ГОЛОВА КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Л.М.ГРИНЕВИЧ ВЗЯЛА УЧАСТЬ У РОБОТІ
ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
4 квітня 2014 року відбулися Загальні збори Національної академії педагогічних наук України. Із звітною доповіддю “Про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2013 році та завдання на 2014 рік” виступив Президент НАПН України академік Кремінь В.Г. У роботі Зборів взяла участь і виступила в обговоренні доповіді Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Л.М.Гриневич.
У виступі Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Л.М.Гриневич зверталася увага на те, що сьогодні і суспільство, і сфера освіти і педагогічна наука переживають надзвичайний момент. Фактично закладається нова державна ідеологія і політика, відбуваються зміни у державних інституціях, народжуються нові соціальні стратегії. Якою постане Україна в період наступної постреволюційної стабільності багато в чому залежить від освіти. Адже освіта була і залишається одним із головних факторів формування суспільної свідомості, тим важливим соціальним інститутом, який здатний повернути людям втрачену віру у вищі моральні цінності і смисл людського буття. В України нарешті з’явився реальний шанс здійснити довгоочікувані зміни у сфері освіти. Громадянське суспільство надало новій владі кредит довіри. Існує взаєморозуміння між Кабміном і Верховною Радою. У парламенті є політичний консенсус. Налагоджено взаємодію між новим керівництвом Міносвіти, парламентськими партіями і громадянським суспільством. Робиться все можливе, щоб парламент став центром суспільного діалогу і місцем прийняття фахових, надпартійних рішень у сферах науки та освіти. Водночас процес становлення відбувається в умовах гострої політичної кризи, реальної воєнної загрози з боку Російської Федерації, надзвичайного обмеження фінансових можливостей держави.
Підкреслювалося, що статус НАПН України як вищої наукової організації передбачає її активну участь у визначенні та обґрунтуванні стратегії різних напрямів державної освітньої політики, проведенні наукової експертизи проектів законодавчих актів і державних програм. В першу чергу це стосується підготовки нової редакції статті 53 Конституції України, нової редакції базового закону “Про освіту”, нової редакції закону про вищу освіту, нового закону про наукову та науково-технічну діяльність, підготовки урядової програми підвищення соціального статусу педагогічних працівників інших нормативно-правових актів над якими працює Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти.
Наголошувалося, що Україні потрібне нове базове законодавство про освіту. Комітет вважає, що спочатку має бути ухвалений базовий закон про освіту, який визначить основні рамки, а вже з нього повинна виростати решта законів - про дошкільну, про загальну середню, про позашкільну, про професійну (освіту) тощо. Роботу з підготовки нової редакції Закону України «Про освіту» розпочато. На парламентських слуханях в жовтні минулого року обговорено і визначено концептуальні підходи стосовно загальної середньої освіти. На базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка започатковано роботу методологічного семінару з проблем вищої освіти. Створена і почала працювати робоча група, до якої ввійшли експерти, представники міністерства, науковці, представники громадськості.
Відзначалося, що особливої уваги академічної спільноти потребує, внесений до Верховної Ради України проект закону про вищу освіту №1187-2, який був підготовлений робочою групою під керівництвом академіка Михайла Згуровського. Новий закон - це справді системний проект змін, підготовлений у результаті прозорого демократичного діалогу всіх зацікавлених соціальних груп і може вивести українську вищу освіту на європейський шлях розвитку, зміцнити позиції українських вищих навчальних закладів на світовому ринку освіти та інновацій, підвищити якість освіти і зробити українських випускників більш конкурентоспроможними на ринку праці.
Висловлювалося побажання щоб НАПН України надала своє бачення щодо шляхів вирішення низки інших надзвичайно важливих питань, таких як розробка нової моделі управління науковою сферою, зокрема інтеграції академічної і університетської науки, шляхом створення спільних дослідницьких підрозділів і поширення науково-викладацького сумісництва; створення умов для дослідницької діяльності у вищих навчальних закладах, зокрема шляхом зменшення лекційного та бюрократичного навантаження викладачів; забезпечення академічної і фінансової автономії навчальних закладів і наукових установ, педагогічної свободи учителя і викладача, свободи наукової діяльності; створення сучасної системи виробництва навчального змісту; розробка нового положення про конкурс підручників для шкіл; реформування Інституту інноваційних технологій та змісту освіти.