СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти

12 липня 2017 року

Веде засідання перший заступник Голови Комітету

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Було б доцільно попросити і представників фракцій, які тут знаходяться в комітеті, і вас попросити зайти до Голови Верховної Ради поставити цей закон в числі перших, він найменш із тих, що будуть розглядатися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Практично домовились про це, Іван Григорович.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Щоб він одним із перших стояв, щоб пішов хороший завтра, як кажуть, сигнал, заділ на інше. Бо інші, звичайно, там і медична реформа, і пенсійна, там будуть, звичайно, такі дуже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І земельна.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Земельна, от я не знаю, мабуть, МВФ не наполягає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ще бюджет.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Ну, бюджет, звичайно. Тому треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І зняття недоторканності.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Треба було б завтра цей закон подивитися в числі перших і от таким чином поступити. Ми не обмежимо депутатів, які наполягають…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович, немає проблем, так ми і будемо діяти.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. І тоді ми швидко…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ще є пропозиція наступна. Я просто звертаюся до членів комітету, якщо вони це підтримають, то можна з голосу буде домовитись. Якщо потрібно, ми можемо відмовитись від запису "чотири прожиткових мінімуми", а написати так, що кожний рік при формування бюджету заробітна плата підвищується рівно на рівень підвищення, на відсоток підвищення дохідної частини бюджету. Тобто, наприклад, якщо на 22 відсотки бюджет підвищується, відповідно заробітна плата – 22, наступний рік, там 30 відсотків чи 15 відсотків. І таким чином ми починаємо вирівнювати заробітну плату, бо це буде відповідати росту дохідної частини бюджету. І оскільки стартова заробітна плата вчителів сьогодні не така велика, вони нижче ніж у промисловості, то ми таким чином можемо це забезпечити.

Але, шановні колеги члени комітету, якщо ви підтримуєте цю ідеологію, то як просто альтернатива це може бути, тому що є відповідне рішення, дійсно, Конституційного Суду про те, що неможна прив'язуватися до якихось там мінімального чи прожиткового мінімуму і так далі, бо це повинно відповідати параметрам бюджету. А підвищення заробітної плати згідно параметрів підвищення дохідної частини бюджету – це буде нормально. Як ви вважаєте?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну да, або  5 років, да.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Протягом періоду  ми виходимо на цей параметр: 4 прожиткових мінімуми буде становити для  вчителя, який тільки заходить у школу, і це близько 7 тисяч гривень. При цьому будемо враховувати те, що індексація зараз стає законом, однозначно, індексація в залежності від рівня інфляції. То, мабуть, таким чином, можна було піти на таке рішення, за умови, звичайно, що  точно буде індексація до рівня інфляції. Ви бачили вчора статтю Пинзеника, в юридичному вимірі, за підсумками попереднього місяця в ……. вимірі …… інфляцію 15 відсотків. Ну, якщо так буде, то це в якійсь мірі, звичайно, пом'якшує…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Володимирович, будь ласка.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Ми дали офіційні розрахунки, і Міністерству фінансів, і вам надіслали з урахуванням того на п'ять років. Насправді ситуація дещо  простіша, тому що зарплата вчителя сьогодні складається з багатьох надбавок, і якщо систему впорядкувати, наприклад, надбавка за престижність - 20 відсотків, якщо її віднести до заробітної плати, то насправді гроші потрібні, значно, менші.   Це ще мінус 20 відсотків.

Щоб ви розуміли, про що йдеться. Станом за  I квартал середній мінімальний  рівень заробітної плати вчителя - це вчитель без стажу, який  працює у звичайній школі, - в середньому по Україні складав 4 тисячі 300. Якщо говорити про три прожиткових мінімуми, це мало би бути 4 тисячі 800; якщо про 4 - це  6.400. Тобто це насправді треба  рахувати не від 3 200, а від 4 300. Це десь мінус  25-30 відсотків ще. Тобто, якщо  провести впорядкування   заробітної плати, то можна забезпечити   цю заробітну плату, виконати із значно меншими видатками. Я думаю, що на третину точно видатків можна скоротити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Володимирович, а згідно того, що  у нас профіцит бюджету постійно йде, і він  буде і далі йти, бо економіка повертається, як би там не було, по шляхах ми це бачимо. Бо кількість фур, яка їде по  Україні, абсолютно чітко  показує, що  кровоносна система  України працює. Раз вона  працює, це означає що? Це все іде нормально.

Добре, але це як на крайній випадок, якщо, наприклад, побачимо, що це буде блокувати прийняття закону, то тоді ми перейдемо до більш м'якого варіанту, який буде пов'язаний...

 

КИРИЛЕНКО І.Г. (Не чути)…... да, вона залишається 4, але треба певний перехідний період. Він буде пов'язаний з ростом надходжень  до бюджету, на відповідну пропорцію, точно…….. Я думаю, що індексація по рівню інфляції буде забезпечена одностайно, і  це говорять ........... Прем'єр це висказав декілька разів.. То таким чином зал міг би сприйняти. Дуже-дуже до цього будуть насторожені...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Все, шановні колеги, домовились, принципово домовились по завтрашньому дню. А якщо заперечень нема, переходимо до матеріалу.

Я пропоную так: до 5 годин пройтись по всім… З обідом? Добре, добре, домовились.

Значить, шановні колеги, питань як би багато, а, з іншого боку,  питання такі. Оскільки вони підготовлені і всі матеріали вас роздані і так далі, я просто буду пропонувати деякі питання… Скажімо, якщо є питання, то можна сказати; якщо ні, то тоді ми можемо просто переходити до голосування.

Так, до нас прийшов практично олімпійський   чемпіон світу, наш колега з комітету Артура Палатного Денис Силантьєв.

І, так, шановні колеги, розпочинаємо. Перше питання: про затвердження рішення виїзного засідання комітету на тему: "Гірська загальноосвітня школа: стан, проблеми, перспективи розвитку" (на прикладі Івано-Франківської області).

Я дуже коротко скажу. Ви знаєте, було виїзне засідання, воно проводилося за підтримки народного депутата Юрія Солов'я, за підтримки голови Івано-франківської обласної державної адміністрації. Ми побували практично у всіх типах навчальних закладів. По цих матеріалах… більше того, навіть підіймалися до найвищої гірської школи, це було дуже цікаво. Ми побачили як, яким чином діти і вчителі добираються до цієї школи. Я хочу сказати, що це вражає. Нам просто повезло, тому що було сонечко і не було таких поганих складних умов кліматичних. Але, чесно скажу, мені там складно розуміти, як взагалі там діти працюють.

Тому я думаю, що є деякі речі, які відображені в проекті рішення. Ы я просто прошу підтримати, тому що тут, я наскільки знаю, і позиція Міністерства освіти. Ну, зараз Віталій Володимирович про це скаже. Але був представник Міністерства освіти пан Кононенко, він приймав участь в усьому цьому, він бачив все це. І я думаю, що це дуже гарна річ, тому що ми маємо можливість зустрічатись з вчителями, викладачами, з ректорами, і дуже багато речей.

Ну, але зверну увагу, от була зустріч із ректорами, головна, одна з головних проблем - те, що багато дітей виїжджають, на жаль, за кордон в Польщу. І Польща дуже активно працює вже з дітьми, розпочинаючи вже з старших класів, і це є дуже великою проблемою. Тому, от, якби побачити таку мапу, я думаю, що якраз у нас державна інспекція могла б показати, взагалі би, як клімат, тобто екосистема змінюється від кордону з Росією до кордону з Польщею, Румунією, з Угорщиною, для того, щоб побачити, що відбувається щодо еміграції, міграції точніше, дітей випускників, і з точки зору рівня ЗНО,  які залишаються на цих територіях. От, якщо би ці два параметра ми подивились би, ми би могли би вже побачити наслідки тієї політики яку ми сьогодні маємо.

Володимир Віталійович, будь ласка.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую.

Ми підтримуємо це рішення. І прохання додати в пункті 5.1, врахування в формулі розподілу освітньої субвенції в важко доступні населенні пункти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Абсолютно.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Ми, коли обговорювали, ми дійшли спільної думки, що це треба додати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. Добре.

Шановні колеги народні депутати, ви підтримуєте це? Тоді просто проголосуємо. Я думаю, що… Жаль, я був один там як би, але секретаріат був, і я відчував ваші серця і душі разом. Тому, я думаю, якщо ми зараз проголосуємо "да", то Івано-Франківськ відчує, що ми цю увагу привертаємо, тим більше, що у нас, дуже цікаво, але у нас практично більше ніж 534 гірські школи фактично у нас в Україні є, і ця цифра вражає. Тому я думаю, що абсолютно чітко ми повинні дати сигнал. Але і руйнувати ці школи, на мій погляд, неможна Якщо ми тільки школу закриваємо, все, оцей район можна закривати, бо ми посилаємо сигнал, що тут нічого не буде. Тобто ми повинні, з одного боку, забезпечити якість, з іншого боку, не ламати інфраструктуру. І тут від міністерства дуже багато чого залежить.

Тарас Дмитрович, будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, я представляю Миколаївську область і хотів би внести маленькі зауваження стосовно цих рекомендацій, але здебільшого для відома.

Декілька тижнів тому ми зареєстрували законопроект про внесення змін до пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансування загальноосвітніх навчальних закладів. Про що йде мова?

Насправді, ми маємо проблему сьогодні не тільки з важкодоступними школами, які апріорі здебільшого є малокомплектними, але і важкодоступними в зв'язку з неможливістю туди дістатися. Я в першу чергу говорю про одну унікальну школу на Миколаївщині, яка знаходиться на півострові, на Кінбурнській косі, за 40 клінометрів від берега. Фактично коса розпочинається на Херсонщині, але територіально вона належить до Очаківського району, бюджет якого є надзвичайно мізерним. Розуміючи те, що там ніколи не буде доріг, розуміючи те, що населення на Кінбурні завжди буде мізерним, зберегти цю школу ми зобов'язані. І до цього є результати проведення нашого виїзного засідання на Миколаївщині минулого року, для цього є вказаний законопроект, якими пропонується регулювати перелік таких навчальних закладів, можливо окремими постановами Кабінету Міністрів, шляхом внесення або виключення тих або інших навчальних закладів.

І взагалі хотів би підкреслити одну з таких найбільших проблем, що питання малокомплектних шкіл воно залишається відкритим. Хочеться вірити в те, що ми знайдемо оптимальний механізм спільно із органами місцевого самоврядування, бо ми повинні розуміти і те, що малокомплектні школи є не тільки на півдні, малокомплектні є не тільки за заході у зв'язку з гірською місцевістю, але й апріорі. І, хочеться вірити, тимчасово є малокомплектними і ті школи, які знаходяться в прифронтовій смузі, які так само потерпають  від тих самих проблем.

Тому прошу підтримати цей проект рекомендацій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. …але розуміти, що ця проблема знає значно більший акцент. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас  Дмитрович. Ще раз. Ця  позиція просто зрозуміла. Да, там, де, як-то кажуть, є компенсація, це можна робити, а там, де ми розуміємо, що  якщо ми закриємо школу і закриємо фактично район, тобто закриємо майбутнє цього району, там ми повинні підтримувати цей баланс.

Шановні колеги, є пропозиція проголосувати за проект рішення з урахуванням зауважень першого заступника міністра освіти і науки України і народного депутата Тараса Дмитровича Креміня. Прошу проголосувати.

Хто – за? Проти? Рішення прийнято одноголосно.

Шановні колеги, переходимо до наступного питання: "Про внесення змін  до умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України".

Доповідач – Силантьєв Денис Олегович, народний депутат України. Будь ласка.

 

СИЛАНТЬЄВ Д.О. Дякую.

Шановні колеги, шановні присутні! До мене звернулася багаточисельна спортивна громадськість, представники спортивних закладів з наступного питання. Сьогодні по існуючій системі розподілу бюджетних місць для того, щоб безкоштовно навчатися в вищих учбових закладах, таким дивним чином це відбувається, що в якомусь вищому учбовому закладі є там 90 місць, щоб студенти могли… майбутні студенти могли  поступити на або там державне замовлення місця, або на безкоштовне навчання; в іншому учбовому закладі це тільки три місця відносно там всього факультету, скажемо так. І тому склалася така ситуація, що коли ті спортсмени, діючі спортсмени, які хотіли би залишитися в цьому місці, далі продовжувати тренуватися, продовжувати навчатися в вищому учбовому закладі, вони не мають  цієї можливості, тому що виділено всього три місця на цьому факультеті, і вони повинні виїжджати в інше місто або взагалі  в іншу країну, щоб мати можливість тренуватися або навчатися. І тому виникає така ситуація, що або в тих містах, куди вони виїжджають, нема умов, щоб вони могли тренуватися, але є міста безкоштовні, де вони можуть навчатися у вищому закладі; або нема тренерів. Тобто місто, де вони тренувалися, залишає можливість далі створити умови і прославляти і своє місто, і свою державу завдяки виступам цих спортсменів, бо вони, дійсно, показують результати, вони діючі спортсмени. І вони хотіли б навчатися в цьому місті, і тренуватися у цього тренера, і далі показувати результати. Вони мають виїжджати, і тому дуже велика кількість незручностей з цього питання.

Я, коли розмовляв з представниками вищих навчальних закладів, з ректорами факультетів та з ректорами вузів, з деканами факультетів, з ректорами вузів, то вони запропонували, чи можливо розглянути можливість знову повернути до пільгового переліку, того переліку, який сьогодні є, категорії переліку, який сьогодні є, пільги для діючих спортсменів, які є або чемпіонами або призерами світу, Європи, Олімпійських ігор або чемпіонами України, щоб вони мали можливість залишатися в цьому місті далі навчатися у вищому навчальному закладі і нікуди не виїжджати, отаке питання. Але зробити так, щоб, я розумію, що факультет, наприклад, фізичного виховання, він має декілька напрямків здобуття освіти. Тобто є там спортивна психологія, спортивний менеджмент і ще таке інше, обмежити, наприклад, тільки ті освітні, здобуття освіти, що стосується, наприклад, освіти безпосередньо або вчителя фізичної культури і спорту, або тренера з там з професійного виховання, або тренера з виду спорту. Тобто щоб вони не мали там не поступали у ВУЗ, да, і отримали там все, що завгодно...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб ці пільги не йшли там на журналіста, економіста, юриста і так далі. Так?

 

СИЛАНТЬЄВ Д.О. Да, щоб не розгалужувати, да, це все, а щоб конкретно вони мали змогу тренуватися, вони мали змогу отримувати безпосередньо ту освіту, з якою вони стикаються в своїй роботі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякуємо, Денисе Олегович.

Шановні колеги, ну, ідея там дуже проста: фактично встановлювати для людей... я просто, ну, для... це призери олімпійських паралімпійських, дефлімпійських чемпіонатів світу і Європи, Всесвітніх ігор з неолімпійських видів спорту, а також переможців Чемпіонатів України з олімпійських видів спорту. Тобто перелік абсолютно чіткий. І, по-друге, це кореляція з відповідною спеціальністю. І там мається на увазі, що два відповідних предмети, які… то їм там надається там по 200 балів по цих предметах. Ну, чесно хочеться сказати, ми таку ж преференцію ввели для людей, для дітей, які  закінчують там школи чи ліцеї і, наприклад, є переможцями, там скажімо, всесвітніх олімпіад і так далі.

З цієї точки зору, я просто хочу сказати, що такі великі, да, досягнення – стати призером там олімпійських ігор або там чемпіоном України, чемпіоном Європи і так далі, - ну, це видатні досягнення. І якщо ми просто  вирівнюємо, да, в цьому людей, які отримали відповідні академічні знання і отримали такі результати, то можна було би  підтримати би таке рішення.

Тому що ми маємо статистику, що, на жаль, деякі такі видатні спортсмени покидають Україну, їдуть до Росії, на жаль, і ми просто втрачаємо от таким чином людський капітал. Да, Денис Олегович?

 

СИЛАНЬТЄВ Д.О.  Там ще до переліку включити чемпіонів країни з олімпійських видів спорту. Бо ви знаєте, що чемпіонами олімпійських ігор, або там призерами Олімпійських ігор, або призерами чемпіонатів світу та Європи становляться вже десь вік за 20: там 21, 22, 23 і так далі. А поступають вони у вузи, коли їм там 17, 18. Тому це вже буде не дуже актуальне для них питання, коли вони повинні стати олімпійськими чемпіонами, щоб поступити у вузи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція міністерства, будь ласка.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую. Наш досвід і дослідження і показують, що переможці змагань міжнародного рівня, чи то предмет олімпіади, чи то спортивні змагання, треба брати, безумовно, за своєю спеціальністю без всяких конкурсів, я б запропонував. Але це правильно записано, треба подивитися статтю 44, вона вже настільки зараз розбалансована, що її треба системно переглянути і упорядкувати, умовами прийому цього зробити не можна.

По національних змаганнях я б подивився. На превеликий жаль, наші дослідження показують, що там, де не проводяться міжнародні олімпіади предметні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там є проблеми.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Там є проблеми. Я не можу пояснити де вони, але надійних результатів ці люди не показують, потім навчаються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, зрозуміло, абсолютно.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Давайте попрацюємо і зробимо нову статтю, нову редакцію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто міністерство в цілому підтримує, але необхідно зробити відповідні зауваження. То ми так це просто, Денис Олегович, пропишемо, щоб, розумієте, збалансоване було рішення, щоб воно було сприйнято після цього під куполом. Тобто ідеологія, філософія сприймається, але ми просто доопрацюємо, для того щоб текст був абсолютно чіткий і зрозумілий і не мав ніяких корупційних ризиків в цьому сенсі.

Шановні колеги, я прошу, Тарас Дмитрович Кремінь, народний депутат України, будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, єдине зауваження. Для того щоб не було, скажемо так, дискримінаційних елементів, перелік першостей повинен бути чітко визначений. З одного боку, ми маємо  Чемпіонат Європи, але, якщо студент є, або вступник, чемпіоном Азії або Африки, правильно, з тих або інших олімпійських видів спорту? По-друге…

 

_______________. (Не чути)

 

КРЕМІНЬ Т.Д. При чому тут це? У нас же система освіти відкрита.

По-друге, у нас пройшла минулого року…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, Тарас Дмитрович, в чому суть пропозиції, будь ласка?

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Якщо ми говоримо про Чемпіонат Європи, ми говоримо про континентальний чемпіонат, але континентальні чемпіонати бувають різні, так само як і континент.

По-друге, минулого року в Баку відбулася перша в світі, ну і в Європі, євроолімпіада. Тому, чи маємо ми право включати сюди євроолімпіаду?

По-третє, у нас пройшло кілька десятків універсіад, які по суті є суміщенням начально-виховної діяльності студента і безпосередньо його спортивної діяльності. І наші спортсмени-студенти показують там високі результати. Я тільки за те, щоб перелік першостей він був чітко визначений для того, щоб ми по дорозі нікого не загубили, принципово важливих спортсменів, у яких зацікавлені наші олімпійські збірні України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Дмитрович. Зрозуміло.

Олексій Олексійович. Хто ще?

Шановні колеги, тоді є позиція підтримати. Але все-таки, Денис Олегович, тоді ми будемо просити вас все-таки доопрацювати це…

Віталій Володимирович, Віталій Володимирович. (Шум у залі) Нічого. Ви ж після цього будете або підтримувати, або ні.

Тобто прийняти за основу, після цього між першим і другим читанням доопрацювати, щоб визначити все. Може, там просто постанова відповідна -те, що сказав Тарас Дмитрович, відповідна, - визначати відповідними постанова Кабміну, і все тоді буде зрозуміло.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Я прошу вибачення, це права людини – право на освіту, тому це все має відповідно до Конституції регулюватися законом. Умовами прийому не все можна зробити. Я скажу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, про перелік, мається на увазі те, що запропонував Тарас Дмитрович, мається га увазі: ми в законі не можемо передбачити, які, наприклад, події спортивні мають значення. І в цей момент, наприклад, дитина там прийняла участь у відповідних змаганнях, які, наприклад, мають дуже великий там рейтинг. І чому там постановою Кабміну не можна визначити, що така категорія дітей там буде мати відповідні преференції?

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Треба подумати. Але має бути норма закону, що переможці міжнародних змагань взагалі ідуть по…… Переможці олімпіад з математики і з фізики, треба обрати кращі університети, без всяких розмов, так самок як і олімпійських чемпіонів. Мови немає. Але це треба прописати в законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, домовились.

 

ЛИТВИН В.М. Я розумію, ми це випишемо, що вони мають право. Він приходить у мелітопольській, я умовно кажу, ті кажуть: да, ми тебе готові взяти, але у нас немає бюджетного місця. Треба, очевидно, в законі виписати: якщо людина, маючи  відповідне досягнення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть.

 

ЛИТВИН В.М. … в перелік цих видів спорту і він захоче вступити, скажімо, в той же Мелітопольський, туди Кабінет Міністрів чи міністерство дає місце, і все.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Володимире Михайловичу, за цією схемою розподілу державного замовлення, якщо особа, яка має право на позачерговий вступ, приходить туди, вона має право на бюджетне навчання, за нею приходить бюджетне місце. Але давайте говорити серйозно. Якщо ми говоримо про рівень олімпійських чемпіонів, то навчання цих людей має відбуватися не в педагогічних університетах, а, при всій повазі, рівень підготовки вчителя фізкультури значно нижчий, ніж має бути рівень підготовки висококваліфікованого спортсмена… досягнення. У нас є кілька університетів, які займаються фізичною культурою і спортом, і треба ці речі концентрувати …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Віталійовичу, я думаю з вами не буду погоджуватись.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. А на вчителя – фіксований обсяг держзамовлення, це замовлення завжди там, є в Мелітополі чи…

 

ЛИТВИН В.М. Проблема в тому існує, що можна в інфіз всіх забрати – і у нас проблем взагалі існувати не буде. У місті є база, є традиції, є тренер, його можна забрати. Але чи повезете ви всіх, як наприклад, я наводжу: Житомирська область, гирьові види спорту. Дівчатка, хлопці займають першість України. Куди ми його будемо: в Житомир чи відірвемо і привеземо сюди в Київ?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це погана практика.

 

ЛИТВИН В.М. Треба продумати, ідея правильна, але продумати, що місце бюджетне має ходити за цим спортсменом, який є надбанням…

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. …… сказав, за нинішньою схемою, якщо він має право на навчання на бюджет, за ним приходить місце.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Тобто філософія така: якщо ця дитина хоче залишитися в цьому місця, так це дуже добре, і якраз вона буде балансувати  розвиток території. Бо якщо, наприклад,   призер там Олімпійських ігор  залишається, наприклад, у Миколаєві,   там база у вас  також є, так, в Одесі, на Волині, у Львові і так далі, це ж дуже важливо. Якщо  ми всіх стягнемо найкращих у Київ, то тоді ми повинні повернути назву "київська Україна", будемо називати нашу  державу.

 

СИЛАНЬТЄВ Д.О.  Я  хочу сказати, що до 2012 року була така пільга, була така норма. Потім, після 2012 року, її скасували, і на сьогоднішній день, наскільки я знаю, тільки олімпійські призери та чемпіони можуть поступати в вузи на пільгових умовах. Але ж, я кажу, що вони становляться чемпіонами, коли їм уже там 24-26 років, то їм вже це не дуже актуально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Голосуємо, да? З зауваженнями, за основу, та? А до  другого читання доопрацюємо. Хто – за, прошу проголосувати. Проти? Утримались? Все, рішення прийнято.

Третє питання у нас: проект постанови… Денис Олегович, бачите, як у нас на комітеті, все ми просто вирішуємо. Я хочу сказати, що Денис Силантьєв - це ж відоме прізвище і видатний спортсмен, який прославляв Україну і прославляє її. Дякуємо.

 

СИЛАНТЬЄВ Д.О. Я хочу, щоб і далі були спортсмени, які б прославляли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Третє питання: проект Постанови про відзначення століття від часу заснування Національної академії наук України (реєстраційний номер 6471) (від 18.05.2017). Народні депутати: Кремінь, Співаковський, Княжицький, Бриченко, Кириленко та інші.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я надаю слово народному депутату України Кременю Тарасу Дмитровичу. Будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, Наступного року Національна академія наук України відзначатиме століття від дня свого заснування. В продовження цього у нас є вже Указ Президента України від 18 травня 2017 року, є звернення загальних зборів Національної академії наук України до Президента України за підписом Бориса Івановича Патона. Є листи підтримки від Міністерства освіти і науки України тощо. І, звичайно, є проект Постанови про століття від часу заснування Національної академії наук України.

Цей документ є своєрідним свідченням не тільки нашого ставлення і поваги до цієї найавторитетнішої самоврядної організації, установи в Україні, але є і даниною тому, що реформування Національної академії наук України, і, власне, української науки, перебуває під нашою особливою увагою як комітету і Верховної Ради України.

Тому я думаю, що цей документ зможе допомогти вже цього року розробити план відповідних заходів, закласти відповідні кошти до Державного бюджету на 2018 рік. І, по-третє, максимально активізувати, консолідувати академічне середовище для того, щоби століття Національної академії наук не тільки було відзначено новими урочистостями і заходами як в столиці так і на місцях, але і з тим, щоб ми мали чіткий алгоритм подальшої діяльності Національної академії наук України, мали модель реформування Академії наук України, подбали про збільшення фінансування відповідно до Закону про наукову і науково-технічну діяльність України. А також низку інших заходів, які є принципово важливими для нашої професійної законотворчої діяльності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я думаю, що, ну, загальна позиція підтримати…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Абсолютно.

Є пропозиція проголосувати. Хто – за, прошу проголосувати. Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

І ми направляємо це до головного комітету, а саме: Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, ми в проекті рішення цього не відзначаємо.

Далі ідемо. Четверте: про проект Постанови Верховної Ради України про присудження премій Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних, прикладних досліджень та науково-технічних розробок за 2016 рік.

Шановні колеги, взагалі-то такі питання у нас Іван Григорович веде, але, оскільки вчора я був робочій комісії, я просто хочу сказати, що дуже приємно, що у нас в цьому році 64 номінанти. І, я вам чесно скажу, це дуже гарна, такий гарний тренд, тому що у нас, взагалі, попередні роки ми…

 

______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, гірко було, ми навіть не набирали. Тому на комісії у нас розгорнулась відповідна дискусія і так далі. В рамках цієї дискусії ми обговорювали те, що у нас є параметри, по яких люди, які подали відповідні аплікації, отримали бали. Їх визначали експерти. І я думаю, що абсолютно логічним є те, що, наприклад, не могла людина, яка би мала менше балів, ніж інша, скажімо, зайти в номінанти, а та, яка б мала більше, не пройшла. Тому  ми тут чітко визначилися на комісії, і було відповідне рішення, що у нас риска підійшла під 265, і там це був напівпрохідний бал. Після цього було голосування відносно двох кандидатур: одна була… давала роботу по історії, інша – по біотехнологіям. Було прийнято рішення більшістю запропонувати,  там два автори йшли, по біотехнологіям. І в результаті ми пропонуємо затвердити список цих осіб,  це 20 осіб, премії у нас по 20 тисяч гривень кожна, і відповідно всі ці пропозиції проходили вчені ради, відповідні інституції і так далі. Тому на комісії ми це рішення проголосували.

Ну от, власне кажучи, от цей контекст затвердити – перелік людей-номінантів, які пройшли, - все йшло прозоро, всі відповідні необхідні дані були опубліковані і  так далі. Тому я, якщо нема тут заперечення, прошу тоді проголосувати. Тобто затвердити рішення робоче ….. комісії.

Хто – за?  Володимир Михайлович, чи ви проти? Будь ласка,  давайте питайте тоді. Тоді…

 

ЛИТВИН В.М.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Всіх! Абсолютно всіх.

 

ЛИТВИН В.М.   …таку практику з деякою модифікацією, комітету з державних премій. Як правило, гуманітарії дуже часто "пролітають", бо керуються принципом відомим президента Академії наук 50-х років Несміянова, який казав, що є науки природні і є надприродні, там, і науки протиприродні. І він відносив всі гуманітарні і суспільні науки до протиприродніх. І, можливо, Україна так довго борсається, що у нас світоглядних принципів не було і немає, щоб ми не вважали, що техніка вирішить усі проблеми. Я смію думати, що, очевидно, робіт не подавали гуманітарії, але має якийсь бути встановлений умовно квотний принцип у цьому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми дійдемо до цього.

 

ЛИТВИН В.М. В плані? Ну, можливо, що ми дійдемо, доживемо колись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, ні, сьогодні буде розглядатися ця річ.

 

ЛИТВИН В.М. Але якщо тут не було належних робіт, я тут погоджуюсь, я довіряю робочій групі, а якщо просто...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович, пояснюю, щоб було зрозуміло і не було навколо цього ніяких спекуляцій. Дивіться, були чітко розроблені параметри, за якими експерти оцінювали. Я отримав табличку, в якій проти  кожної роботи стояли бали. Єдине, що відбулося, що останнє,  20-е і 21 місце, люди набрали, дві роботи набрали по 265 балів. Ну, соррі, так от, це вперше, але от так воно відбулося. Після цього пройшло голосування відповідне за одну роботу або за іншу роботу. Ну, іншого інструменту нема, так відбувається і в приймальних комісіях. Так, Володимир Віталійович? Коли, наприклад, є пів, напівпрохідний бал, далі йде голосування. Ну, воно відбувається – як воно відбувається. Тому, власне кажучи, таке було прийнято рішення.

Щодо квот, ми зараз до цього дійдемо, бо на комісії також підіймалося питання, щодо нового підходу, наприклад, квотного підходу до визначення переможців, стипендіатів і так далі. Ми це обговоримо, а це буде треті тут питання у нас. Зараз іде питання – підвести риску і проголосувати, затвердити цей список. Але основною цього рішення, аргументацією є рішення і голосування робочої комісії, от і все. Тобто або ми можемо переглядати відповідне рішення комісії, але тоді ми зараз тоді розпочнемо  дебати відносно там кожної роботи і так далі. Как ми? Чи ми довіряємо в даному випадку комісії? Ніхто, я наскільки знаю, з народних депутатів взагалі не втручався в цей процес. Робоча комісія забезпечила роботу експертів і отримання відповідних оцінок.

Будь ласка. Да.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пан Левчук нам може сказати. Ви провели, наприклад, скільки у нас гуманітарних, скільки природно-математичних і так далі? 

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, а скільки в результатах? От з 20-ти?

 

_______________. З 15-ти.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, ні. От серед…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І експерти працювали… тобто історію – історики, а фізику – фізики, а там біологію – біологи? Тобто експерти були по напрямкам відповідним.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Григорович.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я хотів би підтримати Володимира Михайловича, бо, дійсно, зачіпаємо і духовну сферу, і багато інших напрямків, історію. Історія  нав'язана, її переглядати треба, переглядати і переглядати. І такі пласти зараз піднімати… І я підтримую Володимира Михайловича, що наступні подання, я не хочу сказати, що квотний принцип, раз взятий за основу  бальний принцип, але так проігнорувати цю сферу, мабуть…….не повинно пройти, що 15 було - і жодна не пройшла, жодна. Мабуть, це не зовсім, не зовсім.

Треба просто звернути увагу комісії, що такі речі нам треба все-таки стимулювати, підтримувати такі речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

Пан Левчук, ще раз питання. Скажіть, будь ласка,  20 номінантів, 20, ні, 20 номінантів, 20 по 20 тисяч, 20 найкращих. Ні, питання: серед цих 20-ти найкращих, скажіть, будь ласка,  скільки відсоток тих, хто в природничо-математичний… по напрямках?

(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що значить… Ну, будь ласка,  от народні депутати задають питання, абсолютно природне питання: скажіть, будь ласка,  серед цих 20-ти… Було взагалі 64, 20 отримали бали відповідні - проголосували за них. Серед переможців скільки відсоток природничо-математичних, гуманітарних і так далі? Рахували це чи ні?

 

_______________. Ми це не рахували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, погано, що не рахували.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погано, у вас статистика…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я це розумію, у мене питання і у народних депутатів абсолютно конкретне. Ми б хотіли знати, що ті, хто номіновані, за яких ми голосуємо, ми хочемо знати скільки відсоток таких, таких і таких. І все, це абсолютно нормальне питання.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Да ви зараз швидко можете порахувати, дуже швидко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там є взагалі гуманітарні серед цих 20-и?

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Немає, немає, я ось пройшовсь, ще раз подивився що нема.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, давайте тоді так. Або давайте, ні…  Давайте так, якщо є сумніви у народних депутатів, ми можемо взагалі зараз тоді перенести рішення по суті по цьому питанню, взагалі перенести тоді на вересень, якщо є відповідні сумніви і так далі. Немає проблем. Тоді ще раз розглянемо, порахуємо, візьмемо статистику і так далі. Але ми повинні розуміти, що система прийняття рішень була оголошена, люди знали, що вони отримали відповідні бали, тому ми повинні для нас з вами… Ми, народні депутати, взагалі можемо приймати що завгодно, як учорашній день це показав. Тому ми можемо прийняти, але тоді ми перед суспільством повинні мати аргументацію, чому, наприклад, людина отримала 200 балів, вона переможець, а та, яка отримала 280 балів, вона не буде переможцем. Нема проблем, давайте.

Я пропоную так: затвердити цей лист, але пропозицію Володимира Михайловича і Івана Григоровича врахувати. Але у нас буде окрема зараз дискусія навколо взагалі філософії визначення переможців і стипендіатів. І ми вирішимо це питання: або буде квотний принцип, або ще якийсь принцип. Добре, домовились?

 

_______________. Приймається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається так, Володимир Михайлович?

 

ЛИТВИН В.М.  Я вам скажу, я не знаю, тут є хто член комітету у нас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є, є, є.

 

ЛИТВИН В.М. Там чітко зафіксовано: робота  – секція підтримує,  допустити;  наступна робота – не допустити. І аргументація приводиться, анотація, на кожну роботу і доповідає представник секції. Сьогодні мені дають подання, а ті роботи, які ви сказали, 15 на гуманітарну тематику, виявляється, що вони всі нікчемні. Але я хотів би побачити, що це за нікчемні роботи і які наукові чи навчальні заклади подають ці нікчемні роботи, для того щоб сказати: люди добрі, ви не виконуєте цей план, для того щоб сказати, що ви брали участь в конкурсі, а подайте нормальні роботи. Якщо – ні, я берусь на себе підказати, які роботи можна подати, в тому числі на історичну тематику. Ну, наприклад, на Крим монографія солідна вийшла, молоді автори написали. По ситуації історичний розвиток Східного регіону, я маю на увазі Донбас, отака монографія вийшла, молоді люди написали. Я це все розумію, але ви дали, тут проголосуйте, тому що ми визначили. Тоді дайте дані, а хто експерти, що приймали остаточне рішення з цього приводу.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. І чи подавались ці роботи?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна я відповім на це питання?

 

ЛИТВИН В.М. …… Комітетом по державним преміям, бо я боюсь, що в цьому році, скажімо, не буде підтримано Шевченківський словник, робота колосальна проведена, що просто представники технічних наук задавлять, бо їх більше, при голосуванні. Чому я говорю, що треба, мабуть, встановити умовно, що має бути якісь… із кількості премій 1-2 роботи виділятись на соціогуманітарний спектр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пан Левчук, а скажіть мені, будь ласка, чи запрошували ви на вчорашнє засідання робочої комісії народних депутатів України чи ні?

 

ЛЕВЧУК О.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви запрошували народних депутатів членів комітету, яким сьогодні голосувати? Всіх запрошували?

 

ЛЕВЧУК О.М. Ні, членів комісії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз питаю, ви мені скажіть: так чи ні?

 

ЛЕВЧУК О.М. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Роблю зауваження, роблю вам зауваження. Послухайте дуже уважно мене. Будь ласка, не ігноруйте, це питання взагалі до роботи секретаріату цього комітету, це неповага до народних депутатів. Не буде секретаріат ніколи приймати політичних рішень, як це було вчора, коли я прийшов, а мені почали казати, що секретаріат дав те доручення чи інше. Ви проігнорували народних депутатів. Ви повинні були їх запросити. Бо сьогодні народним депутатам потрібно голосувати, не будуть вони всліпу голосувати, я знімаю це питання. Я знімаю особисто це питання. Все. Це не нормальна робота секретаріату. Ще раз хочу сказати,  на всі, будь ласка, на всі такі речі  запрошуйте. От, якщо  народний депутат проігнорував і не прийшов на  засідання, то у нього не буде  тут права казати про те,  так, чи інакше, і третє. Знімаємо оці питання. Не готово, не підготовлене це питання. Будь ласка, ознайомте - і у вересні ми до нього повернемося.

Я вважав, що  я вчора прийшов, мене попередили, я прийшов. Якщо б мене не попередили, і я б не прийшов. Але, шановні колеги, якщо ми не запрошуємо членів комітету, які сьогодні повинні голосувати, ну, то абсолютно правильно Володимир Михайлович піднімає питання. Я хотів сказати Володимиру Михайловичу,  чого ж  ви прийшли вчора на засідання? Так не запрошували, тому  і не прийшов. Та це неправильно. От я  хочу, щоб ви зрозуміли: всі рішення, які  готуються на комітет,  ви повинні залучати. Попередьте, запросіть народних депутатів. Якщо народний депутат не прийшов – все, далі працює система інша. Ми вас запросили - ви не прийшли, ну то, sorry, у вас сьогодні… тільки ви можете  проголосувати чи ні, претензій вже  пред'являти ви не можете. Як ми відпрацювали  по  Закону "Про  освіту"? Ми всіх  запросили, ми всім дали  можливість висказатися. Так різні точки зору,  так і тут.

Знімаємо питання. Шановні колеги, …

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми про різні речі говоримо…

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От я хочу, щоб ви логіку мою послухали. От послухайте, ви просто звикли до того, що секретаріат визначає тут політику. Ні, так не буде, в будь-якому разі, поки я  народний депутат України, буде тут інша філософія. Є народні депутати України, ми отримали свій мандат від людей, вони за нас проголосували, і ми приймаємо  ці рішення. Як тільки я не буду  народним депутатом - все, sorry, будь ласка, визначайте те, як ви  вважаєте. Секретаріат (почитайте положення) обслуговує технічну роботу народних депутатів і комітету. Ви повинні були запросити всіх, хто повинен бути, тобто робоча комісія, і плюс запросити народних депутатів.

Це діло народних депутатів: прийти або ні. Але якщо народний депутат запрошений - все, після цього у нього нема аргументів тут, на комітеті, говорити, що так чи інакше.

Тому давайте ми зробимо так. Робоча група, ми ще раз тоді будемо збиратись. Ми запросимо ще раз народних депутатів України, проведемо відповідні дискусії і навколо квотного принципу, і навколо списка людей, яких ми будемо номінувати. Тобто давайте це зробимо, щоб рішення було аргументоване, а не кулуарним чином прийнято. Домовились? Олексій Олексійович!

Да, Тарас Дмитрович, будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.  Як член конкурсного комітету я вчора не прийшов з поважної причини на засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас Дмитрович, я ж на вас не ... Ви народний депутат, ви можете приходити, ви можете не приходити. Народні… От це ваш статус.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.   Я хотів сказати за інше. Я підтримую позицію Володимира Михайловича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну і все.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.   Я кажу за гуманітарні дисципліни. Повинні мати, теж належним чином підтримані членами нашого комітету, відповідно конкурсною комісією.

Але я хотів би повернутися до тієї дискусії, яка лунала на нашому комітеті рік тому: стосовно критерію відбору, стосовно стратегічних пріоритетів і стосовно, власне, системи оцінювання, яка, на моє переконання, повинна бути незалежною. Тобто, очевидно, якщо є світовий досвід, якщо є національна шкала і шкала національних пріоритетів, оцінювання повинно бути незалежним відповідно за тими напрямками, які складають інтерес… Найголовніше, що стосується питань національної безпеки і оборони, стосовно питань кібербезпеки, ІТ-технологій, гуманітарної сфери, безсумнівно, і так далі, тобто цей перелік можна було б сформувати.

Ну, зрозуміло, що сьогодні змінювати критерій до оцінювання наукових робіт - це так само, як змінювати правила прийому як це робить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

КРЕМІНЬ Т.Д.  Да.  Як це робить Міністерство охорони здоров'я.

Тому я за те, щоб ті зауваження, які лунали, вони, звичайно, були належним чином проаналізовані. Але, усвідомлюючи те, що все одно цей документ ми жодним чином завтра, я так розумію, все одно не встигаємо проголосувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас Дмитрович, ну, для мене дуже…

 

 КРЕМІНЬ Т.Д.  …у сесійній залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …важливим є те…

 

КРЕМІНЬ Т.Д.   Принципово важливим, щоб, якщо є запитання, то, очевидно, можливо, краще  повернутися до нього на наступному засіданні нашого комітету для того, щоб зняти всі запитання. А на перспективу треба чітко виписати критерії до оцінювання цих робіт. Очевидно,  залучати незалежних експертів. Очевидно, роботи повинні бути  зашифровані і таке інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Потрібно над цим попрацювати.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.  Да. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ітак, пропозиція наступна. Дивіться. Ну, по-перше, ми все-таки проведемо робочу групу, ми  запросимо всіх народних депутатів. Будь ласка,  я прошу секретаріат забезпечити так, щоб всі народним депутатам було комфортно прийти. Збираємо комісію. Сядемо й поговоримо. Оці люди працювали. Були експерти, вони провели роботу, вивчили всі ці роботи і так далі. Але що для мене важливо? Якщо хоч один народний депутат України відчуває, що щось тут не так, я вважаю, це неправильно – зараз ставити це питання на голосування, бо воно не опрацьовано. Розумієте, буде відчуття того, що ми прийняли якесь незбалансоване рішення. я проти того. У мене нема ніяких інтересів, крім одного: все повинно бути прозоро, не кулуарним чином зроблено. І тоді ми, коли це обговоримо на робочій комісії, коли народні депутати будуть мати можливість послухати експертів і членів робочої комісії, все, тоді ми зрозуміємо. Або квотний принцип. Бо вчора, я хочу вам повідомити, ми голосували  по питанню квотного принципу. Так чи ні? І більшість  проголосували проти квотного принципу. Тому давайте так: на комітеті це  обговорювати нема сенсу, на мій погляд, це ми повинні повернутися  тоді із робочою комісією, з людьми, які якраз працювали там – довго, складно працювали, провели велику роботу – давайте це обговоримо.

Іван Григорович, не проти?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. (Не чути)  ….не було можливості ніяк.

Минулі рази я   проводив ці засідання комісії, і я ні в якому разі не підлягаю сумніву і не можу, як кажуть, засумніватися в компетенції тих людей, які в робочій групі, які це детально вивчали. Бо я пам'ятаю минулий рік по кожній роботі: і запитання, і  дискусія була, і голосування визначалося… все-таки  переможець. Хоча в минулі  роки, дійсно,  робіт було навіть подано менше, ніжу нас у місяць. А зараз є уже конкурс,  є дискусія, є, як бачите, у нас і різне  бачення.  Але подвергать  сумніву те, що ви вчора провели,  я б не став. Я б все-таки проголосував за те, що є, але на майбутнє - це повинні знати члени робочої групи, - що  ми переглядаємо критерії…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Філософію тоді.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Переглядаємо, бо, дійсно,  нам не можна проігнорувати 15 робіт на гуманітарну тему… А, можливо, ми тоді приймали рішення, що, друзі, ну, що це за подання:  п'ять організацій і  структур подали в минулому році. У нас їх п'ять, включаючи  Академію наук, включаючи вузи, включаючи підприємства, які  займаються цим, організації, які цим займаються. Що це таке? Чк так може бути? І тоді Академія наук отримала, як кажуть, у цьому відношенні  серйозне зауваження, і міністерство отримало. І, бачите, в цьому році  вже бачимо інший підхід. Але чи… правий Володимир Михайлович, а ті  роботи, які засвітилися, які  зараз мають спільний резонанс, а їх подавали чи ні? Якщо не подавали, слухайте, це тут… дрімуче  равнодушье називається. То це вже не зауваження  до робочої групи, це  вже зауваження не до вас. Це вже зауваження до  структур, які повинні, дійсно, тягнутися  за цим, бо це престижно, це, дійсно, резонансно, це суспільно важливо.

Тому я б зараз не переглядав рішення, я б проголосував, що да. Але наступне засідання провести  з урахуванням того, що  ми міняємо підходи і критерії, критерії оцінки. Але дуже ретельно подивіться оці роботи, що назвав Володимир Михайлович. А вони подавалися чи ні? Якщо роботи такі подавалися - і не пройшли, я буду голосувати за те, щоб  переглянути рішення. Я теж знаю ці роботи, я теж знаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Михайловичу.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. А якщо вони не подавалися, ну, тоді кому це зауваження? Тоді тим, хто… це ж не я подаю як автор, я ж не можу себе… це  повинна подати установа, або структура, в яку ми входимо своєю установою, Академія наук чи міністерство. Не подали. Чому не подали?  Публічно все зроблено, і в "Голосі України" опубліковано, і критерії всі знають, і роботи, які  винесені. Але чому так сталося?  Чому так? А ці роботи заслуговують, дійсно, на увагу. Якщо вони подавалися і не пройшли, давайте переглянемо. А якщо не подавалися, то, извините, це до кого питання7

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Михайловичу.

 

ЛИТВИН В.М. Я не хочу вносити сум?яття в стрункі ряди. 

Єдине, я просив би, щоб мені комітет тоді дав перелік робіт, які були допущені до… прийшли на конкурс і… Та не зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не зараз, не зараз.

 

ЛИТВИН В.М. І друге. Я хочу подивитися, що це були за роботи із циклу соціогуманітарному, що  жоден з них не дістав  відповідної оцінки. Або це нікчемні роботи, або просто це така  робота експертів. Але я з практики  життєвої і знаю, що представники технічних, природничих наук вони завжди  гуманітаріїв душили, душать і, очевидно, будуть душити, оскільки вони вважають, що це не наука просто, це просто кон'юнктурна писанина і все. Але я думаю, що більшість з них через зайнятість величезну не могли прочитати ті солідні роботи, які  варто було б читати тим, хто приймає рішення в Україні. Тоді було б у нас менше проблем. І не більше того.

Я не піддаю сумніву якість всіх тих робіт, які пройшли. Але воно виходить, що перекіс очевидний впадає в вічі.

Яка практика? Якщо кожен оцінює свою роботу, я не розумію, тоді можна, виходячи із засад корпоративної етики чи корпоративної солідарності виставити найбільший бал, бо "це мій чоловік". А ми потім взяли, суму подивилися: той, хто об'єктивно підійшов до оцінки роботи, він  завжди… та робота завжди програє. От і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ЛИТВИН В.М. Ну давайте на майбутнє в усякому разі, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

 

ЛИТВИН В.М. Я закінчу.

Якщо Верховна Рада  завтра проголосує для того, щоб люди отримали ці премії, нема проблем, я знімаю на цьому етапі свої застереження. Але у мене є великі сумніви, що вони проголосують.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, так підводимо риску. Значить, тоді так. Ми голосуємо зараз за конкретне рішення. Але філософію, ознаки, систему прийняття рішень, квотування або ні,  ми тоді ще раз проводимо робочу комісію, запросимо туди абсолютно всіх народних депутатів, щоб відпрацювати емплей, да, шаблон прийняття відповідного рішення.

От ми побачили, да, що дискусія йшла не навколо прізвищ, а дискусія йшла навколо того, що незбалансоване рішення, тобто це претензія. Далі ми ще повинні там по ходу вирішити питання конфлікту інтересів, яку затронув якраз Володимир Михайлович, що наприклад, да, якщо моя робота або робота, пов'язана з моїм інститутом або з моїм університетом, то тоді я повинен заявити про конфлікт інтересів і не приймати участі в оцінюванні і так далі. Добре? Домовились?

Тоді голосуємо за конкретне рішення: за ці 20 прізвищ, по яких комісія прийняла рішення. Голосуємо. Хто – за? Выдавил. 6:0.

Добре, тепер наступне. Тепер стипендії. Там у нас стипендії, 30 стипендій по 2 тисячі гривень, шановні колеги. Але також у нас 32 особи було, приймало участь. І так було, що одна робота просто дуже слабка і технічну експертизу не пройшла, а ще одна робота, там людина Редька взагалі, взагалі, шановні колеги, я просто вас знайомлю з цим, Редька 5 років поспіль отримував цю стипендію. Тому комісія розглянула… Ну так було, тому що… Тарас Дмитрович, тому що у нас була, останні роки так було, що ми не набирали людей, от це ж перше, ви пам'ятаєте, так, Іване Григоровичу, що у нас взагалі була проблема, не набрали… Зараз є конкуренція, це нормально, це дуже гарний тренд, що молоді люди не кудись виїжджають, а все-таки тут пробують подавати на такі аплікації.

Тому є пропозиція підтримати рішення, підвести риску під 30 особами і призначити їм відповідно стипендію Верховної Ради України в розмірі 2 тисячі гривень в місяць. Якщо немає тут зауважень, Володимире Михайловичу, ну тут вже не по балам, тут вже ми виходили з стипендії, відповідно прізвище, як, що і обирали, убрали одну слабку роботу і убрали людину, яка 5 років поспіль отримувала стипендію.

Тоді прошу проголосувати. Хто – за? Олексій Олексійович, а ви як?

Хто – проти? Утримався? Рішення прийнято.

Тепер, шановні колеги, оскільки ми побачили те, що вчора у нас 30 хвилин була дискусія. Так? Ви зараз побачили цю дискусію через прізвища. У нас дискусія відповідна пройшла по філософії: або квотний принцип, або ні. От якраз ця ситуація виявила: є проблеми. Наступна у нас була дискусія навколо 39 років, тому що… Чому? Бо людина подає, а поки пройде все рішення, людина вже, ну наприклад, залишається два місяця до 40 років, а згідно закону вже вона не може після 40 років отримувати цю стипендію. Тому ми там записали позицію, що на час подання аплікації вона повинна до 39 років. Але це була дискусія велика навколо цього, і проголосували більшість, щоб прибрати цю позицію. І в результаті я все-таки пропоную наступним чином зробити: призначити наступне засідання робочої комісії, запросити всіх народних депутатів обговорити філософію, 39 років і так далі, приймемо збалансоване рішення - і це буде включено відповідно в зміни, в зміни щодо визначення переможців і визначення стипендіатів.

Шановні колеги, підтримуєте таке рішення? Тоді голосуємо. Хто – за? Проти? Все, рішення прийнято, закрито питання. Був маленький шантаж, але, бачите, рішення прийнято. Так, є.

Далі, йдемо далі. Сьоме питання у нас йде: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення прав працюючих пенсіонерів на отримання пенсії (реєстраційний номер 5671) (Королевська, Солод).

Шановні колеги, от автора законопроекту знову нема. Тому у нас є традиція знімати це питання. Я знаю правила. Знімаємо, давайте, знімаємо це питання. Добре. А аксіома – це постулат, який перестав відчувати свою постійність.

Так, будь ласка. Іван Григорович, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Не хочеться йти з боргами на наступну сесію, з боргами, бо борг за комітетом, залишаться ще не розглянуті. Я не знаю, до кого це: до депутатів це зауваження, до тих, кого ми запрошуємо, чи тих, хто запрошує. Новий, хороший закон, який не викликає ні в кого ніяких сумнівів, бо це соціальний закон, і це відновлює справедливість, яка була, на жаль, в силу відповідних певних обставин ця справедливість була порушена. І ми свідомо на це йшли, ми і з себе знімали і так далі. Питання відновлення справедливості. Я знаю, що уряд в результаті пенсійної реформи, в результаті пенсійної реформи це питання врегульовує, але врегульовує це в майбутньому. Ми ще не голосували пенсійну реформу…

 

_______________. Завтра… (Не чути)

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Ну, завтра… Я вірю в после, а не до, як один казав класик. То цей закон, звичайно, врегульовує це миттю, тут не треба ніякого другого читання, нічого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто у вас є пропозиція проголосувати "за"?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Все-таки проголосувати і пустити його в зал, і віддати його базовому комітету, або…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я не проти, шановні колеги.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Це відновить соціальну справедливість для дуже-дуже багатьох людей, знаючи, яка мізерна заробітна плата, порівняно з іншим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тим більше ми обіцяли, взагалі обіцяли ще два роки, коли армію ми все-таки побудуємо, кордон побудуємо відповідний, ми все-таки профінансували армію на 10 мільярдів доларів і так далі, то є, і ми обіцяли повернутись до цього, щоб працюючі… бо пенсія, пенсія і робота людини - це все-таки різні речі. Пенсію людина заробила, вона фактично весь час платила в солідарну систему, тому вона повинна мати право отримувати.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Тим паче в науці і в освіті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді голосуємо. Хто за це, прошу проголосувати.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Прошу підтримати, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Проти? Все, рішення прийнято.

Йдемо далі, восьме питання…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую. Міністерство ж не проти, я вибачаюсь?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Конфлікту інтересів немає?

 

_______________. Обома руками – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все, добре. Добре.

 

_______________. Тільки не знаємо, чи підтримувати пенсійну реформу, тому що там планується скасування наукових пенсій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я знаю, от зараз буде…

 

_______________. (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я не знаю, ситуація, дійсно, дуже складна, бо є позиція і віце-прем'єр-міністра Розенка, тому що фактично у нас всі вчителі втрачають можливість йти на пенсію по вислузі років. І це, на мій погляд, дуже погано, бо на фоні маленької зарплати вчителів, якщо ще забрати цю можливість, а в багатьох учителів, якій йдуть  на таку… вони йдуть не від кращого життя, тому що це мінімальна  соціальна фактично  пенсія, тому що просто й психічні розлади і так далі. Бо працювати сьогодні в школі, працювати з дітьми в класах і так далі, це реально дуже складно, і для багатьох це  просто психологічна проблема. Тому я не знаю,  як ми… І, більше того,  там Розенко порахував, там не так багато вчителів, які  готові йти на таку пенсію, бо там  же пенсію, так, ти можеш отримати  при умові, що  ти не працюєш далі в школі на педагогічній посаді.  Тому… ну, добре. Сьогодні о  18 годині…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. …….. ви знаєте, що реформаторські закони, щоб перше читання пройшло, до другого читання 12 тисяч поправок, пройдуть 3-4, а інше все те, що було в першому читанні….. Тому тільки запусти відкусити палець, то отчикають руку. Дуже буде тяжко з пенсійною реформою, ми це знаємо. Тому давайте цей закон приймаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, є пропозиція, щоб Парубій зразу і підписав. У У контексті. Добре.

Восьме питання6 проект Закону про внесення змін до  Закону  України "Про  Державний бюджет України на 2017" (щодо фінансового забезпечення  бюджетної програми підвищення кваліфікації науково-педагогічних  працівників вищих навчальних закладів) (реєстраційний  номер 6336). Доповідач – Констанкевич Ірина Мирославівна, народний депутат України, автор цього законопроекту. Будь ласка.

 

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.  Шановне товариство, даний законопроект покликаний до життя самою реальністю. Йдеться про те, що підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників - це важлива складова нашого наукового педагогічного процесу. Але, разом  з тим, ми усі знаємо реальні можливості і  реальні потреби наших працівників вищої школи.

На жаль, я можу констатувати, що зарплата науково-педагогічних працівників найближчим часом буде меншою, ніж у вчителів, а вимоги, які ставлять до працівників вищої школи, вони є дуже високими. Це і публікації, це підвищення кваліфікації, стажування і багато усього іншого. Разом з тим, держава не виділяє жодної копійки на реалізацію таких можливостей.

І якщо говорити про даний законопроект, то його теж можна назвати якоюсь певною мірою соціальним, тому що він відновляє соціальну справедливість. Мета даного законопроекту – це запровадження бюджетної програми, яка має назву: "Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів і пере...". Власне, ця програма, яка передбачає фінансування. Ідеться про необхідність виділення коштів у розмірі 23,7 мільйонів на реалізацію цих потреб.

Де узяти гроші? Тут уже звучало про те, що гроші, насправді, в бюджеті є і ми говорили про різні шляхи, от, віднайдення можливостей для розв'язання цих проблем. Ми ж побачили ресурс в іншому, зокрема, до бюджету України були закладені кошти на збільшення зарплатні  народним депутатам. Оскільки ці кошти не були використані через те, що депутати не проголосували, і вони є, ці кошти...

 

_______________. (Не чути)

 

КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Вони, ці кошти... ні, ми їх не ... І це правильно.

Тому я пропоную, і спільно із колегами від Українського об'єднання патріотів, ці кошти, які були закладені в бюджеті, але не використані, скерувати на Міністерство освіти і науки, для того щоб вони були використані для підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників. Я думаю, що цих коштів ще й мало, бо ми передбачали тільки  23,7 мільйона, це те, що в першому кварталі. А можна було виділити і значно більше. Оце коротко ідея даного законопроекту.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Думка Міністерства освіти.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую.

Безумовно, і цю програму називати: педагогічних, науково-педагогічних працівників, не змішувати з 250-ю програмою, як пропонує Міністерство освіти, бо там мова йде  про дещо інше, там є відповідне фінансування. А для підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників у нас немає коштів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Віталійовичу, а у мене тоді питання до вас. А ви можете розробити все-таки по підвищенню кваліфікації, щоб вона… Я ж сам все це проходив і знаю, що у нас формальності, там, 99 відсотків, тобто з цього університету проходять в цьому університеті, а з цього – в цьому. Довідками обмінялися і оця вся, як-то кажуть, у нас підвищення кваліфікації. Чи можна зробити, як зроблено по формуванню бюджетних місць по, ну, бюджетному фінансуванню по магістрам, все-таки зробити систему, щоб це було зрозуміло, що це, якщо це підвищення кваліфікації, якщо це відповідна мобільність, якщо це реальна річ, то це зрозуміло, чому воно повинно фінансуватися. А якщо це обмін довідками, як це відбувається у 99 відсотках, як на сьогодні, це не є нормально.  Так от питання. 

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Будуть гроші, це все можна зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гроші? От ви розумієте, гроші будуть, Володимир Віталійович, от ви розумієте, ми ж знаємо, що це – це фікція, це фейк і тоді ми сюди не хочемо фінансувати. А якщо ми розуміємо, що за цим… ми от практична єдина країна, в якій вже підвищення кваліфікації – це просто формальність, і це стосується і РІПО, ми знаємо, як відбувається: приїжджають вчителі з сітками, це віддали і поїхали. І тільки отримують в кінці, що за місяць вони щось там пройшли. Це не є нормальним, всі ці знають цю практику, це погана практика.

 

   КОВТУНЕЦЬ В.В. Дозвольте я прокоментую. Ми зараз серйозно займаємось підвищенням кваліфікації вчителів, плануємо, надіємось, Міністерство фінансів підтримає, буде 2 відсотки від…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та підтримає, уже ж згодні.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Ну, Андрій завжди нас підтримує, але …. не завжди, потім це чують… Вибачайте.

Планується до 2 відсотків освітньої субвенції передбачати на підвищення кваліфікації, причому це не РІПО, не ОІПО і всі інші, а це гроші, які йдуть за вчителем. Вчитель вибирає, де він буде підвищувати цю кваліфікацію, і там розробляється ціла система обліку цих годин. Якщо закон проходить, певна кількість годин за 5 років має бути набрана.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є онлайн-проект в кінці, який вчитель представляє для того, щоб було зрозуміло результати його підвищення кваліфікації. Так я розумію?

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Да. Тому подібну модель треба запускати і у вищій освіті, має бути академічна мобільність для викладачів забезпечена і реальна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут від міністерства все залежить, комітет в даному випадку тільки може, як то кажуть, зробити ресурсну базу, а далі міністерство має всі відповідні організаційні  і юридичні важелі.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Жодних проблем не бачу, щоб це зробити добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.

Шановні колеги, тоді є пропозиція підтримати нашого колегу, да, Ірину Мирославівну? Ну, джерело, ну, нормальне джерело. Але я хочу сказати щодо джерела. Після вчорашніх голосувань, я скажу так, що речі, які пов'язані з обвинуваченням народних депутатів щодо збагачення, повинні бути тоді пов'язані відповідно із заробітною платою, для того щоб не виникало цих речей. Бо низька заробітна плата і образ життя народного депутата повинні корелюватися. Тобто можна пред'являти претензії щодо незаконного збагачення, але тоді повинно бути зрозуміло, чому суддя, наприклад, Верховного Суду отримує 210 тисяч гривень в місяць, народний депутат отримує в 12 разів менше. Це не є нормальним, і ці речі повинні збалансуватися. Але оскільки ці кошти є в бюджеті, я пропоную, це нормально, запропонувати кошти, які ми не використали на власну заробітну плату, направити на підвищення кваліфікації. Ви не проти, Олексій Олексійович? Володимир Михайлович? (Шум у залі)

Причому "чужое"?

Голосуємо. Хто – за? Проти? Рішення прийнято одноголосно.

Йдемо далі. Дев'яте питання: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про дошкільну освіту" (щодо розширення можливостей для створення та діяльності дошкільних навчальних закладів різних форм власності) (реєстраційний номер 6164). Доповідач - представник уряду.

Будь ласка.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую. Ми просимо підтримати цей законопроект, особливо, якщо, крий Боже, затягнеться законопроект про освіту, то він вкрай необхідний. Ми робимо все необхідне, щоб збільшити доступність дошкільної освіти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коротко, основні  позиції.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Проблема складніша навіть без цих… Ми зараз ліцензійні умови спрошуємо. Але є одна проблема, яка не вирішується ні цим, ні іншими законопроектами, а тому що є величезний ринок, тіньовий ринок дошкільних освітніх послуг - це називається "дозвілля". І там освітні послуги надаються дуже і дуже неякісні. Діти приходять в перший клас не просто не навчені, вони приходять навчені неправильно часто. І як цей тіньовий ринок вивести з тіні, поки що полегшення ліцензійних умов надії не дає, так само, як і цей законопроект. Тобто ми маєм думати над принципом: гроші ходять за дитиною, - щоб з місцевого бюджету на дошкільну освіту виділялись хоч невеликі кошти, які йшл, в тому числі в недержавні приватні заклади.

Тому ми працюємо, ми робимо все, що можна, в наших силах. І якщо цей законопроект можна підтримати, просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Тарас Дмитрович Кремінь народний депутат України, співдоповідач від комітету.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.  Шановні колеги, я, звичайно, міг би говорити про те, що у нас напередодні на голосуванні Закон України "Про освіту", який якоюсь мірою відображає основні погляди і концепцію, закладену в цей законопроект, про дошкільну освіту, щодо розширення можливості для створення та діяльності дошкільних навчальних закладів різних форм власності. І, по суті, проблема не тільки в низькій якості дошкільної освіти, який пропонується недержавними або приватними закладами, а питання в тому, що ми цим самим документом, і, власне, збільшенням уваги до сегменту дошкільної освіти, повинні об'єктивно подивитися на ряд проблем, не тільки стосовно якості освіти, але і оплати праці педагогічних працівників, які задіяні в цій системі. Це по-перше. І критерії, які ми закладаємо в Закон "Про освіту", вони, очевидно, повинні бути об'єктивно запозичені або використані і в цьому документі.

По-друге, це питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які задіяні в системі дошкільної освіти, відповідно можливості матеріально-технічного забезпечення і поліпшення не тільки за рахунок місцевих бюджетів, а створення відповідних критеріїв, бо маємо концепцію нової української школи і маємо величезну проблему із дошкільними навчальними закладами, які, по суті, цих критеріїв не мають. Я часто буваю в дошкільних закладах, не тільки тому що воджу туди свою дитину, але і тому, що спостерігаю за тим, які кошти виділяються місцевими бюджетами на дошкілля і яким способом вони використовуються. Тобто це суцільна корупція, це не санкціоноване… масове використання благодійних фондів батьків. Це використання батьківської праці, в тому числі на проведення ремонтів. А, з іншого боку, так само не достатньо високий рівень, власне, самої  дошкільної освіти.

Я думаю, що цей діалог стосовно уваги до дошкільної освіти ми повинні привернути максимально не тільки з боку нашого комітету - взагалі професійного середовища. І, користуючись нагодою, хотів би, щоб ми цей документ підтримали, незважаючи на те, який є проект рішення. Але я думаю, що ми, якщо добре попрацюємо, зробимо відповідну стратегію, зробимо цей документ максимально струнким, залучимося фінансовою підтримкою, виробимо відповідні критерії стосовно реформування дошкільної освіти. Я думаю, що тоді ми будемо мати відповідно якісний, професійний продукт.

Тому прошу підтримати проект закону, підтримати його за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Працівнику міністерства фінансів України хочу надати слово. Будь ласка, зауваження просто є і ГНЕУ, і…

 

_______________. Добрий день, шановні народні депутати! Шановні присутні! До запропонованого законопроекту у Міністерства фінансів немає застережень, також підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А чому тут написано: Міністерство фінансів у своєму експертному висновку наголошує на том, що реалізація норм та положень законопроекту має вплив на показники бюджету, призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів?

 

_______________. Це ж 6164 зараз розглядається?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз 6164.

 

_______________. Ось я дивлюся експертний офіційний: зауважень немає.

(Загальна дискусія)

 

_______________. (Не чути)   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми під стенограму тоді кажемо про те, що Мінфін не має зауважень. Якщо Мінфін не має зауважень…

_______________. Дозвольте доповісти?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Проект готувався, вносився Кабінетом Міністрів,   і при погодженні з центральними органами виконавчої влади, в тому числі Мінфіном, він йде першим в цьому списку, зауважень не було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. А по зауваженнях ГНЕУ? Володимир Михайлович, подивіться, будь ласка. Там от: Головне науково-експертне управління звертає увагу на неузгодженість деяких норм проекту з чинними законами про освіту, про загальну середню освіту, зокрема щодо вікової періодизації дітей дошкільного віку і Законом "Про ліцензування видів господарської діяльності" в частині ліцензування господарської діяльності  з надання освітніх послуг, некоректне застосування поняття "корпоративний" щодо дошкільного навчального закладу відповідно до норм та положення Господарського кодексу України, Закону України "Про державне, приватне партнерство".

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Я думаю, цей законопроект в свій час дивилось Міністерство юстиції уважно, застережень таких не було.

Що стосується ліцензування, жодних заперечень немає, тому що це закон про ліцензування передбачає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все! Тоді є пропозиція: за основу. Я тоді не розумію, Сергій Васильович, ви готували від секретаріату?  А?

 

______________.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну дайте….

 

______________.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

______________.  В нашому підготовці проекту вказано прямо, що… де узгоджується, я не знаю. Ми відкриємо ці корпоративні дошкільні навчальні заклади.

Науково-експертне управління прямо пише, що в Господарському кодексі поняття "корпоративний" лише застосовується до підприємств, но ніяк не установ і ніяк до освітніх навчальних закладів. Чи не буде це завтра, коли ми відкриємо ці  корпоративні дошкільні навчальні заклади, чи відкриємо ми їх, виходячи із того, що він не відповідає Господарському кодексу і Закону про приватне партнерство, і чи завтра не будемо ми  під цю марку їх явочним порядком прикривати?

Щодо зауважень, що стосується нестиковки, вікової періодизації. Дійсно, ми чекаємо Закон про освіту, там вже порядок наводиться, але зараз, сьогодні ми пишемо: шести, в скобках, шести, семи і старше.

В Законі про загальну середню освіту, як правило,  з шести,  в Законі про... базовому Законі про освіту - з  шести (семи) років. Це на  те, що зважаю увагу, ну, як ми будемо до цих корпоративних навчальних закладів, яких же дітей...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, в новому законі буде, як правило, з шести років.

 

_______________. Це, якщо ми приймаємо, то тоді...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, приймаємо, завтра приймаємо.

 

_______________. Інше застереження - те, що, про що я сказав вище. Це подальше функціонування, відкриття їх і подальші законне фінансування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

_______________. І ще одне, ну, ..... висновки нашого бюджетного комітету, є пряма посилка на те, що Міністерство фінансів зробило зауваження щодо необхідності коштів для реалізації цього  законопроекту. Бо один  висновок – кажемо нема, а чому посилається наш бюджетний комітет на висновок ......? Значить, є два висновки, так, Микола .....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Сергій Васильович, у мене велике прохання на майбутнє, і це звертаюсь до секретаріату. Будь ласка, якщо народний депутат доповідає це питання, узгодьте з ним проект рішення, щоб так не було, що проект рішення один – народний депутат пропонує, той, хто доповідає, пропонує інше рішення. Ну, на мій погляд, це, ну,  не зовсім є коректним. Я думаю, секретаріат має можливість узгодити з відповідним народним депутатом, який доповідає, відповідний проект рішення. А далі народні депутати проголосують, як вони будуть вважати за потрібне.

 

_______________. (Не чути)

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Справа в тому, що голова в чому прав? Він правильно говорить, що презентує...

 

_______________. Іван Григорович, ми за те, щоб секретар комітету чи голова підкомітету ...........рішення, ми давно про це  ..... Доповідь повинна бути...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так і давайте.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Бо депутат представляє інтереси фракції, він може голосувати так, як  фракція .... А те, що комітет пропонує ....... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно. Я читаю,  от я читаю рішення комітету Верховної Ради  з питань науки і освіти. І тут  пропонується повернути суб'єкту. А, в той же час, згідно  порядку денного доповідає народний депутат Тарас Дмитрович Кремінь і просить інше рішення. На мій погляд, ну це  не зовсім є коректним.

 

______________.  …доповідач, як  доповідач. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тому й кажу, що абсолютно. Ми повинні завести практику, Борис  ………, це доручення – завести практику, що депутат, який буде це доповідати, з ним узгодити все-таки проект рішення. Це абсолютно нормально. Володимир… (Шум у залі)

 

 ______________. …одне уточнення.

Комітет прийняв рішення, що в п'ятницю в кінці дня ми повинні дати проекти рішень комітету. Народних депутатів, як правило, в цей тиждень немає…  мають  погодити… офіційно ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема проблем  ніяких. Сьогодні є пошта. Відсилаєте йому і…

 

______________.  В Верховній Раді два дні вже електронна пошта не працює.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це просто смішно, про те, що ми говоримо. Ну телеграми, є……., є  вайбер, є месенджер… (Шум у залі)  Мені можна ругатися…

 

______________. …такі слова…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Послухайте. Я думаю, що абсолютно нормально.

До речі, я хочу сказати, як ми працювали по Закону про освіту, у нас комунікації всі – так, Олено Іванівно? – працювали абсолютно нормально, ніяких претензій не було, всі були ознайомлені і так далі. Це не є проблемою.

Володимир Віталійович, ви хотіли сказати.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Насправді, термін "корпоративний" вживається ось з якою метою. За чинним Законом  "Про освіту" заклад  освіти – це юридична особа. А нам потрібні садочки, які працюють на підприємствах, в установах як підрозділи структурні. Тому вживається такий термін. Жодного відношення до корпорації як термін…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Володимир Михайлович, от це є дуже важливо. Іван Григорович, я перепрошую. Це дуже важливо. Ми повертаємо можливість відкривати дитячі садочки на підприємствах, тобто в корпораціях. І це є якраз дуже важливим контекстом всього цього. До речі, і в університетах також.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. В університетах також. Тут в усіх установах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну і в Верховній Раді. (Шум у залі)  Корпорація Верховної Ради України.

Володимир Віталійович, дякуємо.

Шановні колеги, я думаю… Будь ласка,  Олексій Олексійович.

 

СКРИПНИК О.О. Я, Олександр Володимирович, зроблю вам ……. .

В мене  працює вже давно корпоративний дитячий садок, от у моїй компанії вже років чотири, напевно, існує. І, в  принципі, нічого страшного немає, нічого не сталося. Я думаю, що  ми виділяємо суттєво більше грошей дітям, вихователям. Але чесно, якщо  дозволите,  два слова…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте.

 

СКРИПНИК О.О. Я прочитав… І я, конечно,  розумію, що   я не грамотна людина, але мені б хотілося б знати. Дошкільна освіта є обов'язковою первинною складовою частиною. Це є обов'язковою до кого? Чи це просто обов'язкова  частина… Тобто я навіть, розумієте,  цей от закон, я його  так передивився, от він… це знову ми робимо закони  "благими намерениями  вимучена дорога в ад". Це закон про все хороше, проти всього поганого в дитячій освіті.

Тут якщо подивитися про батьків, про навантаження, про ті всі речі, а потім  акуратно його  з точки зору  критичного мислення  представити, що, скажімо так,  що ми   оцінюємо  педагогічних працівників, батьків забуваємо. Тобто, розумієте, всі ці закони, вони… Причому, з моєї точки зору, якщо розібратися, чого зараз головна проблема по  дитячій садках, він не вирішує.  Ну, характерний приклад. На Лівому березі будується комплекс на приблизно  тисячу квартир. На тих тисячу квартир, я впевнений, що є, як мінімум, сто дітей, які відносяться до  дитячого шкільного віку. Як ви думаєте, чи є там хоч один дитячий садок?  Немає. Чи є в законі у нас хоч якісь норми, чи щось ми відсилаємо до  того…? Знову ж таки, якщо подивитися по нормах по загазованості, по наявності дитячих площадок і так далі і тому подібне, нічого  цього немає. Тобто ми фактично, цей закон не вирішує головну проблему, яка є зараз з дитячими садками: він не вирішує проблему того, що в нових всіх забудовах і всюди, де тільки є, ми не маємо фактично місць для того, щоб робити дитячі садки. Для мене найбільша проблема була, коли я  відкривав дитячий садок, не знайти вихователів, батьки мене  просто за горло тримали, а питання знайти місце, де це можна  зробити. От, де є катастрофа. І, на жаль, цей  закон цього не вирішує. Ми ніяким  чином не ставимо головного питання, головної вимоги. Тому що взяти Київ, який розбудовується, взяти Львів, який розбудовується, і так  дальше, тобто приїжджає величезна кількість, це стосується шкіл в тому числі. Але з дитячими садками, по-моєму, найбільша катастрофа. Якщо зі школами трошки менше, то з дитячими садками найбільша катастрофа. І, на жаль, в цьому законі нічого… ту головну біду, яка у нас є з дитячими садками, ми не вирішуємо, ми її залишаємо в стороні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Я з Олексієм Олексійовичем згоден, на Троєщині компанія побудувала цілий квартал, побудувала садочок, який з трудом віддала у комунальну власність, а школу, яку обіцяла, так і не побудувала, хоча у вартості квартир були закладені гроші на школу. І там ідуть досі судові процеси. Але це насправді проблема Закону про місцеве самоврядування, законодавства про містобудування і так далі. Не можемо ми в цьому законі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це з Зубком потрібно вирішувати.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Так-так. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги…

 

СКРИПНИК О.О. У нас мають бути такі зміни до закону, якщо ми вирішуємо, розумієте, ми зараз… В чому я бачу проблему? Колеги, зрозумійте мене правильно. Я боюся, що рано чи пізно прийде людина з нормальним критичним мисленням, яке ми хочемо запровадити в школах і так дальше, прочитає все, що ми понаписували, і задасть дуже сакраментальне просте питання: панове батьки, а нащо ви оце от написали?  Що воно дає? Тут є по батьках, по нормах, так, якісь є речі, які є, але знову ж таки закон з точки зору зрівнювання прав і знову ж таки є вимоги до того, щоби педагогічна освіта. А якщо дитина виховується тільки батьками? Значить у нас є виключення, яке в принципі руйнує все те, що є, да. Тобто є ще статистичні дані, скільки статистики… Ми маємо навіть статистику, а скільки у нас дітей взагалі не попадають в дитячі  садки і виховуються батьками, дідусями і так далі, тому подібне. Тобто, розумієте? Ми робимо з вами закон, який, з однієї сторони, звучить класно, і ми таких законів приймаємо сотні, але він критичних питань власне з дитячими садками не вирішує. Не вирішує ні взяточничество, ні тих всіх  речей, тобто ми навіть не вносимо в норми, я ж розумію, ми ж не можемо тільки один, ми ж можемо внести, запропонувати зміни в інші закони, які вимагають того, щоби по будівельним нормам, і продумати це питання. Тобто, просто за що боюся, да, є позитив, є позитив цих всіх законів. Вони є всі дуже позитивні, просто вони пусті, порожні. Вибачте, що я так кажу, але от мене дуже сильно це непокоїть, що ми почали генерацію таких от речей від такого тупого штучного інтелекту. Зробили, класно, прийняли, проголосували, ідемо далі – створюємо видимість позитивної діяльності. От за що я більше всього боюсь. Розумієте? При чому кажу, у мене п'ятеро дітей, маленька ще так само… Я хочу віддати в нормальний державний садочок, нормальний дитячий садочок, мені це важливо. Не тому, що я не люблю приватних, але я вважаю, що дитина повинна бути серед, я не хочу виключності, бо у нас, на жаль, ще є дитячі садочки, які формують, і учбові заклади, які формують виключність. Я не хочу, щоб моя дитина була серед виключених.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Эксклюзивных.

 

СКРИПНИК О.О. Эксклюзивных. Не хочу, оцього, тим більше цього слова. От як зробити все ж таки, щоб ми оці закони, я кажу, перестали, дивилися в корінь проблеми. А корінь проблеми по дитячих закладах – оплата і наявність місця, де можна зробити дитячий садок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.

Тарас Дмитрович. І на цьому підводимо риску.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Якщо коротко, я підтримую позицію Володимира Віталійовича в тому, що цей закон ніяк не вирішить питання появи збільшення мережі дошкільних, шкільних закладів, а якщо сюди додати ще мережу закладів охорони здоров'я, якщо сюди додати об'єкт інфраструктури, питання спортивних майданчиків і багатьох інших речей, які, насправді, є величезною проблемою нових мікрорайонів, особливо тих мікрорайонів, де на базі існуючих закладів відпочинку, в парках, в зелених зонах, на дитячих майданчиках з'явилися нові багатоповерхівки. Точно така проблема із забудовою на території закладів Академії наук, на території вищих навчальних закладів, які є національним, тобто цей спектр надзвичайно широкий.

Користуючись нагодою того, що тут є представник Асоціації міст України, я звертаюся з тим, щоб ми сформували свої позиції тим, чим може бути корисним наш комітет в частині дотримання містобудівних правил в мережі, в низці українських законів, і виробити свою стратегію, для того щоб ті документи, які ми продукуємо, нашим комітетом вони знаходили обов'язкове відображення у тих документах, що  стосується містобудівної діяльності. Бо підкреслюю ще раз, мережа закладів дошкільної і шкільної освіти, закладів охорони здоров'я вона повинна бути умовлена в містобудівному  законодавстві, яке повинно дотримуватися всіх необхідних правил, які були колись  прийняті і вони функціонували. Всі ми виросли в радянських мікрорайонах, де це все було, включаючи пошту, телеграф, там я не знаю, засоби зв'язку.  Сьогодні цього всього немає. Я один із мешканців нового мікрорайону, в якому немає садка, немає школи, немає дитячої поліклініки ми вимушені, скажімо так, мати   відповідні там транспортні  проблеми тощо. А це  величезне навантаження, взагалі, на цю всю інфраструктуру. Тому просив би асоціацію підтримати наші занепокоєння, а  документ, як уже було сказано, пропоную розглянути і підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Шановні колеги, і так є зауваження, є пропозиції, тому давайте так, за перше читання, Володимире Віталійович, а, взагалі, мова йде про що? Потрібен системний… системний не вибірковий, а системний закон, який би дав відповідь на всі ті питання.

 

СКРИПНИК О.О. Я не буду вредничати більше. У мене є одне питання, скажіть, будь ласка, а от по цьому закону чи  була якась робоча група, яка би включала би, в тому числі  керівників дитячих садків особливо приватних і тих, хто пробують щось в тому напрямку робити, тому що перша ідея, яка от  так після аналізу приходить у голову, що,  можливо, нам би треба було продумати яким чином доплачувати зараз, як зробити так, щоб і приватні заклади, які відкривають подібні ці, щоб ми стимулювали, щоб ми знайшли акуратний стимул, який би стимулював відкриття дитячих садків. 

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Така група  працювала, насправді, ключова ідея це розширити можливості створення недержавних, непублічних таких закладів освіти. Це корпоративні, приватні і так далі, відкрити двері для  приватної ініціативи те, що потрібно змінити систему  фінансування дошкільної освіти, це очевидно. Так само як і в середній освіті і в нас в  проекті про освіту є ця норма, що держава може доплачувати за навчання дитини в приватному закладі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За що нас б'ють у соціальних мережах.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. За що нас жорстко б'ють. Ми зараз працюємо над тим. Буде з участю європейських експертів через тиждень круглий стіл. Ми вивчали досвід Литви, в позашкільній освіті в тому числі. В Литві прекрасно працює ваучерна система: "Освітній кошик дитини" "Освітній кошик учня", "Освітній кошик студента". Ми маємо шалений супротив проти цього, коли слово "ваучер" викликає таку злобну ненависть до всіх нас. Кажуть, що ми тут...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, просто через ваучери розграбували всю країну. Ну, тому...

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Ні-ні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому у нас і відповідно таке відношення до ваучера.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Ні, ні. Ну, литовці використали термін "кошик студента", "кошик школяра". На кожну дитину виділяється певна сума грошей. В них система спрацювала прекрасно в позашкіллі, коли дитина в далекому селі отримала можливість отримувати позашкільну освіту, чого зараз в нас немає. Тому ми  перший крок робимо зараз...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  ...вища освіта, потім опускаємося нижче і треба системно це реформувати.

А це дуже складні речі, Олексій Олексійович, зрозумієте. В нас немає, вибачте, нормальної статистики немає фінансової, щоб приймати такі рішення. Ми її збираємо по крупинкам...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що нема вимірювання. Тому що нема вимірювання.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Тому що нема вимірювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …на ринку освітніх послуг нема вимірювання.

Добре. Шановні колеги, давайте проголосуємо, да. Тому  що час іде. За основу. А після цього будемо доопрацьовувати, бо там зауважень дуже багато. Для мене також от не зрозуміло, чому тут написано, от, без всяких, ну, але оттут написано і просто буде питання: "Дошкільна освіта є обов'язковою". Ну, і далі по тексту, і тут зразу питання виникає: що значить, обов'язковою? Що в родині вже не можна, ну, наприклад, виконувати дитину? Бо обов'язково з якої точки зору обов'язково? З точки зору держави, місцевої влади?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Частина життя обов'язкова.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Шановні колеги, голосуємо. Хто за основу, прошу проголосувати.  Тарас Дмитрович, ви за основу? Опа. Іван Григорович. Ні. Так. Так, що? Так, ні, так, нема збалансоване рішення комітету? Так, ні, давайте, ні, давайте тоді проведемо дискусію. Ну, нам це не  потрібно. Це таке рішення приймається консенсусом.

 

СКРИПНИК О.О. Я пропоную авторам доправити на доопрацювання і все-таки запросити… Я, ну, як мінімум, знаю у Львові двох ентузіасток, які помішані на тих всіх речах. Я думаю, що то треба шукати по Україні, які би подумали, яким чином це все зробити, щоб ми отримали, якщо ми хочемо доповнити цей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, тобто як написано в проекті рішення. Зараз, ...… Ви змінюєте свою точку?

 

_______________. Треба вносити однозначно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Добре, домовились, все. І так, є пропозиція проголосувати. Володимир Віталійович, sorry. Ви слухали всі, всю дискусію. Я в даному випадку хочу сказати, що дійсно…

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. (Не чути)  

 

_______________. У вас посмішка є... (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, все.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Я розумію… я розумію складність проблеми, от те, що написали фахівці, це те...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Віталійович, але зауваження абсолютно слушні, ну, абсолютно. Ну, це все. Тоді пропозиція інакша: голосуємо в редакції, яка тут озвучена.

Хто за редакцію, яка є в проекті рішення, прошу проголосувати. Давайте. Тарас Дмитрович, sorry, ну, от. Хто – проти? Утримався? Рішення прийняте.

 

_______________. Чому sorry? Він теж задоволений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я вважаю взагалі отакі речі краще приймати… У нас тут нема ніяких політичних розбіжностей. Їх краще приймати консенсусом. Ну, це моя точка зору. О'кей. Тобто демократія на стадії обговорення – це нормально, а голосування…

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Олександр Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Це як плата за проходження законопроекту про освіту завтра. Ми приймаємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто плата?... НАБУ тут, НАБУ тут нема? НАБУ нема? Ато запротоколюєте, скажуть, що тут…

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Ну, моральна, моральна…

 

ЛИТВИН В.М. У мене з цього приводу одна репліка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому зрозуміло… Вибачте.

 

ЛИТВИН В.М. Говорили ви дуже правильно про позашкільну освіту. Але прочитайте, не підтримали пропозицію, що сьогодні фактично ті заклади позашкільної освіти, які залишилися, ви їх вирубали із Земельного кодексу. І от нам на… позашкільна освіта, от на площі Шевченка, хто знає, прекрасний центр. Там же відібрати його стільки років намагались, бо там дуже хороша земля. Після того, коли проголосують цей закон у тій редакції, якій запропонували, і пропозицію не підтримали записати заклади до позашкільної освіти, вони землю всі втратять. От тут питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Михайловичу, стоп-стоп, Олена Іванівна, прошу дати. Включіть, будь ласка,  це протокольна річ.

 

_______________О.І. Законом про освіту в Прикінцевих положеннях вносяться зміни до  статті, здається, 92 Земельного кодексу і там написано, що заклади освіти, які мають ліцензію… які мають ліцензію вони отримують право постійного користування землею, так. Але, правильно. Натомість позашкільна  освіта не передбачає, що вона буде мати ліцензію, але вони користуються на сьогоднішній день пунктом "а", де написано, що установи тим, яким вони користувалися і до  цієї правки. Тобто  на сьогоднішній день вони мають  таке правокористування і користуються тим самим Земельним кодексом і до цієї правки не  вносяться зміни.

 

ЛИТВИН В.М. Тоді скажіть, будь ласка,  що коштує воно, записати, що ці позашкільні заклади, продублювати цю норму, мають право користуватися і землею.

 

_______________О.І. Тому що…

 

ЛИТВИН В.М. Я не закінчив…

 

_______________О.І. Вибачте.

 

ЛИТВИН В.М. У чому  принципова позиція?  Я мав зустріч і з дуже багатьома людьми, які опікуються цією проблемою вони стурбовані, розсилають листи депутатам для того, щоб цю норму врахували або  відповідним чином відреагували  на цей закон. У чому принципова позиція, що ми не пішли на  підтримку цієї позиції?

 

_______________О.І. Тут можливо… тобто дві причини, перша причина, тому що ми не виносимо зміни до цієї норми, якою вони сьогодні користуються, а по-друге. що не ось це позашкілля відноситься до  закладів освіти. А в принципі можна  додати там таку правку з голосу, але от…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж обговорювали, що ми застрахуємо цей  момент тим, що я під стенограму…

 

_______________О.І. Це як варіант…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … щоб  була пряма норма  закону, яка  забороняє вилучення…

 

_______________О.І. Але не все позашкілля є закладами освіти я просто хочу підкреслити це і та  норма якою вони сьогодні користуються і набувають права  постійного користування зміни до неї не вносяться. Тобто вони…

 

_______________. А які позашкілля не є закладами освіти?

 

_______________ О.І. Гуртки, наприклад, на  сьогоднішній день…

 

_______________. … на базі позашкільних навчальних закладів…

 

_______________. На базі  шкіл…

 

_______________О.І. На базі… так, які на базі  шкіл, наприклад, інших.

Тобто на сьогоднішній день я ще раз повторюю, що та норма, якою вони сьогодні користуються і мають право постійного користування, зміни до неї не вносяться.

 

ЛИТВИН В.М. Я не хочу дискусії з цього приводу проводити, але аргументація представників була вагома з цього приводу. Я можу ще приклад навести. Що, наприклад, в одному з районних центрів, там, де центр дитячої науково-технічної творчості, вже ждуть поки буде прийнятий закон, там вже посадять Управління з питань освіти, бо апарат росте – об'єднані територіальні громади, да. Вони кажуть: "Ми вас сюди... прийдемо, тут сядемо". В центрі міста гарна земля, але там займаються діти з найбідніших сімей, які туди тікають. І люди ж з практики пропонували, які відчувають, розуміють цю проблему, це одне з питань, яке, думаю, принципової позиції не змінило.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович, дякую вам, що ви це поставили питання. Ми домовлялися, Олена Іванівна, Володимир Віталійович, ми чітко домовлялися прописати пряму норму, раз є занепокоєння в цій частині, що можуть забирати або трактувати закон, який дозволяє це робити, ми ж домовилися, що якщо потрібно, ми запишемо прямо і я з голосу це задиктую під стенограму, яка норма пряма забороняє будь-яке вилучення, будь-яке вилучення землі, якою користується позашкільна освіта.

Олексій Олексійович ще хотів сказати, я перепрошую.

 

СКРИПНИК О.О. Ви  знаєте, мене тут що хвилює? Тут навіть хотів би, щоби або хтось із спеціалістів підказав, Борис Григорович, або, може, уряд, власне, з позашкільною освітою чи зможемо ми правильно, чітко сформулювати. Тому що цей закон, він є такий повний, тобто ми пробуємо їм закрити достатньо велику кількість проблем. І відсутність повноти, вона приводить до того, що виключення, вони будуть трактуватися як заборона.

Тому я тут повністю підтримую Володимира Михайловича, але нам треба чітко мати норму, яка би дозволила нам сформулювати і при тому бути акуратними з точки зору того, щоб ми не включили те, що не маємо включити, тобто, власне, потрібно нам зараз дуже акуратно робити з тим. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую. Я ще раз подивлюся уважно, ви... і сьогодні дам пропозиції, якщо є проблема. Але неправильна позиція в тому, що прив'язувати деякі речі до ліцензування, наприклад…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це абсолютно так, тому що ліцензування…

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Тому що ми дебюрократизуємо освіту, ліцензування позашкілля просто якісне неможливе. Тому ліцензування треба звідти знімати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Віталійович, тут абсолютно правильно. Я хочу сказати, Володимир Михайлович, якщо ми прив'яжемо землю до ліцензування, що там відбудеться? Половина закладів ми позашкілля закриємо, бо вони не пройдуть ліцензування.

 

ЛИТВИН В.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому, да, тому, тому давайте пропишемо пряму норму. Я її з голосу зачитаю і з урахуванням цього ми під стенограму це приймемо. Пряма... от як ми написали, що позашкільна освіта  є невід'ємною складовою і так далі. Все, раз невід'ємна складова, ну, то, сорри, її відняти не можна, інакше це вже не простір, да, в освіті. Так і тут давайте напишемо, що норма, яка стосується неможливості прямої заборони вилучення земель, які має позашкільна освіта, і все, і це пряму норму пропишемо. Це зніме дуже велику кількість питань і це означає що велика кількість народних депутатів проголосує "за". Так я розумію?

Добре, Олена Іванівна? Будь ласка, зробіть так, щоб, якщо є питання – давайте погодимо.

Далі, шановні колеги, все проголосували тут, ідемо далі. Десяте питання – проект Закону про внесення  змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо статусу керівника вищого навчального закладу). Народний депутат Петьовка, його нема. Я пропоную це питання не розглядати,  це там складне питання, контроверсійне питання. Я його особисто підтримую, але оскільки нема народного депутата, який зміг би розповісти про етимологію появи цього закону – ми його знімаємо. Да?  Нема заперечень?

Одинадцяте питання – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про дошкільну освіту" (щодо можливості задоволення потреб переселенців та комплектування груп дошкільного навчального закладу) (реєстраційний  1182). Доповідач – Фаєрмарк Сергій Олександрович, його нема – мінус.

Дванадцяте – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих акті України щодо реформування системи самоврядування дошкільних загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, наближення їх до європейських стандартів. Доповідач – Сташук Віталій Филимонович. Є? Нема. Чи є помічник? Нема помічника, знімається це питання.  Так… на тему?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та борги – це умовна річ, абсолютно.

 

_______________. Тоді ми його вилучаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слухайте, от розумієте,  що може відбуватися? Якщо ми голосуємо проти без депутата, на мій погляд, це   некоректно. Тому навіщо розглядати питання без автора проекту. Я так розумію, якщо я, наприклад, дав і комітет один раз  відмовився розглядати без мене, другий, я  прийду, я знайду можливість і прийду. Так я думаю, що  тут нормально.

Тринадцяте питання. Проект Закону  про розвиток галузевої науки (реєстраційний  4237). Доповідає Вілкул  Олександр Юрійович. Є? Ні, я знаю, що лист є. Є помічник? Немає. Все йдемо далі.

Чотирнадцяте. Проект Закону про внесення зміни  до статті 28 Закону України "Про загальну середню освіту" щодо  обов'язків педагогічних працівників системи загальної і середньої освіти ( реєстраційний 4539) народні депутати Денісова, Єфремова, Кремінь, Бриченко, Підберезняк, Дирів, Котвіцький, Княжицький, Дейдей. Доповідач – Денісова Людмила Леонтіївна. Чи ви можете Тарас Дмитрович? Є співавтор, але головного автора немає. Якщо Тарас Дмитрович готовий…

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, ми  це питання роз… обговорювали, в тому числі з співавторами  і говорили про те, що в контексті  появи Закону про  освіту

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На доопрацювання.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. … фабула цього документу вона  втратить свою актуальність. Тому я пропоную підтримати проект рішення комітету…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На доопрацювання.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. … повернути  суб'єкту на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, голосуємо, хто – за? Проти? Рішення прийнято.

П'ятнадцяте. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу  освіту" щодо впорядкування  питання вигаданих документів  про вищу освіту (реєстраційний 4938). Доповідач: Остапчук Віктор Миколайович. Автор законопроекту є? Помічник, будь ласка, доповідайте.. Лист народного депутата є, помічник, так-так я знаю.

 

_______________. Дякую, шановні народні депутати, члени Комітету з питань освіти за дозвіл демократичний взяти участь у вашому засіданні. Виступаю по проекту Закону  4938.

З 1997 по 2015 року за дорученням Міністерства  освіти дипломи виготовлялися централізовано за зразками, встановленими Кабінетом Міністрів постановою 1260. Вони мали водяні знаки та інші елементи захисту – унікальні серію та номер, які можна було безкоштовно перевірити на сайті оsvita.nеt. Вартість таких дипломів становила 58 гривень. Освітня реформа 2015 року вищим навчальним закладам дозволила виготовляти дипломи будь-якого вигляду і будь-де, головне – щоб вартість виготовлення диплому не перевищувала два неоподаткованих мінімумів, тобто  34 гривні.

Ну не зрозуміло, які державні кошти ми намагалися зекономити цим, тому що  в Державному бюджеті не було  коштів на виготовлення дипломів для студентів-бюджетників і гроші на дипломи, як завжди збиралися зі студентів. Можливо, це було посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів   309  або 796, або на лист міністерства  від 13.05.15 року № 1/9-240 "Щодо виготовленні дипломів, документів про освіту за рахунок осіб, які їх отримають".

І ще питання. Якої якості можна виготовити поліграфічним підприємствам дипломи за 34 гривні, щоб при цьому ще й отримати заробіток?

Вищі навчальні заклади видали дипломи, запропонованої міністерством  якості, після чого випускники за свої гроші ламінували ці папірці або просили свій навчальний заклад видати їм дублікат звичного вигляду, розуміючи, що не кожен роботодавець буде перевіряти диплом у ЄДЕБО, за звичкою орієнтуючись на елементи захисту  дипломів, як це було в минулі роки. А деякі зразки дипломів тепер взагалі легко переплутати з тими, що видаються на тимчасово окупованих територіях. Також Інтернет видає безліч оголошень про продаж дипломів. Стає цілком реальною загрозою наводнення України підробними дипломами, враховуючи можливість їх друку на звичайному принтері.

Необхідно сказати, що  внесенням змін до 525-го  наказу, зокрема щодо заборони ламінувати документи про освіту, міністерство додало  періодичних ще й витрат на видачу дублікатів через  зношення паперових оригіналів. Навіть через два роки після реформи  при  виготовленні дублікатів ЄДЕБО видає помилки. Наприклад, поточну інформацію замість даних, що містилися  на  загубленому дипломі. 

Цікавий момент. 22 квітня  2015 року дочірнє підприємство товариство Управління матеріально-технічним забезпеченням "Енергокомплект" поліграфічний  комбінат "Зоря" розіслало комерційну пропозицію вищим навчальним закладам щодо можливості виготовлення  дипломів зразку  встановленого  місяцем пізніше 525 наказом, без додатку і вартістю 34 гривні при накладі від 10 тисяч. Навчальні заклади з випуском менше 10 тисяч навіть при замовленні дипломів без захисних знаків  не вкладаються у ці 34 гривні.

14 липня 2015 року Управління освіти обласних адміністрацій отримали  повідомлення, що вони мають можливість  отримати бланки дипломів централізовано надруковані поліграфічним комбінатом  "Зоря". Якщо  просумувати вартість  бланків: нанесення інформації навчальним закладом, ламінування диплома або  купівлю обкладинки випускником виходимо на вартість самодостатнього пластикового диплому , який централізовано виготовлявся до  2015 року. Студентами та їх батьками висловлювалось невдоволення щодо можливості друку дипломів хоч на звичайному папері.

Законопроектом 4938 пропонується, враховуючи незадоволення студентів якістю дипломів, зняття обмеження вартості дипломів та повернення до перевіреного централізованого виготовлення дипломів, уніфікацію формату дипломів. Тобто зразки документів про вищу освіту затверджуються Кабінетом Міністрів так само, як і зразки документів про присвоєння вчених звань, зразки атестатів, свідоцтв та документів про професійну технічну освіту навіть зразок водійського посвідчення. Безкоштовне зберігання даних та користування  інформацією ЄДЕБО, бо підключення вищих навчальних закладів до ЄДЕБО, недопущення витоку бази персональних даних студентів за межі України шляхом введення обмеження щодо інформаційно-технічного адміністратора ЄДЕБО, юридичні особи, що  зареєстровано та  проваджує діяльність в Україні. Адже це  питання національної безпеки. 

Визначення адміністратора ЄДЕБО на конкурс у цих засадах відповідно до Закону про  публічні закупівлі законопроектів – у  нас помилка, вказаний  закон про  здійснення державних закупівель.

Централізоване виготовлення дипломів унеможливлює виготовлення дипломів у своїх поліграфічних  підприємств, спрощує можливість перевірки  використання державних коштів на виготовлення дипломів на одному  підприємстві, у порівнянні з перевіркою замовлень тисячами вищих навчальних закладів.

Якщо шановний Комітет з питань з питань науки і освіти має сумніви щодо  необхідності уніфікацій документів про вищу освіту, від імені   народного депутата прошу дати оцінку цьому законопроекту на круглому столі за участі студентських профспілок та батьківських комітетів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.

Думка Міністерства освіти і науки України.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Дякую.

У цьому законопроекті є пропозиції, які, безумовно, заслуговують на увагу і потребують підтримки. Тому що обмеження вартості виготовлення диплома, це не є розумним, але я скажу, що в іншій частині законопроект суперечить ідеології реформи у вищій освіті, автономії вищих навчальних закладів. Ми абсолютно свідомо, коли працювали разом з вами, з депутатами над цим законопроектом до другого читання, ми говорили про те, що Кабмін не форму документа затверджує, а затверджує перелік відомостей, які туди вносяться. І документ розробляє саме вищий навчальний заклад.

Тому повертатися до старої моделі, коли монополіст буде виготовляти дипломи, я не думаю, чи є доречно. Те, що потрібно робити якісні дипломи, це інше, але стосовно захисту. В Інтернеті гуляє багато фейкової інформації, скажімо, про купівлю атестатів. Ми просили поліцію перевірити. Поки що жодних доказів того, що виготовляються справді якісь атестати, які реєструються, таких доказів немає, так само і про вищу освіту.

Тут згадується про іноземного реєстратора ЄДЕБО. Питання це вже вирішено. Значить, "Інфоресурс" – це державне підприємство, програмне забезпечення розроблено "Науково-дослідним інститутом прикладних інформаційних технологій", який тут згадується в позитивному розумінні як таке, як установа, яка якісно виготовляла дипломи в минулому. Значить, це програмне забезпечення зараз працює. Проблему видачі дипломів ми розв'язали, всі номери отримані, друк дипломів іде. Сьогодні почалась вступна кампанія подання заяв. Там є технічні питання до вантаження системи, але все це працює. Тобто питання це уже знято. Це програмне забезпечення виключно державної власності, належить… адмініструється державним підприємством "Інфоресурс".

Стосовно послуг. Тут сказано про те, що будь-яку плату за послуги ЄДЕБО брати не можна. Тоді треба прописати фінансування ЄДЕБО за рахунок державного бюджету мені ця ідея подобається, але  Мінфін вам скаже, ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це правильно абсолютно.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. Це було б правильно, але справа в тому, що ЄДЕБО за Законом про вищу освіту включає три реєстри, реєстр документів про освіту причому не тільки державного зразка, всіх документів про освіту. І чому це має фінансуватися з бюджету Мінфін скаже нам, що  не  все повинно йти з бюджету, в тому числі іноземні дипломи, які визнаються в Україні і це в технічному завданні  вже прописано це все вже в програмному забезпеченні зараз реалізовано.

Другий реєстр, це реєстр вищих навчальних закладів тут можна сказати, що це буде державне фінансування, але так само, там же є й приватні заклади освіти і ПТНЗ ми теж туди включили, в тому числі й приватні. Чому це має йти з бюджету. Це дуже важлива річ, тому що на базі реєстру закладів освіти реалізується передбачене рішенням Кабміну модель електронного ліцензування, уникнення паперового документообігу. Я думаю, що наше міністерство буде першим в системі урядовій, яке зробить повноцінне електронне ліцензування на цій основі.

Третє, реєстр – реєстр сертифікації в ЗНО і електронний вступ, який зараз йде, і я сподіваюсь, Кабмін сьогодні затвердив нове положення, про ЄДЕБО, бо там додається ще реєстр якого немає в законі – реєстр студентських квитків, який фактично буде відстежувати рух студента, тому більшість проблем вирішені. Не вирішеним є питання вартості, обмеження вартості виготовлення диплома, але я думаю, що якщо  ми тільки за однієї цієї позиції приймемо цей законопроект, то ми будемо мати багато інших проблем, які важко вирішуються. Тому я пропонував би доопрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

 

КОВТУНЕЦЬ В.В.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думка працівника Міністерства фінансів України.

 

_______________. Мінфін також не підтримує цей законопроект, оскільки там  встановлюється норма видачі документів за державні кошти. Це перше.

А, друге, законопроект суперечить нормам Закону про захист персональних даних. Оскільки статей чотири цього закону визначено, що володільцем… що розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи чи організації усіх форм  власності органи державної влади чи органи місцевого  самоврядування, фізичні особи  підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону. Розпорядником  персональних даних володільцем яких є орган державної влади чи  орган місцевого самоврядування крім цих органів може бути лише підприємство державної або комунальної власності і належати до сфери управління…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто Мінфін проти? Так, дякуємо.

Олексій Олексійович Скрипник, народний депутат України.

 

СКРИПНИК О.О. У мене тут є формально, написано, що я хотів сказати. Але я так собі подумав, тут просто прозвучала така реакція, що там батьки, студенти, роботодавці. А я, так сталося вже, виступаю зразу, ну, як мінімум був студентом, два студенти закінчило і працюють, і мають свої компанії. І я десь більше п'яти тисяч співбесід провів, тобто можу виступати якимсь критерієм. Так от, я за своїх п'ять тисяч співбесід ні разу не спитав в людини взагалі про диплом. Мене взагалі диплом ніколи не цікавив, і цікаво, що людина знає. І це трошки дві великі різниці. Я все-таки буду сподіватися, що Україна йде до таких речей, коли диплом є абсолютно просто… Як сертифікація свідчить тільки про наявність сертифікації, ні про що більше вона не свідчить, про знання вона не свідчить. Нам іти треба до знань, да?

То з моєї точки зору як батька, важливо, щоб диплом був красивый, вибачте, такий гарний, да, якщо… Мені, правда, тут в даному випадку красивый слово більше подобається так. Щоб його дитина могла повісити на стінку, щоб він був такий різнокольоровий. Особливо як були дипломи, хтось пам'ятає, Нью-йоркської академії наук, тоже в багатьох… (Шум у залі)  Да-да-да, дуже в багатьох наших псевдо… Що?

 

КОВТУНЕЦЬ В.В. 75 доларів він коштував…

 

СКРИПНИК О.О. Да-да-да, присилали, щось таке, щось таке присилали, розвішували. Так от, я би хотів, щоб у нас дипломи випускалися такої самої якості, як Нью-йоркської академії наук. Це було би, в принципі, досить гарно, так? Для кого є потреба перевіряти, я думаю, що напевне є для юристів, є напевне для медиків, є спеціальності, в яких є питання формальних речей, і де воно важливо, – для того є ЄДЕБО, да. І якщо компанія не здатна цього зробити, не здатна перевірити, якщо їм важливо, цю річ, то нічого тут підробити тому подібні речі, ні.

Я вважаю, що ми маємо йти до самостійності, більшої самостійності ВУЗ-ів, дипломи мають бути красивыми. Тому пропоную закон відхилити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто ще з народних депутатів хоче сказати? Я тоді два слова скажу.

Все-таки я був там проректором університету, який в тому числі займався цими питаннями. Ми вперше запустили в 2000 році інформаційно-аналітичну систему. Це було абсолютно нове, тому що перший такий відчутний результат, коли ми перелили нашу… ну не базу повну в "ПриватБанк" для того, щоб ми там день-в-день вирішували питання заробітної плати і стипендій. Для 2000 року це було ну таке революційне.

Що хочу сказати? Перше. Я погоджуюся з концепцією, про яку сказав Володимир Віталійович. Чому? Концепція одна. Є автономія університету. І тому нав'язувати  університету  скільки, що там коштує і так далі – це не є нормально, крім одного: індикативні ціни для того, щоб освіта була якісною. Щоб не було демпінгу, який би… за рахунок якого з'являлись би фейкові виші і фейкові спеціальності.

Далі. В ЄДЕБО абсолютно чітко, це електронна база, верифікована. Сьогодні вона має: і база в державній власності, і адміністрування в державній власності. Це два.

Третє. Я б взагалі зробив, і це абсолютно нормально в багатьох країнах, коли отримання бумажної версії... паперової, перепрошую, версії диплому, як кажуть, красивої, гарної і так далі це взагалі… це проблема людини. Хоче вона купити там його за 15 там доларів або  за там  500 гривень,  або за 700, окей, ну нема проблем. Вона просто залишає собі пам'ять. Все інше – це є паспорт, ідентифікаційний код, по якому роботодавець, якщо він хоче, він просто заходить і перевіряє, що, дійсно, так воно  і є. Як… Я зараз там попадав в американське  посольство. Запрошення – позаду стоїть моє там прізвище і штрих. Відсканували, тут же побачили хто, що. Ти йдеш далі або  тебе просять там  піти назад. Тобто проблеми верифікації в даному випадку. Я просто звертаюся до вас і як до молодої людини, ми просто… це ХХІ сторіччя, тому все повинно бути відповідно в базі і доступ до відповідної бази. Я взагалі би там зробив би в ……stor таку штучку кожному університету і по штрих… Просто би можна було б заходити і дивитися ці речі.

А от паперовий носій, це кожний університет може розробити свій дизайн, зробити, і хто хоче з випускників, він може отримати, заказати цю річ і отримати. Всі інші просто отримують відповідний штрих-код, по якому там є можливість відповідно мати доступ до відповідної бази.

Тому, якщо ми приймаємо, просто я звертаюсь тут, якщо ми приймаємо цей закон, ми просто йдемо не вперед, а йдемо просто назад. Це просто буде, ну, абсолютно ненормальним. Тому замість того, щоб ми йшли до повністю електронного, як то кажуть, доступу, відповідного доступу до таких речей, не потрібно відступати.

І останнє, це ремарка на те, що сказав Олексій Олексійович. Я також погоджуюсь з тим, що диплом про освіту – це просто визнання того, що ти виконав навчальний план цього університету – все, не більше. Отримання…

 

_______________. Дипломи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …отримання, а от отримання професійної ліцензії на здійснення професійної діяльності, те, про що сказав Олексій Олексійович, він правильно… В багатьох ІТ-компаніях, в тому числі і з тими, з якими я працюю, там абсолютно ми не дивимось на диплом, абсолютно. Performance review пройшла людина, ми їй кажемо: "Ми приймаємо або – ми тебе стажуємо, або – будь ласка, з англійською мовою повирішуй проблеми, тоді повернешся там до нас через там 2-3 місяці" і так далі. Тобто всі ці речі зараз вирішуються зовсім по-іншому.

Тому створювати ці проблеми, на мій погляд, не… Тому голосуємо. Є пропозиція відхилити. Так? Ну, на доопрацювання просто нема сенсу відправляти. Чи?... Іван Григорович? Там у нас що записано? (Шум у залі)  На доопрацювання відправити. Ну, що, а що?...

 

_______________. Що доопрацьовувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що доопрацьовувати? Я вам серйозно говорю, ну.

 

_______________. Тут єдиний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто не ображайтесь. Ми просто пояснили вам нашу позицію. Це просто безперспективно йти в цьому напрямку.

 

_______________. Якщо можна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте, на доопрацювання, щоб було м'яко, добре? Голосуємо, на доопрацювання, все. Ми просто не вспіємо.

 

_______________. Все правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я повинен йти на фракцію. Ну, буде Гройсман, мені по пенсійним… это.

Дальше, 16-е. Проект Закону про внесення змін до статті 62 Закону України "Про вищу освіту" (щодо стимулювання академічної успішності та наукової діяльності студентів).

Доповідач – Мураєв Євген Володимирович автор законопроекту. Є? немає.

Йдемо далі. 17-е: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення, заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звітування керівників дошкільних загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів. Доповідач – Бублик Юрій Васильович автор законопроекту. Є? Немає.

Йдемо далі. 18-е: про затвердження плану роботи комітету на період сьомої сесії восьмого скликання. Доповідач – Співаковський Олександр Володимирович. 

Шановні колеги, вам роздані матеріали ці відповідно так. А де план? Шановні колеги, ви дивилися план чи ні? Іван Григорович, Ірина Мирославівна. Ви подивитесь. Олексій Олексійович, ви дивились план?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я проти того, щоб приймати план без того, щоб подивитися. Коли ви отримали план? Ви читали його?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви отримали... хочу сказати, ви отримали план, який зі мною погоджений не був. Я його підписувати не буду. Ще раз хочу сказати, план повинен бути погоджений з виконуючим обов'язки голови комітету, це принципова позиція. Будь ласка, до секретаріату ще раз звертаюсь, будь ласка, подайте, я подивлюсь, завізую, цей документ піде до народних депутатів. Якщо народні депутати хочуть щось змінити, додати – будь ласка, це право членів комітету. Але давайте домовимось, це речі дуже важливі, нам їх після цього  виконувати. У кожного з нас є відповідне ім'я, репутація і так далі.

Я пропоную зробити наступним чином, якщо ви готові, Ірина Мирославівна, голосувати?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми, Олексій Олексійович...

 

СКРИПНИК О.О. Враховуючи, що нам з Західної Україні пошта пізніше доходить, тому ми...  (Сміх)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Електронна.

 

СКРИПНИК О.О.  Да, просимо перенести.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович ваша пропозиція.

 

СКРИПНИК О.О. Та ясно, що я за здоровий глузд. Я підтримую вашу пропозицію. Все, що стосується здорового глузду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене пропозиція наступна давайте почитаємо, подивимося…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Дивіться, ми прийдемо 1 вересня, щонайменше три сотні законопроектів буде прийнято ………  вони ж обов'язково будуть і нам якісь  надіслані…(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. …тим паче розуміємо, що їх базові закони про науку і науково-технічну діяльність…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну абсолютно.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  … можуть розглянути у вересні з урахуванням…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це перше, але будь ласка.

 

_______________. Одне уточнення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. До 25-го…

 

_______________. До 20 липня…

 

_______________. До 20 липня треба дати перелік законопроектів, які будуть включені до проекту порядку денного сесії Верховної Ради. Зараз у переліку законопроектів  є законопроекти, які є в роботі Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все домовились. Тоді так робимо, дивіться я сьогодні беру цей план, ви берете цей план ми подивилися, я завізував після цього прямо завтра до 16 години ви  отримаєте за моєю візою цей план. Все. Після цього прийняли рішення відповідно цього домовились, кожний пише, згодний з цим планом або якщо якісь виникнуть проблеми, ми під куполом про них переговоримо і домовимось.

Шановні колеги, за це рішення прошу проголосувати. Це… Рішення прийнято.

 

_______________. Олександр Володимирович, одне тільки уточнення ми подаємо вам на розгляд той проект плану, який був у п'ятницю чи той, який раптом появився за 15 хвилин до засідання комітету?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не раптом він появився, він появився після того як я його проглянув так. Так, слухаю вас.

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми не закінчили роботу. Будь ласка.

 

_______________. Національна Академія медичних наук…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

_______________. Я, шановний Олександр Володимирович, до вас звертаюся і шановних наших...  

(Запис закінчено)