18 липня 2022 року відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій (розпочалося о 9-00 у режимі відеоконференції, а продовження відбулося о 16:15, вул. М. Грушевського, 5). Головував Голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Бабак С.В. На засіданні були присутні народні депутати України – члени Комітету: Колебошин С.В., Піпа Н.Р., Гришина Ю.М., Грищук Р.П., Кириленко І.Г., Коваль О.В., Колюх В.В., Павленко Р.М.
Також у засіданні брали участь заступник Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Шкуратов Олексій Іванович, Генеральний директор Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України Єресько Олег Вікторович, Генеральний директор Директорату цифрової трансформації Міністерства освіти і науки України Завгородній Дмитро Володимирович, Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Бутенко Андрій Петрович, керівник експертної групи з питань нормативно-правового забезпечення та децентралізації в освіті Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України Божинський Володимир Святославович, державний експерт Директорату вищої освіти Міністерства освіти і науки України Віталій Носок, експерт Команди підтримки реформи Міністерства освіти і науки України Наталя Байтемірова, заступник директора ДП «Інфоресурс» Дмитро Єльченко, експерт аналітичного центру “Офіс ефективного регулювання BRDO” Ксенія Плевако, представники освітянської та наукової спільноти, експерти.
Під час засідання Комітету з питань освіти, науки та інновацій були розглянуті питання:
1. Про стан забезпечення нормативно-правової бази функціонування корпоративних закладів загальної середньої освіти.
Правові засади функціонування корпоративних закладів освіти, у тому числі закладів загальної середньої освіти, ґрунтуються передусім на нормах законів України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про державно-приватне партнерство”, “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарчої діяльності”, а також Цивільного та Господарського кодексів України.
Серед ключових засад правового регулювання корпоративних закладів освіти варто виокремити державно-приватне, державно-громадське партнерство та державно-громадське управління (статті 6, 70, 81 Закону України “Про освіту”).
Статтею 22 Закону України “Про освіту” визначено, що заклад освіти (юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність) залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний (заснований шляхом укладання засновницького договору кількома засновниками різних форм власності на засадах державно-приватного партнерства).
Правове регулювання корпоративних закладів загальної середньої освіти встановлено статтею 78 Закону України “Про освіту”, а також спеціальним Законом України “Про повну загальну середню освіту” (статті 11, 22, 31, 33, 58). Вищезазначені закони визначають особливості доступу до публічних коштів, особливості регулювання освітньої та управлінської діяльності приватних та корпоративних закладів загальної середньої освіти, зокрема щодо зарахування, відрахування та переведення учнів, встановлення розміру й умов оплати праці, винагороди та допомоги для педагогічних і науково-педагогічних працівників, обрання та призначення на посаду керівника закладу освіти, відсутність норми щодо обов’язковості закріплення території обслуговування тощо.
Такі підходи до формування мережі закладів освіти з розширенням кола засновників закладів освіти зумовлені вимогами часу. Комітет відмічає, що в умовах демографічної кризи, недостатнього фінансування сфери освіти, скорочення контингенту учасників освітнього процесу реалізація норм та положень чинного законодавства про освіту в частині залучення до управління закладами освіти більш широкого кола засновників сприятиме:
1) збереженню, розширенню та вдосконаленню сучасної мережі закладів освіти;
2) залученню додаткових коштів на фінансування закладів освіти, в т. ч. кредитних та грантових;
3) реальному втіленню ідеї академічної, організаційної і фінансової автономії закладу;
4) запровадженню здорової конкуренції між закладами освіти, гнучкості та оперативності управління, залученню до освітнього процесу кваліфікованих педагогічних кадрів тощо.
Останнім часом до Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій звертаються представники громадських освітянських об’єднань, які опікуються питаннями вибору в реалізації права на освіту, питаннями розвитку приватної освіти з пропозиціями щодо необхідності прискорення роботи зі створення нормативно-правової бази для функціонування корпоративних закладів загальної середньої освіти (відповідно до частини другої статті 31 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).
Комітет звертає увагу, що 01 липня 2022 року групою народних депутатів України зареєстровано проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням державно-приватного партнерства для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об’єктів та будівництва нових об’єктів, пов’язаних з післявоєнною перебудовою економіки (реєстр. № 7508). Зазначеним законопроектом запропоновано запровадити комплексний підхід до механізму державно-приватного партнерства шляхом внесення змін до законів України “Про державно-приватне партнерство” та “Про освіту”. Головним Комітетом з підготовки його на розгляд Верховної Ради України визначено Комітет з питань економічного розвитку.
Заслухавши інформацію заступника Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Олексія Шкуратова “Про стан забезпечення нормативно-правової бази функціонування корпоративних закладів загальної середньої освіти”, враховуючи викладене та спираючись на інформацію громадських освітянських об’єднань, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно прийняли рішення:
1. Інформацію Міністерства освіти і науки України про стан забезпечення нормативно-правової бази функціонування корпоративних закладів загальної середньої освіти взяти до відома.
2. Звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією про прискорення роботи з напрацювання нормативно-правової бази щодо забезпечення функціонування державно-приватного партнерства в Україні для гарантії захисту приватних партнерів та створення корпоративних закладів освіти.
3. Створити при Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Робочу групу з напрацювання ініціатив із нормативно-правового забезпечення функціонування корпоративних закладів освіти із залученням представників Міністерства освіти і науки України, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, зацікавлених стейкхолдерів.
4. Доручити підкомітетам з питань раннього розвитку та дошкільної освіти (Воронов В.А.), з питань загальної середньої, інклюзивної освіти та освіти на тимчасово окупованих територіях (Лис О.Г.), з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти (Грищук Р.П.), з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти (Коваль О.В.), з питань вищої освіти (Гришина Ю.М.) у листопаді місяці поточного року повторно розглянути на засіданнях підкомітетів питання щодо проведеної роботи органами державної виконавчої влади із забезпечення нормативно-правової бази функціонування корпоративних закладів освіти.
2. Про стан приведення у відповідність законодавства України в сфері освіти і науки до законодавства Європейського Союзу.
Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, опрацювавши представлені в рамках підготовки до засідання матеріали, відзначає значну роботу Міністерства освіти і науки України та Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з приведення у відповідність законодавства України в сфері освіти і науки до законодавства Європейського Союзу.
Міжнародний контекст законодавства у сфері освіти і науки визначається, по-перше, умовами Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони (далі-Угода про асоціацію), яка набула чинності 01 вересня 2017 року. Вона відкрила нову сторінку в стосунках України та Євросоюзу, що ознаменувалися переходом від звичайного співробітництва до процедур, які дозволяють Україні повністю інтегруватися до ЄС.
Окрім цього основоположного акту, Великою Хартією Університетів закладені основні принципи Болонського процесу. Важливим документом є Паризьке Комюніке 2018 року Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), до якого Україна приєдналася у 2005 р. Фундаментальною цінністю, яка становить основу ЄПВО, разом із академічною свободою і доброчесністю, участю студентів і працівників у врядуванні вищої освіти, громадянською відповідальністю вищої освіти й за вищу освіту визнається інституційна автономія. У листопаді 2020 року прийнято Римське комюніке, яке визначає індикатори та вектори роботи Європейського простору вищої освіти на наступні десять років.
Зобов’язання України у сфері освіти та науки визначені у главі 9 “Співробітництво у сфері науки та технологій” та главі 23 “Освіта, навчання та молодь” розділу V “Економічне та галузеве співробітництво” Угоди про асоціацію.
На виконання євроінтеграційних зобов'язань України прийнято такі основні законодавчі та нормативно-правові акти:
• Закон України “Про вищу освіту” від 1 липня 2014 року № 1556-VII;
• Закон України “Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН) стосовно надання статусу асоційованого члена в ЦЕРН” від 2 вересня 2014 року № 1666-VII);
• Закон України “Про ратифікацію Угоди між Україною і Європейським Союзом про участь України у Рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій “Горизонт 2020” від 15 липня 2015 року № 604-VIII;
• Закон України “Про наукову та науково-технічну діяльність” від 26 листопада 2015 року № 848-VIII;
• Закон України “Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Європейським співтовариством з атомної енергії про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі наукових досліджень та навчання Євратом (2014-2018)” від 2 вересня 2016 року № 1542-VIII;
• Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти” від 18 грудня 2019 року № 392-IX;
• Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань присудження наукових ступенів та ліцензування освітньої діяльності” від 30 березня 2021 року № 1369-IX;
• Закон України “Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Європейським Союзом про відновлення дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво” від 15 липня 2021 року № 1673-IX;
• Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності та розвитку наукових парків” від 7 вересня 2021 року № 1714-IX;
• Закон України “Про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, і Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії, з іншої сторони, про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій “Горизонт Європа” та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025), комплементарній до Рамкової програми з досліджень та інновацій “Горизонт Європа” від 3 травня 2022 року № 2233-IX;
• розпорядження Президента України № 490/2021-рп “Про делегацію України для участі у переговорах з Європейською Комісією щодо долучення України до участі в Рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт Європа”;
• постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 226 “Про утворення Національної ради України з питань розвитку науки і технологій”;
• постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 № 980 “Деякі питання визначення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня на 2017-2021 роки”;
• постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 2018 р.№ 528 “Про Національний фонд досліджень України”;
• постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 652 “Деякі питання проведення державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності”;
• постанова Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 р. “Про затвердження Порядку визнання в Україні професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах”;
• постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021р. № 620 “Про затвердження Положення про Реєстр кваліфікацій”;
• постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 № 1077 “Про затвердження Державного стандарту професійної (професійно-технічної) освіти”;
• постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 703 “Деякі питання центрів колективного користування науковим обладнанням”;
• розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 р. № 776 “Про затвердження плану заходів щодо реформування вітчизняної наукової сфери”.
З метою приведення Національної рамки кваліфікацій відповідно до Європейської рамки кваліфікацій прийнята постанова КМУ “Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 509)”.
У напрямку інтеграції України з ЄПВО розроблено 318 з 355 стандартів всіх рівнів вищої освіти. У 2022 році планується завершити розроблення всіх стандартів у сфері вищої освіти.
Затверджено 239 стандартів вищої освіти для освітніх ступенів бакалавра, магістра та освітньо-наукового рівня доктора філософії (з них: 109 стандартів рівня бакалавра, 97 стандартів рівня магістра, 33 стандарти освітньо-наукового рівня доктора філософії), що базуються на компетентісному підході і поділяють філософію визначення вимог до фахівця, закладену в основу Болонського процесу та в міжнародному Проєкті Європейської Комісії “Гармонізація освітніх структур в Європі”.
У сфері науки на виконання статей 374-375 глави 9 розділу V Угоди про асоціацію створено Національний фонд досліджень, здійснюється реорганізація та оптимізація мережі наукових установ та наукових підрозділів закладів вищої освіти, започатковано роботу Київського академічного університету як установи подвійного підпорядкування НАН України і МОН України, у травні 2022 року Верховною Радою України ратифіковано Угоду з Європейським Союзом про участь України в Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025), комплементарній до Рамкової програми з досліджень та інновацій “Горизонт Європа”.
Найбільш суттєві зміни в рамках євроінтеграційних процесів стосувалися реформування системи атестації наукових і науково-педагогічних кадрів та системи забезпечення якості вищої освіти, які знайшли своє відображення у відповідних нормативно-правових актах.
І. Реформування системи атестації наукових та науково-педагогічних кадрів.
Приєднання України до Болонського процесу спонукало до реформування сфери вищої освіти і науки та, зокрема системи атестації наукових кадрів вищої кваліфікації, з використанням зарубіжного досвіду. Роботу здійснено у кількох напрямах:
1. Підготовка здобувачів ступеня доктора філософії
2. Акредитація освітньо-наукових програм
3. Перегляд переліку спеціальностей
4. Присудження ступеня доктора філософії
5. Присудження наукового ступеня доктора наук
ІІ. Забезпечення якості вищої освіти.
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі – Національне агентство) є єдиним державним органом із забезпечення якості вищої освіти в Україні, що було створене на виконання Закону України “Про вищу освіту” (2014) та діє в рамках реалізації Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG-2015). Зазначені Стандарти і рекомендації у свою чергу стали частиною Угоди про асоціацію, де визначені шляхи реалізації задекларованого у Преамбулі Конституції України європейського та євроатлантичного курсу нашої держави. Відповідно до Додатку XLIІ до Угоди про асоціацію обов’язковими для України стають Рекомендації Європейського Парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року про подальшу співпрацю в галузі забезпечення якості вищої освіти (№?2006/143/ЄС), які передбачають, що державам-підписантам слід створити незалежні та надійні агентства із забезпечення якості з метою їхнього подальшого включення до відповідного реєстру (EQAR) та у відповідності до ESG-2015, розроблених Європейською мережею агентств з якості (ENQA).
За понад три роки діяльності Національне агентство започаткувало та здійснює всі передбачені європейськими практиками процедури, сформувало мережу з понад 4000 експертів, завершило понад 4000 акредитаційних експертиз освітніх програм, стало афілійованим членом ENQA, повним членом Міжнародної мережі агентств із забезпечення якості вищої освіти (INQAAHE), Мережі агентств забезпечення якості вищої освіти Центральної та Східної Європи (CEENQA), Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI). Положення та процедури Національного агентства розроблені відповідно до ESG-2015 та постійно вдосконалюються з метою підготовки до перевірки ENQA для отримання повного членства.
У травні 2022 року Національне агентство провело Міжнародний онлайн-форум “Забезпечення якості вищої освіти під час війни” та представило Національний план дій зовнішнього забезпечення якості вищої освіти в Україні на період 2022-2023 рр., окресливши основні напрями роботи та актуальні проблеми, які необхідно вирішити. Тим самим Національне агентство підтвердило стратегічну мету – набуття повноправного членства в ENQA та здійснення реєстрації в Європейському реєстрі агенцій із забезпечення якості вищої освіти (EQAR). Критичний самоаналіз і відгуки національних і іноземних стейкхолдерів, зокрема міжнародних організацій забезпечення якості вищої освіти, підтверджують, що окремі питання функціонування національної системи забезпечення якості вищої освіти потребують змін та покращення з метою приведення у відповідність законодавства України в сфері освіти і науки до законодавства Європейського Союзу.
У зв’язку з вищевикладеним Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти надає такі пропозиції:
• на виконання Стандарту 2.3. ESG-2015, що передбачає послідовні подальші дії за результатами оцінювання як складовий елемент процесу зовнішнього забезпечення якості, – запровадити постакредитаційний моніторинг;
• на виконання Стандарту 2.4. ESG-2015, що встановлює широкий діапазон експертизи як основу зовнішнього забезпечення якості, – уможливити залучення усіх груп стейкхолдерів (у тому числі науково-педагогічних, наукових працівників та здобувачів вищої освіти, залучених Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти на оплатній основі до проведення акредитації, зокрема військових навчальних закладів (закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання); віднести експертну роботу з оцінювання якості до видів науково-педагогічної роботи; унормувати питання оплати діяльності міжнародних експертів;
• на виконання Стандарту 2.7. ESG-2015, що регулює процеси розгляду скарг та апеляцій, – упорядкувати процедуру утворення та діяльності Апеляційного комітету Національного агентства;
• на виконання Стандарту 3.3. ESG-2015 про незалежність агентств із забезпечення якості – обмежити поширення законодавства про державну службу на членів Національного агентства та працівників секретаріату;
• на виконання Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо протидії шахрайству в освіті (CM/Rec (2022)18) від 13.07.2022, а також Стандарту 3.6. ESG-2015 урегулювати питання академічної доброчесності в сфері вищої освіти.
Зазначені пропозиції відповідають та спрямовані на виконання, у тому числі, рекомендацій слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій на тему: “Рік акредитацій освітніх програм за новою процедурою: підсумки, проблеми, перспективи” (11 березня 2021 року).
За інформацією, наданою Міністерством освіти і науки України, план заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1106, у сфері освіти виконано на 83%, у сфері науки – на 72%.
Водночас Комітет з питань освіти, науки та інновацій, розглянувши зазначене питання, прийшов до висновку про необхідність пришвидшення прийняття деяких проектів законів України (зокрема, щодо внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну експертизу”, про професійну освіту тощо) та розроблення нових редакцій таких проектів законів:
- “Про Національну систему кваліфікацій”;
- “Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій” (оскільки Комітетом з питань освіти, науки та інновацій проект Закону за реєстр. № 4623 від 21.01.2021 р. рекомендовано повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання);
- “Про професійну освіту”;
- “Про академічну доброчесність”;
- “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення якості вищої освіти” з врахуванням Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG-2015).
Заслухавши інформацію Голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, заступника Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Олексія Шкуратова, Голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрія Бутенка, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно прийняли рішення:
1. Інформацію Міністерства освіти і науки України та Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо гармонізації законодавства України в сфері освіти і науки із законодавством Європейського Союзу взяти до відома.
2. Рекомендувати Верховній Раді України:
Прискорити розгляд законопроєктів на виконання євроінтеграційних зобов’язань України:
- “Про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну експертизу” (реєстр. № 5878 від 01.09.2021);
- “Про освіту дорослих” (реєстр. № 7039 від 10.02.2022);
- “Про навчання та освіту дорослих” (реєстр. № 7039-1 від 28.02.2022);
- “Про ратифікацію Фінансової угоди “Програма підтримки професійно- технічної освіти в Україні” між Україною та Європейським інвестиційним банком” (реєстр. № 0160 від 08.07.2022).
3. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
Розробити та подати на розгляд Верховної Ради України нові редакції таких проектів законів:
- “Про Національну систему кваліфікацій”;
- “Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій”.
4. Рекомендувати народним депутатам України - членам Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій:
Підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проекти законів України:
- “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення якості вищої освіти” з врахуванням Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG-2015);
- “Про академічну доброчесність”.
5. Рекомендувати Робочій групі, створеній при Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій:
Завершити підготовку проекту Закону України “Про професійну освіту” для подальшого подання на розгляд Верховної Ради України.
6. З метою приведення законодавства України до законодавства, Стандартів та Рекомендацій Європейського Союзу доручити Міністерству освіти і науки України створити Робочу групу з залученням представників Урядового Офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, народних депутатів України.
3. Про внесення до порівняльної таблиці проекту Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту” (доопрацьований) (реєстр. № 7396) (друге читання) додаткових пропозицій і поправок народних депутатів України – членів Комітету.
Заслухавши інформацію Голови Комітету Сергія Бабака до проекту Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту” (доопрацьований) (реєстр. № 7396), який готується до розгляду в другому читанні, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно прийняли рішення:
- інформацію Голови Комітету С.В. Бабака взяти до відома;
- внести подані пропозиції і поправки народних депутатів України – членів Комітету до порівняльної таблиці законопроекту, розглянути і затвердити їх у встановленому порядку.
4. Про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту (реєстр. № 7396 від 22.05.2022 (доопрацьований), н.д.С.Бабак, Р.Грищук, О.Лис, С.Колебошин, О.Коваль, Ю.Гришина та інші) (друге читання).
На виконання пункту 2 Постанови Верховної Ради України від 08 липня 2022 року № 2365-ІХ “Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту” Комітет з питань освіти, науки та інновацій доопрацював до другого читання зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій народних депутатів України – суб’єктів права законодавчої ініціативи та розглянув його.
Метою законопроекту є цифровізація освіти. Законопроектом пропонується внести зміни до окремих норм Закону України “Про освіту”, Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”, які розширять можливості державної інформаційної системи “Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту”.
Під час підготовки до другого читання надійшло 47 пропозиції та поправки від 12 народних депутатів України, з яких:
16 – враховано повністю,
19 – враховано частково,
12 – відхилено.
Враховуючи вищезазначене, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно ухвалили висновок рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Автоматизованого комплексу освітнього менеджменту” (реєстр. № 7396 від 22.05.2022 (доопрацьований) (друге читання)”, поданий народним депутатом України Бабаком С.В. та іншими народними депутатами України, за результатами розгляду прийняти в другому читанні та в цілому.
5. Різне:
5.1. Про призначення Козієвської О.І. керівником секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Заслухавши інформацію Голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака про досягнення Козієвської Олени Іванівни та керуючись частиною 1 статті 55 Закону України “Про комітети Верховної Ради України”, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно прийняли рішення рекомендувати Керівнику Апарату Верховної Ради України призначити Козієвську Олену Іванівну керівником секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій з 20 липня 2022 року.