СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти

29 січня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ГРИНЕВИЧ Л.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні учасники Всеукраїнської наради, присвяченої ситуації, що склалася в системі професійно-технічної освіти в Україні в зв'язку з прийняттям бюджетних документів 2016 року. Ми чудово знаємо, і сьогодні весь інформаційний простір наповнений інформацією про величезну стурбованість. І навіть сьогодні виступали працівники професійно-технічної освіти, і з'їхалися до Києва і на цю нараду, і для того, щоб висловити свій протест з приводу ситуації, яка склалася  з управлінням і фінансуванням професійно-технічної освіти.

Наша проблема полягає в тому, що сьогодні, реалізуючи реформу децентралізації і передаючи повноваження на місця, не завжди усвідомлюють, що за повноваженнями має бути наданий адекватний ресурс на виконання цих повноважень. І хороша ідея приведення у відповідність місцевих ринків праці і адекватної роботи професійно-технічної системи освіти для цих ринків праці дискредитується у зв'язку з тим, що виконання повноважень не забезпечено належним чином. Ми добре знаємо про те, що позитивом бюджетних документів є збільшення надходжень до органів місцевого самоврядування. Але це збільшення надходжень має покрити дуже багато різних завдань. У зв'язку з цим, розглянувши десятки звернень, співпрацюючи тісно з народними депутатами з Комітету з питань бюджету, з Міністерством освіти і науки, Комітет з питань освіти і науки організував  роботу над законопроектами, які можуть розв'язати цю певну ситуацію. І я б хотіла, щоб ми сьогоднішню нараду зробили надзвичайно діловою. Тому що, повірте, той опис складнощів і цієї ситуацію, яку ми маємо, ми маємо вже проаналізовану в наших доповідних записках, в сумуванні думок, які були видані нам у листах з різних міст з усієї України. Я хочу, щоб ми сконцентрувались з вами на пошуку рішень. От, що є найважливіше.

Тому вам роздані навіть проекти законів, які сьогодні ми зареєстрували з народними депутатами в парламенті, які підтримав Голова Верховної Ради Володимир Борисович Гройсман, які, я сподіваюся, також і підтримає уряд, тому що уряд усвідомлює теж складність цієї ситуації. І ми всі спільно, разом вирішимо цю проблему.

Отже, всі, хто тут зібрався, це аудиторія, яку, мабуть, не варто переконувати в необхідності професійно-технічної освіти, яка виконує дві фундаментальні для країни функції. Одна функція – соціальна функція. І друга функція, це наповнення фахівцями ринку праці. І ці дві фундаментальні функції неймовірно важливі для держави. Тому наша позиція викладена в цих законопроектах є така.

Пункт перший. Управління професійно-технічними навчальними закладами, їх фінансування може здійснюватися з двох рівнів. Перший рівень, це обласні центри, великі міста. Тільки великі міста, обласні центри. Не міста обласного значення, а тільки обласні центри.

Другий пункт. Всі решту професійно-технічні навчальні заклади, які не розташовані в обласних центрах, управляється з рівня обласного бюджету, тобто обласного рівня.

Друге. Передання у комунальну власність. Для нас професійно-технічна освіта сьогодні в перспективі запровадження 12-річної загальної середньої освіти – це надзвичайно важлива мережа закладів, через яку буде здійснюватися 3-річна старша професійна школа. І тому ми цю мережу повинні зберегти. Це перше.

Друге. Ми розуміємо, що при переданні в комунальну власність при оптимізації, укрупненні приміщення професійно-технічних навчальних закладів будуть досить ласим шматком для органів місцевого самоврядування. Не гнівайтеся, представники органів місцевого самоврядування, але з ваших сигналів я можу вже такий висновок зробити.

Тому у пропонованих законопроектах ми ставимо запобіжники для цього. Ви знаєте, що вже в бюджеті навіть 2016 року, чинному, зроблено, мораторій накладено на ліквідацію професійно-технічних навчальних закладів. Але, окрім того, нас цікавлять приміщення. І сказано, що навіть якщо якесь приміщення вивільняється, то воно може використовуватися тільки для освітньої діяльності. А якщо воно віддається в оренду, то ці кошти мають, від оренди, надходити тільки в бюджет освіти. Тобто це ще один, додатковий запобіжник, який ми ставимо, який пов'язаний зі збереженням майна приміщень професійно-технічної освіти.

Наступне. Ми вважаємо порушенням Конституції України нефінансування державою з освітньої субвенції професійно-технічної освіти. І я поясню, чому. Тому що в межах здобуття професійно-технічної освіти учні здобувають загальну середню освіту, яка гарантується Конституцією України, є обов'язковою і безоплатною.

Сьогодні всі діти загальноосвітніх шкіл в будь-якому населеному пункті отримують освітню субвенцію. Чому цього права мають бути позбавлені діти у професійно-технічних навчальних закладах. Таким чином, наш законопроект передбачає надання освітньої субвенції на здобуття загальної середньої освіти.

Поряд з тим, ми вважаємо, що держава має принаймні частково, тому що іншу частину це будуть робити органи місцевого самоврядування, обласні бюджети і бюджети міст, обласних центрів з тих додаткових надходжень, які вони зараз будуть мати. Але часткову субвенцію на підготовку заробіт… підготовку робітничих кадрів ми також повинні надати в професійно-технічну освіту.

Нам зараз важко сформулювати формулу цієї субвенції. Чому? Бо ми мусимо подивитись на перший квартал, яким чином будуть наповнюватися обласні бюджети, ми проаналізуємо цю картину і внесемо ще додатково вже пропозиції по самій формулі субвенції на підготовку робітничих кадрів. Але вже сьогоднішній законопроект пропонує розподілити мільярд гривень стабілізаційного фонду на саме підготовку робітничих кадрів для обласних бюджетів і в незначній частині, але дуже вагомій і важливій також для обласних центрів. Таким чином, здійснюються всі можливі кроки і запобіжники, які не дозволять зруйнувати систему професійно-технічної освіти.

Поряд з тим, я хочу підкреслити, що регіони, області, органи місцевих адміністрацій повинні якнайшвидше провести відповідні заходи і наради і запропонувати свої плани того, яким чином буде функціонувати регіональна система професійно-технічної освіти. Ці плани мають бути широко обговорені з роботодавцями, з працівниками професійно-технічної освіти і з представниками влади. І, зокрема, я вас заохочую залучити до того депутатів Верховної Ради.

Отже, я пропоную далі в процесі нашого обговорення обговорювати рішення. Ми хочемо підтримки вашої для цього рішення. Нам це важливо, тому що ми будемо пропонувати на наступному пленарному тижні якнайшвидше, щоб комітети профільні розглянули ці законопроекти. Ми їх поставили в порядок денний, і могли винести на голосування у Верховній Раді України. Дякую за увагу.

Я запрошую до слова зараз представників виконавчої влади. І спочатку надаю слово заступнику міністра освіти і науки Павлу Кузьмовичу Хобзею.

ХОБЗЕЙ П.К. Добрий день, шановна Лілія Михайлівна! Добрий день, шановні депутати! Добрий день, учасники наради з проблем функціонування професійно-технічної освіти! Перше ж я хочу сказати, що позиція Міністерства освіти, яка відображена в проектах Закону базовому про освіту, і також в проекті Закону про професійну освіту, який є зараз в парламенті, говорить про те, і що відповідає концепції децентралізації, прийнятої урядом, що професійна освіта повинна бути на обласному рівні. І цю позицію ми постійно відстоювали.

Друге, в проекті Закону основного базового Закону "Про освіту" в статті 67-ій теж Міністерство передбачає субвенцію на підготовку робітничих кадрів. Бо ми розуміємо, що завдання, як говорила Лілія Михайлівна, надто є важливе. І 30 відсотків учнів професійно-технічного училища – це є з малозабезпечених, це є сироти. Тобто дійсно дуже серйозну соціальну функцію виконує цей сектор професійної освіти.

На жаль, сьогодні, десь порядка 400-500 осіб о 10 годині були під Міністерством освіти, це є працівники професійної освіти. І все, що я міг сказати, це, перше, їх перепросити за те, що ця ситуація сталася, бо в 50 закладах на сьогодні не відкрите фінансування. Закінчується січень місяць. Міста, приймаючи бюджети, не виконали закон. Тому що в законі було сказано… Вони не могли виконати, правильно, бо вони не мали ресурсу, ми це розуміємо. Але нам пояснювали, що є закон, вони повинні виконувати. Ми працювали. Відверто кажучи, я не думав, що цей закон з містами може бути прийнятий. Тому що Міністерство фінансів має складну задачу – збалансувати бюджет. І правильно, це є складна задача,  яка у них є. Якщо порахувати ті податки, які у зв'язку з децентралізацією опущені на  нижчий рівень, то вони були би достатні  для покриття цієї функції. Єдине, що не враховано, що ці податки не рівномірно розподілені. Тобто є міста, великі міста, які мають надлишок. І є міста, в яких фактично доходів немає. І в моменті ситуації, коли система професійної освіти займає половину бюджета того чи іншого  міста, очевидно депутати не могли міської ради прийняти такий бюджет, тому що вони відповідають за господарство цілого міста.

Наша робота впродовж січня місяця, коли вже був прийнятий бюджет, і перші директори до нас в міністерство прийшли це був Ржищів  30 грудня. І були в міністра Сергія Мироновича Квіта. І показували, Ржищів виявляється місто обласного значення 7 тисяч населення. 17 мільйонів бюджет міста. 8 мільйонів бюджет професійно-технічного училища, і це училище є аграрним. Тобто для міста випускники практично не так, щоб були  дуже і потрібні для самого міста, але вони дуже потрібні  є для цього регіону. І ми вже бачимо ситуацію. Бо, коли ми приймали бюджет, наскільки ми погоджувались чи не погоджувались, і на бюджетному комітеті також запевняли, що ресурсу міста  мають достатньо. І ми просили, порахуйте ці доходи і покажіть нам, щоб ми мали конкретні цифри, бо ми ж не володіємо. Видатковою частиною ми володіємо, але дохідною, очевидно, ми не володіємо. Покажіть, чи є ті доходи. Є, будуть.

І тому те, що говорили сьогодні пікетуючі під міністерством, вони сказали те, що міністерство не боролося за професійну освіту, за бюджет. Це є правда, ми недостатньо боролися, я це признаю. Але друге, що вони казали, що нам байдуже ця система. Це, очевидно, є неправда, тому що ми відповідаємо, несемо відповідальність, і нам… і ми розуміємо, наскільки воно потрібно.

Ще одне. Я підтримую позицію академіка Елли Лібанової, яка в своєму недавньому інтерв'ю сказала, що це дуже ризиковано: прив'язувати прямо до ринків праці підготовку робітничих кадрів. Шановні колеги, в нас що, розвинена економіка? В нас що, все забуяло? Якщо ми будемо дивитися під ці кадри, які є… (Оплески)

…то ми все зменшимо, бо нічого не треба. Ну, так же не може бути. Я сподіваюся, що будуть прийняті закони, буде розвинутий бізнес, і будуть потрібні ці робітничі кадри, які є.

Тому позиція є наша та, і те, що сказала Лілія Михайлівна: коли ми прогнозуємо в Законі  "Про освіту" старшу школу профільну, ми, навпаки, хочемо збільшити кількість учнів, які будуть здобувати освіту в професійних училищах. Бо пропорція: 80 – вищі навчальні і 20 – професійно-технічні, - вона є не нормальною, і вона так не може бути. (Оплески)

 Тому ясно, що ми не стоїмо на цьому, щоб систему професійної освіти здолати. Але те, що вона є неефективною, - це теж є правда, і це є теж наша відповідальність. Тому що для того, щоб була ефективна… В нас є розрив між тим, що є, з одного боку, безробіття, а, з другого боку, ми не можемо знайти кваліфікованих… ну, не ми, приватні фірми не можуть знайти кваліфікованих працівників. Тобто рівень кваліфікації, який ми випускаємо, і рівень кваліфікації, який зараз є потрібний, є розрив. І про це говорять працедавці. Тому… але міністерство не може без певних ресурсів… Бо для того, щоб не було цього розриву: а) треба мати сучасну базу… У нас база є там, де є спільні проекти, там ми маємо базу з роботодавцями. Де немає спільних проектів, практично гроші не вкладалися в силу того, що в країні війна і, що є тяжка економічна ситуація.

І друге. Звичайно, повинні бути кваліфіковані майстри, які передадуть цю працю і різниця в заробітній платі в наших закладах і те, отримають ті кваліфіковані люди на місцях праці теж є певний розрив.

Тому я хочу подякувати комітету, депутатам, те, що ми вчора попрацювали плідно і знайшли оце розв'язання, і ми маємо з чим вийти сьогодні до людей. Бо фактично якби не було вчорашнього цього засідання, ми би не мали, що людям сказати. А так ми надіємося, що депутати підтримають ті зміни до закону, які вчора були спільно підготовлені і ця проблема буде розв'язана. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павле Кузьмовичу.

Нам приємно чути отут депутатам з Комітету з питань освіти і науки, що нарешті в Міністерства освіти і науки є якась позиція по професійно-технічній освіті, яка захищає професійно-технічну освіту. (Оплески)

Шановні колеги, у нас є тут пікетувальники, ваші колеги з професійно-технічної освіти. Я зараз до них відійду для того, щоб їм показати, які в нас є рішення напрацьовані і розповісти про нараду, яка зараз працює. А продовжувати вести засідання буде…

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Тимчасово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Перший заступник голови комітету Співаковський Олександр Володимирович. Ми зараз приступаємо до обговорення. Перед тим ще буде мати слово Міністерство фінансів. В обговоренні в нас регламент – 3 хвилини, тому що дуже багато людей хочуть висловитись. Тому зараз зберіться з думками так, щоб ви змогли вкластися в 3 хвилини.

Від Міністерства фінансів запрошуємо до слова директора Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Єрмоличева Романа Володимировича.

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Доброго дня, шановні колеги! Я, взагалі, хочу надати вам деяку інформацію з приводу навіть ресурсної частини доходів місцевого бюджету. Яким чином Міністерство фінансів виходило з пропозицією…

Не чути. Я перепрошую.

Яким чином було запропоновано передати фінансування ПТУ на місцевий бюджет. Ріст доходів місцевих бюджетів, міст і обласних бюджетів у 15-му році склав 28,1 мільярд гривень. На наступний рік у зв'язку з змінами до податкового законодавства прогнозний ріст доходів складає 4,6 мільярда гривень. На сьогодні залишки місцевих бюджетів за минулий рік складають 27,4 мільярда гривень. Це так, щоб орієнтувалися в цифрах, яким чином було спрямована і змінена податкова база в умовах децентралізації.

З приводу ПТУ. Така кількість, яка передана на місцеві бюджети, складає на сьогодні 755 закладів. На обласні бюджети було 336 закладів, на бюджети міст обласного значення 419. Розрахунковий обсяг таких коштів на утримання цих закладів складає 5,8 мільярда гривень. На сьогодні за моніторингом Міністерства фінансів на утримання цих закладів враховано вже в місцевих бюджетах 3,9 мільярда гривень. Не затверджено у місцевих бюджетах кошти на ПТУ по 25 містам обласного значення. По всім регіонам, по всім містам частково або в повній мірі, уже враховані кошти на фінансування ПТУ. На сьогодні залишились проблемні це 25 міст обласного значення. Із цих 25 міст обласного значення, я розумію, що є проблема і ми це моніторим щодня, в тих місцевих бюджетах, які дійсно не хватає ресурсу для покриття цих видатків. Але є такі керівники регіонів, які принципово не хочуть брати фінансування цих закладів на місцевий рівень. Тобто доходи там дозволяють вирішити це питання, але це питання керівників безпосередньо міст. Тобто це вже відповідальність безпосередньо міст, а не Міністерства фінансів.

По тих проблемних містах, які сьогодні залишилися у нас. Ну, всупереч, чи не всупереч, Бюджетному кодексу всі у нас сьогодні міста затвердили місцевий бюджет. Тобто ми не можемо зараз проаналізувати більш детально ресурсну базу 2016 року по тих місцевих бюджетах, де не затверджені місцеві бюджети. Ми щодня моніторимо затвердження цих місцевих бюджетів і аналізуємо ресурсну базу цих місцевих бюджетів.

Рішенням уряду за дорученням Прем'єр-міністра при Міністерстві освіти створена робоча група за участю Міністерства фінансів, за участю обласних державних адміністрацій, за участю тих міст обласного значення, де є проблеми з фінансуванням. І під керівництвом Міністерства освіти ці питання по кожному місту повинні бути врегульовані. І ми будемо вирішувати це питання по кожному місту, де є проблема з фінансуванням. Чи це буде допомога обласних бюджетів, які в минулому році була збільшена ресурсна база, 10 відсотків податку на прибуток було передано без додаткових повноважень по обласному рівню. Тобто ресурсна база збільшена, видаткові повноваження на ці кошти не були передані. Ми це успішно забули. Пройшов ще рік.

Так що, я хочу сказати, на виконання Закону про Державний бюджет, де доручено Міністерству фінансів протягом першого кварталу проаналізувати ресурсну базу тих місцевих бюджетів, де є проблеми, ми це робимо і моніторимо. Ми не відмовляємося від вирішення будь-яких проблем. Ми проаналізуємо ті проекти законів, які підготовлені народними депутатами, і висловимо свою позицію. Ми не говоримо, що ми абстрагуємося від вирішення тих проблем. Ми хочемо, щоб це все було зроблено в рамках діючого законодавства. Сьогодні в нас законодавство таке, що вони повинні фінансуватися, ці ПТУ, із бюджетів: з обласних бюджетів і міст обласного значення. Дякую.

Веде засідання перший заступник Голови комітету   СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги, у мене є просто прохання: зараз, після виступу представника Мінфіну, є пропозиція послухати Лішик Ольгу Петрівну, заступника голови Луганської військово-цивільної адміністрації. Після цього ми можемо задати питання працівнику Мінфіну.

Просто Мінфін повинен пам'ятати, що, я не думаю, щоб тисячі людей сюди прийшли, якщо б не було би проблем. Це дуже гарно, що у нас заступник міністра вже знає, що Міністерство освіти і науки України не є департаментом Міністерства фінансів України. Оце є дуже важливим, бо це забули. І сьогодні виступ ………., заступника міністра… (Оплески)  Заступника міністра, він сказав, що там зібралось біля ста людей, незрозуміло яких. І це була його відповідь під Верховною Радою, під куполом. То таких заступників міністрів пора гнати з міністерства. Бо, якщо так буде… (Оплески)

Шановна Ольга Петрівна, будь ласка, ви виступіть, бо ми повинні почути. Це Луганська цивільна адміністрація, а після цього будуть запитання народних депутатів до представника Міністерства фінансів. Дякую.

ЛІШИК О.П. Дякую. Дякую за надане слово.

Пане голово, шановні присутні! Для нас дійсно, для Луганської області і, можу сказати і за Донецьку область, на сьогодні вкрай важлива і тяжка ситуація в тому числі і з професійно-технічними навчальними закладами.

В нас була виїзна нарада Комітету Верховної Ради освіти і Лілія Гриневич бачила на власні очі як героїчно люди професійно-технічних закладів продовжують працювати і здійснювати саме першу місію – це соціальна місія виховання наших дітей.

Власне кажучи, ви знаєте, якщо ми знищимо професійно-технічну освіту, у нас уже на сьогодні в країні на одного слюсаря 5 керівників. Тому вищі навчальні заклади це чудово і це повинно давати державі такий потенціал. Але ми повинні розуміти, що сьогодні Луганську і Донецьку область потрібно відновлювати і нам елементарно потрібні токарі, сварщики, будівельники і інші професії, які сьогодні можуть просто знищитись.

В Луганській області у нас є, в тому числі і переміщені професійно-технічні заклади, які сьогодні упали на бюджети цих міст. І це теж потрібно враховувати.

Можу сказати, що бюджети обласних міст, а в нас їх залишилось всього три, в містах не працює промисловість. І оті 10 відсотків, вони,.. ну, я не розумію, як їх розірвати в Луганській області. Що, відбудовувати дороги, навчати дітей, будувати і відновлювати область? Як можна все це в собі вмістити? В місті Рубіжному на утримання ПТУ ми повинні виділити 25 мільйонів. Для міста Рубіжного, де нічого не працює, ну, це просто не реально.

Тому я була присутня на засіданні про те, як,.. про Закон "Про освіту". Я згодна з Міністерством освіти і комітетом Верховної Ради, що освіта повинна надаватися безкоштовно. Тому я підтримую всі пропозиції про внесення змін до Державного бюджету країни. Ми повинні думати про наших дітей, дітей-сиріт в тому числі, соціальний захист наших дітей і давати їм професію в руки. А знаєте, як: коштів завжди не вистачає, але…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Головне, щоб були пріоритети.

ЛІШИК О.П. …але ми повинні думати про наших дітей і про нашу державу, іначе ми просто залишимося ні з чим. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Ольга Петрівна. (Оплески)

Шановні колеги, да… І дай вам, Боже, наснаги для того, щоб ви там будували нашу Україну там, де ви зараз знаходитесь. Володимир Михайлович, питання, будь ласка.

ЛИТВИН В.М. У мене питання до представника Міністерства фінансів. Я сьогодні не зміг поставити це запитання, не зміг поставити міністру фінансів. Скажіть, будь ласка, ви знайшли півмільярда гривень на фінансування політичних партій. (Оплески) А виявляється, що ви не вивчили проблему з профтехосвітою. Ви створили проблему, в тому числі і ті депутати, які голосували за прийняття цього ганебного бюджету. Скажіть, будь ласка, у мене запитання до вас конкретне. Ви хоч на рівні одного міста обласного зустрілись з керівниками і вивчили ситуацію? Якщо буде введена така норма скинути все на місцеві бюджети, за рахунок чого вони зможуть утримати протягом 16 року професійно-технічні навчальні заклади? Бо я розумію, що далі Печерських пагорбів наша влада не виходить. Доводиться віддуватись депутатам.

І ще одне, на завершення. В Житомирській області 28 профтехучилищ. Із них 10 – у місті Житомирі. На утримання треба 198 мільйонів. 75 – місто. Місто їх не витягне. А міста обласного значення, інші, не обласні центри, вони просто не зможуть виконати. Бо я на відміну від вас і мої колеги знаємо, який стан бюджету. Ви все скинули на місцеві бюджети, відзвітували перед Міжнародним валютним фондом і вам до цієї України діла мало. Вибачте, за емоції, але це гола правда.

Питання. Чи один раз ви хоч на одному, на місцевому рівні, вивчили цю проблему перед тим як її рекомендувати і ставити відповідні візи?

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Шановний Володимире Михайлович! Дякую за запитання. Ми не їздили по регіонам, це не питання Міністерства фінансів зустрічатися із керівниками ПТУ.

(Шум у залі)

Це питання ближче, мабуть, до повноважень Міністерства освіти.

(Шум у залі)

Я перепрошу. Або я даю відповідь або я не даю відповідь. Ну, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Шановні колеги, будь ласка, згідно регламенту будемо іти.

Да, дійсно… Я просто хочу сказати, дійсно, це питання, і я сьогодні виступав під куполом Верховної Ради, я сказав дуже просту річ, що шлях знищення слабких – це не реформа освіти. А відбувається у нас так, хто не виживе то хай іде геть. Так в освіті не буває.

І, дійсно, я хочу сказати, зауваження велике до Міністерства освіти і науки України. 2015 рік воно повинно було попрацювати в регіонах, зрозуміти, що повинно зливати, що повинно перепрофілювати, що повинно залишити на місцевому бюджеті, домовитись з кожним мером, з кожною місцевою адміністрацією, попрацювати, змоделювати цю роботу, після цього вийти на Кабмін, запропонувати цю модель і сказати нам повинні бути такі ресурси, це ми подолаємо. Я чесно скажу, я також голосував за бюджет. Але у нас міністерство умовило, сказало, що міністр проголосував "за", що все відпрацьовано, що кошти будуть покриті і баланс буде. І тоді ми пішли на цей компроміс. Але ж ви бачили, як ми голосували красними кнопками за 3628, бачили. Але після цього нам сказали: все,  Міністерство освіти гарантує, все буде нормально". Все. Більше Міністерство освіти… Павло Кузьмовичу, це не до вас проблема, це до інших проблема. Але я хочу сказати…

ХОБЗЕЙ П.К.  Це і до мене проблема, і я є член команди, і ця проблема моя.  

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я вам скажу… А я вам скажу таке, ви не повинні обманювати депутатів, бо ми голосуємо, а після цього відповідаємо.

Так, все. Питання наших народних депутатів. Будь ласка.

КІТ А.Б.  Ну, Андрій Кіт, Стрийський виборчий округ. Насправді, в мене запитань немає до представника департаменту, бо, я вважаю, що тут мав би бути міністр фінансів, я не розумію як ми можемо задавати запитання людині, яка відповідає за якусь частинку тільки роботи в Міністерстві фінансів.

Я просто хочу сказати, що в мене на окрузі є місто Стрій. Це, власне, класичний приклад міста обласного підпорядкування, де є 4 такого типу навчальні заклади. І їхнє утримання це понад 32 мільйона гривень. Це більше чим бюджет розвитку міста Стрія. Тобто і не треба бути дуже великим, сильним фінансистом, щоб це зрозуміти і порахувати. І, що стріяни не можуть утримувати цю… ці училища. Але питання не в тому, питання є трошки в іншому для мене як для представника, крім того, Комітету агропромислового розвитку, по суті, представника виробництва, а не представника освіти, як ми допустили зараз, я до вас задаю запитання, такий рівень взагалі середньої освіти, коли в нас слюсаря неможливо знайти для виробника. В нас слюсар – це дефіцит. В нас звичайний механік – це дефіцит. В нас механік, щоб ви знали, хто не знає, може відірвався від життя, отримує більшу зарплату чим юрист рази в 3. Як таке може бути? А це є питання взагалі до акредитації в тому числі і так званих вищів, та, де продаються… до спеціалізацій, де, по суті, продаються спеціальності для того, щоб розширювати в нас університети невідомо до якого рівня. (Оплески) Я впевнений, що депутатський корпус поправить ці речі, які були нам неправильно нав'язані. І щиро вірю, що норма Конституції, де записано, що наші діти мають право на середню освіту, бо це середню освіту, ми говоримо зараз, не про вищу освіту, вона буде виконуватися. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую за запитання.

Я вам просто відповім. Є Закон України "Про вищу освіту", який повинен був вступити в силу 6 вересня 2014 року. Так хочу сказати, прямою імперативною нормою цього закону повинно запрацювати було з 1 вересня 2015 року Національне агентство з якості освіти, яке якраз і повинно було забезпечити знищення корупції у цій сфері. А зараз фактично один заступник міністра  …….., зараз продовжує вирішувати це питання. І у нас буде запитання до Генерального прокурора України, чому Кабінет Міністрів  не виконує  пряму норму Закону про Національне агентство з якості освіти. Це орган, який якраз повинен спецради створювати, докторські, кандидатські, якраз вирішувати питання ліцензування, акредитації і таке інше. І зараз це питання не вирішується. Це пряме порушення норми. І це проблема Кабінету Міністрів  України. Оце і відповідь є, що реформа не пішла. І тому у нас є такий дисбаланс між системою вищої освіти і системою якраз середньої спеціальної освіти.

Шановні колеги, я не хочу зараз превращати… Олександр Олександрович Марченко.

_______________. Я не знаю, чи є право на репліку, коли є наїзд на структуру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та який наїзд, це факт.

_______________. Можна звинувачувати міністерство  багато в чиїх питаннях, але тільки не в корупції. Вибачте мені, будь ласка.

СУСЛОВА І.М. Я перепрошую, дозвольте. Ірина Суслова, народний депутат України. Я до Міністерства освіти безпосередньо. Спільно з  колегами у нас сформована орієнтовно з 17 людей група, яка постійно пише. Міністр освіти – це людина, це єдиний міністр, до якого за останній рік я ходила разів 20 і зрозуміла, що ходити немає сенсу і перестала просто ходити. А ходила з депутатськими зверненнями, які безпосередньо пов'язані з корупцією в системі освіти, в тому числі і у вищих учбових закладах. У цих зверненнях були викладені конкретні факти, конкретні прізвищі. І вже Генеральна прокуратура по ряду із ректорів відкрила кримінальні провадження. Відповідна інспекція розслідує всі ті схеми, які відбуваються і реалізовуються у вищих учбових закладах. Тому не потрібно говорити, що немає корупції в системі освіти.

_______________. Я кажу в міністерстві, а не в системі. Це різні речі.

СУСЛОВА І.М. Але міністерство відповідальне за те, що відбувається в системі. Ми маємо про це пам'ятати. У мене немає питань, у мене є одне прохання спільно до Міністерства освіти і представників Міністерства фінансів  Будь ласка, я розумію, що нам необхідно оптимізовувати всі ресурси. Але ми маємо оптимізовувати їх правильно, якщо ми прагнемо в Європу, або якщо декларуємо, що прагнемо в Європу. Адже 2 перші статті видатків бюджету в європейських країнах – це освіта і медицина. А ми взяли і знехтували усіма принципами. І, вибачте, я не хочу неправильно сказати, – поклали і на освіту, і на медицину, по іншому не можу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Олександрович Марченко. (Оплески) Будь ласка, ще питання, і переходимо до виступів.

МАРЧЕНКО О.О. Доброго дня, шановне товариство! Олександр Володимирович, дякую. І в цілому мені, напевно, дуже приємно, що сьогодні освітяни… Я декілька раз був на робочих нарадах. І напевне, Павло Кузьмович, послухайте, будь ласка Я уже півтора року пишу звернення, так як ви є таке державоутворююче міністерство. А ці люди, які працюють, несуть майбутнє не тільки тата, мами – платника податків, громадянина, а й захисника Вітчизни. Я не буду підтримувати, приєднуватись до того, що з міністерства не вийшло ні одної конструктивної пропозиції. Павло Кузьмович, це напевне не ваша провина. І мені приємно сьогодні, що ви заговорили.

Я до вас перший раз прийшов і пропонував: видайте свій робочий виробничий цеховий погляд, бачення, графік, напрямок, стратегію розвитку галузі, головної галузі. Я це говорив і звертався до Президента, до Прем’єр-міністра, до міністра освіти, в першу чергу як батько учня*** і як дідусь онуків, які ходять в школу, які навчаються в закладах освітніх. І завжди, і звертаюсь до вас сьогодні. В першу чергу, якщо є представники місцевого самоврядування, я хочу, щоб ви все-таки активніше передали Міністерству фінансів, яке не виїжджає в Україну. Воно на Різдво своє поїхало в Нью-Йорк, і їм далеко покласти, куди ходять наші діти, в який гуртожитках живуть і як живуть. Ті захищені статті… (Оплески) Ті захищені статті, які є сьогодні, – це заробітна плата і податки, енергоносії.

Але, шановний пане керівник департаменту, ви назвали абсолютну цифру 24 мільйони, не перевели її в відсотки, які складають там 41 відсоток. Але інфляція, курс національної валюти, при вашому правлінні, впав до небаченого. І сьогодні місцеві адміністрації напевно не зможуть до кінця зими ще і отопити навчальний заклади. І у мене сьогодні… Напевно, Олександр Володимирович і Лілія Михайлівна іде на зустріч. І я дякую, що оперативно зробили той законопроект про внесення змін. І Павло Кузьмич …. І всі ті люди, які сьогодні прийшли на вулицю, освітяни, які є вже сьогодні, які висловили свою позицію товариству. Напевно то спільне, що сьогодні дозволить нам повернути на перші рядки фінансування і освіту, і медицину, бо по іншому не буде. Влада, яка тут лоском поливала сьогодні виступ міністра фінансів, що всім хватить і все хватить. А я вам скажу місто Біла Церква, звідки я є народним депутатом, має 7 навчальних закладів і добавити, ПТУ, і якщо добавити до них ще сьогодні їх утримання, воно навіть не зможе на кінець першого кварталу проплатити заробітну плату на всю освіту.

Я хотів би, щоб Міністерство фінансів… У мене перша пропозиція. Ви все-таки проаналізуйте кількість навчальних закладів, їх фінансування і обов'язково збереження.

Павло Кузьмич, у мене пропозиції до майбутньої резолюції. Олександр Володимирович. Напевно будь-які структурні зміни, скорочення, оптимізація, це те, що повинно відбутися після такого серйозного, професійного обговорення. Не гривня повинна впливати на оптимізацію, закриття і перекриття оцих всіх навчальних закладів, а зовсім інше державний інтерес, а державний інтерес повинен будуватися на професійній дискусії вчителя, платника податків, роботодавців. Тільки після цього можна, Павло Кузьмич, вносити зміни в структуру освіти, і після того намічати оптимізацію скорочення.

Від себе особисто скажу. Павло Кузьмич, ми підтримуємо зміни. Це, я вважаю, по фінансуванню, і це перший крок. Ви до кінця лютого добавте 5 змін до бюджету, для того щоб вчитель, учень і батьки учнів були впевнені, що ви зможете переломити ситуацію в освіті в якості, в забезпеченні. І єдину реформу зробіть: зробіть реформу якісної заробітної плати в освіті. І тоді ми будемо і в Європі, і будемо однією з кращих держав в світі.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олександр Олександрович.

Шановні колеги, я запрошую до слова Вознюка Олександра Сергійовича, директора Торчинського професійного ліцею, голову волинського обласного осередку Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти. Будь ласка. До 3 хвилин, добре? Ви бачили настрій і народних депутатів, і бачили настрій заступника міністра, який став на нашу сторону в даному випадку. Тому, будь ласка, до…

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ж діє, діє. Повинно все це гармонізувати. Діє і… Будь ласка.

ВОЗНЮК О.С. Доброго дня, шановні колеги. Волинь – регіон з чисельністю професійно-технічних навчальних закладів в кількості 22-х. Але ситуація склалася теж напружена, тому що із 22-х навчальних закладів 10 навчальних закладів мали би фінансуватися згідно Закону "Про Державний бюджет на 2016 рік" з обласного бюджету, перепрошую, з бюджетів міст обласного значення, і 11 – із бюджетів області. І ситуація розвивається дуже напружено, тому що лише обласний центр – місто Луцьк – на сесії міської ради прийняли рішення депутати про те, що зможуть частково фінансувати в межах першого кварталу фінансування п'яти ПТНЗ. А найкритичніша ситуація склалася в місті Нововолинськ, де два професійно-технічні навчальні заклади,  і відбулося сесійне засідання. На сьогоднішній день така ситуація в місті Володимир-Волинський і в двох професійно-технічних навчальних закладах міста Ковеля, де востаннє відбулася сесія Ковельської міської ради вчора, але депутати прийняли рішення не фінансувати заклади профтехосвіти регіону. Ситуація дуже напружена в регіоні, велика кількість…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я звертаюсь до представника Мінфіну. Будь ласка, от послухайте, це кейси, які якраз ви повинні знати і заступник міністра, і бачити, що Україна, вона, в цьому випадку вона різна. І, якщо буде закриватись, взагалі-то може і 27 мільярдів інфляційних зекономлено. Розуміємо, від чого вони взялись? Але  вот біди конкретних людей і конкретних організацій. Будь ласка.

ВОЗНЮК О.С. Ситуація склалася напружена в питаннях харчування дітей-сиріт, дітей пільгових категорій, проживання в гуртожитку. І вже сьогодні є сигнали із професійно-технічних навчальних закладів з питань попередження про відключення електропостачання, відключення газопостачання і теплопостачання.

Ситуацію вдається стримувати на сьогоднішній день. Але люди не отримають заробітної плати і учні не отримають стипендії, особливо турбує ситуація по стипендії дітей-сиріт, компенсація харчування, тому що діти харчуються, але знову ж таки це завдяки зусиллям педагогічних колективів і конкретно директорів навчальних закладів, тому що є десь перехідні продукти харчування…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович, час.

ВОЗНЮК О.С. …і розуміння тієї ситуації, що треба вирулювати з цього питання.

Прохання і пропозиція від асоціації і в цілому від Волинського регіону про те, щоб залишити на фінансуванні всі ПТНЗ Волинської області з державного бюджету або фінансування з обласного бюджету…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ви підтримуєте, вам же розданий, да, варіант законопроекту, який ми будемо… Не підтримуєте? Добре. Не підтримуйте. Добре.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Зараз ми це будемо обговорювати. Зрозуміло. Все. Дякуємо.

ВОЗНЮК О.С. Через субвенцію на підготовку робітничих кадрів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Дякуємо.

Шановні колеги, я хочу надати слово народному депутату України від "Блоку Петра Порошенка" Оксані Продан. Будь ласка.

ПРОДАН О.П. В першу чергу, хочу подякувати всім присутнім тут і представникам органів місцевого самоврядування, тому що першими, напевне, почали кричати і побачили проблему, і представникам освіти, бо, за те, що ви є і за те, що ви продовжуєте працювати.

Я хочу звернути увагу на наші законопроекти, які зараз підготовлені. Дякую дуже Лілії Михайлівні Гриневич за сьогоднішнє засідання і за проекти. Насправді, ці проекти, вони вирішують частково тільки питання. Чому? Тому що ми знімаємо з міст, які не є обласними центрами, питання, переводимо в проблематику на вищий рівень. Обласній раді буде легше вирішувати питання з Мінфіном, ніж містечкам і містам, які не мають коштів, не мають можливостей. Але я бачу, зараз тут у нас є, депутатам дали матеріали. Знову ж таки дякую організаторам засідання. Ми бачимо, наскільки готові обласні центри фінансувати ПТУ. От я пройшлась по всьому списку: на всі області, які є, тільки 2 обласних центри дали дані про те, що вони готові фінансувати протягом року, принаймні в мінімальних,.. захищені статті, готові фінансувати суми. І просто сказали, що буде фінансувати Харків. Всі інші міста говорять: хтось І квартал, хтось 80 відсотків. Мої рідні… Міста обласного значення, саме обласних значень. Немає тут цього, 100 відсотків Херсона.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я маю дані…

ПРОДАН О.П. Вибачте, я говорю про те, що є письмово. Мої рідні Чернівці взагалі написали, що будуть фінансувати в розмірах 15 року. Я так розумію, що це ніяк, тому що в 15 році були субвенції. Тому я так… Тому я розумію як співавтор і як (представник) учасник тих,.. я слухала всі проблеми, які обговорювали на Асоціації міст України. Це все розумію, я розумію, що це буде перший тільки крок, який ми повинні зробити уже зараз. Тому що, як я розумію, саме ці 2 законопроекти, які переносять на обласний рівень і дають оцю невелику частину субвенцій, підтримує сьогодні Голова Верховної Ради. І це те, що ми вже повинні сьогодні зробити.

Далі я дуже би хотіла, щоб Міністерство освіти долучалось до тієї роботи, яка зараз відбувається в парламенті. Тому що насправді, знаєте, як: посадовці приходять і уходять, але історична пам'ять і результати роботи міністерства, вони залишаються. І з усією повагою до присутнього тут заступника міністра, – ми маємо те, що маємо, і робимо зараз те, що повинне робити було Міністерство освіти на засіданні уряду, правда.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно.

ПРОДАН О.П. З усією повагою знову ж таки і до міністерства, і до присутніх тут. Шкода, що тут немає міністра фінансів, що тут немає заступника міністра фінансів. Але я абсолютно переконана в тому, що ми повинні зберегти і профтехосвіту, і от те, про що сьогодні сказали. Я насправді про це і не задумувалася, поки сьогодні про це не сказала Гриневич.

Це ж порушення Конституції, це реальне порушення Конституції, тому що ми не маємо права забрати в дітей коштів, на які вони мають право. І я думаю, що оте, що сьогодні до цього дійшли, дасть нам можливість найближчим часом знайти все-таки фінансування і для тих, у кого сьогодні його забирають і не дають нічого, тому що обласні центри теж не мають тих захищених статей, на жаль. Але при цьому я хочу нагадати всім нам, що профтехучилища мають функцію не тільки освіти середньої, але й освіти спеціальної. І для того, щоб у нас не було взагалі питань ні з освітою, ні з фінансуванням її, ми повинні працювати в профтехосвіті, не те щоб на замовлення, але, в принципі, на замовлення ринку. Так, ринок сьогодні "завис", але завтра він буде працювати. І хто, як не освітяни, розуміють і повинні знати, що завтра буде витребувано в економіці.

Я вас дуже зараз прошу, користуючись нагодою, освітяни: нехай профтехосвіта буде такою, як вона потрібна сьогодні Україні і нам, українцям. Ви ж самі тішитеся з того, коли ваші діти всі випускаються і отримують роботу. Це не тільки "галочка" – це ті діти, які пройшли через ваші руки, які завтра отримають роботу. Давайте пов'язувати профтехучилища з вимогами освіти, яку ви надаєте, з вимогами ринку. Тоді і фінансування буде, нікуди не дінеться Міносвіти, тоді і Мінфінансів, коли всі діти зразу після випуску будуть отримувати роботу.

Все, що треба з боку народного депутата, я абсолютно переконана, і фракції, і всього парламенту, ви отримаєте. Тільки дайте оцю формулу нам, як це зробити, щоб зв'язати вас з тією економікою, яка дуже потребує насправді професійних кадрів, які ви випускаєте.

Дякую ще раз. І сьогоднішнє засідання, і сьогоднішній проекти – це тільки перший крок для того, щоб вирішити те питання, яке ми самі насправді створили в бюджеті. Дякую дуже вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пані Оксана. По-англійськи це означає: ………. Я повністю підтримую. Просто ми всі повинні зрозуміти: кошти будуть даватися тоді, коли система буде працювати ефективно. Тобто ми повинні зрозуміти, що необхідно нам змінити в системі, для того щоб вона була ефективною, щоб вона була, як то кажуть, восстребованной, да? І це є дуже важливим.

І тут я просто також хочу погодитись з представником Мінфіну щодо того, що якщо ми не відпрацюємо і не змоделюємо ситуацію в регіонах: з кожним містечком, з кожним містечком, з кожним міським головою і так далі, це питання просто не піде. Моделювання за 2015 рік не було зроблено, від цього ми  зараз маємо ці проблеми.

Зараз хочу надати слово народному депутату  України Матківському Богдану Мироновичу,  121 округ, будь ласка.

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Дякую. 121 округ, Дрогобиччина. Пані Оксана, я якраз хотів, чесно кажучи, з цього почати. Ви сказали, тому дуже дякую вам. тоді звернуся виключно до Міністерства освіти, до Міністерства фінансів. І хотілося би наголосити, щоб у нас не повторилася ситуація, яка вийшла з шахтарями, коли частково було покрито заробітні плати для них, а пізніше знову забули за них, і вони знову прийшли сюди. Щоб у нас на цілий рік ми змогли спрогнозувати все ж таки повністю допомогу нашим професійним   технічним закладам. І в повному фінансуванні на цілий рік змогли. Я розумію,  що зараз є невідкладність і треба терміново приймати рішення. Тому, що зможемо, це і зараз зробимо.  Але дуже прошу, не розслабляйтесь, тому що потрібно закритий цілий рік. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, зараз хочу надати слово Азізовій Аллі Михайлівни, ДНЗ Черкаське вище професійне училище, будь ласка.

АЗІЗОВА А.М. (Не чути) Сьогодні говорили про співвідношення 80 до 20. Дійсно, воно є. І, якщо ви зайдете в супермаркети або, дорогі депутати, в ресторанах, коли ви будете, вас будуть обслуговувати люди із вищою освітою, при чому магістерською. Тому, звичайно, співвідношення ненормальне, і ми просимо це  переглянути. І тим паче, в цьому році Бюджетним кодексом на 2,1 мільярда збільшується фінансування вищої освіти, і профтехосвіта без законодавчих повноважень  місцевим органам влади перенесена, викинута зовсім із фінансування. І пунктом 5 911 законодавства Кабміну дано доручення переглянути типові штати для того, щоб за три місяці їх скоротити на 10 відсотків.

А ви знаєте, що практично обслуговування в ПТНЗ, один на все обслуговування, один електрик, один сантехнік, один двірник. Якщо ще переглянемо, хто ж буде обслуговувати тоді. Тому звичайно це абсолютно ненормально. І Бюджетний кодекс, 27 стаття про це говорить, що треба кожного року на 10 відсотків зменшити фінансування. Так за скільки років зовсім зникне профтехсистема.

На даний час звичайно не визначена процедура замовлення. Ми підписали, директора підписали контракт із Міністерством освіти, ну ні як не з громадою міста. Звичайно громаді міста не потрібні скільки учнів, якщо вони навчаються з інших регіонів. 70 відсотків, у нас, наприклад, в Черкасах, з регіону із сіл і міст. Куди ці діти дінуться? Звичайно треба щось зробити.

Ми вважаємо, що потрібно законодавчо спочатку все визначити, а тільки потім приймати такі кардинальні зміни.

Дорогі депутати! Ми вимагаєм стати на захист профтехосвіти. Розуміємо, що децентралізація потрібна, ми її підтримуємо, але не шляхом знищення ПТНЗ. Як можна було в законі 914 викинути 103 статтю про субвенції? Це просто, ну, я вважаю, що це злочин.

Обговорюючи Закон про освіту ми підтримуємо профілізацію старшої школи…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Михайлівна, я перепрошую. Ви в цілому підтримуєте чи ні ті пропозиції, які зараз підготував комітет?

АЗІЗОВА А.М. Але ми настоюємо, щоб субвенція, якщо і була субвенція, то для всіх навчальних закладів і вона була цільовою, щоб… Тому що, якщо вона буде на міста навіть на обласного значення, вона буде розпорошена, вона не залишиться для профтехосвіти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Алла Михайлівна, дякуємо.

Я хочу зараз надати слово Недашківському Руслану, президенту Всеукраїнської асоціації професійної технічної освіти. Будь ласка.

НЕДАШКІВСЬКИЙ Р.М.  Я вибачаю, віце-президенту, президент у нас… 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, як у мене записано, так я і читаю. Будь ласка.

НЕДАШКІВСЬКИЙ Р.М. Дякую.

Я хотів би уточнити декілька зразу питань. Ми ж говоримо про зміну до законодавства. І там є слово "субвенція на підтримку підготовки". От мене цікавить слово "підтримку". Це сьогодні вона є, підтримка, завтра її немає, підтримки. Це якось треба уточнити. Я б просив би, щоб ми, якщо говоримо про субвенцію, то просто субвенція з підготовки робочих,.. для підготовки, без підтримки, – якщо це субвенція. (Оплески)

По-друге, ми говоримо про передачу державного майна в комунальну власність. Асоціація на сьогодні настоює з дозволу,.. от, може, ще Президент буде говорити. Питання таким чином: ми загнали в кут, вірніше, не ми, а в свій час Кабінет Міністрів, потім Верховна Рада голосуванням своїм загнала в глухий кут професійну освіту. Тому і люди зараз виступають там. Цього не було б, якби було виважено. Я це говорив ще 24 числа перед самим голосуванням із Іриною Сусловою, депутатом, яка тут присутня. Застереження було, яке, в принципі, ніхто не дослухався.

І сьогодні ми тут не збиралися б, шановні, не збирались би, якби це було вирішено на той момент. Якби не було б цієї статті "славнозвісної" 27-ої. Тому позиція така: все-таки, якби чинне законодавство дотримувалось, то це повинно було б до 1 липня ще 2015 року вирішуватись, вноситись зміни, вивчатись. Ситуація фінансова, яка, напомню вам, в містах обласного, якщо ми вже самі говоримо, в областях. І ми прийшли б тоді до якогось висновку до прийняття бюджету.

На сьогодні ми маємо те, що маємо, це факт. Тому потрібно знову цю ситуацію вирулювати. Пропозиція така – все-таки залишати субвенцію для підготовки робітничих кадрів. Ми сьогодні говоримо і за підготовку середньої освіти. І залишати поки що майно до того часу, поки не вирішиться питання по законодавству згідно встановлених термінів, а не галопом.

Слідуюче, що наслідок. Дві секунди. Зараз виникає зразу питання: якщо ми приймаємо в цьому контексті, як є, державне замовлення хто формує, міста чи це формує область. Приклад: залізничне училище беремо, яке готує для всієї України. Хто формує: місто, область? Вони не потрібні всі для області, вони потрібні для всієї України. Яка буде рівність між педагогічними працівниками, надбавками, – будуть різні в місті, в області і так далі. Дуже велика,.. виникає багато питань. Тобто це вже колізія.

І наостанок просто хотів попросити. Народні депутати, будь ласка, відвідайте навчальні заклади професійно-технічні, поспілкуйтеся з дітьми-сиротами, так само і представників Кабінету Міністрів.

Я приклад наведу. Ірина Суслова, яка присутня, вона була у нашому закладі двічі. Спілкувалася і з дітьми,  і з педагогічним колективом, і володіє прекрасно інформацією. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.

Дійсно, тут є дуже важливе питання для Міністерства освіти. Я також погоджуюсь з Аллою Михайлівною щодо того готельно-ресторанна справа, ну, навіщо вона університетам, та готельно-ресторанна справа. Ну, це просто смішно, коли людина отримує бакалавра чи магістра з готельно-ресторанної справи. Тобто, оця б НАЗЯВО, якщо працювала, вона б закрила і ліцензію, і акредитацію щодо цього.

І, шановні колеги, я надаю слово Гаврилюку Ігорю Сергійовичу, директору Рубіжанського професійного електромеханічного ліцею, будь ласка.

ГАВРИЛЮК І.С. Дякую.

В Луганській області зміна механізму фінансування торкається 11 професійно-технічних навчальних закладів міст Рубіжне, Сєвєродонецька, Лисичанська, та двох вищих навчальних закладів першого і другого рівня акредитації, які здійснюють підготовку робочих кадрів.  В бюджетах міст Сєвєродонецька, Рубіжне, Лисичанська при плануванні на 2016 рік фінансування ПТНЗ не було передбачено. Освітня субвенція держбюджету на підготовку робочих кадрів в 2016 році відсутня. Таким чином весь тягар фінансування професійно-технічних навчальних закладів покладено на міські  бюджети. Склалась дуже складна ситуація, яка визиває занепокоєння працівників всіх навчальних закладів нашого регіону. І це може бути дуже серйозним джерелом соціальної напруженості.

Постає ряд питань, які потребують сьогодні відповіді. Всі без виключення вищі навчальні заклади є державною формою власності. В статті 27 про державний бюджет 2016 року передбачено забезпечення передачі державної власності. Це було сказано, не буде повторювати, це дуже складне питання і його тоже  дуже потрібно вирішувати зважено. В ПТНЗ міст Рубіжне, Лисичанська, Сєвєродонецька навчаються не тільки діти з вищеназваних міст, але і з інших категорій дітей. Багато дітей внутрішньо переселенці, особо випускники інших міст та сіл області. Чи має право міський бюджет витрачати кошти на навчання громадян…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановний Ігор Сергійович, я переб'ю вас. Шановні колеги, давайте так домовимося, щоб у нас просто була конструктивна робота. В чому сенс. Кажіть тільки чи підтримуєте чи ні, якщо ні то що пропонуєте. Все. Тоді всі будуть мати можливість виступити. Тут дуже важливо, щоб всі народні депутати мали можливість виступити, нам голосувати у вівторок.

ГАВРИЛЮК І.С. Підтримуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В цілому підтримуєте. Дякую.

Шановні колеги, йдемо далі.

Надаю слово Головінову Василю Петровичу, президенту Всеукраїнської асоціації працівників профосвіти. Будь ласка.

ГОЛОВІНОВ В.П.  Дякую, Олександр Володимирович.

Оскільки регламент дуже жорсткий, я висловлю тільки ті узагальнені позиції нашої всеукраїнської асоціації, їх декілька, вони сформовані на підставі сотень звернень, які були з усіх організацій, вони відображають позицію самої президії і голів всіх обласних асоціацій працівників професійно-технічної освіти.

Перше. Ми вважаємо, що в 16-му році все ж таки продовжити фінансування ПТНЗ у формі субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. А також, що на цей період необхідно зупинити дію норм пов'язаних з передачею майна з державної в комунальну власність. (Оплески)

І ми вважаємо, що слово, про яке вже сказали, "підтримка", за цим словом мабуть криється те, що не приведе до зупинення, руйнації системи професійно-технічної освіти, яка масово почалась у цей період внаслідок деструктивних рішень, які за поданням Міністерства фінансів України, яка бачить тільки цифри, а не людей.

Наступне. У продовж цього року, 16-го, детально вивчити ситуацію з мережею. Визначитись скільки, які саме ПТНЗ працюють на економіку і ринок праці всієї України. Чомусь про це ніхто сьогодні не згадав. Але є такі, які мають залишитися в підпорядкуванні центральної влади, бо вони працюють на економіку і ринок праці всієї України. Визначити, скільки, які працюють на регіональні ринки праці і якими має опікуватися регіональна влада. Але, знову ж таки, асоціація, я впевнений, що це має бути рівень не нижче області.

Передача на рівень міст обласного значення, навіть на рівень міст, які є обласними центрами, асоціація, вважає, це хибний шлях. (Оплески)

 Ми сьогодні реально вже бачимо, що почалося в містах, які є обласними центрами, коли почали "змагатися" (в лапках), хто з них головний, кому хто пан і кому вклонятися в першу чергу. Це деструктивний момент, який сьогодні є. (Оплески)

 Ми просили би, аби зараз і Міністерство освіти і науки України все ж таки зупинило отой процес деструктивних дій, пов'язаних з ліквідацією навіть отих маленьких структур управлінських, які сьогодні ще зберігаються в обласних державних адміністраціях і яких немає в жодному місті і в жодному районі. І сьогодні вже є застереження в тому, що: "А ви нам не потрібні, бо ви будете займатися двома чи трьома сільськими училищами, а ми тут самі розберемося, кому, як і що робити". Це не можна допустити.

І на завершення. На жаль, почалися ще деструктивні дії, пов'язані з ліквідацією, із змінами і руйнаціями обласних методичних служб. Ми ж з вами через це вже проходили. (Оплески)

 Пам'ятаєте кінець 80-х років? Потім, через 10 років, ми 10 років відновлювали цю систему з таким важким трудом. Але знову ця ситуація сьогодні повторюється. Застерегти і обласні методичні служби, і служби, які пов'язані з культурним і спортивним призначенням, аби це зберегти.

Тому це позиція асоціація, вона така, і ми готові до змін. Але давайте зробимо все це зважено і продуктивно. Дякую. (Оплески)

Веде засідання Голова Комітету ГРИНЕВИЧ Л.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова голову Фонду соціального страхування на випадок безробіття Сергія Кондрюка. Сергій Кондрюк.

КОНДРЮК С.М. Шановні колеги, щиро дякую за надану можливість. Зовсім тезисно.

Перше. Я думаю, що ми маємо бути вдячні комітету за надзвичайно оперативні дії, які дозволяють вирішити сьогоднішню біль. Проте є декілька питань, на які ми маємо також давати відповідь. Перше, я з жахом думаю як зірветься ринок праці, який і так в кризовому стані.

Друге, просто боюсь, що стане з кримінальною ситуацією в країні, і як зміниться статистика смертності молоді, якщо ці рішення не запрацюють буквально завтра.

Третє, після зниження єдиного соціального внеску, який всі дружньо підтримували, Фонд соціального страхування на випадок безробіття не зможе забезпечити нових молодих безробітних надавши їм належну матеріальну підтримку і соціальну допомогу. Водночас буде вимушений навчати цих молодих  безробітних професіям, які б вони мали отримати в ПТУ. Це алогізм на межі такого, вибачте, дурдому.

Четверте, розвал професійно-технічної освіти просто добиває конкурентоздатність національних профкадрів. Пропозиція, після цих оперативних дій, які зараз вже подані народними депутатами, все-таки визнати, що ситуація потребує системного розгляду та прийняття не тільки оперативних, а тактично-стратегічних рішень. У зв'язку з цим пропоную в рішенні сьогоднішньої наради передбачити ініціювання проведення парламентських слухань. Назва могла би бути такою "Про стан кваліфікації національних профкадрів та адаптація українського ринку праці до директив і практик Європейського Союзу". Ринок праці України в небезпеці. І те, що відбувається зараз, може бути останнім гвіздком в труні українського ринку праці. Я щиро дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую за конструктивну пропозицію. Я особисто її дуже підтримую. Мені здається, що такі слухання назріли, а парламентські слухання, вони слухання чому робляться в парламенті, коли вони є міжкомітетські і  міжміністерські. А проблема ринку праці це якраз залучення потребує багатьох міністерств, багатьох комітетів. І я думаю, що наші депутати підтримають це рішення провести такі парламентські  слухання.

Я, шановні колеги, теж хочу звернути вашу увагу – зараз ми будемо продовжувати обговорення, - що нам зараз треба вийти з ситуації. От якщо ми зараз будемо наполягати, що бюджети обласних центрів – ні… Розумієте, там, де вже зарезервовано понад 3 мільярди гривень, ми можемо ситуацію взагалі завалити. Тобто це є оперативне рішення проблеми, пожежне.

А я погоджуюся з попереднім промовцем про те, що, крім того, мають бути вироблені стратегічні рішення, які мають бути закладені в Законі "Про освіту", в Законі "Про професійну освіту", і які ми будемо пропонувати як зміни до Бюджетного кодексу. Ви бачите, що в Бюджетному кодексі ми вже написали дві субвенції. Вони вже там є. Питання обсягу цих субвенцій. Як ми цей рік маємо вижити, вижити і не знищити при цьому систему, не ліквідувати професійно-технічні навчальні заклади, зберегти її і далі розвивати.

Тому розрізняйте ці два варіанти і підійдіть до них з розумінням. І тоді у ваших виступах мусять бути пропозиції на підтримку як тих рішень, які ми потребуємо вже, і пропозиції для стратегічного вирішення цього питання.

Я запрошую до слова заступника начальника управління, начальника Відділу професійно-технічної та вищої освіти Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації Петра Миколайовича Коржевського.

КОРЖЕВСЬКИЙ П.М. Шановні народні депутати, очевидно, за час існування незалежної України тільки дві інституції – це Кабінет Міністрів підготовленим проектом бюджету і Верховною Радою прийнятим, - привернули увагу до системи професійно-технічної освіти. Не було би щастя – та нещастя помогло. Але ті проблеми, які ми сьогодні маємо, вони, на жаль, у тих ваших пропозиціях носять тільки локальний характер вирішення. Ми можемо погодитися на те, щоб субвенція була з обласних бюджетів для міст обласного значення, проте це тільки локалізує проблему.

Які розмови точаться у місті обласного значення: дайте інформацію про те, скільки дітей із міста навчається в тому чи іншому навчальному закладі. Скажіть, будь ласка, де вони будуть працевлаштовані. А тепер питання, а де вони будуть проходити виробничу практику? Ви що думаєте, що всі підприємства розташовані  у місті обласного значення? Ви що думаєте, що вони працевлаштовуються всі у місті обласного значення? Тепер дайте мені означення, що таке державне замовлення? Яка інституція в державі займається формуванням державного замовлення? Цим державним замовленням займається або громадські організації, які виграють гранти. Ми  з вами, до речі, з 2005 року учасники великого проекту українсько-канадського децентралізація управління професійною освітою. Я особисто мав не один десяток виступів як перед цими людьми так і перед іншими профтехосвітянами. Хто скористався нашим досвідом? Хто нас запитав перед прийняттям такого рішення, що ми маємо поступити саме так? Хто прорахував ризики? Сьогоднішня тема так і називається ризики. Коли виникають ризики? Тоді, коли приймається рішення. Коли приймається рішення? Коли проведений спектр різного роду аналітичних досліджень. Тому давайте будемо свідомі. Звичайно, що цей рік треба якось дожити. Давайте ми у системі профтехосвіти 2016 рік будемо вважати 2015. (Оплески)  Підготуємося, проведемо детальний аналіз. Так, ми не ідеальні. Так, звичайно є певні речі, які нам треба удосконалити в системі підготовки кваліфікованих робітників. Так, але скажіть, будь ласка, нашими з вами хибними рішеннями ми вистелили дорогу еліті наших дітей найрозумніших, які поступили в не найкращі вищі  навчальні заклади, але назад вони не повернуться. Це, я вважаю, національна безпека нашої країни.

А тепер скажіть мені, будь ласка,   чи відомо вам, що в містах обласного значення західного регіону уже появилися волонтери, які, знаючи нашу біду, кажуть, а ви знаєте, що у професійно-технічних навчальних закладах Польщі є досить достатня кількість місць і хороша стипендія, потім з подальшим працевлаштуванням. Чи не є це питання національної безпеки нашої держави? Давайте не приймати напівміри. Давайте будемо сміливими. Сміливими сказати А, давайте будемо сміливими казати Б. Тому пропоную на локальні вирішення проблеми не погоджуватися. Вивчити, проаналізувати і прийняти достойне рішення тих просвітян. Повірте, це ті люди, які формують економіку нашої держави. Не погоджуватися з цим може хіба що людина, яка себе не поважає. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за палкий виступ.

Я хотіла б сказати, Петре Миколайовичу, при всій пошані до вас, що тут сидять люди, яких не треба переконувати, от, ну такими полум'яними промовами. Розумієте? Ми шукаємо рішення. І ви як представник влади – а ви є представником влади, - ви повинні пропонувати рішення, а не от в такому складі говорити полум'яні промови.

Але я хочу про інше сказати. І зараз народні депутати мусять висловитися теж з цього приводу. От я щойно спілкувалася з мітингуючими. Там є професійно-технічні навчальні заклади, які взагалі не поставлені на фінансування, в яких зараз відключили світло, в яких хочуть відключити тепло, де не працюють їдальні. І ви пропонуєте не приймати локальних рішень, а проаналізувати – і будемо стратегічно вирішувати? Шановні колеги, ми маємо у вівторок проголосувати законопроекти, щоб пішло фінансування, а після того будемо стратегічно, правильно вирішувати. (Оплески)

 Будь ласка, я запрошую до слова директора Державного навчального закладу "Охтирський центр професійно-технічної освіти" Євгенію Панасівну Коритник.

КОРИТНИК Є.П. Доброго дня, присутні. Я, мабуть, той керівник, про якого ви зараз, тільки що сказали, що ми з 1 січня – абсолютно правильно Павло Кузьмич показав нуль, - нуль фінансування. Нас не взяли на фінансування. У закладі, звичайно, є проблема ще й та, що до структури навчального закладу, чи в структурі навчального закладу знаходяться різні райони. Державний навчальний заклад "Охтирський центр професійно-технічної освіти" має відокремлений навчальний підрозділ у Тростянецькому районі – це інший район, і філію у смт Велика Писарівка – це теж інший район.

І коли сьогодні постало питання про взяття… А місто Охтирка – це є місто обласного підпорядкування. То заявили, що, а що робити з тими учнями, які навчаються в тих пунктах. А в тих населених пунктах всього 569 учнів, 150 колективу, з них – 74 педагогічних працівника. Із цієї категорії дітей, ми ж всі зібралися тут, знаємо, що діти здобувають професію, але ж і виконуємо соціальні функції. У нас 25 дітей-сиріт, у нас 160 дітей з неповних сімей, 33 дитини з малозабезпечених сімей, 10 дітей – дітей-інвалідів, 8 – чорнобильців, дітей-чорнобильців. Тобто кожен має право на свій захист.

І сьогодні вже директори говорили, що, завдячуючи своїм працівникам, ми зносимось, щоб дітей годувати, щоб дітям-сиротам, які проживають у гуртожитках, було щось поснідати, пообідати і повечеряти.

Звичайно, сьогодні, знаєте, коли я збиралася їхати зі своїм колективом, коли ініціювали профспілки, то у мене було таке, я думаю: "Боже мій, я запитаю, а чи врахували отих дітей, які здобувають одночасно з професією і здобувають повну загальну середню освіту?" А їх у нашому навчальному закладі – 418 учнів. А де ж ця освітня субвенція на цих дітей? Якщо я як керівник їду до міського голови і до голови адміністрації в місто Тростянець, їду до голови райдержадміністрації у смт Велику Писарівку, і до свого міського голови іду – і ніхто не бачить цих коштів. Звичайно, їх немає.

І, знаєте, може, там хотілося сказати, що давайте думати про те, бо ви приймаєте такі рішення, і від ваших виважених рішень залежить доля кожного учня і кожного працівника. І хочеться, от сьогодні про майно говорили, дуже страшно: ще тільки пішла ця розмова, знаючи, що в Охтирці не прийняли депутати, навіть питання не виносилося на сесію міської ради, лише ми були запрошені на депутатську комісію з питань бюджету, і зразу пішло, що училище закривають, закладу не буде. Наїхали, набігли журналісти, кореспонденти, телебачення… Але ж ми всі відверто говоримо, що ні, заклад буде існувати, звичайно, всі розуміємо: не буде фінансування – закладу ж, ясна річ, не буде. Але ж уже зразу і поступають питання: "А у вас будівлі, а ось Будинок молоді ви не використовуєте зараз, а що буде далі?" То велике прохання: майно все, як сьогодні воно і знаходиться у державній формі власності, то, будь ласка, хай воно так і залишиться.

За фінансування я, Лілія Михайлівна, вам дуже зараз, і депутатам, вдячна. Тому що, правда, вас взяли на фінансування: когось на місяць, когось на три – це неправильно, - когось, там, на 6 місяців, а нас взагалі не взяли. То ми будемо, колектив там чекає, і коли зараз вийду я до них, ми будемо дуже раді, і вони будуть кричать "Ура!", що буде така новина, що все-таки ми будемо фінансуватися з обласного бюджету. Дякую. За рахунок субвенції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, рухаємося далі.

Я запрошую до слова від Об'єднання роботодавців Олену Колєснікову.

КОЛЄСНІКОВА О.В. Всем добрый день. Большое спасибо. Вы сегодня все несколько раз говорили про рынок труда. У меня только один вопрос, и потом я перейду к конструктиву. А почему, когда принималось решение по переносу финансирования на местный уровень, никто не спросил мнения работодателей? Ведь мы писали письма, и на Минфин мы писали письма, мы писали на все фракции письма, мы везде об этом просили и говорили: "Не делайте этого, сегодня у нас нехватка кадров, сегодня и сейчас, не завтра, не послезавтра". И многие профессии, как вы считаете, что это региональные потребности, нет, предприятия находятся… абсолютно разбросаны сегодня. И мы что, в каждой области теперь должны все профессии готовить? Это абсурд абсолютный! Этого не будет.

Вы забыли, что такое профтехучилище? Я извиняюсь, а вы понимаете, что это как производственный процесс, это материально-техническая база и ее создавали между прочим, как не странно, не регионы, а во многих местах создавали непосредственно работодатели вместе с ПТУ, искали средства, искали гранты какие-то. И сегодня есть такие училища. Если вы их не видите, не знаете, давайте мы вам экскурсию проведем перед тем, как принимать решение.

Я закончила с эмоциями… (Оплески)

А теперь без эмоций по конструктиву. Лилия Михайловна, мы, конечно же, поддержим любое решение, которое сегодня спасет как бы и даст выйти из ситуации. Но единственный момент один, а, действительно, ли это такое компромиссное решение? Сейчас для того, чтобы эти деньги они получили, они должны будут полностью передать все имущество, перерегистрироваться на местах, а потом, если мы примем решение, передать их обратно. Мы будем их на центральный уровень передавать?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не відповідає дійсності, тому що у нас зараз в рамках експерименту професійно-технічна освіта в кількох областях фінансується з обласного бюджету, і при цьому поки що їхня власність, майно все є власністю Міністерства освіти.

КОЛЄСНІКОВА О.В. Тогда можно ли изменить распоряжение Кабинета Министров, которое сейчас гласит о том, что срочно передать все на места? И, если мы это сейчас проведем тогда…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Терміново це зробити неможливо.

КОЛЄСНІКОВА О.В. Так мы про это и говорим. Сейчас тогда нужно, в том контексте, в котором мы говорим, принять решение сегодня, сейчас и завтра думать о том, что у нас эти, если постановление будет выполняться и будет за это…, тогда мы завтра будем говорить опять что о возврате, если такие передадутся?

Поэтому я вас очень прошу, пожалуйста, рынок труда сегодня и работодатели нуждаются точно так же, как и профтехучилище, в вашей поддержке и в вашем понимании ситуации. Поэтому мы однозначно поддержим то решение, которое сегодня выработано, но просим в дальнейшем точно также учесть все риски, и просьбу нашу поддержать нас вместе с профтехом. Спасибо.  (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я запрошую до слова Сергія Сергійовича Кравченка, заступника голови Державної служби зайнятості.

КРАВЧЕНКО С.С.  Дякую.

У нас також болюче питання з приводу центрів професійно-технічної освіти, наших ПТУ, які є. Тому що я можу привести простий приклад, що ми в центрах нашої професійно-технічної освіти навчили 33 тисячі людей, з яких було працевлаштовано 94 відсотки. Тобто, якщо це маленька сума, то, ну, вибачте, будь ласка, скажіть, що може бути краще.

Також ми зверталися неодноразово до Міністерства освіти для того, щоб вони врахували наші пропозиції, у нас є чіткий план дій розвитку професійно-технічних закладів. Давайте, будь ласка, разом об'єднаємося і разом будемо розуміти, що потрібно роботодавцю, кого ми там будемо готувати. Тому що на сьогоднішній день, враховуючи те, що в країні сьогодні на обліку в нас стоїть 505 тисяч безробітних, Служба зайнятості не може дати кваліфікованого фахівця бізнесу, який конкретно буде відповідати вимогам бізнесу.

До нас на сьогоднішній день звертаються роботодавці і говорять: "От дайте мені сантехніка, електрика, швею". Ми не можемо їм просто їх надати, тому що в нас цих кваліфікованих кадрів немає. Давайте конкретно готувати під замовлення роботодавця, бути ближчим до ринку праці. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до слова директора Миколаївського професійного ліцею будівництва та сфери послуг Олександра Васильовича Машкова.

МАШКОВ О.В. Високоповажні присутні! Мені б хотілося в цих стінах звернути увагу на 53 статтю Конституцію, саме на один вираз – це "доступність професійно-технічної освіти". Скажіть мені, будь ласка, якщо ми будемо дивитися на Закон про місцеве самоврядування, в якому чітко вказано, що місцева громада має право витрачати кошти тільки на потреби громади?

От у нас сьогодні десь 40 відсотків проживає дітей в гуртожитку. От сьогодні ще до цього не дійшли. От коли ми спілкувалися з мерами, з заступниками, але завтра фінінспекція прийде і скаже: "Люди добрі, а як це громада профінансувала дітей, які мешкають в гуртожитку? Як утримання того гуртожитку? Давайте їх будемо виселяти". І це так буде.

Тому я ще раз підкреслюю: не можна навіть обласні центри, не можна навіть залишати на місцевому фінансуванні. Це як пропозиція.

І хочеться сказати про два міфи, про які постійно говорять, і посилаються - притому ми і з депутатами збиралися, все, - на статистику, радянську статистику. У нас говорять: "Ваші діти не працевлаштовані". Люди добрі, давайте я візьму вас за руки – і підемо зараз по барах, по кафе, по підприємствах: вони працюють, але не працевлаштовані. Це наша проблема, що їх не працевлаштовують, і не платять податки, платять їм в конвертах заробітну плату, чи держави? Може, державі треба на це звернути увагу, а не профтехосвіти? Це питання не наше. Наше питання – підготувати дітей. І, повірте мені, вони працюють.

Наступний міф, про який хочеться сказати, - це те, що у вас наповнюваності немає. Шановні колеги, тут ми вже говорили: 1991 рік – незалежність, 160 вищих навчальних закладів. 5 років було більше тисячі, сьогодні їх, слава Богу, 800. Скажіть, будь ласка, хто додумався давати ліцензії на підготовку робітничих кадрів у Вищій школі, яких в 5 раз стало більше, а ми ще і дали підготовку робітничих кадрів? Ми йдемо в Європу? А сказіть мені, будь ласка, в Європі що таке вищий навчальний заклад? Це науковий центр, де науковці показують шлях державі її економічного розвитку. А ми давайте будемо готувати і робітників, і все, дамо статистику. Чому? А там кошти, ну, давайте відверто будемо говорити. Там є лобіювання, там є з чим прийти. А ми ПТУшники, вибачте мене, будь ласка, як нас сьогодні називають.

Тому велике прохання, розумієте? Не можна сьогодні говорити про те, що ми… "Суднобудівника навіщо ви готуєте, він сьогодні нам не потрібний". Ми забули про те, що у нас суднобудівна галузь одна із кращих була в Радянському Союзі. Не потрібні сьогодні. А ми розвиватись збираємося чи ні через п'ять років? І говорять: "Вони їдуть в Польщу працювати чи ще кудись". І дякуємо, вони там працюють на новому обладнанні і тисячі євро привозять в сім'ї, в економіку, мають фах. Як через п'ять років ми почнемо судна будувати, вони приїдуть фахівцями в сім'ю. Вони на 300 навіть євро приїдуть в сім'ю, розумієте.

Тому і в цьому є плюс, оптиміст. І чиновник каже – мінус, а я кажу, що в цьому є плюс. Поверніться, будь ласка, до профтехосвіти, до робітничих кадрів. Це самі незахищені діти, які до нас ідуть. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Національної академії педагогічних наук надаю слово директору Інституту професійно-технічної освіти Валентині Олександрівні Радкевич.

РАДКЕВИЧ В.О. Дякую.

Шановна Лілія Михайлівна, народні депутати, дорогі профтехосвітяни! Безумовно, що ця катастрофічна ситуація, яка склалася сьогодні з системою професійно-технічної освіти, є наслідком необґрунтованих дій органів державної влади. Тому що не можна було переводити на фінансування з місцевих бюджетів, попередньо не передавши фінансові ресурси. Сьогодні ми знаємо, яке зубожіння педагогічних працівників професійно-технічних навчальний закладів. Як може майстер виробничого навчання функціонувати, розвиватися, навчати, якщо в нього заробітна плата 1700 гривень? Як же ж можна жити і ще щось забезпечувати дітям, підготовку, навчати їх, виховувати?! 

Окрім того, хочу сказати, що за всі роки незалежності України ми вже втратили багато. Ви подумайте, 34 відсотки професійно-технічних навчальних закладів, 56 відсотків обсягів підготовки робітничих кадрів. Хіба це мало? І, якщо ми далі будемо так такі рішення приймати, то, безумовно, ми не доживемо до кінця першого кварталу і, щоб здійснювати моніторинг тих фінансових наших рішень, які ми прийняли. Просто буде знищена, зруйнована система професійно-технічної освіти.

Ми вважаємо, що недоцільно було переводити на місцевий бюджет, тому що існує світова практика, коли поряд з різними системами фінансування є надзвичайно ефективні системи, це і фінансування за результатами підготовки, це і дуальне  навчання, коли разом поєднуються і державні кошти, і кошти роботодавців, це і різні системи оподаткування підприємств, коли потім повертаються підприємствам, це також підтримка підприємницької діяльності професійних навчальних закладів, і цільове нормативне фінансування. Тобто існують в світі і вони ефективно використовуються в різних країнах різні системи фінансування закладів професійної освіти. Ми ж чомусь тільки перейшли на одну систему, на систему фінансування з місцевих бюджетів.

Тому, я вважаю, що потрібно, мабуть, науково обґрунтувати підходи. По-перше, до оптимізації професійної і технічної освіти. Насамперед, треба визначитися, мабуть, протягом певного періоду, щоб ми спочатку оптимізували за відповідними критеріями систему професійно-технічної освіти, а потім визначили, які заклади повинні йти на фінансування з місцевих бюджетів, а які потрібно оставити з державних бюджетів, тому що у нас є велика специфіка окремих професійно-технічних навчальних закладів, які мають загальнодержавне значення, це і металургія, і транспорт, і зв'язок, і оборонна галузь. Дуже багато є таких професійно-технічних навчальних закладів.

Тому, ми вважаємо, що сьогодні в цій ситуації, коли окремі регіони можуть фінансувати з місцевого бюджету, будь ласка, нехай фінансують. Але ті, які потрапили в таку скрутну ситуацію, їх треба повернути на фінансування через освітню субвенцію. І, якщо говорити про це рішення, яке сьогодні повинно прийматися, то, безумовно, що тут не може тільки акцент ставитися на підтримку субвенції на загальноосвітню підготовку, а посилити саме освітня субвенція на підготовку робітничих кадрів. Дякую.  (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, наша нарад добігає кінця. У нас залишилося 15 хвилин. І кожен, хто перебирає 3 хвилини, забирає слово у тих, хто записався на виступ. Я хочу, щоб ви відповідальніше ставилися до часу, який ви використовуєте.

І я хочу також звернутись до Національної академії педагогічних наук. Цілком слушно Валентина Олександрівна згадала про те, що нам потрібно наукові підходити застосовувати до того, як ми формуємо мережу. Ми дуже просимо, щоб Національна академія педагогічних наук надала свої наукові рекомендації Міністерству освіти і науки і органам місцевого самоврядування з приводу таких наукових підходів. Дякую.

Я запрошую зараз до слова директора Гадяцького вищого професійного аграрного училища Полтавської області Олександра Миколайовича Мигаля.

МИГАЛЬ О.М.  Шановні присутні! Мабуть, трудно переоцінити важливість сьогоднішнього зібрання. І приємно мабуть осознавати те, що хто виступав з народних депутатів і інші люди, вони знають профтехосвіту, як кажуть, не ззовні, а з внутрінє. 

Ну, оскільки я працюю 37 рік у профтехосвіті, з них 27 директором, я сиджу і дуже часто тут після виступів не розумію, ну невже на сьогоднішній день хтось не розуміє, що підготовка робітничих кадрів це стратегічна галузь, це така як оборона держави, це така як я знаю залізнична галузь наша, це як державотворення наша галузь. Ну не може без робітничих кадрів існувати держава, в жодному світі немає держави, щоб поклала підготовку робітничих кадрів на якісь там ради міські, сільські і обласні. Ну, це ж неправильно.

Тому обідно, що є розпорядження Кабінету Міністрів номер 333 ще від 1 квітня 14 року про схвалення концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Чітко Яценюк підписав. І рекомендують, що разом з тим, що передали функції, і передати средства, передати кошти. Ну, чого ж ми від нього відходимо?

Чомусь сьогодні ніхто не говорить, шановні депутати... спасибі і Херсону, що порушується 53 стаття Конституції. Більше 10 статей порушуються Закону "Про освіту" і Закону "Про профтехосвіту". Я не можу зараз говорити про ті біди, всі ви знаєте їх. То в нас і не 20 відсотків, у нас неза… 80 відсотків незахищених дітей. Ну, чому ми сьогодні за це не говоримо?

Ми говоримо про те, що приймемо рішення. Не ображайтеся. Писали, трудилися і розуміємо, що виходить із ситуації треба. Але ситуація нагадує знаєте, як? Як в отому мультфільмі: Вовочка нашкодив і сидить їсть снікерси, а там великі дяді вирішують, як вийти з цього положення. Мінфін образився, як йому сказали. "Я говорить не буду". Та ви перший винуватець. Де ділось?.. Почему… 75 років відмічали профтехосвіті, 75 років, було фінансування. Чому в цьому році немає? Чому це ми не знали в липні місяці? Чому? Де ділися кошти? Значить, що не працюють підприємства, – а тепер ми ще й робітників загубимо, то підприємства і не будуть працювати. І не будуть же вони… Як же ми будемо розвивати економіку? Як же ми будемо піднімати нашу державу?

Я хотів сказати, що особисто тих професіоналів, тих профтехосвітян, яких я знаю, вони дійсно патріоти держави. І не шкуру ми прийшли сьогодні свою захищати. Ми дійсно патріоти, ми хочемо, щоб держава наша була розвинута, щоб вона була могутня. А вона тільки буде могутня тоді, як будуть працювати і примножувати багатства ті, які всім ми оцим користуємося.

Тому у мене конкретна пропозиція. Перш за все, щоб вирішити це питання, необхідно відмінити оцю 27 статтю Бюджетного кодексу і повернути фінансування із Державного бюджету.

Друге, ні в якому випадку не можна передавати майно на місцеві органи. Ну, повірте мені, ну, розтягнуть же його, а його створювали роками багато поколінь. І держава з такими зусиллями, колективи не проїдали гроші на зарплати і на якісь інші потреби, а створювали базу і зараз є дуже потужні училища в усіх регіонах.

Друге… наступне, що необхідно зробити. Все ж таки прийняти Закон… Лілія Михайлівна, Закон… Лілія Михайлівна, прийняти такий Закон про профтехосвіту. Ну, десятий рік його ялозимо.

І, до речі, хочу сказати, що цей варіант, що пропонує Кабінет Міністрів, він сприятливий і по всім позиціям нібито підходить. То його необхідно все ж таки приймати. І необхідно дійсно робити… Є проблеми в профтехосвіті, є, багато їх є і необхідно вирішувати ці проблеми. Але ж їх треба вдумчиво, їх надо… зберегти базу, зберегти оте, що є, бо будемо вже, як армію розвалили, бачили ж усі, що армію валять, але ніхто за це не говорив. Депутати мовчали. Ви знаєте, дивна ситуація, міняються президенти, міняються уряди, міняються депутати, а відношення до профтехосвіти 25 рік те саме, що було. 25 рік стараються якось…. Ми ж говоримо тільки про єдине, про захищені статті, зарплату, стипендію і комуналку. А решту ж ми, скільки зроблено цими руками людей, які там працюють.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухайте, ну, от ви вже вдвічі перебрали час.

МИГАЛЬ О.М. Це вперше за 25 років…

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ви нам розказуєте… Ну, ви розказуєте своїм колегам, колегам – знову агітація. Дивіться, нам, що зараз потрібно. Нам потрібно виробляти рішення…

МИГАЛЬ О.М. Виробляти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вже всі розуміємо, яка складна ситуація і як нам потрібно зберегти професійно-технічну освіту.

МИГАЛЬ О.М. Я вам сказав, змініть… майно не передавати, субвенції…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще має 8 осіб виступити. От як вони виступлять за 10 хвилин?

МИГАЛЬ О.М. А може вони мені передали час. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сподіваюся, що, шановні колеги, ті, хто не виступить, поставтеся з розумінням і не гнівайтеся. Добре? Тому що… Я розумію, що всім наболіло, всім треба більше часу, а я тут сиджу, як цербер, і вам не даю доспівати пісню. Але ж я зацікавлена в тому, щоб були люди, люди, якщо сюди приїхали з усієї України, то вони мають право взяти хоча б коротке слово. А так виходить, один бере мікрофон і узурпує час.  

Ми погоджуємося з тим, що ви кажете. Тільки, шановні колеги, не забувайте, що зараз на міста, обласні центри, іде в їхні бюджети значно більше податків, те, що йшло в державний бюджет. І за рахунок цього, коштів в державному бюджеті менше, а там на місцях більше. І тому саме ця децентралізація веде до коштів, веде до того, що вони беруть на себе частину фінансування функцій, це…

Дивіться. Зараз, яка є ситуація. Ми зараз з вами розмовляємо з однієї точки зору, але і це вина, це вина, на жаль, нас як організаторів наради, тому що треба було запросити також органи місцевого самоврядування, тому що вони до нас звертаються теж з листами про те, що як ми можемо ремонтувати приміщення, як ми можемо вкладати в нього кошти, закупівлю обладнання, якщо це все нам не належить. Я вважаю, що для нас, що дуже важливо? Захистити. Щоб це майно не могло бути вилучене, перепрофільоване, обкрадене. От, що нам потрібно захистити в законі. І ми там зробили такі статті.

Я запрошую до слова директора Козятинського вищого професійного училища залізничного транспорту Андрія Олексійовича Стецюка.

СТЕЦЮК А.О.  Шановні депутати! Шановні колеги! Всі питання дійсно підняли, залізницю декілька раз уже спитали, питалися захистити. Але в мене питання стоїть трошки, більш… Є такий навчальні заклади, які, унікальні навчальні заклади, які є в Україні. Ці навчальні заклади, наприклад, Козятинське училище, воно створено в 1878 році, коли Козятин було 4 тисячі жителів і 4 роки. З тих пір ми працюємо. Біля 60 тисяч випущено працівників. В кожному структурному підрозділу другій і третій випускник – це наш залізничник, це наш випускник.

Але діло не в тому. Діло в тому, що Козятин як стан, не став він великим містом. Він став 25 тисяч жителів, а у нас тисячу 400 учнів. З низ  375 всього дітей з Козятина. Да, стоїть питання.

Я – депутат, двічі депутат був місцевого самоврядування, і був головою комісії. Я знаю, які кошти, і знаю, які кошти ми віддавали, і які кошти у нас акумулюються. Да, я говорив, перший квартал порівнювали, тому що це на авторитеті  іще дальше. А зараз, я рахую, що все-таки унікальні навчальні заклади, які працюють, у нас навчаються діти з усієї залізниці. Це династії. На залізниці України з 16 областей. На всю залізницю є династії в шостому поколінні навчаються діти. Ми ж не можемо порушити зараз закон, Конституцію України і не допустити їх, щоб вони навчалися в нас. А вони їдуть до нас, все-таки в нас це залізниця.

Тому я хочу ще сказати, а ми училище не погане, не саме погане училище. Ми видаємо масові професії, 12 сертифікатів на 14 мовах, які виховуються за кордоном.

_______________. (Не чути)

СТЕЦЮК А.О. Пропозиція. Я рахую, що все-таки такі училища, їх небагато. Знаходяться на Україні, ну, може, штук 20. Є ювелірні, є будівельні, є суднобудівні, які готові для галузі. Вони повинні бути на державній субвенції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, увага. Я дякую за виступ. Дякую за виступ. Нам, і це в Законі про професійну освіту, і, можливо, ще в якихось, нам треба з роботодавцями над цим попрацювати. Тому що при всій тій участі, яку роблять роботодавці, вона мала би бути ця участь роботодавців значно збільшена і якось мотивована законодавчо. Тому що, наприклад,  якщо це є училище залізниці, то залізниця, яка є величезним транспортним підприємством, і ви знаєте, що зараз відбулося об'єднання, має теж подумати, як вона має посприяти діяльності таких  професійно-технічних навчальних закладів.

Отже, нам оцей взаємозв'язок і участь бізнесу і підприємців в тому, щоб розвивати професійно-технічну освіту, над цим теж треба подумати – і дати відповідні законодавчі стимули. Тому що не можна тільки… от ця ситуація вимагає від нас вимагати не тільки державного фінансування, а розуміння участі галузевих міністерств і самих роботодавців.

До слова запрошую директора Центра аналізу та розробки законодавства Асоціації міст України Ярослава Олексійовича Рябошука.

РЯБОШУК Я.О. Я представляю тут органи місцевого самоврядування, а саме міські ради, на які переклалися такі повноваження. Ми вважаємо, що саме власник повинен платити за утримання своєї власності. Тобто, якщо це залишається в державній власності, за це повинна платити держава. Ми вважаємо, що за державні замовлення підготовки професійних кадрів повинна платити держава.

Виходом з цієї ситуації ми вважаємо: або передбачення в державному бюджеті відповідної субвенції на підготовку державних… на підготовку робітничих кадрів у відповідному розмірі або перекладання такого обов'язку на обласний рівень. Міські ради можуть взяти на себе таку відповідальність лише у разі їхньої згоди. Але знов-таки ми можемо утримувати такі заклади лише після передачі їх у комунальну власність.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Колеги! Так, я запрошую до слова директора навчально-методичного кабінету професійно-технічної освіти у місті Києві, голову правління Київської міської асоціації працівників профтехосвіти Катерину Борисівну Мірошниченко.

МІРОШНИЧЕНКО К.Б. Я постараюся тільки з пропозиціями.

Пропозиція перша. Переді мною якраз виступали і говорили про те, що тільки тоді будуть здійснюватися з місцевого бюджету, коли передадуть у власність. А ми всі знаємо, передадуть у власність, абсолютна більшість навчальних закладів тут же зникне. Вже сьогодні ходять, міряють землю і кажуть, де, що буде знаходитись.

Тому пропозиція перша. В цій ситуації, в даній економічній ситуації, ніхто не говорить, що назавжди, відмовитися від негайної передачі власності у комунальну власність закладів професійно-технічної освіти. Це раз.

Друге. (Оплески) Ставити питання про повну державну субвенцію на утримання всіх закладів професійно-технічної освіти. Якщо тільки ми будемо ділити 1/3 частина на загальну середню освіту, а потім щось, дасть Бог,  цьому району, а щось цій області, в результаті буде знищена величезна кількість навчальних закладів, бо місцеві бюджети зараз говорять про 25 відсотків фінансування, 30 відсотків і тому подібне. Тому треба всіх поставити в цих складних економічних умовах і я підтримую, вивчити, дослідити, 7 раз відміряй, один раз відріж, на наступний рік давайте щось рішати. А в цьому році повернути державні субвенції для дії  всіх навчальних закладів. (Оплески)

І третє. Категорично заборонити в оцей складний час, може це не… цензурне, звичайно, слово, але не зовсім потрібне. Деребанити державні заклади. У на у місті Києві з 50 лишилося 24. І вже в листопаді розпорядженням Кабінету Міністрів забирають приміщення ліцею "Політехнік", Ванди Василевської, Політехнічний інститут, передають. Кому? Університету Шевченка. (Оплески) Нам не треба електромонтажники, нам треба юристи і економісти. Далі.

Зараз університет імені Грінченка тихенько говорить: "Так вам же вже кінець. Вам же вже зовсім буде все погано". Хоче забрати ВПУ 25, включити як структурний підрозділ. Будівельний університет. Зараз такий йде деребан. Всі вищі навчальні заклади кажуть: "Ми фінансуємося в повному обсязі. Нам збільшили фінансування на 2016 рік, то входьте до нас структурними підрозділами". І що з цього буде? Вони заходять, і знищуються ці навчальні заклади, вони перетворюються в якісь придатки.

Тому заборонити категорично ці передачі. І передачі саме закладів профтехосвіти як у структури вищих навчальних закладів, так і взагалі в інші структури. В мене все. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слово директора Дніпропетровського індустріального педагогічного коледжу Валерія Захаровича Петкова.

ПЕТКОВ В.З. Добрий день, шановні колеги. В Дніпропетровській області 27 січня відбулося розширене засідання постійної комісії обласної ради з питань науки і освіти, Департаменту освіти і науки облдержадміністрації, керівників обласної федерації роботодавців, профспілок, представників місцевих органів влади, громадських організацій, керівників навчальних закладів, які готують робітничі кадри. Практично усі учасники заходу прийшли до висновку, що професійно-технічна освіта як сфера освіти потребує модернізації всієї системи формування трудового робітничого потенціалу, – про те, що ми сьогодні з вами кажемо.

А про те, щодо державних ПТНЗ на перехідному етапі. Документів, які супроводжують перехідний період, немає. Кожне місто вибирає свій алгоритм чи підхід до проблеми роботи з навчальними закладами. Це може закінчитись не удосконаленням, а розвалом. Ну, і нормативної бази, яка на сьогоднішній день могла б створити і на місцевому рівні могли б користуватися, теж немає. Чому? Тому що статті Закону України про професійну освіту оголошують 14 нормативних документів, всі вони визначають тільки рівень центральних та обласних органів управління професійно-технічною освітою і їх діяльністю.

Я хотів би звернутися до всіх з такою увагою про підтримку керівників навчальних закладів, які на сьогоднішній день, починаючи від фінансування і стали заручниками порушень законодавчої та нормативної бази. А саме з таких питань, як майно, те, що ми сьогодні казали, кадри, навчально-виробничий процес, соціальні обов'язки і так далі, я не буду все це розшифровувати, всі знаємо.

Я хотів би, щоб в союзниках нашими були Міністерство соціальної політики, яких чомусь не має сьогодні на обговоренні. Міністерство економіки. Ну, слава Богу, що появилось Міністерство фінансів.

В технікумах такого та коледжах, де ведеться підготовка кваліфікованих робітників не внесені до мережі розпорядники бюджетних коштів для фінансування з місцевих бюджетів. На сьогоднішній день не затверджені розписи та тимчасові кошториси, а закінчується січень і що ми будемо казати, якщо це буде затримуватися на далі, ми як директори навчальних закладів не знаємо.

Тому ситуація вимагає. По-перше, негайно розвести функції і обов'язки трьох рівневий управління професійно-технічної освіти, центральних, обласних і місцевих.

Далі. Ідеальний вихід на сьогодні, це терміново перевести фінансування на обласний бюджет з застосуванням субвенцій. Це ідеально. Але, якщо, ну, шановна…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

ПЕТКОВ В.З. Шановна наша Лілія Михайлівна каже про те, що… Ну, ми от поки їхали уже цей виступ він уже мабуть не був би актуальним, тому що вже попрацювала комісія з освіти і з нашої комісії і є… Дійсно, треба спасати ситуацію.

Тому, я так думаю, що ми повинні може десь згодитись про те, що,  перейти на те, що пропонує і рекомендує нам сьогодні наш комітет. Але всім наголосити, що це тільки початок розмови про дійсну ситуацію професійно-технічної освіти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

До слова запрошую директора Житомирського професійного ліцею легкої промисловості Олега Ігоровича Старинця.

СТАРИНЕЦЬ О.І. Дякую, шановні Лілія Михайлівна. Шановні колеги, я коротко і дуже стисло, тому що тут пропозиції, які я виношу, протягом 3 годин їхали ми сюди, вже озвучили наші колеги з Києва. Я, перше, друге, третє.

В понеділок відбулась сесія Житомирської міської ради. Будучи з 2006 по 2010 рік заступником Житомирського міського голови, який якраз відповідав за гуманітарний блок питань, я чудово розумію депутатів міської ради, яке навантаження на сьогодні впало 25 грудня минулого року на місцеві бюджети. Сьогодні нас намагаються розділити другий раз. Училища, які знаходяться, наші заклади в містах обласного підпорядкування залишаються на державному бюджеті, ми, які залишаємося в обласних центрах, залишаємося знов кинуті на місцеві бюджети. Нас в понеділок не включили в мережу. Сьогодні ми місяць не маємо не зарплати не наші діти, 231 сирота, більше 4 тисяч дітей і більше 3 тисяч працівники і їх сім'ї залишаються без заробітної плати і можливості існування.

Після нашої наради ми повернемось всі по домомам. Що нам говорити колективам? Що ми скажемо своїм людям? Ми місяць чекали поки держава нас розрулить і щось зробить, якісь шляхи. На сьогодні 29 січня, якщо ми будемо чекати рішень, які тут запропоновані цими постановами, ми ще півтора місяця, а то і до квітня місяця не отримаємо гроші. Я кажу за училища, які розташовані в обласних центрах. В Житомирі це їх 10. Да, ми підтримуємо реформу, ми розуміємо, що треба реформувати, оптимізувати, але не так, що 25 грудня прийняли, а 26-го вже пройшла реформа.

Я пропоную, перше. Переробити постанову цю в системі оприділення на 2016, 2017, 2018 до 2019 року фінансування закладів всіх, не розмежуючи їх на різні рівні, і протягом… Можна поставити межу, щоб не обтяжувати бюджет, ми це прекрасно розуміємо, 2016 – 25-75, більша частина з державного бюджету, 2017 – 50 на 50 і так дальше. В 2019 році повністю передати на місцеві бюджети, тому що по-іншому ми не виживемо. І терміново прийняти рішення щодо поновлення фінансування виплат хоча б дітям, у нас… ми тут казали, хтось виступав, що 30 відсотків малозабезпечених. Це неправда. У нас всі 80, а то й 90 відсотків…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це вже говорили…

СТАРИНЕЦЬ О.І.  Дітей з малозабезпечених і незахищених сімей, які в більшості своїй очікують на цю стипендію невелику, яку ми їм платимо. Я прошу прислухатись і дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Олеже Ігоровичу. (Оплески)

У мене є прохання до Міністерства фінансів. Питання. Ці заклади, яким не відкрито зараз фінансування, закінчується січень їм треба отримати стипендію і зарплату. Як буде зараз ситуація розрулюватися? От прошу дати нам відповідь.

І там, де відключене світло. Нам зараз потрібно зрозуміти, що з цими закладами і як ми їм платимо зарплату? Прошу. Я запрошую директора департаменту до відповіді.

_______________.  Шановна Лілія Михайлівна, тут по кожному закладу надо розібратися з приводу навіть… Ні, ну, от давайте так, от по Житомиру. По Житомиру, наприклад, по Житомиру. Департамент фінансів вчора звітував, що вони включили повністю в проект бюджету по Житомиру фінансування всіх ПТУ. Депутатами обласної ради не було це рішення прийнято. Тобто питання це до Міністерства фінансів чи до депутатів обласної ради з приводу міста Житомира, там?  

Те, що ви задали питання. Я… під час свого виступу я сказав, ми не можемо зараз сказати конкретно, тому що всі місцеві бюджети на сьогодні не затверджені всупереч Бюджетному кодексу. Проаналізувати місцевий бюджет, який не затверджений ми не в змозі, тому що у нас немає даних. Через те, по кожному закладу в міністерстві…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна моє уточнююче питання, я думаю, людям теж буде цікаво знати. Коли не затверджений бюджет, тоді і фінансується по 1/12. Отже, це означає, що їм мають заплатити?

СТАРИНЕЦЬ О.І.  Ні! Лілія Михайлівна, я перепрошую. У нас бюджет затверджений чисто по Житомиру. І було зарезервовано 75 мільйонів на грудневій сесії на можливе фінансування, депутатами було зарезервовано. Але сподівались все-таки, що буде повернуто в ту… відмінена 27 стаття. І, коли в понеділок відбулась чергова сесія міської ради буквально за 2 дні повністю, в тому числі і гуманітарна комісія мала того, що з 37 депутатів міської ради, які брали участь в сесії, всі одноголосно проголосували проти. Другим рішенням, вони і зняли з резерву ці 75 мільйонів. Тобто ми на сьогодні залишились самі по собі, не потрібні не державі, не органам місцевого самоврядування, тільки своїм дітям. І це треба рішати кардинально. Повірте мені, це емоції, але це крик.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дивіться, я бачу кардинальне рішення, в першу чергу, що ми туди маємо послати державні гроші. І ми зараз вишукали оці 2 джерела – це резерв освітньої субвенції і стабілізаційний фонд. З кожного пропонують ці 2 законопроекти по мільярду, це виходить 2 мільярди плюс дані, які сьогодні озвучило нам Мінфін, що зарезервовано в бюджетах те,що зарезервовано і вже доведено як зарезервовано для ПТНЗ 3. І Скільки ви сказали? 3,9. Тоді ми покриваємо те фінансування, яке нам потрібно, щоб прожити цей рік. Плюс ми ще побачимо, що буде в процесі року.

СТАРИНЕЦЬ О.І.  Але ж не на заклади, які розташовані в обласних центрах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як? Як? Туди йде теж і освітня субвенція, і на підготовку робітничих кадрів частково. Там теж в обласних центрах освітня субвенція і… на всіх, на всіх.  А що, дитина в обласному центрі, яка здобуває загальну середню освіту, не має отримати освітню субвенцію?

СТАРИНЕЦЬ О.І.  Так має, ми про це і говоримо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є! Це є.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви почитайте уважно.

СТАРИНЕЦЬ О.І.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж вам роздали проекти законів.

_______________. Лілія Михайлівна, я тільки уточню те, що я вам…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є там.

_______________. Те, що я хотів і намагався вам сказати. Якщо це буде освітня, ой, субвенція на підготовку кадрів, вона має бути розподілена по всім місцевим бюджетам. На тим, що уже затверджені і ті, що не затверджені. Якщо ми покриваємо по місту Макачеву, яке не хоче брати на себе повноваження по цьому, запланувавши в держбюджеті 25 відсотків, 75 відсотків це також проблема, бо місто Мукачеве не хоче враховувати.

По місту будь-якому, яке запланувало на сьогодні вже 100 відсотків, яке запланувало 100 відсотків. Ми повинні їм дати цих самих 25 відсотків, вони… Але проблема все рівно залишиться по тим містам, які не хочуть враховувати принципово видатки на…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж на область забираємо їх. Ми забираємо всі, крім обласних центрів на область цим законом.

Так, колеги, Оксана Продан хоче щось додати. Будь ласка.

ПРОДАН О.П. Шановні колеги, ще раз беру слово. Вибачте, будь ласка, але хочу сказати декілька речей, які… От я вас слухала, тут ряд депутатів залишилися. Перше, що хочу сказати, вибачте, що вам приходиться зараз про це говорити. Вибачайте, нас розвели як котят. Зараз відбувається не зрозуміло що, не зрозуміло як. Я, коли оце все слухаю, слухаю ваші пропозиції, я розумію, чому не робили обговорення перш ніж вносити зміни до бюджету. Тому що нічого б не зробили, тому що крок за кроком дійшли би до того, до чого дійшли зараз ми. І все одно би поверталися до того, з чого починали. Тому і розказували нам, і в тому числі і представники Міністерства освіти про те, що є в проекті, і що насправді було.

Хочу про що сказати. Не буду говорити вам про вашу цінність. Ви справді робите величезну роботу, і ви потрібні країні. Але я дуже прошу зараз представників освіти і особливо вашої академії наук не говорити про оптимізацію закладів профтехучилищ. (Оплески) Вибачте, ну, Мінфін каже про оптимізацію, хоч ви говоріть про розвиток, про збереження, про те, що не треба вас оптимізувати. Вас треба правильно сформулювати системно, реалізувати і змінити. Ну, не оптимізуйте себе самі. Це я вас прошу вже, да, в продовження того, що я сьогодні почула.

Мені страшно слухати було від ваших виступів, що ви боїтеся органів місцевого самоврядування, як у мене в Чернівцях бояться, да. Ви боїтеся, і я розумію, чому. Але зрозумійте і нас: якщо легше вам до Києва достукатися і знайти Гриневич, ніж мера і керівника комісії з освіти, то це наша з вами спільна вина. Тому що, якщо орган на місцях боїться вас менше, ніж Гриневич, то це ваша біда і ваше недопрацювання, і наше в тому числі.

Тому я хочу зараз вас попросити, що давайте разом об'єднуватися. Якщо ви маєте профспілку працівників освіти, і там багаті вузи, крутіші за вас ПТУ, тому що там більше грошей, то майте зараз отих депутатів народних, які тут залишились, і того замміністра освіти, про якого кажуть дуже добре. Я не знаю, я з ним не працювала. Я взагалі не в освіті, я в економіці працюю. Але об'єднайтеся, відстойте разом з нами, заставте нас разом з вами відстоювати профтехосвіту. Тому що ви справді потрібні економіці. Оце я зараз вам кажу, бо я представник економічної сфери Верховної Ради, я в економіці працюю.

А тепер щодо змін. Я розумію, що хотілось би просто відмінити 27 статтю, це було саме красивіше з точки зору сьогоднішнього зібрання, з точки зору про те, що ми говорили. Але це, ну, 1 відсоток із 100, що це можливо зробити у вівторок найближчий. Єдине рішення, яке можна прийняти уже у вівторок, яке запрацює зразу, ну, практично, там, да, протягом 10 плюс-мінус днів це те, яке сьогодні запропонувала Гриневич і ми разом з нею, біля неї те, що напрацьоване. Будь-які великі такі системні речі, про які ви зараз говорили прийняти назад так швидко як вони були прийняті зараз практично нереально.

Дивіться, якби я хотіла зараз почути от тільки виключно вашу підтримку, я би говорила вам зараз так само як могли би казати будь-хто з нас: "так, звичайно, ми вас почули, пішли робити те, що ви сказали". Зробити добре набагато складніше ніж зробити якусь ерунду. І ви це знаєте як освітяни краще за нас.

Тому от те рішення, яке сьогодні, по-перше, відновлює субвенцію і дає можливість на субвенцію і застави Мінфін робити цю субвенцію, бо є джерела перекриття. Це раз. Це уже дасть можливість дихнути. Рішення про підняття проблеми наверх дасть можливість уже вижити тим, які є на місцях, а далі це наша з вами робота. Будете отакі як ви зраз злі, об'єднані і цілеспрямовані, і ми є з вами тут, жити за що, ще раз повертаюся, субвенції будуть повернуті. Це те, про що йдеться в цих двох законопроектах. Якщо їх не проголосувати на вівторок і сказати, що цього мало, ми хочемо більше. Повірте, я, ну, я 10 років була громадським діячем і робила все для того, щоб відстояти те чи інше питання. Крок за кроком добро ми можемо зробити, якусь ерунду дуже легко зробити швидко. На жаль, Мінфін, ну, дуже часто у нас, на жаль, гроші вище за все. Ми повинні, ви, освітяни, ми, народні депутати, яким не все одно все-таки зробити кроки правильні, відстояти зараз те, що можемо і далі йти далі. Але не розходьтеся, будь ласка, після вівторка, після голосування. Ще раз вам дякую. І не розходьтеся взагалі. Ми… тільки, коли ви разом, разом з комітетом, з своїм профільним, все в нас вийде. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Є, є. Обласні центри є в субвенції.

Колеги, дивіться, до мене вже підходять і кажуть, що ми перебрали час, ми повинні були закінчити о четвертій годині. В мене ще є п'ятеро осіб записаних на виступ. Вони знають хто це, тому що хто з вас з цих п'ятеро наполягає? Двоє наполягає. Ну, хто з вас більше наполягає? По хвилині, по хвилині пропозиція. Будь ласка.

 _______________. Так. Дякую. Ну, повертаючись до інформації, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представтеся.

ЮКЛЯЄВСЬКА Н.В. Юкляєвська Наталя Вікторівна, член громадської ради при Міністерстві освіти та науки.

Висловлюючи думку громадськості і ті слова, які сьогодні вже казали, що Харків профінансував 25 навчальних закладів, це так. Але ж те, в якому стані знаходяться всі керівники і всі педагогічні працівники, то вже є питання. І хочеться наголосити на тому, що 80 відсотків цих учнів, які навчаються в цих 25 навчальних закладах це учні з обласних центрів, а лише 20 відсотків це учні з міста Харкова. Це одне.

Друге. Для того, щоб не розповсюджувати майно професійно-технічних навчальних закладів у нас є дуже важливе соціальне питання це відсутність житла у працівників. Тому дуже прошу в наше рішення включити вивчити стан житлового фонду професійно-технічної освіти з можливості перебудови для житла для працівників.

Так. Але я висловлюю думку громадськості, ту, що мене просили донести. І хочу сказати те, що, як громадськість, ми підтримуємо фінансування з обласного бюджету. Дякую.

_______________. За рахунок субвенції.

ЮКЛЯЄВСЬКА Н.В. За рахунок субвенції. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Шановні колеги, вибачайте, уклінно ті, хто не змогли виступити. Зрештою, у нас є ваші і звернення, і ми розуміємо, яка це проблема. І я думаю, що ми це питання, воно не завершене. Ми зараз знайшли певний вихід з ситуації, яка склалася, але далі я переконана, робимо слухання, робимо закон правильний і з цим виходимо в наступні роки.

Будь ласка, я запрошую до слова Олександра Володимировича Співаковського.

СПІВАКОВЬКИЙ О.В. Шановна Лілія Михайлівна! Шановні колеги! Ну, хочу зразу сказати, що нам необхідно погодитись і прийняти те рішення, у вівторок проголосувати і вирішити це питання дуже швидко, бо люди чекають сьогодні стипендію, заробітну плату і вирішення комуналки. Але хочу два слова сказати щодо стратегічного бачення. Якщо його не буде, ми завжди будемо тушити пожар… пожежу, я перепрошую.

Перше. Я хочу, я просто почув все, що ви сказали, хочу сказати, що вища освіта та профтехосвіта не конкуренти. Вони повинні створити екосистему через доповнення. Для цього потрібно розробити модель. Зрозумійте, не може бути профтехосвіти без вищої освіти і не може бути вищої освіти без профтехосвіти. Повинна бути екомодель, в якій не потрібно перетягувати одіяло друг у друга, ви повинні це зрозуміти. Тому я за те, щоби профтехосвіта залишалась на державному рівні, бо, якщо ми її опускаємо на місцевий, якщо ми її опускаємо на місцевий рівень, ми розриваємо освітній простір для людини. Це буде велика стратегічна помилка для всієї України.

Далі. Наступне. Шановні колеги, часу просто нема. Наступне. Я хочу звернутись до заступника міністра. Пам'ятайте, МОН – це не департамент Мінфіну. Ви опоненти, ви повинні захищати свою галузь, а не піддакувати Мінфіну. (Оплески)

Далі. У МОН повинен бути чіткий план реальної реформи, а не руйнування системи освіти України. У вас несистемні, хаотичні дії, які приводять до цієї ситуації яку ми зараз бачимо.

Далі. Ми маємо повну відсутність системної роботи на місцях щодо імплементації законодавчих актів. Ви повинні створити робочі групи, повинні виїхати на місця, відпрацювати. У вас 2015 рік, якщо б ви відпрацювали, заступники міністрів, директори департаментів на місцях відпрацювали з громадами, відпрацювали з ПТУ, з мерами і таке інше, зараз би цих питань просто не було би.

Наступне. Я хочу звернутись. Лілія Михайлівна, тут і до нас, і до вас, і до всіх, не потрібно писати закони проти когось, закони потрібно писати для. От ми написали Закон про вищу освіту проти Табачника, зараз ми маємо ті наслідки, які ми зараз маємо.

Наступне. Проблема відсутності бачення та моделювання реформ в середній освіті, професійно-технічній, вищій. Шлях знищення слабких – це не реформа освіти. Дуже прохання не просто приймати окремо закони, ми повинні зрозуміти, яка модель, які є інтерфейси у кожної системи освіти, тоді ми будемо мати чіткий шлях виходу з тієї ситуації. А тільки тушити пожежі – це шлях в нікуди.

І останнє. Прохання до Міністерства освіти. Будь ласка, і є у вас кошти, ну, просто подивіться, що відбувається в вашій системі міністерства. Ви не виконали програму "Підручники 4/7", ви не виконали програму… Та, ну, не надо, люди знають, люди знають правду. Ви не виконали програму "Шкільний автобус", ви скинули це просто на місця, не провели тендер. Я просто вам кажу. І виконайте пряму норму Закону про …………….., виконайте. Вам не подобається там 2-3 особи, викинемо їх. Але ця система повинна працювати, інакше корупція буде далі йти, а від корупції виникають оті ситуації, які сьогодні маємо. Ми для вас, друзі, а опоненти. Але ми всі з вами працюємо на Україну. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви знаєте, що я виходила до людей, які там на холоді стоять, ми, то в теплій залі сидимо, так, а вони стоять там на холоді. Скажіть, будь ласка, можете підняти руку чи є тут представники закладів чиї викладачі там стоять? Я вас дуже прошу, щоб зараз ви не просто звідси пішли, а ми маємо йти туди. І я запрошую шановних народних депутатів зі мною теж туди піти і розказати людям, що ми зараз, які ми рішення прийняли і, що ми далі будемо робити, тому що вони сьогодні мерзли цілий день. Добре? У мене до вас таке прохання.

Шановні колеги, я знаю одне, ми пережили в Україні дуже складні два роки і переживаємо. І є люди, які кладуть своє життя. І ми не допустимо, щоб через якісь бюрократичні перепони, непорозуміння і помилки могли бути зруйновані стратегічні сфери, які забезпечують теж безпеки цієї державі. І ми будемо працювати над цим і з усією Верховною Радою, і з урядом.

Тримаймося. На все добре. Слава Україні!