Інформація Голови Комітету Лілії Гриневич
на засіданні Комітету (14 січня 2015 року)
щодо врахуванням пропозицій Комітету з питань науки і освіти
до розподілу видатків Державного бюджету України на 2015 рік
14 січня 2015 року відбулося перше в новому році засідання Комітету, яке розпочалося з обговорення результатів роботи Комітету над Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», змінами до Податкового кодексу України та Бюджетного кодексу України.
Голова Комітету Лілія Гриневич відзначила, що в надзвичайно складній для країни економічній ситуації та формування «бюджету виживання» в умовах військової агресії на 2015 рік, Комітету вдалося відстояти життєво важливі для функціонування освіти позиції. Загальний бюджет Міністерства освіти і науки України, визначений в Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», порівняно з попереднім проектом зріс на 4,05 млрд. грн. і становить 16, 242 695 млрд. грн.
Врахована пропозиція Комітету щодо фінансування вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з Державного бюджету України, що дозволить зберегти мережу таких навчальних закладів. Таке центральне фінансування буде зберігатися до 2017 року, оскільки згідно з новоприйнятим Законом України «Про вищу освіту» наступні два роки усі вищі навчальні заклади І-ІІ р.а. мають статус вищого навчального закладу. З 2017 року, ті вищі навчальні заклади, які не отримали ліцензії на підготовку молодшого бакалавра, втрачають статус вищого навчального закладу, вважаються навчальними закладами в системі професійної освіти та відповідно переходять на фінансування з місцевих бюджетів.
Комітету вдалося зберегти пільги по оподаткуванню закладів освіти і скасувати пропоновані зміни до Податкового кодексу України обкладати заклади освіти податком на додану вартість, що призвело б до збільшення вартості освітніх послуг. Як зазначила Лілія Гриневич, «на жаль, не була врахована позиція щодо скасування для закладів освіти земельного податку. Втім, місцеві ради мають право звільняти такі заклади від цього податку, і тому важливо, щоб вони приймали рішення на користь освітнім закладам».
Також збережено фінансування з центрального бюджету позашкільних навчальних закладів національного рівня. Ще залишається проблема з чотирма школами національного значення, які передані на фінансування з місцевих бюджетів, зокрема Український фізико-математичний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Державний загальноосвітній навчальний заклад гімназія-інтернат «Дитяча інженерна академія» (м. Київ), загальноосвітній навчальний заклад «Міжнародна українська школа», Республіканське вище училище фізичної культури (м.Київ). Народні депутати України - члени Комітету прийняли рішення щодо спільної підготовки законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України, який би дозволив фінансування зазначених шкіл за кошти державного бюджету.
Голова Комітету Лілія Гриневич повідомила про зростання фінансування в порівнянні з попереднім проектом Держаного бюджету на 2015 рік за такими освітніми програмами:
- майже на 102,5 млн. збільшені видатки на наукові та науково-технічні дослідження, забезпечення діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень, які будуть становити 344 757,8 тис. грн.;
- враховані потреби Київського національного університету імені Тараса Шевченка на проведення наукових досліджень. Їх фінансування порівняно із запланованим збільшено на 23403,7 тис. грн.;
|
|
| |
- Збільшено на суму в розмірі 6 005,0 тис. грн. фінансування за програмою «Виконання зобов’язань України в сфері міжнародного науково-технічного співробітництва», що надзвичайно важливо в умовах євроінтеграції.
Попередній проект бюджету на 2015 рік зменшував загальне фінансування Національної академії наук України та галузевих національних академій, що ставило під загрозу саму можливість їх існування. Заплановане у проекті бюджету на 60% зменшення фінансування галузевих академій призвело б до драматичного скорочення числа науковців і згортання великої кількості наукових досліджень. Натомість, дефіцит фінансування вдалося скоротити до 25%, що дозволить їм при оптимізації видатків продовжувати свою наукову діяльність.
Одним із принципових питань, яке відстоював Комітет, було збереження в законодавстві норм щодо заробітних плат, надбавок і доплат. Вдалося зберегти фінансові гарантії доплат педагогічним і науково-педагогічним працівникам, зокрема в частині доплат за наукові ступені та вчені звання.
Разом з тим, у Законі про Державний бюджет на 2015 рік є норма, яка дозволяє Кабінету Міністрів України у поточному році регулювати усі норми по оплаті праці. Лілія Гриневич повідомила, що до Уряду вже направлений депутатський запит з проханням поінформувати суспільство, як така позиція може відбитись на оплаті праці педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Попри те, що більшість ініціатив Комітету була підтримана, існували положення, які в умовах скорочення фінансування стали предметом компромісу. У 2015 році підручники для більшості категорій населення будуть платними, за винятком малозабезпечених верств населення та представників національних меншин, для яких у зв’язку з малими тиражами таких підручників та відповідно їх високою ціною, передбачене відшкодування вартості підручника від середньої по країні.
Проблемним залишається питання фінансування пільгового проїзду студентів і учнів. Як поінформувала Лілія Гриневич, на раді Коаліції домовились, що пільги на проїзд для студентів і учнів залишаються до червня 2015 року, і на ці цілі в державному бюджеті будуть передбачені видатки в розмірі 38 млн. грн. (на рівні 2014 року). У червні 2015 року система пільгового проїзду студентів і учнів буде переглянута та його фінансування буде передане на рівень місцевих бюджетів.
Зважаючи на важливість методичних кабінетів у системі освіти, Комітет категорично не погодився з пропозицією їх ліквідації. У результаті в чинному законодавстві збережена норма щодо функціонування таких методкабінетів. Очевидно, що загальне скорочення видатків на освітню сферу відіб’ється на фінансуванні мережі методичних кабінетів, що призведе до необхідності оптимізації їх діяльності.