Діяльність Комітету

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми VIII скликання 3 сесія

01 лютого 2016, 13:29

Стенограма засідання Комітету від 23 грудня 2015 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти 

23 грудня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету ГРИНЕВИЧ Л.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я одразу прошу вибачити за те, що комітет розпочався пізніше, але це не залежить, вірніше, це залежить тільки від обставин, в яких ми зараз є. Сьогодні було продовжено засідання Верховної Ради.

У нас є деякі корективи у порівнянні з попереднім порядком денним, який був анонсований, а саме зняті з розгляду три законопроекти за ініціативою профільних комітетів і співавторів, зокрема 2721, 1354 і 1354-1. В цьому корективи у нашому порядку денному, я зараз пропоную розпочати з другого питання актуального порядку денного, з тих народних депутатів, які сьогодні присутні, і прийшли представляти свої законопроекти.

Отже, ми зараз розглядаємо проект Закону про внесення змін до статті 45 Житлового кодексу Української РСР щодо поширення права першочергового отримання жилих приміщень на педагогічних та науково-педагогічних працівників (реєстраційний номер 2584). Є цілий колектив народних депутатів: Кремінь, Бриченко, Вадатурський, Гордєєв, Жолобецький, Козир, Лівік, Макар'ян, Мамчур, Сисоєнко, Співаковський і депутат Хлань. Отже, це колектив співавторів. А представляти цей законопроект буде один із співавторів Тарас Дмитрович Кремінь.

Будь ласка, запрошуємо.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Дорога Лілія Михайлівна, шановні колеги, пане заступник міністра, пропоную вашій увазі законопроект за номером 2584, який ми зареєстрували з нашими колегами, які є представниками міжфракційного депутатського об'єднання "Миколаївщина".

Ми надзвичайно занепокоєні, як і вся освітянська спільнота, тими житловими соціальними умовами, в яких перебувають наші представники, працівники, співробітники системи освіти. І тому, розуміючи те, що перспективи затвердження нового житлового кодексу України напевно у далекій перспективі, ми звернули увагу на ті норми, якими передбачається надання відповідних пільг для утримання умов для отримання житла.

В першу чергу, якщо взяти до уваги сам цей кодекс, то право першочергового отримання або пільгового отримання мали в першу чергу вчителі   та інші педагогічні працівники загальноосвітніх шкіл і  професійно-технічних навчальних закладів. Єдину правку, яку ми внесли, ми сюди зарахували ще й науково-педагогічних  правників тому, що вважаємо, що їхній статус повинен так само   бути врахований  у цьому Житловому кодексі.

Якщо взяти до уваги  листи на підтримку, то це Міністерство осовіти  і науки, Міністерство фінансів так само, здавалося б, не проти. І висновок ГНЕУ, так само не має жодних зауважень. Хіба що тільки одне, що прийняття поодиноких змін технічного характеру  до окремих законів призводить до нераціонального  витрачання бюджетних коштів та пленарного  часу парламенту, обсяг якого обмежений. Я вважаю,  що це може  бути сигналом для того, що наші правки можуть бути враховані.

І тому, відповідно до того проекту рішення,  який би, я хотів би, підтримали члени нашого комітету, все-таки підтримати його і розглянути      в першому читанні, а там, звичайно, будемо шукати підтримку у нашого залу. Тому, я вважаю і повторюю ще раз, що от треба сьогодні зробити і приділити особливу увагу не тільки педагогічним, але й науково-педагогічним працівникам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сьогодні Міністерство освіти і науки на засіданні представляє  заступник міністра Максим Віталійович Стріха. 

Будь ласка,  Максиме  Віталійовичу.

 

СТРІХА М.В. Вельмишановна  Ліліє  Михайлівно, вельмишановні народні депутати! Як  було зазначено уже, Міністерство підтримує цей законопроект і не має до нього  зауважень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи від виконавчої влади ще хтось бажає відреагувати по цьому  законопроекту з інших міністерств?  А з Мінфіну  у нас нікого немає сьогодні? Так, Міністерство  фінансів у своєму висновку вказує на те,  що ми таким чином розширюємо  кількість тих людей, які можуть претендувати на  відповідно отримання такого житла. Тому, що  раніше як  ви бачите в "Порівняльній таблиці" – це була вужча категорія, яка стосувалася тільки вчителів і професійно-технічних… викладачів професійно-технічних навчальний закладів, як ті дві категорії найнижче оплачуваних працівників системи освіти. Хоча вихователі дошкільних навчальних закладів теж ще більше нижче оплачувані працівники. Тому Міністерство фінансів вказує на те, що це буде потребувати відповідних додаткових коштів. Це я доводжу до вашого відома по висновках, які ми тут отримали.

Будь ласка, хто хоче висловитися?

Будь ласка, ви хочете поставити запитання. Юлія Безвершенко піднімає руку.

Зараз народний депутат…

 

_______________. У мене дуже коротке запитання.

А у нас це актуально ще? Я так, вибачте, грубо запитаю. Я просто не проти того, я дуже позитивно до того ставлюся… ми таке благими намерениями, які ми кудись щось… чи це просто залишається, це, крім популізму, тут є якась реальна основа за тим? Я за що просто переживаю. От єдине питання яке. Якщо є, то просто двома руками за, трьома – всіма.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну…

Да, будь ласка.

 

_______________. Я хочу все-таки відповісти на таке зауваження.

В бюджеті на 2015 рік відсутні були кошти за програмою державного фінансування молодіжного будівництва. судячи з тих очікувань, які у нас є, дуже сумнівною є перспектива отримання відповідних коштів на 2016 рік. Тобто фактично єдине джерело для, можливо, отримання пільгового житла для науково-педагогічних працівників, це, власне, було молодіжне кредитування. В умовах цього ми вирішили змінити і внести правки відповідні до Житлового кодексу з тим, щоб надати все-таки те право і щоб єдине джерело для поліпшення житлових умов все-таки залишалося хоча б на такому рівні. Але це, звичайно, виходячи з тих можливостей, які будуть мати місце  у житловому фонді відповідною територіальною громадою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу ще привернути увагу вас до висновку Мінфіну, бо там вказані ще інші програми, які ясно є недостатніми, але які є, тобто вони нам вказують.

От подивіться, передостанній абзац висновку Мінфіну. Що в Законі України "Про Держбюджет на 2015 рік" враховано Міносвіти і науки України за бюджетною програмою надання  кредитів на будівництво  і придбання житла для науково-педагогічних і педагогічних   працівників за спецфондом – 2,1 мільйона гривень. Крім того, Мінрегіонбуду має іншу бюджетну програму: "Державне пільгове кредитування  індивідуальних сільських забудовників на будівництво, реконструкцію та придбання житла  за спеціальним фондом в 39 мільйонів гривень". Тобто якісь програми є, але очевидно, що вони є мізерні і недостатні для вирішення тих проблем, які нам,  перед якими постають педагогічні і науково-педагогічні працівники.

Юлія Безвершенко хотіла взяти слово.

 

БЕЗВЕРШЕНКО Ю.В. Так, я хотіла  задати питання і маленький коментар. Тут ми розширяємо категорії до всіх  педагогічних працівників, а також науково-педагогічних працівників. Відповідно, до нового  Закону про  наукову і науково-технічну  діяльність,   я сподіваюсь він буде підписаний,  науково-педагогічний працівник від  наукового працівника відрізняється тільки місцем роботи: науково-педагогічний працює  в ВУЗі тоді як науковий працівник, основне місце роботи принаймні є науковою установою. І виходить таким чином,  мені  не зовсім зрозуміло, чому ми молодих наприклад викладачів, які є науково-педагогічними працівниками, хочемо  для них розширити і створити таку можливість, а  для наприклад молодих вчених, яким так само  не світить житло, не хочемо. Дякую.

 

_______________. Якщо, це пропозиція   розширити перелік категорій для отримання…

 

БЕЗВЕРШЕНКО Ю.В. Це виглядало б логічним, бо я ж кажу, тут тільки   відрізняється місце роботи.

 

_______________. Не проблема розширювати. Якщо це пропозиція, можемо її врахувати.

(Загальна дискусія)

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  …Закон передбачає  розширення категорій. Не гроші,  бо гроші – це вже бюджет. Це  розширення категорій людей, які мають право. Я думаю, дійсно, ми ж закон прийняли, базовий закон де чітко сказано, що… (Не чути)  Держава дала сигнал, що так, вона зацікавлена в.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ну що, є пропозиція тепер за основу в першому читанні цю поправку? Прошу.

 

ЛИТВИН В.М.  Дозвольте. Якщо ця поправка  підтримується, а я вважаю, що її треба підтримати, продублювати просто, то нам тоді до другого читання не буде що розглядати. Тут просто є речення "педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників". Так я розумію, да, вашу пропозицію?

Ми тільки зараз зробимо одне, шановні колеги, особливо буду вживати таке слово "провінції", що  ми будемо мати таке явище і в Києві, що черга тих, хто має право на отримання житла поза чергою, вона набагато більша ніж загальна черга. Особливо з урахуванням того, що сьогодні учасники АТО, сім'ї загиблих і скалічених, вони мають право на позачергове отримання житла. І просто всі стануть в чергу позва чергою. Я думаю, що тут з точки зору такої перспективи можна було б підтримати Лілія Михайлівна, така пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ми розуміємо, що насправді де-факто ми збільшуємо кількість пільговиків, і це ніяк не  забезпечено житловим фондом.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То що? Я розумію, що у нас є три пропозиції. Перша пропозиція, яку озвучив Тарас Дмитрович, прийняти за основу і в цілому.

Друга пропозиція прийняти за основу. І третя пропозиція прийняти за основу і в цілому з внесенням з голосу поправки наукових. Я правильно озвучила три пропозиції? За яку пропозицію будемо голосувати? За третю. Почекаємо Олексія Олексійовича?

Так, добре. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Дякую. Одноголосно.

Так, шановні колеги, у нас ще є тут законопроект і співавтором  якого є Михайло Михайлович Поплавський. Він має підійти. Тому я пропоную  зараз все-таки тоді розглядати законопроект про Державний фонд гуманітарного розвитку України (реєстраційний номер 3597). Авторство, колектив співавторів: Томенко, Заліщук, Джемілєв, Силантьєв, Галасюк, Крулько, Добродомов, Литвин, Шкрум, Черненко, Лещенко, Найєм, Береза, Рибчинський, Чекіта, Рябчин, Ляшко, Чубаров і Богомолець.

Отже, для розгляду цього законопроекту також сьогодні беруть участь в роботі комітету генеральний директор Мистецького арсеналу, Заболотна Наталія Пилипівна, і представник служби стратегії Мистецького арсеналу, Антон Дробович, оскільки вони також фактично належать до колективу співавторів як ті люди, які ідейно розпрацьовували цей законопроект разом з народними депутатами.

Я для представлення цього законопроекту надаю слово одному з співавторів – Володимиру Михайловичу Литвину.

 

ЛИТВИН В.М. Шановна Лілія Михайлівна, шановні колеги! Я дуже коротко буду говорити, оскільки основним двигуном і авторство ідеї цього законопроекту належить Заболотній і колективу людей, які, зокрема, є знаними у сфері культури України і вони відповідне звернення підписали до Президента України, починаючи від Андруховича Юри і закінчуючи Чибикіним Андрієм, де пропонують піти на такий крок з огляду на те, що проблема гуманітарної сфери є вкрай гострою і коштів не вистачає, і що така практика навіть в успішних країнах, зокрема в Великобританії, які мають відповідні фонди і реалізують безліч програм в різних сферах, від власної культури і закінчуючи спортом.

Отже, пропозиція заснувати державний фонд, я наголошую, державний фонд гуманітарного розвитку, чітко передбачена організація роботи цього фонду, який буде базуватися на громадських засадах, буде забезпечувати щільний контроль за надходженням і розподілом цих коштів публічно і гласно. Наповнення цього фонду пропонується за рахунок, так би мовити, податку на гріх або за рахунок соціальної лояльності від лотереї, а також від відповідних сплат виробниками та імпортерами алкогольних напоїв і тютюнових  виробів, тобто акцизного податку частину. Одночасно до цього закону передбачені пропозиції щодо змін до Податкового кодексу.

І зрозуміло, було б дуже  добре, якби цей  проект,  власне, став законом і запрацював  з наступного року. За скромними підрахунками, це дозволило б  додатково мати до 1,5 мільярда гривень на розвитку гуманітарної сфери,  дозволило б реалізувати  від 10 до 20 вкрай важливих і чутливих проектів на грантовій  основі, і ці кошти потрібні будуть фонду, власне, для старту, і вони потрібні як на поворотній основі. Далі є такий розрахунок, що фонд може працювати успішно без такої повної підтримки, яка пропонується на стартових можливостях, на стартовому етапі, вибачте.

 Я ще раз хочу підкреслити з цього приводу, що це тільки ті депутати, які встигли побачити і підписати цей законопроект, їх в принципі  набагато більше. Закон доволі непростий. Він буде викликати певну ревність і суперечки, оскільки є вже деякі інші пропозиції, але вони носять такий вузькопрофільний характер.

Головне науково-експертне управління  виказало ряд застережень, які очевидно потребують свого розгляду за умови підтримки його за основу в першому читанні.

І це коротко все. І я просив би шановних колег підтримати. Ми не є, на превеликий жаль, в цьому плані профільним комітетом. Профільний комітет вчора його одноголосно схвалив і пропонував Верховній Раді України прийняти позитивне рішення з цього приводу. Тут є запропоновані матеріали до презентації, вони дуже наглядні, я думаю, що нема потреби їх зараз переказувати за браком часу.  

Ліліє Михайлівно, якщо будуть якісь такі запитання або уточнення,  я думаю, що Наталія Пилипівна могла б коротко… Тільки коротко, Наталіє Пилипівно, якщо дозволить голова комітету і якщо буде така потреба, дати пояснення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, ви бачите, що ми пропонуємо рішення підтримати за основу. Ми не є профільним комітетом. За основу, тому що є деякі раціональні пропозиції від науково-експертного управління, які необхідно буде врахувати в цьому законопроекті. Законопроект дуже доречний в тому сенсі, що ми знаємо, що сьогодні маємо інший законопроект, який стосується легалізації ігрового бізнесу. Ми маємо зараз в наших пропозиціях бюджетних зростання акцизів. І відповідно весь цей шкідливий, всі ці надходження від шкідливого бізнесу треба спрямувати в правильне русло. І цей законопроект певною мірою теж вирішує цю проблему. Я думаю, що ті, хто ще не знають і не дуже знайомі з цією ідеєю, можуть переглянути презентацію. Але буде корисним також коротке слово Наталії Пилипівни як коментар до цієї презентації. Будь ласка.

 

ЗАБОЛОТНА Н.П. Дякую, пані Ліля. Я хочу зазначити, що три роки ми працювали над розробкою цієї концепції соціокультурного розвитку на прикладі двох країн. У Великобританії нам посол Британії British Council*** двічі влаштовували проїздки по вивченню досвіду, який там є досить вдалим. 20 років тому в парламенті  Британії був прийнятий Закон про державний фонд Good Сauses, який мав бути компенсаторним, здійснювати діяльність, яка була би компенсаторним засобом проти шкідливого впливу шкідливого бізнесу. У них найбільш шкідливим, соціально  шкідливим вважається національна лотерея Британії. За 20 років у соціокультурну сферу, культурну інфраструктуру, в спортивні майданчики, освітні проекти було вкладено 40 мільярдів фунтів стерлінгів. За ці кошти побудовані десятки тисячі модернізовані музеї в дитячих мистецьких шкіл. І навіть олімпіада там на третину фінансувалася 2012 року з фонду Good Сauses.

Також до цієї, скажімо так, реформаторської ідеї ми додали і досить вдалий естонський досвід. 10 років тому в парламенті Естонії був прийнятий закон про створення  фонду культурний капітал, який має також стабільне фінансування у вигляді відрахувань від соціально-шкідливих видів бізнесу, якими є якраз азартний бізнес у спектрі.  І 3,5 відсотки у них відраховується на фонд "Культурний капітал" від акцизу горілки  і тютюну. Вони надзвичайно задоволені, оскільки за цей рахунок розвивається культурно-соціальна, освітня інфраструктура, креативні  індустрії. І вони є компенсаторним запобіжником, засобом, вони створюючи таку соціокультурну інфраструктуру, вони створюють  альтернативу для людини: іти їй в казино сидіти чи піти в якісь культурні  атракції, які  відповідають потребам ХХІ століття.

Тобто, ми знаємо, що у нас надзвичайно складна ситуація з соціокультурною сферою в  країні, закриваються десятки тисяч дитячих юнацьких спортивних шкіл, закладів    позашкільної освіти.  І  можливо вам це неприємно чути, але у 28 тисячах сіл, тільки в 7 тисячах  з 28 тисяч, є таке поняття як сільські клуби, які також не  відповідають   потребам сучасного суспільства. Ну і на Печерську, на жаль,  будинки колишні піонерів, культурні центри, перетворилися вже фактично в сільські клуби. 

Держава отримує велику кількість культурної інфраструктури, яка фактично  не використовує свій ресурс. А фонд – це якраз  на проектних грантових  засадах  може реалізувати потреби, проекти, які будуть спонукати  модернізації культурної, спортивної, освітньої інфраструктури.

І ми   з  пані Лілією, протягом мабуть півтора року, консультувалися якраз, чим ми можемо бути корисні  для освітньої сфери. Це звісно втілення тих освітніх проектів, які неможливо втілити за державний кошт, кошт Міністерства   освіти і науки.  Це великі перспективи і ми вважаємо, чому саме ми, "Мистецький арсенал" цим   зайнялися. Тому, що ми розуміємо, що за жодного  Президента,  за жодного складу уряду, неможливо до кінця  добудувати врешті-решт, хоча б такий "Мистецький арсенал".  В той же час, з ландшафту культурного країни зникають такі поняття як  дерев'яні церкви ХІV, ХV, ХVІ століття. У нас не реставровані замки, у нас великі проблеми пов'язані з новими гуманітарними викликами як то важкопоранені   військовослужбовці, які потребують реалізації програм соціалізації, психологічної адаптації переселенців та інше. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Пилипівна.

Колеги, є запитання до проекту? Немає.

То я думаю, що ми готові до голосування. Хто за…

Будь ласка, Максим Віталійовичу.

 

СТРІХА М.В. Шановна Лілія Михайлівна, вельмишановні народні депутати України! Безумовно, така ідея є дуже привабливою. Але я хочу звернути вашу увагу на те, що фактично в представленнях поки що ішлося про культуру. Водночас, як виходить з самої суті законопроекту, предметом діяльності фонду планується зробити гуманітарні ініціативи в широкому напрямку: це культура, це освіта і наука, фізичне виховання і спорт, охорона здоров'я і соціальний захист громадян, інтереси дітей та молоді, забезпечення прав національних меншин, прав осіб з особливими потребами, сфера туризму. Більше того, законопроект розписує чітко як витрачатиметься фінансування – 35 відсотків культура і мистецтво, 20 відсотків сфера освіти і науки за напрямками, 20 відсотків розвиток фізичної культури, 20 охорона здоров'я, при цьому встановлена структура керівних органів фонду, яка включає наглядову раду, яка формується з депутатів, представників громадських організацій і експертну раду з 15 осіб правління.

Я хочу звернути вельмишановних увагу народних депутатів, ми щойно спільно підготували і ухвалили Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність" та, зокрема, щодо науки такі функції покладено на Національний фонд досліджень, де лише щодо однієї вузької сфери ухвалено значно складнішу процедуру – формування механізму прийняття рішень, фактично ведеться рішення щодо грантової підтримки щодо лише   однієї сфери науки.

От в рамках, виходячи з тих дискусій, які точилися у нас навколо цього закону, я дуже боюся, що запропонований механізм, 15 експертів і наглядова рада, і правління в такому складі, просто не дадуть змоги, скажімо, в сфері науки ухвалити якісні і потрібні рішення, і ці гроші, дуже добре, що скеровуються   в сфері науки, але будуть витрачені, скажімо, не на найбільш ефективний спосіб.

Відтак, якщо іти про сферу науки, то я б, скажімо, ну, можливо, поклав би  функції адміністрування  додаткового цих коштів на той   Національний фонд досліджень, який ми  так добре з вами спільно прописали.

Якщо йдеться про медицину, там очевидно виникнуть свої, інші питання. Якщо йдеться про національні меншини, очевидно свої. Відтак ідея, безумовно, добра. Але я переконаний, що цей законопроект потребує дуже серйозного доопрацювання, оскільки  в  такому вигляді він би   працював би справді легко і без проблем, який би він стосувався  лишень сфери культури. Але завдання більш  масштабне,   а оскільки це завдання більш масштабне,  то очевидно і механізми мусять бути прописані значно краще, бо в такому вигляді, смію стверджувати, ефективно воно працювати не може, принаймні  щодо названих мною сфер, я не говорю тут про культуру.

Відтак, Міністерство освіти  і науки, його позиція полягає в тому, що документ потребує суттєвого  доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка.

 

_______________. Я хочу єдину репліку. Ми  пройшли великі громадські  обговорення починаючи з 2 липня по початок грудня. Ми тричі листом зверталися  офіційно до Міністерства освіти і це   єдине міністерство, яке нам не дало відповіді. Нам навіть дало відповідь Міністерство культури, яке у свій час хотіло Фонд культури, а сьогодні, воно хоче фонд кіно, Державний фонд кіно.

Так що, ви знаєте, тут настільки багато вкладено тем і вчора ми  пройшли величезний Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму де  були з акумульовані декілька міністерств,було багато депутатів присутні не зважаючи на головних членів комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Пропозиція наша така: прийняти цей законопроект  за основу тому, що  він потребує доопрацювання як з точки зору  зауважень Науково-експертного управління так і з точки зору погоджень самої системи, і конструкції цього фонду, і прийняття рішень.  Наша пропозиція, Комітету з питань освіти і науки, прислухаючись до Міністерства освіти і науки, якнайшвидше Міністерству освіти і науки надати свої пропозиції до другого читання цього законопроекту, щоб ми їх відповідним чином врахували. Прошу занести це до протоколу.

Отже, я пропоную голосувати, власне, в такому формулюванні прийняти за основу, з дорученням Міністерства освіти і науки підготувати пропозиції до другого читання.

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Одноголосно.  Дякую.

Шановні колеги, ми далі рухаємося по порядку денному. Отже, розглядаємо зараз відсутність Михайла Михайловича і його законопроект чи будемо розглядати  "Selmi" спочатку?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що багато є запрошених, які пов'язані з "Selmi", так.

Добре, тоді всі, хто запрошений на розгляд питання, воно стоїть в цьому порядку денному п'ятим, про реалізацію пункту 4, 4.7 Постанова Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року за номером 182-8 щодо відновлення виробництва ВАТ "Selmi".

Доповідає Максим Віталійович Стріха.

 

СТРІХА М.В. Шановна Лілія Михайлівна, вельмишановні народні депутати України! Я спробую бути максимально стислим, але мушу однак нагати про що йдеться.

ВАТ "Selmi" – це єдине на теренах колишнього Радянського Союзу підприємство, що спеціалізується на виробництві наукових приладів вищої категорії складності, просвічуючих растрових електронних мікроскопів, …….., вакуумної апаратури, і яке при цьому володіє чи володіло повним технологічним циклом для серійного виробництва цих приладів. Як учений, можу засвідчити, що і досі ці прилади, де вони збереглися, працюють і дозволяють здійснювати дослідження на найсучаснішому науковому рівні.

На жаль, в грудні 2001 року контрольний пакет акцій "Selmi" було придбано федеральним державним унітарним підприємством Виробниче об'єднання "Електрохімічний завод" (Російської Федерації). І протягом тривалого часу діяльність російських акціонерів призводило фактично до поступового погіршення показників діяльності підприємства, яка з 2002 року зробилася збитковою. А з вересня 2009 року роботу  "Selmi" було призупинено.

На сьогодні щодо ВАТ "Selmi" порушена справа про банкрутство. І та заклопотанням комітету кредиторів введено процедуру санації товариства, термін якої завершувався в вересні поточного року. На жаль, водночас судом план санації не затверджено. І інвестора для реалізації плану санації не визначено. Водночас мусимо наголосити, що потенційними споживачами  продукції "Selmi" є головним чином вищі навчальні заклади та наукові установи, які сьогодні, ви знаєте, перебувають в Україні не в кращому фінансовому становищі, що погіршує перспективи вирішення цього питання. Відтак єдиним реальним сьогодні джерелом інвестування у "Selmi" для вирішення питання залишаються кошти державного бюджету, які можуть бути скеровані для цієї мети.

Судом на сьогодні визнано вимоги кредиторів на загальну суму 43,87 мільйона гривень. До складу кредиторів включено чотирьох осіб. Це ПАТ Акціонерний комерційний промисловий інвестиційний банк в особі відділення ПАТ "Промінвестбанк" у місті Суми, кредиторська вимога 8,46 мільйони гривень. Відкрите акціонерне товариство Виробниче об'єднання "Електрохімічний завод", кредиторська вимога 8,86 мільйона гривень. Сумський державний університет, кредиторська вимога 1,14 мільйона гривень. Та фізична особа Горяний, кредиторська вимога 69 тисяч гривень.

Господарський  суд Сумської області 25 листопада, себто менше ніж місяць тому ухвалив, на щастя, продовжити строк процедури санації до 27.01.2016 року. Сепбто у нас з'явився зайвий, хоч і дуже невеликий, резерв часу.

Міністерством освіти і науки України запропонований як можливий механізм вирішення питання повернення ВАТ "Selmi" у державну власність. Для утримання контролю держави в комітеті кредиторів необхідно вирішення  питання погашення кредиторської заборгованості принаймні двох суб'єктів, це ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та  Сумського державного університету з відповідною  переуступкою цими кредиторами свої прав вимоги за заборгованістю. Для цього в державному бюджеті має передбачено бути 9,6 мільйона гривень. Але це дасть можливість підготувати та затвердити план санації "Selmi" з відновленням виробництва та забезпеченням погашення вимог інших кредиторів за рахунок прибутку підприємства від його відновленої діяльності.

Представлення інтересів держави в комітеті кредиторів Міністерство освіти і науки запропонувало покласти на інститут прикладної фізики НАН України, який розташовано у місті Суми, директор якого тут присутній. І його представники, власне, сьогодні цього інституту виконують основний тягар в ініціативній робочій групі з відновлення діяльності "Selmi".

Міністерством було проведено відповідні наради  з співвиконавцями завданнями та представниками ініціативної групи  підприємства. Було відзначено, що зважаючи на  значний виробничий потенціал і все ще наявні висококваліфіковані кадри на ВАТ "Selmi" при вирішення питання погашення боргів може бути розгорнуто виробництво нової наукоємної продукції, зокрема, і що важливо, сучасних технічних засобів навчання з природничих дисциплін. Ви знаєте,  яке значення цього. Діагностичного обладнання для ранньої діагностики онкологічних, серцево-судинних і неврологічних  захворювань. Апаратури і комплектуючих  засобів для потреби атомної енергетики. Міністерство освіти і науки спільно з співвиконавцями опрацювало матеріали та документи щодо стану справ, дій акціонерів тощо. В липні цього року міністерством здійснено узагальнення пропозицій потенційних споживачів продукції ВАТ "Selmi", яке свідчить про значну потребу в ній. Ця потреба підтверджена листами, які наявні у міністерстві, понад  80 наукових установ і вищих навчальних закладів. І згідно опрацьованих пропозицій складає понад 2 мільярди гривень.

Для виконання рішення Верховної Ради Міністерство освіти і науки України звернулося до Кабінету Міністрів з пропозицією доручити Міністерству економічного розвитку і торгівлі разом з нашим міністерством (проблема в тому, що "Selmi" перебуває не в віданні нашого міністерства, а у віданні саме Міністерства економрозвитку і торгівлі, я наголошую, це дуже важливий для нас з бюрократичного погляду пункт) разом з іншими міністерствами розглянути запропонований нами механізм. Іншого, на жаль, ніхто сьогодні не запропонував "Selmi" в державну власність. І передбачити в державному бюджеті України названі вище необхідні кошти.

Відтак міністерство подало відповідні пропозиції в проекті рішення комітету, які на цей момент в цьому проекті рішення враховані. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я хочу представити всіх тих учасників засідання, які приїхали і прийшли до нас саме з цього питання.

Отже, на обговоренні цього питання присутні: директор Інституту прикладної фізики НАН України Володимир Юхимович Сторіжко; головний інженер Інституту прикладної фізики Григорій Павлович Гордієнко; керівник санацією, керівник ВАТ "Selmi" Роман Юрійович Лопаткін. Ви не керівник санацією? Отже, це помилка, так? Керівника санацією немає? Ви керівник ВАТ "Selmi"? Прошу представитися, яка ваша посада. Там включити мікрофон потрібно.

 

_______________. Я   завідувач Науково-дослідного центру навчально-наукових приладів Інституту прикладної фізики НАН України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, будь ласка, це помилка зроблена секретаріатом при підготовці документів.

Мер міста Суми Олександр Миколайович Лисенко; заступник голови Сумської обласної державної адміністрації Іван Семенович Боршуш; виконавчий директор корпорації "Національно-науковий центр наукового приладобудування" Олександр Васильович Моруса. Є Олександр Васильович тут? Олександре Васильовичу, приєднуйтесь. Там, за дверима, ви ж не будете мати слова.

Заступник директора департаменту Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Віктор Миколайович Кушка. Начальник управління з питань договірної діяльності та менеджменту Фонду державного майна України Юрій Валентинович Нікітін. Заступник директора департаменту Управління державною власністю та розвитку промисловості Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Михайло Михайлович Малашок. Головний спеціаліст відділу реорганізації та майнових відносин департаменту Управління державною власністю та розвитку промисловості Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Владислав Іванович Абрамов. І директор департаменту інноваційної діяльності та трансферу технологій МОНу Віктор Сергійович Шовкалюк. Віктор Степанович, вибачте будь ласка.

У нас тут є ще зайве місце біля мікрофону. Я би просила, там сидить представник міністерства, Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Я прошу вас сісти біля мікрофону. Так, дякую.

Дякую, шановні колеги. Я надаю слово, так-так, але ж спочатку, ви ж спочатку? А, ви останнім хочете? Бо я вважала, що вам треба представити проект нашого рішення. Іване Григоровичу, як вам зручніше? Тобто у нас є проект рішення, я привертаю увагу всіх народних депутатів, які будуть приймати рішення. Ось, тут є текст цього проекту. І тому Іван Григорович Кириленко курує це питання. Ви хотіли б зараз представити чи пізніше?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Лілія Григорівна, ми третій раз заслуховуємо це питання, третій раз. І бачимо, що, ну, таку нараду, це зараз засідання комітету, ну, таку нараду зібрати після прийняття Постанови Верховної Ради України. Зараз постанови згідно нової Конституції, нової-старої, вони обов'язкові до виконання. Це вже ж не факультатив. Зібрали би таку нараду, розібрались. Росіяни – власники, головні кредитори, розкрали завод, вивезли краще обладнання вже в Росію. Вони свідомо банкрутували це підприємство, свідомо знищували унікальну річ в Україні, щоб Україна була деморалізована і, як кажуть, лишилась цієї можливості давати унікальні прилади для своєї науки і так дальше. Ніхто нічого з цього приводу не зробив.

Фонд державного майна. Друзі, скільки сигналів було в Фонд державного майна? Інвестзобов'язання головний інвестор виконує чи ні? Ні. Забрали негайно підприємство у державну власність. Скільки років пройшло? Вони зараз будують своє підприємство на Уралі. Це все не написано тут. Але ж ми це знаємо це все.

Мін'юст. Зустрічний позов. У них позов на 40 мільйонів, в нас позов може бути на 40 мільярдів. На любу суму за рахунок унікальності. Де цей позов? Друзі, це все на елементарній нараді в Кабінеті Міністрів. Врятували підприємство, виставили зустрічний позов такий, що мало не покажеться і повернули підприємство в державну власність і своїм банком на 9 мільйонів, в банках проблемних кредитів сьогодні, друзі, цифру не хочеться називати трильйонів цих. З банком домовилися за реструктуризацію на 10 років, для нього 9 мільйонів це так, стіл накрити один раз. І пішли працювати. Заявки на 2 мільярда щорічно.

 

_______________. (Не чути)

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Да, в банку заборгованість. Який бюджет? В якому бюджеті передбачати цю суму? Ви розумієте прекрасно, що неможливо передбачити. Це все за столом, наради в Кабінеті Міністрів або у хорошому міністерстві. Цю нараду проводимо ми. Ну, ми можемо заслуховувати, ми не можемо наряди давати тут. В нас уже рішення прийнято було Верховною Радою, його треба просто виконати. Зацікавлені люди тут присутні, воз і нині там, і підприємство завтра прикаже довго жить. Воно вже приказало довго жити. Будемо потім імпортувати це все, а інакше як будемо навчати, а інакше як будемо діагностувати і так дальше, і так дальше. Будемо купляти за валюту. Лілія Михайлівна, є пропозиція заслухати все-таки уже. В проекті рішення тут написано те, що запропонувало Міністерство освіти і науки. Але воно неголовне тут, неголовне. Головних я назвав. Міністерство економіки, в першу чергу, повинно бути зацікавлено, Фонд державного майна теж, Мін'юст теж. Захист національних інтересів ось, що стоїть в основі всього. Давайте заслухаємо, Лілія Михайлівна, ну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запитання.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Просте запитання.

А хто, коли і за яких обставин продав контрольний пакет акцій "Selmi"? Ні, я це… Але хто, як, за яких обставин? Ну, хтось, вирішили це питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто готовий дати пояснення.

 

_______________. Да, будь ласка, ну, питання, воно було приватизоване. Це був процес приватизації, і він проходив, починаючи з 1996 року, і завершився продажем цього пакету акцій у 2001 році. Тобто це було більше 14 років тому назад здійснити продаж. Воно не було стратегічним підприємством, наскільки відомо з тих матеріалів, які є на сьогоднішній день. Продаж проходив на конкурсній основі …

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. От бачите,  воно не було стратегічним, а зараз розглядається на комітеті Верховної Ради там 5 чи 6 раз. От розумієте, просто незрозуміло. Тоді продали, довели до банкрутства. А тепер держава повинна вирішувати це питання. Ну, це ж просто, ну, за рахунок …

 

_______________. Підприємство було в переліку стратегічних підприємств України. А потім воно було виведене з цього переліку для того, щоб приватизувати.

Ну, на сьогоднішній день питань щодо процедури самої приватизації, ми, дійсно перевірили. Ну, тобто те законодавство, яке діяло на той час, воно, процедура відповідала тому законодавству, яке було. Тобто на сьогодні зробити висновок, що там процес приватизації був невірно проведений, ну, юридичних підстав для цього, на жаль, немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Ви бачили проект нашого рішення?

 

_______________. Да, бачили проект рішення. У фонду нема заперечень. Ми підтримуємо його і готові, якщо і необхідно надати колегам із Мінекономіки, із Міністерства освіти допомогу, яка може бути надана. Тобто ми хотіли, я б хотів вже особисто звернути увагу, прочитавши проект рішення, що треба ще напевно вирішувати питання не тільки заходу у комітет кредиторів, оскільки  це перший може бути шах. Але, оскільки мова іде про відновлення його платоспроможності, тобто виходу із процедури банкрутства в подальшому. То, якщо воно за рахунок державних коштів вийде, щоб не вийшло так, що у нас акціонери, які є на сьогодні, володіють контрольним пакетом, це поки що резидент Російської Федерації відновив свій      контроль над цим підприємством. То це питання також повинно бути вирішено в плані підготовки до заходу держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. В який спосіб це можна зробити, на вашу думку?

 

_______________. Так з ходу я, відверто кажучи, той механізм, який колеги запропонували, прочитав тільки зараз, так з ходу важко сказати, але треба подумати, я думаю, що такий механізм…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви декларуєте, що ви можете допомогти?

 

_______________. Ми готові допомогти, ми як би інформацію всю, яка в нас була, ми колегам надали, вони зрозуміли, що через механізми, які є стосовно повернення там об'єктів, які були приватизовані у державну власність, які передбачені законодавством про приватизацію, на жаль, неможливо здійснити таке повернення. В будь-якому випадку, якщо ми навіть будемо намагатися знайти зачіпку, механізм для цього, ми не отримаємо того результату, який би бажали. Оскільки ми станемо, максимум, акціонером, який на сьогодні фактично не буде здійснювати будь-якого впливу на діяльність цього підприємства. Оскільки в процедурі санації акціонери відсторонені фактично від управління підприємств. Ось в чому справа.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, дякую.

Володимире Юхимовичу.

 

СТОРІЖКО В.Ю. …якому належить підприємство, протягом цього часу він доручив "Уралприводу" переносити виробництво на цей завод, маючи доступ документації. До речі, при приватизації не була врахована інтелектуальна власність, яка складає набагато більше ніж ті станки, будівлі і так далі, воно було виведено із складу цього підприємства.

На останньому засіданні суду "Росатом" дав доручення своєму представнику голосувати за термінову ліквідацію цього підприємства. І маючи контрольний пакет в цьому раді кредиторів, тільки завдяки позицій обласної адміністрації міськради вдалося відтермінувати прийняття цього рішення і воно відсторонено на 27 січня. Але, якщо не вдасться виконати цю постанову, яку пропонує Міністерство освіти, 27 січня вони ліквідують.

Я очолю міжвідомчу раду з наукового приладобудування при президії Академії наук, Інститут прикладної фізики він є членом Міжнародної асоціації виробників технічних засобів навчання в …… Тобто ми маємо фахову оцінку ситуації і можливість відновлення цього виробництва. Національна академія наук провела низку переговорів з провідними компаніями і фірмами, які згодні зайти, але у випадку, якщо підприємство буде повернено державі, ніхто не хоче займатися цими боргами.

Це фірми такі: "General Electric"? всесвітньо відома фірма; "Аріан" французька, всесвітньо відома фірма. Проведення переговорів з китайською асоціацією ядерної індустрії і таке інше. Значить, тобто, потрібно прийняти на наш погляд цю постанову, але я хотів би просити комітет враховуючи те, що сказав Іван Григорович, має залишитись пункт адресований Кабінету Міністрів, щоб Кабінет Міністрів  здійснив необхідні заходи щодо виконання постанови Верховної Ради. Тому що, якщо ми тільки обмежимося цими двома пунктами, які там є Кабінет Міністрів  разом з дуже шанованим Міністерством економіки і Мінфіном, вони умиють руки. Тобто треба, щоб Кабінет Міністрів  виніс питання на належний рівень, належний рівень, я нагадаю, що є доручення Гройсмана виконати постанову в повному обсязі, є доручення Яценюку, але, на жаль, воно нічого не виконується.

Тому, ми маємо досить… я дуже вдячний Міністерству освіти, який виконав величезну роботу і ми тісно працюємо з міністерством. Ми вдячні міськраді, вдячні Сумській обласній адміністрації, тому ми працюємо в єдиному ключі. Значить, тому в мене прохання: все-таки прийняти рішення, яке б дозволило виконати постанову Верховної Ради.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Я перепрошую, в мене питання до вас: а чи є гарантійні листи від потенційних інвесторів, які ви  назвали? Дякую.

 

СТОРІЖКО В.Ю.  Значить, є протоколи, протоколи, які – низка нарад була під керівництвом Бориса Євгеновича Патона з представниками цих фірм, але це протоколи, із цих протоколів свідчить, що вони ....... заходити, але гасити борг ніхто з них не буде.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Шановний Іване Григорович, шановні члени комітету, шановні присутні, ну, я хочу сказати, що наша позиція, вона... Я повністю підтримую позицію Володимира Юхимовича. Він чітко розказав про ситуацію, яка зараз створена на заводі. Я хочу сказати, що після того, як я приступив до своїх обов'язків, це півтора роки тому, то першими нашими рішеннями – це було звернути увагу на ті підприємства, які сьогодні знаходяться в  складній ситуації в нашому місті. І одним із  цих підприємств є сьогодні  ВАТ "Selmi". Тому ми включилися, повністю в ключилися в підтримку. Ми зверталися також до суду і, в принципі, за нашою підтримкою, за співпрацею з профспілками ми призупинили процедуру банкрутства і все ж таки направили її і продовжили процедуру санації. Тому що якщо для мене як для міського голови то дійсно мені треба погашати заборгованість по заробітній платі, яка щомісячно збільшується на 100 тисяч – це  охорона і утримання цього об'єкту. І на даний момент всього терміну процедури, яка  відбувається, процедура банкрутства і санації, то це десь 8,6 мільйонів  за весь термін десятирічний, я так розумію, давності, так, скільки це відбувається. От, але закрити це питання можна шляхом банкрутства  і зупинити. Розрахуватися там якимсь чином, там продажею майна і все інших процедур, розрахуватися по заробітній платі з колективом, з працівниками колишніми. Але це не вихід із ситуації. Тому ми все-таки разом дійшли до цього, щоб рішенням суду було призупинено, апеляційного суду, призупинено рішення сумського суду щодо подовження процедури у вигляді того, щоб продовжилася процедура санації.

Чому? Тому що ми бачимо, що є можливості, якщо залишиться хоть один відсоток можливості розвитку і відновлення виробництва на цьому підприємстві, ми будемо підтримувати всіма можливими нашими повноваженнями розвиток інвестиційної програми, яка представлена, але дійсно ще немає гарантійних листів. І ми також задавали це питання, тому що інформації і ………, "General Electric", і ……….., вони сьогодні звертаються, і китайці також сьогодні інтересуються, але коли дізнаються хто є власником 51,46 відсотка контрольного пакету, то дійсно, мабуть, у них це зникає.

Тому ми підтримаємо пропозицію щодо погашення заборгованості і в цьому ми готові, тому що, в свою частку вкладати, тому що підприємство знаходиться на 8 з половиною гектарах і воно має заборгованості по сплаті за землю. Ми готові …….. звільнити, погасити або анулювати зовсім ці можливості якимось чином, рішенням Сумської міської ради зробити всі можливі і не можливі речі для того, щоб залишити хоть якийсь відсоток можливості роботи цього підприємства, це наша позиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Миколайовичу, зрозуміло.

Ще, Іван Семенович, ви хочете щось сказати? Теж включіть мікрофон, будь ласка.

 

БОРШОШ І.С. Я хотів би звернути увагу на те, що уже говорили мої колеги попередники.

Звичайно, ми зацікавлені в збереженні цього підприємства, я хотів би дещо історію просто нагадати. За інформацією сьогодні наявною у нас, підтверджено і Службою безпеки України, власне, входження Російської Федерації в склад акціонерів і та процедура, яка відбулася більше, ніж 14 років тому, була основна мета це те, що знищити найсерйознішого конкурента на території колишнього Радянського Союзу. Тобто вони викупили, вивозили таке більш потужне  і серйозне обладнання, але тримали його, пробачте за таке слово, на підсосі його. Тобто тримали майже на балансі або навіть нижче. Головна мета була знищити конкурента – це правда і досі це вважається наш фаховий рівень наших науковців він на порядок, якщо не на декілька порядків вище ніж  конкурентів у Російської Федерації. Жодних звернень з боку головного акціонера, росіянина, з приводу поліпшення роботи, реструктуризації боргу, що не будь, зовсім немає. Тобто абсолютно відсутнє бажання втручатися в економічну діяльність, а це як на мене, свідчить про те, що Росія на пряму зацікавлена у знищенні сьогодні нашого промислового гіганта, якщо говорити про Сумську область.

Безумовно, всі заходи, останні два роки, я можу підтвердити також долучитися до  слів моїх колег, що ми мало перемогу не з китайцями, французами, американцями, які абсолютно зацікавлені в роботі і особливо їх цікавить наш науковий потенціал і досвід. Але будемо об'єктивними, що географічна віддаленість від кордону з Росією також грає свою роль, бо ми декілька десятків кілометрів від Росії, саме цей завод у Сумах.

І інше, що з боргами, надзвичайно справжній нормальний інвестор не планує чиїсь борги погашати, тому звичайно, на жаль, без підтримки держави сьогодні виходу ми не бачимо. Я хочу сказати, що правдами і  не правдами ми тягнемо цей процес ліквідації санації шляхом, вже ж пробачте, між законними методами, коли змінюємо керуючих санації, якось там відтерміновуємо з якихось питань, але цей процес, на жаль, він не може бути вічним, колись йому, все-таки прийде кінець. І я за останні два роки можу говорити, що є десь уже біля десятка звернень я абсолютно вдячний академікам і всім іншим людям, які цим десятки років займаються, бо я бачу наскільки вже енергії і часу покладено.

І  принагідно хочу подякувати, бо, власне, тільки ваш комітет настільки щиро і дуже духовно, душевно до цього долучився.  Ми маємо відповіді, на жаль, не дуже позитивні з інших комітетів і міністерств, в тому числі Міністерства економіки і  інших, вони не бачать перспективи на цей проект, відбулися сухою відпискою. І, на жаль, це правда, ми також мусимо це констатувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

 (Загальна дискусія)

 

_______________. Володимир Михайлович, решта була продана фактично по пільговій підписці, це працівники і керівники цього підприємства, але цей процес проходив 1994-1998 роки.

 

ЛИТВИН В.М.  Зараз встановити точно вже неможливо.

 

_______________. Доступу до реєстру, оскільки воно знаходиться в стані банкрутства, я думаю, що…

 

СТОРІЖКО В.Ю.  Ще питання, питання ……… в процесі приватизації інтелектуальна власність не була врахована і не обрахована. Тобто на балансі цього підприємства ця інтелектуальна власність ……… на смішну цифру, там 100 тисяч і щось таке, її вартість більша ніж все, що там ……… Вона не була врахована приватизації. Документація завдяки СБУ при підприємці обласної адміністрації опечатана і вона зберігається. Загроза велика, цінність її документації, я вам скажу, росіяни будували в Китаї нещодавно завод по збагаченню урану і вони запропонували ……… уральські, які вони ……… з Сум, китайці приїхали подивилися і сказали, ми їх брати не будемо,  а дайте ті, що  у вас стоять. А їх стоїть 500 штук на ядерних комбінатах Росії і ……… змушений був звернутися в Суми і на коліні зробили ці два ………, поставили в Китай і китайці виявилися задоволеними. І зараз вони зацікавлені в тому, щоб встановити прямі контакти. Тобто інтелектуальна власність не була врахована і не обрахована. Це свідомо було зроблено, тому що вона величезна. Я вам скажу, одну хвилину, Росія робила спробу налагодити в Москві виробництво електронних мікроскопів. Інститут прикладної фізики в Москві, йому було доручити освоїти виробництво електронних мікроскопів, вони не змогли цього зробити. Тому що на цьому підприємстві був науково-дослідний інститут 700 чоловік, це в світі всього шість фірм, які це можуть робити. Є величезний колектив, який зараз займається заробітками.

До речі, в Каліфорнії, в Силіконовій долині зараз сидить група цих розробників, ремонтують наші прилади, в Каліфорнії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Володимире Юхимович.

Запитання? Чи я хочу Міністерство економіки, щоб поділилося, тому що вони ж...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте послухаємо Міністерство економіки, бо до нього вже не один раз зверталися, так, ті, хто виступали. Будь ласка, яка ваша позиція?

 

_______________. Так. Доброго дня, Лілія Михайлівна! Доброго дня, шановні народні депутати! Доброго дня, шановні присутні! Спочатку таке невеличке запитання до доповідача професійне. З якого часу Міністерство економічного розвитку і торгівлі стало власником або органом уповноваженим управляти ВАТ "Selmi"? Ну, була така бюрократична просто, ну, тільки що наголос такий, що ми як орган управління, це не є так.

 

СТРІХА М.В. Значить, Міністерство економічного розвитку, безумовно, не є органом управління цього підприємства. Але в момент приватизації це підприємство належало до відання Міністерства промполітики, до якого перейшли повноваження, і зараз підприємство діє в сфері тих відносин, щодо яких головним органом центральної виконавчої влади є саме Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Якщо я не точно висловився, я прошу вибачення.

 

_______________. Добре. Дякую.

Тоді, ну, позиція як би зрозуміла. Майже половина з присутніх вже булим на цьому підприємстві, але Мінекономрозвитку ні одного працівника ще даже не бачило як воно виглядає. Тобто зразу нас, ну, включати в головою шапку, ну... Дуже  вдячний і  народному депутату, що висловив… ну, це не є комітетом питання на разі на сьогодні, мали б уже б хотя би раз би 10 там зібратися в міністерствах і розібратися. Але, разом з тим...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, уточнююче питання заодне: ви отримували наші рішення, рішення Комітету з питань освіти і  науки?

 

_______________. Так, отримували, опрацьовували і опрацьовували питання, які...

 

_______________. А те, що рішення було рік назад, ви отримували, таке саме? Я перепрошую, ви зараз не були, а де ви були рік назад? Можна  ми так як, по-одесски спросим, да. Вы в трамвае сидели или стояли? Де ви були рік назад, коли було рішення, таке саме рішення було нашої Верховної Ради і комітету по тому питанню? Просто так, може, ви просто два тижні працюєте? Я не знаю. Тому я на всяк випадок запитаю.

 

_______________. Ні-ні, минулий рік назад ще був і Мінпромполітики, там ще було і Агентство держмайна два роки тому назад.

 

_______________. Рік назад новий парламент оцей приблизно в той самий час, це таке дежавю, "день сурка", ми ж це питання точно в такому складі обговорюємо з тими ж майже, трошки інші учасники, був ще там керуючий санацією, були ще якісь. Ми обговорюємо те саме. Просто воно вже рік назад було, ну, от, буквально один в один. Просто вас не було. Я просто хочу уточнити. Ви рішення комітету рік назад отримували, так чи ні?

 

_______________. Ми вже є. Так, отримували. Ми вже є.

 

_______________. Що ви зробили з того часу? Будь ласка, мені цікаво, хтось з вас, ви кажете, вам року не вистачило, щоб побувати на заводі, наскільки я розумію, да? Ну, з точки зору логіки елементарної. Рік пройшов. Ви на заводі так і не з'явилися, кажете, що це далеко їхати. Тут всі майже були, крім вас. Що ви зробили?

 

_______________. Ми опрацювали питання на бумазі.

 

_______________. Тобто не зробили нічого?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз нам доповідять.

 

_______________. Доповідаю. Оскільки бюджетом України передбачено, особливо Міністерством економічного розвитку передбачені поїздки лише по тих питаннях, які ідуть відносно Мінекономрозвитку, ми туди їздили…

 

_______________. …Тоді що ви зараз робите тут?

 

_______________. …не є підприємство, підпорядковане до Мінекономрозвитку. Разом з тим є рішення, ми його продивися, опрацювали разом зі співвиконавцями. І взагалі по пропозиції по рішенню комітету Верховної Ради так, ми підтримуємо. Разом з тим наголошую, що Мінекономрозвитку якщо вже поставили як головним виконавцем, то, напевно, вже треба у Мінекономрозвитку збиратися і вирішувати це питання і не через комітет. Не по самому протоколу комітету.

По-друге, ну, до пункту 3.2 "Здійснити заходи щодо затвердження плану санації ВАТ "Selmi", передбачивши в ньому заходи з відновлення виробничої діяльності. Зрозуміло. Але здійснити заходи затвердження кому? Кабінету Міністрів? Затверджує план санації, як на мене, то, по-моєму, господарський суд, у віданні якого є справа про банкрутство. Тому ми можемо тільки розробити план санації та внести його на розгляд Комітету кредиторів, який є головним у процедурі банкрутства на даний час.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто оцей лист, який ви надіслали на Сумську обласну державну адміністрацію, він був надісланий 14 лютого 2015 року. Ну, це просто констатація факту, така реальна бюрократична відписка.

 

_______________. Так, то була констатація факту, реальна бюрократична відписка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як ми це будемо міняти? У вас є пропозиції? Ну, от ви бачите зі своєї точки зору, як це міністерство, якому ми зараз доручаємо відіграти головну роль – і підготувати фактично план виходу з ситуації, ви зможете це зробити чи ні?

 

_______________. За участю Міністерства фінансів, за участю керівника санацією, за участю присутніх ми зможемо це зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

У нас є ще також представник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Висловіть, будь ласка, свій погляд на цю проблему.

 

_______________. Ми зазначили, шановна Лілія Михайлівна, шановні депутати, шановні присутні, ми зазначили, номенклатура приладів, які вироблялись на цьому підприємстві, не входить і не використовується на об'єктах ядерної енергетики України. Але у випадку, якщо номенклатура буде розширена, ми розглянемо можливість використання цих прикладів в галузі. Я поясню нашу позицію з точки зору техніки.

Та номенклатура виробництва приладів, які вироблялися підприємством, використовується в переробці ядерних … урану і його збагачення. В Україні немає технологій і немає виробництва по збагаченню урану і виготовлення паливних таблеток. Тому, якщо налажено виробництво з забезпечення екологічного контролю за викидами на атомних електростанціях, ці лінії приладів ми можемо використовувати в ядерній енергетиці.

У мене все. Якщо є питання, я готовий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …відреагуєте?

 

_______________. В енергетичній стратегії України до 2030 року прописано будівництво в Україні заводу з виробництва ядерного палива. Без цих приладів, без цих технологій це неможливо зробити. Ми підписали два контракти місяць тому з китайцями, з провідним національним Інститутом атомної енергетики, який зараз це робить, в Китаї.

Тому, якщо буде прийнято рішення про будівництво заводу… Азаров перерізав червону лєнточку з "Росатомом". На жаль, цей контракт не був реалізований. Зараз ведуться переговори з "Вестінгауз". Правильно я кажу?

 

_______________. Нет.

 

_______________. Ну, не знаю…

 

_______________. Пояснюю. На сьогоднішній день постановою Кабінету Міністрів будь-які контакти з Російською Федерацією з будівництва заводу припинення. Що "Вестінгауз". Ми звідти отримуємо готову продукцію. Американська сторона не готова передавати нам свої технології.

Третє. Що цирконієве проізводство. В Україні є свій цирконій, але цирконове виробництво находиться в тій же ситуації, яке знаходиться підприємство, якого ми сейчас розглядаємо, і якщо даже ті заходи, які сейчас здійснює в Міністерстві топлива та енергетики України, ми зробимо, тому будемо отримувати 150 кілограмів ядерного цирконію, все інше, це цирконій, ну так умовно називати, використовується в народному хазяйстві, господарстві, прошу пробачення.

Ядерний цирконій, це буде потрібен тільки в тому випадку, якщо ми наладимо чи випустимо завод з виготовлення ядерно-паливних збірок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розумієте, навіть з моєї точки зору, я ж не сиджу у Кабміні, розуміючи, що треба з бюджету віддати… Про що?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позбутися, так? Все зрозуміло.

Віддати і гасити цю заборгованість за рахунок Державного бюджету, якщо немає чіткого плану, як буде розвиватися і заробляти гроші, і для чого нам потрібен розвиток цього підприємства, дуже складно. І мені особисто це не вистачає в нашій аргументації. І я дуже прошу представників адміністрацій місцевих, бо ви зацікавлені в тому, щоб оживити це підприємство і вирішити з ним проблему, а також Національну академію наук, щоб розробити цей реальний план. Тому що от подивіться, ми слухаємо Міністерство енергетики, основні ваші аргументи підважуються, що це дуже довгострокова якась десь перспектива, а гроші треба дати з цього бюджету, з якого ми зараз от вириваємо на насушні потреби кожну копійку.

Тому, колеги, підтримуючи вас всіляко, нам потрібен реальний план, який ми  можемо додати до цього рішення комітету для того, щоб переконувати Кабінет Міністрів, щоб вони мали дані про те, що дійсно це посне працювати, якщо вони вкладуть ці кошти.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Шановні колеги, я, ну, перше, я просто хочу повернутися в історію, щоб всі зрозуміли, да. От 2001 рік чому тоді питання у Верховній Раді не розглядалося щодо продажу стратегічного пакету? Оце перше питання.

Розумієте, таких кейсів в історії України дуже велика кількість, ну, наприклад, в Херсоні там ВАТ "Нафтопереробний... там завод, наприклад, чи хлопчатобумажна фабрика, де 30 тисяч осіб працювали і так далі, і так далі, і так далі.  Я з Лілією Михайлівною тут погоджуюся чому? Тому що якщо ви хочете дійсно, щоб, наприклад, держава виступила в якості інвестора, ну, на цьому етапі, ну, для того, щоб вирішити питання заборгованості, да, і після цього вийшли в нулі, необхідно... так працює весь бізнес, весь бізнес так працює, у вас повинні не просто бути план конкретний і зрозумілий, але повинні прийти 1-2 стратегічні інвестори, да, які через гарантійні письма кажуть: якщо ви вирішите питання легалізації, вирішите питання банкрутства, вирішите всі питання, ну, того, щоб це запрацювало – ми готові абсолютно чітко вкласти і далі працювати на території України. Це буде зрозуміло і я думаю, що і Прем'єр-міністр, і кожен депутат в сесійній залі проголосує за це. Нічого тут такого не буде, це абсолютно зрозуміло, він вкладає... держава 9 мільйонів, після цього прийшов інвестор і після цього всі запрацювали. Ну, інакше знайти аргументи для  того, щоб депутати проголосували... Я вам чесно скажу, всі рядом будуть сидіти депутати і кожен буде приводити такі ж самі випадки і буде казати: "А чому в своєму випадку це не вирішили?". От і все.

Тому Лілія Михайлівна абсолютно правильно тут сказала, чіткий план – раз. І я добавляю від себе: листи гарантійні, листи інвесторів. Той, хто був у бізнесі, знає, про що іде мова. Дякую.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Лілія Михайлівна, я повертаюсь до того, що я вже сказав. Постанова Верховної Ради, не комітету, постанова Верховної Ради у лютому 2015 року. На наш комітет покладений контроль за виконанням постанови. Ми третій раз збираємося, ніхто нічого не робить. Ну, дайте відповідь, дайте тоді відповідь, шановний Кабінет Міністрів. Правильно ви абсолютно говорите, що це підприємство Україну абсолютно не цікавить. Його треба перепрофілювати на випуск, вибачте, дитячого харчування, наприклад, все, що завгодно.

(Загальна дискусія)

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Що завгодно, ну, дайте відповідь, дайте відповідь, не відписки! 17 січня суд на користь Росії, на користь агресора. У нас анексована територія, у нас воєнні дії на трильйони, ми вже тратили. І тут просто ми розписуємося в безсиллі. От те законодавство, що діяло в 2001 році, все правильно зроблено. Стратегічний інвестор, який зараз заволодів нашим стратегічним підприємством, представляє державу-агресора. Уже забрав, вкрав технічну документацію, вже все зробив для того, щоб це підприємство знищити. Ми безпорадно розводимо руками: нічого неможливо зробити. Ну, напишіть цю відповідь, що не треба нічого робити, хай воно, як кажуть… Для чого ми тоді постанову приймали? Елементарну нараду зібрати віце-прем'єр-міністра, який веде це питання. Ви ж бачите, ми, по суті, зводимося… ці ж наради, кому що зробити. Міненергетики це не потрібно. Це на нараді визначається, це не на засіданні комітету, який контролює рішення Верховної Ради. Міненерго не потрібно, Міннауки і освіти говорить, на 2 мільярди заявки. Уже є заявки на прилади і на все. Так підприємство ж зупинено, воно не працює, бо відключена електроенергія, все відключено, воно в процедурі банкрутства. Да.

Тому, ну, це, ну, на комітеті ми розглядаємо 3 раз, а ВОЗ і нині там. останній раз пропоную звернутися до уряду, здійснити вичерпні заходи, кому, яке доручення дадуть, хто, яку нараду проведе. Але 17-го суд, який прийме остаточне рішення на користь Росії. Уже ж правильно говорять, адміністрація одна, інша, що вже все, що можна було відволікти, відтягнути, відтягнули, тисячу працюючих на підприємстві раз, бюджет місцевий – 2, летить шкереберть, бюджет обласний шкереберть – 3, тисячу безробітних – 4 і підприємство банкрути росіяни і потирають руки, задоволені тим, що іще одного конкурента на Україні знищили, хай ця країна вже летить, вибачте, в кювет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я єдине, невпевнена, що оце рішення нам допоможе якось запобігти ситуацією з судом, який вже так близько. Можливо, щось треба підсилити в цьому рішень?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Та, я, я переконаний, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто сам оцей проект рішень.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Лілія Михайлівна, коли зберуться на нараді… Ні, не будемо говорити вже ж зайві речі. Коли зберуться на нараді у віце-прем'єр-міністра, в когось, ну, в когось із відповідальних серйозних людей, да, там, мабуть, буде доручення дано, і ще раз обласна адміністрація, ще раз домовиться, …………… . Ну, не по мікрофону це говорити.

 

_______________. (Не чути)

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Але, коли будуть бачити, що рухається, щось двигається, щось, кудись… А, якщо знову…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Семеновичу, ви щось хотіли ще сказати?

 

БОРШОШ І.С. Бо це дійсно те, що майже те, що я хотів сказати. Я хотів би попросити шановних народних депутатів зважити на те, що ми на кордоні з Росією. Якщо ми вирішимо проблему підприємства, де є головним інвестором Росія, це дуже боляче вдарить політично, розумієте, ідеологічно про те, що навіть у стані війни маленька Україна проти великої Росії вирішує такі питання такого масштабу. Крім усього, це дасть посил нам прикордонному регіону про те, що ми не забуті Богом і людьми. І, повірте, це такий буде позитивний сигнал для того, що все-таки вирішує держави у цей складний час.

І третє, основне. Що дійсно зараз соціальна складова, ну, у нас не останнє питання займає в області і в місті в тому числі. І оця допомога, хоча би невеличка для того, щоб вирівняти хоча би перші стартові позиції. Ми знову, якщо говорити, там, мовою військовою, да, ми їх відкинемо третю позицію, а на першу наших суперників, тих же росіян і наших уже, вибачте, в лапках, ворогів, керуючих санацією. Бо ми їх міняємо уже як перчатки. Протягом року шостий уже змінений. Бо інакше нема механізму просто …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

Шановні колеги, у мене є  така пропозиція. Ми зараз проголосуємо за це рішення. Але в цьому рішенні треба буде посилити питання обґрунтування перспектив, і чому нам потрібно вирішити. Починаючи від політичних аспектів, про які ви щойно сказали, і завершуючи економічними. Тому що воно… Тобто щоб надати більше імпульсу Кабінету Міністрів, і щоб вони розуміли, що є цей deadline, і треба якнайшвидше збирати цю нараду і вирішувати. Так, і щоб в них появилася мотивація. Якщо от ми приймаємо таку позицію, будь ласка, працюйте з секретаріатом комітету, щоб ми якнайшвидше надіслали цього листа, тому що зараз зволікання не можна допускати.

Так, так, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Є така пропозиція. Ну, чи в особистій формі переговоріть із кимось з віце-прем'єрів, хто веде це питання. Чи це В'ячеслав веде, чи це Зубко веде. Ну, зберіть нараду зацікавлених осіб. Ну, зберіть нараду. Дайте доручення, швидко піде потім все робитися, швидко піде робитися. Запросіть губернатора, запросіть мера міста, запросіть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завтра весь уряд буде в парламенті. Ми підійдемо разом до віце-прем'єра і поговоримо.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я підтримую повність. Що зберіть нараду якомога швидше, бо суд уже все, уже нікуди зволікати. Але, коли   будуть бачити, що рух є, іще …….. домовитись, ну, це ж свої люди.

 

_______________. У мене декілька запитань як бізнесмена в минулому до колег. Тому що деякі речі для мене є знову ж таки як бізнесмена в минулому незрозумілі. Я хотів би почути, яка є позиція росіян, які є. Тому що всі бізнес-плани і все, що ми зараз пробуємо робити без повернення або викуплення акцій з російської сторони неможливі. Крапка. Це є … Давайте не будемо собі брехати, тому що є закони, якими ніяким чином не ввійдемо. Нам потрібно тим чи іншим способом повернути підприємство у власність або викупити. Є ще другий варіант просто викупити. Враховуючи, що вони ведуть його на банкрутство, так. Тобто вони… Тому що сума, яку ви говорите, там от є, скільки там, 5 мільйонів?   9 мільйонів. Вибачте, якщо її перевести в долари, вона виглядає, ми тут, у нас деякі політики на машинах дорожчих їздять, ніж сума, яку потрібно викупити. І воно виглядає, чесно скажу, з точки зору того, що ви написали там необхідні гроші для того, щоб відновити виробництво, смішно і з цієї точки зору, так. Тобто це, як би сказати, бізнес-план написаний або для теоретиків, або написаний для людей, які ніколи подібних речей не робили. Ну, тому що суми смішні і не видно, вони не виглядають… Ну, суми для розвитку, вони серйозні, але суми для боргових зобов'язань, вони, ну, м'яко кажучи, смішні. Так, вот, питання. Чи були якісь переговори з росіянами з точки зору того, яким чином вони би бачили, вони хочуть зараз довести до банкрутства, а що вони в результаті отримають? Взагалі якісь переговори серйозні були чи не були? От є ключове питання, тому що без вирішення цього питання ми нічого не вирішимо. Так, можна, конечно, в умовах війни, коли косинус дорівнює 4 поставити питання, що ми забираємо у власність. Але це нічого доброго до авторитету Україну нам не додасть, ми нічого доброго там не вирішимо. Тому, діючі в рамках нормальних бізнес-практик, треба все ж таки спочатку побачити рішення, яке напрошується само по собі попри всю неприйнятність, але, тим не менше, така є бізнес практика. Ми з ними зараз воюємо, але, тим не менше, вони є основними співвласниками заводу, вони володіють ………………….. чи були питання поставлені скільки вони хочуть отримати за власність акцій, якими вони володіють. Оце є ключове питання. Були такі питання задані? Дякую.

 

_______________. Можна відповісти? Значить, протягом 2 років з керівництво "Росатому" на високому рівні проведена була нарада під керівництвом Патона. На цю нараду приїхав перший заступник "Росатома" ……………, президент ……………….., компанії …………… . Значить, 2 роки велись переговори, підписані всі протоколи, плани робіт "Росатому". Дійшло питання до адміністрації Путіна, дійшло питання. ………., головна організація, головне підприємство в Петербурзі ……….., яке опікується цими проблемами, воно підписало з нами всі протоколи, всі програми…

 

_______________. Програми на що? На розвиток чи на продажу назад?

 

_______________. Протоколи про спільне виробництво. Вони давали згоду іти на спільне підприємство. Винесли це питання в Адміністрацію Президента. Була нарада в Сочі, в президентському готелі в Сочі, значить, на якій розглядалося питання. Вони сказали окей, ми з вами йдемо. Дійшло до Адміністрації Президента і все, було заборонено продовжувати перемовини, на жаль.

Значить…

 

_______________. Я видно неправильно поставив питання. Дивіться, я це зрозумів вашу відповідь. Те, що ви говорите, ви говорите  про перспективи старі з точки розвитку підприємства разом з росіянами. Зараз ми живемо в іншій реальності трошки, яка відрізняється від того, що було два роки назад. Ще рік назад ми ставили дуже просте питання, і ставимо його зараз. Чи зараз, коли у вас збираються фактично вони збанкрутувати. Коли люди банкрутують, вони сподіваються на декілька простих речей, або їх цікавить територія  і підприємства і ще щось такі речі. Але тут я бачу, не цікавить. Тобто є якась причина. Завжди, якщо є причина і завжди можна знайти суму грошей, за яку, як би сказати, питання володіння зі сторони Росії вирішити з точки зору бізнесу. Чи було от зараз питання, коли вони ставлять питання про банкрутство, вирішити питання з ними на основі грошових відносин.

 

_______________. Значить, позиція Росії…

 

_______________. Питання було…

 

_______________. Будь ласка, ось позииція Росії…

 

_______________. Позиція Росії однозначна: або ви працюєте з "Росатомом" і купуєте паливо в Росії, або ми розриваємо всі зв'язки в галузі атомної  енергетики з вами, включаючи цей напрямок. Тобто я 25 років працював в "Росатомі" керівником ядерної фізики в Харківському фізтехі. Я там, як кажуть, всіх собак знаю. І у мене багато друзів в Санкт-Петербурзі, в керівництві "Росатому" і так далі. Ми про все домовились. Але, коли дійшло питання до керівництва держави, сказали ні. Стоп, раз Росія і Україна починає загравати з  "Вестінгауз" і з іншими компаніями, ми зупиняємо всі перемовини. І  мої друзі сказали, що нічого з цього не вийде, на жаль. Але цей шанс втрачений  безповоротно, на жаль.

 

_______________. Я хотів би буквально два  слова. Є ж зацікавленість у китайців і французів: дві поїздки протягом року сюди делегації з Китаю, в Суми, яка свідчить про те, що вони мають інтерес.  І сума в 9,6 мільйонів  - це тільки для того, аби повернутися до пункту  1, а потім…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це має бути написано, і  у вас має бути якесь дійсно письмове підтвердження.

 

_______________. Перепрошую, перепрошую. Оце є дуже важливий документ…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підійдіть до мене, і я вам…

 

ГОРДІЄНКО Г.П. Шановна Лілія Михайлівна, шановні народні депутати! Я, Гордієнко Григорій Павлович, я на "Selmi" працював 43 роки, і з них 26 років – заступником генерального директора. Останні  15 років працював  заступником генерального директора з маркетингу. Куди дівати  і як продукцію? Підприємство працювало  достатньо успішно, устойчиво. 50 відсотків  Росія закуповувала, бо більше не могла, бо останнє йшло на експорт в капкраїни, в Європу, нашої продукції.

Чому ми тут зібралися? Проблема вся в тому, що ось є урядове доручення  Геннадія Зубка. Це можна було на рівні начальника відділу,  а може заступника директора департаменту Мінекономрозвитку, котрий тут присутній, розглянути в Мінекономрзвитку і не собирати  отаку  компанію. І все було б  розглянуто і вирішено, але держава буксує, Апарат Кабінету Міністрів непрофесійно діє. Є таке поняття "скликання", а ніхто скликання  не проводить. Ми, я обійшов Мінекономіку, всі кабінети. В чому справа? Що директор департаменту, або заступник міністра Мінекономрозвитку повинен зібрати нараду. Знати, що позиція МОН, позиція Національної академії наук. Не треба  Фонду державного майна, не треба трогати Мінфін, до Мінфіну, ще дуже далеко. І всіх опитати, в чому ж проблема. Але є там рядовий, провідний економіст Ольга Дубенчак, котра готує лист. Корж, заступник міністра, або ще хтось інший, там Качур, підписує, і нічого не знають, ніхто в Мінекономрозвитку не чув. Пройшла реформа в Мінекономрозвитку, нас знаходять, начальник одного управління, другого. А ми вас шукає, це "Електрон" це колишній "Електрон", це є "Selmi". Це таке підприємство, яке нам потрібне. Так, давайте. Я привіз їм 10 кілограмів бумаги, чому російські підприємства, ВПК, авіації, ракетні заводи, підводні човни, все робиться за допомогою наших приладів. Нам воно не потрібне. Чому Енергоатому не потрібне? Тому що хто читав, знайомий із статтею, "Крыса из нержавеющей стали" котру Енергоатом, 200 мільйонів євро витрачається бюджетних коштів на закупку продукції,  товарів і послуг із-за кордону для НАЕК "Енергоатому". Тому що є народні депутати, в тому числі голова Комітету з енергетик це все контролює, не потрібне тут "Selmi" а Росія вся стоїть в черзі за нашими приладами. Тому, якщо це можливо доручить, хай Мінеконорозвитку проведе нараду і все. Вибачте, будь ласка, за такий трошки…

 

_______________. Можна ще запитання до вас?

Я перепрошую, тут інформація не співпадає, давайте ми ще раз договоримо дали..

 

ГОРДІЄНКО Г.П. Я вам надам…

 

_______________. …то давайте вже ми доберемося до кінця. Що нас в даному випадку цікавить? Я би не хотів, щоб ми зараз Мінекономіки звинувачували. Наскільки зрозуміло з цього документу, вони хочуть цей завод збанкрутувати.

 

ГОРДІЄНКО Г.П. Я вам відповім, ви задали питання, те що ви задали питання, у мене є офіційний лист генерального директора електрохімічного заводу Філімонова, котрий пропонує, комерційним структурам України купити  їхній пакет акцій і називає суму яку: 23 мільйони рублів російських.

 

______________.  Це взагалі копійки…

 

ГОРДІЄНКО Г.П.  Це взагалі копійки. Так є у мене офіційний лист з печаткою. Справа в чому?  Це ж тут є  зацікавлені сторони, бізнес-структури, котрі хочуть  це підприємство розпиляти. Зрозуміли?  Воно в центрі міста. Це будівельний майданчик.  Це ж… Хіба можна було з 2010 року по цей день оце мусолить, мусолить? І правильно Іван Григорович тут каже, ну у нього ж душа болить. А є люди, яким… безразлично  это все.

Вибачте, будь ласка.

 

______________.  Ні, ну дивіться, якщо така смішна сума, тобто йде мова наскільки по старих, це зараз скільки – півмільйона доларів, так? 

 

______________.  350…

 

_______________. Ну по  російських… Я по російських маю на увазі вартість акцій.

Тобто в принципі тоді ми неправильно готуємо рішення. Я просто переживаю за те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я про це й кажу.

 

______________.  Я, власне, переживаю за те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені теж здається, що наше рішення не працює… (Шум у залі)

 

ГОРДІЄНКО Г.П. Ну Володимир  Михайлович обізнаний  історію ………. теж, і як вчений знає, що це  підприємство заслуговує особливої уваги з боку держави. Оцей прилад  стоїть 550 тисяч доларів. Один.  Ми можемо його 20, 30 в рік робити? І за ними черга.  Бо дві фірми в світі – "Selmi", а є ще інша фірма – більш ніхто їх не  виробляє, в світі дві фірми, навіщо конкурент потрібен?

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. У мене пропозиція тоді є.  Конкретна. 

 

ГОРДІЄНКО Г.П.  Це германське. (Шум у залі)

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. …пропозиція є. Переговоримо з Укроборонпромом сьогодні. Якщо вони будуть зацікавлені,  вони просто вирішать питання викупу, викупу боргів і викупу… і скажімо, якщо це підприємство може працювати на оборонну галузь України, чому ні? І все. Шановні колеги!

 

______________. (Не чути)

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Все інше… Якщо за цим не буде стояти…

 

______________. Ну ми ж танки не виробляємо і пулємьоти.

(Загальна дискусія)

 

______________. Насправді… 

 

______________. (Не чути)

 

______________. Можна я своїх п'ять копійок, ще закінчу. Я під протокол деякі речі жорсткі скажу.

Перше. За рік не зроблено нічого, це перше. І не зроблено нічого особливо з урахуванням Мінекономіки. Ви, вибачте, то що мали зробити ви не зробили нічого. Тобто, ну, це скажімо так, в нормальній комерційній фірмі, це за мінімум тих людей, які за це відповідали, це просто на просто як мінімум звільнили, а, взагалі, це тягне на, ну, по сталінським підходам то на вредительство, по великому рахунку. Вибачте. Ніколи не думав, що скажу таке слово, але тут воно просто абсолютно доречне.

І ще раз погоджуюсь з тим, що сказала, Лілія Михайлівна. Це є питання яке має займатися Міністерство економічного розвитку. Просто залишилося дуже мало часу. І, якщо ви вважаєте… І. Міністерство енергетики, тут є абсолютно нормальні бізнес речі, які треба зробити. Перше, порахувати скільки буде коштувати викуп. Отримати листа з Росії. Якщо ми вважаємо, що це є підприємство яке нам потрібно, значить домовитись про викуп і домовитись… І тоді вже говорити… Домовитися про ліквідацію боргів і тоді вже говорити з потенційним інвесторами. Але це треба брати під контроль, треба шукати нормального директора, який би цим зайнявся, із тих, що зараз вважаєте, що там сучасно, то що от, власне, і шукати, можливо, нового власника, тому що інакшого виходу тут нема, якщо говорити про нормальний вихід. Тому що другий вихід знищення і розпродаж землі. Ну, значить тоді окей, тоді… Просто пам'ятаєте, це для молоді, яка, що з м'яса фарш можна зробити, але з фаршу м'ясо потім не зробимо. І це все помре і все. І бананова республіка все, тоді це єдиний для нас вихід.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так. Будь ласка, Володимир…

 

ЛИТВИН В.М. Шановна Лілія Михайлівна! Шановні колеги! Я тут согласний із колегами, що, по рішенню, що ми повинні у пункті першому чітко зафіксувати, що виконання попереднього рішення комітету Верховної Ради є абсолютно незадовільним.

Друге. Те що, Лілія Михайлівна, ви пропонували. Очевидно потрібно доручення чи рекомендація академії наук, я не готовий зараз сказати ще кому, щоб вони чітко сказали на скільки це потрібно підприємство для України і в державній власності, взагалі, щоб воно збереглося за Україною. Якщо у нас буде ця друга відповідь на друге питання, яке зафіксувати в постанові, тоді ми фактично переходимо до тих рекомендацій чи доручень Кабінету Міністрів України. Я думаю, там не треба писати, що рекомендувати Кабінету Міністрів з ким, Кабінет Міністрів сам визначиться з ким, але чітко визначити дати, до яких ми просимо прийняти відповідні рішення з урахуванням того, що, думаю, до п'ятниці бюджет буде проголосований.

І ще одне питання, яке стосується, не знаю, чи фіксувати цю позицію в проект рішення, Фонду державного майна. Питання: а скільки у нас таких підприємств, які були інвесторами з-за меж України взяті і сьогодні вони покладені, сьогодні вони не працюють в тому числі і з токи зору геополітичного якого суперництва чи політичного суперництва. І що з цими підприємствами робити? Можливо, потрібно пропонувати Фонду державного майна відповідні зміни для законодавства для того, щоб інтереси України були обстояні, адже це люди, які там працювали і повинні працювати, це соціальна сфера, це наповненість бюджету, і, можливо, Верховна Рада на останній сесії у перших числах січня могла б прийняти до 17 січня відповідні рішення, які б захищали інтереси України. Мені бачиться, що це можна було б відбити відповідним нашим рішенням, хоча б побачили яка картина у нас загальна.

І нарешті останнє, що ми говоримо, Суми там прикордонна область і таке інше. Я думаю, що ви запитаєте багатьох наших людей, які мають високе повноваження, вони не знають де Сумська область знаходиться, тому що розказувати, що це стратегічно важливо для вас, ви все правильно говорите, але вони не знають, на превеликий жаль, бо нехлюйське ставлення до того рішення, яке ми приймали.

І ви зверніть увагу, що, окрім комітету з питань освіти і науки, цією проблемою  ніхто не опікувався, хоча ця тема виходить за межі, власне, чомусь повноважень  комітету.  Але ми хочемо тут знайти рішення.

У мене все з цього приводу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А все-таки мені цікава відповідь на питання, Володимире Михайловичу, ви можете зараз спробувати.

 

______________.  Ну, наскільки я  пам'ятаю, саме підприємств, де й нас є власники  закордонні, які ставили собі за мету саме покласти ці  підприємства, ну  крім цього, я таких не пам'ятаю. Можливо десь ще є… (Шум у залі)

 

______________.  А я вам нагадаю, Львівський автобусний.

 

______________.  А Миколаївський…

 

______________.  Миколаївський глиноземний завод, наскільки мені відомо,   на сьогоднішній день працює на повну потужність.

 

______________.  А Львівський автобусний?

 

______________.  Львівський автобусний завод на сьогоднішній день, на жаль, не працює.

 

______________.  Не пам'ятаєте, да

 

______________.  ….конкрктний власник на сьогоднішній момент.

 

______________.  Ага, конкретний… (Шум у залі)

 

 ______________.  Запорізький алюмінієвий комбінат на сьогоднішній день…  контрольний пакет акцій  повернуто у державну власність.

Якщо б була можливість з точки зору законодавства по приватизації застосувати цей захід як розірвання  договору чи визнання …

 

______________.  …вносьте зміни до законодавства…  Вносьте пропозицію… (Не чути)

 

 ______________.  За рік нічого не зроблено. Рік пройшов і констатація факту тільки в тому, що, вибачте, ми нічого  не зробили, крім відписок. От є яка  реакція зі сторони уряду.

 

______________.  Шановні народні депутати, ну давайте… Уважно. Можна ще раз. Ми не  вирішимо питання, повернувши у державну власність  чи у власність комунальної громади, наприклад,  пакет акцій. Який був  проданий у  2001 році. Тому що на сьогоднішній день всі права  управління цим підприємством і розпорядження майном цього підприємства належить комітету кредиторів. І ці питання вирішуються в рамках законодавства  про відновлення платоспроможності боржника.  Отака сьогодні ситуація. Тому якщо ми хочемо вирішити, якщо, дійсно,  ті пропозиції, які Міністерство  освіти висловило, що воно, дійсно, потрібно-необхідно, потрібно вирішувати  в саме цих рамках.

Єдиний можливий ще шлях, який є, є закон, який передбачає  можливість вилучення для суспільних потреб, він діючий закон, да, для суспільних потреб земельних ділянок і майна, нерухомого майна, яке знаходиться на цих земельних ділянках, він той закон працюючий, якщо можливо його застосувати, можливо і його застосувати. Тобто вони не є власниками земельних ділянок, але, напевно, вони є користувачами, якщо місцева рада може прийняти рішення про вилучення для суспільних потреб, якщо буде доведено, що це дійсно суспільні потреби, то може таким шляхом піти ще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це має бути рішення місцевої ради?

 

______________. Може бути рішення місцевої ради, може бути і Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка, Іван Григорович.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги! Подивіться, час розмови і знову повертаюсь до того, що я пропонував. Ну, дійсно, ну, зберіться в відповідному міністерстві, проведіть нараду, щоб ми не тут під мікрофон під запис.

Друзі! Прем'єр-міністра, Верховна Рада делегувала приймати неординарні рішення. Він единолично, вибачте, одноосібно підписав рішення уряду і заборонив повертати кредити на мільярди доларів. І примчалися всі сюди, сіли за стіл переговорів. Та демонструйте силу в кінці-кінців, рішучість.

От зараз година розмови спливає, ви говорите, а може от такий варіант. Друзі, та невже на засіданні комітету після того як рік ми прийняли рішення Верховної Ради, постанову Верховної Ради, рік пройшов нічого не зроблено. Суд через два тижні. Зараз нащупується рішення яке могло б було прийнято.

Друзі, ну хіба так можна відноситись до національного, як кажуть, ну, багатства, достояния, вибачаюсь за русизм. Ну, хіба так можна відноситись? Хіба можна бути такими байдужими?

 

______________. Ні. Тут ще я би хотів би доповнити просто, Іван Григорович, що насправді це ваша позиція говорить, що ви в принципі там нічим не займалися, тому що з точки зору бізнесмена, рішення є абсолютно тривіальним і примітивним. Якщо цей завод, всього на всього кредитори вимагають 9 мільйонів гривень. Правильно я розумію?

 

______________. (Не чути)

 

______________. Що?

 

______________. (Не чути)

 

______________. Ну, вибачте, це є ціна двох автомобілей на сьогоднішній день, якщо так переводити в якісь такі розумні речі. То нормальний, розумний хазяїн взяв би викупив, забрав би це із санації, забрав би цей, а далі би вирішував, що з тим робити. Плюс доповнити до того, що у нас ще вимагається, мільйон, але тепер по нинішніх цінах, напевно, вони захочуть знову ж таки в мільйонах, бо раніше ціна була заводу росіян, того, що вони хотіли свого пакету, мільйон доларів, так, ну приблизно. Тобто нам виходить мільйон 300 доларів для того, щоб повернути завод назад вартість. От про яку суму ведеться мова.

 

_______________. Та в рублях.

 

_______________. Вибачте. Ні, ну 23 мільйона гривень, 23 мільйона рублів, це колись був майже мільйон доларів, і на скільки я розумію, це вони називали в рублях, але відносно все рівно буде в доларах, я ж росіян добре знаю, так вибачте. Так що тут немає про що говорити, вони захочуть той самій мільйон доларів.

Тобто мільйон 300 коштує цей завод, якщо нормально, то далі мав би бути складений бізнес-план, то, що ви там говорите, що 1 спектрометр коштує 400 тисяч по продажі коми ми збираємося це продати, і план хто готовий дасть вже вести гарантії для того, що вони готові ці речі купити, якщо запропонувати людям нормальні ціни і так дальше. От є нормальне рішення.

Вибачте, але знову ж таки повторюю те, що Іван Григорович, і я пропоную, щоб ми зараз прийняли дуже жорстке рішення стосовно того, що Міністерство економіки не працює, не виконує ті речі елементарні речі, це не біном Ньютона, вибачте мене.

 

_______________. Можна прокоментувати?

Рік тому була реорганізація Міністерства промислової політики, в якому по штату було 230 людей, які займалися 300 підприємствами, які наразі передали до Мінекономрозвитку, і з реорганізаціями наразі цими всіма підприємствами плюс "Нафтогаз", який зараз передається, займається 22 людини, 22-і.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухайте, це все зрозуміло.

Дивіться, нам зараз що потрібно, нам потрібно вирішити терміново це питання, бо, по-перше, треба закласти в бюджет ці гроші, і на бюджетному комітеті прийдеться про це говорити. Це є окрема взагалі позиція, тому що звідки взяти? Якщо ми зараз не закладемо це в бюджет… Хоча, може, з якихось залишків 2015 року? Тому що в них вже немає часу, поки буде бюджет запущений, це треба робити з залишків 2015 року.

 

_______________.  А скільки там землі є під заводом?  200,5 гектар, а скільки зараз ціна одного гектара в сумах, вибачте, чисто для себя поржать?

От немає на нас Януковича, чесне слово, нема.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Насправді, мені здається, що на уряді треба поставити питання, з приводу там же є ще якісь залишки з якими можна зараз працювати, в останні дні?

 

_______________. До мене питання, до Мінекономіки? Абсолютно не знаю, який бюджет в Мінекономіки і взагалі скрізь в уряді також? Не займаюсь бюджетом, управління займається лише управлінням підприємством.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, вірніше це все дуже погано, але рішення нам все-одно треба приймати. Я думаю, що треба поставити питання виділення терміново цих коштів і закладання до бюджету не знаю, якого, чи зараз вони можуть ще залишки якісь перерозподілити, чи 2016 рік. І маємо, буквально завтра доопрацювати це рішення до людського вигляду, щоб з цим рішенням можна було підійти, ми можемо підійти до віце-прем'єра відповідного…

 

_______________. Які дати доручення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так. І говорити тоді  з віце-прем'єром і про цю суму, і про терміновість  цієї ситуації для вирішення. Так, добре. Колеги, хто за таке рішення, плюс все, що висловив Володимир Михайлович. І, шановні колеги,  під стенограму. Одноголосно, дякую. Дякую за участь в засіданні комітету. Нам ще залишилося, шановні колеги,  два питання.

І так, маємо ще два питання. Один законопроект, за яким ми не є профільні, його швиденько розглянемо, а тоді друге питання пов'язане із затвердженням нашого рішення виїзного комітету в Сєверодонецьк.

Отже, зараз розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законів  України щодо  посилення соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа (реєстраційний номер 2538а), співавтори Королевська і Солод. Королевська     попросила в їхню відсутність розглядати законопроект.

Доповідає  Тарас Дмитрович Кремінь.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги! Запропонований проект Закону  України  про внесення змін за номером 2538а не є профільним, не є головним для нашого комітету, а головним тут є Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму. Якщо взяти до  уваги основні положення і точніше ті пропозиції, які рекомендуються  як  основні для змін до основних     законів  України таких як: про мобілізаційну   підготовку та мобілізацію, про загальнообов'язкове державне страхування  на випадок безробіття, про зайнятість населення, про забезпечення організаційно-правових умов  соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Власне, цим законопроектом пропонується  визначити заходи, що мають посилити  соціальний захист дітей-сиріт та дітей  позбавлених батьківського піклування. А також осіб з їх числа в частині відстрочки від призову на військову службу під час  мобілізації, працевлаштування та забезпечення першим робочим місцем, а також здобуття освіти.

З проекту рішення нашого комітету  видно, що ми підтримуємо  цю законодавчу ініціативу. Разом із тим і Головне науково-експертне управління, зважаючи на те, що будуть на перспективу враховані і їхні побажання, так само не проти підтримати його.

Можу сказати і про інші міністерства, які відповідно до свого профілю його розглядали та висловили свою позицію. Міністерство освіти і науки підтримало судячи з офіційного листа.  Міністерство соціальної політики  України підтримало, але просить…

 

_______________. (Не чути)

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Не підтримало, я перепрошую, це я подивився інший документ. Міністерство фінансів  запропонувало свій  експертний висновок із побажаннями, які так само    могли б бути враховані Міністерством юстиції. Міноборони  запропонувало своє зауваження. І Міністерство економічного розвитку і торгівлі аналогічно, тощо. Тому я можу зачитати проект рішення нашого комітету, який виглядає наступним чином.

Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні проект Закону України "Про  внесення  змін до  деяких законів…" далі по тексту. Прийняти за основу з урахуванням пропозицій та зауважень Головного науково-експертного управління Апарату.

Відповідно це рішення передати до Комітету Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму, який визначено головним для розгляду цього проекту закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. 

Отже  зараз виконавчу владу по цьому законопроекту представляє також Сергій Омельянович Кікіна, директор Департаменту праці та зайнятості Мінсоцполітики.

Будь ласка,  ви хотіли висловитися.

 

КІКІНА С.О. Так, ми уважно розглянули даний законопроект. У нас є зауваження з приводу внесення змін до Закону про зайнятість та Закону про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування  на випадок  безробіття.

В своїй Пояснювальній записці автор законопроекту пояснила, що на сьогодні недостатнім є правове  регулювання в частині працевлаштування сиріт після досягнення  ними  повноліття. Закон України "Про зайнятість населення" відносить до категорії  громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, яким  виповнилося  15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток прийматися на роботу. Проте питання працевлаштування повнолітніх осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, цим законом не вирішується.

Насправді, це  не зовсім правда, оскільки в законі  є така категорія осіб, як молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних  закладах, звільнилася з  військової або альтернативної невійськової служби і яка вперше  приймається на роботу. Ці особи повністю покриваються цією категорією, тобто вони повністю там враховані. Відповідно, оскільки вони входять  в ту категорію,  то  всі гарантії зайнятості на них також повністю розповсюджуються.

Крім цього, автори законопроекту вирішили внести зміни до законодавства в частині… ну як би  повертаюсь до цієї категорії дотацію.  Чому я кажу "повертаючи". Така виплата існувала до 2013 року в старому законі про зайнятість, новим законом про зайнятість вона відмінена, Верховна Рада вирішила, що вона неправильна, ми підтримуємо, що вона дійсно неправильна. І назва, і сам процес виплати її був неправильний, воно відмінено, автори законопроекту знову повертають цей вид дотацій.

Ми вважаємо, що для них вже передбачена компенсація, статтею 26 Закону про зайнятість, це компенсація у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць. Такий вид компенсацій передбачений для всіх категорій осіб, визначених статтею 14 закону про зайнятість, і ми вважаємо, що буде неправильно брати одну категорію витягувати і їм особисто встановлювати отакі преференції у вигляді більшому ніж для інших категорій осіб і в  тому числі у вигляді дотацій, яка вже відмінена. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло, дякую.

Міністерство освіти і науки.

 

СТРІХА М.В. Вельмишановна Лілія Михайлівна, вельмишановні народні депутати! Щоб бути дуже коротким я хочу звернути увагу на одне, що запроваджуючи нові категорії осіб, які мають право поза конкурсного вступу до навчальних закладів, водночас ми, очевидно, що звужуємо права тих, хто виборює право такого вступу на конкурсній основі і це теж  треба мати на увазі.

Міністерство, безумовно, підтримує звільнення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період учнів професійно-технічних навчальних закладів, які навчаються на денній та вечірніх змінах. Пропонуємо редакцію запропонованої законопроектом статті 26 переформулювати, компенсуються фактичні витрати на оплату праці, але не вище середнього рівня заробітної платні, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць на відповідну особу, доповнити словами після контроль виконання функцій роботодавця в частині працевлаштування і оплати праці. З врахуванням цього вважаємо, що законопроект після ухвалення в першому читанні потребує доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Після ухвалення в першому читанні? Отже у нас залишається наше рішення, беремо його за основу, але його треба доопрацьовувати, і в нашому рішення ми маємо це чітко вказати. З урахуванням пропозицій Міністерства освіти і Міністерства соціальної політики. Так, колеги? Можемо голосувати?

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую.

Наступний  законопроект. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" (щодо повноважень Кабінету Міністрів України) (реєстраційний номер 3145). Весений народними депутатами Князевичем і Поплавським.

Михайло Михайловичу, вам…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, зрозуміло.

Доповідати буде Тарас Дмитрович Кремінь Прошу.

 

_______________. Дубль два.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. А то тільки по телевізору.

(Загальна дискусія)

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, законопроектом номер 3145 пропонується внести до статей 20 і 26 зазначеного закону зміни, згідно з якими визначено, що Кабінет Міністрів України сприяє створенню при дитячих будинках і школах-інтернатах, та інших форм облаштування дітей підсобне господарство цехів, а також забезпечує щорічне безоплатне оздоровлення дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування віком до 18 років через уповноважені ним органи.

Зважаючи на позицію ГНЕУ, а також зважаючи на позицію Міністерства освіти і науки та інших міністерств вони рекомендують підтримати це. До речі, мені імпонує позиція Міністерства освіти, вони запропонували розширити умови підтримки таких дітей за рахунок виділення додаткових коштів на передплату, на додаткові кошти для стипендіального фонду, тощо.

Тому, враховуючи викладене, проект рішення нашого комітету по цьому рекомендувати Верховній Раді України у першому читанні цей законопроект підтримати і відповідно це рішення комітету скерувати до профільного комітету за змістом свого спрямування питань сім'ї, молодіжної політики і спорту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, в цілому не можна, тому що в нас там є зауваження, які треба врахувати і тут присутній директор Департаменту організації оздоровлення та санаторного лікування Мінсоцполітики України Іван Олексійович Хохленков. Будь ласка, Іван Олексійович.

 

ХОХЛЕНКОВ І.О.  Шановні Лілія Михайлівна! Шановні народні депутати! Міністерство соціальної політики повністю підтримує законопроект без зауважень. Згідно з дорученням Кабінету Міністрів ми були на скликанні, зауважень, пропозицій від інших міністерств.

Хочу поінформувати, що Міністерство економічного розвитку, Міністерство юстиції підтримує законопроект без зауважень. Міністерство фінансів поінформувало, що прийняття зазначеного законопроекту не вплине на показники бюджету та в відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини. Міністерство освіти і науки також підтримує, про що вже казали, прийняття законопроекту. Але у Міністерства освіти там є пропозиції до інших статей цього закону, зокрема, до статті 8. Там є пропозиція Міністерства освіти, я думаю секретаріату передадуть.

І я хотів ще проінформувати, що я був присутній на засіданні Комітету Верховної Ради з питань сім'ї і молодіжної політики, комітет повністю теж підтримав і рекомендував Верховній Раді прийняти за основу і в цілому цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ХОХЛЕНКОВ І.О.   Ну, воно не стосується, воно стосується інших статей, про що казали, там стаття…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ХОХЛЕНКО І.О.  Да, тут немає. Стаття 8, там вони пропонують зміни…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …це нові статті абсолютно, так?

 

СТРІХА М.В. Це ідеться про те, що…

 

ХОХЛЕНКОВ І.О.   … і 5 статті 8.

 

СТРІХА М.В. (Не чути)

 

ХОХЛЕНКОВ І.О.   Дякую.

 

СТРІХА М.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

Шановний Максиме Віталійовичу, між першим і другим читанням ми можемо правити тільки виключно статті, які є в базовому законопроекті. Тому ця пропозиція пропонує внесення нового законопроекту і не може бути врахована до другого читання. Бо тут не чіпається стаття 8 взагалі в цьому законопроекті. В зв'язку з тим ми справді можемо голосувати за основу і в цілому.

Є якісь питання?

Будь ласка, Володимир Михайлович.

 

ЛИТВИН В.М.  Шановна Лілія Михайлівна! Шановні колеги!Момент, який, там у першій правці статті 20, де говориться про створення при дитячих будинках і школах-інтернатах, потім інші форми влаштування дітей. Я просив би уточнення все-таки дати, це дитячі будинки сімейного типу, бо потім будуть думати, що це за інші форми влаштування дітей. Бо іншої форми  у нас, в принципі, немає. І з усім іншим можна було погодитися і тоді прийняти його за основою і в цілому.

І друге питання, Лілія Михайлівна, я користуюсь присутністю представника Міністерства соціальної політики. Ну, така ситуація у нас склалася.  Просив би тут вашої допомоги до осені 2015 року діти або дитячі будинки сімейного, вони мали пільгу 50 відсотків сплати на комунальні послуги. З осені 2015 року їм відмінили. І запропонували, щоб вони оформляли субвенції, субсидії, перепрошую. Але справа в тім, що, як правило, вони проживають  у будинках, які мають статус службовий. А, якщо це статус службового будинку, він немає право оформляти  субсидію. І вийшло, що цим рішенням погіршили ситуацію для такої категорії сімей. І дуже багато звертається батьків, зокрема Житомирської області, просять відновити в цьому плані справедливість. Я дуже просив би, щоб…

 

_______________. Володимир Михайлович, ми знаємо про цю проблему. Наскільки я знаю, це, ну, наш суміжний департамент займається. Це внесення пропозицій щодо. Да, тобто до нас  теж листи такі надходять, ми знаємо про цю проблему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Добре. Це окреме питання. Які, ще є якісь думки? Тоді голосуємо за основу і в цілому. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую. Одноголосно.

 Колеги, я хочу повідомити вам, що 2 квітня ми… Ні, не квітня. Перепрошую. Зараз, одну хвилинку. Зараз я мушу відкрити рішення. Будь ласка, відкрийте рішення. Проект рішення про практику застосування законодавчих актів у Донецькій області щодо функціонування освітньої сфери в умовах проведення антитерористичної операції. Отже, в нас з вами було цього року два виїзних засідання до Донбасу, власне, з приводу того, як виконується законодавство про освіту на Донбасі в цих складних умовах проведення антитерористичної операції. 2 квітня 2015 року у нас було виїзне  засідання у Луганській області, у місті Сєверодонецьку. Теж, так.

Отже, тоді ми вивчили певні проблеми. І хочу вам сказати, засідання, на якому ми побували тепер у листопаді, 19 листопада, у Краматорську, воно продемонструвало, що всі ці проблеми, вони стають ще більш глибинними, тому що іде час, у них зв'язані руки по бюджетах. Дуже багато питань піднімали під час наших зустрічей, і я щиро вдячну Тарасу Дмитровичу, який поїхав на це засідання. Ми були з ним вдвох і презентували комітет, і говорили про глибоку зацікавленість все-таки всіх членів комітету цими проблемами. І зараз на основі зустрічі всього обговорення, узгоджень з обласною, тобто військово-цивільною адміністрацією, з тими зустрічами, які ми мали з освітянами, проект рішення просимо підтримати.

Якщо у вас є запитання по цьому проекту рішення, готова відповісти. Дякую. Одноголосно.

Тепер ще одне запитання, з приємного. Куди ж Олена Іванівна пішла, якраз її це стосується. Якщо в когось ще щось є в "Різному", будь ласка.