних навчальних закладів, не запропоновано сучасної методики розрахунку вартості підготовки кваліфікованих робітників з урахуванням складності, наукоємності та матеріалоємності професії.

          Кабінетом Міністрів України зроблені деякі кроки у напрямку удосконалення системи фінансування закладів профтехосвіти, які вже реалізовані в Законі України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”. Зокрема, з метою уникнення диспропорції при застосуванні нових формульних розрахунків запроваджено ряд корегуючих коефіцієнтів (щодо врахування учнів ПТНЗ з числа дітей-сиріт, розміщення ПТНЗ в населених пунктах, яким надано статус гірських, застосування коефіцієнтів вирівнювання у перехідний період та зміни видатків у плановому бюджетному періоді на підготовку кадрів у професійно-технічних навчальних закладах). Але головною вадою чинної системи продовжує залишатися фінансування без врахування складності та матеріалоємності професій, а також без врахування кінцевих результатів роботи навчальних закладів в ринкових умовах. Неможливо успішно рухатись вперед за нормативно-правовими актами, більшість диспозицій яких зорієнтовані у минуле, у тому числі в питаннях управління профтехосвітою, власності та фінансово-економічної політики ПТО, взаємовідносин системи підготовки кваліфікованих робітників з виконавчою владою різних рівнів, роботодавцями. Інакше професійно-технічні навчальні заклади не зможуть інтегруватися в нові ринкові відносини та механізми і приречені на “вимирання”.

         Четверте. Не зрушилось з місця питання щодо необхідності перегляду постанов Кабінету Міністрів України №487 та №490 від 20 травня 2009 року, якими Державну автомобільну інспекцію всупереч чинному освітянському законодавству наділено невластивими їй функціями стосовно організації роботи професійно-технічних навчальних закладів з підготовки водіїв, ліцензування та акредитації цих закладів, а також атестації педагогічних працівників. Комітет і надалі наполягатиме на необхідності внесення змін у чинне законодавство та перегляду зазначених постанов.

         П’яте. Не вирішується поки проблема видання підручників для професійно-технічних навчальних закладів. За останні 5 років із 183 підготовлених рукописів, які пройшли конкурс і отримали гриф МОН, видано всього 30 найменувань, або 16,3 відсотка.  Це питання також і надалі буде перебувати під постійною увагою народних депутатів.

         Враховуючи те, що ряд важливих положень рішення Комітету від 11 березня 2010 року ще не виконано, народні депутати одноголосно дійшли висновку щодо продовження контролю за його виконанням.

         Крім того, з метою аналізу проблем у формуванні державного замовлення на підготовку робітничих кадрів та визначення нових концептуальних засад фінансово-економічної діяльності професійно-технічних навчальних закладів в ринкових умовах заплановано у лютому місяці 2011 року  розглянути на засіданні Комітету питання “Про результати аудиту Рахунковою палатою України ефективності використання коштів державного бюджету на підготовку робітничих кадрів”, а в листопаді 2011 року провести із широким залученням громадськості комітетські слухання з порядком денним: “Про участь центральних та регіональних органів виконавчої влади, об’єднань роботодавців у формуванні трудового потенціалу держави та професійній підготовці кваліфікованих робітників для сучасної економіки України”. Зазначені проблеми є надзвичайно актуальними на етапі здійснення в Україні економічної, податкової та адміністративної реформ і необхідно зробити все можливе, аби не допустити помилок та уникнути руйнівних процесів в системі професійно-технічної освіти на цьому складному шляху. Хочеться вірити, що так воно і буде.

                   Василь Головінов, головний консультант Комітету з питань                         науки і освіти.

                   Газета “Освіта України”, №7 (1179), 25 січня 2011 р.

                  Журнал “Професійно-технічна освіта”, №1, 2011 р.