Європейський колеґіум
польських і українських університетів

Вступ

Падіння тоталітарних систем у Центрально-Східній Європі наприкінці ХХІ сторіччя створило нові умови для розбудови взаємних стосунків між націями і державами цієї частини Європи. Протягом кільканадцяти років (1989-2008) на всіх рівнях політичного та суспільного життя було вжито заходів, які сформували на цій території нові стосунки між державами і суспільствами, оперті на співпраці, довірі й партнерстві. Ці заходи увінчалося успіхом, попри нерідко досить складну історичну спадщину.

Нову ситуацію створило розширення Європейського Союзу в 2004 р., у результаті якого деякі з-поміж країн Центрально-Східної Європи формально увійшли до європейської сім’ї. Це було реалізацією їх європейських прагнень, але водночас великим викликом для подальшого поширення європейського простору стабілізації й добробуту. Виникла необхідність віднайдення формули співпраці між Європейським Союзом, у тому числі його новими центральноєвропейськими членами, та країнами Центрально-Східної Європи, які ще не ввійшли до складу ЄС, ставши східними сусідами Євросоюзу. Ключовою серед них залишається Україна, одна з найбільших європейських країн, а кордон між Європейським Союзом та Україною є найдовшим східним кордоном ЄС.

Реальним і ефективним прикладом співпраці між двома найбільшими народами і державами Центрально-Східної Європи – Польщею та Україною – став Європейський колеґіум польських і українських університетів (ЄКПіУУ). Він може також стати важливим елементом співпраці між Європейським Союзом та його найбільшим східним сусідом – Україною. Колеґіум розташований у Любліні, що є найбільшим польським академічним центром неподалік кордону з Україною, а також містом із найбільшим науковим потенціалом на всьому східному кордоні Європейського Союзу. Люблін є також символічним місцем, не лише з огляду на історичну роль у польсько-українських стосунках, але також як східна межа ЄС, що вдало характеризує вислів „від Дубліна до Любліна”. Зрештою, саме тут напередодні розширення ЄС у квітні 2004 р. на Міжнародному конгресі ректорів європейських університетів „Вища освіта за об’єднану Європу” було прийнято Люблінську декларацію, яка окреслює роль академічної спільноти й університетів у об’єднаній Європі.

Ідея Колеґіуму

Європейський колеґіум польських і українських університетів є польсько-українською освітньою установою, заснованою польськими та українськими університетами: Університетом Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща), Люблінським католицьким університетом (Польща), Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка (Україна), Львівським національним університетом ім. Івана Франка (Україна) та Національним університетом „Києво-Могилянська Академія” (Україна). Головною метою Колеґіуму є формування майбутньої польської та української еліти, що діяла б на благо співпраці між обома країнами, а також знала й розуміла специфіку і вразливість сусідів. Особливе місце в місії ЄКПіУУ займає європейський вимір: Колеґіум прагне активно формувати європейську свідомість молодих поляків та українців, а також молодих людей з інших країн Центрально-Східної Європи для того, щоб вони продовжували справу європейської інтеграції.

Ключовим аспектом діяльності Колеґіуму є введення проблематики Центрально-Східної Європи, у тому числі польсько-української проблематики, до сфери європейських наукових досліджень. З іншого боку, його завданням є сприяння розвиткові польсько-української наукової співпраці, що особливо важливо у час, коли польсько-український кордон став кордоном Європейського Союзу. Майбутні випускники Колеґіуму повинні стати повноважними представниками української і – ширше – центральноєвропейської проблематики в Європі, що перебуває на шляху інтеграції.

Історія

Ідея виникнення польсько-українського вищого навчального закладу саме в Любліні – найбільшому польському місті біля кордону з Україною, яке відоме багатовіковими традиціями мультикультуралізму і співпраці з Україною, а водночас є важливим академічним центром, що спеціалізується на дослідженнях Центрально-Східної Європи, – була сформульована в 1997 р. проф. Богданом Осадчуком, професором Берлінського Вільного Університету, відомим українським еміграційним істориком і публіцистом.  Ця ідея зустріла відгук у академічному середовищі Любліна, передовсім із боку видатного польського медієвіста проф. Єжи Клочовського, директора Інституту Центрально-Східної Європи. Вона була також підтримана символічною для польської культури ХХ ст. постаттю – Єжи Ґедройцем, редактором видаваного в Парижі польського інтелектуального часопису „Культура”, котрий упродовж десятиліть домінації тоталітарних систем проголошував ідею співпраці держав і народів Центрально-Східної Європи. Символічним актом стало відкриття дошки з назвою Колеґіуму на будинку, де він розташований, тодішнім прем’єр-міністром України Віктором Ющенком (теперішній президент України) 27 жовтня 2000 р.

Результатом ужитих заходів стало підписання у грудні 2000 р. „Декларації щодо утворення Європейського Колеґіуму польських і українських університетів” та „Угоди про створення Європейського Колеґіуму польських і українських університетів”. Засновниками Колеґіуму стали два польські університети – Університет Марії Кюрі-Склодовської і Люблінський католицький університет та три провідні українські університети – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Львівський національний університет ім. Івана Франка і Національний університет „Києво-Могилянська Академія”, a також Інститут Центрально-Східної Європи в Любліні. Найвищий орган Колеґіуму – Конвент ЄКПіУУ – очолив проф. Єжи Клочовський, директор Інституту Центрально-Східної Європи, а першим Канцлером Колеґіуму (відповідник ректора) стала Єва Рибалт.

Перша інаугурація навчального року в ЄКПіУУ відбулася восени 2001 р., коли навчання в ЄКПіУУ розпочали майже сто молодих дослідників із Польщі та України. В інаугурації взяли участь президент Польщі Александр Квасьнєвський та тодішній президент України Леонід Кучма. Вони підкреслили велике значення новоствореного польсько-українського освітнього закладу для розвитку польсько-української співпраці та стратегічного партнерства між обома країнами.

Прийняті в той час перші слухачі ЄКПіУУ стали водночас аспірантами одного з п’яти вищих навчальних закладів Любліна: двох університетів засновників – Університету Марії Кюрі-Склодовської і Люблінського Католицького Університету, а також Сільськогосподарської Академії, Люблінської Політехніки та Медичної Академії, котрі також включилися у творення Колеґіуму. У 2002-2005 роках до ЄКПіУУ прийнято загалом понад 250 осіб.

Сучасний стан Колеґіуму

На сьогодні в Колеґіумі навчається понад 100 аспірантів, переважно громадян України і Польщі, але також Білорусі, Казахстану, Литви, Росії та Словаччини. Навчання в Колеґіумі триває чотири роки. Слухачі ЄКПіУУ є водночас аспірантами двох публічних вищих навчальних закладів Любліна: Університету Марії Кюрі-Склодовської та Люблінського католицького університету. Під керівництвом професорів цих вищих навчальних закладів слухачі Колеґіуму працюють над своїми кандидатськими дисертаціями. Проблематика їхніх досліджень охоплює багато галузей науки, починаючи від гуманітарних наук, у тому числі історії, філології, культурології, історії мистецтва, філософії, включаючи теологію, психологію, соціологію, юридичні науки, політологію, міжнародні відносини, аж по економіку. Існування Колеґіуму сприяє також ліпшому знайомству польських і українських дослідників із науковим доробком сусідньої країни. Слухачі Колеґіуму, які не є громадянами України, мають можливість відбути науковий стаж в українських вищих навчальних закладах.

На даний час функціонування Колеґіуму, стипендії для аспірантів та кошти їх навчання фінансуються з бюджету польської держави. Деякі стипендії оплачувалися також в минулому приватними спонсорами.

Навчальна пропозиція ЄКПіУУ

Специфіка аспірантського навчання у Колеґіумі полягає також на тому, що слухачі, поза програмою спеціалізованих аспірантських курсів у окремих вищих навчальних закладах, мають також додаткову навчальну програму в ЄКПіУУ, яка має служити формуванню їх європейської ідентичності та розширенню їхніх знань про Центрально-Східну Європу.

Незалежно від обраного напрямку спеціалізованого аспірантського навчання, слухачі ЄКПіУУ відвідують лекції, присвячені європейській проблематиці у широкому розумінні, що охоплює галузі політології, права, культурології, історії, філології, економіки, соціології, філософії. Ці лекції виголошуються видатними вченими як з України, так і з Польщі та інших країн Європейського Союзу.

Слухачі Колеґіуму мають також нагоду пізнати культуру і традиції Польщі та України. Громадяни України відвідують заняття з польської мови, а громадяни Польщі – заняття з української мови, натомість громадяни решти країн відвідують обидва мовні курси. Це дозволяє слухачам Колеґіуму безпосередньо користуватися з доробку і досягнень науки сусідньої країни, що надзвичайно важливо у дослідженнях Центрально-Східної Європи

Результати своїх наукових досліджень слухачі Колеґіуму представляють на щорічних Днях науки ЄКПіУУ. Презентують свої дослідження вони також на сторінках „Річника ЄКПіУУ”, незалежно від численних наукових публікацій, що вміщуються в інших виданнях. У 2002-2007 роках було видано три томи „Річника ЄКПіУУ”.

У Європейському колеґіумі польських і українських університетів твориться спеціалізована бібліотека. Профіль Бібліотеки ЄКПіУУ відповідає профілеві Колеґіуму – передовсім вона нагромаджує наукову літературу, що стосується Цетрально-Східної Європи у сфері гуманітарних та суспільних наук, особливо історії, філології, філософії, соціології та економіки, політології, міжнародних відносин, правознавства, педагогіки і психології, а також художню літературу. Особлива увага при творенні бібліотечних фондів приділяється літературі, що стосується Польщі, України та польсько-українських відносин. Ми хочемо, щоб у книгозборах Бібліотеки ЄКПіУУ була вся література про Польщу та польську культуру українською мовою та вся наукова література про Україну й українську культуру польською мовою.

Суспільна роль Колеґіуму

Діяльність Колеґіуму служить формуванню молодої проєвропейської української еліти. Завдяки ЄКПіУУ молоді українці пізнають дійсність Європейського Союзу, спостерігають позитивні зміни, що відбуваються в Польщі внаслідок європейської інтеграції, врешті, здобувають теоретичні знання про ЄС. Природним чином вони стануть проєвропейським лоббі в Україні.

Нагодою для виявлення власної громадянської позиції стала для слухачів Колеґіуму „помаранчева революція”, в якій багато з них брали активну участь.

Колеґіум є також місцем розбудови дружніх і партнерських стосунків між Польщею та Україною, місцем не лише інтенсивних наукових досліджень, але й рефлексій з приводу польсько-українських стосунків та спільної історії цих народів, а також їх сучасності й майбутнього. Тут відбуваються важливі дебати і дискусії на тему взаємних стосунків у минулому і в сьогоденні, а також про сучасні перспективи і ситуацію обох країн.

Перспективи

Розширення Європейського Союзу в 2004 р., у тому числі вступ Польщі до ЄС, відкриває перед Європейським колеґіумом польських і українських університетів нові перспективи, але ставить також нові важливі завдання. В нових умовах ЄКПіУУ повинен стати сучасною європейською інституцією вищої освіти, що здійснює підготовку на рівні аспірантури згідно з вимогами Болонської декларації. Він повинен стати вищим навчальним закладом з особливими завданнями і особливою роллю, котра служила б справі поширення європейського освітнього простору на країни, що залишаються поза Європейським Союзом, а особливо на Україну.

Колеґіум може не лише відіграти важливу роль для розвитку науки і наукової співпраці в Центрально-Східній Європі, але й сприяти інтенсифікації досліджень цього регіону нашого континенту в Західній Європі та позаєвропейських країнах.

Керівництво Колеґіуму

Голова Конвенту ЄКПіУУ:

О. Проф. д-р габ. Мірослав Каліновський - проректор з питань науки, міжнародної співпраці та промоції Люблінського католицького університету Йоана Павла ІІ. З 2002 року керівник кафедри соціального, паліативного та хоспісного догляду ЛКУ. У 2002-2005 рр. директор Інституту наук про сім’ю. Нагороджений відзнакою голови Головної Ради вищої школи за підготовку стандартів навчання на рівні бакалавра та маґістра у галузі науки про сім’ю (2003). Голова Комітету, що керує всепольською програмою Мереж вищих навчальних закладів, вільних від шкідливих звичок, який був створений 20 лютого 2005 року в Президентському палаці у Варшаві.

Канцлер ЄКПіУУ:

Д-р Володимир Осадчий - історик, науковий працівник Люблінського католицького університету Йоана Павла ІІ, член комісії Східної Європи ПАУ, член Правління воєводського товариства „Польща-Схід”, Голова товариства „Польща-Вірменія” відділ у Любліні.

Заступник голови Конвенту ЄКПіУУ:

Проф. Микола Жулинський - Народний депутат України, Голова Національної ради з питань культури і духовності, колишній віце-прем’єр-міністр України, директор Інституту літератури ім. Тараса Шевченка Національної Академії Наук України, колишній голова Міжнародної асоціації україністів

Почесний голова Конвенту ЄКПіУУ:

Проф. Єжи Клочовський - Голова Польського комітету в справах ЮНЕСКО, член виконавчої ради ЮНЕСКО, заступник голови Міжнародної комісії порівняльної історії церков, голова Спільного комітету ЮНЕСКО та Міжнародного комітету історичних наук (CISH), директор Інституту Центрально-Східної Європи.

Директор бюро ЄКПіУУ

Куций Олексій Олексійович - політолог, релігієзнавець, експерт-аналітик міжнародних відносин, перекладач

Контакти

Європейський колеґіум польських і українських університетів

Europejskie Kolegium Polskich i Ukraińskich Uniwersytetów

ul. M. Curie-Skłodowskiej 5

20-029 Lublin, Польща

tel./fax (48 81) 5375017, 5375786

http://www.ekpu.lublin.pl

ekpu@ekpu.lublin.pl

2007/2008 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Слухачі ЄКПіУУ

2007/2008 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Слухачі ЄКПіУУ, які працюють над кандидатськими дисертаціями

в УМКС

2007/2008 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Слухачі ЄКПіУУ, які працюють над кандидатськими дисертаціями

в ЛКУ

2007/2008 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Слухачі ЄКПіУУ за громадянством

Кількість слухачів ЄКПіУУ,

які захистили кандидатські дисертації

(стан на 19.02 2008 р. – аспірантську підготовку закінчило 140 осіб,

 з  яких 76 захистилося)

ЛКУ – Люблінський католицький університет

УМКС – Університет Марії Кюрі-Склодовської

МА – Медична академія

СА – Сільськогосподарська академія

ЛП – Люблінська політехніка