ПАТЕНТ НА САЛО
Коментар Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Володимира Полохало газеті «Дзеркало тижня» про катастрофічний стан в державному управлінні у сфері охорони і захисту інтелектуальної власності в Україні.
— За всі роки існування Державного департаменту інтелектуальної власності у складі МОН ця структура ніколи і ніким не перевірялася. І це незважаючи на те, що йдеться про величезні кошти. Крім того, міністри змінюються, вони передусім займаються освітніми закладами, а в департаменті працюють одні й ті ж люди, які роками проводять свою політику. Прикро, але ми єдина країна в Європі, яка не має цивілізованого ринку інтелектуальної власності. За даними НАНУ, у нас усього три відсотки економіки базується на об’єктах права інтелектуальної власності.
— А у розвинених країнах?
— У країнах Євросоюзу — 60—65%. Український держбюджет недоотримав і недоотримує мільярди гривень! На жаль, не перший рік тривають негативні тенденції у приватизації об’єктів науково-технічної сфери, які продаються практично за безцінь, без врахування вартості нематеріальних активів. Протягом 2005—2007 років було приватизовано шість об’єктів науково-технічної сфери, три з них продано за ціною, що в кілька разів нижча їх номінальної вартості. Це, зокрема спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки у приладобудуванні, Український НДІ сільськогосподарського машинобудування, проектно-вишукувальний інститут «Кіровоградагропроект». До об’єктів, що підлягають приватизації, було включено Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів, який є провідним, до того ж єдиним підприємством в Україні та СНД по створенню унікальної високотехнологічної апаратури реєстрації, обробки і передачі інформації. Не затихають рейдерські атаки та спроби перепрофілювання високотехнологічних науково-виробничих комплексів, останнім часом під прицілом знаходиться науково-виробниче підприємство «Сатурн», яке володіє унікальними технологіями у галузі радіометрії та телекомунікації.
Посилюється неконтрольована передача наукових і конструкторських розробок за кордон, а також витік з України вітчизняних заявок на перспективні винаходи. Відомо чимало випадків реєстрації патентів на винаходи, які не відповідають умовам патентоздатності. Зокрема, на замовлення Міністерства оборони України державні КБ та НДІ здійснюють розробку секретного озброєння та військової техніки за бюджетні кошти, однак реєстрацію патентів на винаходи «Укрпатент» здійснює не на юридичні особи — проектно-конструкторські організації, а на фізичних осіб. Це стосується розробки «Кольчуги», модернізованого автомата «Вепр», радіокерованого снаряду «ПТКРС» тощо.
Непокоїть той факт, що, починаючи з 2004 року, кількість поданих заявок від національних заявників зменшилася на 13%, в той час, як питома вага заявок від іноземних заявників зросла за останні два роки на 4%. Згідно зі статистичними даними, патентна активність в Україні удвічі нижча, ніж у Росії, а у порівнянні з розвиненими країнами відстає ще значніше. Замість здійснення заходів зі стимулювання винахідницької активності, розвитку ринку інтелектуальної власності та наукоємної продукції у 2007 році за ініціативи Міністерства економіки України та Державного департаменту інтелектуальної власності Кабмін прийняв постанову №1148, згідно з якою витрати підприємств на отримання та підтримання чинності патентів на винаходи, корисні моделі збільшуються до 35 разів — юридичні особи повинні сплачувати вже не 496 гривень, як це було раніше, а 9100. Це у 1,5—3,5 разу перевищує відповідні витрати підприємств європейських країн, зокрема Великобританії, Німеччини, Франції та Іспанії.
Все це разом призводить до скорочення підприємствами патентної діяльності, втрати значної частини винаходів, у т.ч. створених за державні кошти, монополізації ринку України іноземними патентовласниками, і, в кінцевому результаті, до гальмування технологічного розвитку держави.
—У багатьох країнах світу патенти роблять людей заможними, а державну казну — багатшою. Але, на жаль, це не про нас.
— За даними Рахункової палати України, «під час перевірки «Укрпатенту» встановлено, що неналежне планування та відсутність контролю з боку МОН та ДДІВ спричинили використання з порушенням чинного законодавства та не на цілі, визначені спеціальними законами про охорону прав на об’єкти інтелектуальної власності, коштів у сумі 47489,4 тис. гривень. Відповідні збори акумулюються не у державному бюджеті, а на рахунках суб’єкта підприємницької діяльності, аудитом доведено, що використовуються вони безконтрольно.
На момент перевірки 21 млн. грн. було розміщено на депозитному рахунку комерційного банку, за що «Укрпатент» отримав у першому півріччі 2007 року відсотки у сумі 1 млн. грн. У той же час на заходи з розвитку системи охорони інтелектуальної власності «Укрпатентом» спрямовано лише четверту частину коштів, отриманих від зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (голова Держдепартаменту — М.Паладій, директор «Укрпатенту» — А.Жарінова). До сьогодні так і не з’явилася державна патентна бібліотека та її регіональні відділення, необхідність створення яких визначена указом президента України від 27.04.2001 р. Лише за 2006 рік та шість місяців 2007 року поза межами Державного казначейства України підприємство отримало зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, у сумі 115,2 млн. гривень. Проведення видатків поза рахунками Державного казначейства України, відсутність контролю з боку Міністерства освіти і науки України та ДДІВ призвело до використання «Укрпатентом» коштів, передбачених на забезпечення державної охорони об’єктів права промислової власності, на свій розсуд. Усупереч вимогам Закону України «Про захист інформації в телекомунікаційних системах» в «Укрпатенті» так і не створили комплексну систему захисту інформації (КСЗІ), у результаті чого витік наукових розробок може відбуватися шляхом незаконного втручання в автоматизовані системи та викрадення з патентного відомства реєстрів, що містять матеріали заявок на патентування винаходів, корисних моделей та промислових зразків.
— Коли читаєш офіційні документи, складається враження про існування «дружби» Держдепартаменту з комерційними банками. Шкода, що вона не на користь тим людям, які чекають на винагороду за свої мистецькі твори.
— З ринку обігу авторських і суміжних прав, який фахівцями оцінюється щонайменше на суму 1,0 млрд. грн. на рік, фактично збирається у вигляді винагороди близько 30 млн. грн. Рівень збору винагороди за використання об’єктів авторського права і суміжних прав є яскравим прикладом тіньового використання об’єктів інтелектуальної власності.
За даними Головного контрольно-ревізійного управління, «протягом ІІ півріччя 2007 року з поточних рахунків державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (ДП УААСП) в АКБ «Правекс-банк», «Укрексімбанк» та «Альфа-банк» було перераховано 10,5 млн. гривень та 290 тис. доларів США на депозитні та поточні рахунки Європейського банку розвитку та заощаджень (ЄБРЗ). І це в той час, коли ставка депозиту в останньому була 8%, тоді як у вищезгадуваних банках вона складала від 8,94 до 10% . Через кілька місяців Національний банк відкликав банківську ліцензію ЄБРЗ та ініціював процедуру його ліквідації. Залишки коштів у сумі 12,8 млн. гривень для ДП УААСП фактично втрачені. До речі, подібна історія відбулася кількома роками раніше. То ж не дивно, що представники творчих спілок України у своєму зверненні до вищого керівництва держави висловили недовіру керівникам Державного департаменту інтелектуальної власності — М.Паладію, В.Чеботарьову, В.Дмитришину та державного підприємства «Українське агентство з авторських і суміжних прав» Л.Пашковському. Ці документи також можна відшукати на сторінках «Білої книги».
— Очевидно, «Білі книги» насолили багатьом. А чи маєте ви однодумців? Хто підтримує позицію комітету з питань освіти і науки у Верховній Раді?
— Багато комітетів Верховної Ради долучилися до обговорення проблем інтелектуальної власності, надіслали нам свої висновки та пропозиції. Нашу тривогу поділяє комітет з питань національної безпеки і оборони. На думку голови комітету А.ГРИЦЕНКА, «аналіз ситуації свідчить про те, що негативні явища у зазначених вище сферах набули незворотного характеру і становлять загрозу технологічній і економічній безпеці України, що потребує вжиття невідкладних заходів як із боку вищого політичного керівництва держави, так і органів виконавчої влади на всіх рівнях. Враховуючи актуальність і гостроту згаданих у рішенні проблем, крім уряду, про це повинні бути проінформовані президент України, Рада національної безпеки і оборони України, генеральний прокурор України, з тим, щоб у межах своєї компетенції вплинути щонайменше на призупинення негативних тенденцій у цих сферах».
21 листопада 2008 року під головуванням президента України Віктора Ющенка відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому було розглянуто питання «Про право і захист інтелектуальної власності та посилення її ролі в формуванні національного багатства України». Винесення даного питання на розгляд вищої державної інституції зумовлене неспроможністю державних органів влади впродовж тривалого часу вирішити проблему залучення інтелектуального ресурсу до якісних трансформаційних змін в економіці та забезпечення належного впливу інтелектуальної власності на зростання ВВП.
— Що принципово нового для вирішення проблеми містить рішення РНБОУ?
— Поки що невідомо — адже й досі немає рішення Ради національної безпеки та оборони. Ситуація безпрецедентна за всю історію існування РНБО — працювала велика група експертів, проведено засідання, був підготовлений проект рішення, але де ж те рішення? Зазвичай воно з’являється на світ через тиждень-два після засідання, з тих пір уже минуло майже два з половиною місяці, але й досі невідомо, коли воно буде підписане президентом і коли буде опубліковане.
— Гальмівний шлях довгий. Хто найбільше зацікавлений у тому, щоб проблема зникла з поля зору як держави, так і громадськості?
— Зацікавлених дуже багато, серед них і колишні керівники Фонду держмайна, які тепер у парламенті, і керівники міністерств та відомств, і Державне агентство з питань інвестицій та інновацій, які свого часу віддавали об’єкти державної власності виключно як матеріальну частину, робили все для того, щоб не проводилася передпродажна оцінка інтелектуальної складової цих об’єктів. Це триває й понині. Те, що під час аудиту виявили Рахункова палата і КРУ — лише маленька верхівка велетенського айсберга. Незрозуміло лише, чому Генеральною прокуратурою до цього часу не порушені кримінальні справи, адже чинне законодавство передбачає кримінальну відповідальність осіб, які здійснюють серйозні зловживання і порушення законів України у цій сфері. Кумулятивний негативний ефект від усього цього дійсно заслуговує терміна «інтелектуалоцид», тобто знищення інтелекту, людського капіталу нашої нації. Тут не обійтися без слідчої комісії ВР — Рахункова палата виконала свої функції, нам треба рухатися далі».
Ольга Скрипник
Олексій Сова
«Дзеркало тижня»
№4 (732) Субота,
7-13 лютого - 2009
Повний текст матеріалу читайте на сайті «Дзеркало тижня»: http://www.dt.ua/3000/3100/65329/