Діяльність Комітету

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми VIII скликання 4 сесія

09 серпня 2016, 09:43

Стенограма засідання Комітету від 31 травня 2016 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти

 

31 травня 2016 року

 

Веде засідання перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …засідання комітету в перерві між… в рамках пленарних засідань.

Окрім Лілії Михайлівни, ми запросили, і я… Ага, у нас тут присутній ректор Київського національного університету імені Тараса Григоровича Шевченка Губерський Леонід Васильович. Раді вас вітати. Також президент Національної академії педагогічних наук України Кремень Василь Григорович, віце-президент Національної академії педагогічних наук України  Луговий Володимир Іларіонович, проректор з навчально-виховної роботи Національного університету біоресурсів і природокористування України Кваша Сергій Миколайович, заступник начальника управління малого, середнього підприємства Департаменту розвитку підприємства та регуляторної політики Міністерства економіки і торгівлі України Стельмах Олексій Олексійович.

А що, заступник міністра?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я вам хочу сказати, от я просто, я буду через Саєнка, да, буду ставити питання перед Прем'єр-міністром. Ви розумієте, обговорюється питання, фактично  формування людського капіталу в Україні. От розумієте? Після цього ви вирішуйте як хочете питання, після цього Міністерство освіти винувате. Так не може бути, ви працюєте разом з міністерством і фактично формуєте модель.

Я також радий вітати Шарова Олега Вікторовича директора Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України. Також Шульга Наталія Дмитрівна присутня голова "Асоціації працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівня".

Шановні колеги, у нас в порядку денному тільки два питання. Ми з Лілією Михайлівною обговорювали. Може, якщо буде час, ми поставимо і третє питання, питання щодо ліцензування акредитації, це питання  там НАЗЯВО, там потрібно вирішити питання. Але просто хочу сказати, що попереднє засідання наше показало, що якщо питань багато, то це будуть зкомкані ці питання. Тому я і зняв третє-четверте питання, бо ми бачимо, що у нас є час.

І ще хочу до першого питання від себе просто сказати наступне. Я так розумію, що Комітет з питань науки і освіти і міністерство працює рука об руку і це є дуже вадливою запорукою, бо у нас мета одна – це розбудова нашої системи освіти. Більш того, з приходом нового уряду, ми повинні вирішити в першу чергу питання фінансування освіти і від того, як ми синхронізуємо нашу діяльність, і це є дуже важливим.

Тому ще раз хочу сказати особисто від себе. Ніхто нічиїх інтересів не лобіює. І якщо є якісь питання, то вони  повинні розглядатись з системної точки зору. Тому просто велике прохання до деяких наших колег, все-таки утриматись від заяв щодо того, хто до кого там приєднується і так далі. І якщо ми обговорюємо,  то ми обговорюємо  тільки системні питання. Це, на мій погляд, є дуже  важливим.

І так, у нас перше питання про стан підготовки   до проведення вступної кампанії 2016 року та формування  державного замовлення на підготовку фахівців.

Доповідач – міністр освіти і науки  України Гриневич Лілія Михайлівна. Прошу.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Дякую, шановний Олександре Володимировичу.

Доброго дня, шановні колеги! Я щиро рада бачити всіх тут своїх колег і всіх  запрошених. Справді, два досить об'ємні і  важливі питання, але якщо  буде  можливість все-таки повернутись і до третьої встигнемо, ми будемо дуже вдячні, бо воно не менш  актуальне.

Отже,  з приводу стану підготовки до проведення вступної кампанії 2016 року і формування державного замовлення на підготовку фахівців. Я, перш за все, хотіла б запевнити   Верховну Раду  України, що ми зараз працюємо на  імплементацію    тих законів, які повпливали на умови прийому 2016 року і які прийняті у Верховні Раді  України. Зокрема, хочу сказати,  що ми вже подали на юстування і ось-ось на виході наказ, який стосується імплементації доступу до     вищої освіти випускників  з окупованої території Криму і  так само з зони антитерористичної операції, а саме непідконтрольних територій і зони розмежування. Тобто, це досить         великий кусок роботи тому що він не тільки нормативно,  не тільки в площині нормативно-правової бази,  а нам доведеться створити центри освітні при цілій низці університетів і ці освітні  центри будуть забезпечувати якраз прийом цих випускників, і я про це розкажу пізніше.

А спочатку про базові правила.  Отже, що умов прийому є ціла низка додатків, які… Ми надавали, можливо, це є в матеріалах і не має сенсу їх перераховувати.

І з новацій умов прийому можна сказати, мабуть, кілька речей. У нас нема вже позаконкурсного вступу, ми говоримо про виділення квот під конкретні категорії громадян, які відповідно до законодавства мають право на цей доступ у межах квоти.

Далі. Іде електронна подача заяв. І тут для нас дуже важливо, щоб спрацювало інфоресурс і наша база ЄДБО, щоб насправді ми не мали ніяких сюрпризів. Бо я не приховую, що у нас залишилися актуальним проблема розрахунку за програмне забезпечення щодо цієї бази. І зараз Міністерство освіти перебуває в такому переговорному процесі з приводу даної бази. І для нас  дуже важливо, щоб вона успішно пройшла вступну компанію.

Наступне. Щодо самої вступної компанії. Мабуть, ще однією новацією, що буде вступ за спеціальностями, які визначені в новому переліку спеціальностей. Як ви знаєте була прийнята відповідна постанова і тепер вступ буде відбуватися за новим переліком спеціальностей.

Одразу можу проінформувати при нагоді членів комітету і всіх присутніх, що Міністерство освіти і науки підготувало зміни до цієї постанови. Ці зміни до постанови не порушать той перелік, який зараз адаптовується, але доповнять його. І ми вже ці зміни до постанови зареєстрували в уряді і вони проходять погодження з відповідними міністерствами, які мають це зробити.

Щодо категорій, окремих категорій громадян, які… Відносно ситуації, яка сьогодні є в Україні, пов'язана з проведенням АТО і окупацією Криму. Перш за все, на прохання кримчан і, зокрема, народних депутатів від Криму, ми зробили можливість для тих дітей з Криму, які зареєструвались на зовнішнє незалежне оцінювання, перенести, для них і зробити додаткову сесію оцінювання у липні місяці, оскільки вони змушені складати Единый государственный экзамен. І останній іспит 30 червня. І таким чином ми перенесли їм цю можливість.

Але є ще дві дуже вразливі категорії, ті, хто не готувались до зовнішнього незалежного оцінювання. Ми знаємо, що діти ізольовані там вже два роки і вчаться де-факто в російській школі. І для них ми, відповідно до законів, прийнятих парламентом, запропонували новий порядок. У десятку університетів по країні буде створено освітні центри "Крим–Україна" в цих освітніх центрах діти зможуть, ті абітурієнти, які приїдуть з Криму, одразу зареєструватися, подати освітню декларацію. Освітня декларація – це на основі їхніх документів про освіту, які в них є на руках, показано, які предмети вони вивчали, які там… як оцінили ці предмети. На підставі освітньої декларації ми їм зараховуємо ці предмети, такі як математика, фізика, хімія як атестовані. Натомість вони зобов'язані складати іспит з української мови і історії України, щоб довести певний базовий рівень знань і мати можливість вступати до вищих навчальних закладів. Крім того, на базі цих центрів в цих університетах у них приймуть вступний іспит, відповідно до тої спеціальності, до якої вони будуть вступати.

Ця десятка університетів по країні практично покриє весь спектр спеціальностей, щоб люди мали вибір, за винятком, звичайно, військових спеціальностей, спеціальностей, які також є в сфері відання Міністерства внутрішніх справ.

З приводи зони антитерористичної операції. Зараз багато спекуляцій з приводу того, що це можуть вступати всі випускники Донбасу. Це не так. Ті випускники, які мешкають на підконтрольних українських територіях, вчаться в звичайних школах і готувалися до зовнішнього незалежного оцінювання, вони не мають права на такий доступ. Це право стосується тільки дітей, які були відрізані від можливостей готуватися. Тобто ті, які на непідконтрольних територіях і в зоні розмежування. Там, де постійно є загрози обстрілів, там, де діти не мають нормального навчального процесу.

Зараз однією з новацій є також те, що всі випускники можуть подати 15 заяв, розподіливши між п'ятьма спеціальностями. І ми дуже сподіваємось, що це допоможе випускникам спокусуватися на одній, двох спеціальностей, а не подавати в один університет на широкий спектр спеціальностей, які можуть бути взагалі між собою не пов'язані.

Ми починаємо вступну компанію з 11 липня, завершуємо прийом заяв від абітурієнтів, які не складають вступних творчих іспитів,  27 липня і далі, в принципі, все відбувається за тими правилами, як і відбувалося раніше. У нас є певні новації, які пов'язані з розподілом випускників між університетами. Ви знаєте, що вже минулого року була запущена автоматизована система і цього річ ми продовжуємо, тому що в принципі ця автоматизована система мала досить схвальні відгуки від громадськості. Є звичайно ціла низка труднощів, пов'язаних з тим, що як ми повинні узгодити всі терміни набору тих, хто йде по квоті, саме з квотами по університетах, і як ми будемо працювати вже з розподілом всіх решту студентів, які йдуть лише за результатами зовнішнього незалежного оцінювання?

Я  хотіла б сказати, що про державне замовлення і його розподіл ситуація є сьогодні такою. Сьогодні в Україні загальна кількість абітурієнтів скоротилася орієнтовно на 15 відсотків. Якщо ми візьмемо випускників денних навчальних закладів, ті, що безпосередньо завершують школу цього річ, то їх кількість зменшилася на 8,5 відсотків. Правильно я кажу цифри?

Щодо обсягу державного замовлення. Обсяг державного замовлення на бакалавра денне відділення зменшилося на 6 відсотків, а обсяг всього державного замовлення  зменшився на 10 відсотків.   Таким чином, як  ви бачите, ми фактично цього   року розширили доступ до вищої освіти. Тому  що кількість абітурієнтів зменшилась в цілому на  15, а кількість міст державного замовлення – на 10 відсотків. Якщо ми говоримо про вузьку категорію бакалавр і випускники  безпосередньо загальноосвітніх шкіл, то  тут ми теж бачимо позитивну динаміку  розширення  доступу на бакалавра для цієї категорії, тому  що там зменшилось на 8 з половиною, а там – на 6.

Тому твердження про те, що ми скоротили обсяг державного замовлення, не відповідає дійсності. Це якщо дивитись в абсолютних показниках, то по кількості. по кількості місць, але, якщо дивитися в сенсі пропорційного співвідношення у відносних показниках, то ми навіть розширили доступ до вищої освіти цьогоріч.

При формуванні державного замовлення за спеціальностями, ми вже  надали Міністерству економіки наші пропозиції. Бо Міністерство  освіти і науки      зобов'язане було проект постанови Кабінету Міністрів і зараз цей проект постанови  Кабінету Міністрів   знаходиться на походженні між міністерствами. І   ми, очевидно, що прагнули відповідати на вимоги ринку праці і з частини особливо інженерно-технічних спеціальностей у нас збільшилося державне замовлення. Ну, наприклад, в сфері ІТ – на 1180 місць,   понад 1180 місць, тобто реакція є.

Мушу, звичайно, також  стверджувати і я про це говорю відкрито і в Верховній Раді    коли була, і зараз, що на жаль, в   Україні немає  інституту  прогнозування розвитку ринку праці.  І нам дуже складно  без такого інституту прогнозування  ринку праці  формувати правильно розподіл  між спеціальностями державного замовлення, і ми балансуємо сьогодні  між існуючою ситуацією на ринку праці. І от ми подивилися на картинку     сьогодні, і побачили, що в нас є  реальна потреба у спеціаліста у сфері ІТ сьогодні на ринку праці. Але треба враховувати, що ми, роблячи державне замовлення сьогодні, розуміємо, що випускників отримуємо через чотири, через шість років і це означає, що от якраз цього прогнозування вперед на 5, 10 років у нас не вистачає. Тому ми реагуємо на це, а також звичайно далі в основі розподілу державного замовлення існують також пропозиції вищих навчальних закладів і це теж є присутнє, що не завжди спонукує вищі навчальні заклади орієнтуватися, в першу чергу, на тих фахівців, яких вони готують найякісніше. У нас сьогодні тенденція, що вищі навчальні заклади стараються готувати як найширший спектр спеціальностей, при цьому вони розсіюють свої сили, створюється велика кількість маленьких кафедр і, як результат, спроможність до надання якісної вищої освіти падає. І очевидно, що саме в цьому полягала ідея пробільності, і того проекту наказу Міністерства освіти і науки, яке провисів на громадському обговоренні кілька днів. Тому що ідея полягала в тому, щоб державні замовлення отримували ті, хто готують найкраще. Я особисто, як міністр, цей наказ готувався ще до мене і була проведена Міністерством освіти велика робота, але я вважала, що його треба виставити на громадське обговорення хоча б тому, щоб почути реакцію спільнот. І ситуація є така, сама ідея того, що університети, особливо ті університети і в нас є ця категорія виписана в Законі про вищу освіту, який концентрується навколо певного спектру спеціальностей, повинні справді отримувати державні замовлення за тими спеціальностями, за якими вони готують найякісніших фахівців.

Але чим, на мою думку, слабким був цей наказ, що він претендував визначити перелік цих університетів. Адже не завжди означає, що якщо ця спеціальність в тому чи іншому університеті, вона є там якісна. І тому мені як міністру не вистачає критеріїв оцінки якості підготовки цих фахівців не лише за формальним критерієм приналежності до такого університету, профільного чи ні, чи це класичний університет.

Ми зараз маємо поборників цієї ідеї. І хочу сказати, що класичним університетам, які мають широкий спектр спеціальностей, цей наказ дуже подобається. Він не подобається тим, кого віднесли саме до груп профільних і не дозволили, обмежили державне замовлення на інші спеціальності.

Тому я вважаю, що цей наказ передчасний, і ми цей наказ з громадського обговорення зняли. Зараз це питання не є актуальним, але я думаю, що як тільки ми успішно розпочнемо новий навчальний рік, ми повернемося до цієї стратегічної розмови. Тому що я ще раз наполягаю, що треба концентрувати державне замовлення в тих університетах, які готують найкраще. Але, якщо ми говоримо про розподіл державного замовлення вже далі, то воно обмежується, по-перше, кількістю місць по певних спеціальностях, далі це місце державного замовлення йде разом з дитиною, яка має високі результати зовнішнього незалежного оцінювання, до університету, який вона обрала. Але тут є також обмежуючі фактори. Ми з університетами узгоджуємо два пороги їхнього державного замовлення – це мінімальне державне замовлення, а воно може збільшитись на 25 відсотків, якщо туди зайде кількість дітей, які самі виберуть понад норму цього державного замовлення, оберуть саме цю спеціальність в цьому університеті. Ідея знову ж в тому…

 

_______________. З високими балами.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. З високими балами, звичайно. Діти ті з вищими балами, для яких це відповідно їхні перші вибори в рейтингу університетів, куди вони мають йти.

Без сумніву, при розподілі державного замовлення ми також повинні звертати увагу на регіональну компоненту. Тому що ми не можемо сконцентрувати в місті Києві всі вищі навчальні заклади і покласти вищу освіту в регіонах. Ми це усвідомлюємо, це є дуже важливий аспект, який, звичайно… Нас… Це просто принцип, який повинен бути закладений, коли ми будемо говорити про загальний розподіл місць державного замовлення не тільки за спеціальностями, але і територіально. Тому що в кожній області мусять бути також свої академічні центри. Проте, ми далі наполягаємо на ідеї укрупнення цих центрів, тому що насправді ми маємо маленькі слабкі університети в яких є досить низька якість підготовки фахівців і нам потрібно всіляко спонукати, щоби ці університети між собою об'єднували, підвищуючи таким чином свою спроможність.

Я дякую. Я достатньо довго забрала ваш час. І готова відповісти на всі уточнюючи запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Лілія Михайлівна.

Я думаю, і від себе особисто і від колег, дякую за цей розлогу доповідь, яка, ну, відрізняється дуже сильно на попередньому засіданні. Бо зрозуміла ідеологія, і політика, і стратегія, і це заспокоює людей. Бо, якщо зрозуміло, що буде відбуватись, як, яким чином, за рахунок яких інструментів, це абсолютно інше. Бо коли ми чуємо, що просто скорочується на 10,8 відсотків державне замовлення, людям це не зрозуміло, людей це просто пугає, особливо в регіонах. Тобто… Далі. Там є питання, наприклад, скорочується, наприклад, державне замовлення, але, наприклад, кошти не скорочуються, які ідуть за цим. Тобто становиться зрозуміло, що, якщо раніше ми витрачали 17 тисяч на людину, зараз буде 20 тисяч, за рахунок дійсно демографії. Після цього там зрозуміло, що разом з Мінекономіки повинні ми розуміти ідеологію того як це буде відбуватись не тільки з демографічної точки зору, а з точки зору формування кадрів, да, людського капіталу, який є в Україні. Тобто це зрозуміло.

Лілія Михайлівна, я особисто повністю підтримую ті новації, які пов'язані з Кримом, бо ми живемо поряд з Кримом і розуміємо, що, якщо цього ми не робимо то оці діти просто будуть навчатись в Росії бо пан Путін дає там 15 тисяч державних місць без ЄГ для кримчан і так далі. Це ті речі, які якраз повертають людський капітал з тимчасово окупованих територій, з Криму. Я би, наприклад, пішов би на більші преференції   для цих дітей, бо це є, скажімо, державна політика.

Лілія Михайлівно, є питання, перед тим як передам слово Тарасу Дмитровичу. Який відсоток до вступників, щоб ми зрозуміли не тільки, що ми скоротили, да, тобто на 15 відсотків скорочується кількість дітей, які вступають, і ви відповідно на 10,8 відсотка скорочуєте державне замовлення (без скорочення, да, я так розумію видатків), але який відсоток виступаючих буде отримувати місця державного замовлення? Можна на це питання відповісти.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  Орієнтовно у  нас зберігається це співвідношення 50 на 50. Навіть трошки більше 50. Якщо ми беремо ще І, ІІ рівень акредитації, молодший спеціаліст в нас більше, ніж 50 відсотків дітей буде навчатися за державні кошти.

Я хочу уточнити по фінансуванню. Цього року обсяг фінансування державного замовлення, передбачений міністерством, складає понад 16 мільярдів гривень, що більше в порівнянні з минулим роком на 6,16 відсотка. Збільшення обсягів фінансування, звичайно, зумовлене насамперед збільшенням розмірів тарифної ставки заробітної плати педагогічних, науково-педагогічних працівників, а також зростанням стипендій. Розмір мінімальної ординарної звичайної академічної  стипендії та соціальної стипендії збільшено на 11,6 відсотка.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І ще одне питання дуже важливе, яке я задавав і на попередньому засіданні. Міністерство вирішує разом з Міністерством економіки баланс,  тобто співвідношення державних місій, які віддаються на І і ІІ рівень, наприклад, і ІІІ, IV, для того щоб це збалансувати. Ну, пам'ятаєте, да, завжди у нас є дискусія відносно  того, яке держзамовлення, який баланс сіп відношення є там профтехосвіта. Ну, зараз фактично ви не вирішували це питання, бо профтехосвіту скинули на місцевий рівень. От можна сказати, ви якось плануєте підтримувати відповідний баланс?

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  …вони є частиною ще вищої освіти. І вони, і державне замовлення на них іде в розряді всього державного замовлення на вищу освіту. І ясно, коли ми в Мінекономіки подаємо пропозиції і з ними дискутуємо  ці пропозиції, то там  вони виведені в окремий сектор.

Я лише хотіла б звернути увагу, колеги. Мені щойно передали мої… моя команда пропозиції з приводу рішень. Якщо ви дозволите, ми ці пропозиції… вони трошки запізно підготовлені і не передані вчасно.

Пропозиції до рішення комітету. Тому що тут є текст рішення комітету і  у нас є письмові пропозиції. Дозвольте, я надам їх в секретаріат, щоб вони були враховані при  підготовці рішення з цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, добре.

Дякую, Лілія Михайлівна. І ще, Лілія Михайлівна, просто я хочу ще відповісти. Ви торкнулися того питання, яке ну просто стосувалося проекту закону, який зараз знятий, і я вам за це дякую. я просто вам для моделі. Да?

Наприклад, існує в регіоні класичний університет і існує технічний університет. Якщо розподіл би відбувався так, як написано в  наказі, тобто в ручний спосіб, то вже є традиція. Наприклад, за 20 років тут сформовано ІТ, а тут, наприклад, це втрачено. І, розумієте, таким чином просто вирішувати  питання, це погіршити просто  освітню ситуацію.

Те ж стосується, наприклад, Київського національного університету, де б, наприклад, було б закрито три факультети. Ну реально, коли нема дералвного замовлення.

Тобто я повністю підтримую ваше рішення щодо того, що це стратегічно абсолютно вірно. Ми повинні йти і посилювати сильні університети і сильні спеціальності, але в ручному режимі без відповідних критеріїв це дуже складно зробити.

Я хочу надати слово  Кремню  Тарасу Дмитровчу, голові підкомітету з питань освіти. Будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Пане віце-прем’єр-міністр, пані міністр! Шановний Олександре Володимировичу, колеги! Я хочу підтримати проект рішення комітету про стан підготовки до проведення вступної компанії  2016 року і формування державного замовлення  а підготовку  фахівців. Але хотів би висловити ряд своїх зауважень та пропозицій.

Я підтримую реакцію Олександра Володимировича на те, що напередодні вступної кампанії, яка цього року, напевне, буде однією з найвідповідальніших. Присутність керівників Міністерства економічного розвитку і Міністерства фінансів вона є принципово важливою. Особливо зараз, коли ми повинні давати суспільству впевненість у тому, що кожна дитина, яка зареєструвалася для проведення зовнішнього незалежного оцінювання, яка прагне повернутися з окупованої території на материкову Україну, яка бачить себе в Україні, а відповідно бачать  себе тут її батьки, рідні, близькі, повинні бути захищеними, відповідно до закону... до законів України  і української Конституції, це перше.

Друге, на що хотів би звернути увагу, що щодо обсягів фінансування державного замовлення на підготовку фахівців. Прошу приділити увагу тому, за яким принципом було сформовано обсяги фінансування на цей рік. В основу Закону про державний бюджет України на 2016 рік, в основу було покладено кількість випускників 9-х і прогнозовано 11-х класів, кількість зареєстрованих по ЗНО, тощо. Але, очевидно, що ключовим словом у першому питанні є все-таки прогнозоване вивчення кількості вступників до вищих навчальних закладів України, бо остаточно мало зрозуміло, яка кількість дітей з окупованих територій, зокрема,  ДНР, ЛНР буде готова після проведення так званих ЄГ ДНР і ЛНР, провести повторне... реєстрацію. Важко зрозуміти, яка кількість дітей  приїде до нас з окупованих територій. Власне, з самого Криму, можливо, з Придністров'я, тощо. Тому, зрозуміло, що прогнозованість у вирішенні цього питання є, я вважаю, досить очевидною. Потім, я думаю, було б дуже важливо аби до цієї роботи з нашим  комітетом, з профільним міністерством все-таки долучилося нове міністерство з питань окупованих територій, зрештою цікава їхня позиція: в який спосіб і за допомогою яких механізмів вони готові підтримувати право дітей на здобуття вищої освіти.

Третє питання, яке мене цікавить, це, звичайно, я підтримую появу такого проекту як "Україна – Крим". Я вважаю, що це є продовження низки законів, які були підтримані нашим комітетом часом раніше, які схвально підтримані більшістю Верховної Ради України. Але прекрасно розумію, що диявол ховається у деталях. Бо, наприклад, серед пріоритетних областей, які визначені для реалізації цього проекту, визначені південні області. Але хочу підтримати занепокоєння деяких своїх колег.

Головне, щоб освітянське середовище було до цього готовим. Бо я так розумію, нерівномірність розподілу і реєстрації дітей з Криму або ЛНР, ДНР на території Миколаївської, Херсонської, Одеської, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської, інших областей буде потребувати відповідних витрат. Це я можу говорити про те, що, наприклад, сесія для проведення додаткового ЗНО потребуватиме додаткових витрат для того, щоб забезпечити український центр оцінювання якості оцінювання додатковим ресурсом. Очевидно, ті заклади освіти, які будуть приймати наших дітей, можливо, і супроводжуючих осіб, бо, очевидно, будуть діти з обмеженими фізичними можливостями, виникне така потреба.

Я попередньо знаю, що принаймні ті заклади, які визначені від Миколаївщини, готові приймати, але поки що невідомо, за який рахунок. Можливо, це буде якесь додаткове звернення до органів місцевого самоврядування знайти додаткові ресурси. Чи це буде шляхом освітньої субвенції, можливо, інших способів підтримки. Тому, зрештою, я підтримую проект рішення першого питання. Вважаю, що це ключове питання порядку денного. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Тарас Дмитрович.

Я, шановні колеги, хочу представити. До нас доєднався Прем’єр-міністр з гуманітарних питань Кириленко В'ячеслав Анатолійович. Віце-прем'єр. А я сказав, що Прем’єр-міністр. Ну, все, ну, все, В'ячеслав Анатолійович. Також заступник міністра фінансів України Качур Роман Павлович. Дякуємо за можливість, да, працювати разом.

Шановні колеги, я запрошую до дискусії, будь ласка. Хто хоче прийняти участь в цій дискусії? Або такі були доповіді, що після цього, да?...

Василь Григорович Кремень.

 

КРЕМЕНЬ В.Г. Я коротко, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Президент Національної академії педнаук України.

 

КРЕМЕНЬ В.Г. …тут не повторятися, да, я хотів би сказати. Підіймалась тема співвідношення в державному замовленні. І слід, по-перше, позитивно оцінити те, що збільшиться кількість молодших спеціалістів, от. Хоча не знаю, піддискусійним є те, що зменшено порівняно з 15 роком набір в аспірантуру, на 23 майже відсотки, за нашими даними. І на 5 відсотків або…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Докторів наук 350 осіб.

 

КРЕМЕНЬ В.Г.  Докторів наук, це треба думати.

Ну, а щодо І-го, ІІ-го і ІІІ-го рівня акредитації, я просто наведу декілька цифр, я порівняю 1990 і 2013 роки, при цьому розумію, що технологічно зміни відбуваються таким чином, що фахівці у вищій освіті у нас повинно бути, порівняно з 1990 роком, більше, але не на стільки. Так от дивіться, у 1990 році випуск із профтехучилищ був, цифри не буду називати, абсолютні відсотки, 51 відсоток всієї молоді, що закінчила навчання після отримання професії, профтехучилища, 31 відсоток те, що тоді називали середні спеціальні навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, і 18 відсотків, це після вищої школи.

Що ми маємо у 2013 році? 2013 рік, це вся Україна ще не ….…..          28 відсотків замість 50 – це випускники ПТУ, 11 відсотків замість 30 – це те, що середня спеціальна освіта, молодші спеціалісти, і 60 відсотків замість 18 –  вищі навчальні заклади. Я ще раз повторюю, я прибічник зростання вищої освіти, але я думаю, що в цьому відношенні на наступні роки потрібно буде якось реагувати з огляду на державне замовлення.

І тепер я про школу дещо. Ви знаєте, мене так здивувало спілкування з деякими ректорами технічних університетів, які заявили, що з метою аби набрати студентів, вони замість математики вводять історію на інженерні спеціальності, це нікуди не годиться, безумовно. Тому потрібно нам щось робити з математикою. Яка ситуація? От теж деякі показники, кількість, вірніше відсоток вчителів в середній школі, що викладали математику, у 1985 році було найбільше 16,6 всіх вчителів в школі це були викладачі математики, 1990 рік 15,2 відсотка, зараз у нас 11 відсотків вчителів, всіх вчителів середньої школи, це викладачі математики. Безумовно,  за цим іде  і обсяг, вірніше ця  кількість вчителів іде за обсягом викладання математики.

Що потрібно було б тут зробити? Багато речей є: і зміст фізмат освіти, і підвищити… Але дуже важливо підвищити  вивчення, рівень     вивчення математики  і фізики саме в основній школі: основна школа з тим, щоб розвинути інтерес дітей до цих предметів і готовність обрання   їх як профільних у майбутньому навчанні. Тому що зараз,  за даними, які я отримав, скажемо так: фундаментальну профільну підготовку з фізики і математики здобувають  близько 13 з половиною тисяч учнів старшої школи – це лише 4,5  відсотка від загальної кількості і з них фізичний профіль навчання мають  лише 28 шкіл  де навчається близько 1000 учнів.  

І, на превеликий жаль,  зараз у нас  кількість годин на вивчення математики в основній школі   4 години на тиждень: 2 години – алгебра і 2 години – геометрія.  І цей обсяг навчального часу дозволяє лише навчати новий матеріал, але не застосовувати вивчений матеріал   для вирішення завдань і  таке інше. Тобто  ми не  формуємо компетентний підхід ось  в такому переліку і безумовно, потрібно шукати збільшення кількості навчання. Між іншим, тут одна із відповідей, чому треба ввести 12-річну освіту. Тому що в рамках 11-річної    нам не вдасться це зробити.

І безумовно тут щодо  математики і кардинальне оновлення навчально-матеріальної бази шкіл, і виготовлення  навчальних приладів, і багато інших речей, які потрібно,  з цієї точки зору зробити. І я думаю, що слід подумати над введенням математики, і це говорю  я як великий прибічних …центризму і профільного навчання в старшій школі,  що потрібно ввести математику як обов'язковий     іспит після середньої школи. Виходячи не з того, що люди     повинні знати математику як таку… професія буде пов'язана з математикою. А виходячи з того, що вивчення математики –  це потужній, нічим не замінимий шлях до розвитку особистості, мисленні і таке інше.

Ми із Лілією Михайлівною якось обговорювали і вона слушно сказала, що можливо в цих умовах мати два рівні атестації. І в залежності від того люди ідуть дальше навчатись чи не ідуть дальше навчатись, у зв'язку із математикою. Але потрібна математика без поділу із історією, обов'язкове вивчення і як підсумкова державна атестація, державна атестація. Українська мова, математика, подискутувати щодо історії, а четвертий за вибором, скажімо.

Ну, можливо такий варіант, можливо інший, але українська і математика обов'язково.

Ну, і тут ще є ряд речей, пов'язаних зі вступом. В Академії педагогічних наук розроблений вже декілька років є варіант тестування на здібності до навчання. Хоча б провести…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Григорович, у нас…

 

КРЕМЕНЬ В.Г. Я на цьому закінчую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Взагалі 45 хвилин залишилось.

 

КРЕМЕНЬ В.Г. Інші пропозиції ми внесли, вони враховані. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, дякуємо. А особливо дякую вам як математик за ДПА з математики, за ці пропозиції.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів.

Шановні колеги, хто ще хоче сказати? Будь ласка. Дві хвилини, добре?

 

_______________. Шановні колеги, кілька думок з приводу розвитку аграрної освіти.

Власне, ми тісно співпрацюємо із Міністерством освіти і науки. І в загальному державному замовленні, яке було минулого року, це 9 тисяч 536 місць, 68 відсотків, це були не економічні спеціальності, скажімо, не гуманітарні, тобто лише 32 відсотки, це в середньому в 19-ти аграрних університетах, це була економіка права, ну і, напевно, інші гуманітарні спеціальності. Але вони по суті давали три четвертих фінансування цих навчальних закладів і в таких складних умовах ми переконані, що, напевно, треба підтримати аграрний університет, є спеціалізація, яка формується біля економіки, обліку, менеджменту та інших спеціальностей.

Ну і, власне, дуже цікава тема –  це право. Ми вважаємо, що можливе відкриття ринку землі вимагає від нас просто підготовки фахівців із аграрного права, земельного права. І тому отаку діяльність, по суті, я думав би, що міністерство і комітет повинні були підтримати, де є право, яке спеціалізується на підготовці фахівців в контексті, ну, фахових знань із земельних відносин. Я думаю, що аграрні університети в цьому контексті треба підтримати.

Інші спеціальності, такі як "ветеринарна медицина", я думаю, "технологія виробництва продукції тваринництва", ми тут маємо повне розуміння з міністерством. Я їм дякую за цю позицію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги… Як?

Леонід Васильович Губерський.  Будь ласка.

 

ГУБЕРСЬКИЙ Л.В. … я хотів би сказати ось що. Що дуже своєчасно – і дякуємо за це, - в комітеті поставлене питання про вступну кампанію. Вона постійно обговорюється в нашому міністерстві ……….. Спілка ректорів в першу чергу, не від себе і не від університету. Постійно ці питання обговорюємо, виникло цілий ряд непростих проблем, про які дуже ґрунтовно зараз доповідала Лілія Михайлівна, які, в принципі, з порядку денного зняті у нас. Більше того, на 14 число ми домовилися з міністром нашим Лілією Михайлівною, що проведемо розширене засідання Спілки ректорів, де обговоримо детально дуже всі питання, пов'язані із вступною кампанією 2016 року. І всі матеріали, які сьогодні надані нам усім ………… у вигляді постанови комітету, були дуже-дуже слушні нам в цій роботі. Я думаю, що ми ці питання розглянемо.

Все інше було вже ґрунтовно сказано в доповіді Лілії Михайлівні, воно співпадає, тут ми цілком підтримуємо і те, що було сказано, і те, що в рішенні. Так що будемо працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги, якщо ви не проти, я підведу підсумки – і зразу будемо голосувати.

Шановні колеги, я просто звертаю увагу на тут… дозволити Міністерству освіти, тобто ми врахували пропозиції міністерства, для того щоб у вас був, як то кажуть, люфт, для того щоб ви могли вирішувати оперативно питання щодо перерозподілу державного замовлення. Це дуже важливо. Також дуже важливо те, що сказав Леонід Васильович: запровадити практику погодження показників державного замовлення зі Спілкою ректорів. Потрібно враховувати їх думку. Ну, бо це є дуже важливим. І дуже важливим – це запустити інструменти вимірювання, для того щоб приймати виважені рішення, щоб отак, як, ну, може, десь і емоційно, ми не реагували на те, що відбувається, щоб було зрозуміло, що є рейтинг і то зрозуміло, якщо ти "Стоп-20", то зрозуміло чому у тебе відкривають докторантуру чи аспірантуру. А якщо  ти, скажімо, за сотнею, будь ласка, виріши питання, піднімайся по рейтингу і вирішуй. Тобто ці інструменти є дуже важливими.

Також, Лілія Михайлівна, я хочу сказати також про те, що державне замовлення так чи інакше пов'язане з тим, що відбувається в середній школі. От ми підвищили на тисячу сто держзамовлення по "ІТішнікам", це просто дуже гарне рішення. Але якщо от те, що сказав Василь Григорович, якщо математична освіта фактично втрачена в середній школі, то фактично буде недобір, ми це також відчуваємо, бо ми тут піднімаємо, але просто не можемо набрати дітей на державне замовлення, бо ще ж ЗНО спрацювало на відсікання. А там, ми знаємо, тільки фактично 15 відсотків здало математику, тобто ми відчуваємо. Не здало, не здало, да. Тобто просто підвищення державного замовлення без вирішення відповідних питань в середній школі без зміни навчальних планів, це повинно бути гармонізовано.

І, до речі, те, що казав Василь Григорович, щодо пропорцій і я про це якраз питав, що якщо, може, в моделі, яка зараз існує, додати, щоб була вертикальна пропорція між там І, ІІ рівнем і ІІІ, і ІV щодо держзамовлення на відповідних спеціальностях, то це був також потужний інструмент для того, щоб врегулювати ці пропорції, ну І, ІІ рівень, ІІІ і ІV, наприклад, на цю всю спеціальність видається. Але тоді дитина, яка попадає, наприклад, вона бачить, що тут вона може піти тільки на державне замовлення, наприклад, в коледж, а, перепрошую, на бакалавратуру по цій спеціальності у неї, наприклад, недостатньо балів для того, щоб попасти на ІІІ, ІV рівень, я це просто, як приклад кажу. Тобто ми маємо інструменти, які якраз разом з Міністерством економіки і Міністерством фінансів можна застосувати для того, щоб через вертикальну систему формування державного замовлення, це просто як приклад.

Тому якщо, колеги, ви не проти, тут враховано дуже багато речей, я думаю, що ми можемо також прийняти те, що Лілія передала нам, і проголосувати от в такому вигляді наше рішення. Ну, і те, що буде ще розглядатися вами питання з Спілки ректорів, це також є дуже важливим інструментом погодження цих речей.

Шановні колеги, будемо голосувати? Хто – "за", прошу проголосувати. Проти? Утримався?

Рішення прийнято одноголосно. Я дякую.

Друге, дуже важливе питання, чому ми фактично сьогодні і проводимо це засідання, це про діяльність Українського науково-технологічного центру у зв'язку з ратифікацією Протоколу про внесення поправок до Угоди про створення Українського науково-технологічного центру.

Це питання виникло ще тому, що це питання розглядалось на Комітеті зовнішніх зв'язків Верховної Ради і міжнародних зв'язків Верховної Ради і, наскільки я знаю, виник, ну, скажімо так, не конфлікт, а виникла ситуація, де було дуже багато питань, дуже багато питань у наших колег і голови, Ганни Гопко і колеги Ірини Луценко, питань щодо діяльності. Тобто те, що ми повинні працювати  це абсолютно тут немає ніяких питань.

Але є питання і, я думаю, що сьогодні має сенс переговорити. Тому ми і запросили В'ячеслава Анатолійовича до дискусії сьогодні, бо не можемо відмовлятись від таких інвестицій, коли сьогодні річна фактично інвестиція це 10 відсотків від бюджету Національної академії наук України. Але так зробити, щоб це підтрималось в цілому Верховною Радою, це є дуже важливо, бо будемо голосувати, якщо профільний комітет скаже: "Ні", то ми ж розуміємо, що дуже складно буде проходити це питання.

Тому я запрошую до слова міністра освіти і науки України Гриневич Лілію Михайлівну. Будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Дякую, шановний Олександре Володимировичу. Шановні колеги, я коротко нагадаю історію питання, щоб було зрозуміло, що ми розглядаємо.

УНТЦ було утворено в 1993 році Україною, США, Канадою і Швецією з метою підтримки українських учених, які раніше в Радянському Союзі займалися військовими розробками. І фактично це, саме з цією метою це була первинна мета створення УНТЦ.

З метою виконання наших міжнародних зобов'язань України в сфері науково-технічного співробітництва  і  ініціювали проект Закону  України   про ратифікацію Протоколу про внесення поправок до Угоди про  створення  Українського  науково-технологічного центру. Тому що часи змінилися  і от оце зараз працює зовсім за іншим, дуже широким спектром досліджень, і допомагає їх фінансувати.  І найголовніше, що  наші українські вчені не мусять  виїжджати,  а вони тут працюють в  Україні і при цьому, фінансуються     їхні наукові розробки.

Після погодження відомствами, Президентом   України було внесено зазначений  проект до Верховної Ради  України. Однак, була позиція Міністерства закордонних справ і тут є присутній представник Міністерства закордонних справ і він, без    сумніву, виголосить їхню позицію. Але  на момент проведення  засідання Комітету з закордонних    справ, про яке згадував Олександр Володимирович, була позиція така, що з огляду на розвиток політико-безпекової   ситуації   в  Україні, загострення…  Я читаю формулювання, яке було подано  МЗС: "Загострення  протиріч між країнами учасницями договору про нерозповсюдження  ядерної зброї, необхідно насамперед  визначитися щодо  відповідності діяльності  УНТЦ національним інтересам  України".  Очевидно, що ця заява була дуже така сприйнята неоднозначно. Тому що по-перше, УНТЦ не просто є найбільшим   зовнішнім донором  української науки за всю її історії: 200 мільйонів доларів США вкладено в УНТЦ. Причому, протягом минулих 3-х років було  виділено  45 мільйонів доларів США: за  2015 рік 14 мільйонів доларів, що складає 10 відсотків  загальних видатків на науку з державного  бюджету  на поточний  рік. Тому для нас, це є насправді серйозна втрата. Але питання тільки в цьому і не тільки в цих коштах. А в тому, що є цілий спектр тематик – тематик діяльності УНТЦ, які саме  відповідають національним інтересам  України.  І таким чином, українські вчені мають можливість включення, всю палітру   міжнародних досліджень, які є сьогодні актуальними у світі.

І я думаю, що про це сьогодні краще розповість академік Загородній Анатолій Глібович, який теж є присутній на засіданні комітету. Зволікання з унормуванням правової ситуації навколо УНТЦ може в кінцевому підсумку означати втрату науковою сферою держави близько 10 мільйонів доларів США на рік. А крім того значно погіршити імідж України в очах наших партнерів, тому що УНТЦ це організація в керівному органі якої на паритетних засадах представлені Європейський Союз, США і Україна.

Я можу додати і так само мої колеги, які тут присутні, можуть додати ще нюанси до цього питання. Але Міністерство освіти і науки звертається з проханням до комітету підтримати нас у тому, щоб ратифікація таки відбулася у Верховній Раді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Лілія Михайлівна.

І я хочу надати слово віце-президенту Національної академії наук України Загородньому Анатолію Глібовичу. Будь ласка.

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г.  Дякую, Олександр Володимирович.

Вельмишановний В'ячеслав Анатолійович! Вельмишановна Лілія Михайлівна! Олександр Володимирович!

Національна академія наук України повністю підтримує все те, що сказала Лілія Михайлівна. Я можу навести конкретні приклади.

По-перше, в тих умовах такого дуже вкрай обмеженого фінансування ті кошти, які ми можемо отримати від УНТЦ є критично важливими для нас. А Академія наук є, так би мовити, доотримувачем, ну, порядка 60 відсотків всіх коштів, які від УНТЦ були отримані, десь близько 150 мільйонів доларів було отримано. Але не тільки в коштах, я теж тут погоджуюсь з Лілією Михайлівною. По-перше, це унікальна можливість співпрацювати з провідними науковими центрами світу, це національні лабораторії США, вони не будуть працювати аби з ким, це визнання України як потужної наукової держави. І тут є вже багато наробок, які працюють на Україну. Зокрема, завдяки проектам, які виконувалися за підтримкою УНТЦ було досягнуто серйозного поступу в ядерному матеріалознавстві, і це використовується нашими науковцями от для того, щоби виконати роботи з продовження ресурсу роботи атомних електростанцій. Ви знаєте, ці роботи заощаджують для України дуже великі кошти, це мільйони, сотні мільйонів доларів.

Далі, це диверсифікація ядерного палива, це теж ці роботи виконувалися, зараз ви знаєте, що вже не тільки російські твели використовуються на атомних електростанціях наших, це і "Вестінгаус" – американські. Але це потрібно акуратно зробити  все, щоби можна було таку аміну провести.

Далі, ядерна криміналістика, це дуже важливий елемент. Тому що це  і боротьби із тероризмом міжнародним. Тобто в чому суть ядерної криміналістики? Кожен радіоактивний елемент має свої відбитки пальців, грубо кажучи. Бо він вироблений, так би мовити, в певних умовах і саме завдяки ядерній криміналістиці можна сказати: звідки цей радіоактивний елемент прийшов в Україну, чи з Ірану, чи з Китаю, чи з Японії, чи він наш місцевий, чи він європейський. Це дуже важливо і отака лабораторія ядерної криміналістики зараз створюється в Інституті ядерних досліджень. І  мається на увазі, що вона буде не тільки для України, а й для країн ГУАМ – і для Грузії, і для Вірменії, і це надзвичайно важливо. Не було би НТЦ – ці роботи б не розпочалися.

Тому далі можу сказати, що академія також започаткувала свою програму партнерську,  з УНТЦ  ми партнери, фінансуємо проекти і вони виконуються. Вони відповідають найновітнішим напрямам досліджень в світі. І ми отримали вже от протягом останніх років близько 12 мільйонів.... років... мільйонів доларів і якщо буде зволікання з затвердженням з ратифікацією цього протоколу, ми можемо ризикуємо втратити от вже півмільйона доларів, це ті проекти, які  схвалені УНТЦ і які не розпочато фінансування, тому що от є оці такі застереження з боку законодавчого поля. Тому ми дуже зацікавлені і ми дуже б просили би підтримати, ратифікувати, тобто от прийняти закон про ратифікацію  цієї угоди. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Анатоліє Глібовичу.

І я хотів би надати слово віце-прем'єр міністру України з питань гуманітарної політки  В'ячеславу Анатолійовичу Кириленку.

 

КИРИЛЕНКО В.А. Дякую, шановний Олександре Володимировичу, шановна пані Лілія, шановні учасники засідання.

Центр працює давно,  як всі ми  з вами знаємо, але останнім часом навколо нього відбувається така бюрократична дискусія, яка пов'язана із різним баченням всередині влади, всередині виконавчої влади, сучасних завдань для діяльності українського науково-технологічного центру.

Ну, і з одного боку, видатки мають місце, партнери фінансують центр, за різними оцінками 230 до 270 мільйонів доларів за час існування. Грубо кажучи, за 20 років. 14 мільйонів доларів по минулому року. Все це  відбувається і підтримує нашу науку і науковців. Як Анатолій Глібович цілком справедливо зазначив.

Інша річ, що ті питання, які виникають у МЗС і навіть у Служби безпеки, вони потребують відповіді. Тому, напевно, якщо якісь наукові напрямки, які з'явилися зараз і на думку частини науковців можуть бути введені до програм УНТЦ, то ці наукові напрямки треба залучати до роботи. Разом з тим центр – це ж і не така наукова бюрократія, в хорошому розумінні цього слова. Тобто є адміністративна рада, є міжнародні партнери, є строгі системи фінансування. Тобто це не робиться одним махом.

Тому,  враховуючи, те, що я займався цим питанням і в минулому уряді координуючою частиною, і скоординувати вдавалося тяжко, тому що все одно частина органів виконавчої влади лишилася при своїй думці. Зараз ситуація гостра у тому, що протокол, який внесли до парламенту, звичайно, треба ратифіковувати. В тому числі і з огляду на те, щоб призупинити фінансування і поточні наукові розробки, які реалізовуються цілою низкою установ Національної академії наук і не тільки Національної академії наук.

Разом з тим, оскільки виникають концептуального характеру питання, чи ми додаємо якісь напрямки, чи ми вносимо нові пропозиції і чи в зв'язку з цим треба переглядати всю угоду, то, напевно, разом із пропозицією щодо ратифікації проекту 0084 може бути пропозиція про створення якоїсь консультативної чи робочої групи, щоб акумулювати всі пропозиції, які зараз мають місце з боку МЗС,  МОН, СБУ  навіть, раз вони офіційно беруть участь в оцінці цього процесу, Національної академії наук, можливо інших наукових середовищ. І дати якісь пропозиції у тому числі парламентаріям для наступного комплексного розв'язання цієї проблеми. Ну от зараз таку позицію я хотів би вам представити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дякуємо, В'ячеслав Анатолійович.

Я просто  також  хочу  тут звернути увагу. Я спеціально мав розмову з пані Гопко зараз… ну там годину тому і з пані Іриною Луценко. І я просто хочу, щоб на це звернули увагу, бо ми абсолютно розуміємо, для чого це потрібно і що це просто необхідно і так далі. Але там є такі зауваження і для нас дуже важливо, щоб комітет профільний проголосував "за". Бо після цього ж ми йдемо в зал, і там  будуть  голосувати.

Про що йде мова? Я просто хочу звернути увагу. Потрібно просто… у них питання: "Де інтелектуальна власність, яка створюється?" Це перше там питання.

Друге питання, наприклад, щодо імунітету дипломатичного, про який там йде мова. Наприклад, як вони кажуть, наприклад,  український варіант додатку і англійський. Кажуть, що цей імунітет йде тільки  на членів уряду, наприклад, а у французькому варіанті  йде на всіх,  хто приймає участь в  цій програмі. Це застереження щодо там без пекової… безпековий аспект. Тобто ніхто не проти. Я ще раз хочу передати думку профільного комітету, що всі "за", але потрібно оті питання, які є, їх потрібно відповісти,  зробити їх прозорими, і всі ці питання  відпадуть. Я думаю, наш комітет буде, однозначно, адвокатом цієї ратифікації, бо зрозуміло, ми повинні  підтримувати науку. Але якщо є питання у профільного комітету, ми повинні знайти на них  відповідь.

Я хочу надати слово Волкодаву Володимиру Вікторовичу, другому секретарю Управління економічного співробітництва Міністерства закордонних справ України.

 

КОНОНЕНКО А.П. Я прошу пробачення, я буду доповідати.  Міністерство закордонних справ, посол з особових доручень Кононенко  Андрій Петрович.

Ви і віце-прем’єр так, власне, детально доповіли про ту ситуацію, яка склалася, і той вихід, який може бути з цієї ситуації, я можу лише поєднати, що це і є, власне кажучи, позиція Міністерства закордонних справ, яка полягає не в тому, що треба відмовитися від угоди 1993 року, що треба блокувати ратифікацію протоколу 1997 року. Наша позиція полягає в тому, що це документи, знову нагадаю, 1993 і 1997 року. Тобто потрібно йти далі і потрібно проводити відповідність з тією ситуацією, яка є зараз, і за напрямками наукових досліджень, це одне, і в питаннях захисту інтелектуальної власності, і навіть в таких технічних питаннях, як розбіжність тексту.

Тому після засідання Комітету у закордонних справах, ми, спільно з Міністерством освіти і науки, за погодженнями з народними депутатами, розробили проект постанови Верховної Ради, яку пропонуємо на ваш розгляд, як погоджену двох міністерств, яка має зняти ці всі проблеми тим чином, що  ми декларуємо у ці постанові початок переговорного процесу по внесенню змін до цієї угоди і її адаптації до сучасних умов. Тобто ратифікація відбувається того протоколу, який зараз внесений 1997 року, але враховуючи, що він не вирішує тих проблем, які існують, ми також просимо і розглянути проект постанови, яким започатковується чи уряду доручається започаткувати переговорний процес по внесенню змін, ну фактично по адаптації цієї угоди вже до нових умов. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Я хочу ще надати слово начальнику Служби управління правового забезпечення Служби безпеки України Карпенку Олександру Віталійовичу. Будь ласка.

 

КАРПЕНКО О.В. …відсутнє заперечення щодо ратифікації протоколу вказаного, ратифікація має забезпечити належне виконання України їх зобов'язань у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва, як було зазначено також пані міністром. Потім при цьому потрібно відмітити, що окремі аспекти діяльності інституту, центру, про який зазначала Служба безпеки, можуть бути досліджені в рамках створеного наказом міністра освіти робочої групи, засідання якої вже відбулося. Враховуючи викладене, Служба безпеки підтримує відповідний ратифікаційний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дякуємо позиції Служби безпеки України.

Ще хочу надати слово Жеребчук Софії Валентинівні, головному спеціалісту Департаменту науково-технічного розвитку Міністерства освіти і науки України. Є?

 

ЧЕБЕРКУС Д.В. Дозвольте я доповім?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді представтесь.

 

ЧЕБЕРКУС Д.В. Чеберкус Дмитро Вікторович, директор Департаменту науково-технічного розвитку Міністерства освіти і науки.

Щодо питань по інтелектуальній власності, то я би хотів сказати, що з 1998-го по 2008-ий УНТЦ мав програму підтримки патентування, одержання охоронних документів за кордоном. І за цей рік було профінансовано - а один патент – це приблизно 10 тисяч євро, - було профінансовано одержання і захист близько 15 патентів закордонних і близько 155 патентів в середині України. Ми подивилися, а чи багато це, чи замало. Ми підняли статистику за цей же рік і порівняли з показниками Академії наук. Академія наук протягом одного року, дійсно, одержувала закордонних патентів близько 15 одиниць. Тобто, якщо брати 2 в середньому патенти за рік, 1,5-2 патенти, що фінансувалися УНТЦ, то академія – десь 15-20. Один до десяти  – це, мені здається, досить непоганий показник взагалі для нашої науки щодо ….. обсягів фінансів і результативності. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Я хочу надати слово народному депутату України Олексію Олексійовичу Скрипнику. Будь ласка.

 

СКРИПНИК О.О. Я просто змушений зреагувати на фразу "дуже добрий показник". Це насправді дуже поганий показник, ми дуже мало патентуємо. Це є наш об'єм патентів навіть не наближується до середнього вузу закордонного, які мають сотні патентів. Це є якраз одна з наших бід, українських, що у нас… Це перше.

Друге. Давайте будемо відвертими, спочатку УНТЦ працювало… була тільки одна, дуже проста мотивація: зробити так, щоб вчені, які працювали на війну, мали можливість не втекти кудись в Ірак, Іран і так далі, і тому подібне, а мати можливість заробляти на якихось розробках тут у нас, в Україні. Це друге.

Третє. Ми дуже довгий період взагалі відносилися до військової науки, скажімо так: "Для чого нам військова наука, якщо ми ні з ким не збираємося воювати? У нас є Будапештський меморандум, все добре, і у нас навколо тільки одні друзі і брати.

Враховуючи нинішню ситуацію з війною і тому подібне, я би що рекомендував, все ж таки подивитися… Перепрошую, перед тим.

Четвертий момент. За останні роки те, що я бачив по роботі, то це я приймав участь в деяких їхніх конференціях, я бачу, що дуже багато зусиль було направлено на, власне, допомогу Українським вченим на капіталізацію їхніх здобутків, тобто патентування яким чином робити інновації і так далі, і тому подібне. Тобто надзвичайно важливий напрямок роботи. І перехід від роботи з, скажімо так, з запобіганням на підтримку багатьох напрямків, при чому яких прямо не пов'язані з війною.

Але, останнє моє зауваження, я все-таки хотів би, щоб ця робоча група, вона дуже акуратно подивилася що з того, що зараз робиться, на скільки воно потрібно нашій зараз оборонній українській науці і подивитися до цього акуратно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олексій Олексійович.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Можна відреагувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да. Лілія Михайлівна, міністр освіти і науки України.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Перепрошую, шановні колеги, але я не можу не відреагувати, тому що у нас постійно іде мова про те, якою є якість українських досліджень і як сьогодні працює українська наука.

Якщо подивитись на динаміку фінансування досліджень, вона на стільки драматична і фінансування на стільки критично мале, що ми зараз навіть коли заходимо в спільні проекти в "Горизонт 2020", туди ж бідних не беруть. Ти повинен прийти туди з обладнанням, не тільки з своїм світлим розумом, своїми напрацюваннями. І треба… Ми дуже вітаємо той законопроект, який внесений народними депутатами комітету про 600 мільйонів для Національної академії наук, тому що ми фактично зараз доведені до межі, насправді. Я погоджуюсь і це був наш компроміс, який ми знайшли з Міністерством закордонних справ, про додаткову постанову, яка нас зобов'язує переглянути, так, переглянути напрямки досліджень. Будь ласка, ми готові про пріоритетність досліджень, про їх актуальність, зокрема для військової науки.

Але я хочу, щоб було чітко зрозуміло, що навіть, якщо ми визначимо правильну пріоритетність і правильну тематику досліджень, не можна, не вкладаючи в ці дослідження, очікувати від них високої якості. Тому що вони потребують відповідного матеріально-технічного забезпечення. Навіть не тільки праці, оплати праці науковців. Іде мова зараз про те, чим треба керуватися, користуватися якими матеріалами, на якому обладнанні, щоб це були дійсно сучасні дослідження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Хто ще хоче виступити в дискусії? Будемо голосувати?

Тоді ще раз, я все-таки питання до МЗС: у вас є вже узгоджена позиція, яку ви можете виносити на профільний комітет для того, щоб профільний комітет також проголосував "за"? Ми зараз проголосуємо, але дуже важливо, щоб у вас були погоджені питання з профільним комітетом.

Будь ласка.

 

_______________. Так, у нас є погоджена позиція. Це цей проект постанови, який представив міністр, і про який я мав, який я мав на увазі теж у своєму виступі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КИРИЛЕНКО В.А. Про започаткування переговорного процесу. Це друга постанова, тобто ратифікація… і по започаткуванню переговорів…

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Так, ініціювати переговори… Наше питання тільки так: ініціювання переговорів не зупиняє діяльності центру?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не зупиняє. Вот ето дуже важливо, щоб…

Добре. Шановні колеги, тоді, якщо ми виступили тим майданчиком, де знайшли спільну мову, це дуже гарно. Дуже гарно, і ми будемо… А…

Володимир Михайлович Литвин, да.

 

ЛИТВИН В.М. Шановні колеги, я перепрошую. У мене таке враження складається, що ми шукаємо собі роботу. Президент України вніс документ. Є заперечення щодо ратифікації? Верховна Рада ратифікує. Є проблема переглянути ці напрямки? Я думаю, це може бути протокольне доручення Кабінету Міністрів. І не треба приймати Постанову Верховної Ради України. Цілком очевидно, що може виявитися ситуація такою, що коли ми одночасно приймемо ці документи, тоді там скажуть: ми почекаємо, коли вони там вже визначаться, а тоді дамо фінансування.  Бо є жорсткі параметри, в які нас поставили. І ніхто не заважає напрацювання реалізовувати для інших цілей. Ми ламаємо списи там, де, мені бачиться, не потрібно робити. Давайте не будемо підставляти Президента, він вніс, давайте приймемо рішення і, водночас, протокольне доручення Кабінету Міністрів опрацювати це питання з урахуванням тих викликів, які постали перед Україною.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Шановний Володимире Михайловичу, це категорична позиція нашого Комітету закордонних справ.  Відверто кажучи, в нас ця дискусія почалася ще, коли я головувала в нашому комітеті і була на одному з їхніх засідань і от в них чомусь під впливом Міністерства закордонних справ чомусь виникла така категорична, категорична позиція. І звідси вся ця ситуація закрутилась.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. 

Шановні колеги, я думаю, дискусій достатньо. Є пропозиція проголосувати за проект рішення комітету і, я думаю, це врегулює питання і заспокоїть ситуації в профільному комітеті.

Хто – "за", прошу проголосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято одноголосно.

Шановні колеги, у нас залишився якраз час дійти до… Але на наступному засіданні, Лілія Михайлівна, ми питання ці поставимо щодо НАЗЯВО і так далі. Да. Добре.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але дуже велике прохання там врахувати от ці аспекти щодо терміну, щоб було зрозуміло, коли ця установа почне робити.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все інше не викликає зовсім ніяких там сумнівів.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  Гаразд. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Дякуємо.