Діяльність Комітету

14 листопада 2012, 15:23

Розвиток інформаційного суспільства в Україні

Розвиток інформаційного суспільства в Україні

 

Нормативно-правове забезпечення

 

 

Закон України „Про Концепцію Національної програми інформатизації” 75/98-ВР від 04.02.1998 р.

Із змінами, внесеними згідно із Законами
         № 3421-
IV від 09.02.2006, ВВР, 2006, № 22, ст.199
         № 3610-
VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, №  7, ст.53

 

Закон України „Про Національну програму інформатизації” 74/98-ВР від 04.02.1998 р.

Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 2684-III від 13.09.2001, ВВР, 2002, № 1, ст.3

№ 2289-VI  від 01.06.2010, ВВР, 2010, № 33, ст.471

 

Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» від  9 січня 2007 року № 537-V

 

Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 № 1352 „Про затвердження Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації”

 

Постанова Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 № 644 „Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації”

 

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 54-р „Про затвердження державних замовників регіональних програм і проектів інформатизації”

 

Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2001 № 1702 „Про затвердження Порядку формування та виконання галузевої програми і проекту інформатизації

 

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2002 № 1048 „Про затвердження Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів)”

 

Наказ Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 06.06.2003 № 97 „Про затвердження Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації”, зареєстровано: Мін’юст України від 24.06.2003 № 512/7833

 

Наказ Мінтрансзв’язку України від 19.04.2007 № 325 „Про затвердження Положення про порядок відбору завдань (проектів) Національної програми інформатизації на конкурсних засадах”, зареєстровано: Мін’юст України від 08.05.2007 № 485/13752

 

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.08.2007 р. № 653-р «Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"

 

Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.1998 № 160 “Про заходи щодо посилення контролю за обґрунтованістю проектів інформатизації діяльності центральних органів виконавчої влади”

 

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2010 № 2009-р “Про керівника Національної програми інформатизації”.

 

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.11.2010 № 2119-р "Про затвердження переліку завдань (проектів) Національної програми інформатизації на 2010 рік, їх державних замовників та обсягів фінансування"

 

Постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.1998 № 121 “Про затвердження переліку обов'язкових етапів робіт під час проектування, впровадження та експлуатації систем і засобів автоматизованої обробки та передачі даних”

 

Наказ Держінформнауки від 21.11.2010 № 75 „Про затвердження  Порядку взаємодії структурних підрозділів Держінформнауки при формуванні та виконанні НПІ”

 

Наказ Держінформнауки від 09.02.2012 № 28 "Про внесення змін до Порядку, затвердженого наказом Держінформнауки від 21.07.2011 № 75"

 

Розпорядження Кабiнету Мiністрiв України від 03.08.2011 № 740-р „Про затвердження перелiку завдань (проектiв) Нацiональної програми iнформатизацiї на 2011 рiк, їх державних замовникiв та обсягiв фiнансування”

 

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2010 р. № 2250-р «Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні»

 

 

 

 

Напрями реалізації стратегії розвитку інформаційного суспільства

 

Основні напрями реалізації стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні визначені Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки":

- прискорення розробки та впровадження новітніх конкурентоспроможних ІКТ в усі сфери суспільного життя, зокрема в економіку України і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності населення,   насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання  новітніх ІКТ у формуванні всебічно розвиненої особистості;

- розвиток національної інформаційної інфраструктури та її інтеграція із світовою інфраструктурою;

- державна підтримка нових "електронних" секторів економіки (торгівлі, надання фінансових і банківських послуг тощо);

- створення загальнодержавних інформаційних систем, насамперед у сферах охорони здоров'я, освіти, науки, культури, охорони довкілля;

- збереження культурної спадщини України шляхом її електронного документування;

- державна підтримка використання новітніх ІКТ засобами масової інформації;

- використання ІКТ для вдосконалення державного управління, відносин між державою і громадянами, становлення електронних форм взаємодії між  органами державної влади та органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами;

- досягнення ефективної участі всіх регіонів у процесах становлення інформаційного суспільства шляхом децентралізації та підтримки регіональних і місцевих ініціатив;

- захист інформаційних прав громадян, насамперед щодо доступності інформації, захисту інформації про особу, підтримки демократичних  інститутів та мінімізації ризику "інформаційної нерівності";

- вдосконалення законодавства з регулювання інформаційних відносин;

- покращення стану інформаційної безпеки в умовах використання новітніх ІКТ.

 

 

 

 

 

 

 

 

Поточний етап розвитку інформаційного суспільства (2010 – 2015 роки) характеризується тим, що громадянам та юридичним особам починають надаватися послуги з використанням  електронного цифрового підпису, в електронній формі приймається  обов’язкова звітність,  впроваджуються інші електронні послуги (купівля товарів в Інтернет, замовлення квитків та ін.). Розробляються правила та формати інформаційної взаємодії. В органах влади з’являються спеціалізовані структурні підрозділи для взаємодії з громадянами. 

У зв'язку  з поширенням замовлень органів влади щодо розробки  спеціального програмного забезпечення, орієнтованого  на  обслуговування громадян та бізнесу, використання документообігу та  електронного цифрового підпису, створення електронних інформаційних ресурсів (баз даних), виникає необхідність чіткого супроводження цих процесів щодо  захисту  авторських прав розробників (юридичних та фізичних осіб)  та майнових прав  замовників (органів влади), нормативів щодо обліку об’єктів авторського права та інших нематеріальних активів, а також бухгалтерського обліку цих активів. 

Розбудова національного інформаційного простору, до складу якого входять галузеві бази даних, реєстри, кадастри тощо, які обслуговуються інформаційними та іншими системами, можлива лише за умов розробки єдиних вимог та правил формування електронних інформаційних ресурсів для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

 

Зараз електронні інформаційні ресурси органів влади створюються хаотично, загальні обсяги інформації в електронних ресурсах не обліковуються:

·        не ведеться облік вартості електронних інформаційних ресурсів, як нематеріальних ресурсів у складі бухгалтерського обліку;

·        не вирішенні питання щодо захисту авторських прав на розробку структури баз даних, а також матеріальних прав органів влади на створенні електронні інформаційні ресурси;

·        не визначено обов’язки та відповідальність посадових осіб органів влади за створення в межах компетенції та повноважень органів влади електронних інформаційних ресурсів, актуалізацію та збереження інформації в електронних ресурсах;

·        не розроблено загальної структури державних інформаційних ресурсів, необхідних для виконання завдань управління, як на галузевому, так і на загальнодержавному рівні.

 

 

 

 

 

 

 

Статистичні дані

 

 

Як зазначається у звіті ВЕФ, Україна, незважаючи на переваги наявності порівняно кваліфікованого населення (39 місце), істотного розвитку інноваційних можливостей (42 місце) та одних з нижчих ІТ-тарифів (2 місце), займає лише загальне 75 місце, її ІТ інфраструктура потребує подальшого розвитку.

Кількість користувачів Інтернет країни не має однозначного значення: Держстат вказує, що їх 4,6 млн., Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України - 13,9 млн. InMind  - 16,9 млн.  За цих обставин не можна говорити про якість державної статистики в ІТ-сфері та наводити інші дані з розвитку ІТ по регіонах, напрямках тощо.

За інформацією ТОВ «Хостмайстер» на 3 вересня 2012 р. загальна кількість імен в домені .UA досягла 680,9 тис., збільшившись у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 16,45%. Чисельність доменних імен другого рівня склала 14,3 тис. (зростання 17,33%). Всі інші імена - третього рівня, при цьому для реєстрації доступні 60 публічних доменів: 53 географічних і 7 загального призначення.

Найпопулярніший публічний домен com.ua нараховує 260,1 тис. імен (16,2%). Серед географічних доменів найбільшою популярністю користується kiev.ua. В ньому делеговані 61,8 тис. доменних імен (21%).
У порівнянні з липнем, домен столиці виріс на 11,6%. Такі високі темпи зростання пояснюються проведеною маркетинговою акцією.

Послуги реєстрації у доменах .UA, .com.ua, .kiev.ua надають
186 реєстраторів. Частка ринку, що контролюють п'ять найбільших реєстраторів, становить 54,71% (виросла на 1,69% в порівнянні з 1 серпня 2012 р.).

Рівень широкосмугового доступу до Інтернет становив на початок
2012 р. 18,7% загальної чисельності населення в Україні. Користування дротовим зв’язком стрімко знижується і станом на 01.01.2012 р. ним користувалися тільки 11,6% українських сімей. В той же час в цілому стабільна кількість абонентів мобільного зв’язку, що вже давно перевищила 100%

В липні 2012 року кількість абонентів мобільного зв'язку в Україні зросла на 1%, порівняно з червнем - до 55,428 млн. Проникнення мобільного зв'язку склало 121,7%.

Кількість абонентів «Київстар» збільшилася на 0,1% - до 25,16 млн., «МТС Україна» – на 0,8% і досягла 19,496 млн. абонентів. Найбільшу динаміку зростання абонентської бази продемонструвало ТОВ «Астеліт» (life:)): за місяць кількість його абонентів зросла на 4,5% - до 7,72 млн. Кількість абонентів мобільного зв'язку «Укртелекому» за місяць збільшилася на 1,9% - до 916,443 тис.

Лідер серед CDMA-операторів - ТОВ «Інтертелеком» - у вересні збільшив кількість абонентів на 2,1% - до 930,992 тис. ЗАТ «Телесистеми України» (PEOPLEnet) - на 1,1% - до 821,281 тис. абонентів.
СП ТОВ «International Telecommunication Company» (ТМ «CDMA Україна») - єдине з усіх операторів в липні скоротило кількість абонентів - 382,392 тис., що на 0,8% менше, ніж в червні.

Зважаючи на майже повне покриття території України мобільним зв’язком 3G, перспективою є розбудова на цій технологічній платформі систем  доступу до мережі, електронного урядування та інших сервісів.

 

Сфера розробки програмної продукції

Індустрія програмного забезпечення є найбільш високотехнологічною й високорентабельною сферою економіки України. Її особливість та відмінність від інших ділянок технології полягає в тому, що вона не потребує з боку держави значних капітальних вкладень та інвестицій, не вимагає великих природних ресурсів, є екологічно чистою, сприяє реалізації високого наукового, інтелектуального і технологічного потенціалу країни.

Сьогодні індустрія інформаційних технологій (ІТ) забезпечує роботою близько 9 млн. високооплачуваних кваліфікованих працівників у більше ніж десятках тисяч компаній в усьому світі. Крім того, цей сектор економіки створює зайнятість ще для 21 млн. ІТ-спеціаліастів у різноманітних сферах діяльності. Внесок ІТ-індустрії у світову економіку становить майже 1 трлн. дол. на рік.

За даними статистики в Україні на ринку ІТ функціонує понад десятки тисяч компаній, в яких працює більше 150 тисяч осіб. За експертними оцінками валовий дохід компаній індустрії програмного забезпечення складає понад 15 млрд. грн. з середнім приростом у 30-40% щороку. Близько 80% загального доходу галузі припадає на експортні послуги.