Діяльність Комітету

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми VII скликання 3 сесія

20 жовтня 2013, 14:07

СТЕНОГРАМА засідання Комітету 04.09.2013 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти

від 04 вересня 2013 року

 

 

Веде засідання

Голова Комітету Л.М.ГРИНЕВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас є перелік питань на порядок денний, якщо немає до порядку денного жодних зауважень, то ми можемо розпочинати. Немає зауважень?

Так, перше питання -   про дотримання чинного законодавства України щодо організованого початку нового 2013-2014 навчального року (інформація Міністерства освіти й науки). Сьогодні присутній Борис Михайлович Жебровський, заступник Міністра освіти і науки. Будь ласка, Борисе Михайловичу, Вам слово.

ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М. Доброго дня всім присутнім! А я бачу, що дійсно новий навчальний рік для всіх свято і велика робота. З Інтернету, з телебачення бачив, тепер вірю, що жінки   комітету дуже гарно підготувалися до початку. А от про навчальний рік у мене така пропозиція.

Мабуть, я дуже буду лаконічним, оскільки ці матеріали ми офіційно подали раз. 27-го засідання колегії Міністерство розглянуло ці питання дуже детально, двоє з членів комітету є членами колегії міністерства, вони всі ці матеріали бачили, вони опубліковані. Але пройшло 5 днів і, звичайно, є деякі зміни. Тому, якщо дозволите, маленький коментар, а потім готові відповісти на будь-які запитання. По-перше, і моя позиція, і керівництва всього Міністерства - це дійсно знати реальний стан справ. І цього літа, як ніколи, у нас дуже багато помічників. Тричі селекторна нарада в Кабінеті Міністрів, цього ніколи не було. Проведена безпрецедентна акція "Новій освіті - нові стандарти", де кожен директор школи(20 тисяч !)побував у сусіда в іншому районі і прийняв у себе. Ми не вимагали від них цифр, ми просили емоцій. А що хто, не чекаючи вказівок Києва, а з тих кабінетів не побачиш 300 тисяч класів, що вони побачили один в одного, як на місцевому рівні, через місцеві ради, через адміністрації можна вирішувати питання. Я був в багатьох регіонах і повинен вам сказати, що такі зустрічі надзвичайно корисні. Ти чуєш правду, ти бачиш, як тебе обманюють, ти бачиш, як можна вирішувати те, що, задавалось би намдуже складним. Тому ця інформація дала не лише цифри чи щось інше, вона дала нові думки, емоції .Це дуже корисно. І запитайте у будь-якого директора школи в Україні, що він вам це скаже?

Далі ми попросили всі ті служби, які зазвичай перевіряють школи :санітарні служби, пожежників.Я їх запрошував до себе, їздив до них, це стара звичка. Причому попросив, можливо, написати з пересторогою. Ніколи не треба, скажімо, ображатися чи воювати з санітарною службою чи з кимось іншим. Це здоров'я наших дітей і хай вони трішки, щось і перебільшать, розуміючи, що це не виконаєш - немає можливостей. Мої останні контакти з головним санітарним лікарем говорять про те, що там, де вони зробили приписи, ситуація


змінюється. І те, що було, скажімо , десять днів тому - зараз трішки інакше. Що стосується "трішки інакше". Гаряча лінія, яка у нас була з середини серпня -це для батьків першокласників, телефонуйте і кажіть, готові ви і не готові діти. І друге. Зараз гаряча лінія, як сіли за парти, працює зранку до вечора. Ви знаєте ситуацію школи в Івано-Франківській області, де батьки не пускають дітей в школу. Ми її теж знаємо, більше того, на неї відреагували, Олександре Васильовичу. Значить, вони на пряму зверталися другий раз уже до Міністра регіонбуду з листом. Ми мало того, що його завізували і підтримали, Міністр ще й своїм листом звернувся туди і, звичайно, там треба робити ремонт. Тільки мені не зрозуміло, як один мільйон пішов на фундамент, наприклад? Що це за фундамент?30 років там стоїть питання і звичайно там дітям буде не дуже комфортно, це правда. Але, я думаю, що питання буде вирішено, розпочатої продовжено будівництво. Потрібно максимально подивитися з точки зору, перш за все, техніки безпеки, як там вчитись. Школа, хоч вона І - II ступеню, а там більше 200 чоловік. Це дуже велика школа. Це одна ситуація. Друга ситуація. В Полтаві, куди Ляшко з вилами мав виїхати, це філіал школи № 12, там небагато дітей - 16, центральний, так би мовити, офіс школи знаходиться за кілометр 300 метрів, автобус дали, я ходив в школу за 2,5 кілометри. Але поки батьки хочуть, щоб вона залишилася. Нажаль, для міста Закон "Про згоду громади" не діє в даному випадку. На превеликий жаль, мер міста Полтави ховається від зустрічі і пояснень з батьками, значить, ми відправляємо туди свою людину, а сьогодні буквально, я думаю, там троє уже поїхали в школу, там кращі умови звичайно. Але це ще один приклад, як  треба пояснювати людям, не силою, не чимось іншим, а переконанням. Це, якщо говорити по гарячим точкам, вони будуть виникати і надалі, не так посадили, не з тим за парту, щось з харчуванням, якісь збої. Це абсолютно нормальний режим перших 5 днів.

Що стосується статистики. Тут треба розуміти, що є державна статистика і є статистика, яку підписує чиновник, іноді, який навіть немає права цього робити. Тому ми дочекаємося 5-10 вересня коли її отримаємо, а далі будемо робити висновки. Найкраще чим може українська школа, освіта і суспільство похвалитись - наші діти ходять до школи. Якщо подивитися, кількість дітей, які не відвідують школу(це дані травня місяця)державна статистика- це близько одного відсотку. Точніше 0,07 відсотків. При чому там половина з них - це діти хворі, які не підлягають навчанню. 12 тисяч таких дітей із 4 мільйонів. Оце є головне. Як дивитись статистику інших країн, там десятки відсотків. І друге -це доступність освіти. Що стосується рівного доступу до освіти/такого терміну як в Україні більше немає, тому, що неточний переклад, взагалі-то, от тут є проблеми. І я не думаю, що він коректний взагалі, але прагнути до цього треба. Думаю, що нові технології дадуть можливість через кілька років дітям навіть в маленьких школах отримувати будь-яку інформацію.

І ще одна річ, яка сьогодні в Європі визнана, - це вплив не лише технологій, не лише сучасного змісту, не лише нового вчителя, а і вплив території, середовища. І от тут у нас в Україні дуже велика різниця між маленьким селом,


де немає ніяких закладів культури і іншого, із, скажімо, столицею чи мегаполісом. Тут нічого не вдієш.

Як висновок. Новий навчальний рік почався не гірше, ніж всі останні роки за останні ЗО років, що я пам'ятаю. 1 вересня той, хто ішов на свято, воно було свято і день гарний, і вся сім'я могла піти, тому, що вихідний, і Хрещатик був заповнений людьми. Хто пішов 2-го - зробив вибір. Навчальний рік розпочався без якихось великих ексцесів, вони, мабуть, ще попереду, поки все налагодиться. Але в нас немає ніяких сумнівів, що державні програми, навчальні програми будуть виконуватись. Погано це чи добре, але вакансій вчителів практично немає. Це особлива тема, я, якби хотів критикувати Міністерство, то міг би це робити тут дуже довго і аргументовано. Тому, що повинна бути і зміна поколінь, і потрібно допомогти вчителю спокійно піти на пенсію. І нарешті, концепція безперервної педагогічної освіти прийнята. Тобто, тут теж зміни на часі, але це болюча точка. Повірте мені, найболючіша з усіх, які підіймаються. Дякую.

(Вимкнено мікрофон)

ЖЕБРОВСЬКИИ Б.М. Це інформація зібрання в середі серпня. Та інформація, яку ми отримали на колегії, вона вже суттєво відрізняється і на сьогоднішній день - тим більше. Скажу вам так: до неї теж треба відноситись абсолютно професійно. Це негайно повинне усуватися, а от це зроблено на певний виріст. Скажімо, коли буде включатися тепло, от до цього ще місяць можна працювати і інше.

Тому я абсолютно поділяю точку зору про те, що саме інформація санепідслужб, пожежників, МНС мусить лежати на столі в кожного керівника району, міста, який безпосередньо відповідає, і звичайно, Міністерство освіти, оскільки ми змушені відповідати на всі запити інших органів, перш за все мера, який за це відповідає. Так мене вчили і так має бути. Значить ми ще раз звіримо. Я сьогодні запланував після комітету зустрітись наприкінці дня    в МОЗі і подивитися, і ще раз звіритись, щодо нашої гарячої лінії    і стосовно того, що у них є, а потім будемо діяти. Діяти - це листи Міністра губернатору, тому, що вони відповідають; в окремих випадках - звернення до прокурора. Треба вам сказати, що всі школи, це мабуть буде наступна тема, які закриті в цьому році, деякі з них з порушенням закону, і скрізь ми звернулись до прокуратури.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   (Не чути)

ЖЕБРОВСЬКИИ Б.М. Звичайно, абсолютно, абсолютно. Копія звернень, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   (Не чути)


ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М.   Остання, це 147, ви її теж знаєте, вона не змінилася. Якщо говорити про порушення, то поки у нас десь 6-7 випадків порушення, ми туди звертались. Це менше, ніж у минулому році. В сумі, якщо говорити за З роки, за 3 роки менше, ніж за попередні 2 роки. Але, я спеціально, Ви були в Чернігівській області, дивилися кілька шкіл, я один свій робочий день присвятив одному району, де подивився всі школи, де менше 10 учнів. І в нас на колегії виступала вчителька з такої школи, де 8 учнів, і там її не закриють, тому що уже 22 дошкільника, тому, що один з народних депутатів створив кілька фірм. Приїжджають люди на роботу, дає їм житло, народжуються діти. Все, ця школа буде жити. Є школи, в яких 5-6 учнів і це злочин, тримати їх там. Це не давати їм не те що якісну освіту, а взагалі ази цієї освіти. Тому, хто б не був при владі, і це показує статистика, він змушений буде. Не він же закриває, Ви прекрасно знаєте, хто це робить. Це буде продовжуватись. Це буде продовжуватись, тому, що до 6 класу у нас зменшується кількість учнів. Якщо дивитись всі показники (і наповнюваність, і кількість вчителів на одного учня, і інше), у нас найгірші показники в Європі, це демографія. Але Ви абсолютно праві, є випадки, коли замість пояснень, замість якогось розрахунку діють дуже авторитарно. Це недопустимо. Недопустимо так само, якщо порушується закон. З іншого боку,, та ж сама школа, де я був. Прекрасно. Діти з п'ятого класу вже їздять в іншу школу. Але, там 20 кілометрів, але дороги такі вибиті, що краще, звичайно, дітей тримати там, де вони є і якимось чином підключаючи там і дистанційно, і інше.

Це питання кожного регіону. Якщо вчителька, коли я там був, прийшли і сільський голова, і батьки. Вони подумали, що хочуть закривати цю школу. Там стануть горою і за неї, тому що діти ходять і все село любить, там її ніколи не закриють.

Це справа- на місці вести прорахунок демографічний, економічний, психологічний, який завгодно. А цифри, вони нічого не говорять. Тому що, ще раз повторюю, не вигідно тут порівнювати за 3 роки менше, ніж за ті 2. Це якщо політично.

Що стосується мораторію. От я, наприклад, не розумію сенсу в цьому. Це ж постанова, а там закон. Закон прекрасний. Тільки за згоди громади. Якби не було цього закону, повірте, шкіл би закрили в 3 рази більше. Це прекрасний закон.

А от мораторій... От, скажімо, на позашкільні, мабуть, має сенс. Хоча там теж закон захищає. Але ми ведемо переписку з прокуратурою трьох областей. І нічого не можемо досягнути. Можливо, це допоможе. Але не в цьому справа. Що стосується, скажімо, п'яти чи трьох, учні двома руками "за", звичайно, три! Звичайно, треба його швидше приймати. І якщо треба, щоб хтось з кимось, об'єднуватись, то треба. Тому що це так легше працювати людям. Що таке індивідуальний план навчання, Ви знаєте. Тут складніше. Що я ще можу сказати? Що абсолютно справедливі нарікання на паперове рабство. Ми про це говорили. Людмила Паращенко давала мені свої дослідження, я дивився. Але ми зробили аналіз, звідки йдуть ці папери. Місцева


влада. Наших там дуже мало. І багато чого іншого. Я вибачаюсь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

ЖЕБРОВСЬКИИ Б.М. Я відповідаю. Вибачайте. Тому що про теплі туалети три роки тому було доручення Прем'єр-міністра на нараді губернаторів. Воно на контролі. Буквально вчора ми йому відправили останню інформацію, ми за неї відповідаємо. Якщо вам її не дали, сьогодні дадуть, через годину після того, як я повернуся. Плюс, що ми вже вимагаємо, там залишилася невелика кількість шкіл, в основному це західні регіони, де школи ще будувалися 150 років тому або де немає проточної води, не треба ж, 100 відсотків ніколи не буде. То ми вже беремо адресно, де немає і чому. Кілька шкіл на всю Україну і не буде, хай хто б і не вимагав ці 100 відсотків.

Але знову дивна річ. Я чув це питання ще років шість тому, коли Президент Ющенко збирав в Українському домі мерів. І він говорив, що це недопустимо. Що зробили? Треба говорити, щось робити. Значить, статистика міняється. І між іншим, суттєво. Чому? Тому що до 1 вересня була команда. Тому 15 серпня ще не давали. Що зробили?

Біотуалети викликали між місцевими органами і між санітарними службами. Вони кажуть, що не можна їх ставити, тому що п'яте, десяте. Вілкул на селекторній каже, вибачте, я в Дніпропетровській області це зробив, і це можна за певних умов. П'ять учнів, але немає проточної води на три зимові місяці, на ці морози, це ж краще, ніж дитина все рівно буде за 100 метрів ходити. Переглянули вони позицію. У нас уже є лист, де вони кажуть, у цих випадках місцеві органи санітарної служби дивляться, дають рекомендації, і хай це буде краще. Йде постійна робота. Цифри ми сьогодні дамо останні, які дали Прем'єр-міністру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

ЖЕБРОВСЬКИИ Б.М. Безумовно. У нас візьміть, Лілія Михайлівно, ми ж Вам не збрешемо і ми будемо відповідати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми у вас беремо також. Але у них теж повинні брати.

ЖЕБРОВСЬКИИ Б.М. Але перевіряємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У них теж повинні брати. Вони відповідальні за свою місцеву освіту і вони зобов'язані надати відповідно до українського законодавства інформацію.

ЖЕБРОВСЬКИИ Б.М. Хай надають.

ГОЛОВУЮЧИЙ. При чому ми не запитуємо їх про якісь питання, які вони


можуть не знати, вони ж знають, що в них на господарстві коїться. І тому не потрібно створювати навколо цього різноманітних таких ... У мене все, колеги

СИЧ О.М. Борисе Михайловичу, я вдячний, що Ви випередили дещо мене і підняли питання про Раковецьку школу Івано-Франківської області Богородчанського району. Я розумію, що це питання не стільки до Міністерства освіти, скільки до Міністерства мінрегіонбуду, хоча, я думаю, що Міністерство освіти при підготовці до нового навчального року, власне, такі факти повинно відслідковувати і, маючи слово, в тому числі на засіданнях Кабінету Міністрів, де ці питання слухаються, піднімати ці питання. Я можу помилитися, але я в цій школі був, я її пам'ятаю, якщо не помиляюся, вона складається 7 чи 8 пристосованих приміщень, яким понад 100 років, деякі з них у підвальних, напівпідвальних приміщеннях, там просто діти калічаться, вони собі псують очі, вони собі псують хребти і тому подібне. І, Ви ж самі бачите, от ми говоримо про те, що закривається школа там, де 5-6 учнів, там позитивна динаміка народжуваності, ви самі говорите, І-ІІ ступінь школа - 200 учнів. Ми недавно були в Чернігівській області, та там в середніх школах немає 200 учнів. Тобто батьки народжують і вони хочуть мати школу. Очевидно, що виділяючи кошти, треба розставляти пріоритети. Я знаю, в якому суспільстві я існую і в яких політичних умовах. Язнаю, скажімо, як розподілялися кошти на ремонт доріг: на Донецьку, Дніпропетровську область на один кілометр потрапляє в сім разів більше, ніж в Західноукраїнські області. Але говорити про те, що це проблема місцевих органів влади, та не такі дурні люди на місцях сидять і спокійно цей бумеранг можуть повернути. Тому що всі прекрасно розуміють, що побудувати школу чи навіть дитячий садочок - це не фінансова компетенція навіть обласної адміністрації чи обласної влади. Тим більше, не міської, не районної. Це компетенція Кабінету Міністрів. Це багатомільйонні вкладення, десятки мільйонів.

І зрештою, освіта це є делеговані повноваження, які повинна держава делегувала органам місцевого самоврядування, повинна забезпечити, починаючи від матеріального забезпечення, і завершуючи навчально-методичним і тому подібне. Тому я єдине, що просив би Вас все-таки тримати це питання на контролі.

До речі, відразу зачеплю питання про те, що Ви говорили про мораторій доцільність, недоцільність прийняття постанови Верховної Ради. Як вчорашній голова обласної ради я знаю, в якому становищі перебувають голови сільських рад. В них повністю забрані всі ресурси. Вони повністю залежні від районної адміністрації. І якщо районна адміністрація по верхівці через обласну і з Кабінету Міністрів виконує завдання по так званій горезвісній оптимізації, а він його не хоче виконувати, завтра йому обмежать копти до нуля, він ні нащо не буде мати, він на заробітну плату собі не буде мати.

Тому, власне, не зважаючи на те, що відповідний механізм закладений в Законі про місцеве самоврядування, бо місцева громада уповноважена відкривати чи


закривати школу. Тим не менше, підняття цього питання на рівні Верховної Ради, прийняття відповідної постанови абсолютно не шкодить. Абсолютно потрібне. Щоб просто дати якийсь механізм і дати сигнал публічний, що безправні керівники органів місцевого самоврядування мають бути почуті і мають бути захищені.

У мене взагалі-то, є одне конкретне питання. Воно стосується не загально-середньої освіти,а вищої освіти. Я просто Вам переадресую те, що мені пишуть на пошту. Журналіст Інтернет-журналу "Політика і культура" говорить про те, що журналістів зацікавив лист Міністерств освіти і науки України від 14.08.2013 року № 1/9-548, який вийшов за підписом заступника Міністра Олексія Дніпрова. У документів ректорів усіх навчальних закладів усіх форм власності просять, цитую: "...вжити заходів щодо передплати офіційного друкованого видання Міністерства освіти і науки України "Інформаційний збірник та коментарі Міністерства і освіти України". При цьому підтвердження проплати просять внести у звіт про стан правової роботи за півріччя і рік. При цьому збірник містить виключно нормативно-правові документи, які є у вільному і безкоштовному доступі на сайті Міністерства освіти, а річна передплата, до уваги, на цей журнал становить 650 гривень. Ну і нас питають, хочемо отримати коментар чи буде парламентський комітет вживати заходів, щоб я не займався паперотворчістю і не писав вам офіційне звернення, дайте, будь ласка, коментар, і зараз, і в подальшому. Тому що насправді це зразки найгіршого радянського адміністративного підходу до управління освітою.

ЖЕБРОВСЬКИИ Б.М. Олександр Максимович, можна я буду спокійно говорити?

СИЧ О.М. Ну, звичайно, що так. Хоча мені здається, що я спокійно говорив.

ЖЕБРОВСЬКИИ Б.М.   Значить, перше, що стосується тієї школи. От повірте, у нас не було жодного сигналу щодо неї. Лист, який направляв губернатор, він направив його напряму, ми його побачили тільки після телесюжету. Звичайно ж, ми б втрутились раніше. Ми це не фінансуємо, але є випадки, і особливо там, де піднімаються батьки, якби знали, і моя реакція була б трішки інакшою і більш активною. Це раз. Те, що воно тепер на контролі і те, що ми будемо цим займатися, якщо навіть буде потрібна допомога і депутатів, думаю, Ви не відмовитесь. Це перше.

Друге. Що стосується мораторію, я вас здивую - найбільше шкіл закрилось в тому році, коли діяв мораторій. Якщо не вірите, я Вам направлю таку статистику. Це друге.

Що стосується третього питання, значить, Ольга Олександрівна. Оскільки я ніякого відношення до нього не маю, вона, якщо можна, прокоментує.

КРАВЧЕНКО О.О. Я дійсно прокоментую, тому що, якщо, Ви правильно звернули увагу там, в останньому абзаці написано, щоб подати звіт. Це дійсно


так, у нас є відповідні доручення, перші ідуть доручення Прем'єр-міністра і ми щомісячно звітуємо перед Кабміном, вірніше, перед Мін'юстом, який зводить всю цю інформацію, і подаємо йому дані скільки установ і навчальних закладів передплатили "Офіційний вісник України". Це пов'язано із систематизацією законодавства і відповідно є всі ці листи, відповідні доручення, є вимога, щоб у центрального органу виконавчої влади був збірник "Систематизація законодавства". Я, як директор департаменту, за це відповідаю, веду відповідну статистику.

Єдине, що хочу сказати, скажімо так, щоб хтось був покараний за це, коли телефонують і питають, такого немає. Єдине, що ми змогли зробити, це запропонували другий варіант, який набагато дешевше, це електронна підписка і вона діє, якщо можна зайти, подивитись на сайт державного підприємства .Преса, яка є офіційним видавником цього збірника. Це набагато дешевший ніж "Офіційний вісник", який є офіційним виданням Міністерства юстиції. І на сьогодні, якщо буде на це Ваша ласка, ми готові зустрітися з журналістами, надати всі відповідні доручення, листи, звіти, яким ми звітуємо і підтверджуємо наявність. Це є абсолютно спокійний лист, де дійсно ми просимо. Чому? Тому що, на жаль, не всі, навіть працівники наукових установ, працівники навчальних закладів користуються сайтом міністерства, де знову ж таки, відповідно до Закону про центральний орган, дійсно є електронні версії всіх наказів і всіх листів, і є відповідний розділ. Тому така вимога на сьогодні законодавчо існує і цьому є підтвердження. Ми, зрозуміло, будемо виходити з цього.

СИЧ О.М. Я буду вдячний, якщо ви дасте мені офіційну відповідь, щоб я міг цей коментар повідомити журналістам, сказати, що шановні, немає жодного адміністративного впливу, нехай ректори не бояться.

КРАВЧЕНКО О.О. Давайте запропонуємо зустрітися і я надам все в оригіналах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання?

ФАРІОН І.Д. Я маю запитання до шановного заступника Міністра. Я щодо інформації вашої про розвиток національної освіти. Мене зацікавив останній абзац. Основний контингент майбутніх п'ятикласників будуть вивчати чотири класичні іноземні мови: англійську, німецьку, французьку та іспанську. Чи могли б ви подати інформацію відсоткову, яку власне мову вибирали діти? Прошу надати таку інформацію.

ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М. (Не чути)

ФАРІОН І.Д. На комітет надішлете інформацію?

ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М. (Не чути)


ФАРІОН І.Д.   Надішліть, будь ласка.

ЖЕБРОВСБКИЙБ.М. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. На сьогоднішній день, 25 відсотків вивчає російську мову . На Стан вивчення першої іноземної мови також створює дуже багато запитань з цього приводу.

ЖЕБРОВСБКИЙБ.М. (Не чути)

ФАРІОН І.Д. Звичайно, що іноземна, слухайте, у самому визначенні - це є інша земля.

ЖЕБРОВСБКИЙБ.М. Двайте дійсно розберемося .В тій же Німеччині, землі, які поряд з Францією, там ніхто не питає, вони всі вчать другу французьку . У цьому році вийшла, а на наступний рік це може змінитися . Повірте, що ми його вивчали, більше того, його вивчала Рада Європи, більше того, ми Вам дамо величезний бюлетень, де вони схвалюють досвід України по вивченню іноземних мов.

ФАРІОН І.Д. (Не чути)

ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М. Ірина, вибачте, знову розказую і "Б-1" і "Б-2" за домовленістю з Британською Радою ми ці екзамени проводимо. Більше того, я домовився в Мюнхені, Інститут Гете в цьому році провів і для німецької мови, і ми видали сертифікати, це буде продовжуватися. І був я в Граці в Австрії, де є Інститут вивчення іноземних мов. І ми теж хочемо, це буде 3 1 країна, там є невеличкий внесок, щоб мати всі найновіші методики. Абсолютно правильно, якось мені Ніколаєнко говорив: добре, але ж методика Ют ми вчили... Я говорю: правильно, це основне питання сьогодні, як вчити мову так, щоб її знати. Ми її вчили з 5 класу, нас вчили так, щоб ми не слухали, ні "Голос Америки", ні взагалі нічого. Граматика, забили мозок, і практично ніхто не знав, Ви що думаєте ми це не розуміємо?Недавно була конференція онлайн - Британська рада, Узбекистан, Казахстан оці всі країни вивчають теж досвід України на пострадянському просторі. Є тут щось сказати - вже плюс, але є і питання, над якими треба працювати, я згоден. І нічого страшного, якщо ми на даному етапі трішки помилися в цьому році, виправимо в наступному. Але починати треба було. Цим шляхом пішла вся Європа. Ви це знаєте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

Надаю інформаційну довідку про це засідання, про роботу державної і

виконавчої влади місцевого самоврядування Чернігівської області і наші

рекомендації.


Я хочу вас поінформувати, як та людина, яка доповідає   про цю довідку, що у нас з Олександром Максимовичем склалося враження, що, по-перше, ці проблеми, які ми там побачили, є типовими для України. Особливо те, що стосується сільської місцевості. Коли ми приїхали у червні місяці... Чи у липні навіть? У липні місяці, це був розпал підготовки до нового навчального року, в розпалі підготовки усі навчальні заклади мали основну проблему, що вони не можуть проплатити відповідні рахунки через державне казначейство. І це є відповідне ставлення з боку виконавчої влади, яким чином готувати до нового навчального року, якщо навіть виділені передбачені кошти або кошти, які є на спецрахунку навчального закладу, не можуть бути використані для підготовки до початку нового навчального року.

Були також у нас, і це відзеркалено, як Ви бачите, у рішенні комітету, в рекомендаціях, пропозиції щодо законодавчого врегулювання, на які я прошу звернути Вашу увагу, тому що це, так би мовити, в нашій компетенції, і в наших силах щось зробити.

Йде мова про зменшення нормативів чисельності, про які говорив заступник Міністра, до трьох учнів. Ви знаєте, в нас лежить законопроект на цю тему. Йшла мова про збільшення коефіцієнту утримання одного умовного учня в сільській місцевості до 2,5, йшла мова про вічне питання врахування в міжбюджетних трансфертах коштів на позашкільну освіту, також є такий законопроект сьогодні у Верховній Раді.

Ми також зустрілися в декількох місцях, де ми зустрічалися з керівниками навчальних закладів з питанням проведення тендерів на енергоносії. Ми обов'язково повинні це питання законодавчо врегулювати, тому що це монополісти, фактично. Навіть для шкільного автобусу. Енергоносії - це одне питання, а інше - паливо для шкільного автобусу.

Дуже часто монополіст на ринку, а ти проходиш тендер, все це затягується їм дуже складно працювати в таких умовах. І це потрібно врегульовувати в законодавстві, тут все це тут є прописано у наших пропозиціях. Також звертали увагу на якість навчальних підручників. Педагоги говорили нам про помилки у підручниках, приводили багато прикладів з приводу цього. Йшла мова про наближення використання коштів до споживача. Тобто, наприклад, вони отримують комп'ютери не завжди в тій комплектації, в якій їм би потрібно було для покращення своєї бази. Або ж автобуси, я також писала це в своїх матеріалах, автобуси, які б могли бути за таку ж ціну аналогічні з кращими ходовими характеристиками для сільських доріг, але вони отримують інші. І це є питання не тільки Чернігівської області. Я це чула в інших областях так само. Тому пропозиція з приводу наближення все-таки коштів і перегляду того, щоб ішли цільові субвенції на обласні державні адміністрації на органи місцевого самоврядування і вони будуть краще знати. Що їм потрібно, а ніж централізовані програми в межах всієї України, які не завжди відповідають попитам місцевих органів самоврядування.

Можливо, у вас є питання до цього рішення або пропозиції чим його слід доповнити? Будь ласка, висловлюйте їх.


СОРОКА О.П. Пропозиція: підтримати це рішення так само.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Або чому я не ставила це на голосування, бо це не голосується, інформацію взяти до відома. Ви бачили проект рішення: інформацію взяти до відома. Я дякую за зауваження, можливо, в когось є просто пропозиція іншого рішення, не просто взяти інформацію до відома, а ще щось додати до цього рішення? З першого питання, немає пропозицій? Ну, тоді залишається пропозиція: взяти до відома інформацію. І, отже, по другому питанню тут нам треба голосувати.

Тому ще раз запитую: чи є у Вас якісь уточнення до цих рекомендацій? Немає. Будь ласка, хто за такий проект рішення комітету після виїзного засідання, прошу голосувати. Дякую.

Шановні колеги, до нас ще приєдналися, я хочу представити. Вже брала слово, Ольга Олександрівна Кравченко, начальник Юридичного відділу Міністерства освіти. У нас є присутня Галина Володимирівна Вашека, начальник Управління фінансів освіти, науки і культури, засобів масової інформації Міністерства фінансів України. Тетяна Володимирівна Матюх, заступник директора Департаменту пенсійного забезпечення Мінсоцполітики України. І Литвин Алла Миколаївна, заступник директора Департаменту заробітної плати та умов праці Мінсоцполітики.

У нас третє питання про друге читання проектів законів України про внесення змін до Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність". І я для презентації надаю слово Ростиславу Миколайовичу Павленку.

ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую, Лілія Михайлівна

Шановні колеги! Нагадаю, перш за все, що цей законопроект ми вже розглядали в травні цього року, і ми його підтримали щодо першого читання. Зараз ми отримали зауваження Юридичного управління. Для того, щоб не забирати багато часу, зазначу, що вони вам роздані і поки триває презентація, обговорення, з ними можна ознайомитися.

Законопроект надзвичайно важливий для збереження науково-технічного потенціалу і підвищення статусу наукового працівника. Більше того, те що ми його розглядаємо у переддень бюджетного процесу також важливо, оскільки сьогодні   Прем'єр-міністр заявив, що він очікує від Міністра фінансів відповідних показників в бюджеті. Я думаю, що врахування таких коштів   і підтримка цього законопроекту сприяла б, скажімо так, більшій оптимальності з точки зору національних інтересів пріоритетів в бюджетній політиці. Особливо, що стосується цього законопроекту. Йдеться про збереження і підтримку діяльності наукових установ недержавної форми власності. Це стосується, перш за все, галузевої науки, яка понесла важкі втрати, на жаль, як це все відбувається бачимо в численних листах, один з них теж наданий в матеріалах, він типовий, щодо проблематики, яка є в цій галузі і про порушення Господарського кодексу України і подібне. Фактично наукові установи


виконують роль Пенсійного фонду так змушені фактично фінансувати пенсійне забезпечення тих колег, які є на пенсії. Але у зв'язку з масштабним скороченням там замість тисяч співробітників зараз працюють сотні, необхідним є законодавче вирішення цього питання і для того, щоб і забезпечити належними пенсіями тих хто вже є на заслуженому відпочинку, з іншого боку дозволити існування і нормальну роботу цих наукових установ. Власне, до другого читання було розглянуто і зауваження Юридичного управління, однак пропонується та редакція, яка Вам роздана. В пропозиціях ми врахували деякі положення, які пропонували колеги з Юридичного управління. Перш за все це стосується строків запровадження цих змін, оскільки рік добігає кінця, тобто є пропозиція відтепер відкласти це на рік, бачите там на сторінці 3 тих матеріалів, які роздані щодо цього законопроекту є подібні пропозиції і так за текстом уточнено певні положення тими пропозиціями, які висунуті Лілею Михайлівною і мною.

На ще одне хотів би звернути увагу, крім таких уточнюючих положень і відтермінування початку дії на початку там, де йдеться про винахідництво також колеги пропонують додати в підтримку раціоналізаторства в контексті відновлення зв'язку виробництва і науки оскільки фактично зараз це зведено нанівець, але ці містки між виробничою діяльністю, науковою діяльністю необхідно відроджувати. Відтак пропонується включити це для заохочення в рамках цього законопроекту.

За тим я дякую, просив підтримати цей законопроект в другому читанні, власне, проект рішення Вам так само розданий. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає запитань, я тоді ставлю на голосування

рекомендувати підтримати як закон в цілому. Хто за таке рішення? Дякую,

одностайно.

Наступне - проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо

гарантування прав на справедливе пенсійне забезпечення та скасування деяких

норм пенсійної реформи). Тут присутній один із співавторів закону - Ростислав

Миколайович Павленко. Якщо ви хочете, ви ще можете щось сказати як автор

закону.

А доповідати буде Віталіна Олексіївна Дзоз.

ДЗОЗ В.О. Здається, шановні колеги, що коли тут присутній один із співавторів, то він повинен доповісти. Тому що, мені здається, це зовсім не правильно, і взагалі я дуже-дуже не задоволена тим, що я доповідаю те, що я не готувала, що я не можу донести так, як це роблять автори. Я не хочу цього робити. Я навіть там, де не основні комітети і там, де йдуть мої закони, я особисто присутня, я особисто доповідаю. Сидить людина, яка є автором цього закону, ну чому ж я буду доповідати. Це неправильно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не узгодили з Віталіною Олексіївною про доповідь цього законопроекту?


. (Не чути)

ДЗОЗ В.О. НІЛ,  що автор цього законопроекту? Ні. Так ось сидить автор. При чому тут я?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Віталіно Олексіївно, тут іде мова про що у нас законопроекти розписуються по підкомітетах. Оскільки там іде мова про вчителів, він пішов на Ваш підкомітет. Тобто логіка секретаріату для мене зрозуміла.

ДЗОЗ В.О.   Ні, але якщо дивитися далі, то ... Якщо є підкомітет з вищої освіти, то я тут не доповідаю, бо Ви присутні     - автор цього законопроекту Автор має доповідати я можу висловити своє особисте враження. Це немає питань. Але не я повинна доповідати, я не автор цієї роботи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Шановні колеги, у мене є таке прохання. Я хочу домовитися з членами комітету. Вам же надсилають цей порядок денний і секретаріат, мабуть, узгоджує, що Ви маєте доповідати? Якщо у вас є якісь заперечення і Ви б хотіли, щось доповісти, або натомість не хотіли, Ви маєте це сказати. І ми маємо час, в понеділок все ж відомо, щоб узгодити і не було у нас таких недоречностей. Добре? Давайте тоді так триматися. І, наприклад, якщо Ви бачите, що скажімо, хочете щось доповісти, у Вас є можливість, я можу передати доповідь комусь іншому і висловитись просто в порядку обговорення. Тобто це не є взагалі проблемою. Будь ласка, Ростислав Михайлович.

ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую. Лілія Михайлівна! Дякую Віталіно Олексіївно, за позицію, власне, запропонований законопроект є черговою спробою навести лад щодо пенсійної реформи. Пропонуються зміни, які з одного боку скасовують певні положення пенсійної реформи, що стосуються пенсійного віку для жінок і трудового стажу. З іншого боку запроваджуються єдині підходи щодо пенсійного забезпечення, перш за все, щодо вищих чиновників, народних депутатів, для того, щоб вони отримували пенсії на тих самих засадах, що інші громадяни.

І, власне, чому ми розглядаємо це на нашому комітеті, є пропозиція повернути стан який був перед реформою: пенсійне забезпечення, зокрема, наукових працівників, оскільки зараз ця система змінена, отримали право на наукову пенсію після 62 років. Пропонується повернути в попередній стан щодо чоловіків до 60 років, жінок до 55.

Також, власне, пропонується повернути попередні вимоги щодо трудового стажу. Маю зазначити, але оскільки зрозуміло, що такі зміни можуть викликати нарікання щодо додаткових бюджетних витрат. Але цей законопроект є частиною комплексу з кількох законопроектів. Це стосується і застосування


єдиного підходу в нарахуванні пенсій щодо державних службовців і народних депутатів, і відповідний законопроект, який доповнює ті положення, які є в нинішньому законопроекті, той законопроект в профільному комітеті отримав схвальну оцінку. Так само є законопроект, який пропонує запровадити накопичувальну пенсійну систему. Тобто в такому комплексі це може дозволити і вирішити ті соціальні пенсійні питання, про які багато колег з різних фракцій говорить з трибуни і , що ми чуємо від громадян. Але з іншого боку, дозволити це вирішити в межах, які може собі дозволити Державний бюджет України. Отже, прошу підтримати в першому читанні відповідний законопроект, проект рішення комітету вам розданий. Дякую.

МАТЮХ Т.В. Пенсійна реформа в Україні була запроваджена з метою знівелювання негативного впливу старіння населення на бюджет Пенсійного фонду, який протягом останніх років є дефіцитним, а також збалансування солідарної системи пенсійного страхування у середньостроковій перспективі. Подальша реалізація дозволить покращити пенсійне забезпечення пенсіонерів та створить умови для фінансової стабільності Пенсійного фонду і впровадженні другого рівня пенсійної системи обов'язково накопичувальної системи пенсійного страхування.

Крім того, прийняття запропонованих законопроектом змін поставить на рівні умови пенсіонерів, особливо тих, яким пенсія призначена з урахуванням норм пенсійної реформи.

Що стосується запровадження єдиних принципів пенсійного забезпечення. Вносяться зміни лише в Закон "Про Кабмін" і "Про статус народного депутата", це потребує комплексного перегляду умов призначення пенсій для всіх категорій громадян, оскільки спеціальні умови пенсійного забезпечення громадян регулюються також законами про прокуратуру, про державну підтримку засобів масової інформації, про державну службу та інших. І запропоновані законопроектом положення щодо пенсійного забезпечення колишніх членів Кабінету Міністрів України потребують узгодження із Конституцією України в частині недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З огляду на це і також потребу в додаткових видатках Міністерство соціальної політики не підтримує законопроект. Дякую.

ДЗОЗ В.О. Я хочу сказати, що ми не є головним комітетом з розгляду цього питання. Отже, ми маємо лише висловити свої пропозиції та зауваження. Звичайно, про соціальне значення цього законопроекту ніхто не буде сперечатися і говорити, що воно не куди не годиться - це так. Але я впевнена, що в проекті пропозиції, на мій погляд, на жаль недостатньо виважені, недостатньо послідовні. Я приведу лише кілька моментів, як приклад, в законопроекті відсутні норми, які спрямовані на подолання подвійних стандартів визначення розміру пенсійних виплат працюючим пенсіонерам, які вийшли на пенсію до пенсійної реформи та після її запровадження. Це перше.


Порушується безпосередньо непов'язана з пенсійним забезпеченням тема-повернення до попередніх вимог щодо граничного віку професійної діяльності державних службовців, що наразі одним із прогресивних досягнень прийнятих змін в процесі реформи.

Взагалі, дуже багато таких дискусійних питань у даному законопроекті, і така моя думка співпала з думкою Головного науково-експертного управління у своєму висновку. Тому з урахуванням того, що це дійсно є надзвичайно соціально-значущий законопроект. Я б все-таки цей законопроект доопрацювала. І потім уже в доопрацьованому вигляді винесла на комітет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми маємо дві пропозиції: перша пропозиція, яка є оприлюднена в надрукованому варіанті, в першому читанні розглянути і прийняти за основу.

І друга пропозиція, яку щойно озвучила Віталіна Олексіївна, це повернути на доопрацювання.

(Не чути)

ПАВЛЕНКО Р.М. Я б сказав, що це перше читання. Очевидно, треба буде узгоджувати різні норми і залежно від того, який закон буде прийнятий і так далі. І те й інше - це все-таки законопроекти. Подивимося, які будуть.

ФАРІОН І.Д.   Я маю запитання, Ростславе. Я не можу второпати термін "пенсії обчислені". Це нараховані, напевно, пенсії? Як це?

ПАВЛЕНКО Р.М. Ну, обраховані, так. Ну, тобто це теж питання уже підготовки до другого читання.

ФАРЮН І.Д. Так нарахування, перерахунок ми за основу маємо рахувати, а не обчислювати, напевно. Бо всюди я переглянула тут, власне, цей інфінітив лежить. Зверніть, будь ласка, на це увагу.

ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, голосуємо першу пропозицію. Йде мова про

законопроект 2072-а, а саме: розглянути у першому читанні і прийняти за

основу.

Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Хто "проти"? Так. Тобто, будь

ласка, занотуйте. Гаразд, дякую.

Переходимо до наступного. А два наступні питання знову ваші, Віталіно

Олексіївно. Ви будете їх доповідати?

ДЗОЗ В.О.(Не чути)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, чи Ви будете доповідати? Все. Добре.

ДЗОЗ В.О.(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми говоримо, для стенограми, Віталіно Олексіївно, для стенограми.

ДЗОЗ В.О. Вибачте, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми говоримо про проект Закону, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення умов пенсійного забезпечення громадян (№2934). Очевидно, що по цьому законопроекту так само наш комітет не є профільним. Але ми повинні висловитися, тому, що він зачіпає інтереси великої кількості громадян, які працюють в нашій сфері. Прошу.

ДЗОЗ В.О. Дійсно, ми не є головним комітетом з розгляду цього питання, тільки можемо висловити свої зауваження і пропозиції. Запропонований законопроект має за мету відновлення положень пенсійного законодавства, що діяли до прийняття Закону України "Про заходи щодо забезпечення реформування пенсійної системи". Тим не менше, як і у випадку з попереднім законопроектом, в цьому проекті передбачено перегляд лише окремих елементів чинної на цей час системи пенсійного забезпечення громадян. Зовсім не опрацьовані питання ефективності запровадження підвищення пенсійного віку для всіх жінок та чоловіків, які є державними службовцями. Не опрацьоване питання підвищення нормативної тривалості страхового стажу для призначення пенсії за віком, ефективності формування та використання бюджету Пенсійного фонду. По суті всі ті пункти, які цим проектом пропонується прибрати, виникли в результаті проведення пенсійної реформи не через забаганку влади, а були зумовлені існуючими на той час незадовільними умовами соціального захисту пенсіонерів та низьким рівнем пенсійних виплат. І як свідчить аналіз, у законопроекті не передбачається комплексне вирішення багатьох проблем технічного характеру, що виникають при поверненні до попередніх умов пенсійного забезпечення.

Саме тому я вважаю, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання і не може бути, як нам пропонується, в проекті рішення комітету, рекомендований та прийнятий за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

ДЗОЗ В.О. А чому я повинна із ними узгоджувати, скажіть, будь ласка? Це моя позиція як депутата.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Їх запитують, чи вони з Вами узгоджували.


. (Не чути)

ДЗОЗ В.О. Це позиція підкомітету.

______________ . (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, шановні колеги! Я хочу висловити свою думку з

приводу цього закону, яка є іншою ніж у Віталіни Олексіївни. Тому, що якраз

цей законопроект зосереджує свою увагу на тих положеннях пенсійної

реформи, які зараз підлягають дуже серйозній критиці і сумнівам з точки зору і

фахівців, а тим більше, громадян щодо положень пенсійної реформи.

Якщо ви подивитесь і прочитаєте уважно пояснювальну записку цього

законопроекту і подивитесь на ті норми, які повертає або вводить цей

законопроект, то вони стосуються саме цих найбільш болючих питань пенсійної

реформи.

Тому, моя пропозиція - це підтримати рішення, щоб розглянути в першому

читанні і прийняти за основу. Ми маємо зараз вже дві пропозиції. Якщо у Вас є

ще якась пропозиція, будь ласка, висловлюйтесь.

Немає. Можливо органи виконавчої влади нам ще щось скажуть? (Загальне

обговорення)

Вашека Г.В. Нет, у нас как раз 12 миллиардов. Почему?

МАТЮХ Т.В. Я хочу не погодитись з Міністерством фінансів. Тобто реалізація потребує 12 мільярдів, а середня заробітна плата, якщо повернутись за один рік, ще 9 мільярдів. Цей законопроект, думка та, що я попередньо казала, але є три норми, які не передбачені попереднім законопроектом. Це стосується застосування середньої заробітної плати за попередній рік, а не три роки, як передбачено законом по реформі, це призведе до розриву у розмірах пенсій, призначених у різні роки. Тобто, ця норма довго дискутувалася і ми знайшли домовленість також із профспілками, коли запровадили застосування середньої за три роки. Це зменшує розриви у розмірах пенсій, призначених раніше і новопризначених пенсій. Також відміна норми щодо надання довідки про заробітну плату за п'ять років до 1 липня 2000 року призведе до зловживань, які раніше були, або до труднощів в утриманні цієї довідки, пов'язаних з ліквідацією підприємств.

На сьогоднішній день передбачено, що заробітна плата надається за даними персоніфікованого обліку, а довідка ця надається лише за бажанням, а раніше ця довідка давалася обов'язково. Тобто є такі моменти, які, будемо казати, що навпаки погіршать пенсійне забезпечення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, що обов'язковість довідки можна розглядати після першого читання це якраз, так би мовити, момент. Головна, глобальні речі,


які тут в цьому законопроекті є, це якраз ті основні проблемні місця нової

пенсійної реформи. Отже, у нас є два проекти рішення. Якщо ніхто не має

іншого третього формулювання, то я їх ставлю на голосування. Перше озвучила

Віталіна Олексіївна, саме повернути на доопрацювання. Так, Віталіна

Олексіївна ? Повернути на доопрацювання.

Хто за таке рішення, будь ласка, голосуйте. Один.

Наступне рішення - розглянути в першому читанні і прийняти за основу. Хто

за таке рішення, прошу голосувати. Дякую, всі решта. Дякую. Сім.

Колеги, ми переходимо до наступного питання. Проект Закону про внесення

змін до деяких законів України щодо удосконалення пенсійного забезпечення

(пана Зубика) (реєстраційний номер 2934- 1).

Віталіна Олексіївна, прошу.

ДЗОЗ В.О. Не лише повністю профінансувати додаткові видатки Пенсійного

фонду від запропонованих цим законопроектом новацій, але й частково

зменшити дефіцит Пенсійного фонду.

Вважаю, що така ініціатива, на відміну від пропозицій попередніх, розглянутих

нами проектів загалом заслуговує на увагу і може бути предметом розгляду.

Моя думка співпадає з думкою Головного науково-експертного управління

Апарату Верховної Ради України в своєму висновку.

Тому я пропоную цей законопроект підтримати та рекомендувати прийняти

його за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут, у висновку, за результатами розгляду доцільно направити на доопрацювання Борденюка.

ДЗОЗ В.О. Ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, от, я читаю висновок Борденюка -   на доопрацювання.

ДЗОЗ В.О. Ну, тоді моя думка не співпадає з Борденюком, але залишається такою ж.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, просто Ви кажете, що науково-експертне управління підтримало. Ні, не підтримало.

Шановні колеги, будь ласка, висловлюйтесь з приводу цього законопроекту або ставте запитання. Можливо, знову ж таки, виконавча влада хоче щось сказати.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти чого? А, проти збору ми не заперечуємо. Зрозуміло. Будь ласка, вмикайте мікрофон, коли ви говорите.

ПАВЛЕНКО Р.М. Шановні колеги! Потрібно формально внести іншу


пропозицію, так. Я б запропонував все-таки підтримати ту редакцію, яка запропонована на розгляд, тобто відправити на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає більше запитань? Немає. Будь ласка, отже, тоді я

ставлю на голосування. У нас є дві пропозиції. Першу озвучила Віталіна

Олексіївна з приводу підтримки - розглянути в першому читанні і прийняти за

основу. Будь ласка, хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Троє.

Інша пропозиція - розглянути в першому читанні і направити на

доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. Хто за таку пропозицію?

Прошу голосувати. Четверо. Дякую.

Наступне питання порядку денного. Проект Закону про внесення змін до

деяких законодавчих актів України (щодо спрощення порядку відкриття

бізнесу).

Колеги, це зараз буде два законопроекти, де також ми не є профільним

комітетом. Їх треба розглянути. Я надаю слово Ростиславу Миколайовичу

Павленку.

ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую, Ліліє Михайлівно. Зрештою, доцільно їх мабуть розглядати спільно, тому, що це питання одного предмету регулювання. Це, справді, спрощення процедури реєстрації бізнесу. Нас це стосується в контексті питання відання комітету.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді делегуйте. Перепрошую.

ПАВЛЕНКО Р.М. Отже, і законопроект номер 2258а і наступний у нас в порядку денному. 2795 стосується полегшення процедур реєстрації бізнесу, в тому числі того, що стосується ІТ-технологій, власне, тому це є питання відання нашого комітету. Ну це той випадок, коли можна підтримати Кабінет Міністрів, оскільки за змістом - це спрощення процедур, це скасування сплати реєстраційного збору, це спрощення процедури подачі документів, зокрема, пропонується електронний варіант подачі, це скасування обов'язку незастосування печатки. Тобто пропонується так само як і в багатьох країнах застосовувати лише підпис як засіб свідчення особи. І так пропонується і по 7, і по 8 пунктах порядку денного підтримати ці законопроекти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які є запитання, бажання висловитися? Будь ласка, ви хочете

висловитися? Прошу.

Будь ласка, увімкніть мікрофон і висловлюйтесь. Ми зараз говоримо про 2258а.

СЕМЕНЮК С.В. 2258а. Підтримати. А 2795 доцільно запропонувати відразу


відхилити, оскільки фактично...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ще не розглядали 2795.

А Ростислав Миколайович доповідає обидва відразу?

Щодо прийняття рішення послідовно. Тобто.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ми зараз говоримо про 2258а. Хтось з органів виконавчої влади хоче висловитись з цього приводу? Ні. Отже, є проект в проекті рішення, озвучене рішення прийняти за основу в першому читанні. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Одностайно. У нас кворум, зверніть увагу, є. Так. Тобто ми рухаємось далі, кворум є.

Наступний 2795. Звернуть увагу на цей законопроект, не забувайте, що суб'єктами приватного права, яким пропонується діяти без застосування печаток в нашому випадку стануть приватні університети, приватні школи і інші приватні структури, які дають відповідні документи. Тобто це є доволі дискусійне питання, і ми говорили про це авторам законопроекту, і дискусії були в Кабінеті Міністрів України. Я не знаю, яка позиція з цього приводу Міністерства освіти, зараз, мабуть, заступник міністра озвучить її. Але справді придивіться до цього законопроекту. Саме тому в нас є пропозиція його відхилити. Прошу, органи виконавчої влади. Маєте бажання висловитися?

______________ . (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Отже, є пропозиція...

______________ . (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це наша пропозиція.

Наступне. Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу установами. Ви пригадуєте, був внесений попередній мною законопроект, що зараз у зв'язку з тим, що Державне казначейство стримує виплати і зриваються відповідні договори по роботах, які виконують науково-дослідні установи. Тоді я внесла законопроект, щиро дякую комітету за одностайну підтримку, проте бюджетний комітет його відхилив як такий, що порушує бюджетну процедуру в країні. І ми розгорнули дуже широку роботу з бюджетним комітетом для того, щоб все-таки вивести частину коштів, а саме тих, які безпосередньо на наукові дослідження надаються, на виконання робіт. Державні банки під жорстким контролем. Цей законопроект є внесений від Партії регіонів. Він має шанси на голосування. Оскільки нам треба вирішити питання про те, чи розглянути цей варіант.


ПАВЛЕНКО Р.М. Я думаю, можна винести на сесію як за основу і в цілому.

______________ . Там буде видно, що скаже бюджетний комітет.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Вилучена із Закону "Про освіту", зокрема, в редакції про те, що посадовий оклад має бути на рівні середньої по промисловості. Це було вилучено. І є рішення Конституційного Суду про те, що це має бути повернено у закон і вилучено з закону в незаконний спосіб. Тому, що воно було вилучено тільки законом про бюджет певного року. І потім норма не повернулася. Фактично, цей закон відновлює цю норму в законний спосіб на рішення Конституційного Суду. І це вже треба було зробити давно. Ось така мотивація цього законопроекту. Будь ласка, Міністерство освіти, Міністерство фінансів.

ВАШЕКА Г.В. Я хочу сказати, що це буде коштувати 58 мільярдів. Крім того, закон набере чинності з дня опублікування. Коштів в Законі про бюджет на 2013 рік не передбачено. І ще буде аналогічна норма - це Закон "Про охорону здоров'я", де також такої норми. Така ж сама ситуація і з Законом "Про охорону здоров'я". Тобто, це ще, напевне, ті ж самі 50 мільярдів для охорони здоров'я.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла ваша позиція. Міністерство освіти, прошу.

КРАВЧЕНКО О.О. Міністерство освіти, звичайно, підтримує, але зауважує також, що це не рівне становище. Тоді потрібно доопрацювати в частині і передбачити можливе внесення змін в бюджетну позицію на 2014, оскільки в 2013 році це не можливо. В нас немає грошей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дозвольте відповісти на ці зауваження. Перше. Ми пропонуємо прийняти тільки за основу. Це означає, що між першим та другим читанням ми можемо розписати в "Прикінцевих положеннях" якийсь графік, так, календарний. Іде мова про мету. Наша мета, нам так чи інакше потрібно піднімати соціальний статус вчителя. До речі, те, що вчитель сьогодні в єдиній тарифній сітці з працівниками охорони здоров'я, працівниками культури і всіма решта це не є загальносвітова практика. В дуже багатьох країнах, і в тому числі постсоціалістичного табору, вчитель виведений в окрему тарифну сітку. І тому це не означає, що ми повинні завжди бути з ними чітко прив'язані. Це теж ще є питання такого стратегічного характеру, яке необхідно вирішити.

Тому я стою на позиції, якщо нам потрібно повернути цю норму, щоб вона була маяком. І тоді ми знаємо, до чого ми рухаємося, до яких соціальних гарантій ми ідемо. А зараз цієї норми взагалі нема, і тому і маяка цього нема. А його колись поставили за початку незалежності і поставили правильно. Ну, ось така моя позиція. Якщо є інші, шановні депутати, маєте іншу позицію, щоб голосувати? Тоді я ставлю на голосування цю пропозицію, яку я пропоную розглянути в


першому читанні і прийняти за основу. Хто за таку пропозицію прошу голосувати. Дякую, одностайно.

Так, наступне, проект Закону - про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо внесення змін до статті 8) (реєстраційний номер 2327а). По-перше, я враховую зауваження з приводу того, що справді можливо варто все-таки головам підкомітетів доповідати незважаючи на авторство. Ми повинні прийняти зараз це рішення з цього приводу. Давайте ми це про дискутуємо. Тому, що може це процедурне питання, але можливо його дійсно взяти до уваги. Тобто у нас є один підхід або якщо член комітету є співавтором законопроекту, він доповідає. Або в будь-якому випадку жорстко це доповідає голова підкомітету, то як? Висловлюйтесь з цього приводу.

______________ . (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова підкомітету, а людина, яка є співавтором завжди може висловитися з цього приводу. Добре.

Оскільки тут ми не пропонували пані Ірині, то я вже й доповім. Але можна висловити свою позицію в обговоренні в будь-якому випадку, а надалі ми врахуємо це питання.

______________ . (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це зовсім інше це не те, що ми щойно...

______________ . (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але, але рішення ми мусимо прийняти. В нас до цього часу було компромісно. Якщо є співавтор серед членів комітету, то він доповідає. Будь ласка, Ви хочете висловитися.

______________ . Справа в тім, що в практиці існує, в усіх комітетах , якщо є

автор, то автор обов'язково доповідає свій законопроект. Якщо цей автор ще і є головою підкомітету, то він відповідно доповідає позицію і як автор, і від комітету. Відрізняється від... доповідь від комітету тим, що від комітету доповідається комплекс документів, які надійшли в комітет щодо цього законопроекту. Тобто не сам, фактично, законопроект по суті, а щоб надійшли висновки від науково-експертного, від міністерств - яка точка зору і в кінці пропонується проект рішення на підставі всіх цих документів, от чим відрізняється доповідь підкомітету від, власне, доповіді автора. Тому іноді от, Віталіна Олексіївна, думаю, що вона має доповідати, можливо, як автор. А вона - від підкомітету, тобто узагальнити всі документи, які є, і запропонувати на підставі цього рішення якесь. Тобто обов'язково автор спочатку, потім -підкомітет. Якщо немає людини, то підкомітет доповідає на підставі всіх документів, що надійшли.


. (Не чути).

ФАРІОН І.Д. Серед експертних висновків я бачу тільки позицію Міністерства освіти і науки, яке вважає за недоцільне у такій редакції ухвалювати цей законопроект.

Тепер щодо свого погляду на ці речі. Вважаю, що таку можливість треба надати. Хоч розумію, що вона дуже гіпотетична, особливо в тому зіставленні, які ви щойно наводили.

А щодо прозорості вступу в магістратуру, вона передбачена нашим проектом закону про вищу освіту через зовнішнє незалежне оцінювання. Тобто ми продумаємо механізм, як убезпечити доступність цієї освіти. Тому я схиляюся до підтримки цього рішення, яке є від комітету.

КРАВЧЕНКО О.О. Міністерство освіти надало достатньо ґрунтовний висновок. Якщо у вас була змога ознайомитися. Необхідно лише підкреслити, що на сьогоднішній момент така можливість є. Тобто, це настільки питання достатньо не законопроекту, оскільки воно і зараз врегульовано Постановою Кабінету Міністрів... Спеціальності у нас дозволяється здійснювати так, як запропоновано законопроектом, і таке дійсно відбувається. Тому це настільки вузька галузь, скажімо, регулювання, що, можливо, достатньо запропонувати якісь уточнення в постанову Кабміну, тому, що постійно спеціальності додаються, є відповідні постанови, які регулюють питання, з'являються нові спеціальності. Тому це пов'язано з тим, щоб додатково при наявності інших спеціальностей надати змогу, скажемо, міністерству через Кабмін регулювати ці питання. А на рівні закону, можливо, це передчасно і, можливо, це не зовсім, скажімо, коректно по відношенню до тих спеціальностей, які не можна поєднати і все врегульовано. На сьогоднішній момент є нормативна база, яка врегульовує це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція цілком відображає підхід до такого жорстко централізованого управління, що міністерство першим знає, які спеціалізації можуть йти на перехресний вступ, а які не можуть. Але ж це не означає, що університети цього не знають і дуже часто вони краще відчувають те, які тенденції є на ринку праці і, що саме потрібно.

Тому, в принципі, якщо ми забезпечимо справжні іспити в магістратуру, у нас стає нормальний запобіжник, щоб не було ніяких отаких гібридів, які не можуть бути. Натомість, віддати можливість університетам чутливо реагувати на запити ринку праці, це має бути в їхніх повноваженнях і їм повинен дати це закон. Шановні народні депутати, може ви маєте ще якісь думки з цього приводу, яке ще може бути рішення поставлено з цього приводу? Тоді я ставлю зараз таке рішення на голосування, розглянути в першому читанні і прийняти за основу. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Одностайно. Дякую. Шановні колеги, у нас залишилося питання звіту про роботу комітету та плани


роботи комітету. Звіт про роботу комітету є Вам розданий і, дивлячись на цей звіт, я можу сказати одне, що мені б хотілось щиро подякувати всім членам комітету за плідну роботу на попередній сесії і хотіла б окремо відзначити роботу секретаріату комітету.

Тому що, як ви бачите, наш комітет провів найбільшу кількість засідань минулої сесії, через наш комітет пройшла надзвичайно велика кількість звернень і документів. Наш комітет провів велику кількість заходів з обговорення різноманітних документів і різноманітних проблем. І я не буду зараз все це перераховувати, тому, що ви можете у звіті, який є ось тут опублікований, ще раз переглянути, тим більше, що ви були учасниками цих подій. Тому, якщо ви хочете якось висловитися з цього приводу, будь ласка. Але мені залишається побажати нам одного, щоб ми не втрачали темпу - раз, і щоб у нас була більша результативність роботи - два. Тому що, на превеликий жаль, багато законопроектів, які отримали підтримку комітету, поки що не винесені в зал парламенту через відсутність певних висновків або ще з якихось інших політичних причин, і не проголосовані. Ми фактично отримали за минулу сесію один проголосований законопроект, який пов'язаний з ліцеями-інтернатами. І я хочу відзначити до уваги Міністерства освіти і науки, що шанси проходження таких законопроектів зростають тоді, коли ми об'єднуємо зусилля. І зокрема так було з ліцеями-інтернатами. Якщо би ми могли більш плідно співпрацювати, от тоді, мені здається, це б пішло на користь процесу розвитку системи освіти в Україні. І по звіту у нас є якісь запитання? Прошу.

ФАРІОН І.Д. Хочу зауваження висловити. Звичайно, це дуже приємно, що ми так злагоджено і красиво працювали. Але дуже хочеться, щоби цей документ мовно також був найкращим. Тому не пишімо ніколи "покращення соціального статусу", тому що покращити можна лише зовні, чого я нам всім бажаю. Далі тут також "обчислення", "поліпшення". Воно далі всюди є поліпшення, а на початку є покращення. Дуже часто повторюється так звана конструкція, яка називається плеоназм - акцентувати увагу. Акцент це і є увага. Отже, просто -зауважити. Два законодавчих не "акта", а "акти", якщо є два, три, чотири, то далі іменник у називному відмінку. Тобто ми як Комітет з питань освіти і науки, просто не маємо права робити таких помилок. Не "за ініціативи комітету", а "з ініціативи". Тут море пасивних конструкцій на зразок "постановою пропонується". Це абсолютно російська конструкція замість нашого простого і легкого "постанова пропонує" чи "відповідно до постанови запропоновано" і так далі. І оцей активний дієприкметник, це дуже приємно, що ми весь час кажемо зростаюча-зростаюча, нашою мовою це щоразу більша. "Дані рекомендації", ніхто нікому нічого не дає і ні в кого нічого не треба брати, просто рекомендації, ось вони такі. "Зростаюча роль науки", "провідна роль науки" і знову акцентувалася увага. Далі "розробка дієвих законодавчих механізмів" замість красивого "напрацювання механізмів". Бачу, тут якась така дивна традиція у Верховній Раді, я за те візьмусь з наступного року.


"Направлено листа" - та направити можна крісло, яке поламалось,

"скеровують листи" так би мовити.

Ось така моя порада. Я це все тут підкреслила, можу ці виправлення свої

передати. Не "постійно діюче законодавство", а "чинне" і так далі. Дякую за

увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене є пропозиція не чекати наступного року, а почати з комітету...

ФАРІОН І.Д.   Ні, я не маю часу зараз на це. А з наступного року, так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Провести розмову з секретаріатом комітету ті, хто готують...

ФАРІОН І.Д. Можливо, десь в листопаді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І тепер щодо...(Не чути)

Тепер прошу подивитися на план. От, шановні колеги, Ви не надали своїх

пропозицій до плану. Скільки ми отримали пропозицій до плану? Тому маємо

план такий як маємо. Це той продукт, який був даний до літа, але ми не

отримали нічого додаткового. Ми можемо зараз його ще раз взяти за основу?

Тому, що всі зараз включилися в роботу, до наступного засідання комітету, щоб

Ви мали ще раз можливість щось до нього внести.

А зараз будемо його схвалювати лише за основу. Маєте зауваження вже зараз

або пропозиції? До 12 числа ми повинні віддати.

______________ . Ні, дати пропозиції.

ФАРІОН І.Д. Можна, пропозиція щодо проведення, принаймні, комітетських слухань, якщо не парламентських, з проблем інклюзивної освіти. Ми про це говорили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Запишіть, будь ласка, це. Парламентських слухань на

цю сесію вже не вийде. Бо у нас є парламентські слухання. А комітетських ми

можемо запланувати, безсумнівно.

Питання інклюзивної освіти можна ставити і в рамках парламентських слухань,

так.

Я хочу ще зауважити. Міністерство освіти, звичайно, що по парламентських

слуханнях ми окремо зробимо зустріч, щоб синхронізувати всі дії. У нас є план

підготовки до парламентських слухань. Він вже надісланий до Міністерства

освіти, Борисе Михайловичу ? Тому ми готові почути, якщо Ви маєте якісь

зауваження.

. (Не чути)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Все, чудово, добре, добре. Прошу по плану. Тоді

пропоную його схвалити за основу. І на наступному комітеті ми повинні вже

закрити повністю це питання.

Прошу, хто за таку пропозицію? Дякую.

Колеги, "Різне". Маєте щось для "різного"? Будь ласка.

ЗУБЧЕВСЬКИИ О.П. В "Різному" постає питання про організацію роботи Громадської ради. Це я ініціював це питання. Шановні колеги! На минулому засіданні мені було доручено разом з секретаріатом бути відповідальним за проведення зібрання Громадської ради. Але вивчивши уважно положення, прийшов до висновку, що нам треба або це зібрання переносити, або вносити суттєві поправки до існуючого положення. На жаль ми, вибачте, я зараз...

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

ЗУБЧЕВСЬКИИ О.П. Вопросов нет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми сядемо і зараз обговоримо.

Тоді дуже дякуємо представникам міністерства за участь у засіданні комітету,

бо далі питання внутрішні. Дякую.

ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М. Якби Ви раніше це ще провели.. Я маю на увазі, можна навіть на суді останнє слово дають, можна репліку. Так, можна репліку? Я знаю, просто я сприймаю будь-які заклики до діалогу, але прослідкуйте за риторикою. Діалог, коли одна сторона проголосила право на істину, дуже складний. Ці оцінки, які йдуть в діяльності міністерства, мають лише негативний характер. Так не буває, не може хтось собі присвоїти монопольне право. Міністерство освіти, за ним же теж стоять десятки і сотні колективів, вони щось роблять. Весь час говорити - погане, недосконале, недолуге, якось не можна, так складно діалог лаштувати. Я рідко у вас буваю, але я слухаю, і мабуть у своєму житті це 10-й комітет на якому я бував, якась була, трішки, крім закликів, інша риторика.

Давайте, ми не кажемо, що ви погано щось сприймаєте. Ми чекаємо і, до речі, сьогодні було написано законотворчий звіт, але це був такий знаєте, я відчув себе знову у Кабінеті Міністрів. А я працював, і був на засіданнях уряду Тимошенко, Єханурова, Януковича, Азарова і можу порівнювати. Думаю, якщо діалог, то на рівних.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені здається, що право на істину сьогодні закріпило тільки Міністерство освіти. І воно не вважає навіть за потрібним обговорювати з комітетом серйозні проблеми, які сьогодні є    у сфері освіти. От в чому є проблема.

ЖЕБРОВСЬКИЙ Б.М. Ви підтвердили мої слова.


ЗУБЧЕВСЬКИИ О.П. Я вибачаюся, мене перервали.

Ми, на жаль, неуважно прочитали положення, яке приймали. Чому? Тому що... я зараз звернув увагу на деякі пункти, які є суперечливими і зовсім не підпадають під поняття положень Громадської ради.

Почнемо з першого пункту "Загальні положення". Там, де мова, що Громадська рада є постійно діючим громадським консультативно-дорадчим наглядово-експертним органом.

Виникає питання, що це за "наглядово-експертний орган" і в чому будуть полягати його функції. І в чому буде полягати його безпосередній нагляд? Стосовно цього положення - зовсім не зрозуміло.

Далі йде мова про те, що Громадська рада здійснює належний громадський контроль за діяльністю Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Мені також не зрозуміло, чому нас треба контролювати, і як цей контроль буде відповідати Закону України "Про комітети Верховної Ради", адже ніяких контролюючих органів за комітетом Верховної Ради України і народними депутатами там не передбачено. Далі ще цікавіше. Пункт... (Загальне обговорення) Це та редакція, яку ми прийняли.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка у нас є на сайті? Мені здається, що ви читаєте першу пропозицію, першу редакцію...

ЗУБЧЕВСЬКИИ О.П. Це та редакція, яку, ми прийняли. Давайте зараз з'ясуємо тоді. Яка редакція?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Видрукуйте редакцію про Громадську раду . (Не чути)

ЗУБЧЕВСЬКИИ О.П. Якщо ми вносили правки, то тоді треба...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вносили правки, у нас на сайті комітету висить редакція про

Громадську раду.

Шановні колеги, зараз принесуть.

ЗУБЧЕВСЬКИИ О.П. Так, давайте почекаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз принесуть, давайте почекаємо хвилинку.

Громадська рада дуже велика, із 100 осіб. Там є люди, які займаються різними

видами діяльності, починаючи від .................. і завершуючи ................. Зібрати

їх бригадою біля на одному з комітетів? Підіймали це питання, щоб їх всіх зібрати, і що як це ми до цього часу не збирали. Що говорити з людьми, які мають зовсім різні зацікавлення? Тому, є пропозиція працювати з ними за підкомітетами, хоча б у вигляді дистанційної співпраці, коли ми їм пропонуємо стати членами цієї Громадської ради. А тоді всі законопроекти, які проходять


через наш комітет або наші з вами заходи, які стосуються наших комітетів, розсилали цю інформацію і збирати від них пропозиції чи зауваження.

ЗУБЧЕВСЬКИИ О.П. Лілія Михайлівна, про підкомітети взагалі немає мови в цьому положенні, розумієте?

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

______________ . Тоді давайте чекати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді поки ми чекаємо на нову редакцію, я хочу звернути Вашу увагу до наступних подій. Зверніть увагу, що комітет в межах Львівського книжкового форуму проводить захід щодо якості навчальних матеріалів, друкованих посібників і підручників. Всі члени-комітети запрошуються на цей захід. Він буде відбуватися... Висить оголошення? Мені здається, була розсилка так само. 12 вересня з 16 години у малій сесійній залі Львівської обласної ради. Запрошуємо!

І наступний захід, який у нас готується у вересні, це є проблема освіти
національних меншин, він планується на 26 вересня і буде
проходити................... (Не чути)

(Загальне обговорення)

______________ . Ні, це не слайди. Це те, що ми... А ми що маємо правки

якісь? Зміни? Треба тоді...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте колеги тоді про механіку поговоримо. Ми зараз візьмемо, там в новій редакції є. Нам Потрібно зрозуміти. От нам у вересні треба зібрати цю Громадську раду. Яка механіка буде цього процесу роботи цієї Громадської ради? Маєте пропозиції?

ФАРІОН І.Д.   Ми працюємо через надсилання законопроектів своїх профільних залежно від комітету. Ознайомлюючись із тими законопроектами, вони надсилають відповідно нам свої пропозиції або не надсилають свої пропозиції. Зібрати людей тут надзвичайно складно не тільки тому, що їм це складно зробити, а тому що це складно зробити нам. Розумієте? Тому, я не вважаю, що нам обов'язково збиратися всім віч-на-віч. Хоч нам обов'язково треба тримати з ними зв'язок дистанційно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви підтримуєте?

ФАРІОН І.Д.   Так, я підтримую такий варіант, так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви їм пишете лист від комітету?


. Давайте те, що ми запропонуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ще зараз подивимося .... Я думаю, що тут , можливо, Вам треба... Ми можемо сісти разом, поглянути положення буквально по кожній позиції. В робочому порядку.

______________ . Зачекайте. Ми ж прийняли рішення щодо дати проведення

Громадської ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться. От я ж кажу. Про дату проведення. їх збирати всіх 100 чоловік тут в Києві?! Стягувати з усієї України? Можливо, нам варто надіслати їм запрошення?

ЗУБЧЕВСЬКИЙ О.П. Я не заперечую. Але все це повинно бути узгоджено з положенням   "ПроГромадську раду, тому що, я ще раз кажу, я...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так от є.

ЗУБЧЕВСЬКИЙ О.П. Добре. Я ж думаю, що які ми зміни вносили, то вони повністю не перехрестили це положення. Тут йде мова і про скільки разів на рік ми повинні збирати і що голову повинні обрати і так далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є пропозиція така.

Щоб ми тут не сиділи і не чекали, ми тоді з   паном Олександром беремо на себе обов'язок виробити на основі положення пропозиції щодо збору і роботи з цією Громадською радою і з Вами ці положення в робочому порядку узгодимо. Підходить так? Все. Добре. Дякую щиро за роботу.

36