ЄВГЕН КРАСНЯКОВ: «СУТНІСТЬ, - В ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ДИТИНИ»
Про позашкільну освіту в правовому полі, в юридичнім площині, про законодавче забезпечення позашкільної освіти ми попросили розповісти народного депутата ІІ-ІІІ скликання, головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, кандидата наук з державного управління, доцента, Заслуженого працівника освіти України Євгена Васильовича Краснякова.
- Шановний Євгене Васильовичу, скажіть, будь ласка, яку функцію виконує Комітет з питань науки й освіти Верховної Ради України?
- Відповідно до Закону України "Про Комітети Верховної Ради України" Комітет Верховної Ради України – орган Верховної Ради України, який утворюється з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій у відповідних сферах відання. Наш Комітет, починаючи з першого його скликання, 1989-1993 рр., мав таку саму назву і його функції суттєво ніколи не змінювалися. До предмета відання Комітету Верховної Ради України з питань науки й освіти належать наступні питання: формування законодавчої бази функціонування освіти, науки і науково-технічної діяльності; правового статусу та соціального захисту наукових і науково-педагогічних працівників; інноваційної діяльності, розвитку високих технологій; інтелектуальної власності; організація підготовки висновків щодо наукового рівня загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку та охорони довкілля, затвердження яких віднесено до повноважень Верховної Ради України.
- Наскільки сучасна законодавча база в системі освіти відповідає потребам цієї галузі?
- Сьогодні всі ланки освіти підкріплені законодавством, ми прямо кажемо про те, що проблема коріниться не у недостачі законодавчої бази, а, скоріше, у невиконанні існуючих законів. На пострадянському просторі сьогодні жодна з колишніх республік не має такої законодавчої бази, як у нашій державі.
Ми намагаємося враховувати потреби усіх ланок освіти, наприклад, у 1996 році 23 березня був прийнятий базовий Закон "Про освіту", одразу після цього згідно з рішенням нашого Комітету були затверджені закони щодо підсистем освіти: "Про загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність".
- Ви зазначаєте, що існуюча законодавча база відповідає вимогам освітньої галузі Що ж стоїть на заваді виконанню деяких законів?
- Із року в рік Законом "Про Державний бюджет України" призупиняються ті чи інші статті, насамперед, статті соціально-економічної спрямованості, зокрема, щодо діяльності навчальних закладів. Скажімо, у статті 61 Закону "Про освіту" зазначається, що з державного бюджету повинно виділятися системі освіти не менше 10% від національного доходу, що становить приблизно 8,5% від ВВП. На даний час виділяється державою близько 4-5 %.
- Як діє на сьогодні законодавча база стосовно позашкільної освіти?
- Закон "Про позашкільну освіту" прийнято 16 років тому. Я тоді, як депутат двох колишніх скликань, працював у складі нашого Комітету над цим законом. Ми ставили за мету, що базовим буде Закон "Про освіту", а закони стосовно інших освітніх галузей, у тому числі й Закон "Про позашкільну освіту" - це закони прямої дії, згідно з чим ми виписували і навантаження, і наповнюваність гуртків, груп тощо.
Утім, за останні 16 років призупиняється дія деяких статей. Яких саме? Стаття 18 стосовно середньої наповнюваності груп та порядку організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах призупиняється з 2002 року. У цьому бюджеті також.
Вся складність ситуації в тому, що фінансування ПНЗ украй погане. Наприклад, ще у 2000 році прийнято Бюджетний кодекс України. До прийняття цього документу фінансування позашкільних навчальних закладів здійснювалося з державного та переважно обласних бюджетів. На сьогодні статтею 26 Закону України "Про позашкільну освіту" передбачено, що фінансування державних і комунальних позашкільних навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також додаткових джерел фінансування, незаборонених законодавством. У той же час, статті 89 та 90 Бюджетного кодексу України не передбачають міжбюджетного трансферту для корегування видатків місцевих бюджетів, що здійснюються на утримання позашкільних навчальних закладів. Стаття 91 передбачає, що ці видатки є виключно компетенцією місцевих бюджетів.
Тобто розподіл видатків здійснюється органами місцевого самоврядування самостійно, виходячи з обсягів доходів та власних пріоритетів у їх розподілі.
У тих областях, де серед обласного, районного керівництва є люди, які знають, що таке позашкільна освіта та вболівають за неї, здійснюється фінансування з обласних чи місцевих бюджетів нижчого рівня. Є області, де місцева влада вважає, що краще віддати гроші на дошкільні, загальноосвітні заклади, вирішення соціальних проблем, а позашкілля залишається поза зоною уваги. Наслідки цього сумні: закриття позашкільних навчальних закладів, скорочення профільності, згортання цілого ряду проектів і програм, невиправдане розширення платних послуг. І як наслідок – порушення права рівного доступу дітей до позашкільної освіти. А треба зважати на те, що кількість дитячого населення зростає і постає питання організації змістовного дозвілля, у тому числі як профілактики правопорушень, попередженні дитячої злочинності, бездоглядності і безпритульності.
Комітет знає ситуацію і робить усе, щоб насамперед на законодавчому рівні змінити ці процеси на краще, щоб увага до позашкільної освіти була хоча б такою ж, як до вищої та загальної середньої.
Проте відстоювати черговий закон або постанову дуже складно, наприклад, 28 березня 2002 року було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України №378 "Про затвердження Програми розвитку ПНЗ на 2002-2008 роки". Гарна програма, де є важливі пункти, які дають змогу підтримати позашкільну освіту, але, на жаль, Урядом у свій час ця програма була призупинена.
- Однією з нагальних проблем системи позашкільної освіти, яка потребує вирішення, є кадрове забезпечення позашкільних навчальних закладів. Низький рівень заробітної плати вже призвів до постійного зменшення кількості педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів і небажання молодих педагогів працювати в цій системі. Який вихід з ситуації?
- Дійсно, рівень соціального захисту педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів нижчий, ніж в інших підсистемах освіти. Відомо, що молодий спеціаліст, який приходить працювати у позашкільний навчальний заклад, має заробітну плату десь трохи більше 1400 грн. На сьогодні не виконується Закон України "Про позашкільну освіту" в частині права педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів (методистів, викладачів і концертмейстерів шкіл естетичного виховання) виходити на пенсію за вислугою років. Що робиться Комітетом у цьому напрямку? 5 червня 2015 р. Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти провів круглий стіл "Позашкільна освіта в умовах реформування системи освіти України". Участь у засіданні брали Народні депутати України, представники Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, вчені, працівники органів управління освітою, позашкільних, загальноосвітніх і вищих навчальних закладів м. Києва, Івано-Франківської, Кіровоградської, Рівненської, Сумської, Харківської, Хмельницької та інших областей України, представники громадськості. Основні питання, які розглядалися – позашкільна освіта, її стан та місце в структурі освіти; позашкільна освіта і нова модель виховання юних українців; позашкільна освіта і розвиток обдарованості дітей; позашкільна освіта і громадські організації тощо.
- Директори позашкільних навчальних закладів скаржаться на випадки вилучення місцевою владою основних фондів та земельних ділянок, які знаходяться у користуванні позашкільного навчального закладу. Скажіть, будь ласка, що сьогодні робить Комітет із цього приводу?
- Дійсно, на сьогодні, якщо позашкільний навчальний заклад перебуває на балансі промислового підприємства, установи, а останні оголошено банкрутами, то в першу чергу описують об'єкти цього ПНЗ (стадіон, клуби, кімнати школяра, дослідницькі ділянки тощо). Верховною Радою України прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законів України (щодо збереження дитячих позашкільних навчальних закладів)", в якому пропонується внести зміни до законів України "Про позашкільну освіту" і "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". З метою захисту позашкільних навчальних закладів внесено зміну такого змісту: "Основні фонди, земельні ділянки, інше майно ПНЗ не підлягають вилученню і не можуть бути джерелом погашення податкового боргу".
- Євгене Васильовичу, Ваш особистий погляд на систему позашкільної освіти, якою вона має бути?
- За спеціальністю я вчитель історії, методист з виховної роботи, і тому вболіваю за нашу систему освіти, зокрема, за позашкільну освітню галузь як найменш захищену й обділену увагою. Я добре знаю роботу Станцій юних техніків, станцій юних натуралістів та інших ПНЗ. Це цілісна, добре продумана система виховання, де люди були підтримані морально й піднесені в суспільстві на особливу сходинку. Безумовно, час іде вперед, але гадаю, що до деяких традицій треба повертатися й негайно! Необхідно дійти до спільної думки, чи потрібний окремий цілісний закон, який би регламентував відносини в галузі виховання. Якщо ні, то які необхідно внести зміни до чинного законодавства, щоб посилити виховну роль суспільства і держави на підростаюче покоління. Тобто, говорячи словами А.С. Макаренка, нам потрібно встановити, або ж хоча б дати поштовх з'ясуванню "справжньої сутності виховання". А за словами великого педагога, "справжня сутність виховної роботи полягає зовсім не у ваших розмовах з дитиною, а в організації життя дитини". Впевнений, що саме позашкільна освіта й повинна відігравати визначальну роль в організації життя дитини.
Розмову вела
Олена
КОЛОНЬКОВА
Статтю надруковано в газеті «Освіта»,
17-24 серпня 2016 року