16 травня 2016 року у приміщенні Мінекономрозвитку під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва відбувся круглий стіл на тему: «Концептуальні засади реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні», участь у якому взяв Перший заступник Голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський.
Під час обговорення О. Співаковський загострив увагу присутніх на низці суттєвих проблем, які перешкоджають розвитку сфери інтелектуальної власності та виклав своє бачення програмних дій щодо подальшого реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні.
«За висновками експертів з оцінки об’єктів інтелектуальної власності установ, підприємств та організацій усіх форм власності, станом на 2009 рік сукупна вартість нематеріальних активів перевищувала 200-250 мільярдів доларів США («Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізацій них викликів», Київ, 2009, Парламентське видавництво), але, в той же час, точну цифру вартості нематеріальних активів сьогодні не зможе назвати ніхто. Відповідні дані в офіційних статистичних збірниках відсутні, а чинна нормативно-правова база не містить вимог щодо обов’язкового відображення всіх нематеріальних активів у бухгалтерській звітності підприємств і організацій» – наголосив Перший заступник Голови Комітету.
Тому для розуміння проблем сфери інтелектуальної власності та прогнозування можливих шляхів її розвитку необхідну організаційну роботу потрібно розпочинати вже сьогодні.
За увесь час новітньої історії України, система управління сферою інтелектуальної власності змінювалась неодноразово. Державна служба інтелектуальної власності України почергово підпорядковувалась і Міністерству освіти і науки України і Міністерству економічного розвитку і торгівлі України. Проте хаотичність таких змін і відсутність загальнодержавного бачення проведення програмних реформ призвело до того, що жодним центральним органом виконавчої влади не було створено дієвої і ефективної системи, яка б змогла встановити Державна служба інтелектуальної власності України єдиний механізм правової охорони інтелектуальної власності в різних галузях економіки України.
Захист інтелектуальної власності – це окрема, стратегічно важлива сфера розвитку. В нашій країні вона порівняно мало розвинена і потребує постійної уваги і вдосконалення. Якщо управління цією сферою віднести до компетенції одного міністерства, то визначальним фактором виступить забезпечення захисту інтересів саме цього центрального органу виконавчої влади, що не зможе в повній мірі врахувати потреби інших галузей. Саме такий стан речей спостерігається і сьогодні.
Освіта і наука – це ті галузі, де постійно створюється новий інтелектуальний продукт. Але оскільки вони належать не до економічної, а до соціальної сфери, то цей інтелектуальний продукт фактично не захищений і не конвертується у реальний капітал. Це призводить до знецінення результатів наукових досліджень та засилля плагіату.
Освітні і наукові установи потребують регуляторних актів, які б дозволяли їм ставити на баланс об’єкти інтелектуальної власності, як вироблені, так і придбані ними.
Залишення Державної служби інтелектуальної власності України у повному підпорядкуванні Міністерства економічного розвитку призведе до штучної монополізації ним цієї сфери суспільних відносин, та, як наслідок – ігнорування інтересів освітньої і наукової галузі.
Тому, на думку Олександра Співаковського, ця служба має отримати повноваження центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовуватиметься і координуватиметься Кабінетом Міністрів України. Утворена структура повинна мати міжгалузевий характер, та охоплювати всі сфери відносин, пов’язаних інтелектуальною власністю (освіта, наука, охорона здоров’я, оборона, АПК тощо).
«Такий підхід надасть змогу чітко координувати заємодію усіх органів виконавчої і судової гілки влади, діяльність яких пов’язана зі сферою інтелектуальної власності – Міністерство внутрішніх справ України, Антимонопольний комітет України, Служба безпеки України, Митна служба, Суди, Державна фіскальна служба, та забезпечити функціонування єдиного механізму дієвого захисту законних прав та інтересів всіх учасників таких правовідносин» – підсумовуючи, зазначив О. СПІВАКОВСЬКИЙ.