Лілія Гриневич: доступ до якісної освіти повинні мати усі громадяни країни, незалежно від їх рідної мови
Україна одна з небагатьох країн Європи, де навчання у школах ведеться вісьмома мовами національних меншин. У середніх начальних закладах вивчається 31 мова, у тому числі 19 мов національних меншин. Держава повинна забезпечити дві базові норми: право навчатися рідною мовою та право доступу до якісної освіти, в цьому сенсі набуває важливість досконалого володіння державною мовою. Про це голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич наголосила під час роботи круглого столу «Освіта представників національних меншин України: проблеми та шляхи їх вирішення», який відбувся 26 вересня.
Участь у дискусії взяли народні депутати, представники Міністерства освіти та науки, органів управління освітою, наукових інституцій, громадських організацій національних меншин, директори та вчителі шкіл, посли Польщі та Угорщини, представники дипломатичних представництв інших країн.
«Відомий вислів – «чужих дітей не буває». Якою б мовою не розмовляла дитина з мамою – вона є повноцінним громадянином нашої країни. І ми зобов’язані забезпечити їй право на доступ до якісної освіти в Україні. А це право навчатися рідною мовою і право досконалого оволодіння державною мовою», - наголосила Лілія Гриневич.
Вона також зазначила, що сьогодні представники меншин не можуть якісно вивчати державну мову. Кількість годин на її вивчення у школах меншин є значно меншою (у початковій школі - в 2 рази), ніж у закладах з навчанням українською мовою. За її словами цього року з 97 випускників шкіл у Берегівському районі Закарпатської області, де компактно мешкають угорці, 54% не справились з тестом з української мови. Учні сьомих класів шкіл з навчанням румунською мовою не мають навіть підручників з української мови, а таких учнів щорічно близько 2 тисяч.
На переконання Лілії Гриневич, методику вивчення державної мови для шкіл національних меншин необхідно модернізувати з урахуванням результатів науково-дослідних робіт, системи підготовки вчителів, сучасного обладнання.
Представники національних меншин наголошували на необхідності збільшення кількості годин для вивчення рідних мов. Після введення нового стандарту, їх вивчення у 5-9 класах зменшилось на 2 години. Потребує вдосконалення підготовка педагогічних кадрів для шкіл, де навчаються чи вивчають мови національних меншин, у першу чергу підготовка вчителів цих мов. В Україні жоден з вищих навчальних закладів не готує вчителів гагаузької, молдовської мов та мови іврит. Відсутня система підвищення їхньої кваліфікації.
Узагальнені зауваження та пропозиції представників національних меншин будуть розглянуті під час роботи Комітету з питань освіти на науки і надіслані до відповідних органів виконавчої влади. Вони також будуть враховані при написанні закону “Про освіту” та покладені в основу частини рекомендацій парламентських слухань, які відбудуться 23 жовтня.
|
|
|
|
| | | |
