СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань науки і освіти
від 08 квітня 2015 року
Веде засідання Голова Комітету Л.М.ГРИНЕВИЧ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглянемо одне питання ваше, а тоді зможете піти. Ні, ви вже не це хочете? Гаразд. Добре.
Тоді починаємо з першого. Як відомо, шановні колеги, у нас було виїзне засідання Комітету з питань освіти і науки в місті Сєвєродонецьку. Тематика про освітні потреби різних категорій громадян у зв'язку з проведенням Антитерористичної операції.
Я вважаю, що засідання було доволі плідним, бо ще, окрім того, у нас були зустрічі з викладачами і вчителями, і ми почули про ті проблеми і специфіку, яка сьогодні притаманна саме територіям звільненим, підконтрольним Україні, але, які знаходяться в зоні антитерористичної операції.
До вашої уваги представлені матеріали і проект рішення комітету. Оскільки наш комітет був, так би мовити, в такому складі, який не мав кворуму, ми не могли проголосувати за це рішення.
Я дуже вдячна Олександру Володимировичу Співаковському і Тарасу Дмитровичу Кременю, які були присутні на засіданні комітету.
І це було надзвичайно важливо. Насправді, я вважаю, що нам треба практику виїзних засідань робити більш поширеною та інтенсивною.
Тому що найкраще видно на місцях оцю специфіку, і стають очевиднішими ті рішення, яких від нас очікують.
Чи був у вас час ознайомитися з цими проектом рішення?
Будь ласка, якщо у вас є запитання до проекту рішення, задавайте, щоб ми зараз не зупинялися на кожному пункті зокрема.
Прошу, Іване Григоровичу.
Якщо можна включіть…
КИРИЛЕНКО І.Г. Зважаючи, що у нас це був тиждень роботи в округах, то я був у цей день паралельно в Маріуполі, і це з Вами було погоджено, Ліліє Михайлівно.
У нас по суті (я теж як член комітету) такі питання під час відвідин цього краю теж піднімалися. Особливо хочу одну деталь підкреслити. По-перше, підтримати Вас, що, дійсно, сьогодні ми Україну на Донбасі можемо не втратити, якщо застосуємо наші парламентські засоби, найбільш дієвим з яких є виїзне засідання комітету. І мене просто там благали, що сьогодні дуже потребують там засідання комітету, який займається податковою політикою, економічною політикою, тих, які можуть допомогти в розвитку малого, середнього підприємництва в цьому краї і так дальше, і так дальше.
Тому це абсолютно правильно. Я підійшов і до Голови Верховної Ради, і до Першого заступника, і думаю, що на черговому засіданні Погоджувальної ради вони це питання піднімуть і будуть рекомендувати головам комітетів такі речі робити. Люди потребують уваги. І особливо дуже хочу підкреслити таку деталь. Якщо старше покоління – нам важкувато з ним працювати, то молодь народилася в Україні, або уже становлення своє як дорослості вже відбувалося в Україні. І вони розуміють краще, ніж старше покоління, що майбутнього в сірій зоні немає. І вони дуже-дуже просять нас їх підтримки, в тому числі і по освітнім питанням, і я бачив, що в проекті рішення це знайшло своє відображення. Дві години я відповідав на запитання молоді, три години в трьох госпіталях 60 поранених відвідав, а дві години відповідав на запитання молодих людей. Маріуполь сьогодні – вулик молоді, яка чекає майбутнього в Україні, я хотів би це підкреслити. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я хочу привернути увагу, особливо Міністерства освіти і науки, до кількох питань, таких вузлових, які надзвичайно болючі і на які особливо нам звертали увагу. Це, по-перше, проблеми перерозподілу обсягу освітньої субвенції з державного бюджету для Луганської області. Там є, як додаток, табличка перерозподілу по різних населених пунктах, тому що за рахунок міграції внутрішньо переміщених осіб у нас є ситуація, що, наприклад, в місто Лисичанськ приїхало дуже багато внутрішньо переміщених осіб. Там (у Лисичанську) взагалі дисбаланс: тут більше переселенців, аніж корінних жителів. І в зв'язку з цим їм потрібно терміново збільшувати освітню субвенцію. Отже, тут є таблиця перерозподілу. І в цілому ми бачимо, що на 17 мільйонів треба збільшити освітню субвенцію Луганській області.
Подібна ситуація є в Донецькій області, нам потрібно буде зібрати теж конкретні дані. Ми дуже просимо піти назустріч в цьому питанні.
Інше питання стосується освітньої субвенції, про яку піднімали питання керівники районів, на які безпосередньо іде освітня субвенція. Це питання можливості перекидок з одного коду на інший. Тобто, децентралізація як можливість розпоряджатися власними коштами зовсім не відбивається у порядку використання освітньої субвенції. Тому ми також ініціюємо переглянути порядок використання освітньої субвенції для того, щоб у них було більше простору для використання своїх коштів більш цілеспрямовано, як вони змушені робити відповідно до сьогоднішньої ситуації.
Інше питання, якому ми приділили доволі багато часу і по якому прийняли, я думаю, важливі рішення, це питання випускників з зони окупованих тимчасово територій і питання того, яким чином вони зможуть виїхати для складання державної підсумкової атестації і зовнішнього незалежного оцінювання. Зокрема, підтвердилася інформація по мережі інтернатів, які здатні їх приймати. І ми навіть у Сєверодонецьку в такому інтернаті перебували, який вже підготував місця для тих дітей, що будуть виїжджати з окупованих територій.
Окрім того, у нас була проведена при підготовці до комітету міжвідомча нарада спільно зі Службою безпеки України. Я про це доповідала на нараді віце-прем’єр-міністра, Міністерство освіти і науки про це знає. Тут також зафіксовані питання їхнього спрощеного виїзду, але він в жодному разі не має загрожувати безпеці. І тому зі Службою безпеки України ми працюємо на цю тему.
Дуже важливе питання професійно-технічної освіти. Склалася парадоксальна ситуація, але цілком зрозуміла. Більшість підприємців згорнуло свою діяльність. А сьогодні відповідно до Постанови Кабінету Міністрів, щоб отримати документ про професійно-технічну освіту, учні повинні проходити практику. За цю практику повинні сплачувати кошти підприємці, які беруть на практику. А потім ще професійно-технічне училище має працевлаштувати.
І от на цій території, де практично не залишилося бізнесу, не можна знайти ті підприємства, які здатні сьогодні платити за практику. І не можна забезпечити кожному випускнику працевлаштування. Тому ми привертаємо увагу Міністерства освіти і науки…, і ми в Постанові Кабінету Міністрів відповідній, яка регулює питання професійно-технічної освіти, маємо накласти мораторій на ці вимоги принаймні на тих територіях, які сьогодні є в зоні проведення АТО, підконтрольних українській владі.
Є ще ціла низка інших питань, які тут зазначені. Якщо якісь є, можливо, запитання по конкретній позиції, прошу зараз їх ставити. Будь ласка, Міністерство освіти і науки.
Совсун І.Р. Дякую, Лілія Михайлівна, шановні члени комітету. Що стосується ситуації з освітою в Луганській і Донецькій областях, то ми підтримуємо більшість тих пропозицій, готові опрацювати в тому числі ті пропозиції, котрі надали члени комітету. Що стосується субвенцій, оскільки на попередній зустрічі, коли ми з вами бачилися на нараді у Віце-прем'єр-міністра, ви вже про це згадували, ми вже дали доручення департаменту економіки та фінансування з тим, щоб опрацювати питання по субвенціям для Луганської і Донецької областей.
Що стосується ПТУ, то ми обов'язково над цим попрацюємо. У нас є єдине прохання: пункт 4.5 рішення комітету, в якому йдеться про те, щоб розглянути питання (доручення Міністерства освіти і науки) щодо тимчасової відміни процедури ліцензування та акредитації закладів освіти, які розташовані в зоні проведення АТО, ми дуже просимо викласти в іншому форматі. Бо ми як міністерство не можемо скасувати ліцензування, тому що ліцензування передбачено Законом "Про вищу освіту" в тому числі, і так далі.
Натомість ми пропонуємо викласти, я перепрошую, загубилась… в іншому форматі , і хочемо запропонувати інше формулювання: розглянути питання щодо продовження строку дії ліцензій та сертифікатів про акредитацію. Це те, що ми можемо зробити. І більше того, я скажу, ми вже підготували ще кілька тижнів тому проект Постанови про подовження сертифікатів і ліцензій для всіх у зв'язку з тим, що там є зараз невизначеність.
За відсутності Нацагентства ми не можемо адекватно проводити зараз акредитування і ліцензування. Тому, в принципі, ми будемо подовжувати для всіх і, вочевидь, ці заклади туди підпадуть. Так, тобто ми просто просимо переформулювати, щоби не було в подальшому проблем. Ми не можемо скасувати, але подовжити термін дії.
_______________. (Не чути).
СОВСУН І.Р. Я просто хочу сказати, що, оскільки зараз про це не згадували, на попередній зустрічі говорили про вирішення питання із харчуванням для дітей, які будуть проживати в інтернатах. Ми вже зв'язалися з Міністерством аграрної політики і працюємо над тим, щоби залучити в тому числі якийсь приватний бізнес з тим, щоби забезпечити харчування .... дітей, які будуть проживати в інтернатах під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Там є ще одна проблема з харчуванням взагалі дітей у школах. Як доповідав Геннадій Геннадійович Москаль на засіданні комітету, в принципі, ситуація настільки складна, що в нас сьогодні безкоштовно харчуються тільки 1-4 класи і малозабезпечені категорії. Але там більшість дітей, які приходять на навчання, добре харчуються тільки в школі. І зараз вони ставлять питання про надання гарячого харчування всім дітям у школах. І він також піднімав це питання: чи можемо якимось чином посприяти виділенню додаткових коштів на харчування?
Стає взагалі очевидним, що ці території, які зазнали певних руйнувань, які мають зараз таку складну економічну ситуацію, живуть в постійній психологічній напрузі. Уявіть собі, за
Тому ми дуже просимо все-таки Міністерство освіти і науки привернути увагу ще до питання можливого виділення додаткового фінансування для цих хоча б двох проблем, зокрема, двадцятипроцентної надбавки за престижність, щоб допомогти їм виплатити, і харчування додаткове для інших категорій дітей.
СОВСУН І.Р. … що в Міністерстві освіти і науки є гроші, які затверджені державним бюджетом. І у нас є обмежена сума грошей і, якщо нам треба виділяти додаткові гроші на харчування чи на надбавку для вчителів, це значить, що нам звідкись ці гроші треба забрати. Це означає, що нам треба або в інших областей забрати, або робити зміну до бюджету з тим, щоб… Тому наразі те, що ми можемо зробити – це з харчування ми можемо вирішити просто за рахунок позабюджетних коштів і залучення якихось коштів. Ми просто будемо здійснювати координуючу діяльність тих, хто може допомогти. А з бюджету у нас все…, в нас є бюджет затверджений.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відреагую і нормально... Ніхто не каже, що ви повинні звідкись це забрати. Але ви маєте виступити ініціатором до Мінфіну, тому що є якісь кошти в бюджеті, які пов'язані з проведенням антитерористичної операції і підтримкою населення, яке постраждало від цієї антитерористичної операції. Тому ніхто інший, ніж як Комітет з питань освіти і науки, Міністерство освіти і науки мусять виступити ініціаторами цих питань перед Урядом. Тому ми вас просимо, щоб ви підтримали цю проблематику. Будь ласка, Олександре.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Сказати що. Перше. Я по пункту 2.4, тут звернутись до Генеральної прокуратури і так далі про недоцільність проведення перевірок. Ну, це смішно. І я б написав би все-таки: проведення мораторію на перевірку… Це перше.
По-друге. Щодо коштів. Ми переговорили там, що мова йде про те, що просто необхідні додаткові кошти, там все в жахливому стані. І дійсно, я підтримую Лілія Михайлівну, бо люди знаходяться, ну, просто в жахливому стані. Тому і, щоб це було не тільки теоретично, є пропозиція, щоб просто Міністерство освіти і науки створило невеличку комісію, яка відпрацювала за 2 тижні питання щодо пропозицій, щодо додаткового фінансування, а ми обіцяємо через комітет лобіювати це питання, якщо необхідно і через Верховну Раду. До речі, хочу сказати, сьогодні, як я і обіцяв, я передав особисто 50 тисяч гривень для департаменту освіти Луганської адміністрації. Це ми робимо для того, щоб всі розуміли, що всі ми повинні знайти додаткові ресурси для того, щоб допомагати цьому регіону. Ну, це просто зона відчуження, от, моє особисте враження. Люди живуть на цій території просто в жахливому стані. Тому ми повинні просто допомагати будь-якими, як-то кажуть, каналами фінансування.
А по пункту 2.4 у мене пропозиція. Введення мораторію, ну, просто яка там недоцільність перевірки? Ну, це дуже м'яко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, зрозуміло. Добре, дякую. Хто ще хоче висловитись, колеги? Тоді я пропоную ставити на голосування: схвалити ці рекомендації з висловленими уточненнями. Хто за таку пропозицію? Ви ще хочете щось додати, Інно Романівно? Будь ласка.
СОВСУН І.Р. Так. Я перепрошую. Просто ви звернули увагу на пункт 2.4. Тут необхідно зрозуміти, що, безперечно, що в багатьох випадках перевірки є недоречними і недоцільними, треба їх мінімізувати. Але разом з тим у нас можуть виникнути проблеми, коли необхідно буде перевірити якогось вчителя, припустимо, щодо якого є інформація про те, що він підтримує ДНР і ЛНР, просто щоб не вийшло так, що у нас нема можливості цього зробити.
Тому тут необхідно дуже чітко зафіксувати, що окрім питань, коли йдеться про нацбезпеку чи щось таке.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Інно Романівно, тут чітко написано, в частині здійснення ними екстернатної форми навчання та організації дистанційної форми навчання. Тобто, мова йде про не перевірку, сепаратист чи ні, а йде мова про предметний аспект цього питання.
СОВСУН І.Р. Я теоретично розумію. Але, може, якщо щось додати, окрім питань нацбезпеки, то це було би доречніше. Ми не претендуємо на те, щоб все перевіряти. Але просто для Служби безпеки і інших органів це було б доцільніше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви торкнулися питання сепаратизму серед вчителів. І це теж було питання, яке ставилося. Яким чином впливати на вчителів, які пропагують такі сепаратистські ідеї? На мою думку, в Міністерстві освіти і науки необхідно переглянути посадові обов'язки вчителя. Яким чином сьогодні посадові обов'язки вчителя, педагогічного працівника виписані?
У більшості країн світу на першому місці завжди в цих посадових обов'язках ідеться про дотримання Конституції країни і проведення державної політики. Тому, якщо вчитель порушує Конституцію, якщо вчитель проводить антидержавницьку політику, можна ставити питання про невідповідність його посадовим обов'язкам. І тоді це є абсолютна підстава для того, щоб йому винести один раз догану, дати можливість виправитись. Якщо він це не робить злісним чином і проводить антидержавницьку політику, його можна тоді законно звільнити після трьох доган. Але для цього потрібно зараз уточнити посадові обов'язки педагогічного працівника. І ми просимо Міністерство освіти і науки, я прошу також внести це як додатковий пункт до рішення комітету, привернути до цього увагу. Тому що тоді появляється чіткий інструмент, як оцінювати діяльність учителя.
СОВСУН І.Р. Я не готова сказати точно, що це треба передивитися. Але мені здається, що там у них в "посадових обов'язках" має бути написано, що вони повинні дотримуватися законодавства. Не може бути такого, що там немає.
Проблема постає в іншому, у випадку з вчителями, щодо яких є інформація про сепаратизм, що коли доходить до справи і треба щось довести, то люди бояться давати свідчення або не хочуть говорити з органами правоохоронними і так далі, і так далі. Тому проблема є більшою мірою в доведені, ну і звичайно в тому, що в тому числі правоохоронні органи надміру зайняті дуже багатьма іншими справами, котрі, безперечно, є нагальними у цій ситуації, і менше уваги звертають на це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, повертаємося до голосування, якщо більше ніхто не має що сказати.
Будь ласка, хто за те, щоб підтримати наші пропозиції? Дякую. Одноголосно.
Наступне питання. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (щодо збереження науково-педагогічного кадрового потенціалу країни) (2528) (група народних депутатів: Ляшко, Галасюк, Курило, Гриневич, Кремінь, Вовк, Кривенко).
Шановні колеги, цей законопроект спрямований на вирішення дуже серйозної проблеми, пов’язаної зі змінами у пенсійному законодавстві, яка негативно вплинула на науково-педагогічний потенціал країни. Ми маємо до 1 квітня статистику звільнень з вищих навчальних закладів. Наприклад, у Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут» звільнилося 124 особи. Як правило, це доктори наук, це професори, це люди, які входили в спеціалізовані вчені ради. Цифри можуть бути трохи менші по інших університетах, зокрема, в деяких з них звільнилося по 50 і 30 осіб. Але все це особливо впливає на склад спеціалізованих вчених рад, на наукові школи, і ми розуміємо, що ситуацію треба виправляти і корегувати.
Ідея законопроекту полягає в тому, щоб повернутися до попереднього рівня пенсійного забезпечення, який був до прийняття змін у пенсійному законодавстві, які вступили в дію з 1 квітня.
Про те, зараз працюючи над цим законопроектом, над його аналізом, хоча я є співавтором цього законопроекту, ми побачили, що не врахована одна деталь. Як відомо, що частина наших науковців і науково-педагогічних працівників отримує наукову пенсію, якщо вони вийшли на пенсію до 1 жовтня 2011 року.
Якщо вони вийшли на пенсію після 1 жовтня 2011 року, то згідно з пенсійним законодавством, яке було прийнято на той час, вони як працюючі пенсіонери отримують звичайну пенсію.
Таким чином, якщо ми зараз хочемо повернутися до попереднього рівня – до того статусу, який був до прийнятого вже нами закону і оцих змін, має бути трохи інше формулювання: не для усіх наукова пенсія, бо це тоді буде потребувати ще більших видатків з бюджету. А повернення до того рівня пенсійного забезпечення, який був до прийняття змін, що вступили в силу 1 квітня.
Тобто, зараз ми хочемо змінити формулювання в цьому законі для того, щоб озвучити, не міняючи саму ідею законопроекту, правильне формулювання у залі під стенограму, щоб якнайшвидше ми могли прийняти цей законопроект. Тобто, ось така пропозиція.
Я зараз запропоную висловитися з цього приводу представникам виконавчої влади, а тоді давайте будемо думати, яким чином, можливо, у вас будуть інші пропозиції, ми сформулюємо наше рішення.
Спершу я хочу надати слово Максиму Віталійовичу Стрісі - заступнику міністра освіти і науки.
СТРІХА М.В. Вельмишановна Лілія Михайлівна, вельмишановні народні депутати! Законопроект, справді, скерований на розв'язання дуже тяжкої проблеми, яка виникла в результаті, з одного боку – змін до пенсійного законодавства, з іншого боку – на жаль, ще й певних панічних настроїв, які, може, і не випливали з самих змін, але випливали ще з додаткових негативних очікувань.
Ми провели статистику наших втрат. Вони справді тяжкі, вони різні по різних університетах, вони... Ну, скажімо, в Одеській політехніці ситуація краща, ніж в Київській, але в Київській, скажімо, ми втратили, крім того, що 124 працівників вищої кваліфікації, ми втратили близько третини, скажімо, людей, які очолювали виконання бюджетних тем, затверджених Міністерством освіти і науки. Себто, ми втратили керівників визнаних наукових шкіл… І це особливо негативно, бо якби у нас була нормальна демографічна структура в науці, це було б значно менш болісно.
Але змусивши пенсіонерів піти, ми водночас потрапили на демографічну яму в науці, яка утворилася внаслідок дуже великої еміграції людей молодого на той час покоління в 90-і. От серед покоління тих, кому сьогодні 50, на жаль, ми маємо демографічну яму і можливості заповнити оті втрати, які утворилися внаслідок виходу на пенсію названих людей, ми не можемо, оскільки люди, яким сьогодні 30 в науці, ну, далеко не завжди здатні взяти на себе, в силу свого рівня, ті обов'язки.
Через те ми підтримуємо законопроект. Безумовно, існує проблема, про яку зазначила Лілія Михайлівна. Ну, і ще є слушні суто редакційні речі у висновку, який надано Науково-експертним управлінням Верховної Ради. Якщо їх можна врахувати просто під стенограму, як було сказано, це було б ідеально. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Я запрошую до слова директора Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України Ірину Василівну Ковпашко.
КОВПАШКО І.В. Шановна Лілія Михайлівна! Шановні народні депутати, присутні! Дійсно, ми відслідковуємо чітку ситуацію по тих особах, кому призначена пенсія по Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність". І якщо загальна чисельність таких осіб, яким призначено пенсію відповідно до цього закону, понад 66 тисяч – 66290 осіб – то з них на березень місяць значилися такими, що працюють, причому працюють на різних посадах: і на посадах наукових, і на посадах державних службовців чи на звичайних посадах – це 31 тисяча. Тобто, це більше… майже половина з усіх, кому призначена наукова пенсія… за Законом "Про наукову і науково-технічну діяльність".
Безперечно, на березень місяць ми мали ситуацію, що ці наукові працівники отримують пенсію, виходячи з різних умов. Ті пенсії, які були призначені до 1 жовтня 2011 року і по тим науковим працівникам, які на цю дату працювали будь-де, виплати здійснювалися в повному обсязі, незалежно від факту роботи.
Ті, хто призначалися після 1 жовтня 2011 року, ті, хто продовжував працювати на посадах наукового працівника, вони отримували пенсію в розмірі, який передбачений Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто, власне пенсія була призначена відповідно до наукового закону, виплата здійснювалася лише в тій частині, яка припадала на трудову пенсію. Ми відслідкували цю ситуацію: кількість таких осіб не така велика. За нашими даними, тих, кому призначено пенсію після 1 жовтня 2011 року і хто продовжував працювати на таких посадах, - це 271 особа. Тобто, ця цифра не є критичною. Але під дію оцих змін потрапляють, дійсно, всі ті, хто до 1 квітня отримував виплати в повному обсязі.
Ми маємо якісь попередні результати щодо того, яка кількість осіб в яких розмірах уже пішла у виплатні відомості на квітень місяць. Але ця цифра настільки рухома, тому що ми побачили, яка кількість людей почала звертатися до нас на гарячі лінії, почала нести до пенсійних фондів заяви про звільнення, заявляла про своє бажання змінити закон, згідно з яким пенсія призначена. Зі своєї сторони ми як могли надавали роз'яснення і повідомляли про те, що навіть після звільнення з роботи оті відсотки, які були призначені їм, наприклад, 90 відсотків від заробітної плати, зважаючи на те, що сьогодні дія норма вже 60 відсотків, що вони залишаться незмінними. Хтось нас почув, хтось не почув, піддавшись панічним настроям і, дійсно, дуже багато людей звільнилося.
Що ж стосується наслідків, які можливі від того, що будуть внесені зміни. Ми матимемо можливість їх реалізувати, безумовно, але на сьогоднішній момент знову і знову стає питання – джерела фінансування і покриття витрат на виплату таких пенсій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки буде коштувати повернення до попереднього рівня, якщо гіпотетично?
КОВПАШКО І.В. Гіпотетично те, що ми побачили от, яка сума була на виплату на всіх в березні, яка сума пішла на виплату уже в квітні. Це орієнтовно десь 19 мільйонів в місяць. Це те, що бачимо ми. Оце, прорахувавши отак, ну, скажемо, з урахуванням тих даних, які є на квітень місяць. 19 мільйонів в місяць. Так, так, ну, я ж говорю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тобто, це не така надзвичайно критична цифра.
КОВПАШКО І.В. Але, ну, ту інформацію, яку ми вам готували, ми показали, яка сума коштів щорічно виплачується у вигляді пенсій, в тому числі за рахунок державного бюджету. Я не говорю, що тут будуть видатки виключно Пенсійного фонду, оскільки ми виплачуємо частину трудової пенсії, яка виплачується зараз. Тут мова йде про ті кошти, які будуть відшкодовуватися науковими установами або йти з державного бюджету відповідно до джерел відшкодування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я хочу привернути увагу всіх колег, що ви розумієте, що в нас частина пенсіонерів-науковців отримують частину пенсії за рахунок наукових установ, в яких вони працюють. Так само викладачі приватних вищих навчальних закладів отримують якраз оцю різницю в пенсійному забезпеченні, яку дає наукова пенсія, порівняно зі звичайною пенсією через бюджети своїх приватних навчальних закладів. Тому ми, коли зараз повертаємо це, то ми знову ж повертаємо це навантаження на ті установи, які були раніше, а не тільки на державу, так?
Будь ласка, з цього приводу ще запрошений Валерій Миколайович Жук, віце-президент Національної академії аграрних наук України.
ЖУК В.М. Дякую. Шановна Лідія Михайлівна, шановні народні депутати, шановні присутні! Я хотів би підтвердити те, що сказав шановний заступник міністра освіти і науки про те, що демографічна складова цієї проблеми є досить суттєвою, щоб звернути на неї увагу. От по системі нашої академії наук, науковців віком після 65 років значно більше, ніж науковців від 60 до 65 років. Я вже не кажу про молодше покоління… Тому, як правило, це всі ті люди, які мають наукову пенсію. І сьогодні по Національній академії аграрних наук більше половини докторів, професорів, член-корів, академіків, які ведуть програми наукових досліджень на 2015 рік і в подальшому мають вести програми наукових досліджень, написали заяви.
Те, що Ви сказали, що потрібно повертатися до норм попереднього Закону, от це дуже важливо, тому що ми таким чином залишаємо науковців віком після 65 років. У нас просто немає ким їх замінити. А це ті науковці, які вийшли і мають наукову пенсію до 2011 року. Це одна складова. Я не буду тут багато часу забирати. Просто підтверджу те, що говорили Ви.
Але я хотів би звернути увагу на ще одну річ, - це на молодь. Нормою закону, яка була, прийнято рішення про те, що в подальшому розмір пенсій буде виходити із 60 відсотків - не 80 відсотків, як раніше було, а 60-и. Це значно зменшило і престиж, і притік молодих наукових кадрів, їх інтерес до наукової роботи.
А оскільки ми маємо негативну демографічну ситуацію і в науці, і в освіті, я вважаю, Лілія Михайлівна, шановні народні депутати, що на це також треба було б звернути увагу. І повернення до попередньої норми, де було 80 відсотків, - це вкрай важливо для розвитку науки і освіти на сьогоднішній день. Решта я не буду говорити, тому що я абсолютно повністю підтверджую те, що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
КОВПАШКО І.В. Справа в тому, що законом, який набув чинності з 1 січня 2015 року, по всіх абсолютно пенсіях, які визначали інші умови, ніж умови загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, розміри всіх пенсій: і державних службовців, і науковців в тому числі, визначаються в розмірі 60 відсотків від заробітної плати, зокрема наукового працівника. До цього ми мали відсотки 90, 80, 70, сьогодні ми вже маємо 60. Крім того, зараз опрацьовується проект Закону про те, щоб всі пенсії призначалися за єдиними принципами. Це для інформації.
_______________. Але якщо для інформації…
_______________. Немає, однозначно, однозначно.
ЖУК В.М. Лілія Михайлівна, якщо дозволите, для інформації. Дефіциту кадрового в державній службі не відчувається такого, як кадровий дефіцит молодіжний в науці і освіті. Тут просто треба на це зважити і, можливо, якось все-таки подумати, як це зробити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, шановні депутати.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. У мене питання є до Максима Віталійовича. Окрім фінансової складової цього питання – вона абсолютно зрозуміла, - є і інше питання. Я думаю, і Інні Романівні це буде дуже цікаво. Це питання того, а чому з'явилася ця демографічна яма. От бачите, як бюджетна установа працює: зайняли ці поверхи люди, ну і я такий же, професори, доктори наук, все, зайняли – і пішло. Молода частина людей, яка відчуває, що немає можливості ліфту цього, вона просто через гранти, через інші преференції шукає собі роботу в інших країнах. Я просто звертаю на це увагу, і в мене питання до вас: чи аналізували ви питання того, що, наприклад, якщо верхні поверхи будуть звільнятися природнім чином, ну як, наприклад, в Польщі: 67 років, яка б ти золота людина не була, ти повинен йти на пенсію, ну, 70 для професорів звичайних, тобто тих, які визнані Президентом Польщі.
Скажіть, будь ласка, як ви цю проблему, не фінансову, а оцю проблему ліфта для молодих людей бачите? Дякую.
СТРІХА М.В. Якщо дозволите, я спробував би відповісти не як заступник міністра, а як людина, яка все життя пропрацювала в науці і, дасть Бог, помре в ній же. Я працюю з 1983 року у відділі теоретичної фізики Інституту фізики напівпровідників. В дуже доброму відділі, дуже відома наукова школа. Я можу засвідчити: приблизно така ж ситуація.
Яма ця утворилася в дев'яності роки завдяки тому, що мої ровесники, от саме ті, кому сьогодні за 50, а тоді було 30, отримавши з одного боку свободу пересування, з іншого боку, не маючи жодних шансів мати щось тут краще за 10 доларів на місяць, неопалювальних лабораторій тощо, масово рушили за кордон. Дев'яності роки були надзвичайно тяжкі. І в результаті в моєму відділі утворилася абсолютна яма в цьому віці. От є ще група пенсіонерів наукових, дуже шанованих людей, приблизно чоловік вісім докторів наук. Є троє людей більш-менш у віці 50 років.
І далі є група талановитої молоді - ті, кому 25-30, трошки за 30, які вже почали з'являтися в 2000-ні, якось закріплюватись в науці. Якщо їм дати змогу ще певний час протриматися, через років 5 вони цілком можуть посідати всі можливі посади. Але, якщо буде збережена ця спадковість.
Але якщо сьогодні ми виштовхаємо, на жаль, всіх наших наукових пенсіонерів, то виявиться молодь і виявиться троє людей, яким за 50. Все. Себто, це буде фатальна, це буде абсолютно фатальна історія.
Щодо ліфтів. Мені здається, що в науці це треба розв'язувати трошки не так, бо за природою своєю, мені здається, учений, якщо у нього поки є світла голова, він мусить працювати. Інша річ, що він не мусить посідати адміністративних посад. Він мусить працювати як науковець, але не займатися адміністративними речами.
На жаль, тут ми маємо дуже поважне гальмо у цій справі – це відоме рішення Конституційного Суду, з яким невідомо, що робити, і боротися з цим можна лише в один спосіб: встановити чітке обмеження строків перебування на адміністративних посадах і, можливо, скоротити терміни перебування на адміністративних посадах, що, безумовно, треба зробити, щоб ці люди… Ну, бо ми матимемо, не секрет, от за два тижні дуже ймовірне переобрання на посаду президента Національної академії наук України 96-річного Бориса Євгеновича Патона, дай йому Боже здоров'я. Мені здається, що все-таки, ну, тут ми мусимо всі подбати, щоб на адміністративні посади приходили молоді. Якщо б вдалося щось зробити, якщо б народні депутати придумали якісь би шляхи, які справді дозволили б, ну, скоригувати, знайти якесь інше розв'язання проблеми, яке визначено рішенням Конституційного Суду, це було б надзвичайно добре, бо скрізь у світі є універсальна норма: 65 років – і людина на адміністративній посаді бути не може. І це воно абсолютно обґрунтовано. Дякую дуже.
ЛИТВИН В.М. Нарахування пенсій. Враховується тільки заробітна плата чи, скажімо, доплати там за звання академіка і за все інше?
КОВПАШКО І.В. Враховується відповідно до закону вся сума заробітної плати, отримана за основним місцем роботи наукового працівника, та, яка визначена Положенням про оплату праці як оплата його наукового….
ЛИТВИН В.М. Як правило, всі вчені працюють сумісниками.
КОВПАШКО І.В. Тільки за основним місцем роботи, виписано в законі.
(Загальна дискусія)
ЖУК В.М. От ваше доповнення. Я хочу сказати, що, ви знаєте, особливо такого, щоб хтось там тримався за ці погони, немає. Справа в тому, що для молоді, дійсно, особливо для талановитої молоді, особливого зиску залишатися у вітчизняній науці на сьогоднішній день, ну, правда, немає. І справа не в тому, що їм не дають розвиватися, певні посади займати, абсолютно правильно було сказано, що старші кадри, вони, як правило, очолюють напрямки досліджень не стільки ……, вони і не хочуть бути на адміністративних посадах, як правило, від них відмовляються, це правда. Але напрямки досліджень вони очолюють і тягнуть, ну, як вам сказати, от, ще на такому ентузіазмі не стільки фінансово, скільки, …
_______________. (Не чути)
_______________. А проблема є. Проблема є. Да. Проблема є.
_______________. (Не чути)
ЖУК В.М. І я хотів би також звернути вашу увагу, можливо, там ще будуть… Розумієте, що ще добре у нас в науці і треба це берегти, це те, що наукові працівники не відносяться до державної служби. Треба давати можливість науковцям працювати з державно-приватним партнерством. От це треба зберегти, це дуже важливо, тому що зараз у нас від науки, Лілія Михайлівна, я ж хотів би звернути увагу, вимагають декларації, і ми здаємо декларації, навіть починаючи з завідуючих відділів. Я не знаю як в освіті, але у завідуючих відділів корупційні декларації, розумієте?
_______________. Як керівники підрозділів бюджетних установ.
_______________. Да. Це ненормально, тому що вони не є державними службовцями, і ми таким чином, знову ж таки, зменшуємо якесь поле ментальне для розвитку підприємств, наукових підприємств.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, що в нас…
СКРИПНИК О.О. Я прошу пробачення. Декларація… Вибачте, я так… А чим декларація заважає ментальному полю при підприємництві, я щось не розумію? В усьому світі всі люди здають декларації, взагалі всі, і ми мусимо до цього йти. Що зменшує, поясніть, будь ласка, я щось не зрозумів?
ЖУК В.М. Ще раз пояснюю. Дивіться, ми говоримо про те, щоб підтягувати молодь. Молодь має можливість заробляти кошти, в тому числі за рахунок державного приватного підприємства, так, включаючи науковий розвиток для того, щоб заробляти більше коштів і залишатися в Україні, правильно? Правильно. Тепер вони не є державними службовцями і мають право на це. Тут ми виступаємо як науковці, да. Тепер нам кажуть: ви заповнюєте ці декларації. Я просто говорю за ментальну річ. Дехто вже починає думати: підожди, а для чого мені це заповнювати? Для чого мені це показувати? І так далі, і так далі.
От просто зверніть на це увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,… ми розширили поле дискусії, по-перше. І давайте ми зосередимося на цьому законі, у нас ще багато є запитань. Я думаю, що це ментальні проблеми взагалі всіх наших громадян. Тому…
______________. Заплатив податки – і спи спокійно!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Яка є пропозиція….
Під стенограму.
ЖУК В.М. Володимир Михайлович, та я повністю згодний. Якби тільки у нас не було хлопців, які потім приходили і також розказували: а що ви тут робите? Ну, десь з вулиці. Ви розумієте, про яких я говорю хлопців.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так… шановні колеги, отже, я хочу звернутися до членів комітету. Моя пропозиція є такою. Якщо ви погоджуєтесь з базовою ідеєю цього законопроекту, що ми повертаємося до попереднього рівня пенсійного забезпечення, який був до прийняття закону, давайте голосувати. При цьому залишається позиція, що з працюючих пенсіонерів-науковців знімається 15 відсотків, так як з усіх працюючих пенсіонерів країни. Тобто, це базова ідея цього закону. Але базова ідея цього закону для того, щоб бути правильно виписаною, потребує іншого формулювання. І я це формулювання зачитаю зараз під стенограму. Воно узгоджено з Комітетом з пенсійного забезпечення, і ми тоді проголосуємо. Але я бачу, що Олексій Олексійович хоче ще щось про базову ідею сказати. Будь ласка.
СКРИПНИК О.О. Не про базову. У мене є питання. А чи є гроші? І про яку суму грошей йде мова? Чи є зараз ці гроші? Що нам каже міністерство?
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. ...фонд нам доповів про 19 мільйонів гривень.
_______________. На місяць.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. І це орієнтовна максимальна цифра, тому що ми ж не знаємо, скільки з тих людей внаслідок прийняття нашого закону повернеться на роботу. Вони вже всі звільнилися. І тепер їх може повернутися 30 відсотків. Може повернутися....
_______________. Чого тоді дьоргатися, приймати?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще питання: чи їх візьмуть? Тобто, максимальна сума – це 19 мільйонів гривень.
_______________. (Не чути).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, можна я зачитаю для стенограми те, що має потім прозвучати в залі? Отже, пропонуємо статтю 24 « Пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника» доповнити таким реченням: "Пенсія, призначена особі після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», відповідно до цієї статті, окрім інвалідів І, ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим законом, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України про загальнообов'язкове державне пенсійне харчування". Ми стільки про харчування говорили сьогодні для дітей і проблеми цього харчування… Вибачте, будь ласка, "...загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Далі іде все по тексту із вставкою: "крім випадків, передбачених реченням першим та другим цієї частини". Отже, ми пропонуємо викласти в оновленій редакції під стенограму в залі і прийняти цей закон за основу і в цілому. Якщо в процесі узгоджень з іншими комітетами, які теж розглядають цей законопроект, у нас появляться нові якісь зміни – ми завжди зможемо прийняти за основу і доопрацьовувати потім до другого читання. Хто за таке рішення, прошу голосувати.
Дякую, не думаю, що завтра можна буде це винести.
Пункт 5 розглядаємо, оскільки Івана Григоровича поки що ще немає. Тому, будь ласка, пункт 5 - «Проект Закону про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" (щодо збереження методичних кабінетів) (реєстраційний номер 2056).
На жаль, немає Олександра Гереги – автора законопроекту. Він просив розглядати в його відсутність?
Я надаю слово для представлення законопроекту Тарасу Дмитровичу Кременю.
КРЕМІНЬ Т.Д. Шановна Ліля Михайлівна! Шановні колеги!
Якщо я не помиляюсь, ми проект рішення мали розглядати ще на попередньому засіданні нашого комітету. Я так просто дивлюся, що здається …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не встигли, ми змушені були так залишити.
КРЕМІНЬ Т.Д. .. в принципі нічого нового тут за останній час, як ми не бачились, не змінилося. Очевидно, …… все-таки повинні мати місце в системі сучасної освіти. Зрозуміло, що із пошуком додаткових коштів у державному бюджеті на цей рік вони випали з певних причин. Але я думаю, що абсолютно доцільно, якщо є дискусія, якщо освітянське середовище наполягає на тому, щоб вони все-таки залишалися, але зрозуміло, в умовах ось сучасного підходу, розглядати їх збереження через якусь трансформацію, можливо, оптимізацію в окремих випадках, якщо це потрібно.
Тому можна погодитися із авторами законопроекту, що методкабінети, а також ті видатки на їх утримання, які були прийняті… все-таки треба цей процес зупинити.
Тому автори законопроекту пропонують рекомендувати Верховній Раді України: відповідний проект закону, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому. А поруч із тим запропонувати цей законопроект направити до іншого профільного Комітету з питань соцполітики, зайнятості та пенсійного забезпечення, який визначено головним у вивченні цього законопроекту для відповідних можливих правок і зауважень. Моя особиста позиція – краще слід підтримати, абсолютно нормальна ідея. Але очевидно знову ж таки треба прекрасно розуміти, про яку суму іде розмова, і яка в тому позиція органу державного управління у сфері ……….. скільки потрібно ресурсів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую. Наш комітет не є профільним при розгляді цього законопроекту. Але все одно наша думка для них буде мати велике значення. Будь ласка, Міністерство освіти і науки.
СОВСУН І.Р. По-перше, Міністерство освіти і науки вкотре звертає увагу на те, що реформи не можуть відбуватися так, щоб всі були абсолютно ними задоволені, так. В тому числі працівники методичних кабінетів у випадку, якщо підвищуються вимоги до них, або зменшується штат, вочевидь залишатимуться незадоволеними. Добре чи погано це для системи освіти, треба оцінювати не з точки зору працівників методичних кабінетів, а з точки зору системи освіти в цілому. Тому Міністерство освіти і науки вкотре звертається з проханням оцінювати результати для системи, а не для окремих працівників, тих чи інших рішень.
Щодо збереження методичних кабінетів, то міністерство вважає, що це питання повинно бути врегульовано в новому цілісному Законі "Про освіту", де має бути цілісно виписано функції різних органів управління, функції інших установ в системі управління освітою, в тому числі методичних кабінетів. Дякую. …. ці питання мають бути врегульовані в Законі "Про освіту".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є закон, який прийнятий. Ви ж бачите, в чому полягає сутність Закону. Тут же вони не розповідають про обов'язки методичних кабінетів. Тут є питання зовсім інше. Був 12 пункт, що державним адміністраціям здійснити заходи щодо вдосконалення мережі районних методичних кабінетів, галузей освіти та скорочення видатків на їх утримання. Пропонується виключити цей пункт, тобто, пункт про скорочення видатків на їх утримання. Тобто, не йде мова про те, що стане предметом Закону про освіту, а саме функції методкабінетів. Тому дайте відповідь на запитання: як ви ставитеся до самої суті цього законопроекту? Підтримуєте його чи ні?
СОВСУН І.Р. Ми вважаємо, що грошей на це зараз немає. І бюджети обласні, і бюджети державні були розраховані з врахуванням цієї норми. І якщо ми це підтримуємо, то ми повинні зрозуміти, де і куди ми вносимо зміни до Державного бюджету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи можна уточнююче запитання?
Перше запитання. Скільки вдалося зекономити коштів за рахунок скорочень мережі методичних кабінетів? Скорочень видатків на утримання методичних кабінетів.
СОВСУН І.Р. У мене, на жаль, немає цієї цифри. Я дуже перепрошую, ми можемо надіслати цю інформацію протягом двох годин.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І друге питання. Ви кажете, що треба оцінювати з точки зору системи. З точки зору системи скорочення видатків на методичні кабінети, наскільки позитивно чи негативно на неї впливає?
СОВСУН І.Р. З точки зору системи міністерство отримувало дуже багато звернень від вчителів, від директорів шкіл про те, що необхідно зменшити функції і зменшити кількість працівників в методичних кабінетах. І там, де необхідно, об'єднати методкабінети, до прикладу, не в кожному районі робити, а робити один на два райони, якщо це не дуже густо заселені райони, з тим щоб не використовувати кошти неефективно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ці кошти спрямовані потім в систему освіти? Маю на увазі кошти, які економляться за рахунок методкабінетів. Чи є це положення якимось чином застережено? Методкабінети утримуються з освітньої субвенції? Тому треба відстежити, а куди ці кошти йдуть: вони потім йдуть в систему освіти? Чи просто йде економія на структурі системи освіти? Ну, це важливо, щоб зрозуміти, як голосувати за цей законопроект.
СОВСУН І.Р. Це кошти місцеві, тому ми їх не відслідковуємо.
Ми не слідкуємо. В субвенцію вони наразі не входять. Ті кошти, за які ми відповідальні, -субвенції.
До місцевих органів влади, то тут питання: наскільки вони спроможні утримувати ці кабінети? Просто їм сказати, що утримуйте? Якщо у них немає грошей, то це теж, вочевидь, не викличе у них великого задоволення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Давайте подумаємо. Тут про що йдеться? Про що нам говорять на місцях? Нам говорять про те, що цим положенням закону ми підштовхуємо органи місцевого самоврядування скорочувати мережу методкабінетів. Ідея полягає в тому, що якщо вони скорочують мережу методкабінетів, вилучаючи таким чином кошти системи освіти, вони повинні зекономлені кошти спрямовувати на потреби освіти.
Ну, наприклад, на поповнення фондів шкільних бібліотек, припустимо. В даній ситуації їх підштовхує закон, вони це роблять… Але ми не маємо жодних даних про те, що вони потім використовують зекономлені кошти в системі освіти.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Хто візьме на себе функції, наприклад, шефства над молодими вчителями? Наприклад, хто візьме на себе функції щодо організації роботи ……… Там є виписана система функцій, які є за методичними кабінетами. То ми повинні зрозуміти, якщо ми будемо це оптимізувати якимось чином, ну, є у нас якась модель оптимізації. Бо якщо ми запропонуємо обласним і районним державним адміністраціям просто скорочувати і закривати, то це так виникне. Ці функції провиснуть. І хто буде цим займатись?
Просто чи моделювалось це, які наслідки цього будуть і яким чином це вирішувати? Може, є якісь рекомендації щодо оптимізації методичних кабінетів?
СОВСУН І.Р. Запитання до міністерства чи до кого?
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Інно Романівно, а у кого це ж питати? Тільки у вас.
СОВСУН І.Р. Ну, я думаю, що у розробників законопроекту. Вочевидь, у них є бачення з цього приводу.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Це ж пропозиції, перепрошую, Міністерства освіти. Ці пропозиції, цей законопроект, ми ж пам'ятаємо, шановні….
СОВСУН І.Р. Я просто можна ще прокоментую щодо питання про те, чи зекономлені кошти йдуть в систему освіти, чи ні, то тут…
Я просто чому не можу відповісти і навряд чи хтось зможе відповісти в принципі. Тому що оскільки змінилася система фінансування освіти в цілому в цьому році, то ми не можемо відслідкувати, що, грубо кажучи, минулого року була така сума і цього року – така сума. Тому що змінилася система фінансування взагалі. Та, якщо частина… раніше частина грошей йшла з місцевих бюджетів, зараз вона йде з Державного бюджету і так далі, і так далі.
Тому от цифру про те, скільки з цих грошей залишається в системі ми назвати не зможемо просто. Ну її неможливо порахувати в принципі.
Але говорити про те, що оптимізовувати нічого не треба – ну це також навряд чи… Особливо… Можна об'єднати, можна зробити один методичний кабінет для двох районів. До прикладу.
СКРИПНИК О.О. Поправте мене, якщо я помиляюся. В мене складається враження, що Міністерство освіти і науки якийсь момент хотіло ліквідувати методичні кабінети і просто боїться про це сказати. А тепер ми пробуємо відновити, і так от у нас так - от наполовину: і ні туди, і ні сюди. По-моєму, у нас така якась неправильна дискусія, коли ми обговорюємо не суть питання, а от, як би сказати, чисто формальні ознаки життя.
СОВСУН І.Р. Міністерство освіти і науки нічого не боїться. Міністерство освіти і науки на певному етапі обговорювало питання ліквідації методкабінетів, але в процесі обговорення дійшли до формули, що цю систему необхідно оптимізувати, так. І це наразі та пропозиція, котра в тому числі була проголосована в залі Верховної Ради. І я думаю, що треба спробувати побачити принаймні результати. Ми не можемо приймати закони, а через два місяці їх міняти, не прорахувавши, не побачивши хоча б якихось результатів їх.
ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. І в мене два... В мене... Дивіться, тут же написано, пункт …… Ми ж дуже багато, слухайте, взяли одне питання і 20 хвилин, як то кажуть, з пустого в порожнє. От, наприклад, пункт 12 прикінцеві положення, що пропонується: "обласним, київський міській державній адміністрації здійснити заходи щодо удосконалення мережі районних ( міських) методичних кабінетів галузей освіти та скорочення видатків на їх утримання" – виключити. Просто хочуть виключити.
Ну, потрібно, давайте в першому читанні допрацюємо, допрацюємо разом із міністерством і тоді приймемо відповідне рішення. ... є наприклад, ну, щоб чи... От ми дуже багато... Одне питання візьмемо і тут...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування. Ви хочете щось сказати?
_______________. (Не чути).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ага, я думала...
_______________. Ми вже голосуємо, ми ж уже, дивіться тут...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, дивіться, перша пропозиція: за... в порядку надходження, за основу і в цілому. Хто за цю пропозицію? Немає. Хто за основу? Всі. Добре. Дякую. Дякую, колеги.
Наступне: проект Постанови про відзначення у 2015 році пам'ятних дат у вищих навчальних закладах України (2457), це постанова зареєстрована мною і М. Княжицьким - головою Комітету з питань культури і духовності.
Як ви пригадуєте, ми приймали єдину велику постанову про пам'ятні дати і звідти випали три пам'ятні дати вищих навчальних закладів. І ми тоді в залі, колеги, нашому комітету дали доручення, щоб ми спільно із Комітетом з культури і духовності зробили окрему постанову з цього приводу.
Прошу глянути, сюди ввійшли такі дати: 140-річчя з часу заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; 130-річчя від часу заснування Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» і 100-річчя від часу заснування Національного університету водного господарства і природокористування у місті Рівному. Хочу сказати, що тут немає пунктів, які потребують якогось фінансування, а, скоріше всього, це організаційні заходи. Але ця постанова допоможе в реалізації цих організаційних заходів. Пропоную підтримати за основу та в цілому.
_______________. Приймається. Приймається.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, 141 не приймається.
_______________. (Не чути)
ЛИТВИН В.М. (Не чути)
_______________. Тому що так часто не можна святкувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, колеги, є наприклад, наступний проект Постанови про відзначення цього ж 130-річчя від заснування Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», внесений Курилом Віталієм Семеновичем. Зараз це питання вже включено в цю постанову. Справа в тому, що вони мають аргументи про те, щоб раз в десятиріччя випустити свої наукові збірки, мати в цьому підтримку.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, тому що в нас є рекомендації Державному комітету телебачення і радіомовлення організувати відповідні телерадіопередачі, присвячені цим закладам, сприяти висвітленню державними засобами масової інформації заходів. Тобто є речі, які їм допомагають в тому, щоб привернути увагу в цей складний час до їхніх навчальних закладів.
Тоді нам треба було стояти на дуже принципових таких позиціях, і в попередній постанові, яку ми проголосували в парламенті, не брати до уваги таких дат, а ми їх понабирали. І тепер у нас створився прецедент: якщо би ми там брали тільки круглі дати ( 25,50,75 років), ми би зараз не мали проблем з цими датами. Таким чином, там ми створили прецедент, а тут по відношенню до закладів освіти ми стоїмо на принципових позиціях. Розумієте?
От, подивіться за що ви проголосували?
Можна підняти зараз текст постанови по пам'ятних датах?
_______________. Я пам'ятаю по стенограмі, що М. Княжицький чітко сказав, що ми відзначаємо: 50, 75, 100, 125, 150 … і я за це голосував.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз видрукують постанову? Ні.
Ви голосували за поправки депутатів також.
Тому що в процесі обговорення постанови було внесено з голосу значну кількість різних поправок депутатів.
ЛИТВИН В.М. Я голосував особисто проти, бо якщо є порядок, то він повинен бути для всіх цей порядок. Якщо ми прийняли, то є ще рішення Президента України, яким чітко визначається порядок відзначення…
Давайте так, якщо ми …
_______________. Скажіть..
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Так, добре, якщо ми розпочинаємо таким чином все це роздавати. Будь ласка, але це інфляція, це для самого університету не цікаво.
Тому що кожні 10 років відзначати свою дату є рівень університету… є рівень області, є рівень держави. На рівні області хай відмічають, як вони хочуть,- це їх справа. Але рівень держави єдиний і повинен бути підхід, є 100 років чи 125 років, будь ласка, давайте відмічати це всією Україною. Порядок тут повинен бути єдиний.
ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Ліля Михайлівна, на мій погляд, давайте так, якщо ми вже проголосували, там є, то давайте і за це проголосуємо і знімемо питання. І потім підходити вже з точки зору так, як у нас уже якась програма, там Указ Президента …
_______________. ……………… пропозиція написати і це останній раз.
_______________. Дайте я скажу. Хвилиночку, я…
ЛИТВИН В.М. ………. ми профанацією займаємося. Ми пишемо ці документи, приймаємо постанови, які ніхто не читає.
ПОПЛАВСЬКИЙ М.М. Володимире Михайловичу, я теж дивлюся, я дивуюся, наприклад, що ми це… Я можу спокійно провести будь-який ювілей, не треба мені рішення Верховної Ради, Кабміну, міністерства освіти чи культури…
ЛИТВИН В.М. (Не чути)
_______________. Мене немає, ні. Ні, я вас прошу… (Шум у залі) Я маю в виду, що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
_______________. Я маю в виду, що в принципі ювілей, якщо 100, 50, там 75, там уже єсть якийсь Указ Президента, державного рівня. А це може кожний вуз, фінансування зараз іде за рахунок спеціального фонду…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я зрозуміла, що у нас є два рішення.
_______________. Я перепрошую, можна?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, я вам дам слово. Хвилинку.
Одне рішення ……(Не чути)……….. Одне рішення у нас є про те, що прийняти за основу ……(Не чути)….. Є друге рішення ………. (Не чути)…………………… Правильно я сформулювала рішення? Правильно.
... по процедурі, а тоді дам слово Інні Романівні. Зверніть увагу, от що я тут читаю. Постанова, яку ми з вами проголосували, і тоді йшла мова про те, що ми голосуємо з включенням тих поправок, які були внесені. Тут є і 85, тут є 170, прошу подивитися: 160, 120, 90, 130, 140, 140, 130. Хтось говорив, що тільки одна дата була 130. Я читаю вам цифри. Знову – 140, 130, 140, 180, 170, 95, 130, 160, 110, прошу глянути.
_______________. Але ні-ні, я перепрошую, але це з дня народження Олександра Палладіна, ………….. Тобто, це стосується людей. А ми ведемо мову про державні установи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
_______________. Я пам'ятаю чітко, М.Княжицький сказав, що "все, закінчуємо з цим бардаком і будемо відзначати 50, 75, 100, 125, 150". Ну, я чітко це пам'ятаю, я за це голосував. Але я не пам'ятаю, щоб я голосував, щоб відзначалися дати державних установ за рамками цієї домовленості. Я так пам'ятаю. До речі, там були поправки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка… (Не чути)
_______________. У мене насправді один короткий коментар. Просто прозвучала фраза Володимира Михайловича, здається, про те, що ми приймаємо постанови, а потім їх ніхто не читає. Так от, я про що хочу сказати, що насправді їх читають, тому що, коли ця постанова приходить, приходить після цього доручення до міністерства: "Просимо сприяти". Ми це отримуємо, це відправляється в Департамент вищої освіти, який і без того перевантажений 3 мільйонами завдань, які на ньому висять. І вони після цього повинні якимось чином продукувати ще нові папери для того, щоб сприяти святкуванню цих дат. Тому давайте будемо якось раціональніше до цього підходити. Ну, я, чесно, погано уявляю собі, щоб, я не знаю, в парламенті Сполучених Штатів розглядали питання про відзначення на рівні постанови Сенату, там, чи ще щось таке, 130-річчя якогось регіонального університету незначного. Ну…
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
_______________. Лілія Михайлівна, якщо в нас там є, ми ж додаток зараз проголосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
Шановні колеги, я ставлю на голосування, і визначайтеся самі, як вважаєте за потрібне.
Отже, перше рішення. Проголосувати цю постанову за основу і в цілому.
Друге рішення, яке я поставлю на голосування, - проголосувати цю постанову, за виключенням 130-річчя і 140-річчя, і підтримати тільки круглу дату – 100-річчя від часу заснування Національного університету водного господарства та природокористування. Є два рішення.
Нема інших пропозицій? Нема. Хто за перше рішення - підтримати цю постанову за основу і в цілому? Прошу голосувати. Двоє осіб.
Хто за те, щоб виключити 130-річчя і 140-річчя і залишити тільки 100-річчя? Троє. Один утримався. Все, пройшли це.
Далі працюємо. Сьоме питання. Знову ж, 130-річчя від часу заснування Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Проект постанови внесений народним депутатом Курилом. Будь ласка, доповідає Олександр Володимирович …..
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую. Шановна Лілія Михайлівна, шановні колеги, присутні! Хочу сказати, оскільки у нас є все-таки підхід, пов'язаний з тим, що є круглі дати, це визначено Указом Президента, який ніхто не відміняв до цих пір, я все-таки пропоную відхилити цю постанову. Ну, моя така пропозиція. При всій повазі до Харківського політехнічного інституту, бо наряду з Київським політехом - це дійсно лідер нашої вищої освіти. І Львівська політехніка, так, ну, у нас є лідери, вони на слуху.
Але я хочу сказати, що 130-річчя все-таки вибивається з того алгоритму, який закладений в основному змісті Указу Президента щодо святкування таких дат. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, шановні колеги. Отже, має два рішення. Одне рішення – підтримати цю постанову. Інше рішення – відхилити її. Правильно?
Спочатку ставлю перше. Те, яке запропоновано в проекті рішення. А в проекті рішення у нас підтримати постанову. Хто за те, щоб підтримати постанову? Особисто я голосую "за", бо я голосувала за попередню, і у мене не може мінятися думка. Зрозуміла позиція.
Хто за те, щоб відхилити цю постанову? Четверо. Дякую.
Восьме питання, проект Постанови про відзначення… це Іван Григорович Кириленко доповідає, його ще немає. Тому ми пропустимо це питання.
І десяте питання: проект Закону про внесення змін до окремих законів України щодо поновлення безкоштовного проїзду пенсіонерам, учасникам війни, інвалідам та іншим категоріям громадян. Реєстраційний номер 1872 за авторством Міщенка Сергія Григоровича. Автора немає присутнього, він дозволив розглядати в його відсутність. Слово надається Тарасу Дмитровичу Креміню.
КРЕМІНЬ Т.Д. Шановна Лілія Михайлівна, шановні колеги! З соціальної точки зору, звичайно, цей законопроект має рацію. Зрозуміло, що сьогодні слід говорити про підтримку цих категорій, а також, звичайно, інших, які потребують певної підтримки і допомоги однозначно. Розуміючи те, що в нашому суспільстві не звикли до якихось змін, не звикли рахувати відповідно коштів, немає чіткої персоналізації. Зрозуміло, що є ті, хто страждає від того всього. Принаймні місцеві бюджети від того страждають капітально, бо не завжди компенсується такий проїзд. Це така загальновідома практика і комунальних транспортних підприємств, і державних ……….. "Укрзалізниці", як завжди, і так далі.
Тому я хотів би перейти ближче до тієї позиції, яка може бути консолідована нашим комітетом: рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу відповідний законопроект. Але розуміючи, що наш комітет не є профільним в цьому питанні, все-таки скерувати його до профільного, тобто до Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО та людей з інвалідністю, який є головним при розгляді зазначеного проекту закону. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, колеги, які запитання? Виконавча влада що скаже, що думає про це?
_______________. Підтримуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви теж підтримуєте? Є якісь зауваження по висновках науково-експертного управління?
Тобто, Науково-експертне управління каже, що треба щось змінити в тексті. Ну від цього залежить, чи нам треба в цілому приймати, чи все-таки за основу.
______________. У висновку значиться про те, що немає чіткого регламентування і пояснення того, яким способом і про яку суму безпосередньо йде мова. І яким чином забезпечується і за рахунок яких, власне, сум забезпечується компенсація за відповідні пільги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А де ці кадрові питання?
______________. В той же час … є позиція Комітету з питань запобігання і протидії корупції, яка так само …..
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну що, ставимо все-таки за основу?
______________. Да. Я вважаю, що так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто за те, щоб підтримати цей законопроект за основу? Дякую.
Так… оскільки Іван Григорович Кириленко поки що все-таки зайнятий, ми пропонуємо розглядати в його відсутність.
Друге питання - інформація щодо реалізації Закону України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій. Тим більше, що тут присутній профільний заступник міністра, а також директор Департаменту інновацій та трансферу технологій Міністерства освіти і науки України Шовкалюк Віктор Степанович. Тому я надаю слово Максиму Віталійовичу Стрісі. Будь ласка, висловіть свою позицію з питання і з проекту рішення, і будемо її обговорювати.
СТРІХА М.В. Дякую, Лілія Михайлівна. Тільки прошу зорієнтувати мене щодо регламенту мого виступу, бо можна говорити досить довго, а можна і скорочуватися. Скільки скажете.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, у нас найдовше можна 5 хвилин говорити.
СТРІХА М.В. Дякую. Значить, вкладуся в 5 хвилин.
Вельмишановна Лілія Михайлівна! Вельмишановні народні депутати України! Питання трансферу технологій , безумовно, є критичним, як для національної науки, так для національної економіки.
Відповідне законодавство було ухвалено в 2006 році.
В 2012 році було ухвалено Закон про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій, спрямований на активізацію цієї діяльності та забезпечення комерціалізації наукових розробок і ефективне використання науково-технічного потенціалу України.
На виконання цього закону Кабінет Міністрів України ухвалив п'ять постанов, які, зокрема, стосувалися порядку і напрямів використання коштів, одержаних в результаті трансферу технологій, затвердження порядку здійснення контролю за виплатою і винагородою автором технологій тих складових, порядку реєстрації технологій тих складових, що створені чи придбані за бюджетні кошти або створені, придбані підприємствами державної форми власності.
От, Віктор Степанович, мені підказав, що станом на годину тому на сайті ………. міститься перелік 3 тисяч 171 такої технології. Очевидно, значна частина серед них є непоганими.
Колишнім ще Держінформнауки розроблено проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо приведення їх у відповідність зазначеним вище законом. Стосувалося це Закону про наукову і науково-технічну експертизу та про перелік документів дозвільного характеру.
Але, на жаль, цей законопроект спершу був відхилений урядом, було доручення доопрацювати. Потім у зв'язку зі зміною влади питання його доопрацювання було знято з розгляду. Про дальше доопрацювання скажу, як воно йде зараз. Зараз було затверджено декілька відповідних відомчих наказів ще в Держінформнауці і в Мінмолодьспорті . Щодо порядку звітування. Зокрема, за створення технологій. У минулому році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 255 від 04.06 було функції ці передано від Держінформнауки до Міністерства освіти і науки України, яке відтак є центральним органом виконавчої влади, зокрема, уповноваженим і за це. І на виконання завдань, визначених програмою діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегією сталого розвитку України 2020, було розроблено проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання деяких питань та стимулювання діяльності в сфері трансферу технологій.
Основні положення законопроекту – це перехід до класифікації галузей за міжнародними стандартами, забезпечення отримання установами та організаціями державної системи науково-технічної та патентної інформації, комп'ютерної, економічної інформації з іноземних джерел та баз даних, здійснення закордонного патентування, уточнення положень щодо закупівлі технологій, запровадження субсидіювання проектів і створення високотехнологічних виробництв вітчизняним промисловим підприємством, уточнення завдань та функцій у сфері трансферу технологій міністерств та відомств. Зараз триває процедура погодження законопроекту з центральними органами виконавчої влади та Національною академією наук України.
Однак, уже зараз можна зробити певні висновки. І вони будуть невтішні, бо статистична звітність по трансферу технологій, на жаль, на цей момент є за 2012 і за 2013 роки. Хоча закон від 2012 року містив дослівно фактично повторене положення відомого закону Бея - Доула в Сполучених Штатах, який дозволив досягнути проривних результатів на початку 80-х, у нас такого прориву не сталося. В 2013 році – очевидно, через те, що був ще невеликий термін і не було створено підзаконної бази, в 2014 році – на жаль, через початок російсько-української війни і пов'язані з тим події.
Відтак цифри були такі. В 2012 році було всього передано одну тисячу 18 технологій, причому на внутрішньому ринку з них – одну тисячу 15 і на зовнішньому – лишень три. В 2013 році ці цифри лишень скоротилися, було передано 905 технологій, з них 90 – на внутрішньому ринку, 5 – на зовнішньому, з них одна установою Міністерства освіти і науки, 4 – Національною академією наук України. Загальний обсяг надходжень був вкрай незначний, як для такої справи. Ішлося сумарно в 2013 році про 23 мільйони гривень, із них лишень менше пів мільйону на закордонний трансфер технологій. Моє враження суб'єктивне від звіту 170-и університетів, які я щойно прослухав, що за 2014 рік цифри все-таки мають бути трошки кращі, але не на багато. Ну, от люди згадували. Якщо тут по МОНу значився лишень один продаж технологій за кордон, то цього року принаймні йдеться про 3 продажі ліцензій за кордон, начебто люди в звітах при мені говорили.
Але, однак, говорити про кардинальні зміни у ситуації буде явно передчасно. І на це є, очевидно, декілька причин. Недостатня розвиненість інфраструктури ( і це дуже лагідно сказано), що забезпечує вирішення питань комерціалізації наукових розробок на різних етапах. Це відсутність реальних стимулів у суб'єктів підприємницької діяльності до інвестування в прикладні наукові дослідження та розробки, а також технологічної модернізації підприємств. Проблема давно відома і, на жаль, відповіді на неї немає ще.
Розробка технологій здійснюється без урахування потреб ринку, конкурентного ринкового середовища. Себто, на жаль, дуже часто це і провина нашого наукового середовища, коли люди звикли щось робити, називати це прикладними дослідженнями, але не орієнтуватися на те, чи потрібні ці розробки реальному сектору економіки. І на жаль, в силу зокрема і мізерності нашого фінансування, яке ми пропонуємо, величезна кількість розробок доводиться лишень до стадії прототипу або лабораторного зразка і далі нема механізмів пройти стадію вкладання додаткових коштів для впровадження на промислових підприємствах.
І є ще один дуже негативний чинник. Це крайня зарегульованість того, що у нас фактично стосується ситуації передачі будь-чого за кордон. У нас досі дуже багато наших структур і служб, які дбають про безпеку держави, вони, ну, скоріше вважають за правильне створити максимальні перешкоди на шляху передачі будь-яких матеріалів нашим партнерам в Європі чи Сполучених Штатах. Навіть не зважаючи на те, що альтернативних шляхів надходження коштів у вітчизняну науку не дуже і є.
Відтак, очевидно, комплексними мають бути і шляхи вирішення зазначених проблем. Це, безумовно, відновлення форсайтних досліджень. Ми мусимо уявляти, от що буде потрібно завтра. Це намагалися робити 7-8 років тому, це згорнули 5 років тому. І сьогодні фактично ми, на жаль, не маємо чіткої відповіді на те, які з розробок наших науковців будуть потенційно потрібні для реального сектору економіки через рік, два, три.
Формування комунікаційних каналів в просуванні інформації від розробника до споживача. Тут дещо робиться. Я вже говорив про сайти. Створено мережу трансферу технологій університетську, вона по-своєму ефективна, але цього вкрай недостатньо.
Підвищення загального рівня інноваційної культури. З цим теж дещо зроблено, але проблем значно більше.
Запровадження державної підтримки впровадження новітніх технологій. Мусить йтися і про пряме фінансування на конкурсній основі, цього зовсім у нас немає, причому немає, Віктор Степанович не дасть збрехати, з кінця 90-х років.
І непряме фінансування, податкові стимули, зменшення оподаткування, податкові канікули, податковий кредит для підприємств, які впроваджують технології п'ятого, шостого технологічних укладів. На жаль, ми з вами зробили, очевидно, страшну помилку, коли свого часу знищили дитину, яка потенційно могла розвинутися, - це технологічні парки. Фактично ми стали тут на зразок, на рейки ринкового фундаменталізму. І, ну, цим прирекли себе на економіку з розливу «Кока-коли», умовно кажучи, а не економіку з виробництва "Нокії". Бо будь-яке виробництво "Нокії" – це є венчурний ризик, який треба компенсувати. Розлив «Кока – коли» – це не є жодним ризиком, бо тут достатньо купити готові технології і оцінити попит на «Кока-колу». От для «Кока-коли» у нас є умови, для "Нокії" у нас створено все, щоб у нас вона не з'явилася.
Удосконалення механізмів охорони інтелектуальної власності при просуванні нових розробок, поліпшення ситуації щодо комерціалізації лишень внесенням змін часткових у згадані вже закони неможливе.
Себто, можна говорити лишень про зміни, про вирішення деяких з цих питань. І ми готуємо відповідний проект закону. Але разом з тим ми підтримуємо ті заходи, які зазначені в проекті рішення комітету. Там знайшли відображення деякі наші пропозиції. Можливо, лишень, якщо йтиметься про комітетські слухання у жовтні на цю тему, то я боюся, що реально досягти до того часу якихось успіхів порівняно з теперішньою ситуацією, я боюся, що їх не буде. Або, можливо, присвятити ці слухання якійсь ширшій проблемі інноватики в цілому, себто, не лишень комерціалізації, а ширшим проблемам розвитку інноваційної інфраструктури в Україні тощо. Це власне єдине зауваження до проекту рішення. Дякую дуже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я підтримую в цьому вас, Максиме Віталійовичу. Я вважаю, що на цей час у нас вже має бути проект нового Закону, внесений про наукову і науково-технічну діяльність. І в рамках цього ми могли б говорити на цих слуханнях про весь закон і, зокрема, про цю його частину.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Тематику ми ще уточнимо. Я так розумію, що проблеми поділяються на традиційні : фінансування недостатнє, і тут ми мало що можемо змінити. Але є питання законодавчого врегулювання. Тут звучало "податкове і кредитне стимулювання". Поки що, я так розумію, що з приводу податкового стимулювання ми нічого в цьому парламенті зараз не зробимо, тому що є дуже жорсткий підхід по податках. А з приводу залучення інвестицій, це так само… Тобто, що я хочу підкреслити ?
Можливі законодавчі пропозиції, які можуть бути спрямовані на вирішення цих проблем. Бо ми кожен раз говоримо про діагноз. Питання, що ми можемо для цього зробити? Ми чекаємо, щоб Міністерство освіти і науки… От, наприклад, ви зараз подали питання, пов'язане з надходженням приладів і гуманітарної допомоги для наукових інституцій. Дуже конкретний проект, який ми внесемо обов'язково в парламент буквально, можливо, ще навіть цього тижня встигнемо його зареєструвати, і він буде вирішувати певну проблему. Ми просимо допомогти нам також розробити низку законодавчих актів, які можуть бути короткими і які можуть допомогти вирішувати точково певні проблеми, не чекаючи, коли буде прийнято великий закон.
_______________. Дякую, Лілія Михайлівна. Ми неодмінно, ну, це, це була не єдина проблема, як ви розумієте, і ми будемо дуже вдячні за просування оперативно таких актів, бо часто це, на жаль, в силу відомої позиції Мінфіну нам через уряд зробити значно складніше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми готові зробити так, щоб це було не через уряд, але мають бути такі детальні конкретні пропозиції, щоб ми вже, не тільки про діагноз говорили. Будь ласка.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую. Шановна Лілія Михайлівна, шановні колеги, присутні, я зараз хочу виступити як інсайдер, бо я сам був в цій системі, я мав нагоду бачити, як Максим Віталійович працював ще першим заступником міністра в 2007 році.
_______________. (Не чути)
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Ну, заступником міністра. Ну, добре. Ну, по науці. От. І після цього, перерви цієї… От що я хочу сказати. Ну давайте подивимось пункт 3.3. Пряме фінансування і непряме фінансування. Як людина, яка працювала і бачила як, яким чином і я, більш того, брав участь і як експерт, і як виконавець, хочу сказати ось про що, що необхідно змінювати підходи щодо відбору проектів. Якщо цього не буде, ніколи системи ефективної не буде. Що я пропоную абсолютно конкретно для вас. Для цього законодавчого забезпечення просто не потрібно. Ну, от давайте подивимось: це група експертів. Я хочу сказати, на мій погляд, повинно бути правило дуже чітке для того, щоб не було конфлікту інтересів: ніхто з виконавців, тобто тих людей, які беруть участь у конкурсі, не мають права брати участь як експерти. Це по-перше.
По-друге, ви повинні, на мій погляд, залучати так, як я це роблю в своїй конференції ……. залучати в якості програмного комітету, а ви в якості експертів залучати іноземних фахівців. Це просто необхідно робити, бо це дасть ще додатковий канал виходу на ринки Заходу, на ринки Сполучний Штатів, бо люди будуть бачити, який є потенціал, які є розробки і таке інше. Тобто, це необхідно зробити.
По-третє, необхідно залучати, от наприклад, що стосується там конференцій, такі є інструменти як ………., які дозволяють дійсно не дати можливості нашим експертам втручатись в роботу щодо оцінювання тих проектів, які там подані. Це дасть можливість не академікам, я до всіх відношусь однаково… От наприклад, я проводжу …………., і що я бачу? Мені телефонують: "Я академік, а моя робота вже третій, моя стаття там вже третій раз не проходить цю процедуру". Я говорю: "Ну так - от, якщо структура застосовується, то ми і маємо наслідок. Це публікація Шпрингера". Так і тут.
Просто, Максим Віталійович, якщо ви знайдете політичну волю і запропонуєте процедури, які унеможливлюють вплив людей на ці рішення, я вам просто гарантую, що ви дійсно будете відбирати ті проекти, які необхідні. По-друге, ви будете залучати фахівців іноземних, і таким чином ви створите додаткові інформаційні канали. І я думаю, що от ці питання, але там можна і вирішувати, які проекти потребують прямого фінансування, а які проекти, незалежно від того, хто - академік НАН чи якийсь там університет – ви будете мати можливість виступати щодо преференцій через непряме фінансування.
Оце мої такі пропозиції. Мені знається, що у вас є всі інструменти для того, щоб це застосувати. Бо, як це відбувається, наприклад, там, де я працював : наприклад, я був перший проектор, ну, Олександр Володимирович, давайте, щось давайте придумаємо для того, щоб туди піти. Тобто, механізми, на жаль, працюють. Той, хто поближче до першої особи, той має можливості подати на ваші конкурси. Тому, я думаю, що ці проблеми потрібно вирішувати тільки таким чином. Дякую.
СКРИПНИК О.О. Я дуже критично відношуся до цього документа. Я би провів таку аналогію, що ми зараз займаємося в автомобілі тим, як паливо іде по трубопроводу до мотора, абсолютно не говорячи про мотор і не говорячи про автомобіль. З моєї точки зору, я би навіть сказав, що трансфер технологій не просто корисний, а шкідливий країні, при чому шкідливий дуже сильно. Не знаю, наскільки це правда, але по Інтернету ходить байка, що ці світлодіодні лампочки, які зараз популярні, - це був український винахід і трансфер технологій за 4 тисячі доларів. Говорити про мільярди, які вони принесли людям, які їх зараз випускають, я не буду.
Я приведу інший приклад, абсолютно свіжий для того, щоб привести вам порівняння для того, щоб ви трошки… Є такий конкурс Imagine Cup, міжнародний конкурс всесвітній, його виграла українська компанія, яка зробила технологію перекладу з… Роблять таку рукавичку і для глухонімих людей здійснюють переклад того, про що вони говорять жестами, в мову за допомогою одного мобільного телефону. Отримали зараз інвестиції в 1 мільйон доларів, поїхали в Каліфорнію, займаються тим, щоб зробити не трансфер технологій, а зробити вже нормальну інновацію.
Якщо говорити от по тому, що пропонується тут, вони мали б оцю технологію як би винайти, а потім, грубо кажучи, подарувати компанії, яка б ту технологію перетворила з технології вже в інноваційний і кінцевий результат. Я думаю, що там будуть суттєво більші доходи від тої технології, тому що потреба в тому є в світі дуже і дуже велика.
Тобто, коли ми вирізаємо трансфер технологій як частину інноваційної діяльності і створення інноваційного продукту в кінцевому випадку ми знаходимося в "……………" дуже і дуже низько. Замість того, щоби отримати дійсно отримати нормальні доходи, – ми з вами отримуємо копійки.
Тому вважаю, що правильно.... І ще одне, тут було дійсно сказане дуже важливе зауваження, що без технологічних центрів, без центрів компетенції, без екселент-центрів ми нічого робити не можемо. Тому що трансфертні технології не доведені до кінцевого результату, не доведені до отримання прибутку – це не трансфертні технології, а профанація, ми самі себе обманюємо. Тому треба робити науково-технічні парки, треба робити екселент-центри і робити все, щоби ми перестали говорити про трансфер, а почали говорити про інноваційну діяльність, яка би приносила мільярди доларів.
І ще одне, останнє зауваження, яке би я дуже сильно рекомендував. Так сталося, що я в минулому житті був бізнесменом і коли я дивлюся, як науковці пробують займатися тими речами, якими в усьому світі в першу чергу займається бізнес, в мене є розуміння, що ви не розумієте, чим ви займаєтесь. Тому дуже велика рекомендація: є, наприклад, то й же самий Євген Сисоєв, є дуже багато хлопців, які вже заробили на інноваціях в Україні достатньо великі гроші, – запросіть їх до себе для того, щоб вони вам розказали і ви разом з ними розпочали правильний підхід до інноваційної діяльності. Бо інакше вся наша наука загине і користі ні науковцям, ні Україні не принесе. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви хочете відреагувати?
СТРІХА М.В. Якщо можна, невеличку... Я абсолютно... (Не чути)
……., який перетворює це випромінювання в біле світло, яке ми готові сприймати.
І третє. Це власне патрон, який для світлодіоду важить значно більше, ніж для лампи розжарювання, оскільки там мусить бути перетворювач.
На цей момент в Україні, на жаль, відсутня оця перша ключова ланка. У нас ніколи в силу нашої бідності не було сучасних установок вирощування …………методами власне от цих плівок для випромінювання. Все інше у нас є. Замкнений цикл розвитку світлодіодів у нас є. Через те казати, що ми тут щось втратили, навряд чи можливо, бо у нас… ну цього і не було. Ідея вона теоретично була зрозуміло, що широкозонні кристали випромінюють саме в тій області, що треба. І тут на фундаментальному рівні ми справді долучилися до розробок. Але, на жаль, в силу нашої бідності на технологічному рівні пізніше ми ніколи не мали шансу тут реально брати участь в цій ситуації. Хоча сьогодні у нас є тільки ця вузька ланка і в принципі у нас є шанс замкнути національне виробництво по світлодіодах. Якщо це цікаво, це могла б бути тема окремого засідання комітету. Воно дуже цікаве, бо ми реалізували світлодіодну програму, яку припинили в березні торік на останній стадії. Зараз є, я вважаю, необхідність до цього повернутися.
Якщо вельмишановні народні депутати готові були б вислухати інформацію міністерства з пропозиціями за якийсь час, я був би дуже за це вдячний. Дякую.
СКРИПНИК О.О. Ви ще раз підтвердили мою саму фундаментальну думку. Вам треба зустрічатися не з Комітетом по науці, а вам треба їхати в серйозні….
Тому що якщо ви покажете………нормальному бізнесмену, що там будуть мільярди доларів, і буде нормальний бізнес-план, він вам знайде, як і виробництво зробити, і де це розмістити і так далі, і тому подібне. Вам потрібно говорити не з комітетом, а з серйозними бізнесменами, серйозними людьми, які готові інвестувати в подібні технології серйозні гроші. Тільки тоді можна говорити про нормальну інноваційну економіку. Дякую.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дозвольте. Я хочу додати. Максим Віталійович, важливий момент один. Насправді, просто необхідна свобода вишам для того, щоб створювати стартапи. Я хочу сказати, там, де немає свободи, люди будуть просто йти і не відпрацьовувати цих питань. Тому, ну, на мій погляд, головне… Ну, от давайте подивимось, ось, є бізнес, а, ось, є виш, да. От бізнес повинен взяти площу, заплатити оренду, вирішити питання з людьми, вирішити питання з технологічним обладнанням і …….., да, і кошти десь взяти. Виш – все є, приміщення, студенти, технологічне обладнання і таке інше, але свободи немає. Якщо тільки з'являється якась ідея, то створити стартап просто неможливо. Немає ніяких умов, бо з'являється синдром червоних очей і тут же або людина йде з університету, або людина просто гасить цю ідею. Тому ми повинні розуміти, що тут якраз, ……….., роль комітету дуже важлива, бо ми повинні створювати законодавчі умови для того, щоб стартами і бізнес разом зі студентами, з викладачами, з інноваціями створювалися в університетах. І тоді оцих питань, що ми бідні, просто не буде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Моя пропозиція. Зважаючи на таке резонансне обговорення, утриматись зараз від голосування, тому що, я так розумію, що проект рішення потребує серйозного доопрацювання з врахуванням пропозицій наших народних депутатів. І ми тоді чекаємо пропозицій від народних депутатів, які зараз пропонували нові пункту до проекту рішення. Секретаріат комітету повинен обробити ці пропозиції і на наступному засіданні будемо їх розглядати. Домовилися? Домовилися. Все. Дякую.
Тоді ми переходимо зараз до наступного питання четвертого - проект Закону про внесення змін до додатка № 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (щодо організації наукових досліджень Національної академії аграрних наук (реєстраційний номер 1810). Законопроект внесений депутатами Юлією Тимошенко і Іваном Кириленком.
Івану Григоровичу Кириленку надаю слово як автору законопроекту.
КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, при прийнятті державного бюджету на 2015 рік найбільше постраждала із усіх галузевих академій наук Українська академія аграрних наук. Це перше - цифра, яка у вас записана, ви підсумуєте, побачите у документі, який вам розданий.
І друга цифра, на яку хочу звернути увагу, я її назву. В структурі результатів наукових досліджень Національна академія наук по відношенню до Української академії аграрних наук 2 до 1, а фінансування Національної академії наук в 6,3 рази в бюджеті більше. Тобто, я хочу підкреслити високу питому вагу аграрної складової результативних наукових досліджень.
І третій аргумент. Шановні колеги, попередня дискусія, я, на жаль, якраз попав уже на розпал її, свідчила про те, що Україна в стадії, на превеликий жаль, арифметики. Світ іде уже на рівні вищої математики і вище, ми ще поки що у цих питаннях, питаннях інновацій в стадії вивчення арифметики, на превеликий жаль. Так от, Українська академія аграрних наук з точки зору боротьби за новітній генетичний матеріал, а це мається на увазі насінництво, яке ми зберегли ще, племінна робота, потребує безперервності наукових досліджень і експериментів, безперервності. Тому 60 мільйонів, які просимо в бюджеті для того, щоб все-таки профінансувати те, що вже започатковано і кинути неможна, бо це дуже дорого коштує, якщо ми будемо купляти зарубіжне, ми просили б підтримати членів комітету і просили підтримати потім і бюджетний комітет, який вже це питання розглядав, але чекає наших висновків.
Шановні колеги, питання не лише справедливості відношення до всіх наших національних академій наук, їх у нас 5, хотілось би загострити на тому, що наукові дослідження, які ведуться саме Українською академією аграрних наук, мають надзвичайне значення для держави, яка буде все-таки розвиватися у перспективі як країна аграрна, але з високим ……….. потенціалом, з високою доданою вартістю, великим запитом на цю продукцію на всіх ринках. Це органічна продукція, це екологічно чиста продукція, яка потребує абсолютно нового селекційного матеріалу і племінної продукції, абсолютної нової. Такі дослідження згідно Закону, який прийнятий рамковий в позаминулому році, такі дослідження ………….. один рік. Оце, ……. колеги, це невеликі кошти. Хотілося б, щоб все-таки страхування,.. джерело, яке там пропонується, можливо воно і не являється досконалим. Але ми знаємо, що бюджет за перший квартал значно перевиконаний. І ви це знаєте. ………. значно перевиконаний бюджет. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміли, Іване Григоровичу. У мене є тільки уточнююче запитання. Тут пропонується ці бюджетні призначення отримати шляхом зменшення бюджетних призначень програми реструктуризації вугільної та торфодобувної промисловості в частині видатків на підготовку вугледобувних підприємств до ліквідації.
КИРИЛЕНКО І.Г. Є така стаття. І ми сьогодні, до речі, голосували за виділення 400-от мільйонів на заробітну плату шахтарям, саме перерозподіл в цій статті. У нас була пропозиція 600………….. 400. Ви знаєте, що проголосували 400 мільйонів. Ми розуміємо, що це планувалося, ви бачите як зареєстрований законопроект. Але джерела…………… значне перевиконання по першому кварталу……………….. ви це знаєте, все це відслідковано, це офіційна статистика на десятки мільйонів. Цифру не буду називати, бо вона не зовсім, можливо, коректно звучить. Але різні дані по перевиконанню бюджету. Але 60 мільйонів – це копійки порівняно з тим, що ми можемо…….. …Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ми запрошували Міністерство аграрної політики……… на це питання? Вони просто не з'явилися, так. Аграрна академія – це окремо. Мене цікавить виконавча влада, якій підпорядковується аграрна академія.
ЖУК В.М. Так, наші програми наукових досліджень узгоджуються і з Міністерством освіти і науки, і з Міністерством аграрної політики, і з великою академією. Узгоджуються програми наукових досліджень, а фінансування – окрема стрічка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Міністерство освіти і науки, має що сказати з цього приводу?
СТРІХА М.В. Вельмишановна Лілія Михайлівна, вельмишановні народні депутати! Якщо казати формально, це один з парадоксів чинного законодавства: Міністерство освіти і науки не вносить пропозиції щодо фінансування галузевих академій Національної академії, і це справа Міністерства фінансів. От у нас так законодавство влаштовано, мабуть, це не зовсім правильно. Але, безумовно, аграрна наука має величезне значення для України. Безумовно, ми були б раді, якщо б Аграрна академія змогла б краще виконувати свої функції.
І паралельно я хотів би, ну, на жаль, от наші колеги з Міністерства аграрної політики, ну, на жаль, не так охоче, як нам би хотілося, ставляться до наукових досліджень. І один з прикладів, скажімо, зараз ухвалено Постанову Кабінету Міністрів про передання нам великої групи аграрних університетів, тобто фактично тепер аграрна наука зосереджена не тільки в Національній академії аграрних наук, а і в Міністерстві освіти і науки. На жаль, я мушу сказати, що це передання фактично здійснювалося, ну, скажімо так, майже без коштів на науку. І другим етапом, якщо ми, справді, мусили б думати про ситуацію з виправленням аграрної науки, ми мусили б подумати і про те, яким чином помогти цій низці аграрних університетів надати реальні можливості для того, щоб здійснювати наукові дослідження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.
Шановні колеги, за браком часу, бо тут зараз має відбуватися наступна нарада, у вас є ще запитання чи ми можемо переходити на голосування? У вас є запитання. Будь ласка.
КРЕМІНЬ Т.Д. Якщо чесно, Лілія Михайлівна, ми не можемо знайти 12 мільйонів на методкабінети, якщо чесно. Для мене, я думаю, для всіх, для більшості членів нашого комітету це принципово важливо, бо ми підтримуємо тисячі наших учителів у сільській місцевості, ми підтримуємо наших дітей, слухачів Малої академії наук. Ми не можемо знайти додаткові кошти на шкільні автобуси. Але я прекрасно розумію, з іншого боку, площі, які є в підпорядкуванні Національної академії аграрних наук, в тому числі по …… України, і прекрасно розумію, в якому незадовільному стані вони знаходяться відповідно до тих документів, які вони надають. Але я хочу нагадати, що Академія аграрних наук все-таки відповідно до останнього інтерв'ю міністра аграрної політики має відношення до серйозних корупційних схем. Тому говорити про те, що і порівнювати Академію аграрних наук з нами, в принципі, це некоректно, от. Тоді треба порівнювати з усіма. І все-таки вважаю, що треба зважати на аргументацію, яка запропонована, є у висновках Головного науково-експертного управління і все-таки у пояснювальній записці. Я просто хочу звернути увагу на те, що у висновку йдеться про те, що бажано надати належне фінансово-економічне обґрунтування, бо для мене, наприклад, в пояснювальній записці не зрозуміло чому треба збільшувати на 60 мільйонів видатки для цієї академії, бо пояснення тут одне, що підвищуються тарифи на комунальні послуги. Якщо за таким принципом, ми тоді повинні підтримувати всіх, я вважаю, для того, щоб нас і освітяни зрозуміли, і зрозуміли нас науковці. А вибірковий принцип, я думаю, тут він принаймні некоректний. Повторюю ще раз…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша пропозиція щодо цього законопроекту?
КРЕМІНЬ Т.Д. Стосовно цього законопроекту, я не буду його підтримувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто відхилити?
КРЕМІНЬ Т.Д. Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ваша пропозиція? Зрозуміло. Ви щось хочете від академії додати?
ЖУК В.М. Ну, я хочу сказати з приводу того, що було заявлено, що є якісь корупційні схеми. Принаймні я, як віце-президент, про них перший раз чую. Ну, те, що міністр говорить, - це ж треба якісь, щоб були підтвердження і ще якісь інші речі.
_______________. (Не чути)
ЖУК В.М. Ну, можливо, так і зробимо. А щодо іншого. Іван Григорович сказав, що програми наукових досліджень, які передбачені були нами для .., перш за все, …………., племінної справи, а я сьогодні просто хочу сказати, що насінням академії засівається третина зернових культур, третина, на сьогоднішній день площа зернових культур - це більше 10 мільйонів гектарів. Раз. Всі практично овочеві культури, всі круп'яні культури, все тваринництво, яке зараз сконцентроване в населення в основному, але все це племінна справа за Академією наук, ветпрепарати і інші, і інші речі. І як ми тільки що говорили, досить правильно говорили за інноваційну продукцію, то як раз це і є у нас складова інноваційної продукції, яка сьогодні реально виходить на ринок і продається. Ми сьогодні на експорт продаємо, агарний сектор.. продукції на 17 мільярдів доларів. Лілія Михайлівна, 17 мільярдів доларів!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я чую.
_______________. Закупляємо, закупляємо продукції на 10 мільярдів доларів і в цих 10 мільярдах доларів складова є насіння, і вона постійно зростає. Якщо ми сьогодні не підтримаємо вітчизняну науку, так....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
_______________. ... то ми просто будемо збільшувати цю складову з-за кордону. Ми втратимо більше мільярдів доларів, ніж ми зараз зекономимо. Почуйте, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.
Ми чуємо. Ішла мова про те, що подібні проблеми чи іншого характеру, наприклад, проблеми недофінансування на дуже важливі речі мають і інші так само академії. Ми маємо зараз два проекти рішення: відхилити і прийняти за основу і в цілому Зараз я вам слово також дам. На мою думку, треба звернути увагу на рекомендацію науково-експертного управління щодо більш докладного фінансово-економічного обґрунтування. І тоді ми можемо брати ще одну пропозицію: прийняти за основу.
Якщо є ще четверта пропозиція, будь ласка, висловлюйтесь, яка ще.
СПІВАКОВСЬКИЙ І.Г. Шановні колеги, я от Івана Григоровича дуже поважаю, знаю ваш експірієнс і все інше. Але хочу сказати, що якщо ми приймемо позитивне рішення щодо цього, – це буде ланцюгова реакція, бо, окрім аграрної академії, є педагогічна академія, юридична академія, Національна академія, після цього є Міністерство освіти, після цього у нас є ще проблеми з АТО і таке інше. Тобто, це запускає механізм. Чому? Ну, наприклад, тут є пункт 10,4 мільйони гривень – науково-організаційна діяльність президії Національної академії агарних наук. Це просто ніхто не зрозуміє.
По-друге, я хочу до вас сказати. Якщо ви такі успішні, ну чого ви не заробляєте? І так бюджет вам дав кошти, тобто у вас є деяка база. Я вже казав про університети. Я сказав, що університет – це повинна бути корпорація, яка, окрім того що підвищує вартість людського капіталу, ще повинна створювати стартап і заробляти кошти, а не стояти і просити ці кошти від когось. Ну, шановні колеги, у вас земля є, люди є, технології є – будь ласка, хто вам забороняє продавати ці новації, вирощувати це і продавати це на Захід, продавати на внутрішньому ринку і таке інше? Я просто не можу зрозуміти, адже у вас є такі великі потужності. Ну, це мій такий погляд, я просто не можу зрозуміти, чому ми Аграрній академії повинні додати, а іншим – ні.
КИРИЛЕНКО І.Г. Колеги, трішки для того, щоб прояснити ситуацію, поясню наступне.
Перший бюджет, який був внесений. І ви пам'ятаєте наше засідання комітету, ми коли розкрили і подивилися, то зрозуміли, що академіям наук наказано долго жить. Якщо всім галузевим академіям питома вага склала 60 відсотків по відношенню до попереднього року, то аграрній – 42. Надзусиллями комітету, ви пам'ятаєте це засідання комітету, повернули всім 75 відсотків до попереднього року, аграрній – 62. Можна на десяті помилятися, але на рівень 2014-го, звичайно, нам не вдалося вийти, хоча ми просили на рівень 2014 року. Тобто, тут питання справедливості ще.
Друге питання. Господарства Академії наук, які є господарства, випали з системи координат аграрних господарств країни. Система координат аграрних господарств країни – це ПДВ справляється і залишається в розпорядженні сільгоспвиробника. Господарства Академії аграрних наук, на превеликий жаль, працюють на загальних підставах. Сьогодні будь-яке господарство візьміть і заберіть у нього цю пільгу по ПДВ, сільське господарство України стає, ви ж аграрії, стає абсолютно збитковим.
Тому, на превеликий жаль, в української Академії аграрних наук господарства отак йдуть, по нулях.
І працюють як звичайні господарства, відраховуючи в бюджет і податок на прибуток, і ПДВ – все відраховують. І тому дуже багато з них ну просто на межі. А ми ж хочемо, щоб вони вкладали в розвиток і генетики, і селекції, і так далі, і так далі.
Друзі, якщо є якісь проблемні питання по Академії наук, по землям, по всьому іншому, для цього є відповідні органи. І вони постійно цим займаються. Зараз в Академії наук відбулася корінна заміна керівництва (корінна заміна!) і ті люди, які зараз прийшли до керівництва академією, повірте, я сам бачив, яка йде ну серйозна боротьба за те, щоб очищати і ряди, і так далі, і так далі від того, що було в попередні роки зроблено. А що було в попередні роки зроблено? 700 тисяч гектарів земель було, залишилось 300 тисяч. Зберегти хоча б це. Де 400 тисяч поділося? Друзі! Ну на кого показувати? Попєредніков чи на кого? Не знаю на кого. Але… ви розумієте, за що йде мова. Бо землі Української академії аграрних наук знаходяться в дуже козирному місці, відверто будемо говорити. Беріть будь-який обласний центр і поруч з ним…
От Дніпропетровськ. Інститут зернового господарства примикає до південної частини міста. Аеропорт, прекрасна інфраструктура. Скільки разів замахувалися?! Спасибі вченим, які просто лягли кістьми – не віддали, бо треба погодження. Не віддали цю землю.
В Запоріжжя в'їжджаєш з північної частини – Інститут масляних культур. Кістьми лягають люди для того, щоб не віддати це все. Бо знаходиться теж дуже в такому козирному місці під Запоріжжям. І весь час постійно це все йде, йде, йде, йде… Якщо підняти руки, завтра взагалі нічого не залишиться. Залишимося без селекції, без насінництва, без нічого.
Я пропоную все-таки підтримати, Лілія Михайлівна, так, як ви сказали, компромісне рішення, в першому читанні, бо там, дійсно, допрацювати і джерела, бо ми повинні дати розрахунки. Давайте перше читання підтримаємо. А там зал хай визначиться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування. Будь ласка.
ЛИТВИН В.М. Шановна Лілія Михайлівна! Шановні колеги! Нам... ми повинні зайняти позицію: якщо підтримувати, то підтримувати за основу і в цілому.
От що таке "друге читання"? Ми ж так хитро робимо, щоб людям сподобатись, закон про зменшення пенсійного віку. За основу проголосували – під сукно поклали. Людям кажемо: "Ми ж про вас турбуємося!"
Відносно Академії аграрних наук. Там до того так догосподарювалися, що центральний офіс президії Академії наук до цього часу в судах. Да?
_______________. Вже відсудив. Нове керівництво відсудило.
ЛИТВИН В.М. Це на вулиці Суворова.
_______________. В центрі міста.
ЛИТВИН В.М. Да. В центрі міста старовинний... колись там був іподром, таке красиве приміщення архітектурне, правда, занапащене там до нівроку. Ми повинні, звичайно, думати тут більше і прийдемо ми до того, що нам треба реорганізувати академію. Не може Україна витримати 5 національних академій. В головній академії є відповідні відділення і існують... але це питання часу, їх треба сьогодні підтримати в тому плані, що в них немає за рахунок чого працювати.
І ще один момент, наш колега вносив законопроект, давайте ми хоч тут, в колективі нашому, да, будемо демонструвати корпоративну... якусь корпоративну солідарність. Тим більше, що ми ж багато зробили для того, щоб поправити той бюджет. Я не думав, що комітет зможе вирвати те, що він зробив для системи освіти і науки.
_______________. (Не чути).
ЛИТВИН В.М. Прохання, шановні колеги, підтримати. Нам просто не горить, там за основу....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.
ЛИТВИН В.М. Його треба приймати або не примати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми, по-перше, не є основним комітетом по цьому законопроекту. Основний комітет – бюджетний, і там буде йти мова вже про розрахунки і конкретні гроші.
Так. Отже, давайте ми тоді голосуємо. В нас є три проекти рішень: за основу і в цілому, за основу і відхилити. Давайте голосувати. Слухайте, ми немає зараз насправді фінансово-економічних обґрунтувань, і коли іде цифра і написано: на діяльність президії академії... Розумієте, коли іде, наприклад, на дослідницьку діяльність по насінництву, то це ми можемо зрозуміти. Але, коли 10 мільйонів на діяльність організаційну президії – це … ну ніхто нас не зрозуміє! Тобто, треба було при обґрунтуванні врахувати такі аспекти.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Послухайте, ну, в кожного є позиція, і давайте… Так, перше: за основу і в цілому. Хто голосує за цей законопроект за основу і в цілому, прошу голосувати. Троє осіб.
Хто голосує за цей законопроект за основу, прошу голосувати. Четверо. Дякую.
Такий анонс, шановні колеги. У нас завтра о третій годині в Комітеті з податкової політики буде розглядатися питання, конфліктне питання, яке виникло в нас при голосуванні з приводу звільнення від податку на землю аграрних університетів і Національної академії аграрних наук. Там ми будемо пропонувати якісь рішення, якісь поправки. Тому що поки що є два варіанти: повністю зберегти пільгу або повністю її забрати. Можливо, рішення в тому, щоб частину, наприклад, ту, що займається, власне, насіннєвим матеріалом, не з комерційною метою, - не обкладати податком, а ту, що з комерційною метою,- обкладати.
Отже, я запрошую всіх членів комітету, щоб ви були знайомі з цією проблемою, або якщо у вас є якась певна позиція з цього приводу, на завтра о 3 годині на засідання цієї робочої групи. Воно відбудеться біля готелю "Київ" , де є якраз розташований Комітет з податкової політики, там буде відбуватися засідання.
ЖУК В.М. Лілія Михайлівна, дякую. Ми якраз так і написали, що саме пільги для тих, які займаються причому вітчизняним насінництвом і вітчизняною селекцією, тобто не так, щоб всі пільги, а виключно таким точковим, і щоб це менша була нагрузка на бюджет і разом з тим давала розвиток. Дякую, що ви підтримуєте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ще залишилося два питання по ювілейних датах і два питання у "Різному". Прошу якомога швидше, щоб ми пройшли по них.
Будь ласка, проект Постанови про відзначення 160-річчя з дня народження Івана Осипова (серпень 2015 року) (реєстраційний номер 1791, авторства пана Курила). Доповідає Іван Григорович Кириленко. Будь ласка.
КИРИЛЕНКО І.Г. ...... (Не чути)………… свою позицію.
Що стосується установ, то це амбіції перших керівників. Це по-перше.
По-друге, це все-таки залучення додаткових коштів, це залучення додаткових організаційних речей і таке інше.
Щодо людини, то я хочу сказати так, якщо людина видатна, якщо людина зробила для України, для держави щось дуже видатне, то можна святкувати день народження, як ми це робимо для Тараса Григоровича Шевченка, хоч кожний рік. І це абсолютно нормально. Це в традиціях, які існують у нас, ми кожний рік святкуємо свій день народження.
А що стосується установ, то підхід, підприємства… Це указ? Ага, указ Президента. Я хочу тоді процитувати. "Пам'ятні дати історичних подій, ювілей підприємств, установ і організацій вперше відзначається 50-річчя, і далі там сказано. Наступні відзначення: підприємства, установи та організації, не зазначені в статті цього указу, можуть відзначати свої ювілеї за погодженням з центральними місцевими органами влади. Тобто, щодо людей, то тут для мене застережень немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще якісь пропозиції?
Будь ласка, голосуємо цю постанову за основу і в цілому. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Одноголосно.
Наступна: проект Постанови про відзначення 55-річчя першого польоту людини в космос (реєстраційний номер 2401), авторство – Писаренко, Хомутиннік, Денисенко, Мисик, Святаш, Фельдман. Нікого із співавторів, на жаль, ми не бачили в комітеті. Доповідає Іван Григорович Кириленко.
КИРИЛЕНКО І.Г. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка, мікрофон.
КИРИЛЕНКО І.Г. Україна дала світу Сергія Павловича Корольова, і ми цим гордимося. Це мрія багатьох поколінь тих, хто хотіли бути першовідкривачами, а все-таки ………… реалізація цієї мрії наша українська земля. Чисто з патріотичних почуттів, 55 років першого польоту в космос ……………. число ………. І де ця постанова….
_______________. Ні, це на 16-е.
КИРИЛЕНКО І.Г. Друзі, я просто говорю, що бажано було б вже прийняти так, щоб прозвучало, але 12 число… Хоча, дійсно, на 2016 рік… Підтримаємо? Я говорю, що просто було б доречно прийняти в День космонавтики, 12 числа, але 12 число вже пройдено, уже ми не приймемо, уже приймемо після.
ЛИТВИН В.М. (Не чути)
КИРИЛЕНКО І.Г. Да, бо я ж кажу, що тут нема, прив'язки нема…
ЛИТВИН В.М. Треба краще прийняти постанову: 20 років польоту першого українського космонавта.
_______________. Так, Павло Романович Попович, да. І це ж в нас Попович – земляк. Третій – Попович, він же сам херсонський. Павло Романович Попович – третій.
_______________. Грузин...
_______________. (Не чути).
_______________. (Не чути).
_______________. Да, і .... теж. Друзі, звичайно, авторів нема, можна було б запитати в авторів, що Україну варто було відзначити в цьому відношенні, що ми ж - батьківщина автора і винахідника космічних апаратів. На базі тільки Корольова зараз і робиться все. Це ще Корольов свого часу зробив, але ж автори ж, це ж авторство – я не можу...
_______________. (Не чути).
КИРИЛЕНКО І.Г. (Не чути).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, що робимо? Ми тут – не основний комітет, ми маємо дати якийсь рекомендаційний висновок Комітету культури і духовності. Тобто, можна приймати його за основу і говорити про те, що необхідно уточнити, підкреслити роль українських …
КИРИЛЕНКО І.Г. Безумовно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. ...дослідників, науковців, конструкторів взагалі в цій події. Окрім того, там дані доручення і Національному банку України, і інші, і треба ж переглянути ці доручення, а можна відхилити. Тобто, є два рішення. Голосуємо чи ще хтось хоче щось сказати?
КИРИЛЕНКО І.Г. Порекомендувати автору, я б порекомендував те, що говорив Володимир Михайлович, те, що ви так... ну, немає українського тут, ну, нічого немає українського, все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так , що відхиляємо? Чи беремо за основу?
_______________. (Не чути).
КИРИЛЕНКО І.Г. Звичайно, тут...
_______________. (Не чути).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, що ми робимо?
_______________. (Не чути).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Сформулюйте рішення. Можна зробити так: відхилити, послати на доопрацювання...
_______________. І запропонувати автору. І запропонувати, в зв'язку із чим?
_______________. (Не чути).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, тоді: відправити на доопрацювання. Я правильно формулюю? І запропонувати авторам підкреслити внесок українців у цю подію. Так?
_______________. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за таке рішення? Прошу голосувати. Всі одноголосно. Тому інше не ставлю на голосування.
Добре, шановні колеги, тепер в нас кадрові питання, які стосуються секретаріату комітету.
Отже, в результаті пенсійного законодавства, яке ми з вами проголосували, двоє працівників секретаріату комітету вийшли на пенсію. І ми маємо відповідно дві вакантні посади. І перша вакантна посада, про яку я хотіла б сказати, - це посада заступника завідувача секретаріату. Це дуже важлива і ключова посада. І ми рекомендуємо порушити клопотання перед Головою Верховної Ради щодо переведення на цю посаду Олени Іванівни Козієвської з посади головного консультанта.
Олена Іванівна Козієвська працює у секретаріаті комітету з листопада 2006 року, і принаймні, що я особисто можу засвідчити, за весь цей час: і минулої каденції парламенту, і той час, коли ми фактично приймали ключові закони, зокрема Закон "Про вищу освіту", а вона опікується питаннями вищої освіти і міжнародного співробітництва, - саме Олена Іванівна виявила надзвичайно високу професійність, працездатність і принциповість при тому, коли готувала відповідні документи і взагалі працювала в комітеті. Вона володіє вільно англійською мовою, що для нас дуже важливо, і також для забезпечення комунікації комітету, яка в нас зростає, з зарубіжними структурами, зокрема, веде певну роботу по деяких проектах Європейської комісії і координує питання взаємодії з Міністерством освіти і науки щодо розробці Закону про освіту.
Тому прошу розглянути цю кандидатуру для рекомендації на посаду заступника керівника секретаріату нашого комітету. Будь ласка, хто хоче висловитися, поставити додаткові питання?
Хто за таке рішення – підтримати, прошу голосувати. Отже, Олена Іванівна йде на цю посаду. І ми маємо вакантною тоді посаду якраз головного спеціаліста з питань вищої освіти.
І тут ми рекомендуємо на посаду головного спеціаліста з питань вищої освіти Нестеренко Лідію Степанівну.
Нестеренко Лідія Степанівна має досвід роботи заступника начальника Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації. Там вона якраз займалася цим напрямком і була заступником з питань вищої освіти і науки. Також в двох каденціях обиралася до Київради, і зокрема очолювала Комісію з питань освіти, місцевого самоврядування та зв’язків з засобами масової інформації… З 2010 року просто звільнена (я вважаю, репресована) у Київській міській державній адміністрації за фактом приналежності до інших політичних поглядів. На даний момент впродовж останніх років працювала моїм помічником-консультантом з питань вищої освіти і науки. Крім того, спілкувалася весь час з працівниками секретаріату, дуже добре знає питання роботи секретаріату, і тому ми її пропонуємо на цю посаду.
Будь ласка, висловлюйтесь. Якщо потрібно, ставте питання.
Хто – "за", прошу голосувати. Дякую, шановні колеги.
Скажіть, будь ласка, чи хтось з вас зможе завтра бути на цьому податковому комітеті? З приводу податків для аграрних університетів. Я дуже прошу, Іване Григоровичу.
КИРИЛЕНКО І.Г. Якщо не буде ради коаліції. От обрали Ляшка керівником Ради коаліції…
ГОЛОВУЮЧИЙ. І що, це має бути в четвер?
КИРИЛЕНКО І.Г. Ляшко сказав, що "друзі, уже сьогодні……….."
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні. В четвер має бути засідання Ради коаліції?
КИРИЛЕНКО І.Г. Він сказав, що "друзі, жодної перерви вам не даю". Буде засідання Ради коаліції безперервно. Сьогодні о 19-й засідання Ради коаліції. Каже: "Беріть "тормозки" з собою, бо до ранку будемо засідати". Ляшка не знаєте?
Якщо завтра тільки нема Ради коаліції, бо я – член Ради коаліції. Якщо немає, буду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Гаразд.
______________. Ви врахуйте, що я був від початку й до кінця.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович, я це дуже ціную.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже. Дякую.