13 березня 2019 року відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Головував: Перший заступник Голови Комітету з питань науки і освіти Співаковський О.В. На засіданні були присутні народні депутати України – члени Комітету: Кремінь Т.Д., Скрипник О.О., Констанкевич І.М., народний депутат України Писаренко В.В.
Також у засіданні Комітету взяли участь Перший заступник Міністра освіти і науки України Хобзей П.К., заступник Міністра культури України Мазур Т.В., заступник директора Департаменту технічного регулювання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Гіленко О.П., провідний науковий співробітник лабораторії гігієни та фізіології змінної праці Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» Бобко Н.А., аналітик Центру аналізу та розробки законодавства Асоціації міст України Мозгова Л.А., журналіст газети «Освіта України» Шулікін Д.А., працівники секретаріату Комітету з питань науки і освіти, представники освітянської та наукової спільноти, громадських організацій та експерти.
Під час засідання Комітету з питань науки і освіти було розглянуто такі питання:
1. Щодо стипендіального забезпечення аспірантів.
Першим питанням порядку денного Комітетом було розглянуто проблемна ситуація, яка склалась зі стипендіальним забезпеченням аспірантів.
Справа в тому, що при підготовці проекту постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 865 щодо внесення змін до Порядку призначення і виплати стипендій, Міністерством культури України слово «аспірант» було помилково замінено словом «асистент-стажист» у частині, що стосується визначення розмірів стипендіального забезпечення аспірантів.
Таким чином, незважаючи на встановлене законодавством право здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії – аспірантів на отримання стипендії, з часу набуття чинності Порядку з внесеними змінами (з листопада 2018 року) питання виплати стипендії аспірантам є неврегульованим.
Окрім того, з листопада 2018 року при перевірці закладів вищої освіти контролюючими органами виплата стипендій аспірантам розцінюється як нецільове використання коштів державного бюджету. Зокрема, такі факти мали місце у Національному технічному університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національному університеті фізичного виховання і спорту України та інших.
Для виправлення ситуації та недопущення порушення прав аспірантів на соціальне забезпечення Міністерством культури України у терміновому порядку розроблено, погоджено з заінтересованими центральними органами виконавчої влади проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до Порядку призначення і виплати стипендій» та отримано висновок правової експертизи від Міністерства юстиції України.
Однак, за інформацією Міністерства культури України, зазначений проект впродовж тривалого часу знаходиться на опрацюванні у Секретаріаті Кабінету Міністрів України.
Враховуючи вищезазначене народними депутатами України – членами Комітету було одностайно прийняте рішення:
1. Рекомендувати Кабінету Міністрів України прискорити прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до Порядку призначення і виплати стипендій» з врахуванням пропозицій Міністерства освіти і науки України.
2. Рекомендувати центральним органам виконавчої влади, у підпорядкуванні яких є заклади вищої освіти при підготовці змін до нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України з питань стипендіального забезпечення погоджувати їх з Міністерством освіти і науки України.
3. Направити це Рішення Кабінету Міністрів України, Міністерству освіти і науки України, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Міністерству фінансів України, Міністерству культури України, Міністерству охорони здоров’я України, Міністерству оборони України, Службі Безпеки України, Спілці ректорів вищих навчальних закладів України.
Також одноголосно була підтримана пропозиція Першого заступника Голови Комітету О.В. Співаковського щодо рекомендації Кабінету Міністрів України провести службове розслідування для встановлення причин та обставин, які призвели до виникнення проблемної ситуації з виплатою стипендій аспірантам закладів вищої освіти.
2. Проект Закону про внесення зміни до Закону України «Про вищу освіту» щодо участі у конкурсному відборі для здобуття вищої освіти дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа (реєстр. № 10113 від 28.02.2019, н.д.О.Співаковський, І.Кириленко, Т.Кремінь, В.Литвин, М.Поплавський, М.Саврасов).
Відповідно до п.2. Пояснювальної записки законопроект розроблено з метою забезпечення соціального захисту прав та інтересів дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа при вступі до закладів вищої освіти нарівні з дітьми-сиротами.
У законопроекті пропонується включити дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа до переліку осіб, які мають право брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів з конкурсних предметів у закладі вищої освіти у межах установлених квот прийому.
Прийняття проекту акта дасть змогу дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів із конкурсних предметів у межах установлених квот прийому до закладів вищої освіти України нарівні з дітьми-сиротами.
Розглянувши даний законопроект, народні депутати України – члени Комітету одностайно прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу.
3. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства щодо протидії булінгу стосовно всіх учасників освітнього процесу (реєстр. № 10086 від 26.02.2019, н.д. О. Білозір, О. Співаковський, С. Шахов, Т. Бахтеєва, О. Ледовських).
Метою законопроекту є захист прав всіх учасників освітнього процесу від булінгу (цькування) та запровадження адміністративної відповідальності за такі дії для здобувачів освіти або педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників або батьків (або одного з батьків) здобувачів освіти або опікунів (або одного з опікунів) або фізичної особи, яка провадить освітню діяльність.
Розглянувши даний законопроект, Комітет відзначає, що законопроектом пропонується розширити коло суб’єктів освітнього процесу, які підпадають під відповідальність щодо здійснення булінгу, шляхом внесення відповідних змін до Адміністративного Кодексу України та Закону України «Про освіту». Прийняття проекту акта сприятиме забезпеченню захисту прав всіх учасників освітнього процесу від булінгу (цькування).
Враховуючи вищезазначене, народні депутати України – члени Комітету одностайно прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України даний законопроект прийняти за основу та в цілому.
4. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про загальну середню освіту» щодо здобуття загальної середньої освіти дітьми шкільного віку, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (реєстр. № 10087 від 26.02.2019, н.д. О. Білозір, О. Співаковський, С. Шахов, Т. Бахтеєва, О. Сотник, О. Ледовських).
Шляхом внесення змін до Закону України «Про загальну середню освіту» передбачається на законодавчому рівні врегулювати питання здобуття загальної середньої освіти дітей шкільного віку, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що за останні роки поступово втрачено такий «формат організації навчання» як «здобуття загальної середньої освіти дітьми шкільного віку, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я».
Прийняття проекту акта сприятиме забезпеченню реалізації права на здобуття загальної середньої освіти дітьми шкільного віку, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я.
Враховуючи відсутність актуальної нормативно-правової бази з вищезазначеного питання, і з метою реалізації права кожної дитини, яка потребує тривалого стаціонарного лікування на освіту, народні депутати України – члени Комітету одностайно прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні даний проект Закону прийняти за основу та в цілому.
5. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо виконання резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи стосовно забезпечення прав корінних народів, національних меншин України на навчання рідною мовою (реєстр. № 7259 від 07.11.2017, н.д.В.Писаренко).
Розглянувши даний проект Закону, Комітет відзначає, що законопроектом пропонується:
- внести зміни до статті 7 Закону України “Про освіту”, якими надати право особам, які належать до національних меншин України, на здобуття не лише дошкільної, а й загальної середньої освіти поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини; а також розширити перелік мов, якими можуть викладатися одна або кілька дисциплін у закладах освіти, доповнивши цей перелік регіональною мовою або мовою національних меншин України;
- продовжити перехідний термін здобуття освіти відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим Законом, для осіб, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2030 року, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.
Враховуючи вищезазначене та висновки Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України, Міністерства закордонних справ України, Національної академії правових наук України, Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні Національної академії наук України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса Національної академії наук України, Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України, народні депутати України – члени Комітету одностайно прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України даний проект Закону відхилити. З цим рішенням погодився і автор законопроекту.
6. Про проект постанови Верховної Ради України Про скасування переведення годинника на літній і зимовий час на території України (реєстр. № 9334 від 23.11.2018), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.
У пояснювальній записці до проекту цієї постанови автор зазначив, про те, що щорічне переведення годинників на зимовий та літній час викликає, так званий, часовий стрес і негативно впливає на психологічний та фізичний стан людини, а це – більші витрати, ніж незначна економія електроенергії.
Переведення годинника для одних – це загострення хвороби, а для інших – просто дискомфорт. У такі перехідні періоди багато людей скаржаться на погане самопочуття, адже навіть незначне зміщення часу – це пряме і грубе порушення біологічного годинника. Як наслідок – підвищена чутливість та емоційність, втомлюваність, порушення сну та загострення хронічних захворювань.
На сьогодні порядок обчислення часу на території України визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 № 509, відповідно до якої запроваджено такий порядок обчислення часу на території України: час другого годинного поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад.
В Європейському Союзі на сьогодні діє Директива 2000/84/ЕС Європейського Парламенту і Ради від 19.01.2001 про перехід на літній час, відповідно до якої в країнах – членах ЄС запроваджено на їх територіях порядок обчислення часу: перехід на літній час з кінця березня і навпаки – в кінці жовтня.
Натомість, на даний час, деякі країни світу, вже відмовилися від переведення годинників на зимовий та літній час.
Так, Європейський союз в 2019 році перейде на літній час і скасує сезонне переведення годинників. Про це йдеться в оприлюдненому 12 вересня плані Єврокомісії, в якому містяться результати досліджень, які свідчать про негативний вплив переведення годинника на здоров'я населення. Скасувати перехід між зимовим та літнім часом по всьому Євросоюзу закликала Фінляндія, після того як петиція з таким закликом набрала в країні понад 70 000 підписів.
Проте слід відзначити, що 8 лютого 2018 року Європарламент прийняв резолюцію, якою закликав Єврокомісію провести оцінку нинішньої системи переводу стрілок годинника двічі на рік і у разі необхідності змінити її.
За наслідками онлайн-опитування Єврокомісія запропонувала відмовитися від переведення годинників двічі на рік після 2019 року. Після цього кожна держава – член ЄС сама мала визначитись за яким часом їй жити.
Також у повідомленні Єврокомісії зауважується, що ухвалення будь-яких рішень щодо переведення годинників члени ЄС мають робити в узгодженні з сусідніми країнами, «щоб забезпечити належне функціонування внутрішнього ринку та уникнути фрагментації».
Тому з огляду на вищезазначене, та з метою запобігання негативному впливу на здоров’я громадян в наслідок практики переведення годинників на зимовий і літній час, та враховуючи те, що Україна взяла курс на євроінтеграцію, автором було запропоновано синхронізувати відмову від переведення годинників на зимовий та літній час, а саме:
Встановити, що:
обчислення часу на території України здійснюється за міжнародною системою часових поясів;
територія України знаходиться в межах другого часового поясу міжнародної системи часових поясів (київський час);
на території України діє поясовий час без додаткового щорічного переведення годинника на літній та зимовий час після переведення годинникової стрілки в останню неділю березня 2019 року о 3 годині на 1 годину вперед;
час протягом доби обчислюється за 24-годинною шкалою. За початок доби приймається 00 годин.
За результатами обговорення народні депутати України – члени Комітету прийняли одноголосне рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект цієї постанови тільки за основу та ґрунтовно доопрацювати її робочою групою, яка буде створена на майданчику Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти до якої мають увійти представники наукових установ, профільних міністерств, експертів та громадськості.
7. Різне:
7.1. Про внесення змін до плану роботи Комітету з питань науки і освіти на період десятої сесії восьмого скликання.
Заслухавши інформацію Першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського О.В. щодо внесення змін до плану роботи Комітету на період деcятої сесії восьмого скликання Комітет одноголосно ухвалив взяти інформації до відома та внести зазначені зміни до плану роботи Комітету.
Проекти Законів за реєстр. №№ 9443, 7402 проект постанови реєстр. № 9121 не розглядалися через відсутність авторів законопроектів.