Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти на засіданні 4 червня заслухав інформацію про виконання Міністерством освіти і науки України та Академією педагогічних наук України Закону України “Про професійно-технічну освіту”.
Увагу зосередили на виконанні вищезазначеними установами статей 7 і 291 Закону України в частині науково-методичного забезпечення професійно-технічної освіти, впровадження у навчально-виробничий процес досягнень науки, техніки, нових технологій, передового досвіду та інноваційних педагогічних технологій.
Доповідали заступник Міністра освіти і науки України Стріха М.В. та президент Академії педагогічних наук України Кремень В.Г.
Попередньо Комітет затвердив склад робочої групи та розробив перелік питань для підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів щодо виконання Міністерством та Академією статей Закону України.
Загалом, Комітет провів майже 30 заходів, в яких взяли участь понад 1200 управлінців органів виконавчої влади, керівників та працівників навчальних закладів, представників громадських організацій.
Проаналізувавши отримані матеріали та заслухавши на засіданні інформацію про виконану роботу, Комітет відзначив, що МОНУ та АПНУ здійснюють організаційно-управлінське так науково-методичне забезпечення функціонування системи професійно-технічної освіти в державі.
Стріха М.В. та Кремень В.Г. доповіли про позитивні результати роботи МОНУ і АПНУ.
Позитивно оцінюючи зроблене вищезгаданими установами, члени Комітету зосередили увагу перш за все на невирішених проблемах, які значною мірою стримують, а в ряді випадків і унеможливлюють розвиток професійно-технічної освіти в Україні.
На засіданні підкреслювалось, що Концепція розвитку професійно-технічної освіти та Закон України “Про професійно-технічну освіту” потребують термінового наукового опрацювання, оновлення та затвердження в новій редакції.
Також наголошували, що інтегрування профтехосвіти в європейський освітній простір в рамках Копенгагенського процесу науково не обґрунтоване. Зокрема, не відпрацьована модель національної системи кваліфікацій.
Як зазначалось на засіданні, досі не налагоджений процес формування трудових ресурсів держави, їх професійна підготовка. В цьому році в професійно-технічних навчальних закладах готують у 6,2 рази менше кадрів з розрахунку на 10 тисяч населення, ніж у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації. Слід нагадати, що у 1996 році цей показник складав 2,8 рази. При цьому сьогодні на ринку праці спостерігається дефіцит кваліфікованих робітників.
Не існує чіткої взаємодії центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів при формуванні державного замовлення на підготовку робітничих кадрів, що призводить до збільшення кількості безробітних на ринку праці. Зокрема, інвестори і роботодавці не мотивовані до участі у розвитку закладів профтехосвіти та відновленні трудових ресурсів держави.
Члени Комітету висловили занепокоєння відсутністю концептуальних засад розбудови нової економіки професійно-технічної освіти, сучасної методики розрахунку вартості підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах.
На засіданні було підкреслено, що обсяги і темпи видання підручників та навчальних посібників для професійно-технічних навчальних закладів не відповідають потребам. На початок 2008 року загальна забезпеченість навчальною літературою із загальнотехнічних і спеціальних дисциплін складає 69%, із загальноосвітніх – 63%. Щодо професій машинобудування, металообробки, приладобудування, видобувної промисловості, транспорту і зв’язку вона не перевищує 30%. Протягом останніх 10 років з понад 200 професій не було видано жодного підручника. Більше того, науково-методична література для ПТНЗ не видавалась взагалі.
Така ж ситуація спостерігається і у галузі видання підручників. У 2007 році, з 26 запланованих найменувань підручників видано лише 5. Однією з причин є той факт, що Міністерством освіти і науки України на видання підручників для ПТНЗ спрямовується лише 2-3 відсотки від загальної суми коштів, що виділяються з державного бюджету.
Комітет висловив незадоволення результатами роботи з модернізації навчальної матеріально-технічної бази закладів професійно-технічної освіти. Наголошували, що за останні 16 років майже не здійснювався, крім комп’ютеризації, процес відтворення основних фондів за рахунок коштів державного бюджету.
Припинилось будівництво об’єктів профтехосвіти. Обладнання та навчальна техніка на 95-96% застаріли або взагалі вийшли з ладу. З майже 19 тисяч металообробних верстатів, що використовуються в навчальному процесі ПТНЗ, лише 4% - нового покоління.
Аналогічне становище з навчальним транспортом. З 2975 вантажних автомобілів лише 141 з терміном експлуатації до 10 років, а з 1272 легкових – лише 333. У професійно-технічних навчальних закладах агропромислового комплексу з 5154 тракторів і 1342 комбайнів всього 4% - нового покоління, а 96% підлягають заміні.
Комітет разом з МОНУ та АПНУ підтримали запропонований проект рішення та доручили робочій групі доопрацювати його враховуючи висловлені пропозиції та внести його на затвердження наступного засідання Комітету.