02 березня 2018, 12:15

СТЕНОГРАМА круглого столу на тему: «Про проект Закону про внесення змін до пункту з розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» щодо уточнення деяких положень (реєстр. № 8046 від 15.02.2018)" 02 березня 2018 року

  Веде засідання Перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую за те, що ви знайшли можливість прийшли на засідання круглого столу, який ініційований Комітетом з питань науки і освіти. Я планую щодо години ми з вами попрацюємо. Чесно вам скажу, що ми вирішили провести цей круглий стіл у зв'язку з тим, що тиждень тому Кабінет Міністрів України вніс, де-факто вніс законопроект 8046, він є дуже важливим. На мій погляд, ми мали відповідні розмови з міністром освіти і науки України Лілією Михайлівною Гриневич щодо порядку, як ми це проводимо: або круглий стіл – після цього комітет, або комітет – після цього круглий стіл. Ну, воно було так як воно склалось. Я спеціально говорю абсолютно чесно, щоб ви зрозуміли, що виходити під купол ми повинні з чіткою ясною позицією, що більшість народних депутатів України нас там підтримає. Бо шоу робити під куполом, я вважаю, по таких резонансних питаннях нема сенсу, тому що ми кожний раз показуємо світу, що ми українці не можемо домовитись. То давайте не давати можливість пану Путіну привід для того, щоб казати дивіться все настільки різне, що країни нема. Ні, ми соборна країна. Так, ми маємо різні бачення, але ми можемо знайти спільну мову заради того, щоб Україна залишалась країною і ніхто не мав сумнівів щодо того, що вона абсолютно різна. Тому обговорюється два важливих питання.

Перше питання. Перше питання стосується в цьому законопроекті стосується продовження, точніше відкриття вікна для функцій Міністерства освіти і науки України щодо повноважень Національного агентства з якості вищої освіти. Чому? Я зараз не буду казати про етимологію, я думаю, що всі знають, бачили і так далі. Я просто, ну, не бачу сенсу проговорювати те, що відбувалось. Але є  деякі процеси, які, наприклад, прийняття стандартів. Є ще деякі процеси, які повинні працювати, інакше ми взагалі отримаємо ситуацію, коли сьогодні не в правовому полі існує ціла система. І, хоча ви знаєте моє особисте відношення до відповідної історії з національним агентством,  з іншого боку як народний депутати України, я розумію, що країна не може чекати, поки хтось з кимось домовиться. Тому моя пропозиція, філософія така: до 1 грудня… не взагалі до відкриття національного агентства передати повноваження Міністерству освіти – до 1 грудня. Для того, щоб зафіксувати… для того, щоб зафіксувати, що це не безкінечно буде цей процес. Тому що, коли там три роки тому був відповідний лист до ще тоді Прем'єр-міністра Арсенія Яценюка не запускати національне агентство у зв'язку з тим, що там було дві особи, до яких були претензії, я вважаю, ну, на мій погляд, так не можна робити, потрібно було запустити, а потім двом особам вирішувати питання окремо, персоніфіковано.

Але, на мій погляд, якщо ми приймаємо закон, то давайте його виконувати, а якщо він нам не подобається, давайте в законному порядку його вносити і його змінювати. Це – перше питання.

Тому, не зважаючи ні на що, той, хто буде зараз говорити, я прошу цю філософію підтримати, відкрити вікно до 1 грудня, щоб міністерство відпрацювало, але міністерство зобов'язується до 1 грудня провести всі процедури згідно чинного законодавства, провести конкурс. Всі мають можливість приймати участь у цьому конкурсі, не тільки через Фейсбук, а ще й через відповідні процедури, отримати там перемогу.

І я ще раз  хочу сказати: комітет буде  дуже уважно дивитися на те, як буде відбуватися цей конкурс. Конкурс повинен відбуватися чесно. Перше питання тут закрито.

Друге питання  дуже важливе – це резонансне питання абсолютно для всіх нас. Ви знаєте, що були відповідні компроміси. Але ми маємо ситуацію, коли наш Закон "Про освіту", в тому числі 7 стаття була піддана відповідній ревізії Венеційської комісії. Це – абсолютно нормальна процедура, бо Україна прийняла на себе відповідні зобов'язання. Це абсолютно нормально.

Тому на базі цих висновків Міністерство освіти і науки України вносить пропозицію. Оскільки воно технічно не готово, так як ми розмовляли з Лілією Михайлівною, це підручники, це методична база, це навчання вчителів, це майстер-класи і так далі, і так далі. Тобто ми ж не повинні просто запустити процес, а він буде неефективним, неякісним. Ми повинні і зобов'язані нашим дітям давати якісну освіту. Це аргументи Міністерства освіти і науки України. І Міністерства освіти і науки України просить, і це відображено у 8046, продовжити цей термін на три роки.

Я вам чесно скажу, що на засіданні комітету відбулася відповідна дискусія, перше голосування було: 3 – 2 не в пользу, 80 – 46. Народні депутати… я спеціально говорю, щоб ніхто не казав, що хтось там кулуарно щось хоче вирішити, бо зараз вже з'являться там у Фейсбуці дописи, що хтось там буде ховати щось. Ні. Народні депутати Володимир Михайлович Литвин, Іван Григорович Кириленко, Ірина Мирославівна Констанкевич проголосували за те, щоб якщо голосувати 8046, то тільки в системі з 7153, – законопроект, який повертає норму не "Перехідних положень" 4 прожиткових мінімуми, а 3 мінімальних оклади. Але ми розуміємо, що на це буде додатково необхідно 110 мільярдів гривень в бюджеті України, щоб виконати цю норму. Більш того, ми всі розуміємо, що сьогодні мінімальний оклад вищий ніж прожитковий мінімум, а  може, через п'ять років вони будуть знову рівні, бо цей відрив зробили, зрозуміло, для чого, – для того, щоб легалізувати систему оплати праці.

Тому в прив'язці тоді проголосували 4 – 1 за те, щоб, я на Погоджувальній раді оголосив позицію комітету, що тільки 8046 при умові, що ми приймаємо 7153. От така етимологія питання, як вона є. Ми вас спеціально сьогодні запросили для того, щоб почути не взагалі щось погано чи щось  гарне. Нам потрібно зрозуміти, з чим ми виходимо під купол Верховної Ради, чи будемо ми мати відповідну підтримку, чи не будемо ми влаштовувати, ще раз повертаюсь, до  того, щоб показувати світу, що ми не можемо домовитися. Тобто позиція така: чи підтримуєте ви  8046, чи ви підтримуєте з якимось  поправками, з якимись зауваженнями, і тоді ми будемо розуміти, що нам  потрібно робити. У нас є два тижні, фактично, не більше – 10 днів. В той понеділок я повинен об 11 годині на  Погоджувальній  раді заявити пропозицію комітету, а також пропозицію круглого столу.

Тому комітет  не зробив це кулуарно, а робить це прилюдно і хоче почути ваші думки.

Регламент нашої роботи: до двох хвилин. Дві хвилини – ви чітко кажете свою позицію, так чи не так і так далі. Домовилися про такий регламент роботи? Дякую.

Я перше слово надаю заступнику міністра освіти і науки України Павлу Кузьмовичу Хобзею.

 

ХОБЗЕЙ П.К. Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати, шановні запрошені! Міністерство освіти і науки дійсно просить депутатів підтримати закон 8046. Перша частина, про яку говорив Олександр Володимирович, яка пов'язана з Національним агентством забезпечення якості вищої освіти, вона є зрозуміла, тому що ми напрацьовуємо державні стандарти. І згідно чинного закону ці державні стандарти можуть бути прийняти тільки за поданням абревіатури НАЗЯВО.

Поки НАЗЯВО не існує, і зараз є тільки конкурсна група, яка буде набирати новий склад, і це питання затягується, а питання стандартів нас дуже тримає. І тому була домовленість, і наскільки я знаю, міністр Лілія Михайлівна Гриневич, погодила … погодила цю дату до 1 грудня, щоби ті напрацьовані стандарти, які  є, ми мали це вікно, щоб за цей час ми подали і відпрацювали, а тоді вже або буде працювати НАЗЯВО, або вже тоді ті, що невідпрацьовані стандарти, вже будуть чекати своєї процедури згідно чинного  законодавства.

Це є перше. І я не знаю, чи ми говоримо про дві, чи може це питання закриємо, тому що більше людей, як я бачу, вони пов'язані з іншими. Тобто це є певне технічне питання, і ми просимо відкрити нам вікно, щоб ми могли затвердити державні стандарти.

Друге питання складніше. І судячи по тих особах, які є тут присутні, більшість з них прийшли, власне, на друге питання, це про те, що говорив Олександр Володимирович, це продовження терміну. У нас в "Перехідних положеннях" було 2 роки, а мова йде про те, що в цих "Перехідних положеннях" ми продовжили на 5 років, тобто до 23 року.

Шановні колеги, Міністерство освіти завжди в центрі своєї уваги ставить дитину і її розвиток, і її навчання. Чому ми просимо продовжити до 5 років? Тому що у 18 році стартує, в цьому році 1 вересня "Нова українська школа". Уряд затвердив стандарти освіти для початкової школи, і Міністерство затвердило типові навчально… типову освітню програму, ……... які є обов'язкові для виконання. Яка відбулася зміна в стандартах для шкіл з мовою навчання національних меншин порівняно з тим, що було? Ми збільшили кількість годин, і це було погодження зі всіма національними, лідерами національних меншин і з вчителями. Тобто тут не було жодного заперечення. В нових стандартах українська мова буде щодня і буде 5 років на тиждень. У попередньому одні школи мали 3, одні школи мали 4 години, тепер є стандарт – 5 годин. Ці 5 годин нам потрібні в початковій школі для того, щоби ми до 5 класу уже надали певне розуміння мови державної, тому що для… Це в першу чергу, це, звичайно, стосується угоромовних і румуномовних наших громадян України, бо для них українська мова, яка є державною, але насправді за статусом, за мовним оточенням вона для них є як іноземною. Бо в родині вони чують рідну мову, телебачення і радіо рідною мовою, в селі говорять рідною мовою. І їм доволі складно, не маючи україномовного оточення, їм доволі складно засвоїти на належному рівні державну мову. Нам важливий розвиток дитини, і очевидно, і ми це передбачаємо, скажімо, в інших законах, про те, і Закон "Про освіту" він дає можливість, щоби частину предметів вже навіть в п'ятому класі вони продовжили викладатися мовою національних меншин, але значна частина вже повинна викладатися мовою державною. Тому оцих п'ять років з одного боку, що ми підведемо нових дітей.

Друге. У нас починається основна школа за планом уряду нова, за новим стандартом в 22-му році. Тобто 23-й рік уже як буде перехід ми вже будемо вчитися за новими стандартами і теж ми подбаємо про те, щоб в тих нових стандартах було, ну, відповідно виконання статті 7 і забезпечення можливості володіти державною мовою. В Законі "Про освіту" сказано, що старша профільна школа та 3-річна мала би початися в 2027 році, але в прикінцевих положеннях написано, що, якщо міністерство буде готове, будуть розроблені стандарти, буде фінансова можливість держави на цей додатковий рік то, можливо, і швидше перехід. Міністерство планує цей перехід зробити в 23-му році бо в цьому році ми друкуємо підручники для 10 класу за стандартом 11-го року, підручник наш діє 5 років, в 23-му треба буде друкувати нові підручники. І, щоби не друкувати підручники за старим стандартом, коли вже буде новий, от ми плануємо переходити в 23-му році на нові стандарти і також це буде добре синхронізовано, бо для нас старша школа там дуже важлива для шкіл національних меншин, що ми цей зможемо зробити перехід.

Друге питання. Нам зараз уряд виділив гроші на підготовку вчителів не тільки для тих вчителів, які візьмуть перший клас, для нової української школи, а також кошти виділені і для професійного розвитку вчителів, які працюють в школах з національних меншин. І там розбиваємо на дві категорії. Перша категорія, це вчителі української мови, які вчать українську мову. І зараз ми працюємо разом і з ОБСЄ, і з Радою Європи про те, щоби ми розробили методики навчання українською мовою як іноземної для молодших, і також ми думаємо і про дошкільних, щоб якісь елементи лексики української мови треба вводити і в садочки румуномовні чи угоромовні.

Україна має досвід навчати української мови як іноземної для дорослих. У нас немає на сьогодні методик для навчання української мови як іноземної для молодшого віку, і на це нам піде певний час.

Друга частина – нам потрібно вчителів-предметників шкіл національних меншин, які володіють українською мовою, вдосконалити їхнє знання, щоб вони знали термінологію, і на це теж потрібний певний період.

Тому якщо ми підходимо з  позиції розвитку дитини і те, що кожен громадянин нашої держави є важливий для нас, і розуміючи, що державна мова це єднає суспільство, ми от просимо продовжити на п'ять  років, і тоді цей перехід буде підготовлений і не буде такий раптовий.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Павло Кузьмович.

Я до слова запрошую Брензовича Василя Івановича, голову Товариства угорської культури Закарпаття, народного депутата України. Будь ласка.

 

БРЕНЗОВИЧ В.І. Дякую за слово, пане голово.

Я вітаю це рішення Комітету з питань освіти щодо пролонгації терміну введення рішень парламенту щодо освіти на мовах національних меншин.

Ви сьогодні сказали про те, що те, що хто проголосував проти. Я з паном Литвином не мав змогу переговорити, але… (Шум у залі) Але з пані Констанкевич я говорив, вона не проти цієї пролонгації. Думаю, що такі рішення, які дуже впливають на освітню систему, потрібно обдумати, щоб…

Але в мене… Ще раз кажу, що я вітаю пролонгацію цього. Але в мене є питання щодо заступника міністра пана Хобзея. На зустрічі з депутатами фракції "Блок Петра Порошенка" Президент України заявив наступне, що на Закарпаття направляються триста вчителів у школи з угорською мовою навчання, щоб замінити вчителів, які там працюють. Чи є у вас такі плани щодо цього, чи ця заява, вона не відповідає дійсності? І яка мета цього, цих, що направлено в цьому році щодо всіх вчителів національних меншин, вони будуть направлятися…?

Давайте співпрацювати по цьому питанню. Ці питання надзвичайно важкі. Система освіти національних меншин, як взагалі система освіти, це є консервативна справа. Ми готові і самі і пропонували і раніше вести розмову, за рахунок того, що як покращити знання української мови у школах для  національних меншин. Давайте про це говорити, давайте забудемо про… ставити питання, політизувати це питання.

Ви як голова комітету, як і ви, заступник міністра, як і я, ми є освітянами, ми працювали в школах, я сам учитель. Так що давайте це внести в русло дійсно таких питань, що ми хочемо робити краще. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Іванович.

Прошу, 30 секунд на відповідь.

 

ХОБЗЕЙ П.К. Дякую, Василь Іванович, за питання.

Про те, що ми плануємо послати 300 вчителів, вибачте, я це чую вперше. Може, я просто не проінформований. То я з'ясую і тоді вам доповім про ці питання. Тобто таких планів немає у нас. Це є перше.

Друге. Я з вами цілком зі всім погоджуюся, але треба також розуміти, що ми не можемо позволити, щоб у нас випадали з нашого суспільного життя велика когорта наших громадян тільки через те, що вони не володіють державною мовою. І звичайно, що ми повинні це, діяти в двох напрямках: як удосконалити методики, про що я говорив, навчання української мови. Але в той же час  треба дати можливість мати більше україномовного  простору, коли діти дорослішають, бо в противному випадку в них немає, де застосовувати державну мову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Василь Іванович, я прошу… Якщо всі не будуть мати можливості…

БРЕНЗОВИЧ В.І. Але все ж таки репліка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, 30 секунд, добре!

 

БРЕНЗОВИЧ В.І. Добре, 20.

Я з вами  абсолютно згоден, але давайте перевести це дійсно в рамки фахівців, які цим займаються. Яка дійсно мета того, щоб краще знати державну мову, а не якась політична мета.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу надати слово народному депутату України Білозір Оксані. Пані Оксано, будь ласка.

 

БІЛОЗІР О.В. Дякую.

Шановні колеги, мені приємно бути на комітеті, і дуже важливо, що ми сьогодні це проговоримо, тому що питання виноситься в зал. Правильно ви сказали, що можна очікувати різну реакцію українського парламенту.

В мене є  глибоке застереження з приводу того, що ця дискусія буде конструктивна. Я розумію, скажемо, ці питання, які ми обговорюємо, і звичайно, вони є важливими, але мені здається, що все-таки не потрібно би було зараз його виносити в зал. В нас зараз ведеться велика робота і на  політичному рівні, в процесі зовнішньої політики, де ми ведемо дискусії на міжнародному рівні із тими, скажемо,  країнами, які висловили занепокоєння з приводу нашого законопроекту, з приводу тих норм, цивілізаційних норм, які нарешті вносить українська держава в своє правове поле для існування самої держави як основи. Державна мова є однією з найважливіших складових, і тут абсолютно природня сьогодні позиція української держави, в тому числі, і дискусія, яку ми ведемо, переконливу дискусію, яку ми ведемо в світі.

Ми маємо висновки Венеційської комісії, яка висловила не  висловила застережень з цього приводу. Єдине застереження ключове, яке вказано у рішенні Венеційської комісії, це позиція, яка стосується, власне, вживання російської мови. А що стосується вживання і правового поля для існування національних меншин, абсолютно не було. Навіть сказали, що правове поле і можливості і інструменти, які є в які є в українській державі сьогодні в правовому полі абсолютно достатні для того, щоби національні меншини себе комфортно почували в українській державі.

Тепер оцей перехід. Перехід… ви хочете сказати, пане заступник міністра, що наші діти будуть без стандартів вчитися 5 років?

 

ХОБЗЕЙ П.К. Ні, вони вчаться за старими стандартами.

 

БІЛОЗІР О.В. Правильно. Тому те, що і висловив позицію Президент, я би вважала, що міністерство повинно було в першу чергу це почути. Тому що власне міністерству потрібні механізми, як саме виконати реалізацію положень норм закону статті 7, і це один із ключових механізмів, які запропонував Президент України, що давайте дамо вчителів, давайте дамо їм вищу зарплату, давайте подумаємо про те, щоб вони мали житло і ефективно попрацювали в тій системі координат в тих регіонах, які сьогодні потребують уваги української держави. І міністерство повинно було взяти це на замітку і як механізм його використати. І це неправильно, що ви говорите, що ви цього не чули, бо це говорить про те, що міністерство слабо працює або не хоче працювати.

Поки що дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дискусії зараз не буде, ми йдемо далі.

Я запрошую до слова народного депутата України Подоляк Ірину Ігорівну.

 

ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги, добрий день. Маю кілька  зауважень і маю кілька застережень. Перше – чисто формальне. Сама назва закону – це порівняльна таблиця, це цей закон 8046. Ми  вже говорили колись, і не один раз, що закон, який носить назву "…про внесення  змін до пункту з розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про освіту" щодо уточнення деяких положень". Ну не може бути така назва закону, тому що не зрозуміле правове регулювання. І, власне, від таких назв в законі потім виникає дуже багато колізій, коли частина стосується власне передання повноважень Міністерству освіти щодо виконання функцій НАЗЯВО, а іншої частиною міняється в "Перехідних  положеннях" дата, коли починає працювати  7-а мовна стаття з 18-го на 23-й рік. Вважаю, це неприпустимим і, на превеликий жаль, у нас уже в парламенті складається така практика дуже сумна: змішувати в одному законопроекті два абсолютно… тобто це правове регулювання зовсім інших речей, вважається неприпустимим.

Повертаючись до… Що стосується НАЗЯВО. Ну, дуже прикро, що за той час відколи було ухвалене рішення, щоб цей орган був створений і почав працювати, ми маємо таку ситуацію, яка зараз склалася: купу скандалів, купу не розв'язаних проблем пов'язаних з цим, відповідно до того гальмується, ну, початок реформ, я б сказала. З цим пов'язані і стандарти ті, які все ще розробляються і таке інше.

Що стосується перенесення з 18-го на 23-й рік. Окрім того, що вдасться додрукувати, гіпотетично, якщо стандарти запрацюють, якщо НАЗЯВО запрацює, якщо терміни відколи НАЗЯВО почне працювати, складуться в якийсь спосіб, то, що зміниться крім того, що будуть нові стандарти і ви зможете друкувати нові підручники в 23-му році. Тобто вважаю цей аргумент сміховинним і таким, що неповинен вплинути на те, що цей закон з 18-го до… Вибачте. З 20-го до 23-го року переноситься в дію цієї норми.

Якби Міністерство освіти було зацікавлене і не тільки Міністерство освіти. Я зараз скажу в чому проблема є. А і уряд України був зацікавлений в тому, щоб питання пов'язане з тим, що, скажімо, на Закарпатті немає вчителів профільних предметів, які б могли на належному рівні державною мовою викладати свої дисципліни, я не говорю зараз про викладання українською мовою бо як бачимо і як чуємо, що навіть викладачі української мови потребують удосконалення своїх навичок у викладанні української мови, що є маразмом. То якби я чула, що уряд терміново вносить у Верховну Раду проект Закону про програму – так? – про оцих от  "300 спартанців", про яких ви говорили, що Президент  щось  там говорив на фракції БПП – так? – а уряд частково не знає – так? – вносить програму для заохочення найкращих випускників вузів, "червоних дипломників", програму житла, укладає з ними контракт на викладання там… чи спільно з муніципалітетами, чи просто урядова програма, укладає з ними контракт на 10 років, дає їм одразу, скажімо, вищу зарплатню. Все це, і ви прекрасно знаєте, можна урегулювати, зважаючи на те, що цінністю цього парламенту, цього нашого народу з вами все-таки є держава і її цілісність, а не її анклавність, відокремешність і пролонгація і затягування тих хвороб, які склалися, власне, у зв'язку з тим, що і держава, в тому числі, не виконувала своїх зобов'язань щодо всіх людей України.

Тобто якби ми чули, що уряд готує, розробляє, готовий внести на розгляд Верховної Ради  таку  програму для того, аби наситити  ринок освітніх послуг на Закарпатті, на Буковині висококваліфікованими фахівцями, забезпечити їм житло і дати їм… (Шум у залі) …хвилиночку!.. хвилиночку! … забезпечити їх житлом, забезпечити їх зарплатнею і щоб вони викладали в середніх школах, тоді я б розуміла логіку перенесення… я б логіку розуміла перенесення на 2021, 2022 чи 2023 рік.

Інакше я сприймаю особисто, і я переконана, що наша фракція так це буде сприймати, просто як те, що ми йдемо на поступки Угорщині, яка, не секрет, в чиєму ідеологічному полі знаходиться: вона знаходиться під тиском, у дружніх партнерських стосунках і під ідеологічним тиском Російської Федерації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пані Ірино.

Ні-ні-ні! Шановні колеги, я думаю, абсолютно… От я хочу, Павло Кузьмович, я звертаюсь до вас. Я хочу, щоб ви почули всі думки… (Шум у залі) Послухайте-послухайте! Дослухайте філософію того, що я зараз роблю. Я хочу, щоб люди мали можливість сказати. Ви почуєте, у вас буде 10 днів  зрозуміти, що потрібно відкоректувати, бо виносити далі… мене можна зараз там звинуватити, що навіщо Співаковський робив цей круглий стіл? Але я вам скажу, якщо б я цього не зробив, то б круглий стіл був під куполом Верховної Ради, і це був би мій особистий непрофесіоналізм.

Тому круглий стіл тут, ви все чуєте. Після цього ви до понеділка того, коли буде Погоджувальна рада, мені скажете: "Олександр Володимирович, давайте ми тут доопрацюємо і так далі, відкликаємо, доопрацюємо і внесемо з зауваженнями". Або спробуємо продавити, а далі тоді ніхто не може гарантувати, які будуть наслідки нашого голосування. От вся логіка і філософія того, що я зараз роблю. Ідемо далі.

Я запрошую до слова Мовчана Миколу Петровича, заступника міністра молоді та спорту України з питань європейської інтеграції. Будь ласка.

 

МОВЧАН М.П. Шановні колеги, дуже дякую за запрошення. Ми тут знаходимося з командою Міністерства молоді та спорту. Дякую за ваші виступи. Ми уважно розглянули тему і порівняльну таблицю по цьому, по цьому законопроекту, так. І ми вважаємо, що було б доцільно розглянути можливість внесення до пункту 18 порівняльної таблиці також таку фразу додатково, яка б, скажімо так, стала тією важливою додатковою вартістю до цього законопроекту. А саме: Міністерству освіти та науки України з 2019 року запропонувати здійснювати щорічне зовнішнє незалежне оцінювання рівня володіння українською мовою учнями у вищезазначених навчальних закладах і окремих установах з іншими умовами, і окремих класах з іншими умовами навчання.

Ця тема дуже важлива, оскільки треба робити такий моніторинг так щорічно для того, щоб пересвідчуватися, що все більше і більше дітей, молоді вивчають українську мову на гарному рівні. І враховуючи це, вносити відповідні корективи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тобто ви пропонуєте фідбек такий робити? Добре.

 

МОВЧАН М.П. Обов'язково, обов'язково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую до слова Лугового Володимира Іларіоновича, – першого віце-президента Національної академії педагогічних наук України, будь ласка.

 

ЛУГОВИЙ В.І. Шановний Олександр Володимирович, шановні учасники круглого столу! На думку Національної академії педнаук, ситуація, яка склалася і по суті зараз щодня і цілодобово обговорюється, ну, вважаємо за можливим і доцільним підтримати урядовий законопроект 8046 в обох його складових і щодо мовного питання, і щодо передачі частини функцій міністерству від Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти, яке зараз в стадії формування.

Водночас я хотів би проінформувати вас, що, це вже як голова конкурсної комісії по відбору членів НАЗЯВО, що вчора відбулось перше повноскладне засідання цієї конкурсної комісії, стовідсоткова була участь і чотирьох представників групи, чотирьох від Євросоюзу і п'ять українських членів. І ситуація зараз така, що іде робота, готується положення про конкурс, яке найближчим часом, після погодження з усіма членами комісії. буде внесено на розгляд Кабінету Міністрів. Тобто тут є тиск не тільки тієї негативної ситуації, яка склалась навколо НАЗЯВО, ну, з національного аспекту, а і в процесі підготовки звіту про реалізацію Болонського процесу в Україні тут є тиск і з Брюсселя, тому що за те, що в Україні відсутній орган НАЗЯВО ми получаєм не дуже хорошу оцінку, скоріш негативну оцінку. І тому, як кажуть, уже всі з усіх боків зацікавлені цю ситуацію виправити.

Єдине тут застереження. Ну, на останок скажу, що, ну, проблематично ув'язувати прийняття закону 8046 з одночасним прийняттям ще закону 7153, бо може буть і не те і не те прийняте і без результативне буде голосування.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам за вашу позицію, зрозуміло.

Я запрошую до слова Єгорченко Ірину Анатоліївну, кандидата фізматнаук, старшого наукового співробітника Інституту фізіології імені Богомольця Національної академії наук України. Будь ласка. Пам'ятаємо Регламент, да?

 

ЄГОРЧЕНКО І.А. Я хотіла сказати, перш за все про НАЗЯВО. Ну, я працюю в інституті математики, там щось з Інститутом фізіології… (Шум у залі) Так! Так!

Значить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інститут математики Національної академії наук України. До речі, я його закінчив, аспірантуру, тому це – мій рідний дім. Да.

 

ЄГОРЧЕНКО І.А. Позавчора на засіданні комітету міністр освіти зазначила, що представники деяких громадських організацій звинувачують міністерство у сприянні плагіаторам. Ну, на жаль, я хочу підтвердити, що так, це так і є, вони так засуджують там, не дають ступені деяким обраним не пов'язаним плагіаторам, але жоден політично пов'язаний плагіатор не постраждав. Значить… І тому це намагання Міністерства взяти на себе функції НАЗЯВО, ну, не викликає довіри, скажемо так. Я можу передбачити, що вони скажуть, що дуже сильно обмежити, тобто простити всіх плагіаторів, які захистили там дисертації більше, чим скількись років тому.

Ну, і також я хочу сказати про декілька моментів, з  допомогою яких міністерство намагається вирішити проблему академічної доброчесності. По-перше, репозитарій не вирішить цю проблему. Репозитарій має бути, перш за все, інструментом відкритої науки, тобто інструментом приєднання до європейської наукової інфраструктури. Він ніяким способом проблему плагіату не вирішить, тому що, по-перше, це дуже-дуже обмежена база порівняння, і списують наші плагіатори в основному російські роботи, яких там не буде, і також списують старі неоцифровані роботи. От нещодавно був випадок, коли люди взяли роботу з формулами з механіки, переклали текст англійською і перенабрали формули. Репозитарій такого не знайде взагалі, але дасть їм довідку, що вони не є плагіаторами.

Вже зараз міністерство зрозуміло, там ідуть розмови про співпрацю з провідними фірмами, які роблять антиплагіатне програмне забезпечення. Це набагато краще, але звичайно, ці машинні методи проблеми не вирішать. І для реального вирішення цієї гострої проблеми необхідні три складові. Тобто це перевірка і реальне покарання плагіаторів. Це не є також вирішення проблеми, але без цього не буде нічого. Якщо плагіаторам будуть сприяти, ну, всі інші будуть на це дивитися і списувати.

Далі необхідне повне знання, зняття нереальних вимог продукувати велику кількість статей. Звичайний викладач…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іриночка Анатоліївна…

 

ЄГОРЧЕНКО І.А. Так, так, і ще…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …я перепрошую, але предмет сьогодні круглого столу інший.

 

ЄГОРЧЕНКО І.А. Так, так. І ще один момент, що от…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви проти чи за, те, щоб приймали 8043?

 

ЄГОРЧЕНКО І.А. Так, я проти. Я хочу запропонувати Міністерству освіти, якщо вони не можуть правильно обрати кандидатури, то звернутись до наукового комітету, навіть існуючі "Перехідні положення" це абсолютно дозволяють, створити комісію з членів наукового комітету та ідентифікаційного комітету та швидко обрати НАЗЯВО, до якого буде довіра.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Анатоліївна, я ще раз підкреслюю, спочатку я сказав одне.

 

ЄГОРЧЕНКО І.А. Так. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тут багато принципових людей. Прийміть участь у конкурсі.

 

ЄГОРЧЕНКО І.А. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Конкурс все покаже. Я вам скажу так, що коли ми будемо бачити всіх претендентів, і після цього ми подивимось на селекцію і на результати селекції, все стане для громадськості зрозуміло.

 

ЄГОРЧЕНКО І.А. Так. Ну… так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Послухайте, але це абсолютно нормальний прозорий шлях до того, щоб зайти в Національне агентство і далі не тільки через соціальні мережі впливати на те, що відбувається і якраз на цьому ринку. А ми до цього часу беремо на себе обов'язки прийняти 7466, який буде якраз врегульовувати питання інтелектуальної власності і таке інше. Дякуємо вам.

Я запрошую до слова Ніцой Ларису Миколаївну, голову Ради Творчого об'єднання дитячих письменників, члена спілки письменників України, будь ласка. Лариса Миколаївна, будь ласка.  (Шум у залі)

 

НІЦОЙ Л.М.  Доброго дня шановне… (Шум у залі, загальна дискусія)

Так чути?

 

_______________. Уже чути.

 

НІЦОЙ Л.М. Доброго дня шановне товариство, висновки Венеційської комісії – це дуже гарний збалансований документ, який стосується не тільки мов меншин, а також державної мови. Якщо узяти ці висновки і уважно їх прочитати, а особливо такий пункт: "Продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі на додаток до вивчення державної мови". Товариство, зверніть увагу: на додаток до вивчення державної мови.

Венеційська комісія дає чітко зрозуміти усій Україні: головна мова у вас українська, а мова меншин – це додаток.

Давайте візьмемо статтю 7 Закону "Про освіту". В статті 7 говориться: "Навчання державною мовою і навчання мовами меншин поряд з державною мовою". У статті 7 порушуються і не відповідає дане висловлювання, дане формулювання висновкам Венеційської комісії, оскільки оце навчання і державною мовою і навчання мовами меншин поряд  піднімає їх до рівноцінного навчання, а не як додаток і основна мова, і виводить їх в один ранг. А висновки Венеційської комісії говорять інше.

Давайте візьмемо рішення Конституційного Суду 1999 року. У нас в Україні склалася якась дуже дивна ситуація. На початку нашого засідання пан головуючий сказав, якщо приймаємо закони, давайте їх виконувати. Товариство, два дні тому Конституційний Суд скасував закон Ківалова-Колісніченка. І це взято усією Україною до відома, це взято до відома парламентом. І Голова Верховної Ради уже сказав, що призначається відповідні консультації з приводу нового Закону "Про освіту". У мене питання…

 

______________. (Не чути)

 

НІЦОЙ Л.М. Про мову. Я вибачаюсь. Про мову.

У мене питання: а чому таке саме рішення Конституційного Суду, яке було прийняте 1999 року щодо освіти, і в цьому рішенні чітко сказано: навчання в усіх закладах освіти України відбувається державною мовою, а мова меншин може вивчатися. Чому це рішення Конституційного Суду ігнорується уже 19 років? Чому у нас така вибірковість? Чому рішення, яке напряму стосується Комітету освіти і яке напряму було озвучене перед написанням Закону "Про освіту", знову зігнороване? А це рішення прямо відповідає – оця ухвала Конституційного Суду, якій 19 років, – вона прямо відповідає висновкам Венеційської комісії, тому що і там, і там сказано, що головною мовою є державна, а мова меншин є додатком.

Мене дуже дивує, що ми обговорюємо правки тільки до "Перехідних положень". І оскільки депутати будуть збиратися в сесійній залі і голосувати за зміни до цього закону, я закликаю Комітет освіти, і зокрема пана Співаковського, і зокрема пані Ірину Подоляк, не блокувати це, як вона блокує на всіх рівнях. Я закликаю вас, пане Співаковський, внести таку пропозицію від Комітету освіти правку в 7 статтю, яка буде точно відповідати висновкам Венеційської комісії, а саме: навчання мовами меншин замінити на вивчення мовами меншин на додаток до вивчення предметів державною мовою.

Прошу цю правку зафіксувати і подати на голосування в сесійну залу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам за вашу позицію.

Я запрошую до слова Гриценка Павла Юхимовича, Інститут української мови Національної академії наук України .

 

ГРИЦЕНКО П.Ю. Дякую.

Шановний Олександр Володимирович, шановні колеги! Формуючи правове поле України і співвідносячи його із рекомендаціями Венеційської комісії, ми мусимо прислухатися до тих пропозицій, які забезпечать гармонізацію нашого законодавства і вимоги Венеційської комісії. Має слушність  пані Ніцой щодо необхідності уточнень, а тому  я висловлюю пропозицію саму ідею, ідеологію, що переходовий період має бути, це вказівка виконавчій владі і Міністерству освіти, що треба інтенсифікувати саме у напрямку. Але в якому напрямку? Не в тому, як записано у пропозиції, що ми все залишаємо відповідно до правил, які існували до набрання чинності  цим законом. Тобто ми консервуємо ситуацію ту, яка була. Цього неможна  робити, навіть якби ми хотіли внести це у сесійну залу. Ця фраза має бути викинута, тому що ми можемо, якщо ми і хочемо пролонгувати, створити передумови і справді інтенсифікувати, і пані Подоляк тут мала слушність, зазначаючи, що це сигнал виконавчій владі шукати механізми інтенсифікації, і кошти на реалізацію цього всього, то, якщо і підтримуємо, то без оцієї консервації попереднього стану. Це перше.

І друге. Оце "наступний", "поступове збільшення кількості навчальних предметів" і так далі – це усе якісь такі, ну я б сказав політично-кон'юнктурні моменти, яких можна уникнути. У нас є кінцева мета – удержавлення української мови…

 

(?) БРЕНЗОВИЧ М.І. Усіх громадян чи…….?

 

ГРИЦЕНКО П.Ю. Кінцева мета, яка прописана в Конституції України. У Конституції України.  

 

БРЕНЗОВИЧ М.І.Так, дійсно? Де?

 

ГРИЦЕНКО П.Ю. Так-так, дійсно! Дійсно. І тому, якщо уже пан мій колега про це заговорив, то визначати українську мову іноземною, як пише Закарпатське угорське педагогічне товариство, перепрошую, такі речі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую за вашу позицію, зрозуміло.

 

ГРИЦЕНКО П.Ю. Такі речі неприпустимі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Йдемо далі.

Шановні колеги, більше 2 хвилин не буде, тому що рівно о 13-й ми закінчимо.

Я хочу надати слово Попеску Івану Васильовичу, президенту міжрегіонального об'єднання "Румунська спільнота України", почесного асоціата ПАРЕ. Будь ласка. Є Іван Васильович? Будь ласка.

 

ПОПЕСКУ І.В. Шановні колеги…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але велике прохання: без персоніфікації, будь ласка.

 

ПОПЕСКУ І.В. Дуже коротко. Що стосується питання пролонгації. Якщо взяти до уваги висновки Венеційської комісії, це правильний крок. І румунська спільнота України це підтримує. Але якщо взяти до уваги, що будуть намагання імплементації 7 статті у тому варіанті, яка вона була проголосована у Верховній Раді, це неправильний крок. Оскільки нам сьогодні роздали рішення і також висновок Конституційного Суду, у мене є сподівання, що Конституційний Суд також скасує 7 статтю Закону "Про освіту" якраз цих самих питань як скасували і попередній закон, тому що аргументація одна і таж.

Що стосується національних меншин. (Я дивлюсь на годинник.) І те, що стосується позиції румунської спільноти України. Ми в першу чергу є громадяни України, виступаємо за інтеграцію в політичну націю, але і збереження своєї самобутності, в тому числі і при збереженні системи освіти рідною мовою, яку ми мали ще за часів Австро-Угорщини, Радянського Союзу і за часів незалежної України. І ми виступаємо за те, щоб повністю виконувались положення Конституції, а саме статті 8, 22, 24, 53 і 119. Маю на увазі, що при прийнятті нових законів треба обов'язково базуватись на Конституції, а не на попередні закони. Якщо не будуть порушені права і свободи, які були на той момент, коли була прийнята Конституція України, ми будем просуватись, якщо ні, будуть проблеми.

Всі наші зауваження письмово ми подали в комітет в електронному варіанті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Іван Васильович, за вашу позицію.

Я запрошую до слова Гришко Роксолану Осипівну, викладача Федерації польських організацій в Україні.

 

ГРИШКО Р.О. Добрий день, шановне панство! Я хочу до вас звернутись словами Ліни Костенко "Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову". Тому ми, поляки, високо шануємо Україну, українську мову, але ми просимо залишити викладання предметів в школах національних меншин, зокрема, польською мовою та мовами інших нацменшин, з збільшенням уроків з дисципліни "українська мова". Так, це потрібно. Я сподіваюсь, що ви звернете увагу на це наше прохання.

Щиро дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Я запрошую до слова Шурова Костянтина Вікторовича, голову Всеукраїнської організації "Російська община України".

 

ШУРОВ К.В.  Благодарю за возможность высказаться. Начну сразу, что мы законопослушные граждане Украины, этот тезис я говорил на круглом столе на слушаниях в Министерстве образования и науки. Я вільно володію державною мовою, хоч і навчався в російській школі, а буду розмовляти тільки російською мовою.

 

_______________. Ганьба! Румуни, поляки тільки що, угорці…

 

ШУРОВ К.В.  Мы – законопослушные граждане Украины не можем согласиться с нарушением Основного закона Украины и не можем быть соучастниками…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую…

 

ШУРОВ К.В.  …нарушения Конституции Украины.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Костянтин Вікторович! Костянтин Вікторович, я – російськомовна людина, я народився в Херсоні і взагалі, ну так було історично складено, я не вивчав української мови. Але, послухайте, ми в Україні, тим більше ми у Верховній Раді України, якщо у вас є можливість,     і ви знаєте, ви самі сказали, що ви знаєте, якщо б ви не знали – немає проблем, у нас немає заборони на…

 

ШУРОВ К.В.  Це мій вільний вибір.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знаю.

 

ШУРОВ К.В.  Це мій вільний вибір і це дискримінація з вашого боку, якщо ви мені не дозволяєте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні! Я ж вас прошу. Дискримінація…

 

ШУРОВ К.В. … на рідній мові ромовляти у стінах Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Костянтин Вікторович, послухайте, ви ж поважаєте – да? – народного депутата, якого обрали люди. От послухайте мене, я ж… дискримінація – якщо я вам не дам слова. Я вам слово надав, я просто прошу, якщо ви знаєте українську мову і можете нею вільно спілкуватися, будь ласка, поясніть свою позицію українською.

Дякую.

 

ШУРОВ К.В.  Я хочу донести до всіх присутніх рідною мовою, тому що на ній, якщо на ній висловлююсь, я можу висловитися більш аргументовано.

Дякую.

А с принятием Закона "Об образовании", а именно его 7 статьи… (Шум у залі) …нарушены основные права граждан Украины…(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ларисо Миколаївно! (Шум у залі)

 

ШУРОВ К.В.  …для которых русский язык является родным и они лишены права получать…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ларисо Миколаївно, послухайте мене, давайте так зробимо. Я звернувся – послухайте! – у нас в Україні, ми ж толерантні люди…

 

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми знаходимось… Послухайте: я попросив, ну людина не може говорити українською мовою.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ми організуємо для вас переклад. Давайте переклад, добре? Ми зробимо для вас переклад.

 

_______________. Я прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз: така практика є, у нас виступає тут багато людей, якщо, наприклад, ви не розумієте російської мови, ми зробимо переклад окремо для вас. Послухайте, але ніхто не може нікому, громадянину України спілкуватися тією мовою, яку він знає.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Тоді ви закінчите, після цього буде переклад. Олена Іванівна, зможете зробити переклад?

 

ШУРОВ К.В. Я можу для неї зробити особисто переклад, якщо так стоїть питання. Добре?

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас залишилось 60 секунд, будь ласка, все.

 

ШУРОВ К.В. Нужно, на наш взгляд, говорить о выполнении рекомендаций Венецианской комиссии. До выполнения этого решения говорить об обсуждении законопроекта о среднем образовании и предложенного к этому обсуждению законопроекта 8046 считаю преждевременным и нецелесообразным. Все законопослушные…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, дякуємо.

 

ШУРОВ К.В.  Все законопроекты… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ларисо Миколаївна!

 

ШУРОВ К.В. …и тем более законы должны соответствовать Конституции Украины. И тем более, недопустимо нарушение Конституции Украины депутатом Верховной Рады.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, дякую. Ми зрозуміли вашу позицію, дякуємо.

Але я ще раз хочу сказати. Звертаюсь до всіх. Україна має проблеми, тому що в першу чергу нас всіх ідентифікують, в першу чергу, за мовою. Я вважаю, що коли ми знаходимось і приходимо у Верховну Раду України, ми просто повинні говорити українською мовою. Це моя особиста позиція. Я вам чесно скажу, до 2014 року, поки я не прийшов у Верховну Раду, мені було дуже складно говорити українською мовою. Але, якщо я поважаю закони України, якщо я працюю у Верховній Раді, Василь Іванович, ну, ви також говорите українською мовою, це абсолютно нормально.

Ну, послухайте, це повага в першу чергу до держави. Якщо ми хочемо дати нашим дітям шанс на майбутнє, я вважаю, всі ми повинні знати українську мову, вільно нею спілкуватись. Інакше буде дуже складно побудувати єдину соборну Україну.

 

БРЕНЗОВИЧ В.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуюсь. Та давайте не чекати їх. Якщо хтось з уряду погано розмовляє українською мовою – це їх проблема. Все.

Шановні колеги, я надаю слово Олексію Костянтиновичу Колежуку, заступнику голови наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Будь ласка.

 

КОЛЕЖУК О.К. Шановні пані і панове! Я хотів би коротко повернутись до теми НАЗЯВО. Ну, як мені здається…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви не повертайтесь, це одне з питань, яке ми обговорюємо.

 

КОЛЕЖУК О.К. Так, це одне з питань законопроекту. Мені здається, що це дуже небезпечний варіант той, який зараз закладений у законопроект: на перехідний період, який не є визначений за своєю суттю, передати значить повноваження НАЗЯВО по суті до Міністерства освіти і науки з таких міркувань. Ну, дивіться, я, знаючи історію НАЗЯВО до цього моменту, яка була боротьба груп впливу і як ця боротьба не зупинялася не перед чим, навіть перед повним блокуванням роботи НАЗЯВО, то у мене таке враження, що якщо законопроект цей буде прийнято у такому вигляді, то є два варіанти.

Перший варіант. Ми НАЗЯВО взагалі не побачимо найближчим часом. Ну, виникнуть великі проблеми при його обранні, там я не знаю, багато варіантів.

І другий варіант. Зараз у цей перехідний період до обрання НАЗЯВО буде прийнято пакет, не знаю, 20 дуже важливих актів, які… потім НАЗЯВО не буде що робити. Наскільки я знаю, зараз у Міністерстві освіти і науки дуже активізована робота з прийняття нових варіантів Положення про присудження ступенів, інших документів, які стосується НАЗЯВО.

Тобто мені здається, що краще було б або активізувати роботу по виборам НАЗЯВО. По-моєму, за той час, поки пройде цей законопроект, то за цей час можна вибрати НАЗЯВО. Або другий варіант – обмежити перехідний період, вписати точно, що він не може бути більше ніж скількись, інакше ми закладаємо….

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексію Костянтиновичу, от ви просто запізнилися, я про це і сказав і ми на комітеті це внесли: до 1 грудня 2018 року.

 

КОЛЕЖУК О.К. Sorry. О'key.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відкриваємо вікно тільки на цей термін. Все.

 

КОЛЕЖУК О.К. О.К. Тільки на цей. Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Пані Пархоменко 60 секунд, все. Будь ласка.

 

ПАРХОМЕНКО Т.С. Шановні колеги, у мене…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, під мікрофон, це стенограма. Будь ласка.

 

ПАРХОМЕНКО Т.С. Шановні колеги, у мене така пропозиція. Зверніть, будь ласка, увагу, сторінка 2 пункт 8. Законопроект не потребує громадського обговорення. Я представлю громадську ініціативу "Дисергейт". І ми вважаємо, що вкрай потрібно обговорення цього законопроекту, принаймні нас цікавить перший пункт цього законопроекту. Чому? Тому що він потенційно після прийняття монополізує владу в одних руках, і це небезпечно з точки зору його корупціогенності.

Зважаючи на різні моменти, є пропозиція доповнити пункт 1 порівняльної таблиці, складеної пані Гриневич, такими реченнями. Значить, перед тим йдеться, що міністерству надається право на цей час приймати нормативні акти, але додати таку частину "за виключенням нормативно-правових актів, які регулюють атестацію наукових кадрів". Адже на даний момент в міністерства цілком достатньо чинних документів, аби зупиняти плагіат на стадії до затвердження самим же міністерством. Дуже прошу народних депутатів підтримати цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, почули. Це конструктивна. Слово… Все. Кінцеве слово народному депутату Тарасу Дмитровичу Креміню. Після цього заключне слово заступнику міністра і ми на цьому закінчуємо. Будь ласка Тарас Дмитрович.

 

КРЕМІНЬ Т.Д. Шановні колеги, розуміючи те, що у нас сьогодні відбувається круглий стіл, а не засідання комітету, відповідно у нас немає кворуму і зрештою результативна частина буде такою, яку ми підготуємо, насправді. Я хотів би відреагувати на репліку деяких доповідачів стосовно рекомендацій Венеційської комісії. Хотів би нагадати вам, що одним із перших пунктів там є наступне, це неухильне виконання законів України в частині захисту державної мови.

По-друге, хотів би нагадати вам, що важливе питання, це збільшення авторитету і ролі державної мови в Україні. Да, звичайно, можете в оригіналі прочитати.

І, по-третє, це підтримка реформ в українській освіті, які є неухильними для розвитку в українській державі відповідних реформ.

Тому я не хотів би, щоб ми зараз займалися мовними баталіями, для того у нас є професійний рівень академіків, члекорів і так далі. Хотів би, щоб ми сьогодні максимально конструктивно працювали. Ми повині вийти на результат, який би приніс користь українському народові, а не окремим організаціям, фракціям, групам, політичним силам тощо. Тому давайте переводити тон із риторики, до якої ви, очевидно, готувалися до конструктиву, на який чекає український народ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви підтримуєте 8046? Все. Зрозуміло.

Прикінцеве слово заступнику міністра освіти. Якраз ми почуємо відповіді на…

 

(?) ХОБЗЕЙ М.К. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую...

 

ХОБЗЕЙ М.К. По НАЗЯВО одна фраза. Прийнятий Закон ро освіту" поставив нам в перезавантаженні НАЗЯВО і проведення нової процедури, те, що почалося. Це не тому, що робилине робили, а тому що прийнятий закон і тепер ми почали це робити спочатку. Термін є до 1 грудня і це є для державних стандартів, тобто інше, щоби прийняти державні стандарти, є інші питання. Звичайно, міністерство не наполягає і тут в праві приймати інші рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауваження які були?    

 

ХОБЗЕЙ М.К. Так, нам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Приймаються?

 

ХОБЗЕЙ М.К. Давайте так, я не такий тонкий знавець, я більше по шкільній освіті. Але наскільки я проінформований, мова йде про державні стандарти. Але казати так, чи ні, я би не брав на себе відповідальність. Вибачте, будь ласка. Вибачте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це ми почули, почули.

 

ХОБЗЕЙ М.К. Так, я не компетентний.

Тепер відносно другого питання. Ви розумієте, ми проводили консультації, ми постійно проводимо консультації з національними меншинами і кожен заключення  Венеційської комісії читає по-своєму. Але  в Венеційській комісії, в абзаці п'ятому пункту 126, а це є той пункт, який моніториться Радою Європи, чітко сказано, що ми повинні продовжити термін перехідного періоду. І це є, якщо ми поважаємо, і хочемо йти, скажемо, в Європу, ми повинні поважати ті документи, які є. Тому це є  одна  з вимог Венеційської комісії, статтю саму, тіло, не міняють і зауважень не має. І це заслуга, як Міністерства закордонних справ, так само, і  заслуга Міністерства освіти. Це відпрацювали те, що до статті немає, до самого тіла статті, пропозицій немає, а є тільки до "Перехідних положень". І я би просив це зробити.

Але крім оцієї вимоги на якій, я не хотів з неї починати, як освітянин, є  певні речі освітні і я їх виклав. Ми не консервуємо питання ті, які є. Я вже говорив, що і нові стандарти,  там  і більше кількості української мови. І ми плавно,  в погодженні з національними меншинами, переходимо на більшу кількість предметів, які будуть викладатися державною мовою. А щодо навчання вчителів української мови, ми ж їх вчимо, як вчити української мови українців.  У нас дуже є мало відділень, які вчать вчити українську мову з методиками, як іноземну, і це стосується тільки двох категорій. От російська меншина, польська меншина, словацька, болгарська, вони всі ідуть за нашими стандартами сказали, і вчить  українську мову як в українських школах. Питань не виникає. Але ці питання дуже гостро стоять зрозуміло для угромовної і румуномовної меншини. Там не тільки абетка, мови, роди, всі інші речі. Дякую.

Я би просив все-таки підтримати, бо це не тільки наше прохання, але і вимога Венеційської комісії.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, я хочу подякувати всім, ми все почули. Я думаю, що 10 днів Міністерство освіти і науки має можливість попрацювати. Якщо, наприклад, ви будете вважати, що можна, да, на що можна піти на що ні. Ми підготуємо це відповідно і тоді з цим ми будемо заходити під купол Верховної Ради для того, щоб отримати 226 голосів. Просто виносити для того, щоб отримати мінус, я не бачу цього сенсу.

Ще раз хочу всім подякувати. Для нас дуже була важлива ваша думка. І ще раз закликаю всіх до толерантності, до зрозумілої толерантності, тому що Україна відрізняється від Росії якраз тим, що ми можемо чути один одного, і ми можемо разом будувати соборну Україну.

Дякую всім вам. До зустрічі. Слава Україні!