Діяльність Комітету

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми VIII скликання 3 сесія

25 січня 2016, 14:01

Стенограма засідання Комітету від 17 грудня 2015 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти

17 грудня 2015 року

 

Веде засідання Голова Комітету ГРИНЕВИЧ Л.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … два народних депутата, але трошки  пізніше. Я вважаю, щоб не марнувати час, ми розпочнемо обговорення дуже важливих документів, а саме: тих документів, які пов'язані з бюджетом і місцем  в цьому бюджеті освіти  і науки.   

Сьогодні в порядку денному ми будемо  розглядати три  закони, які стосуються бюджету 2016 року, це перша і друга, і третя позиція: Закон, який стосується внесення змін до різних законодавчих актів  України  за номером 3628; також зміни  до Бюджетного кодексу  за номером 3629 і  проект Закону про Державний бюджет за номером  3000.

Отже, дозвольте я  доповім  стан справ, чому саме сьогодні  ми зібрали наше  засідання комітету. Вчора мені   вже довелося доповідати, зокрема по першому закону на засіданні   з питань  соціальної політики. І я представила позицію, яка була вироблена секретаріатом комітету і мною як головою комітету. І сьогодні ця позиція також відображена в проекті нашого  рішення.  Прошу, шановні народні депутати, подивитися,   я  її  представлю.

Також вчора відбувалося засідання   бюджетного комітету. І на цьому засіданні я також представила нашу позицію  по  проекту бюджету. Ця  саме позиція віддзеркалена в проекті рішення, і тому  ви зможете з нею познайомитися. Нам важливо позицію Комітету з питань освіти і науки зробити колегіальною, позицію всього комітету, а  не тільки голови комітету.  Тоді ми можемо це надсилати в інші комітети. І тому  це  не терпить відкладання. Я прошу народних депутатів    все-таки відкласти свої справи, поки  ми не проголосуємо за ці  законопроекти. Гаразд.

Отже, ми переходимо до проекту Закону про внесення змін до деяких  законодавчих актів України щодо стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики (реєстраційний номер 3628). Від уряду доповідає Інна Романівна Совсун - перший заступник міністра освіти і науки.

 

СОВСУН І.Р. Доброго дня, шановні колеги! Я перше, що хочу сказати. Це стосується не тільки цього конкретно законопроекту, а всіх інших законопроектів. Що, безперечно, Міністерство освіти і науки вважає, що фінансування, яке закладене в проекті бюджету, в інших законодавчих актах, котрі є, воно не є достатнім і воно не є тим, якого ми хотіли би.

Можу вам тільки сказати і запевнити в тому, що в початкових версіях проекту бюджету фінансування було ще меншим. В тому числі питання, яке всіх дуже турбує, питання фінансування першого, другого рівня акредитації. Взагалі повною мірою початково було винесено на обласний рівень. В процесі перемовин уже всередині уряду вдалося домогтися, що принаймні половина того фінансування буде здійснювати з державного рівня.

Безперечно, Міністерство освіти і науки хотіло би бачити більше фінансування у сфері освіти і науки. Але разом з тим у нас також є певні обмеження і ми розуміємо, що та дискусія, котра відбувається зараз в державі щодо необхідності скорочення податків для того, щоб стимулювати економічну діяльність, вона автоматично означає, що ми не можемо планувати різке збільшення видаткової частини бюджету, да. І ми повинні це розуміти.

Тому що сьогодні я слухала засідання Верховної Ради. І загальне відчуття таке, що всі хочуть знизити податки, так само знизивши надходження. При цьому збільшити видатки і обов'язково залишити їх на державному рівні, а не на місцевих.

Треба розуміти, що ці інтереси є різними і необхідно узгоджувати, шукати компромісну позицію. І власне тією чи іншою мірою подані законопроекти відображають ту компромісну позицію, котру вдалося напрацювати і отримати всередині уряду. Так, повторюсь, ми не вважаємо це оптимальним. Якщо є можливість збільшити фінансування, це було б тільки на користь справі. І я дуже хотіла би, щоб міністерство і комітет попрацювали спільно в цьому напрямі.

Що стосується безпосередньо першого проекту Закону про внесення змін до окремих законодавчих актів. Я думаю, що ви з ним ознайомлювалися, бачили  які зміни, які пропонуються. Я думаю, що перша найбільш болюча зміна і знову ж таки  з дискусією  в залі парламенту те, про що найбільше говорять, – це питання фінансування   профтехосвіти і питання  фінансування   І-ІІ  рівня акредитації. На сьогодні   в законодавчих актах, які пропонують на розгляд  Верховної Ради,   пропонується фінансування профтехосвіти винести  на обласний рівень та міста обласного значення. Хоча я хочу сказати, що міністерство не підтримувало позицію  про те, щоб фінансувати з міських бюджетів. Ми наполягали на тому, що треба робити повністю на обласних бюджетах.  І фінансування І-ІІ рівня акредитації здійснюватиметься половина на половину. Повторюсь, що початково планувалось і І, і ІІ рівень,  і представник Міністерства фінансів  може підтвердити, І і ІІ рівень повністю винести на обласні  бюджети. Але зрештою дійшло до певної компромісної позиції. 

Так само законопроектом пропонується, і це теж, про що давно говорили, просто треба наважитися це зробити,  скасувати гарантоване безкоштовне харчування абсолютно для всіх дітей   1-4 класів, тому що ми прекрасно знаємо, що в тих  сумах, які виділяються зараз,  це абсолютне профанування, і, на жаль, більшість дітей   цього  харчування не хочуть. І просто ми  марнуємо бюджетні гроші. Водночас законопроектом встановлюється  гарантоване  безкоштовне  харчування для  тих  категорій людей, котрі дійсно цього  потребують, для малозабезпечених, для інвалідів, для дітей з багатодітних сімей. Я думаю, що це те, що давно треба було зробити. Тому що ми знаємо, що 7 гривень, які  виділялися  на дитяче  харчування в  1-4 класах останні рік чи два,  це абсолютно недостатньо, водночас ресурсу, щоб збільшити це у нас немає. Тому необхідно сконцентрувати фінансовий ресурс в першу чергу на тому, щоб гарантувати безкоштовне харчування для дітей з тих сімей, які  не можуть цього забезпечити  в принципі.

Наступне питання стосується змін до Закону  "Про наукову і науково-технічну діяльність". Знову ж таки чимало галасу викликало питання щодо того, що можуть підпорядкувати, чи б пак, зняти з Національної академії наук статус головного розпорядника коштів, Національна академія залишила за собою статус головного розпорядника коштів. Водночас в галузевій академії пропонується законопроектом фінансування здійснювати через профільні міністерства. І тут Національна академія педнаук, Міносвіти, правових наук під Мін'юст, культури, мистецтв під Мінкульт, аграрну і медичну відповідно під відповідні міністерства.

Ну, от, питання до обговорення. Водночас ми розуміємо, що є потреба в тому, щоб покращувати співпрацю з науковими установами. І, можливо, це буде одним з механізмів реалізації цього.

Наступне питання стосується змін до законопроекту про вищу освіту в першу чергу в тому плані, що стосується скасування права на вступ поза конкурсом. І тут, попри те, що це звучить непопулярно, я хочу нагадати всім норму 53 статті Конституції, котра прямим текстом говорить, що громадяни України мають право безкоштовно здобувати вищу освіту в державних та комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі. Це пряма норма Конституції.

Роками ця пряма норма Конституції ігнорувалась і встановлювалося право на доступ поза конкурсом для окремих категорій уже і частково залежно від соціальних умов. В деяких випадках просто політично надавалося право вступу поза конкурсом. Як ми пам'ятаємо, коли це було зроблено для дітей шахтарів. Тому цю позицію міністерство якраз дуже підтримує. Водночас ми вважаємо, що, безперечно, треба забезпечити можливість фінансової підтримки дітей із малозабезпечених сімей, котрі потребують додаткової підтримки під час навчання в університеті.

Окремо хочу звернути увагу, що є ряд норм, котрі в законопроект внесені, вони не стосуються напряму питання фінансування. Але за погодженням з Міністерством фінансів було додано ці норми. Вони стосуються врегулювання окремих аспектів вступної кампанії.

В 44 статті, яка регулює умови прийому, були деякі норми, котрі ускладнювали проведення вступної кампанії в цьому році. Перше. Там була норма, яка вказувала, що, цитата: "За результатами зовнішнього незалежного оцінювання складається рейтинговий список вступників, що не дуже коректно, тому що це не за результатами ЗНО, тому що ми знаємо, що є категорії, які мають додаткові творчі іспити або в окремих випадках здають вступні іспити. Тому замість цього переформатовано це речення і написано, що на основі конкурсного балу… Зараз я не бачу перед собою тексту безпосередньо, але приблизно так. На основі конкурсного балу формується перелік… формується список… Та, ось. Дякую. Рейтинговий список вступників формується на основі конкурсного балу за кожною спеціальністю згідно з виставленими вступниками пріоритетами з повідомленням про отримання чи неотримання ними права здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету. От. Це, власне, те, про що… Ну, тобто це та зміна, яка не стосується фінансування, це просто питання внормування вступної компанії, тому що, коли ми виписували умови прийому на цей рік, то ця норма, вона викликала проблеми, тому що вочевидь ми не тільки на основі ЗНО формуємо рейтинговий список.

І ще одна… один абзац, який вилучається це абзац, котрий фактично нівелює принцип пріоритетності, котрий вже було реалізовано в цьому році і котрий планується продовжувати на наступний рік. Думаю, що статтею передбачається, що це ті особи, які здобули право навчатися за кошти держбюджету за декількома спеціальностями, що в умовах пріоритетності вони тільки за однією спеціальністю здобувають автоматичне право навчатися, та. Тому ми, власне, вилучаємо це для того, щоб зреалізувати повною мірою принцип пріоритетності, який спрацював вже в цьому році. Тобто це не стосується питання фінансування. Але ми додали це, тому що це, мабуть, найшвидший спосіб змінити це для того, щоб внормувати вступну кампанію. На цьому я, мабуть, завершу. Якщо будуть додаткові запитання, то чи я, чи колеги відповімо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, дозвольте тепер мені доповісти з приводу тих висновків, які я подавала в профільний комітет, який…, що відповідальний за цей законопроект і готував свій висновок. І, до речі, вчора вже його… вчора схвалив свій висновок щодо цього законопроекту.

Для того, щоб було легше сприймати я вам пропоную відкрити порівняльну таблицю цього законопроекту, бо я буду просто йти по цій таблиці і так ми швидше зможемо це все опрацювати.

Ми прекрасно свідомі того, що формується цей бюджет в час війни. І прекрасно свідомі того, що величезна частина видатків бюджету йде на обороноздатність… покращення обороноздатності країни. Але, усвідомлюючи це, не можна в цих умовах фактично знищувати деякі сектори освіти. І тому я приверну зараз увагу виключно до найбільш таких вразливих питань цього законопроекту, з якими дуже важко погодитися і які ми дискутуємо зараз в бюджетному комітеті і в профільному Комітеті з соціальної політики, і знаходимо там підтримку.

По-перше, тобто всі норми, які ми тут маємо, вони доволі складні і перекладають вантаж на органи місцевого самоврядування. Але, розуміючи, що туди прийде більше надходжень, з чимось можна змиритися. Зараз привертаю увагу до найбільш серйозних проблем. Наприклад, прозвучало, що тут відміняється норма про харчування всіх дітей 1-4 класів.

А давайте ми уважно прочитаємо цю норму, шановні колеги. Вона є якраз на третій сторінці порівняльної таблички. Що написано? Що органи місцевого самоврядування та місцеві органи влади забезпечують безкоштовним харчуванням учнів 1-4 класів з числа інвалідів. Що це означає? Що діти-інваліди, а треба взагалі – "діти з інвалідністю", це окреме, це стаття 21 Закону України "Про загальну середню освіту". Діти-інваліди, це є вразлива категорія дітей. У 5 класі ці діти не потребують гарячого харчування? У 6, 7 класі не потребують гарячого харчування?!

Тобто що нам дуже важливо. Ми погоджуємося з тим, що всіх дітей в 1-4 класі не завжди є можливість і не завжди є потреба годувати. І органи місцевого самоврядування мають це вирішити самостійно. Тому ми пропонуємо, як бачите, в третій колонці є наша пропозиція: "Органи місцевого самоврядування можуть дофінансовувати харчування інших категорій дітей".

Але оці вразливі категорії, малозабезпечені та діти з інвалідністю, це не можуть бути тільки учні 1-4 класів. Це є вразливі категорії, які мають бути підтримані! І це є наше основне зауваження. Тобто під гаслом, що ми скасовуємо обов'язкове харчування всіх учнів 1-4 класів, закамуфльовано зняття харчування для вразливих категорій з 5 класу.

Наступне. Про місцеве самоврядування в Україні. Стаття 32, колеги, ну, тут мені здається, просто помилка прокралася. Тому що це навіть не стосується позиції, яка є у Кабміну з приводу того, що професійно-технічна освіта на обласний рівень і міста обласного значення, і так само в ензе - першого і другого рівня акредитації.

Подивіться, що тут написано: "До відання виконавчих органів сільських, селищних і міських рад належить професійно-технічна освіта і заклади І і ІІ рівня акредитації". Ну, це просто помилка. Бо навіть в тій конструкції, яка пропонується сьогодні Кабміном, це не співпадає. Отже, її треба зняти як помилку.

Але, крім того, у нас ідеологічне непогодження з приводу того, що міста обласного значення можуть утримувати за власний бюджет, без субвенції на підготовку робітничих кадрів, заклади освіти, в яких навчаються діти з усієї області і навіть з інших областей. Коли міські ради почнуть дискутувати свої бюджети, вони будуть робити все, щоб скоротити цю мережу. Це зрозуміло. Точнісінько так само, як ВНЗ І-ІІ рівня акредитації.

Що ми можемо мати, якщо подивитися з точки зору стратегічної все-таки, а не сьогоднішньої, тільки перекладання тягаря на місцеві ради? Ми можемо отримати ситуацію в професійній освіті аналогічну з тим, що ми отримали в дошкіллі і вже десять років не можемо випорпатися з цієї ситуації. Тому що піде масоване скорочення мережі цих закладів. І коли ми прийдемо до нашої 12-річки трирічної, де нам треба буде зробити професійну школу з отриманням професій, у нас не буде мережі!

І це є дуже серйозний виклик. Якщо ми зараз підемо на поводу просто для того, щоб перекласти це на ради, але, я думаю, що Асоціація міст сьогодні буде мати слово з цього приводу.

Вчора на засіданні бюджетного комітету вони жорстко порахували всі свої доходи і абсолютно впевнено заявляють, що вони не витягнуть ці заклади. Тому наша позиція - професійно-технічна освіта на рівні обласних бюджетів, вищі навчальні заклади І і ІІ рівня акредитації на рівні центрального бюджету.

Наступне про охорону дитинства. Це дублюється та сама норма з тими учнями 1-4 класів з числа дітей-інвалідів і малозабезпечених родин. Її також треба відповідно виправити як і в Законі про освіту.

Так. Потім знову перекладаються певні пільги на органи місцевого самоврядування. І ось… Шановні колеги, я прошу вас привернути вашу увагу на статтю 19 "Право на освіту" про скорочення пільгових категорій.

Я погоджуюся з Інною Романівною з приводу того, що створення різноманітного позаконкурсного вступу призводить до того, що ми порушуємо статтю Конституції на рівний доступ до вищої освіти за конкурсом. Але це не означає, що в нас можуть бути пільгові категорії, які мають нерівні умови по підготовці до вступу до вищих навчальних закладів і, які не можуть туди проходити також за конкурсом, але в інших обставинах. І це є, наприклад, діти з інвалідністю, які не можуть складати за показниками своїх захворювань зовнішнє незалежне оцінювання, тому що ми сьогодні не змогли запропонувати ще для всього спектру інвалідностей різні способи проходження зовнішнього незалежного оцінювання. Чому вони мають бути відрізані від вищої освіти? Отже, для них може бути як пільгової категорії вступ за конкурсом, але для… за вступними іспитами в межах відповідної квоти. Ми маємо зараз, і це виклик часу, категорію людей, які воюють на фронті, які потім інколи, там, отримують теж інвалідність, інколи повертаються в це середовище і їм потрібно піднімати рівень освіти, щоб соціалізуватися. І це величезний виклик перед нашим суспільством. Зрозуміло, що вони до ЗНО не можуть на фронті готуватися. Тому ми маємо їм дати право за вступними іспитами в певній виділеній квоті вступати до вищих навчальних закладів.

Тому це не порушує їхнього вступу за конкурсом. Тобто людина, яка складає вступні іспити в межах певної виділеної квоти, наприклад, на 5 місць 15 людей, буде 5 найкращих. Але це буде і конкурсний вступ, але будуть враховуватись ті умови різних абсолютно ситуацій, життєвих ситуацій, які не залежні від цих людей, але, які не будуть їм закривати доступ до вищої освіти. Це наше базове зауваження і ми виклали його в третій колонці. Як це можна поправити і, яка може бути редакція?

Закон про наукову і науково-технічну діяльність. Я думаю, що всі пригадують як ми голосували спеціально після прийняття попереднього бюджету закон ,який виправляв ситуацію з відтоком науково-педагогічних і наукових кадрів з наших академій і університетів, коли ми прийняли ці ж зміни. Якщо ми зараз знову приймемо це в такій редакції, нам потім, що знов новий закон вносити? Ми вже один раз виправляли це. Отже, наша пропозиція, давайте не ламати знову тих самих дров.

Тепер з приводу 60 відсотків, пенсійне забезпечення наукових працівників. Ми прийняли новий закон. Була неймовірна дискусія в залі, 60 відсотків було частиною консенсусу у залі. Чинний закон теж говорить про 60 відсотків. Ми ж приймаємо сьогодні не пенсійне законодавство. Тому ми теж наполягаємо на збереженні чинного рівня пенсій і умов пенсійного забезпечення наукових і науково-педагогічних працівників.

В умовах прийому в Законі про вищу освіту, я вже сказала, там є конкретизований текст. Я прошу і нормально подивіться на 14 сторінку порівняльної таблиці як ми пропонуємо, в якій редакції це викласти.

І нарешті, шановні колеги, те, що категорично проти стосується "Прикінцевих положень". Подивіться, 4 пункт "Прикінцевих положень". Встановити, що з 1 вересня 2016 року фінансування загальноосвітніх навчальних закладів, кількість учнів у яких складає менше 25 осіб за рахунок освітньої субвенції не здійснюється. Якщо ми вже покладаємось на Конституцію, то давайте будемо тут теж покладатись на Конституцію. Що дитина, яка навчається у школі, в якій менше 25 учнів не має права отримувати коштів освітньої субвенції, які передбачені державою? Тобто жодної логіки тут немає. Тим більше, що ми не можемо однаково… Я розумію, що це є спосіб стимулювати органи місцевого самоврядування унормовувати свою мережу. Але цей спосіб, коли ви його прикладаєте в різних умовах, наприклад, в умовах гірських територій, де великі відстані між школами, можуть бути ситуації, що це неможливо виконати. І, що в цій маленькій школі, в цих територіях діти не будуть отримувати освітніх субвенцій? Тобто дуже дивне положення і я, чесно кажучи, не можу зрозуміти як Міністерство освіти і науки могло з ним погодитись.

Наступне дуже складне питання. Скорочення працівників загальноосвітніх навчальних закладів, крім педагогічних щонайменше на 10 відсотків. Знову ж таки я розумію, що ми можемо рекомендувати щось таке зробити, але ми не можемо вимагати це скорочення, тому що в нас є різні ситуації в різних навчальних закладах, там, де вони великі, там потрібен цей технічний персонал. Наприклад, у нас є в школі… у нас є в Києві школи, де навчається на площі розрахованій на 1100 учнів понад 2 тисяч учнів. То, що ви там будете скорочувати технічний персонал в такій перевантаженій школі? На 10 відсотків, тому що ми це написали в "Прикінцевих положеннях".

Наступна 5 позиція. Тут визначені до 31 грудня 2016 року термін реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування з перетворення їх зі шкіл-інтернатів на інтернати.

Знову ж таки ідея базова правильна. Але ми її спотворюємо оцим терміном. В чому правильність ідеї? В тому, що діти мають жити в інтернаті, а вчитися в школах разом з іншими дітьми, щоб соціалізуватись. Тобто ідея базова правильна. Але в нас поряд з цим є школи-інтернати по Україні, де поряд немає школи іншої. І вони прекрасно обладнані і мають вже свої налагоджені освітні простори. Якщо ми прикладаємо це до всіх шкіл-інтернатів і зразу кажемо, що до 31 грудня, ми створюємо знову ж таки, не  звертаючи увагу на особливості місцевих умов, знов проблему. Тобто такі підходи, вони можуть тільки завадити в тому, щоб органи місцевого самоврядування могли усвідомлено, відповідно до місцевих умов формувати свою мережу.

І нарешті, вже останнє положення з тих, що категорично проти. Це встановлення орієнтовно на 5 відсотків продовження роботи з оптимізації мережі об'єднання малокомплектних шкіл. Нам треба точно модернізувати нашу мережу. І ви знаєте, що ми зараз запускаємо цей процес і це є ініціатива саме Прем'єр-міністра з приводу шкіл, які будуть опорними, які будуть добре обладнанні, на які будуть надаватись відповідно кабінети фізики, хімії і інформатики, і шкільні автобуси, щоб туди можна було підвозити дітей, якщо ці школи готові… ця школа опорна готова створити філії, понижувати ступінь для того, щоб діти отримували кращий рівень освіти. Правильно. Але це не може стосуватись абсолютно всіх і вся. Наприклад, якщо у місті Києві чи у місті Львові, чи у місті Дніпропетровську, може, в інших містах, я не можу зараз сказати точно, в яких громадах. Але там не можна аплікувати принцип про скорочення мережі і не потрібно. Тобто ми пропонуємо і в третій колонці є ті пропозиції, які я артикулювала. Щоб зараз ми не вдавалися в такі певні крайнощі.

Давайте пошукаємо правильні формулювання. Ми готові співпрацювати, ми розуміємо, який це важкий бюджет. Але ми повинні уникнути помилок, які можуть взагалі принести деструктивні зміни у сфері освіти. Дякую за увагу. Я пропоную депутата, можливо, у вас є запитання до міністерства, до мене. Тут є ще також, я хочу оголосити, хто є від виконавчої влади сьогодні присутні:.

Інна Романівна Совсун, я вже її представляла; 

заступник міністра освіти і науки України – Павло Кузьмович Хобзей;

директор Департаменту фінансів, освіти, науки, культури та засобів масової інформації Міністерства фінансів України Галина Володимирівна Вашека;

директор Фінансово-економічного департаменту Міністерства соціальної політики України – Валерій Анатолійович Задніпрянець;

заступник директора Департаменту пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України – Тетяна Володимирівна Матюх;

аналітик Центру аналізу і розробки законодавства Асоціації міст України – Наталія Петрівна Бескупська. Наталя Петрівна, покажіться. Я вас прошу, ви сядьте біля мікрофону. Тому що нам важливо чути Асоціацію міст, тому що дуже багато видатків іде на місцеві громади. І вам треба якось теж відреагувати.

Будь ласка, я запрошую до слова, якщо ставимо питання, можливо, до представників виконавчої влади. Можливо, вони щось можуть пояснити, підтримати або спростувати якісь наші аргументи. Прошу.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Лілія Михайлівна, мені страшенно незручно, якщо не сказати соромно. Просто я, у мене немає слів. Скільки у нас тисяч людей, інтелектуального ядра країни приймало участь в слуханнях, круглих столах, масових обговореннях законопроектів, які стали законами України, які світове співтовариство взялося  за голову, що наскільки Україна пішла реформаторським  шляхом, скільки було публічних  дискусій, Закон про освіту,  про вищу освіту, науку і науково-технічну діяльність, професійну технічну освіту, професійну освіту. Скільки ми людям давали слово, скількох   людей ми відірвали від  життя,  від  роботи   від реальної. Сьогодні  принесли в зал документ із запізнення  на  3 місяці, а  взагалі по процедурі із запізненням  Бюджетна резолюція приймається в березні, щоб ми могли дійсно подискутувати, внесли  документ, який множить це все на нуль. Назвати це правовим нігілізмом, ну язик не  повертається, ну досвідчені  ж люди теж    принесли  цей документ в зал. Але як можна було  останній закон два тижні тому, з якими, з величезними і труднощами, з дискусіями ми приймаємо  закон, який визначає  Україну на найближче десятиліття. Міністр виходить на трибуну, сльози течуть річкою, дякує депутатам, що дійсно одноголосно в залі. На годиннику  18.20. Ви… я не знаю, як ви на трибуні взагалі встояли, бо наскільки це було   напружено. Сьогодні приносять… А де цей закон?  Де він тут? Де ця точка зростання? Де це главнейшее звено цепи, ухватившись за которое, можно витягнуть   цю цепь?  Де це все?  Де це все? Хто це спеціально робить диверсію? Друзі, що це таке, що це таке?

Прийнятий закон урядовий два тижні тому, нічого, навіть рогів і копит з нього не залишилось.  Я не буду говорити про освіту і так дальше, ви вже все це сказали.  Мені соромно  перед людьми, яких ми відірвали від роботи. Скільки? Рік  ми працювали над цим законом, а півроку  потужно працювали. Мені соромно дивитися в очі президентам академій наук,  заслуженим людям. Що ми натворили? І ми обговорюємо це питання зараз. Ніхто  в зал сьогодні не приніс, ніхто не приніс і не сказав: друзі, для того, щоб врятувати в цей тяжкий час  і науку, і освіту те, що визначає нашу перспективу, ми  знайшли  додаткові кошти, ми ліквідували офшорні зони. Україна  казнила офшорні зони так, як  зробили це інші країни  після кризи 2008-2009 років.  Ми однозначно оці всі трансфертні такі, это стыдливое слово, трансфортне ціноутворення. Це офшорні зони, по суті.  Ми скасовуємо оптимізацію податків, коли на виході один завод платить, а в холдингів куча заводів, починаючи від енергетики, закінчуючи металургійними. Ми це все прибираємо, це десятки мільярдів. На кордоні "Контрабанда, стоп!", це мінімум 140 мільярдів. Сьогодні ніхто ж цього не сказав, навпаки, шукають як обідрати, які обідрати, вчителя обідрати, вченого обідрати і так дальше. Що це робиться, друзі? З чого ви зробили Верховну Раду, публічний законодавчий орган, який би він не був неавторитетний в очах людей? Ну, я повинен сказати за комітет, за нашого голову комітету, вже скільки вона робить для того, щоб це було публічно, громадянське суспільство, щоб приймало участь, щоб почути кожного, дійсно як колись було, почути кожного, ми почули кожного. А уряд почув чи не почув? Питання риторичне, не хочеться просто вживати слова, які на грані з фольклором. Лілія Михайлівна, не знаю, що ми обговорюємо. Що ми обговорюємо, люди добрі? Де ті закони, які ми прийняли, реформаторські, потужні, де Європа сказала: "Ви молодці". Де сказало світове співтовариство, що супер, оце ви правильно зробили. Де це все? Ми зараз до коми десь щось... вигрібати отсюда це все. І те, що в законі проголосовано. Це ж урядові закони. Поставити сюди, в норми. Це не десятки мільярдів, які олігархам заплановані.

Не можу, більше не можу говорити, тому що одні емоції, одні почуття.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

(?) СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Ну, в рамках продовження того, що сказав Іван Григорович, у мене запитання, Інна Романівна, до вас, ну, до Павла Кузмовича ще рано, він тільки 2 місяці працює заступником міністра. Скажіть, будь ласка, чи може ми побачити карту, модель, яка б запропонувала модель створення освітніх центрів в регіонах України, показала би плани пересувань шкільних автобусів? Все це показано в фінансах, що потрібно для цього зробити, в людських ресурсах, які повинні все це забезпечити і в часі. Чи можемо ми ознайомитись? Чи є план у міністерства, завдяки якому можна приймати чи не приймати ці рішення? Тобто модель. Вона відпрацьована? Ну, от як, наприклад, да, Каланчатський район Херсонської області. Бачимо, нам потрібно зробити 3 потужні центри, да, для того, щоб, скажімо так, запропонувати батькам переїхати і дати дитині нові можливості щодо її росту, так. Ми ж повинні розуміти: скільки на це потрібно коштів, який буде штатний розпис, скільки буде класів інформатики, фізики, хімії, скільки автобусів і так далі. Я просто розшифровую це питання, чи можемо ми побачити модель, модель, нову освітню модель  для початкової базової середньої освіти от в рамках того, що я зараз сказав. Дякую.

 

СОВСУН І.Р.  Дякую, за конкретне запитання. Міністерством  освіти і науки спільно з Міністерством  фінансів за підтримки шведського проекту з децентралізації було проведено роботу. Ми проаналізували 40 районів сільських, з найменшою наповнюваністю класів, тобто там, де є найменші школи. Я думаю, що  варто презентувати оці… Тому що це дуже  велике дослідження. Я   можу просто  вам вислати його в електронному вигляді, щоб ви могли подивитися, де аналізувалося все в плоть до якості доріг. Для того, щоб  розуміти, чи є сенс об'єднувати чи немає, тому що там дорога наприклад, просто  погана і ти навіть, якщо даш туди автобус, то автобус не доїде, ось. Тобто на 40 найбільш  складних районах таку роботу було зроблено і  ми можемо презентувати її для комітету, щоб подивилися.

Окремо хочу сказати,  що з грошей, які в цьому році  бюджетом не були використані, вчора урядом було прийнято рішення, 600 мільйонів спрямовано в рамках  освітньої субвенції на області – на закупівлю автобусів. Якщо рахувати, що один… 600 плюс 41 – 641 мільйон на автобуси спрямовано   урядом, вчора було прийнято рішення… Плюс 200 мільйонів на опорні школи на ці HUB Schools, про що Прем'єр-міністр говорить і 200 мільйонів – там ще до погасити заробітну… Поточні видатки, так.   Так 600 мільйонів на автобуси, якщо… 641, якщо рахувати, що один автобус десь коштує 1 мільйон 100 тисяч, можете порахувати, ось. Так що… А повертаючись  до питання аналізу, то так ми можемо його надати і презентувати на засіданні комітету, якщо  буде така  зацікавленість.

 

_______________. Якщо дозволите…

 

(?) СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Але Інно Романівно, от послухайте це ж освітня політика Міністерства освіти і науки. Це питання не тільки дослідження, це питання того, що  повинні бути робочі групи, які  повинні відпрацювати в районах, попрацювати спільно з  депутатами для того, щоб вони розуміли, що за цим стоїть.

Ви розумієте, країна просто жахається! От я вас просто запрошую поїхати поспілкуватися з нашими студентами, з вчителями, з профспілками. Вони жахаються, вони не розуміють. Вони розуміють тільки одне, що Київ хоче закрити школи, хоче знищити освіту. От розумієте?

Я  це питання задав для чого? Що якщо у нас є стратегія, то за цим повинні бути інструменти, інструменти дослідження – раз, як ви сказали. Після цього швидко в регіони. Відпрацювали, запропонували модель, після цього  все це піднімаємо і кажемо: у бюджеті … шановні колеги, повинно ж робити реформу? Потрібно робити реформу. От бачите, це – реформа на три роки, наприклад. У фінансових ресурсах це, наприклад, 70 мільярдів гривень, але і далі … і далі ми чітко розуміємо всі – депутати, які будуть за це голосувати, всі інші будуть розуміти, що це реформа, за якою стоїть що? Дитина! Дитина, якій ми надамо інші якісні освітні послуги.

Що ми зараз маємо? Ми маємо, що над нами сміються четвертий, сьомий клас. А ми ж депутати, Іван Григорович, ми проголосували з вами, щоб 160 мільйонів гривень з нашої зарплати віддати на підручники четвертого… Голосували. Їх нема!

Ми з вами голосували, щоб автобус шкільний був там, де йому потрібно бути? І нормально… Сорі! Ну, люди ж чекають від нас конкретних  речей! Я розумію, що йде дослідження, але ж все це можна було вже відпрацювати.

Я чесно скажу: я підтримую Івана Григоровича, конкретно скажу одне, сходиться це там з  позицією когось чи ні – на доопрацювання. Все це – це ганьба! І більш того, підтримую також. Хай шукають, де.

У нас сьогодні була фракція БПП, і в кінці обговорюється питання грального бізнесу. Я сказав, це цинізм – обговорювати закон про гральний бізнес на фоні скорочення видатків на освіту! Це категорично не можна сприйняти, що потрібно віддати… що потрібно віддати кошти на місцевий рівень для першого-другого рівня, бо це просто знищення цієї ланки.

Далі… І це, більш того, Інна Романівна, просто хочу вам сказати, вже багато вузів, вишів зрозуміла, зрозуміла, що потрібно створювати холдинги, холдинги, де курсують різні  програми освітні. Наприклад, Херсонська  морська академія, я все  це говорю, бо це стосується  оцього. Що зараз буде? Як тільки ми віддаємо на місцевий баланс – розрив піде. Наприклад, цей коледж йде на місцевий, тут же вони забирають, коштів нема. Навіщо нам це потрібно? Це моряки, вони нам не потрібні. Після цього забирається власність, продається, все. Морська академія залишається сама на сам, бо вона відривається, бо нема тої прокладки. Тобто розбавляти тільки фінансовими критеріями не можна. Ми ж кажемо про те, що ми створюємо освітній простір, в якому буде комфортно людині в рамках своїх амбіцій, можливостей і реалізації знайти той коридор. Що ми робимо? Ми просто  зруйновуємо це освітнє пространство.

Тепер наукову, науково-технічну діяльність, ну, раз вже, я скажу такое, ну, це  ганьба, ви знаєте. Я вам чесно скажу, ми отримали 237 голосів, тепер відкриваю вам правду. Я вам чесно скажу, там була моя поправка. Правильно или нет?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

(?) СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Павло Кузьмович. А, вас не було, був Максим Стріха і міністр. Я сказав: я піду, от я тут подавлю. Ми би не проголосували, у нас група 27, ви би отримали би 208 голосів про Закону про наукову, науково-технічну діяльність. В мене там було своє бачення. Сказали: ні, все, ми вам обіцяємо і так далі. Що зараз робиться?  Ми проголосували. Мене депутати перед голосуванням питали: "Так, що, голосуємо чи ні?". Я кажу: "Ну, ладно, як  то кажуть, давайте голосувати, бо це  дійсно потужний шаг, крок вперед". Що ми тепер робимо? Депутати - хто такі? Ну, плюють просто в обличчя тим, що, наприклад, ми можемо дискутувати: чи потрібно, щоб галузеві академії були, наприклад, головними розпорядниками чи ні? Можна дискутувати, але якщо закон проголосований, які дискусії? Повинні виконувати, ми повинні звикнути. Якщо закон проголосований – будь ласка, виконуйте, а не кожним бюджетним законом скасовувати всі ті закони, які приймалися.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  (Не чути)

 

(?) СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. І задача міністерства. Ми міністру це сказали,будь ласка, він – член Кабінету Міністрів, Сергій Миронович. Ми його поважаємо. Будь ласка, хай встає і каже: ні, а я голосувати не буду, ні, віддайте освіті. Це другий фронт. Навіщо ото АТО? І навіщо всі інше, якщо ми школи кинемо в занепад? Навіщо це все робити – хай тоді буде інша країна тут, якщо ми не можемо захистити освіту і науку в нашій країні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у мене є пропозиція. У нас є три законопроекти, які зв'язані між собою дуже. Давайте ми, можливо, пройдемо просто, доповімо всі три підряд, а тоді всі разом обговоримо і проголосуємо.

У вас проект рішення є по кожному законопроекту. І, як ви бачите, ми опрацювали, навіть зробили в порівняльній таблиці пропозиції комітету, тобто те, що ми віддамо на бюджетний комітет. Ми повинні до 21 числа віддати наші пропозиції від комітету.

Отже, колеги, я пропоную зараз піти таким шляхом. Обговоримо… доповімо Бюджетний кодекс і бюджет, міністерство і я доповімо, і тоді одним колом обговоримо всі три законопроекти. Домовилися? Так, мабуть, буде ефективніше.

Отже, ми щойно доповіли 3628. Переходимо до проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо узгодження норм Бюджетного кодексу зі змінами до галузевого та податкового законодавства (реєстраційний номер 3629). Від Міністерства освіти доповідає Інна Романівна Совсун. Прошу? А, Міністерство фінансів. Прекрасно, добре. Будь ласка, Галина Володимирівна Вашека.

 

ВАШЕКА Г.В. Шановні народні депутати, шановна Лілія Михайлівна, я хочу доповісти. Зміни, які вносяться в Бюджетний кодекс, вони також відповідно всі взаємопов'язані. Основні зміни, які вносяться до Бюджетного кодексу, - це фінансування професійно-технічної освіти. Професійно-технічні навчальні заклади, які розташовані в містах обласного значення, - це відповідно рівень бюджетів міст обласного значення. Інші професійно-технічні навчальні заклади, включаючи ті, які розташовані в районах, вони будуть фінансуватися з обласного бюджету. Це зміни, які вносяться до статті 89 і 90 Бюджетного кодексу.

У зв'язку з тим, що професійно-технічні навчальні заклади передаються на місцевий бюджет, включається стаття 103.3 – це субвенції на підготовку робітничих кадрів. І також вносяться технічні зміни до статті 97, 108 і 41 Бюджетного кодексу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я вас прошу, подивіться на порівняльну таблицю зразу, тому що там є пропозиції, мені треба, щоб ви які пропозиції, або погодили, або ні.

Отже, які наші пропозиції. Стаття 22 "Розпорядники бюджетних коштів". Як ви бачите, вилучені галузеві академії. Сьогодні було питання у Верховній Раді, ви чули виступ міністра. У мене немає оптимізму, що якщо зараз галузеві академії будуть передані під міністерство, що потім їх звідти можна буде забрати, тому що якщо ми один раз принцип самоврядності порушимо, потім він буде порушуватись весь час і це, звичайно,… Ну закон ще не підписаний Президентом, але і чинний закон теж порушується.

Тому ми наполягаємо залишити галузеві академії головними розпорядниками бюджетних коштів. Більше того, я вам запрезентую нову редакцію статті 30 бюджету, яка вказує про те, що вони мають оптимізуватися, приорітезувати свої дослідження відповідно до державних проблем. Тобто там є ціла низка вимог до академій нових, це не те, що беззуба стаття, коли ми кажемо просто вилучити це і все, ні, ми пишемо вимоги, але не можна їх не робити головними розпорядниками бюджетних коштів, бо це порушує головне статус самоврядності академій.

Тому стаття 22, ви бачите яка редакція, ми туди вписали галузеві академії.

Стаття 41. Тут є технічні питання і ідеологічні питання. я почну з ідеологічних питань.

Отже, перше. Чи може професійно технічна освіта на обласному рівні фінансуватися повністю без жодної субвенції? Це питання розрахунку, ми поки що такого розрахунку не бачили. Чи реально, і я вам скажу, поки що справді, навіть ті цифри, які сьогодні звучали в Раді, вони абсолютно непереконливі, ми хотіли зловити цей основний баланс по органах місцевого самоврядування.

Тобто якщо дійсно може і ми маємо на це всі докази - добре, а якщо не може, то наша пропозиція розглядати субвенцію на підготовку кадрів у професійно-технічних навчальних закладах. Чому ми пишемо не субвенція на підготовку робітничих кадрів, як було написано? Бо там технічна помилка. Оце, мабуть, Галина Володимирівна зараз зможе висловитись з цього приводу.

Бо коли ми пишемо, на підготовку робітничих кадрів, а насправді всі ці гроші відсилаємо в професійно-технічну освіту, заклади, які теж готують, вищі професійні училища, молодших спеціалістів, ми фактично не маємо права фінансувати з субвенцій на підготовку робітничих кадрів. Тому правильно сформульована назва такої субвенції має бути власне субвенція на підготовку кадрів у професійно-технічних навчальних закладах.

Може, якраз тут, в цьому випадку треба давати 50 відсотків такої субвенції і допомогти органам місцевого самоврядування? Я тільки завершу доповідь і все. Ну, добре, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Ми вчора з декількома головами міських рад, відбулась така досить, у них, ви знаєте, до 24-о треба прийняти бюджет. Це вже завтра бюджети треба приймати. Так от, одне з найуспішніших міст, Суми у нас як індикатор. 120 мільйонів в зв'язку з тими точечними елементами децентралізації, які пішли в цьому році, місто Суми отримало плюс 120 мільйонів в бюджеті. 120!

Те, що пропонується зараз, мінус 200 мільйонів по касі буде. Мінус 200! Мінус 200 в одному з найуспішніших міст! І він говорить, що, мер міста, він говорить, що все те, що на мінус лягає, от, те, що ви сказали, - професійно-технічна освіта. Яресько сьогодні з трибуни сказала: "Та хай закривають! Воно ж, може, їм не потрібне". Правильно, позакривати, бо немає грошей, позакривати. Тоді ця молодь піде куди? В гральний бізнес. З грального бізнесу куди? На вулицю! На вулиці що робити? Ховайтесь дальше, ніж бачите. Ховайтесь! Замки, броньовані двері чи спасуть, чи ні.

Лілія Михайлівна, я прошу вас, дуже прошу! Під диктовку хай записують, а не дискутуємо! Ми надискутувались вже стільки з тими товаришами! Хай записують! Ми це все обговорили вже десятки разів, ми це поклали на мову законів реформаторських. Це ж урядові закони, які ми удосконалили. Ми ж все тоді порахували! За що зараз дискутувати? Під запис рішення комітету. Ту що, зібралися люди з вулиці? Оте, що правильно там написано, хай записують і до виконання, негайно до виконання, якщо хочемо бюджет прийняти і отримати міжнародну допомогу. За що ми рахуємо? За що ми дискутуємо? За десятки мільярдів? За копійки, які рятують сьогодні майбутнє країни! Під запис!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжую доповідати. Колеги, по першому-другому рівню акредитації позиція однозначна: центральний рівень. Вони фактично забезпечують певні сектори ринку праці, і працюють по Україні, і працюють на декілька областей. Коли вони були середньою спеціальною освітою, а не вищою, вони теж фінансувалися з міністерств. І це були галузеві міністерства. Можна розглядати різні конфігурації, але це має бути центральний бюджет у будь-якому випадку.

І тому тут треба думати, звичайно, що все це треба збалансовувати з Податковим кодексом, який ми сьогодні не розглядаємо, бо це не наше профільне питання, але в ньому теж є багато проблем. Я не хочу цю дискусію, яка вчора була на бюджетному комітеті, переносити сюди. Але тут, для того щоб зберегти галузь, ми мусимо однозначно мати таку позицію.

Тепер наступне, колеги. Стаття 87, тобто тут є тільки третій і четвертий рівень акредитації з центрального бюджету, ми пишемо: "всі вищі навчальні заклади", - бо вони де-юре до 2017 року вищі навчальні заклади. Тобто з цієї точки зору неправильно було робити таку пропозицію.

Колеги, 89 стаття, подивіться. Ми там зробили відповідну нашу пропозицію. Вона стосується все того ж: перший, другий рівень акредитації з центрального рівня бюджету.

Так, по тексту ми змінили всюди на "субвенція на підготовку кадрів у професійно-технічних навчальних закладах". Можна розглядати, що це може бути якась частина – 50  відсотків, якщо дійсно є цей збільшений бюджет, і є докази на це.

Так, тобто…Ну в принципі, це там всюди повторюється далі ті базові ідеї, по  Бюджетному кодексу оці основні базові  ідеї, головний розпорядник  коштів у галузевій академії, професійно-технічна освіта – це  обласний рівень. Ми пропонуємо дати все-таки субвенцію на підготовку  кадрів у цих закладах і  I-II рівень акредитації на центральному бюджеті. Це  ми… Оцей  документ відпрацювали, обговорювати потім будемо все разом.  

Тепер доповідаю бюджет. Давайте відкриваємо 3000 проект рішення перед вами. Значить, тут є таблиці відповідні.

Так, колеги, я пропоную почати з порівняльної таблиці до статей бюджету, а тоді  перейти до цифр, якщо  ваша ласка. От тут є у вас така порівняльна таблиця, редакція пропонована  сьогодні закону і те, що ми пропонуємо по певних статтях зробити. Отже, стаття 28 присвячена, знову ж  таки, позиціонуванню професійно-технічних закладів на бюджетах міст обласного значення і  обласних бюджетах. Наша пропозиція корелює…Тут є граматичні помилки, вибачте,  це ми все дуже  швидко робили, у нас було мало часу… Корелює з попередніми пропозиціями, що видатки  на підготовку кадрів у професійно-технічних навчальних закладах… Тут дарма написано, "у містах обласного значення", взагалі, в областях, це якась помилка, перепрошую, секретаріат готував. Плануються на рівні обласного бюджету, і ми пропонуємо, крім того, субвенцію. В якому обсязі цю субвенцію, ми можемо дискутувати. Можливо, частково.

Стаття 29. Це перший-другий рівень акредитації. Ми пропонуємо це виключити. Виключити як таке, щоб вони залишалися там, де вони сьогодні є.

Стаття 30. І ось ця стаття 30 про розпорядників коштів. І тут я би вас просила прочитати оцю редакцію, яку ми пропонуємо до статті 30, де галузеві академії мають залишитися розпорядниками коштів, але при цьому до них визначається ціла низка вимог. Прошу вас це… Я зачитую, так?

Отже, ми перераховуємо всіх розпорядників: "Національна академія наук, а також всі галузеві академії". А тоді пишемо, що "забезпечити ними концентрацію бюджетних видатків та науково-технічного потенціалу на здійсненні фундаментальних та прикладних наукових досліджень з найважливіших проблем; провести державну атестацію закладів, установ, організацій та визначити ефективність їх діяльності; і до 1 серпня 2016 року вжити заходів щодо оптимізації мережі установ, закладів, організацій, чисельності їх працівників, зокрема реорганізації, об'єднання, ліквідації неефективних закладів, установ та організацій чи припинення їх діяльності".

Це доволі жорстка норма, але ми при цьому не порушуємо самоврядність академій і даємо їм можливість в межах визначеного бюджету прийняти власні рішення, а не ці рішення будуть приймати чиновники профільних міністерств.

Так, тепер щодо цифр. Ми отримали пропозиції Міністерства освіти і науки. (Допоможіть мені з таблицями, бо я щось не можу розібратися до кінця тут.) Оце наші потреби, так? Оце пропозиції міністерства?

Отже, в нас є пропозиції міністерства на загальну суму всього… так… на загальну суму 2 мільярди 161 мільйон 360. Правильно? Інно Романівно? Ми отримали коли? Сьогодні нам надало міністерство?

 

_______________. Вчора ввечері.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вчора ввечері Міністерство освіти і науки нам надало аналіз проекту Державного бюджету, і надало пропозиції на дофінансування по різних статтях загальним обсягом 2 мільярди 161 мільйон 360 гривень, 360 тисяч, так, гривень. Так? Це ця, актуальна ваша пропозиція? Ну, очевидно, я говорю про додаткові видатки зараз, про те, чого вам не вистачає.

У мене є кілька запитань – так, щоб не доповідати весь бюджет, - в яких ми до кінця ще не можемо розібратися. І нам важливо почути відповідь виконавчої влади по цих запитаннях. У нас було минулого року декілька складних ситуацій, які нам теж доводилося довго вирулювати.

Перша ситуація – це те, що були закладені кошти на підручники тільки для вразливих категорій громадян. В результаті цього нам прийшлося знімати кошти з Верховної Ради, і в результаті всього цього безладу склалося так, що тендери були пізно проведені, і в результаті сьогодні діти ще не мають підручників у школах. Питання зараз: які кошти закладені в цьому бюджеті на підручники? Чи в повному обсязі для усіх дітей? Чи ми знову маємо це порочне коло повторити у 2016 році? Будь ласка, дайте нам відповідь по підручниках.

 

 _____________. В Законі про бюджет закладені кошти на придбання підручників це тільки один клас – 8-й клас планується наступного року, тільки на малозабезпечених, сиріт, тобто так, як було минулого року, і нацменшини, плюс нацменшини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чому така позиція міністерства?

 

_______________. Ну, мені підказують, що це  діюча норма закону про освіту. Там провели правки, які прийняв видно...

 

_______________. Це зміни.

 

_______________. Зміни до закону і там це грудень 2014 року. В грудні 2014 року були прийняті ці поправки, тому це розраховано...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Володимирівна, будь ласка, прокоментуйте.

 

ВАШЕКА Г.В. Ну,  закон (номер 76) який був прийнятий наприкінці грудня 2014 року, ним внесені зміни до Закону "Про освіту" і встановлено, що підручниками забезпечуються діти-сироти, малозабезпечені, а також нацменшини в порядку, встановленому Кабміном.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Це ж на рік?

 

ВАШЕКА Г.В. Чому це на рік? Це діюча норма закону.

 

_______________. На всю оставшуюся жизнь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона не була в "Прикінцевих положеннях" на рік?

 

ВАШЕКА Г.В. Ні, не була.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я пропоную нам зараз до рішення по цьому пакету змін до законів вписати цю зміну і вилучити це положення, бо воно суперечить Конституції. Тобто ми зараз до... Запишіть, будь ласка, до рішення по закону за номер 3628. Це, Галина Володимирівна, це Закон про загальну  середню освіту чи про освіту? Закон "Про освіту", там, до речі, Закон про освіту є, ми туди впишемо ще одне положення, це дуже важливо. Дякую за роз'яснення.

А тепер ще по цифрах, які саме кошти закладені? "Тридцять вісім мільйонів", - каже Павло Кузьмович. А скільки нам потрібно коштів?

 

(?) ХОБЗЕЙ П.К. Якщо стовідсотково за тими попередніми розрахунками, очевидно, що вони орієнтовні, це є 306 мільйонів гривень, ну, з  хвостиком, є розрахунків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 306 мільйонів гривень…

 

(?) ХОБЗЕЙ П.К. Це з доставкою і з видруком підручників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло,  для  8 класу? 

 

(?) ХОБЗЕЙ П.К. Для 8 класу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки зараз для  4 класу і  7 класу ….…..

 

(?) ХОБЗЕЙ П.К.  У нас було  передбачено у бюджеті на  50 відсотків – 260 мільйонів, ну, з доставкою 260 мільйонів через те, що була зменшена рентабельність друку підручників  з 15 на 5 відсотків і проведення успішно торгів. Ми заключили угоди на 190… На  180 мільйонів, тобто оці  два класи є 180 мільйонів, але  це 50 відсотків вартості. Ну, 50 відсотків від кількості запланованої, тому що міністерство має кошти тільки на половину підручників, інша половина підручників це мали бути придбані за кошти місцевих бюджетів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це що означає, що  тільки 50 відсотків дітей отримає підручники?

 

(?) ХОБЗЕЙ П.К. Цього року, так. Ну, тобто наступного року з другого… Але тільки 50 відсотків, тобто ми виконали те замовлення, яке  було покладено на міністерство і вони будуть забезпечені 50 відсотків. І ті субвенції, які коштує, які місцеві органи влади мали і вони відклали були на підручники, то вони будуть… для того, щоб вже наступні учні 4-7 класів мали, вони будуть, ці гроші,  вони є  перехідні, вони зберігаються і будуть викуповувати другу половину накладу, але це вже буде після того, очевидно,  як прийметься  бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, Галина Володимирівна,  ви можете нам ………… наших коштів Верховної Ради закладено на ці…

 

ВАШЕКА Г.В. Спочатку  було 68, потім у березні  150, потім, коли у серпні стало… У серпні, так-так наверно у серпні, або наприкінці липня стало 296, але там було близько 50-60 мільйонів кредиторської заборгованості. Тобто получається 296 мінус, скажімо так, 60 кредиторка, це буде десь 230… 230 і це два класи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, 230 мільйонів було на підручники, чому ми використовуємо тільки 180 і покриваємо тільки 50 відсотків дітей?

 

(?) ХОБЗЕЙ П.К. Тому що згідно Закону про бюджет, які приймали ті поправки, міністерство мало кошти на 50 відсотків на підручники, які видрукували, і це завдання робить, інші 50 мали іти за рахунок місцевих бюджетів, тому ми діємо згідно того, що прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але чи це дійсно так? Адже у вас були кошти крім тих на малозабезпечених.

 

(?) ХОБЗЕЙ П.К. Ні, в тому числі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чому "в тому числі"? Адже 50 на 50, це було додаткове рішення після того, як ми дали 80 мільйонів.

 

(?) ХОБЗЕЙ П.К. Воно було "в тому числі", тобто це рахувалося "в тому числі".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас були малозабезпечені окремо, а 50 на 50, це було потім наступне рішення.

 

ВАШЕКА Г.В. Відповідно до порядку коштів, 50 на 50, 50 відсотків -- державний бюджет, 50 місцевий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, правильно. Але на малозабезпечених зразу були зарезервовані кошти.

 

ВАШЕКА Г.В. Так, були.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони ж ідуть окремо, вони поза тим 50 на 50.

 

ВАШЕКА Г.В. Відповідно до порядку використання, коштів 50 на 50 всі підручники, включаючи для сиріт, малозабезпечених.

 

(?) ХОБЗЕЙ П.К. У нас були гроші на більше….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включаючи на сиріт?

 

ВАШЕКА Г.В. Так, включаючи.

 

(?) ХОБЗЕЙ П.К. Ми кошти мали, але нам не дозволили привести тендер, згідно закону, на більшу суму.

 

_______________. (Не чути)

 

(?) СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. (Не чути) Ми недополучили зарплату, конкретно депутати недополучили, моя зарплата…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та справа … (Мікрофон вимкнено).

 

(?) СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я це не розумію.

 

(?) ХОБЗЕЙ П.К. Ці гроші не пропали, все нормально, не переживайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу внести до протоколу: зробити відповідний запит з приводу того, яким чином ми будемо з цієї ситуації виходити.

Що це означає, колеги? Чому я запитую? Це означає, що ми повинні в наступному бюджеті передбачити кошти на додрук цих підручників, тому що ті діти, зараз отримає тільки 50 відсотків дітей підручники, органи місцевого самоврядування знову не надрукують кошти, це з покон віків було частиною права на освіту і друкувалося міністерством. Або ми даємо органам місцевого самоврядування ці кошти в субвенції на підручники, і вони самі собі купують підручники, які пройдуть відповідно апробацію міністерства, або ми робимо централізовану програму зі збільшеним фінансуванням, для того щоб докупити підручники, другу половину, для четвертих-сьомих класів. Бо в нас знову вийде на наступний рік, що діти не будуть ці мати підручників.

Моя пропозиція: дайте зразу правильну цифру, яка вам потрібна на дофінансування до друку підручників 4-7 клас на тих других 50 відсотків і правильну цифру на друк підручників для всіх дітей для восьмого класу.

 

_______________. Якщо дозволите, Лілія Михайлівна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

_______________. Органи місцевих влад мали ці гроші, просто не було механізму їх передачі, і, окрім Чернігівської області, по-моєму, Одеської області і ще однієї області, повністю вони мали зібрані гроші на те, щоб видрукувати, ну, проплатити ту другу половину підручників. І ці гроші в них є перехідні. Тобто ці гроші в них збережені, вони не пропали. Якщо гроші в міністерстві не перехідні, тому ми віддали субвенцію, і ті кошти, які залишилися не використані у нас з друку підручників, оцією ж постановою ми передали на підручники 80 мільйонів на області, вони не пропали. І за ці кошти будуть купуватися підручники в наступному році.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чудово, добре. А вони будуть купуватися? Що зараз завадило органам місцевого самоврядування? Ми враховуємо на наступний рік оцю перешкоду, яка зараз завадила їм додрукувати?

 

_______________. Питання проведення тендеру, просто не встигали в цьому році провести тендер.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто на наступний рік такої проблеми не буде?

 

_______________. Якщо ці кошти тепер у них є і вони почнуть після прийняття бюджету відразу проводити тендер, то, очевидно, не буде. Але якщо, як ви правильно кажете, якщо буде закладена тільки частина коштів для декретованих груп, а пізніше ми будемо брати, додавати, робити, щоб було на сто відсотків, то ми можемо мати, правильно ви кажете, є ризик мати таку ситуацію наступного року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую. По підручниках ми розібралися.

Скажіть, будь ласка, кабінети фізики, хімії і інформаційних технологій, де вони закладені?

 

_______________. Вони є, ці кошти закладені субвенцією,  це ті, які ідуть, мова іде про ті  200 мільйонів, які йдуть  у нас   на опорні  школи. Так, це ви маєте на увазі?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.  Ну, не  знаю чи на опорні, для громад.

 

ВАШЕКА Г.В. 200 мільйонів – це те, що в цьому році пішло те, про що я згадувала, там де 600  пішло на автобуси і  200 пішло на опорні  школи.  І  інші гроші потенційно  є резерв субвенції для того, щоб ще додатково закупити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Галино Володимирівно, резерв субвенції, який  резерв там у нас буде?

 

ВАШЕКА Г.В.  387,1 мільйона.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це резерв?

 

ВАШЕКА Г.В. Резерв.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який можна буде використати  з цією метою?

 

ВАШЕКА Г.В. Так. І 200 мільйонів вже в цьому році.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Шановні колеги, підтримуючи пропозиції Міністерства освіти на дофінансування, очевидно, що Міністерство освіти, якщо пише… Бо це табличка, яка  називається "мінімально необхідно додатково". Ми навіть не беремо ту табличку, яка просто каже, що необхідно. Пишемо мініма… ту, яка мінімально необхідно додатково, так, на  2,16 мільярда. Але у мене питання таке. Шановне Міністерство освіти, якщо ми будемо наполягати на збереженні закладів І-ІІ рівня акредитації, то це означає, що ми повинні сюди дозакласти ці  кошти, тому що їх тут зараз взагалі  немає. Є  50 відсотків лише,  і професійно-технічна освіта субвенції не має.  Тому ми будемо пропонувати в нашій таблиці вирішити ці проблеми. Побачимо, нам потрібна  з вами співпраця, щоб ми чітко  розуміли по цифрах, які нам  треба закладати кошти тут.

Тепер, шановні колеги, з приводу науки нашої. Значить  я вчора доповідала на засіданні бюджетного комітету ситуацію  по науці. Я хочу всім пригадати, що минулого року ми скоротили всім академіям кошти на  25 відсотків.  І вони мали  великі турбулентності цього року, змушені були скорочуватись, оптимізуватися, тобто ми дали цей поштовх, але, якщо сьогодні, наприклад, для Аграрної академії скорочують знову на 22,7 відсотки,  це  означає: за два роки – майже половина бюджету, це тектонічні зміни. Тому що тут є і на 11 відсотків, педагогічних наук – на 15,4 відсотка. Тобто питання таке: ми прийняли закон, заклали нові механізми фінансування,  демократизацію, оцінки результативності досліджень, якщо ми так драматично скоротимо фінансування, тоді це все взагалі немає сенсу.

Тому нам потрібна підтримка міністерства в тому, що б ми все-таки мали позицію, так, нам потрібно спільно діяти, спільно діяти, щоб в нас була  все-таки єдина позиція по тому, що на закиди… вчора мені на засіданні бюджетного комітету ці закиди знову робили і з приводу Аграрної академії, яка має сотні тисяч гектарів землі, за словами депутатів, і ця земля експлуатується, заробляє шалені гроші, а потім хоче ще щось від держави, а ці гроші невідомо, куди ідуть. Ну, це така загальна рамка, яка сьогодні побутує у Верховній Раді. А це означає, що вона взагалі не потребує ніякого державного фінансування, бо якщо будуть класти ті гроші не у власні кишені, а на наукові дослідження – тоді все буде гаразд в Аграрної академію. Я обов'язково дам академіку Гадзало слово з приводу цього, щоб відповісти на ці закиди. Але це свідчить про те, що на такі закиди давайте зараз поставимо єдину позицію: ми готові на аудит наших академій. Правильно, Юля? Ми готові на аудит академії, будь ласка, прийдіть і покажіть землі, з яких ідуть оці величезні надприбутки.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, в нас буде ще один аудит, навіть із залучення міжнародних експертів.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто давайте пройдемо етап аудиту, а не скасовуємо взагалі можливості для  життєдіяльності і збереження цієї… Ну, тут сидять люди, яких не треба переконувати з приводу того, що сьогодні в нас на одну тисячу громадян найменший показник числа науковців в усій Європі.

Будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні друзі, ніхто ніде не сказав одну деталь: приватні підприємства в сільському господарстві поки що на фіксованому сільськогосподарському податку, мають особливий режим справляння ПДВ, мають деякі пільги, приватні сільськогосподарські підприємства: від фермерських до крупних агрохолдингів. Сьогодні ви бачите: дві третіх виступів були присвячені тому, що за село "живота не пожалеем и кровь прольем", і 10 тисяч було під стінами. Ніхто не знає, що аграрні підприємства Академії наук – це державні підприємства, які не мають ні пільги по ПДВ, ні фіксованого сільськогосподарського податку, вони на загальній системі. Як вони там жевріють, я навіть не здогадуюсь, бо це ж жах! Це те, що зараз пропонується перевести всі приватні. Приватні мають пільги – державні не мають. Зараз приватні криком кричать, що якщо їх переведуть на загальні, вони загинуть. А наука, вважається, що землі науки мають мільярдні прибутки. Друзі, ну, з якого дуба впав той, хто це все писав, і той, хто це все рахував?! Друзі, ну невже ви цього не знаєте?!

Я вибачаюся, я не міг утриматися від цієї репліки. Платять податки – і не відомо, як вони ще виживають! Ото за рахунок науки і виживають, за рахунок науково-дослідної роботи і так дальше, щось мають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, отже, дивіться, у вас є ці цифри. Я ж не буду називати їх, вони всі є написані, так? Ми зробили повністю звіт, причому ми зверталися до всіх, хто подавав нам пропозиції, щоб ці пропозиції були максимально виважені, тобто не якісь захмарні, а розуміти, який важкий бюджет цьогорічний, щоб це була та потреба, яка покриває заробітну плату, те, що абсолютно мусиш, що не має відбитися на людях.

Середньомісячна заробітна плата працівників Національної академії наук України в цьому році становить 3 тисячі 650 гривень, що на 995 гривень, на 21 відсоток, менше, ніж заробітна плата по Україні.

Шановні колеги, я доповіла. Я пропоную  зараз перейти до обговорення. І виконавча влада може взяти також слово в обговоренні чи поставити запитання і всі присутні. Але зважаючи на те, що я процитувала вчорашні закиди на бюджетному комітеті, я дам спочатку в обговоренні слово Ярославу Михайловичу Гадзалу,  про ситуацію в … (Шум у залі)

 

ГАДЗАЛО Я.М. Дякую за можливість сказати пару слів.

Я був вчора тоже в бюджетному комітеті, трошечки раніше, перед самим засіданням. Якраз міністр фінансів  заходила з головою комітету. Я зустрічався і з головою комітету бюджетного вчора, і цими депутатами, які… я прізвища називати не буду, це, в основному, ті депутати, які хочуть десь  в тому чи іншому регіоні України саме зайти і працювати в нашому господарстві.

По якій схемі? 26 господарств за часів уряду Азарова були передані в оренду незаконну певним структурам. Хто з ними стоїть, я не буду теж говорити, вони, в принципі, неправильно.. І коли прийшов новий уряд, я звертався до Арсенія Петровича, постанову цю відмінили. Ці господарства лишилися голими, в них вирізали весь метал, в них забрали всю техніку. І свою техніку вони забрали, в результаті вклавши 110 десь мільйонів гривень, те, що по судах, вони сьогодні вимагають 360. І ми, практично, в цьому році 84 мільйони заплатили. Це за рік роботи. Але ми господарства забрали назад.

Земля використовується ефективно, в цілому, по академії, і вона  ефективніше в окремих регіонах, чим в цілому по агропрому, по Міністерству аграрної політики, мається на увазі, по сільському господарству. Наших більшість дослідних господарств є кращими платниками, те, що сказав Іван Григорович,  до бюджету і мають з податкових адміністрацій відповідні посвідчення, там першого чи другого "кращі платники". Ми в минулому році система академії заплатила 500 мільйонів гривень податків і зборів в цілому по системі академії.

В цьому році база трошечки вище, ми виходимо десь на 600 мільйонів. А нам скоротили, практично, за три роки вдвічі бюджет: у 2012 році – 529 мільйонів, у 2014 – 437, у минулому, ви знаєте, Лілія Михайлівна сказала, на 25 відсотків менше – 379, і Міністерство фінансів листом за підписом нинішнього заступника міністра Качура у вересні місяці нам направили, що в нас буде цифра 453… і в принципі, ми могли  десь на тій цифрі виживати, хоча за ці роки  ми скоротилися на 40 відсотків, із 7 з половиною тисяч науковців скоротили до 4, і правильно Іван Григорович каже, нас вже в 2 рази менше, чим в Німеччині, на тисячу гектарів аграрних науковців, ми скоротили наукові установи майже із сотні до 44 на сьогоднішній день, і ми дальше проводимо оптимізацію мережі, но ми не можемо вижити при 293 мільйонах, тому що остання цифра, яка є в проекті бюджету, це абсурд, це нонсенс, воно іде в нікуди, ми запускаємо сюди повністю іноземні сорти, гібриди, іноземні технології, ми не даємо працювати нашому аграрному сектору на базі нашої української аграрної науки, яка була колись одна із самих сильних в Радянському Союзі і, може, і в Європі.

Тому закиди депутатів, я з ними говорив, я знаю цих депутатів, я знаю їхнє бажання, я знаю що вони хочуть, но я як державний чоловік того робити не можу і не буду робити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, прошу, Інна Романівна Совсун.

 

СОВСУН І.Р. Я хочу сказати, що той бюджет, який є, він є результатом дуже важкого діалогу в Кабінеті Міністрів. Я, звичайно, розумію, що депутатам зараз необхідно висловити стурбованість, схвилювання, що завгодно, але, повірте, ми так само дуже схвильовані і стурбовані. І я би попросила просто цей діалог перевести в якусь більш цивілізовану рамку, тому що те. що є дискусія про те, що різко урізати фінансування на науку, це правда і ви це прекрасно…

 

_______________. (Не чути)

 

 СОВСУН І.Р. Так, тут, на щастя, пластикові поставили, я думаю, дуже завбачливо.

Початково коли велася дискусія про фінансування на наукову сферу, то початково урядом було прийнято рішення вполовину скоротити те, що було минулого року, Галина Володимирівна не дасть збрехати, що це початково та планка, яка була виставлена нами. Той відсоток скорочення, який є зараз запропонований, це не є фінансування в минулорічному обсязі, але це і не є те, що початково планувалося, в тому числі під впливом народних депутатів, котрі дійсно вимагали скоротити, особливо по окремим академіям наук взагалі до нуля. Тому я би просто хотіла, щоб всі пам'ятали про те, що ці цифри, це не те, що ми попросили урізати це фінансування, це Міністерство освіти і науки його попросило урізати, а в тому числі окремі народні депутати, які взагалі криком кричали в тому числі Кабінеті Міністрів, що треба взагалі припиняти фінансувати академію наук.

Тому я думаю, що просто треба розуміти, що де, хто за що несе відповідальність і не намагатися скинути всю відповідальність тільки на Міністерство освіти і науки. Тому що по тому ж самому першому, другому рівню акредитації, знову ж таки, початково столи нулі в бюджеті на державному бюджеті. Зараз там стоїть хоча би половина і хоча би є стаття бюджету в цьому плані. І це, знову ж таки, тому що Міністерство освіті і науки підтримує позицію, котру зараз висловлює комітет. Я сподіваюся, що вона буде підтримана в залі про те, що це фінансування має здійснюватися на державному рівні. По ПТУ – так само міністерство вважає, що має бути фінансування з обласних бюджетів, а не міст обласного значення. Але тут, насправді, у нас є дуже мало  простору для маневру. Тому що тільки Міністерство фінансів бачить розрахунки надходжень, тільки Міністерство фінансів бачить, де будуть гроші, а де їх не буде. І тут, насправді, треба говорити з Міністерством фінансів, щоб зрозуміти, чи будуть ті гроші на ПТУ на областях, чи не будуть. Але ми повинні розуміти, що якщо задекларований і проголосований Верховною Радою принцип децентралізації, то він означає, що надходження будуть також децентралізуватися. А ми не можемо децентралізувати надходження і централізувати видатки. І це теж треба розуміти, і я хочу звернути увагу, що на сьогодні з місцевих бюджетів більшою мірою знято навантаження по фінансуванню школи, до прикладу. А в 2013 році це було 23-24 мільярди місцеві бюджети витрачали на школи. Зараз це фінансування піднято на держаний рівень. У них, і при цьому у них збільшені надходження на місцях. Це означає, що ресурс для того, щоб витрачати гроші на місцях на освіту у них є. Це не означає, що він є рівномірно розподілений і так далі, з цим, безперечно, треба працювати. А давайте не будемо просто голослівно заявляти, що давайте ми всі видатки на державному рівні забезпечимо, при цьому забезпечимо децентралізацію і всі надходження забезпечимо на місцях. Да, тобто Міністерство освіти і науки тут намагається знайти компроміс. Але я би не хотіла, щоб ми тут слугували просто, я не знаю,  хлопчиками для биття, тому що це не так. І міністерство доклало дуже багато зусиль для того, щоби це було не так і Міністерство фінансів тут може це підтвердити – діалоги, які нам довелося вести...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Дякуємо, Інна Романівна.

Дуже прикро, що ви розцінюєте нашу сьогоднішню дискусію як биття. Тому що ми навпаки – хочемо вас підперти, навпаки, я навіть про це говорила, нам дуже важливо зараз разом, спільно працювати над цим. І тому ваша заява про те, що ми з вас робимо хлопчиків для биття, дуже нам прикра.

Іване Григорович, ви щось хотіли сказати.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Я повністю підтримую те, що ви сказали.

Лілія Михайлівна, навпаки, ми ж разом з вами приймали ці  проривні закони. Скільки тут ваші колеги, той же  Стріха, як він  захищав кожну позицію, і як потім дійсно, це ж я не перебільшую, що   міністр із сльозами на очах вийшов дякувати депутатам за проривний закон, який  два тижні тому прийнятий, і сьогодні з нього рожки   да ножки залишилися.  Ми навпаки об'єднуємо зусилля. Ви сьогодні захищаєте іншу кафедру, кафедру Мінфіну. Бюджетний комітет, зрозуміло, що вони в парі працюють, а ми в парі з вами працюємо, і наша задача – інтелектуально переграти їх. Бо ми   говоримо  не за бізнесове, ми говоримо не  за олігархічне, ми говоримо за святе, ми говоримо за духовне, за те, що  нас виділяє серед інших 200 держав і десятків  тисяч народів, ми  говоримо за ідентифікацію свою,  свою  унікальну освіту  із своїми унікальними  талантами. Ми ще продовжуємо олімпіади вигравати. Я вже     дивуюсь, як   іще цей інтелект   тут єсть.   Да давайте об'єднаємо зусилля. 

Ви говорите, що, да, у дискусії з Мінфіном вийшли    на таку… і говорите, місцеве самоврядування це потягне. Друзі, з місцевого самоврядування,  сьогодні Голова Верховної  сказав знакові слова, він до молекули знає, що таке децентралізація, він стояв  у витоків цієї  реформи. Що він сьогодні сказав з трибуни, тільки  фактурного слова не  хватило: яка децентралізація, більш  жорстокої централізації я ще не бачив  у житті. Це  його слова,   знімайте   стенограму. Тому що ті податки, які залишали у  2015 році, зараз зняті, а повішено те, що ми говоримо зараз за духовне, говоримо за те, що  от розмова йде. Ви цього напевно не знаєте, і Мінфін тихенько мовчить.  Вони дали  попробувати трошки самостійності, чуть-чуть і тут  же витягли.  Навіть  те, що у попередні роки було по акцизу, по всьому, знято. Познімали все, от звідки з'явилося мінус  200 у тих же Сумах. Це вам не говорили на засіданні уряду, але депутати  це знають. Поздирали все, що можна. І Гройсман правильно сказав: я такої   децентралізації жесточайшої не бачив  іще. Це  в нього вже  вирвалося, у нього, Голова Верховної Ради, який повинен провести це все, що уряд приніс. Це він сказав, це не я, але він сказав правду. Тому слово  децентралізація, коли ви говорите, будьте  дуже обережні, бо ви не все знаєте напевно., Голова Верховної Ради  сказав те, що сказав.  Тому ми  об'єднаємо зусилля, захистимо нашу кафедру саму святу – освіта і наука. Це те, що нас хоч завтра  буде якось визначати, що ми не отам  не у кюветі, ми  вже  на обочині. Вибачте, будь ласка, хто робить мальчиками для битья.

Навпаки, об'єднаємо зусилля та захистимо, вигриземо, але захистимо те, що ми самі приймали. Ми ж не популісти, ми ж закони ці прийняли, які зараз не враховані. Нам соромно серед цього товариства бути. Ми ж разом з ними в дискусії це приймали. І ваш колега захищав кожну букву, в дискусії ми найшли спільне рішення, урядове і уряд раптом через 2 тижні забув те, що вчора приймалося. Ось, що викликає емоції. І, можливо, ну, можна тихіше ці емоції говорити, ви говорите за цивілізовані дискусії. Емоції переповнюють.

 

_______________. В мене є одне таке питання до Міністерства освіти. Поясніть, може я просто погано… Скільки, вот, у нас було заплановано, що половину підручників випустять за рахунок місцевих бюджетів, за рахунок децентралізації. Скільки їх було випущено? Не були випущені?

 

_______________. Вони не закуплені.

 

_______________. А, не закуплені.

 

_______________. Тому що тендери були, тому що тендери треба було проводити.

 

_______________. Ага. І точно также ми поступимо і з ПТУ, і з вузами, да, отака буде децентралізація? Теж не закуплять, да? Не закуплять ПТУ, не закуплять… Буде те саме, буде така сама децентралізація, тому що, ви розумієте, ну, не було в них звички до тієї роботи, вони ніколи не несли тих витрат і ясно, що для них це є білий шум. Ну, немає у них того в голові, ні підручників, бо їм це не потрібно, підручники для деребану не потрібні. І ми зараз те саме зробимо і з вузами, те саме зробимо і з академіями.

І ще одне. В нас прийнятий на правду, я сподіваюсь, що чудовий Закон про наукову і науково-технічну діяльність, так. В нас там запланований аудит, є багато речей. Зараз ми знову пишемо проводити. Я от просто… я переживаю, що ми, вот, як би сказати, приймемо одні й ті закони, а потім займаємося їх профанацією. Тому що, якщо ми хочемо робити міжнародний аудит, в тому числі не СБУшний аудит, я так зразу кажу, не СБУшний аудит, а міжнародний аудит, запросити експертів, тобіш оцінити всі наші академії, наскільки вони ефективні. То може ми все-таки звернемося згідно прийнятого закону до Кабінету Міністрів і  сказати, що ми хочемо  все-таки зробити цей аудит правильно. Може така мала би бути спільна позиція?

Дякую. 

 

СОВСУН І.Р. Над аудитом ми вже почали працювати і вже сформульовано більш-менш завдання для аудиту і окремо  почали… Тому що окремо питання наукового аудиту, а окремо питання  фінансового аудиту. І ми почали діалог, в тому числі з аудиторськими кампаніями, які готові фінансову сторону  на добровільних засадах проаналізувати, тут не можна казати, що  над цим ніхто не працює.

 

(?) СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги! Я, Інно Романівно, і до Мінфіну звертаюся,  у нас було декілька засідань комітету на якому ми казали, що в ідеологію бюджету ми будемо закладати дуже важливу річ, що соціальні  витрати ми виносимо до соціальної політики… Міністерство соціальної політики. Розумієте, якщо подивитись на бюджет, то ми бачимо, що десь 40 відсотків це соціальні витрати, до освіти вони не мають відношення.

Тепер от просто подивіться так, якщо школа дві функції головні виконує: соціальну і  освітню функцію. Зрозуміло. То далі після школи додається, яка  функція ще? Функція селекції і  функції інновації. Зрозуміло, так. Так працює ця система. Тому й зрозуміло, що як тільки   дитина закінчила  школу все це  підхоплює  центральний уряд, бо там інновації і є селекції для  всієї  України, а не для  регіону. Розумієте. Тому мені просто незрозуміло,  от ми тут б'ємося про стипендії, про ще якісь ще речі і таке інше. Але ж ми домовлялись, що Міністерство освіти буде вирішувати питання на  обговорення в уряді, щоб винести ці витрати туди, бо, на мій погляд, це   не є нормальне. Кажуть, на освіту дали 17 мільярдів так, які ж там 17 мільярдів… Тільки  10 мільярдів, бо освіта… Підручники – це освіта, а от харчування – це не освіта. Харчування – це соціальні витрати. Тому моє прохання, ще раз, якщо  в цьому році не вспіємо, на майбутнє, давайте зробимо так. І ще у мене просто  прохання до наших шановних колег, до всіх з  Академії наук, я спеціально просто взяв оцю річ, шановні колеги, є дійсно такі ґрунтовні зауваження до роботи, бо ми всі, скажімо,  спілкуємося, і якщо  ми бачимо, що дуже велика кількість дисертацій. Після всього цього стоять на полках і нікому не потрібні… Ці дослідження  нікому не потрібні, багато дисертацій просто купуються. Ну, купуються. Да, з цього зроблено бізнес.

Шановні колеги, я просто… (Шум у залі) Давайте… Давайте я виступлю, да? Добре? Я спеціально сюди приніс і показав оце все. І спеціально подав через Міністерство освіти, чотири місяця робили річ, вам прислали, що там все гаразд, да? Я спеціально приніс для того, щоб було зрозуміло – да? – що якщо буде отак робитися наука, то у мене також аргументів для своїх колег-депутатів буде дуже мало.

Я показував, я просто зачитаю. Просто прохання, шановні колеги, будьте ефективними, будьте відкритими, щоб ви проходили, в першу чергу, аудит внутрішній, український, щоб кожен міг зайти і побачити, скільки чого робиться, скільки тієї там землі, які є інститути і таке інше. Експортуйте репорти – да? – для того, щоб люди бачили, що ви робите. Нам буде доводити тоді  на своїх фракціях, на коаліції, до академії повинні бути, вони повинні бути самоврядні, бо вони виконують такі важливі  функції.

А просто я хочу – да? – у підтвердження цього, просто зачитати дуже просту річ для того, щоб показати, що ми всі з вами повинні працювати, і що це ……….. це не …………., якщо ми хочемо, щоб наша система працювала: "Унітарний устрій при особливій ролі Автономній Республіки Крим і активна роль регіональної влади як самостійного суб'єкту корпоративних відносин…", і так далі. Читай "федеративное устройство", читай, "и активную роль региональных властей в качестве самостоятельного субъекта корпоративных отношений…", и дальше по тексту.

Скажіть, будь ласка, якщо  пишуться такі дисертації, і якщо після того, як я як народний депутат зробив запит, і після цього спецрада в Одеському університеті це розглядає і пише міністерство, що тут нема плагіату, то, шановні колеги, я за таку науку голосувати не буду. Оце я хочу сказати.

І якщо ми разом з вами не зробимо фронт – да? – проти "нечистої" науки, то ми… нам буде дуже складно захищати наші корпоративні інтереси. Не ці корпоративні інтереси, а корпоративні інтереси науки, освіти. Бо ми разом, ми, як то кажуть, з однієї системи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Наталія, Асоціація міст.

 

БЕСКУПСЬКА Н.П. Доброго дня!

Перш за все, шановна Лілія Михайлівна, шановні депутати, представники міністерств! Що я хочу сказати. Тому що дуже добре, що першими проаналізували ці законопроекти і відповідно можемо сказати свою репліку, свою позицію. Що стосується 2015 року, дійсно, для місцевого самоврядування це був дуже вирішальний рік. Тому що міста обласного значення отримали бюджетну децентралізацію. Вони отримали доходи відповідно на виконання всіх своїх власних повноважень. Тобто це не тільки питання мається на увазі освіти, це і інфраструктура, все інше. Тому що воно все в плачевному стані.

Що стосується. І це стало великим поштовхом саме для громад маленьких міст, міст районного значення, відповідно сіл і селищ, об'єднуватись в громади і з 2016 року вже перейти на міжбюджетні відносини, отримати відповідні повноваження. Так, по тій самій освіті і охороні здоров'я, відповідно всього іншого.

Але що ми маємо? Відповідно, якщо взяти аналіз, ми проаналізували всі законопроекти і що ми бачимо. Що стосується освітньої субвенції. Станом на сьогодні йде недофінансування біля трьох мільярдів гривень. Тобто я хочу зазначити, що сьогодні освітньої субвенції вистачає, це 80 відсотків здебільшого йде на заробітну плату. Тобто це не покриває матеріальне забезпечення тих самих шкіл, капітальні видатки. Це всі кошти вилучаються за рахунок місцевого бюджету, які мали би піти на інші наші повноваження.

Також варто зазначити, що в малокомплектних школах, особливо, наприклад, в селах, витрати на одного учня ідуть набагато більшими. Це також вилучаються кошти за рахунок місцевого бюджету.

Що стосується законопроекту 3628, ми дуже детально все обговорили і окреслили всі наші проблеми. Я хочу ще звернути увагу на рахунок того, що до власних повноважень відповідно передати забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти, професійно-технічної державної в комунальних загальноосвітніх закладах, професійно-технічних навчальних закладах вищої освіти, комунальних вищих начальних закладах та державних і вищих навчальних закладах І і ІІ рівня акредитації взагалі не враховує специфіку закладів. Тому що дані заклади професійно-технічної освіти, вони забезпечують здобуття освіти учнями з усіх населених пунктів. І тому воно обов'язково має бути передано на обласний рівень.

Також хочу зауважити. Я просто уже конкретно по законопроекту. Одна ще ремарка, що стосується змін до Закону України "Про дошкільну освіту". В чинній нормі було чітко визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державно-комунальному закладі в розмірі, що становить не менше 60 відсотків у міській місцевості і не менше 40 відсотків у сільській місцевості.

Ми пропонуємо її залишити без змін. Тому що нинішньою нормою пропонується просто за рішенням органів місцевого самоврядування. Відповідно в кожної ради буде різний бюджет, і це також можуть бути звернення батьків на рахунок того, щоб взагалі зробити харчування безкоштовним, і це не буде гарантувати якості харчування. Тому пропонуємо залишити її без змін.

Що стосується професійно-технічної освіти, так, ми, дійсно, порахували, яке буде навантаження. Що стосується статті 28: додаткове навантаження на місцеві бюджети складе біля 6 мільярдів гривень. Що стосується статті 29: законопроектом передбачається передача до бюджетів міст обласного значення та міста Києва видатки на підготовку фахівців вищих навчальних закладів першого рівня акредитації державної власності, розташованих в містах обласного значення та в Києві. Всього планується передати з державної до комунальної форми власності відповідно до Додатку 11 – 427 закладів, з яких 330 – це 77 відсотків на місцевий рівень, и лише 97 – це 22 відсотки, - на обласний рівень. Фінансування цих постанов буде здійснюватися на умовах співфінансування, тобто 80 відсотків за рахунок коштів субвенцій державного бюджету – це біля 2 мільярдів; і 50 відсотків з власних коштів місцевих бюджетів. Тобто додаткове навантаження на місцеві бюджети складе біля 2 мільярдів гривень, з яких біля 1 мільярда 600 мільйонів – на місцевий бюджет, тобто міста обласного значення.

І відповідно також ви зазначили, що планується і зменшення доходів, тому що буде перерозподіл: безпосередньо 25 відсотків йде… Тобто загальні втрати від змін до Податкового кодексу і реформування спрощеної системи оподаткування складе десь біля 7 мільярдів гривень, тобто це мається на увазі перерозподіл єдиного податку: 25 відсотків - до державного бюджету, 30 відсотків – до обласних бюджетів, і 45, які залишаться, до бюджетів міст, селищ і сіл, об'єднаних територіальних громад. Тобто це коротко, що стосується наших проблем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, хто ще хоче висловитися?

 

_______________. Я б хотіла…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка…

 

(?) ВЕШКА Г.В. …сказати, що порівняно 2016 рік доходи місцевих бюджетів проти 2015 року зростуть на 40 відсотків. Крім того, податок на фізичні особи зростає з 15 відсотків до 18-ти, тобто додатково кожний місцевий бюджет отримає плюс 3 відсотки. Нарахування зменшуються з 36,3 до 20-ти, тобто є економія десь близько там  8-10 мільярдів  гривень тільки на сплаті ЄСВ, яка залишається в місцевих бюджетах, включаючи міста  обласного значення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви хочете відреагувати, пані Наталя?

 

БЕСКУПСЬКА Н.П. Ну я хочу зазначити, що фактично є  соціальна пільга, яка буде використовуватися при розрахунку ПДФО, і там все одно  будуть втрати, можливо, вони не такі великі, але вони також  будуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Дмитрович, прошу.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги,   я хотів підтримати  Асоціацію   міст України  у тому, що, насправді, ми дуже рідко звертаємося по допомогу і елементарні консультації до органів місцевого самоврядування.  Я можу  підтвердити, що, справді, освітня субвенція  на місцях  недостатня. І принаймні  я можу сказати по Миколаївській області, обласний бюджет планується на наступний рік з дефіцитом приблизно десь 150 мільйонів гривень, це тільки освітня субвенція,  я не кажу за  медичні і за всі інші. І насправді цих грошей немає  де взяти.  Це перше, на чому  я хотів зупинитися.

Друга важлива деталь, яка для мене є  так само принциповою. Ми з вами проводили  не так давно  парламентські слухання, і зрештою  ми не знаємо всіх тих речей і насправді нас не так сильно критикували, хоча звичайно є за що критикувати і парламент, і уряд, і так далі. Я просто хотів би, щоб ми, ну, називали  речі своїми іменами, що  у нас величезні проблеми і по Донецькій і Луганській областях. І коли ми говоримо, що треба  харчування дітям, воно треба  харчування дітям. Коли ми говоримо, що треба підручники дітям Донецької,  Луганської областей, вони там потрібні. І окремі слова пояснень, вони абсолютно тут не коректні і недоречні. Тому, звичайно, ми будемо  захищати освіту, бо це наша основна  функція, інакше  нас  уже потім ніхто не захистить. І ті проекти рішення нашого комітету, які є, тобто відправити на доопрацювання  кожен із тих   законопроектів,  я вважаю коректними і правильними. Нехай  суб'єкт їхнього подання доопрацює, звичайно, для того часу немає, але ми даємо цей шанс. Звичайно, я пропоную  своїм  колегам все-таки перейти до конструктиву, тому що емоцій дуже багато, але принаймні вони на сьогоднішньому засіданні ніякого результату не дадуть.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я вважаю, що  наше засідання має насправді результат, тому що ми непросто відправляємо на  доопрацювання, ми до кожного закону зробили детальну табличку з третьою колонкою з нашою редакцією. Тобто ми провели дуже велику і серйозну роботу і перед тим, як виходити на це засідання. І тому зараз я хотіла б, щоб народні депутати: або схвалили все, що є в  третій колонці, не просто на доопрацювання, а саме з цими зауваженнями, або ж доповнили те, що вважаєте не... ну, там зроблено недоречно. І от саме це ми зараз обговорюємо, оцей конкретний текст, за який ми маємо проголосувати.

Я поясню, чому. Тому що ми маємо від комітету надіслати наші пропозиції в бюджетний комітет до 21 числа. І це означає, що ми зараз їх затверджуємо з виголошеними пропозиціями, із зміною до Закону про освіту в частині забезпечення підручниками всіх дітей, от. І, можливо, ще, ми маємо ще 10 хвилин буквально, хто ще мусить обов'язково щось сказати, бо  депутатам треба буде відбути і проголосувати  перед тим? Прошу.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Це ми напишемо, но це до Закону про освіту. В проект Закону про освіту це треба буде включити.

Анатолій Глібович, будь ласка.

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Дякую, Лілія  Михайлівна.

Вельмишановні народні депутати, вельмишановні колеги, якщо говорити от про ті зміни до законів, які вносяться законопроектом про державний бюджет, то Національна академія наук, безумовно, підтримує більшість тих пропозицій комітету, які ту озвучила Лілія Михайлівна. Бо без цього дійсно є велика загроза, якщо не прийняти ці пропозиції, які вносяться комітетом. Ну, зокрема, конкретно по законах, Закон про наукову і науково-технічну діяльність, який найближчий для нас, то, безумовно, ми стоїмо на тій позиції, що національні галузеві академії мають бути головними розпорядниками коштів, бо це, як справедливо сказано, просто вбиває їх самоврядність. І тут ми підтримуємо наших колег, безумовно. Безумовно, ми дуже вдячні за ті пропозиції, які стосуються от дати можливість академіям зберегти хоча би те фінансування, яке було в цьому році, бо просто це руйнація академій. Ну, наприклад, при нашій академії наук, то це 20 відсотків, це в найкращому випадку 4-денний робочий тиждень і тут ми нікуди не подінемося, це дійсно дуже важливо.

Але що стосується 30 статті, то, безумовно, перший абзац вилучити, як тут і пропонується, але що стосується от цього Кабінету Міністрів про до 1 серпня вжити заходів щодо оптимізації, це нереально, це…

 

(Загальна дискусія)

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Разом з національними академіями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Ну от редакція комітету, я не знаю, у мене тут лежить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. До 1 серпня, ну не важить, Лілія Михайлівна, все рівно до 1 серпня.

Значить що я хотів би сказати тут з цього приводу.

 

_______________. (Не чути)

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Ну це ще я повернусь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, ви проти цього терміну?

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Ні, ну певною мірою, так, тому що ну от тут уже говорив Олексій Олексійович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви хвилюєтеся, що Кабінет Міністрів буде втручатися у ваші справи?

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Та ні, просто мене суть справи більше турбує. Тому що до 1 серпня зробити такий повноцінний аудит, це утопія. Ну почнемо з того, що, от як вже сказав Олексій Олексійович, ми запрошуємо, ми будемо проводити аудит, ми від цього нікуди не подінемося, бо це є записано в Угоді з Єврокомісією про членство в горизонті, і ці питання підготовлені, це є традиція для Єврокомісії такий аудит здійснювати. І дійсно Міністерство освіти і науки разом з академією ми брали в цьому участь підготували питання, тобто ті, в мене є перелік, але я не буду зараз займати час, але тут все, що стосується оптимізації, все, що стосується інтернаціолізації досліджень, підсилення інноваційної складової, все це є і якраз, до речі, за ініціативою академії сюди внесена оцінка системи експертизи і оцінювання ефективності діяльності це те, що розроблено в Національній Академії наук ініціативно. І ми дуже багато над цим працювали, і це є методика оцінювання, яка є  на рівні світових стандартів, абсолютно так, як у Німеччині в усіх країнах світу ми починаємо це робити.  Тому от так, до  1 серпня я би запропонував, нехай відбудеться цей аудит. Він обов'язково відбудеться, тут уже немає вибору, він буде. Потім – подивитися, в результаті вони дають таку брошуру, хто може бачив, де є висновки і є рекомендації. Є рекомендації цього…Єврокомісії, що потрібно зробити, які  інструменти використати все це там буде. От подивитися на це, можливо,  не скажуть… Очевидно, будуть зауваження і до академії, і до… І не тільки академії, тому що… Ну, до речі, тут все зійшлося  на Національних академіях, що їм треба провести аудит, їм треба  вдосконалитися і оптимізуватися. Але ж наука не лише  в академії зрештою, тоді всім треба оптимізуватися і покращувати  свою… Ефективність своєї діяльності.

Тому до 1  серпня це… От цю методику ми до речі розробляли півроку. Потім – узгоджували її і консультувалися з тими, хто її використовує, а саме от з німецькими науковими товариствами і асоціаціями, отримали добро, сказали "да"… Вони сказали нам: "Да, ви добре, ви взяли те, що є… Для вас підходить оптимізували  її з урахуванням національної специфіки. Ми будемо це робимо, але ми зараз запускаємо пілотні проекти в академії, ми будемо це робити і там система досить жорстка.

Більше того, там є  абсолютно, так би мовити, закладено уникнення конфлікту інтересів, от ті комісії, які будуть здійснювати оцінювання вони  формуються згідно з міжнародними стандартами, а інститути і академії  будуть оцінювати не люди з академії, їх будуть оцінювати люди з вищої школи з наукових установ, які не є в академії. І зрештою, остаточне  рішення буде  приймати комісія вищого рівня буде давати рекомендації, куди обов'язково  відгукнуться і представники академії, але їх не більшість, і представники Міністерства освіти й науки, Міністерства фінансів і  Ради ректорів, і роботодавців і так далі, і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Ну, я не знаю, зараз  Міністерство освіти і науки відправляє цей перелік питань, який… Єврокомісія сформує відповідних експертів … (Шум у залі) пул-експертів.  Напевно, на початку наступного… тобто воно може  початися буквально з лютого, з березня місяця в кращому… Ну, я думаю, що десь так. Тому що Європа "повільно запрягає, але швидко їздить", значить.

Тому тут я би запропонував все-таки от якось  таку редакцію статті цієї, щоби, ну, не було… Да, ми можемо зараз оголосити аврал, давайте ми всі будемо проводити атестації. До речі, та система атестації, яка діє на сьогодні, чинної, вона наскільки недосконала, що всі будуть, як то кажуть, інститути виявляться вищої категорії  і все буде дуже добре. Ну, не потрібно цією, так би мовити, профанацією займатися.

Тому от я би, ну, ми готові тоді запропонувати редакцію цієї статті. Тоді я ще кілька слів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … дуже дякую. Я хочу тільки зараз зосередитися на цьому пункті, чому це так важливо почути відповідь міністерства, коли це може бути, цей аудит. Тому що ми можемо замість оцієї недосконалої атестації, про яку ви кажете, вписати цей аудит, якщо це реально впродовж цього року. 

Будь ласка, Інна Романівна.

 

СОВСУН І.Р. Я буквально на днях спілкувалася з Максимом Віталійовичем з цього приводу. Він сказав, що він розраховує, що такий аудит буде завершено у червні місяці. Це я передаю інформацію від нього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То можна ж написати "після проведення цього"… "після проведення аудиту".  

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Лілія Михайлівна, але ж там будуть рекомендації, і ми маємо всі з ними, як то кажуть, ретельно вивчити і зрозуміти, що для нас підходить, що не підходить, як  їх враховувати. Це певний час. (Шум у залі) Ну, принаймні, протягом року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Впродовж року…

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Протягом року, принаймні. (Шум у залі) Принаймні!

 

_______________. Проведення аудиту і прийняття рішення...

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Тому що, Лілія Михайлівна, я цим займався особисто, якраз комісія, яка… тобто робоча група, яка випрацьовувала ці пропозиції, цю методику, включила дуже активних молодих людей, представників Ради молодих вчених Національної академії наук і досвідчених наших колег з Інституту економіки, які займаються оцінюванням і… Ми це відпрацювали дуже ретельно, це вистраждане, якщо хочете. Ми півроку її випрацьовували.

Тепер потрібно буде... ми починаємо пілотні проекти. Це теж потрібно подивитися, наскільки воно запрацює в наших умовах, ну, рік, це протягом року – це щонайменше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Впродовж року після проведення аудитів і отримання результатів.

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Да....

 

_______________.  Рік на весь процес.

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Весь процес, да, бо інакше це не буде ефективно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цей аудит стосується, це аудит....

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Всієї... це європейський аудит стосується всієї наукової, науково-технічної сфери інноваційної всієї України. Вони будуть і міністерства, і в університети ходити, і кругом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Ну, ми готові запропонувати.

Значить, що стосується от інших, ми дуже вдячні за пропозицію от підтримати академії, наш бюджет, тому що я сказав, ми 20 відсотків – мінімум нам не вистачає.

І, до речі, тут ще нам додає оптимізму в лапках оце от підвищення зарплати з 1 грудня, яке незрозуміло, як от здійснити і воно не враховане ніде. Тому те, що ми просимо – 2 мільярди 779 мільйонів, це як раз, це як раз те, що навіть, якщо було би прийнято оце зменшення єдиного соціального внеску, все рівно, це буде все як раз нам десь біля тої цифри і треба з урахуванням цього підвищення.

Далі, якщо буде проводитися оптимізація і скорочення, потрібно теж на це відповідні кошти. Тому ми просили би от ту цифру, яку, власне, яку встановило нам Міністерство фінансів в вересні місяці, от її підтримати.

Далі, значить, нас дуже турбує питання про пенсії, про пенсії, що наукові працівники позбавляються будь-яких пенсій, не тільки наукових, а взагалі як от юристи наші аналізували те формулювання. Вони позбавляються будь-яких пенсій. До мене сьогодні підійшов один завкафедри з політехніки, сказав: "От, ти ідеш в комітет, ти скажи, що в мене на кафедрі половини викладачів не буде, не буде". Бо більше половини – це пенсійного віку люди, вони не... ще не такі вже дуже старі, але пенсію отримують після 60 років. Тобто, ну, коли стане вибір... і як раз більшість з них отримує наукову пенсію, якщо стане вибір: пенсія чи працювати, то, ну очевидно, що буде дуже велика біда.

І останнє. Звісно, що, хоч це нас як би  менш стосується, але те, що от говорили про освіту Іван Григорович і  Володимир Олександрович, це мені  дуже  нагадує, це дежавю якесь. Я пригадав  оповідання Чехова, можливо, не час і не місце, але я дуже коротко. Воно називається "Из сочинений отставного штык-юнкера Крокодилова". Починається так: "В кабак могут ходить взрослые и  дети, а в школу  только дети. Кабак везде есть, а школа далеко не  везде. Акцизные дивиденды дает  отнюдь не  грамота".  І вбивчий аргумент зовсім: "Польза просвещения  находится  все еще под большим сомнением, вред же,   приносимый им, очевиден. Отсюда следует: кабаков не  закрывать, а относительно школ подумать". Це якраз про ігорний бізнес, правда, там же… І то він  не пропонує закрити, а каже: "… а относительно школ подумать. Ибо всей пользы грамоты отрицать нельзя, полезно, если человек умеет прочитать  вывеску  "Питейный дом". 

От значить, от така асоціація у мене виникла. І, безумовно, що освіту треба берегти, принаймні ті її залишки, які на сьогодні  ще є. Я дякую за увагу.   

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. У мене до вас прохання, можете переслати мені це.

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Не питання, не питання.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я скопирую и на чат депутатский тот, …… я отправлю, пусть почитают. (Шум у залі)

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Дякую  за увагу.

 

_______________. У мене до вас, знаєте ще, що я б хотів. От дивіться, у нас зараз…

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Я перепрошую ще, Олександр Володимирович, я повністю поділяю вашу емоцію стосовно плагіату. Так от я хочу сказати, я радий, що це не інститути і академії, але такий факт.

Значить у нашому інституті є спецрада  з теоретичної фізики, і там дуже мало бажаючих  захищатися. У той час, як в деяких університетах стоїть черга, навіть з теоретичної фізики. Чомусь так трапляється.  Тому   мені здається, що  у нас  все-таки з атестаційним процесом в академії  все  менш-більш, можливо є якісь випадки, але все-таки дуже відповідально.  І академія наук тут робить  все, щоб тримати  марку. Дякую.

Вибачте, я вас перебив.

 

_______________. Все нормально.

У мене є класне, просто одне величезне прохання.

Ви, ну зараз у нас така епоха кризи і я вперше побачив оцю, он ту, що у вас лежить презентацію стосовно атомних електростанцій і тих речей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про це треба сказати…

 

_______________. Я, власне, хочу сказати це під стенограму, тому що мені здається, що одного цього аргументу в принципі було би достатньо для того, щоб… Я бачив, я її дуже, дякую, я її бачив детально, академік Семиноженко представив, так що я подивився акуратно, і враховуючи, що я енергетик, можу підтвердити, що це є достатньо серйозна робота.

Але я, власне, не про те, мені здається, що тут спрацювала типова не симетрія інформації, коли ви знаєте про те, що ви робите, але ніхто в суспільстві не здогадується що відбувається у нас в академії наук і що відбувається в науці.

Тому от просто далі, я просто дивився, от ви представили ці матеріали, вони не на стільки, скажемо так, презентаційні, як зроблено по атомних станціях. Я думаю, що академія наук мусить поставити і міністерство мусить зробити одну дуже важливу річ, все-таки зрозуміти, що піар і ці от відносини, це, що хоча би от, якби там сказати, Прем'єр-міністр і ті, хто приймають рішення, отримував інформацію  і не було тої ненависті в деяких людей, які стосовно академії, тому що це не потрібні заклади і так далі, і тому подібне, все от так, як ви цитували по Чехову, все ж таки зробити таким чином, щоб суспільство отримувало реально інформацію по тому, що відбувається в тому числі по тих військових розробках, які у нас зараз ведуться. Пам'ятаєте те, що було засідання, і я розумію, що це є дуже серйозні розробки, просто нам треба, щоб це йшло в суспільство, воно попадало в газети, воно попадало в Інтернет, воно попадало в цей, і ви мусите до цього відноситися набагато серйозніше, ніж раніше, тому що раніше ви могли розраховувати, що в керівництві є люди, які отримували, скажу так акуратно,  фундаментальну освіту, зараз ви на такі речі розраховувати не можете, тому… Що?

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Вони отримали диплом.

Тому, враховуючи це, зверніть, будь ласка, набагато серйозніше увагу і зараз віднесіться до цього більш ретельно і більш акуратно, скажемо так, просто візьміть якихось професійних людей, які би вам допомогли поміняти власне, ну, мусите це зробити. Ну, немає іншого виходу. Ви знаєте, що робиться в академіях. Ви знаєте, які винаходи і що робиться, з ким ви співпрацюєте. Це треба ролики, це треба робити відео, це треба робити просто, щоб люди бачили, що відбувається. Нема іншого виходу.

 

_______________. Можна репліку? Олексій Олексійович, дякую. І хочу вас запевнити, що академія вже перебудовується і в цьому плані. Жодного ми, не пропускаємо жодної нагоди дати інтерв'ю. Але прикро. Я сам давав, дуже багато мене знімали з інтерв'ю. Добре, якщо один раз на кілька секунд я там потрапив. Ну, журналісти останній раз, можливо, сьогодні буде в "Фактах" моє інтерв'ю, але можливо. Тому що, значить, перше, з чого я почав розмову з ним, сказав, так, а який шанс, що все-таки це побачить ефір? Мені сказали, ну, бачите, бачите, от, якщо собака когось укусить, то це нікого не цікавить, а от, якби людина вкусила собаку, то тоді про це розкажуть всі.

Так що все, що ми можемо, робимо. І будемо цю справу й подалі нарощувати. До речі, завтра в "Дзеркалі тижня" якраз має з'явитися з нашої подачі матеріали про з ілюстраціями, про ці інноваційні розробки, які є. Дякую.

 

_______________. Шановна Лілія Михайлівна, шановні народні депутати, колеги! Я хочу на двох питаннях зупинитися. Перше. Я хочу всіляко підтримати пропозицію народних депутатів, Лілії Михайлівни і всіх колег щодо того, щоб зберегти за національними академіями статус головного розпорядника бюджету.

Це, можливо, одна з останніх можливостей бути самоврядними організаціями, по-перше. По-друге, протилежна позиція, це всупереч і діючому, і майбутньому, будемо сподіватись, підписаному Президентом Закону про науку.

І третє. Я хочу сказати, що, от, я  не знаю, інші академії теж, наша академія з великою шаною і повагою ставиться до Міністерства освіти і науки, ми маємо трирічні плани співпраці. Кожен рік аналізуємо, змінюємо і не було жодного ні письмового, ні усного звернення міністерства і його працівників, щоб наші інститути не відкликнулись і не розробили ту чи іншу річ щодо освітянської сфери. Тобто тут немає предмету для якихось дискусій щодо того, щоб ще в більшій мірі нібито керувати академією. Це – перше.

І, знову ж таки, ліквідація статусу бюджетних… головних бюджетних розпорядників не додасть державі  ні копійки грошей, ні, повірте, жодного якогось позитиву.

Друге, я зрозумію ситуацію з грішми, з бюджетом, доходами. Тільки три цифри, по нашій академії, 2014 рік, бюджет був 155, округляємо, мільйонів, цей рік – 114 мільйонів, на 51 зразу мільйон, на наступний пропонується 97 мільйонів.

Ми скоротили в цьому році 25 відсотків працівників. При такому підході ще на 25 відсотків нам треба скоротити буде і в наступному році. Плюс не врахована 10-відсоткова надбавка, яка з 1 грудня, про що тут уже  говорили.

Ми теж, Олексій Олексійовичу, ваші слова можна і нам  орієнтувати, тому що, на превеликий жаль, ми мало займалися піаром. Але ми почали дивитися,  підраховувати якось. От сфера освіти: сім мільйонів навчається, півтора мільйони працює. 40 тисяч навчальних закладів, 100 мільйонів  гривень у  бюджет.

Що робить академія? Жодного освітнього стандарту без нашої допомоги немає, програми всі здійснювалися, особливо для середньої школи, на основі академічних розробок, підручники, 80 відсотків підручників для школи пишуться вченими академії, методики, технології, і все  інше. Ми підрахували оціночну… вартість річна інтелектуального продукту – 0,4 мільярди гривень.

Візьмемо школи. Знову таки, стандарти, програми, підручники, методики, ІКТ, інші речі.

Дошкілля, ніхто не розробляє також стандарти, програми, посібники, підручники.

Або, скажемо 50 наукових співробітників в Інституті спеціальної педагогіки. В цій системі це єдина інституція наша, наш Інститут спеціальної педагогіки, яка займається дітьми з особливими потребами, дітьми-інвалідами. Все наукове програмне, методичне, підручникове забезпечення теж здійснюється нашим інститутом. І я не розумію, як пари умові, що Прем'єр-міністр цілком справедливо оголосив про те, що в наступному році першим пріоритетом є реформування середньої освіти, як при цьому зменшити, суттєво зменшити можливості для науково-методичного забезпечення цього реформування? Тому що реформування середньої освіти – це і нова структура, ну, це і новий зміст по кожному предмету від хімії, біології, фізики, при чому на основі міжнародного досвіду. В нас є ці лабораторії сьогодні, є порівняльні лабораторії. Ми все завжди пропонуємо і  на основі цього будується як раз ці всі речі.

Одним слово, я хотів би просити, я розумію, що нам не вдасться те, що запланували, між іншим Міністерство фінансів у вересні  місяці для нашої академії – 136 мільйонів. Ми були б дуже раді, якби воно збереглося, але хоча б не 97, хоча б середню лінію найти між 97 і 136 мільйонів, щоби, знову таки, нам не скорочувати знову 25 відсотків. А ми обіцяємо обов'язково провести структурну перебудову академії і на основі тих речей, про які говорив колега Анатолій Глібович. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ілліч, будь ласка.

 

КУНДІЄВ Ю.І. Дякую.

Шановна Лілія Михайлівна, шановні народні депутати, я цілком підтримую всі ті пропозиції, з якими ми сьогодні мали можливість ознайомитися і прийняти їх до відома як пропозиції комітету, я щасливий з цього приводу, скажу вам відверто.

Але, якщо бути відвертим, то я не сподіваюся, що так все буде складно під куполом, коли будуть голосуватися ці пропозиції. Бо я – лікар за фахом із чималим стажем і хочу сказати вам відверто, що переважна більшість наших урядовців тяжко хвора на одну тяжку хворобу, яка зветься наукофобія. Це хвороба, яку не так просто вилікувати. І мені здається, що  до тих пір, поки ми не подолаємо цієї ситуації, то весь час ми будемо стикатися з подібними  явищами, це ж не перший раз.

Я живий свідок серед вас, хто пережив, коли наука була під міністерствами, і академії були  під міністерствами, і в Радянському Союзі, в тому числі. Це страшне, коли чиновник керує наукою, науки немає.

Зрештою-решт останнє, про що  мені здається,  варто сказати, Академія медичних наук сьогодні, всі члени президії без винятку підписали листа на ім'я Президента держави, Прем'єр-міністра і Голову Верховної Ради від якого, я вам  відверто хочу сказати, хочеться плакати, бо на Україну, на  українське населення насувається, це цілком реальна загроза поліомієліта, ВІЛ/СНІД – це безумовно і з Донецьку і Луганську він іде інтенсивно досить, малярія, туберкульоз.

І, зрештою-решт, наша наука – медична наука вміє справлятися тільки треба відповідне фінансування, тільки треба розуміти, що  профілактика  набагато  дешевше чим  потім справлятися з цими явищами.  Але, коли  явища ніхто не бачить  його, то ніхто не  знає, яка ціна того, що  воно не сталося це явище.

Я хочу сказати останнє, в Україні 30 відсотків хворих на інфаркти гинуть. Гинуть тому що держава не фінансує кардіохірургію і зокрема інтенсивну кардіологію. Стенти. На Заході смертність від інфаркту міокарду не перевищує 5 відсотків. Тут 30. І то ми будемо слухати на президії Національної академії наук ще до нового року пропозиції, як це можна зробити. Але кошти? На жаль, це кошти.

Шановні колеги! Я сподіваюсь, що всі ми свідомі, що країна переживає тяжкі часи. Але історичний досвід свідчить про те, що саме в ці часи розумні урядовці приділяли перш за все увагу розвитку науково-технічного прогресу. Бо завдяки цьому вигравалися війни, завдяки цьому перемагалися хвороби, бідність і таке інше. Давайте лікувати наш уряд від наукофобії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. Добрий день, шановні колеги! Я розпочну з того, що бюджет передбачає мінімальну зарплату і прожитковий мінімум тисячу 378 гривень. За даними Мінсоцполітики в цінах жовтня місяця прожитковий мінімум мав би становити 2 тисячі 757 гривень. Тобто сьогодні бюджет забезпечує прожитковий мінімум на рівні 50 відсотків! Це перший ризик, з яким ми стикаємося.

І друге вже те, що сьогодні прозвучало. Другий ризик, те, що ми дякуємо уряду за те, що підняли перший тарифний розряд до тисячі 113 гривень і скоротили розрив з 366 гривень між першим тарифним розрядом, мінімалкою, до 265 гривень. Але в пояснювальній записці до бюджету написано, зберегти розрив, але в дужках стоїть 366 гривень. Тобто, якщо ми тепер збережемо розрив 265 гривень, то потрібні будуть додаткові кошти.

А тепер стосовно конкретних сум. Підтримую позицію Асоціації міст, наші цифри з ними збігаються. Освітня субвенція на сьогодні недофінансована на 4,4 мільярда гривень. Тобто реально на освітню субвенцію потрібно 47,8 мільярда. І, як правило, наші цифри під кінець року завжди профспілкові, бо це ми самі рахували, дотримуються. Тому просимо звернути на це увагу, і просити плюс 4,4 мільярда на освітню субвенцію. На перший-другий рівень акредитації закладено фінансування менше на 2,85 мільярда гривень, і їх треба тепер просити, щоб вони були враховані, і добавити, щоб зберегти перший-другий рівень акредитації. Вища освіта фактично залишилася без змін, але в нас іде інфляція, йде збільшення заробітної плати, і туди також потрібно 2,2 мільярда гривень бюджетних на вищу освіту добавити. Без цього ми не зможемо жити і працювати.

І останнє. Я дуже просив би, щоб ми до цієї порівняльної таблички, Лілія Михайлівна, добавили один пункт. Пункт 8 "Прикінцевих положень" законопроекту про Державний бюджет, там, де оці всі наші закони руйнуються, просто взяти і виключити. Це потрібно вимагати, тому що цей пункт руйнує систему освіти. У є збалансована система освіти, а такими саме кроками ми руйнуємо законодавчу систему освіти. Це стосовно Закону про Державний бюджет.

Стосовно законопроекту 3628. Його потрібно відхилити як такий. Але якщо цього не вдасться, не буду повторювати те, що ви сказали, я то все підтримую, є такий ще Закон "Про індексацію грошових доходів населення" (це пункт 7 цього закону), де поріг індексації пропонується підвищити зі 101 відсотка до 103-х. Це неможливо, тому що люди будуть сильно втрачати. Це потрібно відкинути.

Ми також виступаємо проти підняття пенсійного віку до 55 років. Це пункт 14 закону, за вислугу років. І також ми виступаємо категорично проти того, що все-таки пенсія оподатковується. У нас 20 з лишнім років освітян – грубе слово, Павло Кузьмович, перепрошую, ви мене за це критикуєте завжди. – вибачте, освітян дурачили, що нам зроблять пенсії 80-90 відсотків. Був відповідний указ Президента України. Пройшла пенсійна реформа, за це всі забули. В освітян завжди були мізерні зарплати, і в науковців також, я тут якраз говорю. І ми сьогодні з бюджетників хочемо оці 15 відсотків забрати. Давайте ми проти цього виступимо, і щоб цього не було.

Підтримую Лілію Михайлівну: категорично проти закриття шкіл, припинити фінансування з освітніх субвенцій там, де менше 25 дітей. Категорично проти перегляду типових штатів і скорочення непедагогічних працівників на 10 відсотків. У нас є норми, скільки має бути технічок на заклад, є квадратура. І як ви їх скоротите. Ми що можемо заставити людину працювати на півтори ставки за ті самі гроші? Ну таке ж не може бути.

І, і, і… 5-відсоткового скорочення мережі, це 870 шкіл, буде скорочено 7 тисяч вчителів за нашими підрахунками.

І дякую за увагу, дуже старався скоро. Ми вам це все в офіційних листах направили, просимо врахувати по можливості.

Дякую за увагу всім, і Лілії Михайлівні, і депутатам, і присутнім.

 

ПЕТРОВИЧ В.С. Голова Громадської ради Державної інспекції навчальних закладів, Петрович Василь Сергійович і представник професійної освіти, мене і так, мабуть чути.

Я хотів би сказати, що в цілому ми розуміємо про те, що децентралізація і процес оптимізації, він не відворотній, але робити це сьогодні, мені здається, це примусити регіони провести це поспіхом і порізати те, що ми надбали за певний час.

Лілія Михайлівна, тому я думаю, що було б не погано, якби в бюджетному, в статті 29 спочатку, тепер 28, нехай би було це виписано так, як було в попередньому Бюджетному кодексі.

Я хочу сказати про те, що кількість голосів і на петиціях відповідних, я сьогодні перед тим, як ішов сюди, перевіряв, це вже близько 10 тисяч щодо звернень до Президента. Ми відчуваємо материнську турботу нашого рідного комітету, хотілося б, щоб ще приклад взяли деякі урядові структури з того, і щоб не було того, що відбувається от в Кабінеті Міністрів, головне міністерство, це Міністерство фінансів, а у нас в ланках освіти, головна освіта, це університетська. На нашу думку, освітян, всі ланки мають своє місце в суспільстві.

Тепер наступне. У будь-яких законах не враховані заклади, які здійснюють специфічні види підготовки, – це спорт, це військово-професійна підготовка, це  культура.  Якщо виписали 982 Постановою  заклади ще  середньої освіти, які будуть фінансуватися з  центрального бюджету, то я  хотів би запитати: а ті заклади, які створені ще до війни з військово-професійною підготовкою і здійснюють  її зараз, два  в Україні, створені за вашої підтримки, за підтримки  комітету професійні  коледжі з посиленою військовою та фізичною підготовкою. Коштів на харчування немає, коштів на однострої немає. Батьки  повинні це… Це їм треба всім поставити пам'ятники, вони за свої кошти відправляють дітей,  під час війни одягають військову форму, а таких у нас закладів всього два. Якщо їх  винести в законопроекті про професійну освіту як окремий  тип, то ми  цього   не зробимо ніколи. Два заклади, це у нас станом на сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ПЕТРОВИЧ В.С.  А вона пов'язана з Бюджетним кодексом, чому я так  говорю. Тому що там зсилка  є на відповідний пункт. Тому  я  просто просив би це врахувати.

Ще раз  хочу подякувати відповідно за ту підтримку. Профтехосвітяни  свою роботу роблять, і я вважаю, що роблять  непогано, і готові  всі ті пропозиції, які ми  викладали, повторно відправити  до комітету. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Дякую. Дякую, Василь Сергійович.

Я ще запрошую до слова  Олександра Віталійовича. 

 

ПЕТРИШИН О.В. Дякую. Постараюсь бути як можна коротше.

Шановна  Лілія Михайлівна, шановні депутати, шановні  колеги! Дуже коротко. Сьогодні  прозвучав такий закид  на Раді про ефективність використання коштів галузевими академіями в цілому і галузевими  академіями зокрема і про  те, в чому користь академія.

От дуже коротко, Академія правових наук. З  38  мільйонів гривень на рік фінансування зараз ми сходимо до 24,3. Всього: 24,3 мільйона гривень в рік. Шість науково-дослідних інститутів. Я тільки деякі з них назву.

Інститут інтелектуальної власності. Хіба це не потрібно нашій державі?

Інститут місцевого самоврядування.

Інститут правових проблем інноваційного розвитку.

Інститут вивчення проблем злочинності. Так, проблема є, безперечно, проблема є і вона заключається в тому, що не всі результати або, скажемо так, більшість результатів, скажемо, приміщень, більшість результатів досліджень цих інститутів сьогодні не використовується. Але це не стільки проблема тих вчених, які працюють над цим, скільки проблема полягає в тих складних ситуаціях, які ми на сьогоднішній день переживаємо.

Вперше видали в Україні коментар до Конституції. Не потрібно це нашій державі. Вперше видали солідний великий коментар до Конституції.

Вперше видали у нас в країні такі узагальнюючі роботи, які зв'язані з тим, щоб доказати, довести собі, довести всім навколо себе і довести всьому світу, що такі є права системи в Україні, є в нас аналіз нашого законодавства і таке все інше. Вперше переклали це не на іноземну мову. Вперше видали це на іноземній мові в 5 томах. Тиждень тому назад в Лондоні, в Лондоні, в лондонському видавництві вийшла наша робота переведена в Лондоні, перший тон нашого тоже дослідження "Правова доктрини України". Не потрібно це нам, ні один університет з цим не зможе… Я розумію. Не зможе сам справитися. Ми об'єднуємо людей, ми працюємо над цими проблемами, ми дуже вдячні за цю підтримку, яку ми відчуваємо постійно від Комітету з науки і освіти. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене є пропозиція зустрічна до всіх академій. Давайте зробимо у Верховній Раді, я думаю, що мене депутати підтримають, допоможуть в цьому, виставку результатів вашої роботи.

 

_______________. О, чудово.

 

_______________. Чудово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На третьому поверсі зробити виставку результатів роботи Національної академії наук і галузевих академій. Стенди, які будуть візуалізувати

 

_______________. Перед бюджетом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … результати,  де… Якщо ви якнайшвидше впродовж тижня… У вас же ж би мали бути якісь наробки по презентації своїх результатів?

 

_______________. Є, є, все є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От в нас молоді науковці, вони вже готові піти на цю виставку. І це, до речі, ваша ідея була. Ми просто це можемо доповнити окрім того, що ви запропонували, саме результативністю роботи академії. І ми запросимо всіх депутатів перед прийняттям бюджету піти і на це подивитися

 

_______________. Чудово.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, якщо ви зробите це, ми готові вам посприяти, щоб популяризувати вашу роботу. Колеги, мені здається, що ми дозріли до голосування.

 

_______________. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство фінансів, Галина Володимирівна, скажіть, будь ласка, от ви це все почули, яка взагалі, який є взагалі простір для маневру? Тобто ви  чули: на рівні минулого року фінансування. Чи є в нас простір для маневру?

 

ВЕШКА Г.В. Я хочу сказати, що урядовий пакет законопроектів, він збалансований. Якщо необхідно знайти, скажімо, як казала асоціація міст, плюс 8 мільярдів для того, щоб повернути професійно-технічні освіти і вищі навчальні заклади першого, другого рівня акредитації, для цього необхідно десь 8 мільярдів зняти.

 

(Загальна дискусія) 

 

_______________. Трансформатори Григоришина – теж гарний варіант, ..... мільярдів гривень, 20 мільярдів за 5 років.

 

_______________  ... відповідно зменшиться субсидії на газ, ви ж прораховуйте.

 

_______________. Лілія Михайлівна, там в нас на Мінсоцполітики 182 мільярди, 80 з лишнім іде на субсидії. Якщо зменшити тарифи на газ, на електроенергію, це не державним підприємствам платимо, а приватним і там є досить висока рентабельність, ці гроші можна зекономити, їх давати не на субсидію, а дати людям і заробітну плату, щоб це були чесні гроші, а не подачка від держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знаєте, в чому я впевнена, шановні колеги, що кожен повинен професійно займатися  своєю справою. Ми, на жаль, не можемо вказати зараз джерела, но абсолютно точно, це не можуть бути джерела економії саме в освіті і це є наша робота. Тому зрозумійте нас, ми шукаємо якійсь консенсус між важкою потребою  часу,  тому що уряд опинився в дуже складний момент життя країни. І я особисто з тієї ж партії, яка також, які і ви, з коаліції – так! – які сформували цей уряд, і ми уряд маємо підтримати. Але при цьому ми маємо не допустити деструктивних змін у  сфері освіти і науки. Тому у нас всіх спільна біль, і я ще раз хочу підкреслити, що ми підтримуємо Міністерство освіти і науки і розуміємо його складну ситуацію, але давайте далі в діалозі шукати цей консенсус, який нам потрібно знайти збалансовано, розуміючи ситуацію, але разом з ним,  не руйнуючи нашу сферу.

Шановні колеги, я закликаю вас зараз підготуватися до голосування, я буду ставити на голосування рішення, пропоноване комітетом до всіх трьох законопроектів, які ми зараз обговорювали. Є пропозиція рішення відправити суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання з врахуванням пропозицій, які будуть додані до нашого рішення у вигляді порівняльних таблиць, а також тих пропозицій, які звучали сьогодні на засіданні комітету.

Ви побачите це рішення, бо, можливо, ми не зможемо все абсолютно врахувати, те, що прозвучало, але головні речі ми постараємося включити.

Отже, голосуємо за цей рішення щодо законопроекту номер 3628.

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України за номером 3629.

Хто таке рішення, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

Проект Закону про Державний бюджет України на 2016 рік за номером 3000.

Хто за такий проект рішення, прошу голосувати. Одноголосно.

Дякую за участь в робочі комітету! До побачення.

Інно Романівно, підійдіть, будь ласка, сюди.