Стенограма засідання Комітету від 20 листопада 2015 року

04 січня 2016, 10:54

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти 

від 20 листопада 2015 року

Веде засідання Голова Комітету Л.М.ГРИНЕВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги!. Ми розпочинаємо засідання Комітету з питань науки та освіти. Сьогодні ми маємо на порядку денному єдине питання – про проект Закону України про наукову і науково-технічну діяльність (реєстраційний номер 2244а), підготовка до другого читання. Сьогодні у нас відбувається пряма Інтернет-трансляція для того, щоб усі, хто зацікавлені у підготовці цього законопроекту, могли відслідковувати роботу над поправками до законопроекту.

І я хочу привернути вашу уваги, шановні колеги, до матеріалів, які є у вас. У вас є 2 великі таблиці. Кожну з цих таблиць ми будемо зараз затверджувати окремо. І я хочу нагадати, що першому читанню передувала робота узгодженої версії до першого читання. І Постанова Верховної Ради України про прийняття проектів законів України щодо наукової і науково-технічної діяльності визначила, що ми приймаємо за основу проект Закону за номером 2244а урядового. Але також визначила, що цей проект має бути з урахуванням положень інших альтернативних законопроектів, певних положень рішення парламентських слухань у редакції комітету. А також застерегла про необхідність внесення додаткових статей, які випишуть відповідні повноваження Президента України і Верховної Ради у сфері наукової і науково-технічної діяльності, а також про регіональні наукові центри. Отже, перше, що нам слід розглянути, це порівняльну таблицю, яка, власне, відображає ці зміни, які внесені у кабмінівський законопроект в результаті наших погоджень до першого читання.

Прошу зараз подивитися на цю таблицю. Ми її неодноразово проходили. Хочу поінформувати, що вчора відбулося семигодинне, так, семигодинне засідання? Шестигодинне засідання робочої групи, на якому ще раз проходили всі ці положення. Зараз ми окремим рішенням, окремим пунктом рішення, маємо проголосувати за цю версію законопроекту, яка відображає собою  законопроект у першому читанні, без поправок народних депутатів.  Без поправок народних депутатів, тобто це версія, яка зафіксована Постановою Верховної Ради.

Прошу, я запрошую до слова Міністерство освіти і науки.

 

СТРІХА М.В. Вельмишановна Лілія Михайлівна! Вельмишановні народні депутати України! Міністерство підтримує, звичайно цю версію, оскільки вона стала наслідком узгодженої роботи, робочої групи і фактично вже раз розглядалося на засіданні комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто хоче висловитися? Представники альтернативних законопроектів. У когось є якісь застереження до цієї версії? Немає. Немає застережень.

 

_______________. Я, єдине, якщо можна, Лілія Михайлівна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, прошу.

 

_______________. Я думаю, тут треба, залишилось, буквально 2-3 можливо таких дискусійних позиції, тому що вчора дещо виправлялось, і після цього можна навіть в цілому схвалювати, тому що ми там узгодили абсолютно всі пункти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Які саме у вас є дискусійні позиції до цієї версії в першому читанні? Прошу озвучити дискусійні позиції до версії в першому читанні.

 

_______________. В першому читанні все узгоджено…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все узгоджено?

 

_______________. …номер 1…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так. Тобто ви розумієте, що це є наша домовленість, ми до неї нічого зараз не додаємо і не віднімаємо. У нас будуть окремо зараз розглядатися поправки народних депутатів.

Шановні колеги, отже, на даний момент ми очікуємо Івана Григоровича Кириленка, для того, щоб ми могли перейти до голосування. Ми щойно це питання узгодили, ми його обговорювали неодноразово, а голосування ми проведемо, коли будемо мати кворум і тут буде присутній Іван Григорович Кириленко, який сюди їде з міста Полтави.

Тому ми можемо, я так розумію, переходити до наступного пункту, а саме: до розгляду поправок, внесених народними депутатами.  Отже до другого читання було подано 120 поправок народними депутатами, зокрема поправки внесли Сергій Ківалов, група народних депутатів – Іван Кириленко,  Тарас Кремінь, Ігор Бриченко; група народних депутатів – Володимир Литвин, Тарас  Кремінь, Ігор Бриченко; також Віктор Єленський, Олексій Скрипник, Максим Бурбак і Віктор Пинзеник. Ще внесені поправки Олександром Співаковським, паном Ленським, Тарутою, Курилом. Є поправка пана Шухевича і також моя поправка. Отже ми зараз послідовно будемо… (Шум у залі)

Отже ми вносимо ще в таблицю поправку пані  Денісової.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.

Таким чином, ми  рухатися зараз будемо вже і працювати з другою таблицею, колеги.  Отже ми беремо зараз до роботи іншу таблицю – таблицю, яка  називається "Порівняльна таблиця. Друге читання". В правому кутку написано  "друге читання".

В цій таблиці перша колонка це є узгоджена версія законопроекту в першому читанні, яку ми щойно з вами обговорювали і узгодили. Та, яка була узгоджена всіма сторонами, всіма альтернативними законопроектами. І в цій таблиці ми зараз маємо поправки  народних депутатів. Я пропоную рухатися по  тексту закону. Робоча група вчора дала свої  пропозиції – відхилити поправку або прийняти поправку. Якщо зараз в когось з присутніх народних депутатів або представників різних законопроектів. Всі, хто є на засіданні комітету, виникнуть застереження до рішення робочої групи, ви можете відповідно відреагувати і поставити питання. Якщо застереження до рішення робочої групи немає, то тоді ми рухаємося далі. Ось такий порядок роботи пропоную. Тому що оскільки 120 поправок, якщо ми будемо кожну озвучувати і аргументувати і обговорювати, це буде дуже довго. Саме цим вчора займалася робоча група. Я лише буду ставити питання до Максима Віталійовича як до представника Міністерства освіти, погоджено не погоджено. Добре, Максиме Віталійовичу?

Ітак, поправка за номером 1, автор – Скрипник. Відхилити.

 

_______________. Погоджено (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ага, це з двох сторін, так, у нас іде текст.

Поправка номер 2, Ківалов. Враховано частково.

 

СТРІХА М.В.  Оскільки враховано в повному обсязі поправка Кириленко, Кремінь, Бриченко, і частково враховано відповідно поправку Ківалова в цій поправці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 3, автор – Кириленко. Враховано.

 

СТРІХА М.В.  Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, Єленський. Відхилено.

 

СТРІХА М.В.  Відхилено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 5-а, скрипник. Враховано.

 

СТРІХА М.В.  Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 6-а, Ківалов. Враховано.

 

СТРІХА М.В.  Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 7-а, Кремінь.

 

СТРІХА М.В.  Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хочу зробити для тих, хто дивиться Інтернет-трансляцію, деякі повідомлення. Тому що вони повинні розуміти, з якими текстами ми працюємо. На сайті комітету викладена порівняльна  таблиця. Запрошуємо відкрити її на сайті комітету, і ви зможете бачити тексти, з якими ми працюємо. Таблиця викладена на сайті? Борис  Григорович, ви мені підтверджуєте, що вона викладена.

Ні, ні, по поправках?

 

_______________. Зараз викладемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, поправка 9, Ківалов. Відхилено.

А, ми пропустили 8, так? Перепрошую.

Поправка 8, Скрипник. Врахована.

 

СТРІХА М.В.  Врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 9, Ківалов.

 

СТРІХА М.В.  Відхилено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилено.

Поправка 10, Ківалов.

 

СТРІХА М.В. Відхилено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилено.

Поправка 1, Бурбак. Враховано.

 

СТРІХА М.В. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 12, Ківалов. Відхилено.

 

СТРІХА М.В. Відхилено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 13, Ківалов. Враховано частково.

Поправка 14, Ківалов.

 

СТРІХА М.В. Так само, враховано частково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховано частково. Поправка 15, Ківалов.

 

СТРІХА М.В. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 16-а, Ківалов.

 

СТРІХА М.В. Враховано частково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховано частково. Поправка 17.

 

СТРІХА М.В. Враховано частково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ківалов, враховано частково. Поправка 18, Ківалов. Враховано.

Поправка 19, Єленський. Враховано.

Поправка 20, Кириленко. Враховано.

Поправка 21, Скрипник. Враховано.

Поправка 22, Ківалов. Відхилено.

Поправка 23, Ківалов. Враховано.

Поправка 24, Ківалов. Враховано частково.

Поправка 25, Пинзеник. Відхилено.

У мене є пропозиція, колеги. Отже, як відомо, згідно з процедурою, відхилені поправки можуть бути поставлені депутатом на підтвердження, на підтримку. Не на підтвердження, а на підтримку, а враховані правки можуть бути поставлені на підтвердження.

Зараз у мене є пропозиція, оскільки за відсутності часу, ми тут не написали обґрунтування відхилення, на відміну від Закону "Про вищу освіту", де в нас було обґрунтування на відхилення кожної поправки в порівняльній таблиці. У мене є пропозиція, озвучити обґрунтування на відхилення просто під стенограму. Чому ми відхиляємо цю поправку?

 

СТРІХА М.В. Якщо дозволите, поправка 25, зараз, одну секунду, у мене в іншому місці, це є…

Зараз, зараз… почекайте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  25 поправка на 18 сторінці.

 

СТРІХА М.В. Пинзеника. Тут трошки… а, Пинзеника. Так, цю норму передбачено в законопроекті з метою… я маю на увазі ту норму, яку Пинзеник пропонує відхилити. З метою підтримки наукових установ державної форми власності, які не отримують з державного бюджету фінансування. Діяльність таких підприємств важлива для економіки країни, оскільки спрямована переважно на отримання науково-технічних, прикладних  результатів, призначених для безпосереднього впровадження у виробництво та або практично використання на підприємствах і  установах.

Надаючи таку преференцію одночасно встановлюється для них вимога, щодо зобов'язання не менше 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на впровадження ініціативної та науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази. За інформацією Державної фіскальної служби України станом на 1 січня поточного року збір частини чистого прибутку доходу державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучаються до державного бюджету України за видами економічної діяльності КВЕД-2010, ДК009210М72.1 (дослідження, експериментальні розробки у сфері природничих і технічних наук) становив 31 мільйон 788,1 тисяч гривень, за М722 (дослідження, експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук) 49 тисяч і 9 десятих тисяч гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, дякую Максим…

Прошу.

 

_______________. Моя думка з приводу цих поправок, які вніс Віктор Михайлович Пинзеник дуже проста. Як зазначалось на попередніх засіданнях комітету, депутати всі одноголосно відзначали, що закон спрямований насамперед на підтримку науково-технічної і взагалі діяльності в країні. А всі пропозиції щодо вилучення відповідних статей Віктора Михайловича, якраз суперечать ідеології самій закладеній в самому законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хороше пояснення, тільки воно не буде влаштовувати, якщо ми тільки його будемо пояснювати при кожній поправці, на якій буде, я вам абсолютно гарантую, наполягати Віктор Пинзеник. Тому ми маємо мати конкретно озвучену аргументацію, якщо треба, я її повторю в залі. А зараз ми для протоколу цю аргументацію зробимо. Рухаємось далі.

26 поправка, Єленський. Враховано.

27-а, Скрипник. Враховано.

24-а, Ківалов. Враховано частково.

 

СТРІХА М.В. 28-а, Співаковський.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую, перепрошую, вибачте. Зараз, зараз, тому що ми тут трішечки…

28-а, Співаковський. Враховано.

29-а, Скрипник. Враховано.

30-а, Ківалов. Відхилено.

Прошу, чому відхиляємо?

 

СТРІХА М.В. Значить, в положення та інші вимоги було внесено на пропозицію Національної академії наук України і підтримано робочою групою з метою дозволити власнику, засновнику установи встановлювати додаткові вимоги, пов'язані з профілем діяльності наукової установи. Оскільки зрозуміло, що діяльність наукових установ може мати різний профіль і в якихось випадках наявність таких додаткових вимог є виправданою і через те ця норма була підтримана робочою групою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі. 31 поправка, Скрипник. Враховано.

32-а, Кириленко.

 

СТРІХА М.В. Значить ці поправки стосувалися вилучення двох пунктів 6 і 7, запропонованих раніше народним депутатом Співаковським. Відтак, це робоча група вважала, що це політичне рішення, яке має бути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ага, ми не прийняли, робоча група не прийняла рішення за цими поправками. Будь ласка, отже, ми тоді розглядаємо цю поправку 32. Тарасе Дмитровичу, нема Івана Григоровича, представте, будь ласка, вашу поправку.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.  Шановна Лілія Михайлівна, дорогі колеги, хочу звернути увагу на один такий простий компонент. Ми не можемо закладати ті категорії, які не регламентовані у відповідному Законі про очищення влади. Відповідно, якщо немає відповідних посад науковців у відповідному законі, то однозначно використовувати їх в нашому законопроекті це було б просто не коректно. Тому, зважаючи на це пропоную погодитися з нашою пропозицією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В чому заперечення, колеги? Які в кого є заперечення? Будь ласка,  прошу.

Так, так, прошу. Сядьте, будь ласка,  біля мікрофону, поки тут є місце.

 

_______________. Вищезазначена пропозиція була запропонована ще під час розробки законопроекту з однією єдиною метою. Дійсно, я повністю згоден з авторами і Олександр Володимирович також згоден з авторами поправки, яка зараз розглядається щодо того, що є певні речі, які мають регулюватися спеціальним законодавством.

В цей же час, хочу шановних присутніх повернутись в часі трошки назад, а саме, у травень 2015 року, коли були прийняті відповідні зміни до Закону про вищу освіту, якими були встановлені аналогічні обмеження для керівників вищих навчальних закладів, які також не є державними службовцями.

Іншим законопроектом, який було подано щодо вдосконалення порядку формування Національного агентства з забезпечення якості. Аналогічні критерії щодо обмежень були встановлені по відношенню до осіб, які мають бути обрані до членів цього агентства. Тому саме з метою уникнення в наступному повторення негативних ситуацій пов'язаних з формування, що складу Національного агентства якості, а тепер Наукового комітету і Національної ради, а також щодо визначення керівників наукових установ державної форми власності були запропоновані ці пропозиції.

Олександр Володимирович продовжує наполягати на своїй позиції і просить залишити зміст законопроекту в тій редакції, яка була в минулому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Нам прийдеться голосувати окремо за цю поправку.

Я так розумію, що ми маємо не до кінця зрозумілої позиції навіть Верховної Ради по цьому закону.

Будь ласка. Так, Володимир Михайлович.

 

ЛИТВИН В.М.  Шановні колеги, я підтримую автора цієї поправки з приводу того, що її треба вилучити. По-перше, в законі, в проекті закону, який подавав Кабінет Міністрів, цих положень немає, і вона просто потрапила за поданням нашого колеги народного депутата Співаковського. Це перше.

Друге. Є відповідна рекомендація, як ви знаєте, міжнародних, європейських інституцій, які чітко зафіксували, що має бути не колективна відповідальність, а має бути індивідуальна відповідальність, яка встановлена судом.

Що стосується висловленої позиції про те, що це було зроблено в плані доповнення Закону про освіту.  Да, це було зроблено під конкретні вибори, під конкретного кандидата на посаду ректора, я думаю ви знаєте про кого йде мова.

Тому я вважаю, що не можна сюди закладати ті позиції, бо це буде не гідною практикою. І треба однозначно прийняти це рішення. Тому я підтримую своїх колег в цьому плані. 

І взагалі я не розумію, як ці норми сюди попали, вони вносяться з закону в закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Вони… Ця норма потрапила в перше читання через те, що член комітету народний депутат Співаковський говорив про те, що він в першому читанні зможе підтримати цей закон тільки в цьому випадку. Це була його передумова підтримки цього закону. І тому в редакції комітету ми додали ці норми.

 

ЛИТВИН В.М.   Я думаю, що ми так не найдемо компромісу, якщо вони будуть передавлювати, у  нас тут також є принципові позиції. Але, якщо робоча група і колектив переконає і буде аргументувати, що маємо прийняти цілісний закон і піти на поступки, я думаю, що в цьому плані ми повинні демонструвати розумні, я підкреслюю, розумні компроміси. Погано, що немає нашого колеги, для того, щоб ми могли тут з цього приводу провести дискусію. Бо заочна дискусія вона не дуже добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, він знаходиться в закордонному відрядженні, його інтереси представляє помічник, який щойно виступав і наголосив, що він наполягає на цьому положенні. Я вважаю, що за регламентом ми можемо рухатися тільки таким чином, коли появиться Іван Григорович, у нас буде кворум, ми окремо проголосуємо по цій поправці. Отже, зараз відкладаємо це питання, повернемося до нього трішки пізніше.

Натомість, далі. Поправка за номером 33 (реєстраційний номер 33), Ківалова. Відхилено.

 

СТРІХА М.В. Відхилено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максиме Віталійовичу, будь ласка.

 

СТРІХА М.В. Так, цю поправку пропонується відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У зв'язку, тут є аргументація, по статті 41 Кодексу законів про працю.

 

СТРІХА М.В. Це визначається якраз аргументація не відхилення поправки статті, але була висловлена аргументація щодо того, що закон закладає демократичні норми. Керівник державної наукової установи може бути звільнений у зв'язку з прийняттям рішення про його відкликання збору і колективу наукових працівників державної наукової установи. І водночас було прийнято справді застереження депутата Скрипника, що очевидно, якщо ми закладаємо норму дві третини при виборах, то така ж норма дві третини мусить бути і при відкликанні і цю поправку наступну 34-у прийняти робочою групою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, гаразд. Отже, 34-а, зрозуміло. 34 поправка депутата Скрипника.

 

СТРІХА М.В. Прийняти робочою групою, яка по части випливає змісту застереження депутата Ківалова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В таблиці, я її бачу, я не бачу в таблиці висновок.

 

СТРІХА М.В. Прийнято. Це технічна помилка, вона прийнята робочою групою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу написати враховано. Запишемо зараз і рухаємось.

35 поправка. Відхилена. Кириленко.

 

СТРІХА М.В. Відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому відхилена?

 

СТРІХА М.В. Відбулася дискусія. І дійшли висновку, що статус наукової установи не регламентується цим законом, оскільки немає процедури надання статусу наукової установи. Є процедура атестації наукової установи, є процедура включення наукової установи до реєстру. Але якщо є,.. вона заснована як наукова установа, то далі немає правового механізму саме підтверджувати чи забирати цей статус. Є правові механізми оцінювати роботу такої наукової установи і у відповідності до цього робити рішення щодо її реорганізації або ліквідації, якщо така наукова установа, позбавлення її державної підтримки і відповідні механізми закладені. І після тривалої дискусії ми дійшли згоди, що мусить залишитися в редакції чинній Кабінету Міністрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло. 36 поправка, Ківалов, врахована.

 

СТРІХА М.В. Врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 37-а, скрипник, враховано.

 

СТРІХА М.В. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 38-а, Пинзеник, відхилено.

 

СТРІХА М.В.  Взагалі не зовсім зрозуміло, чесно кажучи, бо народний депутат Пинзеник не надавав жодної аргументації для того, щоб,.. чому він пропонував виключити саме цю статтю. Але, виходячи з того, що очевидно держава мусить прискіпливо підходити до того, щоб надавати підтримку саме тим науковим установам, які здатні виконувати ті або інші дослідження, які мусять відповідати тим або іншим вимогам, бо, на жаль, інакше це може виявитися розбазарюванням бюджетних коштів. Відтак ця стаття, вона існує в чинному законі, і не має, на думку робочої групи, жодних підстав і виключати її з нової редакції закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 39 поправка, Ківалов, врахована.

 

СТРІХА М.В. Врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 40 поправка, Ківалов, відхилено.

 

СТРІХА М.В. Відхилено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Максим Віталійович.

 

СТРІХА М.В. 40-а, значить. Тут стосується використання,.. фактично йшлося про точне використання термінології Закону "Про вищу освіту". І відтак ми пропонуємо вживати тут слова "університети академії, інститути" цебто ті заклади, працівники яких згідно з законом зобов'язані проводити наукові дослідження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 41 поправка, Ленський. Відхилено.

 

СТРІХА М.В. Відхилено і водночас враховано поправку народного депутата Скрипника, оскільки не можна лишати ситуації, коли статус ніким не визначається. Відтак ми погодилися, що може бути записано статус  національного наукового центру надається відповідно до законодавства України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 42 поправка Скрипника. Враховано. Це вже прозвучало.

43-я, Єленський. Враховано.

 

СТРІХА М.В. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 44-а, Ленський. Відхилена.

 

СТРІХА М.В. Відхилено. Можу надати мотивацію, оскільки я розумію, заперечення депутата стосувалося не так надання статусу наукового центру, так об'єкту, що становить національне наукове надбання, скільки можливості забирання такого статусу. Але, оскільки наукове обладнання теж має свій час життя, зрозуміло. І частина цього обладнання неминуче колись застаріває і втрачає     актуальне значення для науки. То мусить бути так само механізм і позбавлення такого статусу теж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 45 поправка, Ленський. Відхилена.

 

СТРІХА М.В. Відхилено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми приймаємо яку аргументацію? Та, яка тут в таблиці для депутатів написана, чи ми хочемо ще щось сказати?

 

СТРІХА М.В. Значить, такий склад, така редакція погоджена з Національною академією наук. Вона виходять з світової практики, де фіксується на рівні закону склад національної академії. Скажімо склад Польської академії 300 осіб, це чітко зафіксовано законом. Крім того, воно враховує реалії, вказані цифри, які перевищують теперішній склад академіків і теперішній склад членів-кореспондентів. Себто не приводять до якогось ущемлення Національної академії в цій справі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ви хотіли висловитись, Анатолій Глібович?

 

СТРІХА М.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Так,  46 поправка, Кириленко. Враховано.

 

СТРІХА М.В. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 47-а, Кириленко. Враховано.

 

СТРІХА М.В. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 48-а, Пинзеник. Відхилена.

 

СТРІХА М.В. Відхилено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Абзац 2 частини шостої статті вилучити…

 

СТРІХА М.В. Фактично йдеться про те, щоб Національну академію позбавити статусу головного розпорядника бюджетних коштів. Ідеологія закону полягає в тому, що Національна академія наук України і галузеві академії наук України є головними розпорядниками бюджетних коштів і від так погодитись з поправкою народного депутата вважали за не доцільне, робоча група.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так… почекайте, ми 47 тоді. Я бачу, що тут написано враховано, а ви погоджуєтесь з 47 поправкою?

 

 

СТРІХА М.В. Так, з 47 поправкою погоджено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це ж про реєстрацію?

 

СТРІХА М.В. Ні, ні, з 47-а…

 

СТРІХА М.В. 49-а…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, 49-а,  а тут у мене написано, що це 47-а.

 

СТРІХА М.В. Реєстрація, 49-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, 49-а, ось ця поправка про реєстрацію, зрозуміло. Отже, я розумію, що це у нас проблемна правка, тому по ній робоча група не могла прийняти рішення. Володимир Михайлович, вам слово, це ваша поправка.

 

ЛИТВИН В.М.  Це група народних депутатів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Група народних… Я можу для протоколу ще раз сказати, що це група народних депутатів: Литвин, Кремінь, Бриченко, але…

 

ЛИТВИН В.М.  І Тарута… І Тарута, далі, …  поправка тільки окремо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  50 поправка народного депутата Тарути має той самий зміст, так?

 

ЛИТВИН В.М.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу.

 

ЛИТВИН В.М.  Логіка полягає в тому, що ми говоримо про самоврядну організацію і вони приймають статут і затверджує Міністерство юстиції, яке вивчає цей документ на предмет відповідності його з законодавством і все. Якщо ми передаємо це на рівень Кабінету Міністрів  практика очевидна і Кабінет Міністрів  розсилає в усі відомства, установи. Вони складають свої зауваження, доповнення і уточнення і це вже виходить не статут Академії наук, а це вже виходить статут, по суті справи, Кабінету Міністрів України.

Академія наук, зокрема кажу і про Національну академію наук, тобто про велику, вони підконтрольні і підзвітні Кабінету Міністрів України, цього я думаю, достатньо. Але, якщо керувати Академією наук, а потім давати такі інтерв'ю в яких зазначати, що Академія наук невідомо куди діває мільярд гривень невідомо на що йдуть дослідження, то очевидно треба розуміти сенс наукових досліджень, особливо у частині фундаментального складової діяльності наукових колективів.

Разом з тим, шановні колеги, я розумію, що тут я незгода, тому пропозиція така, коли у нас буде кворум, буде Іван Григорович, відкласти і ми тоді ще разом можемо продискутувати це питання і вирішити з урахуванням того, як ми погодимо всі решту правок для того, щоб не ставати на заваді прийняттю доленосного законодавчого акту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція Міністерства освіти.

 

СТРІХА М.В. Вельмишановна Лілія Михайлівна, вельмишановні народні депутати України, я насправді не бачу тут жодного якогось політичного підґрунтя в цьому питанні, воно є суто юридичне. Бо Національна академія наук України діє в двох епостасіях, якщо б ми говорили про національну академію тільки як об'єднання громадян, очевидно цей статут мав би реєструватися Міністерством юстиції. Але водночас національна академія ще є найбільшою державною науковою установою, яка отримує 60 відсотків зараз приблизно всього наукового бюджету України і очевидно в ролі такої великої державної наукової установи вона має реєструвати свій статус саме в Кабінеті Міністрів, як це випливає з чинної редакції Господарського кодексу і Закону "Про Кабінет Міністрів України". Оскільки були побоювання про те, що може існувати не виправдане зволікання, ми погодилися, спільно з національною академією, це зафіксовано в лівій колонці, про те, що такий статут реєструється у місячний термін з дати його надання Національної академії наук України, через те ми б пропонували лишити чинну редакцію, яка відповідає законові, погоджено з національною академією і знімає застереження щодо того, що може бути якесь не виправдане зволікання з реєстрації цього статуту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. Дійсно, це можна різні поправки розглядати, але практика свідчить про наступне. Попередні зміни до статуту Національної академії наук вже більше 2 років затверджує Кабінет Міністрів до сьогоднішнього дня. Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми ж там написали в місячний термін.

 

_______________. Ну, так, а хто… хто буде… Це як 1,7 відсотків фінансування буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна так і написати.

 

ЛИТВИН В.М. Лілія Михайлівна, то треба ще подивитись, …. формулювання зафіксувати, якщо в місячний термін, але не переписуючи статут. Бо кожне міністерство, коли буде його читати, воно запише для себе якусь сферу контролю. Давайте продумаємо, якщо формулювання, то воно повинно бути надзвичайно точним, щоб вони перевірили на предмет відповідності чинній нормативній базі. А аргументація про те, що Академія наук фінансується на 60 відсотків від загального обсягу, вона дуже важливо. Але, разом з тим, Кабінет Міністрів контролює діяльність Академії наук. Чому йому обов'язково статут, він може заслухати, а куди ж ці кошти пішли, проаналізувати діяльність Академії наук.

 

СТРІХА М.В. Шановний Володимире Михайловичу, я ще раз підкреслюю, що це не має жодного політичного підгрунття, що це має суто юридичне підґрунтя, і міністерство тут, на жаль, не може стояти на іншій позиції, крім на, ну, зате  не, на жаль, а просто міністерство не може стояти на іншій позиції ніж позиція слідування двом законам України Кабінету Міністрів України і Господарському кодексу. Але, якщо народні депутати пропонуватимуть якісь додаткові застереження, які б задовольнили тут Національну академію і розвіяли б якісь побоювання щодо того, що, ну, це може бути використано процедуру шкоду науці. Звичайно, ми уважно розглянемо, оскільки наша спільна мета якомога спростити життя наших науковців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ми відкладаємо це на голосування 49-у и 50 поправки.

51 поправка, народний депутат курило. Врахована.

52 поправка, депутат… народний депутат Ленський. Відхилена.

 

СТРІХА М.В. Оскільки… вона відхилена, оскільки, чесно кажучи, ну, зрозуміла аргументація цього, що аргументація цієї правки, ну, була в тому, що перелік всіх академій, ну, от не дозволить створювати додаткові академії наук.

Хоча робоча група виходила з того, що очевидно  не може створення галузевих академій бути процесом некерованим. Ми були свідками, коли такі спроби були не вдалими, не були сприйняті науковою громадськістю. Такий закон очевидно припускає можливість створення додаткових галузевих академій наук, але це має бути здійснено шляхом ухвалення змін до закону, внесення ще цієї академії в першу частину статті 18, очевидно це буде гарантією від якихось волюнтаристичних рішень. Через те робоча група пропонує залишити цю першу частину з переліком 5 галузевих академій, які існують на цей час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  53 поправка.

 

ЛИТВИН В.М. Лілія Михайлівна, можна запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ЛИТВИН В.М. Запитання до Максима Віталійовича.

Я повністю погоджуюсь з вашою аргументацією. Але окрім того, я нещодавно прочитав інтерв'ю одного із керівників, я маю на увазі глави Адміністрації Президента України, який заявив, що незабаром буде проведена радикальна реформа в науковій сфері, зокрема, що будуть зліквідовані фактично галузеві академії і вони будуть об'єднані в велику академію. Це просто бачення, це прогноз, чи це проробка відповідного можливого варіанту оптимізації наукової сфери в Україні? Щоб ми тут з вами разом не приймали закон, а потім не почали знову переглядати уже прийняті рішення. Чи це просто імпровізація?

 

______________. Вельмишановний Володимир Михайловичу! На жаль, я не можу коментувати газетних інтерв'ю, я можу коментувати тільки той документ, який внесений в установленому порядку урядом України, за нього я відповідаю.

Я можу так само сказати свою особисту позицію. Національна академія наук України має статус визначених законів. Галузеві Академії наук України мають так само визначений статус законом і статутом. Чесно кажучи, я не бачу можливості, от механічно з'єднати до купи людей, які обиралися у відповідності до різних статутів, різних в принципі, в одну установу. І так само, чесно кажучи, я не бачу користі з'єднати до купи наукові установи абсолютно різного профілю, які виконують різні завдання, і які оптимальніше можуть адмініструватися, саме виходячи з потреб галузі. Ну, навряд чи потрібно класти на Національну академію, умовно кажучи, відповідальність за великий сектор аграрної науки. Але тут я сказав мою приватну позицію. Інтерв'ю голови адміністрації я коментувати не можу, на це не уповноважений.

 

ЛИТВИН В.М. Просто в іншій площині: чи немає відповідного опрацювання, чи не було відповідних ………. практичних в цьому плані…

 

СТРІХА М.В. Уряд... Значить, Міністерство освіти і науки доручень таких не отримувало, не опрацьовувало. Ніхто не відкликав цієї позиції уряду, яка зафіксована в цій статті, і яку я сьогодні представляю. Тільки що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так само фінансове обґрунтування…

Так, гаразд, ми можемо цю дискусію завершити і рухатися далі? Добре, 53 поправка.

 

СТРІХА М.В. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко, Кремінь, Бриченко, враховано.

 

СТРІХА М.В. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 54-а, Пинзеник, відхилена.

 

СТРІХА М.В.  Відхилена на тій самій підставі, як відхилено аналогічну поправку щодо Національної академії наук України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. Лілія Михайлівна, ………. дозволити нам………………….. ………………….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саме цієї поправки.

 

_______________. …………. саме цього абзацу…………

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.

55 поправка…

 

СТРІХА М.В. Врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …Кириленко, Кремінь, Бриченко, врахована.

56 поправка, Кириленко, Кремінь, Бриченко, відхилена.

 

СТРІХА М.В. Відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прокоментуйте.

 

СТРІХА М.В. Мотивація в тому була, що попередньо це суперечить концепції наукового комітету. Фактично можливість, раніше пропонувалася аналогічна правка Національної академії наук України. Але ми дійшли згоди, що в цій концепції нашого закону доцільніша участь керівників наукових установ та організацій вищих навчальних закладів саме в адміністративному комітеті. І там напряму прописана участь цих людей. Відтак є пропозиція дотримуватися тієї концепції, яка раніше була ухвалена, і за це проголосувала робоча група.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 57-а.  Єленський.

 

СТРІХА М.В. Врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 58-а, Кириленко, Кремінь, Бриченко. Відхилена.

 

СТРІХА М.В.  Це стосувалося абзац п'ятий частини восьмої статті… почекайте, мотивація. Це стосувалося функцій… А, функції наглядової ради. Це фактично народні депутати запропонували забрати функції наглядової ради у Національного фонду досліджень у наукового комітету, але  водночас  не запропонували покласти такі  функції на якийсь інший орган, оскільки Національний фонд досліджень за своєю природою мусить мати  наглядову раду, теперішнім законом, скажімо, для  фонду… Державного фонду фундаментальних досліджень  функції наглядової ради покладено на  раду президентів Академії наук, відтак в зв'язку з необхідністю такої  наглядової ради і в зв'язку з  знов-таки  загальною концепцією  закону робоча група проголосувала  за відхиленні цієї  поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасе Дмитровичу, прошу, може ви хочете щось сказати.  Погоджуєтесь.

59-а поправка Ківалова відхилена.

 

СТРІХА М.В.  Відхилена, оскільки ми попередньо мали довгі дискусії і дійшли до іншої концепції формування …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну і якщо ми  тут зараз угода з європейською комісією , це те. що ми довго обговорювали.

 

СТРІХА М.В. Так, так. Це ми тут..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 60-а поправка, Скрипник. Врахована.

 

СТРІХА М.В.  Врахована, врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 61-а поправка, Скрипник.

 

СТРІХА М.В.  Врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховано.

62. Єленський. Враховано   частково.

 

СТРІХА М.В.  Враховано частково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Частково. Що це означає?

 

СТРІХА М.В.  Значить… Значить  з виключенням слів "тобто" слова…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фактично це була редакційна поправка.

 

СТРІХА М.В. Значить фактично це редакційна поправка. Цебто… я зрозумів, в чому суть. Йдеться, щоб не створювати    конфлікт між визначенням  конфлікту інтересів, це  йде не тобто, не розшифрування, а через кому погодились в такому варіанті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

63 поправка, Скрипник.

 

СТРІХА М.В. 63 поправка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає тут діагнозу…

 

СТРІХА М.В. Мені здається, що вона врахована.

 

_______________. Там редакційна правка. Просто було написано не мати конфлікту інтересів між собою згідно означення вище, а ми явно написали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Так, 64-а, Ківалов. Відхилено.

 

СТРІХА М.В.  Відхилено,  оскільки, ну,  чинна редакція вважається, що краще відображає суть ради молодих учених.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарута, 65-а. Врахована.

 

СТРІХА М.В. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 67-а, Ківалов.  Врахована.

 

СТРІХА М.В. Ківалов. Відхилена. Значить, вона стосується …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, почекайте. Я перепрошую. 66-а, Ківалов. Відхилена. 66-а, відхилена.

Прошу, будь ласка.

 

СТРІХА М.В. Оскільки цією поправкою передбачається виділення відповідного бюджетного фінансування. Однак джерела такого фінансування і механізми його виділення не вказані. Водночас, в чинній редакції вказано, що центральні органи виконавчої влади можуть фінансувати заходи і проекти, які ініціюються радами молодих вчених. Відтак, після дискусії робоча група пропонує зберегти чинну редакцію статті, яка є в лівій колонці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

67 поправка, Ківалов. Враховано.

 

СТРІХА М.В. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 68-а, Скрипник. Відхилена.

 

СТРІХА М.В. Відхилено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Причина відхилення.

 

СТРІХА М.В. Це стосується… Вона пов'язана з раніше відхиленою поправкою депутата Скрипника, поправкою номер 1. Бо поправкою депутата Скрипника пропонувалося визначити аспірантів  і ад'юнктів як наукових працівників. Вони і так, вони підлягали атестації, ну, тоді це мало сенс. Але, оскільки робоча група з самого початку вирішила іти за визначенням, себто внісши аспірантів і ад'юнктів як вчених зафіксований їх статус як вчених, але їх юридичний статус – це особи, які здобувають освіту у відповідності до Закону про вищу освіту. І відтак, якщо б ми ухвалювали правку один депутата Скрипника, ми мусили б водночас ухвалити досить глибокі зміни в Законі про вищу освіту, то з відхиленням правки номер 1 депутата Скрипника, автоматично відхиляється і правка номер 68, яка розкриває суть правки 1.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Всі погоджуються? Добре.

69 поправка, Скрипник, відхилена.

 

СТРІХА М.В. З тих самих же підстав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  70-а, Ківалов, відхилена.

 

СТРІХА М.В.  З тих підстав про які я раніше сказав термінологія Закону про вищу освіту, де йде перелік тих вищих навчальних закладів, де здійснюються наукові дослідження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  71-а, Гриневич, врахована?

 

СТРІХА М.В. Врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  72-а, Ківалов, врахована?

 

СТРІХА М.В. Врахована редакційно, оскільки фактично воно охоплюється правкою Гриневич, яку щойно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  73-я, Ківалов, врахована.

 

СТРІХА М.В. Врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  74-а, Ківалов, відхилена?

 

СТРІХА М.В. Відхилена, оскільки фактично те ж саме є в чинній редакції, але на думку робочої групи викладено стилістично краще і змістовно теж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  75-а, Гриневич, врахована.

 

СТРІХА М.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  76-а, Ківалов, відхилена.

 

СТРІХА М.В. Оскільки це норма стосується фактично внутрішнього розпорядку і законом встановлювати, що треба, щось розглядати спочатку на кафедрі, а не зразу на факультеті, очевидно недоцільно, це є суто функцією внутрішнього розпорядку наукової установи чи вищого навчального закладу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  77-а, Ківалов, врахована.

 

СТРІХА М.В. Врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  78-а, Скрипник, відхилена?

 

СТРІХА М.В. Відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це знову ж те саме, ця тема?

 

СТРІХА М.В. Так, це стосується, це все у зв'язці з правкою номер 1.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Скрипник, буде наполягати на цих поправках?

 

_______________. Ні, ми узгодили, що  таким чином…  оскільки ваші поправки, наприклад, враховують можливість аспірантів та  ад'юнктів і… стажування. Цього поки що достатньо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Гаразд, добре.

79-а, Єленський, врахована.

 

СТРІХА М.В. Врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  80-а, Кириленко, враховано.

 

СТРІХА М.В. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кириленко, Кремінь, Бриченко.

 

СТРІХА М.В. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Враховано.

81-а, Ківалов, враховано.

 

СТРІХА М.В. Враховано. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  82-а, Ківалов, враховано.

 

СТРІХА М.В. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  83-я, Пинзеник. Відхилена.

 

СТРІХА М.В. Відхилено, оскільки передбачалося вилучити всю статтю 37 пенсійне забезпечення наукового і науково-педагогічного працівника, оскільки стаття 37 була внесена в урядовому законопроекті, вона була погоджена Міністерством соціальної політики. Очевидно можна дискутувати про доцільність того чи іншого розміру наукової пенсії чи якихось термінів, але в цілому відкидати всю цю систему, з погляду уряду, є абсолютно недоцільною і не виправданою, тим більше нічого не пропонуючи натомість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 84 поправка, Шухевич. Відхилена.

 

СТРІХА М.В. З тією самою аргументацією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 85-а.

 

ШАМБІР М.І.  Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Будь ласка.

 

ШАМБІР М.І.  Пенсійний фонд, перший заступник Шамбір Микол Іванович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, підійдіть до мікрофону так, щоб ми могли для протоколу врахувати ваші зауваження.

 

ШАМБІР М.І.  З приводу якраз поправки Шухевича і дещо питання і по поправці 83 Пинзеника. Уряд вніс до Верховної Ради законопроект 2767, яким передбачається загальні умови пенсійного забезпечення. Тобто не робити виключень для будь-яких категорій. Це передбачає і те, що і відповідно поправку, в даному випадку, ми пропонуємо Шухевича підтримати з приводу того, що призначення пенсій, в тому числі і науковим працівникам, робити на загальних умовах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. Я думаю, це не відповідає європейський практиці. Будь ласка, подивіться уважно законодавство Франції, де 90 відсотків від зарплати отримує науковий пенсіонер, ми вже стали членами євроасоціації.

 

ШАМБІР М.І.  Зараз європейська практика йде все-таки тим шляхом, щоб не робити будь-яких виключень для будь-яких категорій. І більшість якраз законодавства є в законодавстві інших країн норми, які стосуються окремих категорій, чиновники і науковці, але загальна практика на сьогоднішній день іде до того, щоб мати загальні принципи і єдині умови призначення пенсій для всіх категорій однакові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, шановні колеги, у Верховній Раді, у залі Верховної Ради точиться дискусія з цього приводу, вона взагалі є ідеологічною дискусією і поки що є багато прихильників, які вважають, що для певних категорій має бути збережене спеціальне пенсійне збереження, зокрема для військових, для науковців. Навіть в коаліції поки що ми стоїмо на тих позиціях в більшості своїй. Тому я вважаю, якщо буде це обговорюватися в парламенті, буде прийнятий закон, ми можемо повертатися і приводити у відповідність. Наразі, поки він не прийнятий і поки що є позиція, що мають бути збережені для певних категорій спеціальні пенсії. Тому ми, ваше зауваження послухали, але в даному випадку воно не вплине на рішення по поправках. Прошу.

 

СТРІХА М.В. Я хочу звернути увагу, що ця стаття наявно в урядовому законопроекті, який внесений урядом і був погоджений з міністром соціальної політики, з моменту ухвалення справді нового пенсійного законодавства, очевидно постане потреба тих чи інших змін до цього закону. Але випереджати ці зміни, випереджати, оскільки ми не знаємо в якому вигляді і коли це законодавство буде ухвалено, то зараз, на підставі цього, виключати, я думаю, статті було б недоцільно. Це офіційна позиція уряду, яку я уповноважений тут представляти, бо уряд вніс цей законопроект за підписом прем'єра.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

85 поправка, Ківалов. Відхилена.

 

СТРІХА М.В.  Відхилена. Тут, вона фактично редакційно стосується.

 

ЛИТВИН В.М.  Я перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

ЛИТВИН В.М. Лілія Михайлівна, тут в принципі простіше можна було б записати, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює вихід на пенсію наукових працівників. Взагалі мені бачиться, що логіка є в тому, щоб після наукової праці поставити було б крапку і це зрозуміло, що це все буде стимулювати. Ну, не тільки наукові зміни буде стимулювати це все. Логіка тут зрозуміла, що якщо буде достойна буде пенсія, то він швидше піде на пенсію, не буде триматися за роботу. Навіщо ми це пишемо, ці моменти? Престижність наукової праці і крапка.

 

СТРІХА М.В. Шановні колеги, тут я думаю, що це не є принциповим питанням, тут може бути ухвалено те рішення, яке найбільше задовольняє народних депутатів, виходячи з їхнього відчуття політичної ситуації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, в нас виникла суперечка по рішенню робочої групи. Ми тут ставимо її на голосування.

 

ШАМБІР М.І.  Можна я коментар зроблю?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

ШАМБІР М.І.  Оскільки це все-таки пенсійне питання, то я хотів би сказати що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До мікрофона вас, будь ласка.

 

СТРІХА М.В.Будь ласка… Сідайте, прошу, поки міністра немає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, вже сидіть за столом, будь ласка.

 

ШАМБІР М.І. Якщо ми вже пішли на ті позиції, що все-таки залишається питання пенсійного забезпечення, оці слова, що "систематичне оновлення" вилучити, можливо, і доцільно, тому що самі умови, які передбачає цей законопроект, не передбачають звільнення при досягненні пенсійного віку. Тобто пенсія призначається не залежно від умова звільнення. Тому, в принципі, оці слова, які є, "стимул… оновлення наукових кадрів", воно не зовсім буде відповідати тому законопроекту, який зараз обговорюється.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тобто ви теж…

 

ШАМБІР М.І.  Пропонуємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …фактично говорите на користь того, що цю поправку треба враховувати.

 

ШАМБІР М.І.  Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

86 поправка, Шухевич, відхилено.

 

СТРІХА М.В. Шухевич, відхилено з тієї самої мотивацією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 87, Шухевич, відхилено.

 

СТРІХА М.В. З тією самою мотивацією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 88-а, Ківалов, відхилено.

 

СТРІХА М.В. З тією самою мотивацією. Оскільки ліва колонка тут в усьому, тут є одна відмінність від урядового законопроекту, правда, суттєва. Цього стосується окрема правка депутата Денісової, яка внесена сьогодні. І робочі групи не розглядали, це 60 чи 80 законопроектів, відсотків... уряд вносив 60 відсотків. Для того робоча група вже ухвалювала 80. Але все інше, що є в лівій колонці, це є законопроект урядовий, який був погоджений з Міністерством соціальної політики…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона в кінці?

 

СТРІХА М.В. І відтак робоча група не чекала норм цього законопроекту, в лівій колонці, відхиляла поправки, саме бажаючи залишити нормально узгоджений з урядом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

_______________. Ну, не зовсім міністерство погоджували 80 відсотків, але…

 

СТРІХА М.В. Ні, 80 відсотків, ні…

 

_______________. Ні, якщо будемо розглядати… Да-да.

 

СТРІХА М.В.  Це правка окрема, але все інше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То ми зараз… Стаття ця….?

 

_______________. По цій питань немає.

 

СТРІХА М.В. Це інший, весь інший текст цієї статті в лівій колонці це погоджений міністерством.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, давайте. Я вважаю, що поправку Денісової все одно треба розглянути.

 

СТРІХА М.В. Її треба розглянути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, вона є головою комітету і нам потрібно буде по ній прийняти рішення в будь-якому випадку.

 

СТРІХА М.В. Але все інше, що іде в цій статті, це є текст урядового законопроекту без змін, погоджений Міністерством соціальної політики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, Іван Григорович.

Я вас дуже прошу, тут не так багато тексту, зробіть нам це у вигляді порівняльної таблиці,  щоб ми могли порівняти. Бо тут не тільки цифри пов'язано 80 на 60, а тут  ще оцей абзац 3. Щоб ми могли порівняти нашу редакцію і редакцію Денисової. І ми повернемося до 37 статті знову.

Так, ми вітаємо Івана Григоровича Кириленка. У нас вже є кворум. Ми продовжуємо. Ми зараз розглядаємо поправки. У нас є кілька поправок, за якими немає поки що визначеної позиції робочої групи. Ми будемо їх голосувати. Але поки що рухаємося. Пройдемо цю таблицю. Ми чекаємо ще міністра освіти і науки. Він зараз буде за кілька хвилин. І тоді ми зможемо перейти до голосування.

Отже, ми зупинилися зараз на 89 поправці Ківалова. Враховано редакційно.

 

СТРІХА М.В. У зв'язку з тим, що ми приймаємо за основу, як я уже сказав, лівої колонки, яка погоджена міністерством.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 92 поправка, Ківалов. Відхилено.

 

СТРІХА М.В. Попередня 90-а і 91-а так само відхилена із тих самих мотивів, що робоча група вважає за доцільне не відхилятися від тексту погодженого міністерством.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наскільки все-таки принциповим є, принципові є різниці в цій 90, 91, 92 поправках?

 

СТРІХА М.В. Деякі суто редакційними, скажімо, які стосуються установ, організацій, підприємств, університетів. Деякі відмінності можуть потягнути… 

Сергій Миронович, тоді ось для вас місце.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Мироновичу, прошу. Доброго дня.

 

СТРІХА М.В.  Деякі з цих правок можуть мати суттєвий характер і потягнути зайві бюджетні витрати, що уже не могло бути оцінено в отих умовах в яких працювала вчора робоча група. А відповідних розрахунків не було надано, через те брати на себе відповідальність щодо включення норм, які можуть потягнути додаткові бюджетні витрати, робоча група не наважилась.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  93 поправка, Ківалов, Відхилена.

 

СТРІХА М.В. Відхилена.

94, відхилена…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  З тим самим… Ну, з тих самих мотивів.

 

СТРІХА М.В. Так і 94.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 94, відхилена. І 95, відхилена.

 

СТРІХА М.В. І 95 відхилена з цією самою мотивацією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  96 поправка, Ківалов. Відхилена.

 

СТРІХА М.В. Так, з цією самою мотивацією, що ми дотримуємося тексту погодженого Мінсоцполітики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  97 поправка, Пинзеник. Відхилена.

 

СТРІХА М.В. Значить, я прошу зауважити, тут є помилка, оскільки поправка полягає в тому, щоб вилучити не статтю 37, а 38 в теперішній нумерації. Вона відхилена, оскільки, ну, депутати, тобто, Господи, робоча група вважала за необхідне зберегти ці норми, які фактично більше з яких наявно у чинному законі про наукову і науково-технічну діяльність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  98 поправка, Кириленко, Кремінь, Бриченко. Це є поправка за якою не змогла робоча група прийняти рішення і ми її зараз будемо обговорювати.

Я пропоную, колеги…  Вже є присутній Сергій Миронович Квіт, міністр освіти і науки. І ми маємо кворум на комітеті. Ми зараз суперечливі поправки будемо голосувати, а тоді повернемося знову до початку законопроекту, те, що ми пройшли.

Отже, 98 поправка. Шановні колеги народні депутати, Іване Григоровичу, Тарасе Дмитровичу, хто представить поправку.

Прошу, Тарасе Дмитровичу.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.  Шановні колеги, ну, я думаю, що це абсолютно цілком виправдано, що ми розширюємо деталізуємо, конкретизуємо відповідні функції Президента України. І посилаючись на Постанову Верховної Ради України ми просто додаємо, власне, в яких сферах, які повноваження можуть бути основними для відань Президента України. Зокрема, тут вказано: "забезпечує підтримку перспективних, практично спрямованих наукових досліджень, затверджує основні завдання з питань наукового забезпечення розвитку оборонки. Забезпечує розгляд вказаних питань на засіданнях Радбезу тощо".

Ми вважаємо, що це могло б допомогти розширити повноваження і я думаю присутність повноважень функції Президента у науковій сфері, я думаю, підвищить вагу науково-технічної діяльності як такої.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Максим Віталійович.

 

СТРІХА М.В. Вельмишановні колеги, безумовно, робоча група в жодному разі не заперечує проти наявності саме таких положень, але з чим були пов'язані наші вагання? Перше з тим, що згаданий перелік насправді не є вичерпним переліком для функцій Президента в науково-технічній сфері. Оскільки вони пов'язані ще із забезпеченням функцій в міжнародній діяльності, від імені Президента укладаються, за дорученням Президента укладаються угоди міжнародно науково-технічній сфері. Президент видає укази про призначення грантів Президента України, державних премій. Себто, якщо виписувать таку статтю, то очевидно її варто було б виписати ширше і можливо докладніше, на що робоча група, фізично, часу не мала уже.

Друге. Заперечення має… друге застереження мало формальний характер, як відомо юристи, при чому як є експертного управління і Верховної Ради так і з Міністерства юстиції стоять на тій позиції, що повноваження Президента України вичерпно визначаються Конституцією України і всякі ширші формулювання вважають за підставу для накладення президентського вето. Через те, розуміючи, що реально ці повноваження є цілком умотивованими, але просто з бажання захистити закон від, ну, можливого якогось підводного камінчика, на який він може напоротися. Можливо, я особисто б схилився до того, щоб просити народних депутатів застерегти от нинішнє формулювання статті 40 і Президент України діє відповідно до Конституції може тільки не законів, а законодавства України. Це буде юридично бездоганно. Це включатиме всі закони, укази і все інше, що видав Президент, і не викличе заперечень у юристів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

_______________. Помічник народного депутата Співаковського …... Олег Леонович.

В даному випадку вважається дещо упереджена і необґрунтована позиція Головного науково-експертного управління, яке, до речі, неодноразово помилялось під час створення своїх висновків, а також Головного юридичного управління щодо можливої невідповідності запропонованих норм Конституцією України.

Хочу звернутись до Конституції. Стаття 6 зазначає пункт 1: "Президент України забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави". Стаття 31 частина перша. Здійснює інші повноваження визначені Конституцією України.

Виходячи з комплексного аналізу норм навіть цих двох пунктів Конституції, і виходячи з тих змін, які запропоновані шановними народними депутатами Кириленко Іваном Григоровичем, Кремінем Тарасом Дмитровичем та паном Бриченко всі ці 3 пункти, які тут зазначені безпосередньо пов'язані з забезпеченням національної безпеки і оборони України. Тому вести мову про будь-яку невідповідність Конституції України запропонованих змін, на мій погляд, дещо недоцільно і упереджено. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ну, мені здається, що є очевидним те, що, якщо нам приймати цю поправку, то її треба дописувати, тому що ми фактично упустили тоді частину повноважень Президента або ми претендуємо на викладення цих повноважень, або ми все-таки пишемо узагальнене положення, тому що щойно були названі і, мені здається, дуже, ну, такі справжні аргументи на користь того, що ми тут зачепили тільки питання оборонно-промислового комплексу національна безпека і оборона. Іване Григоровичу, будь ласка, як ви вважаєте?

 

КИРИЛЕНКО І.Г. По великому рахунку це не головна суть закону, якщо на те пішло, Президент і так знає, що йому робити. Але, редакція, раз ми хочемо, давайте знімемо цю поправку і не будемо взагалі навколо цього дискутувати. Я знімаю свою поправку без проблем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд, отже, відхилити. Відхилити, а також у первинному тексті внести зміну, Президент України діє відповідно до Конституції та законодавства України.

 

СТРІХА М.В. Да, до законодавства України, що включає нормативні акти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Не відхилена, а врахована в іншій редакції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді врахована редакційно.

 

_______________. Да, звичайно.

 

ЛИТВИН В.М. Ні, ні, бо якщо редакційно, тоді будуть виписувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Гаразд, рухаємось далі. 99-а, Ленський. Відхилена.

 

СТРІХА М.В. Відхилено. Оскільки зрозуміло, що якщо у державі є державна науково-технічна політика…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 100, Єленський. Врахована.

101-а, Ківалов. Враховано частково.

 

СТРІХА М.В. Враховано перше, третє, четверте. Друге, четверте відхилено. Там на кожен з цих моментів  було юридичне обґрунтування, скажімо, фінансова підтримка замінити словом "фінансування" не можна, оскільки це бере 100 відсоткове фінансування, а вже ……… можливість додаткового ……… Юридично, ми довго дискутували і дійшли висновку………

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 102 поправка, Ківалов. Врахована.

103-я, Ківалов. Врахована.

104-а, Ківалов. Врахована.

105-а, Ківалов. Врахована.

106-а, Пинзеник. Відхилена.

 

СТРІХА М.В. Фактично, ну, не зовсім, оскільки народний депутат Пинзеник ніде не надав мотивації своїх поправок. Ідеться про суті, про норми, які в трошки іншому вигляді, але існують і в чинному законопроекті. І очевидно, що наявність цієї норми в 1,7 відсотка є знаковою. Вона була погоджена урядом, хоч і з відтермінуванням. І відхилення такої норми зараз, ну, було б недобрим  сигналом для наукової спільноти України в цей дуже непростий час. Відтак робоча група одностайно ухвалила відхилити це.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я вважаю, що некоректно відхилена, бо вона врахована в іншій редакції.

 

СТРІХА М.В. А, ну, можливо так.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Треба перед депутатами бути трошки коректніше. Голова регламентного комітету…………. Тим паче Віктор Михайлович Пинзеник. ………….  Тому враховано в іншій редакції. Ми ж врахували це в іншій редакції. І по ВВП, відсотках ВВП, і бюджетне фінансування. Все написано, тільки в іншій редакції. Враховано в іншій редакції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, він пропонує вилучити. Він пропонує вилучити. (Загальна дискусія)

 Скажіть, будь ласка, тут є помічник депутата Юрія Шухевича? Немає помічника Юрія Шухевича.

 

_______________. Може є, а не признається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, оскільки написано вилучити, то ми не можемо сказати, що це враховано. Тому що ми цього не вилучали.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Пинзеника треба врахувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, це прикро, але поки що жодна поправка не врахована.

 

_______________. (Не чути)

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  107 поправка, Співаковський.

 

СТРІХА М.В. Вона викликали дискусію на робочій групі, вона правильна по суті, але застереження викликали встановлення обсягів і часу, що суперечить в такому вигляді Бюджетному кодексі і що викликало заперечення, себто не заперечення, а запитання щодо обґрунтованості саме таких цифр. Від так, робоча група ухвалила просити Національну академію розробити до ранку альтернативну редакцію, яка б по суті ополювала пропозицію депутата Співаковського. Така пропозиція була озвучена і я не знаю як регламентно чи треба її озвучити зараз, чи пізніше?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто є альтернативна пропозиція?

 

СТРІХА М.В. Є альтернативна пропозиція, яка по-суті, редакційно враховує пропозицію депутата Співаковського, яка полягає в щорічному збільшенні обсягів грантового фінансування. Але без прив'язки до цих конкретних обсягів по роках, що з одного боку суперечить Бюджетному кодексу України, а з іншого, не може бути на цей момент достатньо обґрунтований якимись певними розрахунками.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  По-перше, це можна тільки в "Перехідні положення" давати? От такого … такі статті, де ми визначаємо якісь терміни, вони мають бути в "Перехідних положеннях", а не в тілі закону. Закон є постійний, а все, що зв'язано з термінами і поступовим нарощуванням, наприклад, якихось цифр – це має бути в "Перехідних положеннях".

По-друге, шановні колеги,  якщо я не помиляюсь, у нас була дуже серйозна дискусія, нам треба збільшити кількість грантового фінансування, але не за рахунок базового. А, якщо ми пишемо 90 відсотків від загального обсягу бюджетного фінансування, а при цьому ми не можемо гарантувати, що бюджетне фінансування зросте на відповідну кількість відсотків – це означає, що воно буде зроблено за рахунок базового. Тому, давайте ми обговоримо це, прошу.

 

_______________. Ще був один принциповий момент про який ми домовились вчора на робочій групі, щоб не зменшувалось базове фінансування з врахуванням індексації щорічної.

 

СТРІХА М.В. Це враховано в тій редакції, яка розробила Національна академія наук, і Лілія Михайлівна, коли ви скажете у відповідності до регламенту, я готовий озвучити цю редакцію.

 

_______________. Дозвольте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, одну хвилинку. Зараз, ще Юля виступить.

 

_______________. Дійсно, от зараз, якщо зачитати поправку, яку запропонувала Національна академія наук, вона повністю, ця поправка, враховує те, що ми вчора погодили, що не вписувати оці відсотки і роки. Натомість, явно написати, що тенденцію до збільшення грантового фінансування і лишити оце друге речення. Тобто перше речення, наприклад, не чіпати, а друге речення, яке зараз звучить як збільшення об'єму грантового фінансування не може відбуватись за рахунок зменшення базового, доповнити словами, що збільшення грантового відбувається щорічно, а про базове доповнити індексацією. Оця… оце, що вам роздано, воно враховує якби позицію пана Співаковського щодо тенденції до збільшення. Але, разом з тим, враховує нашу концепцію щодо того, що Нацрада щорічно на основі тих даних, які є, пропонує те чи інше зростання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка…

 

_______________. Дозвольте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Озвучте текст… текст пропонованого абзацу.

 

СТРІХА М.В.  Шановні колеги, тоді абзац 1, оскільки правки стосуються тільки абзацу 1 звучить частина друга абзацу 1 частини другої. Держава забезпечує бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності у розмірі не менше 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту України, частка якого, що за рішенням Національно ради з питань розвитку, науки і технологій спрямовується на конкурсне фінансування проектів черех Національний фонд досліджень щорічно зібільшується.

Збільшення обміну грантового фінансування не може відбуватися за рахунок  зменшення базавого фінанснування основної діяльності науких установ, наукових організацій та наукових досліджень у вищих навчальних закладах, рівень якого враховує щорічний індекс інфляції. Видатки на наукову і науково-технічну діяльність за рахунок державного бюджету і захищеними статтями видатків бюджету.

 

_______________. Дозвольте, лілія Михайлівна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

_______________. З точки зору розробника саме цієї пропозиції, а саме Олександра Володимировича Співаковського. Просто хочу говорити підстави, які виступили до необхідності визначення цієї пропозиції.

В чинній редакції Закону України воно носить виключно декларативний характер, оскільки зазначається, що не менше 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту за рішенням, частини якого за рішенням Національної ради з питань розвитку науки і технології спрямовується на конкурсне фінансування через Національний фонд досліджень. Яка частина? Не визначено.

Далі. Пропозиція, яка була надана шановними колегами з Національної академії наук і щойно була озвучена. Це питання також не вирішує по суті з тих же самих підстав. Звернемо увагу, що тут вказано? Спрямовується на конкурсне фінансування проектів через Національний фонд досліджень, щорічно збільшується. В якому обсязі збільшується, це питання не зазначено. Тому в цій поправці, якщо пропонується здійснювати розвиток науки і освіти саме в напрямку її трансформації, перетворення і руху до європейських стандартів, а не забезпечення розвитку дотримання і, так би мовити, бюджетну проїдання, в даному випадку, мають бути здійснені кардинальні якісь дії, з метою яких і була направлена розробка цього законопроекту, який по своїй суті є новаторським та досить передовим. Саме тому було і запропоновано визначити чіткі критерії щодо розподілу фінансування бюджетного загального, тобто базового, і критерії щодо фінансування через Фонд національних досліджень, який саме і створений з метою розвитку фундаментальних та прикладних наукових досліджень.

Питання щодо дат, це питання дискусійне, питання щодо обсягів, також. Але в сам зміст цієї пропозиції закладає саму філософію відношення до розподілу коштів між базовим бюджетним фінансуванням і фінансуванням конкурсних проектів. Також не зовсім можна погодитися з тим питанням, що в редакції, запропонованій народним депутатом Співаковським, не передбачається гарантії щодо забезпечення обсягу фінансування бюджетних наукових установ. Ця норма залишається в цій редакції, вона міститься саме в тій редакції, яка зараз була зачитана.

Тому вважається, що за доцільне все ж таки подумати щодо цієї пропозиції, можливо її врахувати редакційно, але з обов'язковим зазначенням дат і пропорційних відношень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

 

_______________. Я перепрошую дуже. Але чи маєте ви досвід фінансування, отримати грантового фінансування. Особисто ви маєте, ні?

 

_______________. Я думаю, що це питання не відноситься до предмету того, що…

 

_______________. Зараз я поясню.

 

_______________. Це відноситься до особистого досвіду і певних якостей тої людини, яка…

 

_______________. Я поясню. Справа не в вас персонально. А справа в тому, той, хто мав грантове фінансування з Фонду фундаментальних досліджень, хто мав грантове фінансування, наприклад, гранти Президента для молодих вчених. Дуже важливо є, але питайтесь, як правило це фінансування починається добре, якщо в травні місяці. Ну, в рідкісних випадках в березні. А, скажімо гранти Президента надходять в жовтні місяці. Та навіть якщо, ну, колективи виграють ці гранти і будуть отримувати їх в такий спосіб, це просто буде означати, просто вирок для них, вирок для них, це присуд. Ви розумієте, що наша система працює як працює. Де гарантія того, що цей фонд запрацює так, що з 1 січня піде фінансування.  Ну, не буде цього.

 

_______________. Ну, насамперед хочу…

 

_______________. Дозвольте, Лілія Михайлівна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку.

 

_______________. Дивіться, я хотів би тільки дві ремарки.

Перша, я не знаю жодної країни, де було би більше  50 відсотків грантового фінансування.

 По-друге, давайте візьмемо абсолютно реальну  ситуацію. Приходить зараз, як ми раніше говорили КРУ. І спробуйте ви списати інфраструктурні витрати на грант. Ви отримаєте справу одразу ж. Тому головне зараз на цьому етапі, звичайно, хто ж проти. Навпаки, ми всі  прагнемо. Це загальна була ідея, що треба більше грантів мати в Україні, їх мало. Але на сьогоднішній день, я погоджуюсь з ……… Глібовичем, настільки критичний стан існуючої науки, що, якщо ми зруйнуємо інфраструктуру науки, то тоді взагалі не треба законів таких приймати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у мене пропозиція така. У нас розгортається дискусія. А є один тільки спосіб її розв'язати – це проголосувати. Отже, у нас є два варіанти. Перший варіант – врахувати  цю поправку. Другий варіант – врахувати частково в редакції, яку озвучив заступник міністра Максим Віталійович Стріха, той текст, який підготувала Національна академія наук.  І третій варіант –  це відхилити цю поправку повністю.  Отже, врахувати, врахувати  частково…

Давайте голосувати. Прошу.

 

______________. (Не чути)

 

СТРІХА М.В.  Ми вбачаємо, що ця редакція, яка запропонована зараз Національною академією, охоплює як головні ідеї депутата Співаковського так і об'єктивні потреби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ЛИТВИН В.М. Якщо наш колега Співаковський буде наполягати, ми не можемо. тоді буде голосуватися поправка, а потім поправка на поправку. Тоді одна поправка, якщо Верховна Рада не підтримає, якщо він буде наполягати, судячи з того, що він буде наполягати, а потім тоді запропонована буде поправка на поправку. Поправка ця не приймається тоді йде наступна у узгодженому варіанті Академії наук і Міністерства освіти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні. Я вважаю, що цей текст, який був щойно оприлюднений, ми можемо внести до тексту першої редакції.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Можемо написати, що врахована частково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тому що це, вона фактично відповідає тексту першої редакції.

 

СТРІХА М.В. І водночас враховує основну ідею депутата Співаковського….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона розвиває тему збільшення грантового фінансування. Вона не дає якоїсь принципово нової ідеї і не дає конкретних термінів і цифр, вона лише підсилює ідею збільшення грантового фінансування. Чи не так, шановні колеги? Тому ми її можемо зараз вносити… Ми ще зараз будемо окремо голосувати за цей текст першої редакції, ми ще його не голосували. Ось така моя пропозиція, колеги.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Лілія Михайлівна, все-таки ми і колегу свого задовільнимо. Його по суті поправка врахована частково, ми зберегли концепцію статті. І треба проголосувати другий варіант, той, який запропонований, який влаштовує всіх. А з колегою переговоримо, що все-таки загальна наша думка комітету його поправку принципово врахувати, частково, але вона не руйнує головну  концепцію і закону, і цього підходу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Володимирович Співаковський надсилає нам з вами повідомлення: "Шановні колеги, на жаль, відхилена моя поправка щодо зміни пропорцій фонду". Ми її ще не відхилили, але ви вже його повідомили, що ми його  повідомили, що ми її відхилили.

(Загальна дискусія)

 Я не знаю, він вважає, що ми вже її відхилили…

(Загальна дискусія)

 На фоні пропозицій Мінфіну та позиції Віктора Пинзеника мені буде дуже складно аргументувати підтримку такого варіанту законопроекту на фракції БПП. З повагою Олександр Співаковський.

Отже, шановні колеги, ми мусимо голосувати, що ми можемо зробити – це обговорювати зараз "Прикінцеві положення", коли у нас до них дійде час. Тому що в будь-якому випадку, будь-які терміни і розгортання в цих термінах певних там цифр, ми можемо розглядати тільки у "Прикінцевих положеннях".

Тому давайте ми зараз розділимо на дві теми: перша тема – посилення грантового фінансування і ми це враховуємо в базовій редакції, так, яку ще сьогодні проголосуємо. Друга тема – це "Прикінцеві положення" з конкретними термінами і цифрами. Давайте пройдемо закон і будемо говорити про "Прикінцеві положення".

Позицію Олександра Володимировича, ви зрозуміли з цього меседжа, я гадаю?

Добре. Сергій Миронович Квіт змушений зараз відбути за дорученням Прем'єр-міністра, і тому ми повинні надати Сергію Мироновичу слово. Сергій Миронович, про закон, що ви взагалі думаєте, пропозиції по закону?

(Загальна дискусія)

 Ви підтримуєте те, що робить комітет?

 

КВІТ С.М. Дякую.

Лілія Михайлівна, я вважаю, що у нас відбувається напрочуд конструктивна співпраця з комітетом, з експертами, з Національною академією наук, з народними депутатами. І також я знаю настрою, насправді, про настрої у нашій фракції також вона буде підтримувати, я сподіваюсь, так само. Тому, мені здається, що це могло бути прикладом навіть для інших наших колег, які готують і працюють над різними законами, тому у мене нема ніяких застережень. От єдине,  я думаю, якісь формулювання колективним розумом ми їх вичистимо так, як має бути. І мені здається, що зараз ми на правильному шляху насправді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене є до вас питання.

 

КВІТ С.М.  Да, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І прохання, прохання… (Не чути)

 Продовжуємо, колеги. Отже, ми дійдемо до "Прикінцевих положень" і мусимо прийняти рішення. Поки що у нас, ми не голосуємо зараз цю поправку, ми її проголосуємо, коли будемо обговорювати "Прикінцеві положення". Чи зараз голосуємо? Володимир Михайлович.

 

ЛИТВИН В.М. …підтримана, тоді ліва колонка залишається, яку запропонував Кабінет Міністрів. Вона практично тотожна тому, що було запропоновано і доопрацьовано щодо грантового забезпечення та і все. А якщо ми зараз почнемо переходити і в "Прикінцеве положення", ми тоді зламаємо цю струнку систему, мені здається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це так. Будь ласка.

 

СТРІХА М.В. Шановні колеги, якщо дозволите. Значить, ідеологія наша полягає в тому, що грантове фінансування мусить збільшуватися. Водночас зрозуміло, що всякі рішення мають бути виважені і базуватися на реальних можливостях і на особливостях структури нашої науки. Через те ми створюємо такий дуже потужний орган, як Національна наукова рада. І саме ця стаття напряму пише, що стратегія тут мусить належати Національній науковій раді. Бо зараз записувати будь-які конкретні відсотки чи тут, чи в кінці, я думаю, що жодна наукова установа в Україні не дасть на це стовідсоткового добра з однієї простої причини: ці відсотки в світі дуже різняться. Вони залежать від національної наукової системи, від ситуації. І зараз, коли ми запускаємо зовнішній аудит української науки… Я хочу принагідно сказати, що 25 числа, очевидно, під час зустрічі з Террі буде остаточно запущено зовнішній аудит української науки, який призведе до документу європейського, де буде внесено нам певні рекомендації, разом з тим, ще запрацює Національна наукова рада. Тоді логічно ця Національна наукова рада зможе вже наповнити цю норму статті про збільшення грантового фінансування не якимись, навмання взятими цифрами, а тими цифрами, які відповідають ситуації, можливостям, потребам розвитку науки.

Я просив би дуже народних депутатів дотримуватися саме цієї зваженої і збалансованої концепції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я тоді ставлю на голосування цю поправку. Ви ще щось хочете терміново сказати?

 

_______________. Ну, якщо дозволите, коротка репліка з приводу шановного пана заступника міністра. В даному випадку знову ж таки підкреслюю, що цей зміст має декларативний характер. Фінансування у розмірі 0,001 відсотка – це теж частка, яке теж може бути за рішенням Національної ради, спрямоване на розвиток через Національний фонд досліджень. А ми маємо встановити ті межі і ті віхи шляхом руху від однієї до іншої ми чогось досягнемо в результаті. Поки що цього немає. Дякую.

 

СТРІХА М.В. Дозвольте, якщо можна, ще одну репліку. Шановні колеги, от тут присутні вчені, які все життя пропрацювали в науці, які щиро хочуть, щоб ця наука працювала, які мають певний досвід. Я думаю, що якщо ми з вами проведемо експертне обговорення от, зібравши разом Володимира Петровича, Анатолія Глібовича, Юлю Безвершенко, Наталію Іванівну, от вони всі назвуть різні цифри і всі матимуть аргументацію в світовому досвіді. Себто навіть от експертне обговорення в такому вузькому колі буде дуже складним і навряд чи дасть однозначний результат. 

Відтак, я просто хочу, щоб ми чесно визнали, що обґрунтованих цифр на цей момент ми, на жаль, дати не можемо, а якщо ми їх просто назвемо, то тим, ну, ми, мені здається, ну, недостатньо обґрунтовано поведемося. Через те…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги… Дякую.

 

СТРІХА М.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максиме Віталійовичу, по переду, ми ще зараз не пройшли, ну, всі поправки. Тому я пропоную рухатися далі, позиція всім зрозуміла, так? Позиція зрозуміла. Колеги, голосуємо. Отже, в нас є: перше, хто за те, щоб врахувати поправку Співаковького? 107 поправку Співаковського? Прошу голосувати. Немає.

Хто за те. щоб врахувати цю поправку частково? Прошу голосувати. за сформулюванням Національної академії наук, яка буде в першій редакції комітету до першого читання.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Без "Прикінцевих положень". Всі одноголосно. Так і… Ну, всі одноголосно. Тобто третій варіант відхилити відпадає. Тобто в нас сьогодні на даний момент враховано частково з тим застереженням, але я це озвучу ще раз зараз при голосуванні редакції комітету для першого читання. І тоді ми цю частину другу викладемо в новій редакції.

Рухаємося далі. 108 поправка, Ківалов.

 

СТРІХА М.В. Відхилена! Відхилена з тією ж мотивацією. Ну, фактично… фактично, насправді, вона частково врахована, оскільки тією правкою, яку щойно проголосували саме ідея збільшення грантового фінансування врахована. Себто можна сказати, що вона..

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Зауваження?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні друзі! Закон в залі повинен набрати серйозну кількість голосів, ми Пинзеника, трошки посміялись і відхилили, ми врахували частково поправки в "Прикінцевих положеннях" ми врахували всіх. Тому поправки, які відхилені, ми пишемо, враховані частково в "Прикінцевих положеннях". Як …… сформулювати, от ви ж самі говорите, ви ж само, що відхилити, а ні, ми ж її частково врахували. Так частково врахували, чи відхилити? Частково враховано!

 

СТРІХА М.В. На той момент…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я вибачаюсь,  не настроюємо зал проти себе, в залі треба голосування всіх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Поправка 108, Ківалова, врахована частково.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Трошки треба бути, знаєте, дипломатичнішими, це ж депутати, вони голосують в залі. Ми тут все, що завгодно домовились, а зал голосує.

 

СТРІХА М.В. Шановні колеги, просто єдине, що я можу сказати на виправдання, відхилено було в той момент, коли ще не було тієї редакції, яку ви щойно проголосували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це враховано частково.

 

СТРІХА М.В. А зараз з тим, що ви проголосували, воно враховано частково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Іване Григоровичу, за слушне зауваження.

109 поправка, Кириленко, Кремінь, Бриченко, врахована.

 

СТРІХА М.В. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  110 поправка, Пинзеник, відхилено.

 

СТРІХА М.В. Значить, шановні колеги,  я при всьому бажанні, мені складно коментувати цю поправку, оскільки фактично було запропоновано вилучити низку принципово важливих статей законопроекту без яких він просто не зможе працювати. Водночас не було запропоновано ніяких змін до інших статей законопроекту, які безумовно потребували змін за умови відхилення цих статей, бо зрозуміло, що і конструкція втрачає цілісність. Від так, мотивуючись виключно тим, щоб закон таки працював, з великим жалем робоча група мусила таки відхилити цю поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Її неможливо врахувати, частково, Іване Григоровичу.

(Загальна дискусія)

 111 поправка, Єленський,  відхилено.

 

СТРІХА М.В. Відхилено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чому? Чому відхилена?

 

СТРІХА М.В.  Це стосувалося певної дискусії щодо того, чи може фонд організовувати конкурси? Робоча група  більшістю голосів підтримала позицію авторів, це був законопроект 224а-2, яка передбачала можливість організації таких конкурсів на замовлення. Але саме в частині організації таких конкурсів, а не їхнього  фінансування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 112-а, Єленський. Враховано.

 

СТРІХА М.В. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 113-а, Кириленко, Кремінь, Бриченко. Врахована.

114-а, Скрипник.

 

СТРІХА М.В. Врахована частково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахована частково.

115-а, Єленський. Враховано.

116-а, Тарута.  Не прийняте рішення по поправці робочою групою. Отже, ми маємо зараз її розглянути.

 

СТРІХА М.В. Шановні колеги, якщо дозволите тоді проінформувати, сьогодні в ранці відбулася, за рішенням робочої групи, додатково нарада у Володимира Петровича Семиноженка за участю юристів міністерства. І ми дійшли до такої редакції статті 60, це стосується як 116-ї, так 117-ї, так і 118-ї правок депутата Тарути, яку я хотів би, з вашого дозволу, цю для протоколу озвучену, погоджену редакцію озвучити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ця редакція передбачає, що поправки 116, 117-а, 118-а враховані частково.

 

СТРІХА М.В. Враховані частково в іншій редакції, яка зараз погоджена і задовольняє всіх учасників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу зачитати, це краще нам в рішенні зачитати. До протоколу ви нам додасте.

 

СТРІХА М.В.  До протоколу, тоді я готовий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І зачитайте зараз.

 

СТРІХА М.В. Значить, частина перша, державні наукові установи, крім державних наукових установ, що належать до оборонно-промислового комплексу, державні університети, академії, інститути мають право бути засновниками та співзасновниками господарських товариств та беруть участь у формуванні статутного капіталу такого господарського товариства виключно шляхом внесення до цього майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності, крапка. Абзац другий, частини першої: визначення майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності, вартості майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності, що вносяться  до статутного капіталу господарського товариства і здійснюються на підставі їх незалежної оцінки (крапка). Частина друга виключається цієї статті в тій редакції, яка є зараз в лівій колонці. Третя частина, ну, яка відповідно стає частиною другою. Державні наукові установи, державні університети, академії, інститути надсилають повідомлення про створення господарського товариства, органу, до сфери управління якого вони належать, та Фонду державного майна України протягом семи календарних днів з дня державної реєстрації господарського товариства. Державні наукові установи, державні університети, академії, інститути розпоряджаються корпоративними правами, які випливають з часток акцій у статутному капіталі господарських товариств співзасновниками яких вони є. Права учасника господарського товариства від імені державної наукової установи  здійснює її керівник після погодження з вченою радою наукової установи, університету, академії, інституту. Це нове речення, яке додається з метою контролю.

Частина четверта, яка тепер стає частиною третьою відповідно, не зазнає змін. Частина п'ята зазнає однієї редакційної зміни, яка стає частиною четвертою. Замість фрази "об'єктів права інтелектуальної власності" включаються "майнові права на об'єкти інтелектуальної власності". Цим правки вичерпані. Цим   охоплюється… Ну, фактично …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто 118 поправка врахована повністю. А 116 і 117 частково.

Прошу, Іване Григоровичу. Включіть, будь ласка…

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Слово "погоджується", воно має юридичний термін, юридичне значення, погоджується з ученою радою? Який елемент, яким механізмом погоджується з вченою радою, Володимир Петрович, щоб у нас не було…

 

СЕМИНОЖЕНКО В.П.  Протокол рішення вченої ради.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Тобто вчена рада приймає рішення про схвалення.

 

СЕМИНОЖЕНКО В.П. Да, про схвалення. Схвалюється. Схвалення можна, да. Не погодження, а схвалення можна.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Завізували, і це теж погодження. Візування це теж погодження. Щоб у нас не було, знаєте…

 

СЕМИНОЖЕНКО В.П.  Ну, взагалі всі вчені ради приймають рішення.

 

СТРІХА М.В. Можна тоді, щоб не було дискусії, записати після погодження рішенням вченої ради.

 

СЕМИНОЖЕНКО В.П.  Рішенням вченої ради.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Щоб у нас, ми потім знову… Це завізував хтось? Це теж погодження було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу…

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Нормально? Так?  Нормально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  в письмовій редакції  зараз зробіть правку, щоб ми  отримали правильне для протоколу формулювання. Так… рухаємося далі.

119-а. Народний депутат Шухевич. Відхилено.

Прошу прокоментувати. Сторінка 117-а.

 

СТРІХА М.В. Значить, сторінка  117-а, відхилення. Значить, це стосувалося рішення передбачало  так само розрахунки  фінансових наслідків такого рішення. вони не були надані. Вони не були завізовані Міністерством соціальної політики. Через то робоча група не наважилася ухвалити  рішення про схвалення без наданих розрахунків.

Я можу сказати… ще можу… положення цієї частини  стосується не тільки платників, які  працюють на посадах, робота яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсій відповідно до Закону  "Про науково-технічну діяльність", але і тих, яким таке права надається відповідно  до законів "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про державну підтримку засобів масової інформації", про ……. захист журналістів, про статус народного депутата, про Національний банк, про службу в органах місцевого самоврядування, Митного кодексу, Положення про  помічника-консультанта народного депутата України. Таким чином, передбачені в законопроекті запропоновані народним депутатом Шушкевичем зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є некоректним, оскільки воно стосується багатьох сфер діяльності, крім науково-технічного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пенсійний фонд, будь ласка.

 

______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До мікрофону. До  мікрофону!

 

______________.  Якщо відхилені поправки   з приводу відміни  по суті  наукових пенсій, то і доцільно відміна і цієї поправки також.  Тому що вони пов'язані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що вони всі пов'язані між собою.

120-а поправка, Тарута. Відхилена.

 

СТРІХА М.В. Значить, робоча група тут зійшлося на тому, при всій привабливості самого тексту, оскільки це суперечить вимогам Бюджетного кодексу, у відповідності до якого зміни до кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Бюджетного кодексу, а тут пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу іншим Законом України. Тут є формально юридичне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, Юля.

 

_______________. Повністю підтримую,  робоча група зійшлась на тому, що ми просто готуємо відразу законопроекти про внесення змін до потрібних законів, в тому числі Бюджетного кодексу, які забезпечать особливий статус…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Гаразд.

 

СЕМИНОЖЕНКО В.П.  Можна одну ремарку, Лілія Михайлівна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу.

 

СЕМИНОЖЕНКО В.П.  Оскільки зараз ми вже можемо це зробити швидко після прийняття цього закону, тому що була ретельна робота і відпрацьована всіма провідними юридичними командами України.

 

ЛИТВИН В.М. (Не чути)

 

_______________.  По регламенту не встигнемо… бо… менше тижня, нам треба зареєструвати. 

(Загальна дискусія)

 

_______________. Ми, насправді хотіли, хоча велика…

(Загальна дискусія)

Взагалі ми хотіли дуже ґрунтовно до цього підійти з тим, щоб фонд реально… Тобто врахувати все до найменшого, щоб один раз такі зміни прийняти і знати, що воно буде працювати так як треба. В будь-якому випадку ми коли будемо розглядати "Прикінцеві", я там прокоментую фонд в найкращому варіанті, якщо Кабмін буде робити все вчасно зможе бути закладеним в бюджетний рік 2017 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Гаразд. Але готуємо, готуємо зміни до Бюджетного кодексу як наслідок. Це є, шановні колеги,  це є проблема, тому що те, що ми отримали, звичайно, по постанові для вищих навчальних закладів і наукових установ по власних рахунках свідчить про те, що ми проблему не вирішили, маючи в Законі про вищу освіту норму, ми проблему не вирішили. Значить не треба йти іншим чином.

121 поправка, Єленський. Відхилено.

 

СТРІХА М.В. Відхилено у зв'язку з тим, що прийнята частина редакції депутата Скрипника, яка врахована і відтак, можна сказати, що Єленський частково враховано, оскільки прийнято.

Єдине, що я хотів би, це було предметом дискусії вже під кінець робочої групи. Оскільки я розумію, що не було заперечень, пані Юлія, не було, оскільки я зрозумів заперечень, якщо я не правий, то мене поправлять, з приводу в цій поправці все-таки зняти два останні абзаци, з моменту створення Національною радою технологій, доручити  їй розробити в шестимісячний строк концепцію реформування наукової сфери і подальший крок. Оскільки це знову ж таки робота дуже великого масштабу і фактично вся робота Національної наукової ради буде зводитися до розробки таких документів, і можливо вказувати якийсь конкретний один документ і ще вказувати строк для нього, буде це недоцільно.

 

_______________. Підтверджую. Ми на робочій групі погодили з нашої 122 поправки прибрати два останні абзаци, з моменту і на основі. Там, де йдеться про концепцію реформування і законопроекти на її основі.

 

СТРІХА М.В. З цим поправки вичерпано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

СТРІХА М.В. Пробачте...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз. 122-а. Зараз, одну хвилиночку. Дозвольте я вже буду вести, Максиме Віталійовичу, далі.

Отже, 122 поправка Скрипника врахована.

123 поправка Скрипника врахована.

Ми зараз маємо зареєстровані поправки пані Денісової. Вам роздана табличка.

 

СТРІХА М.В. А де вона є в мене? Десь вона є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми тут маємо дві поправки. Одна поправка стосується статті 37. У нас це положення 219, 220, 221, подивіться там, і сьогодні вона безпосередньо положення 221-го, а саме,  тепер у нас зміниться порядковий номер поправок, і вона стане 5-ю, і всі поправки…

Поки  що, якщо ми не плануємо інших поправок, то… І, якщо це було те, що ви нам роздали остання редакція по поправках…

(Загальна дискусія)

 Зрозуміло. Це означає, що… ми зараз робимо протокол нашого засідання. І може трапитися так, що порядок нумерації у нас буде змінений. Тому ми маємо відноситись до того тексту, з яким ми працюємо, щоб було зрозуміло, яка це саме поправка.

І так, пані Денісова внесла поправку, що в частині другій статті 37 законопроекту цифру 80 замінити на цифру 60. Я думаю, що всі колеги прекрасно розуміють, про які 80 йдеться. Розмір 80 відсотків суми заробітної плати, яка визначається відповідно до статті 35 цього закону та частини другої статті 40 Закону України "Про  загальнообов'язкове державне фінансування". Мотивація пані Денісової… Зараз, зараз, одну хвилиночку, я хочу вам зачитати мотивацію. Обґрунтування таке, що  до 1 червня поточного року всім спец пенсіонерам, що так само сплачували і продовжують сплачувати далі внески за підвищеною ставкою і яким держава як роботодавець  надавала гарантії належного рівня соціального захисту, зважаючи на об'єктивні економічно-політичні умови пенсія обчислювалася в розмірі лише 60 відсотків заробітку. Крім того, навіть військові пенсії сьогодні обмежуються розміром 70 відсотків. Крім того, підвищення  розмірів призведе до додаткових фінансових видатків, в тому числі з бюджету Пенсійного фонду України, оскільки перерахунку підлягатимуть всі наукові пенсії, призначені з 1 травня 2014 року. Так, 2014  року.

 

ШАМБІР М.І.   ……… тому  що  в запропонованій редакції статті 37 є фраза про те, що ці норми поширюються на всіх пенсіонерів, пенсії яким  призначені до набрання чинності  цим законом.

 

______________.  (Не чути)

 

ШАМБІР М.І.   До набрання чинності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До речі, це окреме питання… (Не чути)

 

КИРИЛЕНКО І.Г Лілія Михайлівна, я  колись  брався… готувався виступати по цьому питанню…. законопроект,  фінансові обрахунки були зроблені. А, правда, під рукою зараз, на жаль, не маю, прямо  з машини, з Полтави. Але сума для Пенсійного фонду копійчана. Я зараз не можу сказати. 46 мільйонів, здається. Щось так. Це мізерні кошти. І це взагалі одна з принципових позицій закону, одна з принципових. Ми даємо комусь пріоритет  в цій країні чи ні?   Чи ми зову будемо так: сірою масою; за все і ні за конкретно.  Ми вирішили надати пріоритети, це зараз і Бюджетною резолюцією визначено, Бюджетним кодексом. Ми віддаємо зараз пріоритет обороні країни і віддаємо пріоритет науці і освіти. Все, це визначено, з урядом погоджено. Відхиляти поправку і голосувати 80 відсотків, і не відступати ні на крок від соціального захисту вчених.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Необхідно надати розрахунки, фінансові розрахунки для того, щоб можна було з трибуни Верховної Ради озвучити ці фінансові розрахунки.

 

_______________. Немає питань, да… В понеділок…

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Вони в мене є, я їх зараз можу подати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре-добре.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. В мене єсть. Я попрошу свого колегу помічника, дайте ті розрахунки, які ви мені давали при виступі. Будь ласка, я їх озвучував з трибуни Верховної Ради. Дайте, будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, це має бути все розписано: скільки виходить на пенсію, скільки саме це виходить коштів. Тому що, повірте, це положення стовідсотково доведеться на трибуні захищати. А це друге читання. А на другому читанні нам не дають можливості обговорювати. Нам потрібно буде переконувати зал. І треба, і…

Я взагалі боюсь, оскільки в нас це внесено в основний текст, погоджений основний текст. Це не є поправка, а погоджений основний текст. І можуть бути, звичайно, застереження по голосуванню окремими фракціями.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. …знову ж таки, 114 стаття Регламенту. Це принципові речі, які не можуть бути внесені зараз в закон. Це дуже принципові речі. Друге читання, ви знаєте, можуть бути корекції статей, але не принципові такі різкі випади, які зараз є в цьому законі. Ми проголосували в першому читанні, 290 голосів. 290. Розрахунки… Ви абсолютно праві, треба буде дійсно переконувати, що це копійчані речі для Пенсійного фонду і для бюджету, копійчані кошти. Але пріоритет, проголосувавши цей реформаторський закон, ми в країні говоримо: "Пріоритет на майбутні роки віддається обороноздатності країни, науці і освіти, – те, що може визначити наше місце в майбутньому".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От ще одне…

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  І коли виходять наукові працівники на пенсію, коли військові виходять – це теж питання. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І підготувати це…(Не чути)

 

 ЛИТВИН В.М. Лілія Михайлівна! Шановні колеги! Якщо поставити під сумнів  цю норму, то весь  узгоджений проект він практично летить. І коли приймали  законопроект в першому читанні, там були зафіксовані позиції,  що беруться із альтернативного  законопроекту, включаючи цю ключову норму. І за великим рахунком ця поправка не повинна була взагалі розглядатися сьогодні. Якщо така турбота про військових, я думаю, що Комітет з питань соціальної політики може внести окремий законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так… Ви хочете зачитати цифри, так?  Будь ласка.  

 

КИРИЛЕНКО І.Г. За статистичними даними на 01.01.2015 року дослідників 54 тисячі 21 особа. Середня заробітна плата складає 3966. На рік це  2,5 мільярди гривень. Якщо збільшення в два рази від середньої по промисловості потребуватиме  додатково 2,6 мільярди.

Щодо  пенсійного забезпечення. Це 38 мільйонів на рік. 38 мільйонів на рік. У нас принципова позиція: заробітна плата подвійна в промисловості для  молоді, яка приходить і по пенсіям – що ми повертаємо  ……відсотків.  38 мільйонів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, і друга поправка пані Денисової. Подивіться, вона в Прикінцевих положеннях. (Загальна дискусія)

Так… 360-а позиція: Прикінцеві та Перехідні положення доповнити словами "крім абзацу третього". 

Це є додатково роздані матеріали.

 

СТРІХА М.В.  Ще пропонує  народний депутат  Денисова  внести зміни до… викласти   абзац третій частини шостої тієї ж статті 37 в редакції "для наукових і науково-педагогічних працівників недержавних наукових установ, організацій,  підприємств та вищих навчальних закладів за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів".

Я… Причому, ми, на жаль, не можемо погодитись з аргументацією народного депутата, яка тут говорить про те, що це є така норма, внесена урядом, порушенням принципу загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, оскільки нагадаю про що ідеться. Чинним законом, на жаль, наукові пенсії депешок  покладені на самі депешки, що призвело до руйнування галузевої науки. Фактично цим кроком, це от єдиний, але потужний по справжньому крок, який цей закон пропонує щодо підтримки галузевої науки, оскільки цим ми знімаємо цей пенсійний тягар з цих установ, які…

 

______________. (Не чути)

 

______________. Десь у 2004-му.

 

СТРІХА М.В.  В 2004 році.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

______________. Можна я трошки скажу?

Як ви побачите, другий абзац цієї шостої частини вирішує питання державних підприємств. Я не буду коментувати це питання, якщо Мінфін погодився з приводу того, що це іде за рахунок коштів державного бюджету, то у Пенсійного фонду звичайно заперечень не буде.

Але, що стосується третього абзацу. Тут є юридично не правильне трактування "за  рахунок коштів Пенсійного фонду", немає такого поняття. Так? Це може бути або за рахунок по суті інших пенсіонерів або, якщо буде прийнято рішення, то за рахунок державного бюджету. Тобто ми повинні все рівно цю норму якимось чином змінити. І Денісова пропонує з приводу того, що якраз це питання і мова йде якраз не про державні підприємства, а про не бюджетні і не державні підприємства. Тобто мова йде про ті, які не відносяться до державного бюджету. І якраз ця пропозиція стосується того, щоб зробити їх за рахунок цих підприємств.

 

______________. Лілія Михайлівна, дозвольте.

Початкова ідея, яка вкладалась в наукові пенсії, це було, звичайно, кошти бюджету, щоб не за рахунок інших пенсіонерів. Але ми вже забули, що Пенсійний фонд забезпечує пенсіонерів. Що уже автоматично ми розуміємо, що там певна кількість мільярдів, я не хочу навіть називати вголос цю цифру, видається з бюджету. Тому, можливо, слово "державного бюджету" треба врахувати.

Але я хотів би звернути увагу, не формальні ознаки там державні підприємства може за свої кошти якось отримати, а фактичну ситуацію. Уявіть собі інститут госпрозрахунковий державний, в якому нараховувалась до 2000 року тисячі людей, зараз залишилось 200. І за всі ті тисячі оці 200, які не мають ………., вимушені платити пенсії. Тобто це абсолютно викривлена, не розуміння ситуації отакою поправкою Денісової. Тому це треба говорити "державний бюджет" і поставити крапку. І, до речі, зараз є діючі реально підприємства в формі ДП, взяти харківську енергосталь, взяти Гіпрококс, вони завалені замовленнями, вони працюють дійсно, а ми зараз їх… Але вони стонуть від того, що тисячам колишніх пенсіонерам, які пішли за всі ці роки, вони платять ці пенсії, а держава нічого не дає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути) Зараз нам треба сконцентруватись навколо правильного формулювання. Будь ласка, як ми все-таки правильно це сформулюємо. Ідея підтримується і зрозуміла, ми від неї не відступаємося. Нам зараз треба правильно сформулювати, тому що ви чули зауваження від Пенсійного фонду.

Прошу.

 

______________. Можна задати ще одне запитання Пенсійному фонду?

Ми тут обговорювали про не зовсім зрозумілу поправку Шухевича народного депутата, яку ми в прикінцевих положеннях запропонували відхилити щодо внесення змін до Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", де ідеться про 6.1, залишити тільки льотному складу. Я буду своїми словами, не посилаючись на закони. Справді законі там ця 6.1 норма стоїть для науковців, держслужбовців, педагогічних працівників і так далі. Так от цікаво, що оця різниця між 6.1 і 3.6  для всіх останніх категорій, які сплачують  цей внесок, до сих пір ми не можемо зрозуміти, куди подіваються і початково, коли приймалась ця зміна  про  6 і 1,  йшла мова про те, що  вона має  йти якраз на компенсацію цих… пенсійного забезпечення для науковців у тому числі.

Я так розумію, що ця сума нікуди на цю компенсацію не йде. Як далі працював Закон про сплату за рахунок державних  підприємств і  наукових установ цієї різниці по пенсіях, так і сплачуться. І тому, можливо, тут є до деякої міри якесь лукавство. Дякую.

 

______________. Я не знаю, що можна вважати лукавством. Підвищена ставка єдиного внеску, вона, так, дійсно, направляється на надходження солідарної системи Пенсійного фонду. Так?  І вона не враховується при відшкодуванні з державного бюджету.  Передбачити таке  врахування – нема питань, можна говорити про це. Але…  (Шум у залі)

В чому? Так воно встановлено. Але ми, якщо пишемо  про те, що за рахунок коштів Державного бюджету, то не говориться про те, що  за мінусом цих надходжень.  (Шум у залі)

Ну, з науковців і інших категорій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так… Як ми формулюємо? Які є пропозиції? За рахунок коштів Пенсійного фонду України?

 

______________.  Такої редакції бути не може, тому що це не коректна редакція просто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви пропонуєте?

 

______________.  Що я можу запропонувати?  Я ще раз хочу нагадати про те, що якщо говориться про державні підприємства, то  це питання  врегульовано в абзаці  другому.  Так воно йде за рахунок коштів Державного бюджету. Тут можна дописати про те, що з урахуванням  підвищеної ставки єдиного  внеску. Щоб це  був баланс. Так?  Тобто за мінусом.

Стосовно  недержавних підприємств…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, хвилиночку. Хвилиночку. Давайте ми це зафіксуємо. Отже, в другому абзаці – так?  – там, де наукові   працівники… державних і комунальних наукових установ. Так? У вас немає   редакції?

 

______________. Ні, сама редакція є з тобою?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, ви ж… Це ж ви робили це?

 

______________. 225 позиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ну, все.

Сергій Володимирович, підійдіть.

225 позиція. Так? 225 позиція. Можете взяти велику таблицю і відкрити 225 позицію. Ми над нею якраз працюємо. 225 не поправка, а позиція. Позиція головної таблиці, 225.

Зараз я гляну…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сторінка 71 в великій таблиці. Так, от ми її зараз хочемо поправити.

Отже, другий абзац. Ви пропонуєте…  Ще раз сформулюйте, після яких слів…

 

______________. Тут в редакції іде "за рахунок коштів державного бюджету" можна дописати "з урахуванням підвищеної ставки єдиного внеску", "з урахуванням надходжень від підвищеної ставки єдиного внеску".

 

______________. (Не чути)

 

______________. Це вже буде питання державного бюджету і Мінфіну, який буде це контролювати.

 

______________. (Не чути)

 

______________. Не за рахунок, а з урахуванням. Тобто не все покриває державний бюджет, а за мінусом тих надходжень, які ідуть від єдиного внеску.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні друзі! Нічого не міняти в 225 статті, нічого не міняти, заліземо зараз в такі дєбрі, що ми…  225 стаття без змін після першого читання. Хай потім розбирається Пенсійний фонд. Тут все прописано чітко, що за рахунок коштів державного бюджету, що за рахунок коштів Пенсійного фонду. Нічого не міняти, категорично.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іване Григоровичу, ну, вони говорять… От давайте ще вислухаємо позицію по третьому абзацу, добре? Якщо дозволите.

Прошу позиція по третьому.

 

______________. З приводу третього абзацу, це стосується…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  По другому ви пропонуєте з урахуванням. А по третьому?

 

______________. Третій абзац стосується не державних підприємств. І тут відповідно до рішення яке буде прийнято. Однозначно,  не може бути за рахунок коштів Пенсійного фонду, тому що це  не визначене поняття. Крім  того, є  Закон "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, де виписано про те, куди використовуються кошти Пенсійного фонду і там немає такого  напрямку, як  на фінансування наукових пенсій. Або частини їх.

Тут може бути дві пропозиції: або залишити за рахунок підприємств, як пропонує народний депутат Денісова. (Шум у залі)

А якщо ми хочемо  за рахунок коштів Державного бюджету, то внести цю позицію також до другого абзацу. І буде там також: "за рахунок коштів Державного бюджету з урахуванням надходжень від єдиного внеску".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухайте, справа в тому… Проблема в тому, що якщо ми зараз напишемо: "Для наукових недержавних установ…  Для недержавних  наукових установ і вищих навчальних закладів за рахунок  Державного бюджету". Ця норма одразу  не отримає підтримки.

Натомість, якщо  "за рахунок Пенсійного фонду"… я солідарна з Іваном Григоровичем, що нам краще в це не входити, тому що  люди сплачують все одно податки з своєї заробітної плати. І тоді це  більш очевидно за рахунок Пенсійного фонду, ніж якщо ми запишемо "за рахунок  Державного бюджету", тому що це буде  як червона плахта.  (Шум у залі)

 

______________.   Вельмишановна Лілія Михайлівна!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд! А якщо ми все-таки… ми повинні справедливо подивитися на це питання.  бо не можна за рахунок теж бідних пенсіонерів.  Давайте подумаємо.  Може якимось  частинами розмежуємо щось в цій пенсії.

 

СТРІХА М.В.  Вельмишановна Лілія Михайлівна, якщо  дозволите… Шановні колеги, я б хотів би  звернути увагу вашу на формулювання  частини  абзацу другого цього. Цієї ж частини шостої, що для наукових установ, науково-педагогічних  працівників державних комунальних наукових установ, організацій, установ та вищих навчальних закладів, а також наукових установ, які згідно з статтею 12 цього  закону включені до  Державного     реєстру наукових установ, яким надається підтримка  держави за рахунок коштів Державного бюджету. І це положення, наскільки я розумію, ніким не оскаржується.

Я хочу звернути вашу увагу на те, що оце от, включені до державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, фактично і включає так само провідні недержавні наукові установи і вищі навчальні заклади. Через те в зв'язку з цим, оскільки провідні недержавні наукові установи і вищі навчальні заклади включені вже до частини другої, можливо, в цьому випадку знову-таки з політичних причин, щоб погодитись, я б погодився з формулюванням народного депутата Денісової щодо частини третьої, оскільки це стосуватиметься, ну, умовно кажучи, менш значущих з наукового погляду недержавних наукових установ і підприємств.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Друзі! Згідно Конституції у нас всі форми рівні? Всі форми рівні. Ми можемо піти на компроміс для того, щоб щось прибрати і не загострювати. Я так відчуваю, що ви пішли якраз по шляху десь щось прибрати, щоб не загострювати.

Реєстр включає всіх чи не всіх?

 

СТРІХА М.В.  Реєстр включає всіх, хто відповідає певним критеріям наукової…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Що кажуть науковці в цьому відношенні? Погоджуються на таке формулювання чи ні?

Анатолій Борисович,  ви погоджуєтесь чи ні?

 

______________.  (Не чути)

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Тоді давайте погодимося.

 

______________. (Не чути)

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Тобто третій абзац, погодитись із Денісової, вилучити.

Третій викласти у формулюванні Денісової, третій абзац.

Чи щось не те? 

 

______________. (Не чути)

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Ну, ми ж питаємо… Давіться, колеги, ми ж питаємо зараз…

 

______________. Максим Віталійович, а з 500 організацій ……. галузевої науки скільки входить до реєстру?

 

СТРІХА М.В.  Так, ні, я кажу про недержавні. Державні всі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, все це добре. Ви кажете в реєстр не всі попадають. Хтось собі створив приватну наукову установу і автоматично державний бюджет чи Пенсійний фонд повинен платити пенсію.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Перепрошую. Але ми зараз говоримо про спец пенсію. Якби ми говорили про пенсію однакову для всіх, так. А ми зараз говоримо про спец пенсію, 90 відсотків.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  80, перепрошую. Я хотіла б, щоб це було 90. 80 відсотків. Таким чином я вважаю, що ми повинні продемонструвати раді, що ми застерігаємо, що це не будь-яка контора, яка себе назвала науковою установою. А що це, дійсно, наукова установа, яка відповідає певним критеріям, і вона має право на таку спецпенсію.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, я пропоную підтримати Лілію Михайлівну, підтримати Академію наук. Що все-таки, друзі, да, є критерії. Ми ж не забираємо пенсію. Ми відзначаємо тих, хто, дійсно, має особливі заслуги перед державою. Хто в державному реєстрі, хто виконує спеціальне замовлення від держави і так дальше. Давайте погодимось, бо…  Тут, дійсно, якщо всіх під одну гребінку, буде неправильним, неправильним мені здається. Ми дійсно говоримо за спецпенсії для єдиної категорії в країні. І всіх зареєстрував, дійсно, і вже на спецпенсії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, що ми бачимо тут. Ми пропонуємо, щоб оця поправка Людмили Денісової, так, абзац третій частина шоста статті  37 викласти в редакції "для наукових працівників недержавних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, що входять…" Тобто ми пишемо, що ми її враховуємо частково, чи як?

 

СТРІХА М.В. Так. Можна тут сформулювати для інших наукових установ, оскільки частина наукових установ недержавних підпадає  під положення частини другої. А, щоб було ясно, що це не щодо всіх, а щодо інших, які не підпадають під дію частини другої, додати до формулювання депутата Денісової слово "для інших наукових…"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Але тоді в частину другу нам треба внести також правки.

 

СТРІХА М.В.  Ні, ніяких.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бо тут написано слово "державних і комунальних".

 

СТРІХА М.В.  Ні, чому. А також наукових установ, які згідно з статтею 12 цього закону включені до державного реєстру наукових установ. А сюди включаються і приватні наукові установи так само.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді напишемо, а також  інших форм власності.

 

_______________. Або інших наукових установ, які згідно зі статтею…

 

СТРІХА М.В. А також інших наукових установ. Тоді двічі додамо інших і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А де в державному реєстрі, там, де описується державний реєстр, написано, що там можуть бути наукові установи різних форм власності?

 

СТРІХА М.В. Звичайно. Звичайно, ми зараз здійснюємо грантове фінансування багатьох недержавних установ. І за результатами останніх конкурсів, це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, добре.

Будь ласка, Сергій ………

 

_______________ . Ну, ми зараз говоримо. А насправді до того, чого ми прийшли, я думаю, може бути прийнятним формулювання: до наукових працівників наукових установ всіх форм власності… І перестати перелічувати, які включені…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які включені до державного реєстру.

 

_______________. …до державного реєстру за рахунок коштів Державного бюджету. І все, і на цьому закінчити і поставити крапку.

 

_______________. А може бути в державному реєстрі підприємство, яке не…

 

СТРІХА М.В.  Може, може. На жаль, є такі досі-досі. Себто у них немає перешкоди, але фактично, оскільки зараз для частини з них, які були зорієнтовані ………. суто на приватних замовників, для них фактично не існувало стимулу подавати до державного реєстру. Хоча у них немає ніяких перешкод, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми домовилися про це? І так, врахована частково поправка Денісової, врахована частково. І ми робимо таке формулювання. Як ми його робимо? Як те, яке є наслідком поправки, так? А не як те, яке є в первинному тексті?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як наслідок поправки? Добре.

 

_______________. Дайте …………, будь ласка. Ці форми власності були ……………….Включені до державного реєстру………………

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

_______________. Самое удобное.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Прикінцеві…", "Перехідні положення". Поправка Денісової знову. Вона віддзеркалює ту саму ідею з приводу недержавних наукових установ. Як ми її можемо переорієнтувати?

Ну, те, що ми зверху зробили, це, в принципі, віддзеркалюється тепер в "Прикінцевих…" і "Перехідних…". Тобто ми її просто відхиляємо.

 

_______________. Її треба врахувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як це, врахувати?

 

_______________. Тому що там вилучається перехідна норма …………………….. року, де в тому варіанті, який на сьогодні є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте розберемося, колеги. Ми зараз розглядаємо 358-у. Розділ ІV "Прикінцеві положення". Яка це сторінка?  Це 358-а…  Де є таблиці з прикінцевими положеннями?  (Шум у залі)

В мене, так. А мене цікавить, що мають народні депутати.  (Шум у залі)

358-а норма…

 

______________. Ні, це окремо, що я вам роздавав на листочках "Прикінцеві положення"…

 

______________.  Сторінка 111.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 111-а сторінка. На 111-й сторінці.

Так, колеги, що ми робимо з поправкою Людмили Денісової до  360-ї позиції на 111-й сторінці?

Тобто про що йдеться? Я розумію так, що ця поправка вона може розподіляти… ми можемо її розглядати таким чином, що  вона розподіляє навантаження, так, на Пенсійний фонд, що ми запускаємо  норму – 80 відсотків з 1 січня 2017 року. Але тільки для працівників державних установ… (Шум у залі)

Тільки відшкодування пенсій. Бо це частина шоста статті  37-ї. Давайте  поглянемо. Частина шоста. Відшкодування… Ні! Ну… ні,  йде мова взагалі про суму  і для державних, і для інших форм власності. Поправка Денісової. Пропонує вилучити інших форм власності. Фактично вона…, ну, це є продовження тієї самої ідеї. Вилучити відшкодування для інших форм власності. Тому це треба відхилити. Все. Більше нічого не можна. Тут нічого нового немає. Будь ласка.

 

_______________. Лілія Михайлівна, справа в тому, що от якраз ця шоста частина, яку ми зараз тільки що обговорювали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

_______________. В чинній редакції нашій "Прикінцевих положень" сказано, що вона вступає з 1 січня 2017 року. Ми вже проговорили компромісну редакцію частини шостої. Не забувайте, що це нова редакція закону і стара редакція, вона втрачає свою чинність. І тому, якщо ми не голосуємо… якщо ми не врахуємо поправку Денісової, то буде …………… до 1 січня 2017 року, коли взагалі не буде цієї частини шостої, яка врегульовуватиме перерозподіл і компенсацію цієї надбавки. Тому, якщо ми… Я би пропонував врахувати цю поправку.

 

_______________. Щоб ліквідувати цей часовий…

 

_______________. Щоб ліквідувати це часове…….

 

_______________. То воно тоді набуває з моменту прийняття закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте я не… Все одно я вас не… я не можу зрозуміти. Тому що, очевидно, що всі чинні норми, які сьогодні є, якщо ми кажемо, що частина шоста статті 37 набирає чинності з 1 січня 2016 року, то це означає, що до цього часу буде діяти чинна норма сьогоднішнього закону.

 

_______________. Але ж ми говоримо, що закон втрачає чинність повністю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ні. Ми пишемо, що цей закон набирає чинності з днем його опублікування, крім…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Крім… Добре. Отже, відхилити. Так. Прошу.

 

_______________. У Денісової, дивіться, на що я звертаю увагу. Вона пропонує абзац 4 пункту 5 виключити, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який 4? Третій.

 

_______________. Абзац 4 пункту 5.

 

_______________. Ми поки що говоримо про…

 

_______________. А послухайте, давайте почнемо з іншого. Так. Абзац четвертий  пункту 5 говорить про недержавні. Те, по кому ми вирішили питання, що вони будуть сплачувати за рахунок власних коштів. Тобто він сам по собі втрачає сенс тоді цей абзац. Пункт 5 прикінцевих. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, це ви зараз вже перейшли до наступної поправки до "Перехідних положень".

 

_______________. А вони пов'язані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вони пов'язані. 380 рядок, так, абзац четвертий частини п'ятої. Так, цей абзац четвертий в нашій врахованій редакції, де ми частково врахували Денісової поправку, ми її частково врахували. Тому що ми сказали, що  частина інших форм власності, ті, що потрапили в державний реєстр, будуть отримувати. А частина, які не потрапили в державний реєстр, не будуть отримувати. Таким чином, тому у нас вилучається наш один абзац, правильно? Правильно. Тому ми можемо написати, що ця поправка частково врахована, і вилучаємо … Ні, ні, тут я дивлюся.

 

_______________. Четвертий пункту п'ятого, 380 позиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми його вилучаємо.  Все, тому що у нас все зав'язано на державний реєстр. Правильно? Будь ласка, Сергій Володимирович.

Знаєте, чому? Тому що, по-перше, треба виписати правильно оцей про державний реєстр. Що саме ті, хто є в державному реєстрі, незалежно від форм власності мають право на це відшкодування. Тобто не всі підряд, як в нас було написано, що всі недержавної форми власності мають право, а тільки ті, які внесені в державний реєстр. Тому у нас вилучається один абзац, і відповідно в "Прикінцевих положеннях"…

Максим Віталійович, а ви слідкуєте, ви записуєте. 

 

СТРІХА М.В.  Так, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви зможете з Сергієм Володимировичем потім це узгодити.

 

СТРІХА М.В.  Значить, в цій…

 

_______________. Враховується в тій редакції, про яку …

 

СТРІХА М.В.  Ні,  четвертий абзац в цій ситуації, коли ми погодилися на попередню редакцію в статті 37-й. Четвертий абзац справді тут вилучається в пункті 380-у, оскільки немає вже предмету дії цього абзацу.

 

_______________. Так немає предмету дії "Прикінцевих положень". Він діє в постійній нормі.

 

СТРІХА М.В. Ну, так-так, він діє в постійній нормі. А от щодо частини от, щодо частини абзацу третього пункту 1, тут я ще, чесно кажучи, не можу збагнути, як. Я просто не можу тут остаточно збагнути, на що скерована ця норма.

 

_______________. Абзац третій…

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Ми тут нічого не маємо вилучати.

 

СТРІХА М.В.  Ні, отут частина…

 

_______________. 328. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви розумієте, ми самі вилучили цей 3 абзац, доповнивши, що всі, хто включені до державного реєстру…  Таким чином, ми можемо написати, що її поправка врахована частково.

 

_______________. Ну, як виписати, інше питання.

 

СТРІХА М.В. Одним словом, тут, якщо ви Сергію Володимировичу доручаєте разом з Пенсійним фондом і міністерством… Себто ідеологічно зрозуміло, що ми хочемо, але мені здається, що щодо цих норм, ми мусимо окремо… Ну, зрозуміло, що вони не носять політичного характеру. Але тут дуже охайно треба подивитися всі формулювання, бо за цим стоятимуть конкретні гроші для конкретних людей, щоб ми не зробили якоїсь помилки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуюся.

 

_______________. Принципово редакційне питання, але тут мова про те, що отакий механізм відшкодування буде діяти тільки з січня 2017 року, який запропонований…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Очевидно. А ми й не можемо на більше претендувати. Ми й не можемо...

 

_______________. Хоча редакційно ми узгодили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …тому що уряд і так… Нам ще Міністерство фінансів скаже свій вирок по "Перехідних положеннях". Ми зараз пропонуємо 17 рік як найближчий можливий рік для реалізації такої норми.

Так, колеги, отже, ми пройшли всі поправки. (Шум у залі)

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, ми… Дозвольте мені завершити речення.

Ні. Ми пройшли всі правки до кінця. Але у нас залишилися ті поправки, які необхідно проголосувати. Таких поправок залишилось три. Але Іван Григорович вийшов кудись. Зараз ми повернемося до цих поправок.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ітак. 32 поправка на сторінці 20, повертаємося. Ні, ніяких перерв, ми не розслабляємося, тому що ми повинні це зробити і все. Немає єдності в робочій групі.

Отже, перша така поправка. 32 поправка Кириленка, Креміня, Бриченка. Вона знаходиться на сторінці 20. Поправка стосується вилучення норми пунктів 6 і 7, що стосуються питань критеріїв до керівника наукової установи і 6, і 7 поправка говорить про те, вірніше, 6, 7 положення говорить про те, що керівник установи не має підпадати під дію відповідних частин Закону України "Про очищення влади". Отже, поправка колег народних депутатів пропонує вилучити ці дві норми. Ми зараз маємо проголосувати за прийняття або відхилення цієї поправки. Будь ласка, Іване Григоровичу, ви хочете ще щось сказати перед голосуванням? Він вже виступав у вашу відсутність. Тому саме вам я дала слово. І це норми, які були включені за наполяганням Олександра Володимировича Співаковського, де проводилася паралель з законом про вищу освіту, а саме створенням Національного агентства з питань забезпечення якості освіти, де до складу Національного агентства були обрані люди, які підпадали під Закон про очищення влади. І у зв'язку з цим сьогодні відбуваються зміни до Закону про вищу освіту. Тобто це була як головна мотивація. 

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Далеко зайшли.

 

_______________. А, можливо, доцільно зараз як Іван Григорович прийшов, то заслухати ще раз позицію Міністерства освіти, як вони на це дивляться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Міністерство освіти. 

 

СТРІХА М.В.  Ну, вельмишановні колеги, як відомо, цих норм не було в урядовому законопроекті, вони були внесені за наполяганням народного депутата України, підтримані тоді, коли працювала робоча група без заперечень.

 

_______________. А зараз, яка ваша позиція до поправок внесених народними депутатами Кириленко, Кременем і Бриченко?

 

СТРІХА М.В.  Шановні колеги, якщо міністерство раз, ну, прийняло узгоджену позицію, от ми дотримуємося цієї узгодженої позиції. В силу тих… Ну, зрозуміло, що закон цей народжувався дуже складно. Зрозуміло, що ми частину позицій, ну, от ініціювали, частину ми прийняли. Але ми не приймали ніколи тих позицій, які ми вважали неприйнятними. Через те, ми не ініціювали цієї позиції. Але ми не вважаємо цю позицію неприйнятною, ми не вважаємо її такою, що зіпсує закон, через те ми тримаємося тут от тієї позиції, яка була заявлена під час голосування в комітеті перед першим читанням. Дякую.

 

ЛИТВИН В.М. Я скажу так… я скажу так, що Анатолій Глібович не хоче сказати. Я думаю, що ми так будемо демонструвати позицію, то наступний буде закон прийнято всім тим директорам інститутів …………, які працювали за злочинної влади треба буде піти. І ви тоді також скажете, якщо це потрібно, ми це зробимо. Давайте таким чином, я пропоную, оскільки в первісному тексті, який ми голосували цієї поправки не було, які приймала Верховна Рада в першому читанні, так треба поправку, нашого колегу виділити із тексту, зробити її поправкою, ми визначитись повинні щодо цієї поправки підтримуємо чи ні, а далі хай визначається сесійна зала. А то, знаєте, такі ці от академічні… скромність, вона призведе до того, що ми просто зруйнуємо. Ви знаєте, що в Законі про освіту внесено, якщо людині оголошено підозру, вона не може балотуватись на посаду ректора. Корбану оголосили підозру. Завтра підозру знімуть. Я умовно кажу, як приклад, тому що кожен день можна оголошувати підозру. Так давайте ми якусь тут позицію будемо займати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович, є один нюанс. Треба зараз все-таки шукати інший шлях.

 

ЛИТВИН В.М Лілія Михайлівна, я вам тоже відповідаю. Ми з вами домовилися і проголосували відносно пенсійного законодавства. Проголосували, правильно? Зараз ми шукаємо компроміс і приймаємо відповідні рішення. Ми ж там врахували те, що запропонувала Денісова, ми ж голосували. І так безліч інших питань. Скажімо, пропозиція звучала на попередньому засіданні відносно затвердження статутів. Але ж ніхто не висував ультиматум. Ну, це ж не було того.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В даному випадку…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Іще одне. Підпадають під дію частини  3, 4 статті 1 Закону України "Про очищення влади". Директор інституту наукового це влада?

 

_______________. Ні. Ні.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я про це говорю. Я про це говорю.

 

_______________. Тут міститься …… норма, тут ми ж не вносимо зміни в Закон про очищення влади чи не передбачаємо його порядок прямого застосування. Тут ………….. певні критерії до ………………. чи відсутність яких є підставою для прийняття відповідного рішення. Аналогічні були дії і по Закону про вищу освіту. Аналогічно.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Нас будут судить по тем законам, по которым судим мы тільки в 2 рази сложнее, ви знаєте, і тяжче.

 

_______________. Є. Це в Біблії написано.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. У нас дуже швидко міняється це все. І потім охотились на одних ведьм, потом других заподозрили, что это ведьма, а третьих, уже вона  в поколении була кимось.  Ми країни так, друзі, не залишимо. Живих шматків не буде тут.

 

_______________. Так, є визначення категорій. І одразу хочу провести прецедент, за який практично більшістю членів комітету, в тому числі і авторами цих пропозицій, Закон про внесення змін до Закону про вищу освіту щодо встановлення обмежень. Були застосовані практично логічні обмеження. Комітет проголосував більшістю голосів.

Справа в тому, що в цьому законопроекті, якщо іти дальше, Борис Григорович, низка статей була внесена з голосу. І це не головна стаття, їх було більше. І ви про це прекрасно знаєте. Так що критикувати треба починати з себе.

 

ЛИТВИН В.М. Лілія Михайлівна, дозвольте.

Шановні колеги, я вам нагадаю. Я вам нагадаю зараз, Закон про очищення влади, там є така норма… Правда він у нас не діє. Бо якщо там про очищення, закон задіє про очищення влади, у нас влада була би обезглавлена в Україні, це перше.

Друге, скажімо, директор Інституту будь-якого у молодості був комсоргом, комсоргом був, ……………., він не має права балотуватися на виборній посаді будь-якій  він був, він не має права балотуватися на цю посаду. От заради компромісу давайте будемо спочатку закон читати, а потім будемо говорити про те, що ми хочемо усе прийняти.

 

_______________. Очищення влади, є така норма…

 

ЛИТВИН В.М. Да, така норма. Якщо на комсомольських посадах працював на виборній комсомольській партійній роботі, не має права. Треба розрізняти, якщо був там інструктор райкому комсомолу це одне, він просто найманий працівник, а якщо був секретар, він вже не має права. Тому тут дивіться які норми, це закон треба ще почитати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В нас немає іншого вибору, як голосувати, і тільки так ми можемо вирішити це питання, а далі буде вирішувати зал в кінцевому рахунку.

Отже, ставиться поправка. За яким номером зараз покажіть мені? Поправка 32, сторінка 20 Кириленко, Кремінь, Бриченко. Пропонується поправку врахувати. Я так зрозуміла, спочатку ставимо? Пропонуємо поправку врахувати. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Голосуйте, будь ласка. Дякую.

Тепер наступна проблемна поправка, 49 поправка. 49 поправка, сторінка 35. На 35 сторінку. Так, поправка просто тут. 49 поправка внесена народними депутатами Литвином, Кременем і  Бриченком. Є ще 50 поправка, яка соголосна за своїм змістом, внесена народним депутатом Тарутою.

Будь ласка,  для того, щоб ми освіжили і для тих, хто дивиться нас сьогодні в прямому ефірі, будь ласка,  про що поправка, хто її з присутніх народних депутатів зараз ще раз представить? Хто має бажання, будь ласка,  Володимир Михайлович.

 

ЛИТВИН В.М.  Я думаю  немає потреби повторювати ті аргументи, це було заключення юридичне Академії наук. Аргументовано воно було всіх членів комітету з огляду на це ми внесли таку поправку четверо народних депутатів. Разом з тим, я скажу, що Анатолій Глібович перед цим телефонував і просив, щоб цю поправку, якщо це буде призводити до протистояння, відезвуювати або зняти, інакше це виглядає як спроба зірвати прийняття закону в цілому. Хоча я стою на тому, що затверджувати статут має Міністерство юстиції. Я не бачу тут величезних проблем, але якщо тут потрібно буде для досягнення великого компромісу, прийняття позитивного рішення, давайте будемо приймати інше рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Міністерство освіти і науки, ваша позиція.

 

СТРІХА М.В. Вельмишановна Лілія Михайлівна, вельмишановні народні депутати! Я хочу ще раз наголосити, що якщо у нас у когось може були раніше якісь там підозри щодо того, що хтось, когось хоче десь тут перетиснути, я думаю, що наша спільна робота над законопроектом нас переконала в тому, що всі в цьому залі прагнуть досягнути одного. Це рішення, які досягнуть максимального позитивного результату для української науки.

Позиція міністерства тут базована виключно на правових підставах. Вчора міністр спеціально, ну, на жаль, він пішов, але, повірте мені, це так, консультувався з керівництвом Міністерства юстиції України, яке ще раз підтвердило, що ця поправка не корелює з чинним законодавством, яке відносить до сфери реєстрації Міністерства юстиції саме статути об'єднань громадян. Національна академія наук України за своєю природою є найбільшою в державі державною науковою установою в відповідності з двома законами України про Кабінет Міністрів України і про Господарський кодекс. Цей статут має реєструватися Кабінетом Міністрів України.

Відтак, щоб не було якихось побоювань щодо того, що ця справа буде затягуватися, внесено спеціальне застереження, що це має бути зроблено в місячний термін з дати його, Національної академії наук України. Я ще раз хочу підтвердити, що це питання не має жодного політичного характеру, воно є виключно в юридичній площині і, напевно, після ухвалення цього закону максимально швидко цей статут буде затверджено. Відтак я б дуже просив би народних депутатів України погодитися з редакцією, яка зараз є в лівій колонці і була узгоджена комітетом на першому читанні. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І так, шановні колеги, у місячний термін здати його надання Національною академією наук.

Прошу.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Я знову звертаюся до Анатолія Глібовича, звертаюсь до Володимира Петровича. Ви пам'ятаєте цю дискусію, яка була в цьому залі? Норма місячний термін імперативна норма. Ви подаєте Кабміну, він нам повертає, що там щось не так і так далі і так далі. Все це робиться в місячний термін, в місячний. Не дійшли злагоди, в місячний термін статут автоматично вступає в дію, автоматично вступає в дію.

 

______________. (Не чути)

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Написано в місячний термін. Це по чиїй вині він не вступив в дію? Це по чиїй вині? Ви подали вчасно? Ви подали в певний період, ви на загальних зборах його затвердили, ви подали уряду   ……… затвердити. Ми подали уряду, уряд його не затвердив. Автоматично статут вступає в дію. Це передбачає ця норма. Затверджується…

 

_______________. Реєструється Міністерством юстиції.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Тихо-тихо-тихо. Ми тут проводили, і юристи були з консультації, проводили. А якщо повертає? Місячний термін стоїть, нічого іншого не передбачає закон, – місячний термін. Тобто вам на дискусію з урядом місячний термін. Ви не погоджуєтесь з урядом, не затверджено в місячний термін – статут вступає в дію, який затверджений загальними зборами. Це один варіант. Ну, це ж не так, ми так трактуємо. І тоді юристи, які тут були, так трактують. А в дійсності як буде? В дійсності, це залежить від того, як уряд віднесеться, хто в уряді працює, хто в Міністерстві освіти працює, бо вони ж будуть причетні. Уряд – це Міністерство освіти, перш за все. Мін'юст – це Мін'юст, все. Тому ваша думка?

 

СЕМИНОЖЕНКО В.П. А можна мені запитання задати Максиму Віталійовичу? Максим Віталійович, я був на початку минулого засідання, появився за півтори години після початку. Зорієнтований на те, що проблема у вашому схвалення, саме з боку Міністерства освіти і науки. Якщо ви зараз говорите, що ви згідні на це, ми будемо разом з вами писати цей статут, ви берете участь в усіх засіданнях президії, всіх сесіях академії наук, то ми тоді дійсно приймаємо, що реєструється в Мін'юсті, немає питань. Якщо буде з вашого боку крок… Тобто ми зараз вирішимо, а потім ви скажете: "Це не той закон, ми проти, щоб він взагалі потрапляв зараз на друге читання". Це вже інша справа. От скажіть чесно, чітко і відверто вашу позицію. Да.

 

СТРІХА М.В. Вельмишановні колеги! Міністерство освіти і науки України, здається, всією цією роботою над законом продемонструвало, що воно не має наміру встановлювати контроль над самоврядними науковими організаціями. Хоч існували такі проекти в уряді. І я не відкрию таємницю, скажу, що нам довелося відбиватися. Ми не намагалися перебрати на себе зайві повноваження, хоч нас в цьому теж звинувачували. Але будь-який аналіз покаже, що міністерство добровільно позбавляється значної частини своїх повноважень на честь, на користь громадських структур. Відтак єдина функція міністерства щодо цього статуту справді, коли воно... Це просто, є певні речі, скажімо, які стосуються спільної діяльності. Зафіксовано цим законом, от наявність ради, яка діє при академії, яку ми створюємо спільно. Є у нас спільні наукові центри, які встановлюються теж тим законом і ми маємо, ну, зрозуміло погодити в цьому статуті порядок цього, якихось намагань при цьому, ну, перебрати владу, втрутитися в здійснення академією внутрішніх її функцій передбачені цим статутом, з нашого боку не було, немає і не буде, ідеться просто про юридичну акцію. Звичайно, якщо в статуті буде якась юридична недоречність, ну, умовно кажучи, розбіжність з законом, ми зобов'язані будемо на цю недоречність сказати, я сподіваюся, що з боку академії так само не буде злої волі цю недоречність виправити. Я розумію, що на ситуацію лягла просто, на сьогоднішню, ну, по-перше, спадщина минулого часу, я не буду казати з яких причин там попереднє керівництво гальмувало це затвердження, але то не моя функція. У нас справді виникла певна загаяння, де очевидно була спільна вина наших юристів, уже при мені, коли справді це стосувалося статутних норм щодо центрів, один з яких ви очолюєте, Володимиру Петровичу, де справді, хоч вони називаються МОН і НАН, не було ніяких внесено функцій в МОН. Ну, зрозуміло, що, якщо є центри спільні то якось мусить бути спільна відповідальність за ці центри і це…

 

______________. (Не чути)

 

СТРІХА М.В.  Так. І це мусить бути окреслено в статуті, ну, хто за що відповідає. На жаль, тут і треба визнати, що і юристи Національної академії теж несуть свою частину вини, що це було зроблено не так швидко.

Але зараз, я підтверджую, що політичних у нас проблем ніяких немає. Ми ухвалили закон, ми за ним маємо діяти. Якихось моментів, намагань, от після того як ми всі погодились, що академії є, що вони є головними розпорядниками, що вони мають діяти, загальмувати це все ні в кого немає. Єдине, що важливо, щоб статути, які є документами вищої ваги, були документами легітимними. І з цього погляду я уже скажу не як чиновник, а просто як учений, який 32 роки день у день пропрацював в інституті Національної академії наук України. На жаль, уже не працюю, але 32 роки день у день пропрацював. Реєстрація статуту в Мінюсті якраз при тому, якщо хтось би пішов би для, ну, з пропозицією наступного кроку реформи перетворення академії на громадські клуби науковців і відокремлені від них наукових установ, було б знахідкою, оскільки реєстрація статутів в Мінюсті якраз є притаманна для  об'єднань громадян. В цьому сенсі реєстрація статутів саме Кабінетом Міністрів  є гарантією від таких можливостей таких непродуманих змін. З цього ми і виходимо. Раніше статути академії реєстрував Мінюст. Але з того часу, ви знаєте, що змінилася база, ухвалено новий Господарський кодекс, ухвалено новий Закон про Кабінет Міністрів, і ми мусимо рахуватися з цією юридичною базою. От моя відповідь дуже проста. Я думаю, що, шановні колеги, от ви всі бачили прозору нашу роботу. Ми пішли на зустріч, Анатолій Глібович засвідчить, де могли ми застерегли всі позиції, які треба. І я знову таки, не для мікрофону кажу, але, ну,  те, що без трансляції, що зараз міністр докладає величезних зусиль для того, і він ще раз підтвердив сьогодні, він говорив сьогодні з Прем'єр-міністром, що при всій бюджетній скруті, не може розглядатися зараз варіант бюджетної економії за рахунок науки, при чому під словом наука розуміється не тільки університетська наука, а вся наша наука Національної і галузевої академії наук. Я не знаю, які ще можливі докази, аргументи чи… (Не чути)

КИРИЛЕНКО І.Г. (Не чути) Ми цю добру злагоду розуміємо, що якщо наука це вічне поняття то уряд це ……………Тоді ……… щоб цей закон був прийнятий а завтра ……………….. Все може бути. 

Тому давайте запишемо норму, неприйняття, незатвердження урядом в місячний термін автоматично входить в дію.

 

СТРІХА М.В.  Можливо, так, що…

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Місяць, ……….. місяць, тоді робіть все, що ………….

 

СТРІХА М.В.   За відсутності ухваленого мотивованого рішення уряду в місячний термін статут…

(Загальна дискусія)

Ні. Шановні колеги! Ми мусимо розуміти, щ,о ну, статут може містити і якісь помилки. На жаль, це помилки можуть бути і з боку академії. І, якщо уряд у продовж місяця виправить ці помилки і вкаже академії от, що, то академія таки зобов'язана ці помилки виправити, внести знову уряду і уряд затвердить. Але ситуація, коли будь-який статут, коли уряд поставлений в імперативне становище, от затвердження будь чого, що йому вносити, ви розумієте, що це теж неможливо, на те він і є уряд.

Я просто хотів би, щоб ми… Ми зараз виходимо з презумпції лихої волі. Ця ж сама презумпція лихої волі може бути з боку Мін'юсту так само, ви розумієте і час її там буде подолати, я думаю… От, що Мін'юст в результаті, як би так сталося, була гіпотетична можливість реєстрації статуту в Мін'юсті, от насамперед, що Мін'юст зажадав би і це залізно абсолютно, це вимога до статутів об'єднань громадян, що в статуті Національної академії мусить бути порядок ліквідації цієї академії, це гарантовано, це 100 відсотків так.  От зараз в статуті Національної академії немає порядку ліквідації, що цілком зрозуміло, що Національна академія не на те засновувалася, щоб бути ліквідованою врешті-решт. І себто, якщо ми вважаємо, що от є, може бути презумпція злої волі там, то не меншою мірою і може бути презумпція злої волі і на рівні окремого відомства. Тим більше, відомства, де є люди, де працюють люди, які за природою своєю з наукою не пов'язані. І там справді академія може мати проблеми, бо вона в якихось ситуаціях матиме справу не з фахівцями. Я переконаний, що в будь-якому разі людина, президент академії завжди домовиться з міністром, хто б то не був, освіти, бо вони природно розуміють один одного. Але у спілкуванні з міністром юстиції, це люди, які мають різні понятійні апарати. Воно може бути суттєво складнішим. Через те, тут із погляду… Я, головне кажу, що я мушу стояти, розумієте, на позиції закону, бо як чиновник… Депутати можуть ухвалювати політичні рішення. Я як чиновник мушу стояти на позиції закону і лишень закону. Але із погляду от практичної вигоди, я не бачу для академії великих плюсів від такого рішення про Мін'юст, а навпаки бачу великі ризики, які можуть бути нічим і не компенсовані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Петрович.

 

СЕМИНОЖЕНКО В.П. Ми зараз вдячні Максиму Віталійовичу. Він сказав відверто, що ми за будь-який консенсус, який сьогодні є, який працює на науку, який збільшує академічні свободи і створює найбільш гнучкі умови для того, щоб наука рухалась, враховуючи, що у нас проблеми великі з державною підтримкою. Але, з іншого боку, дивіться, що ми маємо: академія правових наук, вона запропонувала. Це вища наукова установа, яка є експертом всіх питань права. Тобто, якщо вона вважає, що це можливо при даних прийнятих кодексу, то це дійсно можливо.

І тут ніхто не може налякати Мін'юст. Ну, що він скаже, – як ліквідація академії? Ну, так в кожному інституті ми пишемо порядок ліквідації, і там напишемо. Якщо, скажімо, збереться, загальні збори і двома третинами, четвертьма четвертями скаже, що треба розпустити, воно розпуститься, але іншого ж ми не запропонуємо. Тобто з Мінюстом, з точки зору права дуже спокійно, нормальна буде робота. А, якщо статут буде кожен міністр списувати, Мінекономіки, погодьтесь зі мною, всі проекти, які будуть прийматися, які мають смисл впровадження в реальну економіку, таких-то наукових речей і хтось інше таке впише. Ми звичайно…. буде така тяганина з затвердженням.

Дивіться, дійсно, була та влада, яка тримала ці останні зміни до статуту Національної академії наук, але ж дивіться, уже нова влада півтора року. З квітня 2014 року ще не затверджені зміни до статуту академії, по сьогоднішній день, зараз отримав через імейл довідку. Тому що введено зараз фактично поза законом попереднім, де ми реєстрували просто у Мінюсті статути, те, що треба затверджувати Кабміном, от реальна ситуація. Тому я думаю, що нас не лякає реєстраціє в Мінюсті, там буде право… якщо буде збільшені терміни розглядання тоді можна подавати в суд на порушення законодавства, там є термін протягом якого реєструються всі ці речі. Багато реєструємо громадських організацій, партій і так далі, так далі. Але вони, дійсно, юридичних моментів вони будуть торкатися, а по іншому самоврядування. Тобто і державний порядок, і самоврядування одночасно, і повна ваша участь у вас є своє місце навіть на засіданнях президії Міністерство освіти і науки. Коли вас там не буває його ніхто  не займає.

 

СТРІХА М.В. Шановні колеги, я просто хочу сказати, що в системі, от поза державними структурами, звичайно, можуть бути висновки академії наук, що дуже важливо. Але вчора міністр отримав конкретну відповідь, дуже жорстку від керівництва Міністерства юстиції України. Відповідно до це одне з тих положень, яке … ми з вами сьогодні декілька разі говорили про положення, на які дуже важливо не наразити закон, щоб з якихось причин він не наразився на вето. Це одне з тих місць, де ми можемо невиправдано наразити закон на вето, оскільки, ну, ми всі розуміємо, що є Господарський кодекс, що є Закон "Про Кабінет Міністрів". Звичайно, можна було б зразу вносити… 

 

______________. (Не чути)

 

СТРІХА М.В. Ні, Господарський кодекс і Закон "Про Кабінет Міністрів" напряму передбачають реєстрацію статутів національних галузевих академій наук саме Кабінетом Міністрів України.

Звичайно народні депутати могли піти шляхом паралельного внесення змін до цих законів, але цього не було зроблено. І вносилася зміна в чинний один закон, яка не узгоджувалась з двома іншими діючими законами. Відтак… От правові реалії такі. Відтак, я дуже просив би народних депутатів України виходячи з того, що це питання насправді не є тут політичним, не є, тобто воно не ліквідує, тобто, можливо, ліквідуючи одні загрози вона створює не менші інші загрози там, але ми мусимо зараз, мені здається, виходити все-таки не з презумпції винуватості, а з того, що ми маємо неоціненний досвід спільної конструктивної роботи. Я думаю, що цей досвід мусить розвіяти всякі підозри про те, що, ну, є якась зла воля. І ми мусимо іти тим законом, який, тим шляхом, який передбачений законом, бо це є шлях найпростіший, він викличе найменше заперечень і він є найочевидніший. Відтак, я б дуже просив би справді народних депутатів погодитися з редакцією погодженою, бо ми справді погодилися з цією редакцією, ми виходили з нею на перше читання, ми погодилися на це застереження про місяць бо справді мусить бути те, що розвіє побоювання. Давайте пройдемо цей момент, вийдемо в залу, проголосуємо закон і, ну, чи я буду, чи буде якась інша людина, але я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Максиме Віталійовичу. Зрозуміло.   

 

СТРІХА М.В. Ну, не маю підстав вважати, що там буде негідник якийсь щось опиратиметься злісно. Все це буде зроблено вчасно і успішно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, у мене є пропозиція. Я сподіваюсь, що вона конструктивна. В нас зараз ситуація така, що з одного боку на законодавчих підставах Міністерство освіти і науки наполягає, щоб це робив Кабмін. Тобто з юридичних підстав, з юридичних мотивів, а не з політичних. Натомість народні депутати з політичних мотивів мають підстави вважати, що хтось буде затримувати і гальмувати ухвалення статуту, а затримка ухвалення статуту призводить до того, що академія не може працювати. Я правильно розумію?

Скажіть, будь ласка, от я хочу уточнити, поки погоджують ваш новий статут, ви можете приймати легітимні рішення відповідно до роботи за старим статутом?

 

_______________. Видно, що діє, чинним тоді є старий статут, який вступить в дію, тобто який перестане бути чинним тільки після того, як буде прийнятий і затверджений новий. Але біда в тому, що той статут попередній, він вже багатьом нормам законодавства не відповідає, які вже діють на сьогодні, тут от виникають такі ножиці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, гаразд, він не відповідає, зараз цей закон, зараз цей статут на ухваленні. Ми цією нормою підкреслюємо обмеженість часових рамок для його прийняття. Зрозумійте, в нас зараз буде сценарій такий, навіть якщо троє народних депутатів, бо я буду в цій ситуації підтримувати міністерство і я зразу про це декларую. Якщо троє депутатів проголосують за те, щоб ми прийняли цю поправку, припустимо, я її буду ставити на підтвердження у залі.

 

_______________. Лілія Михайлівна, можна два слова тоді? Звісно, що для академії було б краще, щоб затверджував, тобто реєстрував Мін'юст, це очевидно. Але коли от на попередньому засіданні комітету Іван Григорович запропонував один місяць, це певно було безпечення від того, що буде менше свавілля. Але Іван Григорович знову ж такий правий, все залежить від людей. Сьогодні є Максим Віталійович, ми з ним, академія можливо домовиться і ми якось подолаємо ці бар'єри, завтра може бути хтось інший. І побоювання мої полягають в тому, що от замість того, щоб перевіряти статут на відповідність законодавству, буде намагання туди рекомендувати вклинити щось таке, що не буде корелювати з нашою самоврядністю. Тобто, ну, дійсно, і так і так є небезпека. Тому, коли я телефонував Володимиру Михайловичу, то я мав на увазі от саме те, щоби ця стаття не стала на шляху затвердження закону в цілому. Очевидно, що закон в цілому він важливіший, ніж навіть це питання статуту. Тому вирішують депутати, і я можу тільки сказати, що, ну, академія сприйме будь-яке рішення. І ми будемо, звісно, виконувати все те, що закон буде записувати. Але, можливо, тоді от, дійсно, додати якусь норму стосовно все ж таки того, що, якщо статут протягом місяця не затверджується, то він тоді, чи то реєструється в Мін'юсті, чи просто набуває, як то кажуть, законної сили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, якщо на ньому не буде відповідної печатки, він не може набути сили. Тобто тоді реєструється в Мін'юсті.

 

_______________. Ну, тоді нехай він реєструється в Мін'юсті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Григорович.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. То якраз ми тихенько зараз підходимо до компромісного рішення.

Ну, по-перше, в нас випало національні академії і галузеві. У нас вони випали. Треба їх теж ставити,  нікуди не подінемося. В тіло закону до другого читання, і це не поправка, це рішення комітету вже повинно бути. Це, мабуть, поправки комітетські. Бо випало. Національні академії і галузеві, вони теж самоврядні організації, і вони теж мають самостійні бюджети. Тільки одна Національна велика попала академія наук, все. Додавати треба, це раз.

Друге, я до Максима Віталійовича звертаюсь, все рівно імперативна норма стоїть місяць, ми можемо добавити слово обов'язково місячний термін. Обов'язково, слово обов'язково. Воно унеможливлює потім будь-які  інсинуації.

 

СЕМИНОЖЕНКО В.П.  Дивіться, в Господарському кодексі зараз нічого поки не знаходимо щодо Академії наук.  То треба перевірити цей момент. Іван Григорович, дозволите перебити вас, я ризикую нашою спільною, так сказати, роботою, але… А який механізм, от давайте замислимося? Ми подаємо, скажімо, в Кабмін. Він що, повинен автоматично за місяць підписати це? Він скаже: "А ми зараз змінимо стільки-то статей". Який механізм сказати, що ми з цим не погоджуємося. Чи вони замість нас перепишуть весь статут і протягом місяця, навіть і раніше, затвердять його? Це хіба задовольняє взагалі ідею тоді закону? Це перше.

Друге, перевіряємо зараз кодекс, – немає там про академію. Хто вас зорієнтував, Максим Віталійович, що там саме забороняється академія?

 

СТРІХА М.В.  Значить, там ідеться про реєстрацію статутів державних установ. Академія, згідно з тим визначенням, є державною установою. І нікуди ми від цього не дінемося. Якби Академія наук була тут об'єднанням громадян, які з власної… Але біда в тому чи щастя в тому, що Академія наук є державно установою, і ми внесли це визначення в закон. І воно є саме так.

 

СЕМИНОЖЕНКО В.П.  Є особливості цих… В будь-яких законах є особливості цієї установи, в законодавстві воно ж існує. Це державна, але самоврядна. А там мова йшла просто про державні установи, да.

 

СТРІХА М.В. Шановні колеги, Господарський кодекс, на жаль, не робить якихось виключень для державних самоврядних установ. Ви знаєте, висновок, на жаль, академії правових наук... Рівень нашої юридичної науки, от на відміну від рівня нашої фізичної науки… От фізикам нашим я вірю завжди, а наших юристів я часом мушу перевіряти по багато разів. Ну, от і в очі йому це скажу, і, по-моєму, казав. Ну, що вдієш. І боюся, що ніхто мене не спростує в цьому.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Максим Віталійович…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іване Григоровичу.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Максим Віталійович, ситуація буде так. Закон, я думаю, Володимир Миколайович з величезним досвідом говорить, що це буде поставлено на підтвердження. Лілія Михайлівна це підтвердила. Звичайно, в залі дуже рідко яка поправка підтверджується. Це треба величезну роботу титанічну робити, щоб вона була підтверджена. е майже неймовірно. І всі будуть розуміти, що якщо піде ламання списів навколо цієї поправки, закону взагалі може не бути.

Погодьтесь з тим, що норму записати: обов'язковість – місячний термін. І тоді працюйте з академією міністерства, щоб за місячний термін уряд отак, як не закон, так і уряд затверджував статути. Добавляємо слово "обов'язково в місячний термін". Уряд обов'язково, це значить, Міністерство освіти, це значить, Міністерство освіти, бо всі інші сидять технарі, міністр сільського господарства, міністр культури, йому ці питання потрібні.

 

СТРІХА М.В. Шановні колеги, запишите, обов'язково будемо працювати у відповідності до того, що ви запишите.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Можна закінчу думку?

 

СТРІХА М.В.  Повірте…

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Я закінчу думку, Максим Віталійович. Закінчу думку. Тут же обов'язково затверджує, в разі незатвердження автоматично вступає в дію. Все. Крапка.

 

______________. Набуває чинності.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Набуває чинності автоматично і все. Ми повністю вас підтримали. Вас ми підтримали повністю. В зал заносимо закон, який набирає відповідну кількість голосів на ура. Нічого абсолютно… Підтримаємо вас повністю. Тільки слово добавляємо "обов'язково" і те, що автоматично вступає в дію, якщо не затверджений урядом.

 

СТРІХА М.В.  Шановний Іван Григорович! Я от при всьому бажанні, ну, от можу погодитись на місячний термін. Але створення прецеденту за яким якесь рішення, от яке… У нас в законі як відомо, ну, от те, що закон, який не підписаний Президентом набуває дію бо він перед тим підписується Головою Верховної Ради, от аналогів інших в нашому законодавстві я не знаю, хоч може я не просунутий юрист. Тобто давайте все-таки виходити з нормальної юридичної процедури. Повірте мені, що Міністерство освіти і науки буде найбільше зацікавлено в тому, щоб статут академії, який врахує ті прогресивні особливості цього закону, як найшвидше був зареєстрований і набув чинності. І немає підстав в місячний термін, в місячний термін будем. Ми всі прекрасно розуміємо, що місячного точно не буде, але місяць і тиждень буде і проблем не виникне. І ми прекрасно розуміємо, що за цей місяць ніхто уже не вмре, бо не вмерли за два роки і попередній статут діє, себто, катастрофи не буде, небо не завалиться, але ми підемо юридичним, законним шляхом, який ні в кого не виникне ніяких претензій, не буде оскаржень, і не буде підстав надалі людям намагатися …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, Максим Віталійович, ваша позиція зрозуміла.

 

ЛИТВИН В.М.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Володимир Михайлович.

 

_______________. Дякую.

 

ЛИТВИН В.М.  От я хочу сказати, Максиму Віталійовичу, що у нас всі президенти відповідальні, у нас всі Голови Верховної Ради, відповідальні, але закон визначає Голові Верховної Ради підписати закон протягом 5 днів, Президенту України підписати закон протягом 2 тижнів. Якщо він не підписав його, то тоді оприлюднюється за підписом Голови Верховної Ради України – це перше.

Друге. Я розумію, що в академії наук, в тому числі в правовій Академії наук, там багато невігласів, а в Кабінеті Міністрів сидять всі видатні особистості, що вони краще розуміють, який має бути статут для Академії наук і вони повинні його переглядати. Якби вони виконували формальну функцію на перевірку закону, тобто статуту у відповідності до законодавства, проблем немає. Але ви знаєте, що цей статут розсилається у всі міністерства і відомства, кожне міністерство і відомство хоче по впливати на Академію наук і вона буде писати свої побажання.

Ще один момент відносно термінів. Я приведу такий приклад, є такий проект, який називається реабілітовані історії, є редколегія, так, вже видали десь порядку 100 томів, є редколегія, яка затверджується Кабінетом Міністрів України. У зв'язку з подіями, що відбулися Академія наук внесла до Кабінету Міністрів пропозиції переглянути склад головної редакційної колегії, оскільки вона викликає багато політичних та інших міркувань, це було зроблено на початку березня місяця. Я, як народний депутат підключався д цього питання, звертався до Прем'єр-міністра, днями отримав відповідь від вашого міністерства, що ви проект погодили і направили його в Кабінет Міністрів  України, початок третього місця і сьогодні закінчення одинадцятого місяця. А люди пишуть ……… на попередників, які там присутні, в тому числі попередній міністр освіти серед очильних представників цього видання. Буде черговий політичний скандал з цього приводу, да, і ми скажемо, що Кабінет Міністрів  не міг прийняти відповідне рішення. Це вам до оперативності Кабінету Міністрів. Тому, якщо ми хочемо справді компромісу, то давайте ми тоді зафіксуємо. Хоча в Кабінеті Міністрів  там вистачає дуже багато повноважень, і вони всі чітко виписані в цьому законі. Давайте ми зафіксуємо. Місяць немає, автоматично вступає в дію цей статут. Але вони не повинні переписувати цей статут. Бо я прекрасно розумію, що зараз цей статут буде переглянутий і відправлений через декілька місяців назад Академії наук, приведіть у відповідність і збори збирайте. Ви це прекрасно розумієте, так що давайте шукати компроміс.

І останнє. Я, Лілія Михайлівно, дуже сприймаю позицію, що поставлю на підтвердження, і воно не пройде. Оскільки тут є питання …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не сказали, що не пройде…

 

ЛИТВИН В.М. Лілія Михайлівна, я ж не завершив ще виступ. Ми ж тут всі колеги. Да, ми повинні знайти компроміс. Бо, якщо така позиція, що ми одне проводимо, а інше, що викликає дискусію і потребує узгодження, ми його валимо. Так тоді я можу вам сказати, що кожна поправка, яка схвалена комітетом і робочою групою, буде ставитися на підтвердження, на голосування. Закону не буде. Тому давайте шукати тут компроміс. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайловичу, я сказала про це через півгодини дискусії над цією поправкою. Тому що, коли пройшло півгодини обговорення, я зрозуміла, що ми компромісу досягнути по ній не можемо. А по інших поправках ми досягали компромісу. А зараз позиція вийшла така, що от зараз буквально п'ять хвилин тому нарешті почали говорити про якийсь компроміс.  Всі компроміси, які ми на початку попробували формулювати, були відхилені. І в такій ситуації, коли ніхто не прагне знайти компроміс, мені більше нічого не залишалося як сказати так і нагадати, що всі мають право поставити поправку на підтвердження. Я думаю, що Співаковський теж буде ставити свою поправку на підтвердження.

І ми маємо бути готові до такого сценарію розвитку подій. І якщо нам, дійсно, ми переконаній в якій позиції, треба буде переконувати всі фракції, щоб вони проголосували за ту чи іншу поправку на підтвердження. Тобто я не бачу тут ніяких речей, які я роблю поза регламентом або кажу. І так само я не стверджувала, що ця поправка буде провалена, для цього треба працювати і захищати буде певну позицію. Давайте шукати компроміс, я за це, я весь час намагаюсь модерувати дискусію так, щоб ми могли знайти компроміс.

 

СТРІХА М.В.  Шановні колеги, чи дозволю я вас просити без запису от зараз і не в протоколі цього засідання...

(Вимкнено мікрофон)

 

СЕМИНОЖЕНКО В.П.  Висновок буде об'єктивний, і якщо він буде не той, який відповідає законодавству, принципам роботи академії, то, звичайно, Мін'юст не може його враховувати. І є можливість тоді якісь такі апеляції хоч якогось діалогу.

 

СТРІХА М.В. Я спеціально…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, подивіться, Івану Григоровичу треба піти, нам ще залишилося три поправки, і нам треба основний текст за основу прийняти. Ми дискутуємо 35 хвилин по цій поправці. Зараз запропонований компромісний варіант, ми готові на нього погодитися чи ні?

 

_______________. Мін'юст без терміну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мін'юст без терміну за наявності висновку центрального уповноваженого органу, який здійснює політику, тобто Міністерство освіти і науки. Підтримуємо?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. Я вибачаюсь. Аграрна академія наук. Я вибачаюсь, що я після депутатів і після заступника міністра виступаю.

У мене є застереження до одного слова, а саме статуту, який ухвалюється загальними зборами, ухвалюється, можливо приймається? Ухвалення  це те є, що є щось уже розроблено, і ми його ухвалили. Чи можливо якось розробити конкретику більше?

 

СЕМИНОЖЕНКО В.П. Статут приймається.

 

_______________. Приймається, але ж не ухвалюється?

 

СЕМИНОЖЕНКО В.П. Рішення, прийняти  статут, проект статуту …

 

_______________. Це те саме зауваження, що робив Іван Григорович, в попередньому обговоренні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можна трансляцію, можна?

 

_______________. Але тоді зверніть увагу, що в частині 8 написано, до виключної компетенції загальних зборів належить ухвалення…

 

_______________. Ухвалення, і так в протоколі написано…

(Загальна дискусія)

 

СТРІХА М.В. Шановні колеги, мені здається, що це правка є редакційного характеру і це юристи вже потім мусять знайти найбільш відповідні терміни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, колеги, у мене … Ми прийшли до компромісу, ми пишемо, що поправка ухвалюється частково. Вона врахована частково, тому що ми пишемо, що Міністерством юстиції, так, це так, як ви в поправці… реєструється Міністерством юстиції за… далі…

 

СТРІХА М.В. Наявності висновку центрального уповноваженого органу виконавчої влади, який здійснює…  Міністерство освіти і науки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І здійснює…

(Загальна дискусія)

 

СТРІХА М.В. Державну політику…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Домовились.

Так, тепер галузеві академії. В галузевих академіях у нас написано Кабмін, так?

 

_______________. Почитайте, просто тут  статут…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І так, національний… в статті 18 і взагалі нічого немає як вони статути свої затверджують? Немає в статті 18, ми б відкрили.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, давайте проголосуємо зараз за цю поправку. І так, 49-а і 50 поправка враховується частково в редакції, яку щойно ми озвучили. Все, з цим зрозуміло.

Тепер по галузевих академіях, аналогічну норму вносимо в галузеві академії. Аналогічна норма в галузевій академії, в них теж є центральні уповноважені органи влади.

 

_______________. Але там би я б сказав центрального органу влади у сфері освіти і науки та центрального органу виконавчої влади за профелем діяльності для педагогічної це буде тільки Міністерство освіти і науки, а для…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за таке формулювання, прошу голосувати. Дякую. Зрозуміло. Сергій Володимирович, зрозуміло, так.

Максим Віталійович, потім разом треба буде…

 

СЕМИНОЖЕНКО В.П.  Лілія Михайлівна, тут є одна важлива річ, одну секунду. Висновок за наявності повинно зробити за зверненням Академії наук протягом двох тижнів Міністерства освіти і науки, воно може просто не подавати, да, регламент. Протягом двох тижнів висновок же зробите, коли буде прийнято.

 

СТРІХА М.В.  Ми будемо робити це якнайшвидше. На правду, ми будемо, як ніхто, зацікавлені, щоб це відбулося швидко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, колеги. Колеги, я вас прошу. Оці всі терміни, ну, мені за це, що ми по-моєму трішки перетягуємо вже, це закон. Можемо  якісь підзаконні акти, так, ну, не можна вже в закон писати "двотижневий термін" ще щось, ну, це закон. Ми здається все, Мін'юст, те, що ви прагнули по поправці. Дали один єдиний запобіжник, щоб все-таки була якась оцінка у органу, який здійснює політику, все.

Наступне. Будь ласка, сторінка 69, швиденько рухаємось, правка 85 Ківалова. Нагадую, що йшла мова про те, що держава встановлює для наукових працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці, а далі йшли слова "та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів". Іде мова про те, що треба, на думку Ківалова, вилучити слова "стимулює систематичне оновлення наукових кадрів" і це підтвердили сьогодні на засіданні деякі учасники засідання у зв'язку з тим, що вихід на пенсію не означає, що людина іде з роботи. Вона отримує пенсію і далі працює, і оновлення як такого. Тому, в першу чергу, основна причина – це престижність наукової парці.

 Пропонується. Тут написано, робоча група пропонувала відхилити  поправку Ківалова, яка полягає  в тому, щоб поставити крапку після слів "наукової праці". А зараз ми прийшли до думки врахувати поправку Ківалова і поставити крапку після слів "престижність наукової праці". Ні, навпаки.

Так, хто за те… І так, ми маємо два рішення. Пропозиція від групи відхилити поправку, але ми почули аргументацію. Ви хочете щось сказати з цього приводу, колеги?

 

_______________. Ну, єдине, що ми можемо сказати, я не думаю, що такого типу речення когось може образити і так далі, тому що пенсіонери, вони вирішують це питання кожен  в індивідуальному порядку.  І науковці це якраз та категорія, яка працює або не працює виключно через свої переконання та здатність працювати. Але просто в сукупності, от навіть як дивитися цю трансляцію, в багатьох людей, в тому числі і молодих, оскільки я представник ради молодих вчених НАН України, виникає відчуття, що цей закон він якраз про пенсійне забезпечення, яке ………….. Оце єдине застереження. Від цих слів нічого не залежить, вони політичні. Але вони в багатьох викликають ………….. Ну, знову, значить, нас цікавить не оновлення, не приток молодих, а нас цікавить …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Юлія, дивіться. Справа в тому, що, якщо піде взагалі розмова про цю поправку  в залі, ми можемо тільки створити великі проблеми. У зв'язку з чим? Тому що нам знову скажуть, що значить стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Це означає, що людина отримала пенсію і  має іти  з роботи для того, щоб на її місце прийшов хтось. Ми розуміємо, що в практиці життя такого немає. І ми тільки зайвий раз будемо будити зараз дискусію.

 

_______________. Правильно. Тому робоча група і не наполягає. Ми ж тут сидимо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже добре. Все. Хто за те, щоб врахувати поправку народного депутата Ківалова. Дякую. Зрозуміло.

І ще одна поправка, колеги… Що? Ще одна поправка, колеги, яка не потрапила поки що в таблицю, я прошу вас звернути увагу, стаття 25 на сторінці 58, яка стосується… вони пишуть, 25-а, а тут вона 26-а. Залучення учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності, де ми розписували питання Малої академії наук. Де наступна сторінка? Сторінка 59, позиція 177-а. Мала академія наук поправила і просить, щоб ми правильно їх назвали. Я зараз зачитую в чому полягає поправка, бо вони називаються так: Національний центр мала академія наук України. І вони пропонують внести поправку в першому абзаці, забезпечує участь учнівської молоді у дослідницько-експеримантальній науковій, бо тут було написано тільки: конструкторська і винахідницька діяльність, вони додають слова дослідницько-експериментальна і наукова. А також в другому абзаці пропонують себе назвати правильно, координацію діяльності системи спеціалізованих позашкільних навчальних закладів малої академії наук України, здійснює Національний центр мала академія наук України. Це той центр, який сьогодні має безпосередньо виділене бюджетне фінансування,  на координацію діяльності малої академії наук. Це скоріше технічна ніж ідейна поправка.

 

_______________. Такого речення немає, тобто технічна поправка полягала б в заміні слів "мала академія наук України" словами "Національний центр мала академія наук України". Те, як зараз виглядає третя частина цієї статті, воно не корелює.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще раз?

 

_______________.  Наразі, в другому абзаці, третьої частини немає про слова "координація" і так далі. Воно було в попередній …  тої ... вони потім зняли і замінили таким викладом статті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А як може ж… Дивіться, координація діяльності систем, от вони пропонують додати це речення, "координація" … перед словами "є державною організацією". Тобто в другому абзаці додати речення, яке я зачитую. "Координацію діяльності системи спеціалізованих позашкільних навчальних закладів Малої академії наук України здійснює Національний центр мала академія наук України".

 

_______________. Шановні колеги…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони мають регіональні центри. Їм потрібно ці регіональні центри завести під свою координацію тут законом, бо це зв'язано потім з фінансуванням. (Шум у залі)

 

_______________. А якщо ми напишемо: Національний центр "Мала академія наук України" є державною організацією, це не……. Без координації… ………… входять в структуру, це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, хто має координувати її позашкільні навчальні заклади Малої академії наук України?

 

_______________. Це моє питання: вони входять до складу Національної центру "Мала академія наук…"?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, вони не входять. Тому їх треба координувати і мати можливість профінансувати. Бо вони отримують гроші з державного бюджету, а ці не отримують грошей. І тому їх треба прив'язати для того, щоб вони могли їх легально фінансувати.

 

_______________. Ну, крім Малої академії наук, є ще інші наукові центри, які,… Мала академія наук яких не координує. Получається… Просто з голосу дуже важко сприйняти цю як би пропозицію, да… тому так. І взагалі сама як би процедура от внесення правок відносно Малої академії наук, вона викликає трошки подив, так. Тому що є певні процедурні норми, так, і є терміни певні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це моя вина, чесно кажучи, тому що…… знаходила статут. А це є моя поправка, і я її вчора не надала відповідному…

 

_______________. Ну, тоді зрозуміло. Лілія Михайлівна, але це треба уважно вичитати. Тому що, якщо йде мова про те, щоб Мала академія наук координувала абсолютно всі інші позашкільні наукові центри, це зовсім…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні!

 

_______________. Свої.

 

_______________. Свої – інша справа. Но я не бачу просто цього тексту, важко з голосу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я………… чесно, зачитала. Я вважаю, що це не проблема, роздрукувати вісім екземплярів цієї сторінки. (Шум у залі) …….. читати, і ……… системи спеціалізованих позашкільних навчальних закладів Малої академії наук здійснює Національний центр "Мала академія   наук …".

 

СТРІХА М.В.  Вельмишановна Лілія Михайлівна, якщо дозволите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 Зараз пані Ірина скаже, ствердить, чи в центрі є, чи в тексті є тільки підрозділи малої академії наук чи інші позашкільні заклади?

 

СТРІХА М.В. Шановні колеги, якщо дозволите все-таки, я б трішки застеріг, ідея зрозуміла і вона абсолютно приймається. Але, коли йдеться про юридичні конкретні, фактично, ми цей пишемо Закон про науку. Мені здається, що сама все-таки система, вона, і ми про це погоджувалися на робочій групі, все-таки мусить організовуватися у відповідності до норм Закону "Про освіту".  І те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максиме Віталійовичу, зараз піде Іван Григорович і ми в першому читанні не проголосуємо.

Я перепрошую, але питання наукових ліцеїв і малої академії наук ми обговорювали, це частина основної домовленості. Якщо ми зараз будемо підважувати те, що ми не маємо писати про залучення учнівської молоді і про наукові ліцеї, і малу академію наук, ми знову руйнуємо домовленості.

Колеги, зараз я ставлю на голосування перше питання, яке я доповідала, з приводу того, затвердженого тексту відповідно до постанови Верховної Ради, де текст, законопроекту Кабінету Міністрів мав враховувати відповідні положення інших альтернативних законопроектів, а також постанови Верховної Ради по рішенню Парламентських слухань у редакції комітету. Отже, це текст це перша таблиця, яку ми розглядали з вами. Будь ласка, схвалюємо цей текст як текст до першого читання.

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

Тепер, Іване Григоровичу, я можу вас відпустити.

(Загальна дискусія)

Так, давайте поправку по Малій академії, тому що не зафіксували. Добре, я зараз ще раз вам поясню, по малій академії наук, поправки, які я озвучила і передала. Хто за цю… Дякую.

Тепер, дякую, Іване Григоровичу, я хочу пояснити ще раз всім, прошу прочитати Постанову Верховної Ради, Постанова Верховної Ради: зараз… Отже, виникає зараз … сформулюйте своє питання пані Наталія?

(Загальна дискусія)

 Будь ласка,  проблема яка? І так, в Постанові Верховної Ради написано: прийняти за основу проект Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" 2244а, з врахуванням положень пунктів і далі перераховані всі пунктів, і написано, в редакції комітету. Отже, це означає, що ми повинні затвердити оцей текст, оцю першу таблицю, яку ми сьогодні розглядали, що це є  та редакція комітету основоположна, яку нам доручила Верховна Рада своєю постановою написати з врахуванням всіх положень.

Є ще запитання?

(Загальна дискусія)

 А другий пункт ми вносимо на друге читання, порівняльну таблицю на основу цього тексту з поправками депутатів і відповідними формулюваннями остаточного тексту законопроекту з врахованими або відхиленими поправками.

Ще раз проголосуємо за все разом. Хто за таке рішення? Дякую, одноголосно.

Шановні колеги, це дуже складний закон, я думаю, що нам все-одно потрібно, я би просила Максима Віталійовичу, щоб ви ще залишилися. Сергію Володимировичу…

 

СТРІХА М.В.  Шановні колеги, якщо можна, Лілії Михайлівні хочу одне питання поставити, народним депутатам.  Бо в ухваленому законі міститься, щоб ми розуміли, що під цим розуміється? Йдеться про пункт 373 – це з пропозиції депутата Кириленка, про порядок наукової експертизи, зареєстрований, включений до порядку денного сесії законопроект при підготовці до першого читання в обов'язковому порядку направляється для проведення наукової експертизи у наукову раду при Національній академії наук України. От наукова рада ця, тобто це орган, який підлягає спеціальному створенню? Бо просто цей орган більше ніде не визначений в законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, на якій сторінці, яка поправка.

 

СТРІХА М.В.  Це сторінка 115, 373.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 115, 373, це "Прикінцеві положення".

 

СТРІХА М.В. Це йдеться про зміни до Закону "Про Регламент Верховної Ради України".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона тут не…

 

СТРІХА М.В. В лівій колонці. Це просто те, що прийнято, проголосовано. Але просто от для себе я мушу розуміти про яку наукову раду просто йдеться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що, ми не узгоджували цього раніше, воно тут появилося раптом?

 

СТРІХА М.В. Ні, ми узгоджували, але ми не обговорювали. Це виявилося не тим пунктом, який просто з пропозиції народних депутатів був внесений. Я пропонував якраз надати, що воно надсилається раді президентів Академії наук, оскільки ми створили такий орган і логічно дати йому ще одну функцію. Оскільки ми наукову раду не визначили, а раду президентів ми визначили, то для наукової експертизи я якраз пропонував, щоб…

Себто, просто я звернув увагу, оскільки не ми готували цей пункт і очевидно треба, щоб була якась…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І так, в 373 положенні тексту підготовленого до першого читання, у пункті 2 вилучаються слова "наукову раду при…", а проведення наукової експертизи у Національній академії наук України. Національної, перепрошую, так, направляється для проведення наукової експертизи Національної академією наук України. Так? Я хочу сказати, ні, це є уточнення до тексту до першого читання.

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це є уточнення до  тексту до першого читання. Так само, шановні колеги,  є ще одне уточнення до тексту до першого читання. Вибачте, бо це вже надто багато. Я повертаю вас…

 

СТРІХА М.В. Лілія Михайлівна, я перепрошую ради Бога, але до попереднього насправді от що, чому я пропонував, що надсилається саме Раді президентів академії наук, через те, що законопроекти можуть стосуватися питань, які не входять до відання Національної академії, скажімо, аграрні питання, питання педагогіки і так далі. І Рада президентів Академії наук вона логічно це може видалити на експертизу тій академії, до відання якої це належить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді це робимо як поправку?

 

СТРІХА М.В.  Ні, він внесений Рада президентів ми зафіксували…

 

ЛИТВИН В.М.  Національних та галузевих…

 

СТРІХА М.В. Ні, Рада президентів Академії наук, ми зафіксували в органі, у нас це є зафіксовано це в законі і законний такий орган.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді це буде врахування поправки Співаковського. В редакції комітету, ви ж її частково враховуєте?

 

СТРІХА М.В. Ну це питання, якщо функцію покласти, то хай щотижня збираються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це є врахування… Колеги, колеги, дозвольте, є ще один момент. Ви кажете, Сергій Володимирович, ви кажете, що нам вилучити оці слова про наукову раду тільки поправкою?

(Загальна дискусія)

 Мені здається, що це смішно… це є технічна правка до першого читання…

 

_______________.  Абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тепер є ще один момент, до якого ми повертаємося, пам'ятаєте, поправку Співаковського про нарощування грантового фінансування? І ми обговорили про  той компромісний варіант, який підготувала Національна академія наук України. Отже, ми повинні зараз з'ясувати, або ми цей компромісний варіант, там, де написано, що фінансування, конкурсне фінансування щорічно збільшується і враховується щорічний індекс інфляції. Чи ми це викладаємо як редакція комітету і часткове врахування  поправки народного депутата Співаковського, чи ми це одразу вносимо в першу, в редакцію до першого читання, комітетську? Як врахування поправки Співаковського. Отже, часткове врахування поправки Співаковського. Погодилися.

Шановні колеги, я вам щиро дякую за цю титанічну працю, яку ви провели напередодні цього засідання особливо. Тому що ми сьогодні його змогли завершити до 7 години тільки завдяки тій попередній праці.

Дякую. До побачення.