НОВИЙ ЗАКОН ПРО ВИЩУ ОСВІТУ ПОТРІБЕН, ЩОБ ЗУПИНИТИ ПОГІРШЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ЗРОБИТИ ЇЇ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНОЮ У СВІТОВОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ , - ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ
Аби перемагати у світовій конкуренції на ринку вищої освіти, Україна має провести радикальні зміни у вищій освіті, - про це заявила Лілія Гриневич, голова Комітету з питань науки і освіти, під час круглого столу «Проблеми нормативно-правового забезпечення розвитку міжнародного співробітництва в сфері вищої освіти в Україні».
Обговорення цієї тематики відбулося вперше за всю історію існування Комітету з питань освіти та науки. У заході взяли участь представники Міносвіти, Державної міграційної служби, дипломатичних представництв, вишів тощо.
Представники іноземних країн висловили занепокоєння погіршенням якості навчання своїх громадян в українських ВНЗ. Позитивна динаміка зростання кількості іноземних студентів в Україні не супроводжується покращенням умов для їх навчання та зростанням якості вищої освіти. Зокрема, присутні дипломати звернули увагу на той факт, що іноземні студенти не проходять конкурсного відбору - лише співбесіду, а заліки, іспити і навіть дипломи нерідко стають предметом купівлі-продажу. Через низьку якість підготовки нерідко випускники з українськими дипломами вдома не можуть знайти роботу. Як зауважив посол однієї з арабських країн, список українських вишів, дипломи яких визнаються у цій країні, було скорочено з майже двохсот до двадцяти восьми.
Учасники круглого столу також акцентували увагу на існуванні жорсткого візового режиму для іноземних студентів у нашій країні, що може призвести до втрати контингенту іноземних громадян, які здобувають тут освіту, створення негативного іміджу України у світі та спричинити фінансові проблеми у вищих навчальних закладах. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 185 іноземні громадяни, які закінчили підготовче відділення чи отримали освіту певного освітньо-кваліфікаційного рівня, при продовженні навчання на наступних рівнях, повинні бути зараховані у вищі навчальні заклади у дуже обмежений термін - протягом 5-10 календарних днів. У випадку недотримання зазначених термінів (що найбільш ймовірно) посвідка на тимчасове проживання скасовується, іноземець змушений повертатися на батьківщину, знову отримувати запрошення вищого навчального закладу і ще раз оформляти візу в Україну. За твердженням індійської учасниці, через складну візову процедуру, тривалість її оформлення та обтяжливі фінансові витрати цього року до України не доїхало близько трьохсот кандидатів на навчання з Індії.
Голова комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич зазначила, що в Україні немає визначеної національної стратегії інтернаціоналізації вищої освіти. Унаслідок цього інтеграція в загальносвітовий освітній простір залишається здебільшого на рівні декларацій, внаслідок чого Україна програє конкуренцію на глобальному ринку. Зокрема, у звіті Європейської Комісії (The European Higher Education Area in 2012: Bologna Process Implementation Report) Україна виявилася аутсайдером, посівши 47-е місце з 47-и і отримавши підсумкову оцінку 2,2 бали з 5-и можливих за впровадження Болонського процесу у вищій освіті. Зокрема, до цього часу не запроваджено Національної рамки кваліфікацій, яка би відповідала вимогам Європейського простору вищої освіти, як і не створено системи забезпечення якості вищої освіти.
На думку голови комітету, необхідно прийняти новий закон про вищу освіту, який закладе законодавчу базу для посилення конкурентоспроможності України в світовому освітньому просторі і забезпечить зростання якості освіти.
“Найбільш повно відповідає цій меті законопроект №1187-2, підготовлений на доручення прем’єр-міністра М. Азарова робочою групою під головуванням академіка М. Згуровського. Сподіваюся, депутати всіх фракцій підтримають його у сесійній залі”, - наголосила Лілія Гриневич.