Діяльність Комітету

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Підготовка проекту ЗУ "Про освіту"

31 березня 2016, 18:02

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ ДО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ПРО ОСВІТУ

 

Порівняльна таблиця до проекту Закону України

Про внесення змін до Закону України

 

Реєстраційний

№ 3491

 

 

Автор(и):

Кабінет Міністрів України

(Повторне перше читання)

 

Автори остаточної редакції:

Народні депутати України - члени Комітету з питань науки і освіти

 

 

Дата розгляду в комітеті:

30.03.2016

 

 

 

 

Редакція, запропонована на перше читання Кабінетом Міністрів України

Редакція, запропонована на повторне перше читання

 

0.

ПРОЕКТ

ПРОЕКТ

 

1.

вноситься

вноситься

 

2.

Кабінетом Міністрів України

Кабінетом Міністрів України

 

3.

А. ЯЦЕНЮК

А. ЯЦЕНЮК

 

4.

“ ” 2015 р.

“ ” 2015 р.

 

5.

Закон України

Закон України

 

6.

Про освіту

Про освіту

 

7.

________________

________________

 

8.

Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою.

Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою.

 

9.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої суспільної цінності, розвиток її розумових, творчих і фізичних здібностей, професійних знань і компетентностей, забезпечення її успішної соціалізації у мінливих соціальних умовах, сприяння розвитку особистостей, готових до свідомого суспільного вибору, діяльності в умовах громадянського суспільства для примноження інтелектуального і культурного потенціалу Українського народу і забезпечення сталого людського розвитку в Україні.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних компетентностей для її успішної самореалізації, виховання відповідальних громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, підготовка кваліфікованих фахівців, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

 

10.

Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

 

 

11.

Розділ I

Розділ I

 

12.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

 

13.

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

 

14.

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

 

15.

1) автономія закладу освіти - право такого закладу на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності і відповідальності в прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законами України;

1) автономія - право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності і відповідальності в прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законами України;

 

16.

2) академічна свобода - самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів з урахуванням обмежень, установлених законами України;

2) академічна свобода - самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів з урахуванням обмежень, установлених законами України;

 

17.

3) безоплатна освіта - освіта, яка здобувається особою за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів згідно із законодавством;

3) безоплатна освіта - освіта, яка здобувається особою за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів згідно із законодавством;

 

18.

4) дуальна форма освіти - форма здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації на основі відповідних договорів;

4) дуальна форма освіти - форма здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації на основі відповідних договорів;

 

19.

5) заклад освіти (навчальний заклад) - юридична особа публічного або приватного права, що провадить освітню діяльність відповідно до своїх установчих документів та відповідної ліцензії;

5) заклад освіти (навчальний заклад) - юридична особа публічного або приватного права, що провадить освітню діяльність відповідно до своїх установчих документів;

 

20.

6) засновник закладу освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти. Права засновника, передбачені цим Законом, набуваються також на підставах, передбачених цивільним законодавством;

6) засновник закладу освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти. Права засновника, передбачені цим Законом, набуваються також на підставах, передбачених цивільним законодавством;

 

21.

7) здобувачі освіти - вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, які здобувають освіту у закладах освіти за будь-яким видом та формою здобуття освіти;

7) здобувачі освіти - вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, які здобувають освіту у закладах освіти за будь-яким видом та формою здобуття освіти;

 

22.

8) індивідуальна програма розвитку - документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, що розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини (або її законних представників) з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання;

8) індивідуальна програма розвитку - документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, що розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини (або її законних представників) з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання;

 

23.

9) інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципі недискримінації, врахуванні багатоманітностей людини, ефективному залученні та включенні до освітнього процесу всіх його учасників;

9) інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципі недискримінації, врахуванні багатоманітностей людини, ефективному залученні та включенні до освітнього процесу всіх його учасників;

 

24.

10) інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для навчання та виховання учасників освітнього процесу;

10) інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для навчання та виховання учасників освітнього процесу;

 

25.

11) кваліфікація - стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання), визнана та підтверджена уповноваженою установою (закладом, органом), що у встановленому порядку засвідчується відповідним документом;

11) кваліфікація – стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання), яка у встановленому порядку оцінена та визнана уповноваженою установою (закладом, органом), що засвідчується відповідним документом;

 

26.

12) компетентність - динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність;

12) компетентність - динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність;

 

27.

13) навчання впродовж життя - будь-яке навчання, що здійснюється з метою удосконалення та здобуття нових компетентностей, необхідних для розвитку особистості, її продуктивної зайнятості;

 

 

28.

14) освітній процес - це інтелектуальна, творча діяльність у сфері освіти, що провадиться через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на формування гармонійно розвиненої особистості шляхом передачі, засвоєння, примноження і використання компетентностей здобувачів освіти;

13) освітній процес - це інтелектуальна, творча діяльність у сфері освіти, що провадиться через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на формування гармонійно розвиненої особистості шляхом передачі, засвоєння, примноження і використання компетентностей здобувачів освіти;

 

29.

15) освітня діяльність - діяльність юридичної або фізичної особи, метою якої є розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських і професійних компетентностей;

14) освітня діяльність - діяльність юридичної або фізичної особи, метою якої є розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських і професійних компетентностей;

 

30.

16) освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою чи договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання;

15) освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою чи договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання;

 

31.

17) освітня програма - єдиний комплекс або послідовність освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання протягом певного періоду часу;

16) освітня програма - єдиний комплекс або послідовність освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання;

 

32.

18) особа з особливими освітніми потребами - це особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою розвитку, навчання, поліпшення стану здоров’я та якості життя, підвищення рівня участі у житті суспільства;

17) особа з особливими освітніми потребами - це особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою розвитку, навчання, поліпшення стану здоров’я та якості життя, підвищення рівня участі у житті суспільства;

 

33.

19) результат навчання - знання, способи мислення, погляди, цінності, навички, уміння, інші особисті якості, які здатна продемонструвати особа після успішного завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;

18) результати навчання – знання, способи мислення, погляди, цінності, навички, уміння, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, кількісно оцінити і виміряти та які здатна продемонструвати особа після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;

 

 

 

19) рівень освіти – категорія, що використовується для впорядкування освітніх програм за рівнем складності їх змісту;

 

34.

20) розумне пристосування - запровадження, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами нарівні з іншими особами їх конституційного права на освіту;

20) розумне пристосування – запровадження, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами нарівні з іншими особами їх конституційного права на освіту;

 

35.

21) система освіти - сукупність суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, освітніх програм, рівнів та ступенів (кваліфікацій) освіти, стандартів освіти, ліцензійних умов, органів, що здійснюють управління у сфері освіти;

21) система освіти – сукупність суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, освітніх програм, рівнів та ступенів (кваліфікацій) освіти, стандартів освіти, ліцензійних умов, органів, що здійснюють управління у сфері освіти;

 

36.

22) спеціальні закони - Закони України “Про дошкільну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійну освіту”, “Про вищу освіту”;

22) спеціальні закони - Закони України “Про дошкільну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, «Про професійно-технічну освіту», “Про професійну освіту”, “Про вищу освіту”, “Про освіту дорослих”;

 

37.

23) суб’єкт освітньої діяльності - заклад освіти, підприємство, установа, організація, фізична особа, основним завданням якої є забезпечення реалізації права людини на освіту в процесі провадження освітньої діяльності;

23) суб’єкт освітньої діяльності - заклад освіти, підприємство, установа, організація, фізична особа, що забезпечує реалізацію права людини на освіту в процесі провадження освітньої діяльності шляхом розвитку її загальнокультурних, громадянських і/або професійних компетентностей;

 

38.

24) універсальний дизайн у сфері освіти - дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, покликаний зробити їх максимально придатними для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну.

24) універсальний дизайн у сфері освіти - дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, покликаний зробити їх максимально придатними для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну;

 

 

 

25) цикл освітнього процесу – відносно завершена частка освітньої програми певного рівня освіти, яка враховує вікові особливості фізичного, психічного і розумового розвитку здобувачів освіти в організації їхньої навчальної діяльності (освітнього процесу) і конструюванні змісту освіти.

26) якість освіти – це відповідність результатів навчання стандартам освіти, та/або договорам на надання освітніх послуг.

 

 

39.

Стаття 2. Законодавство України про освіту

Стаття 2. Законодавство України про освіту

 

40.

1. Законодавство України про освіту базується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів у сфері освіти і науки, інших актів законодавства України та міжнародних договорів України.

1. Законодавство України про освіту базується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів у сфері освіти і науки, інших актів законодавства України та міжнародних договорів України.

 

41.

2. Заклад освіти має право самостійно приймати рішення з питань в межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

2. Заклад освіти має право самостійно приймати рішення з будь-яких питань в межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

 

42.

3. Підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права людини на освіту, а також визначених законами автономії закладів освіти та академічних свобод учасників освітнього процесу.

3. Підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права людини на освіту, а також визначених законами автономії закладів освіти та академічних свобод учасників освітнього процесу.

 

43.

4. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про освіту.

 

 

 

 

44.

Стаття 3. Право на освіту

Стаття 3. Право на освіту

 

45.

1. Кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на рівність умов доступу до освіти та знань, право на безоплатну освіту у випадках, визначених Конституцією та законами України.

1. Кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти та знань, право на безоплатну освіту у випадках, визначених Конституцією та законами України.

 

46.

2. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, ставлення до релігії, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

2. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

 

47.

3. Право особи на освіту реалізується шляхом здобуття формальної, інформальної та неформальної освіти.

3. Право особи на освіту реалізується шляхом здобуття формальної, інформальної та неформальної освіти.

 

48.

4. Держава здійснює соціальний захист здобувачів освіти у випадках, визначених законодавством, а також сприяє забезпеченню рівного доступу до освіти осіб із соціально вразливих верств населення.

4. Держава здійснює соціальний захист здобувачів освіти у випадках, визначених законодавством, а також сприяє забезпеченню рівного доступу до освіти осіб із соціально вразливих верств населення.

 

 

 

У системі освіти діє соціально-педагогічний патронаж, що забезпечує консультативну та іншу допомогу батькам (законним представникам) з метою забезпечення права особи на освіту. Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами, які за своїм статусом належать до педагогічних працівників.

 

49.

5. Держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню їхніх потреб у сфері освіти.

5. Держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню їхніх потреб у сфері освіти.

 

50.

6. Особа має право безоплатно здобути освіту на кожному рівні освіти один раз, крім випадків, визначених законами України. Особа, яка не завершила навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним рівнем професійної або вищої освіти, має право повторно здобувати освіту відповідного рівня за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовку фахівців, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

 

 

51.

7. Іноземці та особи без громадянства здобувають освіту в Україні відповідно до законодавства та міжнародних договорів України.

6. Іноземці та особи без громадянства здобувають освіту в Україні відповідно до законодавства та міжнародних договорів України.

 

52.

8. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту згідно із Законом України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”, має рівне з громадянами України право на освіту.

7. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту згідно із Законом України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”, має рівне з громадянами України право на освіту.

 

53.

9. Право на освіту не може бути обмежене будь-якими законами України. Закон може містити особливі умови доступу до певного рівня освіти, зумовлені специфікою освітньої програми.

8. Право на освіту не може бути обмежене будь-якими законами України. Закон може містити особливі умови доступу до певного рівня освіти, зумовлені специфікою освітньої програми.

 

 

54.

Стаття 4. Забезпечення права на безоплатну освіту

Стаття 4. Забезпечення права на безоплатну освіту

 

55.

1. Право на безоплатну освіту забезпечується:

1. Право на безоплатну освіту забезпечується:

 

56.

для дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок формування та фінансового забезпечення мережі державних та комунальних закладів в обсязі, достатньому для задоволення потреб в освіті усіх громадян України, іноземних громадяни та осіб без громадянства, які проживають на території України;

для дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок формування та фінансового забезпечення мережі державних та комунальних закладів в обсязі, достатньому для задоволення потреб в освіті усіх громадян України, іноземних громадяни та осіб без громадянства, які проживають на території України;

 

57.

для позашкільної, професійної та вищої освіти - за рахунок фінансування закладів освіти з державного та/або місцевих бюджетів в порядку, встановленому законодавством.

для позашкільної, професійної та вищої освіти - за рахунок фінансування закладів освіти з державного та/або місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством.

 

 

 

2. Держава гарантує усім громадянам та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандарту.

Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками, посібниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів та педагогічних працівників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

 

58.

Стаття 5. Державна політика у сфері освіти

Стаття 5. Державна політика у сфері освіти

 

59.

1. Освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і національно-культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в сталий розвиток суспільства.

1. Освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і національно-культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в сталий розвиток суспільства.

 

60.

2. Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки та органи місцевого самоврядування.

2. Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки та органи місцевого самоврядування.

 

61.

3. Державна політика у сфері освіти формується і реалізується на основі наукових досліджень та порівнянь, міжнародних зобов’язань та міжнародного досвіду з урахуванням прогнозів, статистичних даних та індикаторів розвитку з метою задоволення потреб людини, економіки та суспільства.

3. Державна політика у сфері освіти формується і реалізується на основі наукових досліджень та порівнянь, міжнародних зобов’язань та міжнародного досвіду з урахуванням прогнозів, статистичних даних та індикаторів розвитку з метою задоволення потреб людини, економіки та суспільства.

 

 

62.

Стаття 6. Принципи та засади освітньої діяльності

Стаття 6. Принципи державної політики у сфері освіти та засади освітньої діяльності

 

63.

1. Принципами та засадами освітньої діяльності є:

1. Принципами державної політики у сфері освіти та засадами освітньої діяльності є:

 

 

 

людиноцентризм;

 

64.

забезпечення якості освіти;

забезпечення якості освіти;

 

65.

забезпечення рівного доступу до освіти;

забезпечення рівного доступу до освіти;

 

66.

розвиток інклюзивного освітнього середовища;

розвиток інклюзивного освітнього середовища;

 

67.

забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;

забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;

 

68.

реалізація права на освіту без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

реалізація права на освіту без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

 

69.

науковий характер освіти;

науковий характер освіти;

 

70.

різноманітність освіти;

різноманітність освіти;

 

71.

цілісність і наступність системи освіти;

цілісність і наступність системи освіти;

 

72.

прозорість і публічність прийняття та реалізації управлінських рішень;

прозорість і публічність прийняття та реалізації управлінських рішень;

 

73.

відповідальність органів управління освітою та закладів освіти перед суспільством;

відповідальність органів управління освітою та закладів освіти перед суспільством;

 

74.

інституційне відокремлення здійснення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти;

інституційне відокремлення здійснення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти;

 

75.

інтеграція з ринком праці;

інтеграція з ринком праці;

 

76.

інтеграція з культурним розвитком;

інтеграція з культурним розвитком;

 

77.

свобода у виборі форм здобуття і видів освіти;

свобода у виборі форм здобуття і видів освіти;

 

78.

академічна доброчесність;

академічна доброчесність;

 

79.

академічна свобода;

академічна свобода;

 

80.

фінансова, академічна та адміністративна автономія закладів освіти у межах, визначених законами України;

фінансова, академічна та адміністративна автономія закладів освіти у межах, визначених законами України;

 

81.

гуманізм;

гуманізм;

 

82.

демократизм;

демократизм;

 

83.

єдність навчання, виховання та розвитку;

єдність навчання, виховання та розвитку;

 

84.

невтручання політичних партій в освітній процес;

невтручання політичних партій в освітній процес;

 

85.

невтручання релігійних організацій в освітній процес (крім випадків, визначених цим законом);

невтручання релігійних організацій в освітній процес (крім випадків, визначених цим законом);

 

86.

громадсько-державне управління;

державно-громадське управління;

 

87.

державно-громадське партнерство;

державно-громадське партнерство;

 

88.

державно-приватне партнерство;

державно-приватне партнерство;

 

89.

сприяння навчанню впродовж життя;

сприяння навчанню впродовж життя;

 

90.

інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір.

інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір.

 

 

91.

Стаття 7. Мова освіти

Стаття 7. Мова освіти

 

92.

1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

 

93.

2. Особам, які належать до корінних народів і національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови, у державних і комунальних закладах освіти. Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та вивчення української жестової мови. Це право реалізується через мережу закладів освіти, класів (груп), що створюються відповідно до законодавства.

2. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови, у державних і комунальних закладах освіти відповідно до спеціальних законів. Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та вивчення української жестової мови. Це право реалізується через мережу закладів освіти, класів (груп), що створюються відповідно до законодавства.

 

94.

3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування насамперед англійської мови у державних і комунальних закладах освіти шляхом:

3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, у державних і комунальних закладах освіти шляхом:

 

95.

визначення у стандартах освіти обсягу та вимог до рівня володіння мовою міжнародного спілкування як обов’язкової складової переліку компетентностей на кожному рівні освіти;

визначення у стандартах освіти обсягу та вимог до рівня володіння мовою міжнародного спілкування як обов’язкової складової переліку компетентностей на кожному рівні освіти;

 

96.

забезпечення за кошти державного і місцевих бюджетів оволодіння та підвищення рівня володіння мовою міжнародного спілкування для педагогічних і науково-педагогічних працівників;

забезпечення за кошти державного і місцевих бюджетів оволодіння та підвищення рівня володіння мовою міжнародного спілкування для педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників;

 

97.

використання мови міжнародного спілкування в освітньому процесі.

заохочення використання мови міжнародного спілкування в освітньому процесі.

 

98.

4. Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть здійснювати освітній процес двома і більше мовами (державною мовою, мовами міжнародного спілкування, мовами корінних народів і національних меншин, іншими мовами), викладати одну чи кілька дисциплін англійською та/або іншими мовами.

4. Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть здійснювати освітній процес двома і більше мовами (державною мовою, а також (додатково) мовами міжнародного спілкування, мовами корінних народів і національних меншин, іншими мовами), викладати одну чи кілька предметів (навчальних дисциплін) англійською та/або іншими мовами.

У системі професійної та вищої освіти за бажанням здобувачів освіти навчальний заклад створює можливості для вивчення ними мови національної меншини в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови.

 

99.

5. Особливості застосування мов навчання на кожному рівні освіти визначаються спеціальними законами.

5. Особливості застосування мов навчання на кожному рівні освіти визначаються спеціальними законами.

 

 

100.

Розділ IІ

Розділ IІ

 

101.

СТРУКТУРА ОСВІТИ

СТРУКТУРА ОСВІТИ

 

 

102.

Стаття 8. Складники та рівні освіти

Стаття 8. Складники та рівні освіти

 

103.

1. Складниками системи освіти, що регулюються спеціальними законами, є:

1. Складниками системи освіти є:

 

104.

дошкільна освіта;

дошкільна освіта;

 

105.

повна загальна середня освіта;

повна загальна середня освіта;

 

106.

позашкільна освіта;

позашкільна освіта;

 

107.

професійна освіта;

базова професійна освіта;

вища професійна освіта;

 

108.

вища освіта;

вища освіта;

 

109.

освіта дорослих.

освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

 

110.

2. Формальна освіта здобувається на таких рівнях освіти:

2. Формальна освіта здобувається на таких рівнях освіти:

 

111.

дошкільна освіта, яка відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій;

дошкільна освіта, яка відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій;

 

112.

початкова освіта, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій;

початкова освіта, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій;

 

113.

базова середня освіта, яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;

базова середня освіта, яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;

 

114.

профільна середня освіта, яка відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій;

профільна середня освіта, яка відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій;

 

115.

початкова професійна освіта, яка відповідає другому-третьому рівню Національної рамки кваліфікацій;

 

 

116.

базова професійна освіта яка відповідає третьому-четвертому рівню Національної рамки кваліфікацій;

базова професійна освіта, яка відповідає другому-четвертому рівню Національної рамки кваліфікацій;

 

й

вища професійна освіта, яка відповідає п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій;

вища професійна освіта, яка відповідає першому підрівню п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій;

 

й

початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, який відповідає п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій;

початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, який відповідає другому підрівню п’ятого рівня Національної рамки кваліфікацій;

 

119.

перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій;

перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій;

 

120.

другий (магістерський) рівень вищої освіти, який відповідає сьомому рівню Національної рамки кваліфікацій;

другий (магістерський) рівень вищої освіти, який відповідає сьомому рівню Національної рамки кваліфікацій;

 

121.

третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти, який відповідає восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій;

третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти, який відповідає восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій;

 

122.

науковий рівень вищої освіти, який відповідає дев’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій.

науковий рівень вищої освіти, який відповідає дев’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій.

 

 

 

3. У системі позашкільної освіти та освіти дорослих (включно з післядипломною освітою) можуть здобуватися часткові кваліфікації відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій.

Часткові кваліфікації, які здобуваються в системі позашкільної освіти, можуть відповідати нульовому – третьому рівням Національної рамки кваліфікацій.

 

 

123.

Стаття 9. Види та форми здобуття освіти

Стаття 9. Види здобуття освіти

 

124.

1. Особа реалізує своє право на освіту впродовж життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти. Держава підтримує, визнає та заохочує всі ці види освіти.

1. Особа реалізує своє право на освіту впродовж життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти. Держава визнає всі ці види освіти, підтримує суб’єктів освітньої діяльності, що надають відповідні освітні послуги, а також заохочує до здобуття освіти усіх видів.

 

125.

2. Формальна освіта здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей і професій.

2. Формальна освіта – освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій), передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою.

 

126.

Формальна освіта передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття за освітніми програмами визнаних державою кваліфікацій. Здобуті особою результати навчання та кваліфікації підтверджуються відповідним документом про освіту.

 

 

127.

Здобуття особою формальної освіти забезпечується суб’єктами освітньої діяльності у різних формах (очній, заочній, змішаній, вечірній, дуальній, дистанційній, мережевій, індивідуальній, екстернатній, педагогічний патронат тощо) відповідно до їх організаційних можливостей, а також потреб і побажань здобувачів освіти. Якщо здобувачі освіти є неповнолітніми, вибір форми здобуття освіти здійснюється їх батьками, законними представниками.

Перенесено до статті 10.

 

128.

Положення про форми здобуття освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

 

 

129.

3. Неформальна освіта передбачає здобуття особою нових компетентностей в організованому освітньому процесі без присвоєння (присудження) визнаних державою кваліфікацій за рівнями освіти та без отримання встановленого законодавством документа про освіту.

3. Неформальна освіта – освіта, яка здобувається за освітніми програмами та не передбачає присвоєння (присудження) визнаних державою кваліфікацій за рівнями освіти та отримання встановленого законодавством документа про освіту.

 

130.

4. Інформальна освіта (самоосвіта) передбачає самоорганізоване чи спонтанне (випадкове) здобуття особою нових компетентностей під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям, та не передбачає інституціоналізованих форм.

4. Інформальна освіта (самоосвіта) – освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.

 

131.

5. Кваліфікації, здобуті шляхом неформальної та інформальної освіти, можуть бути підтверджені та визнані у системі формальної освіти у випадках і порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

5. Кваліфікації та результати навчання, здобуті шляхом неформальної та інформальної освіти можуть бути підтверджені та визнані у системі формальної освіти або у інших випадках передбачених законодавством України.

 

132.

6. Якщо в нормах цього Закону не зазначено інше, термін “освіта” означає формальну освіту.

 

 

 

 

 

Стаття 10. Форми здобуття освіти

 

 

 

1. Особа має право здобувати освіту у різних формах: інституційній, індивідуальній, дуальній, на робочому місці (на виробництві).

Інституційними формами здобуття освіти є: очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева, змішана.

Індивідуальними формами здобуття освіти є екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронат.

Дуальна форма передбачає поєднання здобуття освіти в закладі освіти і на виробництві.

2. Очна (денна, вечірня) форма здобуття освіти – спосіб організації навчання здобувачів освіти, який вимагає їх безпосередньої участі в освітньому процесі, організованому закладом освіти.

3. Заочна форма здобуття освіти – спосіб організації навчання здобувачів освіти шляхом поєднання очної форми освіти під час короткочасних сесій і самостійного оволодіння освітньою програмою в проміжку між ними.

4. Дистанційна форма здобуття освіти передбачає повне або переважне оволодіння освітньою програмою в інтерактивному режимі з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій та електронних освітніх ресурсів, віддалених від здобувача освіти.

5. Мережева форма здобуття освіти – спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою відбувається в різних закладах освіти, що взаємодіють між собою на договірних засадах.

 

 

 

6. Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) – спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присвоєння освітньої кваліфікації здійснюється у відповідному закладі освіти за визначеними процедурами.

 

 

 

7. Сімейна (домашня) форма здобуття освіти – спосіб організації освітнього процесу дітей (неповнолітніх осіб) самостійно їх батьками або законними представниками для здобуття формальної та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми (неповнолітніми особами) на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки або законні представники. Щорічне оцінювання результатів навчання, а також присвоєння освітньої кваліфікації здійснюється у відповідному закладі освіти за визначеними процедурами або в інший спосіб, визначений законодавством.

 

 

 

8. Педагогічний патронат – спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених спеціальним законом, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.

 

 

 

9. Форма здобуття освіти на робочому місці – спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою (як правило, професійної освіти) відбувається на виробництві шляхом практичного навчання, участі у виконанні трудових обов’язків і завдань під керівництвом фахівців-практиків, залучених до освітнього процесу.

 

 

 

10. Особливості застосування форм здобуття освіти для різних рівнів освіти визначаються спеціальними законами.

 

 

 

11. Положення про форми здобуття освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

 

 

133.

Стаття 10. Дошкільна освіта

Стаття 11. Дошкільна освіта

 

134.

1. Метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини шляхом її виховання, навчання, розвитку її розумових і творчих здібностей, сприяння інтеграції в суспільство та набуття необхідних життєвих і соціальних навичок. Дошкільна освіта здобувається у закладі освіти, в сім’ї або за участю педагогічних працівників чи фізичних осіб, які провадять освітню діяльність, та в інший спосіб.

1. Метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини шляхом її виховання, навчання, розвитку її розумових і творчих здібностей, сприяння інтеграції в суспільство та набуття необхідних життєвих і соціальних навичок. Дошкільна освіта здобувається у закладі освіти, в сім’ї та/або за участю педагогічних працівників чи фізичних осіб, які провадять освітню діяльність, та в інший спосіб.

 

 

 

 2. Дошкільна освіта має два цикли:

 цикл раннього розвитку дитини (від народження до 3 років);

 цикл передшкільної освіти (від 3 років до початку навчання в школі).

 

135.

2. Відповідальність за здобуття дітьми дошкільної освіти покладається на їхніх батьків або законних представників.

3. Відповідальність за здобуття дітьми дошкільної освіти покладається на їхніх батьків або законних представників.

 

136.

3. Батьки, законні представники самостійно обирають способи та форми, якими забезпечують реалізацію права дітей на дошкільну освіту.

4. Батьки, законні представники самостійно обирають способи та форми, якими забезпечують реалізацію права дітей на дошкільну освіту.

 

137.

4. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти шляхом формування і розвитку мережі закладів освіти, а також шляхом замовлення підготовки педагогічних працівників та запровадження освітніх програм для батьків, законних представників.

5. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти шляхом формування і розвитку мережі закладів освіти, а також шляхом замовлення підготовки педагогічних працівників та запровадження освітніх програм для батьків, законних представників.

 

138.

5. Органи місцевого самоврядування створюють умови та забезпечують здобуття дошкільної освіти всіма дітьми віком від трьох років, які проживають на відповідній території.

6. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти всіма дітьми віком від трьох років, які проживають на відповідній території.

 

139.

6. Органи місцевого самоврядування створюють умови для розвитку мережі закладів дошкільної освіти, які забезпечують піклування та освітній розвиток дітей до досягнення ними віку трьох років.

7. Органи місцевого самоврядування створюють умови для піклування та раннього розвитку дітей до досягнення ними віку трьох років.

 

 

140.

7. Порядок, умови, форми та особливості здобуття дошкільної освіти визначаються спеціальним законом.

8. Порядок, умови, форми та особливості здобуття дошкільної освіти визначаються спеціальним законом.

 

 

141.

Стаття 11. Повна загальна середня освіта

Стаття 12. Повна загальна середня освіта

 

 

 

1. Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві і цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

Реалізація цієї мети забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності: здатність спілкуватися державною мовою та однією з іноземних мов, математична грамотність і обізнаність у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовність використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатність до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурна й екологічна грамотність та готовність до здорового способу життя та інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

 

 

 

2. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і здобувається в закладах освіти, а також в інших видах і формах, визначених законодавством.

 

142.

1. Повна загальна середня освіта передбачає завершення трьох рівнів освіти:

3. Повна загальна середня освіта має три рівні освіти:

 

143.

початкова освіта тривалістю чотири роки, яка здобувається в початковій школі;

початкова освіта тривалістю чотири роки, яка здобувається в початковій школі (закладі освіти І ступеня);

 

144.

базова середня освіта тривалістю п’ять років, яку здобувають в основній школі;

базова середня освіта тривалістю п’ять років, яка здобувається в гімназії (закладі освіти ІІ ступеня);

 

145.

профільна середня освіта тривалістю три роки, яку здобувають у старшій школі або закладах професійної освіти.

профільна середня освіта тривалістю три роки, яка здобувається в ліцеї (закладі освіти ІІІ ступеня) або закладах професійної освіти.

 

 

 

Початкова школа, гімназія і ліцей можуть функціонувати як окремі юридичні особи, а також у складі навчально-виховного комплексу (як одна юридична особа), або у складі навчально-виховного об'єднання, що включає також дошкільні та/або позашкільні заклади освіти, кожен з яких зберігає статус юридичної особи.

 

 

 

Ліцеї функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи, та можуть діяти у складі закладів вищої освіти.

 

146.

2. Держава гарантує усім громадянам та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандарту. Стандартом загальної середньої освіти є Національний курикулум.

4. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні починати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

 

147.

3. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і здобувається в закладах освіти, а також в інших видах і формах, визначених законодавством.

5. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвивальним складником. Особливості здобуття такими особами повної загальної середньої освіти визначається спеціальним законом.

 

 

 

6. На рівнях початкової та базової загальної середньої освіти освітній процес організовується за циклами, поділ на які здійснюється з урахуванням вікових особливостей фізичного, психічного і розумового розвитку дітей:

перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 класи);

другий цикл початкової освіти – основний (3-4 класи);

перший цикл базової загальної середньої освіти – адаптаційний (5-6 класи);

другий цикл базової загальної середньої освіти – базове предметне навчання (7-9 класи).

 

148.

4. Результати навчання випускників основної та старшої школи підлягають зовнішньому незалежному оцінюванню. Перелік навчальних предметів, з яких проводиться зовнішнє незалежне оцінювання, визначається центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

 

 

149.

5. Здобуття повної загальної середньої освіти розпочинається у віці шести - семи років. Діти, яким виповнилося сім років на початок навчального року, мають розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти цього навчального року.

 

 

150.

6. Метою початкової та базової середньої освіти є всебічний розвиток і соціалізація дитини відповідно до її вікових особливостей, формування її навчальних і громадянських компетентностей, виховання та розвиток творчого мислення особистості, толерантного ставлення до оточуючих, засвоєння етичних норм, особистісне і соціальне самовизначення, сприяння її інтеграції в суспільство та набуття необхідних життєвих і соціальних навичок, а також профорієнтаційне та допрофільне навчання.

 

 

151.

7. Профільна середня освіта передбачає набуття та вдосконалення знань, умінь і навичок критичного та системного мислення, підготовку до свідомого життєвого вибору і самореалізації, професійної діяльності та громадянської активності, забезпечення готовності до продовження навчання на наступному рівні освіти.

 

 

152.

Профільна середня освіта передбачає два напрями - загальноосвітній та професійний.

7. Здобуття профільної освіти передбачає два спрямування:

 

 

153.

Загальноосвітній напрям передбачає профільне навчання на основі поєднання змісту, визначеного стандартом повної загальної середньої освіти, та поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб учнів та орієнтацію на продовження навчання на наступному рівні освіти.

академічне – профільне навчання на основі поєднання змісту, визначеного стандартом повної загальної середньої освіти, та поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб учнів та орієнтацію на продовження навчання на наступному рівні освіти;

 

 

154.

Професійний напрям передбачає орієнтовану на ринок праці профільну освіту на основі поєднання змісту, визначеного стандартом повної загальної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів. Здобуття профільної середньої освіти професійних напрямів не обмежує право здобувача освіти на продовження навчання на наступному рівні освіти.

професійне – орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту, визначеного стандартом повної загальної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів. Здобуття профільної середньої освіти професійних напрямів не обмежує право здобувача освіти на продовження навчання на наступному рівні освіти.

 

155.

8. Здобуття профільної середньої освіти можливе шляхом навчання:

 

 

156.

за загальноосвітніми напрямами - у закладах освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти, у тому числі мистецького, військового та спортивного спрямування, навчання в яких здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів;

Здобуття профільної середньої освіти за академічними напрямами здійснюється у закладах освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування (академічних ліцеях), у тому числі мистецького, військового, спортивного чи наукового спрямування, навчання в яких здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів.

 

157.

за професійними напрямами - у закладах професійної або вищої освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти одночасно з професійною підготовкою (за професіями, спеціальностями).

Здобуття профільної середньої освіти за професійними напрямами здійснюється у закладах професійної освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти одночасно з професійною підготовкою (за спеціальностями).

 

158.

Для забезпечення профільної освіти можуть залучатися заклади вищої, професійної, позашкільної освіти та інші заклади освіти.

Заклади професійної освіти можуть також здійснювати підготовку фахівців за окремими професіями (спеціальностями) без здобуття повної загальної середньої освіти.

 

 

 

8. Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або результатів навчання.

Порядок, форми проведення і перелік навчальних предметів державної підсумкової атестації визначає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

 

159.

9. Порядок, умови, форми та особливості здобуття повної загальної середньої освіти визначаються спеціальним законом.

9. Порядок, умови, форми та особливості здобуття повної загальної середньої освіти визначаються спеціальним законом.

 

 

 

 

Стаття 13. Територіальна доступність повної загальної середньої освіти

1. Для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їх філій.

Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту у закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи, або в інших формах, передбачених цим та спеціальним законами. Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту у закладі освіти (або його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа.

2. З метою створення умов для здобуття повної загальної середньої освіти, позашкільної освіти, впровадження профільного навчання, забезпечення всебічного розвитку особи, раціонального та ефективного використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази закладів освіти, їх модернізації створюється освітній округ.

Освітній округ – сукупність закладів освіти (їх філій), закладів культури, фізичної культури і спорту, які забезпечують доступність освіти для осіб, які проживають на відповідній території.

Опорна школа – заклад освіти, що має зручне розташування для довезення дітей з інших населених пунктів, забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу.

Положення про освітній округ і опорну школу затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. З метою наближення місця навчання дітей до їх місця проживання у відповідному населеному пункті може бути утворена філія закладу освіти. Філія закладу освіти – територіально відокремлений структурний підрозділ закладу освіти, що не має статусу юридичної особи та діє на підставі положення, затвердженого засновником відповідного закладу освіти на основі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Початкова школа як філія може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) як одного, так і різного віку, які можуть бути об’єднані як в один клас (групу), так і в різні класи (групи). Освітній процес у такій школі може організовуватися як одним вчителем, так і декількома вчителями, або в будь-якій іншій формі, яка буде найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандартів освіти.

4. Особи, які здобувають повну загальну середню освіту, проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.

5. Органи місцевого самоврядування різних адміністративно-територіальних одиниць мають право прийняти спільне рішення про організацію здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти у закладі освіти (його філії) та забезпечення підвезення здобувачів освіти до нього і у зворотному напрямку.

 

 

160.

Стаття 12. Позашкільна освіта

Стаття 14. Позашкільна освіта

 

161.

1. Метою позашкільної освіти є розвиток здібностей і талантів дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності.

1. Метою позашкільної освіти є розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності.

 

162.

2. Позашкільна освіта може здобуватися одночасно із здобуттям дошкільної, повної загальної середньої та професійної освіти. Компетентності, набуті за програмами позашкільної освіти, можуть враховуватися та визнаватися на відповідному рівні освіти.

2. Позашкільна освіта може здобуватися одночасно із здобуттям дошкільної, повної загальної середньої та професійної освіти. Компетентності, набуті за програмами позашкільної освіти, можуть враховуватися та визнаватися на відповідному рівні освіти.

 

163.

3. Здобуття позашкільної освіти забезпечується закладами позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування, іншими закладами освіти, сім’єю, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними і фізичними особами.

3. Здобуття позашкільної освіти забезпечується закладами позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування, іншими закладами освіти, сім’єю, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними і фізичними особами.

 

164.

4. Державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Інші заклади позашкільної освіти утворюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних та інших працівників.

4. Державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Інші заклади позашкільної освіти утворюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних та інших працівників.

 

165.

5. Фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів, батьків, законних представників, з інших джерел, не заборонених законодавством.

5. Фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів, батьків, законних представників, з інших джерел, не заборонених законодавством.

 

166.

6. Органи місцевого самоврядування створюють умови для доступності позашкільної освіти шляхом формування, утримання та розвитку мережі закладів позашкільної освіти відповідно до освітніх, культурних, духовних потреб та запитів населення.

6. Органи місцевого самоврядування створюють умови для доступності позашкільної освіти шляхом формування, утримання та розвитку мережі закладів позашкільної освіти відповідно до освітніх, культурних, духовних потреб та запитів населення.

 

167.

7. Порядок, умови, форми та особливості здобуття позашкільної освіти визначаються спеціальним законом.

7. Порядок, умови, форми та особливості здобуття позашкільної освіти визначаються спеціальним законом.

 

 

168.

Стаття 13. Професійна освіта

Стаття 15. Професійна освіта

 

169.

1. Метою професійної освіти є формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для її професійної діяльності за певною професією, спеціальністю у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності і перспектив кар’єрного зростання впродовж життя.

1. Метою професійної освіти є формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для її професійної діяльності за певною професією, спеціальністю у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності і перспектив кар’єрного зростання впродовж життя.

 

170.

2. Професійна освіта здобувається на основі базової або повної загальної середньої освіти. Здобуття професійної освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.

2. Професійна освіта здобувається на основі базової або повної загальної середньої освіти. Здобуття професійної освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям профільної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.

 

171.

Особи, які з певних причин не можуть одночасно з набуттям професії здобувати повну загальну середню освіту або не мають базової середньої освіти, а також ті, які потребують реабілітації, мають право здобувати професійну освіту.

Особи, які з певних причин не можуть одночасно з набуттям професії здобувати повну загальну середню освіту або не мають базової середньої освіти, а також ті, які потребують реабілітації, мають право здобувати професійну освіту.

 

172.

3. Рівнями професійної освіти є:

3. Рівнями професійної освіти є:

 

173.

початкова професійна освіта;

 

 

174.

базова професійна освіта;

базова професійна освіта;

 

175.

вища професійна освіта.

вища професійна освіта.

 

 

 

4. Система базової професійної освіти передбачає здобуття кваліфікацій, що відповідають другому, третьому та четвертому рівням Національної рамки кваліфікацій.

Система вищої професійної освіти передбачає здобуття кваліфікацій, що відповідають другому, третьому, четвертому та п’ятому рівням Національної рамки кваліфікацій.

 

176.

4. Особа, яка здобула ступінь професійної освіти, може продовжити навчання на наступних рівнях освіти, у тому числі за скороченою програмою підготовки, у випадках та в порядку, визначених законодавством.

5. Особа, яка здобула ступінь професійної освіти, може продовжити навчання на наступних рівнях освіти, у тому числі за скороченою програмою підготовки, у випадках та в порядку, визначених законодавством.

 

177.

5. Заклади професійної освіти здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації осіб за кошти державного та/або місцевих бюджетів, а також за угодами з підприємствами, установами, організаціями, окремими фізичними та/або юридичними особами.

6. Заклади професійної освіти здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації осіб за кошти державного та/або місцевих бюджетів, а також за угодами з підприємствами, установами, організаціями, окремими фізичними та/або юридичними особами.

 

178.

6. Порядок, умови, форми та особливості здобуття професійної освіти визначаються спеціальним законом.

7. Порядок, умови, форми та особливості здобуття професійної освіти визначаються спеціальним законом.

 

 

179.

Стаття 14. Вища освіта

Стаття 16. Вища освіта

 

180.

1. Метою вищої освіти є здобуття високого рівня загальних, професійних і наукових та/або творчих мистецьких компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань.

1. Метою вищої освіти є здобуття високого рівня загальних, професійних і наукових та/або творчих мистецьких компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань.

 

181.

2. Порядок, умови, форми та особливості здобуття вищої освіти визначаються спеціальним законом.

2. Порядок, умови, форми та особливості здобуття вищої освіти визначаються спеціальним законом.

 

182.

3. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність закладів вищої освіти (для закладів вищої освіти культурологічного та мистецького спрямування - мистецька діяльність) є обов’язковою та невід’ємною складовою частиною їх освітньої діяльності.

3. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність закладів вищої освіти (для закладів вищої освіти культурологічного та мистецького спрямування - мистецька діяльність) є обов’язковою та невід’ємною складовою частиною їх освітньої діяльності.

 

 

 

4. Складовими освітніх програм вищої освіти медичного та мистецького спрямування є:

інтернатура;

лікарська резидентура;

клінічна ординатура;

асистентура-стажування.

 

 

 

5. Інтернатура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста.

 

 

 

6. Лікарська резидентура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями виключно на відповідних клінічних кафедрах для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком лікарських спеціальностей, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

 

 

 

7. Клінічна ординатура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах і є формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів, які пройшли підготовку в інтернатурі та/або резидентурі за відповідною лікарською спеціальністю.

 

 

 

8. Асистентура-стажування проводиться в університетах, академіях, інститутах і є основною формою підготовки мистецьких виконавських кадрів.

 

 

183.

Стаття 15. Освіта дорослих

Стаття 17. Освіта дорослих

 

184.

1. Освіта дорослих є невід’ємною складовою освіти впродовж життя та передбачає навчання осіб, які мають повну загальну середню освіту або перервали її здобуття, з метою особистісного розвитку та професійного зростання через набуття нових компетентностей, їх оновлення та розвиток.

1. Освіта дорослих є складовою навчання впродовж життя, спрямована на реалізацію права кожного громадянина України на безперервне навчання; органічно поєднується з усіма іншими ланками неперервної освіти з урахуванням пріоритетів суспільного розвитку, особистісних потреб та потреб економіки.

 

185.

2. Держава визнає право кожної особи на освіту в будь-якому віці та створює умови для формальної, неформальної та інформальної освіти дорослих.

2. Держава визнає право кожної особи на освіту в будь-якому віці та створює умови для формальної, неформальної та інформальної освіти дорослих.

 

186.

3. Однією з форм освіти дорослих є післядипломна освіта, що передбачає набуття нових та вдосконалення існуючих компетентностей на основі здобутої раніше вищої освіти (спеціальності) або професійної освіти (професії) та практичного досвіду.

3. Однією з форм освіти дорослих є післядипломна освіта, що передбачає набуття нових та вдосконалення раніше набутих компетентностей на основі здобутої вищої освіти (спеціальності) або професійної освіти (професії) та практичного досвіду.

 

187.

Післядипломна освіта включає:

Післядипломна освіта включає:

 

188.

спеціалізацію - профільна спеціалізована підготовка з метою набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності;

спеціалізацію - профільна спеціалізована підготовка з метою набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності;

 

189.

перепідготовку - професійне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку;

перепідготовку - професійне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку;

 

190.

підвищення кваліфікації - підвищення рівня готовності особи до виконання її професійних завдань та обов’язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань;

підвищення кваліфікації - підвищення рівня готовності особи до виконання її професійних завдань та обов’язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань;

 

191.

стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань.

стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань.

 

192.

Формами післядипломної освіти, зокрема, є:

Формами післядипломної освіти, зокрема, є:

 

193.

професійне навчання працівників робітничим професіям;

професійне навчання працівників робітничим професіям;

 

 

 

курси перепідготовки та/або підвищення кваліфікації.

 

194.

асистентура-стажування;

 

 

195.

інтернатура;

 

 

196.

лікарська резидентура;

 

 

197.

клінічна ординатура.

 

 

198.

4. Професійне навчання працівників робітничим професіям включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і може здійснюватися безпосередньо у роботодавця або організовуватися на договірних умовах у закладах професійної освіти, на підприємствах, в установах, організаціях, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, - перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації і може організовуватися на договірних умовах у закладах вищої освіти.

4. Професійне навчання працівників робітничим професіям включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і може здійснюватися безпосередньо у роботодавця або організовуватися на договірних умовах у закладах професійної освіти, на підприємствах, в установах, організаціях, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, - перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації і може організовуватися на договірних умовах.

 

199.

5. Асистентура-стажування проводиться в університетах, академіях, інститутах і є основною формою підготовки науково-педагогічних працівників, мистецьких виконавських кадрів.

Перенесено до статті 16.

 

 

 

Курси підвищення кваліфікації проводяться для набуття здобувачем освіти нових компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань.

 

 

 

6. Провадження освітньої діяльності з перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, обов’язковість якого передбачено законами, підлягає ліцензуванню, а відповідні освітні програми можуть акредитуватися.

Працівниками ліцензованих закладів післядипломної освіти є педагогічні, науково-педагогічні та/або наукові та інші працівники.

 

200.

6. Інтернатура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста.

Перенесено до статті 16.

 

201.

7. Лікарська резидентура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями виключно на відповідних клінічних кафедрах для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком лікарських спеціальностей, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Перенесено до статті 16.

 

202.

8. Клінічна ординатура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах і є формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів, які пройшли підготовку в інтернатурі та/або резидентурі за відповідною лікарською спеціальністю.

Перенесено до статті 16.

 

203.

9. Особа, яка успішно пройшла навчання за програмою післядипломної освіти, отримує відповідний документ, зразок якого затверджується засновником (засновниками) закладу освіти або уповноваженим ним (ними) органом.

7. Особа, яка успішно пройшла навчання за програмою післядипломної освіти, отримує відповідний документ, зразок якого затверджується засновником (засновниками) закладу освіти або уповноваженим ним (ними) органом.

 

204.

10. Післядипломна освіта здобувається в закладах післядипломної, вищої та професійної освіти, закладах неформальної освіти, наукових установах, або через інформальну освіту у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

8. Післядипломна освіта здобувається в закладах післядипломної, вищої та професійної освіти, інших закладах освіти, наукових установах у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, або шляхом інформальної освіти.

 

 

205.

Стаття 16. Освіта осіб з особливими освітніми потребами

Стаття 18. Освіта осіб з особливими освітніми потребами

 

206.

1. Держава створює умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на усіх її рівнях з урахуванням їх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

1. Держава створює умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на усіх її рівнях з урахуванням їх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

 

207.

2. Держава забезпечує підготовку фахівців для роботи з особами з особливими потребами на усіх рівнях освіти.

2. Держава забезпечує підготовку фахівців для роботи з особами з особливими потребами на усіх рівнях освіти.

 

208.

3. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

3. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

 

209.

4. Виконання вимог стандартів у сфері дошкільної освіти та освітньої програми середньої освіти стосовно осіб з особливим освітніми потребами забезпечується з урахуванням їхніх потреб, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних, інтелектуальних, фізичних, сенсорних можливостей та в тій формі, яка для кожної особи є найбільш адекватною та оптимальною.

4. Виконання вимог стандартів у сфері дошкільної освіти та освітньої програми середньої освіти стосовно осіб з особливим освітніми потребами забезпечується з урахуванням їхніх потреб, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних, інтелектуальних, фізичних, сенсорних можливостей та в тій формі, яка для кожної особи є найбільш адекватною та оптимальною.

 

210.

5. Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби та індивідуальні можливості.

5. Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби та індивідуальні можливості.

 

211.

6. Держава створює умови для здобуття вищої освіти особами з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення розумного пристосування та універсального дизайну.

6. Держава створює умови для здобуття вищої освіти особами з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення розумного пристосування та універсального дизайну.

 

 

 

7. Навчання та утримання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції, державного та місцевих бюджетів.

 

 

 

8. Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та їх відрахування здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

 

 

212.

Стаття 17. Інклюзивне навчання

Стаття 19. Інклюзивне навчання

 

213.

1. Заклади освіти у разі потреби утворюють структурні підрозділи, спеціальні та інклюзивні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

1. Заклади освіти у разі потреби утворюють структурні підрозділи, спеціальні та інклюзивні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

 

214.

2. Заклади освіти зі спеціальними та інклюзивними групами та класами створюють умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до їх індивідуальних потреб і можливостей.

2. Заклади освіти зі спеціальними та інклюзивними групами та класами створюють умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до їх індивідуальних потреб і можливостей.

 

215.

3. Особи з фізичними, психічними, інтелектуальними і сенсорними порушеннями розвитку у закладах освіти забезпечуються допоміжними засобами для навчання.

3. Особи з фізичними, психічними, інтелектуальними і сенсорними порушеннями розвитку у закладах освіти забезпечуються допоміжними засобами для навчання.

 

216.

4. Навчання та утримання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції, державного та місцевих бюджетів.

Перенесено до статті 18.

 

217.

5. Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та їх відрахування здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Перенесено до статті 18.

 

218.

6. Особам з особливими освітніми потребами надається психолого-педагогічна та корекційно-розвиткова допомога у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

4. Особам з особливими освітніми потребами надається психолого-педагогічна та корекційно-розвиткова допомога у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

 

219.

7. Органи місцевого самоврядування створюють ресурсні центри інклюзивної освіти з метою забезпечення реалізації права на освіту дітей з особливими освітніми потребами.

5. Органи місцевого самоврядування створюють ресурсні центри інклюзивної освіти з метою забезпечення реалізації права на освіту дітей з особливими освітніми потребами.

 

220.

8. Будівлі, споруди і приміщення закладів освіти повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами. Якщо відповідні об’єкти неможливо повністю пристосувати до потреб осіб з особливими освітніми потребами, здійснюється їх розумне пристосування.

6. Будівлі, споруди і приміщення закладів освіти повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами. Якщо відповідні об’єкти неможливо повністю пристосувати до потреб осіб з особливими освітніми потребами, здійснюється їх розумне пристосування.

 

221.

9. Проектування, будівництво та реконструкція будівель, споруд, приміщень закладів освіти здійснюється з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.

7. Проектування, будівництво та реконструкція будівель, споруд, приміщень закладів освіти здійснюється з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.

 

 

222.

Стаття 18. Спеціалізована освіта

Стаття 20. Спеціалізована освіта

 

223.

1. Спеціалізована освіта - освіта мистецького, спортивного, військового спрямування, що може здобуватися в рамках формальної, неформальної та інформальної освіти, спрямована на здобуття компетентностей у відповідній сфері професійної діяльності під час навчання у безперервному інтегрованому освітньому процесі на кількох або всіх рівнях освіти та потребує раннього виявлення і розвитку індивідуальних здібностей.

1. Спеціалізована освіта - освіта мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування, що може здобуватися в рамках формальної, неформальної та інформальної освіти, спрямована на здобуття компетентностей у відповідній сфері професійної діяльності під час навчання у безперервному інтегрованому освітньому процесі на кількох або всіх рівнях освіти та потребує раннього виявлення і розвитку індивідуальних здібностей.

 

224.

Держава створює умови для здобуття освіти мистецького, спортивного та військового спрямування у спеціалізованих закладах освіти всіх рівнів.

Держава створює умови для здобуття освіти мистецького, спортивного, військового та наукового спрямування у спеціалізованих закладах освіти всіх рівнів.

 

225.

2. Мистецька освіта передбачає формування у здобувача освіти спеціальних здібностей, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності, набуття ним комплексу професійних, у тому числі виконавських, компетентностей та спрямована на професійну художньо-творчу самореалізацію особистості і отримання кваліфікацій у різних видах мистецтва.

2. Мистецька освіта передбачає формування у здобувача освіти спеціальних здібностей, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності, набуття ним комплексу професійних, у тому числі виконавських, компетентностей та спрямована на професійну художньо-творчу самореалізацію особистості і отримання кваліфікацій у різних видах мистецтва.

 

226.

Мистецька освіта здобувається в спеціалізованих закладах мистецької освіти та включає:

Мистецька освіта включає:

 

227.

а) початкову мистецьку освіту, що здобувається одночасно з початковою та/або базовою середньою освітою і полягає в набутті здобувачем компетентностей початкового рівня в обраному виді мистецтва;

а) початкову мистецьку освіту, що здобувається одночасно з початковою та/або базовою середньою освітою і полягає в набутті здобувачем компетентностей початкового рівня в обраному виді мистецтва;

 

228.

б) профільну мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступному рівні мистецької освіти;

б) профільну мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступному рівні мистецької освіти;

 

229.

в) професійну мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької та базової середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти або на основі повної загальної середньої освіти та полягає в набутті здобувачем освіти професійних компетентностей за певною мистецькою спеціальністю;

в) професійну мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької та базової середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти або на основі повної загальної середньої освіти та полягає в набутті здобувачем освіти професійних компетентностей за певною мистецькою спеціальністю;

 

230.

г) вищу мистецьку освіту, що здобувається на основі профільної або професійної мистецької освіти та повної загальної середньої освіти та полягає в набутті здобувачем вищої освіти професійних компетентностей відповідного ступеня вищої освіти (молодшого бакалавра, бакалавра, магістра чи доктора мистецтва) за певною мистецькою спеціальністю.

г) вищу мистецьку освіту, що здобувається на основі профільної або професійної мистецької освіти та повної загальної середньої освіти та полягає в набутті здобувачем вищої освіти професійних компетентностей відповідного ступеня вищої освіти (молодшого бакалавра, бакалавра, магістра чи доктора мистецтва) за певною мистецькою спеціальністю.

 

231.

Особи, які здобувають мистецьку освіту у спеціалізованих закладах мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, навчальним обладнанням та стипендіями згідно з положеннями про спеціалізовані заклади мистецької освіти.

Особи, які здобувають мистецьку освіту у спеціалізованих закладах мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, навчальним обладнанням та стипендіями згідно з положеннями про спеціалізовані заклади мистецької освіти.

 

232.

Положення про спеціалізовані заклади мистецької освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положення про спеціалізовані заклади мистецької освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України.

 

233.

3. Спортивна освіта передбачає засвоєння навчальної програми з відповідного виду спорту з метою набуття комплексу професійних компетентностей у галузі фізичної культури і спорту, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи, поглибленого оволодіння спеціалізацією в обраному виді спорту, що здобувається одночасно з середньою, професійною чи вищою освітою у спеціалізованому закладі освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання.

3. Спортивна освіта передбачає засвоєння навчальної програми з відповідного виду спорту з метою набуття комплексу професійних компетентностей у галузі фізичної культури і спорту, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи, поглибленого оволодіння спеціалізацією в обраному виді спорту, що здобувається одночасно з середньою, професійною чи вищою освітою у спеціалізованому закладі освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання.

 

234.

Навчальні програми з відповідного виду спорту розробляються всеукраїнськими федераціями з видів спорту та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.

Навчальні програми з відповідного виду спорту розробляються всеукраїнськими федераціями з видів спорту та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.

 

235.

Особи, які здобувають спортивну освіту у спеціалізованих закладах освіти спортивного профілю, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, табельною парадною та спортивною формами, спортивним інвентарем та стипендіями згідно з положенням про спеціалізований заклад освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання.

Особи, які здобувають спортивну освіту у спеціалізованих закладах освіти спортивного профілю, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, табельною парадною та спортивною формами, спортивним інвентарем та стипендіями згідно з положенням про спеціалізований заклад освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання.

 

236.

Положення про спеціалізований заклад освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.

Положення про спеціалізований заклад освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.

 

237.

4. Військова освіта передбачає засвоєння освітньої програми з військової підготовки з метою набуття комплексу професійних компетентностей, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи і поглибленого оволодіння військовою спеціалізацією, що здобувається у спеціалізованих закладах освіти військового (військово-спортивного) профілю одночасно з середньою, професійною чи вищою освітою у спеціалізованому закладі освіти військового профілю.

4. Військова освіта передбачає засвоєння освітньої програми з військової підготовки з метою набуття комплексу професійних компетентностей, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи і поглибленого оволодіння військовою спеціалізацією, що здобувається у спеціалізованих закладах освіти військового (військово-спортивного) профілю одночасно з середньою, професійною чи вищою освітою у спеціалізованому закладі освіти військового профілю.

 

238.

Освітні програми з військової підготовки розробляються спеціалізованими закладами освіти військового (військово-спортивного) профілю та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Освітні програми з військової підготовки розробляються спеціалізованими закладами освіти військового (військово-спортивного) профілю та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

 

239.

До структури військової підготовки належать:

До структури військової підготовки належать:

 

240.

а) допризовна підготовка, що передбачає здобуття особами первинних компетентностей із загальновійськових і спеціальних дисциплін;

а) допризовна підготовка, що передбачає здобуття особами первинних компетентностей із загальновійськових і спеціальних дисциплін;

 

241.

б) підготовка осіб за військово-технічними та військово-медичними спеціальностями;

б) підготовка осіб за військово-технічними та військово-медичними спеціальностями;

 

242.

в) підготовка осіб рядового, сержантського (старшинського) складу строкової військової служби та військової служби за контрактом, яка здійснюється на основі базової, профільної середньої або професійної освіти;

в) підготовка осіб рядового, сержантського (старшинського) складу строкової військової служби та військової служби за контрактом, яка здійснюється на основі базової, профільної середньої або професійної освіти;

 

243.

г) підготовка осіб сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом з одночасним здобуттям особою вищої освіти, яка здійснюється на основі повної загальної середньої освіти або військово-професійної освіти;

г) підготовка осіб сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом з одночасним здобуттям особою вищої освіти, яка здійснюється на основі повної загальної середньої освіти або військово-професійної освіти;

 

244.

д) підготовка осіб офіцерського складу, яка здійснюється на основі повної загальної середньої, професійної чи вищої освіти для здобуття відповідних ступенів вищої освіти та рівнів військової освіти (тактичний, оперативно-тактичний або оперативно-стратегічний).

д) підготовка осіб офіцерського складу, яка здійснюється на основі повної загальної середньої, професійної чи вищої освіти для здобуття відповідних ступенів вищої освіти та рівнів військової освіти (тактичний, оперативно-тактичний або оперативно-стратегічний).

 

245.

Особи, які здобувають військову освіту у спеціалізованих закладах освіти військового (військово-спортивного) профілю, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, спеціальним одягом та стипендіями згідно з законодавством.

Особи, які здобувають військову освіту у спеціалізованих закладах освіти військового (військово-спортивного) профілю, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, спеціальним одягом та стипендіями згідно з законодавством.

 

246.

Положення про спеціалізований заклад освіти військового (військово-спортивного) профілю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Положення про спеціалізований заклад освіти військового (військово-спортивного) профілю затверджується Кабінетом Міністрів України.

 

 

 

5. Освіта наукового спрямування – вид спеціалізованої освіти, який базується на дослідно-орієнтованому навчанні, спрямований на поглиблене вивчення профільних предметів, набуття компетентностей, необхідних для подальшої дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності.

Освіта наукового спрямування здобувається на двох рівнях:

а) базова освіта наукового спрямування здобувається в спеціалізованих закладах одночасно з базовою середньою освітою та полягає в набутті здобувачем початкових компетентностей для дослідноекспериментальної, конструкторської, винахідницької та раціоналізаторської діяльності;

б) профільна освіта наукового спрямування здобувається в спеціалізованих закладах одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступних рівнях освіти.

Особи, які здобувають освіту наукового спрямування у спеціалізованих закладах наукового профілю одночасно з базовою середньою освітою та повною загальною середньою освітою, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, навчальним обладнанням та стипендіями згідно з положеннями про спеціалізовані заклади наукової освіти.

Положення про спеціалізовані заклади наукової освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України.

 

247.

5. Стандарт спеціалізованої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади, до сфері управління якого належать відповідні спеціалізовані заклади освіти.

6. Стандарт спеціалізованої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади, до сфері управління якого належать відповідні спеціалізовані заклади освіти.

 

248.

6. Спеціалізовані заклади освіти здійснюють освітню діяльність за власними освітніми програмами, у тому числі наскрізними, або типовими освітніми програмами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває відповідний заклад освіти.

7. Спеціалізовані заклади освіти здійснюють освітню діяльність за власними освітніми програмами, у тому числі наскрізними, або типовими освітніми програмами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває відповідний заклад освіти.

 

249.

Акредитація освітніх програм спеціалізованої освіти здійснюється з обов’язковим залученням представників відповідної галузі.

Акредитація освітніх програм спеціалізованої освіти здійснюється з обов’язковим залученням представників відповідної галузі.

 

250.

Здобувачі спеціалізованої освіти, які здобувають освіту за наскрізними освітніми програмами, вступають на наступний рівень освіти в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких відносяться відповідні заклади освіти.

Здобувачі спеціалізованої освіти, які здобувають освіту за наскрізними освітніми програмами, вступають на наступний рівень освіти в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких відносяться відповідні заклади освіти.

 

251.

7. Атестація та сертифікація педагогічних працівників, які забезпечують здобуття спеціалізованої освіти, здійснюється у порядку, визначеному центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади спеціалізованої освіти.

8. Атестація та сертифікація педагогічних працівників, які забезпечують здобуття спеціалізованої освіти, здійснюється у порядку, визначеному центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади спеціалізованої освіти.

 

 

 

 

Стаття 21. Педагогічна освіта

1. Педагогічна освіта – процес підготовки педагогічних працівників у системі вищої освіти, що завершується оволодінням необхідними компетенціями для присвоєння освітньої кваліфікації, яка дає право займати відповідні посади в закладах освіти різних типів, а також підприємствах, установах та організаціях, діяльність яких тією чи іншою мірою пов’язана з навчанням, вихованням і розвитком людини.

2. Основою педагогічної освіти є теоретичне осмислення педагогіки і вікової психології, безпосередня участь у педагогічній практиці та набуття компетентностей необхідних для забезпечення процесу навчання, виховання і розвитку особистості, моніторингу та аналізу педагогічної практики, проведення освітніх вимірювань, застосування освітніх технологій і методів навчання, ефективних способів взаємодії усіх учасників освітнього процесу.

3. Педагогічна практика в освітній програмі підготовки педагогічного працівника має становити від 10 до 25 відсотків.

4. Педагогічна освіта є обов’язковою для усіх фахівців, які займаються педагогічною діяльністю або працюють в інших сферах і їх діяльність безпосередньо пов’язана з навчанням, вихованням і розвитком людини.

5. Освітні програми підготовки педагогічних працівників різних галузей знань включають психолого-педагогічну складову, яка має наскрізний характер. У зміст освіти фахівців різних галузей знань, професійна діяльність яких пов’язана з наданням послуг громадянам, обов’язково включаються дисципліни психолого-педагогічного циклу.

 

 

252.

Розділ ІІІ

Розділ ІІІ

 

253.

ЗАКЛАДИ ОСВІТИ

ЗАКЛАДИ ОСВІТИ

 

 

254.

Стаття 19. Статус закладів освіти

Стаття 22. Організаційно-правовий статус закладів освіти

 

255.

1. Заклад освіти є юридичною особою та набуває цього статусу з моменту його державної реєстрації.

1. У разі провадження освітньої діяльності, яка згідно з законом підлягає ліцензуванню, юридична особа набуває статусу закладу освіти з моменту отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності.

 

 

 

2. У разі провадження освітньої діяльності, яка згідно з законом не підлягає ліцензуванню, юридична особа має статус закладу освіти за умови, що основною її діяльністю є освітня діяльність.

Фізична особа – підприємець, основною діяльністю якого є освітня діяльність, може набувати прав і обов’язків (статусу) закладу освіти, передбачених цим та іншими законами.

Освітня діяльність вважається основною діяльністю, якщо дохід від її провадження перевищує половину загального доходу юридичної особи (фізичної особи – підприємця). Заклад освіти, освітня діяльність якого перестає бути його основною діяльністю, позбавляється статусу закладу освіти у порядку, визначеному законодавством.

 

256.

2. Організаційно-правову форму та тип закладу освіти визначає засновник згідно із законодавством.

3. Заклад освіти як суб’єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів:

бюджетна установа;

неприбутковий заклад освіти;

прибутковий заклад освіти.

Статус, організаційно-правова форма та тип закладу освіти визначається засновником і зазначається в установчих документах закладу освіти.

 

257.

3. Заклади освіти усіх форм власності мають рівні права і обов’язки у провадженні своєї діяльності.

4. Заклади освіти усіх форм власності мають рівні права і обов’язки у провадженні своєї діяльності.

 

258.

4. Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками.

5. Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками.

 

259.

5. Заклад освіти повинен мати найменування, що забезпечує його індивідуалізацію серед інших юридичних осіб (структурних підрозділів). Найменування закладу освіти обов’язково повинно містити інформацію про організаційно-правову форму та тип закладу, а також може додатково містити інформацію про територіальну приналежність, статус, профільність або спеціалізацію, номер та (або) власну назву (ім’я).

 

 

260.

Стаття 20. Автономія закладу освіти

Стаття 23. Автономія закладу освіти

 

261.

1. Держава гарантує академічну, організаційну, кадрову та фінансову автономію закладів освіти.

1. Держава гарантує академічну, організаційну, кадрову та фінансову автономію закладів освіти.

 

262.

2. Обсяг автономії закладів освіти визначається спеціальними законами.

2. Обсяг автономії закладів освіти визначається спеціальними законами.

 

 

263.

Стаття 21. Управління закладом освіти

Стаття 24. Управління закладом освіти

 

264.

1. Порядок управління закладами освіти визначається законодавством та установчими документами.

1. Система управління закладами освіти визначається законами та установчими документами.

 

265.

2. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами України та установчими документами закладу, здійснюють:

2. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами України та установчими документами закладу, здійснюють:

 

266.

засновник;

засновник (засновники);

 

267.

керівник закладу;

керівник закладу;

 

268.

колегіальний орган управління закладу освіти;

колегіальний орган управління закладу освіти;

 

269.

колегіальний орган громадського самоврядування.

колегіальний орган громадського самоврядування.

 

 

 

інші органи, передбачені установчими документами закладу освіти.

 

 

270.

Стаття 22. Права і обов’язки засновника закладу освіти

Стаття 25. Права і обов’язки засновника закладу освіти

 

271.

1. Права та обов’язки засновника (засновників) щодо управління закладом освіти визначаються цим та іншими законами України, установчими документами закладу.

1. Права та обов’язки засновника (засновників) щодо управління закладом освіти визначаються цим та іншими законами України, установчими документами закладу.

 

272.

2. Засновник (засновники) закладу освіти або уповноважена ним (ними) особа:

2. Засновник (засновники) закладу освіти або уповноважена ним (ними) особа:

 

273.

засновує, реорганізує та ліквідовує заклад освіти у порядку, визначеному законодавством;

засновує, реорганізує та ліквідовує заклад освіти у порядку, визначеному законодавством та установчими документами закладу освіти;

 

274.

затверджує установчі документи закладу освіти, вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію;

затверджує установчі документи закладу освіти, вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію;

 

275.

укладає контракт з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) за конкурсом у порядку, встановленому законодавством;

укладає контракт з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу;

 

276.

розриває контракт із керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством;

розриває контракт із керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу;

 

277.

затверджує кошторис та фінансовий звіт закладу освіти у порядку, визначеному законодавством;

затверджує кошторис та фінансовий звіт закладу освіти у порядку, визначеному законодавством;

 

278.

здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти;

здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти;

 

279.

здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти;

здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти;

 

280.

здійснює контроль за створенням у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

здійснює контроль за створенням у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

 

281.

реалізує інші права, передбачені законодавством і установчими документами закладу освіти.

реалізує інші права, передбачені законодавством і установчими документами закладу освіти.

 

282.

3. Засновник (засновники) або уповноважена ним (ними) особа не має права втручатися в освітню та поточну господарську діяльність закладу освіти, що здійснюється закладом освіти в межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.

3. Засновник (засновники) або уповноважена ним (ними) особа не має права втручатися в освітню та поточну господарську діяльність закладу освіти, що здійснюється закладом освіти в межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.

 

283.

4. Засновник (засновники) або уповноважена ним (ними) особа може (можуть) делегувати окремі свої повноваження органу управління закладом освіти.

4. Засновник (засновники) або уповноважена ним (ними) особа може (можуть) делегувати окремі свої повноваження органу управління закладом освіти.

 

284.

5. Засновник має право створювати заклади освіти, що здійснюють освітню діяльність на декількох рівнях освіти на підставі відповідних ліцензій.

5. Засновник має право створювати заклад освіти, що здійснює освітню діяльність на декількох рівнях освіти на підставі відповідних ліцензій.

 

285.

Засновник має право створювати освітні об’єднання (комплекси), що мають у своєму складі заклади освіти різних типів і рівнів освіти. Положення про освітні об’єднання (комплекси) затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Засновник має право створювати освітні об’єднання та/або освітні комплекси, що мають у своєму складі заклади освіти різних типів і рівнів освіти.

Положення про освітні об’єднання та освітні комплекси затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

 

286.

6. Засновник закладу освіту зобов’язаний:

6. Засновник закладу освіту зобов’язаний:

 

287.

забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти, фінансування його діяльності;

забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов;

 

288.

у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість завершити здобуття освіти за освітньою програмою, за якою вони навчалися;

у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість завершити здобуття освіти відповідного рівня освіти;

 

289.

забезпечити доступ осіб з особливими освітніми потребами до закладу освіти шляхом створення безперешкодного середовища відповідно до законодавства.

забезпечити доступ осіб з особливими освітніми потребами до закладу освіти шляхом створення безперешкодного середовища відповідно до законодавства.

 

 

290.

Стаття 23. Керівник закладу освіти

Стаття 26. Керівник закладу освіти

 

291.

1. Керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

1. Керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

 

292.

Права, обов’язки та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законами і установчими документами закладу освіти.

Права, обов’язки та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законами і установчими документами закладу освіти.

 

293.

Керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом і установчими документами закладу освіти.

Керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом і установчими документами закладу освіти.

 

294.

2. Керівник закладу освіти обирається чи призначається засновником за результатами конкурсного відбору з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту. Щодо керівників закладів освіти застосовується контрактна форма трудового договору.

2. Керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному спеціальними законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту. Щодо керівників закладів освіти застосовується контрактна форма трудового договору.

 

295.

Додаткові кваліфікаційні вимоги до керівника, порядок проведення конкурсу та призначення на посаду визначається законодавством.

Додаткові кваліфікаційні вимоги до керівника та порядок обрання (призначення) визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

 

296.

3. Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень:

3. Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень:

 

297.

1) організовує діяльність закладу освіти;

1) організовує діяльність закладу освіти;

 

298.

2) вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти;

2) вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти;

 

299.

3) призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов’язки;

3) призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов’язки;

 

300.</