Комітет Верховної Ради України

ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ: ОСВІТА ПОВИННА НЕ ЛИШЕ РЕАГУВАТИ НА ЗМІНИ В СУСПІЛЬСТВІ, А ВИЗНАЧАТИ НАПРЯМОК ЦИХ ЗМІН НА НАСТУПНІ ДЕСЯТИРІЧЧЯ

Про це сказала Голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України під час свого виступу у Верховній Раді, де 9 грудня 2015 року відбулися Парламентські слухання “Правове забезпечення реформи освіти в Україні”. Метою слухань стало забезпечення широкого діалогу стосовно стратегічних пріоритетів реформування освіти, незважаючи на існуючі кризові умови.

Голова Комітету підкреслила, що законодавство має дати відповіді щодо того, як забезпечити нашим дітям новий зміст освіти та нові підходи до викладання, як створити кожній дитині належні умови навчання та як знайти баланс між конституційним правом доступу до якісної освіти для кожного і свободою вибору в освіті, відповідно до власних переконань, потреб і можливостей.

«Освіта повинна не лише реагувати на зміни в суспільстві, а завдавати напрямок цих змін на наступні десятиріччя», –  наголосила Лілія Гриневич, запропонувавши десять напрямків змін, які вважає пріоритетними:

1) ключовою постаттю реформування шкільної освіти повинен бути вчитель;

2) створення системи освіти впродовж життя;

3) система освіти повинна забезпечувати новий зміст, який базуватиметься на "європейських орієнтирах";

4) збільшення навчального часу для реалізації нового змісту; 

5) правильний розподіл фінансової відповідальності з чітким визначенням усіх показників освітньої субвенції та витрат, які вона покриває;

6) децентралізація управління і фінансів;

7) створення реального інклюзивного освітнього простору;

8) реалізація права вибору в освіті, збільшення кількості місць в дошкільних закладах за рахунок приватної освіти, в яку мають іти гроші за дитиною;

9) забезпечення розвитку системи зовнішнього і внутрішнього оцінювання якості освіти;

10) створення зв’язку системи освіти і ринку праці через дієву національну рамку кваліфікацій та  створення Національного центру професійних кваліфікацій, який займеться розробкою професійних стандартів.

 «Ми маємо подолати себе, покінчити зі станом двадцятип’ятирічної прокрастинації в освіті. У нас елементарно немає часу. Зараз не час для партійних чи корпоративних чвар. Маємо об'єднатися і не чекати змін, а стати провідниками змін. В цьому бачу сенс нашої спільної роботи сьогодні, завтра і завжди», – підсумувала свій виступ Лілія Гриневич та висловила сподівання на конструктивне обговорення проекту рекомендацій, підготовлених до слухань Комітетом з питань науки та освіти за матеріалами численних, організованих Комітетом обговорень пропозицій до освітнього законодавства.

Результатом пожвавленого обговорення учасниками слухань стали конкретні пропозиції до чинного законодавства, які дозволять оптимізувати роботу над новою редакцією Закону України «Про освіту», а також отримати законодавчі пропозиції як до галузевих законів у сфері освіти, так і до інших законодавчих актів, які регулюють питання освітньої діяльності.

Присутні на слуханнях проаналізували причини плачевного стану освіти і відзначили комплексного оновлення освітньої нормативно-правової бази, яка б забезпечила системну реформу освіти в Україні. Слухання відбулися за участі народних депутатів України, представників міністерств та відомств, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, представників усіх ланок та форм освіти, роботодавців, профспілкових, громадських освітянських і студентських організацій, європейських експертів – загалом понад 500 учасників.

Участь у слуханнях взяла дружина Президента України Марина Порошенко, виступ якої був присвячений питанням навчання дітей з інвалідністю.