Діяльність Комітету

26 лютого 2020, 17:15

ПРОЄКТ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ

ПРОЄКТ

розроблений та обговорений на

робочих зустрічах

народних депутатів України

спільно з експертами у галузі права

та вищої освіти

 

 

 

КОНЦЕПЦІЯ

РОЗВИТКУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ

 

Перелік термінів та скорочень:

 

вища юридична освіта – вища освіта ступеня магістра за спеціальністю 081 «Право» галузі знань 08 «Право», здобута на основі повної загальної середньої освіти;

 

єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ) – це стандартизована форма контролю досягнення здобувачем освіти результатів навчання, визначених стандартом вищої освіти, та оцінювання продемонстрованих ним результатів навчання. Результати ЄДКІ використовуються для оцінювання освітньої діяльності закладів вищої освіти та/або перегляду освітніх програм;

 

правник – особа, яка здобула вищу юридичну освіту;

 

правнича школа – заклад вищої освіти (структурний підрозділ закладу вищої освіти), що здійснює освітню діяльність у сфері юридичної освіти;

 

професійна правнича спільнота – об’єднання, створене у встановленому законом порядку, яке сформоване за професійною ознакою для захисту інтересів представників правничої професії та інтересів, пов'язаних з професійною правничою діяльністю;

 

 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Місія вищої юридичної освіти

 

Упродовж 28 років незалежності у державі триває поступове реформування юридичних інститутів, спрямованих на гарантування, утвердження і захист прав людини, зокрема, шляхом оновлення законодавства та приведення його у відповідність до європейських стандартів. Ефективне функціонування цих інститутів однаковою мірою залежить від якості законодавства та від якості фахівців, що забезпечують діяльність цих інститутів. Усі особи, що отримують доступ до правничої професії є випускниками українських правничих шкіл. Водночас, зміст юридичних дисциплін, що викладають у правничих школах України, методика їх викладання, юридична наука, а також адміністрування цих шкіл та університетів в цілому повільно зазнають якісних змін та залишаються успадкуванням радянської системи юридичної освіти, відповідно до якої юрист сприймається, як особа, покликана служити державі, а не гарантувати, утверджувати і захищати права людини або забезпечувати ефективне публічне обвинувачення. Таким чином, формуючи законодавчу сферу для діяльності юридичних інститутів відповідно до європейських стандартів, держава не отримує фахівців, спроможних впроваджувати нові закони заради утвердження та захисту прав людини. Особливе значення вищої юридичної освіти для держави підтверджується її згадуванням в розділі VIII Конституції України, як необхідної вимоги для зайняття посади судді з метою здійснення ефективного та справедливого правосуддя. Крім того, в Конституції України зазначається пряма вимога, що член Вищої ради правосуддя має належати до правничої професії, яка передбачає діяльність із застосування права, та потребує наявності вищої юридичної освіти.

 

Нормативною основою Концепції є Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту», Указ Президента України «Про цілі сталого розвитку до 2030 року», нормативно-правові акти Уряду та інших центральних органів державної виконавчої влади. Положення Концепції узгоджуються з актами міжнародного права, зокрема: Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(2000)21 про свободу професійної діяльності адвоката, Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(2000)19 про роль публічного обвинувача в системі кримінальної юстиції, Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(2004)4 про Європейську Конвенцію з прав людини в університетській освіті та професійному навчанні, Спільною декларацією про Європейський простір вищої освіти, прийняту в Болоньї 19 червня 1999 року, Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(2000)8 про дослідницьку місію університетів, Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(2007)6 про відповідальність держави за вищу освіту та наукові дослідження.

 

Концепція відповідає положенням стратегічних та програмним документів, зокрема: Національній Стратегії в сфері прав людини, Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, Концепції розвитку громадянської освіти в Україні. Концепція відповідає Програмі діяльності Уряду, зокрема цілям 1.2. «Випускники школи є самодостатніми, творчими та креативними особистостями, які мають ґрунтовні знання та володіють компетентностями, що потрібні у сучасному світі», 1.4. «Випускники закладів вищої освіти є конкурентоспроможними фахівцями на ринку праці» та 12.4. «Людина, яка опинилась у складній життєвій ситуації, отримає від держави юридичний захист». Особливий рівень суспільної відповідальності правників, обумовлений вимогами до їх професійної діяльності, включаючи професійну етику, вимагає від Уряду України розробити та впровадити Концепцію розвитку юридичної освіти (далі – Концепція).

 

Мета юридичної освіти

 

Мета юридичної освіти – формування компетентностей, необхідних для розуміння природи і функцій права, змісту теоретичних засад (доктрин), принципів і основних юридичних інститутів, застосування права, а також меж юридичного регулювання суспільних відносин. Здобувачі юридичної освіти повинні бути готові до захисту прав людини та основоположних свобод, утвердження верховенства права, будучи відданими принципам людської та професійної гідності, справедливості, рівності, неупередженості, незалежності, співпереживання та дотримання високих етичних стандартів.

 

Проблема, яка потребує розв’язання

 

Проблемою, яка потребує розв’язання, є невідповідність змісту юридичної освіти і якості підготовки в правничих школах сучасним вимогам ринку праці та викликам, що стоять перед сучасним демократичним суспільством, глобальним тенденціям розвитку та завданням професійної діяльності правників у різних сферах.

 

Прояви проблеми:

            недостатній рівень теоретичних та прикладних знань та практичних навичок у значної частини випускників правничих шкіл України;

            брак уваги до формування у здобувачів юридичної освіти цілісного світогляду правника з розумінням суспільної місії, цінностей та значення правничої професії для утвердження верховенства права у сучасному демократичному суспільстві;

            непрозора система формування державного замовлення на підготовку правників;

            відсутність ефективної внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах вищої освіти;

            недостатньо висока якість наукових досліджень у сфері права та їхня невідповідність сучасним потребам держави та суспільства;

            надмірна кількість закладів вищої освіти, що готують правників.

 

Вказана проблема зумовлена наступними причинами:

    неспроможністю багатьох правничих шкіл самостійно провести модернізацію змісту юридичної освіти та організації освітнього процесу;

    неготовністю багатьох науково-педагогічних колективів правничих шкіл до впровадження сучасних технологій навчання та вимог до оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;

    відсутністю або недостатністю практичної складової у більшості освітніх програм підготовки правників та труднощами системного залучення правників-практиків до викладання права;

    загальним толеруванням академічною спільнотою порушень академічної доброчесності;

    недосконалістю системи прийому на навчання до правничих шкіл;

    відсутністю ефективних механізмів гарантування якості освіти на національному рівні та на рівні правничих шкіл;

    неможливістю для приватних правничих шкіл конкурувати за бюджетне фінансування на надання юридичної освіти.

 

Масштаб проблеми. Проблема є загальнонаціональною. Вона зачіпає інтереси здобувачів вищої юридичної освіти, їх батьків, правничих шкіл, роботодавців, органів державної влади, і опосередковано усього суспільства, що не може гармонійно розвиватися без конкурентоспроможних фахівців та яке має право на належну якість правової допомоги. За офіційними даними кількість осіб, що здобувають вищу юридичну освіту становить більше 100 тис. осіб, кількість правничих шкіл є невиправдано великою та в декілька разів перевищує потреби держави та суспільства.

 

Гострота проблеми. У 2019 році не змогли подолати поріг мінімальної кількості тестових балів, які за виконання завдань певного блоку може отримати вступник з мінімально допустимим рівнем фахової компетентності (поріг «склав / не склав»), під час вступу на правничу магістратуру майже 55% випускників, які отримали диплом бакалавра. Згідно з результатами дослідження Міністерства юстиції України та міжнародних організацій, юридичний професійний ринок не задоволений рівнем знань та вмінь випускників правничих шкіл. Обсяг державного замовлення на підготовку правників залишається необґрунтовано високим. Зокрема, у 2019 році затверджений обсяг держзамовлення (прийом) на підготовку бакалаврів права становив 3286 місць, обсяг на підготовку магістрів з права – 2084 місця.

 

Динаміка проблеми. Якість підготовки правників загалом залишається низькою. Більшість випускників правничих шкіл не відповідають вимогам ринку праці та не в змозі подолати мінімальні порогові бали під час вступних випробувань із використанням технологій зовнішнього незалежного оцінювання при вступі до правничої магістратури, що підтверджується результатами проведення вступу на магістратуру з права у 2016 – 2019 роках. У 2018 р. не подолали поріг «склав / не склав» під час вступу на правничу магістратуру майже 34 % випускників, які отримали диплом бакалавра. У 2019 р. – майже 55%.

 

Згідно із дослідженнями Світового банку, загальна частка осіб з вищою освітою серед безробітних зросла з 32 % у 2004 році до 47 % у 2013 році. Доступні відкриті дані Держзайнятості показують, що протягом останніх років цей показник стабілізувався на рівні 50 %. На жаль, в Україні поки відсутній моніторинг зайнятості випускників закладів вищої освіти.

 

ІІ. МЕТА, СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ КОНЦЕПЦІЇ

 

Мета Концепції

 

Метою Концепції є створення умов для вдосконалення організації та модернізації змісту юридичної освіти, спрямованих на:

    встановлення стандартів юридичної освіти для досягнення стратегічних пріоритетів реформи правосуддя в Україні;

    відповідність освіти сучасним очікуванням і викликам суспільства;

    підвищення конкурентоспроможності випускників правничих шкіл на ринку праці;

    формування ґрунтовних теоретичних знань та практичних компетентностей правників;

    підвищення рівня обізнаності щодо питань професійної етики та прав людини;

    розуміння фундаментальної ролі правника в утвердженні верховенства права через захист прав і свобод людини;

    підвищення привабливості можливості отримання фундаментальних юридичних знань та навичок в Україні для іноземних студентів.

 

Стратегічні цілі та завдання

 

Проблему можливо розв’язати шляхом проведення комплексної реформи юридичної освіти, що полягатиме у системному підході до зміни структури, змісту, організації та методів навчання, суттєве посилення в освітніх програмах практичної складової. Для забезпечення якості юридичної освіти та перевірки відповідності здобутих результатів навчання випускників сучасним вимогам ринку праці, викликам, що стоять перед сучасним демократичним суспільством, глобальним тенденціям розвитку, найкращим світовим практикам та завданням професійної діяльності правників у різних сферах, необхідно забезпечити ефективне функціонування внутрішньої та зовнішньої систем забезпечення якості вищої освіти.

Концепція розвитку юридичної освіти передбачає такі цілі:

    держава контролює якість результатів навчання в правничих школах через ефективність системи зовнішнього забезпечення якості вищої юридичної освіти;

    система та структура підготовки правників відповідає міжнародним стандартам та сучасним потребам демократичного суспільства;

    система конкурсного вступу до правничих шкіл забезпечує відбір вмотивованих та підготовлених осіб, які спроможні здобувати вищу юридичну освіту;

    освітні програми правничих шкіл забезпечують високу якість підготовки правника;

    побудована система післядипломної освіти правників та освіти впродовж життя;

    мережа правничих шкіл відповідає міжнародним стандартам та потребам суспільства;

    вища юридична освіта надається високопрофесійними та вмотивованими викладачами;

    правничі школи готують правників з розумінням професійної відповідальності за впровадження верховенства права;

    правничі школи готують правників з високими етичними та моральними цінностями;

    правничі школи є потужними центрами наукового, освітнього та інноваційного розвитку.

 

Стратегічна ціль 1. Система та структура підготовки правників оптимізована та відповідає сучасним міжнародним та європейським стандартам

 

Досягнення цієї цілі передбачає:

 

    установлення, що здобуття вищої юридичної освіти відбувається за єдиною спеціальністю – 081 «Право»;

    установлення, що ступінь магістра за спеціальністю 081 «Право» здобувається на основі повної загальної середньої освіти;

    створення умов, при яких юридична освіта надається закладами вищої освіти, де гарантовані академічні свободи здобувачів та науково-педагогічних працівників, включаючи свободу думки, слова, об’єднань та викладання, так само, як і академічна мобільність;

    сприяння побудові ефективних внутрішніх систем забезпечення якості вищої юридичної освіти, зокрема створенню та функціонуванню центрів забезпечення якості юридичної освіти у правничих школах;

    установлення, що підготовка здобувачів освіти за спеціальністю 081 «Право» в системі фахової передвищої освіти та за ступенем молодшого бакалавра та бакалавра не здійснюється;

    установлення, що підготовка здобувачів вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» здійснюється виключно за денною формою здобуття освіти.

 

Стратегічна ціль 2. Система конкурсного вступу до правничих шкіл забезпечує відбір вмотивованих та підготовлених осіб, які спроможні здобувати вищу юридичну освіту

 

Досягнення цієї цілі передбачає:

 

    запровадження тесту загальних навчальних компетентностей із використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання при вступі для здобуття ступеня магістра за спеціальністю 081 «Право» як альтернативи зовнішнього незалежного оцінювання з математики;

    забезпечення високої якості тестових чи інших завдань, що застосовуються при тестуваннях з використанням організаційно технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання, посилення інституційної спроможності Українського центру оцінювання якості освіти;

    підвищення якості викладання у закладах загальної середньої освіти, фахової передвищої освіти предметів правового спрямування та прав людини;

    встановлення оптимальних вимог до значень сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання з української мови, іноземних мов, історії України та математики;

    встановлення обґрунтованих мінімальних значень порогових балів при проведені вступних випробувань із використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання;

    встановлення мінімального значення конкурсного балу для допуску до конкурсного відбору та/або проведення вступних випробувань у спеціально визначеному форматі.

 

Стратегічна ціль 3. Освітні програми правничих шкіл забезпечують високу якість підготовки правника

 

Досягнення цієї цілі передбачає:

 

    сприяння розвитку методології (технологій) викладання права та правничих дисциплін шляхом підтримки видання методичних посібників, інших навчальних матеріалів, зокрема в електронній формі, проведенню проєктів спрямованих на розвиток методичних компетентностей викладання права та правничих дисциплін серед викладачів правничих шкіл;

    залучення правників-практиків до процедури акредитації освітніх програм та інституційної акредитації правничих шкіл;

    забезпечення залучення представників професійних правничих спільнот до розробки освітніх програм та навчальних планів правничих шкіл;

    забезпечення публічності інформації про освітні програми та кваліфікації;

    закріплення в змісті освітніх програм тенденцій та процесів, що мають місце в правозастосуванні, а саме використання та огляд рішень національних та міжнародних судів, практики Європейського суду з прав людини, її включення в освітній процес відповідно до рекомендацій Ради Європи;

    приділення уваги поглибленому вивченню іноземних мов, зокрема англійської та інших офіційних мов Європейського Союзу.

 

Правничі школи мають сприяти розвитку методології (технологій) викладання права та правничих дисциплін з урахуванням викликів сучасності.

 

Стратегічна ціль 4. Держава контролює якість результатів навчання в правничих школах через ефективність системи зовнішнього забезпечення якості вищої юридичної освіти

 

Досягнення цієї цілі передбачає:

 

    впровадження Єдиного державного кваліфікаційного іспиту за результатами здобуття вищої освіти ступеня магістра, розробку програм та вимог до проведення ЄДКІ;

    встановлення системи моніторингу внутрішніх систем забезпечення якості вищої юридичної освіти;

    розробку та затвердження професійних стандартів правничих професій;

    розробку та затвердження стандарту вищої освіти ступеня магістра, який здобувається на основі повної загальної освіти, та який може містити додаткові вимоги до перевірки рівня підготовки вступників, структури освітньої програми, змісту освіти, організації освітнього процесу та атестації випускників. Нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти для відповідних освітніх програм формується у термінах програмних результатів навчання;

    впровадження та розбудова спроможності наглядових рад та дорадчих рад представників правничої професії при підготовці правників;

    забезпечення ефективної системи акредитації освітніх програм правничих шкіл Національним агентством забезпечення якості вищої освіти, іноземними акредитаційними агентствами та незалежними установами оцінювання і забезпечення якості вищої освіти.

 

Стратегічна ціль 5. Правничі школи забезпечують набуття здобувачами вищої юридичної освіти високого рівня прикладних практичних навичок на вмінь

 

Досягнення цієї цілі передбачає:

 

    збільшення обсягу практичної підготовки правників до 30 кредитів ЄКТС та гарантування якості її проходження, що відбуватиметься на принципах спільного моніторингу з боку правничої школи, баз практики та відповідних професійних правничих спільнот;

    сприяння розвитку юридичних клінік у вигляді окремих структурних підрозділів закладів вищої освіти та впровадженню в освітній процес навчальних курсів з юридичної клінічної практики;

    активне впровадження в освітній процес інноваційних форм та методів навчання: кейсів, навчальних судових засідань тощо;

    долучення представників правничих спільнот до викладання окремих курсів чи проведення занять для здобувачів юридичної освіти;

    сприяння участі здобувачів вищої юридичної освіти в навчальних стажуваннях в органах державної влади, судах, в органах нотаріату, прокуратури, адвокатури та інших юридичних особах публічного і приватного права;

    сприяння та підтримка, в тому числі матеріальна, участі здобувачів вищої юридичної освіти в турнірах з судових дебатів (moot court);

    поступове впровадження в систему підготовки правників елементів дуальної форми здобуття освіти;

    якомога ширше залучення здобувачів юридичної освіти до прикладних наукових досліджень, участі у студентських наукових товариствах тощо.

 

Стратегічна ціль 6. Правничі школи готують правників з високими етичними цінностями та розумінням професійної відповідальності за впровадження верховенства права

 

Досягнення цієї цілі передбачає:

 

    створення професійних стандартів правничої професії;

    дотримання академічної доброчесності працівниками правничих шкіл та здобувачами юридичної освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної інфраструктури доброчесності спільноти правничої школи, системи запобігання та виявлення академічного плагіату та інших порушень академічної доброчесності, створення дієвої системи академічної відповідальності;

    забезпечення поваги до професії шляхом впровадження кращих лідерських практик.

 

Стратегічна ціль 7. Вища юридична освіта надається високопрофесійними та вмотивованими викладачами

 

Досягнення цієї цілі передбачає:

 

            забезпечення конкурентного рівня оплати праці науково-педагогічних працівників правничих шкіл;

            забезпечення безперервного професійного розвитку наукових і науково-педагогічних працівників. Підвищення кваліфікації науково-педагогічного складу правничих шкіл здійснюватиметься за програмами підвищення кваліфікації та іншими видами професійного розвитку, включаючи програми академічних обмінів та стажувань, проведення яких сприятиме узгодженню та наближенню методик (технологій) викладання у різних правничих школах;

            забезпечення та гарантування свободи наукових досліджень з дотриманням принципів академічної доброчесності. Наукові дослідження у сфері права мають бути спрямовані на інтеграцію в європейський науковий простір.

 

Стратегічна ціль 8. Побудована система післядипломної освіти правників та освіти впродовж життя

 

Досягнення цієї цілі передбачає:

 

    сприяння безперервному професійному розвитку правників та навчанню впродовж життя, що має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення ними своїх професійних знань, вмінь та навичок, здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, а також забезпечувати правників достатньою інформацією про зміни у законодавстві та практиці його тлумачення і застосування;

    розширення можливостей для здобуття освіти на окремих магістерських програмах, які не передбачають присвоєння окремої освітньої кваліфікації та здобуття вищої юридичної освіти;

    запровадження механізмів оцінки якості в системі післядипломної освіти.

 

Стратегічна ціль 9. Мережа правничих шкіл відповідає міжнародним стандартам та потребам суспільства

 

Досягнення цієї цілі передбачає:

 

    забезпечення ліцензування правничих шкіл на основі нових ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, що мають бути доповнені особливими вимогами до підготовки фахівців за спеціальністю 081 «Право» за ступенем магістра на основі повної загальної середньої освіти;

    забезпечення рівних умов та конкуренції між правничими школами, усунення фінансової та будь-якої іншої дискримінації;

    встановлення відповідальності правничих шкіл за надання освітньої послуги неналежної якості, з врахуванням результатів Єдиного державного кваліфікаційного іспиту;

    забезпечення отримання вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» за ступенем магістра на основі повної загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами.

 

Стратегічна ціль 10. Правничі школи є потужними центрами наукового, освітнього та інноваційного розвитку 

 

Досягнення цієї цілі передбачає:

 

    сприяння збільшенню необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі самостійної роботи студентів;

    наявність інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;

    забезпечення для здобувачів юридичної освіти доступу до навчальних ресурсів, зокрема визнаних професійних баз даних, міжнародних інформаційних, науково-практичних, бібліотечних та інших ресурсів;

    забезпечення визначення та затвердження обґрунтованого обсягу державного замовлення на підготовку здобувачів вищої освіти за спеціальністю 081 «Право», у відповідності з потребами держави і ринку праці, що визначатиметься на основі розробленої та затвердженої методики з врахуванням пропозицій представників професійних правничих спільнот та заінтересованих органів;

    забезпечення розміщення державного замовлення на підготовку здобувачів вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» у закладах вищої освіти, незалежно від форми власності та сфери управління за алгоритмом адресного розміщення державного замовлення та широкого конкурсу (регіональне замовлення – за алгоритмом адресного розміщення державного замовлення);

    створенню умов, при яких наукові дослідження в галузі права мають здійснюватися переважно у правничих школах та сприяти більш якісній підготовці здобувачів юридичної освіти, набуттю ними навичок наукового мислення, а також носити прикладний характер;

    запровадження системи державного фінансування наукових досліджень з права переважно за грантовим принципом, з урахуванням цілей державної політики, інституційної спроможності правничої школи та її рівня академічної доброчесності;

    розширення співпраці між правничими школами та професійними правничими спільнотами, які мають сприяти прикладному характеру досліджень та розвитку вмінь і навичок здійснення наукових досліджень у сфері права;

    розширення співпраці правничих шкіл України з правничими школами інших держав, зокрема країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD).

 

Додаткові вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості юридичної освіти встановлюються у відповідних стандартах вищої освіти

 

ІІІ. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ

 

Очікувані результати

 

Реалізація Концепції сприятиме:

    підвищенню якості вищої юридичної освіти;

    зміцненню верховенства права та підвищенню професіоналізму правників;

    збалансуванню ринкового попиту на правників і пропозиції з підготовки правників закладами вищої освіти;

    підвищенню міжнародної конкурентоспроможності правничих шкіл з підготовки правників;

    зростанню конкурентоспроможності українських правничих шкіл в умовах глобалізації на ринку освітніх послуг;

    зростанню конкурентоздатності випускників українських правничих шкіл в умовах глобалізації на ринку правничих послуг;

    здійсненню наукових досліджень у такий спосіб, що відповідає сучасним викликам.

 

Індикатори досягнення

 

    кількість правничих шкіл є оптимальною з врахуванням чисельності населення, виходячи з аналогічних норм в країнах Європейського Союзу;

    75 % правничих шкіл отримали зразкову акредитацію освітньої програми Національним агентством забезпечення якості вищої освіти;

    принаймні три правничі школи потрапляють у визнані міжнародні рейтинги;

    75 % випускників магістратури успішно складають Єдиний державний кваліфікаційний іспит з першого разу;

    в 75 % правничих шкіл ефективно функціонують структурні підрозділи внутрішнього забезпечення якості юридичної освіти;

    80 % роботодавців, за результатами опитувань, задоволені рівнем випускників правничих шкіл;

    затверджено професійні стандарти правничої професії;

    стандарти вищої освіти розроблені та впроваджені;

    акредитовано щонайменше одну незалежну установу з оцінювання і забезпечення якості вищої юридичної освіти;

    відсоток студентів-правників в загальній кількості студентів в Україні є оптимальним;

    відсоток безробіття серед випускників правничих шкіл є низьким;

    відсоток випускників правничих шкіл, які знаходять роботу за фахом протягом одного року після випуску встановлений на рівні 75 %;

    наявні рівні умови для конкуренції між приватними та публічними правничими школами за доступ до публічного фінансування;

    збільшення відсотку залучення здобувачів освіти до участі в юридичних клініках, кількості активно функціонуючих юридичних клінік;

    середній відсоток залучених представників правничих спільнот до освітнього процесу в правничих школах збільшився;

    сприйняття професійними спільнотами міри доброчесності правничих шкіл покращилось;

    збільшення відсотку статей українських правників в міжнародних журналах, публікації в яких проходять blind peer-review («сліпе» рецензування);

    забезпечено рівень міжнародної співпраці українських правничих шкіл (відсоток спільних освітніх програм та ін. збільшився).

 

IV. ФІНАНСОВЕ, РЕСУРСНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ

 

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

 

Джерела фінансування складаються з: Державного бюджету України; проєктів та програм міжнародної технічної та фінансової допомоги; інших джерел, не заборонених законодавством. Обсяг фінансування, матеріально-технічних та трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей джерел фінансування.

 

Законодавчі та управлінські передумови реалізації Концепції

 

Впровадження положень Концепції буде здійснюватися шляхом розроблення нових, внесення змін або підготовки нових редакцій існуючих актів Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, інших центральних органів виконавчої влади. Реалізація окремих положень Концепції можлива після внесення необхідних змін до Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту» та інших спеціальних законів. Концепція потребує розроблення Плану дій її впровадження («Дорожньої карти»), в якому будуть враховані поетапність її реалізації, шляхи фінансового забезпечення та необхідність пілотування окремих положень.

Реалізація Концепції буде відслідковується шляхом щорічного моніторингу ефективності впроваджених заходів та досягнення цілей Концепції.

 

Системні аналітичні дослідження щодо стану юридичної освіти в Україні, на яких базується дана Концепція:

 

1. Звіт щодо стану юридичної освіти та науки в України (2011) - https://www.osce.org/uk/ukraine/108309.

2. Аналітичний звіт за результатами виконання проекту «Залучення громадськості до формування рамки кваліфікацій правничої професії шляхом проведення аналізу обсягу знань, переліку навичок і умінь, якими має володіти випускник юридичного вищого навчального закладу, щоб відповідати вимогам сучасного ринку праці» (2015) - https://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2018/05/zvit_sait-1.pdf.

3. Аналітичне дослідження за результатами освітніх вимірювань «Стан юридичної освіти в Україні» (2018) - https://www.osce.org/uk/project-coordinator-in-ukraine/376855?download=true.

4. Статистичне дослідження “Стан юридичної освіти в Україні” (2018) - https://minjust.gov.ua/files/general/2019/03/18/20190318171622-46.pdf.

5. Звіт за результатами аналітичного дослідження «Знання та навички випускників юридичних факультетів та закладів вищої освіти через призму відповідності потребам ринку праці» (2018) - https://minjust.gov.ua/files/general/2018/10/12/20181012170240-50.pdf.

6. Аналітичне дослідження “Стандартизовані освітні вимірювання 2018 року у вищій юридичній освіті: Єдине фахове вступне випробування та Єдиний вступний іспит” (2019) - https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/190613_1652_StandartOsvVymir_A4.pdf.

7. Результати національних опитувань правників, працівників апарату суду та присяжних в 2019 році (див. Розділ “Реформа юридичної освіти”) - https://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2019/07/NJ_2019_Surveys_Results_July2019_UKR.pdf.

8. Review of the Education Sector in Ukraine (2019) – http://documents.worldbank.org/curated/en/884261568662566134/pdf/Review-of-the-Education-Sector-in-Ukraine-Moving-toward-Effectiveness-Equity-and-Efficiency-RESUME3.pdf.

9. Біла книга з реформування української юридичної освіти (2015) - https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2016/01/Reformuvannya-ukrai-nskoi-yurydychnoi-osvity-BKU.pdf