15 липня 2011, 15:22

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо стану системи освіти України перед початком нового 2008-2009 навчального року

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

 

Комітету з питань науки і освіти

 

 

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ МАТЕРІАЛИ

 

щодо стану системи освіти України перед початком нового 2008-2009 навчального року

 

 

Київ-2008 рік

 

І. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ:

а) статистичні дані

Дошкільні заклади

 

 

Кількість закладів, тис.

в них місць, тис.

Кількість дітей у закладах, тис.

Охоплення дітей закладами, відсотків до кількості дітей відповідного віку

1990

24,5

2277

2428

57

1991

24,4

2243

2268

55

1992

23,8

2216

2063

51

1993

23,2

2189

1918

49

1994

22,3

2101

1736

47

1995

21,4

2014

1536

44

1996

20,2

1856

1342

41

1997

18,4

1770

1172

38

1998

17,6

1638

1103

38

1999

17,2

1216

1055

39

2000

16,3

1117

983

40

2001

15,7

1077

968

41

2002

15,3

1060

973

48

2003

15,0

1053

977

49

2004

14,9

1040

996

50

2005

15,1

1056

1032

51

2006

15,1

1063

1081

53

2007

15,3*1

1084*2

1137

56

*1 З них   1,4 тис. закладів не працювали.

*2 Не враховані місця у дошкільних закладах, що не працювали протягом року або більше з будь-якої причини.


© Держкомстат України, 1998-2008
Дата останньої модифікації: 22/04/2008

 

Загальноосвітні навчальні заклади

(на початок навчального року; тис.)

 

 

Кількість закладів

Кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах

Кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах

Випуск учнів загальноосвітніми навчальними закладами

Кількість вчителів

денних

вечірніх (змінних), включаючи тих, хто навчався заочно

 закінчили школу

II ступеня (одержали свідоцтво про базову загальну середню освіту)

закінчили школу

III ступеня (одержали атестат про повну загальну середню освіту)

1990/91

21,8

7132

6939

193

696

406

537

1991/92

21,9

7102

6918

184

699

409

543

1992/93

22,0

7088

6918

170

683

393

565

1993/94

22,1

7096

6937

159

674

375

579

1994/95

22,3

7125

6972

153

654

355

576

1995/96

22,3

7143

7007

136

639

361

596

1996/97

22,2

7134

7016

 118

657

374

585

1997/98

22,1

7078

6970

108

670

378

571

1998/99

22,1

6987

6876

111

724

408

573

1999/00

22,2

6857

6743

114

737

434

576

2000/01

22,2

6764

6647

117

720

475

577

2001/02

22,2

6601

6486

115

738

505

568

2002/03

22,1

6350

6237

113

724

508

561

2003/04

21,9

6044

5936

108

720

526

551

2004/05

21,7

5731

5626

105

675

519

547

2005/06

21,6

5399

5301

98

649

515

543

2006/07

21,4

5120

5026

94

595

485

537

2007/08

21,2

4857

4768

89

561

467

531


© Держкомстат України, 1998-2008
Дата останньої модифікації: 11/02/2008

 

Професійно-технічні навчальні заклади*

 

 

Кількість закладів

Кількість учнів, тис.

Прийнято учнів, тис.

Підготовлено (випущено) кваліфікованих робітників, тис.

1990

1246

643,4

380,5

376,7

1991

1251

648,4

377,4

338,1

1992

1255

647,2

367,9

307,1

1993

1185

629,4

340,8

307,0

1994

1177

572,8

286,0

288,4

1995

1179

555,2

300,5

277,3

1996

1156

539,7

304,2

274,8

1997

1003

528,1

311,2

264,5

1998

995

529,0

304,2

259,2

1999

980

527,7

307,3

263,5

2000

970

524,6

307,3

266,8

2001

965

512,3

309,1

278,8

2002

962

501,9

311,0

282,4

2003

953

493,1

311,2

275,6

2004

1011

507,3

327,6

283,4

2005

1023

496,6

314,2

286,6

2006

1021

473,8

303,7

289,3

2007

1022

454,4

299,2

285,1

*Дані за 1990-1994 рр. наведені по ПТНЗ Міністерства освіти і науки України (МОН), починаючи з 1995 р. - включають заклади МОН та інших міністерств (відомств).


© Держкомстат України, 1998-2008
Дата останньої модифікації: 24/04/2008

 

Вищі навчальні заклади

(на початок навчального року)

 

Кількість закладів:

Кількість студентів у закладах:, тис.

I-II рівнів акредитації

III-IY рівнів акредитації

I-II рівнів акредитації

III-IY рівнів акредитації

1990/91

742

149

757,0

881,3

1991/92

754

156

739,2

876,2

1992/93

753

158

718,8

855,9

1993/94

754

159

680,7

829,2

1994/95

778

232

645,0

888,5

1995/96

782

255

617,7

922,8

1996/97

790

274

595,0

976,9

1997/98

660

280

526,4

1110,0

1998/99

653

298

503,7

1210,3

1999/00

658

313

503,7

1285,4

2000/01

664

315

528,0

1402,9

2001/02

665

318

561,3

1548,0

2002/03

667

330

582,9

1686,9

2003/04

670

339

592,9

1843,8

2004/05

619

347

548,5

2026,7

2005/06

606

345

505,3

2203,8

2006/07

570

350

468,0

2318,6

2007/08

553

351

441,3

2372,5

 

(на початок навчального року)

 

Прийнято студентів, тис.

Випущено фахівців, тис.

Кількість аспірантів*

Кількість докторантів*

I-II рівнів акредитації

III-IY рівнів акредитації

I-II рівнів акредитації

III-IY рівнів акредитації

1990/91

241,0

174,5

228,7

136,9

13374

1991/92

237,5

173,7

223,0

137,0

13596

503

1992/93

212,6

170,4

199,8

144,1

13992

592

1993/94

198,9

170,0

198,0

153,5

14816

765

1994/95

194,0

198,0

204,3

149,0

15643

927

1995/96

188,8

206,8

191,2

147,9

17464

1105

1996/97

183,4

221,5

185,8

155,7

19227

1197

1997/98

166,2

264,7

162,2

186,7

20645

1233

1998/99

164,9

290,1

156,9

214,3

21766

1247

1999/00

170,1

300,4

156,0

240,3

22300

1187

2000/01

190,1

346,4

148,6

273,6

23295

1131

2001/02

201,2

387,1

147,5

312,8

24256

1106

2002/03

203,7

408,6

155,5

356,7

25288

1166

2003/04

202,5

432,5

162,8

416,6

27106

1220

2004/05

182,2

475,2

148,2

316,2

28412

1271

2005/06

169,2

503,0

142,7

372,4

29866

1315

2006/07

151,2

507,7

137,9

413,6

31293

1373

2007/08

142,5

491,2

134,3

468,4

32497

1418

* На кінець 1990, 1991, ..., 2007 року.


© Держкомстат України, 1998-2008
Дата останньої модифікації: 11/02/2008

 

Позашкільні навчальні  заклади (без ДЮСШ)

 

 

Кількість закладів (без ДЮСШ)

Охоплення дітей позашкільною освітою від загальної кількості дітей шкільного віку (без ДЮСШ) (у відсотках)

2000

1497

18,3

2001

1491

18,5

2002

1490

19,3

2003

1487

20,6

2004

1478

21,9

2005

1472

22,9

2007

1473

24,3

Джерело: Освіта України – 2007: Інформаційно-аналітичні матеріали діяльності Міністерства освіти і науки України у 2007 році / Уклад.: К.М.Левківський, В.П.Погребняк, А.К.Солоденко, О.В.Дашковська. – К.: Знання, 2008. – 287 с.

 

Середньомісячна  заробітна плата за видами економічної діяльності за період з початку року у 2008 році (в розрахунку на одного штатного працівника, грн.)

 

Вид діяльності

Cічень

Cічень-лютий

Січень-березень

Січень-квітень

Січень-травень

Всього

1521

1575

1619

1647

1673

Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ним послуги

796

810

843

880

916

Лісове господарство та пов’язані з ним послуги

1158

1215

1270

1273

1274

Рибальство, рибництво

770

764

814

833

845

Промисловість

1763

1796

1847

1878

1906

Будівництво

1547

1610

1666

1703

1742

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

1321

1333

1376

1411

1431

Діяльність готелів та ресторанів

1053

1065

1107

1123

1146

Діяльність транспорту та зв’язку

1888

2076

2094

2094

2105

діяльність наземного транспорту

1685

1923

1906

1917

1938

діяльність водного транспорту

1634

1650

1656

1698

1739

діяльність авіаційного транспорту

3228

3256

3349

3423

3494

додаткові транспортні  послуги та допоміжні операції

2119

2407

2349

2341

2359

діяльність пошти та зв’язку

1733

1731

1905

1896

1876

Фінансова діяльність

3373

3351

3416

3508

3564

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

1761

1813

1856

1879

1906

з них дослідження і розробки

1836

1890

1962

1997

2037

Державне управління

1792

1948

2086

2161

2220

Освіта

1191

1247

1267

1283

1301

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

978

1005

1030

1053

1070

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

1262

1303

1331

1353

1374

з них діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг

1289

1341

1368

1387

1407

Примітка: дані наведено без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у фізичних осіб-підприємців.


© Держкомстат України, 1998-2008
Дата останньої модифікації: 27/06/2008

 

Динаміка народжуваності в Україні (1991-2007 роки)

 

 

1991

1995

2000

2001

2002

2003

2007

Усього

630,8

492,9

385,1

376,5

390,7

460,3

472,6

У тому числі на селі

211,6

184,5

147,1

139,2

141,8

153,7

158,6

Джерело: лист Міністерства освіти і науки України на адресу Комітету від 01.07.2008 р.

 

Порівняно з 1991 роком у 2007 році кількість народжених дітей зменшилася на 158,2 тис. (на 25 %), що закономірно призведе до збільшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів з малою чисельністю учнів, скорочення педагогічного навантаження вчителів (відповідно, втрата частиною їх роботи), скорочення контингенту випускників загальноосвітніх навчальних закладів до 2020 року.

Завдяки зусиллям держави, спрямованим на подолання негативних демографічних тенденцій, зокрема, збільшення розміру допомоги на ново роджених, процес падіння народжуваності з 2002 року призупинився. У 2007 році порівняно з 2001 роком кількість новонароджених дітей зросла на 96, 1 тис. (на 25,5 %).

 

б)  деякі оцінки громадянами стану і тенденцій розвитку освіти в Україні за результатами соціологічних досліджень

(Джерело: Соціологічні  дослідження 2007 року «Система освіти в оцінках громадян України» (дослідження Інституту соціальних технологій на замовлення Спільного проекту Міністерства освіти і науки України та Світового банку «Рівний доступ до якісної освіти в Україні»)

Базисні чинники оцінки середньої освіти в Україні

Результати дослідження свідчать: 80% батьків «задоволені» або «задоволені середньою мірою» рівнем знань, які надають їхнім дітям загальноосвітні навчальні заклади (ЗНЗ).

Оцінки рівня знань школярів, отримані у результаті опитування вчителів ЗНЗ, менш оптимістичніші: 50% вчителів оцінюють рівень успішності учнів як «поганий» або «задовільний».

Відмінність в оцінках батьків та вчителів ЗНЗ щодо деяких аспектів системи ЗСО може виникати через різницю критеріїв. У свідомості значної частини батьків загальна середня освіта (ЗСО) не є критерієм успіху в майбутній кар’єрі їхніх дітей. Тож, вимоги батьків до неї істотно занижені. Крім того, батьки часто схильні робити оцінки з погляду власних можливостей забезпечення певного рівня ЗСО своєї дитини. Вчителі ЗНЗ виходять з вимог Міністерства освіти і науки України щодо засвоєння учнями існуючих навчальних програм.

Опитування вчителів ЗНЗ демонструє: 29,2% «незадоволені» та «абсолютно незадоволені» існуючою системою освіти, 49,0% – «задоволені середньою мірою», а частка «задоволених» та «цілком задоволених» вчителів становить лише 19,6%.

Причини такої оцінки вчителями середньої школи рівня середньої освіти в Україні можна побачити в їхніх оцінках (по 5-бальній шкалі) чинників, які визначають якість СО:

 

Ранги

Чинники

Середні

1

Кваліфікація педагогів

4.2

2

Організація навчального процесу

4.0

3

Виховна робота

3.9

4

Забезпечення безпеки

3.8

5

Ефективність системи оцінки знань учнів

3.6

Фізкультура та спорт

3.6

Якість навчальних програм з дисципліни, що викладають

3.6

6

Успішність учнів

3.4

Охорона здоров’я

3.4

7

Рівень позакласної роботи

3.3

Харчування

3.3

Якість підручників та навчальних посібників

3.3

8

Медичне обслуговування

3.1

9

Інтерес учнів до навчання

2.9

10

Система матеріального та морального заохочення вчителів

2.4

 

Найнижчий рейтинг та найнижчу оцінку займає «Матеріальне та моральне заохочення вчителів», що вказує на головну причину незадоволення вчителів СО – низька соціальна оцінка їхньої діяльності, відсутність соціальної захищеності. Простіше кажучи, у батьків та учнів є достатньо прав, але немає обов’язків. Натомість у  вчителів – навпаки. Враховуючи низьку мотивацію учнів до навчання, «зникає будь-яке бажання у дітей – навчатися, у викладачів – викладатися на повну за копійки... доки в країні вчитель не отримуватиме хоча б дві тисячі гривень на місяць, якісної освіти не буде!».

 Географічно найбільше рівень задоволення як у вчителів, так і у батьків спостерігаємо у Донецькій та Київській областях, незадоволення – у Львівській (індекс рівнем задоволення від’ємний, відповідно -0,244 та -0,082). У решті цільових областей співвідношення індексів рівня задоволення вчителів та батьків наступне: Харківська область: -0,025/0,099, Одеська: -0,051/0,168, Дніпропетровська: 0,090/0,124, Херсонська: -0,138/0,175.

Навчальні програми

Відповіді батьків та вчителів середніх шкіл демонструють консенсус в оцінці діючих навчальних програм. Вчителі оцінюють навчальні програми на «3,6» і вказують, що вони перевантажені, а співвідношення годин та обсягу дисциплін, що викладаються, незбалансоване. У багатьох випадках діти відчувають ускладнення через надлишок інформації, яку вони не в змозі засвоїти у певному віці. Особливо це стосується таких дисциплін як математика, фізика та хімія, а також українська, російська та англійська мови.

74,7% батьків вважають, що їм варто брати активну участь у навчальному процесі, оскільки учні не можуть опанувати навчальний матеріал самотужки. Через це 48,1% батьків вважають за необхідне наймати репетиторів.

Забезпечення навчальною літературою

74,9% батьків вважають, що їхні діти повністю забезпечені необхідними навчальними підручниками для занять, натомість 72,9% вчителів робить наголос на їх нестачі у шкільних бібліотеках. Крім того, вчителі вказують на надзвичайно низьку якість підручників та навчальних посібників загалом (оцінка «3:3»), а також на безліч підручників, які дублюють один одного, батьки – на складність змісту викладання («…щоб підручники були написані доступною, грамотною мовою… для дітей, а не для академіків… якщо загальноосвітня школа, то й підручники загальноосвітні…»).

Батьки скаржаться на часту зміну навчальної літератури, що істотно підвищує витрати на освіту. У Західних областях батьки скаржаться на брак необхідної додаткової літератури (на кшталт дитячих енциклопедій тощо) українською мовою (молодші учні не вміють читати російською), а на Сході та Півдні, навпаки, батьки вказують на необхідність російськомовної навчальної літератури, рекомендованої МОН.

Шкільні приміщення та навчальні класи

Як батьки, так і вчителі СШ дотримуються схожої думки стосовно незадовільного стану шкільних приміщень (необхідність ремонту), а також стосовно необхідності модернізації спеціальних кабінетів та лабораторій.

Частка вчителів, які вказують на «погану/недостатню» матеріальну оснащеність шкіл (86,2%), істотно перевищує частку батьків, які оцінюють матеріальну базу як «погану/задовільну» (62,3%). 61,9% опитаних вчителів вказують на погане опалення у школах («постійно холодно»), 57,3% вказує на нестачу наочних посібників та технічних засобів навчання у шкільних кабінетах. 67,2% опитаних вчителів указує на вкрай низьку забезпеченість шкіл спортивним інвентарем.

Інформаційні технології (ІТ)

Відмінність в оцінках впровадження ІТ може бути пов’язана з різницею в розумінні ролі цього ресурсу в освіті та можливостей його використання.

Доступ до комп’ютерної техніки

77,7% опитаних вчителів вважає, що комп’ютерів у школах недостатньо (лише 1% відзначає повну відсутність комп’ютерної техніки).

Серед міських вчителів частка тих, хто вважає, що комп’ютерної техніки недостатньо, – 82,3%, і міські вчителі відзначають необхідність впровадження у навчальний процес мільтимедійної техніки. Серед міських учнів доступ до комп’ютерної техніки має 82,3% (23,7% – «тільки у школі», 32,0% – « і в школі, і вдома», 26,6% – «тільки вдома»).

Серед сільських вчителів частка тих, хто вважає, що комп’ютерної техніки недостатньо, – 66,4%. Вочевидь, сільські учні гірше забезпечені доступом до комп’ютерів: доступ мають 63,6% (39,6% – «тільки у школі», 24,0% – «і в школі, і вдома», 12,0% – «тільки вдома»).

Доступ до Інтернету

Загалом наявність у дітей можливостей користуватися комп’ютером у школах відзначає 58,6% батьків. 58,1% опитаних вчителів відзначає наявність в їхніх школах доступу до Інтернету. Але тільки 18,0% батьків указують на наявність у їхніх дітей можливості використовувати доступ до Інтернету в школі (21% – у місті, 12% – у селі).

 Більшість вчителів погано використовують ресурси Інтернету. 70,6% не користуються Інтернет-порталом «Острів знань», 15,4% навіть не чули про нього. Тільки 14,4% вчителів вважають, що їхні учні знають та використовують цей портал. Решті 85,6% або важко відповісти, або ж вони заперечують доречність його використання.

Опитування показує, що комп’ютерна техніка у школах перебуває у робочому стані, отже, обмеження доступу учнів до Інтернету пов’язане або з фінансовими труднощами, або з організаційними, або з недооцінкою можливостей використання ІТ у середній освіті. Так, за словами батьків, «комп’ютери у школах є, але до них не допускають дітей... оскільки вони їх ламають... а коли комісія приходить, то будь ласка». Вчителі ж побоюються, що постійне використання ІТ у шкільному віці може справити негативний вплив на ефективність навчального процесу: діти здирають з Інтернету реферати і не можуть їх навіть захистити.

Участь батьків у житті шкіл та матеріальна підтримка шкіл батьками

Згідно з результатами опитування, тільки незначна частина батьків бере активну участь у житті школи: 44,0% батьків регулярно відвідують батьківські збори, 6,9% та 10,7% беруть участь у суботниках та у проведенні позакласних заходів. 36,4% батьків регулярно бере участь у наданні школі матеріальної допомоги, а 56,0% батьків готові частково фінансувати навчання своїх дітей у загальноосвітніх навчальних закладах і надалі.

Рівний доступ до якісної освіти

На думку більшості опитаних батьків (71,3%) та вчителів (77,7%), доступ до якісної середньої освіти має більшість учнів, але, як ми бачимо, у цих груп критерії оцінки «якості» можуть відрізнятися.

«…В принципі, до середньої освіти у всі мають рівний доступ. Принаймні середню освіту може отримати кожен учень, незалежно від заробітків батьків… Питання: чи буде вона якісною середньою освітою? Формально, рівний доступ є, фактично – відсутній».

Незважаючи на те, що третина опитаних батьків не вбачає різниці в якості освіти, отримуваної у приватних та державних школах, більшість з них вважає відсутність державної підтримки приватної школи несправедливою.

Пропозиції щодо поліпшення якості освіти

Вчителі пропонують:

Підвищити вчителям зарплату й позбавити їх від необхідності «підробляти».

Поліпшити матеріально-технічну базу СШ (бібліотеки, лабораторії, спортивні та актові зали тощо).

Зробити професію вчителя та державної школи престижними (державна школа повинна бути базовою).

Побороти систему хабарництва (зокрема, проводити незалежне тестування з усіх предметів).

Підвищувати рівень кваліфікації вчителів (особливо в селах).

Відводити більше навчальних годин на окремі предмети.

Мотивувати вчителів та учнів.

Систематизувати навчальний матеріал і зменшити педнавантаження.

Батьки пропонують:

Підвищити зарплату вчителів і припинити практику хабарів/хабарництва у середній школі.

Поліпшити матеріально-технічні умови навчання у СШ (зокрема, обладнати комп’ютерні класи, провести Інтернет тощо).

Впровадити держпрограми для незаможних сімей (для безпритульних дітей тощо).

Забезпечити якість викладання шляхом:

підвищення та контролю рівня кваліфікації вчителів (наприклад, регулярне тестування вчителів);

додаткової мотивації вчителів (наприклад, у вигляді стажування за кордоном, заохочень тощо);

спрощення навчального матеріалу, зменшення навантаження;

організації безоплатних додаткових занять, впровадження гуртків замість індивідуальних занять;

скорочення кількості дітей у класах (до 15 осіб);

індивідуального підходу до кожної дитини (за рівнем підготовки);

поліпшення ставлення вчителів до учнів (з точки зору поваги та уваги до особистості дитини);

висування однакових вимог при вступі дітей до школи.

Як вчителі, так і батьки особливо звертають увагу на необхідність поліпшення матеріально-технічного забезпечення та якості викладання у сільських школах, але загалом їхні пропозиції мають лише побічний стосунок до реформ середньої освіти, які проводить МОН.

59,1% батьків відзначають, що цікавляться реформами МОН лише «частково», а 17,3% не цікавляться ними взагалі. У результаті часто виникає нерозуміння та природне запитання: Навіщо винаходити велосипед, якщо вже є стабільна ефективна система?

Попри те, що вчителі кажуть про зацікавленість політикою держави у сфері СО, «всі ці папери, закони та концепції їм дуже набридли, відволікають і не дають ніякого результату». У кращому випадку, вони можуть пригадати лише кілька законів та документів МОН, які регламентують реформи СО в Україні, і відзначають, що не знають механізму їхньої роботи.

Загалом ставлення вчителів до необхідності реформ також неоднозначне: лише 14,1% опитаних вчителів вважає, що існуюча система освіти абсолютно не відповідає ринкові праці і потребує докорінних реформ; 53,4% каже про необхідність різної глибини часткових змін, 2,5% заперечують необхідність реформ узагалі, а 29,4% фактично ще не визначилися.

 

в) деякі загальні дані щодо організації та проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти в 2007 році

У першій, основній, сесії ЗНО взяло участь понад 512 тис. абітурієнтів віком від 17 до 82 років. Впоралися з тестовими завданнями, тобто набрало кількість балів, більшу від необхідних 124, понад 400 тис. абітурієнтів, причому, понад 50 % вступників отримали результати вищі за середні. П`ятеро з них отримали максимальну кількість – по 200 балів – з трьох предметів, ще 53 вступники отримали максимальну кількість з двох предметів.                                                                                                                                                                                                                                                                         За інформацією Українського центу оцінювання якості освіти апеляції подали 1 тис. 485 осіб, або 0,14 % від загальної кількості вступників. В європейських країнах нормальною кількістю апеляцій вважається показник – один відсоток від усієї кількості робіт. Цього року вперше складено поіменний список громадян України, які мають право стати студентами на основі своїх знань – це понад 400 тис. осіб. Тому з комплектацією вузів проблем не буде, оскільки державне замовлення цього року становить 145 тис. осіб.

 

 

ІІ. СТАН ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ В ГАЛУЗІ ОСВІТИ ТА НАУКИ

а) правове поле функціонування вітчизняної системи освіти

Вітчизняна системи освіти функціонує у правовому полі, що ґрунтується на Конституції України, законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про охорону дитинства», Національній доктрині розвитку освіти.  

Вагомий внесок у розбудову й стабілізацію вітчизняної системи освіти в цілому та окремих її структурних секторах зокрема, розв`язання тактичних і стратегічних завдань реалізації чинного законодавства зробили Постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України  (в Україні діють близько 200 законодавчих та інших нормативно-правових актів, якими регламентуються відносини в системі вітчизняної освіти).

Є всі підстави констатувати, що в Україні на сучасних законодавчих засадах функціонує досить розвинена та розгалужена модель освіти, яка за багатьма кількісними і якісними показниками не поступається рівню розвинених країн світу та є конкурентноспроможньою на європейському освітньому просторі. За даними звіту незалежної міжнародної організації Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) за 2007 рік, Україна серед 145 країн світу в рейтингу конкурентності перебуває на 73-й позиції. Однак показники з проблем освіти є набагато вищими: якість початкової освіти - 49-те місце, доступ до вищої освіти - 17-те, якість математичної і природничої освіти - 44-те, якість освітньої системи - 47-ме.

Однак суттєвою проблемою залишається виконання чинного освітянського законодавства, зокрема:

- держава постійно економить на галузі освіти, не спромігшись за 12 років (з часу прийняття закону «Про освіту») жодного разу забезпечити її фінансування в обсягах, передбачених статтею 61 Закону України «Про освіту»;

- з року в рік Законом України «Про Державний бюджет України» призупинялися статті та норми освітянських законі, зокрема абзацу одинадцятого, дванадцятого частини першої статті 57 Закону України «Про освіту» в частині встановлення середніх посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічним працівникам, науково-педагогічним працівника ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації на рівні не нижчому від середньої заробітної плати працівників промисловості, а науково-педагогічним працівникам ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації подвійної, абзацу першого частини четвертої статті 57 щодо забезпечення безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам. Які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають в них; відповідні статті законів України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту» в частині педагогічного навантаження, наповнюваності груп, доплат за інші види педагогічної діяльності;

- Державний бюджет на 2008 рік вже не призупиняв дію окремих статей, а й вніс зміни до освітянських законів з метою нібито «кардинальних змін пільгової політики». Ніби й не приймав Конституційний Суд України в липні 2007 року рішення щодо незаконності внесення змін, зупинення окремих норм, а також встановлення іншого правового регулювання відносин, що є предметом інших законів України. По факту це явне порушення статті 22 Конституції України, згідно з якою «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». 

 

б) вдосконалення законодавчої бази як необхідність своєчасного реагуванню на виклики часу

З метою завершення формування законодавчого поля щодо функціонування вітчизняної системи освіти варто прийняти наступні законодавчі акти:

1. Закон України «Про освіту осіб, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (спеціальну освіту)»;

2. Закон України «Про післядипломну освіту».

На сьогоднішній день деякі положення та норми освітянських законів потребують змін. А саме:

- Закон України «Про вищу освіту» щодо законодавчого закріплення прав студентського самоврядування, надання пільги працюючим студентам, бронювання місць для молодих спеціалістів, стимулювання тих підприємств, які запрошують на роботу молодь, законодавче закріплення зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти, встановлення основних засад та вимог до порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, визначення термінів «зовнішнє оцінювання знань», «зовнішнє незалежне оцінювання знань осіб, які бажають вступати до вищих навчальних закладів тощо;

- закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» щодо створення належних умов для навчання дітей: 1) встановлення жорсткої норми стосовно проведення реорганізації або ліквідації діючих навчальних закладів, що повинно здійснюватися лише за згодою територіальної громади - загальних зборів села, селища, міста, або на підставі результатів місцевого референдуму за погодженням із центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти; 2) обов`язкова підготовка до школи дітей старшого дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах; 3) встановлення наповнюваності класів загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема в сільській місцевості, кількістю не менше 3-х осіб, а не 5-ти, як це є у діючому законі; 4) встановлення норми щодо поділу класів на групи при вивченні окремих предметів за наявності в класі 16 учнів та включення до переліку типів загальноосвітніх навчальних закладів «школи-родини» - нового типу навчального закладу І-ступеня; 5) призначення і виплати пенсії в розмірі 80 відсотків заробітної плати педагогічним працівникам відповідно до статей 65 і 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; 6) унормування правовідносин у сфері незалежного оцінювання рівня знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів та здійснення прийому їх до ВНЗ;

- Бюджетний Кодекс України щодо здійснення фінансування позашкільної освіти за рахунок видатків, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, із збереженням норми Бюджетного Кодексу України щодо фінансування позашкільної освіти за рахунок видатків, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

- до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України та Кодексу про адміністративні правопорушення щодо забезпечення надійності процесу зовнішнього незалежного оцінювання, запровадження ефективних норм правової відповідальності за порушення передбаченого законодавством порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

 

в) законопроектна діяльність Комітету з питань науки і освіти за період другої сесії третього скликання (лютий – червень 2008 р.)

За січень - червень 2008 року Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти провів 16 засідань Комітету, на яких розглянуто 86 питань.

 

За цей період Комітет опрацював та підготував на розгляд Верховної Ради України 27 проектів законодавчих актів, стосовно яких Комітет визначено головним.

1. Про пропозиції Президента України до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (КМУ, р. № 0854 від 23.11.2007р.)

2. Про проект Закону про внесення змін до статті 65 Закону України «Про вищу освіту» (стосовно створення самостійних госпрозрахункових підрозділів) (н.д. Т.Чорновіл, р. № 0951 від 23.11.2007р.)

3. Про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (щодо мовних вимог) (н.д.В.Колесніченко, р. № 1065).

4. Про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (щодо використання російської мови) (н.д.В.Колесніченко, р. № 1066).

5. Про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» (щодо мовних питань при реєстрації кваліфікованого походження товарів) (н.д.В.Колесніченко, р. № 1067).

6. Про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (щодо мовних питань при оформленні заявок на видачу патенту) (н.д.В.Колесніченко, р. № 1068).

7. Про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» (щодо вживання мов при оформленні заявок на реєстрацію) (н.д.В.Колесніченко, р. № 1069).

8. Про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» (щодо вживання мов при оформленні заявок на реєстрацію) (н.д.В.Колесніченко, р. № 1070).

9. Про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» (н.д.М.Садовий, В.Личук, р. № 0957 від 23.11.2007р.).

10. Про проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності в частині виконання вимог, пов’язаних з вступом України до СОТ (КМУ, р. № 2022 від 07.02.2008р.).

11. Про проект Постанови про відзначення 85-річчя з дня народження В.П.Корнієнка (н.д.О.Плотніков, р. №  1164 від 11.12.2007р.).

12. Про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо питань студентського самоврядування) (р. № 1280, н.д.М.Томенко, Є.Суслов).

13. Про проект Постанови про відзначення 110 річниці від часу заснування Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» (р. № 2062, н.д.К.Самойлик, В.Полохало, В.Литвин, Д.Табачник ).

14. Про проект Постанови про відзначення 90-річчя від дня народження В.О.Сухомлинського (р. № 1406, н.д.В.Литвин, Ю.Литвин, І.Шаров, О.Зарубінський).

15. Про проект Постанови про призначення у 2008 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших учених (р. № 2138, н.д.В.Полохало, К.Самойлик, М.Зубець).

16. Про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо рівня стипендії) (р. № 1099-1, н.д.О.Зарубінський).

17. Проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему «Удосконалення законодавчого забезпечення розвитку вищої освіти в Україні в контексті підготовки нової редакції Закону України «Про вищу освіту» (р. № 1387, н.д.В.Полохало).

18. Про проект Постанови про відзначення 60-річчя від часу заснування Товариства «Знання» України» (р. № 2366, н.д. В.Курило).

19. Про проект Постанови Верховної Ради України  про впровадження мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості (р. № 2227, н.д. В.Полохало, В.Литвин, Л.Оробець).

20. Про проект Закону про освіту осіб, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (спеціальну освіту) (р. № 1270, н.д.К.Самойлик).

21. Про проект Закону про захист персональних даних (р. № 2273, н.д.О.Шевчук, В.Литвин, В.Полохало, К.Самойлик).

22. Про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо університетських клінік) (р. № 1487, н.д.М.Комар, Т.Бахтеєва, Г.Маньковський).

23. Про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах державної або комунальної власності) (р. № 1473, н.д.А.Матвієнко, О.Бондар).

24. Проект Закону про внесення змін та доповнень до статті 61 Закону України «Про освіту» та до статті 64 Закону України “Про вищу освіту” (щодо умов оплати навчання) (р. № 2162, н.д.В.Курило).

25. Проект Закону про наукові парки (р. № 0956, н.д.А.Мартинюк, К.Самойлик, Ю.Каракай, В.Полохало).

26. Проект Постанови про встановлення додаткових іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених та студентів юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого (р. № 2214,  н.д.А.Яценюк).

27. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань вищої освіти (щодо усунення перешкод, які заважають вільному доступу до здобуття вищої освіти інвалідами) (р. № 2189, н.д.Д.Табачник, М.Комар, Т.Бахтеєва, Г.Маньковський).

За січень-травень Комітет розглянув і подав свої пропозиції  до законопроектів, які належать до відома інших комітетів.

1. Про проект Закону про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (в частині фінансування науки і освіти) (р.  № 1285 від 26.12.2007р., КМУ).

2. Про проект Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків» (КМУ, р. № 1360 від 17.01.2008р.).

3. Про проект Закону про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо закладів професійно-технічної освіти (р. № 1322, н.д.М.Круць).

4. Про проект Закону про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (щодо узгодження з чинними освітянськими законами у частині звільнення та призначення керівників навчальних закладів) (р. № 1417, н.д.С.Подгорний, В.Полохало).

5. Проект  Постанови  про  відзначення  100-річчя  від  дня народження Гаркавого П.Х. (р. № 2196, н.д.В.Литвин, С.Гриневецький).

6. Проект Закону про професійний розвиток персоналу на виробництві (р. № 2019, н.д.В.Коновалюк).

7. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо дитячих будинків сімейного типу (р. № 2118, КМУ).

8. Проект Закону про внесення змін до деяких Законів України (щодо надання статусу державного службовця медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам) (р. № 1451, н.д.В.Пилипишин).

9. Про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (нова редакція) (реєстр. № 2173 від 05.03.2008р., н.д.В.Хара, Я.Сухий, О.Стоян, М.Папієв).

10. Про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо ВАТ «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів») (р. № 2217, н.д.Є.Мармазов, А.Кінах).

11. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’я»” (щодо призначення допомоги) (р. № 2408, КМУ).

12. Проект Закону про внесення змін та доповнень до статті 90 Бюджетного кодексу України (щодо видатків з обласних бюджетів на освіту для обдарованих дітей з сільської місцевості) (р. № 2230, н.д.В.Курило).

13. Проект Закону про внесення змін до Глави 14 Бюджетного кодексу України (щодо фінансування початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) (р. № 2293, н.д.В.Коваль, О.Ляшко).

14. Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування позашкільних навчальних закладів (р. № 2294, н.д.К.Самойлик).

15. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (р. № 2082, н.д.В.Марущенко).

 

За поточний період Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти також провів:

-  засідання за участю членів Комісії Сейму Республіки Польща з питань освіти, науки і молоді щодо перспектив співпраці;

- виїзне засідання Комітету на базі Сумської області щодо роботи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Сумської області в частині виконання  Законів  України  «Про освіту» та «Про загальну середню освіту»;

- два засідання Комітету за участю Консультативної Ради з питань інформатизації при верховній Раді України;

- урочисте вручення Дипломів лауреатам першої Премії Верховної Ради України педагогічним працівникам загальноосвітніх, дошкільних, професійно-технічних навчальних закладів за 2007 рік (вручено 30 премій по 20 тис. грн. педагогічним працівникам з усіх регіонів країни)

 

      Реалізуючи контрольні функції, Комітет на засіданнях заслухав три контрольні питання:

1. Про виконання  законів України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту» в частині проведення атестації та оцінюванні знань учнів (вихованців) (Інформація Міністерства освіти і науки України та Українського центру оцінювання якості освіти про організацію, проведення та результати зовнішнього оцінювання в 2007 році і хід підготовки до проведення оцінювання знань учнів у 2008 році).

2. Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту інтелектуальної власності та інноваційної діяльності в Україні (в контексті парламентських слухань: «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування» (21 березня 2007 р.), слухань у Комітеті з питань науки і освіти «Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення» (29 листопада 2006 р.), парламентських слухань: «Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації» (20 червня 2007 р.).

3. Про виконання Міністерством освіти і науки України та Академією педагогічних наук України статей 7 і 291 Закону України «Про професійно-технічну освіту» в частині науково-методичного забезпечення професійно-технічної освіти, впровадження у навчально-виробничий процес досягнень науки, техніки, нових технологій, передового досвіду та інноваційних педагогічних технологій.

 

З метою якісної підготовки питань, які виносилися на засідання Комітету проведено «круглі столи»:

 

1. “Про хід реалізації законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» в частині здійснення контролю за вимогами Державних стандартів загальної середньої освіти» та про організацію і проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів у 2008 році» (м. Київ).

2. «Про хід реалізації законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» в частині здійснення контролю за вимогами Державних стандартів загальної середньої освіти» та про організацію і проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів у 2008 році» (м. Львів).

3. «Про хід реалізації законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» в частині здійснення контролю за вимогами Державних стандартів загальної середньої освіти» та про організацію і проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів у 2008 році» (м. Суми).

4. «Про удосконалення законодавчого забезпечення розвитку вищої освіти в Україні в контексті підготовки нової редакції Закону України «Про вищу освіту» (м. Харків, 27 травня 2008р.).

5. «Про удосконалення законодавчого забезпечення розвитку вищої освіти в Україні» (м. Сімферополь, 29 травня 2008р.).

6. «Про законодавче забезпечення інтеграції дослідницької і освітньої складових діяльності вищої школи України» (Академія педагогічних наук України, 29 травня 2008р.).

7. «Про законодавче забезпечення вищої освіти» з керівниками вищих навчальних закладів Одеської області (м. Одеса, 6 червня 2008р.).

8. «Про удосконалення законодавства про вищу освіту» (м. Львів, 10 червня 2008р.).

9. «Про удосконалення законодавчого забезпечення розвитку вищої освіти в Україні в контексті підготовки нової редакції Закону України “Про вищу освіту» (м. Суми, 11 червня 2008р.).

10. «Про удосконалення законодавчого забезпечення розвитку вищої освіти в Україні в контексті підготовки нової редакції Закону України «Про вищу освіту» (м. Вінниця, 13 червня 2008р.).

У травні-червні поточного року Комітет з питань науки і освіти ініціював та провів сім «круглих столів» в регіонах України в рамках підготовки до комітетських слухань 18 червня цього року, під час яких всебічно обговорювався проект нової редакції Закону «Про вищу освіту». Метою проведення таких «круглих столів» було ознайомлення з реальними проблемами і недоліками у галузі вищої освіти на місцях. Такі заходи відбулися в Харкові,  Києві, Сімферополі, Одесі, Львові, Сумах, Вінниці.

 

IV. НАЯВНІ ПРОБЛЕМИ ТА ДЕЯКІ ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

1. Скорочення мережі загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, що має ряд негативних наслідків: 1) скорочення педагогічного навантаження (відповідно, втрата частиною їх роботи); збільшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів з малою чисельністю учнів.

На кінець 2007-2008 навчального року 1054 загальноосвітні школи І-ІІ ступенів у сільській місцевості мають наповнюваність менше 40 учнів (практично кожна 5-та); кожна 8-ма школа  - до 100 учнів, що призводить до значного підвищення вартості утримання одного учня й стає вагомим аргументом для органів місцевої виконавчої влади щодо їх закриття.

Для збереження малочисельних загальноосвітніх навчальних закладів можливі наступні заходи: 1) розробити та затвердити цільової державної програми «порятунку сільської школи», де передбачити підвищену оплату праці вчителям, які працюють у так званих неперспективних селах, надавати їм житло, збільшити суми підйомних, які отримує вчитель – випускник педагогічного ВНЗ; 2) розгалужувати мережу комплексів «загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад, створювати заклади сімейного типу «школа-родина», запроваджувати індивідуальні та дистанційні форми навчання; 3) до внесення змін і доповнень до законодавчих актів з питань освіти в частині зменшення наповнюваності класів до трьох осіб, запровадження поділу на групи при вивченні окремих предметів за наявності в класі 16 учнів та включення до переліку типів загальноосвітніх навчальних закладів «школи родини» - нового типу навчального закладу І-ступеня тимчасово впровадити мораторій на закриття загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості» (проект Постанови Верховної Ради України народними депутатами України – членами Комітету з питань науки і освіти внесено на розгляд Верховної Ради України); 3)  За даними МОН реалізація цих заходів дасть можливість зберегти понад 1000 загальноосвітніх навчальних закладів з малою чисельністю учнів та забезпечити надання якісних освітніх послуг учням молодшого шкільного віку, які проживають на території зі складною демографічною ситуацією.

2. Вчасне забезпечення учнів загальноосвітніх навчальних закладів повним комплектом підручників та навчальних посібників.

З року в рік повторюється негативна практика, коли фінансування заходів щодо друку підручників розпочинається з другого кварталу поточного року. Саме з цих причин в минулому році не було використано 12,4 млн. грн., які були виділені на ці цілі.

  Потрібна ефективна чітка національна програма, яка б комплексно вирішувала питання видання та поширення підручників у сфері освіти.

3. Незадовільне фінансування цільових програм щодо розвитку освітньої галузі (програми «Шкільний автобус», «Вчитель», розвиток позашкільних навчальних закладів, комп’ютеризації та інформатизації шкіл тощо).

Вкрай необхідно робити все для того, щоб фінансування таких цільових програм були стовідсотково відображені у витратній частині держбюджету, і лише з загального його фонду. Достатньо привести приклад: 1) у видатках Державного бюджету 2008 року обсяг спеціального фонду на освіту складає майже 42 % від загального; 2) на реалізацію програми «Шкільний автобус» у держбюджеті на 2008 рік передбачено лише 70 млн. грн., а реальна потреба фінансування закупівлі автобусів становить близько 400 млн. грн.

4. Під час розгляду проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» вкрай необхідно передбачити фінансування на:

- відновлення     гарантій     держави     педагогічним,     науково-педагогічним працівникам    щодо   відповідності   рівня   посадових   окладів   середній   (подвійній) заробітній плати працівників промисловості; визначення механізмів забезпечення положень статті 57 закону України «Про освіту»;

- оплату праці на основі Єдиної тарифної сітки з установленням мінімальної заробітної плати не нижче прожиткового мінімуму та тарифних коефіцієнтів, які б забезпечували законодавчо гарантований рівень оплати праці педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників та спеціалістів системи освіти;

- відновлення державних гарантій щодо забезпечення педагогічних працівників сільської місцевості, селищ міського типу та пенсіонерів з їх числа безплатним житлом з опаленням і освітленням;

- запровадження   дієвого   механізму   забезпечення   житлом   педагогічних   та науково-педагогічних працівників, в тому числі у сільській місцевості;

- реалізацію в повному обсязі державних цільових програм у сфері освіти, зокрема Державної програми «Вчитель», Програми «Шкільний автобус», Програми розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002 - 2008 роки, а також на видання достатньої кількості навчально-методичної літератури, модернізацію матеріально-технічної бази загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів;        

- забезпечення удосконалення порядку фінансування позашкільних навчальних закладів;

- збільшення адресної грошової допомоги випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали не менше ніж на три роки угоду про роботу в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах, визначених органами управління освітою;

- надання пільгових довготермінових кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла педагогічним і науково-педагогічним працівникам відповідно до ст.57 Закону України «Про освіту»;

- забезпечення пільгового проїзду у транспорті студентів та учнів професійно-технічних навчальних закладів відповідно до ст.9 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», визначивши кошти у державному та місцевому бюджетах на цю мету окремими рядками тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали підготовлено головним консультантом

Комітету з питань науки і освіти Красняковим Є.В.