Діяльність Комітету

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Рішення VІIІ скликання 5 сесія

23 грудня 2016, 15:49

Рішення до протоколу Комітету № 54

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ

 

До протоколу № 54

від 21 грудня 2016 року

 

 

Про стан реалізації Закону України

“Про наукову і науково-технічну діяльність”

__________________________________________________________

 

Заслухавши інформацію заступника Міністра освіти і науки України Стріхи М.В. та заступника Голови Комітету з питань науки і освіти, голови підкомітету з питань науки, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, Народного депутата України Кириленка І.Г. щодо стану реалізації Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (далі Закон), Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти відзначає таке.

Згідно з прикінцевими положеннями Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” Кабінету Міністрів України визначено строки для виконання низки завдань, у т. ч. щодо прийняття нових та приведення у відповідність з цим Законом раніше виданих нормативно-правових актів, розробки та подання на розгляд Верховної Ради України проектів законів України про внесення змін до Податкового, Бюджетного та Господарського кодексів для забезпечення особливого статусу Національного фонду досліджень України тощо. Визначені також чіткі терміни виконання завдань щодо утворення Ідентифікаційного комітету, Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, наукового та адміністративного комітетів Національної ради, Національного фонду досліджень України та його наукової ради.

Для забезпечення контролю за станом імплементації зазначених вимог Закону дорученням Кабінету Міністрів України від 25.01.2016 № 52073/1/1-15 затверджено 43 завдання, відповідальними виконавцями яких визначено відповідні центральні органи виконавчої влади та встановлено конкретні строки їх виконання. За 37-ми завданнями, передбачених цим дорученням, відповідальним виконавцем визначено Міністерство освіти і науки України, за 4-ма завданнями – Міністерство соціальної політики України, за 1-м – Міністерство фінансів України і за 1-м – міністри та керівники інших центральних органів виконавчої влади.

Комітет з питань науки і освіти неодноразово розглядав питання про хід імплементації Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” як на окремому засіданні 18 травня 2016 року (Протокол № 43), так і під час розгляду дотичних питань. У зв’язку з тим, що процес реалізації цього Закону гальмувався з різних причин, Комітет звернувся з листом до Прем’єр-міністра України В.Б. Гройсмана з проханням дати доручення сприяти Міністерству освіти і науки України щодо узгодження та прийняття підготовлених проектів нормативно-правових актів і законодавчих пропозицій. Прем’єр-міністром України В.Б. Гройсманом відповідно до цього звернення було дане доручення від 09.06.2016 № 19769/1/1-16 щодо оперативного опрацювання відповідних проектів нормативно-правових актів.

За станом на 19 грудня 2016 р. узагальненої інформації від Кабінету Міністрів України до Комітету не надійшло. За інформацією Міністерства освіти і науки України ним розроблено низку нормативно-правових актів, але виконано повністю лише 9 завдань з питань імплементації Закону, 2 виконано частково, 1 перекладено на Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, ще за 5-ма завданнями проектні матеріали знаходяться на розгляді, або повторному погодженні у Міністерстві фінансів України, а 19 на опрацюванні у Міністерстві освіти і науки України, за 1-м ще не настав термін виконання.

За інформацією Міністерства соціальної політики України, що озвучена на засіданні та надійшла до Комітету, з чотирьох завдань Міністерству три зняті Урядом з контролю, оскільки визначені такими, що врегульовані і не потребують додаткового прийняття нормативно-правових актів (№№ 24, 26, 28), а одне (№ 38) виконано – прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 27.07.2016 № 472 “Про реалізацію пункту 5 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”.

Інформація, яку представлено Комітету Міністерством фінансів України, не містить конкретики щодо виконання ним своєї частини завдань, а визначає систему розвитку науки в цілому, що не в його компетенції.

За інформацією Національної академії наук України та національних галузевих академій наук ними в установленому порядку були прийняті та затверджені їх нові статути, а також здійснюється відповідна робота щодо приведення у відповідність із Законом інших нормативних актів.

За інформацією Міністерства культури України, воно опрацювало і надало свої пропозиції та зауваження до низки нормативних актів, створило ряд консультативно-дорадчих органів, а також завершує приведення статутів підпорядкованих вищих навчальних закладів у відповідність із Законом.

Міністерство оборони України поінформувало, що ним прийнято 2 накази та підготовлено проект ще одного, які унормовують акти Міністерства із Законом.

До Комітету надійшли також матеріали від Служби безпеки України, Національного університету “Львівська політехніка”, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Херсонського державного університету, Центру інтелектуальної власності та передачі технологій НАН України з аналітичними матеріалами та конкретними пропозиціями, які необхідно опрацювати і врахувати під час реалізації Закону.

Комітет зазначає, що згідно із законодавством держава застосовує фінансові, кредитні та податкові інструменти для ефективного діяльності вітчизняної науки та вихід у 2025 р. на рівень її фінансування з усіх джерел на рівні 3% ВВП. У 2020 р. рівень фінансування науки з державного бюджету має складати 1,7% ВВП.

Проте, через невиконання норм Закону видатки Державного бюджету на наукові дослідження у 2016 році скорочені до рівня нижчого 0,2 % ВВП. При цьому видатки на дослідження з місцевих бюджетів практично не здійснюються, а замовлення на наукові розробки від підприємств мізерно малі. Це заклало основи руйнації наукового потенціалу України, призвело до масштабного скорочення науковців, відтоку молоді, а тих, що залишились, директори вимушені перевести на неповний робочий день чи тиждень аж до 2-3-х днів на тиждень. Тому були чисельні невдоволення такою бюджетною політикою Міністерства фінансів України і невиконанням ним Закону аж до проведення кількох страйків науковців.

Отже, Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність” фактично в повному обсязі не працює, а його реалізація відкладається на невизначений строк.

Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

 

1. Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Стріхи М.В. та заступника Голови Комітету з питань науки і освіти, голови підкомітету з питань науки, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, Народного депутата України Кириленка І.Г. про стан реалізації Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” взяти до відома.

2. Визнати стан реалізації Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” незадовільним.

3. Вказати Міністерству освіти і науки України та Міністерству фінансів України на неприпустимість затягування прийняття рішень щодо погодження нормативно-правових актів з реалізації Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, а також з метою ефективного забезпечення створення узгоджених проектів нормативно-правових актів рекомендувати запровадити практику попереднього розгляду їх на круглих столах за участю зацікавлених міністерств і відомств.

4. Рекомендувати Кабінету Міністрів України переглянути і визначити нові реальні строки невиконаних завдань щодо прийняття нових та приведення у відповідність із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність” раніше виданих нормативно-правових актів, розробки та подання на розгляд Верховної Ради України проектів законів України про внесення змін до Податкового, Бюджетного та Господарського кодексів для забезпечення особливого статусу Національного фонду досліджень України, а також розробити механізм щорічної реалізації статті 48 Закону щодо забезпечення у 2020 році бюджетного фінансування наукової і науково-технічної діяльності у розмірі не менше 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту України.

5. Розглянути питання про стан реалізації Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” у ІІ-ІІІ кварталах 2017 року.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника Голови Комітету з питань науки і освіти, голову підкомітету з питань науки, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, Народного депутата України Кириленка І.Г.

 

Перший заступник

Голови Комітету                                                                                                                                 О.В. Співаковський

 

 

 

Про стан впровадження Закону України “Про вищу освіту”

______________________________________________________________

 

Заслухавши та обговоривши інформацію Першого заступника Міністра освіти і науки України Ковтунця В.В. та інших учасників засідання щодо впровадження Закону України “Про вищу освіту”, Комітет з питань науки і освіти відзначає наступне.

Задля забезпечення модернізації вищої освіти (її структури, змісту, академічної мобільності, результативності та якості освітніх послуг) упродовж 2015-2016 років Кабінетом Міністрів України підготовлено і затверджено майже 30 постанов і розпоряджень, прийнято майже 70 наказів Міністерством освіти і науки України.

Водночас з метою впровадження Закону України “Про вищу освіту” Міністерство освіти і науки України розробило і затвердило своїм наказом від 16 вересня 2014р. № 1048 План заходів, спрямованих на виконання Закону України від 1 липня 2014 р. № 1556–VIІ “Про вищу освіту”, який включав 40 пунктів. За інформацією, наданою Міністерством освіти і науки України у рамках підготовки до розширеного засідання Комітету, станом на 10 грудня 2016 року майже третину пунктів (13 пунктів) зазначеного Плану не виконано (п.2, п.3, п.7, п.11, п.12, п.16, п.21, п.22, п.23, п.27, п.38, п.39, п.40), що негативно впливає на здійснення реформи у системі вищої освіти.

Зокрема, до цього часу не підготовлені і не затверджені такі важливі проекти актів Кабінету Міністрів України:

- щодо порядку та спеціальностей, за якими може здійснюватися атестація осіб, які здобувають ступінь магістра у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту;

- щодо порядку скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату;

- щодо нормативів матеріально-технічного і фінансового забезпечення вищих навчальних закладів;

- щодо порядку та критеріїв, за якими здійснюється надання вищому навчальному закладу статусу національного;

- про дослідницький університет та критерії, що включають показники, приведені до кількості науково-педагогічних і наукових працівників вищих навчальних закладів;

- про затвердження комплексної державної програми щодо забезпечення конституційного права на освіту осіб з особливими освітніми потребами;

- щодо положення про Український центр оцінювання якості освіти;

- щодо повного переліку посад науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих навчальних закладів;

- щодо порядку отримання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти;

- щодо розміру академічної та соціальної стипендій та порядку їх призначення;

- щодо затвердження нормативів чисельності здобувачів вищої освіти (курсантів), аспірантів (ад’юнктів), докторантів, слухачів, інтернів, клінічних ординаторів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах державної форми власності;

- щодо порядку пільгового проїзду у транспорті здобувачів вищої освіти, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання.

Крім того, на виконання Закону України “Про вищу освіту” не розроблені також окремі нормативні акти центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. У зв'язку з цим Міністерством освіти і науки України видано наказ від 27.10.2016 р. № 1288 “Про затвердження Плану заходів із вдосконалення нормативно-правової бази вищої освіти на 2016/2017 навчальний рік”.

Таким чином, на даний час простежується значне відставання в розробленні та оновленні відповідних підзаконних актів, існують окремі випадки суперечностей між законом та нормативно-правовими актами, недостатнє роз’яснення нормативних положень та брак механізмів і методик їх реалізації; допущено порушення термінів реалізації частини прикінцевих та перехідних положень закону.

Окрім того, часто новостворені документи є недосконалими, містять певні суперечності та неточності, окремі їх положення не сприяють розвитку науково-педагогічного потенціалу вищої школи, що викликає негативну реакцію з боку академічної спільноти. Це, зокрема, стосується Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266, Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №656, Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів у 2016 році.

Учасники засідання констатують наявність низки серйозних проблем впровадження Закону України “Про вищу освіту”, зокрема, пов’язаних із початком діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, унормуванням статусу та подальшої діяльності вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, відсутністю ефективної моделі фінансування вищих навчальних закладів, забезпеченням реальної боротьби з плагіатом в академічному середовищі, формуванням Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, забезпеченням реальної фінансової автономії вищих навчальних закладів, розробкою стандартів вищої освіти та стандартів освітньої діяльності, підготовкою вищими навчальними закладами нових освітніх програм тощо.

Головною метою реформи вищої освіти є покращення якості вищої освіти, а її ключовою інституцією є Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, перший склад якого відповідно до пункту 2 розділу XV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про вищу освіту” мав бути сформований протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом. Утворення та початок функціонування такого Національного агентства мало би стати одним з реальних і вагомих прикладів реалізації реформ у державі, зокрема, запровадження дерегуляції та децентралізації у сфері вищої освіти, надання реальної автономії вищим навчальним закладам.

Відповідно до вимог Закону України “Про вищу освіту” з’їздами представників вищих навчальних закладів, студентства, роботодавців, Національної академії наук України та галузевими академіями обрано членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. 15 квітня 2015 р. Урядом прийнято постанову № 244 “Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти”, відповідно до якої з 1 вересня 2015 р. новостворене Національне агентство набуло повноважень, передбачених Законом України “Про вищу освіту”.

Однак, Національне агентство до цього часу так і не розпочало роботу. Це спричинено тим, що Міністерством  освіти і науки України не реалізовано необхідні заходи, передбачені Законом “Про вищу освіту” та постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 244, стосовно забезпечення діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також не внесено на розгляд Уряду питання щодо призначення обраного членами Національного агентства керівництва.

Подальше невиконання вимог Закону України “Про вищу освіту” та ігнорування рішень Уряду щодо створення і забезпечення функціонування Національного агентства породжує та поглиблює низку проблем і правових колізій, сприяє подальшому руйнуванню системи  вищої освіти, зокрема:

по-перше, зупиняє подальше реформування системи вищої освіти в частині розбудови системи забезпечення якості вищої освіти та боротьби з плагіатом в академічному середовищі, адже Національне агентство відповідно до Закону України “Про вищу освіту” повинно забезпечити розроблення понад 20 нормативно-правових актів стосовно забезпечення якості вищої освіти;

по-друге, блокує можливість інтеграції вітчизняної системи вищої освіти до європейського освітнього простору, оскільки в цій ситуації Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти не має можливості стати членом Європейської асоціації із забезпечення якості вищої освіти.

Кардинальних змін потребує також система фінансування вищої освіти, яка нині здійснюється поза розбудовою системи забезпечення якості вищої освіти, є непрозорою і неефективною, не відповідає викликам сучасності та засадам формування єдиного європейського освітнього простору. Держава продовжує розглядати витрати на вищу освіту як елемент соціальної політики, а не як інвестиції в людський капітал, що створює умови для зростання і розвитку країни у майбутньому. Назріла необхідність розроблення нової ефективної моделі фінансування вищої освіти, спрямованої на забезпечення якості вищої освіти.

Найбільш слабкою та вразливою складовою реформи вищої освіти залишається фінансова автономія, оскільки наразі створено лише механізм відкриття навчальними закладами рахунків у банках. Однак, де-факто вищі навчальні заклади не можуть самостійно розпоряджатись коштами, встановлювати параметри оплати праці тощо. Недосконалою і непрозорою є чинна система розподілу державного замовлення, яка не враховує показників діяльності вищих навчальних закладів, потреби економіки держави у трудових ресурсах та потреби розвитку регіонів.

З прийняттям Закону України “Про вищу освіту” понад два роки залишається невизначеним на законодавчому рівні статус технікумів і коледжів. Назріла реальна загроза руйнації закладів І-ІІ рівня акредитації, оскільки відповідно до Розділу XV Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про вищу освіту” останній прийом абітурієнтів на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, якого готують зазначені заклади, проводиться у 2016 році.

Очевидні також проблеми із впровадженням нових стандартів вищої освіти. Це спричинено тим, що, по-перше, новий Перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, було затверджено зі значним запізненням, у кінці квітня 2015 року; по-друге, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, з яким Міністерство освіти і науки України має погоджувати стандарти вищої освіти, ще не розпочало роботу; по-третє, Методичні рекомендації щодо розроблення стандартів вищої освіти затверджені лише в березні 2016 року. Відтак, навчання студентів у 2015-2016 навчальному році здійснювалось без нових стандартів вищої освіти. У квітні – листопаді 2016 року розроблені та оприлюднені на сайті Міністерства освіти і науки України для громадського обговорення 60 проектів стандартів вищої освіти.

Таким чином, учасники засідання відзначають суттєві проблеми впровадження Закону України “Про вищу освіту”, які гальмують реформи у вищій освіті і потребують негайного вирішення.

Враховуючи вищевикладене, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в :

1. Інформацію Першого заступника Міністра освіти і науки України В.В. Ковтунця щодо впровадження Закону України “Про вищу освіту” взяти до відома.

2. Звернути увагу Міністерства освіти і науки України на неналежну роботу щодо впровадження Закону України “Про вищу освіту”.

3. Рекомендувати Верховній Раді України:

3.1. Прискорити розгляд і прийняття таких законопроектів:

- № 2316а від 08.07.2015 р. про внесення змін до розділу ХV “Прикінцеві та  перехідні положення” Закону України “Про вищу освіту” щодо строків захисту дисертацій та права на отримання диплому доктора філософії;

- № 3491-д від 04.04.2016р. “Про освіту”, внісши до нього окрему статтю та окремий складник системи освіти – вища професійна освіта, що регулюватиметься окремим Законом України “Про вищу професійну освіту”;

- № 4783 від 06.06.2016 р. про внесення змін до розділу ХV Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про вищу освіту” (щодо вступу до аспірантури та діяльності спеціалізованих вчених рад);

- № 5023 від 12.08.2016 р. про внесення зміни до статті 44 Закону України “Про вищу освіту”;

- № 5240 від 06.10.2016 р. про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” (щодо освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст).

3.2. Забезпечити пільгові умови оподаткування для роботодавців шляхом віднесення коштів, спрямованих на професійну підготовку кадрів у системі вищої та професійно-технічної освіти, на валові витрати, а також зменшення частини податку на прибуток у разі їх фінансових витрат на зміцнення навчально-матеріальної бази вищих та професійно-технічних навчальних закладів, інших економічних методів стимулювання.

4. Рекомендувати Комітету з питань науки і освіти:

4.1. Підтримати проекти постанов Верховної Ради України від 06.12.2016 р.№ 5130-П, від 07.12.2016 р. № 5130-П1, від 07.12.2016 р. № 5130-П2 про скасування рішення Верховної Ради України від 06.12.2016 про прийняття в цілому, як закон законопроекту № 5130 як такого, що прийнятий з порушенням вимог Конституції України та Регламенту Верховної Ради України і яким скасовуються гарантії на стипендіальне забезпечення студентів, передбачені статтею 62 Закону України “Про вищу освіту”.

4.2. Ініціювати питання про скасування норм пункту 26 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України щодо застосування норм Закону України “Про вищу освіту” у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів України.

4.3. Вжити заходів щодо недопущення прийняття проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо належного забезпечення територіальних громад земельними ресурсами)” (реєстр. № 4957 від 20.10.2016 р.) у частині, що стосується встановлення спеціального порядку вилучення земельних ділянок особливо цінних земель, зокрема земель дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів.

4.4. Ініціювати внесення змін до Податкового кодексу України з метою надання навчальним закладам, які здійснюють підготовку кваліфікованих кадрів для агропромислового виробництва і мають у своїй структурі навчальні (навчально-дослідні) господарства, статусу сільськогосподарського підприємства.

4.5. Під час підготовки проекту Закону України “Про освіту” до другого читання ретельно опрацювати пропозиції, які надійшли до Комітету в процесі підготовки та проведення цього розширеного засідання.

5. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

5.1. Вжити невідкладних заходів для забезпечення початку діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. У зв'язку з цим розглянути питання щодо призначення на посади обраних голови та заступників голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

5.2. Відповідно до Закону України “Про вищу освіту” розробити і затвердити проекти актів Кабінету Міністрів України:

- щодо порядку та спеціальностей, за якими може здійснюватися атестація осіб, які здобувають ступінь магістра у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту;

- щодо порядку скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату;

- щодо нормативів матеріально-технічного і фінансового забезпечення вищих навчальних закладів;

- щодо порядку та критеріїв, за якими здійснюється надання вищому навчальному закладу статусу національного;

- про дослідницький університет та критерії, що включають показники, приведені до кількості науково-педагогічних і наукових працівників вищих навчальних закладів;

- про затвердження комплексної державної програми щодо забезпечення конституційного права на освіту осіб з особливими освітніми потребами;

- щодо положення про Український центр оцінювання якості освіти;

- щодо повного переліку посад науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих навчальних закладів;

- щодо порядку отримання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти;

- щодо розміру академічної та соціальної стипендій та порядку їх призначення;

- щодо затвердження нормативів чисельності здобувачів вищої освіти (курсантів), аспірантів (ад’юнктів), докторантів, слухачів, інтернів,  клінічних ординаторів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах державної форми власності;

- щодо порядку пільгового проїзду у транспорті здобувачів вищої освіти, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання.

5.3. У місячний термін підготувати і внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” з урахуванням пропозицій і рекомендацій учасників розширеного засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти “Про стан впровадження Закону України “Про вищу освіту” (21 грудня 2016 року), у тому числі:

- внести зміни до частини четвертої статті 7 з метою усунення протиріччя між записом у дипломі, визначеному в абзацах першому і другому цієї частини;

- враховуючи відсутність в Україні станом на 01.12.2016 року професійних стандартів, які мають статус національних, пункт 6 частини третьої статті 10 замінити словами “вимоги кваліфікаційних характеристик професій працівників (професійних стандартів (у разі їх наявності)”;

- пункт 8 частини першої статті 18 викласти в такій редакції:

“8) розробляє і погоджує з центральним органом виконавчої влади у сфері  освіти і науки порядок присудження наукових ступенів спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів (наукових установ), зокрема вимоги до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені”;

- уточнити статус закладу післядипломної освіти як вищого навчального закладу (стаття 28);

- внести зміни до статей 34 і 36 з метою забезпечення збалансованості повноважень між учасниками освітнього процесу у вищих навчальних закладах, зокрема між керівником і вченою радою вищого навчального закладу; визначити повноваження керівників кафедр (стаття 35);

- абзац третій частини другої статті 56 викласти в такій редакції: “Мінімальний та максимальний обсяг навчального навантаження науково-педагогічного працівника на ставку визначається вищим навчальним закладом у межах його річного робочого часу, виходячи з нормативів кількості посад”;

- внести зміни до пункту 7 статті 73 щодо можливості встановлення вищими навчальними закладами розміру плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, післядипломної освіти, додаткових освітніх послуг для категорії іноземців, визначеної абзацом другим частини другої статті 4, в іноземній валюті;

- у пункті 1 статті 77 слова “центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти” замінити словами “центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки”;

- відповідно до Плану заходів імплементації Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом розробити нову редакцію розділу “Фінансово-економічні відносини у сфері вищої освіти” чинного Закону України “Про вищу освіту” з врахуванням статусу України як країни з ринковою економікою та основних положень Системи національних рахунків (СНР 2008);

- внести зміни до пункту 7 частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про вищу освіту” щодо права на захист дисертацій та отримання диплому доктора філософії, передбачивши, що особи, які закінчили аспірантуру до набрання чинності цим Законом, мають право на захист дисертації доктора філософії протягом чотирьох років з дати набрання чинності цим Законом;

- у пункті 10 частини другої Прикінцевих та перехідних положень слова “на час набрання чинності цим Законом” замінити словами “до набрання чинності цим Законом”;

 - пункт 10 частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про вищу освіту” викласти у такій редакції:

“10) дія статей 42 і 43 цього Закону в частині вимог щодо перебування керівника вищого навчального закладу та керівника структурного підрозділу на посаді не більше двох строків поширюється на керівників, обраних на посаду після набрання чинності цим Законом. Керівники вищих навчальних закладів та їх структурних підрозділів (факультетів, інститутів, коледжів, філій), які обрані на відповідні посади до набрання чинності цим Законом, продовжують виконувати свої повноваження згідно з укладеними з ними контрактами до їх закінчення та мають право обиратися на відповідні посади на загальних підставах, передбачених цим Законом”.

5.4. Підготувати пропозиції внесення змін до чинного законодавства України з метою  прискорення переходу  вищих навчальних закладів державної форми власності зі статусу бюджетних установ у статус неприбуткових організацій.

5.5.Прискорити запровадження дійового механізму фінансової автономії вищих навчальних закладів, забезпечивши терміновий перегляд в установленому порядку відповідних нормативно-правових документів, зокрема, щодо закріплення майна за державним або комунальним вищим навчальним закладом на праві господарського відання, як це передбачено частиною другою статті 70 Закону України “Про вищу освіту”.

5.6. Передбачити фіксований обсяг державного замовлення для спеціальностей аграрного профілю, як це передбачено Законом України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”.

5.7. Розробити механізм пільгового кредитування провідних державних університетів, наукових установ Національної академії наук України, національних галузевих академій наук України на придбання сучасного наукового обладнання, у т. ч. і зарубіжного, для проведення наукових досліджень з пріоритетних напрямів науки і техніки.

5.8. Розробити механізм надання державним і комунальним вищим навчальним закладам, як неприбутковим установам, субсидій (дотацій) для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг.

5.9. Внести зміни і доповнення до Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, затвердженого постановою  Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 656 “Деякі питання реалізації статті 54 Закону України “Про вищу освіту”, з метою врахування специфіки формування професорсько-викладацького складу мистецьких вищих навчальних закладів, що зумовлено особливостями підготовки фахівців для галузі культури і мистецтва.

5.10. Прийняти постанову Кабінету Міністрів України про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти відповідно до Закону України від 14 травня 2015 р. № 425-VІІІ “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти”.

5.11. Передбачити, починаючи з 2017 року, у Державному бюджеті України для Міністерства освіти і науки України бюджетну програму “Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів” з метою створення умов викладачам вищих навчальних закладів для обміну досвідом роботи щодо запровадження інноваційних технологій навчання, оновлення змісту освіти, проведення міжуніверситетських наукових досліджень та підвищення якості підготовки фахівців.

5.12. Забезпечити фінансування вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації з Державного бюджету України до моменту законодавчого врегулювання їх освітньої діяльності.

5.13. Розробити і впровадити нормативно-правові акти щодо реалізації у державних і комунальних вищих навчальних закладах фінансової автономії з питань самостійного розпоряджання коштами, встановлення оплати праці тощо.

5.14. Доручити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України спільно з Міністерством соціальної політики України, Міністерством освіти і науки України та іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких знаходяться вищі навчальні заклади, здійснити роботу щодо удосконалення методики визначення потреби держави у фахівцях з вищою освітою та обсягів державного замовлення на підготовку фахівців у вищих навчальних закладах державної і комунальної форми власності з урахуванням реальних потреб економіки у трудових ресурсах та проблем регіонального розвитку.

5.15. Запровадити державну програму пільгового житлового кредитування викладачів та співробітників переміщених університетів.

6. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України:

6.1. Привести свої нормативно-правові акти, які прийняті у період з 1 вересня 2015 року до цього часу і стосуються питань акредитації, проведення ліцензійних експертиз, порядку присудження наукових ступенів спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів (наукових установ), формування пропозицій щодо переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, тощо у відповідність із Законом України “Про вищу освіту”.

6.2. Вжити невідкладних заходів щодо затвердження кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, штатного розпису Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та включення його до мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

6.3. Відповідно до Закону України “Про вищу освіту” розробити нормативні акти:

- щодо стратегії та програм розвитку вищої освіти;

- щодо затвердження переліку спеціальностей, прийом на навчання за якими здійснюється з урахуванням рівня творчих та / або фізичних здібностей вступників;

- стандарти вищої освіти для кожного рівня вищої освіти в межах спеціальностей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 29 квітня 2015 року;

- щодо Положення про поновлення, переведення, відрахування здобувачів вищої освіти та надання академічних відпусток;

- щодо порядку проведення атестації педагогічних працівників;

- щодо норм часу навчальної роботи у вищих навчальних закладах державної та комунальної власності (крім вищих навчальних закладів, що мають статус національного або дослідницького);

- щодо рекомендованого переліку видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи для науково-педагогічних і педагогічних працівників.

6.4. Розробити ефективну систему фінансування вищої освіти України, спрямовану на забезпечення якості вищої освіти, яка передбачає:

- створення прозорого ринку надання освітніх послуг;

- залучення суттєвих додаткових фінансових інструментів, в тому числі і кредитних ресурсів під гарантії держави;

- перехід від ідеології дотацій до ідеології інвестування в освіту;

- стимулювання постійної мотивації студентів до якісного навчання.

6.5.Привести у відповідність до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” і положень Закону України “Про вищу освіту” заходи щодо базового фінансування наукових досліджень вищих навчальних закладів та забезпечити їх відображення у Державному бюджеті України.

6.6. Формувати індикативні ціни на послуги з вищої освіти з метою збалансування бюджетних асигнувань та власних надходжень вищих навчальних закладів.

6.7. Унормувати діяльність вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації із збереженням їх фінансування з Державного бюджету України, права на вступ до них на базі основної школи, збереженням ступеневої освіти, права випускників технікумів і коледжів вступати до вищих навчальних закладів на профільні спеціальності за скороченим терміном навчання.

6.8. Розробити  пропозиції  щодо внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” з метою вилучення освітньо-професійного ступеня “молодший бакалавр”; у проекті Закону України “Про вищу професійну освіту” освітньо-професійний ступінь “молодший спеціаліст” замінити на “молодший бакалавр”.

6.9. Скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2002 року № 450 “Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної, основних видів методичної, наукової та організаційної роботи науково-педагогічних працівників» як такий, що суперечить Закону України “Про вищу освіту”.

6.10. Проаналізувати наявність і причини зменшення площі державних земель, що знаходяться в постійному користуванні та оперативному управлінні державних навчальних закладів, які здійснюють підготовку кваліфікованих кадрів для агропромислового виробництва. Здійснити заходи щодо їх збереження та повернення після незаконного відчуження.

6.11. Внести зміни до Таблиці відповідності Переліку наукових спеціальностей (Перелік 2011) та Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти (Перелік 2015), щодо спеціальності “Агроінженерія”.

6.12. Створити нормативну базу для запровадження модульного (кластерного) співробітництва між навчальними закладами, наукою і бізнесом з метою якісної підготовки фахівців для потреб економіки України.

6.13. Сформувати перелік галузевих (міжгалузевих) рамок кваліфікації для впровадження Національної рамки кваліфікацій, розробити та затвердити методику створення галузевих (міжгалузевих) рамок кваліфікацій.

6.14. В Умовах прийому на навчання до вищих навчальних закладів на 2017 рік врахувати таку послідовність пріоритетів, які визначають місце вступника при автоматизованому зарахуванні:

- пріоритет регіонів країни, який визначає регіональну потребу у формуванні трудового потенціалу;

- пріоритет базових галузей промисловості України, відповідальних за розвиток економіки та наповнення бюджету держави, що визначає групу «гостродефіцитних спеціальностей»;

- пріоритет заяви вступника, щодо визначення навчального закладу;

- конкурсний бал ЗНО.

6.15. Створити додаткову мотивацію для вступу абітурієнтів на визначені на законодавчому рівні “гостродефіцитні спеціальності” шляхом підвищення розміру стипендій студентів, покращення рівня матеріально-технічної та лабораторної бази відповідних вищих навчальних закладів.

6.16. В Умовах прийому на навчання до вищих навчальних закладів у 2017 році передбачити, що при проведенні конкурсного відбору перелік предметів і значення вагових коефіцієнтів мають бути однаковими в рамках галузі знань або спеціальностей.

6.17. Відтворити повноцінну систему доуніверситетської підготовки як ефективний засіб ранньої профорієнтації молоді та її мотивації до вступу на природничі й інженерні спеціальності.

6.18. Розробити проект Закону України “Про освіту дорослих” за участі представників Міністерства соціальної політики України, Всеукраїнської асоціації роботодавців, громадських організацій, Інституту педагогічної і освіти дорослих НАПН України та інших установ, закладів, організацій.

6.19. Унормувати організацію психологічної служби у вищих навчальних закладах та перелік посад фахівців психологічної служби.

6.20. Враховувати специфіку вищих навчальних закладів мистецького спрямування та особливості підготовки фахівців для Збройних Сил України при розробленні відповідних нормативно-правових актів, стандартів освітньої діяльності та стандартів вищої освіти.

7. Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти розробити та подати на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки:

7.1. Положення про акредитацію освітніх програм.

7.2. Положення про критерії оцінки якості освітньої діяльності, у тому числі наукових здобутків, вищих навчальних закладів України, за якими можуть визначатися рейтинги вищих навчальних закладів України.

7.3. Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад.

7.4. Порядок присудження наукових ступенів спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів (наукових установ).

8. Міністерству освіти і науки України разом з Національною академією педагогічних наук рекомендувати:  

- провести самосертифікацію Національної рамки кваліфікацій в частині кваліфікацій вищої освіти з метою забезпечення їх визнання в Європейському просторі вищої освіти.

9. Направити це Рішення Кабінету Міністрів України, Міністерству освіти і науки України, Національній академії педагогічних наук України, Спілці ректорів вищих навчальних закладів України, Всеукраїнській Раді директорів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

10. Контроль за виконанням цього Рішення покласти на Першого заступника Голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського О.В.

 

Перший заступник

Голови Комітету                                                                                                                                 О.В. Співаковський