СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань науки і освіти
16 лютого 2016 року
Веде засідання Голова Комітету ГРИНЕВИЧ Л.М.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Як відомо, сьогодні звіт уряду в парламенті і усі комітети, і з питань освіти і науки також, заслуховують звіти міністрів. І ми на нашому комітеті сьогодні заслуховуємо звіт міністра освіти і науки Сергія Мироновича Квіта.
Крім того, шановні члени комітету, ви маєте звіт Кабінету Міністрів роздрукований. У цьому звіті є відповідні частини, які говорять про роботу у сфері освіти і науки, але про все це предметніше скаже сам міністр. Я запрошую до слова міністра освіти і науки Сергія Мироновича Квіта.
КВІТ С.М. Доброго дня, шановні колеги! Оскільки, в принципі, смисл мого сьогоднішнього звіту… все це, в основному, пов'язано із програмою діяльності уряду. І, відповідно, ті позиції, які є у програмі діяльності уряду, те, що стосується нашого Міністерства освіти і науки, так, як там за позиціями це, за послідовністю виписано, так я планую викладати. Ну, я постараюсь це зробити коротко для того, щоб залишити час на запитання.
Отже стосовно реформування дошкільної, позашкільної, середньої, професійно-технічної освіти згідно з європейськими стандартами. В цьому наша діяльність, і, звичайно, це разом із профільним комітетом з питань науки і освіти, разом з різноманітними громадськими активістами, експертами, міжнародними експертами наша діяльність тут відбувалася в річищі створення текстів нових законопроектів про освіту – це базовий законопроект, рамковий, як ми кажемо. І також законопроект про професійну освіту. Це надзвичайно важливі законопроекти. Вони внесені вже у Верховну Раду.
Зараз продовжується робота робочих груп і це все досить непросто йде, тому що я думаю, що в основному громадські активісти вони надмірно покладаються на сам закон, якщо це буде новий закон, то є така ілюзія, що відразу все зміниться.
Ми бачимо, що це не зовсім так, і я про це трошки скажу більше, коли будемо говорити про реалізацію Закону про вищу освіту. Але принаймні законопроект про освіту базовий він уже на фінішній прямій. І я сподіваюся, що ближнім часом він навіть уже була думка, я не знаю, чи це вийде сьогодні, але вносити його до… в смисле уже на розгляд Верховної Ради. От, але я сподіваюся, що ближнім часом це відбудеться. Так само Закон про професійну освіту. У нас була одна концептуальна проблема там, це доля закладів так званих I-II рівня акредитації теж, по-старому, ми називаємо технікумами або коледжами, а, по-новому, і ми з ними також працювали, дійшли певної згоди. Тобто, там є певні такі були питання, я сподіваюсь, що концептуально вони зняті.
І головне, що ці два законопроекти мають бути синхронізовані, тобто в багатьох положеннях там вони повинні перегукуватися і це надзвичайно важливо.
Тому ми сподіваємося, що після прийняття Закону про освіту Закон про професійну освіту не буде довго чекати.
Далі. Оновлення стандарту і зміст… оновлення змісту і стандартів освіти. Змінено навчальні програми для перших-четвертих, п'ятих-дев'ятих класів. Чого це стосується? Це стосується нашого важливого завдання спростити ці програми і зробити їх більш цікавими. Вони не цікаві, тому що вони перевантажені, це велика проблема нашої школи і одна з причин цього це спресування програм, коли у нас ми розраховували вже на 12-літню школу, потім вона стала 11-літньою, ну і ще є ряд проблем. Тобто ми це зробили.
Збільшена кількість годин для вивчення англійської мови. Це надзвичайно важливо, тобто це також концептуальна політика нашого міністерства.
У перше запроваджено літні мовні табори і ними було охоплено в минулому році біля 120 тисяч школярів. Значить, це великий волонтерський проект, в який ми залучили як наш волонтерів, так і зарубіжних native speakers і ми намагались дійти до всіх сільських шкіл і це буде кожного року продовжуватися, і державі це не коштувало нічого, але ці літні мовні табори – це важлива частина також нашої діяльності.
Було виділено 100 мільйонів гривень на придбання кабінетів фізики. Ці кабінети були закуплені. І в четвер ми будемо в Харкові мати зустріч із головами обласних управлінь освіти і ми будемо розглядати зокрема цей досвід, яким чином закуповувалися ці кабінети, що там треба додумати і покращити.
Так само в кінці минулого року ми заклали 650 гривень для придбання шкільних автобусів, це тільки державна частина бюджету. Також ми маємо обіцянки від усіх голів обласних державних адміністрацій про їхній власний внесок. Тобто питання шкільних автобусів, яке перегукується з питанням створення hubs schools або це опорних шкіл, тому що ми реформуємо мережу навчальних закладів шкільних, тобто шкіл. Також на черзі це професійно-технічна освіта, тому що ці мережі створювалися в радянський час і вони не відповідають запитам сьогодення. А шкільний автобус – це велика важлива частина. Так само 200 мільйонів гривень було закладено в бюджет на опорні школи. Але опорні школи, цей проект в центрі нашої уваги на цей рік, і тому ми залучаємо велику кількість донорів і різноманітні так звані довгі кредити, зокрема у нас є пропозиція від німецького уряду, здається на 20 років кредит на ці опорні школи.
Розроблено, затверджено 78 державних стандартів профтехосвіти. Затверджено, впроваджується концепція національно-патріотичного виховання. Стосовно доступності освіти, якщо ми, наша політика – це збільшення нових міст у дитячих садочках, це понад 20 тисяч, це не багато. Це нам треба змінити СанПиН, над цим ми працюємо, це дуже непросто, тобто це санітарні правила і умови, вони фактично ще сталінські, і це надзвичайно важке завдання.
Внесені зміни до Податкового кодексу стосовно створення сприятливих умов для діяльності приватних дитячих садочків. Інклюзивна освіта – це дуже комплексне питання, яке дуже у нас було просунуте, це і нормативна база, і посади спеціальні, асистент-вихователь і таке інше. Тобто інклюзив у нас іде дуже добре.
Далі. Вдосконалено систему зовнішнього незалежного оцінювання, зокрема запроваджено принцип пріоритетності при вступі до вищих навчальних закладів, який дуже, я вважаю, покращив і зробив більш прозорою систему вступу.
Також дуже важлива частина нашої діяльності – це вже внесений урядом законопроект, який стосується особливого порядку вступу у вищі навчальні заклади для кримчан саме, тобто окуповані території, дві головних позиції в цьому законопроекті – це право для міністерства розробити порядок для визнання кваліфікації кримчан. Тому що ми, наша політика, що ми не знаємо... не визнаємо документів з окупованих територій, але ми будемо визначати кваліфікації, це інакше.
І друга позиція важлива – це запровадження квот для кримчан. Тому що ми вважаємо, що це найкращій шлях, сподіваємося, що уряд підтримає. Так само стосовно вступу для дітей з окупованих територій, це стосується і Криму, і Донбасу, фактично це окуповані території, на сайті Міністерства освіти розміщений перелік шкіл і такі школи є в кожній області, куди можна звертатися для того, щоб прикріпитися для дистанційного навчання і прикріпитися для того, щоб екстерном складати іспити. Ми розуміємо, що це важливо для того, щоби полегшити цю можливість для дітей з окупованих територій.
Далі. Стосовно вдосконалення мережі навчальних закладів, ми збільшуємо мережу, все робимо, щоб збільшити мережу дошкільних навчальних закладів. Ми також... особлива увага буде приділятися після прийняття Закону про професійну освіту – це мережі закладів професійної освіти, це те, що ми раніше називали ПТУ і технікуми, тому що вона створювалася в радянський час для радянської індустрії. І тут передбачається створення рад стейкхолдерів. І в деяких областях, не чекаючи на закон, такі ради створюються, це представники місцевої влади, представники працедавців, самих закладів освіти. Вони… тобто ми це делегуємо в області, іде децентралізація, вони будуть визначати, що їм потрібно, які професії їм потрібні. І в цей час ми створили 84 навчально-практичні центри інноваційних технологій, тобто це профтехосвіта, мається на увазі, що разом з працедавцями це дуже сучасні центри професійної освіти. Припинено діяльність понад 90 вищих навчальних закладів і філій з незадовільною якістю освіти, це окрема, дуже велика тема.
Далі. Реалізація нових принципів в управлінні освіти, затверджено нову процедуру ліцензування освітньої діяльності, змінено процедуру призначення директорів шкіл, вони будуть обиратися на конкурсних засадах. Скасовано дуже багато, ми називаємо цифру 1600 показників галузевої звітності, але, на жаль, часто це не відбивається на реальній роботі, тому що якщо ми скасовуємо, то місцева влада дуже часто поновлює звітність і створює нові форми звітності, я думаю, це спеціальна тема, яку ми будемо говорити в четвер з нашими представниками з головами обласних наших управлінь освіти. Спрощена процедура атестації для дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів.
Міжнародне співробітництво. В організація економічної співпраці та розвитку погоджено нашу заявку на участь в міжнародному досліджені PISA в 2018 році. Ми реалізували проект "Модернізація законодавчих стандартів та принципів освіти і навчання у відповідності до політики Європейського Союзу щодо навчання впродовж життя" в минулому році. Ми співпрацюємо з європейською фундацією тренінговою в рамках "Туринського процесу", це стосується професійно-технічної освіти.
Реалізація Закону України "Про вищу освіту". Нами розроблено, випущено вже 20 нормативно-правових актів, це ми називаємо в даному випадку, до цих 20-ти ми зараховуємо тільки постанови уряду, окрім цих 20-ти ми розробили ще, тобто на погоджені знаходиться 15 знаходиться на погоджені і там лишається, із того, що було заплановано, буквально кілька актів, які можуть бути розроблені і прийняті тільки тоді, коли будуть прийняті ці, які в черзі стоять.
Окрім цього, ми можемо ствердити, що понад, це важко дуже порахувати, але понад 20 також є найважливіших наших наказів по реалізації цього Закону "Про вищу освіту", тому що вони часто мають таке винятково важливе значення. Ну і закони, тому що той же Закон "Про освіту", Закон "Про професійну освіту", Закон про вступ, я умовно кажу, назва там дуже велика, для кримчан і таке інше. Все це, зрештою, для того, щоб реалізувати Закон "Про вищу освіту".
Це стосується, тут наша політика, це університетська автономія, адміністративна, академічна, фінансова, це академічна мобільність, це є спеціальні постанови, як врегулювати питання переведення здобувачів вищої освіти, як визнавати дипломи про… іноземні дипломи. Як обирати керівника вищого навчального закладу. Як визнавати документи про вищу духовну освіту. Про нормативи максимального навчального навантаження. Про механізм затвердження рішень про присвоєння вчених звань і так далі, і так далі, і так далі. Тут дуже багато цього всього було прийнято.
Далі стосовно відповідності. Це позиція в Програмі діяльності Кабміну, відповідність державного замовлення реальним потребам ринку праці. Ми працюємо над кардинальною реформою системи державного фінансування. І ми будемо переходити до блочно-грантової системи фінансування вищих навчальних закладів. Головна ідея цього законопроекту, який ми повинні внести згідно, мені здається, Закону про бюджет до 1 березня. Він практично готовий, цей законопроект.
Це буде поняття блочного фінансування. Тобто базове фінансування вищого навчального закладу. Тому що нам дуже важко пояснювати, що таке державне замовлення. Це також абсолютно сталінський рецидив. Це гроші ми фінансуємо тільки через абітурієнтів. І коли, наприклад, є в когось, в якихось експертів думки, давайте зменшимо, кількість, наприклад, там я не знаю, юристів і економістів, то нам доводилося б довго пояснювати, що це не просто ми зменшимо підготовку.
Але ми зменшимо надходження коштів в університет. І це буде трагічно відбуватися на долі університету. Тому буде базове фінансування, яке забезпечує життєдіяльність навчального закладу. І частково кошти будуть приходити разом із абітурієнтами.
Затверджено новий перелік галузей і спеціальностей. Так само була проведена велика робота з переміщеними або евакуйованими вищими навчальними закладами і науковими інституціями. Переведено 16 університетів і 10 наукових, науково-дослідних інститутів. Зараз триває робота по тому, щоб запрацював ще один евакуйований університет. Це університет Національний імені Вернадського з Криму. Найбільшу допомогу нам тут надає Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Розроблено принципово важливий проект порядку надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти учасниками бойових дій, АТО і таке інше.
Дуже велика частина нашої роботи – це психологічна допомога. Ми, зокрема, був такий великий, я назву такий один з проектів, проект допомоги психологічної дітям, які бачили смерть рідних або близьких. Це пройшло, мені здається, біля 12 тисяч дітей через цей проект. Ну, тобто це спеціальна увага – оці психологічні реабілітації. Ми ліцензуємо нові програми, тобто звертаємо увагу на збільшення кількості, якості підготовки психологів професійних, які цим можуть займатися. Також співпрацюємо з тими країнами, де є великий досвід – це Ізраїль, це Хорватія, це Сполучені Штати насамперед. Ну і не тільки.
Інтеграція науки і освіти – це позиція в програмі Кабміну, створення, технологічних наукових парків, перехід до фінансування наукових досліджень на проектній основі. Це наш спільний з народними депутатами, зокрема завдяки підтримки комітету з питань науки і освіти був прийнятий Закон про наукову і науково-технічну діяльність. Ну, я не буду дуже широко зупинятися, але це дуже важливий законопроект, він був прийнятий, мені здається, конституційною більшість, що свідчить про дуже хорошу підготовку цього законопроекту.
Тут же боротьба з плагіатом. Тут я назву тільки такі позиції, що тепер перед захистом дисертації ця дисертація повинна виставлятися он-лайн і бути, здається, не більше місяця, щоб всі могли подивитися. Ну, і, практично, на кожному засіданні атестаційної комісії ми звільняємо, ми позбавляємо наукових ступенів тих людей, які захистилися з плагіатом.
Інноваційна діяльність. Прийнято концепцію реформування політики в інноваційній сфері на 2015-2020 роки. Ми внесли на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності технопарків. Ну, і так далі.
Так само, ми вважаємо нашим великим успіхом – це наше асоційоване членство, я маю на увазі, України в рамковій програмі Європейського Союзу "Горизонт-2020". Ми вели переговори понад рік. І ми добилися того, що 95-відсоткової знижки на участь, і цей проект успішно розвивається, ми здобуваємо гранти і ці гранти вже давно перевищили ту суму, яку наша держава повинна оплатити як внесок.
І також, останнє хочу тут сказати, що спільно із фундацією ......-глобал створено глобальний фонд підтримки українських вчених, метою якого є підтримка українських вчених, надання їм фінансової допомоги при проведенні наукових досліджень і у фокусі уваги, звичайно, що це ті наші вчені, ті наші інституції, які були переміщені, які були евакуйовані.
Шановні колеги, я поки що завершую, оце такий загальний звіт і я готовий відповідати на питання...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Мироновичу.
Я хотіла б сказати, що зараз тут присутні народні депутати члени комітету. Комітет має кворум. Я представлю всіх. Перший заступник голови комітету Співаковський Олександр Володимирович. Також присутній Кириленко Іван Григорович, скрипник Олексій Олексійович, Кремінь Тарас Дмитрович. До нас долучився народний депутат Гордєєв Андрій Анатолійович. Ми запросили також представників від освітянської наукової спільноти. Тобто тут є присутній віце-президент Національної академії наук України Загородній Анатолій Глібович, президент Національної академії педагогічних наук Василь Григорович Кремень, голова Центрального комітету профспілки працівників освіти і науки України Георгій Федорович Труханов. І крім того, є багато тут присутніх, які виявили своє бажання взяти участь в засіданні комітету.
Я пропонує зараз такий порядок роботи, оскільки нам всім треба у 10 годині бути на пленарному засіданні, отже, нам треба о 9.45 – найпізніше звідси вийти, тому ми зараз виділимо хвилин 15-20 на запитання відповіді від тих, хто присутній, а потім вже будемо виступати і підводити підсумки з приводу взагалі загальної оцінки звіту.
Отже, я запрошую вас ставити питання. У мене прохання: коли ви викликаєтеся ставити питання, називати себе.
Прошу, хто має запитання до міністра освіти і науки? Немає запитань? Будь ласка.
(Не чути, мікрофон вимкнено)
КВІТ С.М. Яку ситуацію? Ну, будь ласка.
(Не чути)
КВІТ С.М. Чому не проведені вибори ректора? О'кей, дякую. Дякую за запитання.
І ще, будь ласка, давайте, можна кілька запитань.
(Не чути, мікрофон вимкнено)
КВІТ С.М. Дякую.
Шановні колеги, ситуація в Національному авіаційному університеті досить складна. І для того, щоб виправляти цю ситуацію, нам доводилося, ну, вживати дуже серйозних заходів. Після того, як сплив термін перебування на посаді попереднього ректора (його прізвище Кулик), виконуючий обов'язки ректора, який зараз виконує обов'язки, - це колишній проректор з науки Харченко, - запросив нашу перевірку. І в результаті цієї перевірки були виявлені величезні надуживання, які пов'язані з ім'ям Максима Луцького, і також купки людей, невеликої купки людей. Я повинен сказати, тому що колективу це не подобалося, ці надуживання стосувалися маніпуляцій квартирами, маніпуляцій з землею, виведення коштів готівкою з університету, незаконних закупівель без тендеру літаків, які ніколи не літали, і це окрема тема, я можу приділити цьому увагу, і так далі, і так далі.
Порушено ряд кримінальних справ, оголошено підозри і таке інше. Це перше, тобто це загальна ситуація, яка була в університеті.
Чому не відбувається досі вибори ректора? Вибори ректора можуть відбутися після того, як буде змінений статут, згідно з Законом про вищу освіту. На наші вимоги університет змінити цей статут, так як, щоб він відповідав закону, університет раніше не реагував. Для того, щоб змінити статут, повинні відбутися загальні збори колективу. Загальні збори колективу можуть відбутися після того, як обрана нова вчена рада. Там обрана, в Національному авіаційному університеті, нова вчена рада. Там ще немає представництва дійсно від студентів, тому що це, зокрема, пов'язується із колізією також в нашому Законі про вищу освіту, кого ми туди зараховуємо, там є питання. Я там був недавно на зустрічі і це питання також піднімалися. Я побажав, щоб якомога швидше були студенти делеговані, це мають бути загальні збори, але чи ми включаємо туди аспірантів там і таке інше. Після того, як буде доукомплектована вчена рада, відбудуться загальні збори, внесені зміни в статут і після цього будуть оголошені вибори. Оце моя відповідь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу.
(Не чути, мікрофон вимкнено)
КВІТ С.М. Шановні колеги, я не думаю, що зараз треба піднімати всі ці дискусії тут в такій формі. Але я хочу додати просто для ілюстрації, що Максим Луцький мав збройну охорону і для того, щоб його вивести з університету, з території університету ми докладали максимум зусиль. Зараз із тюрми вийшли люди, там у них був, я перепрошую, я не пам'ятаю прізвище, тобто для ілюстрації, яка майже 7 років провела в Лук'янівці без вироку суду. І після того, як ми провели перевірку, вірніше, під час перевірки, вона була дуже складна, я звільнив з міністерства весь відділ внутрішнього аудиту. Тому що я вважав, що мій відділ внутрішнього аудиту ввійшов в змову з тодішнім керівництвом університету. І ця ситуація, звичайно, дуже непроста. Але всі ці проректори звільнені, включно з присутнім паном Козачком, всі будуть нести відповідальність за свої дії. Зокрема, маніпуляції квартирами – спочатку була укладена одна угода, скільки квартир має одержавити університет, потім, я боюся помилитися, потім ця кількість була зменшена, здається, до 7 відсотків, з 20 до 7, можливо, і так далі. Тобто колектив зараз все це знає і рано чи пізно всі ви будете за це відповідати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу...
_______________. ... не зовсім так...
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не можемо.... Так. Ми не можемо зараз розбирати тільки ситуацію в НАУ, тому що є великий спектр питань. Зрозуміла, конфліктна ситуація, ви свою позицію висловили.
Будь ласка.
НІКІФОРОВ А.О. Артем Нікіфоров, "Українська громадська молодіжна палата".
Я ще буквально два роки тому був студентом. Шановний пане міністре, дякуємо за ваш звіт, проте ми вважаємо, що все ж таки залишилося ......... пролиття світла. Моє питання стосується державного підприємства "..............". і бази ЄДЕБО, свого часу ви активно критикували існуючу систему, яка існувала фактично монопольно з обслуговування оцієї бази і банку персональних даних. Коли ви стали міністром, на сьогоднішній день ЄДПО щоквартально стягує з вузів по гривні 80 за кожного студента. Таким чином плата для ЄДПО була піднята втричі. Тобто ми бачимо, що, по-перше, не була зруйнована така система, а вона була поглиблена у сторону збільшення коштів.
Я дуже коротко. Я пам'ятаю, коли… цими днями, я нагадаю, можливо, хтось забув, виповнюється 2 роки з того моменту, коли будівля Міністерства освіти і науки була захоплена студентами. Я тоді також був студентом, пам'ятаю дуже добре цю подію. І, якщо ви забули, то була за результатам захоплення, зайняття будівлі студентами складена дорожня карта. Одним з пунктів було прибирання паркану довкола Міністерства освіти як символу непрозорості. То в мене запитання. Скажіть, будь ласка, коли був прибраний цей паркан, якщо він був прибраний як символ непрозорості роботи міністерства? Дякую.
КВІТ С.М. Дуже дякую вам. І я вітаю вашу позицію, що ви перейшли на, як сказати, на такі, прогресивні засади в своїх поглядах на розвиток освіти. Тому що, наскільки мені відомо, ви належали до середовища так званих "покемонів", як студенти називали, тобто ви підтримували Дмитра Володимировича Табачника, і ви не брали участь в захопленні міністерства, і тому ви не висували ці вимоги, які я підписував разом зі студентами. Тобто ви відносилися до протилежної сторони.
Я відповідаю по черзі, два питання. Перше питання – те, що стосується ЄДЕБО і "Інфоресурсу". Ми критикували, тобто я критикував політику Дмитра Володимировича з позиції президента Києво-Могилянської академії, тому що це була політика боротьби за, як сказати, монополію, хто буде стягувати кошти з університету. Була одна монополія, з якою ми зараз боремося, - це НДІ ПІТ ("Прикладні інформаційні технології"). Майже з такою назвою була організація державна, яка потім передала всі права приватній організації, і ця приватна організація стала монополістом. Вони придумали цю систему пластикових дипломів, якої немає ніде в світі, що вони ніби захищені. Насправді захист диплома – це номер і серія, які можна знайти он-лайн, які є на кожному дипломі. І Дмитро Володимирович створив цю систему, він намагався витіснити попереднього монополіста. Це одна позиція, його мета була.
Друга мета була: через систему ЄДЕБО контролювати діяльність університету, і ми це розцінювали як загрозу університетській автономії.
А що відбулося пізніше? Був прийнятий Закон "Про вищу освіту", і ЄДЕБО уже є, вона включена, там є завдання, які покладає держава на ЄДЕБО, вона є в законі. І тому наше завдання, в минулому році що ми зробили? Ми… Ви забрали від цього монополіста НДІ ПІТ виробництво дипломів про вищу і виробництво дипломів про професійну освіту. По професійній освіті ми замовляємо бланки, а не дипломи у когось, і це здешевило біля десь… в 20 разів виробництво.
А те, що стосується вищої освіти, я по цілій Україні сказати не можу, але ми цікавилися по Львову. По Львову десь це склало в 10 разів. Тобто якщо кожний університет виробляє такий диплом, який вважає за потрібне, такий дизайн, який вважає за потрібне, як в усьому світі. Але кожний університет повинен ставити там певну інформацію.
І в цьому році ми збираємося позбавити також монополії НДІ ПІТ на виробництво студентських. Я хочу нагадати, що… я можу буквально в кількох гривнях помилятися, але це порядок цифр приблизний, що в студентські коштує, можливо, десь 74 гривні. Але я цікавився в Національному банку, якщо випускається банківська картка найдорожча, найменшим тиражем, вона коштує десь 32 гривні. Кожний студент платить 74 гривні. І коли ми питаємо, чому такі ціни, нам кажуть, ну, така ринкова ситуація. Звичайно, один монополіст.
Тобто… І тому що відбулося? Ці всі кошти… тобто держава здешевила студентам і навчальним закладам кошти… зменшила кошти за виробництво дипломів. Ситуація фінансова змінюється, тому ЄДЕБО потребує більше коштів. Ми збільшили. Я не впевнений, чи це так, як ви сказали, але це можна перевірити, я можу зробити спеціальну довідку підготувати. Але це неспівмірно, наскільки ми здешевили для студентів навчальних закладів виробництво дипломів про освіту і скільки ми підняли ціну для того, щоб могло функціонувати ЄДЕБО. Це неспівмірно, тому що це вигідно для навчальних закладів і студентів.
І стосовно паркану. Стосовно паркану угода така. Ми підписали угоду зі студентами. Ця угода, практично, повністю виконана чи виконується, тому що багато в чому ця угода збігалася із принципами, які закладені в Законі "Про вищу освіту".
Паркан належить до тих пунктів, які ми не виконали, виявилося, що цей паркан належить місту Києву, він не належить державі, і я звертався кілька разів письмово до київської влади, у нас є і документи з проханням знести цей паркан, на жаль відповіді поки що ми не отримали. Це завдання не в фокусі моєї першочергової уваги, але кроки для цього ми робили.
Можна іти іншим шляхом, просто найняти якихось людей, які його поламають, я думаю, що це не конструктивно, я думаю, що ближнім часом нам вдасться домовитися з київською владою про те, щоб цей паркан був знесений, але кроки для цього ми зробили.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по черзі, так. Прошу.
_______________. (Не чути)
Згідно Закону України "Про вищу освіту" та відповідної постанови Кабінету Міністрів від квітня 2015 року, це агентство мало запрацювати з 1 вересня 15-го року, на нього покладені великі надії і дуже серйозні повноваження.
В мене просте запитання. Чому Міністерство науки не виконує Закон України і постанову Кабінету Міністрів, яким так пишалися?
КВІТ С.М. Дякую.
Міністерство має назву освіти і науки, а не просто науки.
Моя відповідь така, шановні колеги: у нас є дві проблеми із функціонуванням Національної агенції в забезпечені якості вищої освіти.
Перша проблема, і я це викладав письмово, я побив спеціальний стейтмент на цю тему, це порушення під час виборів, ці порушення були буде численні, особливо це були порушення під час виборів, коли працювали приватні навчальні заклади. Всі свої претензії, як міністр, я виклав там. Я вважаю, що значною мірою вибори були корумповані, особливо в приватних навчальних закладах, це перша проблема. Це перша проблема.
І друга проблема. Ми стикнулися з тим, що ми повинні визнати, що наш Закон "Про вищу освіту" над яким ми працювали у важкі часи, ми почали працювати над фактично в кінці 2010 року. Він має деякі недоліки, тому що коли ми працювали над цим законом, ми намагалися убезпечити вузи від свавілля міністерства. Зараз, коли ми реалізовуємо Закон "Про вищу освіту", то дуже часто ми від міністерства звертаємося до вузів і кажемо, що "будьте автономними, почувайте себе вільно". А університети нам відповідають: "Ми будемо автономними, тільки для цього нам потрібні певні вказівки і інструкції". Тобто ситуація кумедна, але це можна зрозуміти.
І тому, коли ми писали цей Закон "Про вищу освіту", ми, на жаль, не передбачили належні положення про процедуру виборів, яка має бути виписана, я думаю, дефінітивно, тобто докладно, про вимоги до кандидатів, це також не було передбачено. І також ми стикнулися з новою реальністю, пов'язаною з тим, що у нас з'явився факт люстрації, і до агенції були обрані люди, які підпадають під люстрацію з певних там конкретних причин.
І тому ми вважаємо, що ми повинні разом з колегами нашими депутатами прийняти якийсь новий закон, який був би доповненням до Закону "Про вищу освіту", який би регламентував ці речі. Дякую.
_______________. (Не чути, мікрофон вимкнено)
КВІТ С.М. Дуже дякую за запитання.
Що стосується Інституту імені Бойчука. Це не зовсім відповідає дійсності таке трактування, яке ви дали, і ми з вами спілкувалися багато разів, якщо ми спілкувалися багато разів і я повністю пояснював від початку до кінця нашу позицію, просто я не вважав за потрібне іще письмово потім надавати якісь пояснення, тому що ми спілкувалися в живу і спілкувалися дуже багато.
Значить що відбулося в університеті Бойчука. Там виконував обов'язки… Я прошу не перебивати, тому що я вас не перебивав. Виконував обов'язки впродовж, можливо, 5 років, я не пам'ятаю прізвище цієї людини, яка фактично цей університет довела до абсолютно зруйнованого стану, як матеріально-технічної бази, так і, що головне для університету, стосовно кадрового забезпечення.
Як я звернув увагу на ваш інститут? До мене звернулися викладачі, при чому вони звернулися через Фейсбук чи через електронну пошту, і вони сказали, що ми оголосили вибори, а вибори ми оголошуємо в робочому порядку, якщо немає ніяких спеціальних сигналів, і вони до нас звернулися, що є тільки 1 кандидат і цей кандидат той ректор, який зруйнував університет. Тоді я почав цікавитися і просто цьому ректору я призначив іспит з державної мови, тому що коли ми підписуємо контракт, там в кожному контракті є вимога володіти державною мовою. Цей кандидат на посаду ректора уникав кілька разів, лягав на лікарняний, потім він почав виголошувати погрози і зник взагалі, тобто я не знаю куди поділася ця людина, тобто він не прийшов на іспит з державної мови. Таким чином мені вдалося відсікти цю людину.
Далі ми розібралися і там була перевірка наша, що, на жаль, ваш інститут не може забезпечувати навчальний процес, оскільки, я скажу такий факт, який, колеги мене зрозуміють, жодна кафедра не очолюється людиною, яка би була навіть кандидатом наук, тобто ви не маєте підстави для того, щоб мати ліцензію. Ситуація дуже складна, тому що це творчій вуз, так, який колись виріс з технікуму і, можливо, і не треба було чіпати цей технікум, от, і перетворювати його на інститут і таке інше. Тому перед нами стала задача: яким чином з одного боку.... Тому що там прекрасні випускники, багато моїх знайомих є серед цих випускників, от. І задача стояла така: як ми можемо фактично зберегти цей інститут як заклад, який випускає художників, дизайнерів і таке інше. І з іншого боку, не допустити закриття, тому що якщо ми закриваємо – ми роздаємо студентів і тоді тим вузам, які взяли студентів, ми роздаємо просто ці корпуси, які має університет, це така технологія, бо студенти ніколи не страждають.
І найкращій шлях, як на мене – це шлях і ми працювали із вашими викладачами, з виконуючим обов'язки ректора, не можна сказати, що це я сам придумав, тому що я взагалі навіть не був у вашому університеті. І перша ідея була – приєднати вас до львівського відповідного закладу. Але це неможливо фізично, тому що в різних містах це не працює, це різні бюджети і таке інше. Потім – до відповідного київського мистецького закладу. І київський заклад спочатку думав, потім відмовився. І Бориса... І університет Бориса Гринченка як третя версія вийшла. Чому там пов'язано з комунальною власністю? Тому що він фінансується з комунальної власності, у нього, в університеті Гринченка, кращі умови для фінансування часто бувають, ніж державних вузів, тому розвивається саме цей проект.
Зі студентами я зустрічався кілька разів і розмова відбувалася таким чином, що студенти кажуть і це перший раз, мабуть, місяців 4 тому: нема грошей у нас, а грошей немає, там великі фінансові проблеми - нічого ми самі знайдемо гроші, які забезпечать, тобто ми знайдемо таких спонсорів, в нас немає викладачів – та ми знайдемо, за 2 місяці знайдемо викладачів. Пройшло вже місяців 3 або 4, немає ні грошей, ні викладачів.
І тому це дуже великі проблеми і, на жаль, ми, я озвучив цифру – понад 90 вищих навчальних закладів, які ми припинили діяльність, та філій, в основному це філії по кількості, і цей процес буде продовжуватися, і продовжуватися, і продовжуватися, тому що це наша політика. Дякую.
_______________. (Не чути, мікрофон вимкнено)
КВІТ С.М. Дякую, Віктор Дмитрович.
Бачите, я б не назвав вашого прізвища, але…
БОНДАРЕНКО В.Д. Це єдиний раз, мабуть, у житті.
КВІТ С.М. Да, да. І я хочу сказати, що для Національної агенції забезпечення якості освіти це була би найбільша дискредитація, якщо би її членом стала людина, яка очолювала ВАК.
БОНДАРЕНКО В.Д. Я не очолював.
КВІТ С.М. Я вас не перебивав, Віктор Дмитрович.
Значить, колеги, що відбулося у нас в останні роки перед Революцією Гідності. ВАК як сталінське утворення – він був… концепція його була більш демократична, ніж це відбулося в останні роки. Чому? Тому що ВАК існував окремо в системі Кабінету Міністрів, раніше це називалося Совет Министров (мовою оригіналу). А тепер, в останні роки, вже за часів Дмитра Володимировича Табачника ВАК став частиною міністерства, тобто міністр сам керував фактично ВАКом. І я думаю, що це абсолютно було неподобство. І тоді, коли це сталося, я також виступав публічно з протестами, і я розмовляв з тими експертами, які це пропонували. І це абсолютно неподобство.
Тому даруйте, Віктор Дмитрович, але я думаю, що саме з цих міркувань ви і не повинні бути, при всій повазі, членом Національного агентства забезпечення якості вищої освіти. І це просто моя позиція, яку я висловлюю. Тому що довіри до цієї нової структури не буде, якщо її членом – а ви при виборах набрали, здається, друге місце, - буде така людина, як ви. Ну, така ситуація. Це моя позиція.
БОНДАРЕНКО В.Д. ………. якщо я набрав друге місце, а Юрій Копач(?) набрав перше місце, що, це недовіра?
КВІТ С.М. Я думаю, що – я про це вже висловився, - що ми мали великі проблеми із самою процедурою виборів, тому що мені відомо, що ви попрацювали дуже добре. Ви перед протягом двох місяців об'їхали всі університети України.
БОНДАРЕНКО В.Д. У нас немає заборони…
КВІТ С.М. Звичайно, немає заборони, і ви добре попрацювали, тому що ви людина, яка має досвід. Також ви зустрічали всіх і кожному нагадували щось, правда? Тому що через вас проходили всі ці захисти. І тому саме з цих міркувань, які я публічно висловив в своїй заяві, я вважаю, що так не повинно бути.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми не можемо засідання комітету перетворювати в громадську приймальню Сергія Квіта, для цього є прийом міністра і можна до нього прийти і з ним з'ясовувати всі ситуації.
Отже, шановні колеги, останнє питання, тому що у нас повинен бути вже час, щоб депутати висловили свою думку.
Будь ласка, ви тримали весь час руку, і ви ще, і все.
_______________. (Не чути)
КВІТ С.М. Ну насправді ви говорили про одне, спитали про інше. І тому я думаю, що ваше питання риторичне, ви просто висловилися так. як хотіли.
Я з вами не згоден, що ми щось приймаємо без обговорення, тому що ми, я думаю, навіть забагато проводимо обговорень і це правильно, тому що всі мають висловитися. І проблема в тому часто буває, що є якісь дуже хороші пропозиції, але вони, наприклад, не можуть потрапити до того чи іншого законопроекту, тому що законопроект – це юридичний документ, закон – це юридичний документ, все має бути збалансовано, тому ми, якщо ми не можемо переконати всіх експертів і всю громадськість, ми знову і знову, і знову виносимо на обговорення різні наші документи. Тому то, що ви сказали, це неправда, я з цим не згодний.
І тому я би хотів попросити тільки Лілію Михайлівну, що, якщо будуть колеги виступати і якась буде звучати абсолютно неправда і введення в оману, дати мені можливість це спростувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви зможете відреагувати, можуть бути і питання, і ще щось. Будь ласка.
СТОЦЬКИЙ О.Л. Помічник народного депутата Співаковського Стоцький Олег Леонович. Шановний Сергій Миронович, скажіть, будь ласка, от, питання, пов'язане з програмою "Шкільний автобус". Що виступило причиною невиконання цієї програми і закупівлі автобусів на суму коштів 42 мільйони гривень у 2015 році та її передачі на фінансування до місцевих бюджетів відповідно до розпорядження Кабміну?
І з цим теж пов'язане питання. Хотілось би просто для себе уяснити. Ви під час своїх виступів посилаєтесь на те, що було передбачено відповідним рішенням уряду, сума близько 600 мільйонів гривень на придбання шкільних автобусів. Ви можете назвати номер та дату цього розпорядження? Дякую.
КВІТ С.М. Номер і дату розпорядження я не можу назвати. Я відповідаючи на ваше питання, значить, наша концепція така. І ми вивчаємо, ми вивчаємо досвід країн, які нам ближчі, зокрема Польща дуже часто нам є прикладом і джерелом хороших ідей, інші країни. Подібні закупівлі відбуваються, чи це стосується автобусів, чи це стосується обладнання, чи це стосується підручників, подібні закупівлі відбуваються місцевими владами. І це дуже важливо. Тому що це одне з найбільших джерел корупції було в міністерстві, це централізація державних закупівель.
Наша позиція, що ми не повинні цим займатися. Цим повинна займатися місцева влада. Наша справа – діставати гроші для цього, наскільки це є можливим. Тому ми оголосили тендер на придбання автобусів. Спочатку цей тендер був дещо загальмований через Антимонопольний комітет одним із потенційних учасників. Там була одна з проблем, наскільки я пам'ятаю, які, оці критерії технічні, екологічні до автобусів. Тобто чи вони можуть бути попередніх років, чи останні моделі.
І один з учасників загальмував тендер. Потім, коли тендер продовжився, ми відкрили документи: з'явився тільки один учасник. Якщо один учасник, тендер не відбувається. Тому що ми зробили: ми ці кошти заклали в субвенцію разом із тими 600 мільйонів гривень, які виділив уряд, тобто, що це за гроші – це гроші, які були зекономлені по бюджету минулого року, тому їх немає в бюджеті. Але оскільки вони були закладені в субвенцію, то ці кошти не пропадають в кінці року, тому що субвенція переноситься на новий рік. Тому ми маємо майже 650 мільйонів на автобуси. І в нас уже є приклади в регіонах, коли регіони самі, правда, за свої гроші, закуповували в минулому році автобуси, це було успішно. І я думаю, що надалі тільки регіони цим будуть займатися. Тому що централізація таких речей – це джерело корупції потенційне.
Те саме стосується підручників. Як ви пам'ятаєте, на початок минулого року коштів на підручники не було. Ці кошти були знайдені влітку, а саме: в серпні місяці у нас відбулося засідання уряду, в якому взяли участь всі голови обласних державних адміністрацій. Кошти були, до речі, вони були виділені фактично народними депутатами, велика подяка, честь і шана нашим народним депутатам. Це були асигнування на Верховну Раду: 260 мільйонів. І другу половину голови обласних державних адміністрацій – це мінімальна сума на придбання підручників, - вони пообіцяли виділити із місцевих бюджетів, всі пообіцяли, тобто ніхто не був проти. Для цього на їхнє прохання у серпні місяці на цьому ж засіданні наш уряд приймає відповідну постанову, яка би була підставою для підняття коштів з місцевих бюджетів в центральний бюджет, тому що таких механізмів, такого досвіду немає. Ми чекаємо місяць – коштів немає. Ми питаємо: "Де кошти?" Вони кажуть: "Тої постанови недостатньо, треба ще одну постанову". Ми приймаємо другу постанову для підняття коштів, так, як вони просили. Коштів знову немає. "Чому - питаємо, - коштів немає? – Тому що ми боїмося, що до нас прийде прокуратура, бо таких механізмів не існує". І ми зрозуміли, що тут є якась об'єктивна причина, бо ніхто не перерахував кошти. Це об'єктивна, очевидно, причина.
Тому, що ми робимо: ми оголошуємо тендер самі. І на ті кошти – це 260 мільйонів гривень, - ми провели тендер. І треба розуміти, що на початку року ми провели онлайн, вперше онлайн-конкурс підручників, коли голосували самі вчителі, тобто школи голосували, вибирали підручники, і в процесі цього тендеру, в процесі роботи з видавцями, ми здешевили і зекономили ще 80 мільйонів гривень, які ми також лишили в субвенції, тобто вони не пропали, вони лишилися регіонам ці кошти, і ми виготовили підручники, ми провели тендер на розвезення підручників і ми розвезли підручники, підручники ми довозимо до області. Тобто половина коштів, за яку ми несли відповідальність, як міністерство, була витрачена, 80 мільйонів зекономлено і підручники довезені до області, це те, що ми зробили.
В четвер ми будимо зустрічатися з нашими регіонами і питати що вони думають про видання своєї половини підручників.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми переходимо до обговорення.
Я хочу спочатку дати, але зразу лімітую всіх у виступі до 3 хвилин, щоб ми встигли всі висловитись, ті хто запрошені і народні депутати.
Я хотіла б запросити голову ЦК Профспілки, працівників освіти і науки. Він повернеться? А тобто він не бажав виступати, так? Зрозуміло.
Гаразд, тоді я запрошую до слова Анатолія Глібовича Загороднього, віце-президента Національної академії наук України.
ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Дякую, Лілія Михайлівна.
Якщо говорити про нашу спільну роботу, тобто роботу Національної академії наук України з міністерством, то, якщо в кількох словах, то можна сказати, що багато зроблено і є ще цілий ряд проблем. Ну зроблено що зроблено. Ми працювали над законом спільно і дійшли консенсусу, зрештою, ми маємо новий закон.
Ми провели вже спільне засідання колегії МОН і президії НАН України, і розглянули ряд важливих питань, як то створення …..логічного центру спільного відновлення роботи Донецького наукового центру, створення міжвідомчої комісії по співпраці Україна-ЦЕРН . Зараз працюємо досить активно над питанням про створення Київського академічного фізико-технічного університету, це університет нового типу, який передбачає використання ……….. системи, яка добре себе зарекомендувала, ми сподіваємося, що тут у нас теж буде спільне бачення, воно, власне, вже вимальовується. Тобто є цілий ряд таких позитивних результатів в нашій співпраці, але, безумовно, є і питання. Ну, зокрема, ну, вже хотілося б, щоби, ну, академія мала підтримку міністерства і на урядовому рівні, це в першу чергу стосується, звісно, болючого дошкульного питання про наше фінансування.
На сьогодні, на превеликий жаль, те фінансування, яке отримала і Національна академія наук, і академії галузеві, воно, ну, не потребує коментарів. Ми знаходимося в дуже тяжкому стані, президія Національної академії прийняла постанову щодо оптимізації нашої структури. І ми всі чудово усвідомлюємо, що ми будемо вишукувати резерви для того, щоб скоротити і стати працювати ефективніше. Але нас поставлено в рамки, які не дозволяють нам, ну, зокрема, застосувати нову методику оцінювання ефективності наукових установ, яку ми розробили і прийняли, зараз пілотне оцінювання буде проводитися. На сьогодні інститути академії працюють, в кращому разі, чотири дні, три дні на тиждень, а є інститути, які працюють два дні. Тобто от ми поставлені в дуже складні умови, це, ну, по суті, нам дуже тяжко виживати, це може закінчитися трагічно. Люди розуміють, що потрібно оптимізуватися, але в такі терміни, як це поставлено і з тим фінансуванням, яке є, це зробити дуже важко. Власне, от завтра, на завтрашньому засіданні я збирався говорити про те саме, фактично нас недофінансовують майже на третину і ми не можемо протягом місяця, протягом місяця, протягом двох провести ефективне скорочення, щоб укластися в ті фінанси, які ми маємо.
Тому я не хотів би давати якоїсь оцінки роботи міністерства, я розумію, що тут дуже складно і міністерству перебувати, тобто виконувати ті надскладні завдання, які над ним... які перед ним стоять.
Але хотілось би от більшої підтримки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую.
Будь ласка, я запрошую до слова президента Національної академії педагогічних наук України Василя Григоровича Кременя.
КРЕМЕНЬ В.Г. Дякую, шановна Лілія Михайлівна.
Шановні колеги, я хотів би зазначити, що Національна академія педагогічних наук має гарні робочі стосунки із Міністерством освіти і науки. Ми з Сергієм Мироновичем підписали відповідну програму взаємодії на три роки, щорічно ми слухаємо цю програму, її виконання і доповнюємо тими позиціями, які виникають. І ведеться серйозна, конкретна робота. Ну, міг би назвати, що от Сергій Миронович згадував про концепцію національного виховання. Вона була створена спільно і вченими академії, і Міністерством освіти і науки, і міністерством затверджена. Це ж стосується і змін до програми навчання в середній школі. Це стосується особливо тих коригувань з інклюзивної освіти, які здійснювалися міністерством спільно з нашим інститутом. І я міг би продовжити цей перелік.
Зараз, буквально на тому тижні у нас відбулася спільна… круглий стіл - з нашого боку курував я, з боку міністерства – Павло Кузьмович Хобзей, - щодо 12-річної освіти, і питання надзвичайно актуальне. І ще раз підкреслюю, що можна було б продовжити цей перелік.
Безумовно, є проблеми. І ці проблеми – вони десь схожі з тим, що говорив і Анатолій Глібович. Переді мною ось лежать, Лілія Михайлівна, дані про зміни фінансування в науці за останні… з 2014 року порівняно з 2016-им. Так от, всі постраждали, але найбільше постраждала Національна академія педнаук. У нас скорочення відбулося на 36,7 відсотка. У минулому році я був змушений 308 чоловік скоротити, в цьому році 407 чоловік скоротили. Ми не можемо так, як Національна академія наук, ну, немає у нас коштів навіть на скорочення протягом 3 місяців. Ми робимо все, щоб скоротити за один – за два дні, домовляючись з тими, кого ми скорочуємо. І я скажу, що ми втратили половину складу Національної академії педагогічних наук. Львівський центр ми просто змушені були скоротити. Але, спасибі Сергію Мироновичу, він дозволив передати його в Національний педагогічний університет Драгоманова і центр збереже свою діяльність.
Тобто я, ну, розумію, що тут ключова роль у фінансуванні науки не Міністерства освіти і науки, але я думаю, що нам спільними зусиллями треба в більшій мірі буде боротися і боротися, і переконувати і Міністерство фінансів, Кабінет Міністрів в тому, що без науки і наукових структур, наукових досліджень Україна не зможе успішно розвиватися.
Тому, ось, таке є побажання з огляду на нашу взаємодію з Міністерством освіти і науки і з Кабінетом Міністрів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова, до короткого слова народних депутатів. Тому що у нас залишилось не так багато часу. Будь ласка, Андрій Анатолійович Гордєєв.
ГОРДЄЄВ А.А. Доброго дня всім! Лілія Михайлівна, я тут, тому що ви до нас на бюджетний комітет приходили, так само вболівали за освіту, як я зараз прийшов вболівати за бюджетну сферу в системі науки і освіти. Справа в тому, що ті реформи, які були схвалені Кабміном, я розумію, що за подачею Міністерства освіти вони всі проходили через фінансовий, скажімо так, кошторис та через бюджетний комітет.
Так ось, ніякий народ нас не назве розумними, коли ми 27 грудня приймаємо один закон, а потім 15 січня відміняємо цей закон. Це як так? Це що, нам клепки не вистачило? Це просто з ПТУ ситуація, вона просто є ілюстрацією освітньої політики, Сергій Миронович, вашої, коли ви на Кабміні схвалюєте проект бюджету, за яким наукові установи передаються вам у відання. Це я зараз маю на увазі педагогічних наук Академія. А, там по іншим міністерствам інша була ситуація. За якими ви ПТУ перекидаєте на місцеві бюджети, за якими, я нагадаю ситуацію 2014 року, коли коледжі і ПТУ мали перейти ще в 2015 році. Але тоді завдяки вашій позиції активній, я навіть сказав би агресивній, тому що ви, ну в хорошому сенсі цього слова, ви захищали тоді ту ситуацію і комітетом бюджетом вирівняли мої і залишили 15-й рік так, як було в 15-му році. Але в 16-му році ми приймаємо закон знову ж таки за вашим схваленням на Кабміні, це я маю на увазі бюджет, і там прописано, що ПТУ лягають повністю на місцеві бюджети. Можливо це логіка в цьому є, але де освітня політика в цьому питанні?
Я просто хочу сказати, що меру міста, обласного центра далеко начхати на ПТУ, які займаються сільськогосподарським навчанням… для навчання цього. Йому не потрібні сільськогосподарські працівники, він ніколи не буде дбати про ПТУ відповідного профілю. Можливо, він буде дбати про профіль будівництва і так далі, але такий профіль, це не його профіль. І тому, коли ми приймаємо бюджетний документ і кажемо, що ми будимо різати ПТУ, передавати їх на місцеві бюджети, в віданні в місцевих якихось рад, губернаторів чи мерів міст, що від цього? Нуль. Тому що має перед цим передувати освітня політика. Якщо ми робимо оптимізацію ПТУ, то ми маємо її, ви, як освітній, як міністр освіти, я маю на увазі ваше профільне відомство, ви маєте дати ці правила гри, а ми вже потім під нього фінансування, а не навпаки – ми спочатку рішимо фінансування, а потім ви там на місцях якось там викручуйтесь.
Завдяки нашій поправці від бюджетного комітету, ми змогли щось зробити, це заборонити на 3 роки скорочувати штат цих ПТУ. Але, вибачте, ми бюджетний комітет, ми не займаємося освітньою політикою, але ми розуміємо, що той колапс, який заводилася ситуація, він, треба було його там вирулювати.
Я хотів би нагадати, що, знаєте, я проїхав зараз Херсонською областю від півночі до півдня, починаю від і закінчуючи кримськими нашими рубежами. Довіра до уряду зараз мінімальна, не тому що уряд щось погано робив, а тому що просто такий, знаєте, закон прийняти, а потім відмінити, це б'є не тільки по уряду, це б'є по всім нам, по владі. І ситуація з дитячим харчуванням 1-4 класів, ПТУ я вже сказав. В санаторії-профілакторії немає взагалі освітньої політики.
Підручники, ви знаєте, от ви зараз відповідали на це питання і автобуси. Але я хотів би нагадати всім присутнім, що підручники і автобуси були виділені ще в липні місяці нашими спеціальними законами.
Друге: на бюджетний комітет перерозподілити ці субвенції, про які ви сказали, ви прийшли у грудні місяці, коли вже пройшов рік, ну, бюджетний відповідно, він закінчувався. І потім це перекинули на місця, так, на місця, коли пішли вже… все вже, новий рік почався і так далі. Зрозуміло, що на місцях це не можна зробити.
І наостанок. Знаєте, от ми приймаємо певне фінансування і так далі, але коли мені з округу телефонують і кажуть: "А що, в нас в селі не буде… в такому-то селі не буде школи?" Я кажу: "З чого ви взяли? – А ось все, Міносвіти сказало, що не буде". Сергій Миронович, без освітньої реформи не треба чіпати школи, не треба чіпати ПТУ і вузи. Зробіть публічно для всіх і скажіть: буде оптимізація – А, буде оптимізація – Б і так далі, в таких-то регіонах залишаться такі-то ПТУ, такі-то вузи, такі-то школи. Зробіть це спочатку: донесіть до людей. Бо якщо в селі ви заберете школу, села не буде. Ви знаєте статистику, у вас вона більше є, скільки там: 256 шкіл закрилися вже?
Ситуація зі шкільними автобусами і підручниками – вона так само, це є ілюстрація відношення освітнього відомства до своєї внутрішньої політики.
Я хотів би ще наостанок сказати. Скажіть, будь ласка, а ваша співпраця з Міністерством економіки? Мене цікавить ситуація, коли ми сьогодні йдемо в кредит зі Світовим банком, беремо колосальніший кредит: близько мільярда доларів США на реконструкцію меліоративних систем півдня України всієї. Але в цей час Міністерство освіти скасовує такі спеціальності, як водогосподарська інженерія (19.194) та агромеліорація (20.209). Мало того, що в нас ці спеціальності – вони витребувані щодня, тому що меліорація є, але на рівні 50 відсотків від Радянського Союзу, так ми розвиватися навіть не можемо в цьому напрямі. І відповідні листи я вам надсилав. Дякую.
КВІТ С.М. Лілія Михайлівна, я мушу втрутитися, тому що шановний народний депутат висловлює твердження, які або він не розуміє, або не відповідає дійсності, на жаль.
І можу починати з кінця: з тих спеціальностей, які ми нібито скасували. Треба розуміти, що перелік галузей спеціальностей тепер працює за зовсім іншим принципом, і ми наближаємо наші стандарти до західних стандартів. Це політика коаліції, це політика нашого міністерства. В наших університетах самих навчальних предметів втричі більше, ніж в західних університетах.
Якщо коротко сказати, то тепер університети самі можуть запроваджувати ті освітні програми, які вони вважають за потрібні, які вважає за потрібне певне, певне наукове і освітнє середовище. Якщо потрібна така освітня програма як конкретна меліорація, або їх можна ще подрібнити, якщо в цьому є потреба на ринку праці, то кожний університет має сам право це зробити, не питаючи міністерства. А міністерство в свою, ми будемо організовувати акредитацію цих освітніх програм. Це треба розуміти.
Далі. Стосовно того, що в селах, ні в яких селах школи не закриваються, колеги. Це абсолютно або нерозуміння, або введення в оману. В кожному селі найменшому залишається, в найменшому селі, там, де п'ять учнів, залишається початкова школа з першого по четвертий клас. Тому ні в якому селі школа не закривається. Смисл не в оптимізації, в закритті певної кількості шкіл, не в цьому. А в тому, що ми ідемо до нових форм середньої освіти. І ми ідемо зокрема до 12-літньої школи і до профільної школи.
Тому я сьогодні згадав оці опорні школи Gap schools, це ті школи, які будуть мати належне матеріально-технічне забезпечення, зокрема кабінети фізики, хімії, біології в першу чергу і належне забезпечення кадрове. Тому, щоб маленька дитина іде в школу там, де вона народилася. Далі, коли вона іде в старшу школу, в профільну, її везуть в ту школу, де їй можуть дати належну освіту. Якщо дитина в школі, де є 5, 10, 15 учнів, закінчує одинадцятий зараз клас, вона неспроможна вступати в університет тому, що це обман, ми обманюємо цих дітей. Тому також ці речі треба розуміти.
Стосовно дитячого харчування, шановні колеги. Це абсолютно дикий популізм. Тому що ті кошти, які були раніше закладені на дитяче харчування для того, щоб обслуговувати цей процес дитячого харчування, зокрема з тими тендерами, які ми маємо обов'язково проводити, і часто в регіонах може тільки одна якась фірма брати участь в тендері, це тільки здорожчує, то обслуговування цього процесу займає величезну кількість, можливо, половину чи більше половини з'їдає цих коштів. Тому ті кошти, які лишаються, це дітям можна купувати тільки неякісні продукти. Тому в наш час це абсолютний, стопроцентний популізм про це навіть говорити.
Далі. Стосовно взагалі оптимізації як такої. Ми не ведемо мову про оптимізацію як мета, щоб щось скоротити, не ведемо мову. Ми маємо забагато вищих навчальних закладів, переважна більшість з яких, і філій, вони займаються продажем дипломів, це не якісна освіта, і ми будемо продовжувати цю політику і будимо закривати їх далі в різний спосіб, іноді за їхнім власним бажанням, іноді через позбавляння ліцензій, іноді шляхом злиття-поглинання, це буде продовжуватися.
Стосовно професійно-технічної освіти. Звичайно, ми маємо труднощі, тому що ми розраховували, що цей закон про професійну освіту, він уже був би прийнятий, його ще немає. Тому ми напряму контактуємо з регіонами і закликаємо їх створювати ради стейкхолдерів, тому що я як міністр не можу знати, яке ПТУ в якому районному центрі потрібно, яке не потрібно. Це питання регіонів, це на рівні області тільки можна вирішувати.
Академії наук галузеві і Національні академії наук, ніколи це не було нашою політикою, щоб ми взяли це під себе і фінанси взяли під себе, ніколи. Такі пропозиції звучали, але переконали уряд, що це неприпустимо і тому це не виносилося.
Стосовно фінансування професійно-технічної освіти. Тут є велика проблема, тому що наша позиція була такою, що тільки область знає свою індустрію, перспективи розвитку, і знає які професії потрібні. Тому, якщо передавати на місцеві бюджети, це мають бути тільки бюджети області. І тому ми тут дійсно не дійшли згоди, тому що вони були передані на рівень міст обласного значення, переважної більшості це районні центри, тому що на цьому рівні були кошти, тому що ми дивимося також податки, і наші спроби перекласти частину податків на область для того, щоб були кошти фінансування, у нас це не вийшло вкінці року, але вже з початку року, з перших днів січня, ми мали спеціальну зустріч з Головою Верховної Ради, з Асоціацією міст України. І дійсно районний центр не може бачити для чого ПТУ, але область може бачити.
І тому ті рішення, які були прийняті, вони, і ці закони, були абсолютно правильні, ми також брали в цьому участь, я також особисто телефонував, від нас брав участь мій заступник Павло Кузьмович Хобзей. Коли було голосування, я особисто спілкувався з Головою Верховної Ради, що ми це підтримуємо, тому ці рішення були абсолютно правильні і вони відповідають нашій концепції.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дуже прошу, дуже прошу коротко зараз підсумувати і ми завершуємо засідання у зв'язку з тим, що нам всім треба бути в залі пленарних засідань. Будь ласка, Олексій Олексійович Скрипник.
СКРИПНИК О.О. Я буду дуже коротко. Я, якщо чесно, Сергій Миронович, збирався вас покритикувати за те, що ви недостатньо робите революційні реформи, от. Але прослухавши багато колег, я зрозумів, які авгієві конюшні вам приходиться розчищати. Тому приміть мої вибачення і підтримку в тих реформа, які ви робите. Я вважаю, що ви один з небагатьох міністрів, яких би я дуже хотів, щоб залишилися в новому уряді. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, хто ще хоче виступити? Олександр Володимирович, прошу.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги, я хочу сказати про те, що учора я говорив на фракції БПП в приступності Президента України, а після цього у нас була зустріч з Прем'єр-міністром України, де ми мали можливість задати питання.
Зразу хочу сказати, що Президент України зайняв чітку позицію, сказав: "Я абсолютно не буду давити на депутатів, вони будуть приймати рішення те, яке вони будуть приймати". Тому при обговоренні я хочу повторити всі тези, про які іде мова. І хочу звернути увагу, що всіх нас судять по кінцевому результату, це є головним. Які головні речі, які головні сутності обговорювалися? Це проблема довіри, компетентність – оце дві речі, без яких уряд не може існувати. Якщо у людей нема довіри до уряду, то уряду не буде. Компетентність необхідна, тому що люди не будуть чекають різних дискусій, вони чекають абсолютно конкретних рішень і щодо підручників, і щодо автобусів, і щодо виконання законів, а розмови про те, що вдалося, що ні – це є процеси, тому є люди-процеси, є люди-результат. Але ми ще знаходимося в системі освіти, де і моральність є дуже важливим елементом нашого існування. Бо ми даємо приклад людям, нашим дітям.
Тепер хочу просто звернути увагу, я говорю як фахівець, який дуже добре знає, як працює всі бізнес-процеси, які покривають, в тому числі, рішення, які ідуть від уряду. Так от я хочу сказати, що тендери по підручникам відбулися не тому, що запізно в серпні були прийняті рішення. Тому що у вас просто у міністерстві йшло розділення одного інституту на два інститути. А діти, і хочу вам нагадати, що навчальний рік розпочинається 1 вересня, а не 1 лютого. І велика кількість батьків купували, ми – мажоритарщики. Це означає, що ми отам працюємо з конкретними людьми. Не в теорії тут, в Києві в теплих кабінетах, а приходимо до студентів, приходимо в школи, працюємо з батьками.
Тому ми вам хочемо передати великий привіт від тих людей, які мають оті сервіси. Тому що велика кількість батьків, просто подивіться, є відповідні відеоматеріали, які показують, що батьки просто купували ці підручники, просто купували, бо дитина повинна вчитись. Але ж питання, звідки взявся підручник, коли начебто ще не почалось друкування цих підручників? Це дуже велике питання. І це питання буде вивчене, я вам просто це обіцяю.
Тому я вважаю, що програма "Підручник 4-7" була провалена і виконана несвоєчасно. Те ж саме стосується "Шкільного автобуса". Шановні колеги, кого цікавить, яких дітей, які ходять зі школи по 5-
Третє питання дуже важливе. Хочу нагадати, що і в Європі, і в Сполучених Шататах існує дуже простий закон. Що дитина, яка народжується, да, у матері, у батьків, це не означає, що вона їм належить. У неї є свої права. Так і до законів. Що це означає? Що якщо закон якийсь прийнятий, то після цього автори закону не можуть його інтерпретувати, як вони вбачають на це.
Мені теж, наприклад, пан Бондаренко не подобається, ну, не подобається, але ж, шановні, це закон! І ніхто не давав права комусь інтерпретувати цей закон! Першого, ви знаєте, ми з вами в одному човні, ми в червні і в липні, так, мали спробу прийняти поправки, які б дали механізми щодо кваліфікаційних вимог до людей, які пройшли в НАЗЯВО.
Але, шановні колеги, 1 вересня наступив закон – будь ласка, виконуйте його! Тому що колізія перша, невиконання закону, на мій погляд, це корупція. І ви просто повторюєте ті помилки, які робив пан Табачник. Він сам інтерпретував, оце буду робити, оце не буду робити, тут мені подобається, не подобається.
Шановні колеги, ота велика кількість конфліктів, яка виникає, вона виникає від того, що нема системного бачення. Є системне бачення, але, на мій погляд, це системне бачення дуже погане, бо бачення в вас дуже просте: хто не зможе – повинен закриватися.
Шановний Сергій Миронович, в умовах централізованої системи управління освітою це месседж, який зруйнує систему освіти в цілому. І я не можу цього сприймати.
Наступне, ви законсервували проблеми і схеми корупційні від пана Табачника. Якщо у вас нема документів, то я вам покажу, як з 63 копійок, Олексій Олексійович, і це питання для вас, 63 копійки за квартал, а зараз – гривня 80, тобто з університетів збивалася, послухайте за що: адміністрування... угоди є, адміністрування доступу до ЄДЕБО. Той, хто грамотний, то знає, що то за воздух питання, бо всі клієнтські міста в університетах і ведення бази іде від університетів.
Лілія Михайлівна, я повинен це сказати, бо у нас є позиція і у нашої фракції є позиція, і вона висловлювалася. Так от я скажу, що таким чином університети платили 7 мільйонів, зараз вони будуть платити 20 мільйонів, це в умовах зубожіння. Більше того, є перевірка Рахункової палати України, де чітко... Що таке ДП "Інфоресурс" – це державне підприємство, яке використовує монопольне положення.
Шановний Сергій Миронович, та, може, і 3 гривні ці коштують, але це ж монопольне положення. Як можна запускати схему Табачника, збільшуючи ці речі в три рази? От документ, якщо ви не маєте, я вам можу це передати.
Далі, дуже важливий момент, сейчас я скажу, це момент... Так, по ЄДЕБО я сказав. По, по... А, не виконано вимоги Закону від 14.05.2015, це просто системне невиконання Законів про внесення змін до деяких законів України щодо надання державної цільової підтримки учасникам бойових дій та їхніх дітей. Чотирнадцятого травня 2015 року прийнято, проігноровано, не імплементовано через Кабінет Міністрів.
Шановні колеги, один з авторів цього законопроекту тут сидить, це голова нашого профільного комітету. Так не можна пробити. Закон приймається для того, щоб він виконувався, а не інтерпретувався міністром освіти. Шановні колеги, якщо не буде системного стратегічного бачення куди ми йдемо, то нічого гарного не буде.
І останнє. Шановні колеги! Ми в освіті і моральність, це дуже велика річ. Я сам читаю лекції по математичній логіці і використовую такі елементи, студентам показую. Припустимо, що один равно нулю. Ну, ви знаєте, чотири прибавляю справа і зліва, що отримую? Чотири равно пять. Чотири. Це два на два – равно пять. З іншого боку, якщо один равно нулю, то одиничку сюди прибавляю, нуль сюди прибавляю. Отримую один равно одному. Прибавляю по три, отримую - четыре равно четыре. Дважды два – равно четыре.
Бачите? Із хибного припущення, що один равно нулю, я довів, що дважды два – равно пять и дважды два – равно четыре. Так коли ми викидуємо якусь фейкову інформацію на блогера, після цього на брифігну Кабінету Міністрів посилаємось на сумнівні такі речі, я скажу вам, це просто неподобство. І ви даєте дуже поганий приклад, моральний поганий приклад того, як можна переносити аргументацію з предметного, з професійного майданчика на особистісний. Це ненормально.
І тому моя буде пропозиція, я вам ставлю як народний депутат і від БПП, і від Херсонщини. І до речі, у мене є звернення від кримчан, ми проводили зустріч з ними. Для мене це було, що от просто один момент. Ми кажемо, що ми для Криму, для Донецька, Луганська використовуємо моменти. Скажіть, а хто це буде робити, дистанційна освіта? Чи є конкретні інструменти щодо оплати вчителів за цю дистанційну освіту? Нема.
Шановні колеги! Так не можна робити. У вас міністерство, воно повинно брати закони і імплементувати, і контролювати їх виконання. Оце і є стратегічна робота міністерства.
Тому, Лілія Михайлівна, я вношу пропозицію проголосувати за, так як вчора у нас і було по уряду, за визнання роботи Міністерства освіти незадовільною. Дякую за увагу. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую до слова Тараса Дмитровича Кременя.
КРЕМІНЬ Т.Д. Пане міністр, дорогі колеги! Я прекрасно розумію, що за пару хвилин у нас розпочинається, вважаю, дуже важливе засідання Верховної Ради України.
Не хотів би зупинятися на тих речах, які справді мають проблемний характер для нашої області, взагалі для півдня України. Але, звичайно, хочу сказати наступне. Насправді у членах комітету, зрештою нашого комітету, ви не повинні бачити ані ворогів, ані людей, які сумніваються у компетентностях вашої команди, яка прийшла до очолюваного вами міністерства. Ми прекрасно розуміємо, що сьогодні ми переживаємо непрості часи, і на хвилі, непростій, складній і трагічній, змінюється держава. І, очевидно, вона повинна змінюватися за цивілізаційними правилами. Тому, звичайно, разом із тим, що ми думаємо і говоримо про те, якою була робота міністерства, і взагалі вся наша оцінка, бо оцінка міністерства – це оцінка, звичайно, нашого комітету, наскільки ми змогли бути відкритими і щирими у своїй співпраці, бо зрештою і нам ставляться запитання, звичайно, перспективи розвитку міністерства нам теж хотілося б бачити, бо, на превеликий жаль, ми надзвичайно ефективні в продукуванні нових законопроектів, але рівень виконання багатьох із них, що стосується освіти і науки, він є невисоким, з різних причин. І не тільки Мінфін, і не тільки Мінекономіки і так далі.
Тому я хотів би, незважаючи на те, яке буде сьогодні рішення більшості у Верховній Раді України, щоб Міністерство освіти і науки все-таки залишалося головним стратегічним пріоритетом нашої держави. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, отже, дозвольте я просто підіб'ю підсумки – і ми приймемо рішення.
Перш за все, я хотіла б, щоб всі ви звернули увагу на те, в яких умовах довелося працювати уряду впродовж останніх двох років. І я не знаю, чи є ще якийсь уряд і якісь міністерства, які стикалися з тим, що вони повинні працювати під час військових дій, під час величезної кількості переселенців: понад півтора мільйона. І все це також відбивається як на стані бюджету України, так і на певній пріоритизації завдань.
Я завжди намагаюся у залі Верховної Ради довести, що освіта і наука є частиною нашої національної безпеки так само, як і наша армія. Проте, все одно життя дає свою пріоритизацію і ми всі надзвичайно негативно сприймаємо те, що ми не можемо мати ту достатню кількість засобів, яка нам потрібна, і я думаю, що Міністерство освіти ще більш негативно це сприймає і турбується про це. Але треба також при цьому визнати, що інколи в цій битві за реформи і в погоні за реформами, ми інколи імплементуємо неправильні рішення, які нам потім доводиться виправляти в парламенті. І одне з таких, це реформа децентралізації, в якій було важко прорахувати, і от члени бюджетного комітету теж це знають, бо я ставила питання в бюджетну ніч 3 рази. Проте ви впевнені, що міста обласного значення можуть потягнути ці професійно-технічні навчальні заклади? Для прикладу, бюджет одного професійно-технічного навчального закладу може бути більш ніж половина бюджету такого міста.
Зрозуміло, що при реформі децентралізації, коли значна частина податків переноситься на локальний рівень, не було до кінця зрозуміло і прогнозовано як ці податки будуть збирати в різних територіальних одиницях, тому що будуть зовсім різні рівні надходжень. Зараз ми цю помилку виправляли законом в парламенті.
Точнісінько так само я переконана, що ми не можемо іти на те, щоб не забезпечити дітей вчасно безкоштовними підручниками, які є частиною безкоштовної освіти, згідно Конституції.
Тому проблем накопичилося багато, але все одно ми повинні рухатися вперед. І я хотіла б закликати нас сьогодні до усвідомлення також величезної відповідальності. Куди буде далі рухатися ця країна, якщо ми будемо зараз діяти в спосіб руйнівний?
Отже, з приводу самого проекту рішення. Шановні колеги народні депутати, ви маєте проект рішення, і цей проект рішення полягає в тому, щоб інформацію міністра освіти і науки України взяти до відома. Ми не уповноважені тут, на засіданні комітету, виносити відповідні рішення іншого характеру. Саме Верховна Рада сьогодні буде працювати над оцінкою уряду. У нас буде можливість висловитися в залі пленарному в народних депутатів, в голів комітетів. І там ми зможемо вже давати саму оцінку роботі уряду. Ви знаєте, що зареєстровано постанови з цього приводу, постанови Верховної Ради. Натомість сьогодні відбулася складна, але доволі глибока дискусія в комітеті, і ми цю інформацію приймаємо до відома.
Будь ласка, якщо ще хтось хоче висловитися… Так, це по процедурі. Тому в цьому полягає наше рішення. Прошу голосувати народних депутатів.
Дякую. Дякую всім за участь в засіданні комітету. Дякую міністру за розлогі відповіді. Дякую.
КВІТ С.М. Дякую вам.