Концепція профільного навчання від Міністерства освіти і науки – чергова економія на освітньому бюджеті
Запровадження “Концепції профільної освіти” в нинішній редакції призведене до чергового скорення витрат на шкільну освіту, наголосила голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич під час круглого столу на тему “Концепція профільної освіти: обговорення, перспективи ухвалення якісного та дієвого нормативно-правового акту”, що відбувся 8 липня в Комітеті Верховної Ради з питань науки і освіти.
Участь в обговоренні документу взяли представники Міністерства освіти і науки, керівники навчальних закладів, науковці, експерти освітньої сфери.
Лілія Гриневич підкреслила, що Концепція приховує чимало ризиків. “Україна вже ставала на шлях розвитку профільної освіти, коли переходила до 12-річного навчання. Повернення до 11-ти річної школи дозволяє владі економити щороку на освіті майже 3 мільярди гривень. А тепер, завдяки пропонованій Концепції профільної освіти, хочуть втиснути зміст профільної школи у два роки, від чого постраждає і фундаментальна загальноосвітня підготовка, і профільні предмети», - наголосила голова Комітету.
У Концепції пропонується замість 15 обов’язкових предметів ввести лише 6 (українська мова і література, іноземна мова, історія Україні та всесвітня, математика, природознавство та фізична культура). На вивчення кожного з них передбачається по 3 уроки на тиждень.
Причому, новий предмет «Природознавство» включатиме в себе відразу фізику, хімію, біологію і географію. За словами віце-президента Академії Наук вищої школи України Максима Стріхи «це руйнує вивчення фундаментальних наук. Такий предмет був би доречний для учнів 4 класу», - зазначив він.
Академік-секретар відділення загальної середньої освіти Національної академії педагогічних наук Олександр Ляшенко зауважив, що у Концепції не доопрацьоване наукове підґрунтя.
Ще одна група проблем за словами Лілії Гриневич - це питання вчителя. «Не зрозуміло, як вчитель буде функціонувати в цій системі, як буде оплачуватись його праця, наприклад, при міжшкільній взаємодії».
Серед ризиків Концепції, озвучених на круглому столі, впровадження профільного навчання в сільській школі. За словами Ігоря Лікарчука, Концепція порушує конституційне право доступу до якісної освіти дітей із сільських шкіл. Бо пропонує сільським учням профільну освіту здобувати дистанційно, індивідуально, очно чи заочно.
На переконання Президента Асоціації керівників шкіл Олени Онаць: «Концепція побудована на старій нормативно-правовій базі і не в такому вигляді вона потрібна директорам шкіл, з її прийняттям не потрібно поспішати». Однак, на переконання директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки Олега Єреська, хоча Концепція має вступити в дію з 2018 року, але прийняти її необхідно якнайшвидше. Під неї необхідно розробити навчальні програми, друкувати підручники та підготувати вчителів.
Учасники круглого столу підкреслили необхідність обов’язкового доопрацювання даного документа.
«Концепція в такому вигляді шкідлива, її втілення погіршить якість освіти в старшій школі, призведе до скорочення вчителів та змусить батьків самим оплачувати навчання дітей за профільним предметами. Прийняття Концепції із закладеними в неї фундаментальними помилками, буде розкручувати маховик подальших помилок у формуванні освітньої політики», - наголосила Лілія Гриневич.
Голова парламентського Комітету з питань науки і освіти підсумувала, що Міністерству освіти і науки необхідно доопрацювати документ з урахуванням критичних зауважень учасників круглого столу та педагогічної спільноти.
