221
01 липня 2010, 12:43
Наука це не лише основа розвитку і конкурентоспроможності держави, але і питання її національної безпеки. А в Україні за двадцятирічний період науковий потенціал зменшився втричі.
Про це сказав Голова Комітету з питань науки і освіти Володимир Полохало 30 червня відкриваючи комітетські слухання на тему: «Стан та проблеми реалізації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та шляхи його вдосконалення».
Він підкреслив, що «сьогодні питома вага асигнувань на науково-технічні розробки становила 0,95% ВВП» і додав, що «поряд із зменшенням видатків на науку, збільшується кількість розпорядників бюджетних коштів, яких на сьогоднішній момент налічується 39 і кошти між якими поділені не рівномірно».
«В умовах кризи та обмежених фінансових ресурсів треба концентрувати кошти на науку у невеликій кількості розпорядників і перш за все за пріоритетними напрямами науки і техніки» - сказав Володимир Полохало.
Голова Комітету наголосив, що минулий Уряд започаткував предметний діалог з наукою, запросивши до свого складу президента НАН України Б.Є.Патона, до колегій міністерств директорів провідних академічних інститутів та відомих вчених. «Таке співробітництво дозволить оптимальним шляхом використовувати накопичені знання на вирішення галузевих проблем, і напроти сформувати завдання для науки. Цю роботу треба продовжити та поширити» - підкреслив він.
Окрім того, Володимир Полохало висловив своє обурення з приводу повернення Президентом України Закону про «Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», який було прийнято 1 червня 2010 року, з вимогою вилучення з нього положення щодо фінансування пріоритетних напрямів на рівні не менше ніж 30%.
«Вилучення положення щодо 30 % фінансування, практично ставить під загрозу реалізацію цього Закону» - наголосив Голова Комітету - «На реалізацію пріоритетних напрямів має бути спрямовано на менше 2 млрд. гривень, і не за рахунок перерозподілу коштів, а за рахунок їх збільшення. Треба значно збільшити видатки Державному фонду фундаментальних досліджень».
Володимир Полохало звернув також увагу присутніх на те, що сьогодні галузева наука практично не захищена від приватизації наукових інститутів і як приклад назвав ВАТ «СЕЛМІ», який було приватизовано, Український інститут науково-технічної і економічної інформації, який МОН намагається позбавити статусу юридичної особи, Інститут фізіології рослин НАН України в селищі Глеваха та Нікітський ботанічний сад Національної академії аграрних наук України, землі яких незаконно захоплюються тощо.
Запрошені до участі в слуханнях представники наукової громадськості, вчені, керівники міністерств та обласних державних адміністрацій були одностайні в тому, що треба зробити невідкладні рішучі кроки для порятунку української науки.
За підсумками роботи слухань будуть розроблені і затвердженні на засіданні Комітету відповідні рекомендації.