Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки і освіти

від 02 вересня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету Л.М.ГРИНЕВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розпочинаємо перше засідання Комітету з питань науки і освіти під час третьої сесії. Я вітаю всіх з початком третьої сесії, хоча він дуже складний і драматичний. Але так чи інакше ми маємо рухатись вперед, тим більше, що ця сесія буде супроводжуватися  цілою низкою дуже серйозного базового законодавства  у сфері освіти і науки.

Я б хотіла нагадати, що  найближча подія, дуже важлива для нашого комітету, це комітетські слухання, на яких  ми будемо розглядати 4 законопроекти про наукову і науково-технічну діяльність. Є там урядовий законопроект  і три альтернативні.  У нас  будуть відкриті комітетські слухання, на  які ми запросили представників  різних  наукових інституцій, наукових спільнот, громадських організацій, яким  цікаве питання розвитку науки, на які ми запросили  представників обласних адміністрацій.  Тобто має бути дуже серйозне і принципове обговорення. І я тому вас заохочую приділити увагу  питанням цього базового Закону  "Про наукову і науково-технічну  діяльність".

Окрім того,  ми чекаємо від уряду на внесення Закону  "Про освіту", проекту закону, і проекту Закону про  професійну освіту". Це також будуть дуже серйозні,  великі, глобальні закони, тому нас чекає, справді,  важлива принципова робота з оновлення освітнього   законодавства  і наукового законодавства. 

Сьогодні  у нас досить короткий порядок денний. Тому що окрім того порядку денного, який ми вам  попередньо надсилали, є корективи, оскільки автори  двох законопроектів попросили  не розглядати їхні  законопроекти. Зокрема пані Пташник попросила не розглядати законопроект  № 2447, оскільки вони будуть доопрацьовувати цей законопроект. Так  само, у зв'язку  з відсутністю автора, народний депутат  Рибалка  попросив відкласти розгляд його законопроекту. Тому ці два пункти у порядку денному зараз відсутні.

Сьогодні Міністерство освіти і науки представляє на засіданні комітету заступник міністра Павло Броніславович Полянський. Також тут присутня голова Державної служби інтелектуальної власності України Алла Георгіївна Жарінова. Начальник управління промислової власності Державної служби інтелектуальної власності України Інна Олексіївна Шатова. Інна Олексіївно, ви сідайте там, де є вільне місце біля мікрофону, оскільки буде обговорення. Дмитро Миколайович Гузій, голова громадської ради при Державній службі інтелектуальної власності України. Також наш позаштатний консультант Геннадій Олександрович Андрощук.  

І пропоную перейти до розгляду першого питання. Проект Закону про внесення  змін до Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" щодо зміни процедури отримання патентів на промислові зразки (реєстраційний номер 2352).

А ви мені дали не оновлений порядок, чи як? Я знаю. Знаю. Я думала, що це ще якийсь, бо мені мали дати оновлений порядок.

Отже, це питання зняте. Це я розумію. Тобто для інтелектуальної служби ми тоді, я хочу тоді впорядкувати тоді порядок так, щоб в першу чергу всю таку когорту людей з питань інтелектуальної власності розглянути і відпустити. Тут є одне питання, яке стосується інтелектуальної власності. В цьому не виправленому порядку денному, який секретаріат не виправив. Воно за третім номером по порядку, це проект Закону про внесення змін  до деяких законодавчих актів України (щодо  розширення доступу сліпих, осіб з порушенням зору і хворих на дислексію до виданих творів у спеціальному форматі) за номером 2368а. Це питання, яке пов'язане з інтелектуальною власністю.  І ми консультувалися по цьому питанню з Державною службою інтелектуальної власності.

Тому дозвольте тоді розпочнемо з цього питання, щоб заодне скористатися присутністю всіх представників, пов'язаних з інтелектуальною власністю. Оскільки я є співавтором цього законопроекту, дозвольте, я його доповім, а тоді надам слово  Тарасу Дмитровичу Кременю як голові відповідного під комітету.

Отже, шановні колеги, ви добре  знаєте, що  сьогодні використовуються для людей, котрі є сліпими, для  їх навчання твори, які видані шрифтом Брайля. Тобто це  відповідний формат рельєфно-крапкового шрифту, який є надзвичайно дорогим.  І сьогодні в світі практика більшості країн світу, а в даному випадку ми  маємо відповідне законодавство, подібне, яке ми сьогодні пропонуємо прийняти, в 90 країнах світу, який полягає в тому, що  для людей такої категорії використовуються  для  їх навчання, для їх освіти, для їх ознайомлення з літературними творами спеціальний цифровий  формат для  сліпих. Тобто  це є той формат, який дозволяє і програмне забезпечення, яке  дозволяє  переводити друкований твір у  аудіо-твір спеціального формату, який дуже легко використовується у відповідному  пристрої, де можна знайти окрему  сторінку, де  можна зробити  позначку. І в більшості навчання, особливо вже  в старших класах таких людей, здобуття ними інших ступенів освіти  здійснюється не через  твори на друковані шрифтом Брайля, а  через  такі аудіо-твори в цьому спеціальному аудіо-форматі. Яка тут існує сьогодні проблема? Навіть ті громадські організації і ті організації, які переводять і можуть переводити вже ці твори в аудіо-формат,  на превеликий жаль, не можуть цього робити в тому благодатному полі, яке створена в тих 90 країнах. А саме вони при цьому мають до цього  часу не тільки зазначати автора, а сплачувати автору за переведення книг в такий формат. Тому ми не можемо це робити з навчальною літературою. Так от, в 90 країнах світу здійснено спрощений підхід, коли автор зазначається, але сплата для автора при переведенні в цей формат для сліпих і для хворих на дислексію не здійснюється. Тобто це є так званий сприятливий доступ до твору в такому форматі для людей з порушеннями зору. Отже, про це цей законопроект.

Хочу вам сказати, що перед тим як його вносити, ми провели дуже широке обговорення і консультації з різними організаціями по цьому законопроекту, починаючи від організацій, які представляють таких людей і завершуючи державною службою інтелектуальної власності, тому що це пов'язано з правами, з авторським правом.

Науково-експертне управління зробило зауваження виключно редакційні правки по тексту, жодного принципового зауваження. Де вони просять, наприклад, одне слово, наприклад, аудіовізуальний написати аудіо-описовий. Тобто ці слова дуже легко замінити просто в процесі озвучення цього законопроекту.

Я готова відповісти на будь-які питання з приводу законопроекту, а якщо таких питань немає я тоді надам слово Тарасу Дмитровичу. Будь ласка,  Тарас Дмитрович.

КРЕМІНЬ Т.Д.  …не тільки людей з обмеженням слуху чи вадами зору, але і всіх інших вад…

Трошки відійду від теми свого коментаря чи репліки. Знаєте, минулого тижня ми були в одному університеті, і читав свою лекцію всесвітньо відомий фізик …….. Після цього я зрозумів, що Україна повинна максимально швидко, щоб дотягтися до якогось рівня, щоб вирівняти рівні доступи і можливості для людей незважаючи на їх фізичний стан.

Тому я вважаю, що внесення змін до кількох законів і допоможуть людям з обмеженими, з певними вадами все-таки адаптуватися і бути  максимально наближеними до художніх творів. Це не тільки наша примха, а є безліч всесвітніх документів, зокрема, кожен із вас звернув  увагу на Маракеську угоду. Таким чином, ми  імплементуємося  до і поєднуємо свої зусилля разом із тими організаціями, які ратифікували  цю угоду. Тим самим, ми будемо отримувати ті ж   самі можливості і ресурси, які сьогодні  мають люди з обмеженими можливостями в країнах,  де відповідний документ  вже діє.

Тому, я вважаю, що не зважаючи на можливість появи якоїсь критики, очевидних доповнень з боку тих, або інших установ, стосовно окремих  авторів, прекрасно розуміємо, що, з одного боку, є сумніви в порушенні авторських прав, або      суміжних  прав. Але з іншого боку, ми не повинні обмежувати права громадян  України, які потребують нашої допомоги.

Зверніть увагу, що доступ  до інформації, можливо, не найголовніший фактор,  яким ми   повинні забезпечити наших людей. Ви подивіться, на вулиці немає людей у візках. У нас не пристосований для того транспорт, наші тротуари, наші …….,  наша Верховна Рада. Я не говорю про людей сліпих. Ми із співчуттям дивимося на наших олімпійських чемпіонів, але крім тріумфу, ніякої допомоги немає.

Тому, моя позиція така, що цей законопроект, який підтриманий головами кількох профільних комітетів,  треба підтримати і рекомендувати його до  розгляду в першому читанні.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А можна запитати, чому ви,  проти того, щоб його ухвалити  в цілому?

КРЕМІНЬ Т.Д. В цілому, я перепрошую, в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто за основу і в цілому.

КРЕМІНЬ Т.Д. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що я хочу також поділитися з тим, що це   питання, його треба вирішувати вже, тим більше, що формується бюджет і  нам ще ж потрібно в бюджет  в бюджет, хоч трошки "капнути", якихось грошей  для  переведення цих книг в якийсь формат, принаймні для навчання в школі. І якщо ми зараз будемо "розтягувати волинку"  між першим і другим читанням заради того, щоб поміняти кілька слів, про які написало науково-експертне управління, це буде, ну, справді затягування процесу, і в бюджет знову нічого не потрапить для цих дітей.

Хочуть служби інтелектуальної власності. Будь ласка, якщо можна…

______________. Лілія Михайлівна, ми сказали "б", а не сказали "а". Існує Маракеська угода, міжнародна, яка обумовлює ці питання. Ми ще не ратифікували її. Тобто ми імплементували норми в національне законодавство, а не приєднались до оцього міжнародного договору Маракеської угоди. Тобто тоді треба або ще одним пунктом, це може внести або Кабінет Міністрів, або Президент, тобто про приєднання України до Марракеського договору, який нещодавно був розроблений і який обумовлює всі ці питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Я з радістю приєднаюсь. І всіх буду просити до Маракеської угоди. Тільки давайте ми не будемо зараз прив'язувати це питання. Ми звернемося, цілком слушно зауважують депутати до уряду, про те, що до неї треба приєднатися. Але давайте ми через це не будемо зараз гальмувати законопроект.

Будь ласка, я би хотіла пані Жаріновій ще надати слово, бо вони дивилися цей законопроект. І тоді вам.

ЖАРІНОВА А.Г.  Ми дивилися. І ми повністю підтримуємо всі норми. І вважаємо, що необхідно повністю його приймати в такому вигляді як він є. Це наша позиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую. 

Будь ласка.

ГУЗІЙ Д.М.  Дякую.

Коротка репліка від умовно  громадськості, я голова громадської ради.

Питання авторського права, я думаю, в цьому комітеті протягом цієї сесії, будуть звучати ще дуже довго і актуально. І так виходить, що з цього законопроекту починається якраз, ну, і сесія, і обговорення. Дуже слушне і правильний принцип був згаданий, що, з одного боку, начебто нам потрібно захищати права авторів, а, з іншого боку, і захищати інтереси окремих груп суспільства. І дійсно авторське право нарешті повинно почати відігравати не якусь абстрактну роль захисту абстрактної, цілісності твору, а служити суспільству і знаходити баланс інтересів.

Тому, якщо комітет вважає, що баланс інтересів тут знайдений то тоді варто його просувати цей законопроект.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Будь ласка, Міністерство освіти.

ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б. Шановна пані голово, члени комітету, учасники!

 Міністерство беззастережно підтримує ці законопроекти. Я би сказав, що ця проблематика вона вже валає і вона на часі. Я би дозволив собі звернути увагу на одну річ котра, можливо, знадобиться. Це щодо вживання терміну хворих на дислексію і в назві закону, в його змісті. Справа в тім, що дислексія, це не хвороба. Це особливий стан, який, до речі, терапевтично коригується. Існує, я не буду про це казати, шість головних форм чи типів дислексії. Але це не хвороба. Я би пропонував по тексту замінити: "осіб з дислексією". Це буде більш коректно.

А щодо інших речей, міністерство не має жодного зауваження, ми цілком підтримуємо цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

Хто ще хоче висловитись? Будь ласка.

СКРИПНИК О.О.  Декілька запитань. По-перше, я підтримую цей закон. Тобто немає ніяких цей, просто суто такі технічні речі. У нас тут йде визначення, як спеціальний аудіоформат і так далі, і так далі. Наскільки я розумію, цей формаТ має міжнародне означення, так? Тобто називається "дейзі"?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зараз поясню. Я зрозуміла.

СКРИПНИК О.О. Чому ми не зсилаємося просто у визначення або даємо там в дужечках – міжнародний. Тому що я розумію, що в тому форматі, так, це цифровий формат, там є досить багато різних, це міжнародний стандарт, щоб просто давати зсилку на цей стандарт і норму.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поясню.  Справа в тому, що "дейзі", це також фірма приватна, яка продукує цей формат. І до неї можуть бути альтернативи. Це все  одно, що якби ми вписали, наприклад, до якогось закону "Microsoft", наприклад. Але вони роблять зараз найкраще, можна сказати, програмне забезпечення в цьому плані, найкраще.

Але, можливо, завтра буде інша фірма робити ще краще. Тому це називається узагальненим словом – формат. А, можливо, українські програмісти зроблять ще щось краще. І ми не можемо лобіювати якогось одного продуцента, який робить відповідне програмне забезпечення. Тому ми уникли назви "Дейзі".

СКРИПНИК О.О.  Можна, тоді у мене зразу є питання. Я не знаю, чи тут є спеціалісти з цього питання. Але чи існує в даному форматі міжнародний стандарт ISO, який би специфікував цей формат? Тому що, то, що це є приватна фірма,

Фрг__05225*001*008<09:12:02><РоманенкоГ.В.>

це не означає, що вони не могли випустити стандарт, який підтримує достатньо багато виробників. Так само як є зараз от узагальнений стандарт XML, на основі якого дуже багато формується інших стандартів, тобто сумісних між собою, який дозволяє потім обмінюватися… І це фактично уникає нас від згадування приватних компаній, а згадку на міжнародні стандарти. Тому я хотів би почути…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, ми консультувалися, власне, з людьми, які є споживачами і цього формату. Скоріше всього так, вони мають ці стандарти. Але також розуміємо, що, як ми пишемо спеціальний формат, так, як це, до речі, записано і в законодавстві багатьох країн як спеціальний формат, ми обов'язково покриваємо "дейзі", і "дейзі" туди входить. Якщо ми пишемо "дейзі", нас чи науково-експертне управління, чи будь-який інший опонент може звинуватити, що ми лобіюємо через українське законодавство тільки одну-єдину фірму. Тому ми фактично розширюємо можливості. Це не означає, що ми не будемо використовувати цей формат.

СКРИПНИК О.О. Лілія Михайлівна, ви розумієте, я трішки як професіонал в цій сфері хотів би сказати, що я не, власне, не хотів би, щоб тут було написано "дейзі", да? Я, власне, кажу, що я маю підозру, я не впевнений, бо я не займався цим питанням, маю підозру, що скоріше всього, що в світі під цей формат є міжнародний стандарт, який не прив'язаний до …. "дейзі". І будь-яка нормальна компанія, вона, власне, намагається зробити так, щоб був стандарт, яким відкрити моделі даних.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, що ви пропонуєте? Щоб ми внесли якісь певні слова до законопроекту, які саме?

СКРИПНИК О.О. Я думаю, що, напевно, правильно було би просто дослідити. Тобто, якщо нам це спішно, о'кей, приймаємо в тому форматі, який є, тобто ………. Якщо це буде все-таки хоча би друге читання, до того моменту дослідити і вставити, власне, фразу, яка би специфікувала міжнародний, якщо він є, міжнародний формат для даних. І все, просто це буде трішки більш професійно з точки зору, власне, такої, ІТ-сумісності для сумісності з міжнародними форматами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Давайте, ви можете… Ну, тут ще, крім того, я раджу, щоб ви звернули увагу на листи. Вам мали роздрукувати копії листів. бо ми робили письмові запити з приводу цих формулювань на різні організації і зокрема, тих людей, які безпосередньо займаються цим.

Будь ласка, Максим.

_______________. (Не чути) 

СКРИПНИК О.О. Ок. І друге питання в мене, власне, з точки зору авторських прав. Наскільки я розумію, ми трошки в даному випадку поводимося більш поблажливо до авторських прав, тобто для використання, для людей з обмеженими можливостями, ми можемо їх використовувати  більш…

_______________. Ну фактично так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми книгу переводимо в аудіо формат, але це не є звичайний аудіо формат, який слухають в навушниках споживачі, які собі купують книжки в Інтернеті. Це є спеціальний формат, який власне, є для сліпих людей, з навігатором відповідним.

Мабуть, хтось з вас, хто має, ну стикався з сліпими людьми, які використовують сьогодні і книжки, і пишуть самі. Коли вони пишуть на клавіатурі в цьому форматі самі, вони чують текст, який вони пишуть. Тобто він працює ще й у дві сторони.

Це є програма, яка переводить текст написаний у аудіозвук, але в спеціальному форматі, який ще дозволяє мати зручний навігатор для зовсім сліпої людини.

СКРИПНИК О.О. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

_______________. Просто, якщо ми не приєднаємось до Маракеської угоди, КПД цього закону буде незначне. А якраз Маракеська угода, яка десь буквально рік тому було прийнято світовою спільнотою, Всесвітньою організацією інтелектуальної власності відкриває і дає можливість обміну безкоштовно.

Тому би якби був пункт прискорити подання на ратифікацію. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу внести до протоколу засідання доручення підтримати… доручення про звернення до Кабінету Міністрів з приводу приєднання до цієї угоди. Дякую. Дякую.

Шановні колеги, я пропоную зараз провести голосування за те, щоб проект за номером 2368а, поданий народними депутатами Гриневич, Денісовою, Княжицьким, Шухевичем та Третьяковим рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та в цілому з врахуванням правок, які вказані науково-експертним управлінням, там є редакційні правки, а також, з вивченням зауваження пана Скрипника.

Хто за таке рішення?  Прошу голосувати. Дякую. Одноголосно.

Питання нашого засідання… Я дякую…

Проект  Закону   про внесення змін до статті 42  Закону  України "Про вищу освіту" щодо удосконалення  вимог до   кандидата на посаду керівника вищого навчального  закладу (реєстраційний номер 2135а), поданий народними депутатами Найємом, Гриневич, Скрипником, Кременем, Заліщук, Лещенком і Фріз.

Отже, доповідати мав Мустафа Найєм, проте його  і викликали зараз   і він має бути в іншому місці. Він підійшов до мене  і сказав про те, що на жаль, не зможе взяти участь у засіданні, і просить, щоби я доповіла законопроект.

Я хочу сказати, що ініціатором цього законопроекту, справді був Мустафа Найєм. І цей  законопроект продовжує велику ініціативу, яка  обговорювалася на Національній раді  реформ "Go Global", де іде мова    про те, що всі провідні люди в українському суспільстві повинні володіти  основними мовами Європейського Союзу, в зв'язку з процесом євроінтеграції, а також процесом глобалізації системи освіти та науки. 

І тому, цей законопроект фактично присвячений тому,  що у вимоги до кандидата  на посаду керівника вищого навчального закладу,  а йде мова про вищі навчальні заклади 3 і 4 рівня акредитації, іде вимога  про те, щоб мати вчене звання та наукові, тобто всі вимоги, які є в чинному                                                                                  Законі про вищу освіту, в статті 42. Але додається вимога: "А також, володіти  однією з  іноземних  мов, і  взяті три мови як офіційні мови  Європейського Союзу: англійська німецька та  французька мови.

Також, оскільки йде мова про те, що володіти – це дуже широке поняття, тому яким має бути цей рівень володіння: чи це, наприклад, Б1, чи Б2 (це незалежний користувач), чи це має бути якийсь вищий ще рівень володіння – це віддається для визначення Кабінету Міністрів.

Ми отримали зауваження Науково-експертного управління до цього законопроекту і хочу вам сказати, що з багатьма зауважень  Науково-експертного управління я особисто погоджуюся, і  розумію, що  цей законопроект, маючи насправді хорошу ідею по  підвищенню кваліфікаційних вимог  до осіб, які претендують керувати вищими навчальними закладами, потребує внесення відповідних поправок між першим і другим читанням.  Тому моя пропозиція – голосувати цей  законопроект за основу, а потім  доопрацьовувати  відповідно до  пропозицій науково-експертного управління.

Висновок науково-експертного управління пропонує взагалі цей законопроект  відправити на доопрацювання. Тому я виношу вам зараз дві пропозиції: або приймаємо за основу і доопрацьовуємо, або  відправляємо на доопрацювання, якщо депутати будуть  на цьому наполягати.

Будь ласка… думаю, що варто заслухати  Міністерство освіти – виконавчий орган, а після того – запитання, відповіді, обговорення. Прошу.

ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б. Шановна пані голово! Міністерство освіти підтримує філософію, логіку цього законопроекту. Справді, там можуть бути нюанси внесені, але, на нашу думку, він  потрібен.  Можливо, це, як буде зазначено, що для тих керівників, які вперше  призначаються, щоби він не мав зворотної сили чи в інший        спосіб, але він потрібен. Ну він уже волає не перший рік, ми свідомі цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. ну автори закладали думку про те, що ця вимога буде стосуватися керівника тоді, коли він іде на вибори і коли з ним укладається контракт. Тобто він має відповідати вимогам, які є до керівника.

Будь ласка,  які є думки? Шановні колеги, прошу  ставити запитання або обговорювати. Хто бажає висловитися? Прошу.

_______________. Шановний голово, шановні колеги, шановні присутні! Я хочу сказати, що я мав бесіду з Мустафою Найємом перед  цим засідання, тому  ми врахували бачення того, що закладено в нормах цього закону. Хочу сказати, що я, дійсно, підтримую ідеологію  того, що  повинно  пройти оновлення складу керівників вищих навчальних закладів. І цей закон це вочевидь може зробити.

Але хочу звернути увагу на наступні речі. Питання, пов'язане з введенням обмежень, пов'язаних з порушенням кандидатами вимог чинного законодавства чи  об'єктивної неможливості  зайняття цієї високої посади за станом здоров'я, вже врегульовані зараз. Проте авторами  законопроекту пропонується ввести  саме академічні обмеження щодо можливості кандидата бути обраним на посаду ректора вищого навчального закладу.  При цьому для мене не зовсім зрозуміло, чому в якості одного  з головних критеріїв виступало володіння  таким кандидатом однієї  з трьох  іноземних мов англійської, німецької або французької. Чому залишилися поза увагою інші світові мови, наприклад,  іспанська, швецька, італійська, польська чи китайська? Бо, наприклад, китайський ринок  освітніх  послуг сьогодні найбільш  динамічно розвивається.  Такий порядок, на мій погляд, неминуче викличе питання з боку  цих країн. Можливо, можна було написати, ну наприклад, європейськими, однією з європейських мов  або мов країни, яка входить в Європейську Унію. Ну наприклад, це наприклад.

Далі.  Інше питання у мене  виникає також щодо того, чому в якості академічних  критеріїв, наприклад, не взяти такі інтегральні аспекти, якщо ми вводимо ці поняття.  Ну наприклад, участь кандидата на посаду  у відповідних  міжнародних  програмах  та проектах, які визнані Україною і реалізуються в рамках, наприклад, фінансування, яке  дає  Європейська Унія  або, наприклад,  Сполучені Штати. Або участь, наприклад,  в  якихось проектах, наприклад там "……" чи "….…", що  перед тим, як людина, скажімо, буде мати чи сприймати участь у виборах ректора, він повинен бути координатором або експертом в одній з європейських програм. Це питання, це питання… Бо це  питання  дискримінації відносно того, чому  ці критерії йдуть, а  інші критерії… Або наприклад,  публікація ним своїх лекцій та наукових праць, наприклад, в мережі Інтернет на Ютюбі для того, щоб ви побачили, що ця людина взагалі вміє читати лекції,наприклад. Якщо вміє, то як, якою мовою читає і таке інше. Далі. Публікації кандидатом наукових статей у авторитетних міжнародних бібліографічних реферативних базах. Це приклад.

Також, я не можу сприйняти викладену в законопроекті  пропозицію  щодо надання  Кабінету Міністрів   України  порядку визначення  рівня володіння іноземною мовою. Ви розумієте,  якщо ми Кабміну віддаємо це на  відкуп, то,  наприклад, я хочу   сказати,  що наприклад Кабмін введе норму B-1,наприклад. Що за цим буде стояти?  Наприклад, я знаю англійську мову, я можу нею  спілкуватися. Але, шановні, я не можу  здати B-1. Таким чином, фактично дуже велика кількість людей, які можуть забезпечити роботу вищого навчального закладу, є чесними, компетентними, але фактично вони зможуть виконати ті кваліфікаційні  вимоги, які буде визначено Кабінетом Міністрів  України.

Крім того,  хочу звернути, шановні колеги, вашу увагу,  що відповідно до статті 26 Закону України  "Про вищу освіту" визначено наступні основні  завдання вищого навчального закладу: впровадження на високому  рівні освітньої діяльності, які забезпечують здобуття особам вищої освіти відповідного ступеня. Дальше, впровадження  наукової діяльності, участь у  забезпеченні в суспільно-економічному розвитку і так далі, і так далі.

Тому  вважається, що  головним критерієм при відборі кандидата на посаду керівника  вищого навчального  закладу має бути його  здатність забезпечити виконання  покладених на цей заклад завдань. Тому володіння таким кандидатом однією з трьох передбачених законопроектами іноземних мов є бажаним, дійсно, бажаним. Це дуже важливо, бо ректор в першу чергу представляє університет, він повинен (must, ………, а must)  володіти іноземною мовою. Але  ніяк не тим критерієм, який буде відсікати  доступ всієї  до цієї високої посади. Тому я вважаю, що потрібно все-таки доопрацювати цей законопроект для того, щоб ми дійсно збалансовано вийшли з пропозиціями і надали можливість ввести кваліфікації для зайняття такої високої посади – ректоральний університет. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто ще хоче висловитись, шановні?

Будь ласка, Тарас Дмитрович.

КРЕМІНЬ Т.Д.  Як один із співавторів цього законопроекту я не можу не погодитися з висловленими зауваженнями. Бо справді, мета, яка стояла перед нами в першу чергу, це, ну, як мінімум привернути увагу до тієї проблеми, яка у нас є. І це стосується не тільки керівників вищих навчальних закладів. Це стосується і діячів нашої держави. Це стосується зрештою і членів нашого комітету.

В принципі ми повинні демонструвати не тільки свої амбіції, не тільки свою законодавчу можливість, свій талант, професійність, але і зрештою, коли ми маємо зарубіжні поїздки, так само гідно представляти і наш комітет, а значить і Верховну Раду на високому рівні. Але один із плюсів того всього, я все-таки вважаю, що було б, напевно, коректним, щоб це питання ми, і в цьому питанні ми приділили більшу увагу. Бо, наприклад, серед тих вимог, які ставляться до керівника на посаду вищого навчального закладу, - вільне володіння державною мовою.

Мені здається, що ця вимога дуже часто опускається. Хоча вона на сьогодні, я вважаю, є досить принциповою. Не кожен керівник вищого навчального закладу зрештою міг цим володіти. Я вважаю, що такі поняття як "стаж роботи на посаді науково-педагогічного працівника не менше 10 років" в якійсь мірі теж архаїзм. Бо десятиліття роботи не визначає професійність і можливість претендента на цю посаду справді відповідати відповідним критеріям.

Бо сьогодні ми зменшуємо рамки для претендентів на посаду в органи прокуратури, в правоохоронні органи, намагаємося оптимізувати відповідні кваліфікаційні можливості. Але в той же час настільки суворо ставимося до керівника вищого навчального закладу. Зрештою в кінцевому результаті ми повинні усвідомити, що ми хочемо від системи вищої освіти. І відповідно чим прозорішим буде наше уявлення, тим конкретизованішим буде розуміння, яким насправді повинен бути керівник. Ну, я вважаю, що було б, напевно, коректно з огляду на зауваження і той резонанс, який викликав цей законопроект, все-таки повернути нам його на доопрацювання, обговорити його в наших професійних колах, на округах і так далі. І заручитися не тільки співпрацею з боку керівників вищих навчальних закладів, а все-таки звернути увагу на світовий досвід, досвід європейських співтовариств. По правді кажучи, іноземні мови у такому триєдному форматі – це так само є обмеження і повинні так само звертати увагу на досвід, взаємодії співпраці вищих навчальних закладів.

Ну, а, що стосується потреби, то звичайно вона є. Це абсолютно нормально по умовчанню в усьому світі, немає такого освітянина, ну, я так вважаю, або майже немає, який не володіє мовою світового співтовариства, не друкується в зарубіжних виданнях, не бере участі в наукових конференціях, з рештою не презентує себе в цивілізованому світі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я лише хотіла б звернути увагу, що автори законопроекту не претендували виписувати вимоги повністю всі і про все до керівника. Цей законопроект стосувався виключно володіння іноземних мов. Не йшла мова про публікації, презентації лекцій і все решту, це інше зовсім, це теж вимоги до керівника, але це не було завданням цього законопроекту. Точнісінько так само, Тарасе Дмитровичу, ви зараз звертаєте увагу про 10 років, але це не є набутком цього законопроекту, норма про 10 років є в чинному Законі про вищу освіту. Тобто тут можуть бути два підходи. Мета була саме привернути увагу до іноземних мов. І в цьому випадку у нас є абсолютна можливість шляхом поправок між першим і другим читанням додати перелік мов чи забрати право в Кабінету Міністрів саме, щоб Кабінет Міністрів встановлював цей рівень. Тобто це можна робити шляхом поправок і тоді його приймати за основу це є одна з пропозицій. А можна доопрацьовувати законопроект фундаментально і допрацьовувати як  з урахуванням того, про що говорив Олександр Володимирович і Тарас Дмитрович, як взагалі вимоги до керівника вищого навчального закладу. І тоді це зовсім інший законопроект, який стосується взагалі повного переліку вимог.

Автори цього законопроекту не претендують на те, щоб кардинально в цьому саме законопроекті змінювати вимоги. Я думаю, що це право окремої законодавчої ініціативи, на яку має право і кожен народний депутат нашого парламенту.

_______________. Лілія Михайлівна, все правильно. Але коли я про це сказав, я сказав про те, що є інтегральні речі, які включають, але не таким чином, включають норми – кваліфікаційні вимоги. Наприклад, я просто поясню. Коли, наприклад, я є координатором проекту "Темпус" або їду по програмі, двомісячній, по програмі "Аерікс", які фінансуються Сполученими Штатами, у мене нема вибору – і я повинен спілкуватися і працювати, робити все англійською мовою. Але в цьому випадку тоді Кабмін не може впливати, через те що він для мене буде встановлювати екзамени щодо того, який сертифікат я повинен пред'явити. От, про що йде мова.

Тобто моя пропозиція йде до того, що якщо ми його доопрацюємо, то ми можемо ввести такі пропозиції, які будуть включати норму, але не таким жорстким чином, при якій, дійсно, ректор – він має "експіренс", він приймав участь у проектах, офіційно, в проектах не якихось домашніх, а в проектах, які визнані Україною. І тоді стає зрозумілим, що він знає англійську мову. Але сертифікат, може, вже там в 50-52 роки він уже не може отримати в силу фізіологічних питань. Але він спілкується, все нормально.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Ще хтось хоче висловитися, колеги? Чи переходимо до голосування.

ЛИТВИН В.М. Можна я, дозвольте?

Взагалі приймати такий закон – це рівнозначно тому, щоб створювати гурток хорового співу в оперному театрі. Я думаю, через рік-два вже цей закон не буде потрібний. Ми йдемо до такого часу, що всі люди будуть володіти мовою. Україна стає відкритою, і це буде об'єктивний процес.

Сама постановка питання, я думаю, що вона пришвидшить прийняття відповідного рішення.

Я скажу, що я особисто не можу підтримати з огляду на те, що незабаром будуть вибори одного ректора, який володіє іспанською мовою. (Шум у залі) Ну я вам кажу… я читаю, що тут написано, і у мене складається враження, що комітет працює на те, щоб прийняти закон проти одного з кандидатів на посаду ректора.  Так було нещодавно, коли прийняли закон, що хто голосував  16 січня, то не може бути ректором. І Калетнік злетів…  (Шум у залі)  Але він став проректором і керує університетом.

Я думаю, що післязавтра поміняється ситуація, внесуть закон: хто голосував за законопроект  про  децентралізацію, той не може бути ректором. То у мене така пропозиція ідею цю підтримати,  дати інформацію, що комітет налаштований прийняти таке рішення. Я думаю, що це буде стимулювати тих, хто хоче бути ректором чи хто є ректором, і треба визначити, хто такий керівник вищого  навчального  закладу, крім ще ректора (проректорів це стосується чи ні), і повернути суб'єкту права законодавчої  ініціативи, як це рекомендує Науково-експертне управління.

Ще  один момент. Зверніть увагу, шановні колеги. Ми абсолютно почали нехтувати  українською мовою. Зверніть увагу на те, що попередньо у Верховній Раді не давали говорити, хто виступав російською мовою.  А як у нас виконується закон? Ми ж – комітет, маємо контролювати, що у нас міністри не володіють державною мовою. Який вони приклад подають?! Тому також є  проблема.  Ми, з одного боку, закон   порушуємо, да, а з іншого, приймаємо ще одну норму.   Тому сама ідея   абсолютно правильна, і я думаю, що через роки два, якщо буде зменшено оцей  термін випробувальний – 10 років… Я вважаю, що тут  можна 7 залишити, там умовно кажучи. ……….пройшов там кафедру, факультет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Дякую, Володимир Михайлович.

ЛИТВИН В.М.. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, шановні колеги, я думаю, що ми дозріли до прийняття рішення. У нас є… (Шум у залі)

______________.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас дві  пропозиції. Одна пропозиція – прийняти за основу. І друга пропозиція –  відправити на доопрацювання.

Дозвольте в порядку внесення пропозицій і те, що було у нас тут, що,  за основу чи на доопрацювання. За основу. Ну, давайте. Отже, спочатку –  за основу, потім – на  доопрацювання.

Спочатку  ставлю рішення про те, щоб цей законопроект  прийняти за основу. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Троє. 3 голоси: Гриневич, Кириленко, Скрипник.

Хто за рішення про те, щоб цей законопроект   відправити на доопрацювання. Четверо: Співаковський, Литвин, Кремінь і Михайло Михайлович.

_______________. А чого його не по прізвищу?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поплавський. 

(Шум у залі)

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М.    Дайте одне слово сказати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М.   У мене таке враження, що у нас   більше немає чим займатися,  чим отакими питаннями.  Ну слухайте, сідаємо, по  3 часа сидимо  тут. Я вообще не розумію, чим  ми тут займаємося. Ну якщо  є питання, повинні депутати отримати  за  3 дні, подивилися, точки  зору,  експерти десь якісь зауваження і далі виходьте.  Ми, таке враження, як це ми десь піонервожата, Лілія Михайлівна – старша піонервожата. і ми сидимо оце, говоримо, говоримо, говоримо. Я  цього не приємлю. (Шум у залі)

Ні, послухайте, я кажу просто, що  ну от зараз ми над цим законом, слухайте,ну  45 минут,  45 хвилин, я  пробачаюся. Я, наприклад, з вами  сьогодні, дуже  наприклад,  коли ви виступили сьогодні  з 1 вереснем, я просто аплодував. А ми  от… Організація роботи комітету, вона  мене не задовольняє особисто.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну,  Михайло Михайловичу…

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М.   І запишіть це в протокол.  Ну не можна не  підготовлені речі, і тут  ходити з пустого в порожнє, то туди, то треба Калетніка зняти, то треба на Поплавського наїхати, там ще  когось. Народ,  є Закон про вищу освіту. Ну, це окрема думка, окрема думка. Є Закон про вищу освіту, є, і його треба виконувати. А, де ви були, коли кози дохли, скажіть мені, будь ласка. Ну, коли готували, треба ж думати було. Мозгі включати всім.  Ну, у мене, наприклад, вчена рада проходить 30 хвилин. 35 – це вже багато. Але всі підготовлені, все це нормально. Ні, ну, ми в комітет три години ідемо, слухаємо, паримося тут. І вперлися, і дійшли до того, що треба на доопрацювання. Ну, то давайте якось швидше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Михайле Михайловичу…

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Може, я неправий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хоть і хочу вам поставити запитання. Допоможіть. Ви кажете, що ви не задоволені роботою комітету, я не можу на це не відреагувати. Скажіть, будь ласка, чи маю я право як голова комітету не дати слово народному депутату, який хоче виступити на засіданні комітету? Не маю права. Так само я не погоджуюся з тим, що питання не готове. Тому що ви отримали, і отримали заздалегідь і законопроект, і усі висновки по ньому, і наша пропозиція. Все є на сайті комітету, і вам роздрукували матеріали. Тому я не приймаю зауважень, що комітет  має не готові питання.

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Я ще хочу сказати на вашу репліку. Я говорю організацію проведення засідання комітету, воно дуже, дуже йде воно з пустого в порожнє таке, немає конструктиву. Ну, якщо ми, давайте конструктивно. За годину-півтора повинен комітет проходити, а ми говоримо, по три-чотири години тут паримося, який вообще немає проблеми, якої ми…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте встановимо регламент для виступів. Єдине, що ми можемо скоротити. Наприклад, регламент виступу дві чи три хвилини.

_______________. Я хочу відповісти. Шановні колеги, давайте так, вже ми радянську владу проходили, да. Всі рішення вже були прийняти до того, да, як голосували люди. На мій погляд, це демократична форма, коли люди мають можливість зустрітись, висловити свої думки, провести дискусію відкриту. А якщо цього не потрібно, на мій погляд, я хочу, щоб ніхто не ображався, кожен з нас має право не ходити. Якщо мені  не буде подобатись робота комітету, я напишу заяву і вийду з цього комітету. Мені також багато чого не подобається. У нас учора з Лілією Михайлівною по цьому питанню даже була розмова дуже неприємна. Але ж … Позавчора, да, була неприємна розмова. Тому що я там вважаю,  наприклад, що повинно бути все чітко прописано в протоколах, і не можна вписувати того, чого не було. Але, шановні колеги, на мій погляд, правильно абсолютно, я тут підтримую Лілію Михайлівну на сто процентів,  про те, що ми маємо можливість обговорювати питання, проводити дискусію, голосувати відкрито і отримувати те рішення, яке підтримує більшість.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги…

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Лілія Михайлівна, я ще хвилиночку. Давайте регламент, тому що Співаковський бере 20 хвилин говорить. Воно ж абсолютно зрозуміло його позицію. Дайте регламент, ну, до 3 хвилин, ну, він же ж 20 хвилин…

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Коли? Давайте проведемо аналіз стенограми.

ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Ні, ні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви зараз проголосуєте за те, щоб у нас був регламент на виступ 3 хвилини, я обіцяю завезти годинник з піску, щоб візуалізувати, і кожен буде мати рівно свої три хвилини. Голосуємо за таке рішення?

ПОПЛАВСЬКИЙ  М.М. Я  "за" голосую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за регламент 3 хвилини для виступу під час обговорення?

_______________. Ми будемо обговорювати це питання?

(Шум у залі)

_______________. Давайте по 5 хвилин.

ПОПЛАВСЬКИЙ  М.М. Чи 5, чи 3, чи 4…

_______________. Давайте поставимо 5 хвилин. Я підтримую, для того щоб… Взагалі в тому, що говорить Михайло Михайлович є рація, друге -форма. Ну а третє, повертаючись до тільки що відхиленого законопроекту, вважаю, що це просто страх. Насправді, якщо подивитися на наших сусідів, наприклад поляків, чехів, то фактично всіх державних чиновників, які займали вищі посади – так, це було неприємно, - але без англійської мови, власне, без англійської мови нікого не брали. І крапка. Ну, рано чи пізно ми до цього прийдемо, можливо, для цього потрібна просто зміна поколінь. Але шкода чекати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ми приймаємо регламент. У нас є пропозиція: 3 і 5 хвилин.

ПОПЛАВСЬКИЙ  М.М. 5 підтримується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 5 підтримується? Гаразд.

ПОПЛАВСЬКИЙ  М.М. До 5-ти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб у нас був регламент для виступів в обговоренні максимум 5 хвилин? Хто проти?

ПОПЛАВСЬКИЙ  М.М. … теж любить поговорити.

_______________. Я за 3.

ПОПЛАВСЬКИЙ  М.М. 5.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. 5 – "за", 1 – проти.

Ви можете… Тобто можна виступати і одну хвилину, і 30 секунд, тобто немає обмежень щодо мінімуму. Дозвольте рухатися по порядку денному.

"Про затвердження кандидатур на здобуття щорічної Премії Верховної Ради України педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів". Слово для доповіді – Тарасу Дмитровичу Креміню.

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, у зв'язку з тим, що ці матеріали вам були надіслані раніше, хотів би, щоб ми разом із вами підтримали цей проект Постанови Верховної Ради України і встановили щорічну премію педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів.

Є один незначний нюанс, на якому я хотів и зосередити увагу, що подання не надійшли від обласних рад Донецької, Луганської, Дніпропетровської областей, Автономної Республіки Крим. І у зв'язку з цим ці премії були перерозподілені відповідно до того списку критеріїв між іншими областями України.

Тому бюджет самої премії той самий. Але премій буде вручено так само, але без кількох областей: Донецької, Луганської, Дніпропетровської.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, наприклад, вважаю, що це зовсім неправильно.

_______________. Не було подань. Не було подань.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я розумію, якщо немає подань, ми ж всі живемо не на Марсі, ми живемо тут і добре знаємо, що там діють військово-цивільні адміністрації у зв'язку з тим, що це є відповідна зона. Але там вчителі і освітяни знаходяться ще в гіршій ситуації і працюють значно більше ніж на мирній території. І я не розумію як ми будемо виглядати перед цими освітянами цих областей через просто бюрократію і, що ми не внесли зміни тимчасові в положення про те, що на час функціонування там цивільних, військово-цивільних адміністрацій подання ми можемо брати від цих адміністрацій, а не від обласних рад. Чому освітяни Донеччини і Луганщини мають страждати через нашу таку неповороткість? Ну, це, це моя думка.

Колеги, мені здається, що ми тут повинні щось зараз, якось вирішити це питання. Як це так, ми будемо представляти всіх і там не буде Донеччини і Луганщини?

КИРИЛЕНКО І.Г. Категорично підтримую пропозицію, друзі. Ну, ми зробили вже дуже багато, вибачте, не хочу для протоколу говорити, вже дуже багато зроблено для того, щоб відштовхнути це, ці 2 регіони від України, дуже багато наробили діл. Давайте хоча би в цих елементарних речах, це, це високі речі, це духовні речі, ну, там працюють вчителі, там працюють педагоги. Вони повинні стояти зараз на першому місці тут Донецька і Луганська області. Це патріоти, які зараз виховують дітей в дусі українства, в дусі державності, в дусі незалежності. Обов'язково, обов'язково звернутись негайно до військових адміністрацій, да, там зараз призначені люди, вони ще, можливо, там, не знають як телефонну трубку толком взяти. Але і один, і другий досвідчені люди, і знають, за що йде мова. 

Звернутися негайно і відкласти це питання поки не буде пропозицій з цих областей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євген Васильович Пресняков. Прошу включити мікрофон.

ПРЕСНЯКОВ Є.В. Ми вручаємо премію з 2007 року. Таких премій уже 187. Їх 20 тисяч і ми вручаємо тут, ну, це, ну, дуже нормальна церемонія і так далі. Але у нас є Положення про премію Верховної Ради, де записано 2 пунктом за поданням обласних рад. Ми сьогодні не можемо, комітет не може прийняти рішення інше. От у мене папка лежить, тільки критерій ми знаємо, але повинно бути, перший критерій – рішення обласної ради. А її немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зрозуміло, що в 2007 році у нас не було на той момент війни І життя рухається, це положення є затверджене Верховною Радою і Верховна Рада уповноважена його змінити.

Моя пропозиція така щодо рішення комітету. Звернутися, зробити зміни до положення, внести зміни. Ми їх швиденько зареєструємо. Пояснимо ці зміни нашим депутатам в залі, вони прекрасно все зрозуміють. Всі області, які отримали збільшені квоти за рахунок Донецька, Донеччини і Луганщини, а також Криму, ви їм повинні поставити до відома, що вони мусять зменшити кількість людей, тому що…

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тут є все. Тоді взагалі немає проблеми, що ми змушені когось викреслювати зі списку. Ми тоді беремо, вносимо поправку в положення, що на час роботи військово-цивільних адміністрацій в деяких областях вони приймають, уповноважені приймати рішення. Ми робимо це… і в пакет з цією зміною зразу дамо прізвище людей і рішення про нагородження.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. І це буде одна… В порядку денному 2 питання однакові.

КИРИЛЕНКО І.Г. Приймається.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми це зробимо так, щоб поставити в порядок денний, отак як ми мали би… Ми ж все одно це рішення маємо голосувати на Верховній Раді. В той же ж день перед тим як це рішення голосувати, попереднім питанням ми попросимо, звернемося до Голови Верховної Ради з листом, щоб нам поставили зміни до порядку. Звичайно, що я впевнена, що підтриманий. 

КИРИЛЕНКО І.Г.  Сьогодні подання повинно піти на Донецьк і Луганськ. І швидко отримаємо відповідь.

ЛИТВИН В.М. Лілія Михайлівна, можна. Я розумію, тут проблема не наша і проблема не в нас. Проблема в тому, в якій області як до цього ставляться. Там, хто зацікавлений в цьому, вони завжди знайдуть можливість і дати подання. Наприклад, я тут не бачу представників Дніпропетровської області. Я подивився цей список. Це не означає, що там немає талановитих людей. А це означає, що в обласній раді цьому питанню не приділяють уваги. А той, хто встиг, тут є по дві області представлено. Тому, очевидно, нам треба тут з урахуванням того, що до Дня вчителя треба прийняти рішення, а потім виправити всі ці помилки.  А, що стосується Донецька і Луганська, то я думаю, що це в телефонному режимі можна вирішити цю проблему перед голосуванням у Верховній Раді.

_______________. Можна ще невелике доповнення. Якщо не помиляюся, ми кілька місяців тому відзначали переможця серед молоді до 35 років науково-педагогічних працівників. І у нас були надзвичайно жорсткі баталії стосовно представників Донецької і Луганської, і Криму. Працюють за місцем існування вищого навчального закладу, чи вони зараз в інших областях. Залишилися на окуповані території, чи не залишилися. Тому, ну, от розумієте, однією премією ми проблем підтримки наших колег, ну, ми не вирішимо.  Ми разом із вами були в Сєвєродонецьку і розуміємо, що цією премією…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна людина на 10 тисяч…

_______________.  Я хотів би, ну, очевидно, внести таку альтернативну пропозицію. Можливо, вона буде дещо такою виключною і ………… Ми взагалі повинні зосередити свій максимум уваги на науково-педагогічних працівниках сходу України.  І, очевидно, все-таки знайти можливість встановити більше премій для тих науково-педагогічних працівників, які сьогодні  чи то на лінії зіткнення, чи неподалік від окупованих територій. Та ж сама Волноваха. Можливо, претендент не буде відповідати нашим критеріям, але ми були на заході "Я-Волноваха", коли під час обстрілів працювала музична школа.

Тому я все-таки вважаю, що, з одного боку, звісно ми повинні іти шляхом дотримання нашого положення. З іншого боку, особисто я незадоволений роботою окремих обласних рад чи  військово-цивільних адміністрацій. Але найголовніше ми повинні показати суспільству на скільки ми зацікавлені у збільшенні уваги до освітян. Тому спробувати, можливо, навіть говорити про збільшенні фінансуванні цієї премії якраз за рахунок стимулювання науково-педагогічних працівників донецької, Луганської області.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у мене є два уточнюючі питання і ще одна пропозиція.

Євгене Васильовичу, в якій області обласні ради, які під мирними небом не подали своїх освітян?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, пропозиція така, подзвонити в Дніпропетровську область зараз. Подзвонити в Донецьку адміністрацію і Луганську. Крим, зрозуміло, ми нікуди дзвонити не будемо. І ці місця, які є, а, можливо, все-таки якість області отримали завеликі квоти, щоб збільшити тут, хоча б по дві людини. І пояснити їм ситуацію. Щодо пропозиції Тараса Дмитровича, я підтримую. Тільки я би її не розглядала як альтернативну до цієї. Тому що це вже потребує збільшення бюджету. І це можна розглядати як окреме рішення, коли ми просимо збільшити там кількість, збільшити саму премію, і закласти це до бюджету наступного року. А тут іде мова про використання бюджету цього року, і для прийняття рішення до Дня учителя. Тому прошу внести в протокол підготувати таку пропозицію. Але вона не є альтернативна до цієї, а доповнююча.   Нам нічого не заважає,  щоб наш комітет, наприклад,   поки немає  грошей у бюджеті, для себе встановив, якусь  таку премію від комітету.  Будь ласка,  якщо у вас є конкретні пропозиції  з цього приводу, ми готові їх заслухати на будь-якому засіданні комітету. 

Шановні колеги, отже, ми домовилися: вносимо разом зміни до положення, вносимо, чекаємо, в телефонному режимі, швидко збираємо кандидатури. Хто за таке рішення?  Прошу голосувати.  Дякую. Одноголосно.   

Наступне. Наступні  в нас питання інформаційного характеру, які буде доповідати заступник міністра Павло Броніславович  Полянський. Вас запрошуємо послухати, тому що це два дуже актуальні   питання з*** сьогодення  і можна поставити, за одне,  власні питання до міністерства, тому, що всі ми працюємо з освітянами, їм треба доносити реальну, правдиву інформацію. І ми вважаємо, що  от зараз це поінформування для нас має велике значення в отриманні  об'єктивних даних. 

Отже, перше питання про дотримання законів  України з питань освіти щодо  забезпечення організованого початку нового  навчального року та визначення основних напрямів  розвитку галузі.

Доповідає  Павло Броніславович Полянський.   

ПОЛЯНСЬКИЙ    П.Б. Дякую.

Шановні народні депутати   України! Оскільки, я знаю, що у вас є та інформація, котра подавалася Міністерством освіти і науки, я буду намагатися уникати копіювання і повторення того, що власне є перед вами.

Найперше, маю сказати інформацію, котра є абсолютно новою. Близько півтори години, чи  трошки більше того,  Кабінет Міністрів   України одноголосно прийняв постанову  про відкриття і обслуговування в банківських установах  рахунків вищих навчальних закладів, і наукових установ. І кажу це для того,   щоби, і від установи, і особисто подякувати вам, тому що я  був учасником і тих дискусій, і обговорень. І комітет багато зробив  для того, щоби сама ідея ця була реалізована, і це рішення уже прийнято, і вам  за те подяка.

Друге. У четвер буде повторний і вже фінальний розгляд на урядовому комітеті законопроект про професійну освіту. Я його презентував близько півтора місяця тому і там сталася така технологічна, як я хотів би сподіватися, обставина, що не очікувано шість  міністерств, з якими не мав погоджувати цей законопроект, раптом суголосно виявили бажання, щоб з ними погодили також. Сьогодні вранці подолано останні, скажімо, розбіжності з Міністерством культури України. Цей законопроект у четвер буде розглянутий і схвалений урядовим комітетом, і відразу буде поданий на найближче засідання Кабінету Міністрів України, і таким чином уряд буде вносити його до українського парламенту.

Щодо початку навчального року. В цілому, природно, що було б наївно очікувати, що у воєнних і інших умовах все пройде гладко, ніхто на те не сподівався, але дуже оптимістичні вчорашні події, точніше відсутність цих подій, тому що в цілому по країні, в тому числі і у прифронтовій зоні, навчальний рік розпочався. Які виклики нині є? Що робить для того міністерство і  чому ми будемо просити вашої, шановні депутати України, підтримки? Природно, що фінансування є вкрай скромним і достатнім за мінімальними вимогами. Окрім того, є ряд обставин у прифронтовій зоні, в цілому Донецька, Луганська області, я туди, до речі, виїжджаю, буду восьмого і дев'ятого числа з послом Японії, поїздка на тему фінансування японським урядом реконструкції відновлення дитячих садків і шкіл на тій території. Також скажу, попри те ніде не писалося, що була попередня домовленість, вона була навіть формалізована і з UNDP, і за участі Світового банку, що вони до того докладуться. Проте я мав минулого тижня зустріч, позиція їхня змінилася, і я її розумію, з точки зору монітаризму, як вони це мислять. Вони вважають вкрай ризикованим інвестувати кошти відбудови дитячих садків, в цілому освітніх і наукових установ у прифронтовій зоні. І буквально прямим текстом сказали, куди дінуться інвестовані кошти, в разі, якщо відновиться активна бойова фаза, лінія розмежування зміститься і таким чином ці реконструйовані об'єкти опиняться під контролем російських військ і тамтешніх бойовиків.

Але японський уряд прагматично налаштований і він зараз надає допомогу, мова йде  не тільки про гроші, я би навіть думав, що нам гроші найменш бажано, мова йде про інвестиції у вигляді енергоблоків, енергосистем, систем опалювання і таке інше.

В цілому, всі школи, в основному підготувались до навчального року, маємо два виклики повернутися, останній раз до сходу – це те, про що голова комітету теж доповідала, ті автобуси, котрі були під час мобілізації забрані на обслуговування української армії, їх близько 183, вони природно не повернулися до навчальних закладів, тому що їх технічний стан або близький до критичного, або таким є.

І друге – це те, про що порушують питання міжнародних спостерігачі – це об'єктивно, що частина українських підрозділів вони розташовані або у будівлях навчальних закладів, або в безпосередній близькості, що з одного боку порушує питання про навчання дітей в інших мовах, а в іншого становить об'єктивну і певну загрозу.

Скажу відразу сам про питання, котре сьогодні жваво обговорюється – це підручники 4 і 7 класу. Скажу, тому що ви все-рівно про це запитаєте, а друге, тому що у мене є відповідь. А найперше, не тому, щоб справити враження, що все хорошо, я хочу сказати, що ці обговорення у соціальних мережах інші, які прямо на рівень глобальної освітньої проблеми, того не вартують. До відому, зміни у навчальних програмах для четвертого класу і відповідно порівняно з тими підручниками, які є становлять менше 3 відсотків, щодо сьомих класів: менше 7 відсотків. Ті зміни були правильні, вважаю, були внесені, доцільно, за ініціативи батьківської громадськості, об'єднання батьківських комітетів, і що важливо, це зміни зводяться лишень до вилучень із програми тих речей, котрі експертами  і батьківською громадськістю і вчителями визнані  надлишковими, тобто нічого нового в програмах порівняно з чинними  в цих класах не з'явилося, нічого нового у  нові підручники не було додано і не  додавалося. Тому взагалі на  початку  стояло питання про доцільність чи недоцільність видруку підручників для 4-х і 7-х класів. І те, що вони видруковуватимуться вмотивовано не тим, що без них не можна навчатися, а тим, що фізично  вже вкрай зношені підручники  4 й 7 класу.

Крім того, ще в серпні Міністерство дало  детальні покрокові інструкції з кожного з цих класів з кожного предмету, як допоки "доїдуть" нововидані користуватися старими підручниками. Крім того, розміщується вже зараз від учора у відкритому доступі електронні версії на увесь перший семестр.   

Тепер про гроші. Звісно, я дякую комітету, тому що  і зусилля голови комітету, і ваші,  що 296 мільйонів  гривень передбачено, зараз дискутивно, але вирішується питання, в який спосіб можуть сплатити області і видавництва уже розпочали фактично друк. Сьогодні мають буть затверджеиі останні там бюрократичні перепони і будуть підписані  впродовж тижня угоди з  видавцями, і ці підручники будуть надруковані.

Звісно, цьогоріч найважливіше те, про що казала голова комітету, і ви, колеги, це підтримували, це прийняття нового Рамкового закону і уже  цьогоріч треба розпочинати розроблення абсолютно нового змісту відповідно до нової філософії  середньої освіти і всіх інших.

Щодо професійної освіти, то я проаналізував цьогорічне замовлення державне  і як ПТНЗ його виконують  і виявив дуже цікаві обставини, які мені нагадали передвиборчі каруселі так звані, коли до деяких навчальних закладів щороку поіменно одна й та ж група молодих людей вступає, по завершенню першого семестру вона відраховується, таким чином місця заповнені. Наступного року та ж група дружно вступає, так само відраховується. І це можна простежити на рівні 3-4 років. Тому треба буде, хоч це політичне питання, реально подивитися, скільки державного замовлення потребує країна. І скільки, наскільки хотять навчальні заклади в ідеалі виконувати, щоб зберегти ставки, а скільки реально вони востребувані у цій ситуації.

Зараз підготовка до зими. Найвищий відсоток, до речі, забезпечення енергетичними ресурсами – це Донецька, Луганська область. А в більшості це сьогодні 70-80 відсотків. І голови ОДА отримали завдання. Як виконають, це ж інше питання. До 1 жовтня щоби ці роботи були завершені. Жодного нещасного випадку чи надзвичайної ситуації впродовж цих 2 днів, дякуючи нашим солдатам на фронті і Всевишньому, не відбулося.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, які у вас є запитання по початку нового навчального року?

ЛИТВИН В.М.  Можна запитання?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Михайлович.

ЛИТВИН В.М. Павло  Броніславович, я інформацію прочитав. До речі, гарна інформація. Якби вона трохи раніше у нас була, під час педагогічних конференцій можна було її використати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми… Початок нового навчального року.

ЛИТВИН В.М. Гострою залишається проблема оптимізації мережі навчальних закладів. Скажіть, будь ласка, скільки в цьому році оптимізовано навчальних закладів, інакше кажучи, зупинено або закрито їх діяльність? Це перше.

Друге. Якщо відбувається закриття шкіл, от масово звертаються до мене батьки. Наприклад, Баранівський район, Житомирська область. Як ви знаєте, дітей треба направляти в інше село. На наступний рік там закриють школу. А вони виявляють бажання, наприклад, в Новоград-Волинський район, де школа буде стабільно працювати. Школа велика, школа нова. Але виникає проблема, ви знаєте, коштів, як передати. Чи можна спростити цю процедуру для того, щоб вирішувати цю проблему вже на перспективу, щоб батьки не мали клопоту кожного року. Це друге питання.

Третє питання. Ми багато говоримо зараз про виховання, в тому числі військово-патріотичне. Масово звертаються школи  про те, що в них плакати в кращому випадку збереглися  макетів зброї. Макет там гвинтівки чи автомата отримати неможливо. Моє звернення до Міністерства оборони обернулося тим, що переадресували до Міністерства освіти, хоч я розумію, що від вас це не залежить. Але, для того, щоб в школі був макет автомата нам треба, скажімо, сільську школу поставити на сигналізацію у відділу Міністерства внутрішніх справ і там безліч інструкцій, у нас спокійно кидають гранати під Верховною Радою, а там отой бюрократичний старий підхід. Чи знає міністерство про це і чи працює міністерство, щоб вирішити цю проблему.

І нарешті останнє. Ви згадали слово "вибори". Скажіть, будь ласка, чи збирається Міністерство освіти захищати педагогів яких зараз масово примушують, вони є лідерами громадської думки, вступати в чергову правлячу партію. Це трагедія для людей, коли їм кажуть або ти працюєш або ти будеш депутатом районної, міської чи обласної ради. Загалом це стосується всіх бюджетників.

ПОЛЯНСЬКИЙ    П.Б. Дякую, Володимире Михайловичу. Я в межах поправки народного депутата Поплавського, тобто не перевищивши час постараюсь відповісти.

Я так само, Володимире Михайловичу, коли мова іде про оптимізацію, я завжди кажу чому ми весь час кажемо тільки про закриття шкіл. Тоді давайте чесно не вживати слово оптимізація будемо напряму казати закриття.

Щодо оптимізації в цьому, то я скажу, я знаю цю ситуацію. Оптимізація це, коли в одному місці, де не потрібно як би закривається, але в іншому будується. Ситуація на 1 вересня така, у нас 7 шкіл новобудов, це інший план оптимізації і закрито за період між початком цього і закінченням попереднього навчального року близько 250 шкіл. Я маю інформацію яку подавали обласні державні адміністрації до уряду в контексті розроблення регіональних в цілому програми в річищі обговорення питання децентралізації, планується закриття близько 603 шкіл. Але разом з Лілією Михайлівною і окремо, ми, власне, суголосно і це моя позиція не тільки, а може і не стільки як чиновника, стоїмо на таких засадах, до того, до, а не після і не в процесі, і не на рівні обіцянки, як це має бути оптимізовано. Має бути вирішення питання переведення не в так ж погану або ще гіршу школу, але в одну, у кращу. До того вирішення питання автобусів. І завдяки зусиллям комітету, все рівно 42 мільйони передбачено, вирішено питання працевлаштування педагогів, які будуть вивільнятися.

І ми, коли вели разом з Лілією Михайлівною, разом у Мінфіні дискусії, ми говорили про те, що уряд чи український парламент має прийняти спеціальний соціальний пакет, який власне, стимулюватиме тих вчителів, яким не буде знаходитися робоче місце піти на пенсію чи то в інший спосіб. І звісно, це питання дуже гостре. Я не думаю, що воно буде такими темпами, в такій мірі виконуватися, як рапортують чиновники усіляких рівнів, щоби показати ці гарні цифри. Я розумію аргументи  Світового банку, але в мене є своє бачення, коли від нас ззовні чи зсередини хтось чогось вимагає. Це наші діти. Тому процес цей буде болісний.

Де аргументи, які нам не можливо спростувати? Це те, що в багатьох школах, справді, якість не висока, хоч і в багатьох київських елітних, вона такого ж рівня. Але коли дітей і дорослих біля них однакова кількість, це не є нормально. Коли технічних працівників рівно стільки ж ставок зайнято в маленькій школі, як і педагогічних, це теж не нормально.

Тому на завершення. Мова йде про те, і ми з Лілією Михайлівною про це застерігали, повинна бути гарантія, не просто обіцянка, що кошти, які в межах району будуть вивільнені від закриття чи зміни профілю однієї школи, вони не будуть за українською звичкою просто вимиті з освіти або з району. А батьки повинні і всі бачити до якої конкретно школи вони пішли, і який це дасть ефект. Бо тоді чиновник теж буде сміливіше їхати в село.

Дивімось в нас, як відкриття школи, у нас багато людей табунами туди пнуться відкривати школу. Я ще не знаю випадків ні як бюрократ, ні як громадянин, щоби хтось із великих людей поїхав на закриття школи.

Тому що там крім проклять людей, які не розуміють, що для них змінюється нічого не буде. Про…

ЛИТВИН В.М. (Не чути) 

ПОЛЯНСЬКИЙ    П.Б. Ні. Я ж не про тих людей, Володимир Михайлович. Я ж думаю, що я кажу, я тут однодумець.

Про плакати маєте рацію, Володимире Михайловичу, міністерство ніколи на те не мало ресурсів. І інше. Щодо цех макетів. Я бачу інший спосіб, заміна цих макетів, які сьогодні є чи залишилися. Тому що вони, справді, потребують величезних коштів, і це часто кошти з гаманців батьків на сигналізацію, на малогабаритні макети.

От вони, взагалі, зброєю не вважаються. Мені таку штуку подарували, я в армії служив. Я спочатку не зрозумів, що це не автомат. Вони не потребують жодної сигналізації, вони, взагалі не вважаються зброєю і вони набагато краще, і ефективніше. Ціна їх коливається щось між 2 з половиною до 3 тисяч гривень. Але це був би вихід, якщо би виробників стимулювати якимись заохочувальними речами, ми тоді всі ці калашнікови остаточно повикидали би  і не мали би цієї мороки.

І про партії. Я знаю про це. Я знаю, Володимире Михайловичу, не тільки про правлячу партію, я знаю ситуацію по Харкову і по Дніпропетровську, до яких партій там зараз агітують. Я про це спокійно кажу, тому що довідково, я ніколи в житті і по нині, ні секунди не був членом жодної політичної партії. Ніколи не був. Ні в КПССах, ні в яких.

_______________. (Не чути) 

ПОЛЯНСЬКИЙ    П.Б. Ну якщо якась партія спокусить, хай вони поборються пока.

Тому тут бюрократичними листами не вдіяти. Я пам'ятаю ті ще часи, кінець 70-х, середина 80-х,  і насправді, щиро вам скажу, Володимире Михайловичу, я не можу зрозуміти, коли кажуть, що когось змусили вступити в партію. Мене змушували, я не вступів і ніц мені за це не було. Не скажу, що страждав, що мене ущімлювали. Ні. Просто вміти сказати ні і крапка.

ЛИТВИН В.М.  …Чи можна субвенцію освітню, скажімо, ……….… району, ……... закрили, 23 учні. Водять їх в ………. району  в іншу школу, яка на наступний рік буде закрита також. Учнів цих перевести ближче. Дорога така, ну більш менш така прийнятна. Село Колоденка Новоград-Волинського району, але не можуть порозуміти між собою керівники, передати відповідні…

ПОЛЯНСЬКИЙ    П.Б. Два райони. Я не готовий зараз фахово вам відповісти, я собі це занотую. Я знаю, що між двома районами два села поруч і це вирішити важко. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, є ще питання до заступника міністра? Дозвольте мені по рішенню. Я вважаю, от після запитань Володимира Михайловича і сама прочитала це рішення, що воно ще не повне. Бо, ми там пишемо, окрім того, щоб взяти до відома інформацію, рекомендації. І, наприклад, точно має бути рекомендація, нам треба, Володимире Михайловичу, в Бюджетний кодекс внести зміни, що у зв'язку з оптимізацією мережі, передбачити можливість передання належних коштів освітньої субвенції з однієї громади до іншої громади, якщо підвезення дітей саме до цієї школи є більш оптимальним і зручним для них. Тому що зараз це заперечує Бюджетний кодекс, чому вони не можуть перекинути гроші? Тому що освітня субвенція іде цільово на одну громаду і тому тут, в цьому конкретному випадку, мені здається, ми б мали написати звернення депутатське на Мінфін, описати ситуацію і, можливо, вони шляхом прийняття постанови Кабміну, тому що в нас була подібна ситуація по Донецькій, по Луганській області. Ми мали там виїзне засідання комітету і ми там робили таку перекидку, пам'ятаєте, колеги, через постанову Кабінету Міністрів. Тобто ми зможемо зробити таку адресну, треба лист на Міністерство фінансів. І що вони?

ЛИТВИН В.М.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вважаю, що це можна тільки точково поки що вирішити з Мінфіном, а ми в рішення маємо записати про цю зміну до Бюджетного кодексу, бо це буде дуже типова ситуація.

І в мене одне уточнення. Павле Броніславовичу, ми закрили 250, чи ми оптимізували 250?

ПОЛЯНСЬКИЙ    П.Б. Оптимізували.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це велика різниця. Тому що ми знизили ступінь, колеги, наша принципова позиція на якій ми наполягаємо, початкова школа має бути якнайближче до місця проживання. Маленьких, шестирічних дітей не можна нікуди возити, є діти, є навчальний заклад – і тоді зберігається якась інфраструктура в селі освітня. А мова йде не про закриття, а пониження ступеню, якщо, наприклад, була школа І-Ш ступеню, старшокласників везуть в іншу школу, де є кабінети і більш кваліфіковані педагогічний склад. Але не закрити там, забити дошками і все, і ліквідувати…

ПОЛЯНСЬКИЙ    П.Б. Знаєте, що, я абсолютно однодумець з цих питань…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так. Дуже важливо правильно формулювати…

ПОЛЯНСЬКИЙ    П.Б.…і щодо початкових. Я не коректно висловився…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже важливо правильно формулювати, бо слово "закрити" – це означає закрити, повністю школи вже немає. Добре.

ПОЛЯНСЬКИЙ    П.Б. Оптимізовано.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І останнє питання. Інформація, знову ж, Міністерства освіти про реалізацію державного замовлення для вищих навчальних закладів у 2015 році.

Прошу.

ПОЛЯНСЬКИЙ    П.Б. Власне, інформація ця подана і загальні цифри, і розбивка за програмами. І я мав розмову з міністром, перед цим засіданням, телефонну розмову, і міністр, я думаю, і не тільки міністр, а багато ректорів, і освітян вдячні за позицію комітету, котра була висловлена 16 липня цього року. Не мені коментувати, скажемо, певні обставини, які призвели до того, що в первісному форматі було скорочено, порівняно із минулим навчальним роком, обсяги держзамовлення на денне, майже на 21 відсоток, і за іншими формами майже на 16.

Позиція комітету 16 липня вона була дуже важливою, і мені здається, вона навіть допомогла тим хто такої ж був думки, але  в силу службової дисципліни діяв не так.

Тому, після засідання комітету міністерство звернулось до Міністерства економічного розвитку і торгівлі, з проханням щодо збільшення на 2015 рік місць державного замовлення, загалом на близько 14 тисяч місць, за рахунок тих коштів, які і були передбачені в державному бюджеті. І міністр просив передати прохання членам комітету, щоб члени комітету при розгляді цього питання уже у Верховній Раді підтримали.

А в цілому, розміщення відбулося  нормально, працювали ці конкурсні комісії. Скажу, що темпи значно були прискорені, коли було  за спільної власне згоди і відповідно до нових правил, замість хвиль зарахування, визначено пріоритетність  подачі і багато ректорів, і родин (уже тепер) першокурсників за це дякували,  тому що ця система спрацювала і набагато більш вона була прозорою. 

В цілому, було  проведено 7 засідань конкурсної комісії МОН щодо вищих навчальних закладів першого і четвертого рівнів акредитації. Я не є членом цих комісій, тому щиро вам скажу, я  не зможу детально розповісти механізм, який був застосований до  прийняття цього рішення.

Зараз важливо, щоби було (уряд це підтримає і підтримано  Верховною Радою  України) питання про збільшення місць державного замовлення – оця цифра близько 14 тисяч. Бо ми розуміємо,  що це для багатьох родин, де є здібні діти, вони  всі здібні, буде, чи не єдина можливість  здобути вищу освіту. Тому що їхній матеріальний  статок, цих родин, не дозволить їм навчати  своїх дітей за кошти фізичних, чи юридичних осіб. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Володимирович.

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Шановний Павло Броніславович! У мене, після  ознайомлення з документами, які ви подали,  є дуже багато питань і ці питання, на мій погляд, є принциповими. Перше, чи існує політика МОНУ, стосовно  розподілу державного замовлення, чітка, зрозуміла політика.

Друге. Чому відсутня політика    збалансованого розподілу державних місць по регіонам?  Вона є, ми аналіз зробили невеличкий тими силами, які є у мене як у народного депутата і там є дуже великі розбіжності.  Наприклад, Херсонський регіон: 16,9 відсотка по відношенню  до кількості людей, які зареєструвались на ЗНО і державне замовлення, яке міністерство до нього доводило. І, наприклад, в регіонах, які знаходяться поряд з Херсонською  областю – 35 і 45 відсотків.

Наступне. Чому не виконано   державне замовлення з фізики і математики? Я вам скажу, що аналіз, який ми провели і ця стаття опублікована в "Голосі України", показує, що через 7-8 років середня школа, взагалі, залишиться без вчителів фізики і математики. Оце є катастрофа. І тоді ми будемо приймати будь-які закони, будь про що будемо розповідати. Але, якщо, наприклад, по Херсонській області, це приклад, щоб це було зрозуміло, я…  Михал Михайлича нет, хочу сказати. От дивіться Херсонській державний університет 10 осіб зараховано на фізику. Ми розуміємо, що закінчить максимум 6. Піде в школу максимум 4. У нас близько 600 школ. Добре, після скорочення 400 буде. Питання. Чотири вчителя фізики випускника на 400 шкіл. Математика: 17 осіб зараховано. Ми розуміємо, що закінчить 12, піде в школу 8. Павло Броніславович, ви ж наш освітянин, ви розумієте, що це катастрофа технологічна. Нам кажуть про катастрофу інфраструктури, а це буде катастрофа інфраструктури.

Далі. Чи усвідомлює МОН, це дуже важливо, що на сьогодні ні Міністерство освіти, ні українські ВУЗи не впливають на формування нової економічної політики в країні, а приймають існуючу систему такою, якою вона є. Це в мене особисте питання, Лілія Михайлівна, до вас. Чому? Тому що, якщо Кабінет Міністрів знову…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.   Я зараз… А буде пропозиція до…  У мене буде, я продиктую.

От, Лілія Михайлівна, я хочу, щоб нас зрозуміли усі. До тих пір,  поки науку і вищу освіту будуть записувати до соціальної політики, відношення до неї буде отаке, як ми сьогодні маємо, що за рік фактично, за два, вступи, фактично, скорочено 50 тисяч місць державного замовлення. Ви розумієте, про що іде мова?  Це катастрофа. В той час, коли Польща приймає всіх, ми фактично втрачаємо з вами контингент.

Далі. Чому все-таки, це політика, міністру ми задавали це питання, чому має місце скорочення держзамовлення по математиці і фізиці, і які заходи вживаються? Ну, наприклад, ви запропонували інструменти. Поверніть 5-6 годин математики в середню школу, поверніть державну атестацію, тобто екзамени по математиці або по фізиці, як це було при радянській владі, наприклад, 7-9, там 11 класи, фізика, наприклад, 7 класи. 

Але  ми повинні впливати на це, а  не говорити про те, що у нас люди і діти не мають бажання вступати  на фізику і на математику. Шановні колеги, про які інформаційно-комунікаційні технології може йти мова, якщо у нас по базі не буде дітей, які будуть знати математику, фізику. А звідкіля вони будуть знати, якщо   вчителів ми не готуємо з математики і  фізики. І тут я політики МОН  просто не бачу, Павло Броніславович, при всій повазі  до Міністерства освіти.

Наступна група питань. Це дуже важливо  Яка кількість осіб, що були відсіяні при складанні ЗНО? Ну на мій  там порахунок, там близько 60-70 тисяч.

Далі. Тоді питання. Чи є  віковий аналіз тих, хто не здав, тобто був відсіяний бо на вашу модель, ви застосували нову модель?  Я хочу знати. Далі. Який соціальний стан тих людей, які не отримали доступ до вищої освіти? Який відсоток тих, хто не здав, є  випускниками попередніх років? Бо нам казали тут в грудні і в січні про те, що там незначна кількість людей попередніх років, яка буде вступати до вищої освіти. Я пам'ятаю, це була цифра названа Ігорем Леонідовичем десь близько 8 відсотків. А аналіз ваш, це цифри ваші, я не придумав, 68 тисяч осіб. Тобто це 25 відсотків людей, які були зареєстровані на ЗНО. 25 відсотків. І, на мій погляд, рівних умов у них не було з тими людьми, які  поступали тому, що не була розроблена модель щодо інших можливостей здачі цього ЗНО. Тому чому не створені рівні умови для вступу і, якщо так, то що ви  плануєте зробити в жовтні, коли ви будете затверджувати нові умови?  Чому не передбачена можливість тестування особистих здібностей випускників минулих років, про що неодноразово я вже про це казав? Бо 70 тисяч осіб, які були відсічені від можливості вступу до  вищої освіти, це 67 тисяч 873 випускники загальноосвітніх, які подали з минулих років. Це є питання. Тобто аналіз… Я все-таки хочу як народний депутат бачити аналіз того, що там відбувається по цій групі людей.

І  наступне. Я вже про це сказав, але ще раз хочу наголосити про те, що  це скорочення. Ви ж самі пишете, що у нас піднялась кількість людей, які були зареєстровані на ЗНО, так, на бакалавратуру, а в той же час було скорочена  кількість місць на 22 чи 24 тисячі осіб. Тобто, з одного боку, підвищення, з іншого –  зменшення.

Таким чином, на мій погляд, необхідно аналіз: чи правильно зробило Міністерство освіти, що пішло на нову модель, про яку ви пишете, відсікання людей до вищої освіти. Для мене це є дуже важливим питанням. Я просто хочу, щоб на це ми також звернули увагу. Все, я практично все, що хотів, сказав. Але в ці питання мені хочеться…

Тому є пропозиція. Є конкретна пропозиція щодо того, що вписати до рішення. Зараз, хвилиночку. І, окрім цього, перше, що я пропоную туди написати. Звернутися до Генеральної прокуратури України з проханням повернути вилучені сервери Українського центру оцінювання якості освіти для здійснення аналізу та звітів і для того, щоб запрацювала ця система. Далі, звернутися з пропозицією до Міністерства освіти і науки України стосовно проведення попереднього обговорення правил прийому вступу у 2016 рік. Все-таки, щоб на комітеті ми мали можливість висказати свою думку щодо умов прийому. І вважаю за необхідне, членам комітету мати можливість вивчити всі надані матеріали, підготувати до проекту рішень відповідні пропозиції та повернутися до цього на наступному засіданні комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Павло Броніславовичу.

ПОЛЯНСЬКИЙ    П.Б. Вже прийшли Михайло Михайлович, тому я майже півхвилини.

Я ніколи в житті не допускаю нічого коментувати, тому я просто спробую дати відповідь на якісь запитання. Поза сумнівом ще скорочення державного замовлення, як і багато інших речей, мали один ключовий визначальний чинник, це скорочення фінансування на освіту в тому числі. До прикладу, близько півтора місяці тому ще близько 2 мільярдів гривень були власне на оборону країни з освіти вилучені. Це не був хижий намір нікого зумисно скоротити державне замовлення, бо так комусь захотілося. Відщипувалися кошти від всіх напрямків, без винятків, в тому числі від обсягів державного замовлення. Тому в цьому сенсі на запитання, чи є якась така чітка політика міністерства? Я вважаю, що є політика уряду в умовах війни.

Щодо розподілу місць державного замовлення по регіонах, я розумію про що ви кажете, і з точки зору державного мислення, але ж при цьому з точки зору відбору конкурсного вступу до вищих навчальних закладів, мова ж іде про розміщення державного замовлення не за принципом: кожному регіону приблизно однаково. А за спроможністю вищого навчального закладу на підставі його акредитації і ліцензування, готувати цих фахівців. Тому, десь це збігається, десь це не збігається.

Про фізику і математику. Так само, мені здається, дещо прийом такий, коли ми кажемо, що не дано держзамовлення на фізику, на математику, воно є, але обсяги його менші.

Про 5-6 годин фізики у школі. Ви знаєте, я чую те ж саме від істориків, від філологів, від хіміків, від всіх інших. Я хочу сказати, що справді, ми зараз будемо розробляти абсолютно новий зміст 12-річної школи, треба буде подивитись, явно скоротити цю надмірну кількість предметів. Але разом з тим хочу сказати, що математично-арифметичне збільшення годин як ми, до речі, цього річ зробили на іноземні мови. Як кажуть, сленгово "не лечит", не в цьому… в цьому також, але не тільки в цьому проблема. Тому що там, де є добре вмотивований вчитель, то він це робить, а там, де його взагалі немає, або хтось виконує його обов'язки, хоч 20 годин дай йому на тиждень, це не змінить. Але пріоритет природничо-математичних погоджуюсь, як випускник спеціалізованої біологічної школи, свого часу.

Про відсіви і все інше. Я думаю, що правильно, ви запропонували, пане перший заступнику голови комітету, пропозицію щодо розплутування клубка пов'язаного із УЦОЯО і всією цією історією. І Прем'єр-міністр, і голова комітету, зустрічаючись із директорами, про це говорили.

Тому що без цього, ми не зможемо ні комітет сам по собі, ні міністерство зробити цей аналіз ні віковий, ні ґендерний, ні майновий. Власне, цей "гордієв вузел" має бути розроблений, тому що це вже до… зверх всього припустимого затягується, і тоді буде важливо, справді, проаналізувати.

Щодо інших моделей, то зізнаюся, бо вже завершую зараз цю інформацію, що я не прихильник того, що ви називаєте іншими моделями вступу, тобто особливі умови в обхід зовнішнього незалежного оцінювання. Але це всього-на-всього думка звичайного чиновника від освіти. Дякую.

_______________.  Я про що би хотів би доповнити. Мені здається, що ті питання, які поставив пан Співаковський до Міністерства освіти, я вважаю, що треба оформити у вигляді окремого запиту від нашого комітету. Бо більшість речей, які там були, з моєї точки зору, абсолютно слушні. Це перше.

Тобто і на скільки я розумію Міністерство освіти… Я ще одне. Ті документи, які були нам надані, вони дуже класні. Тобто вони, тут дійсно багато речей, які зроблені нормально. Просто давайте ми доповнимо ще аналізом, який нам дасть можливість по регіонам, по віковим речам, це потрібно і це дуже важливою інформацією. З моєї точки зору це абсолютно правильно.

В тому числі і по тим спеціальностям, що були виділені, по математиці, по  іншим. Тому що це є, це є надзвичайно важливі речі. Тому що, якщо трохи дивитися вперед, то… і подивитися, де наша була перевага в суспільному розподілі праці, то воно не було в літературі, в історії, в мистецтві, в економіці. Воно було в інженерних науках, математичних, фізичних, де ми мали перевагу. Загубити її і залишити тільки танці, ну ок. Добре. Можна це розробити. Це перше.

Друге. Ви, насправді, ще згадали про одну сумашедшу проблему, яка у нас є, і я дуже здивований, що Міністерство освіти про неї не говорить. Це про катастрофічну ситуацію з ЗНО на наступний рік, із відсутністю серверів і з тим, що зараз витворяє прокуратура.

Я вважаю, що наш комітет має зараз написати, і це маємо рішенням нашого сьогоднішнього комітету зробити дуже серйозний запит в прокуратуру і в МВД з тим… Перепрошую, в МВС, з тим, щоби вирішити питання, що відбувається з… Є велика підозра на те, що наша шановна міліція і прокуратура, враховуючи результати здачі їхніх дітей в цьому році ЗНО, хоче зірвати ЗНО на наступний рік, вибачте, що я так скажу грубо. Тому давайте все-таки ми, як люди, які вважаємо, що це є одне з небагатьох наших досягнень за останні роки, зробимо все, щоб ЗНО не зірвалося і візьмемо під персональний контроль. Бо інакше те, що зараз відбувається, це є нагла спроба зірвати ЗНО наступного року.

Я вважаю, що ми сьогодні, не відкладаючи, тому що ця ситуація вже тягнеться два місяці. І я думаю, що Павло Броніславович підтримає цю ідею, тому що це є катастрофічна ситуація. Давайте ми напишемо просто запит, зараз проголосуємо, що комітет напише, щоб це було на дуже серйозному, на максимально серйозному рівні, тому що зірвемо.

Ну, ще просто, наскільки я розумію, там ще йде зараз вже персональна травля Лікарчука при всьому його складному характері і при складних відносинах його з деякими членами нашого комітету. Я вважаю, що це людина, яка має гонор і честь, і була дуже, і мусить бути тією людиною, яка мала б продовжувати цю роботу робити. Тому я підтримав би, його підтримати з точки зору тієї ситуації, коли розпочалася особиста травля. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дозвольте донести до вашої уваги інформацію. Тому що я розумію, що ви не маєте можливості спостерігати за ефірами і всім решта, що відбувається в цьому просторі навколо цього питання.

Перш за все, дозвольте проінформувати, що кілька днів тому я зареєструвала депутатський запит, який буде оголошений в п'ятницю з трибуни спікером, до Генеральної прокуратури і до МВС з приводу необхідності вилучення, назад повернення до центру і нормалізації українського центру, роботи українського центру оцінювання. Тому що, окрім того, що вилучені бази даних з результатами, вилучена, наприклад, база даних з каліброваними тестовими завданнями, з яких саме  завжди створюється тест. Тобто це апробовані завдання з певними характеристиками. Сьогодні робота по центру в зв'язку з цим паралізована, усунуті  ключові фахівці. Все це,  я виписала  у цьому запиті. І я вам пропоную, доєднатися до нього, якщо ви маєте бажання, це безпроблемно, наскільки мені відомо, якщо мною запит зареєстрований, можна дописати так, як і в законопроектах, прізвища  інших депутатів. Уточніть, якщо це можливо, тому  що до законопроектів можна дописувати.  Будь ласка,  долучайтеся всі, хто хочуть, я вже цей запит зробила. Це перше.

Друге.  Я мала особисту розмову з  Прем'єр-міністром, з приводу зовнішнього незалежного оцінювання, тому що це не єдина  загроза, якав нас є  щодо організації ЗНО 2016 року. З  2008 року не поновлювалася матеріально-технічна  база Українського центру оцінювання якості освіти. А заробітна плата працівників цього центру, була встановлена ще тоді, коли ми створювали центр у 2006   році і вона не змінювалась. Сьогодні програмісти, які працюють  з дуже скиданим програмним забезпеченням, які створюють  авторське програмне забезпечення, отримують  заробітну плату  2500*** тисячі гривень. Очевидно, що це є нечувано, це не виправдовує будь-які можливі зловживання.

До речі, до цього часу ведеться розслідування і  жодних доказів про такі зловживання нам не представлено. І йшла мова, Генеральна прокуратура  заявила про   якісь  гіпотетичні, десяток  фальсифікацій результатів. Щоб було зрозуміло, що таке десяток: цього року  проведено було на цьому зовнішньому тестуванні 880  тисяч тестувань. Тому десяток, які підозрює Генеральна прокуратура, зрозуміло, це мізерна частина. Але,  навіть по цьому десятку, немає приведено доказів. Таким чином, ця справа гальмує  підготовку зовнішнього незалежного оцінювання. 

 Прем'єр-міністр  висловив публічно і це є інформація в публічному просторі, що ми будемо інвестувати в ЗНО,  будемо розвивати ЗНО. І він вимагає від Генеральної прокуратури і МВС, якнайшвидше, результатів розслідування та повернення  обладнання до Українського центру оцінювання якості освіти.

Я вважаю, що наш запит депутатський повинен ще підсилити цю тему.  І нам потрібно з вами, і комітету, я запропоную вам підписати, якщо ви бажаєте, ще одне звернення до Кабінету Міністрів про те, щоб передбачити у бюджеті 2016 року додаткові кошти на оновлення матеріально-технічної бази Українського центру оцінювання освіти. Наприклад, вони мали унікальний друкарський комплекс для секретного друку. Жодного разу, до речі, за весь час проведення зовнішнього оцінювання не витекла інформація про тести, які будуть. І зараз цей друкарський комплекс вже тричі виробив свій ресурс. Тому терміново необхідно оновлювати цю базу.

Я закликаю вас до співпраці, тому що ми цю роботу постійно ведемо. Зрозуміло, що була ця перерва, і ми це робили самі. Зараз, коли всі депутати на місцях, комітет в зборі, будь ласка, підсилюйте своїми це голосами і своїми підписами. Це буде тільки дуже і дуже цінно для нашої справи.

Це щодо ЗНО, така інформація. І ще що, наступна пропозиція, яку я підтримую, яку висловили пан Співаковський і пан Скрипник. Сьогодні ми не будемо голосувати по двох останніх питаннях рішення. Ми просимо депутатів в тижневий термін надати пропозиції до проектів рішення по навчальному року і по державному замовленню. Ми включимо і винесемо це на голосування на наступному засіданні комітету.

Чи є ще якісь зауваження, пропозиції, питання? Немає.

Дякую за роботу і за участь у засіданні. До побачення.