Діяльність Комітету

12 липня 2010, 11:17

Комітетські слухання "Стан та проблеми реалізації Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та шляхи його вдосконалення" 30 червня 2010 року

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

 

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ
______________________________________________________________________________________________________________

 

РІШЕННЯ

До протоколу № 39

                                                                                                     від 07 липня 2010 року

 

Про затвердження Рекомендацій слухань  у Комітеті Верховної Ради України

з питань науки і освітиСтан та проблеми реалізації Закону України

“Про наукову і науково-технічну діяльність” та  шляхи його вдосконалення”

__________________________________________________________________

 

     Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти, заслухавши інформацію  про Рекомендації слухань  у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти Стан та проблеми реалізації Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність” та шляхи його вдосконалення,  що відбулися 30 червня 2010 року,   в и р і ш и в:

 

            1.  Затвердити  Рекомендації слухань  у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти “Стан та проблеми реалізації Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” та шляхи його вдосконалення (додаються)

 

            2. Направити рішення Комітету головам фракцій та комітетів Верховної Ради України, Рахунковій палаті України, Кабінету Міністрів України, Раді міністрів  Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям з метою реалізації положень Рекомендацій.

Поінформувати Раду національної безпеки і оборони України.  

 

3. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника Голови Комітету з питань науки і освіти С.А.Давимуку та голову підкомітету з питань науки М.В.Зубця.

 

Перший заступник
Голови Комітету                                                     
М.Г.Луцький

           

Ухвалено

Рішенням Комітету

Верховної Ради України 

з питань науки і освіти

протокол № 39 від 07.07.2010 р.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

слухань у Комітеті Верховної Ради України

з питань науки і освіти “Стан та проблеми реалізації Закону України

“Про наукову і науково-технічну діяльність” та  шляхи його вдосконалення”.

 

Учасники  слухань в Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти констатують:

Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» прийнятий  1 грудня  1998 року, на його реалізацію розроблено понад 400 законодавчих та нормативно-правових актів. Верховною Радою України шість разів вносилися зміни до цього Закону.

Для розвитку окремих положень Закону прийнято закони України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» (1999 р.), «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» (2001 р.), «Про інноваційну діяльність» (2002 р.), «Про вищу освіту» (2002 р.), «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статус їх майнового комплексу» (2002 р.), «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» (2003 р.), “Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій” (2004 р.), “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» (2006 р.),  «Про наукові парки» (2009 р.), внесено зміни до низки законів з питань охорони прав інтелектуальної власності.       

Стан реалізації положень Закону  України «Про наукову і науково-технічну діяльність» розглядався Верховною Радою України (Постанови Верховної Ради України «Про стан фінансування науково-технічної сфери в державі» від 16 червня 1999 року N 746-XIV, «Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні» від 16 червня 2004 року  N 1786-IV),  Радою національної безпеки і оборони України (Укази Президента України «Про рішення Ради Національної безпеки і оборони України  від 3 липня 2001 року «Про невідкладні заходи щодо виводу  з кризового стану науково-технологічної сфери України і створення реальних умов для переходу економіки  на інноваційну модель розвитку» від 20 серпня 2001 року N 640, «Про рішення Ради національної безпеки і   оборони України від 6 квітня 2006 року "Про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо  забезпечення інноваційного розвитку України» 11 липня 2006 року N 606).

Проблеми розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності обговорювалися також на слуханнях в Комітеті Верховної Ради України  з питань науки і освіти «Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення» (2006 р.),  парламентських слуханнях «Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації» (2007р.), «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування» (2007р.), «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів» (2009р.). Однак стан справ у цій сфері залишається  вкрай незадовільним. 

Порівнюючи стан науки та інноваційної діяльності в Україні з тенденціями, що мають місце у розвинених країнах світу, слід відзначити, що Україна перейшла із стану загрози до стану  економічної небезпеки.         

Внаслідок низького рівня виконавчої дисципліни міністерств і відомств, відсутності ефективної системи управління науково-технічною та інноваційною сферою не виконуються у повному обсязі норми законів щодо обсягів фінансування наукової та науково-технічної діяльності, державної підтримки наукових установ та організацій, призупинено дію норм законів щодо розвитку інфраструктури та стимулювання інноваційної діяльності. 

За показником кількості  виконавців наукових і науково-технічних робіт в розрахунку на 1000 осіб населення (віком 15-70 років), за яким у 1992 році Україна була першою серед європейських країн, сьогодні вона втричі відстає від Німеччини, вдвічі - від Іспанії, Словаччини, Угорщини,  Чехії, Естонії, знаходячись на рівні Болгарії та Румунії.   

За період 1999-2009 рр. при збереженні загальної кількості наукових організацій, що виконують наукові дослідження, чисельність науковців, які виконують наукові дослідження і розробки скоротилась на 27%  (з 126045 до 92 403 осіб), а за період з 1991-2009 рр. - більше ніж у 3 рази (з 295010 до 92403 осіб). Продовжує збільшуватися кількість працівників-сумісників. Чисельність виконавців наукових та науково-технічних робіт на засадах сумісництва у 2009 році складала 75,8 тис. осіб, з яких 10% - доктори і 40% - кандидати наук. Понад 80% сумісників працюють у вищих навчальних закладах. Середній вік дослідників становить 43,4 років, доктора наук - 61, 8 років, кандидата наук – 47,5 років. 

Стійкі тенденції щодо зменшення загальної чисельності працівників, які виконують наукові та науково-технічні роботи, зокрема в галузі технічних наук, та старіння наукових кадрів становлять загрозу інтелектуальній спадковості поколінь, призводять до втрати наукових шкіл, наукового кадрового потенціалу держави.

Збереження і розвиток науково-технічного потенціалу є провідним чинником сучасної  економічної політики держави на шляху інноваційного розвитку. Вирішення цього завдання визначається перш за все фінансуванням наукових досліджень і розробок. Саме тому європейське співтовариство визнало необхідним довести витрати на наукові дослідження і розробки до 3% ВВП.

Хоча в Україні номінально і збільшуються загальні витрати на фінансування науково-технічної сфери, однак негативна тенденція  скорочення реальних обсягів триває.  Питома вага асигнувань на науково-технічні розробки у ВВП скоротилась з 1,21% у 1999 році до 0,95% у 2009 році.

Законодавчо визначено, що бюджетні витрати на наукові дослідження в Україні мають становити не менше 1,7% ВВП. Однак, у 2010 році   видатки державного бюджету на науково-технічну сферу заплановано у обсягах 0,43% ВВП, тоді, як в найбільш кризовий 2009 рік ці видатки становили 0,46% ВВП.   

Низький статус науковця не сприяє закріпленню молоді в науковій сфері. Значна кількість талановитих молодих учених після захисту дисертацій виїздять на роботу за кордон, або перекваліфіковуються у сферу бізнесу. Середній розмір заробітної плати в науковій сфері   становить 2625 гривень, що не забезпечує достатні матеріальні умови для ефективної самостійної творчої праці та підвищення престижу професії наукового працівника, як то визначено статтею 23  Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Не проведено осучаснення розміру пенсій науковим працівникам, як для пенсіонерів, які вийшли на пенсію за загальним законом, що призводить  до «зрівнялівки» та зростання соціальної напруги в науковому середовищі.  

Науково-технічний потенціал України практично виключений з економічного процесу держави. Наукоємність промислового виробництва України не перевищує 0,3%, що на порядок менше світового рівня, зменшується частка високотехнологічної продукції в структурі ВВП,  продовжує знижуватися інноваційна активність підприємств промисловості. Кількість підприємств, що впроваджували інновації, за підсумками 2008 року становить 1379 підприємств (13,0%), проти 1472 (14,2%) у 2007 році. Як і в попередні роки, основним джерелом фінансування витрат на інновації залишаються власні кошти підприємств, частка яких у загальному обсязі фінансування постійно зменшується: у 2008 р. становила 60,6%, у 2006 р. -84,6%, у 2007 р. –73,7%.

 Аналіз динаміки надходження заявок на винаходи від національних заявників протягом 2005-2008рр. свідчить про стійку тенденцію їх зменшення (майже на 20% проти 2005р.). Тільки за минулий рік кількість заявок на винаходи від національних заявників зменшилась на 18%. Найбільш суттєве зниження кількості поданих заявок у порівнянні із попереднім роком (на 18%) мало місце у 2008 році, внаслідок збільшення діючих ставок зборів за патентування винаходів та корисних моделей які відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 1148 (постанова вступила в дію 16 травня 2008 р.) збільшені до 35 разів. Після її прийняття Україна втратила близько 3 тис. патентів на винаходи, які припинили дію через несплату збору. Сьогодні в Україні є чинними лише 20,7 тис. 20-річних патентів на винаходи, з яких 40% належать іноземним заявникам. Має місце неконтрольована передача наукових і конструкторських розробок за кордон, виток з України вітчизняних заявок на перспективні винаходи.

Тривають негативні тенденції у приватизації  об’єктів науково-технічної сфери, які продаються практично за безцінь, без врахування вартості нематеріальних активів, що суперечить ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Приватизація багатьох об’єктів науково-технічної сфери призводить до втрати унікальних напрацювань та наукових шкіл, що формувалися десятиліттями, і фактично в повному обсязі вже ніколи не зможуть бути відтворені. Загалом,  частка нематеріальних активів у балансі промислових підприємств та в цілому по економіці України занижується і за звітністю є меншою за 1%.  Непоодинокі факти незаконного вилучення майна та земельних ділянок державних наукових установ та організацій.

Основним завданням державної науково-технічної та інноваційної політики має стати відтворення та розвиток науково-технічного потенціалу, випереджаючий розвиток науки, формування ефективної системи використання інтелектуальної власності,  створення сучасної інноваційної інфраструктури, що є необхідною умовою забезпечення випереджального розвитку країни в глобальній системі господарювання.

Розглянувши стан та проблеми реалізації Закону України «Наукову і науково-технічну діяльність» та шляхи його вдосконалення,  враховуючи пропозиції, висловлені під час обговорення керівниками наукових установ, вищих навчальних закладів, представниками громадських наукових організацій, професорсько-викладацького складу, підприємств, органів державної влади, та виходячи з рішення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти від 16 квітня 2008р. «Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту  інтелектуальної власності та інноваційної діяльності в Україні» (в контексті парламентських  слухань “Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування” (21 березня 2007р.), слухань у Комітеті з питань науки і освіти “Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення” (29 листопада 2006р.), парламентських слухань „Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації” (20 червня 2007 р.)), учасники  комітетських слухань рекомендують:     

  

І. Верховній Раді України, комітетам,  депутатським фракціям Верховної Ради України:

 

При формуванні законодавчої бази та підготовці законів України, опрацюванні проектів Бюджетного та Податкового кодексів України, проектів Державного бюджету України на 2011 рік та наступні роки  виходити з пріоритетності розвитку науки та науково-технічного потенціалу в вирішенні завдань інноваційного розвитку економіки, підвищення конкурентоздатності вітчизняного виробництва.  

 

Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти у відповідності до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розглянути стан реалізації законів України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статус їх майнового комплексу», «Про Загальнодержавну комплексну програму  розвитку високих наукоємних технологій», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій». 

 

ІІ. Рахунковій палаті України здійснити перевірку ефективності використання коштів за бюджетними програмами «Наукове забезпечення пріоритетних напрямів фінансово-бюджетної політики»,  «Прикладні наукові розробки у сфері розвитку державних фінансів», «Підготовка наукових кадрів у сфері фінансів».

 

ІІІ.  Кабінету Міністрів України:

 

1. Забезпечити ефективне управління науково-технічною та інноваційною сферою на основі концентрації управлінських, координаційних функцій, фінансових і матеріально-технічних ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності, підвищити виконавчу дисципліну міністерств і відомств щодо реалізації законів, виконання стратегічних програм, рекомендацій і пропозицій, визначених у рекомендаціях парламентських і комітетських слухань. Скоротити кількість розпорядників бюджетних коштів та бюджетних програм у сфері науки та науково-технічної діяльності.

Забезпечити ефективне використання та концентрацію фінансових та матеріально-технічних ресурсів на найбільш важливих і науково обґрунтованих напрямах розвитку науки і техніки з урахуванням кризових явищ в економіці.

Запровадити заходи щодо координації діяльності наукових центрів НАН України  і МОН України, регіональних центрів  інноваційного розвитку, регіональних центрів Державної інноваційної фінансово-кредитної установи   та регіональних центрів науково-технічної та економічної інформації. 

 

2. Створити ефективну загальнодержавну  систему прогнозування науково-технічного інноваційного розвитку з метою моделювання можливих сценаріїв технологічного розвитку економіки на перспективу,  формування науково-технічних та інноваційних пріоритетів, орієнтації науково-технічних програм та державного замовлення на вирішенні найгостріших проблем національної безпеки, сталого розвитку, ресурсозбереження, забезпечення інноваційно-інвестиційних зрушень.

Переглянути державну програму прогнозування науково-технічного розвитку на 2008 – 2012 рр., зокрема, передбачити створення сучасних ситуаційних систем та груп державних експертів, широке залучення до її виконання наукових установ та організацій, Національних академій наук, збільшити її фінансування, інформаційне та матеріально-технічне оснащення.

 

3. Забезпечити випереджальний розвиток науки в цілому, особливо фундаментальної науки, пошукових прикладних  наукових досліджень та науково-технічних розробок у порівнянні з іншими сферами соціальної діяльності. Розробити заходи щодо виходу протягом 3-4 років на рівень фінансування витрат науково-технічної сфери визначений Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у  розмірі не менше 1,7 % ВВП, передбачивши перш за все фінансування  заходів з  реалізації пріоритетних напрямів науки і техніки на рівні не нижче 30% коштів, від загального обсягу бюджетного фінансування наукової та науково-технічної сфери.

Спрямовувати 10% коштів від приватизації державного майна на забезпечення інноваційної діяльності.

Залучити інвестиції в наукову, науково-технічну та інноваційну сферу через Державне агентство України з інвестицій та розвитку.

Запровадити заходи щодо збереження майна та земельних ділянок державних академій, наукових організацій та вищих навчальних закладів, забезпечити видачу державних актів на постійне  користування, закріпленої за ними землею. 

 

4. Відповідно до Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» здійснити переорієнтацію діючих цільових державних науково-технічних програм та державного замовлення на забезпечення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки,  сприяти збереженню провідних вітчизняних наукових шкіл, розвитку актуальних наукових напрямів досліджень спрямованих на розвиток виробництв шостого та сьомого технологічних укладів (нанотехнологій, біотехнологій, інформаційних технологій, технологій лікування та діагностики тощо).

З метою підвищення ефективності діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень щодо реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки надати  Державному фонду фундаментальних досліджень статус самоврядної державної установи. 

Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні» збільшити видатки Державному  фонду фундаментальних досліджень на рівні 0,01 % ВВП.

 

5. Розробити ефективну податкову та бюджетну політику щодо стимулювання науково-технічної та інноваційної діяльності наукових установ та вищих навчальних закладів, у зв’язку з цим підготувати пропозиції щодо:

звільнення наукових установ та вищих навчальних закладів, що включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається державна підтримка, від сплати податку на землю;

стимулювання витрат підприємств та приватного сектору для інвестування коштів на виконання фундаментальних і прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок;

відокремлення коштів спеціального фонду державних наукових установ та вищих навчальних закладів від коштів загального фонду,  надати їм можливість   утримувати  ці кошти  на  рахунках комерційних банків;

звільнення від тендерних процедур науково-технічних, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що пройшли конкурсний відбір згідно з порядком проведення конкурсів наукових проектів з  виконання завдань і заходів державних цільових програм, та підготувати відповідні  зміни  до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг».

6. Опрацювати питання та подати пропозиції до відповідного закону щодо звільнення наукових установ (незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування) від виплат за рахунок власних коштів частини пенсій науковим працівникам, які працювали в цих установах.

7. Вжити заходів щодо проведення оцінки майна наукових організацій та підприємств з обов’язковим урахуванням його нематеріальної складової та взяття її на баланс організацій і підприємств, відображення в бухгалтерському обліку та статистичній звітності.  

Розробити проект закону України «Про особливості приватизації об’єктів науково-технічної сфери».

Внести пропозиції до законодавства щодо відповідальності осіб за проведення приватизації об’єктів державної власності без урахування  вартості нематеріальних активів.

        

8. Розробити та здійснити організаційно-економічні заходи щодо залучення  науково-технічного потенціалу академічного та освітянського секторів науки до комерціалізації результатів наукових досліджень, у тому числі отриманих із залученням державного бюджетного фінансування.

Забезпечити ефективне використання інтелектуальної власності, створеної за бюджетні кошти, а також створеної в процесі виконання службових обов’язків, з урахуванням інтересів виконавців,  роботодавців та держави.  

Розробити систему стимулів для  державних наукових установ  і  організацій, вищих навчальних закладів спрямованих на активізацію процесів комерціалізації власних наукових розробок та створених на їх основі об’єктів інтелектуальної власності.

Підготувати  з цих питань необхідні пропозиції до законодавства  України, згідно статті  38 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» створити Державний  інноваційний фонд України.

 

9.  Активізувати роботу по створенню, відповідно до Закону України «Про наукові парки», наукових парків при вищих навчальних закладах та на базі провідних академічних установ, спрямувавши їх діяльність на організаційні питання підготовки та реалізації інноваційних проектів на основі власних наукових розробок.

Забезпечити реалізацію у повному обсязі положень Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», подати пропозиції щодо внесення зміни до цього Закону в частині спрощення процедури створення та реєстрації технологічних парків, розгляду та прийняття інноваційних проектів, розширення стимулюючих заходів їх діяльності, звільнення інноваційних проектів науково-технологічних парків від податку на додану вартість.  

 

10. Розробити заходи щодо підвищення соціального статусу наукових працівників, особливо молодих вчених. Підвищити заробітну плату вчених до рівня, визначеного Законом, ввести стимулюючі надбавки за результативність роботи, підвищити розмір доплат за науковий ступінь, передбачити в державній програмі доступного житла забезпечення наукових працівників житлом, перш за все молодих вчених, які мають науковий ступінь і працюють в науково-технічній сфері, передбачити науковим та науково-педагогічним працівникам надання пільгових кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла.

 

11. Забезпечити удосконалення системи науково-технічної інформації, інформаційного забезпечення технологічного розвитку економіки, формування відповідної статистичної бази, побудованої на засадах сучасної методології, яка створить можливість порівняння вітчизняних та світових показників інноваційного розвитку. 

3 метою підвищення ефективності діяльності у сфері трансферу технологій запровадити з 2010р. форму щорічного державного статистичного спостереження 1-Т (технології).

Розширити показники - індикатори у статистичному збірнику “Наукова та інноваційна діяльність в Україні”, що характеризують вузівську науку, винахідницьку активність та інноваційну діяльність.  

 

12. Вжити невідкладних заходів щодо розробки та запровадження державної програми реалізації Концепції національної інноваційної системи.  Забезпечити в повному обсязі реалізацію Державної цільової програми "Створення в Україні інноваційної інфраструктури" на 2009-2013 роки. Надавати необхідне сприяння створенню і розвиткові інфраструктури інноваційного ринку на загальнодержавному та регіональному рівні, забезпечувати поглиблення інтеграції по лінії „освіта - наука – виробництво”.

 

13. Прискорити розроблення та прийняття плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку державно-приватного партнерства у сфері наукової та інноваційної діяльності,  запровадження механізмів активного залучення і співпраці науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів з бізнесом.

 

14. Підготувати   пропозиції щодо внесення змін до Закону України  «Про Державний бюджет України на 2010 рік» в частині:

- перерозподілу та концентрації коштів державного бюджету з забезпечення реалізації цільових державних програм, державного замовлення за пріоритетними напрями розвитку науки і техніки в центральному органі виконавчої влади з питань науки та інноваційної діяльності.  

- забезпечення фінансування в обсягах, визначених відповідними постановами Кабінету Міністрів України:

Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки, (постанова КМ України від 11 09 2007 №1118),

Державної цільової програми "Створення в Україні інноваційної інфраструктури" на 2009-2013 роки» (постанова КМ України від 14 05 2008  № 1088 ),

Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та матеріали» (постанова КМ України від 28 10 2009 №1231),

Державної цільової науково-технічної програми «Створення хіміко-металургійної галузі виробництва чистого кремнію паротягом 2009 -2012 років» (постанова КМ України від  28 10 2009 №1173),

Державної цільової науково-технічної програми впровадження і застосування грід-технологій на 2009 -2013 роки (постанова КМ України від 23 09 2009 №1020),

Державної цільової науково-технічної та соціальної програми «Наука в університетах» на 2008 – 2012 роки (постанова КМ України від 19. 09 2007 №1155);

- виділення коштів для придбання  імпортного наукового обладнання для наукових установ та вищих навчальних закладів та запровадження процедури звільнення цього обладнання від мита та податку на додану вартість при його ввезенні.

- спрямування 10% коштів, отриманих  від приватизації державного майна, на фінансову підтримку інноваційної діяльності, у тому числі проектів технологічних та наукових парків.

15.  При підготовці проекту Закону України  “Про Державний бюджет України  на 2011 рік” та проектів законів про Державний бюджет України на наступні роки забезпечити досягнення параметрів і структури бюджетного фінансування, передбаченого законами України для науково-технічної сфери.

16. Підготувати пропозиції щодо запровадження в Податковому кодексі України дослідницького податкового кредиту як механізму податкового стимулювання суб’єктів підприємництва використання коштів на науково-технічну діяльність.

17. Розробити систему стимулювання винахідницької та інноваційної діяльності, передбачивши зокрема:

- запровадження механізму державної фінансової підтримки зарубіжного патентування винаходів;

-  розробку і прийняття методичних рекомендацій щодо визначення розміру винагороди за створення і використання об'єктів права промислової власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, сортів рослин);  

- виявлення та оцінки ноу-хау.

З метою  встановлення ставок зборів, реальних для сплати підприємствами України, переглянути постанову Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 1148 «Про внесення змін до Порядку зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності».

 

18. З метою формування інноваційної культури суспільства удосконалення системи підготовки кадрів у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу технологій запровадити підготовку магістрів за спеціальностями «Технологічний менеджмент»,  поширити    підготовку магістрів за спеціальностями «Інтелектуальна власність», «Управління інноваційною діяльністю», «Управління проектами».

 

ІV. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським радам, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям відповідно до законодавства в межах повноважень активізувати діяльність щодо реалізації в повному обсязі  положень законів України з науково-технічної та інноваційної діяльності, забезпечити розробку та виконання регіональних науково-технічних та інноваційних програм з реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, створення фінансово-кредитних установ, технологічних парків, інноваційних фондів, технополісів, наукових парків тощо.

 

Перший заступник

Голови Комітету                                                       

М.Г.Луцький