Діяльність Комітету

01 квітня 2010, 19:23

Виїзні комітетські слухання в м. Дніпропетровську на тему: «Промислова власність в інноваційній економіці України: ефективність застосування законодавства та державного регулювання» 5 жовтня 2009 року

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

 

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ

 

 

РІШЕННЯ

                                                                                                    До протоколу № 36

                                                                                                    від 31 березня 2010 року

 

Про затвердження Рекомендацій слухань у Комітеті з питань науки і освіти на тему:

Промислова власність в інноваційній економіці України:

ефективність застосування законодавства та державного регулювання

_______________________________________________________________

 

Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти в и р і ш и в:

 

1. Затвердити Рекомендації слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освітиПромислова власність в інноваційній економіці України: ефективність застосування законодавства та державного регулювання” (5 жовтня 2009 року), підготовлені членами робочої групи, створеної Комітетом з питань науки і освіти, з урахуванням пропозицій народних депутатів України, наукових, творчих спілок та інших громадських організацій (додаються).

 

2. Направити відповідне рішення Комітету з питань науки і освіти та Рекомендації слухань Кабінету Міністрів України, міністерствам і відомствам, судовим і правоохоронним органам для інформації та реагування.

   

3. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника Голови Комітету з питань науки і освіти С.А.Давимуку.

 

Голова Комітету                                                               В.І.Полохало

 

Ухвалено

Рішенням Комітету

Верховної Ради України 

з питань науки і освіти

від 31 березня 2010 року,

протокол № 36

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

слухань  у Комітеті Верховної Ради України

 

з питань науки і освіти „Промислова власність в інноваційній економіці України: ефективність застосування законодавства та державного регулювання”  

 

Створення та функціонування сучасного ринку об’єктів промислової власності є динамічним процесом як в економічно розвинених країнах, так і в світовій економіці. Винахідницька активність національних заявників кожної держави  свідчить про рівень її науково-технологічного потенціалу і є одним із ключових індикаторів її технологічної конкурентоспроможності, інноваційної перспективності та інвестиційної привабливості. Слід зазначити, що конкурентоспроможність та стабільне зростання визначаються виваженою державною політикою у сфері інноваційної діяльності і охорони промислової власності. Об’єкти промислової власності  у розвинених країнах ціняться вище ніж природні багатства, інновації вище ніж інвестиції у пріоритетах факторів економічного зростання. Світовий досвід доводить, що результативна система охорони прав промислової власності може стати дієвим інструментом розвитку промисловості  шляхом нарощування  запасів технологічних знань та їх обміну між країнами.

 

Зазначені проблеми обговорюються в Україні вже не перший рік: їм були присвячені парламентські слухання “Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування” (21 березня 2007 р.), слухання у Комітеті з питань науки і освіти “Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення” (29 листопада 2006 р.), парламентські  слухання  „Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації” (20 червня 2007 р.), „Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів”(17 червня 2009р.).

 

Аналіз інформації Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств,  судових та правоохоронних органів про хід виконання рішення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти від 16 квітня 2008р. «Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту  інтелектуальної власності та інноваційної діяльності  в Україні» (в контексті парламентських  слухань “Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування” (21 березня 2007 р.), слухань у Комітеті з питань науки і освіти “Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення” (29 листопада 2006 р.), парламентських  слухань „Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації” (20 червня 2007 р.), „Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів”(17 червня 2009р.)) свідчить, що центральними органами виконавчої влади здійснено ряд заходів щодо виконання рекомендацій  парламентських слухань, розвитку інноваційної діяльності, підвищення рівня охорони та захисту прав  промислової  власності:

 

Україна набула членства у Світовій організації торгівлі. Кабінетом Міністрів України затверджені Державна цільова науково-технічна програма „Наука в університетах” на 2008-2012 роки, Державна цільова економічна програма „Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2009-2013 роки,”  Концепція Державної цільової науково-технічної програми розвитку нанотехнологій та наноматеріалів на 2010-2014 рр., Концепція розвитку національної інноваційної системи.

 

Для реалізації положень Закону України „Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій” МОН України розроблено та прийнято ряд підзаконних  актів. Кабінетом Міністрів України затверджені мінімальні ставки винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер, порядок ведення Державного реєстру договорів про трансфер технологій. В центральних органах виконавчої влади, Національній та галузевих академіях наук України, державних установах, що належать до сфери їх управління, створені структурні підрозділи з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.

 

Верховною Радою України прийнято Закони України „Про приєднання України до Локарнської угоди про заснування   Міжнародної   класифікації промислових  зразків”, „Про приєднання України до Страсбурзької  угоди про Міжнародну патентну класифікацію,” „Про приєднання України до Віденської угоди про  Міжнародну  класифікацію зображувальних  елементів знаків,” „Про ратифікацію Сінгапурського договору про право з торговельних марок ,”  „Про наукові парки”.

 

Кабінетом Міністрів України затверджено розроблену Фондом державного майна України Методику вартісної оцінки прав інтелектуальної власності. 

 

Однак, хоча з часу проведення парламентських слухань пройшло більше двох років, багато позицій залишилось невиконаними, а ряд доручень керівників центральних органів влади просто ігноруються.

 

Всупереч Конституції України та чинному законодавству більше року не вводиться у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 листопада 2008 року „Про право і захист  інтелектуальної власності  та посилення її ролі  у формуванні національного багатства".

 

До Верховної Ради України не внесено для ратифікації Угоду про створення Українського науково-технологічного центру. Національне  законодавство у сфері інтелектуальної власності не приведено у відповідність до Цивільного кодексу України, (що згідно прикінцевих та  перехідних положень кодексу мало бути зроблено ще до 1 квітня 2003 р.) та законодавства Європейського Союзу. Не запроваджена відповідальність за подання заявок на винаходи в іноземні держави без попереднього подання таких заявок в Україні. До цього часу законодавчо не врегульовані питання охорони комерційної таємниці, раціоналізаторських пропозицій, баз даних, порід тварин. Не спрощено процедуру експертизи та реєстрації інноваційних проектів, у тому числі проектів технологічних парків.  

 

Аналіз динаміки надходження заявок на винаходи від національних заявників протягом 2005-2008рр. свідчить про стійку тенденцію їх зменшення (майже на 20% проти 2005р.). Тільки за минулий рік кількість заявок на винаходи від національних заявників зменшилась на 18%. Не розроблено систему економічних стимулів (податкових, кредитних, страхових) щодо створення та комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності з метою формування ринку цих об’єктів. Зокрема, не визначені мінімальні ставки винагороди винахідникам, авторам за використання об'єктів прав промислової власності; не запроваджені механізми державної підтримки патентування вітчизняних об’єктів інтелектуальної власності в іноземних державах, створених за рахунок бюджетних коштів; відсутня методика визначення розміру шкоди, завданої порушенням прав на об’єкти промислової  власності.

 

Не проведено інвентаризацію винаходів колишнього СРСР із грифами «Для службового користування» і таємних, що належать українським заявникам, та аналізу щодо можливостей їх використання, у тому числі шляхом перетворення у патенти України та подальшої комерціалізації. Не здійснено розробку, з урахуванням досвіду іноземних країн, методики оцінки рівня піратства щодо використання різних об’єктів права інтелектуальної власності. Не створено відкриту базу даних рішень Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності.

 

Однією з причин неефективності управління є також розпорошення і дублювання управлінських функцій між кількома центральними органами виконавчої влади: Міністерством освіти і науки України, Державним агентством України з інвестицій та інновацій, Міністерством промислової політики України, Міністерством аграрної політики, Міністерством економіки України, які беруть участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної інноваційної політики. Залишається значною кількість розпорядників державних коштів у науково-технічній сфері, що призводить до їх неефективного використання. Слід зазначити, що однією з причин зазначеного є також низька виконавча дисципліна міністерств і відомств, відсутність належного контролю, що призвело до невиконання заходів, затверджених рішенням Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти від 16 квітня 2008р. «Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту  інтелектуальної власності та інноваційної діяльності  в Україні».

 

Система державного управління у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності, охорони промислової власності потребує  систематизації державних управлінських функцій в цій сфері, адекватного їх перерозподілу між органами виконавчої влади, реалізації напрацьованих раніше заходів та норм законодавства, зокрема щодо стимулювання інноваційної діяльності, дію яких призупинено. 

Докорінного реформування потребує вся система державного регулювання та управління у сфери охорони та використання інтелектуальної власності.

 

Зазначене вище свідчить, що негативні явища у сфері правової охорони та захисту промислової власності, а відповідно і  інноваційної діяльності  потребують вжиття невідкладних заходів з боку органів виконавчої влади на всіх рівнях.   

 

З метою підвищення ефективності   застосування законодавства та державного регулювання у сфері промислової власності, створення дієвої системи охорони та захисту прав винахідників і раціоналізаторів, дизайнерів, селекціонерів  учасники слухань рекомендують:     

 

1. Взяти до відома висловлені у виступах та в обговоренні оцінки стану  державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту промислової власності та інноваційної діяльності в Україні, виконання рекомендацій парламентських слухань “Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування,” слухань у Комітеті з питань науки і освіти “Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення”, парламентських слухань „Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації.”

 

2. Враховуючи, що  значна частина заходів, передбачених рекомендаціями комітетських та парламентських слухань не виконана, продовжити термін контролю за їх виконанням  до 1 листопада 2010 року.

 

 Президенту України:

 

У відповідності до Конституції України, закону України «Про Раду   національної безпеки і оборони України» невідкладно ввести в дію рішення  Ради національної безпеки і оборони України від 21 листопада 2008 року „Про право і захист  інтелектуальної власності  та посилення її ролі  у формуванні національного багатства"

 

Кабінету Міністрів України:

 

1). Створити   єдиний центральний орган виконавчої влади  у сфері інтелектуальної власності у відповідності до статті 3 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», статті 2 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», статті 2 Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»,  статті 2 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», статті 3 Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів», статті  7 Закону України  «Про охорону прав на сорти рослин».

 

2). Вжити  невідкладних заходів щодо реформування  системи державного  регулювання і управління у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності, правової охорони і захисту промислової власності з метою проведення єдиної науково-технічної та інноваційної політики,  ефективного використання бюджетних коштів для реалізації інноваційних проектів і програм, ефективного функціонування системи охорони промислової  власності, підвищення відповідальності за реалізацію державної політики.

 

2). У сфері державного управління, законодавчого регулювання створення та використання об’єктів права промислової власності, забезпечення їх комерціалізації:

 

2.1. Розробити і подати до Верховної Ради України проекти законів України: „Про охорону прав на наукові відкриття”, „Про охорону прав на породи тварин”, „Про  комерційну таємницю”, „Про  охорону  прав на комерційне (фірмове) найменування”, «Про раціоналізаторську діяльність», „Про професійне представництво у сфері інтелектуальної власності (патентних повірених)”, «Про охорону баз даних»,  «Про франчайзинг».

 

2.2.  Передбачити законодавче врегулювання питання щодо посилення відповідальності за подання заявок на винаходи і корисні моделі в іноземні держави без попереднього подання таких заявок в Україні;

 

2.3  В рамках виконання плану заходів щодо реалізації  загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу внести зміни до законодавства з питань правової охорони нових сортів рослин, насінництва, адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності за порушення прав  з дотриманням положень Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин (Конвенції UPOV) у редакції 1991 року.

 

2.4. Посилити контроль за використанням коштів на функціонування державної системи охорони інтелектуальної власності. При перевірках відповідними державними органами діяльності органів та установ, що входять до системи правової охорони інтелектуальної власності, згідно статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», інших законодавчих актів залучати фахівців з питань інтелектуальної власності з галузевих міністерств, державних академій наук, громадських організацій.

 

2.5. Переглянути постанову Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 1148 „Про внесення змін до Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності" з метою встановлення ставок зборів, реальних для сплати підприємствами України. 

 

2.6. Прискорити розроблення та прийняття проектів постанов Кабінету Міністрів України, необхідних для практичного запровадження механізму трансферу технологій відповідно до Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій»;

 

2.7. Забезпечити проведення інвентаризації винаходів колишнього СРСР із грифами «Для службового користування» і таємних, що належать українським заявникам, та здійснити аналіз щодо можливостей їх використання, у тому числі шляхом перетворення у патенти України та подальшої комерціалізації; 

 

2.8. Розробити методичні рекомендації щодо виплати винагороди авторам об’єктів промислової власності;

 

2.9. Запровадити державне статистичне спостереження:

у наукових і науково-технічних організаціях щодо створення ними нових видів техніки, технологій і матеріалів, на які розроблена конструкторсько -    технологічна документація, виготовлені і випробувані дослідні зразки. Створити реєстр цих видів техніки, технологій і матеріалів, сприяти їхній подальшій комерціалізації та використанню в господарському обігу і міжнародному трансфері технологій;

додаткових показників для визначення рівня функціонування національної інноваційної системи та інноваційної активності економіки в Україні, що відповідають системі індикаторів Європейського інноваційного табло (European Innovation Scoreboard (EIS), які використовуються для оцінювання та порівняння стану інноваційної активності в країнах ЄС;

використання промислової власності за окремими об’єктами права промислової власності; договорів про розпорядження майновими правами  промислової власності стосовно окремих об’єктів;  

 

2.10. Забезпечити розробку, з урахуванням досвіду іноземних країн, методики оцінки рівня піратства щодо використання різних об’єктів права інтелектуальної власності;

 

2.11. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. № 1215 «Про утворення Державної патентної бібліотеки» щодо визначення додатковим джерелом фінансування Державної патентної бібліотеки та її філіалів коштів від зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти промислової  власності;

 

2.12. Забезпечити створення відкритої бази даних рішень Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності;

 

3). У напрямах створення ефективних механізмів  розвитку інноваційної діяльності та інституту промислової  власності:  

 

3.1. Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України Програму розвитку державної системи охорони інтелектуальної власності  в Україні   до 2014 р. Залучити до її розробки відповідні міністерства і відомства, наукові установи та організації, забезпечити її обговорення громадськістю;

 

3.2. Підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України  зміни до Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» в частині перегляду та корегування пріоритетних напрямів інноваційного розвитку;

 

3.3. Впровадити в національне законодавство норми і правила угод СОТ з метою запровадження механізмів державного субсидіювання високотехнологічного сектору економіки (субсидії регіонального розвитку, субсидії на проведення НДДКР, субсидії на програми реструктуризації тощо), зокрема, Угоди «Про субсидії на компенсаційні заходи» (Угоди СКЗ) щодо політики субсидіювання;

 

3.4. Прискорити подання до Верховної Ради України Податкового кодексу України, в якому  передбачити  надання ряду фіскальних преференцій суб’єктам інноваційної діяльності;

 

3.5. Запропонувати у складі Державного бюджету України окрему бюджетну програму «Бюджет інноваційного розвитку», в якій передбачити видатки на  «Державне замовлення на інноваційну продукцію», «Розвиток інноваційної інфраструктури», «Державна підтримка діяльності технологічних парків»;

 

3.6. Прискорити підготовку та подання до Верховної Ради України проектів законів щодо внесення змін до деяких законів України з  метою стимулювання інноваційної діяльності;

 

3.7.Організувати проведення дослідження «Перспективи України в інноваційному середовищі Європи» із залученням фахівців наукових установ НАН України, інших державних академій наук, вищих навчальних закладів;

 

3.8. З метою здійснення заходів з організації підвищення кваліфікації державних службовців затвердити Концепцію Державної програми перепідготовки спеціалістів органів державної влади у сфері інноваційної   діяльності;

 

3.9. Організувати здійснення пілотного проекту щодо відпрацювання організаційно-економічного механізму створення регіональної інноваційної системи на прикладі двох-трьох регіонів, залучивши до цієї роботи фахівців НАН України, Академії правових наук України, МОН України та Міністерства регіонального розвитку та будівництва України; 

 

3.10. Розробити нові принципи і підходи до проведення науково-технічної (патентної) експертизи об’єктів права промислової власності, враховуючи пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, інноваційної діяльності;

 

3.11. Привести згідно статті 4 Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» порядок реєстрації технопарків, спростити  процедуру  експертизи та реєстрації інноваційних проектів, у тому числі проектів технологічних парків;

 

3.12. З метою удосконалення системи підготовки кадрів у сфері інтелектуальної власності, трансферу технологій і інноваційної діяльності:

-      запровадити дисципліну «Інноваційний менеджмент» до змісту підготовки магістрів у вищих навчальних закладах технічних напрямів підготовки;

-      збільшити обсяг державного замовлення  на підготовку у вищих навчальних закладах магістрів за спеціальностями «Інтелектуальна власність», «Управління інноваційною діяльністю» ;

-      удосконалити науково-методичне забезпечення (підручники, навчальні - посібники, дидактичні матеріали тощо) за спеціальностями «Інтелектуальна власність», «Управління інноваційною діяльністю» ;

-      вжити в установленому порядку заходів щодо включення спеціальності «Технологічний менеджмент» до переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра;

-      запровадити на базі Державного інституту інтелектуальної власності МОН України курс дистанційного навчання «Технологічний менеджмент: комерціалізація результатів наукової діяльності в науково-дослідних інститутах» для підготовки технологічних брокерів та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності, трансферу технологій і інноваційної діяльності; 

-      удосконалити механізм державного замовлення на підготовку державних службовців, до компетенції яких відносяться питання інтелектуальної власності, трансферу технологій та інноваційної діяльності;

-      науково-методичній комісії зі специфічних категорій вжити заходів щодо удосконалення галузевих стандартів за спеціальностями «Інтелектуальна власність»  та «Управління інноваційною діяльністю».

 

3.13. Розробити систему стимулювання винахідницької та інноваційної діяльності, передбачивши зокрема:

- запровадження механізму фінансової підтримки зарубіжного патентування винаходів;

-  розробку і прийняття методичних рекомендацій щодо:

    а) визначення розміру винагороди за створення і використання об'єктів права промислової власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, сортів рослин);  

    б) виявлення та оцінки ноу-хау.

 

3.14. Державному комітету статистики України запровадити:

- форму державної статистичної звітності стосовно використання об’єктів права інтелектуальної власності в економіці України  (форма  4-нт (перелік));

- з метою підвищення ефективності діяльності у сфері трансферу технологій запровадити форму щорічного державного статистичного спостереження 1-Т (технології);

- у статистичному збірнику “Наукова та інноваційна діяльність в Україні” включити показники, що характеризують ефективність винахідницької та раціоналізаторської діяльності, вузівську науку (винахідницьку активність та інноваційну діяльність), селекційні досягнення.

 

4. Генеральній Прокуратурі України, Службі безпеки України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим правоохоронним органам України в межах своїх повноважень здійснювати контроль за ефективним застосуванням законодавства у сфері права промислової власності, недопущення фактів незаконного використання об’єктів промислової власності.

 

 5. Підкомітетам з питань інтелектуальної власності та інноваційної діяльності, науки Комітету Верховної Ради  України з питань науки і освіти:  

- прискорити внесення до Верховної Ради України проекту Закону України «Про особливості введення в цивільний оборот об’єктів права інтелектуальної власності, створених з використанням коштів державного та/або місцевих бюджетів, спеціальних та державних фондів цільового призначення»;

     - прискорити розгляд та прийняття проекту Закону України «Про венчурну діяльність в інноваційній сфері»; 

  - з метою удосконалення судового захисту прав інтелектуальної власності прискорити розгляд питання про внесення змін до законів України стосовно розподілу повноважень між судами та визначення підсудності спорів з порушення прав інтелектуальної власності. 

 

 

 Рекомендації розроблено робочою групою,

 створеною Комітетом Верховної Ради України

 з питань науки і освіти 10 липня 2009 року.