Голова ВПОНУ Володимир Фундовний у вступному слові змістовно окреслив те коло проблем, що хвилюють освітян найбільше. А також пожалкував, що у відвертій бесіді не беруть участі керівники управлінь та департаментів Міністерства освіти і науки. «А до них у присутніх накопичилася маса запитань», - зауважив очільник ВПОНУ.
Щодо проблем студентського самоуправління, необхідності запровадження у вищій освіті європейського досвіду та надання вишам більшої автономії розповів заступник голови первинної профспілкової організації Донбаського державного технічного університету Святослав Серпокрилов.
А ось голова первинної профспілкової організації Східноукраїнського університету імені В.Даля Леонід Алпатов значну частину свого виступу присвятив розмірам стипендій та пільговому проїзду для студентів.
Обидва промовці в кількох словах дали оцінку законопроектам про вищу освіту, які найближчим часом планує розглянути Верховна Рада. І Святослав Серпокрилов, і Леонід Алпатов сходяться на тому, що найкращим варіантом є проект, запропонований робочою групою під керівництвом ректора НТУУ «КПІ» Михайла Згуровського, оскільки він відповідає вимогам сьогодення та враховує побажання як студентської, так і викладацької спільноти.
Лілія Гриневич зауважила, що в Комітеті ВР з питань науки і освіти також більшість підтримує даний законопроект, однак є й ті, хто ратують за документ, підготовлений урядом. «Тому для нас у цьому питанні дуже важлива підтримка громадськості та профспілок, зокрема і ВПОНУ», - зазначила парламентар.
Голову первинної профспілкової організації Могилів-Подільського монтажно-економічного коледжу Олександра Кізяна найбільше турбує заплановане в найближчому часі виведення із системи вищої освіти коледжів і технікумів. «Пертурбації, - наголосив він, - стосуватимуться близько півтора мільйона викладачів, які там працюють. Це – по-перше. А по-друге, чи не позначиться новація на стандартах освіти та мотивації навчання?»
«Нові навчальні програми сприяють не розвитку, а гальмуванню дітей», - заявила голова первинної профспілкової організації Олександрійського колегіуму Лариса Лисюк.
«Такої ж нищівної оцінки заслуговують і підручники, - підтримала колегу вчитель молодших класів згаданого закладу Ірина Татаренко. – Навчатися за ними – це раз і назавжди відбити в дитини прагнення до знань».
Тему продовжив голова Вінницької обласної профспілкової організації Олег Безверхий, який запропонував для відбору підручників, які друкуються за державний кошт, залучати іноземних експертів. «Інакше цю корумповану систему не зламати, - аргументував він. – Я надсилав до Міносвіти негативні рецензії, натомість із управління освіти йшли виключно позитивні відгуки щодо пропонованих посібників».
На думку голови Новокаховської міської профспілкової організації Тамари Захарченко, профільне міністерство досить часто видає накази, які здебільшого направлені не на користь учня і педагога, та ще й часто суперечать чинному законодавству. «Міносвіти фактично відсторонене від учителя, а відтак – не знає його проблем, - наголосила вона. – Останнім часом маємо стовідсоткове фінансування лише енергоносіїв. Також на 100% фінансується харчування, щоправда, не завжди належної якості. А ось на зарплату вчителям уже два роки поспіль вдається нашкребти лише 70-80% запланованого».
Йшлося на зустрічі і про оплату праці. Про її низький рівень згадав голова Львівської міської профспілкової організації Ігор Шлапак. Також він порушив питання щодо необхідності нормалізувати працю пенсіонерів. «Педагогічна діяльність потребує неабияких затрат енергії, а психоемоційне навантаження зростає з кожним роком», - пояснив він.
Володимир Фундовний звернув увагу на те, що за нормами кількість учнів у молодших класах не має перевищувати 25 осіб, а у старших – 30. Проте Міносвіти відверто ігнорує те, що у багатьох школах великих міст наповненість класів значно вища. «І нікого це за великим рахунком не турбує», - зауважив голова ВПОНУ. Також він наголосив на тому, що слід ліквідувати так зване «літнє оздоровлення дітей на асфальті». «По суті, це безглузде витрачання як державних коштів, так і грошей батьків школярів», - підсумував він.
Лілія Гриневич надала інформацію щодо проекту постанови Кабінету міністрів, яким передбачається зниження зарплатні працівників окремих галузей бюджетної сфери. Зокрема, низка нововведень стосуватиметься і освітян.
У разі прийняття документа педагоги щомісяця втрачатимуть кілька сотень гривень заробітку через скасування надбавок - за престижність педагогічної праці та звання. «Цього не можна допустити. Педагогам слід зберегти виплату надбавки в розмірі 20% посадового окладу, забезпечити підвищення окладів за звання», - наголосила народний депутат.
«Переконана, що подібні розмови вкрай потрібні, адже є змога дізнатися про найпекучіші проблеми, як кажуть, з перших уст. Але не обов’язково чекати персональних зустрічей. Виникають якісь питання чи пропозиції – надсилайте звернення до Комітету ВР з питань науки і освіти. Розглядатимемо, і по змозі - враховуватимемо і вирішуватимемо їх», - запевнила в заключному слові Лілія Гриневич.
