СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань науки і освіти
від 11 лютого 2015 року
Веде засідання Голова Комітету Л.М.ГРИНЕВИЧ
ГОЛОВУЮЧИЙ. … Це було зв'язано з певними організаційними аспектами.
Сьогодні у нас з числа запрошених на засіданні комітету Міністерство освіти і науки України представляє заступник міністра Павло Броніславович Полянський. Також присутні завідуючий юридичним відділом ЦК профспілки працівників освіти і науки України Сергій Іванович Курілкін, представник Акредитаційної комісії України Олександр Олегович Смірнов. Можна ближче, бо Вам прийдеться висловлюватися.
Ми сьогодні маємо у залі журналіста газети "Освіта України" Дмитра Шулікіна. Дякуємо, що "Освіта України" постійно бере участь і висвітлює наші засідання. Окрім того, як завжди, стенограма засідання буде опублікована.
Ми також маємо сьогодні спостерігачів моніторингу "Відкрито". Я хочу розповісти всім депутатам про те, що зараз відбувається такий моніторинг роботи комітетів Верховної Ради України. І я думаю, що ми і до моніторингу працювали надзвичайно відкрито, і далі будемо так працювати. І хочемо заодно сказати спостерігачам, що вам не обов'язково писати листа на кожне засідання, досить подати своє прізвище в секретаріат комітету, і ми завжди раді вас бачити, тому що ми зацікавлені в тому, щоб нашу роботу якнайширше висвітлювали, і щоб люди про неї знали.
Отже, сьогоднішній порядок денний буде у нас не надто довгий. Сьогодні ми маємо певний перелік питань, до якого також змушені були внести корективи. Маємо всього 6 питань. І я інформую, що мені після доповіді перших двох питань треба буде відбути на засідання Комітету з питань регламенту. Хочу нагадати, що у нас є проблема : у нашого комітету хочуть забрати повноваження, які пов'язані з аграрною наукою. Пам'ятаєте цю ініціативу, її на початку сесії озвучили. Ми заперечуємо. І ось сьогодні регламентний комітет буде розглядати це питання. Я спілкувалася із секретарем комітету, там наполягають, що я повинна особисто доповісти, інакше це питання розглядати не будуть. Тому я прошу мене делегувати, і тоді відповідно перший заступник буде далі продовжувати засідання…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, а якщо це питання і далі не буде розглянуте? Тобто… Ми заперечили зміни до розподілу повноважень комітету, але вони вже ці зміни зробили і перенесли аграрну науку до аграрного комітету. Ми з цим не можемо погодитись. І тому зараз ця зміна якраз і стоїть на обговоренні. Тому я прошу мене відпустити у зв'язку з тим, що там якраз відбувається засідання. Якщо я встигну, то повернуся ще до кінця роботи комітету.
Отже, перше питання і друге, вони пов'язані між собою, оскільки це альтернативні законопроекти: № 1914 і №1914-1. Пропоную спочатку розглянути № 1914. На жаль, немає народного депутата Писаренка, автора законопроекту. Він був запрошений. Обидва законопроекти стосуються вирішення однієї і тієї ж проблеми. Як ви пригадуєте, Законом про бюджет врегульовано, що працівники бюджетних установ не мають права отримувати заробітну плату більше, ніж 7 мінімальних заробітних плат.
Я хочу нагадати, що ця пропозиція, яка виникла відповідно у ніч ухвалення бюджету, начебто мала би стосуватися тільки державних службовців. Але потім появилися ще і бюджетні установи, серед яких, зрозуміло, і наші заклади освіти. Більшість працівників у сфері освіти і науки отримують менші заробітні плати. Але є незначна частина висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів, які отримують сьогодні заробітну плату вищу, ніж 8 тисяч гривень. Це, як правило, доктори наук, професори. Їх сьогодні на всю Україну трохи більше 12 тисяч. Це є унікальні кадри, які мають наукові школи, які сьогодні створюють такий відповідний каркас і у вищих навчальних закладах, і в наукових установах. І ми розуміємо, що 6 тисяч гривень, які вони отримують на руки, на фоні цієї інфляції - це не є такі великі гроші. Одна справа, якщо це стосується державних службовців і, інша справа, з цією категорією.
Тому обидва законопроекти намагаються вирішити цю проблему таким способом. Розуміючи обмеження державного бюджету, пропонуємо різницю між рівнем 7 мінімальних заробітних плат і фактичним рівнем зарплати, яку вчені отримували до цього, компенсувати з позабюджетних джерел. Адже заклади освіти і наукові установи також заробляють кошти. І якщо вони матимуть змогу компенсувати – компенсують. Не матимуть змоги – не компенсують.
Тепер у чому різниця між законопроектами? Прошу глянути на порівняльні таблиці, в який спосіб автори намагаються врегулювати цю проблему. У законопроекті Писаренка написано так: "зазначене обмеження застосовується до максимального місячного розміру заробітної плати (грошового забезпечення) державних вищих навчальних закладів, якщо заробітна плата фінансується виключно за рахунок загального фонду бюджету". Тобто, по-перше, це стосується тільки вищих навчальних закладів, немає наукових установ. А по-друге, зарплата фінансується виключно за рахунок загального фонду бюджету. Таким чином, "виключно за рахунок загального фонду бюджету" – це обмеження…
Будь ласка, ви висловитеся. Я зараз доповім до кінця, і ви висловитеся, як ви вважаєте за потрібне, яке з формулювань краще. Може бути таке трактування, що, наприклад, до цього часу ця зарплата фінансувалась виключно за рахунок загального фонду бюджету. І тоді її стосується це обмеження. Таким чином, начебто не дається чіткої відповіді щодо вирішення проблем.
Давайте подивимось на друге формулювання. Друге формулювання – це законопроект, який готували ми у комітеті, за авторством Гриневич, Співаковський, Кириленко. Але це питання опрацьовували ми досить детально і вирішили написати так. "У разі перевищення рівня заробітної плати наукових і науково-педагогічних працівників понад встановлений максимальний розмір дозволити керівникам вищих навчальних закладів і наукових установ виплачувати різницю між встановленим максимальним розміром і фактичним рівнем заробітної плати за рахунок спеціального фонду бюджету установи". На нашу думку, це більш деталізоване, пряме визначення.
Я би просила членів комітету висловитися. Яка ваша точка зору, Володимире Михайловичу? У вас величезний досвід, може, ви нам порадите все-таки, яке формулювання краще, яке ми візьмемо за основу у цьому випадку. Тому що у мене трохи упереджений погляд на це, оскільки це формулювання я сама складала. Ми тоді з Олександром Олександровичем працювали над цим формулюванням. Мені потрібно подивитися неупереджено на нього і важливо для себе зрозуміти.
Тепер, з приводу позицій влади. Я можу доповісти, що Мінфін нам сказав, що він категорично проти. Це без висновку, усно…
_______________. Це Міносвіти, а ось Мінфін. Міносвіти підтримує.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Міносвіти ми зараз дамо слово, але нам сьогодні прислав Мінфін висновок.
Отже, мотивація така: власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету, тому вони вважаються коштами бюджету. І у зв'язку з тим пропозиція щодо зняття обмежень по виплаті за рахунок коштів спецфонду не підтримується. Ось поки що маємо таку позицію.
Міністерство освіти і науки, яка ваша позиція?
ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б. Шановна пані голово! Шановні народні депутати, запрошені! Міністерство освіти і науки підтримує саму ідею, постановку питання. І ми також виходимо, окрім іншого, з тих мотивів, що тут не вбачається ні позитивна, ні негативна дискримінація щодо будь-якої іншої категорії педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників.
Щодо відмінності, скажімо, оцих двох законопроектів, вони справді більш, можливо, стилістичного плану, в цілому міністерство підтримує саму ідею, вважаємо правильною постановку таких питань.
Щодо позиції Міністерства фінансів, ми її коментувати не будемо. А для нас важливо, що це в річищі автономії університетів, і коли ми надаємо право університету із спеціального фонду встановлювати інші види доплат, то здається це сучасний тренд, і це теж є імплементація Закону про вищу освіту. Ми підтримуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я ще хочу додати, шановні колеги. Наша позиція завжди консолідована. Позиція всього комітету полягала в тому, що на тлі фінансово-економічної кризи, інфляції в країні ми не маємо право погіршувати рівень оплати праці. Ми розуміємо, що ми не можемо її зараз збільшити з тих причин, які маємо в країні, але погіршувати цей рівень, тим більше, коли є можливість його не погіршувати, ми не маємо права.
Прошу висловлюватися.
Будь ласка, Володимир Михайлович.
ЛИТВИН В.М. Шановна голово, шановні колеги! Те, що рішення потрібно приймати, це однозначно. Я думаю, що кожен з нас спілкувався з викладачами і розуміє, в якому вони перебувають стані. Тим більше, що коли є сподівання на реформи, то їх треба починати з того, що підтримати освіту і науку. Разом з тим, якщо брати два законопроекти, у комітетському законопроекті міститься положення, яке іде у розвиток ідей Закону про вищу освіту про підсилення автономії вузів, а, отже, і самостійності ректорів вузів. Оскільки йдеться про те, що керівники навчальних закладів мають право встановлювати відповідні зарплати. Разом з тим, розуміючи ситуацію, в якій перебувають керівники наших вузів, наскільки їм ще важко звикнути до того, що декларують самостійність, вони будуть писати листи в Міністерство освіти одразу, Міністерство фінансів до товариша Матвійчука. А відповідь його очевидна, ми вже її прочитали.
Тому мені здається, що якби була записана імперативна норма, що ці обмеження стосуються виключно лише тих навчальних закладів, в яких заробітна плата фінансується виключно із бюджету. А у нас такого вищого навчального закладу, я думаю, сьогодні жодного немає. І тоді це дозволить ректорам вузів посилатися на цю імперативну норму, відповідним чином діяти. Інакше ми розуміємо, що з метою економії їх будуть там всіх, м'яко кажучи, гнобити. Це єдине застереження. Якщо воно не має під собою якоїсь певної сили, очевидно, тоді треба комітетський варіант.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Володимире Михайловичу, виключно з бюджету, тобто, це виключно з загального фонду бюджету?
ЛИТВИН В.М. Я це і мав на увазі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що всі вищі навчальні заклади насправді фінансують і платять зарплату саме з бюджету, з загального і спеціального фонду, а частина цих зарплат – тільки з загального фонду.
ЛИТВИН В.М. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановна Лілія Михайлівна, шановні колеги! Я вам скажу, оскільки, я як практикуючий бувший проректор займався цим. Я скажу так : існуюча система зараз гібридна. Тобто, є штатний розпис, який визначає порядок оплати. Далі є, наприклад, викладачі, які можуть отримувати тільки за рахунок загального фонду, це в штатному розписі є. Є викладачі, які отримують тільки зі спеціального, але є ще і гібридні. Ну, наприклад, я отримую так: ставка – за рахунок загального фонду, а ще, наприклад, маю почасовку, погодинку, отримую звідти. Тому наш варіант комітетський однозначно кращий, бо він враховує якраз те, що людина може отримати… Бо читаючи закон Писаренка, можна зрозуміти так, що якщо людина отримує із загального тільки фонду, то вона не має можливості отримати де-факто заробітну плату різницю між 7 окладами, які є, і те, що він фактично отримує. Тому наш варіант кращий.
Але я хочу тут все-таки зробити застереження. І прошу його також врахувати. Застереження наступне. На жаль, дійсно, ми маємо автономію в університеті. Але, на жаль, автономія університету, зводиться до автономії одноособової, до автономії ректора, коли, наприклад, є деякі категорії, які отримують, наприклад, за рік 200 тисяч, а така ж сама категорія професорів, наприклад, отримує 60 тисяч. Тому я б тут зробив застереження, що мова іде тільки про заробітну плату, без премій, без тих моментів, завдяки яким можна маніпулювати, і будуть маніпулювати цим. І це буде виглядати дуже дивно. Тому що, наприклад, війна, людина отримує 20 тисяч на місяць, а суддя той же отримує, наприклад, 6600. І це просто буде викликати…
Тому я все-таки хочу сказати, що от такий варіант наш, Лілія Михайлівна, він і тільки він повинен бути. Але б я тут в скобочках поставив би, що мова іде тільки про заробітну плату, тобто те, що фактично виконано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А де саме? Тут є "у разі перевищення рівня заробітної плати".
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Застереження таке. Я вам чесно скажу, ну, це склалась так система. Коли, наприклад, університет дає відомості у Державне казначейство, то там ніхто не пише, що це премії. Просто пишеться, що це заробітна плата. Щоб ми з вами тут не проґавили цей момент, і після цього там будуть виникати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. А як ви пропонуєте сформулювати?
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. От потрібна нам консультація Міністерства освіти, якраз тієї частини, яка відповідає за штатний розпис і за ці формулювання. Бо будуть тут проблеми. Я просто знаю, як це використовується. Щоб просто це не був механізм обійти це і залишити собі заробітні плати, які, ну, не відповідають тому, що ми маємо рік війни. Я просто за те. Але якщо, наприклад, професор – 7 тисяч і ще, наприклад, там "погодинка" у нього, і він, наприклад, там на 10 тисяч вийшов…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так це не заробітні плати, а все-таки премії, так?
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Так. Але всі головні бухгалтери так пишуть, що це є заробітна плата. Ну я вам говорю, це ж абсолютно, абсолютно чітко, Держказначейство іде…
ГОЛОВУЮЧИЙ. І варто поставити якісь обмеження?
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Обмеження не потрібно ставити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, можете висловитися. Прошу, пан ……….
СМІРНОВ О.О. Доброго дня. Я хотів би зауважити, це так для кваліфікації. Нещодавно я очолив державну освітню установу - Акредитаційну комісію і розбирався з цим питанням. Власне з питанням заробітних плат… Питання заробітної плати включає в себе премії,надбавки всі і зарплату. Тому якщо ми кажемо про зарплату, то її не можна розмежувати, премію відокремити від цього поняття. Немає в законодавстві України премій або надбавок окремо від заробітної плати. Тому це різні речі. Мова може іти про виключно ставку, але це знову ж таки не підійде. Тому я думаю, що тут ми не знайдемо формули в нашій законодавчій рамці, щоб від'єднати премію від зарплати.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Але в штатному розписі є окрема строка "заохочування". І оце якраз іде там…
ЛИТВИН В.М. (Не чути)
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Ні, а вони невеличкі.
ЛИТВИН В.М. (Не чути)
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Володимире Михайловичу, погоджуюсь з цим, але ж ми повинні розуміти, що зараз країна має війну. І це зовсім не зрозуміло, коли на тлі цієї війни людина отримає там 10-12 тисяч. Але це зароблені кошти, це ставка його, це стаж, це виплати за доктора, за професора, те, що він читає і таке інше, працює з магістрантами. Нема проблем. Він відпрацював ці кошти. Але в цих умовах я категорично проти того, щоб були премії. От категорично проти на час здійснення АТО.
_______________. (Не чути)
ЛИТВИН В.М. У нас сьогодні війна (Не чути). Є закони, і ми зараз намагаємося (Не чути). Якщо ми цього не будемо робити, то вузи недержавної форми власності, не маючи відповідних обмежень, і їх немає………
_______________. Мають.
ЛИТВИН В.М. Ні, вони не мають оцього, що ………… бюджетні установи. Тоді вони підуть туди ……….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що Олександр Володимирович зараз говорить про ті непомірно великі премії, які можуть у деяких вищих навчальних закладах виписувати собі ректори. Ми бачили такі приклади, так. От і мені здається, що це є проблема навіть не закону.
_______________. Бухгалтери.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, бухгалтери. Але це є взагалі проблема стосунків між тими, хто приймає фінансові рішення. Тому ми хотіли б, власне, збалансувати це новим Законом про освіту, щоб ректор не був одноосібним керівником, який такі рішення приймає самостійно і інколи – на свою користь. Я не переконана, що ми можемо цим законом, який має зовсім інший предмет, зараз захиститися перед такими недобросовісними ректорами.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Може так. Лілія Михайлівна, якщо можна…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Ну, по-перше, Володимир Михайлович, тут мова йде от про що. Я сьогодні був, до речі, в КПІ, сьогодні була дуже важлива зустріч "Укроборонпрому" з КПІ. І там професори отримують без ліміту. Якщо вони займаються розробкою, наприклад, озброєння і таке інше, тобто, я веду мову, енне про обмеження, які стосуються заробітної плати і участі професорів в конкретних договірних роботах і таке інше. Там можна отримати і 30, і 50, і 70 тисяч гривень, і це абсолютно нормально, я це повністю підтримую. Але мова йде про те, що не збалансовано вирішується питання щодо так званого стимулювання деякого прошарку людей, наближених до ректора університету, де отримується по два оклади премій, і це створює якраз соціальну напруженість. Бо, наприклад, звичайний професор отримує в середньому в регіональному виші п'ять тисяч гривень, а наближена особа може отримати 15 тисяч. І я, розуміючи, що і я буду голосувати за це, я зразу хочу сказати, я буду за це голосувати. Але я розумію так, що це може бути використано не нашу користь.
По-друге, щодо приватних і державних вузів. Я хочу сказати, що зараз, якщо держава фінансує в середньому 25 тисяч на студента, то приватні виші не мають можливості брати такі кошти зі студентів. В середньому це близько 12-13 тисяч. Тобто, обмеження у приватних вишів за рахунок ситуації на ринку праці. Тобто, це також те застереження, коли приватні виші не зможуть платити більше, ніж, наприклад, там 7, 8, 9 тисяч гривень. Але я буду за це голосувати, розуміючи, що треба дати можливість освітянам отримувати кошти, які їх підтримають у цей складний час.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, хто ще хоче висловитися? Прошу, Олексій Олексійович.
СКРИПНИК О.О. Доброго дня, шановні колеги! Однозначно, що варіант, який підготовлений нашим комітетом, є кращий, ніж підготовлений паном Писаренком, просто по формулюванню. Ми зараз можемо зіткнутися з унікальною ситуацією, що у нас вперше в історії України викладач вузу буде отримувати більше, ніж голова Національного банку, тобто, ми йдемо до того, що наука у нас … якщо виходити з тих речей, які були прийняті.
Але я маю одне величезне переживання, що ми оцією штукою, оцими змінами до закону, фактично, ну нас як би "велика жаба задушить", залу Верховної Ради, і власне вона не дозволить цьому закону пройти. Я от переживаю за це. Попри те, що він є позитивним, є правильним, але зазначу: в цій країні давно вже спотворені поняття, кому треба скільки платити. І тому от, власне, в мене є велике переживання щодо проходження цього закону вже на подальшому етапі з точки зору того сприйняття – це раз. І причому аргумент, який може бути використаний в негативну сторону, за який би я чесно хотів би, щоби міністерство подумало. Ну може прозвучати: "Ах, у вас … живуть так класно під час війни. Давайте ми вам зріжемо фінансування, у вас є позабюджетне фінансування, тому ми вам от на ту суму, що ви там зарплати собі підняли, ми вам зараз трошки "допоможемо" в іншу сторону. То в мене є переживання з цієї точки зору, тому що фактично зараз є відчуття, що дуже багато речей, які зараз відбуваються у нас в Міністерстві фінансів, вони відбуваються в ручному режимі при повній відсутності коштів, всіх тих речах.
Тому от я кажу: давайте добре подумаємо з точки зору великої політики, чи немає отакої небезпеки.
Дякую!
ГОЛОВУЮЧИЙ. …
КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги! От тут дискусія серед розумних людей, щоб знайти якусь істину. Можливо, в нашому законі доведеться в другому читанні, бо він вже зареєстрований і вже нічого не можна змінити (ми можемо схвалити і не схвалити його в другому читанні), не міняючи принципово суть, як вимагає цього 114-а стаття Регламенту, але встановити обмеження. Тобто - так. Ми дозволяємо за рахунок позабюджетних коштів, але це не може бути вище 15 відсотків від номінального найвищого вкладу, який є, це можна за цих 15, 50, 35, 25. Тобто розумна межа повинна бути, бо, дійсно, в умовах, які сьогодні є, з одного боку, моральність в суспільстві, раз, а з другого боку, ви абсолютно праві, раз у вас позабюджетні кошти є, хлопці, тоді у вас є бюджет. Для чого з держави ми будемо допомагати? Тим паче, ми знаємо, що місія МВФ вимагає секвестру, там фантастичні суми називаються, просто фантастичні. І ми повинні це теж враховувати. Кожен законопроект, який вимагатиме додаткових коштів, "живих коштів" вимагатиме, буде в залі мати відповідну реакцію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. А як ми цю межу висловимо? Давайте тоді пропозиції по цій межі. Тоді я з голосу хіба що зможу цю межу вносити під час… Не можу? Тоді треба приймати за основу. Будь ласка.
КРЕМІНЬ Т.Д. Я вважаю, що можна підтримати, звичайно, думку Івана Григоровича. Зрештою, повинна бути здорова межа. Хочу нагадати, що в квітні минулого року, якщо не помиляюсь, була постанова Кабміну про обмеження фінансування, про скорочення доплат і всього іншого, в результаті чого у нас велика кількість і науково-педагогічних працівників, і працівників державних установ була скорочена. Але конкретні приклади, про які говорить Олександр Володимирович, вони є і на території миколаївських вузів. За результатами фінансового року не отримати премію там у десять чи в п'ятнадцять разів, яка перевищує заробітну плату, - це значить себе не поважати. І в нас такі приклади є. І потім у січні у нас працівники пішли за власний рахунок, частину скоротили, з навантаженням, як завжди, проблеми: доктор - 900 годин і так далі. Але говорити про це, що це ж парламентарі – це ж вони голосують так, вони не дають нам кошти. Тому я вважаю, що в першому читанні обов'язково треба приймати законопроект, підготовлений нашим комітетом 1914/1, але мати на увазі, що все-одно межа повинна бути. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Михайлович.
ЛИТВИН В.М. Давайте будемо реалістами. По-перше, подивимося, які оптимальні заробітні плати, якби секретаріат підготував і показав, що було в різних категоріях вузів, і що залишилось після прийняття Закону "Про Державний бюджет" і відповідних змін до закону. І ми побачимо, що йдеться про певну групу вузів, які мають право в рамках автономії, самостійності вирішувати цю проблему.
По-друге, в проекті цьому правильно записано, що треба виходити з тієї реально ситуації, яка склалася, бо мова ж не йде про те, щоб підвищити і встановити ще більші видатки. Йдеться лише про те, щоб не послаблювати, не погіршувати соціальне самопочуття, що відповідає, до речі, і Конституції України. Те рішення, яке було прийнято, воно прийнято з врахуванням того, що Україна перебуває в стані війни. В іншому випадку ми можемо стикнутися з такою ситуацію, коли викладачі вузів будуть масово звертатися у суди, а в кожному вузі є юристи, які добре підготовлені і будуть прийматися відповідні рішення, які будуть нічим не отоварені. Тому тут кожен керівник вузу рахує і буде дивитися, які у нього є можливості. А говорити про те, що можуть і далі бути ці зловживання, я думаю, треба нам з врахуванням тієї обставини, що почав діяти закон, такий вистражданий, де ректори вузів поставлені під контроль, мають звітувати. І я думаю, що там в умовах відкритості сховати, що комусь виплатили величезні премії… заохочення… Ми не зможемо унормувати, розумієте, усі ці порушення, які мають місце.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, говоріть.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Перепрошую. Є можливість з голосу це сказати по факту виконаної роботи. Чому? Робота фіксується через штатний розпис і через погодинку. Тобто, якщо ми тут пишемо по факту виконаної роботи – питання знімаються, тому що премія – це не є по факту виконаної роботи, погодинка оформлюється спеціальним бігунком, а заробітна плата встановлюється через штатний розпис. Є наказ, який це фіксує, навантаження викладача і його роботу, і таким чином, ми можемо уникнути того моменту, який буде пов'язаний з, як це українською, необґрунтованими виплатами заробітної плати. Ну це моя пропозиція така.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, отже, я так розумію, що в нас є консолідоване рішення взяти за основу законопроект 1914-1. Ми також розуміємо, що він має свої перестороги, і його потрібно доопрацьовувати. Чи з такою пропозицією, з такою поправкою, яка щойно була озвучена Олександром Володимировичем, ви згідні чи, можливо, пошукати інші підходи? Є ще якісь пропозиції? Ми можемо голосувати за таке рішення? Взяти за основу, і тоді між першим і другим читанням, якщо це пройде у парламенті, обґрунтувати оці всі застереження. А коли я буду презентувати його в парламенті – скажу, що ми свідомі цих загроз і розуміємо, що в цьому сенсі треба доопрацювати цей законопроект. Згодні?
СПІВАКОВСЬКИЙ В.О. Якщо буде необхідно – я буду там підтримувати. Просто буду пояснювати … да, добре.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, хто за те, щоб з цих двох альтернативних законопроектів ми запропонували взяти за основу 1914-1? Прошу голосувати. Дякую, одноголосно.
Шановні колеги, оскільки я змушена відійти – зараз я передаю слово Олександру Володимировичу. І я б хотіла лише запропонувати одну річ для всіх депутатів комітету. Я б хотіла звернутись до Міністерства освіти і науки, оскільки ми маємо зараз велике застереження з місць від органів місцевого самоврядування про те, що вони не знають, як їм працювати з дошкільними закладами.
Перше, дошкільні заклади переведені на районне фінансування. У освітній субвенції не передбачено фінансування на дошкільні заклади, фінансуватися вони мають з тих нових місцевих податків, які раніше не були передбачені для зборів. І є загальна проблема, що місцеві органи самоврядування в своїх бюджетах не знають, як правильно спланувати і збалансувати ситуацію по дошкільних навчальних закладах.
Я прошу комітет підтримати наш запит до Міністерства освіти і науки, допомогти зробити роз'яснення з приводу фінансування дошкільної освіти. Тому що ми маємо дуже багато таких звернень на цю тему, і я думаю, що депутати всі знайомі з цією проблемою, бо це зовсім нова ситуація для України, в якій опинилася дошкільна освіта. Дякую.
Можливо, хтось з цього приводу хоче висловитись?
Підтримуємо це? Підтримуємо. Добре. Дякую.
Засідання веде Перший заступник Голови Комітету СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, третє питання у нас - це проект Закону про зміну системи регулювання економіки, реєстраційний номер 1069, автори народні депутати Продан, Бєлькова і Юринець.
Ну, наскільки я бачу, Оксани Петрівни нема як основного доповідача. Тому, Іван Григорович, надаю слово.
КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, я підтримую як доповідач з цього питання висновки наших структур парламенту: науково-експертного, юридичного, які висловили дуже ряд серйозних принципових зауважень. Ну, зокрема, законопроектом передбачено призупинення дії положень законодавчих актів України, пов'язаних з отриманням суб'єктами підприємницької діяльності дозвільних документів, що регулюють господарську діяльність. До таких законодавчих актів проектом закону включено 87 законодавчих актів, серед яких також закони у сфері освіти, а саме: про вищу освіту, про дошкільну, про загальну середню освіту, про освіту, про позашкільну, про професійно-технічну освіту.
В загальному, в цьому плані є питання ліцензування, акредитації та атестації освітянських закладів, що має бути призупинено. Ну ми собі уявляємо, що це може бути. З цим не можливо погодитися, оскільки такі дії призведуть до неконтрольованих процесів в системі освіти, що перш за все позначиться на її якості, безумовно.
Отже, з переліку законів положення яких призупиняється, слід виключити закони освітянської сфери.
Друге. Головне науково-експертне управління визначило: законопроект не відповідає вимогам законотворчої техніки, не визначено саме, які положення законодавчих актів щодо дозвільних процедур призупиняються. На практиці така невизначеність може призвести до певних непорозумінь при застосуванні правових норм, а також до зловживань при вирішенні зазначених питань. Мабуть, останнє найбільш значиме. Якщо тільки десь, щось не врегульоване, значить, шукай потім питання, як вони врегульовуються.
Не відповідає положенням Конституції України пункт 5 законопроекту щодо надання Президентом, бо законом передбачається, що ми зобов'язуємо уряд надати проект Указу Президента щодо реформування органів виконавчої влади.
Ну по-перше, ми не можемо зобов'язувати готувати проекти указів, а по-друге, ми повернулися до тієї Конституції, де органи виконавчої влади формує вже не Президент, а формує уряд. Тому і інший ряд зауважень, в емоціях написано дерегулятивний акт, але з водою не треба ……. Пропонується відхилити цей законопроект.
Погодитись з висновками науково-експертного і юридичного управління, і відхилити як такий, що суперечить Конституції, і який не відповідає нашим ……. реаліям. Ну, скасувати ліцензування і акредитацію, і все інше, - ми розуміємо, до чого це може призвести.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Григорович. Шановні колеги, чи є якісь думки? Хтось хоче висловитись? Я думаю, що в цілому все зрозуміло, ідея гарна, вбити регуляцію, але не до такого ж ступеню. Так?
Шановні колеги, у всіх є рішення, проект рішення, тому є пропозиція підтримати і виступ Іван Григоровича, і підтримати відхилення проекту Закону України "Про зміну системи регулювання економіки". Прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно. Дякую.
Четверте питання – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо забезпечення фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ навчальних закладів та організацій, реєстраційний номер 1865.
Чи є Лапін Ігор Олександрович? Нема? Нема його, тому я надаю слово… Це дуже дійсно важливий момент, бо він був просто пропущений фактично при голосуванні, і зараз санаторії-профілакторії при університетах, санаторії-профілакторії при регіональних інститутах післядипломної освіти фактично залишились без фінансування, і це такий великий ….. щодо і вчителів, і студентів, і працівників вищих навчальних закладів.
Будь-ласка, Тарас Дмитрович Кремінь, голова підкомітету з питань освіти.
КРЕМІНЬ Т.Д. Дякую. Хотів сказати, що пан Ігор Лапін зараз знаходиться на комітетських слуханнях з питань молодіжного будівництва, ми там з ним зустрілися, але я виступив і повернувся.
Значить, тепер по суті. Запропонований проект Закону України про внесення змін до Закону України і далі по тексту, є надзвичайно важливий, і я все-таки вважаю, що в своєму слові Олександр Володимирович в принципі вже вказав на ту потребу і гостру необхідність його прийняття.
Зокрема, під час прийняття Закону України про реформування загальнообов'язкового державного соцстрахування та легалізацію фонду оплати праці не було передбачено умов для функціонування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ навчальних закладів та організацій. До цього вони фінансувалися частково з коштів Фонду соцстрахування з тимчасовою втратою непрацездатності, а після об'єднання двох фондів функцію часткового фінансування закладів не було враховано, а інші умови для забезпечення їх життєдіяльності не запропоновано.
Підтримує цей законопроект профспілка працівників освіти і науки України і підтримують це профспілки вищих навчальних закладів, які висловлюють свою підтримку відповідних змін, запропонованих народним депутатом Лапіним.
В порівняльній таблиці чітко зрозуміло, які вносяться зміни. Я вважаю, що вони цілком слушні і можуть бути розглянуті, а сам законопроект прийняти за основу і в цілому. Вважаю, що цей законопроект повинен бути підтриманий. Тому просив би вашої підтримки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Дмитрович.
Шановні колеги, у нас є тут присутній Курілкін Сергій Іванович, завідуючий юридичним відділом ЦК Профспілки працівників освіти і науки України, прошу.
КУРІЛКІН С.І. Доброго дня, шановні члени комітету. Профспілка, як вже сказали, підтримує і просить вас підтримати цей законопроект. Ситуація звичайно сталася така, що напередодні Нового року був прийнятий законопроект, і з 1 січня припинено фінансування. І численні звернення надходять, мабуть, до комітету і до профспілки, до Міністерства освіти. Ми зібрали цю інформацію, в сфері Міністерства освіти таких закладів 46, а в цілому по Україні близько 70 може бути. Питання, ціна питання цього, ну, по сфері Міністерства освіти десь на утримання треба 52 мільйона, 32 із них на оплату праці. В цілому в законопроекті вказано про те, що загальний обсяг фінансування, який потрібно, 80 мільйонів. Для держави це не така велика ціна. Але, враховуючи те, що ми ставимо на іншу чашу «весов», то це уставлена система функціонування оздоровчих закладів, які кожного року оздоровлюють велику кількість студентів. База напрацьована, працівники освічені. І руйнувати зараз цю систему, ну, це не зовсім, з точки зору державницької позиції, з точки зору підтримання, то не дуже правильно.
І тому дякую взагалі комітетові за підтримку останнім часом інших законопроектів. На минулому засідання було підтримано законопроект по 20- відсоткову надбавку працівникам педагогічних навчальних закладів, як я раніше називав, за престижність праці. Сподіваємося, що надалі комітет буде підтримувати ті ініціативи, які підтримують в цілому галузь освіти, і підтримують соціальну захищеність працівників, які працюють у цій галузі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ще, будь ласка, хто хоче висловитись? Будь ласка.
ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б. Шановні народні депутати, Міністерство освіти і науки підтримує цей законопроект. І при тому ми до вашого розгляду пропонуємо ще два аспекти, щоби до прикладу у абзаці другому пункту 4 розділу 1, було зазначено, крім санаторіїв, профілакторіїв, також ще мова йде про підприємства, установи, навчальні заклади і організації, це, як кажуть юристи, бланкетно би розширило коло суб'єктів, про яких ідеться. І, на нашу думку, важливо зазначити не лише про студентів, а в цілому учнів і слухачів, які навчаються на денній формі навчання. Тому що, якщо ми не зробимо таку акцентуацію, тоді мова йтиме і про студентів, які навчаються на заочній формі навчання дистанційно, а, власне, ми розуміємо, що мова йде про оздоровлення і елементи лікування саме тих педагогічних працівників і студентів, котрі навчаються на стаціонарі. Оскільки в інший спосіб і в інший час у них оздоровитись не буде можливості. І, власне, це те, що я хотів сказати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Павло Броніславович. Ще Міністерство фінансів, тут є представник? Нема. Будемо вважати, що Міністерство фінансів підтримує таким чином, да, таким чином підтримує це. І я хочу сказати, що тоді є така пропозиція, щоб законопроект був прийнятий за основу. Після цього повернемось до пропозиції Міністерства освіти і після цього вже буде в другому читанні він прийнятий в цілому. І я просто хочу додати від себе, я просто знаю, у нас працює такий санаторій - профілакторій при Херсонському державному університеті, – це дуже велика підтримка наших студентів, які просто не мають коштів на оздоровлення. І це ми не просто фактично там підтримуємо цю систему - ми фактично надаємо дуже великі можливості для наших студентів зберегти своє здоров'я.
Тому є пропозиція голосувати за те, щоб прийняти за основу, а після повернення … . Да, будь ласка.
КРАСНЯКОВ Є.В. Шановні народні депутати, ми не є головним комітетом. Головним комітетом з цього питання є Комітет з питань соціального забезпечення. І якщо пропозиції, які ми отримали від Міністерства освіти, ми пишемо лист …
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, ну добре.
_______________. І запропонуємо головному комітету додати ці пропозиції і голосувати за основу і в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І в цілому, добре. Якщо у нас є потреба поступити дійсно таким чином, то давайте так. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Рішення прийнято одноголосно. Дякую.
Наступне питання - про створення комісії майбутнього при Верховній Раді України. Ну, фактично ми вже обговорювали це питання. Олексій Олексійович Скрипник, заступник голови Комітету з питань науки і освіти, будь ласка.
СКРИПНИК О.О. Ще раз доброго дня всім.
Колеги, я вже говорив, хочу сказати, що ексклюзивно нова в парламенті ……. У нашій діяльності є дуже багато сіюмінутного, тобто коли ми займаємося якимись змінами до змін, змінами змін і не вистачає часу на те, щоб подивитися на зірки, подумати, що чекає Україну, де є наше майбутнє, де ми бачимо себе в світовому розподілі праці. І розуміючи, що зараз ситуація (є війна) є дуже складна, але я би сказав так, частково причина того, що зараз є війна, полягає в тому, що ми раніше не думали про стратегію, про розвиток і про розвиток тих регіонів особливо, в яких ми зараз маємо великі проблеми.
Власне, того ми і з Лілією Михайлівною, тому що тут вийшло, як в старому англійському прислів'ї …………………………….. тобто багато людей думають одночасно про те саме. І є пропозиція створити комісію майбутнього при Верховній Раді. Ця комісія фактично буде діяти, як дорадчий консультативний орган з метою сприяння Верховній Раді України у створенні правових засад формування стратегії розвитку держави на основі об'єктивних законів природо-суспільства, нових досягнень науки і техніки, надання експертної оцінки вагомих проектів та рішень, які мають важливе значення для розвитку України.
Така вже форма діяльності була започаткована в Верховній Раді другого скликання академіком …, потім так само була підтримана академіком Юхновським, знову ж таки, питання вносилося протягом останніх декілька скликань, але рішення не було прийнято.
Мені здається, що це є надзвичайно важлива річ, особливо з урахуванням того, що зараз у нас за останній рік відбулося величезне трансформування суспільства. Ми стоїмо перед такими речами, коли ми не усвідомлюємо, які зміни у нас відбулися. Власне, тому ми повинні почати серйозний діалог в суспільстві стосовно нашого майбутнього. Ми маємо прийти до того, що як в інших країнах, є країни, в яких стратегія сформована на 25 років, в Японії, є в Китаї. Стратегія розвитку Китаю сформована на 50 років. При чому партії в Японії, які приходять до влади, ті хто приходять, домовляються, що та стратегія є незмінна, вона є основою для розвитку суспільства, а фактично і її базисом, на якому є дороговказ, куди розвивається суспільство.
Ми мусимо подібні речі створити. Я дуже сподіваюсь на… Знову ж таки, комісія майбутнього створюється на базі нашого комітету, я бачу тут необхідну співпрацю і з Академією наук, і з Міністерством освіти, тому що, на жаль, ще відбувається ефект зниження ролі науки і освіти. І як у Верховній Раді, не будемо скривати, кількість людей з нормальною освітою і розумінням, що наше майбутнє… суттєво зменшується. Тому ми мусимо підняти це питання і створити подібну комісію.
Формат роботи такої комісії – це є фактично місячні конференції, на яких би піднімалися актуальні питання, по яких можна було би робити такі, як центри кристалізації в суспільстві і виносити найбільш актуальні питання фактично розвитку країни.
Хотів би ще, що зазначити, що ця комісія, вона ні в якій мірі не конфліктує з Програмою 2020 під головуванням Президента, тому що питань, відповіді на які у нас вимагає суспільство, є дуже багато. Починаючи від тих питань, які лежать в рамках нашого комітету, яку ми бачимо освіту майбутнього і що треба зробити, щоб перейти від стратегії до оперативного рівня, до тактичного рівня. Теж саме стосується зараз дискусії, яка вже є, і почалася з точки зору модернізації української науки, ну і так далі. Тобто, таких питань є дуже, дуже багато. А ті питання, якими ми займаємося в основному у Верховній Раді, вони носять більш сіємінутний характер, вони носять більш тактичний характер. Тому, власне, враховуючи все це, прошу вас підтримати створення подібної комісії, вона буде створена тимчасово на рік, а якщо докаже свою ефективність, сподіваюсь, що продовжить свою діяльність в наступні роки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Григорович, будь ласка.
КИРИЛЕНКО І.Г. … дійшли згоди, що це потрібно, дійсно, треба думати за майбутнє. Ми точно так як броунівський рух зміни до змін, потім зміни знову до змін. Але є таке маленьке зауваження, створення комісії майбутнього при Верховній Раді України - перша сторінка. Друга сторінка: про створення тимчасової спеціальної комісії майбутнього Верховної Ради України, положення про комісії Верховної Ради України з питань майбутнього. При Верховній Раді, чи у Верховній Раді – одне питання. Бо на кожній сторінці різне трактування, при чи у Верховній Раді – це одне питання. Друге питання, згідно Регламенту Верховна Рада створює тимчасові слідчі комісії і тимчасову спеціальну комісію при розробці або тексту Конституції, або змін до Конституції. Тут теж пишемо тимчасова спеціальна комісія в майбутньому. Чи ми не входимо в протиріччя з Регламентом, щоб нас не дорікнули, що ми щось тут, як кажуть, з точки зору нормотворчої… бо Регламент став Законом України.
І третє питання, на рік, на період повноважень, я вважаю, що на період повноважень треба, а звітувати треба щорічно чи раз у півроку, звітуватись про роботу. Бо на один рік малувато. Майбутнє у нас кожен день, майбутній кожен день. Це три таких, можливо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, пропозиції, зробити правки?
КИРИЛЕНКО І. Г. Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Уточнюючі.
КИРИЛЕНКО І.Г. З Регламентом, привести у відповідність до Регламенту, що яка це комісія повинна бути. Комісія при Верховній Раді чи Верховної Ради? І не один рік, а на період повноважень Верховної Ради України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є супер-експерт Володимир Михайлович, який може підказати, як правильно це зробити.
А можна включити?
ЛИТВИН В.М. ….Але вона мала працювати, по-перше, із залученням за згодою представників інтелектуальної сфери, як це в свій час робили, зокрема, Ігор Рафаїлович Юхновський, до речі, це його ідея була, ……… спочатку її там реалізував, також академія. І я думаю, що фактично вона повинна працювати при комітеті нашому. Але це деталі, його просто привести до єдиного знаменника, чи ……… воно буде чи просто.
_______________. Ну, да, ще просто на різних сторінках там було різне обґрунтування.
ЛИТВИН В.М. Просто можна назвати про комісію майбутнього.
_______________. Без спеціального і без ………
ЛИТВИН В.М. А потім сказати, що з цією метою створити ТСК, треба її якось оформити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Хто ще? Будь ласка.
СИМОНОВА М.В. Шановні депутати, присутні! Семенова Марія, Українська асоціація студентського самоврядування.
Якщо дозволите долучитися до вашого жвавого діалогу, ми б хотіли і ми готові прийняти активну участь у роботі цієї, спочатку ініціативної, а потім вже робочої групи. Я думаю, що, як мінімум, два представники від студентства зможуть сказати свою ефективну точку зору і допомогти в її роботі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Марія Віталіївна, за згоду на участь в цій роботі. Ми ж повинні думати про майбутнє, бо залишок життя там будемо проводити. Правильно чи ні?
Шановні колеги, хто ще? Міністерство освіти. Ви підтримуєте?
ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б. Як завжди, все добре підтримуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тим більше ця ідея вже закладена і в новий закон про науково-технічну діяльність, 3 пункт вже це …
_______________. І те, що комісія при Верховній Раді, звісно, це значно розширює можливості залучення людей. Бо, як ми розуміємо, комісія Верховної Ради - це з найкращих людей тільки цієї країни, з народних депутатів була б. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо зауважень нема, то є пропозиція. Олексій Олексійович, і до вас пропозиція внести уточнення. Давайте ми схвалимо, да, це питання. А вже ці моменти, вони не принципові. Ну, фактично, я думаю, що можна тут буде…
_______________. Чи можемо ми підійти, щоб секретаріат комітету поправив. Тому що я так розумію, що вони більш краще розуміють, тобто, тут. І просто прийняти, щоб ми не затягували просто.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ні, зараз ми проголосуємо. Ні, так ми проголосуємо. Ми ж …
Хто за те, щоб прийняти рішення, яке сформульовано тут від комітету, прошу голосувати.
Хто – "за"? Да, і технічно… Шановні колеги, одноголосно прийнято рішення.
І у нас ще одне питання. Я знаю, що Лілія Михайлівна повинна його доповідати. Це про затвердження плану заходів з підготовки та проведення слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань науки та освіти про підготовку проекту нової редакції Закону України "Про освіту", який чекає від нас суспільство. Для того, щоб інтегровану систему побудувати з необхідними інтерфейсами.
Шановні колеги, тут у нас є необхідні матеріали щодо цього. Я їх просто не буду проговорювати. Єдине, я просто хочу сказати, що шосте питання там зняте щодо робочої групи. Просто є така пропозиція від мене, пропозиція прийняти цей план заходів.
Але, я просто хочу, щоби, ну, це моя пропозиція, щоб всі члени нашого комітету, у нас їх не так багато, мали можливість фактично ввійти до цієї робочої групи. Бо ми розглядаємо різні аспекти, і за це відповідаємо. Тому просто буде пропозиція, при підготовці робочої групи все таки, щоби члени комітету всі абсолютно увійшли до складу робочої групи за згодою. Але, на мій погляд, це дуже важливо є.
А так тут, може, є зауваження. Будь ласка, хто хоче сказати по цих моментах, ми, можемо доповнити, чи, може, редакцію якусь зробити, будь ласка?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, тоді ми приймаємо це так. І з урахуванням того, що на наступному, я думаю, засіданні буде розглядатися питання вже щодо робочої групи.
Хто – "за"? Проти? Утримався? Рішення прийнято. Одноголосно.
Шановні колеги, наступне засідання у нас буде відкрите, відкрите засідання 18…
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Виїзне, я перепрошую. Дякую.
Виїзне засідання, там буде обговорюватися питання щодо створення ІТ- кластерної моделі взаємодії університетів і ІТ-компаній. До цієї дискусії будуть залучені ректори провідних київських вишів, в тому числі і Михайло Захарович Згуровський. Те що, Іван Григорович, ви тоді підтримали. І я думаю, да, Олексій Олексійович, це якраз і ваше відання. Тому я просто запрошую, бо це буде за рамками пленарного тижня, але таке виїзне засідання просто необхідне для того, щоб розпочати процес легалізації відносин університетів і ІТ- компаній для того, щоб забезпечити все-таки підвищення вартості людського капіталу при формуванні наших студентів.
Шановні колеги, є якісь зауваження, пропозиції, побажання? Будь ласка.
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Ви отримаєте всі запрошення. Все зараз уточнюється і ви отримаєте. Я просто попереджую, що таке засідання буде. Це в Києві буде.
Якщо нема зауважень, всім вам дякуємо за плідну роботу і запрошуємо всіх до наступних зустрічей і роботи. Дякую.