ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ: НАУКА ДОПОМОЖЕ УКРАЇНІ ЗАВОЮВАТИ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РИНОК
Головна мета нового законодавства - створити умови для повноцінної інтеграції української науки в світовий дослідницький простір, щоб український науковий, інноваційний продукт міг на рівних конкурувати в Європі та світі. Про це заявила Лілія Гриневич, Голова Комітету з питань науки та освіти під час брифінгу перед Комітетськими слуханнями щодо нового закону про науку та науково-технічну діяльність 16 вересня 2015 року.
На думку Голови Комітету, новий закон повинен бути сумісним з європейським науковим простором. Зокрема, відповідати принципам бюджетної прозорості, чесної конкуренції, максимальної відкритості ринку праці для всіх дослідників, академічної мобільності, а також активно сприяти обігу, передачі наукової інформації та трансферту технологій. “Європейський ринок Україна має завойовувати інноваційним продуктом. І у нас є всі можливості, зробити це”, - сказала Лілія Гриневич.
Також нове законодавство має відповідати рекомендаціям минулорічних Парламентських слухань “Стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави”. Ще одним завданням є демонополізація науки. “Важливо не виростити нового дракона, замінивши одну забюрократизовану монополізовану систему іншою”, - наголосила Лілія Гриневич.
Під час комітетських слухань розглянули чотири законопроекти про науку та науково-технічну діяльність (№№ 2244 а, 2244 а-1, 2244 а-2, 2244 а-3). Законопроект 2244а представив М.В. Стріха, заступник Міністра освіти і науки. Присутні також заслухали доповіді: І. Г. Кириленка щодо законопроекту 2244а-1, І. М. Мриглода щодо законопроекту 2244а-2 та В. А. Чебанова щодо законопроекту 2244а-3.
“Урядовий законопроект є найкращою основою для подальшої роботи”, - зазначила голова Комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич. Водночас, вона вказала на низку принципових моментів, які урядовцям слід врахувати у своєму документі. Зокрема, ідеться про розширення прав наукових закладів, покращення соціального статусу вчених, а також залучення молодих вчених до формування наукової політики.
У слуханнях взяли участь народні депутати, представники міністерств та відомств, обласних державних адміністрацій, національних академій наук, громадських наукових організацій, директори наукових установ, проректори з наукової роботи вищих навчальних закладів.
Під час слухань не приймали рішення щодо того, який законопроект брати за основу, оскільки не було кворуму депутатів. Рішення буде прийматися членами Комітету на засіданні Комітету.
Для довідки: Необхідність розробки нового законодавства про наукову та науково-технічну діяльність було визначено під час Парламентських слухань “Стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави”, які відбулися 2 липня минулого року. Розробку нового закону передбачено Коаліційною угодою та Програмою дій уряду.
|
|
|
|
