Діяльність Комітету

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми VIII скликання 2 сесія

23 червня 2015, 11:36

Стенограма засідання Комітету від 13.05.2015 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань науки  і освіти

від  13 травня 2015 року

 

Веде засідання  Перший заступник Голови Комітету              О.В.СПІВАКОВСЬКИЙ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас кворуму ще немає, але Олексій Олексійович Скрипник зараз має доповідь у Національній академії наук України і пообіцяв там 5-10 хвилин він  уже буде.

Тому є така пропозиція, по-перше, давайте привітаємо, хоча і заочно, Лілю Михайлівну, з ювілеєм і побажаємо їй доброго здоров'я, юмора, наснаги, терпіння і всього іншого, і  сімейного затишку – це головне для всіх нас. Добре.

Є пропозиція тоді, розпочинаємо, так. Володимире Михайловичу, тут я на вас покладаюсь повністю, без прийняття рішень. Так, добре, будемо розпочинати. А після цього вже будемо тоді голосувати чи як?

У нас сьогодні  розглядається 12 питань і всі питання дуже  важливі, але, але, як будемо робити? Просто будемо розглядати, а після цього чекати Олексія Олексійовича. Але ж він захоче прийняти участь в обговоренні.

Якщо не заперечуєте, перше, питання  проект Закону про внесення   змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо сфери застосування закону).  Я дуже коротко просто хочу сказати щодо цього, що  оскільки у нас відбулася дуже  велика курсова різниця, фактично,  гривня впала втри рази. Тому є пропозиція змінити  параметри від 100 на закупівлю до 200 тисяч і на закупівлю послуг від  1 мільйона до  1,5 мільйона гривень. Я думаю, що  цілком  природно, нормально, бо що таке зараз 100 тисяч гривень. Це фактично, сьогодні 10 комп'ютерів  не більше того, і то таких дуже слабких.

Шановні колеги, хто хоче? Всі необхідні документи у вас тут  є: закон, висновки і таке інше.  Будь ласка, хто хоче щось додати?    

Володимир Михайлович, Тарас Дмитрович, як? Тарас Дмитрович. Є зауваження до цього законопроекту? Є висновок, позитивний висновок і ГНЕУ, і міністерства. Я думаю, нема необхідності… і є необхідність підтримати цей закон. Це абсолютно нормально і…

Так, а після цього  вже будемо голосувати, так? Добре. Це по першому…

Друге питання у нас… (Шум у залі) Друге питання – це проект Закону  про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо вимог на посаду керівника вищого навчального закладу), реєстраційний номер 2599 народного депутата Македона.

Оскільки Юрія Миколайовича тут нема, я наскільки знаю, у нього там проблеми. Я просто хочу сказати, що цей законопроект в їх редакції і на погляд Головного науково-експертного управління, і на наш погляд, чому ми і попередній раз змінили ці акценти, він порушує права людини, оскільки, ну, наприклад, не можна допускати людину до виборів, до балотування на посаду ректора, якщо тільки їй, наприклад, оголошена підозра, оскільки людина має повне право в суді відстоювати свою позицію. Але якщо рішення вже суду прийнято і в законному випадку вступило в силу, то тільки в таких випадках ми можемо говорити про те, що людина не може балотуватися.

Чому взагалі виникла ця ситуація? Хочу  сказати, що тут є протиріччя між Законом "Про вищу освіту" і законами, які не дозволяють людині займати посади, керівні посади, якщо вона скоїла правопорушення, які  визнані в судовому порядку чи людина має непогашену судимість. Тому що у кваліфікаційних вимогах щодо балотування на посаду ректора людина може балотуватися, заперечень нема. Після того, як вона набирає 50 відсотків плюс один голос, міністр в рамках Закону "Про вищу освіту" повинен підписати контракт з цією людиною. Таким чином виникає протиріччя між Законом "Про вищу освіту" і законодавством, яке заперечує займання посади… керівних посад людьми, які мають проблеми з законом. Тому фактично 2599 і  2599-1 вони поєднані в цьому сенсі. Але щодо 2599 є просто пропозиція і моя у тому числі відхилити його, оскільки  там є норми, з якими не погоджується  Головне науково-експертне управління, і це порушує права людини. А щодо  2599-1 ми як домовлялися на  попередньому засіданні, ми врахували всі зауваження Головне науково-експертне управління щодо того, щоб витримати всі  позиції закону. Тим більше, що посада ректора не попадає про… закон про очищення влади.  Ну це дуже коротко. Тому… хто хоче сказати?

Чи розпочнемо… Від міністерства є у нас? Повинен бути заступник міністра. Ага, добре, сідайте, будь ласка. Ми якраз розпочали  з 2599-1. Позиція, будь ласка,  міністерства  щодо… ми вам подавали цей проект – 2599-1.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Доброго дня, шановні колеги народні депутати, колеги! Вибачте за запізнення. Просто у нас тут в комітетах така пропускна система…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Безпека!

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.   …що ніби тут просто не знаю… ядерну зброю ховають чи щось.

По 2599. Просто. Не 2599-1! По 2599 позиція міністерства полягає в тому, що цей законопроект, оскільки в нього пропонується заборонити брати участь в конкурсі… тобто   це стосується навчальних  закладів, ректорів. Зараз… дайте мені хвилинку. Да. І оскільки там пропонується, щоб не можна було допускати до конкурсів осіб,  на яких є подання, але нема ще висновку, ми вважаємо, що ми не можемо підтримувати в такій редакції. Тому міністерство виступає проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 2599-1, ми їх поєднали просто.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. А, 2599-1 ми  повністю підтримуємо в цілому. І відповідно лист, щоб був  вам надісланий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги,  хто  хоче сказати щось?  Тарас Дмитрович, Володимир Михайлович.

 

ЛИТВИН В.М.  Підтримуючи законопроект    2599-1,  я тільки не знаю, як нам бути з положенням, де йдеться про очищення влади.  Справа у тім, що цей закон, ви знаєте, підданий критиці європейськими структурами. І одне  із зобов'язань України  цей переглянути закон. До речі, останні його пов'язували  із візовим режимом, одне із завдань ………… Тому щоб нам потім не довелося, коли цей закон буде змінений, вносити зміни  у цей закон, вилучаючи або якісь  конкретизуючи положення Закону   про очищення влади. А так ті люди, які попали під норми цього закону,  сьогодні вони не мають права, скажімо, брати участь у виборах ректора і претендувати на цю посаду.  Оце одне  тільки міркування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Володимире Михайловичу.

Ну  я думаю, як мені здається,  якщо будуть внесені зміни в Закон "Про очищення влади" і він буде проведений  до норми, то я думаю, що автоматично посилання на цей  закон буде враховувати якраз ті норми,  згідно  яких нам дали зауваження і Венеціанська комісія і європейські структури.

Тарас Дмитрович.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.   Я підтримую, якщо взяти до уваги два  законопроекти реєстраційний номер  2599-1, хоча б з тієї точки зору, що  сьогодні власне треба переглянути деякі позиції, бо  керівник вищого навчального закладу – це все-таки людина, яка визначає не тільки рівень підготовки і виконання державного замовлення, але  і все-таки визначає перспективи розвитку  освіти і науки і на місцях, і держави в цілому.  Тому я абсолютно розумію, що  каскадним методом можна  було б так само переглядати і вносити зміни  кандидатур на посади керівників інших  навчальних закладів інших типів. Зрештою від  керівника залежить, якою  буде молодь, які  будуть принципи відстоюватись і так далі. Звичайно, кожен із нас звернув увагу на зауваження, які висловлені Науково-експертним управлінням стосовно окремих форм дублювання вже діючих законів в частині неможливості, наприклад, обіймати посаду керівника ВНЗ в разі, якщо особа відповідно до вироку суду позбавлена права обіймати відповідні посади. Але я думаю, що в період висування в першому читанні, в період другого читання і в цілому будуть висловлені інші зауваження, які буде треба обовязково врахувати, бо нас все-таки цікавить кінцевий результат. Ми повинні прозоро, демократично подивитися на проблеми, які є в освіті, які можуть виникнути в освіті і уникнути можливих непорозумінь і труднощів, які можуть разом із тим виникнути. Все-таки, хотів би ще сказати про те, що  дехто із  опонентів цього законопроекту намагаються персоналізувати його. Подумати про те, що розмова йде про якісь політичні розправи і щось таке інше, я вважаю, що мова йде про принципи, а принцип він повинен бути важливішим за якісь можливі непорозуміння. Цілком підтримую в цій редакції законопроект 2599-1.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Тарас Дмитрович.

Думаю після цього зачекаємо Олексія Олексійовича.

Я ще просто декілька слів хочу сказати від себе, що на мій погляд ми, все-таки, необхідно сказати про те, що ми проходимо деякий кордон і, дійсно, сьогодні фактично в руках однієї особи, я маю на увазі ректора університету, фактично він управляє реально і людськими ресурсами, і фінансами, матеріальними, не матеріальними ресурсами, ресурсами відношення, ресурсами ІТ, ресурсами академічними  ресурсами, і тому, на мій погляд Закон "Про вищу освіту" не дав відповіді на питання, що автономія університету це не автономія ректора університету. І тому, взагалі, складається ситуація, що навколо посад ректорів відбуваються такі баталії. Тому я  думаю, що і зараз ми готуємо це, я думаю, що цей закон він дасть можливість все-таки унормувати рішення і алгоритми щодо кваліфікаційних вимог, які пред'являються для людини, яка хоче займати посаду ректора університету і дасть можливість міністру освіти вирішувати питання згідно Закону України для того, хто може брати участь в балотуванні,  хто ні.

Дякую. Да. То переходимо до наступного питання, так, а після цього будемо голосувати.

Четверте питання, це проект Закону про заходи щодо підтримки центрів патріотичного виховання молоді, реєстраційний номер 2626 (від 09.04.2015) народний депутат Горбунов.

Шановні колеги, всі необхідні документи у вас є, я просто декілька слів хочу сказати щодо того, що от ситуація, яка склалась у нас в Україні і я сам представляю південь України і хочу сказати, що у нас дійсно є деякі такі регіони специфічні, наприклад, Генічеськ, де, наприклад, деякі директори шкіл проти того, щоб, наприклад, вивішувати український прапор, скажімо так, пропагандують ідеї того, що Україна не має суверенності і таке інше.

Тому це питання щодо все-таки повернення до питання патріотичного виховання, це є дуже актуальним, нагальним  і, я думаю, що ситуація, яка зараз відбувається в Україні, вона і показує, що дійсно нам необхідно робити системні кроки щодо вирішення цих питань. Більше того, я хочу сказати, я не знаю як мої колеги до цього будуть відноситись, але, скажімо, ті ідеї, які йшли, ну наприклад, від і попереднього керівництва Міністерства освіти, і коли читаєш там книги "Мир без Украины", я формулюю це на мові, на якій, наприклад, написана ця книга, то хочеться сказати, що дійсно нам необхідно формувати стратегію і формувати ту інформаційну картинку в уявленні майбутнього нашого покоління, яка дає відповідь на те, що Україна є соборна. Є самостійна держава, яка має свою ментальність, свою історію, своїх героїв. І я думаю, що це такий цивілізаційний крок щодо вирішення цих питань. Тому ці матеріали у вас тут є.

І хто хоче, Міністерство освіти, колеги, будь ласка.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Міністерство освіти повністю підтримує цей законопроект також. Єдине, що ми надсилали 7 травня наші пропозиції додаткові, да. Вони полягають в тому, що крім 12 центрів патріотичного виховання, ще у нас є 12 дитячих флотилій моряків, річковиків і так далі. Тому пропонували, щоб і до змісту, і до назви внести зміни, щоб повністю відображати всі напрямки, да. І ми там писали, що мають бути… Навіть назва така "Про заходи щодо підтримки центрів патріотичного виховання молоді, дитячих юнацьких клубів юних моряків, річковиків, авіаторів, космонавтів, парашутистів, десантників, прикордонників, радистів". Тому що до нас попали всі категорії таких патріотичних… Можливо, це зайва деталізація, але ми вважаємо, що це потрібно, тому що у нас зазвичай, коли вже слово є, записано, то воно більше сприяє тому, щоб було.

Ці пропозиції були викладені, тому ми з врахуванням цих пропозицій і пропонуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас комітет тут не головний. Ми просто дамо свої пропозиції, підтримаємо і передамо далі. А вони вже це будуть відпрацьовувати.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Просто, якщо можна, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто ще хоче висловити свою думку щодо… Тарас Дмитрович, будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Прочитавши від початку до кінця законопроект, я не знайшов слова "вчитель", я не знайшов слова "школа", да. Розумієте, проблема в тому, що яка функція тоді залишається за школою, концепція патріотичного виховання? На превеликий жаль, часу багато втрачено в питанні патріотичного виховання молоді. І разом із появою подібних центрів, на моє переконання, патріотизм і в школі і школярів, і студентів, та я думаю, і серед населення України, воно від того навряд чи збільшиться. Я думаю, що якщо діяти, то треба звичайно діяти системно, треба діяти на загальнодержавному рівні. Тому я вважаю, що все-таки питання школи, патріотизму і можливо збільшення акцентів в бік закладів освіти, він буде абсолютно природнім і абсолютно  нормальним і органічним. От, наприклад, серед тих дисциплін, які сьогодні є у нас у школі, ну наприклад "Призивна підготовка юнаків".  Вона доведена фактично до абсурду. Або частина інших. Тому я все-таки вважаю, що законопроект має право на існування, він абсолютно коректний, але все-таки в процесі його обговорення і в період роботи над ним між першим і другим читанням я все-таки вважаю, що наш комітет міг би внести відповідні зауваження, зокрема я особисто буду цим займатися. Бо все-таки патріотизм повинен іти від того середовища, де він перебуває в сприятливих умовах. Це, в першу чергу, школа, це учитель, це відповідний учнівський колектив. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Тарас Дмитрович.

Володимир Михайлович, будь ласка.

 

ЛИТВИН В.М. Я думаю, що ідею варто вітати. Разом з тим, на моє глибоке переконання, у нас не потрібно демонструвати ура-патріотизм.  Існують в районах, в містах молодіжні центри. Очевидно, цей закон мав би слугувати основою для підтримки з боку держави цієї ініціативи і …………….. (Не чути)  ….молодіжні центри.

І патріотичне виховання може бути складовою, тому що ми вириваєм з контексту наче б на злобу дня сьогодні приймаєм рішення, яке не буде працювати. Можливо, як пропозиція, якщо підтримка буде з боку нашого комітету, мала б прозвучати в тому, що мова повинна йти взагалі про дитячі і молодіжні центри і акцентувати увагу на цьому має держава. В плані організаційної, матеріально-технічної підтримки. Бо у нас скорочуються всі ці позашкільну структури, а ми сьогодні хочемо знову…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще одну!

 

ЛИТВИН В.М. ….ще одну створити. Да, ще одна проблема у нас……ви знаєте, взагалі скорочуються школи. Хто був на округах, знає …….  Це я кажу з урахуванням присутності представника міністерства, я розумію, що це треба робити. Але люди не повинні дізнаватися про те, що закрита  школа із-за районної газети. Бо я розумію, що депутати районної ради не хочуть йти до людей, вони  бояться просто, вони сідають просто і приймають рішення і чия переможе? У кого більше підтримки, щоб залишити школу або у другому населеному  пункті школу закрити, бо ми будемо плодити рішення, які не будуть під собою мати жодної фінансової основи. Тому я підтримую молодіжні і дитячі центри, а патріотичне  виховання буде  вже його складова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Михайловичу.

Я також тут повністю  погоджуюсь, бо якщо без інструментарію, то це  буде просто ще створена одна  структура, яка забере кошти. Бо наступний закон, законопроект буде  говорити про виділення коштів за рахунок  субвенцій щодо забезпечення виконання  цього закону.

І тому, якщо застосувати неправильний  інструментарій, то, дійсно, ми  просто отримаємо комсомол. Так, але в іншому вигляді, який  не буде інтегруватись і синхронізуватись з  роботою  шкіл, позашкільних закладів і таке інше. Тут є, дійсно, така  проблема.

Олексій Олексійович.

 

СКРИПНИК О.О. У мене велике питання  з тими всіма центрами, у нас є таке відчуття хаосу, що  ми маємо дуже багато всього пробуємо зробити, хаотично тикаються законопроекти, які під собою не аналізують ні досвід,  який у нас є. Але у нас є і той же самий "Пласт", є інших багато організацій, і все це робиться дуже непослідовно. І саме головне, є питання, де взяти гроші на  всі ці…?

 

_______________. На наступний  законопроект…

 

СКРИПНИК О.О. Власне, про що я говорю, я знаю, що там наступний законопроект і, власне, питання полягає в тому, що ми  скорочуючи дуже важливі речі – скорочуючи  фінансування  Академії наук, скорочуючи фінансування шкіл і всього іншого ми будемо зараз ще створювати організації, яких в принципі їх не існує і в принципі ми не знаємо, як і яким чином ми можемо зробити. Тобто я бачу  тут один піар, бажання показати наскільки ми великі патріоти, а за тим бачу просто повну не організованість і не узгодженість речей, які відбуваються в країні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую Олексій Олексійович.

Шановні колеги, є така пропозиція. Ми приймаємо за основу, в цілому погоджуючись з ідеологією, приймаємо за основу, оскільки Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту, туризму визначений як головний, то я думаю, що він прийме, буде враховувати думку нашого комітету щодо внесення необхідних змін в цей законопроект. Бо, дійсно, якщо  буде не правильний інструментарій, якщо це просто буде створена ще одна структура, то фактично це працювати просто не буде. Будь ласка.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Можна. Я вітаю пана Олексія. Я хочу сказати, що я, оскільки це не ініціатива міністерства, це відомо, але разом з тим я хочу пану Олексію сказати, що тут не йдеться про створення чогось  нового. У нас є 12 центрів, які підвищені незрозуміло, щоб почати якось упорядковувати, є 12 центрів патріотичного виховання і ще є 12 тут, ви трошки, коли тут відходили, ще 12 є дитячих флотилій, моряків, річковиків,  і так далі, є багато всього. І тут, до речі, важлива штука, це те, що колега казав до системності, тут є в Прикінцевих положеннях важлива річ – це внесення змін до Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", такий закон існує. Але в цьому законі немає жодного слова про системний і державний підхід, цілісний, а якраз цим законом це вноситься. Тут є чітко сформульоване положення, що відповідальність держави, встановлюється відповідальність держави за повноту і якість системною реалізації загальнодержавних заходів щодо патріотичного виховання. Тому що ми, я абсолютно погоджуюся, що ми не можемо вивести це в якусь профанацію і якесь там очкозамилювання, окозамилювання, вибачте. Але разом з тим сьогодні ті безліч ініціатив, які починають втілюватися вони йдуть абсолютно врозріз, хтось туди побіг, хтось сюди побіг. В школі одне роблять, позашкільних там інше, потім якісь, хтось ще "Зарниці" робить, хтось "Джуру" і так далі. Тобто потрібно …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народні депутати зробили ці застереження. Але є пропозиція прийняти за основу з урахуванням наших зауважень і передати це іншому комітету, шановні колеги. Чи є якісь ще думки? Тут проект рішення є, я вже… просто зараз вже будемо голосувати, тому…

Давайте, хто за рішення рекомендувати Верховній Раді  за результатами розгляду прийняти за основу і скерувати в Комітет з питань  сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму, який визначено головним в розгляді цього законопроекту.

Хто –  "за", прошу голосувати. Проти? Утримався?  Рішення прийнято одноголосно.  Дякуємо.

Я ще тоді  зразу п'ятий, бо він пов'язаний із четвертим питанням. А після цього я повернуся до перших трьох. 

Я хочу сказати, для забезпечення імплементації цього закону буде також необхідно також розглядати питання щодо фінансування, фактично, таких центрів. І там є пропозиції щодо розподілу субвенцій, які стосуються забезпечення такої роботи. Це для бюджетів сіл, об'єднань, селищ міськрайонного значення не менше, як 10 відсотків, те, що стосується обласного рівня – 25 і для бюджету міста Києва там не менше, як  50 відсотків,

Шановні колеги, ну, тут, чесно скажу, і в мене особисто є питання, чому це так, чому це такі цифри і таке інше. Як ідеологія того, що це потрібно забезпечити фінансуванням через відповідні субвенції, то я думаю, що ми можемо це підтримати. Але що стосується конкретного розподілу, чому там 10, 25 і 50, я думаю, що це питання повинно вирішуватися на комітеті, який визначений тут головним. Ну, це є  моя така думка.

Будь ласка.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Міністерства думка, що його взагалі зараз немає сенсу розглядати, поки не прийнятий попередній закон. Якщо закон… І коли закон попередній з точки зору ідеологічних там засад і як це буде працювали, коли він буде більш-менш напрацьований, тоді можна або взагалі об'єднати. Тому що приймати зараз… розглядати цей закон без того, що визначено, як це взагалі буде працювати, ну, на наш погляд, це просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, тут потрібно розуміти, якщо ми не будемо приймати цей закон, то тоді зразу буде сказано про те, що  як, яким чином приймати той закон, який не забезпечений фінансово.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Тобто треба або запропонувати авторам їх якось об'єднати, або подавати якийсь…

 

ЛИТВИН В.М. Бюджетного кодексу приймається окремо… 

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Окремо, да. Тому не можна.

 

ЛИТВИН В.М. До кодексів  приймається окремо…

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Да, да.

 

ЛИТВИН В.М. Але ви праві… Вибачте, що я перебиваю. А ви  праві абсолютно в тому, що ми сьогодні, коли… вони за логікою, формальною логікою пішли правильно. Проте ми ж не знаємо, як буде організовано у нас місцеве… влада на місцях. Чи будуть взагалі такі терміни як "субвенції", чи будуть вони.  Чи у нас будуть створені громади, наприклад, на  середній район це буде чотири громади і….. частина тих коштів, яка там… який відсоток, що заробляють які податки вони залишаються й в тому числі на патріотичне і інше виховання. Тому з формальної логіки, вони  правильно поступають. Але ви абсолютно праві, що ми цей закон  будемо плодити, який під собою нічого не буде  ………..  

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, будь ласка.

 

СКРИПНИК О.О.  Я хотів би зазначити, що написано в висновку на проект Закону України "Про внесення до Бюджетного кодексу" Головного  науково-експертного управління.  

Звертаємо увагу на те, що Пояснювальна записка не містить належного фінансово-економічного обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки, як того вимагає частина третя статті 91 Регламенту Верховної Ради  України та частина першої статті  27 Бюджетного кодексу України і ………… можливість надання такого обсягу субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам зокрема в поточному році. Тому вважаю, що пропозиція Міністерства є слушна. Давайте ми приймемо один закон, а цей я пропоную відхилити.  Враховуючи рекомендації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи на доопрацювання? Тоді немає сенсу дійсно.

 

СКРИПНИК О.О.  Чому?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А тому що    буде запитання…

 

ЛИТВИН В.М.   …… декларація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. При голосуванні зразу буде питання: як це буде  забезпечено фінансово?

 

СКРИПНИК О.О. Ну буде сказано, що тоді воно… після того, як ми приймемо,  будуть розглядати інший закон, який  власне буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алексей Алексеевич! Но тут є така річ, що  ми не є головними, головним є Комітет з бюджетної  політики. Тому є сенс який? Що ми можемо підтримати ідеологію того, що це повинно фінансуватися, але вже конкретні алгоритми  і механізми щодо фінансування, це питання до бюджетного комітету, як вони будуть вирішувати це. Навіщо нам брати на себе ті функції, за які ми не можемо  відповідати?

 

ЛИТВИН В.М. … піти таким шляхом. Якщо цей закон знайде підтримку, а я відчуваю, що він взагалі знайде  підтримку, бо навіть якщо там здорова буде пропозиція подумати, що ми робимо, можна буде звинуватити у не патріотизмі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, так.

 

ЛИТВИН В.М. То тоді у перехідних… прикінцевих положеннях записати, що  Кабінету Міністрів розробити механізм фінансової підтримки таких центрів. І все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але все одно ж, фінансове забезпечення повинно бути і повинні бути механізми. Кабмін це повинен вирішити. То, може, дійсно, якщо буде прийнято за основу перший, то там додати ще один пункт, Володимир Михайлович, я так розумію, в якому просто прописати як норму закону, що Кабінету Міністрів в такі-то терміни розробити механізми фінансування цього закону.

Да. Так я тому і пропоную. Якщо ми просто відхилимо, то нам скажуть, що ми проти того, щоб фінансувати патріотичне виховання в Україні. Якщо буде рішення щодо  відхилення.

А якщо ми приймаємо за основу з урахуванням тих зауважень, які всі ми як колеги народні депутати зробили відповідно до функцій нашого комітету, то хай вже  Комітет з бюджетної політики буде вирішувати  питання щодо алгоритму фінансування.

Ще, будь ласка. І тоді пропозиція щодо рішення, рішення скерувати до Комітету  Верховної Ради питань бюджету, який визначено головним. Тото як ідеологію ми приймаємо, що це потрібно фінансувати, а як вже це буде вирішуватись, нехай комітет, який за функціями за це відповідає.

Олексій Олексійович, будь ласка.

 

СКРИПНИК О.О.   Я вас підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, якщо других зауважень немає, є пропозиція голосувати.

Хто  за таке рішення комітету. Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Тепер оскільки, ну по першим трьом питанням, хоча Олексій Олексійович, ми там обговорювали, там перше питання дуже просте щодо зміни параметрів по держзакупівлям, від 100 тисяч перейти до 200 тисяч, у зв'язку з інфляцією і зміною курсу, і мільйон до півтора мільйони, тоді голосуємо по першому законопроекту.

Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

По другому і третьому. Це пропозиції щодо ті, що ми обговорювали попереднє щодо балотування на посаду ректорів університету, щоб вирівняти тут прогалину, яка є в Законі "Про вищу освіту", щодо кваліфікаційних вимог.

Тому є пропозиція голосувати чи, Олексій Олексійович? Є, да?

Хто за рішення, яке ми приймали, що 2599 відхилити, а 2599-1 прийняти.

Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Так, ідемо далі. Шосте питання. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо уніфікації та приведення до міжнародних стандартів законодавства в сфері інтелектуальної власності.

В частині визначення об'єктів права інтелектуальної власності доповідач Петьовка Василь Васильович, автор законопроекту. Є він? Його немає. Ну, я тоді, як співдоповідач, хочу сказати, що  є дуже великі зауваження щодо цього закону, законопроекту, перепрошую, є дуже великі і до дефініції, до визначень, до того, що воно не узгоджується з тими законами, які вже у нас існують, є застереження дуже великі від ГНЕУ, від відповідних міністерств і від департаменту інтелектуальної власності. Тому там є пропозиція, пропозиція надіслати це до Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя із врахуванням от тих зауважень, які там є. Ну, я просто не буду перелічувати їх тут. Дублюють положення Цивільного кодексу України та спеціальних законів України і таке інше. Тобто там мають несистемний характер і так далі.

Будь ласка, хто хоче? Тут у нас присутні експерти, які можуть також прийняти участь в дискусії. Будь ласка.

 

ЖАРІНОВА А.Г. Доброго дня! Державна служба інтелектуальної власності, Жарінова.

Я хочу зазначити, що цей законопроект розглядався у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, в Державній службі інтелектуальної власності. І ми його не підтримуємо. І, крім того, я б хотіла зазначити, що зараз відповідно до плану імплементації угоди, у нас відпрацьовується комплексний законопроект, який буде закінчений розробка цього законопроекту в липні цього року. І тому ми вважаємо за недоцільне прийняття цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хто ще хоче? Може, є позиція в Міністерстві освіти і науки?

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Ну,     Міністерство освіти поки що немає компетенції щодо цього питання. Мається на увазі, що це не є нашою компетенцією. Компетенцію ми маємо, але, на жаль, ви знаєте нашу позицію. Ми вважаємо, що …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там, де наука, там компетенція.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Да, ну мається... Ми взагалі то вважаємо, що інтелектуальна власність знаходиться в безперервному ланцюжку з наукою. І бути не в підпорядкуванні Міністерстві економіки, а в підпорядкуванні Міністерства освіти і науки. Але поки що такого немає. Ми в принципі фактично не маємо підстав висловлюватися, тому ми просто підтримуємо позицію комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. 

Шановні колеги, хто ще хоче сказати. Там ще наступні у нас законопроекти, які… Будь ласка.

 

АНДРОЩУК Г.О.  Андрощук, позаштатний консультант.

Справа в тому, що цей і наступний законопроекти, це є предмет відання Комітету з питань науки і освіти. І трошки дивно, як сектор реєстрації законопроектів головним визначає інших. Тобто це, як кажуть, до уваги народних депутатів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не ми  вирішуємо це питання. Я вам чесно скажу, також це стосується багатьох інших питань. Наприклад, ну, попереднього. Там у нас були дискусії. Там, наприклад, 2505, там, де …… головним там був комітет Князевича, да. А коли ми зробили інші акценти, що це зміни до Закону "Про вищу освіту", тільки після цього ми там стали головним. Тобто це вже стосується визначення, яке робиться не нами.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Це, до речі, гарний доказ того, що це і має бути. Це так і має бути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але зараз ми там дойдемо, там ще будуть дуже цікаві питання. Сергій Іванович, будь ласка.

 

СЕМЕНЮК С.В. Я перепрошую, але ми вже це питання обговорювали неодноразово. І мабуть, що ми будемо просити голову комітету на найближчій погоджувальній раді підняти це запитання з приводу того, щоб все-таки впливати на розподіл законопроектів відповідно до їх повноважень по…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До компетенцій, які …

 

СЕМЕНЮК С.В.  Да, до компетенцій, які записані…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зовсім незрозуміло, як…

 

СЕМЕНЮК С.В. Є там свої зрозумілі речі, але треба на них якось пробувати все-таки впливати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович. Шановні колеги, Володимир Михайлович, може, ви хочете щось сказати щодо цього? Це дуже спеціальний закон. І дійсно ми повинні покладатися на експертизу від наших… Якщо можна, включіть…

 

ЛИТВИН В.М. Ця тема у нас абсолютно запущена…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно.

 

ЛИТВИН В.М. …інтелектуальна власність не працює, і інтелектуальна власність……… захищена, що може приносити величезні дивіденди як людям, яким належить ця інтелектуальна власність, так і державі ……… ………… ……………… ……………..

інтелектуальна власність працювати…………… …………………. мають рацію……………… Міністерство освіти……………………….. це повинна бути………………… тоді окрема структура……………………………………………..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. От я просто хочу задати запитання до заступника міністра, просто таке запитання. От як у нас працює там закони щодо інтелектуальної власності? Наприклад, до доменне ім'я і сайт, наприклад, університету. Ну, наприклад. От скажіть, що Міністерство знає щодо того, скільки університетів мають на балансі, тобто мають майнові права на доменні імена та сайти, та…

Наприклад. Друге питання – ЄДБО, наприклад. У кого авторські  та майнові права на цей ресурс. А цей ресурс сьогодні  є таким же стратегічним, як і ресурс, наприклад, енергетичний. Ну ми ж  розуміємо, що це таке, бо це ж фактично інформація відносно людського капіталу.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Це цікаві  дуже питання по …… Це дуже велике питання і ми зараз  над цим  серйозно працюємо тому що,  ну ви знаєте  взагалі як  це    все там відбувалося, це не предмет цього  засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В деталях не знаємо.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Ну ми зараз теж  намагаємося дізнатися, тому що там, щоб було  зрозуміло, там фактично, фактично   ніби права  належать міністерству,  але права  на самі дані належить міністерству, а система, в якій вона працює. вона  належить приватній особі. При чому був розробник –  юридична особа, а потім воно якось опинилося у приватної особи, яка ніби така велика, що вона сама…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І скільки міністерство   платить кожний місяць?

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Там, здається, 800 тисяч в квартал.  Я можу помилися. Там досить, да, там досить… І це ж контракти, які були… А якщо  ти  зараз намагаєшся там прервати, ну це ж судові там речі, це  ж серйозні  речі.

А що стосується фактично, якщо це питання порушено,  прав інтелектуальної власності взагалі, то для нас  надзвичайно важливо просто, щоб патентування тих наукових  досліджень і розробок відбувалося вчасно, тому що всі знають, як це відбувається. Найкращі розробки просто швидесенько зникають. І це великі ризики.  Саме тому ми говоримо, що…  Тому що  там реєстрація різних там доменних  імен або там логотипів і так далі, це там дуже проста справа в принципі. А  от якщо ми говоримо про наукові розробки, якщо ми говоримо про  дослідження, от  тут дуже важливо, щоб  був безперервний ланцюжок і щоб   дуже чітко відслідковувався момент, коли потрібно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це ж пов'язані речі, розумієте.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Пов'язані, пов'язані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, а міністерство збирається все-таки якось зібрати інформацію  системну відносно того,  що мають на балансах університети?

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Ну, це цікава… Ну, ми можемо, да, але міністерство, в принципі, збирається найти порозуміння і сподівається на допомогу комітету, щоб взагалі сама Служба інтелектуальної власності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ЖАРІНОВА А.Г. Я хочу продовжити. Ну, по-перше, у нас якраз сьогодні ведеться така робота з Міністерством освіти і науки. Тобто ми плануємо проводити технологічний аудит саме в університетах, в наукових організаціях і ця робота вже ведеться. І, я думаю, що найближчим часом це питання буде вирішене, ми якраз от і ……….. розмовляли, і з Віктором Степановичем. Тобто, я думаю, що найближчим часом ми якраз до цього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, це дуже необхідно вирішити питання.

 

ЖАРІНОВА А.Г.  Крім того, я хочу сказати, що на сьогодні в Державній службі інтелектуальної власності закінчена розробка законопроекту про захист авторських прав в мережі Інтернет якраз, де будуть і доменні імена, де буде і авторські права. Тобто ці всі питання ми піднімаємо і, я думаю, найближчим часом ми надамо на розгляд громадськості ці законопроекти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А як ви збираєтесь вирішити питання щодо того стану, який зараз є?

 

ЖАРІНОВА А.Г.  Що ви маєте на увазі?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, наприклад, є університет, є доменне ім'я, є ресурси…

 

ЖАРІНОВА А.Г.  Вот технологічний…  Оце ж ми і говоримо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто в законопроекті буде враховане питання…

 

ЖАРІНОВА А.Г.  Це якраз технологічний аудит…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … щодо стану який зараз є?

 

ЖАРІНОВА А.Г. Так. Це саме ситуація, яка є і визначення нових об'єктів, які необхідно зареєструвати і якраз оцю роботу ми плануємо проводити з Міністерством освіти і науки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Тут головне не перерегулювати, щоб у нас не відбулося, щоб ми могли далі  всі дуже просто реєструвати все, тому що якщо говориться про доменні імена, сама ситуація, коли у нас верхні доменні імена з "ua" треба реєструвати було тільки після отримання свідоцтва. Ну, ні де ж в світі такого немає, да. Тобто йдеш реєструєш спокійно собі ……. домен або доменна в будь-якій юрисдикції навіть не будучи резидентом цієї країни. Да, тобто, йдеш, воно тобі потрібно, йдеш і реєструєш.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Абсолютно.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Тому тут треба не… навпаки послаблювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто про себе хочу сказати, що фактично. Ну, наприклад 15-17 років тому, коли відкривали ми, наприклад, сайти університетів, хі-хі, ха-ха і ніхто не хотів давати кошти на те, щоб реєструвати, оплачувати, там, ці питання, просто, ну, хай займається чим хоче. Зараз це стратегічний ресурс і як зараз вирішувати питання, що дійсно фізична особа має як власність це, але ж університет фактично наповнює контентом цей ресурс і ці питання потрібно врегулювати, це дійсно дуже велике питання. ну наприклад, хтось скажу: "Ну добре,  я це віддаю", а хтось скаже: "Ні, я хочу, щоб у мене це купили", тобто це питання, які потрібно буде врегульовувати і це дійсно дуже великі питання. це стосується дуже великої кількості університетів, наприклад, Херсонський університет, ну я скажу так, він унікальний, ми в прямому домені edu записані www.kspu.edu, тобто не в домені даже ua, а в прямому домені, в якому тільки зараз університеті Сполучених штатів мають ці домени.

Тобто ці питання потрібно врегулювати, бо перехід на інше домені-ім'я, це не вирішення питання, бо фактично втрачається доступ клієнтів до ресурсів цього університету. Добре.

Олексій Олексійович, Тарас Дмитрович, будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.    Я підтримую загальну тенденцію нашої дискусії в тому розумінні, що цей законопроект, звичайно, в конкретному вигляді не має перспектив з огляду на те, що дуже багато неточностей, не коректних речей, тощо. Але мені симпатизує в тому, в принципі сам початок діалогу про те, що  питання інтелектуальної власності давно пора …. в прикладку складову. Ну скажімо так, якщо ми досі не можемо ефективно продавати наш національний продукт, якщо ми не можемо силами Національної академії наук, творчими колективами, науковими інституціями заробляти і конкурувати з подібними аналоговими продуктами на світовому ринку, то зрозуміло, що нам треба з цим щось робити. Я прекрасно розумію, що конвенція ратифікована в 70-му році, але на привеликий жаль нам є над чим працювати.

Тому я думаю, що очевидно і те, що цей законопроект розглядав не наш комітет і не профільне міністерство, а Міністерство економічного розвитку і торгівлі, це була одна із тих, можливо, досить скромних спроб все-таки розпочати діалог про те, в який спосіб навчитися конвертувати наші знання і результати наших науково-технічних розробок у форму наповнення, можливо, навіть державного бюджету. Тому я все-таки вважаю, що цей законопроект  варто було б відхилити. Але питання все-таки заробляння коштів  воно залишається відкритим.

З іншого боку, я усвідомлюю, що це одна із спроб попередити і компіляції, і штучність, яка має місце в сучасній освіті, в  сучасній науці.

Але знову ж таки повторюю, що спроба, очевидно, не найкраща, тому, я думаю, над цим треба ще попрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Тарас Дмитрович.

Алексей Алексеевич. Якщо хочете.

 

СКРИПНИК О.О.   Я підтримую повністю позицію Тараса і пропоную відхилити цей проект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре. Тоді рішення є… проект рішення, перепрошую, є.

Хто – "за", прошу голосувати? Проти? Утримався?  Рішення прийнято одноголосно.

Сьоме питання. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо  правової охорони промислових зразків. Доповідач – Алексєєв     Ігор   Сергійович, автор законопроекту. Є він?

Тут є пропозиція.. такі ж самі. Я не буду просто  повторювати, там також є дуже суттєве зауваження від наших експертів. І тому там також є пропозиція  відправити на доопрацювання. І після цього… ну знову  таки, оскільки Комітет з правової політики та правосуддя є головним, віддати його туди. Я прошу тоді, да, якщо не проти, будь ласка.

 

ЖАРІНОВА А.Г.   Ми також. Ми вважаємо, що в цілому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  представляйтесь. Це для стенограми просто необхідно.

 

ЖАРІНОВА А.Г. Жарінова Алла Георгіївна, Державна служба інтелектуальної  власності.

В цілому цей законопроект відповідає поставленій меті, але є деякі недоліки і тому, дійсно, вважаємо за доцільне направити його на доопрацювання. Крім того, я знов-таки хочу зазначити, що у нас розробляється такий законопроект. Він в липні-місяці повинен комплексний бути зроблений і ми б вважали за доцільне об'єднати наші зусилля.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хто ще хоче? Міністерство освіти і науки.

 

ДЕРЕВ’ЯНКО О.В. Ми підтримуємо.

 

ДЕРЕВ’ЯНКО О.В. Ми підтримуємо ту позицію, що його потрібно доопрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Допрацювати потрібно.

Володимир Михайлович.  Тарас Дмитрович. Олексій Олексійович. Підтримуємо.

Шановні колеги, є пропозиція тоді підтримати проект цього рішення і відправити на доопрацювання.

Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Восьме питання. Про затвердження Рекомендацій комітетських слухань на тему: "Інтелектуальна власність в Україні. Стан та концептуальні засади розвитку".

Шановні колеги, всі матеріали тут у вас є. У мене тільки одне і дуже велике загальне зауваження,  просто як людина, яка там 36 років працювала в системі вищої освіти. Я хочу сказати, що без застосування конкурентних інструментів щодо забезпечення цих питань, які, це просто буде знову ж таки просто слова, більш нічого. Що таке для мене є конкретні інструменти.

Ну, наприклад, просто як приклад хочу привести. Якщо, наприклад, встановлена, ну, я просто зараз не привіз, а хотів би привести. Книга, 1996 рік на російській мові. Після цього 1999 рік повністю перекладена на українську мову з речитативами тими ж самими. Розумієте, да? Після цього на базі цієї монографії людина захищає докторську дисертацію. Я як приклад кажу. Все це відомо, але питання вирішується так, що все залишається  як воно є.

Далі, всім відомо як в університетах сьогодні захищається дуже велика кількість магістерських дисертацій і таке інше. Оце є якість. Не система доступу  до вищої освіти, а система як почистити систему освіти від плагіату.

Я до чого. Якщо не буде конкретних інструментів визначення і алгоритми визначення і встановлення того, що це плагіат. Дальше, якщо не буде бази реєстру, так ………….., да, людей, в лапках науковців, які туди потрапили, ми ніколи не вирішимо це питання. Але, якщо людина туди потрапляє, в тому числі і студент, який, наприклад, магістерську роботу просто переклав обкладинку з однієї дисертації магістерської до іншої. Якщо людина не буде попадати в цей …………, ми ніколи не вирішимо питань щодо захисту інтелектуальної власності. Бо сьогодні практично дуже велика кількість студентів, дуже велика кількість викладачів сьогодні вважає за абсолютно нормальне явище: вкрасти в когось щось, конвертувати це в диплом кандидата або доктора наук і отримати відповідну адміністративну або академічну посаду. Я хочу сказати, що в мене просто пропозиція тут є щодо доопрацювання цих рішень по слуханню. Якщо ми не пропишемо разом з нашими експертами, не пропишемо конкретних інструментів, які будуть запущені в нашу систему, інфляція в системі освіти буде така, що "професор з двома еф" – це буде абсолютно нормальне явище.

Хто ще хоче висловитися по цьому питанню, будь ласка. Міністерство освіти.

 

ШОВКАЛЮК В.С. В цілому ми працювали над цими рекомендаціями і давали пропозиції. Вони в основному були враховані. Але ми би хотіла звернути увагу, що пунктом 2.2 рекомендацій пропонується перетворити державну службу інтелектуальної власності у державну службу з питань ………., яка спрямовується і керується Кабінетом Міністрів. І вона в цьому році, в лютому місяці були прийняті Верховною Радою. Постановою 182 були схвалені рекомендації за результатами ………….. цих слухань минулого року про стан законодавчих задач розвитку науки і науково-технічної сфери держави.

Вони схвалені. І там чітко визначено пунктом, що Державна служба і інтелектуальна власність має вирішити питання до сфери управління МОН.

Да, 4,5 пункт. Уже прийнято рішення Верховною Радою, яка рекомендувала Кабінету Міністрів …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Верховна Рада сьогодні приймає одне рішення…

 

ШОВКАЛЮК В.С. Комітетом, комітетом Верховної Ради, яке … І Верховна Рада схвалила, постанова Верховної Ради, яка рекомендувала Кабінету Міністрів вирішити це питання. А тут, саме в 2.2. пишеться зовсім інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЦИМБАЛ В.А. Дякую за слово. В'ячеслав Цимбал, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

З приводу дискусії щодо належності служби інтелектуальної власності. Дійсно це дискусійне питання, але якщо звернути на деякі моменти… Якщо говорити про право власності, можна передати всю службу до Міністерства внутрішніх справ, щоб вона оберігала це право власності, да.

Але у нас є на сьогоднішній день така позиція, що ми не вважаємо доцільно передавати службу інтелектуальної власності до сфери Міністерства освіти і науки з наступних причин.

Перше. Це імплементацію угоди, де є суттєва частина, що стосується імплементації директив Європейського Союзу.

Друге. Питання інтелектуальної власності безпосередньо пов'язані з торгівлею.

Третє. Питання інтелектуальної власності безпосередньо пов'язані з інвестиціями.

Четверте. Питання інтелектуальної власності на сьогоднішній день в кожній угоді, новій Угоді про вільну торгівлю з Канадою, з Туреччиною, ну, з Європейським Союзом, з ………….. і так далі. Тому на цьому етапі наша позиція поки що не передавати Службі інтелектуальній власності у іншу сферу відповідальності. Дякую. Зараз служба підпорядкована Кабінету Міністрів і спрямовується через міністра економічного розвитку і торгівлі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто координує міністерство, ваше міністерство. Зрозуміло. Так. Шановні колеги, хто ще хоче прийняти участь в цій дискусії? Тарас Дмитрович Кремінь народний депутат України. Будь ласка.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Хочу все-таки нагадати, що ми приймаємо рекомендації, слухання, які вже відбулися. І ті пропозиції, які висловлені по відношенню до Верховної Ради, Кабміну і так далі, це результати роботи учасників відповідних слухань.

З свого боку, і тут ………. зауважимо, що це видно у проекті рішення нашого комітету просити народних депутатів надати пропозиції до рекомендацій для того, щоб вони були узагальнені і по можливості включенні до переліку. Я думаю, що тут зрештою можна розширити формат прохання і так само просити ......... окремі міністерства, якщо все-таки у них є відповідні зауваження все-таки, щоб вони були надіслані і в кінцевому варіанті рекомендацій і слухань були враховані. Це воно буде абсолютно коректним, що в цьому рішенні таке формулювання прозвучить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Тарас Дмитрович.

Просто, шановні колеги, ну, так з метою популяризації забезпечити підвищення це є в газеті "Правда", ну, 30 років тому це було написано забезпечити виконання житлової програми до 2000 року кожній радянській людині по квартирі. Ну, я не знаю, ну, на мій погляд, це, ну, на мій погляд, це ненормально, ну, тобто це ніколи у нас виконуватися не буде, не буде конкретних інструментів от людина розуміє так. Ну, от я 2 місяці тому Сергію Мироновичу передав абсолютно  конкретно папку, в якій от російською мовою дисертація і от українською мовою така ж дисертація. Все зрозуміло.  Нічого. Якось це питання десь вирішується. Де конкретний алгоритм, як вирішувати питання.  Розумієте, якщо у нас людина, яка отримує диплом кандидата чи доктора  наук, може вкрасти це. Це про те, що ми говорили,  про які угоди з Європою, з Канадою і таке інше може іти мова, якщо ми  нормально реагуємо на ці питання, що можна це вкрасти і конвертувати в диплом, в пагони, в адміністративну посаду. Я просто не знаю. Тому от мені не подобаються загальні фрази, які тут  є, от просто не подобаються. Бо вони просто призивають до того, що давайте ще краще працювати, давайте менше воровати, давайте там  ще щось поганого не будемо робити.

Володимир Михайлович, може  ще щось ви скажете.  Олексій Олексійович.

 

СКРИПНИК О.О.  Я би тут розділив би  питання на два. Те, що  ви, Олександр Володимирович,  говорите, я думаю, що   і Міністерство   освіти і науки, воно  про це знає, що  проблема з  дисертаціями у них існують. Вони в принципі шукають, яким чином… Їм потрібен, як би сказати, інструмент доказовий, який би, грубо кажучи, така штука як ……….. чи  там в Росії як називається, який  би дозволяв переймати, давав рішення, що є такий  процент співпадіння між тими і тими матеріалами,  це  означає, що  є  повний плагіат, і тому  треба прийняти рішення. Це одна річ. І наскільки  я  знаю,  тут є в основному питання і грошей, і наявності ресурсів для того, щоб  це питання вирішити.  Тобто  я знаю, що  міністерство  тим займається, це для них дуже-дуже серйозне питання, яке вони не хочуть відкладати.

Друге. Стосовно читання, стосовно рекомендацій. Мені  все-таки   здається, що позиція Міністерства економічного розвитку є абсолютно правильною, тому що  комітет має бути не під… Це треба розділити, от  якщо вона стосується, у даному випадку частина, яка  стосується дисертацій, –  це має бути напрямок, який стосується цієї роботи, а всі інші – це  більш  глобальне питання, яке не стосується виключно освіти і науки. Тому  я би рекомендував би тут поступити дуже-дуже акуратно, щоб ми не перестаралися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви за те, щоб цей комітет був в підпорядкуванні безпосередньо Кабінету Міністрів.

 

СКРИПНИК О.О. Щоб державний орган був, Державна служба інтелектуальної власності підпорядковано Кабінетом Міністрів. Так як сьогодні є, на скільки я розумію, так? Нє. А як?

 

(Загальна дискусія)

 

ЦИМБАЛ В.А. Призначається голова служби Кабінетом Міністрів за поданням міністра економічного розвитку і торгівля. Тобто вона орган, який має свої положення, свій статус і підпорядковано Кабінетом Міністрів, але діяльність спрямовується через міністра.

 

СКРИПНИК О.О.  А як ви вважаєте, потрібно щоб підвищити рівень чи я просто може я просто не зрозумів,тоді поясніть мені, щоб я ….

 

ЦИМБАЛ В.А.  В даному випадку ми пропонуємо залишити службу в тому вигляді і в тих функціях, і в тій відповідальності, яка зараз вона є. Тобто через Міністерство економічного  розвитку.

 

СКРИПНИК О.О.  Зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло.

Хто ще хоче? Будь ласка.

 

ШОВКАЛЮК В.С. Ну в нас уже дискусія зайшла глибше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще раз представляйтеся для стенограми.

 

ШОВКАЛЮК В.С. Шовкалюк Віктор Степанович, Міністерство освіти і науки.

Раз дискусія вже глибше пішла, ніж просто, на ті рішення, які вже прийняті були Верховною Радою,  я хотів би звернути увагу на те, що, значить, що ви залишите для держави в частині саме об'єктів інтелектуальної власності. Да, є там …. знаки, є там …. назви, є там сорти рослин і так далі, і так далі. Але, значить, питання винаходів, корисних моделей там і все інше, це те, що дає технологію, дає продукцію, дає продукт, це те, що підвищує конкурентоспроможність нашої держави. Товарний знак, він … захищає ту ж саму продукцію, ту ж саму технологію і так далі, він дає, тому постачальнику продукції сказати, що зараз це моя продукція і він, да, захищає в цій частині. Але для нас важливіше якраз саме в цій частині те, що буде давати нам сьогодні розвиток, поступальний розвиток, сталий розвиток, який проголосив Президент, вот. І тому я розумію, що це рішення можна виписати як рекомендацію …. я просто зверну увагу, що там уже було прийнято Верховною Радою одне рішення. якщо ми будемо приймати інше рішення, яке буде суперечити тому рішенню, тоді не зрозуміло яка позиція в цілому Верховної Ради, яка винесена була на голосування. Але з нашої точки зору ланцюжок між наукою, інноваціями якраз має бути від Міністерства освіти. Саме тут продукуються ті речі, які саме потім стають об'єктом вкладення саме в промисловість, в аграрний сектор і так далі.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Я буквально додам. Тут насправді немає конфлікту. Питання тільки, де акцент. Якщо у нас інтелектуальна власність підпорядковується Міністерству економіки в контексті те, що колега сказав, то акцент на захисті інтелектуальної власності західних або незахідних зарубіжних країн, які тут приходять. Да, якщо інтелектуальна власність знаходиться в науці, то акцент на захисті інтелектуальної власності, наукових розробок, які відбувається в Україні.

Тобто: де акцент, ось і все. Це не означає, що якщо воно буде в Мінекономіки, то служба не буде захищати українське…. Буде! Так само і не буде означати, що якщо буде в науці, що воно не буде захищати інтелектуальну власність за кордоном. Буде!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Питання тільки, де акцент знаходиться, ось і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, оскільки просто Україна повинна інтегруватись, тому і це віддали фактично Мінекономіки… Да, ми ж Болонський процес в Оболонський вже інтегрувались, да. Мобільність студентам забезпечили, інтеграцію студентів в науку забезпечили… Все зробили, да, для того. Хто ще?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

ЖАРІНОВА А.Г.  …….. сказали. Державна службу інтелектуальної власності, Жарінова.

Є багато різних прикладів, як функціонують служби інтелектуальної власності. Інтелектуальна структура функціонує в різних країнах. Є міжнародний досвід. Є і при Міністерстві освіти і науки, є і при Міністерстві торгівлі, або при Міністерстві економіки. Є при Міністерстві юстиції.

Є в цілому, як, наприклад, в Англії. Там зовсім цікава така ситуація. Наприклад, є Міністерство інтелектуальної власності, а в цьому міністерстві є наука, є інновації, і є саме відомство вже інтелектуальної власності. Тому є багато різних підходів. І, скажімо, тут питання стоїть не те, через кого керуватися, а те, як керуватися.

Якщо є продуктивна дійова функціональна структура, і вона діє, – це чудово. Якщо є якісь проблеми, то, можливо, їх треба вирішувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Володимир Михайлович, все-таки ваша думка цікава відносно цього.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді є пропозиція. В редакції, яка тут є, підтримати, да це рішення? Шановні колеги, ну, є така пропозиція.  Якщо буде ні, то тоді будемо вирішувати питання по-іншому.

Хто – "за"? От, рішення прийнято.

Добре, ідемо далі. Ну, я думаю, що і загальні дискусії також повинні бути для того, щоб розуміти взагалі куди ми йдемо.

Так, дев'яте питання про затвердження рішення комітету щодо реалізації Закону України "Про державне регулювання діяльності у сфері транспорту технологій". Це дев'яте питання.

Я не знаю. Просто Іван Георгійович Кириленко повинен був всі ці питання, блок питань доповідати.

А Максима Віталійовича Стріхи тут нема?

 

_______________. Ні, він у відрядженні, на жаль. Є ось Віктор Степанович, він в курсі питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Степанович, давайте зробимо так. Оскільки це фактично готувалось, і Максим Віталійович в даному випадку був фактично ініціатором цього, як автор фактично цього питання, будь ласка.

 

ШОВКАЛЮК В.С.  Ну, в цілому ми підтримуємо ті рішення, які запропоновані. Разом з цим звертаємо увагу, що, значить, сам закон, значить, був прийнятий, зміни до нього були прийняті в 2012 році фактично. А ті нормативні підзаконні акти, які розроблялися Кабінетом Міністрів, вони фактично приймалися в 2013 році. Тому говорити про якусь там неефективність і неспрацьованість цього закону ще ранувато. Тому що ще не прийшов той термін, де можна було б підготувати якісь пісеньки. Крім цього, значить, є певні пропозиції до самого рішення. Якщо візьмемо пункт 2.1, де пропонується вдосконалити систему державного управління у сфері транспортних технологій, зокрема з виведення із сфери управління одним лише Міністерством науки із залученням до неї Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку та торгівлі як механізм використання державного ……….. партнерства. Ну, маю сказати, що в даному контексті саме, значить, міністерство, значить, сьогодні є тим міністерством, яке формує і реалізує цю політику, і Закон про центральний орган виконавчої влади вони не передбачають, що ми можемо там ті функції ділити між якимось міністерством ………….. Одна сфера і за неї відповідає конкретне міністерство і воно його формує і несе відповідальність.

Крім того, значить, ми формуємо якраз саме, саме, значить, той ланцюжок від саме науки до інновації і передачі технологій виробництва от. Проте, ні Міністерство фінансів, ні Міністерство економічного розвитку ……… вони не є суб'єктом правовідносин, де якраз формується ця, ця продукція та інтелектуальний продукт. Да, вони можуть в частині там захисту, але цей продукт там не продукується. Тому питання, значить, якихось розподілу ………………, я думаю, що тут державне приватне партнерство воно є, є і має місце, значить. Але в даному контексті воно, по-моєму, не зовсім правильно включено. Тому ми пропонували б цей пункт вилучити. От.

Що стосується пунктів, там, 2.2.5. Ну, там є 2.2….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це я пропонував формування належної системи науково………

 

ШОВКАЛЮК В.С.  Ні, ні. Так я хотів би звернути увагу, що стосується Закону про трансфер, значить, там є ціла стаття, яка, яка, значить, у законі, яка визначає, що таке державна експертиза і яким чином, які параметри тут визначаються. Фактично державна експертиза в сфері трансфертних технологій вона стосується економічної доцільності і корисності для держави і суспільства впровадження ……… технологій та їх складових з урахуванням можливості, можливих екологічних і соціальних наслідків. Тобто тут не стоїть питання про сутність, там, новизну і так далі, це ……… технології для чого потрібні б були ці експерти. Експерти потрібні більше для тих питань, які пов'язані з науково-технічною діяльністю, де мова йде про оцінку, бо ………. тих програм, проектів, які реалізуються і тієї новизни, яку вони отримують, тому що це проблема як, ну, от… Зараз займаюся конкретно питаннями, які стосуються програми Нанотехнологій та ……………….. матеріалів. І я бачу, що там, де дійсно надзвичайно велика проблема. Вот. 

А в частині тих законопроектів, які тут передбачаються, значить, в пункті починаючи з 2.2 по 2.3, ми фактично їх реалізуємо в рамках отих  результатів парламентських слухань, які були проведені в минулому році, і постанова, яка була прийнята в цьому році, в лютому місяці щодо стану та нормативно-правового забезпечення науково-технічної діяльності саме, значить, держави. І ці всі пункти, вони якраз там, і Закон про інноваційну діяльність ми сьогодні підготували проект, уже одна з версій є  вже, значить. А Закон про внесення зміни до Закону про трансфер,  але ми уже погоджено з міністерствами і відомствами, фактично ця робота вже ведеться. Тому пропонували теж ці пункти 2.2 по 2.5 теж їх вилучити. В іншому ми згодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло.

Олексій Олексійович, будь ласка.

 

СКРИПНИК О.О.  Я, власне, сьогодні затримався, тому що на другу годину в Академії наук було слухання стосовно інноваційної діяльності в Академії наук. І от у мене враження, що ми зараз трошки займаємося таким строкатим одіялом. Ми говоримо про трансферт технологій, які є частиною інноваційної діяльності. Ми потім будемо говорити. Ми до того слона, то говоримо то про хобот, то про ноги там ще щось. Але, напевно, треба говорити в цілому. Тут мені здається, що це, от, власне, трансферт технологій, це є частинка невеличкої, одна з частин інноваційної діяльності. І я би пропонував, щоб все ж таки ті речі були би в комплексі. Тобто, якщо готується Закон про інноваційну діяльність, то він мав би бути, включати в тому числі в себе власне трансферт технологій. Єдине таке величезне прохання до вас, коли ви будете займатися тим Законом про інноваційну діяльність, запросіть інноваторів, які вже інноваційною діяльністю мають успіхи, і там хоча би там на мільйонів 50 доларів хоча би ще більше зробили інновацій. Тоді у вас будуть конкретні приклади, і яким чином, щоби ті речі реалізовувати. Тобто, тому що, мені здається, що величезна проблема нашої інноваційної діяльності, що ми говоримо про інноваційну діяльність, а інновацій не робимо. Ми 23 роки тільки говоримо про необхідність інноваційної діяльності. Пора трошки припинити говорити про, і почати  займатися інноваціями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.

 

ШОВКАЛЮК В.С.  Абсолютно згодний і саме єдине хотів доповнити. Я пам'ятаю ще те попереднє слухання тут на комітеті засідання, коли воно було і ми добавили якраз в ці робочі групи тих фахівців саме, які йдуть від бізнесу. Вони в нас є, вони працюють.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але немає умов як це буде працювати. Ну, от, наприклад, чого я от, наприклад, це… Бо я сам, ну, ми подавали від університету, ну, роботи, да, на оцінювання Міністерства освіти і нас включали в комісію щодо оцінювання. Після цього застосовувалось телефонне право. Ну, всі люди, ну, розумійте, системи немає, в якої, наприклад, да, коли закінчуємо, от зараз я їду в п'ятницю в, на "Львівську політехніку" продовжувати конференцію, да, яку двойное, слепое рецензирование. Фактично є деякі академіки, які ніяк не можуть потрапити в збірник ……. Просто не може потрапити, бо це процедури буде все. А у нас можна домовитись, щоб твоя робота попала на фінансування, бо ти маєш доступ… Ну, я кажу, що, ну, ………….. Тобто, якщо не буде працювати процедури, алгоритми, які не дозволять домовлятись, система буде працювати ефективно. Якщо буде існувати система доступу до прийняття рішення, ті, хто приймає участь через проекти ніколи ця система ефективною не буде. От все, що я хочу сказати. Наприклад, звели ми "Укроборонпром" з київським політехом, ви знаєте про це, звели, вони представили 12 розробок, але тільки одну розробку запустили фінансування – це безпілотники. Я кажу, а як же там ці панцери, бронежилети? Кажуть, оце все, що показали, це тільки розробка наукова, немає фактично ні образців, немає іспитів і таке інше. Тобто, вот, все це стосується якраз цих речей і, про які і казав Олексій Олексійович. Якщо університет, наприклад, чи, там, науково-дослідний інститут не може створювати startup, який запускає розробку, да, від цього до розробки технологій і запуску виробництва, ніколи це… І ми повинні вчити людей, як робити стартами. Ну, це така..

Хто ще хоче? Будь ласка.

 

СКРИПНИК О.О.  Я все ж таки доповню. Ми все ж таки повинні довести справу мого улюбленого академіка Завірюхи до логічного кінця. І  жуликів, які отримують фінансування, все ж таки з академії наук по виганяти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У вас критерії є Олексій  Олексійович?

 

СКРИПНИК О.О.  Є, є. Академік Завірюха – це є найбільший критерій, це є стид … Критерій дуже простий: коли стидно перед світовим товариством, що в нас можливі такі речі, як академік Завірюха.

Хто не в курсі: ветеринар, який, порушивши всі міжнародні норми стосовно проведення тестування ліків, лікує ліками для корів людей від раку, користуючись  тим, що люди знаходяться в тяжкому стані і пробують знайти, схопитись  за соломинку і так дальше.

І тому це є просто конкретний приклад, який я би хотів все-таки в академіх наук розібратися, яким чином такі академіки у нас отримують фінансування. Тому що для мене це, ну, м’яко кажучи, це стид світового рівня.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сором.

Так, хто ще хоче висловитись? Володимир Михайлович? Тарас Дмитрович?

Шановні колеги, дилема: будемо приймати це рішення, яке підготовлено секретаріатом на базі?…   Будь ласка.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Я просто нагадаю: це, дійсно, було місяць-два тому.

Добре.

Шановні колеги, хто за  таке рішення, за проект такого рішення? Прошу проголосувати. 

"За"? Проти? Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас три питання. Я думаю, що ми дуже їх швидко закінчимо. Це десяте питання, проект Закону про реалізацію експерименту в навчанні у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Це те, що ми проходили в компанії "Дейт-Арт". Було широке обговорення, три бувших міністра приймали участь.

І я просто хочу сказати, що там є зауваження від ГНЕУ по цьому законопроекту, але для мене  вони не зрозумілі чому? Фактично, чому цей йде законопроект? Це також стосується того, що ми обговорювали до цих пір. Це питання того. Що потрібно зараз … університет не має права запустити компанії для спільної роботи, щоб фахівці від компаній зі своїми ноу-хау, зі своїми технологічними елементами мали можливість створювати спільні майданчики  для того. Щоб університет, з одного боку, підвищував кваліфікацію, підвищував вартість людського капіталу, з іншого боку, там мали можливість створювати ……… на базі університетів. Оце те, про що йде мова: як створювати, фактично, трансферт технологій в середині самого університету.

Тому якщо не надати університетам такого справа,тоді виникає питання щодо того, що якщо компанія заходить в університет, то це повинні вирішувати питання щодо оренди, вирішувати питання щодо допуску фахівців з інших компаній з інших компаній до роботи зі студентами, вирішення питань того, що буде з продуктом, який створюється разом зі студентами, наприклад, і цими компаніями і таке інше.

Тобто це експеримент взагалі-то зараз стосується тільки ІТ. Але як я бачу його як один з авторів цього проекту? Що ми відпрацюємо цей експеримент на  базі тільки предметної галузі ІТ, після цього, якщо це піде, то створення кластерів таких і в інших  спеціальностях, наприклад, журналістика, наприклад, юриспруденція і таке інше. А після цього просити, якщо це піде, то це дуже великий індикатор щодо ефективності роботи університетів.

Тобто, наприклад, якщо у мене є кафедра інформатики і програмної інженерії, але я не маю кластерних відносин з ринком праці, який існує навкруги мого університету, то є питання, а кого ж я продукую, яких фахівців я продукую, якщо не одна кампанія не прийшла до мого університету, до моєї кафедри для того, щоб працювати над конкретними проектами, і як то кажуть російською заточувати ……….. для цих фахівців. Оце є головна ідея цього законопроекту  надання права, магдебурзького права для того, щоб університети і кампанії мали можливість спільно працювати.

Будь ласка, хто хоче?

 

АНДРОЩУК Г.О. Ми розробляли Закон про наукові парки. Тобто він може бути базовим і розвивати …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів. Але наукові парки ми не можемо створювати по всіх університетах. А ми це кажемо як один з інструментів підготовки фахівців вже для ринку праці і як можливість залучення інвестицій з ринку праці до університетів. Тобто людина повинна вже на другому, третьому курсі мати вартість. І, якщо вона закінчує бакалаврську програму, то вона фактично повинна вже мати можливість працевлаштування але по спеціальності, а не йти в бар працювати, чи десь-куди. Будь ласка.

 

СКРИПНИК О.О.  Олександр Володимирович, ну, ви знаєте, що тут я вас підтримую на мільярд процентів. Тому що просто відомо як досвід таких країн як Канада, де робота, перехід, студент учиться рік-два, а після того обов'язково іде на півроку, наприклад, працювати. І це є обов'язків елемент. Це не те, що ти хочеш. Так, якщо ти не йдеш, ти не продовжиш. Це є просто частина того, що ти вчишся. Ти просто тоді ті курси, які ідуть в тебе далі, вони відбуваються зовсім на іншому рівні. Тому що людина починає розуміти, для чого деякі речі він вчив. Що є для того, що, яким чином він… Тому, мені здається, що це експеримент особливо в сфері IT, де у нас є, скажемо, невеличка перевага порівнюючи з іншими країнами. Це є в принципі та сфера, де Україна має достатньо важливу світову перевагу. Тобто я би сказав навіть, якщо не говорити про чисельність, то ми, наші спеціалісти котуються дуже сильно в світі. Тому що по чисельності ми не можемо змагатися з Індією, з Китаєм, так?

Якщо це забрати, то ми, в принципі, знаходимося серед таких країн як Ізраїль, Росія, Ірландія. Тобто ми на дуже високому рівні. Тому в рамках експерименту зробити ті речі, зробити так, щоб студенти отримувати, йшли працювати, а потім поверталися і, щоб це було не, студенти не ховалися, а це було обов'язковою частиною програми і були зроблені таким чином, щоб студент міг і працювати, і вчитися це є, мені здається дуже правильний експеримент і його треба підтримати, і зробити його з такого, знаєте, схованого, що компанії це використовують…  Да. Але зробити це явним і зробити це, власне як перевагу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.

Будь ласка, Міністерство освіти.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Шановні колеги, да, Олександр Володимирович. Шановні колеги, от ми повністю підтримуємо логіку, от повністю, ну, тобто тут немає чому заперечувати. Але ми не розуміємо чому потрібен цей закон. Оце дуже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поясняю.  Поясняю. От, бачите, людина, яка…

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Ну, дайте, дайте, Олександр…., будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую. Да, будь ласка. Ну, ви задали питання.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Чому, чому, чому дуже важливо, наприклад, не приймати цей закон. Тому, що тоді нам потрібно буде для кожного пункту Закону про вищу освіту, який дуже складно впроваджувати робити окремим законом і розтлумачування, що університети вже мають це право. Воно чітким по білому, тут написано, що діяльність вищих навчальних закладів здійснюється на принципах автономії та самоврядування. Вищі навчальні заклади мають право: розробляти, реалізовувати освітні програми; самостійно визначати форми навчання; форми організації освітнього процесу; обирати тип програм підготовки, ну, і так далі. Тобто прийняти в рамках академічної програми, що людина має вийти на практику і зайти це повністю сьогодні компетенція університету, міністерство не може заборонити це і так далі.

А що стосується використання майна державного. Воно все одно треба буде йти через, тому що воно регулюється іншими, і треба буде все одно …….. погоджувати і так далі. Ось і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поясню зараз.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Тому, тому ви ж знаєте сьогодні позицію міністерства, воно, от мене зараз особисто переймає питання, щоб яким чином можна більше надати автономію університетам, що, з точки зору, затвердження штатних розкладів, щоб могли вони швидше і більш гнучко реагувати. Тому наша пропозиція просто заради імплементації Закону про вищу освіту не приймати цей закон, а краще наполягати на тому, що ви можете все це робити, виходячи з Закону "Про вищі освіту". Тоді ми будемо наділяти сенсом, фактично, піднімати Закон "Про вищу освіту", що він справді діє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Питання, Олексій Олексійович.

 

СКРИПНИК О.О.  У мене до вас є питання: скажіть, будь ласка, чи є в Законі "Про вищу освіту" даже при всій автономії вузів, яку… ну, я думаю, що ніхто… нема людей, які не підтримують, так? Чи є в них, тим не менше, не право робити, грубо кажучи, виробничу практику, а обов'язок робити виробничу практику?

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Пан Олексій, ми не можемо. Це буде протирічити логіці Закону "Про вищу освіту". Логіка Закону "Про вищу освіту", яка говорить про академічну самостійність, якраз говорить про  те, що ми не можемо це диктувати. А вищий навчальний заклад може це вирішувати сам. Якщо сьогодні Могилянка створила цю ……………. вони створили, і в них там будуть всі ці речі. Або ………… яке існує деінде.

Ви завтра захочете  створити з КПІ або з кимось там іншу програму в ІТ – ідіть і створюйте. Там багато… Ну, це ж будь-яку спеціалізацію, спеціалізація не регламентується. Є спеціальність. Після спеціальності бакалаврської спеціалізації які завгодно ви робите і академічну програму будь-яку.  Тобто це не є…

 

СКРИПНИК О.О.  Це трошки, може, не до … Я просто хочу уточнити, зрозумійте. Тобто йде мова…

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Якщо ми будемо зобов'язувати, ми будемо конкретно протирічити Закону "Про вищу освіту", який надає академічну самостійність.

 

СКРИПНИК О.О. Розумієте, от наскільки я розумію, я можу помилятися, але від того, що мені розказували в Канаді, у вищих учбових закладах робота, по крайній мірі, для ІТ-спеціальностей, я не буду говорити про інші, це не є можливість вибирати. Так? Університет вибирає, де буде дитина працювати, але це є обов'язок університету організувати таким чином, щоби була практика. Тобто це не є… Він може обміняти на якому курсі, з ким працювати, хоче – з ІВМ, хоче з ……………….

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Ну а механізм який, я до вашої компанії прийшов, як університет, кажу: візьміть 20 людей. Ви кажете, у мене немає зараз обсягу робіт. ………… Ні, бери! Це закон, кажуть.  Ну, як це реалізувати?   Якщо ви як університет домовитесь, реалізуєте, воно буде працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олексій Олексійович, можна я відповім.

Ну, послухайте! Я працював  15 років проректором, завідувачем кафедрою інформатики, програмної інженерії. От я вам скажу. От ви кажете, як би правильно, а  на самом деле…

Насправді, да насправді. Ви працюєте і думаєте в моделі Києво-Могилянці. Але це не так. Ви ніколи… Послухайте, я вам розказую як працює Закон про автономію. Ось компанія приходить  і каже, давайте ми поставимо комп'ютер. Я вам відповідаю про вашу автономію в лапках, яка автономія. Приходять і кажуть, мені потрібно поставити комп'ютери, обладнання, ми зараз будемо. Наші фахівці прийдуть сюди, будуть разом зі студентами включати їх в конкретні проекти і так далі. Розпочинається робота, приходить КРУ, тобто зараз Держфінінспекція, і каже: -  "Охо. Де балансова, що це за обладнання стоїть? Покажіть, будь ласка, інвентарний номер." Нема. На якому ….. Ви не можете без ……….. ставити це обладнання.

Далі, тут фактично працюють. Здійснюють виробничу діяльність фахівці з якоїсь кампанії. Це не викладачі. Будь ласка, поясніть, чого вони тут роблять. Тобто це прихована оренда. Ви, будь ласка… А це ж не оренда, це ж спільна діяльність. З одного боку, кампанія дає доступ до своїх технологій і до фахівців для того, щоб зростала людська вартість студента професійна. Не можна робити. Тому цей закон, він родився, народився не від теорій, а він народився від того, що це не працює. І зараз всі кампанії працюють в тиху. Все це працюється через особисті кармани. Все це відпрацьовується так, щоб ніхто цього не бачив. А ми повинні навпаки показати, розповсюджувати, і зробити це стандартом нашої освіти, що кампанії приходять до нас. Я в університеті Глазго, я зробив 6 проектів по темпусу. Коли я прийшов перший раз в університет Глазго Каледонія, і там була, до речі, Світлана Даниленко, разом, і де ……, Intel, Microsoft, Del і таке інше. Я кажу як? У нас, якщо ти в табличку даєш там Del Microsoft, чи якось, приходить КРУ і каже: - "То це …., будь ласка, покажіть мені угоду про орендні відносини". Я вам скажу, на  90 відсотків  це не працює, тобто  цей  Закон  "Про вищу  освіту" декларує автономію, але реальної автономію в університетах до  цих пір немає, бо є дуже  велика кількість  нормативних актів, які  заперечують цю автономію. Прямим законом  ми надаємо можливість створювати кластерні відносини  університету і ринка праці. От цей  головний мессидж від цього  законопроекту.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Я все розумію, але вас від КРУ цей  законопроект   не врятує. КРУ все одно   буде  приходити і буде вас перевіряти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, ні, ні.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Да ну,  у нас  сидить КРУ. Ви знаєте, що КРУ перевіряють? Вони приходять перевіряють нісенітницю.  Вони на  80 відсотків, просто  тому, що вони теж працюють, у них свої там завдання. І вони намагаються, перевіряючи  нісенітницю, знайти щось  там таке.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хай перевіряють, але перед судом цей закон мене захистить.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Ні, просто він вам не дасть цих механізмів, а імплементації  Закону  "Про вищу освіту" він зашкодить, реально    зашкодить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так позиція міністерства зрозуміла.

Шановні колеги, Тарас Дмитрович, Володимир Михайлович, позиція Олексія Олексійовича зрозуміла.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Тарас Дмитрович. Добре. Тоді буде зараз  голосування.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так ми ж кажемо про… за основу, після цього буде доробляти це з врахуванням зауважень, які є.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, у нас  є варіанти: відхилити або в першому читанні і після  цього буде доробляти.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  У мене пропозиція. Між першим і другим давайте  подивимося, які ми можемо  інші  механізми  застосувати. Можливо, ми там може щось зробимо просто наказами  міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зробили. Я вам скажу, три роки тому пан Суліма підписав відповідний наказ,нічого не спрацювали.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Це три роки тому, а зараз є новий  закон. Нє, ну зараз  є новий закон, вибачте. Тоді він просто зробив наказ, але без закону.   А сьогодні є закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слухайте, ну, перед вами людина, яка, ви знаєте…

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Я ж не заперечую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … є гібридна, да, ну, як можна так сказати, бо я… Все це, вся ця модель відпрацьована 10 років з компаніями. Але все це повинно було ховатись, бо не можна було цього робити.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Це неправильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І зараз цього не можна робити. Я вам кажу абсолютно конкретно, але компанії приходять до університетів і вирішують це питання через особисті, особисті стосунки, а я хочу, щоб це працювали легально для того, щоб було зрозуміло, що кафедра інформатики такого-то університету дійсно має співпрацю легальну з такими-то компаніями, які дають технологічне обладнання, ноу-хау і своїх фахівців для доступу студентів до цих технологій.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Це класно. Ми підтримуємо повністю. Треба попрацювати от, якщо буде між першим і другим треба попрацювати, тому що там…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так я і пропоную, я і пропоную підтримати в першому читанні, а після цього…  взяти  за основу, так, а після цього будемо доопрацьовувати уже з урахуванням ваших всіх зауважень. От моя така пропозиція.

 

СКРИПНИК О.О.  Якщо ви дозволите, потім можна вирізати з цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, будь ласка.

 

СКРИПНИК О.О. Я думаю, що тут вас всіх підтримують, але я не можу утриматися, просто є старий анекдот про різницю між методистам і терористом. Сказано, що з терористом можна деколи домовитися, а з методистом ні. Олександр Володимирович, всі вас підтримують. Тому давайте голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте. Хто за такий проект рішення за основу, в першому читанні.

Хто – "за"? Проти? Утримався? Дякую за підтримку. Да.

Йдемо далі. Шановні колеги, да, 11-й. Я дуже коротко. Це фактично проект, який обговорювався і ініціатором цього проекту є Максим Віталійович Стріха, заступник міністра освіти і науки. Для того, щоб на базі університету була можливість швидко залучати компанії, які працюють на державне замовлення в обороні, да, для того, щоб скоротити час на отримання дозволів на оренду, є пропозиція прийняти цей закон. Це дуже швидко і, щоб було зрозуміло. Чи… Що… Позиція міністра.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Повністю, міністерство в межах своєї компетенції повністю підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підтримує. Добре. Шановні колеги?

 

СКРИПНИК О.О.  Пропонуємо голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція голосувати, да, без обговорення?

Хто – "за"? Проти? Утримався? Все, рішення прийнято. Бачите, як пішло.

І, да, 12 питання. У нас буде ще 13, але ми його не будемо називати 13. Дванадцяте питання це питання щодо того, що розробляється зараз концепція реалізації бюджетної політики. І там є пропозиція від Кабінету Міністрів щодо того, щоб включити Національну академію наук, Національну аграрну, педагогічну,  юридичну, медицинську в… Крім медичної, да. Включити в підпорядкування Міністерства освіти і науки України. Тобто зараз вони є головними розпорядниками бюджетних коштів і таке інше.

Тобто є така пропозиція. Це перше, те, що. Ну, в рішенні ви бачите, ми проти цього. І, по-друге, це питання щодо того, що ви пам'ятаєте, коли приймався бюджет, було вирішене питання до 2017 року відкласти питання щодо передачі коледжів на місцеве фінансування до 2017 року. А вони спробують це вирішити вже з 2016 року. Ну, я думаю, ми також будемо проти цього. Ну, я таку позицію оголошую, яку ми обговорили з Лілією Михайлівною. Я думаю, що, ну, ми ж не будемо своє рішення, яке ми приймали попереднє щодо того, що 2017 року зараз його приймати. Це дуже коротко. Будь ласка, Міністерство освіти і науки.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  І науки, да. Дякую. Для нас дуже важливо, для міністерства, відкласти на 2017 рік. Тому що ми просто бачимо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви підтримуєте?

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Да. Єдине, що ми просто просимо, ми ці пропозиції, зауваження надсилали. Там є всі формулювання. Тому що там стосується не тільки перенесення бюджету, там стосується ще передача майна в комунальну власність, бо її там дуже швидко… Ми ж розуміємо, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поцупити.

 

 ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Да. Ну, і так далі. Тобто, якщо можна врахувати от по максимуму ці зауваження, які ми надсилали, да. Я можу ще раз, але вони у вас є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі ці враховані. В рішенні вони враховані. І ми в бюджетний комітет так це і будемо передавати.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Тому що це можливо… Ну, фактично нам треба дати  рік часу. Це не те, що ми там зволікаємо і цей процес пішов. Да, сьогодні коледжі вже почали потроху визначатися, хто готовий там домовлятися з місцевою владою, розуміє, як він буде працювати. В цей напрямок рухається, хто не бачить цієї можливості приєднуються до університетів, тобто цей процес йде і треба дати йому можливість органічно пройти протягом року, якраз цього часу вистачить в 2016 році його завершити, у 2018 можна буде...  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А по академіям?

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  По академіям, я прошу   Віктор Степанович

 

ЦИМБАЛ В.А.  По академіям я думаю теж вони зроблять ті строки, які будуть визначені, там питань немає теж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так ви за те, щоб академії були підпорядковані Міністерству освіти і перестали бути головними розпорядниками.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Та звичайно…

 

ЦИМБАЛ В.А. Ну конечно.

 

_______________. Ви з'їсте?

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Якщо без жартів говорити, то я сьогодні мав зустріч з співробітниками СБУ, який нас курує, вони вже аналітику напрацювали там, він каже, ми вже готові виходити публічно і її починати оприлюднювати. Це також інформація, кому цікаво…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А щодо…

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Щодо питання взагалі розпорядження бюджетами академій. Тобто, ми вважаємо… якщо це зробить академія сама без МОНу, якщо академія сама зможе перейти на грантовий принцип надання фінансування, якщо будуть, як ви кажете…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи на солідарний принцип…

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Ну, так, якщо буде йти, скажімо, вона буде розвиватися і рухатися вперед, і реформуватися самостійно і вона до цього здатна, окей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді питання до вас таке, ви ж пропонуєте Кабінету Міністрів як це було в грудні, і ми побачили в програмі уряду, що вища освіта і наука відноситься до чого? До соціальної політики, нової соціальної політики. Це нормально? А вона ж повинна відноситись до нової економічної політики і тоді ми ведемо мову не про дотації,  а про інвестування.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Для нас… це окреме питання і воно просто, я думаю, виходить за рамки цієї дискусії. Але те, що не виходить за рамки  це те, що очевидно і ми є поборниками концепції, що наука має бути при університетах, має бути, все ж таки, безпосередня передача знань до студентів. Це може, звичайно, є різни приклади організації наукової діяльності, але наше бачення таке і сьогодні є абсолютна диспропорція стосовно фінансування науки університетської, науки так званої академічної, є всім відома, скажімо, не дуже  ефективне використання активів і так далі. Тому тут питання комітету, яку  взагалі принципову  позицію комітет займає  і  народні депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Перший  віце-президент Національної академії педнаук України.

 

ЛУГОВИЙ В.І. Луговий  Володимир Іларіонович, НАПНУ.

Значить, я хотів би сказати, що  є такий один міф у якому  знаходиться міністерство, не розібравшись, а ухопившись за от декларацію, що наука при  університетах іншої науки не існує. Значить, я хочу відповідально заявити, що це є, дійсно, міфом, що якраз менше науки  прокачується в університетах в самих розвинутих країнах світу.

Візьмемо Сполучені Штати Америки, значить, там 15 відсотків всієї науки йде через університет. 67 мільярдів  фінансування  науки з 500 мільярдів, які  витрачають США  на науку, 15 відсотків.

І так, по-інших країнах, через академічні науки є приклади, наприклад, Національні інститути здоров'я, які прокачують 30 мільярдів науки "…………….."  прокачує тільки 7 мільярдів. Так от в  національних інститутах здоров'я частина найпотужніших інститутів, які працюють в біомедицині, там інститути Національної онкології і так далі. Вони частину коштів  спрямовують собі, а іншу частину  коштів направляють в інші, в тому числі  в університети.

Тобто в Сполучених Штатах Америки є кілька центрів розподілу  грошей на підтримку  науки такого зосередження, яке  пропонує міністерство, такої концентрації монополізму ніде зараз de facto не існує.

Тому я вважаю, це найбільша помилка, яку можуть зробити політики, що поведуться на цю пропозицію. Науку під адміністрування підганяти не можна, де та автономія, університетам –  автономію, науці – ні. Просто я працював у міністерстві і знав, що все, що при міністерстві, рано чи пізно стає просто придатком, продовженням, апаратом міністерства, ну і так далі.

І останнє. Шановні колеги,  ви ж не вихватуйте, що вам вигідно, із Рекомендацій парламентських слухань, і наполягаєте на цьому. Парламентські слухання, рекомендації підписані Гройсманом, однозначно записали: законодавчо закріпити статус національних галузевих академій наук як головних розпорядників коштів. Це в інтересах і свободи творчості, і автономії, і самоврядності, бо академії самоврядні.

Ну і, насамкінець, останнє. В Україні, великій країні, залишилося шість оплотів науки, яку ще, як кажуть, не довалили. Це шість академій. І ми хочемо все зробити, щоб щось з ними зробити. Слава Богу, що вони ще є. Треба в процесі реформ відсікати неефективність і слабість, от у нас є там слабкі якісь вищі навчальні заклади і так далі. Оці слабкості треба відкидати. У нас сильніших осередків науки, ніж Академія наук, немає в Україні. То давайте ж ми виходити з цього.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В.  Можна запитання? Я хочу запитання задати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, ні…

(Загальна дискусія)

 Я перепрошую, давайте зробимо так. Є регламент роботи комітету, я як перший заступник, я не хочу зараз перетворювати це в дискусію, дискусійний момент є. Кожний зараз виступить, після цього я, якщо ви хочете, ще раз вам надам слово. Добре? Домовилися?

Олексій Олексійович, ви підіймали руку. Будь ласка.

 

СКРИПНИК О.О. Ну, я, чесно кажучи, от для мене є величезне питання, дискусійне стосовно Національної академії наук України. Тобто, чи може Міністерство освіти і науки переварити такого слона, вибачте, я так, грубо скажу. Тому я поки що сказав би, що це потребує дуже серйозної дискусії, аналізу, і зміни, і це взагалі є така, дуже принципова, зміна. Мені здається, що правда є з двох сторін, є наука і там, і там, і там, і там погано працюють інновації. Там і там погано працюють впровадження. Склад науковців є різний….. тому мені здається, що ми просто зараз дуже серйозне питання ми можем його  отак от… я би був дуже обережним, щоби ті речі передавати  там чи 16-го, чи 17-го року. То я вважав би, що по крайній мірі по Національній академії наук відхилити і  гарно подумати над проблемою  розвитку науки в комплексі. Не брати цю частинку, не витягувати її знову ж таки, що ми займаємося тільки з чого буде іти фінансування, а підійти до  розвитку української науки  в цілому. Тому що є ще сумашедше питання, вибачте, геронтології, нашої української науки і наявності молодих вчених. І це є сумашедше питання, яке в принципі у  нас створився такий… вибачте, академія наук з другої сторони стала теж білим слоном, такого… неможливо керувати. Вони замкнулись самі в собі і ті речі, які там зараз є,  просто суспільство боїться навіть  того торкатися. Таке в багатьох постсовєтських країнах,  де вибачте, я так грубо скажу, що зробили  з академії будинки престарілих. Не рухаючи їх. Не рухаючи, залишивши так, як  вони є. Але це так само неправильно. Якщо ми не будемо відверто і чесно про це говорити,  значить ми будемо йти точно до такого шляху, як є, наприклад, в країнах Прибалтики.

Вибачте, що грубо, але це така жорстока правда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дякуємо, Алексей Алексеєвич.

Володимир Михайлович.  Ваша точка зору дуже важлива.

 

ЛИТВИН В.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна включити мікрофон?

 

ЛИТВИН В.М. (Не чути) …..дай Бог, що  Міністерство освіти і науки розібралося з навчальними закладами, оптимізувало мережу навчальних закладів, розібралося з профтехучилищами, які обізвали себе університетами і видають дипломи. Тому що у нас відкрити вуз дуже важко, а закрити його неможливо.

Мені здається, що реформування потребують академічні установи, вони вмирають, деякі з них, да, і це вина відповідно влади …. не зроблять призову, що обрати академіками, скажімо, хоча би до 60 років, оновити в такий спосіб склад. Всі ці проблеми існують,  я думаю, що із делікатності, ви правильно сказали, ніхто не хоче про них говорити. Тому треба на перспективу визначитись, що робити буде треба із національними академіями, як уникнути дублювання, ну скажімо, Академія ….. науки і відділення історії і філософії права, Академія мистецтв, да,  і відділення літератури, мистецтвознавства та…. . Тут проблеми існують і, можливо, в перспективі ми перейдемо, щоб передати провідним університетам академічні деякі установи, але і треба подумати і створити академію суспільних наук, потужну, без якої Україна не зможе обійтися. Це треба зараз пропрацьовувати, а на цьому етапі, мені здається, не треба сьогодні передавати ці заклади до відання фактично Міністерству освіти і науки, це нічого не дасть, окрім того, що буде завалювати і обтяжувати Міністерство освіти і науки. Я думаю, що посилення потенціалу не відбудеться, ………. і діалог, вони потрібні, але без …. . Ми хочемо просто адміністративно вирішити проблему, а за містом, за сутністю ми нічого не вирішуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Миколайович, дякую.

Тарас Дмитрович.

 

КРЕМІНЬ Т.Д.   Я підтримую таку позицію, бо нам все-таки треба думати над тим, як сьогодні посилити важелі впливу Міністерства освіти, але не ціною Національної академії наук, все-таки фінансової підтримки і першому, і другому суб'єкту освітньо-наукової діяльності. Для кожного з нас надзвичайно важливий результат, тому питання, яке ставить перед нами в тому числі Міністерство фінансів стосовно оптимізації бюджетних коштів, воно абсолютно не коректне із тим, що ми хочемо мати на виході як профільний комітет. Я думаю, що питання, очевидно, відкрите не один рік поспіль, але його треба обговорювати, очевидно, в значно ширшому середовищі. Чи це будуть слухання, все що завгодно, будь-який формат, але основне правило, основний принцип – не нашкодити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Дмитрович.

У вас було запитання, будь ласка.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Я хотів би просто для шановних народних депутатів і колег, які також присутні, сказати одну таку річ. У Міністерства освіти і науки... Ваша наука, вона, ви знаєте, керується,.. є там окремий напрямок і окремо штат і так далі. Але Міністерство освіти і науки не має жодного бажання щось монополізувати. І більше того, половина міністерства, наприклад, у вигляді фінансового департаменту там і так далі буде стояти 100 відсотків проти взагалі, щоб колись взагалі це передавалося, тому що це більше навантаження, це більше роботи і так далі.

У Міністерства освіти і науки сьогодні у вигляді команди, яка там працює, є політична воля до реформ і робити ці реформи. І ми це бачимо по інших напрямках. Тому питання виключно в цьому, а не в тому, щоб скеровувати і щоб назавжди щось там монополізувати і так далі. Питання просто в постійній… І ці питання ……….. будуть, коли ми будемо з бюджетами працювати, питання в повній диспропорції фінансування університетської і академічної науки. І якщо кожний з депутатів шановних захоче подивитися, реально зануритися в цю проблему, я вам один приклад наведу по галузевій академії АПК. У нас галузева академія є аграрна, але чомусь споживання насіння українського знизилася десь з 80 відсотків до 40 відсотків протягом останніх років.

Я хочу вас попросити, щоб ви назвали, коли ми говоримо там 3 або 5 педагогічних розробок, які справді рухають нашу школу вперед, коли ми рухаємося зараз до Інтернету речей, а потім Інтернету всього. Тобто у нас питання дуже великі у суспільстві. Я зараз навіть кожен ……. міністерства від суспільства до Академії наук нашої ж і всіх галузевих основних, дуже великі питання у суспільства. Ми як міністерство готові допомогти, навіть якщо не буде передано, я просто це висловлюю, ми готові допомогти, щоб якщо Академія наук, і я ще раз хочу наголосити на те, що сказав раніше,  якщо Академія наук здатна сама реформовуватися і перетворитися  на щось сучасне, щось справді провідне і тісно співпрацювати з університетами. Супер! Якщо ні, треба шукати шляхи яким чином це робити, щоби ми справді почали отримувати сучасну науку в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можна мікрофон.

 

ЛИТВИН В.М. … і яку роль будуть відігравати ці інституції. Проблема існує, але не шляхом забирання функцій головних ропорядників коштів. Цим реформування не вирішується для ……….. Це просто механічний підхід. Для Кабінету Міністрів це зручно: менше розпорядників, краще працювати. Але що це якісно змінює?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо. ……………..

 

______________. (Не чути)

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Я не маю відношення до попереднього Міністерства освіти, всіх попередніх міністрів. Я працюю в міністерстві місяць і займаємося тим щоби підвищувати його інституційну спроможність взагалі щось робити.

 

ЛИТВИН В.М. Я  з цього приводу от наведу приклад, от Володимир Іларіонович підтримає мене.  Я в Міністерстві вищої  і середньої спеціальної освіти працював, було таке організаційно-інспекторське управління у свій час. І прийшла перевірка з ЦК Компартії України. Я там дістав ці всі папки і кажу інструктору, що я працюю два тижні.  Він мені на це відповів: ми прийшли перевіряти не тебе, ми прийшли перевіряти  міністерство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, дякую.

Я декілька слів хочу сказати. Я повністю погоджуюсь з моїми колегами народними депутатами. Я хочу сказати, що дійсно, чи є проблеми, абсолютно вони є. Чи є я прихильником того, щоб була більша інтеграція і синхронізація академічної і університетської науки? Но абсолютно, це абсолютно нормально, бо студенти повинні мати доступ до інноваційних розробок які є в Академії наук, вони повинні мати можливість проходити практику в Академії наук і таке інше. 

Але дискретний такий перехід, коли ламаємо одне і від сильнішого це передаємо слабкішому. Просто, якщо ми закриваємо таким чином механістичним передамо Національну академію і галузеві академії наук Міністерству освіти, я просто хочу сказати, що це призведе до того, що буде зруйнована одна система, а іншої побудованої точно не буде, абсолютно. Я хочу сказати свої зауваження, вони може особисті, я хочу сказати от як Закон "Про вищу освіту" з такими прогалинами створювався, то сьогодні ми маємо не автономію університетів, а ми маємо анархію в університетах. Бо автономія в університетах без системної внутрішньої автономії призводить до автономії ректору університету, я хочу зауважити, бо так не може бути.

І сьогодні це, "как при царе батюшке, место кормления" ректору університету, тому і битви такі йдуть і виходять на політичний рівень, а такого не може відбуватись ні в якій цивілізованій країні. Тому, я повністю підтримую, що ні в якому разі, але концепція щодо переходу від однієї моделі до інтеграції з університетською наукою, потрібна, повинна бути концепція. Також повинна запрацювати, тут я Володимира Михайловича, підтримую,  і своїх колег, і Олексія Олексійовича, і Тараса Дмитровича щодо системного інституту ротації, бо так на мій погляд не можна. Є фізіологія людини, є фізіологія, в Польщі все, 65 років ти не можеш займати адміністративних посад і бути ректором університету. В 67 ти не можеш далі займатися академічною діяльністю, тільки для звичайних професорів  можна до 70 років. Після цього, займайся наукою, пиши статті, виступай перед студентами. Тобто, повинна запрацювати система ротації для того, щоб молоде покоління мало доступ, скажімо для прийняття рішення в академічних і університетських установах, ці інститути повинні запрацювати. Просто хочу сказати, якщо це не буде працювати ми будемо мати те болото і тоді, дійсно, і люди, і парламентарії будуть задавати питання, неефективно працює академічна освіта, неефективно працює Національна академії наук України.

Тому все-таки є пропозиція така. Є пропозиція  проголосувати за таке рішення, яке  підготовлене комітетом щодо того, що 2017 рік повинен бути, і це ми будемо передавати  в бюджетний комітет. Передати, що  ми не погоджуємося з передачею механістичною передачею академій в  структуру підпорядкування  Міністерства освіти й науки України. Але є пропозиція до міністерства:  розробити  концепцію переходу від однієї моделі до  іншої моделі, бо в цілому те, що потрібно  інтегрувати ці  речі, це абсолютно правильно, це  цівілізійний шлях. Але не шляхом зруйнування. Ми говорили з президентами академії, вони готові також йти на зустріч і проводити системні реформи внутрі академії для того, щоб застосовувати сучасні інструментарії і бути, переходити на грантові моделі і таке інше. І це все зараз робиться, я думаю, що поступово ці позиції будуть зближені.

Є пропозиція проголосувати. Хто за рішення  комітету, прошу голосувати. Хто – "за"?  Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

І останнє. Йдуть, просто  прохання від управлінь освіти, від різних областей щодо нерівномірного фінансування субвенцій. Тобто зараз вчителі  повинні вже виходити з червня  у відпустки планові, але фінансування фактично буде йти тільки в липні. Тому є пропозиція від комітету звернутися ще  раз до Міністерства  фінансів і особисто до пані Яресько, перерозподілити ці субвенції. Тобто більше дати на кінець травня початок  червня і зменшити фінансування в липні-серпні місяці. Це нормально, це стосується і університетів, до речі, бо  смішно бачити, що наприклад, в лютому 300 тисяч на опалення, а в липні 2 мільйона  на опалення. Але от таке це питання вирішується.

Будь ласка.

 

_______________. Ми  проконсультувалися, …….…………. можна звернутися і до  Міністерства фінансів  і до Кабінету Міністрів ……………

      

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Там велика проблема в чому? Вони, просто сьогодні, Міністерство фінансів займає таку позицію, що ви, будь ласка,  балансуйте, але   розподіляйте між районами. А якщо по всіх районах мінус, воно вже не балансується, треба реально перекидати з місяця на місяць.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Абсолютно.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Бо вони коли будуть… Якщо ви будете наполягати  і звертатися, вони наводять цей аргумент: добре, перерозподіляйте, але в межах району…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми зразу у преамбулі  це дамо, що це стосується системи в цілому. Тому перебалансування не можна  знайти.

Голосуємо. Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято.

Дякую  всім за продуктивну роботу, дві години тільки.