Світова фінансова та економічна криза створила виклики для української науки і освіти, що змушує переосмислити їх місце і роль в суспільно-економічному житті України.

Як сьогодні має діяти наука і освіта, щоб послабити негативні наслідки світової економічної та фінансової кризи в Україні, а також, як використати кризу в якості шансу для України втілити в життя зміни, які підвищать її конкурентоспроможність, дискутували 10 листопада 2008 учасники круглого столу, організованого Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Метою заходу стало отримання конкретних рекомендацій і пропозицій щодо необхідних змін від людей, які найкраще знають і розуміють проблеми науки і освіти, а саме від народних депутатів України, представників Національної академії наук України та галузевих академій наук України, Міністерства освіти і науки України, профспілок, освітянської та наукової громадськості.

Унікальність заходу полягала в тому, що зібрались майже усі Міністри освіти і науки України та Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти за сімнадцятирічний період незалежності України. Всього на круглому столі було близько 100 чоловік, хоча бажаючих прийняти участь було набагато більше.

Народний депутат України, Голова Комітету з питань науки і освіти Володимир Полохало акцентував увагу на тому, що освіта і наука, це те, що сьогодні може об’єднати різні політичні сили, оскільки в контексті світової фінансової і економічної кризи одним з ключових пріоритетів України є розвиток саме цих галузей.

 «В умовах світової економічної та фінансової кризи, вже не можна надіятися на міжнародні системи, а слід більше зосередитися на внутрішньому ринку, визначаючи освіту і науку пріоритетними напрямами його розвитку» зазначив ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», академік НАН України Михайло Згуровський.

На круглому столі неодноразово наголошувалось, що обираючи інноваційний шлях розвитку держави, необхідно зосередити увагу на  розвитку науки, зокрема стимулювати наукову діяльність у вищих навчальних закладах. Як не прикро, але сьогодні лише 2/3 університетів займаються наукою.

На роль технопарків звернув увагу Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (06.1990 р. - 10.1992 р.), ( 02.2000 р. - 04.2002 р.), (07.2005 р. - 04.2006 р.), академік Ігор Юхновський, зауваживши, що їх діяльність створює нові робочі місця і в деякій мірі вирішує проблему зайнятості населення. Також, як пріоритетний напрям розвитку він вбачає молодіжне житлове будівництво.

Президент Академії педагогічних наук України, академік НАН України Василь Кремень наголошуючи, що «криза, ставить питання про конкурентоспроможність українських університетів» та посилаючись на сучасний європейський досвід, запропонував провести структурні зміни в мережі вищих навчальних закладів, створити потужні конкурентоспроможні університети, з високим рівнем автономії.

Голова Рахункової Палати України, член-кореспондент НАН України Валентин Симоненко порушив проблему великої кількості програм розвитку в Україні, які через свою численність недофінансовуються. З тим, що краще мати менше програм розвитку, але які б фінансувалися в повній мірі, погодився і Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (07.1994 р. - 04.1998 р.) Володимир Сторіжко. А Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (07.1998 р. - 02.2000 р.) Володимир Семиноженко взагалі заявив, що «Україна повинна мати аналог американській антикризовій програмі Ф. Рузвельта, але формувати її мають ті, провідні фахівці, багато з яких присутні на круглому столі».

В Україні  світова економічна та фінансова криза переплелась із кризою демографічною та кризою в управлінні освітою,  підкреслив Міністр освіти і науки України (02.2005 р. - 12.2007 р.), Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти ( 06.2002 р. - 07.2005 р. ) Станіслав Ніколаєнко. Він поінформував, що мають місце випадки, коли скасовують безоплатне харчування учнів, відправляють учителів у відпустку, одночасно рекомендуючи їм все рівно приходити на роботу в цей час.

Учасники круглого столу також не залишили без уваги проблему змісту освіти, погодившись, що сучасна освіта спрямована в першу чергу на представлення все більше і більше інформації, залишаючи обмаль часу на її осмислення, та недостатньо мотивуючи і зацікавлюючи учнів.

Потрібно переглянути якість освіти і якість підручників, наголосив директор Науково-дослідного центру  судової експертизи з питань інтелектуальної власності Петро Крайнєв. Як приклад, він навів підручник для 10 класу «Основи інтелектуальної власності», який неможливо використовувати у навчальному процесі, так як багато наведених в ньому положень не відповідають дійсності та є викривленням понять основ інтелектуальної власності.

Не боятися змін закликала народний депутат України, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Катерина Самойлик. Економічна криза це шанс для України зробити ривок уперед, саме в сфері освіти і науки.

Рекомендації, на основі пропозицій учасників круглого столу, будуть сформульовані протягом найближчих днів робочою групою, створеною Комітетом з цією метою, та надіслані до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

круглого столу “Про виклики для вітчизняної науки та освіти

в контексті світової фінансової та економічної кризи“,

проведеного 10 листопада 2008 року

       Поштовхом для проведення круглого столу “Про виклики для вітчизняної науки та освіти в контексті світової фінансової та економічної кризи” Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти слугувало прийняття Верховною Радою України та підписання Президентом України Закону України “Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, а також широкі суспільні дискусії, які торкаються можливих ризиків для України, що виникають під впливом фінансової та економічної кризи.

       Сьогодні дуже багато приділяється уваги захисту фінансового та реального секторів, зокрема фінансово-банківського сектору, металургійній промисловості, хімічній та деяких інших.

       Учасники круглого столу вважають, що, по-перше, потрібно провести експертизу можливих наслідків для вітчизняної науки та освіти. По-друге, визначити які пріоритети розвитку сфер науки і освіти, посилення їх впливу на мінімізацію втрат, послаблення наслідки цієї кризи.

       Світовий досвід свідчить, що під час фінансових, економічних криз  експерти, політики та суспільство має консолідуватися навколо того, як зробити, щоб економіка була більш конкурентноспроможною і посилити роль в цьому процесі освіти, науки та інновацій.

       Є багато прикладів інших країн таких, як Японія, Фінляндії, які змогли побудувати вдалу, оптимальну стратегію, на основі консолідованого, суспільного розуміння ролі науки і освіти в країні.

       Учасники круглого столу зазначають, що на сьогодні ситуація в Україні ще більше загострилась в складних умовах, пов’язаних з викликами фінансової та економічної кризи.

Потребують невідкладного вирішення питання:

       Запровадження науково обґрунтованого прогнозування розвитку ринку праці в Україні з урахуванням реального стану та тенденцій розвитку економіки.  Ліквідація перекосів у формуванні трудових ресурсів держави, їх професійній підготовці.

       Розширення у 2009 році переліку професій, на які розповсюджується дія Закону України “Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю” та суттєве збільшення у проекті Закону про Державний бюджет на 2009 рік обсягів фінансування на ці потреби.

       Концентрація фінансового, людського, адміністративного ресурсу на розвиток внутрішнього ринку (металургія, сільське господарство, будівництво тощо), здійснення експорту електроенергії та інтенсифікація видобутку нафти та газу.

       Державна підтримка виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 369 від 04.07.1992 року “Про сприяння розвитку молодіжного житлового будівництва”.

В галузі “Наука”:

       Підвищення ролі науки у вирішенні і реалізації основних напрямів розвитку держави та подолання наслідків фінансово-економічної кризи.

Прийняття рішення на рівні Уряду України щодо постійного, починаючи з 2009 року збільшення бюджетного фінансування науки замовлення та програмного цільового фінансування науки, насамперед за рахунок випереджаючого зростання програмно-цільового фінансування, та доведення його протягом п’яти років до рівня 1,7 % ВВП.

       Формування державного замовлення на 2009 рік та перегляд  і скорочення кількості цільових програм з метою подальшої концентрації фінансових та матеріально-технічних ресурсів  науки на вирішальних напрямах інноваційного розвитку та подоланні кризи.

       Створення нових робочих місць шляхом ефективного стимулювання інноваційної політики, а саме - через державну підтримку технологічних парків.

Надання науковим установам права самостійно визначати напрямок використання коштів спеціального фонду.

       Запровадження “дослідницького кредиту” у вигляді зменшення нарахованого податку на прибуток суб’єкту господарювання, який робить інвестиції в наукові дослідження.

       Скасування тендерної процедури при закупівлі науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що пройшли конкурсний відбір згідно з порядком проведення конкурсів наукових проектів, а також унікального наукового обладнання, що не виробляється в Україні.

В галузі “Освіта”:

        Недопущення під час формування Державного бюджету на 2009 рік зменшення фінансування системи освіти порівняно з поточним роком.

        Розгляд питання щодо скасування постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2008 р. № 939, як такої, що звужує права  працівників бюджетної сфери та рівень оплати праці:

         - запровадження у повному обсязі законодавчо визначених гарантій педагогічним, науково-педагогічним працівникам щодо розмірів середніх посадових окладів на рівні середньої (подвійної) заробітної плати працівників промисловості та встановлення доплат спеціалістам освіти до рівня середньої заробітної плати у галузях економіки;

         - встановлення пенсійного забезпечення педагогічних працівників на рівні 80-90 відсотків заробітної плати;

        - підвищення рівня  стипендіального забезпечення відповідно до мінімальних державних стандартів;

         - надання педагогічним працівникам сільської місцевості та селищ міського типу і пенсіонерам з їх числа права на безоплатне користування житлом з опаленням та освітленням.

       Вивчення стану здоров`я учнів і студентів, дотримання санітарно-епідеміологічних вимог, у тому числі тривалості навчального процесу, запровадження нових ефективних засобів збереження здоров`я дітей, застосування нових (рухливих) методик навчання, які б виключали розвиток хвороб, пов`язаних із перевантаженням, безкінечним сидінням, психічними травмами, неякісним харчування і т.п.; запровадження в усіх навчальних закладах обов`язкового ефективного харчування дітей.

       Державна підтримка нових типів шкіл - типу школа – родина.

       Внесення змін та доповнень до діючого законодавства, за якими підприємці мали б право відраховувати на підготовку кадрів, підтримку навчальних закладів, оновлення матеріально-технічної бази не менше 3-5 відсотків своїх доходів.

       Введення освітнього податку, наприклад, на спирт, на тютюн і так далі, (можливо - один відсоток з обороту), який буде спрямовуватись на поповнення обігових коштів.

В тому числі в загальній середній освіті:

       Запровадження мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема в сільській місцевості. Ініціювання внесення змін та доповнень до чинного законодавства про освіту щодо зменшення мінімальної наповнюваності класів у сільській місцевості до трьох дітей, запровадження поділу класів на групи при вивчення окремих предметів за наявності в класі 16 учнів.

       Забезпечення запровадження у загальноосвітніх навчальних закладах профільного навчання. Створення на базі школи ліцеїв, із забезпечення викладання базових предметів та спецкурсів.

       Поліпшення природничо-математичної освіти в школах та в університетах. Підвищення розміру стипендії студентам, які навчаються на таких факультетах.

Внесення зміни до розділу 14 Бюджетного кодексу України щодо фінансування позашкільної освіти за рахунок видатків, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

       Продовження приведення мережі дошкільних навчальних закладів відповідність до потреб населення, а також будівництво нових та відновлення  діяльності раніше закритих. Уживати заходів щодо недопущення випадків їх закриття або перепрофілювання без згоди громадян, а також надання приміщень дошкільних навчальних закладів в оренду або використання не за призначенням. Збільшити охоплення дошкільною освітою до 75 % дітей дошкільного віку, як це передбачено Програмою діяльності Уряду України “Український прорив: для людей, а не для політиків”.

       Забезпечення гарячим харчуванням учнів 1-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів за рахунок бюджетних коштів.

       Завершення оснащення спеціальним обладнанням навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

В тому числі у професійно-технічній освіті:

       Наукове опрацювання, оновлення та затвердження в установленому порядку в новій редакції Концепції розвитку професійно-технічної  освіти та Закону України “Про професійно-технічну освіту”.

       Визначення та наукове обґрунтування напрямів нової стратегії (програми) розвитку професійно-технічної освіти, реалізації на кризовий період (2009-2010 роки) та найближчі 5-10 років.

       Створення чіткого механізму взаємодії центральних та регіональних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів при формуванні державного замовлення на підготовку робітничих кадрів з метою недопущення необґрунтованих витрат на підготовку незатребуваних ринком кваліфікованих робітників та збільшення кількості безробітних на ринку праці.

       Визначення концептуальних засад розбудови нових економічних засад професійно-технічної освіти та запровадження сучасної методики розрахунку вартості підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах з урахуванням складності, наукоємності та матеріалоємності професій,  розроблення дієвого механізму багатоканального, різнорівневого фінансування професійно-технічних навчальних закладів та стимулювання навчальних закладів до залучення позабюджетних коштів, нарощування обсягів навчально-виробничої діяльності.

        Створення правових та економічних засад стимулювання роботодавців і інвесторів до участі у розвитку закладів профтехосвіти та відновленні трудових ресурсів держави, що має базуватись на взаємному інтересі та відповідальності.

        Модернізація навчальної матеріально-технічної бази закладів професійно-технічної освіти, впровадження в навчальний процес нової техніки, обладнання, інструментів і матеріалів.

Прискорення розробки та впровадження державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій згідно з вимогами роботодавців, замовників робочих кадрів.

        Прискорення темпів та  збільшення обсягів видання навчальної літератури.

        Призупинення процесу  децентралізації системи управління професійно-технічною освітою в Україні, збереження  фінансування професійно-технічних навчальних закладів з державного бюджету.

        Зарахування 100 % надходжень коштів від сплати за оренду вільних приміщень до спеціального фонду професійно-технічних навчальних закладів, а не 50%, як передбачено  п.31 ст.2 та п.15 ст.6 проекту Закону про Державний бюджет України на 2009 рік, з подальшим використанням коштів на забезпечення життєдіяльності навчальних закладів.

        Надання професійно-технічним навчальним закладам права оперативно спрямовувати власні кошти зі спеціального фонду на організацію та забезпечення професійного навчання учнів, оновлення навчальної матеріальної бази без обмежень, що передбачаються ст.57 проекту Закону про Державний бюджет України на 2009 рік.

        Відновлення норми щодо звільнення професійно-технічних навчальних закладів державної та комунальної форми власності, які фінансуються з відповідних бюджетів, від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів стосовно транспортних засобів, які використовуються для навчання.

        Включення у 2009 році професійно-технічних навчальних закладів сільськогосподарського профілю, які мають навчальні господарства, до переліку сільськогосподарських підприємств, що мають право на дотації з державного бюджету на підтримку виробництва продукції рослинництва.

        Зняття обмеження для підприємств стосовно включення до валових витрат у розмірі до 3 відсотків  фонду оплати праці звітного періоду таких витрат, що  спрямовані на професійну підготовку, навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації робітників у професійно-технічних навчальних закладах.

        Прискорення розробки та затвердження Кабінетом Міністрів України Положення про працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів, що навчалися за державним замовленням.   

В тому числі у вищій освіті:

        Підвищення конкурентоспроможності університетів шляхом їх укрупнення. Надання таким університетам більшого ступеня автономності, в тому числі фінансової, надавши можливість самостійно розпоряджатися заробленими коштами й відкривати рахунки в банківських установах.

        Здійснення підтримки університетської науки з метою прискорення виходу країни з фінансово-економічної кризи. З цією метою усунення на законодавчому рівні різниці в оплаті праці між науково-педагогічними і науковими кадрами вищих навчальних закладів та наукових установ, а також різниці в оплаті праці науковців вищих навчальних закладів та Національної академії наук України.

        Підвищення контролю за варіативною частиною навчальних планів та програм.

        Надання вищим навчальним закладам більшої фінансової самостійності та незалежності.

        Підвищення рівня економіко-правової підготовки фахівців різних напрямів та спеціальностей.

        Запровадити процедуру формування проекту державного замовлення на фахівців різних напрямів та спеціальностей у залежності від вимог ринку праці.

        Збереження норми у Законі України “Про вищу освіту”, яка стосується права вищого навчального закладу розпоряджатися коштами, заробленими шляхом надання платних освітніх, наукових та інших послуг відповідно до чинного законодавства. Це дасть можливість вищим навчальним закладам самостійно і оперативно розпоряджатися власними коштами, сприятиме поліпшенню їх діяльності, ефективному розвитку й підвищенню якості освіти.

Голова Комітету                                                                    В.І.Полохало