Про головне

Перейти до розділу
05 липня 17:55
Про надання підтримки Латвійською Республікою українським дітям у здобутті освіти
посилання...

Діяльність Комітету

11 листопада 2022, 17:11

Тижневі освітянські та наукові новини

11 листопада 2022

У листопаді на Львівщині відбудеться фінал четвертих Всеукраїнських Cool Games

16-20 листопада 2022 року у місті Винники Львівської області буде проходити фінал інноваційного українського проєкту, який започаткував Комітет з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України і Українська федерація учнівського спорту, – четверті Всеукраїнських Cool Games.

Команди учнів, які є чемпіонами у регіонах, змагатимуться в унікальних естафетах, що не потребують спеціальної фізичної підготовки, але дозволяють учасникам проявити і вдосконалити швидкісні якості, витримку, координацію, взаємодію в команді.

Традиційно змагання не обійдуться без сюрпризів і цікавих новинок.

Cool Games засновані в Україні у 2018 році. З того часу вони встигли вийти і на міжнародний рівень – під егідою Міжнародної федерації учнівського спорту, яка гідно оцінила унікальний формат, створений в Україні.

 

Наука для бізнесу в Україні: майже 100 актуальних напрацювань для стимулювання інноваційного потенціалу

З метою розвитку інноваційної економіки в Україні та створення для інвесторів привабливого, конкурентоспроможного та якісного бізнес-середовища, орієнтованого на практичне використання наукових досліджень та розробок учених функціонує платформа «Наука і бізнес».

На платформі зареєстровано майже 100 актуальних наукових напрацювань та близько 30 пропозицій щодо співпраці за такими сферами:

Інноваційна медицина;

Оборонно-промисловий комплекс;

Енергоефективність;

Паливно-енергетичний комплекс;

Легка промисловість;

Агропромисловість;

Бізнес-сфера;

ІТ-сфера;

Економічна сфера;

Авіаційно-космічна сфера.

Як працювати з платформою «Наука і бізнес» можна ознайомитись за посиланням

Платформу створено в межах проєкту «Консультаційний фонд підтримки асоціації Україна-ЄС», що реалізується в Україні федеральною компанією Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку (BMZ).

 

10 листопада 2022

10 листопада 2022 року у Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку відбулося урочисте вручення дипломів та нагрудних знаків лауреатам Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2020 рік та дипломів стипендіатів Верховної Ради України молодих учених – докторів наук за 2021 рік

Перед головними урочистостями у залі готелю Національний від Комітету з питань освіти, науки та інновацій переможців конкурсів привітав і провів зустріч з ними народний депутат України Роман Грищук. Молодих науковців було ознайомлено з роботою Комітету, секретаріату Комітету, обговорені нагальні питання функціонування галузі науки в Україні, законодавчі ініціативи народних депутатів України з розвитку науки, підтримки науковців, зокрема молодих учених.

Потім відбулася церемонія вручення Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком дипломів та нагрудних знаків лауреатам Премії Верховної Ради України 2020 року та дипломів стипендіатів Верховної Ради України молодих учених – докторів наук за 2021 рік. Голова Верховної Ради України у своєму вступному слові привітав переможців, усіх науковців та українців зі святом та подякував молодим ученим за їхню роботу і за те, що вони, не дивлячись на ті непрості умови, в яких знаходиться Україна, обрали для себе саме українське майбутнє.

Після урочистого вручення відзнак Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук та народний депутат України Роман Грищук зробили спільне фото з переможцями конкурсів та провели бесіду з ними в неформальній обстановці.

 

Цифрові девайси для освіти: понад 3 тисячі ноутбуків для вчителів отримали Луганська та Чернігівська області

10 листопада 2022 року за сприяння Фундації Олени Зеленської у межах ініціативи Глобальної бізнес-коаліції для освіти (GBC-Education) та проєкту «Цифровий актив для України» компанії HP та Microsoft, понад 3 тисячі ноутбуків передано для забезпечення роботи вчителів Луганської та Чернігівської областей.

Всього домовлено про передачу майже 39 тис. ноутбуків для підтримки вчителів у 12 регіонах країни.

У листопаді заплановано передати 20 тис. 981 ноутбук до Луганської, Донецької, Херсонської, Дніпропетровської, Житомирської, Чернігівської та Київської областей. Ще 17 тис. 875 ноутбуків у січні – лютому 2023 року поїдуть до Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської та Харківської областей.

Організацію постачання у межах України та адресно до всіх вчителів забезпечує GBC-Education у співпраці з Ukraine House Foundation та Посольством України у Сполучених Штатах Америки.

 

Цифрові девайси для освіти: понад 39 тис. ноутбуків передано в області за підтримки Google та ЮНЕСКО

До закладів освіти України продовжують надходити хромбуки для вчителів від Google та ЮНЕСКО.

10 листопада 2022 року в Гостомелі Міністр освіти і науки України разом з головою ОВА та представницею ЮНЕСКО передали понад 4 тис. хромбуків для вчителів.

Ноутбуки розподілять між школами для забезпечення неперервності роботи вчителів та дистанційного навчання у регіоні.

Загалом у регіони України вже розвезено понад 39 тис. девайсів із запланованих 50 тис.

 

Розпочався щорічний конкурс проєктів досліджень молодих учених

Розпочато щорічний конкурс проєктів фундаментальних наукових досліджень та розробок молодих учених.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України, ректори закладів вищої освіти та директори наукових установ, які ухвалять рішення про участь у конкурсі, мають подати проекти відповідно до вимог Положення.

Участь у конкурсі можуть брати молоді вчені, які працюють або навчаються в університетах чи наукових установах, підпорядкованих МОНУ.

Керівниками проєкту можуть бути кандидати наук, віком до 35 років включно, або доктори наук, віком до 40 років включно.

До основного складу виконавців проєкту можуть входити особи, які є молодими вченими відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність.

Прийом проєктів триватиме до 1 грудня 2022 року.

Експертиза проєктів триватиме до 21 грудня 2022 року.

Перелік переможців буде затверджено наказом Міністерства освіти і науки України до 30 грудня 2022 року.

 

У Києві відкрито освітній хаб «Донеччина»

10 листопада 2022 року за ініціативи департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації за організаційної підтримки Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти у місті Києві на базі Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського відкрито освітній хаб «Донеччина».

Освітній хаб «Донеччина» - це інноваційний освітній простір, де внутрішньо переміщені особи (здобувачі освіти, батьки, педагоги) та місцеві жителі зможуть одержати психологічну підтримку, можливість вивчати або вдосконалювати рівень володіння українською та англійською мовами. На його базі реалізовуватимуть різні проєкти та заходи: тренінги, розмовні клуби, майстер-класи, воркшопи, фотоквести тощо. Діти дошкільного та молодшого шкільного віку зможуть із користю проводити час, а дорослі – опанувати нові навички. Створено умови для професійного розвитку педагогів та реалізації інноваційних освітніх проєктів, зокрема STEM напряму.

На базі хабу учасники освітнього процесу зможуть отримати рекомендації щодо роботи у кризових умовах у форматі «дорожніх карт» (алгоритмів дій, корисних посилань та джерел для саморозвитку).

Нині працює 4 локації: Центр наступності освіти, STEM заради майбутнього, Центр вивчення мов, Психологічна підтримка: адаптація та відновлення. Під час відкриття було презентовано роботу кожної локації.

 

09 листопада 2022

Участь Голови Комітету Сергія БАБАКА у Форумі Союзу Українців Румунії до Дня української писемності та мови

09 листопада 2022 року відбувся Форум, організований Союзом Українців Румунії до Дня української писемності та мови. Румунія – єдина країна, яка відзначає це свято на державному рівні.

У Форумі взяли участь представники всіх гілок влади Румунії та близько 500 українців.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, заступник Голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин під час заходу зустрілися з етнічними українцями, які проживають на території Румунії, та вимушеними переселенцями з України.

Предметом обговорення стало посилення співпраці з українською спільнотою, зокрема через механізми освіти.

 

Зустріч Голови Комітету Сергія БАБАКА з Головою Комітету Наталією-Еленою Інтотеро

У рамках офіційного візиту до Румунії 09 листопада 2022 року відбулася зустріч Голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, заступника Голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергія Колебошина з Головою Комітету Парламенту Румунії з питань освіти Наталією-Еленою Інтотеро.

Між Головами Комітетів відбулася відверта розмова в дружній атмосфері. Парламентарі плідно попрацювали над найактуальнішими питаннями сьогодення й окреслили майбутні перспективи співпраці України та Румунії у сфері освіти.

 

Голова Комітету Сергій БАБАК відвідав Парламент Румунії з групою дружби Румунія-Україна

У рамках офіційного візиту співголова Групи дружби з Румунією від Верховної Ради України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак разом з заступником Голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергієм Колебошиним відвідали Парламент Румунії.

09 листопада 2022 року відбулася перша офіційна зустріч парламентарів Верховної Ради України з групою дружби Румунія-Україна.

Зустріч відбулась в дружній і конструктивній атмосфері, незважаючи на те, що між Україною та Румунією були гострі питання, зокрема й в частині освіти і забезпечення прав національних меншин.

На зустрічі детально обговорили проблемні в сфері освіти в Україні, перспективи співпраці з Румунією та запланували подальші кроки співпраці.

Наступну зустріч групи дружби заплановано провести в Україні найближчим часом.

 

Радіодиктант у День української писемності та мови

Радіодиктант національної єдності – це традиційна щорічна загальнонаціональна акція, присвячена українській мові. Метою радіодиктанту є не перевірка грамотності учасників всеукраїнського флешмобу, а об’єднання людей навколо України в усьому світі.

09 листопада 2022 року об 11:00 за київським часом у День української писемності та мови радіодиктант синхронно написали десятки тисяч людей. Наразі збір робіт ще триває, але вже однозначно відомо: минулорічну цифру у 20 тисяч учасників вже подолано, що є рекордом від 2000 року, коли написання радіодиктанту відбулося уперше.

Цьогоріч «Суспільне мовлення» запропонувало усі можливі формати для участі в Радіодиктанті: трансляції на радіо, телеканалі та діджитал-платформах.

Диктант писали на всіх континентах. Багато учасників писали одразу у бомбосховищах, адже у цей символічний день ризик атак був дуже високим. Попри це до флешмобу змогли долучитися і наші захисники: вони писали диктант прямо на фронті.

 

Розпочато Міжнародний конкурс імені Петра Яцика

09 листопада 2022 року в День української писемності та мови для учнів 3-11 класів шкіл, профтехів, студентів коледжів та закладів вищої освіти традиційно стартував ХХІІІ Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

Уряд вкотре наголошує на врахуванні безпекової ситуації в кожному регіоні та проведенні відповідних етапів конкурсу з дотриманням заходів безпеки.

Цьогоріч конкурс відбудеться за кількома категоріями.

Для школярів та учнів профтехів конкурс проходить у чотири етапи: на рівні закладів освіти (листопад); територіальних громад, районів (листопад-грудень); областей (грудень-лютий); на всеукраїнському рівні (березень).

Студенти беруть участь у трьох етапах: у закладі вищої освіти, в обласному та всеукраїнському етапах.

Для курсантів закладів вищої військової освіти Збройних Сил України і ліцеїстів військових ліцеїв конкурс проводить Міністерство оборони України.

Учасниками четвертого етапу конкурсу стають переможці попереднього етапу, які посіли 1-3 місця.

 

08 листопада 2022

Румунія сприятиме відновленню та європейському майбутньому України

Співголова Групи дружби з Румунією від Верховної Ради України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак разом з заступником Голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергієм Колебошиним в рамках офіційного візиту перебувають в Румунії.

08 листопада 2022 року в Бухаресті відбулася зустріч Голови парламентського Комітету Сергія Бабака та його заступника Сергія Колебошина з виконуючою обов’язки Президента Сенату Румунії Аліною-Штефанією Горгіу. У засіданні також взяли участь квестор Сенату Ласло Аттіла, лідер парламентської групи Соціал-демократичної партії, сенатор Штефан-Раду Опреа, голова парламентської групи дружби з Україною, депутат Іоан Болан та представник української меншини в румунському парламенті Ніколає Мирослав Петрешчі.

На зустрічі з колегами-парламентарями Румунії обговорювалися питання щодо подальшої підтримки нашої країни на шляху до ЄС й НАТО. Ініціювали створення міжпарламентської асамблеї для ефективнішої спільної роботи, зокрема, з відновлення країни та наближення України до стандартів ЄС, актуалізували питання визнання росії державою-терористом та визнання Голодомору актом геноциду українського народу.

Загалом, зустріч була дуже змістовною та плідною. Напрацювали спільні кроки на майбутнє та ще раз переконались у тому, наскільки сильно цивілізований світ підтримує Україну на шляху до перемоги та процвітання. Крім того, домовились про активізацію роботи міжпарламентської групи дружби між Україною та Румунією.

 

Про надання підтримки Румунією українським дітям у здобутті освіти

В рамках офіційного візиту до Румунії 08 листопада 2022 року відбулася зустріч Голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака та заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Колебошина з Державним секретарем Міністерства освіти Румунії паном Іонелем Флоріаном Ліксандру.

Учасники зустрічі детально обговорювали поточну ситуацію в сфері загальної середньої та вищої освіти в Україні, перспективи співпраці з Румунією у сфері освіти, а також співробітництво в напрямку взаємного визнання документів про освіту й окремих компонентів навчальних програм, що дозволить зараховувати окремі дисципліни під час навчального року українським дітям, які одночасно здобувають освіту в румунських і українських закладах освіти. Також обговорювалися питання можливої допомоги Румунії Україні у забезпеченні комп’ютерною технікою, шкільними автобусами та сприяння у виданні підручників.

 

28 найбільш обдарованим українським студентам призначено академічні стипендії КМУ

08 листопада 2022 року під час засідання Уряду ухвалено розпорядження «Про призначення академічної стипендії Кабінету Міністрів України студентам закладів вищої освіти», яку призначають найбільш обдарованим студентам.

Кандидатів на одержання стипендії пропонували заклади вищої освіти за погодженою з органами студентського самоврядування пропозицією вченої ради.

Згідно наданих пропозицій стипендію отримають 28 студентів.


UNITED24: затверджено Порядок використання коштів з рахунку МОНУ

Уряд затвердив Порядок використання коштів з рахунку Міністерства освіти і науки України для потреб освіти і науки в межах ініціативи Президента України Володимира Зеленського UNITED24.

Кошти, що надійдуть на рахунок МОН, спрямують на:

·  придбання засобів навчання для потреб освіти і науки;

·  придбання комп'ютерного та іншого обладнання, програмного забезпечення;

·  створення освітніх програм та інструментів;

·  придбання шкільних автобусів;

·  відновлення роботи державних та комунальних закладів освіти і науки, що постраждали внаслідок військової агресії рф, зокрема технічне забезпечення;

·  відновлення та модернізацію мережі дослідницької та інноваційної інфраструктури.

Першочергово кошти спрямують на забезпечення потреб освіти і науки у регіони, які найбільше постраждали від бойових дій.

В умовах повномасштабної збройної агресії рф на території України одним із важливих завдань держави є забезпечення закладів освіти і науки засобами для навчання та належного функціонування закладів.

Зробити пожертву можна в національній та іноземній валюті (доларах США, євро, фунтах стерлінгах).

 

Відбулася міжнародна науково-практична конференція щодо європейської інтеграції вищої освіти України

08 листопада 2022 року в форматі зум-вебінару відбулась XІ Міжнародна науково-практична конференція «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу. Відновлення: виклики, підходи та інструменти».

Конференція мала на меті створити рекомендації, що сприятимуть відновленню вищої освіти в Україні, забезпеченню та удосконаленню її якості.

Захід відбувався в другу річницю прийняття Римського комюніке, в якому визначені оновлені цілі розвитку Європейського простору вищої освіти на наступне десятиріччя.

Конференція зібрала представників всіх основних стейхолдерів у сфері вищої освіти. Питання відновлення вищої освіти в Україні, забезпечення та удосконалення якості вищої освіти розглянули під різними кутами. До заходу долучилися понад 200 учасників в режимі синхронного онлайн.

На конференції виступила керівник секретаріату Комітету з питань освіти, науки та інновацій Олена Козієвська із доповіддю щодо проблем гармонізації освітнього законодавства із правом ЄС.

Детальна інформація про конференцію, презентації та відеозапис доповідей для асинхронного перегляду дивіться на сайті Національного Erasmus+ офісу за посиланням. 

 

07 листопада 2022

Перша міжнародна конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2022»

Відбулась Перша міжнародна конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2022».

Головна мета заходу – об’єднати на одному майданчику провідних учених, експертів України та інших країн для обговорення нагальних питань щодо шляхів імплементації найкращих практик відкритої науки та інновацій в Україні, що реалізовується в Європейському дослідницькому просторі.

Участь у конференції взяли понад 2 тисячі учасників із 32 різних країн світу:

·  керівники та співробітники наукових бібліотек;

·  менеджери з управління інституційними репозитаріями;

·  керівники та відповідальні виконавці науково-дослідних проєктів;

·  керівники лабораторій нетекстових матеріалів;

·  менеджери з цифрової інформації, видавці наукових журналів;

·  розробники науково-інформаційних платформ (CRIS);

·  засновники дослідницьких цифрових інфраструктур, проєктні менеджери, співорганізатори стартапів, президенти асоціацій та громадських організацій, аспіранти, молоді науковці та інші представники наукової сфери.

Під час заходу спікери з України, Польщі, Нідерландів, Німеччини, Данії, Сполучених Штатів Америки, Словаччини, Хорватії та інших країн представили 46 доповідей.

Доповіді стосувалися відкритого доступу до дослідницьких інфраструктур, сучасних тенденцій у практиках оцінювання наукових досліджень, відкритих інновацій під час воєнних дій та плану відновлення країни у післявоєнний період, відкритого доступу до наукових результатів й науково-технічної інформації, відкритих даних та відтворюваності результатів наукових досліджень тощо.

За результатами конференції буде підготовлена резолюція, у якій розкажуть про подальші кроки в реалізації національного плану щодо відкритої науки в Україні.

Докладніше з матеріалами конференції можна ознайомитись на ютубі за посиланнями:

·  (27 жовтня 2022 року): youtu.be/FPEMBV5lFkI 

·  (28 жовтня 2022 року): youtu.be/cjQcEbs9Y4U 

Проведення заходу ініційовано до Міжнародного тижня відкритого доступу «Open Access Week 2022». Організатори: Державна науково-технічна бібліотека України під егідою Міністерства освіти і науки України та Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».

 

06 листопада 2022

Україна вперше очолила Комісію зі збереження морських живих ресурсів Антарктики

04 листопада 2022 року в Австралії завершилось 41-е засідання Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, під час якого Україна прийняла головування в цій організації. Комісія (ККАМЛР) займається питаннями захисту та контролю вилову морських живих ресурсів у регіоні, адже Антарктика важлива не тільки для наукових досліджень стану всієї планети, а й для рибного промислу.

Головування України триватиме 2 роки: до осені 2024-го. Важливо, що наша держава вперше очолила ККАМЛР з часу набуття членства в організації (1994 р.). Новим головою Комісії став Віталій Цимбалюк – український дипломат, колишній Посол України в Республіці Чилі, з яким НАНЦ має багаторічний досвід плідної співпраці.

Чому це важливо для України? Насамперед це можливість відстоювати свої наукові та рибогосподарські інтереси в Антарктиці. Зокрема, створення морських охоронюваних районів (МОР):

·  в районі Антарктичного півострова (саме тут розташована наша станція «Академік Вернадський», це була ініціатива України, схвалена Комісією 2019 року);

·  у районі Моря Ведделла;

·  у Східній Антарктиці.

Загальна площа цих трьох територій приблизно дорівнює площі Індії та Пакистану разом узятих. Створення згаданих зон сприятиме виконанню глобального зобов’язання перетворити 30% земної суші та океанів в охоронювані території до 2030 року, а найголовніше – дозволить значно захистити морських мешканців Південного океану: китів, тюленів, пінгвінів тощо.

На жаль, на цьому засіданні жодна із пропозицій щодо створення нових МОР не була підтримана Комісією внаслідок заперечень з боку росії та Китаю, але робота над цим триває.

Окрім того, для екологічних, океанологічних та біологічних досліджень у морських водах Антарктики заплановано залучити наше науково-дослідне судно «Ноосфера».

Також Україна продовжує представляти у Південному океані рибальський флот на двох видах промислу – іклачів та антарктичного крилю, що залишає Антарктику для нас важливим рибопромисловим регіоном. Рибальство тут здійснюється відповідально, згідно з міжнародно розподіленими лімітами, із зобов'язанням проведення наукових досліджень морських ресурсів. Варто зазначити, що у довоєнні часи вилов в Антарктиці українськими рибалками перевищував весь вилов риби в Чорному і Азовському морях, а також річках України. В умовах війни з росією промисел в Антарктиці є для нас єдиною можливістю забезпечити українців власною продукцією.

Наступне засідання ККАМЛР, яке матиме статус позачергового, спеціально присвяченого питанням створення нових МОР, відбудеться вже навесні 2023 року у Чилі. Захід пройде під головуванням українського очільника Комісії.

Пишаємося, що навіть у складних умовах війни Україна робить активний внесок у збереження антарктичних морських екосистем і відстоює власні інтереси на міжнародній арені.

 

05 листопада 2022

Уряд надав статус національного надбання 8 унікальним науковим об’єктам

04 листопада 2022 року Уряд з метою збереження унікальних наукових об’єктів, які мають виняткове значення для вітчизняної та світової науки, надав статус національного надбання 8 унікальним науковим об’єктам.

До Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, внесено:

·  Навчально-науково-випробувальну лабораторію швидкісних автомобілів імені В. К. Нікітіна Харківського національного автомобільно-дорожнього університету з розвитку науково-технічної творчості та національно-патріотичного виховання молоді;

·  Гербарій державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України»;

·  Колекцію фосилій рослинних і тваринних решток Палеонтологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка;

·  Геологічний ландшафт та рослинно-тваринний комплекс Канівських дислокацій у межах Канівського природного заповідника навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

·  Лабораторний комплекс дослідних установок для проведення експериментів в умовах високих газо- та гідростатичних тисків та температур Інституту магнетизму НАН України та МОН;

·  Комплекс для вимірювання теплового розширення твердих наноструктурних матеріалів та кріокристалів при низьких та наднизьких температурах Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна Національної академії наук України;

·  Колекцію рідкісних та зникаючих видів рослин степових екосистем України Криворізького ботанічного саду НАН України;

·  Колекцію промислово цінних культур мікроорганізмів для біологізації землеробства Інженерно-технологічного інституту «Біотехніка» Національної академії аграрних наук України.

Збереження таких унікальних наукових об’єктів є пріоритетним завданням держави, адже їхня втрата може мати серйозні негативні наслідки для розвитку науки та суспільства.

 

ЗВО та наукові установи України звільнять від оподаткування під час ввезення окремих товарів

04 листопада 2022 року на засіданні Уряду схвалено постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та цільового використання державними науковими установами, державними закладами вищої освіти товарів, визначених пунктом 21 частини першої статті 282 Митного кодексу України, що звільняються від оподаткування митом, а також операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість».

Постанова імплементує норми трьох законів – Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Закону України від 17 лютого 2022 р. № 2082–ІХ «Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності» та Закону України від 17 лютого 2022 р. № 2083-ІХ «Про внесення зміни до статті 282 Митного кодексу України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності».

Відповідно до частини другої статті 47 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» державні наукові установи та заклади вищої освіти звільняються від сплати ввізного мита та податку на додану вартість з наукових приладів, обладнання, запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, наукової літератури в паперовому та електронному вигляді, що ввозяться в Україну для забезпечення власної наукової та науково-технічної діяльності (крім підакцизних товарів), що є одним із податкових інструментів державної підтримки у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Постановою затверджуються:

·  Порядок ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та цільового використання державними науковими установами, державними закладами вищої освіти товарів, визначених пунктом 21 частини першої статті 282 Митного кодексу України, що звільняються від оподаткування митом, а також операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість;

·  форма заяви про видавання довідки-підтвердження того, що товари відповідають вимогам щодо цільового використання, форма довідки-підтвердження та форма звіту про цільове використання таких товарів;

·  обсяги товарів, які ввозитимуть на митну територію України.

Схвалена Урядом постанова визначає прозорий механізм ввезення наукових приладів, обладнання, запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, наукової літератури на митну територію України зі звільненням від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість, що сприятиме відновленню дослідницької інфраструктури та збільшить матеріальне забезпечення наукової та науково-технічної діяльності наукових установ та закладів вищої освіти державної форми власності за рахунок вивільнених від сплати податків та митних платежів коштів.

 

Документи про освіту будуть у «Дії»

На черговому засіданні Уряду 04 листопада 2022 року ухвалено постанову про реалізацію експериментального проєкту щодо формування та застосування електронного документа про освіту.

Цифровий документ про освіту буде в мобільному застосунку «Дія» і відображатиме дані, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, після звірення даних із відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та здійснення відповідних технічних доопрацювань.

Рішення передбачає забезпечення рівних можливостей доступу до освіти та працевлаштування громадян України. Реалізація затвердженого Порядку дозволить особі, яка досягла 14-річного віку, є власником відповідного документа про освіту та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, безоплатно сформувати засобами застосунку «Дія» відомості про документи про освіту та використовувати їх замість паперових та без додаткового пред'явлення відповідних документів:

·  документи про базову середню освіту; 

·  документи про повну загальну середню освіту; 

·  документи про професійну (професійно-технічну) освіту;

·  документи про фахову передвищу освіту; 

·  документи про вищу освіту (науковий ступінь).

Проєкт буде здійснювати Міністерство освіти і науки України спільно з Міністерством цифрової трансформації України та Державною податковою службою України, за підтримки проєкту EU4DigitalUA.

 

Держбюджет на 2023 рік: видатки на освіту та науку

03 листопада 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Державний бюджет на 2023 рік». Основні видатки передбачено на обороноздатність України та соцзабезпечення.

Попри складні часи знайдено можливість збільшити видатки державного бюджету на освіту на 555 млн. грн.:

·  50 млн грн – для здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за спеціальностями загальнодержавного значення;

·  20 млн грн – для продовження навчання молоді за програмами підготовки магістрів, докторів філософії та докторів наук у провідних українських ЗВО і за кордоном;

·  30 млн грн – для проведення всеукраїнських заходів із позашкільної освіти для молоді;

·  215 млн грн – для здійснення зовнішнього оцінювання, моніторингу якості освіти УЦОЯО;

·  150 млн грн – на забезпечення організації здобуття освіти за дистанційною формою навчання, зокрема дітям, які вимушено перебувають за кордоном;

·  90 млн грн – для Національного фонду досліджень.