14 БЕРЕЗНЯ У КОМІТЕТІ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ ВІДБУЛАСЯ РОБОЧА НАРАДА З ПИТАНЬ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ
Нову організаційну форму підготовки та атестації кадрів вищої кваліфікації, питання підвищення якості підготовки наукових кадрів та спрощення системи захисту дисертацій обговорені 14 березня 2014 року на нараді в Комітеті з питань науки і освіти.
За часи діяльності Міністерства освіти і науки, яке перебрало на себе функції управління процесами атестації кадрів вищої кваліфікації, виникла ціла низка проблем, у тому числі і штучних, які негативно позначилися на підготовці та захисті дисертацій. Посилилися тенденції, коли підготовка дисертацій відокремлюється від реальної практики виконання науково-дослідних робіт. У вузівській науці, на яку припадає 65% захистів дисертацій і в якій зосереджено понад 60% кандидатів і докторів, з них науковою діяльністю займається лише 28%. За загальним зменшенням у 3.5 рази кількості дослідників та наукових працівників майже у три рази збільшилася кількість спеціалізованих рад з захисту дисертацій.
Одним із ключових питань у реформуванні науки на сьогодні є питання відокремлення ВАКу від міністерства. Процедура атестації наукових кадрів в Україні має наближатись до європейської та базуватись на принципах прозорості та етики. Напрацювання відповідних законодавчих змін має кореспондуватися із змінами до базових законів «Про вищу освіту» та «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Законопроектом «Про вищу освіту» №1187-2 вже закладено створення незалежного Національного агентства, наголосила Лілія Гриневич.
Відбулось ґрунтовне та корисне обговорення зазначених проблем. Учасники наради підтримали необхідність ліквідації такої структури, як ВАК, та створення Національного агентства як координуючого та контролюючого органу. Агентство має займатись процедурними функціями, розглядати спірні питання. Воно має створюватися за квотним принципом та мати громадську дорадчу раду.
Запропоновано зберегти двохступеневу систему кваліфікації, посилити відповідальність та права наукових установ та університетів щодо остаточного рішення з затвердження дисертацій, виробити чіткі критерії оцінки робіт, запровадити практику публікацій дисертацій на сайтах наукових установ в режимі он-лайн, ліквідувати рівність вимог до дисертацій з різних наук і спеціальностей (природничих, гуманітарних, політичних тощо), ліквідувати експертні колегії, ввести чіткі критерії створення спецрад, суттєво зменшивши їх кількість, дозволити створення міждисциплінарних рад, підтримати можливість в окремих випадках утворення разових спецрад. Наголошувалося на необхідності скасування платних послуг в процесі підготовки та захисту робіт, питаннях спрощення процедури нострифікації дипломів інших держав.
Учасниками наради одностайно підтримана позиція про втрату актуальності проекту Закону «Про атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації», реєстраційний № 0901, який прийнятий за основу ще минулим скликанням Верховної Ради України.
На початку реформування системи атестації кадрів вищої кваліфікації вже зараз доцільно внести необхідні зміни до підзаконних актів та прискорити прийняття вище зазначеного проекту Закону «Про вищу освіту».
У нараді взяли участь:
КВІТ С.М. – міністр освіти і науки України;
СОВСУН І.Р. – перший заступник Міністра освіти і науки України;
ЗАГОРОДНІЙ А.Г. – віце-президент НАН України;
ПАЛІЙ В.М. – начальник відділу наукових і керівних кадрів НАН України;
КУНДІЄВ Ю. І. – перший віце-президент Національної академії медичних наук України;
ГУЛЬЧІЙ О. П. – начальник науково-організаційного відділу Національної академії медичних наук України;
ІБАТУЛЛІН І. І. – віце-президент Національної академії аграрних наук України, академік НААН України;
ПЕТРИШИН О. В. – перший віце-президент Національної академії правових наук України;
ПРИЛИПКО С. М. – головний вчений секретар НАПрН України;
ЯКОВЛЄВ М. І. – головний вчений секретар Національної академії мистецтв України;
КУХАР В. П. – голова Державного фонду фундаментальних досліджень;
ІЛЬЧЕНКО М.Ю. – проректор Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут»;
ТАЛАНОВА Ж.В. – завідувач відділу політики та врядування у вищій освіті Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України;
КОМІСАРЕНКО С.В. – академік-секретар відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України;
БЛЮМ Я.Б. – директор Інституту харчових біотехнологій та геноміки НАН України;
ПОПОВИЧ О.С. – завідуючий відділом Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки м... Г.М.Доброва НАН України (ЦДПІН НАН України);
ЛОБАНОВА Л.С. – старший науковий співробітник ЦДПІН НАНУ.