06 червня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти».
Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти» є стратегічним кроком. Його розроблено з метою виконання зобов’язань, передбачених статтею 431 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, які полягають у реформуванні та модернізації системи вищої освіти, сприянні зближенню у сфері вищої освіти в рамках Болонського процесу, підвищенні якості вищої освіти, розширенні можливостей закладів вищої освіти.
Прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти» дозволить:
1) залучити до освітнього процесу у вищій школі на посади педагогічних працівників потужних фахівців-практиків, які не мають часу займатися науковою діяльністю поряд з викладацькою, але при цьому їм є що розповісти студентам і є чому їх навчити, показуючи як теоретичні знання працюють в практичній площині;
2) уже існуючим викладачам прийняти рішення стосовно того, чи вони будуть поряд з викладанням займатися справжньою науковою діяльністю чи віддадуть перевагу застосуванню своїх знань на практиці без необхідності імітації наукової діяльності;
3) гарантувати науково-педагогічним працівникам можливість здійснювати наукову діяльність в обсязі не менше 30 % оплачуваного робочого часу і визначити максимально можливий обсяг їхнього навчального навантаження – до 30 % від загального обсягу робочого часу;
4) визначити максимальне навчальне навантаження педагогічних працівників в обсязі не більше 60 % їхнього робочого часу.
Для того, щоб вища освіта не втратила своєї сутності – наукового осмислення професійних питань, – пропонується встановити запобіжник: педагогічні працівники можуть реалізувати до 30% освітньої програми, а 70 % освітньої програми мають забезпечувати все ж таки науково-педагогічні працівники.