Лілія Гриневич: Закон про вищу освіту не має бути “ректорським” чи “студентським”, а представляти інтереси всього суспільства.
Українське суспільство стоїть перед вибором, яка насправді буде вища освіта в наступні 10 років. Підкреслила голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич на зустрічі із ректорами – учасниками програми підвищення кваліфікації на базі
Університету менеджменту освіти НАПН України у четвер 22 квітня у Києві.
Під час зустрічі обговорювались три зареєстровані у Верховній Раді Україні законопроекти про вищу освіту. Законопроект №1187, внесений народними депутатами від Партії регіонів і два альтернативні законопроекти: № 1187-1 від трьох опозиційних партій і №1187-2, розробленого групою Михайла Згуровського.
За словами Лілії Гриневич, законопроект який повинен бути прийнятий у стінах Верховної Ради не може представляти інтереси однієї групи людей. “Він не може бути студентським чи ректорським. Він не може бути спрямований на інтереси лише роботодавців. Нам потрібно зробити такий законопроект, який консолідує і гармонізує між собою інтереси всіх зацікавлених груп, представлятиме інтереси всього суспільства і вийде на реальні механізми підвищення якості вищої освіти в країні”.
“Якщо ми хочемо реальних зрушень у розвитку вищої освіти - ми повинні відкрити можливості для цього розвитку. Такі можливості відкривають альтернативні законопроекти ”, - зазначила Лілія Гриневич.
Голова Комітету з питань науки і освіти закликала ректорів ВНЗ долучитись до доопрацювання законодавчого документу. “Багато з вас бачать недоліки в кожному законопроекті. Нам потрібно правильно напрацювати текст закону і тому потрібне професійне обговорення ”, щоб напрацьований закон “допомагав нам розвивати вищу освіту, а не навпаки ”.
Довідкова інформація:
Два альтернативні законопроекти – №1187-1 від трьох опозиційних фракцій і №1187-2, розробленого групою Михайла Згуровського і внесеного Балогою – передбачають утвердження автономії вузів і передачу незалежним органам основних регуляторних функції. Основні принципи:
Вступ до вишів на конкурсній основі, за результатами зовнішнього незалежного оцінювання.
Прозорий та ефективний розподіл державних коштів на навчання.
1. Створення належних умов для роботи викладача – гідна оплата праці та більше часу для занять наукою.
2. Покращення умов навчання для студентів. Це збільшення стипендій, можливість вибирати частину предметів, гарантована можливість вчитися за обміном в інших вишах країни та за кордоном.
3. Фінансова, кадрова, академічна автономія навчальних закладів і ніякого ручного управління з боку міністерства.
4. Об’єктивна оцінка якості вищої освіти незалежними агенціями.
5. Зв'язок освіти з сучасним ринком праці. Молода людина сьогодні ще повинна доучуватися, щоб відповідати вимогам роботодавців. Всі необхідні знання і кваліфікації для першого робочого місця студент має отримувати прямо у вузі.