Комітет Верховної Ради України

\

Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти провів обговорення на тему “Про побудову кластерної моделі взаємодії університетів та ІТ-компаній”

18 лютого 2015 року на базі ІТ-компанії “DataArt” Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти було проведено обговорення на тему “Про побудову кластерної моделі взаємодії університетів та ІТ-компаній”.

В обговорені взяли участь народні депутати-члени Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич, Олександр Співаковський, Олексій Скрипник, заступник міністра освіти і науки України Андрій Гевко, ректори провідних вузів нашої держави Михайло Згуровський (Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»), Петро Куліков (Київський національний університет будівництва і архітектури), Станіслав Ніколаєнко (Національний університет біоресурсів і природокористування України), а також представники цих вузів, викладачі Національного університету «Києво-Могилянська Академія». На засіданні також були присутні гості з Національної академії педагогічних наук України: Василь Кремень – Президент НАПН, Андрій Гуржій – віце-президент НАПН, Валерій Биков – директор Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Віктор Руденко – науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України. Національну академію наук України представляли Анатолій Загородній – віце-президент НАН України, Пилип Андон – директор Інституту програмних систем НАН України, Володимир Гриценко – Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України, а також представники Європейської бізнес асоціації. 

Про актуальність і нагальність питання побудови кластерної моделі свідчить інтерес, який виявили до цієї теми 3 колишні міністри освіти і науки України, а саме: Михайло Згуровський, Василь Кремень та Станіслав Ніколаєнко.

«В Україні сьогодні є значні проблеми із законодавством, яке повинне створити платформу для роботи наукових парків, стартапів, кластерів з метою взаємодії університетів і бізнесу. Нам потрібне системоутворююче законодавство, яке допоможе забезпечити можливість ефективної та результативної роботи для всіх учасників. Результатом нашого обговорення мають стати реальні пропозиції до законодавства» - зазначила Голова Комітету Лілія Гриневич на початку обговорення.

Доповідачем щодо питання «Про побудову кластерної моделі взаємодії університетів та ІТ-компаній» був Перший заступник Голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський. Основною концепцією такої взаємодії є природнє поєднання науки, освіти та бізнесу шляхом ведення спільної діяльності на базі кластерів. На сьогодні, на жаль, такого роду співпраця не є закріплена на законодавчому рівні, та представлена поодинокими випадками у Хмельницькій, Херсонській, Львівській, Івано-Франківській та інших областях. Тому, Олександром Співаковським був поданий на розгляд Комітету законопроект «Про реалізацію експерименту в навчанні у сфері інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення рівня компетентностей», який у загальному контексті реалізовує нещодавно надану автономію вузам, та має на меті підвищення «вартості» випускників на ринку праці, можливість комерціалізації інновацій у формі стартапів, створення матеріальних та нематеріальних активів в університетах, що забезпечить сприяння інноваційному розвитку країни та реалізації євроінтеграційного руху. Цей законопроект певним чином надає «магдебурзьке право» вузам для ведення спільної діяльності з компаніями та підприємствами.

Голова офісу “Data Art” у Києві Георгій Кременецький під час своєї презентації висвітлив проблеми, з якими стикається компанія, коли наймають персонал, на прикладі компанії “Data Art”. Георгій зазначив, що компанії готові інвестувати у розвиток людського капіталу, впроваджуючи унікальні програми інтегрованої взаємодії між майбутнім співробітником та ментором. Також студентам пропонується проходження літніх практик, участь у різноманітних конференціях, такі як IT-talk, завдяки яким студенти можуть ближче ознайомитись з діяльністю компанії. Представники компаній зазначають, що є бажання налагоджувати механізми співпраці з вузами: розвивати фінансування лабораторій, впроваджувати нові дисципліни та оновлювати існуючі, дозволяти проведення лекцій фахівцями з компаній, які не мають наукового ступеня, забезпечувати гнучкий графік навчання, щоб надавати можливість студентам розвиватися у компанії, у якій він починає підробляти ще навчаючись.

Михайло Згуровський на підтримку кластерної моделі у своїй блискучій презентації навів приклад діяльності наукового парку “Київська політехніка”, як центру інноваційного розвитку Країни. За словами пана Згуровського, поєднання інтересів на єдиному майданчику приносить високі результати: за час функціонування наукового парку вдалося запустити ефективний механізм взаємодії, який об’єднує 6 тисяч студентів, 1000 науковців та 1100 підприємств. Михайло Захарович навів приклади результатів діяльності, розповівши про стартапи, які були створені на базі наукового парку “Київської політехніки” та зараз мають ринкову вартість у мільйони доларів. Ефективність сучасної моделі КПІ “освіта-дослідження-інновації” свідчить про необхідність масштабування такої взаємодії на базі інших університетів України.

Загалом, учасники обговорення схвально оцінили ідею створення кластерної моделі взаємодії та обговорили пропозиції і рекомендації стосовно реалізації даної концепції, а також визначили, що у 10-денний термін надішлють конструктивні письмові пропозиції, які будуть обов’язково враховані під час подальшого доопрацювання та розробки законопроекту.