Україні необхідні державні стандарти богословської освіти –
Лілія Гриневич
Голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич зустрілась з Предстоятелем Української православної церкви, Митрополитом Київським і всієї України Блаженнішим Володимиром. Участь у зустрічі також взяли: керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський Антоній, голова Відділу релігійної освіти, місіонерства і катехізації при Священному Синоді УПЦ, митрополит Полтавський і Миргородський Филип, секретар Предстоятеля УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр і голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ єпископ Ірпінський Климент.
Головною темою розмови став подальший розвиток співпраці між державою і церквою у сфері освіти. Зокрема, представники Церкви висловили свою стурбованість вилученням викладання «Етики» з інваріантної складової навчальних планів середньої школи, що становитиме і проблеми для подальшого викладання у школах предметів духовно-морального спрямування через дуже малу кількість навчальних годин, що виділяються для викладання курсів за вибором. Учасники зустрічі звернулись до голови парламентського комітету з проханням сприяти відновленню викладання етики, а також подальшому викладанню предметів духовно-морального спрямування.
На зустрічі було наголошено і на необхідності державного визнання богословської освіти як вищої. Лілія Гриневич зазначила, що зараз готується законодавче поле для цього. За словами голови парламентського комітету, зараз в цьому напрямку активно працює робоча група, яка напрацьовує пропозиції до чинних законів про свободу совісті і про вищу освіту. «Я, як голова комітету з питань науки і освіти, висловлюю свою готовність працювати над такими змінами, для того, щоб в Україні визнавали богословську освіту. Дякую, що церква активно і плідно долучилась до цієї роботи, і сподіваюсь, що вже до осені ми матимемо певні результати», - підкреслила Лілія Гриневич.
Також було обговорено і питання розроблення державних стандартів богословської освіти, необхідних для її державного визнання. На переконання голови парламентського комітету, такі стандарти мають розроблятися відповідними державними інституціями у тісній співпраці з релігійними інституціями.
Учасники зустрічі позитивно оцінили нинішній рівень діалогу між Комітетом та релігійною спільнотою і висловили зацікавленість у його подальшому розвитку.