09 грудня 2020 року відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. Головував Голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Бабак С.В. На засіданні були присутні народні депутати України – члени Комітету: Лукашев О.А., Піпа Н.Р., Колебошин С.В., Коваль О.В., Колюх В.В., Лис О.Г., Гришина Ю.М., Грищук Р.П., Павленко Р.М., Воронов В.А.
Також у засіданні брали участь Перший заступник Міністра освіти і науки України Кизим М.О., заступник Міністра освіти і науки України Селецький А.М., заступник Міністра фінансів України Кава О.С., заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Новікова І.Ю., директор департаменту технічного регулювання та метрології Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Крижановський М.М., радник Першого заступника Голови Верховної Ради України Р.О. Стефанчука Янчук А.О., керівник експертної групи з питань соціальної допомоги Директорату адресної соціальної підтримки населення та розвитку соціального інспектування Міністерства соціальної політики України Рязанова Н.Г., представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з дотримання прав дитини та сім’ї Філіпішина А.А.
Під час засідання Комітету з питань освіти, науки та інновацій було розглянуто питання:
1. Проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про повну загальну середню освіту” щодо механізму дистанційної форми навчання у разі настання обставин, які унеможливлюють відвідування закладів освіти” (реєстр. № 4056 від 04.09.2020, н.д.С.Лабазюк, А.Ніколаєнко, В.Івченко, Т.Батенко та інші).
Зазначеним проектом Закону України пропонується шляхом внесення змін до Закону України “Про повну загальну середню освіту” на законодавчому рівні запровадити додаткову форму дистанційного навчання, яка може застосовуватися у разі настання обставин, які унеможливлюють відвідування закладів освіти – надзвичайної ситуації відповідно до Кодексу цивільного захисту України, надзвичайного стану відповідно до Закону України “Про правовий режим надзвичайного стану” або карантину відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, інших надзвичайних ситуацій.
Відповідно до п. 7 Пояснювальної записки до законопроекту, ухвалення проекту дозволить унормувати порядок дистанційного навчання учнів, а також розробити спеціальні механізми його реалізації, що зменшить соціальну напругу як серед педагогічних працівників, так і серед учнів та їхніх батьків. Також законопроектом пропонується врегулювати механізм проведення такого навчання та порядок перевірки рівня підготовки учнів на рівні підзаконного акта Міністерства освіти і науки України з одночасним закладенням у проекті Державного бюджету України видатків на забезпечення реалізації необхідних цифрових ресурсів та засобів.
Заслухавши голову підкомітету з питань загальної середньої, інклюзивної освіти та освіти на окупованих територіях Лис О.Г., враховуючи рішення підкомітету з питань загальної середньої, інклюзивної освіти та освіти на окупованих територіях від 01 грудня 2020 року, та спираючись на експертні висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про повну загальну середню освіту” щодо механізму дистанційної форми навчання у разі настання обставин, які унеможливлюють відвідування закладів освіти” (реєстр. № 4056 від 04.09.2020), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Ніколаєнком А.І., Івченком В.Є. та іншими, відхилити.
2. Проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про повну загальну середню освіту” щодо заборони використання мобільних телефонів та інших пристроїв, що мають підключення до інтернету” (реєстр. № 4226 від 16.10.2020, н.д.О.Гончаренко).
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 10 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, саме: заборонити використання мобільних телефонів та інших пристроїв, що мають підключення до інтернету, усіма учасниками освітнього процесу за винятком використання таких пристроїв в освітніх цілях та особами з особливими освітніми потребами під час навчальних занять. При цьому, визначати порядок користування мобільним зв’язком та іншими пристроями, що мають підключення до інтернету, у закладах загальної середньої освіти пропонується покласти на їх керівників за участю учнівського, батьківського та інших органів самоврядування.
Відповідними змінами до ст. 20 Закону пропонується визначити, що учні можуть мати також права та нести обов’язки, які, окрім іншого, можуть визначатися локальними нормативними актами, які встановлюють режим занять учнів, порядку регламентації освітніх відносин між закладом загальної середньої освіти та учнями та (або) їх батьками або особами, які їх замінюють.
На думку автора законопроекту, його прийняття «надасть можливість не створювати перешкоди для отримання освіти іншими здобувачами повної загальної середньої освіти, зокрема, зосередитися на заняттях, навчитися спілкуватися один з одним і скоротити використання соціальних мереж».
Заслухавши голову підкомітету з питань загальної середньої, інклюзивної освіти та освіти на окупованих територіях Лис О.Г., враховуючи рішення підкомітету з питань загальної середньої, інклюзивної освіти та освіти на окупованих територіях від 01 грудня 2020 року, та спираючись на експертні висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства фінансів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженого Президента України з прав дитини, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про повну загальну середню освіту” щодо заборони використання мобільних телефонів та інших пристроїв, що мають підключення до інтернету” (реєстр. № 4226 від 16.10.2020), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., відхилити.
3. Проект Закону України “Про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про повну загальну середню освіту” з метою врегулювання укладання трудових договорів із керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти” (реєстр. № 3710 від 19.06.2020, н.д.Д.Костюк).
Проектом Закону України “Про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про повну загальну середню освіту” з метою врегулювання укладання трудових договорів із керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти” (реєстр. № 3710 від 19.06.2020), поданий суб’єктом права законодавчої ініціативи народним депутатом України Костюком Д.С. передбачається внести зміни до Закону України “Про повну загальну середню освіту” і встановити, що до 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які досягли пенсійного віку (у чинній редакції – з керівниками, які отримують пенсію за віком), – на один рік) без проведення конкурсу, замінивши слова “отримують пенсію за віком” словами “досягали пенсійного віку”.
Відповідно до Пояснювальної записки до законопроекту використання словосполучення “отримують пенсію за віком” встановлюють розбіжності із п.1-3 частини 1 статті 9 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відповідно до якого в солідарній системі призначаються пенсійні виплати за такими видами: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія з втратою годувальника. Таким чином в реальному житті трапляються випадки, коли керівник державного чи комунального закладу загальної середньої освіти досяг пенсійного віку, але отримує пенсію не за віком, або ще не отримує пенсію. Такі випадки унеможливлюють підписання строкових трудових договорів.
Заслухавши голову підкомітету з питань загальної середньої, інклюзивної освіти та освіти на окупованих територіях Лис О.Г., враховуючи рішення підкомітету з питань загальної середньої, інклюзивної освіти та освіти на окупованих територіях від 01 грудня 2020 року, та спираючись на експертні висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Міністерства освіти і науки України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Національної академії педагогічних наук України, Харківської обласної ради, Центрального Комітету Профспілки працівників освіти і науки України, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України “Про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про повну загальну середню освіту” з метою врегулювання укладення трудових договорів із керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти” (реєстр. № 3710 від 19.06.2020), поданий народним депутатом України Костюком Д.С., повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
4. Про проект Закону України “Про внесення змін до статті 9 Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” щодо підвищення соціального захисту дітей та молоді” (реєстр. № 3042а від 28.08.2020, н.д.Ю.Тимошенко, М.Цимбалюк, І.Крулько, А.Кожем’якін та іншими).
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 9 Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, встановивши, що “держава, враховуючи вартість фактичного прожиткового мінімуму підвищує розміри допомоги сім’ям та неповнолітніх дітей, стипендій та інших видів матеріального забезпечення молоді, яка отримує професійно-технічну, вищу освіту у відповідних навчальних закладах. Матеріальне забезпечення, включаючи стипендії учнівської та студентської молоді, яка перебуває на повному державному забезпеченні, встановлюється Кабінетом Міністрів України на рівні не менше фактичного прожиткового мінімуму”.
Підтримуючи законодавчі ініціативи щодо підвищення рівня соціального захисту молоді, Комітет з питань освіти, науки та інновацій, проаналізувавши експертні висновки, які надійшли на адресу Комітету, відмічає, що фактичний розмір прожиткового мінімуму не є сталою величиною протягом визначеного бюджетного періоду і призначений винятково для цілей моніторингу. Крім того, реалізація цих норм на практиці потребуватиме значних організаційних та трудових витрат, оскільки перерахунок стипендій та внесення відповідних змін до Державного бюджету України необхідно буде здійснювати щомісяця.
Заслухавши голову підкомітету з питань вищої освіти Гришину Ю.М., враховуючи рішення підкомітету з питань вищої освіти від 27 листопада 2020 року, та спираючись на експертні висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Міністерства освіти і науки України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України “Про внесення змін до статті 9 Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” щодо підвищення соціального захисту дітей та молоді” (реєстр. № 3042а від 28.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М., Крульком І.І. та іншими, повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання;
Рішення Комітету надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту, який визначено головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту.
5. Про проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту дітей та молоді” (реєстр. № 3042а-1 від 16.09.2020, н.д.Н.Королевська, Ю.Солод, В.Гнатенко).
Законопроект є альтернативним до проекту Закону України “Про внесення змін до статті 9 Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” щодо підвищення соціального захисту дітей та молоді” (реєстр. № 3042а), поданого на розгляд Верховної Ради України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.
На відміну від проекту Закону України за реєстраційним № 3042а альтернативним законопроектом пропонується: підвищити розмір матеріального забезпечення молоді, що отримує освіти, та встановити для студентів закладів вищої освіти, в тому числі студентів із числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, шахтарів та їхніх дітей, мінімальний розмір соціальної стипендії на рівні 150 відсотків фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць (орієнтовний розмір стипендії виходячи з фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць у цінах серпня місяця 2020 року – 6 496,5 гривні).
Підтримуючи законодавчі ініціативи щодо підвищення рівня соціального захисту молоді, Комітет з питань освіти, науки та інновацій, проаналізувавши експертні висновки, які надійшли на адресу Комітету, відмічає, що фактичний розмір прожиткового мінімуму не є сталою величиною протягом визначеного бюджетного періоду і призначений винятково для цілей моніторингу. Крім того, реалізація цих норм на практиці потребуватиме значних організаційних та трудових витрат, оскільки перерахунок стипендій та внесення відповідних змін до Державного бюджету України необхідно буде здійснювати щомісяця.
Заслухавши голову підкомітету з питань вищої освіти Гришину Ю.М., враховуючи рішення підкомітету з питань вищої освіти від 27 листопада 2020 року, та спираючись на експертні висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Міністерства освіти і науки України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту дітей та молоді” (реєстр. № 3042а-1 від 16.09.2020 р.), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С. та іншими, повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання;
Рішення Комітету надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту, який визначено головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту.
6. Про проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення розмірів стипендій” (реєстр. № 4036 від 02.09.2020, н.д.Ю.Тимошенко, М.Цимбалюк, І.Кириленко).
Відповідно до п.2 Пояснювальної записки до законопроекту його метою є підвищення розмірів академічної та соціальної стипендій.
Проектом закону передбачено, що розмір академічної та соціальної стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України, при цьому розмір:
мінімальної академічної стипендії не може бути меншим розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць;
мінімальної соціальної стипендії не може бути меншим 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.
Окрім того, законопроектом пропонується з 01.01.2021 року:
встановити для студентів закладів вищої освіти, в тому числі студентів із числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мінімальний розмір соціальної стипендії на рівні 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (орієнтовний розмір такої стипендії, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у грудні 2020 р., -3283,5 грн.);
запровадити для студентів з числа шахтарів та їхніх дітей виплату соціальної стипендії у підвищеному розмірі.
Реалізація законопроекту, на думку його авторів, не потребує додаткових видатків у 2020 році.
У пояснювальній записці до проекту Закону зазначено, що при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, які законопроектом передбачено затвердити Кабінету Міністрів України, можливо збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд. гривень та за рахунок них забезпечити підвищення розмірів стипендій.
Прийняття даного законопроекту сприятиме підвищенню рівня соціального захисту студентів.
Заслухавши голову підкомітету з питань вищої освіти Гришину Ю.М., враховуючи рішення підкомітету з питань вищої освіти від 27 листопада 2020 року, та спираючись на експертні висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Національної академії педагогічних наук України, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення розмірів стипендій” (реєстр. № 4036 від 02.09.2020), поданого народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М., Кириленком І.Г., повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання;
направити Рішення до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який є головним з опрацювання цього законопроекту.
7. Про проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення розмірів академічної та соціальної стипендій” (реєстр. № 4036-1 від 21.09.2020, н.д.Н.Королевська, Ю.Солод, В.Мороз, В.Гнатенко).
Законопроект є альтернативним до проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення розмірів стипендій (реєстр. № 4036 від 02.09.2020 р.), поданого народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М., Кириленком І.Г. (далі – Закон 4036).
Відповідно до п.2 Пояснювальної записки метою цього законопроекту підвищення розмірів академічної та соціальної стипендій.
На відміну від Закону 4036 законопроектом пропонується, зокрема, підвищити розмір матеріального забезпечення молоді, що здобуває освіту, та встановити для студентів закладів вищої освіти, в т.ч. студентів із числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, шахтарів та їхніх дітей, мінімальний розмір соціальної стипендії на рівні 150% фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць (орієнтований розмір такої стипендії, виходячи з фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць у цінах серпня 2020 р. - 6496,5 грн.)
Таким чином, законопроектом пропонується встановити:
розмір мінімальної академічної стипендії для осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, у розмірі фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (4068 грн; на сьогодні встановлено 1300 грн);
розмір мінімальної соціальної стипендії для осіб, що навчаються у закладах вищої освіти, у розмірі 150 відсотків фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (6102 грн; на сьогодні встановлено 1180 грн);
розмір соціальної стипендії для студентів із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, шахтарям, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також дітям шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали особами з інвалідністю I або II групи, у розмірі 150 відсотків фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (6102 грн; на сьогодні встановлено 1180 гривень).
На думку авторів, на момент внесення проект не потребує видатків із Держаного бюджету України.
Разом з тим, реалізація проекту потребуватиме додаткових фінансових витрат у майбутньому. У зв’язку з цим Прикінцевими положеннями проекту Кабінету Міністрів доручається невідкладно подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", необхідних для реалізації цього Закону.
Зокрема, автори вважають, що реалізацію законопроекту можливо здійснити шляхом перегляду дохідної частини Державного бюджету України на 2020 рік у частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу.
Прийняття даного законопроекту сприятиме підвищенню рівня соціального захисту молоді, яка отримує професійну (професійно-технічну), фахову передвищу, вищу освіту у відповідних закладах освіти.
Заслухавши голову підкомітету з питань вищої освіти Гришину Ю.М., враховуючи рішення підкомітету з питань вищої освіти від 27 листопада 2020 року, та спираючись на експертні висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Національної академії педагогічних наук України, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення розмірів академічної та соціальної стипендій” (реєстр. № 4036-1) від 21.09.2020), поданого народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Морозом В.В., Гнатенком В.С., повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання;
направити це Рішення до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який є головним з опрацювання цього законопроекту.
8. Проект Закону України “Про обчислення часу в Україні” (реєстр. № 4201 від 09.10.2020, н.д.Р.Стефанчук).
Комітет з питань освіти, науки та інновацій за дорученням Голови Верховної Ради України розглянув проект Закону України “Про обчислення часу в Україні” (реєстр. № 4201 від 09.10.2020), поданий народним депутатом України Стефанчуком Р.О., та зазначає таке.
Проект Закону реєстр. № 4201 та альтернативний законопроект про обчислення часу на території України (про застосування українського часу) (реєстр. № 4201-1 від 22.10.2020, народні депутати України Соболєв С.В., Івченко В.Є.) стосується порядку обчислення часу на території України.
Порядок обчислення часу на території України неодноразово обговорювався на різних рівнях законодавчої та виконавчої влади України.
Постановами Верховної Ради України від 11 червня 1990 року № 15-ХІІ та від 6 березня 1992 року № 2176-ХІІ було визначено по суті чинну нині систему обчислення часу, хоча самі постанови були скасовані у 2011 році, тобто в Україні встановлювався час другого часового поясу із запровадженням дії літнього часу. Кабінету Міністрів України було доручено визначити порядок і дату введення літнього часу згідно з рекомендаціями Європейської економічної комісії ООН.
У 1996 році Постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня № 509 встановлено порядок обчислення часу на території Україні, який відповідає прийнятим у світовій практиці правилам і зі змінами діє до теперішнього часу. Відповідно до цієї Постанови на території України визначено такий порядок обчислення часу: час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед (встановлення літнього часу) і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад (скасування літнього часу). Таким чином, виходячи з необхідності цілісного і координованого управління економікою країни, на території України запроваджено єдиний час другого часового поясу, незважаючи на те, що незначна частина Закарпатської області розташована у першому часовому поясі, а Луганська, частина Донецької та незначні частини Харківської і Запорізької областей – у третьому часовому поясі. Тобто переважна більшість території України розташована в межах другого часового поясу, центр якого проходить майже точно по меридіану Києва.
У 2011 році Верховною Радою України було прийнято рішення від 20 вересня № 3755–VI про зміну порядку обчислення часу на території України, якою запроваджувалось додавання однієї години до другого часового поясу та знімалась дія літнього часу. Таке рішення сприйнялось у суспільства як необґрунтоване і викликало хвилю невдоволення.
Відразу було подано низку проектів постанов (зокрема реєстр. № 9287, 9287-1, 9287-2, 9287-3) для зміни такого порядку обчислення часу.
Уже менше ніж за місяць була прийнята Постанова Верховної Ради України від 18 жовтня 2011 року № 3914-VI, яка скасувала Постанову № 3755–VI. Кабінету Міністрів України було доручено внести законопроект щодо порядку обчислення часу на території України. Кабінет Міністрів України вніс законопроект про порядок обчислення часу на території України (реєстр. № 10125 від 27.02.2012), проте 12.12.2012 він був відкликаний. Висновок Головного науково-експертного управління щодо нього був таким, що законопроект не має самостійного предмета законодавчого регулювання для прийняття окремого закону з відповідного питання.
Тобто наразі в Україні чинною визначено лише Постанову Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 509.
Водночас у 1995 році Указом Президента України від 26 квітня № 334/95 було запроваджено регіональні графіки початку робочого дня. За висновком Національної академії наук України задля оптимального використання світлової частини доби необхідно ширше використовувати в Україні саме регіональні графіки робочого часу.
Щодо запровадження так званого літнього часу, то це загальноприйнята міжнародна практика. В Європейському Союзі (далі ЄС) на сьогодні діє Директива 2000/84/ЕС Європейського Парламенту і Ради від 19.01.2001 про перехід на літній час, відповідно до якої в країнах – членах ЄС запроваджено на їх територіях порядок обчислення часу: перехід на літній час з кінця березня і навпаки – в кінці жовтня. Вона надає гармонізовану дату і час для початку і закінчення періоду дії літнього часу на території ЄС з метою забезпечення ефективного функціонування внутрішніх ринків країн.
Слід відзначити, що 8 лютого 2018 року Європарламент прийняв резолюцію, якою закликав Єврокомісію провести оцінку нинішньої системи переводу стрілок годинника двічі на рік і у разі необхідності змінити її.
За наслідками онлайн-опитування Єврокомісія запропонувала відмовитися від переведення годинників двічі на рік після 2019 року. Після цього кожна держава – член ЄС сама мала визначитись за яким часом їй жити.
Європейський економічний та соціальний комітет (далі – ЄЕСК) у своєму рішенні від 17 жовтня 2018 року вважає цікавою пропозицію Європейської Комісії щодо усунення сезонних змін часу, як це визначено в Директиві 2000/84/ЄС, але вказує на низку важливих обмежень щодо методів, часових рамок та змісту такої пропозиції. З цих причин ЄЕСК визначив за необхідне надати більше часу для обговорення та аналізу вказаної ініціативи, щоб досягти справді широкого консенсусу між громадянами та одностайної підтримки всіх держав-членів.
ЄЕСК звернув увагу на те, що реалізація ініціативи Єврокомісії тягне за собою перепрограмування усіх цифрових систем і пристроїв на глобальному рівні з очевидними економічними витратами для бізнесу та урядів і матиме можливий вплив на людей. Перехід до нової часової системи вимагатиме тривалого попереднього періоду тестування інформаційно-комунікаційних технологій, щоб забезпечити його ефективне впровадження. У випадку отримання негативного результату впливу скасування скоординованого переходу на літній час швидке повернення буде немислимим без додаткових витрат та зниження довіри до європейських інституцій. Це ще раз свідчить про необхідність надання більше часу для проведення розширених досліджень цього питання, збору даних, встановлення політичної волі та соціального сприйняття громадянами, перш ніж зробити такі чутливі зміни для держав, громадян та бізнесу.
У зв’язку з цим ЄЕСК рекомендував розпочати більш глибоку оцінку впливу, що включає всі економічні та соціальні сектори, у кожній країні ЄС, щоб мати можливість зрозуміти, яка система є більш адекватною.
Члени комітету з питань транспорту і туризму Європарламенту, який визначено головним з розгляду цього питання, 04.03.2019 проголосували за те, щоб скасувати перехід на літній час в ЄС, але виконання цього процесу дещо відклали. Європарламентарі вирішили, що обов’язкове для усіх країн-учасників ЄС переведення годинників на літній час має відбутися у березні 2021 року, а не у 2019 році, як планувалося раніше. Кожна країна ЄС повинна до квітня 2021 року визначитись на якому часі вона залишиться надалі. Наразі очікується прийняття остаточного рішення з цього питання.
У зв’язку з цим, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти ще два роки тому рекомендував Кабінету Міністрів України із залученням науковців, лікарів, психологів та експертів здійснити глибоке вивчення й аналіз на державному рівні питання впливу на всі економічні та соціальні сектори держави чинного порядку обчислення часу на території України, а також його можливої зміни з урахуванням раціонального використання світлої частини доби та рішень Європейського союзу і країн – сусідів нашої держави.
Проте, до цього часу висновків Уряду щодо таких досліджень до Комітету не надходило.
Як свідчить пояснювальна записка до законопроекту реєстр. № 4201 метою цього законодавчого акту є визначення правових засад встановлення одиниць часу, обчислення часу в Україні та забезпечення потреб громадян, суспільства і держави у достовірній інформації про точний час і календарну дату.
Відповідно до звернення Комітету за дорученням Уряду Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України узагальнило позицію міністерств і надіслало експертний висновок.
Заслухавши радника Першого заступника Голови Верховної Ради України Р.О. Стефанчука Янчука А.О., голову підкомітету з питань науки та інновацій Колюха В.В., враховуючи рішення підкомітету з питань науки та інновацій від 01 грудня 2020 року, та спираючись на експертні висновки Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства розвитку громад та територій України, Національної академії наук України, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно прийняли рішення рекомендувати головному комітету прийняти остаточне рішення з вищезазначеного законопроекту, враховуючи економічні показники та висновки експертного середовища;
направити Рішення та експертні висновки, зазначені в ньому, до Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, визначеного головним з підготовки даного законопроекту.
9. Проект Закону України “Про обчислення часу на території України (про застосування українського часу)” (реєстр. № 4201-1 від 22.10.2020 н.д.С.Соболєв, В.Івченко).
Комітет з питань освіти, науки та інновацій за дорученням Голови Верховної Ради України розглянув альтернативний до проекту Закону про обчислення часу в Україні, реєстр. № 4201 від 09.10.2020 (н.д. Р.О. Стефанчук), проект Закону реєстр. № 4201-1 від 22.10.2020 про обчислення часу на території України (про застосування українського часу) (н.д. С.В. Соболєв, В.Є. Івченко) та зазначає таке.
Основний та альтернативний законопроекти стосуються порядку обчислення часу на території України. Основні положення щодо визначеного на території України порядку обчислення часу зазначені у висновку Комітету до основного законопроекту і тому не будуть повторюватися у цьому висновку.
Аналіз Пояснювальної записки до альтернативного законопроекту реєстр. № 4201-1 показує, що в ній відсутній розділ, що стосується опису мети та завдання проекту Закону. У розділі “1. Обґрунтування необхідності прийняття акта”, вказано:
“Цей Законопроект є альтернативним проекту Закону України “Про обчислення часу в Україні” № 4201 від 09.10.2020 (Р. Стефанчук), квінтесенцією якого є гармонізація часу, що застосовується в Україні, з московським часом (так званим “декретним (сталінським) часом”), запровадженим в Російській Федерації, отже відмова від координації українського часу з Всесвітнім координованим часом (UTC), помилково названим “зимнім часом”. Комітет звертає увагу авторів законопроекту на те, що в короткому обґрунтуванні прийняття законодавчого акта вкралася суттєва помилка. Це пов’язано з тим, що основний законопроект № 4201 від 09.10.2020 не передбачає гармонізації “часу, що застосовується в Україні, з московським часом (так званим “декретним (сталінським) часом”), запровадженим в Російській Федерації”, адже він передбачає, що “у разі підтримки Верховною Радою України, це сезонне переведення стрілок годинника стане останнім, оскільки в законопроекті чітко передбачено, що сезонний перехід часу не застосовується”.
Автори законопроекту також вбачають сумнівним використання терміну “київський час”: “На відміну від РФ в Україні діє єдиний часовий пояс, тому пропонується використовувати термін “український час”. Водночас це твердження теж не відповідає дійсності, оскільки на території України запроваджено єдиний час другого часового поясу, центр якого проходить майже точно по меридіану Києва, проте незначна частина Закарпатської області розташована у першому часовому поясі, а Луганська, частина Донецької та незначні частини Харківської і Запорізької областей – у третьому часовому поясі.
Відповідно до звернення Комітету за дорученням Уряду Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України узагальнило позицію міністерств і надіслало експертний висновок до альтернативного законопроекту.
Заслухавши голову підкомітету з питань науки та інновацій Колюха В.В., враховуючи рішення підкомітету з питань науки та інновацій від 01 грудня 2020 року, та спираючись на експертні висновки Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства розвитку громад та територій України, Національної академії наук України, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про обчислення часу на території України (про застосування українського часу)» (реєстр. № 4201-1 від 22.10.2020, поданого народними депутатами України Соболєвим С.В., Івченком В.Є.), за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання;
направити Рішення та експертні висновки, зазначені в ньому, до Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, визначеного головним з підготовки даного законопроекту.
10. Проект Закону України “Про ратифікацію Листа про зміни” (реєстр. № 0076 від 28.10.2020, Президент України).
Метою даного проекту Закону України (згідно з пояснювальною запискою) є врегулювання питання незастосування до коштів позик Європейського інвестиційного банку, залучених в Україну в рамках реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, норм Закону України “Про валюту і валютні операції” від 21.06.2018 № 2473-VIII в частині використання іноземної валюти для проведення розрахунків на території України.
Ключова ідея запропонованих змін до угоди між Україною та ЄІБ полягає в захисті інвестиційних коштів від можливих коливань курсу валют в Україні. Зміни розроблялись ще у 2018 році та мали гарантувати застосування статті 4 “Гарантії свободи здійснення валютних операцій” чинного Закону України “Про валюту і валютні операції” (2473-VIII в редакції від 28.04.2020) в частині виконання міжнародних договорів.
Як зазначено в пояснювальній записці до проекту Закону, запропоновані зміни гарантуватимуть незастосування до коштів позик норм чинної нормативно-правової бази України щодо використання іноземної валюти. Насамперед, це стосується вимог Національного банку України щодо обов’язкового продажу валютних надходжень.
В частині предметів відання Комітету законопроектом врегульовуються питання щодо проекту “Вища освіта України” - фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком, яка підписана в Брюсселі 19 грудня 2016 року та ратифікована Законом України № 2186-VIII від 08.11.2017.
Заслухавши заступника Міністра фінансів України Каву О.С., голову підкомітету з питань науки та інновацій Колюха В.В., враховуючи рішення підкомітету з питань науки та інновацій від 01 грудня 2020 року, та спираючись на експертні висновки Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Національним банком України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства енергетики України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Державним агентством автомобільних доріг України, Дніпровською міською радою, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України “Про ратифікацію Листа про зміни” (реєстр. № 0076 від 28.10.2020), поданого Президентом України, прийняти за основу і в цілому;
направити Рішення до Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом.
11. Проект Закону України “Про ратифікацію Поправки до статті 24 Статуту Організації Чорноморського Економічного Співробітництва” (реєстр. № 0078 від 05.11.2020, Президент України).
Метою даного проекту Закону України є забезпечення виконання Україною зобов’язань у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва та здійснення Україною внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Поправкою до статті 24 Статуту Організації Чорноморського Економічного Співробітництва.
Діяльність Міжнародного центру чорноморських досліджень відноситься до компетенції Міністерства освіти і науки України. Тому саме профільним міністерством опрацьовано питання ратифікації Україною статті 24 у новій редакції.
Відповідно до статті 33 Статуту ОЧЕС зміни до Статуту набирають чинності в перший день місяця, що слідує після дати, коли 9 держав-засновників здадуть на зберігання свої ратифікаційні грамоти, документи про прийняття чи затвердження.
Станом на сьогодні поправки до статті 24 ратифікували 8 країн-засновниць ОЧЕС. Тому ратифікація поправки Україною легітимізує статус Міжнародного центру чорноморських досліджень, як органу, пов’язаного з Організацією чорноморського економічного співробітництва.
Легітимізація статусу Міжнародного центру чорноморських досліджень, має відкрити, зокрема, широкі можливості для залучення коштів з різних джерел (у тому числі, коштів Євросоюзу) з метою грантової підтримки наукових досліджень у різних сферах, фінансування проектів з впровадження досягнень науки і техніки, активізації співпраці дослідників, науковців, управлінців, представників урядів країн-членів ОЧЕС з представниками інших регіонів світу, в першу чергу, країн-членів ЄС.
Заслухавши Першого заступника Міністра освіти і науки України Кизима М.О., голову підкомітету з питань науки та інновацій Колюха В.В., враховуючи рішення підкомітету з питань науки та інновацій від 01 грудня 2020 року, та спираючись на експертні висновки Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України “Про ратифікацію Поправки до статті 24 Статуту Організації Чорноморського Економічного Співробітництва” (реєстр. № 0078 від 05.11.2020), поданий Президентом України, прийняти за основу і в цілому;
направити рішення до Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
12. Різне:
12.1. Щодо компенсації відсоткової ставки кредитів державних банків здобувачам вищої освіти.
Заслухавши інформацію Голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Бабака С.В. щодо проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», поданого Кабінетом Міністрів України до ІІ читання, Комітет відзначає наступне.
Постійне недофінансування з боку держави системи освіти в Україні та неефективне використання цих ресурсів поглиблюють кризові процеси в освітній галузі та зумовлюють запровадження альтернативних джерел та механізмів фінансування.
Одним із інструментів може бути освітнє кредитування, яке ефективно використовується у понад 60 країнах світу.
В Україні такий механізм з ряду причин не працює – державне кредитування на здобуття фахової передвищої та вищої освіти мізерне (на 2021 рік в проекті Державного бюджету закладено лише 2,2 млн гривень), банківське освітнє кредитування відсутнє.
Запровадження в Україні освітнього кредитування дасть можливість залучати додаткові кошти для фінансування закладів освіти та відповідно підняти рівень та якість освітніх послуг. Кредитні інструменти на здобуття освіти також розширять доступ до здобуття освіти.
Розуміючи той пласт проблем та перешкод, які необхідно буде подолати на шляху до запровадження повноцінного механізму кредитування здобуття освіти в нашій країні, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій одностайно прийняли рішення:
1. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету при доопрацюванні проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачити видатки в обсязі 50 млн. гривень для компенсації відсоткової ставки кредитів державних банків здобувачам вищої освіти.
2. Рішення Комітету скерувати до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.