Інформація про засідання "круглого столу" на тему: «Реалізація положень Саламанської декларації в Україні»

30 серпня 2018, 18:23

30 серпня 2018 р. з ініціативи Президента Всеукраїнської благодійної організації «Фонд Порошенка» Марини Порошенко відбувся Круглий стіл на тему реалізації положень Саламанської декларації в Україні.

У заході взяли участь: Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Олександр Співаковський, Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, Заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей, Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба, Генеральний директор Директорату інклюзивної та позашкільної освіти Лариса Самсонова, Президент національного комітету спорту інвалідів України Валерій Сушкевич, представники МБФ «Відродження», ЮНІСЕФ, USAID та EDGE.

У червні 1994 року Уряд Іспанії у співпраці з ЮНЕСКО організував Всесвітню конференцію, присвячену освіті осіб з особливими освітніми потребами. За її наслідками було прийнято Саламанську декларацію про принципи, політику та практичну діяльність у сфері освіти осіб з особливими освітніми потребами та Рамки дій по освіті осіб з особливим освітніми потребами.

Саламанська декларація містить заклик до урядів всіх країн затвердити на законодавчому рівні принцип інклюзивної освіти та приймати до загальноосвітніх шкіл усіх дітей, якщо не має виняткових випадків, які це унеможливлюють. В Україні питання інклюзії почало підійматися лише кілька останніх років.

У своєму виступі під час Круглого столу Олександр Співаковський зазначив про те, що вже зроблено у напрямку законодавчого забезпечення інклюзії.

По-перше, у травні 2017 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» (р.н. 6437 від 12.05.2017).


Фактично вперше на законодавчому рівні було передбачено:

- закріплення права на освіту осіб з особливими освітніми потребами і надання їм можливість отримувати освіту в усіх навчальних закладах, у тому числі безоплатно в державних і комунальних навчальних закладах, незалежно від "встановлення інвалідності";

- визначення поняття "особа з особливими освітніми потребами", "інклюзивне навчання";

- надання можливості особам з особливими освітніми потребами отримати психолого-педагогічну та корекційно-розвиткову допомогу, створення для таких осіб інклюзивних та спеціальних груп (класів) у загальноосвітніх навчальних закладах.

По-друге, у вересні 2017 року Верховна Рада України прийняла нову редакцію базового закону «Про освіту» (р.н. 3491-д від 04.04.2016). І всі ці положення щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами були імплементовані в базовий закон.

По-третє, спільно з Міністерством освіти і науки України було забезпечено розміщення тексту Саламанської декларації в українському перекладі на сайті Верховної Ради України.

По-четверте, за ініціативи Марини Анатоліївни Порошенко та Фонду Петра Порошенка був розроблений проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» (р.н. 8556 від 04.07.2018).

Законопроектом вносяться зміни до Законів України “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійно-технічну освіту” в частині забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття освіти, отримання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг у закладах освіти та приведення цих законодавчих актів у відповідність з нормами актів міжнародного права та базового Закону України “Про освіту”.

Перший заступник Голови Комітету запевнив, що він особисто та Комітет з питань науки і освіти завжди підтримував і буде надалі підтримувати всі ініціативи по запровадженню інклюзивного освітнього середовища в нашій державі.

Разом із тим, Олександр Співаковський підкреслив, що лише законодавчого забезпечення інклюзії недостатньо, навіть імплементації відповідних законів недостатньо. Ключовим моментом для успішного процесу інклюзії є сприйняття суспільством цих змін. Ми повинні розвивати толерантність та терпимість у суспільстві.

Найкращим способом для цього є здатність людей до емпатії. Виховуючи дитину, батьки повинні уявляти, що колись вони самі будуть у похилому віці. Всі ми розуміємо, що абсолютна більшість людей літнього віку має ті чи інші проблеми зі здоров`ям, в тому числі й особливі потреби. І тут постає питання: як би ці батьки хотіли, щоб їхня дитина ставилася до них через кілька десятиліть? Якщо у похилому віці людина хоче мати дбайливе та шанобливе ставлення з боку власної дитини, то потрібно змалечку виховувати та соціалізовувати її через інклюзію, при чому робити це на власному прикладі. Дитина повинна з ранніх років звикати до терпимості та допомоги людям з особливими потребами. Лише за таких умов ми сформуємо відповідну систему цінностей у нашому суспільстві та ліквідуємо соціальну ізольованість людей з особливими потребами.